Аналіз туристської привабливості Греції

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Спорт и туризм


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

АНАЛІЗ ТУРИСТСЬКОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ГРЕЦІЇ

РЕФЕРАТ

Дипломна робота: 91 с., 12 табл., 2 рис., 53 джерела.

Об'єкт дослідження — туристська привабливість Грецької Республіки.

Мета роботи — проаналізувати туристську привабливість Греції.

Дипломна робота містить чотири розділи. У першому розділі розглянуті теоретичні основи дослідження туризму та туристської привабливості території, туристського центру.

У другому розділі проведений аналіз туристської привабливості та туристського потенціалу Греції.

У третьому розділі висвітлені перспективи розвитку туризму в Греції та шляхи оптимізації використання туристського потенціалу країни, а також розроблений тур «Прадавня Греція».

В четвертому розділі наведені загальні положення з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях.

ТУРИЗМ, ТУРИСТСЬКИЙ РИНОК, ТУРИСТСЬКІ РЕСУРСИ, ТУРИСТСЬКА ПРИВАБЛИВІСТЬ, ТУРИСТСЬКИЙ ПРОДУКТ, ТУРИСТСЬКІ ПОТОКИ, ТУРИСТСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ, ГРЕЦІЯ, АФІНИ, САЛОНІКИ, КРІТ, МЕТЕОРИ, ДЕЛЬФИ, ТУР «ПРАДАВНЯ ГРЕЦІЯ».

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АТО? адміністративно-територіальна одиниця

ВВП? валовий внутрішній продукт

ВТО? Всесвітня туристська організація

грн. — гривня

див.? дивись

дол.? долар

ЄС? Європейський Союз

ін.? інший

км — кілометр

м? метр

м.? місто

МЗС — Міністерство Закордонних Справ

млн.? мільйон

млрд.? мільярд

МТБ? матеріально-технічна база

НАТО? Організація Північноатлантичного договору

н.е.? наша ера

о.? острів

ОБСЄ? Організація з безпеки і співробітництва в Європі

ООН? Організація Об'єднаних Націй

ОЧЕС? Організація Чорноморського економічного співробітництва

р., рр.? рік, роки

рис.? рисунок

РТП? рекреаційно-туристський потенціал

РТР? рекреаційно-туристські ресурси

Св.? святий

ст.? сторіччя

США? Сполучені Штати Америки

т.д. — так далі

т.п.? тому подібне

табл.? таблиця

тис.? тисяча

трлн.? трильйон

хв.? хвилина

ЮНЕСКО? Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури

°С? градус Цельсія

%? відсоток

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТУРИСТСЬКОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ

1.1 Теоретичні основи дослідження туризму та туристської привабливості території, туристського центру

1.2 Аналіз наукових робіт науковців щодо формування культурних центрів світу

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТУРИСТСЬКОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ТА ТУРИСТСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГРЕЦІЇ

2.1 Аналіз основних видів туризму та туристських центрів Греції

2.2 Аналіз туристської привабливості провідних туристських регіонів Греції

2.3 Міжнародні туристські відносини Греції з іншими країнами

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ ТУРИСТСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГРЕЦІЇ

3.1 Перспективи розвитку туризму в Греції та шляхи оптимізації використання туристського потенціалу країни

3.2 Розробка туру «Прадавня Греція»

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНA ПРAЦI ТA БЕЗПЕКA У НAДЗВИЧAЙНИХ СИТУAЦIЯХ

4.1 Aнaлiз потенцiйних небезпек

4.2 Зaходи щодо зaбезпечення безпеки

4.3 Зaходи щодо зaбезпечення виробничої сaнiтaрiї тa гiгiєни прaцi

4.4 Зaходи з пожежної безпеки

4.5 Зaходи щодо зaбезпечення безпеки у нaдзвичaйних ситуaцiях

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

ВСТУП

Актуальність теми. Греція є дуже популярним, багатоплановим та перспективним туристським напрямком як для більшості Європейських країн, так і для України. Греція — це сонце, море, гори, а також занурення в історію і культуру країни, що налічує 5 тисячоліть. Вона сполучає в собі усю пишноту античності й сучасності. Між горами лежать зелені долини, які з'єднують кристальні озера й блакитні лагуни. У Греції можна насолоджуватися морем і сонцем як на узбережжі, так і на островах.

Для оптимізації використання туристського потенціалу країни актуально важливим є детальне дослідження її туристської привабливості та ресурсної проблематики — комплексу питань, які визначають сутність та структуру, стратегію і тактику використання природних, культурно-історичних і соціально-економічних ресурсів.

Питаннями теорії та практики дослідження туристської привабливості країн займались: Бакурова Г. В., Ковалевський Г. В., Мельник О. В., Омуш М. О., Очеретін Д.В. та інші. Дослідженню туристського потенціалу Греції присвічені роботи наступних дослідників: Гаспаров М. Л., Макарова Т. Г., Мальська М. П., Самойленко О. О. та інші.

Мета дослідження — аналіз туристської привабливості Греції.

Відповідно до мети, були поставлені наступні завдання:

— висвітлити теоретичні основи дослідження туристської привабливості;

— провести аналіз туристської привабливості та туристського потенціалу Греції;

— показати перспективи розвитку туризму в Греції та шляхи оптимізації використання туристського потенціалу країни;

— розробити новий тур до Греції.

Об'єктом дослідження виступає туристська привабливість Грецької Республіки. Предметом — туристські ресурси та туристські центри Греції, як основа туристської привабливості країни.

Методи дослідження: загальні методи наукового пізнання (історичний, логічний, аналіз та синтез, абстрагування); методи теоретичного дослідження (аналіз статистичних даних, вивчення літературних джерел); методи емпіричного дослідження (порівняння, монографічний, описовий).

Наукова новизна роботи полягає в подальшому теоретичному аналізі поняття «туристська привабливість», а також в детальному аналізі природних та культурно-історичних ресурсів Греції, туристського потенціалу країни та визначенні основних напрямків оптимізації використання цього потенціалу та перспектив розвитку туризму в Греції.

Практичне значення дипломного дослідження полягає в можливості використання його результатів у практичній діяльності туристських фірм та застосуванні його матеріалів для підготовки спеціалістів з туризму у вищих навчальних закладах.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, основної частини, яка містить 4 розділи, висновків, переліку посилань та 2 додатків. Загальний обсяг роботи — 91 сторінка, включаючи 2 рисунки, 12 таблиць. Перелік посилань містить 53 джерела.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТУРИСТСЬКОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ

1.1 Теоретичні основи дослідження туризму та туристської привабливості території, туристського центру

Туризм, маючи давню історію, не привертав до себе достатньої уваги до початку ХХ ст. Необхідність вивчення туристського феномену виникла після сталого збільшення туристських потоків та доходів від туризму, зростання економічного значення туристської індустрії.

Визначна роль туристської діяльності полягає у відчутному її вкладі у розвиток економіки країни при невеликих капітальних вкладеннях. Туризм — галузь економіки, яка не лише охоплює прямо чи опосередковано більшість супутніх галузей господарства, в тому числі транспорт, будівництво, торгівлю, громадське харчування, сільське господарство, житлово-комунальне господарство, культуру, мистецтво, спорт тощо, але й стимулює їх розвиток. Це зумовлює збільшення робочих місць, особливо у депресивних регіонах, де інша господарська діяльність неможлива чи недоцільна через високі витрати виробництва. Витрати на створення одного робочого місця в туризмі в декілька разів менші, ніж в інших галузях економіки.

Короткий огляд розвитку туризму у регіонах світу показав, що більшість країн поступово виходила на міжнародний ринок, вивчаючи його. Деякі країни робили стрімкий стрибок, частина ж втрачає темпи приросту прибуттів і доходів [16]. У світовому масштабі у туристській галузі залишається така ж ситуація, як і на початку її діяльності. Найвищий туристський попит мають регіони з багатими природними та історико-культурними ресурсами, які зазвичай густонаселені і урбанізовані, вигідні за своїм географічним положенням [18]. Розвиток менш цінних у туристському плані територій потребує вкладення інвестиційних коштів. Загалом, зростання популярності туризму в сучасному світі вважається стійким. Хоча на динаміку розвитку галузі впливають зовнішні економічні та політичні фактори, але туризму властива швидка відновлюваність показників у несприятливих умовах. В залежності від стану економіки країни, від підтримки державою розвитку національного туризму в різних країнах, ця галузь світового господарства розвивається нерівномірно. Найбільший економічний ефект міжнародний туризм має у регіонах з багатими лікувальними ресурсами та екологічно чистими територіями [3].

Враховуючи досвід країн, де успішно розвивається туризм, а це найбільші країни Азії з найвищими показниками прийому туристів, для розробки програми заходів для оцінювання туристської привабливості країни необхідно [23]:

? оберігати, відновлювати та підтримувати в привабливому вигляді природні ресурси та історико-культурні пам’ятки країни як основну притягальну силу для туриста;

? розвивати туристську інфраструктуру;

? стимулювати розвиток суміжних з туризмом галузей економіки регіону, у тому числі у сфері розваг;

? покращувати якість довкілля у межах туристських територій;

? достатньо і якісно інформувати про туристські регіони;

? проводити маркетингові кампанії в межах туристських регіонів, використовуючи наукові здобутки з регіонального маркетингу;

? створювати навчальні центри для підготовки, перепрофілювання та підвищення кваліфікації туристських кадрів, включаючи закордонні стажування;

? з боку державних та місцевих органів влади надавати належну фінансову і методико-правову підтримку туристській галузі;

? органам державної та місцевої влади підтримувати економічний і політичний імідж регіону;

? проводити просвітницьку роботу серед населення як основного носія культурно-етнографічних цінностей нації.

Приділяючи належну увагу з боку держави туризму в країні з наявними природними та історико-культурними туристськими ресурсами, безумовно, можна отримати максимальний соціально-економічний ефект від її розвитку.

Туристська діяльність багатогранний процес, на розвиток якого впливає велика кількість різних чинників. Щоб усіх їх урахувати, необхідно конкретизувати і систематизувати окремі види туризму. Для цього їх зводять у класифікацію. Таке впорядкування допоможе визначити можливості туризму, враховувати потреби сучасних туристів, удосконалювати організаційні структури управління туристською галуззю, а також розробляти програми розвитку та регулювання туризму. Адже кожен конкретний вид туризму потребує відповідних ресурсів і сучасної інфраструктури [25].

Відштовхуючись від потреб сучасної людини, можна визначити різноманітні види туризму, за допомогою яких виникає можливість задовольнити ці потреби. Котлер Ф. пояснює зміст потреб як необхідність у чому-небудь, що набула специфічної форми у відповідності з культурним рівнем і особистістю індивіда. Потреби носять індивідуальний характер і для їх задоволення потрібно шукати різноманітні шляхи. За твердженням Котлера Ф. людські потреби формуються і змінюються під впливом суспільних відносин, соціальних інститутів та корпорацій виробників [40].

Широко відома класифікація потреб, яка розроблена американським психологом Маслоу А. [33]. Він розставив потреби у вигляді піраміди — від найнижчих матеріальних потреб до вищих, духовних (див. рис. 1. 1).

За класифікацією Маслоу А. потреби перебувають на певних рівнях — пріоритет надається першій та другій групам абсолютних потреб. З третьої по п’яту групи — відносні потреби, які потребують задоволення лише після задоволення основних потреб (1 — 2 пласт). На думку Маслоу А. стан задоволення будь-якої потреби недовготривалий, отже, процес задоволення потреб виступає постійним поштовхом для розвитку суспільного виробництва.

Рис. 1.1 — Класифікація потреб Маслоу

Духовні потреби проявляються у створенні і засвоєнні духовної культури. Ці потреби виникають тоді, коли зникає необхідність індивіду боротися за своє життя, коли абсолютні потреби задовольняються легко і не вимагають значних затрат часу [27]. Тоді з’являються духовні потреби, тобто такі, в процесі задоволення яких людина всебічно розвивається, використовує потенціал, що закладений у ній природою, усвідомлює свою сутність. Це потреби у вищих цінностях (віра, знання), в особистих досягненнях, самовираженні (кар'єра), потреба у любові і повазі (дружба, сім'я), потреби задоволення естетичних відчуттів. Сюди можна віднести і потребу відпочивати. Остання потреба виникає через низку причин [33].

Після виконаної роботи людині необхідно відновити втрачену енергію. В міру зміни стилю життя зросла роль відпочинку як специфічної, життєво необхідної потреби людини в процесі відтворення робочої сили. Науково-технічний прогрес, розвиток новітніх технологій ускладнили виробництво, а це вимагає більшої зосередженості і витрат енергії у працівників. Це призводить до стресів, від яких важко оговтатись. За результатами опитування, проведеного у Швейцарії, 40% людей страждають від інтенсивності своєї роботи і часті стреси, 60% респондентів відповіли, що кількість стресових ситуацій, пов’язаних з роботою, з роками зростає [20].

Підвищення рівня працездатності вимагає інтенсивного відновлення фізичних і психологічних сил. Постає проблема відпочинку. Найкращим способом позбутися втоми вважається зміна роду діяльності. Всі пласти піраміди Маслоу А. не є відокремленими. Потреби, що їх складають, доповнюють одна одну, орієнтовані на досягнення гармонії індивіда з суспільством, узгодженості з собою і оточуючим середовищем. За допомогою туризму, певною мірою, можна задовольнити найважливіші духовні потреби.

Спираючись на наведені вище класифікації потреб і в залежності від використаних ресурсів та мети туристської подорожі, можна детально систематизувати види туризму, серед яких виділяють такі підвиди: відпочинковий, лікувальний, діловий, культурно-розважальний, релігійний [26]. Враховуючи згадану вище градацію підвидів туризму, слід виділити для подальшої класифікації туризму такі: лікувально-оздоровчий, культурно-пізнавальний; розважально-відпочинковий; спортивний та релігійний.

Існує численна кількість різноманітних класифікацій туризму. Багато вчених світу, таких як американець Макінтош Р., росіянин Мироненко Н. С., українці Крачило Н. П. і Старовойтенко О. А. досліджували класифікацію туристської чи рекреаційної діяльності. Але цим класифікаціям притаманні недоліки. Одна класифікація не робить поділ туризму на внутрішній і міжнародний, друга — не враховує різні форми туризму, третя — не враховує види туризму, залежні від способу розміщення туристів та від турресурсів; четверта — не враховує запити окремого споживача, п’ята — заснована на п’ятирівневій класифікації, інші ознаки не враховуються (див. табл. 1. 1).

Таблиця 1. 1- Недоліки авторських класифікацій туризму

Автор

Недолік класифікації

Александрова А.Ю.

Класифікація характеризує туриста з демографічної та соціально-економічної точок зору

Не враховуються такі види туризму як культурно-пізнавальний, діловий, релігійний. Не наведений поділ туризму на внутрішній і міжнародний

Квартальнов В.А.

Розглядаються види туризму

Не враховуються різні форми туризму

Мальська М.П., Худо В. В., Цибух В.І.

Відокремлюються класи та види туризму за напрямами. Розв’язує проблеми розвитку і територіальної організації підприємств, визначає попит на види туризму, формує план розвитку матеріально-технічної бази та інфраструктури туризму

У наданій класифікації потреби та запити окремого користувача туристських послуг можуть не враховуватись

Старовойтенко О.А.

Пропонує п’ятирівневу класифікацію видів туризму, які впорядковуються, спираючись на потреби людини

Інші чинники, що впливають на вибір не враховуються. Планування і регулювання туристської діяльності ускладнюється

Кіфяк В.Ф.

Систематизування види туризму за ознаками (мета туризму, часові, територіальні характеристики, індивідуальні запити споживачів)

Не враховується поєднання декількох ознак одразу

Ван Ціншен

Мотивація як основна спонукальна сила вибору місця подорожі

Не враховуються види туризму, залежні від способу розміщення туристів та від тур. ресурсів

туризм греція центр міжнардний

Відомі класифікації відрізняються принципами побудови, різними системними підходами до самого поняття «туризм». В існуючих класифікаціях видів туризму не враховані усі ознаки, що впливають на вибір туриста, або використовують характеристики, які незначно впливають на процес вибору маршруту подорожі. Більшість авторів класифікацій у класифікацію туризму включають усі можливі характеристики: ресурси, організаційні форми туризму, тривалість туру, вік туристів, транспорт, місце проживання, мотиви поїздки [6]. Недоліками цих класифікацій є розпорошеність, не зосередженість на головному — самому потенційному споживачеві туристських послуг. При такому підході губиться спрямованість на задоволення потреб людини для її гармонійного розвитку. Адже, якщо підходити до поняття «туризм» як до способу задоволення потреб людини, базою для класифікації повинні слугувати мотиви подорожі, які спонукають до задоволення певних потреб людини, в залежності від його індивідуальних і психологічних особливостей, життєвих цінностей, освіти.

Як і будь-яка інша галузь економіки, туристська індустрія спрямована на максимально можливе задоволення потреб людини. Тож для оцінювання туристської привабливості території необхідно зважати на запити, мотиви, смаки та ступінь задоволення потреб потенційних туристів.

Туристсько-привабливою можна вважати територію, яка користується популярністю у туристів і ця місцевість перетворюється у туристський центр. Слід розрізняти туристський центр та центр туризму.

Центр туризму — це місто, місцевість чи об'єкт, де на базі туристських ресурсів створений комплекс туристського обслуговування.

Туристський центр — це місцевість, яка приваблює туристів завдяки наявності в її межах специфічних туристських ресурсів, зручностей транспортно-географічного положення і доступної для туриста інформації про неї [21].

Існує розмаїття визначень поняття «туристсько приваблива територія» (див. табл. 1. 2).

Таблиця 1.2 — Авторські визначення поняття «туристсько приваблива територія»

Автор

Визначення

Всесвітня туристська організація

«територія, яка володіє великою мережею спеціальних споруд і послуг, необхідних для організації відпочинку чи оздоровлення»

Квартальнов В.А.

«ділянка, місцевість, регіон чи територія, яка приваблює туристів через наявність: сприятливого клімату, флори і фауни; зручного географічного розташування; транспортної доступності»

Школа І.М.

«група рекреаційних районів у межах певних територій, що характеризуються спільністю природних, історико-культурних ресурсів, єдиною інфраструктурою»

Балабанова І.Т.

«вид комплексного туристського ресурсу — географічно визначене місце концентрації найцінніших туристських ресурсів, а також об'єктів туристського інтересу, які виділяються серед туристського регіону, з вказуванням у кадастрах та інших видах документації і введенням режиму пріоритетного цільового функціонування та розвитку туризму в його межах»

Омуш М.О.

«територія, яка має потенціал для розвитку туризму, сукупність економічних характеристик регіональних туристських комплексів, що відповідають попиту, потребам туристів, вимогам інвесторів, забезпечують досягнення передбачуваного економічного ефекту»

Але визначення науковців не враховують усіх чинників туристської привабливості території, таких як матеріально-технічна база та достатня і доступна інформація про туристську діяльність в межах території [21].

Ці недоліки не дозволяють у повній мірі оцінити туристську привабливість території та визначити вагомість чинників, які впливають на цей процес. Щоб досягти високого рівня туристської привабливості та отримати максимальний соціально-економічний ефект, туристський центр повинен мати сучасну розвинену матеріально-технічну базу туризму, туристську інфраструктуру. Адже, якими б багатими та унікальними не були природні ресурси та історико-культурна спадщина країни чи регіону [20].

Враховуючи наведені вище визначення, можна зробити таке визначення поняття «туристсько приваблива територія» — це територія, яка має потенціал туристських ресурсів, сучасну розвинену матеріально-технічну базу туризму та доступну і достатню для туриста інформацію про неї, які б відповідали потребам туристів і забезпечували досягнення максимального соціально-економічного ефекту від розвитку в її межах туристської індустрії.

Враховуючи усі складові цього поняття, можна визначити максимально можливі напрямки удосконалення процесу підвищення та регулювання туристської привабливості території, знайти недоліки у туристській діяльності та на їх основі визначити способи їх усунення.

1.2 Аналіз наукових робіт науковців щодо формування культурних центрів світу

Туристський центр — місце відпочинку туриста, яке містить у собі всі його рекреаційні можливості: природні, культурно-історичні, екологічні, етнічні, соціально-демографічні, інфраструктурні. Цей елемент є обов’язковим, бо без об'єкту інтересу неможливо організувати подорож.

Туристська індустрія настільки різнопланова галузь економіки, що у своїй діяльності охоплює прямо чи опосередковано до 50 галузей господарства, в тому числі транспорт, будівництво, торгівлю, громадське харчування, сільське господарство, культуру, мистецтво, спорт [4]. Для успішного управління розвитком туризму, необхідно дослідити значну кількість чинників, які впливають на привабливість певної території для туристів та визначити показники, за якими можна оцінювати її компоненти.

Для оцінювання туристської привабливості території не існує науково-обґрунтованого інтегрованого показника (див. табл. 1. 3). Пропонуються лише окремі показники, за якими можна оцінити ефективність туризму [8].

Таблиця 1.3 — Показники авторських оцінок турпривабливості території

Автор

Показники туристської привабливості

Омуш М.О.

— загальний імідж регіону;

— природно-кліматичні умови для відпочинку та оздоровлення;

— соціальна стабільність та безпека;

— транспортна доступність;

— економічна привабливість;

— духовна привабливість центрів паломництва;

— привабливість пам’яток історії;

— культурно-освітня привабливість.

Квартальнов В.А.

— обсяг туристського потоку в державу;

— стан та розвиток матеріально-технічної бази;

— показники фінансово-економічної діяльності

туристського підприємства;

— середня величина туристських витрат за добу;

— показники розвитку міжнародного туризму.

Склад цих показників не повний, він не дає точної інформації про привабливість певної території для туристів [23].

Процес розвитку туристської індустрії включає велику кількість окремих складових. Щоб управляти цим процесом, необхідно дослідити значну кількість чинників, які впливають на рівень привабливості певної території для туристів та визначити показники, за якими слід оцінювати його компоненти. Ці показники повинні прогнозувати рівень розвитку туристської галузі та давати можливість визначити цей рівень [12].

Науковцями розроблено велику кількість методів побудови узагальнюючих показників різних процесів та явищ (див. табл. 1. 4).

Таблиця 1.4 — Авторське оцінювання туристських територій

Концепція

Недолік

Зорін І.В.

Розміщення рекреаційної системи визначається за мінімальними витратами часу на пересування до місця її розташування

Не враховується основна умова розміщення рекреаційної системи — наявність в межах території, де вона планується, — рекреаційних ресурсів

Азар В.І.

Оптимізація кількості туристів, яких можуть прийняти курорти в різні сезони за умови створення нормальних умов відпочинку і відтворення цінних природних ресурсів

Вивчається вигода виробника туристських послуг, а не самого туриста

Стосовно оцінювання туристських чи рекреаційних територій, одними з найперших можна вважати моделі Зоріна І.В. та Азара В.І., які стосуються оптимізації розміщення рекреаційних чи туристських зон, і базуються на обмеженій кількості показників, що не відображають усі аспекти туристської діяльності [20].

Для оцінки туристської привабливості території не існує єдиної методики визначення комплексного показника. Існують лише методики оцінювання окремих її складових чи суміжних процесів. На сьогоднішній день існують методики та рекомендації зі статистики туризму, які затверджені на Міжнародній конференції зі статистки подорожей та туризму, що організовані ВТО. Згідно з цими рекомендаціями розроблений перелік основних показників, які легко вимірюються та надають інформацію про динаміку розвитку туристської індустрії. Найважливішими показниками, за даними ВТО, є:

? кількість прибуттів;

? тривалість перебування туриста в країні;

? витрати туристів, пов’язані з подорожжю;

? доходи від туризму [1].

За допомогою методики, запропонованої спеціалістами ВТО, можна зробити лише кількісний аналіз розвитку туризму. При такому способі оцінювання туристської діяльності не враховуються чинники, які сприяють її розвитку та дестабілізуючі фактори; не формується єдина картина стану справ та проблем туристської індустрії. Для планування процесу підвищення туристської привабливості території та управління ним ця методика непридатна [9].

Для того, щоб врахувати усю багатогранність туристської діяльності на певній території, необхідно вибрати програму показників, яка б дозволила не лише кількісно оцінювати її складові, але й забезпечувала б прогноз формування умов підвищення туристської привабливості території. На сьогодні не існує науково-обґрунтованого комплексного показника, за яким можна визначити рівень туристської привабливості території.

Технічна туристська привабливість — це потенціал території щодо можливості привабити таку кількість туристів, яку можуть собі дозволити прийняти засоби розміщення туристів чи загалом певний регіон з туристськими ресурсами, враховуючи допустиме рекреаційне навантаження на цю територію.

Для оцінювання технічної туристської привабливості можна скористатися показниками, які представлені у статистичній звітності туристських підприємств чи інших установ. За допомогою статистичних показників можна визначити кількість засобів розміщення та місць у них, дізнатись, яку кількість туристів може прийняти певний регіон [6]. Таким чином можна визначити фактичний стан розвитку туризму в певному регіоні.

Щоб визначити економічну туристську привабливість, необхідно сформувати сукупність чинників, які впливають на досягнення максимальної економічної ефективності та заходи, які слід вжити, щоб її досягти. У певному регіоні може бути потенціал для розвитку туризму та бажання прийняти максимальну кількість туристів, але, щоб досягти максимального економічного ефекту, затрати для цього можуть виявитися недоцільними.

Це може бути зумовлено загальною несприятливою ситуацією в країні (економічна криза, природні катаклізми, тощо); несприятлива внутрішня ситуація в країні (політична нестабільність, невдалі політичні реформи, інфляція, дефолт, високі податки для інвесторів, тощо) відсутністю кваліфікованих працівників та професійних кадрів; відсутністю навчальних закладів з підготовки кадрів та закладів з підвищення кваліфікації.

Туристсько-рекреаційний потенціал — це потенціал, який визначається за наявністю, кількістю та якісною характеристикою історико-культурних, лікувально-оздоровчих рекреаційних ресурсів та розвитку туристської інфраструктури [47].

Кожен з наведених компонентів (див. табл. 1. 5) відображує чинники, які впливають на формування умов підвищення туристської привабливості території, умови забезпечення потреб потенційних туристів тощо.

Основою функціонування туристської галузі є туристські ресурси, які включають природні та антропогенні ресурси. Але найнижчий рівень туристської привабливості територія з наявними туристськими ресурсами буде мати. Це пояснюється тим, що людині для повноцінного відпочинку з відтворенням втраченої енергії достатньо змінити обстановку, виїхати за межі постійного місця проживання тощо.

Щоб відпочити не обов’язково проживати у комфортабельних готелях. Існує певна категорія туристів, які шукають способи відпочинку з екстремальними умовами проживання [26].

Таблиця 1.5 — Компоненти формування умов привабливості території

Компоненти

Елементи

Система забезпечення

Базові складові

Природні туристські ресурси

Антропогенні туристські ресурси: історико-архітектурні пам’ятки, культурні, релігійні тощо

Трудові ресурси

МТБ: туристська інфраструктура, інвестиційне забезпечення галузі

Додаткові складові

Маркетингове забезпечення: цінова політика, інформаційне забезпечення

Середовище

Зовнішній вплив

Якість довкілля

Загальний імідж регіону: економічна привабливість; підтримка держави; політична стабільність; рівень злочинності

Найважливішим засобом підвищення туристської привабливості території є розвиток МТБ [9]. Наступного рівня привабливості території можна досягти завдяки підтримці високої якості довкілля в її межах. Стимулюючи заходи з охорони природного довкілля та підвищуючи його якість, туристське підприємство має змогу отримати соціально-економічний ефект. За допомогою теоретичного аналізу необхідності розрахунку інтегрального показника туристської привабливості території зроблено висновок, що дослідження можна здійснити за допомогою регресійного аналізу цього явища (див. рис. 1. 2).

/

Рис. 1.2 — Чинники, які впливають на туристську привабливість території

Отже, провівши теоретичний аналіз та огляд наявності показників у статистичних збірниках, програма показників для оцінювання туристської привабливості території може включати такі показники:

? площа природних рекреаційних ресурсів;

? кількість антропогенних туристських ресурсів;

? кількість засобів розміщення туристів;

? інвестиції в основний капітал готелів;

? середній рівень цін на послуги у туристських підприємствах;

? доходи на душу населення;

? кількість економічно активного населення;

? кількість суб'єктів підприємництва;

? щільність автомобільних доріг з твердим покриттям;

? коефіцієнт злочинності;

? щільність шкідливих викидів в атмосферу;

? поточні витрати підприємств на охорону ресурсів [52].

Узагальнення результатів аналізу наявних методик побудови системи показників різних процесів та явищ виявлено, що для оцінювання туристської привабливості території не існує єдиної методики визначення комплексного показника. На підставі запропонованого визначення поняття туристської привабливості території сформований набір показників, який максимально відображає процес формування умов підвищення туристської привабливості території [36].

Середньорічні темпи приросту доходів від міжнародного туризму, без доходів від транспортних перевезень, за останні десятиріччя становили 12%. В основному, у світі доходи туристської галузі складають:

— додаткові послуги (70%);

— основні продажі (30%).

Туристська діяльність — це складний багатогранний процес, на який впливає велика кількість різноманітних чинників. Вона є високорентабельною галуззю, де інвестиції швидко повертаються.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТУРИСТСЬКОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ТА ТУРИСТСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГРЕЦІЇ

2.1 Аналіз основних видів туризму та туристських центрів Греції

Греція — невелика країна Середземноморського регіону, що має багатовікову і насичену подіями історію. Саме давня Греція вважається історичним центром культури, науки, філософії і мистецтва європейської цивілізації [45]. В даний час Греція — розвинена держава, що має великі досягнення в багатьох господарських сферах.

Географія, площа і ландшафт країни. Греція розташована на південній околиці Балканського півострова, омивається Іонічним, Середземним, Егейським і Критським морями. Греція межує з Албанією, Болгарією, Туреччиною, Югославією, значна частина території країни розташована на численних (понад 2 тис.) островах. Прибережна лінія порізана безліччю невеликих бухт і глибоких заток.

Материкова частина країни вкрита переважно гірськими масивами, найвищою вершиною є Олімп (2917 м) у Фессалії. Інші високі вершини гір: Смолікас (2637 м), Ворас (2524 м), Грамос (2520 м). Найбільш важливий масив Піндас — гірський хребет, що розділяє райони Епіру і Фессалії. Гори займають південну частину півострова Пелопоннес. Великі острови Кріт, Карпатос і Родос є вершинами древніх вимерлих вулканів, значна частина яких знаходиться під водою. Морське дно біля берегів Греції відрізняється різноманітністю глибин. Недалеко від мису Тенар на Пелопоннесі знаходиться найглибша западина Середземного моря (Інуський колодязь), що досягає відмітки 4580 м. З геологічної точки зору, гірський масив Греції відносно молодий. Мають місце зрушення плит, які викликають землетруси. Особливо сильні рухи на Іонічних островах [24]. Вони раніше були заболоченими озерами, але в даний час осушені і використовуються під сільськогосподарські угіддя.

Клімат. Клімат Греції типовий для Середземномор’я — з гарячим, сухим літом і помірно прохолодною, дощовою зимою. Літо (травень — жовтень) — період постійних північних і північно-західних вітрів, що приносять ясну, суху і спекотну погоду. Зима — період циклону, переважають південні і південно-західні вітри з теплого Середземного моря, погода нестійка, часто випадають дощі. Близько 80 — 90% річної кількості вологи — випадає в холодну частину року. У горах клімат менш теплий, з опадами не тільки взимку, сніг лежить значну частину року [10].

Острів Кріт знаходиться на віддалі від материка. Клімат тут значно тепліший і схильний до впливу теплих вітрів з Африки. Туризм дуже розвинений завдяки вигідному географічному положенню, клімату і наявності великої культурно-історичної спадщини

Країна в цілому являє собою унікальне зібрання пам’яток давньої і прадавньої культури під відкритим небом. У кожному місті є музей або археологічні визначні пам’ятки, розвалини цирків, театрів, культових і храмових споруд. Крім того, туристів приваблюють: красива природа країни, велика берегова лінія, придатна для організації морських курортів; безліч активних видів відпочинку і розваг, сувенірних і інших товарів туристського попиту; смачна і різноманітна національна кухня, а також традиційна привітність та гостинність.

Обсяг туристських потоків становить приблизно 12 млн. осіб щорічно. Для Греції - туризм найбільше джерело іноземної валюти і найважливіша індустрія, яка забезпечує роботою кожного десятого жителя країни [49].

Греція історично і географічно розділена на декілька областей, кожна область по-своєму багата різними туристськими ресурсами і приваблива для гостей.

У Аттиці знаходиться столиця держави — Афіни. Ця область має велику кількість старожитностей і культових споруд історичного значення; на мисі Суніон — храми Посейдона і Афіни; в Бравронії - храм Артеміди, в Рамнунде — храм Немізиди; у Марафоні - місце перемоги греків над персами; в Елефсіне — храм Деметри; пам’ятники візантійської епохи — монастирі Кесар’яні і Дафні. Відмінною рисою Аттіки є незвичайна різноманітність ландшафту.

Фракія займає північно-східну частину Греції. Тут гармонійно співіснують елементи східної і західної культур. Є пам’ятки епохи неоліту, пам’ятники періоду еллінізму, а також римських і візантійських часів.

Македонія — найбільша область Греції на півночі. У Македонії розташовані великі родючі низовини, покриті зеленими лісами, гори, озера, заповідники, унікальні за красою водоспади, ялинові, букові і соснові ліси. Македонія славиться археологічними пам’ятками. Центр Македонії - морський порт Салоніки. Місто прикрашене безліччю римських і візантійських пам’ятників, серед яких самий відомий — Біла Вежа [29].

У північно-західній частині Греції знаходиться область Епір — переважного гірський район. Гірські схили вкриті буйною рослинністю. Безліч лагун, річок і озер — це заповідники, де знаходять тисячі перелітних і водоплавних птахів. Тут є найкрасивіші морські узбережжя і пляжі.

Фессалія займає центральну частину материкової Греції. Вона оточена високогірними масивами, які обгороджують Фессалію низовиною. У Фессалії, згідно міфології, знаходилися жили боги, це країна кентаврів [7].

Пелопоннес — південна область материкової Греції, пов’язана з материком невеликим перешийком. В XIX ст. в цій смужці був проритий Коринфський канал. Важливе значення для туризму мають міста Лутракі з безліччю готелів, широко відомий своїми мінеральними водами.

Епір — великий торговий центр і транспортний вузол країни. Це 500-кілометрова смуга прекрасних пляжів, гори і підвищений покриті густими зеленими лісами, повітря пронизане «атомом соснових лісів, що тягнуться до самої лінії моря.» Це прекрасне місце користується у туристів великою популярністю.

Острівний простір Греції складає приблизно 20% площі країни.

Довгий острів Кріт є прекрасним морським курортом. Він розташований дещо відособлено від грецького ріки і інших островів. Кріт гористий, але на півночі гірський ландшафт з'єднався переходячи в зарослі з зеленню рівнини і піщані пляжі на узбережжі різко обриваються, утворюючи скелясті кручі

Кіклади — архіпелаг в центральній і південній частинах Егейського моря складається з групи островів, які утворюють кільце з центром на острові Делос.

Делос архіпелаг буквально залитий сонячним світлом і дихає морським бризом Тут виникла одна з найбільших цивілізацій Середземномор’я — кікладська культура [16].

Евбея — один з найбільших островів Егейського моря. Має неповторну своєрідність, що сприяє розвитку туризму.

Найбільший острів цього архіпелагу — Родос. Це популярний дитячий регіон, в якому багато відмінних готелів і все створено затишного і спокійного відпочинку. Родос багатий пам’ятниками мистецтв різних епох. Збереглися численні пам’ятники античності, наприклад залишки храму Афродіти III ст. до н.е. У III — I ст. до н.е. сформувалася родоська школа скульптури. Серед середньовічних пам’ятників — візантійські храми XI — XV ст., споруди XIV — XVI ст., зразки мусульманської архітектури.

На захід від Пелопонеса знаходяться Іонічні острови. Найвідоміший з них — Керкіра (Корфу), весь потопаючий в зелені, що увібрав у себе традиції багатьох і різноманітних культур, які процвітали на острові в різні епохи. Однойменний місто Керкіра популярний серед туристів [46]. З двома фортецями, вузькими вуличками, високими будинками, арками, венеціанським будівлею мерії, церквою св. Спиридона, квітучими дворами і залізними балконними поручнями Керкіра справляє на відвідувачів велике враження.

Афіни — столиця Греції, найбільше місто країни, з передмістями складає майже 4 млн. жителів. Щорічно тут буває безліч туристів зі всього світу. Афіни — найбільш відомий древній місто країни. Тут створено багато шедеврів світової архітектури. У центрі Афін підноситься пагорб Акрополя з пам’ятниками епохи Перікла і пагорб Лікабет з мальовничою церквою св. Георгія. Афіни — сучасний столичне і ділове місто, в ньому зосереджені всі посольства іноземних держав, безліч підприємств, установ, театрів, ресторанів і магазинів, готелів і розважальних закладів [53].

Греція є родоначальницею сучасної західної цивілізації, на її території розташовано безліч цінних будівель, ансамблів, залишків міст і центрів, дивовижних по своїй красі храмів. Відвідування музеїв і огляд старожитностей — ціла галузь туристської індустрії. Тільки в самих Афінах знаходиться 33 музеї і об'єкта показу археологічних цінностей світового рівня. У країні налічується понад 260 музеїв, значна частина експозиції яких розташована під відкритим небом, на руїнах храмів, цирків, культових споруд і носить переважно археологічний характер.

Для любителів пішохідного туризму пропонуються маршрути по лісових масивах в національних парках. У Греції національними парками оголошені п’ять територій. У парках обмежена господарська діяльність, за винятком необхідної для власних потреб. Для туристів тут прокладені стежки, обладнані стоянки, притулки, хатини. Великий інтерес національні парки викликають у любителів бродити по горах. Туристів приймають 55 гірських притулків і альпіністських баз на висоті схилів від 900 до 2600 м. Тут туристи забезпечуються практично всім необхідним спорядженням, а також досвідченими інструкторами і провідниками.

Важливим об'єктом туризму є Метеори — монастирі, споруджені на вершинах високих скель. Вони дуже красиві і привабливі в силу особливостей гірських пейзажів. У значну частину монастирів можна піднятися тільки на спеціальних підйомниках, що історично було пов’язано із забезпеченням безпеки мешканців і ізоляції для здійснення релігійних обрядів, незважаючи на те, що Греція сприймається як тепла південна країна на ній є також гірські курорти [5].

Орський курорт, 15 гірських вершин її покриті снігом, і в зимовий він схили стають доступними для любителів гірських лиж.

Це висоти від 1500 до 2300 м. Тут прокладені і обладнані лижні траси, побудовані підйомники, готелі і ресторани для туристів, практично на всіх базах є лижне спорядження, працюють досвідчені інструктори і проводиться навчання початківців спортсменів, є також автомобільні дороги, під'їзди до трас, автостоянки.

Більш популярними є гірські траси на горі Парнас сама висока точка 2390 м). Там прокладені 14 трас [29]. Вони названі міфологічними іменами: Афродіта, Гермес і т.д.

Греція має велику протяжність берегової лінії, безліч різних за величиною островів. Тепле прозоре море достатньо дрібне (в межах від 100 до 500 м від берега) і приваблює любителів підводного плавання, а наявність на дні безлічі об'єктів для огляду, дає можливість організувати бажаючим цікаві екскурсії Морське дно багате предметами, які представляють археологічну цінність.

У Греції 22 аероклуби, які пропонують послуги навчання пілотуванню на літаках малої авіації і вертольотах, містять приватні літаки, які надають туристське обслуговування. Мала авіація вертольоти дуже ефективні для доставки туристів на невеликі відстані. Елітний відпочинок на курортах передбачає катання на конях різноманітні програми, що включають навчання верхової їзди, катання з інструктором або без, а також спортивні змагання. Є відкриті і закриті іподроми [13].

У гірському масиві Балкан — безліч печер. Їх налічується близько 7500 м. Деякі з них займають важливі місця в рейтингу світових пам’яток. Вони мають природну цінність і славляться унікальними сталактитами, а також мають наукову цінність у зв’язку з наскальними малюнками і т.д. Частина печер має належний вхід, обладнана і відкрита для організованого відвідування туристами, а частина, зважаючи на велику наукову цінність експонатів або складність маршрутів, дозволяється до відвідування тільки для фахівців спортсменів зі спеціальним спорядженням та інструкторами.

У різних районах Греції відомі і широко використовуються для лікувальних цілей більше 40 джерел високо-мінералізованих термальних вод. Мінеральні води використовуються для пиття, інгаляцій, підводного гідромасажу і ін.

Найкращим курортом з гарячими джерелами мінеральних вод в Греції вважається «Камена Вурла», розташований в 178 км від Афін. Оточене горами з лісистими схилами, на березі моря, з сухим теплим кліматом це місце ідеально підходить для відпочинку і лікування.

Життя населення країни здавна пов’язана з морем. З квітня до кінця жовтня туристам пропонують оригінальні програми відпочинку на яхтах будь-якого виду і подорожі уздовж узбережжя і по островах. Тривалість такої подорожі від 2 — 3 днів до місяця і більше. Яхти можна взяти напрокат без екіпажа або з екіпажем [30].

Все більш популярним стає в Греції сільський туризм. Багато туристів бажають познайомитися з гостинністю сільських жителів, вивчити місцеві звичаї і рецепти національної кухні, прийняти участь в сільськогосподарських роботах і місцевому промислі.

Греція — країна ділового туризму. Створено безліч спеціальних конгрес-центрів, обладнаних найсучаснішою технікою. Тільки в Афінах відомо 15 спеціалізованих конгрес-центрів. При кожному центрі є готель для розміщення учасників. Кілька великих конгрес-центрів знаходяться в затишних готелях, де вся атмосфера налаштовує до плідної творчості і спокійного відпочинку (на островах Санторіні, Родос, Корфу і ін.). Є умови і для проведення нарад з використанням морських суден, поромів і крупних яхт. Більше 10 спеціалізованих компаній займаються організацією бізнес туризму на судах. Виставкова діяльність також широко використовується як галузь туризму. Проводяться великі міжнародні туристські і промислові виставки, приваблює велику кількість як учасників, так і гостей [43].

У готельну індустрію Греції зроблені великі капіталовкладення і іноземні інвестиції. Останнім часом побудовано багато нових і реконструйовано більшість існуючих готелів з доведенням їх показників до європейського класу. У каталогах вказується 7400 готелів, що мають національну класифікацію. Найбільший місцевий ланцюг готелів «Грекотель» має в своєму розпорядженні 4555 кімнат у готелях категорії люкс. Поряд з великими престижними готельними комплексами є дешеві готелі, практикується розміщення гостей в кемпінгах, бунгало та наметах. За рівнем сервісу кемпінги діляться за категоріями А, В і С [7].

Основними туроутворюючими країнами для Греції є Великобританія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Франція і т.д.

Необхідно відзначити, що кількість українських туристів має постійну тенденцію до зростання. Що стосується основних цілей подорожі, то переваги у туристів з різних країн різні. Так, основна маса туристів з Великобританії відвідує Грецію заради відпочинку, набагато менша частина британців прагне до ознайомлення з історичними пам’ятками. Більшість туристів з Японії, Іспанії, Італії, США віддають перевагу екскурсіям, що відноситься до пізнавального туризму. Цим пояснюється те, що пересування туристів по країні сильно розрізняються у туристів різних країн, наприклад, іспанці й американці прагнуть зупинитися в столиці, де є безліч визначних пам’яток, німці, шведи, англійці вважають за краще зупинятися островах. Що стосується вікового розподілу, то більше молоді туристи, незалежно від національності, віддають перевагу екскурсіям по всій країні і, як правило, протягом відпустки відвідують кілька туристських місцевостей [42].

Туризм у Греції розвинений, забезпечує великі надходження в іноземній валюті. Щороку країну відвідує біля 10 млн. туристів, доходи від цього складають біля 4 — 5 млрд. доларів (4 — 5% від ВВП). В історичній області Аттика, на півдні омивається водами Саронічної затоки, розташовані Афіни. У Аттиці же знаходиться і головний морський порт Греції - Пірей. Крім знаменитого аттичного сонця ця частина Греції вражає незвичайним розмаїттям ландшафту. Це міфічна краса гір Пандіфа, Пентелі, Гіміт і море з мереживним узбережжям і пляжами. Деякі пляжі Греції - місце розмноження великоголових черепах і морських котиків. Кількість молодих людей, які приїжджають з України до Греції, зростає з кожним роком. У Греції було всього 4 міжнародних дитячих табори у 1990-х рр. — зараз їх 28, і більшість їхніх мешканців — діти з Росії та України [48].

Розподіл групового туризму за цілями подорожей (див. табл. 2. 1).

Таблиця 2.1? Розподіл групового туризму за цілями подорожей

Напрями туризму

Розподіл, %

відпочинок і екскурсії

60,1

бізнес

13,8

лікування

11,0

навчання

9,0

шоп-тур

6,1

Розвиток міжнародного туризму в Греції визначається пріоритетними для туристів чинниками привабливості:

— вигідна система оподаткування;

— сучасна банківська мережа;

— добре налагоджена структура телекомунікацій;

— повна конфіденційність, що забезпечується державою у всіх питаннях, що стосуються засновників компаній і банківських рахунків;

— наявність широкого спектра оздоровчих центрів;

— наявність молодіжних таборів;

— зростання ділових зв’язків [49];

— розвинена інфраструктура туризму;

— високий рівень обслуговування;

— комфортний клімат;

— велика тривалість туристського сезону;

— поєднання відпочинку біля моря з оглядом визначних пам’яток.

Греція щорічно виділяє на потреби інформаційно-рекламної діяльності в туризм 80 млн. дол. США (див. табл. 2. 2) [42].

Таблиця 2.2 — Мета візитів до Греції у 2011 р.

Мета візиту

Іноземці

Частка, %

Греки на відпочинку

Частка, %

Загальна кількість

5 853 318

100,0

1 075 404

100,0

Туризм, розваги, культурна діяльність

3 452 171

59,0

190 844

17,7

Відвідини друзів та родичів

629 849

10,8

658 159

61,2

Навчання, тренування (менше ніж на рік)

51 425

0,9

2903

0,3

Лікування

36 242

0,6

14 513

1,3

Паломництво

22 324

0,4

1451

0,1

Шопінг

343 906

5,9

10 159

0,9

Транзит

390 972

6,7

60 228

5,6

Бізнес-туризм

204 052

3,5

4167

4,4

За висновком Європейської Комісії, найчистіші пляжі Європи знаходяться в Греції [37].

У наступні роки робиться великий наголос на розвиток усіх видів туристського бізнесу, в тому числі - круїзного бізнес-туризму. Кількість туристів, які відвідують Грецію, зростає з кожним роком і зараз досягає приблизно 10 млн. осіб. 40% відпочиваючих — німці і жителі Британських островів. Греція — країна з високим рівнем відвідуваності, для туристів досить безпечна [42]. У сфері зайнятості індустрія туризму є вкрай вигідною справою і за престижністю поступається лише державному сектору.

Як видно із таблиці 2.2 найбільша кількість іноземних туристів приїжджає до Греції з метою туризму, розваг та культурної діяльності, більша ж частина етнічних греків подорожує до країни з метою відвідування друзів та родичів.

2.2 Аналіз туристської привабливості провідних туристських регіонів Греції

Кріт. Острів Кріт — найбільший острів у Греції, кордон між Європою та Африкою. На цьому острові народилася і досягла досконалості першого Європейська цивілізація — Мінойська культура (2800 — 1150 рр. до н.е.), але геологічна катастрофа перервала її розквіт. Практично до ХІІІ ст. острів Крит входить до складу Візантійської Імперії, потім захоплений хрестоносцями і проданий Венеції. Кріт — «острів чудес», як називають його греки, часто згадується в міфах. Між іншим, в одній з його печер, народився і виріс Зевс. Сьогоднішній Кріт — це острів з прозорим, теплим морем і численними пляжами, яскравим сонцем і прохолодними зоряними ночами, чудова природа та археологічні пам’ятки. У незліченних кафе острова, під тінню численних платанів, можна випити чашечку кави. Двері безлічі таверн з різноманітними місцевими закусками завжди відчинені для туристів. А крітським вечорам придає неповторну чарівність [50]. Це відчувається всюди: у зручних кріслах кондитерської, в кафе, за столиком таверни на березі моря, на спорожнілому пляжі, в барі, на дискотеці або в ресторані рибальського готелю.

Область Іракліо — земля неповторних контрастів і дивовижної краси, омивана 2 морями. В оточеному венеціанськими стінами старому місті історія постає прямо перед очима, в Іракліо збереглася велика кількість старовинних будівль (починаючи з XV ст.). Для тих, хто хоче відпочивати у звичних ритмах сучасного життя, Іракліо надає незліченні можливості вибору найрізноманітніших розваг [24].

Область Ласіті. Найбільше число сонячних днів в році і випадає найменша кількість опадів. В окрузі знаходиться знаменитий пальмовий ліс Ваї, кипарисовий і ялицевий лісу в Селекано, мінойський палац у Закрос, кілька монастирів.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой