Бухгалтерський облік операцій поточного рахунку

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

ХЕРСОНСЬКА ФІЛІЯ

КУРСОВА РОБОТА

за темою «Бухгалтерський облік операцій поточного рахунку»

Дисципліна: Фінансовий облік

Виконав студент

3 курсу 10/08 групи

Афанасьєва Наталя

Василівна

Керівник: Головченко Т. В.

м. Херсон — 2009

Зміст

  • Вступ
    • 1. Побудова обліку безготівкових операцій
    • 2. Відкриття поточного рахунку в банку
    • 3. Документальне відображення операцій поточного рахунку
    • 4. Синтетичний облік операцій поточного рахунку
    • Висновки
    • Список використаної літератури

Вступ

У відповідності до Порядку ведення касових операцій в народному господарстві України всі державні, кооперативні, акціонерні, орендні, колективні, спільні та інші підприємства, об'єднання, організації та установи, незалежно від виду власності та виду діяльності, мають поточні рахунки в банку і зобов’язані зберігати свої грошові кошти в банківських установах, тобто проводити безготівкові розрахунки.

Основними нормативними актами з обліку грошових коштів є:

Інструкція про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 18. 12. 1998 р. № 527, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24. 12. 1998 р. за № 819/3259;

Інструкція № 7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», затверджена постановою Правління Національного банку України № 204 від 02. 08. 1996 р. ;

П © БО № 4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджений Міністерством фінансів України від 31. 03. 1999 р. № 87;

Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженим постановою НБУ від 24. 09. 1999 р. № 479.

У даній курсовій роботі розглянуто ведення бухгалтерського обліку операцій поточного рахунку.

Робота складається зі слідуючих розділів:

побудова обліку безготівкових операцій;

порядок відкриття поточного рахунку в банку;

документальне відображення операцій поточного рахунку;

ведення аналітичного та синтетичного обліку операцій поточного рахунку;

висновки.

1. Побудова обліку безготівкових операцій

В ринкових умовах особливо актуальна чітка організація грошових розрахунків, оскільки грошова стадія обороту коштів має величезну роль у господарському житті підприємства будь-якої форми власності. Перехід від адміністративно-командної системи управління економікою до ринкових відносин викликав необхідність створення нової платіжної системи, що базується на дворівневій системі банків. Були потрібні розділення і відособлення грошових ресурсів різноманітних господарюючих суб'єктів формування самостійних комерційних банків, введення кореспондентських відносин між ними та державами — колишніми республіками СРСР.

Якісні зміни в організаційних формах проведення грошових розрахунків відбулися внаслідок зростання економічної активності всіх суб'єктів ринку, розширення числа та об'ємів угод. З’явилась величезна кількість нових комерційних структур, що позначилося на різкому зрості документообороту, пов’язаного з обслуговуванням платіжної системи в цілому. Перебудова платіжної системи потребувала зміни принципів організації безготівкових розрахунків, використання нових форм та способів здійснення платежів. [6, с. 46−53]

Будь-яке підприємство здійснює грошові розрахунки і як покупець, і як продавець. Підприємство здійснює також грошові розрахунки з працівниками та службовцями, розраховується з бюджетом та банком. Сукупність всіх грошових платежів складає платіжний оборот. Значна частина платіжного обороту підприємств здійснюється безготівковим шляхом, тобто здійсненням записів по рахункам у банках.

Безготівкові розрахунки — це перерахування грошових коштів з рахунку підприємства-платника на рахунок підприємства-отримувача. Фінансовим посередником в цих розрахунках є банк, який надає послуги своїм клієнтам-підприємствам.

Безготівкові розрахунки знайшли широке застосування в процесі розвитку банківської системи і мають ряд переваг перед розрахунками з застосуванням готівкових коштів.

Безперебійність розрахунків забезпечують слідуючі основні принципи організації безготівкових розрахунків (див. схема 1):

Схема 1. Принципи організації безготівкових розрахунків.

21

Всі підприємства та організації зобов’язані зберігати свої кошти на рахунках у банках. В касах підприємств дозволяється залишати лише невеликі суми готівкових коштів у межах встановлених норм.

Переважаюча частина безготівкових розрахунків повинна здійснюватися через банк.

Вимога платежу повинна виставлятися або перед відвантаженням товарів, або після неї, щоб не допускалася затримка платежів. Однак в умовах кризи більшість постачальників вимагає передоплату — попереднє отримання коштів перед відпуском товару.

Платежі проводяться з рахунків клієнтів у банку лише з їх згоди. Ця важлива умова перешкоджає банку розпоряджатися коштами, що належать господарюючим органам, які відкрили рахунки в даному банку.

Встановлено декілька форм розрахунків і видів платежів, які підприємства можуть обирати на свій розсуд.

Доки розрахунки проходять безготівково, тобто кошти списуються з одного рахунку і зараховують на інший рахунок у банку, в банках створюють грошові кошти, які стають кредитними ресурсами.

Безготівкові розрахунки сприяють зменшення додаткових затрат на друк, зберігання, перевозку, перерахунок великої кількості грошових знаків, які були б необхідні при розрахунках готівковими коштами. В той же час безготівкові розрахунки при чіткій роботі банків дозволяють краще регулювати платіжний оборот у кінцевому результаті прискорювати оборотність оборотних коштів і здійснення платежів. [11, с. 98−115]

В безготівкових розрахунках обов’язково присутні два або більше господарюючих суб'єкти і банк. Без відкритого у банку рахунку неможливо проводити безготівкові розрахунки, шляхом запису по банківським рахункам. Кожен економічний і господарюючий суб'єкт зберігає свої кошти в банках. Діючим господарським законодавством передбачено, що банки приймають і зберігають на рахунках грошові кошти клієнтів, здійснюють по їх дорученню розрахункові, кредитні, касові та інші банківські операції.

Юридичні особи і громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, можуть відкривати рахунки у будь-якому банку по місцю їх реєстрації або в банку поза місцем їх реєстрації зі згоди останнього. Юридичні особи зобов’язані зберігати вільні грошові кошти в банках. Необґрунтована відмова банку, статутом якого передбачено здійснення відповідних банківських операцій, прийняти грошові кошти клієнта на зберігання і відкрити рахунок може бути оскаржена клієнтом в суді.

Між банком і клієнтом укладається договір про розрахунково-касове обслуговування з відкриттям відповідного банківського рахунку. По договору банк зобов’язується зберігати грошові кошти на рахунку клієнта, зараховувати суми, що надходять на цей рахунок, виконувати розпорядження клієнта про перерахування та видачу коштів з рахунку та проведення інших банківських операцій, які передбачені для рахунку даного виду законодавчими актами, банківськими правилами та договором.

Банк може використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи їх наявність при наданні вимог до рахунку. Клієнт вправі розпоряджатися цими коштами і отримувати доходи по ним..

Банк гарантує таємницю рахунків клієнта. Надання банком відомостей про стан рахунків і операціям по них без згоди клієнта не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Договір банківського рахунку припиняється по заяві клієнта і по іншим підставам, передбаченим законодавством. Відсутність операцій по банківському рахунку не впливає на припинення договору.

Поряд з вказаними рахунками в банку господарюючим суб'єктом може бути відкрито депозитний рахунок для зберігання на протязі певного часу частини коштів підприємства.

2. Відкриття поточного рахунку в банку

Поточний рахунок — це рахунок підприємства, відкритий в уповноваженій установі банку для зберігання грошових коштів та проведення операцій по розрахунках підприємства. Поточні рахунки відкриваються підприємствам усіх видів та форм власності, а також відокремленим підрозділам для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства України. [10, с. 369−382]

Поточний валютний рахунок може бути відкритий:

юридичним особам — резидентам України;

фізичним особам — резидентам України;

представництвам юридичної особи — нерезидента;

дипломатичним, консульським, торговельним та іншим представництвам іноземних держав;

іноземним інвесторам;

фізичним особам — нерезидентам України;

31 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та пункту 1.3 Інструкції рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення усіх видів банківських операцій відкриваються у будь-яких банках України за вибором клієнта і згодою цих банків. Чинним законодавством України не встановлено обмежень щодо кількості поточних рахунків, які можуть відкривати юридичні чи фізичні особи в банківських установах.

Обслуговуючим банком називають банк, у якому відкрито рахунки підприємств, організацій, установ усіх форм власності, фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, банків та їх установ, фізичних осіб, та який здійснює для них на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України «Про банки та банківську діяльність». Клієнти банку можуть відкривати лише один рахунок для формування статутного капіталу господарського товариства в іноземній або національній валюті і один рахунок за кожною угодою сумісної діяльності без створення юридичної особи. Юридичні і

фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності мають право відкривати необмежену кількість рахунків за своїм вибором і згодою банків. У випадку відкриття двох і більше поточних рахунків у національній валюті власник рахунку протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття наступного рахунку визначає один з рахунків у національній валюті як основний, на якому буде обліковуватись заборгованість, що списується у безспірному порядку, і повідомляє номер цього рахунку податковому органу, де він зареєстрований як платник податків. Банк може здійснювати платежі клієнта в інтересах третіх осіб у випадках, передбачених чинним законодавством. Згідно з Цивільним кодексом це можуть бути договори поруки, договори на користь третіх осіб та інші.

Для відкриття поточного рахунку підприємства подають установам банків такі документи: (див. схема 2):

Схема 2. Перелік документів, що подаються в банк для відкриття поточного рахунку.

21

заяву на відкриття рахунку встановленого зразку, що підписана керівником та головним бухгалтером підприємства. Якщо в штаті немає посади головного бухгалтера, то заяву підписує керівник;

копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади;

копію належним чином зареєстрованого статуту, засвідчену органом, який реєструє;

копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом;

картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надане право розпорядження рахунком та підписання документів, завірену вищестоящою організацією. У картку включається також зразок відбитка печатки підприємства;

довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

Підприємство має право відкривати поточні та депозитні рахунки як в національній, так і в іноземній валюті. Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству для проведення розрахунків у межах чинного законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визначених чинним законодавством України, та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті. [13, с. 166−74]

Суб'єкти підприємницької діяльності можуть використовувати чеки для розрахунків за товари, роботи, послуги. Для цього певна сума коштів вноситься на особливий рахунок — рахунок лімітованої чекової книжки. В межах цього ліміту підприємства виписують розрахункові чеки постачальникам.

Учасниками чекового обігу виступають три особи: чекодавець, платник по чеку та чекоотримувач. Платником в чековому зобов’язанні може бути лише банк, де чекодавець має кошти, якими він може розпоряджатися шляхом видачі чеків.

Однією з форм розрахунків між підприємствами є акредитив, який застосовується для підвищення гарантованості оплати покупцем своїх зобов’язань.

Установи банків можуть відкривати підприємствам карткові рахунки. Зміни стосовно карткового рахунку є такими, що приводять Інструкцію у відповідність до реальної ситуації в Україні, так як застосування банківських платіжних карток з кожним роком набирає все більших і більших обертів.

Згідно з постановою НБУ «Про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги і при видачі готівкових коштів» від 24. 02. 97 р. № 37, картковий рахунок — це банківський рахунок, розпорядження яким може здійснюватися за допомогою банківських платіжних карток.

Карткові рахунки належать до поточних рахунків і відкриваються клієнтам установ банків на умовах договору про відкриття картрахунку і здійснення операцій із застосування платіжних карток. Картковий рахунок можна відкривати і в іноземній валюті.

3. Документальне відображення операцій поточного рахунку

Для здійснення операцій по поточному рахунку до банку подаються документи, форми яких затверджені НБУ. Документи, що надходять до банку дійсні лише при наявності підписів, ідентичних підписам у банківській картці. [14, с. 54−55]

Якщо будь-який реквізит не заповнений або заповнений з порушенням вимог, то банк не має права приймати такий документ до виконання. Крім того, в розрахункових документах не допускаються різного роду виправлення, незалежно від того, хто вносить ці зміни — клієнт чи банк. При цьому підприємства і фізичні особи несуть повну відповідальність за правильність внесених у розрахункові документи даних. Надані в банк документи повинні мати наступні реквізити: назву, номер поточного рахунку, ідентифікаційні коди підприємства-відправника та підприємства-отримувача грошових коштів, число, місяць, рік виписки. Банк реєструє всі здійснені операції з надходження та списання коштів з поточного рахунку в спеціальній виписці з особового рахунку з доданням виправдовуючи документів.

При готівкових розрахунках банківськими документами є:

грошові чеки;

об’яви на внесок готівкою;

У випадку безготівкових перерахувань:

платіжні доручення;

платіжні вимоги-доручення;

розрахункові чеки, акредитиви.

При внесенні грошових коштів на рахунок банку подається об’ява на внесок готівкою. Виправдовуючим документом при цьому є відмічена банком квитанція, яка заповнюється разом з об’явою на внесок готівкою.

Сьогодні найбільш розповсюдженими видами безготівкових розрахунків є розрахунки за допомогою платіжних доручень та платіжних вимог-доручень.

Платіжне доручення є розпорядженням обслуговуючому банку про перерахування визначеної суми на рахунок іншого підприємства, оформленим на спеціальному бланку. При розрахунках платіжними дорученнями ініціатором платежу виступає платник. (див. зразок 1):

Зразок 1. Платіжне доручення.

ПЛАТІЖНЕ ДОРУЧЕННЯ № 223

410 001

від 29 серпня 2008 року

Платник: АТ «Омега» м. Херсон

Одержано банком

«__"_____________ р.

Код за ЄДРПОУ

39 460 430

Банк платника: Райффайзен банк «Аваль» у м. Херсон

Код банку

ДЕБЕТ

СУМА

352 093

Рах.

260 000 982 024

Одержувач:

ТОВ «Атон» м. Київ

10 000,00

Код

За ЄДРПОУ

32 933 722

КРЕДИТ

Банк одержувача:

Код банку

260 053 209 234

Промінвестбанк

у м. Київ

300 012

Рах. №

Сума літерами

Десять тисяч грн. 00 коп.

Призначення платежу

Оплата за дошку обрізну згідно з накладною № 08/17/001 від 17. 08. 2008 р. в т. ч. ПДВ - 1666,67

М.П.

Підпис платника

Проведено банком

«____"_______________ р.

Підпис банку

Платіжні доручення використовуються для розрахунків між підприємствами за отримані товарно-матеріальні цінності; за товарно-матеріальні цінності і послуги в порядку попередньої оплати; при авансових платежах; при платежах до бюджету, органам соціального страхування, оплати претензій по якості і недостачі продукції, штрафів, пені; погашення кредиторської заборгованості, а також для завершення розрахунків по актах звірки взаємної заборгованості суб'єктів господарської діяльності. За бажанням у платіжному дорученні платник може вказати дату валютування, тобто період між датою надходження доручення на списання коштів у банк і датою зарахування списаних коштів на рахунок одержувача, але тільки якщо така можливість передбачена в договорі на розрахунково-касове обслуговування з банком. Це означає, що платник може самостійно вказати дату зарахування коштів на поточний рахунок одержувача. Проте період валютування не може перевищувати три робочі дні. Інструкція № 7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України» передбачає застосування платіжної вимоги-доручення, що виписується постачальником. Покупець акцептує вимогу-доручення і здає її до банку. Вона приймається до виконання банком покупця тільки при наявності коштів на поточному рахунку покупця і при його письмовій згоді оплатити повністю або частково платіжну вимогу-доручення, що повинно бути затверджене підписами осіб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком, і печаткою платника. [15, с. 482−483]

Платіжна вимога-доручення — це комбінований документ, який складається з двох частин: верхньої - вимоги постачальника безпосередньо до покупця оплатити вартість відпущеної йому за договором продукції, виконаних робіт, наданих послуг; та нижньої - доручення платника своєму банку про перерахування з його рахунку визначених сум. Платіжна вимога-доручення заповнюється постачальником і передається покупцеві разом з відвантаженою продукцією або після надання послуг. При отриманні покупцем даного документу і при наявності коштів на його поточному рахунку він вказує прописом суму, що належить до сплати і код поточного рахунку. Після цього даний документ

передається до банку на оплату. Якщо ж в момент отримання платіжної вимоги-доручення грошові кошти відсутні в потрібному обсязі, то в міру їх накопичення виписуються платіжні доручення з посиланням на номер платіжної вимоги-доручення.

Чеком визнається цінний папір, який містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця банку провести платіж зазначеної в ньому суми чекоутримувачу. Розрахунки чеками представляють собою сукупність операцій з видачі, одержання, обігу та оплати чеків. Чек дійсний протягом десяти днів, не враховуючи дня його виписки. Розрізняють грошові та розрахункові чеки.

Акредитив — це доручення банку покупця банкові постачальника провести оплату за відвантажену продукцію, товар, надані послуги на підставах, обумовлених в цьому дорученні. Існують три форми акредитиву: без відзивний підтверджений, без відзивний непідтверджений і відзивний.

4. Аналітичний облік операцій поточного рахунку

Аналітичний облік операцій поточного рахунку здійснюється за виписками банку, і лише за наявності на підприємстві розрахункових субрахунків відкривають окремі аналітичні рахунки для обліку відповідних. У разі необхідності деталізація кожного аналітичного рахунка здійснюється за виписками банку. Основою для запису операцій поточного рахунку є виписки з цього рахунка. [15, с. 482−483]

Періодично або кожного дня банк видає власникам рахунків виписки з відповідного рахунка з копіями розрахункових операцій. Виписка обов’язково подається на перше число кожного місяця. Вона перевіряється підприємством з точки зору відповідності її доданим документам, при цьому встановлюється, чи всі записи належать до підприємства-власника рахунка. Виписка є основою для записів у реєстрах — журналі № 2 та відомості № 2 — операцій на поточному рахунку.

Записи банку та підприємства мають бути ідентичними, але потрібно врахувати, що поточний рахунок підприємства є активним, а для банку ці рахунки є пасивними рахунками. Тому на дебеті у Виписці банку показана сума коштів, списана з рахунка підприємства, а на кредиті - зарахована на нього сума, відповідно сальдо у Виписці буде на кредиті рахунка. Сальдо на поточному рахунку завжди повинно бути однаковим як в обліку банку, так і підприємства.

Виписка є регістром аналітичного обліку, тому обов’язково має містити дату, номер документа, короткий зміст операцій і суми записів на дебеті і кредиті, а також залишки коштів на початок і кінець періоду. Таким чином, виписка — це фактично другий примірник особового рахунку підприємства, відкритого банком.

Виписка банку — документ, що видається банком підприємству і відображає рух грошових коштів на поточному рахунку. В різних банках форми виписок можуть бути різними, але в кожній обов’язково передбачаються позиції для дати, номерів рахунків дебітора та кредитора, суми. (див. зразок 2):

Зразок 2. Виписка з поточного рахунку.

Київ. Печерське від. УОБ

Виписка

З особового рахунка

Операції за 4. 01. 08

Попередній рух 3. 01. 08

Дата

Номер

МФО

Кореспондуючі

рахунки

Операції

Дебет

Кредит

4. 01

27

321 712

420 901

01

6250,00

4. 01

26

300 335

15 467 604

01

2109,00

4. 01

528

322 313

606 337

01

75,54

4. 01

24

351 179

467 976

01

72,60

4. 01

25

324 010

31 132 905

01

48,04

4. 01

5

960 823

01

52,54

4. 01

110

303 019

361 001

08

461,77

Разом

Вхідний залишок

Рух

Вихідний залишок

8607,72

10 850,26

8145,95

2704,31

461,77

Бухгалтер при отриманні виписки проводить наступні операції, які називаються бухгалтерським терміном контировка виписки:

виписка нумерується;

перевіряється наявність виправдовуючи розрахункових документів, на підставі яких зараховані чи списані кошти;

перевіряється відповідність суми у виписці сумам виправдовуючи документів на перерахування чи зарахування коштів;

проставляється кореспонденція рахунків у відповідності з проведеними операціями.

Зберігаючи грошові кошти підприємства, банк вважає себе його боржником, тобто на цю суму має кредиторську заборгованість. Тому залишки грошових

коштів і надходжень на поточний рахунок підприємства банк записує по кредиту поточного рахунку, а зменшення свого боргу — по дебету. Тобто за дебетом виписки відображається списання грошових коштів з поточного рахунку, а за кредитом — надходження коштів на поточний рахунок. На полях перевіреної виписки проти сум операцій і на документах, які додаються, проставляються коди кореспондуючих рахунків, а на документах вказуються ще й порядкові номери запису у виписці. Ці дані необхідні для контролю за рухом коштів, автоматизації облікових робіт, видачі довідок, перевірок і наступного збереження документів, після цього на всіх доданих до виписки документах ставиться штамп «Погашено».

4. Синтетичний облік операцій поточного рахунку

Синтетичний облік операцій поточного рахунку ведеться на рахунку 31 в розрізі субрахунків 311 «Поточні рахунки в національній валюті «, 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті». По дебету рахунку 31 відображається надходження грошових коштів, а по кредиту — їх вибуття. Для обліку операцій з рахунком 31 призначений журнал № 2, що відображає обороти по кредиту рахунку 31 за місяць, та для більш точного контролю операцій поточного рахунку ведуться записи по дебету рахунку 31 у відомості № 2 за кожним видом валюти. Всі записи в журналі № 2 ведуться на підставі виписок з поточного рахунку, які підприємство періодично отримує з банку. [10, с. 369−382] Надходження грошових коштів на поточний рахунок відображається наступними проводками (див. таблиця 1):

Таблиця 1. Проводки по рахунку 31 по надходженню коштів.

№ операції

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

1

Внесено на поточний рахунок готівку з каси

31

30

3000

2

Погашено дебітором довгострокову заборгованість

31

16

2230

3

Оплачено покупцями раніше одержані товари, роботи, послуги

31

36

5000

4

Безоплатно одержано безготівкові кошти

31

42

1000

5

Перепродані акції власної емісії:

31

45

5600

6

Одержані кошти цільового фінансування на будівництво із зовнішніх джерел

31

48

50 000

7

Одержано довгострокову позику банку на поточний рахунок

31

50

200 000

8

Одержано фінансову допомогу на зворотній основі

31

55

15 000

9

Одержано короткострокову позику банку

31

60

30 000

10

Отримано грошові кошти у вигляді доплати

31

63

7900

11

Повернуто з бюджету на рахунок підприємства грошові кошти

31

64

4000

12

Повернуто з фондів соціального страхування на рахунок підприємства

31

65

6200

13

Одержано доходи майбутніх періодів

31

69

40 500

14

Зарахована на рахунок в банку виручка від реалізації продукції за касовим методом

31

70

45 000

15

Відображено дохід від реалізації виробничих запасів, МШП

31

71

2000

16

Зараховано на поточний рахунок дохід від спільної діяльності

31

72

42 300

17

Зараховано на поточний рахунок суми дивідендів

31

73

5600

18

Зарахований дохід від реалізації основних засобів

31

74

63 000

19

Отримано суми страхового відшкодування від страхової організації

31

75

4200

Вибуття грошових коштів з поточного рахунку відображається наступними проводками (див. таблиця 2):

Таблиця 2. Проводки по рахунку 31 по вибуттю коштів.

№ операції

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

1

Придбано довгострокові інвестиції

14

31

7000

2

Проведено витрати на монтаж основних засобів

15

31

25 000

3

Оплачено покупцями раніше одержані товари, роботи, послуги

36

31

5000

4

Проведено витрати на виправлення браку:

24

31

1500

5

Передано гроші з банку в касу:

30

31

3500

6

Депоновано гроші на лімітовану чекову книжку

31

31

2000

7

Перераховано кошти для придбання іншої валюти

33

31

45 000

8

Повернуто передоплату покупцям:

36

31

4300

9

Проведено передоплату постачальникам

37

31

8900

10

Проведено передоплату за газети і журнали

39

31

3200

11

Викуплено власні акції у акціонерів

45

31

5600

12

Проведено перерахування коштів за рахунок раніше створеного резерву

47

31

7800

13

Використано суми цільового фінансування

48

31

35 000

14

Повернуто банку довгострокову позику

50

31

35 000

15

Погашено заборгованість за раніше виданим векселем

51

31

5000

16

Погашення заборгованості по зобов’язанням за облігаціями

52

31

26 000

17

Погашено довгострокову заборгованість з оренди

53

31

6500

18

Погашено довгострокові зобов’язаннями перед різними кредиторами

55

31

48 000

19

Погашено короткострокові позики банку

60

31

80 100

20

Погашено заборгованість за раніше виданими векселями

62

31

5600

21

Проведено розрахунки з постачальниками

63

31

35 200

22

Погашено заборгованість перед бюджетом

64

31

4600

23

Сплачено збори до фондів соціального страхування

65

31

5300

24

Перераховано суми заробітної плати особисті рахунки працівників

66

31

56 000

25

Перераховано дивіденди учасникам

67

31

8000

26

Розрахунки з іншими кредиторами за раніше надані послуги

68

31

500

27

Оплачено загально виробничі витрати

91

31

3000

28

Оплачено адміністративні витати

92

31

5000

29

Оплачено витрати на збут

93

31

4000

30

Оплачено витрати операційної діяльності

94

31

6400

31

Оплачено фінансові витрати

95

31

2000

32

Оплачені інші витрати

97

31

600

33

Оплачено надзвичайні витрати

99

31

7000

Ось такими типовими проводками відображаються синтетичний облік операцій поточного рахунку підприємств.

Висновки

В умовах ринкової економіки потрібно виходити з принципу, що вміле використання грошових коштів може приносити підприємству додатковий прибуток, а отже необхідно постійно думати про раціональне вкладання тимчасово вільних грошових коштів для отримання додаткового прибутку, так як грошові кошти є фінансовими ресурсами організації, найбільш ліквідними активами, здатними забезпечити виконання зобов’язань будь-якого рівня та виду, від наявності яких залежить своєчасність погашення кредиторської заборгованості підприємства.

Розглянувши всі питання цієї курсової роботи можна зробити висновки:

всі підприємства, здійснюючи виробничу та господарську діяльність, вступають у взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями, установами, працівниками підприємства та окремими особами. Ці взаємовідносини засновані на різноманітних грошових розрахунках в процесі підготовки, виробництва та реалізації продукції, робіт чи послуг;

всі розрахунки по виконанню зобов’язань здійснюються через установи банків. Розрахунки готівкою між підприємствами мають обмежений характер та суворо регламентовані;

постійно здійснюваний оборот господарських засобів викликає неперервне виникнення різноманітних розрахунків;

правильна організація розрахункових операцій забезпечує стабільність коштів підприємства, що обертаються, закріплення на ньому договірної та розрахункової дисципліни, а також покращення його фінансового стану;

при проведенні розрахункових операцій банки контролюють дотримання підприємствами платіжної і договірної дисципліни, сприяють застосуванню найбільш доцільних форм розрахунків, а це в свою чергу допомагає підприємствам уникнути порушень чинного законодавства та убезпечити себе від штрафних санкцій за порушення.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16. 07. 99 р.

2. «План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій», затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30. 11. 99 р., зареєстрований у Міністерстві юстиції України № 892/4185 від 21. 12. 99 р.

3. «Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій», затверджена Наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30. 11. 99 р., зареєстрована у Міністерстві юстиції України № 893/4186 від 21. 12. 99 р.

4. «Інструкція про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті», затверджена постановою Правління НБУ від 18. 12. 98 р. № 527, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24. 12. 98 р. а № 819/3259

5. «Інструкція № 7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», затверджена постановою Правління НБУ № 204 від 02. 08. 96 р.

6. П © БО № 4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджений Міністерством фінансів України від 31. 03. 99 р. № 87

7. «Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням», затвердженим постановою НБУ від 24. 09. 1999 р. № 479.

8. Керівник колективу авторів — упорядників П. К. Германчук «Бухгалтерський облік і фінансова звітність — об'єкти фінансового контролю. «, методичний посібник;, Київ; Атіка, Ельга-Н. — 2003. — с. 46−53

9.О. Савченко, В. Кузнєцов, Н. Борщ «Неприбуткові організації - податковий та бухгалтерський облік»; методичний посібник; Харків; Видавницький дім «Фактор» — 2004. — с. 27−39

10. За редакцією професора Ф. Ф. Бутинця; «Бухгалтерський фінансовий облік»; підручник; Житомир; ПП «Рута» — 2001. — с. 369−382

11. В. Лемішовський; «Бюджетні установи: бухгалтерський облік та оподаткування»; навчальний посібник; Львів; «Інтелект-Захід» — 2008. — с. 258−264

12. В. Матвєєва, С. Замазій; «Все про облік та оподаткування бюджетних організацій»; Харків; Видавницький дім «Фактор» — 2005. — с. 98−115

13. Н. М. Ткаченко; «Бухгалтерський фінансовий облік: оподаткування і звітність»; підручник; Київ; «Алерта» — 2008. — с. 166−74

14. Т. В. Нашкерська; «Фінансовий облік»; навчальний посібник; Київ; «Кондор» — 2005. — с. 54−55

15. Н. М. Ткаченко; «Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України»; підручник; Київ; «А. С.Н.» — 2005. — с. 482−483

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой