Аналіз фінансового стану ВАТ "Гідросила МЗТГ"

Тип работы:
Дипломная
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ВСТУП

Відхід суспільства від системи планової економіки і вступ у ринкові відносини дуже сильно змінили умови функціонування підприємств, які для того щоб вижити, повинні проявити ініціативу, підприємливість і бережливість для того, щоб підвищити ефективність виробництва. В іншому випадку вони можуть опинитися на межі банкрутства.

В ринкових умовах запорукою виживання та основою стабільного стану підприємства є його фінансова стійкість. Вона відображає такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперебійний процес виробництва та реалізації продукції, а також витрати по його розширенню та оновленню.

Визначення фінансової стійкості підприємств відноситься до числа найбільш важливих економічних проблем в умовах переходу до ринку, оскільки недостатня фінансова стійкість може привести до відсутності у підприємства коштів для розвитку виробництва, їх неплатоспроможності і, в кінцевому підсумку, до банкрутства, а «надмірна» стійкість буде гальмувати розвиток, збільшувати витрати підприємства надлишковими запасами і резервами.

Для оцінки фінансової стійкості підприємства необхідний аналіз його фінансового стану. Фінансовий стан являє собою сукупність показників, що відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів.

Мета полягає не тільки і не стільки в тому, щоб встановити та оцінити фінансовий стан підприємства, а також і в тому, щоб постійно проводити роботу, спрямовану на його покращення. Фінансовий стан показує, по яким конкретним напрямкам необхідно вести цю роботу. У відповідності з цим результати дають відповідь на питання, які найважливіші засоби покращення фінансового стану підприємства в конкретний період його діяльності.

Разом з тим, фінансовий стан — це важливіша характеристика економічної діяльності підприємства в зовнішньому середовищі. Він визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює, в якому ступені гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів по фінансовим та іншим відносинам. Тому система показників має мету показати його стан для зовнішніх споживачів, оскільки при розвитку ринкових відносин користувачів фінансової інформації значно збільшується.

Усі користувачі фінансової звітності ставлять собі завдання провести аналіз стану підприємства та на його основі зробити висновки про напрямки своєї діяльності по відношенню до підприємства.

Метою даної роботи є визначення економічної сутності фінансового стану підприємства ВАТ «Гідросила МЗТГ» та розробка шляхів покращення фінансового стану підприємства.

Для досягнення цієї мети ми розглянули такі завдання:

теоретичні основи фінансового стану підприємства;

методику проведення аналізу активів та пасивів підприємства;

основні фінансово — економічні показники діяльності підприємства;

фінансовий стан підприємства;

визначити шляхи підвищення фінансового стану підприємства.

Базою дослідження є ВАТ «Гідросила МЗТГ». Об'єктом дослідження виступає фінансова діяльність підприємства. Предмет фінансовий стан підприємства.

фінансовий аналіз актив пасив

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Суть, основні завдання і джерела для фінансового аналізу

підприємства

Розвиток ринкових відносин підвищує відповідальність і самостійність підприємств та інших суб'єктів ринку в підготовці та прийнятті управлінських рішень. Ефективність цих рішень багато в чому залежить від об'єктивності, своєчасності та всебічності оцінювання існуючих й очікуваних фінансових результатів діяльності підприємства та його фінансового стану. Це сприяло розвитку такого важливого напрямку аналітичної роботи, як фінансовий аналіз [3, с. 12].

Мета фінансового аналізу -- інформаційно забезпечувати прийняття рішень, на які істотно впливають фактичні або прогнозні дані про фінансовий стан підприємства та фінансові результати його діяльності [15, c. 15]. Ідеться про отримання відносно невеликої кількості ключових, найінформативніших параметрів, що об'єктивно і всебічно характеризують стан та динаміку підприємства і його діяльності. Фінансовий аналіз підприємств проводиться з метою виявлення вразливих місць і визначення шляхів їх усунення [17, c. 9]. Дані аналізу відіграють вирішальну роль при визначенні напрямів конкурентної політики підприємства, вони використовуються при оцінці виконання поставлених перед ним завдань і для розробки програм розвитку на перспективу.

Отже основними функціями фінансового аналізу є:

об'єктивна оцінка фінансового становища об'єкта аналізу;

виявлення чинників і причин досягнутого стану;

підготовка і обґрунтування управлінських рішень, що приймаються в області фінансів;

виявлення і мобілізація резервів поліпшення фінансового становища діяльності.

Інформаційною базою фінансового аналізу є бухгалтерська звітність. Бухгалтерська звітність являє собою систему показників, що відбивають майновий та фінансовий стан організації на звітну дату, а також фінансові результати її діяльності за звітний період [38, c. 21].

Основними джерелами фінансового аналізу є [18, с. 45]:

форма № 1 річної та квартальної звітності «Баланс підприємства»;

форма № 2 річної та квартальної звітності «Звіт про фінансові результати»;

Дослідження бухгалтерського балансу дає можливість:

одержати значний обсяг інформації про підприємство;

визначити ступінь забезпеченості підприємства власними оборотними коштами;

встановити, за рахунок яких статей змінився розмір оборотних коштів;

оцінити загальний фінансовий стан підприємства навіть без розрахунків аналітичних показників.

Бухгалтерський баланс є реальним засобом комунікації, адже завдяки йому керівники отримують уявлення про місце свого підприємства в системі аналогічних підприємств, правильності обраного стратегічного курсу, порівняльних характеристик ефективності використання ресурсів і прийнятті рішень найрізноманітніших питань по управлінню підприємством [38, с. 56].

Інформація, подана в бухгалтерській формі № 2 є більш аналітичною, деталізованою і конкретною, порівняно з загальним бухгалтерським балансом (форма № 1). Для інвесторів і аналітиків ця форма є в багатьох відношеннях важливіша ніж сам баланс, тому що в ній міститься не застигла одномоментна, а динамічна інформація про те, яких успіхів досягло підприємство протягом року та за рахунок яких факторів.

За даними форми № 2 проводять аналіз фінансових результатів діяльності організації як по загальному обсягу в динаміці, так і за структурою, а також факторний аналіз прибутку та рентабельності [38, с. 17].

Ця бухгалтерська звітність орієнтована на ринкові відносини і значною мірою наближена до вимог Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

З метою фінансового аналізу може використовуватися і інша інформація — дані бухгалтерського і оперативного обліку, поточної звітності підприємства.

Слід зазначити, що за доступністю інформацію поділяють на відкриту і закриту (секретну), що є комерційною таємницею, тому і аналіз може бути двох видів: внутрішній і зовнішній [41, с. 86].

Внутрішній аналіз здійснюється фінансистами підприємства на основі нормативів, що застосовуються на підприємстві і є комерційною таємницею; виконується він шляхом порівняння їх з плановими параметрами фінансової діяльності підприємства.

Зовнішній аналіз здійснюється за даними бухгалтерської звітності зацікавленими організаціями — податковою інспекцією, банком, іншими структурами. Бухгалтерська звітність, яка застосовується при цьому, містить обмежену інформацію про діяльність підприємства, однак дозволяє досить об'єктивно оцінити фінансовий стан підприємства, не користуючись при цьому інформацією, яка є комерційною таємницею.

Результати фінансового аналізу повинні достовірно відображати фінансовий стан підприємства, результати його діяльності і їх модифікації, що відбулися за звітний період [29, c. 68].

Основні користувачі інформації про фінансовий стан та фінансові результати діяльності підприємства такі [29, с. 32]:

Керівництво підприємства -- для керівника підприємства ця інформація є основою ефективного керування підприємством та прийняття ефективних управлінських та планових рішень;

Акціонери підприємства, тобто його власники. Вони оцінюють, наскільки ефективно адміністрація виконує свої функції;

Податкове управління. Йому необхідно мати інформацію про фінансовий стан підприємства (зокрема про суму прибутку) для визначення сум податків, що їх зобов’язане сплатити підприємство.

1.2 Загальна модель і система показників для фінансового аналізу

підприємства

Традиційна практика фінансового аналізу підприємства опрацювала певні прийоми й методи його здійснення.

Можна назвати шість основних прийомів аналізу [23, с 67]:

горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;

трендовий аналіз — порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів (за допомогою тренду здійснюється екстраполяція найважливіших фінансових показників на перспективний період, тобто перспективний прогнозний аналіз фінансового стану);

аналіз відносних показників (коефіцієнтів) — розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників;

порівняльний аналіз -- внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками самого підприємства та його дочірніх підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з показниками конкурентів або із середньо-галузевими та середніми показниками;

факторний аналіз — визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.

Предметом фінансового аналізу підприємства є фінансові ресурси підприємства, їх формування та використання. Для досягнення основної мети фінансового аналізу підприємства — об'єктивної його оцінки та виявлення на цій основі потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів -- можуть застосовуватися різні методи аналізу.

Методи фінансового аналізу -- це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства [42, c. 45].

В економічній теорії та практиці існують різні класифікації методів економічного аналізу взагалі та фінансового аналізу зокрема.

Перший рівень класифікації виокремлює неформалізовані та формалізовані методи аналізу.

Неформалізовані методи аналізу ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв'язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи [42, c. 47]:

експертних оцінок і сценаріїв;

психологічні;

морфологічні;

порівняльні;

побудови системи показників;

побудови системи аналітичних таблиць.

Ці методи характеризуються певним суб'єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.

До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності, тобто методи:

ланцюгових підстановок;

арифметичних різниць;

балансовий;

виокремлення ізольованого впливу факторів;

відсоткових чисел;

диференційний;

логарифмічний;

інтегральний;

простих і складних відсотків;

дисконтування.

У процесі фінансового аналізу широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів) [43, с. 26].

Для отримання необхідної аналітичної інформації розв’язують групу аналітичних задач, яку можна зобразити як загальну модель. В економіці існує дуже багато таких моделей.

Вихідним етапом фінансового аналізу підприємств є аналіз майна підприємства [25, с. 87]. Він передбачає загальну оцінку майна з виділенням оборотних мобільних коштів і поза оборотних (іммобілізованих). Відомості про розміщення наявного в розпорядженні підприємства майна містяться в активі балансу.

У структурі балансу особлива роль належить найбільшим засобам, до складу яких входять: наявні гроші, цінні папери, дебіторська заборгованість, матеріально-виробничі запаси. До поза оборотних активів відносять: реальні основні засоби, довготермінові інвестиції і нематеріальні активи.

Завданням аналітика є оцінка структури найбільших та іммобілізованих засобів, а також зміни їх наявності за аналізований період.

В ході аналізу майна підприємства визначають також джерела його утворення. При цьому дається оцінка структури власних і позичених засобів. До власних коштів, за рахунок яких відбувається придбання, надходження і створення майна, відносять статутний фонд і прибуток. У склад власних джерел можуть ввійти також засоби, отримані від держави, орендодавців, інших підприємств, окремих осіб, зацікавлених у розвитку підприємства [25, с. 91].

Основним джерелом фінансування мобільних активів є власні оборотні кошти, якими підприємство розпоряджається в момент його заснування. Спрямовуючи фінансові результати в основні й оборотні кошти, виходять з економічної доцільності: розмір власних оборотних коштів повинен забезпечувати мінімальну потребу протягом одного виробничого циклу у виробничих запасах, заділах незавершеного виробництва, залишках готової продукції. Єдиним джерелом збільшення власних оборотних коштів є прибуток підприємства.

До позичених засобів належать отримані в кредит від державних, комерційних і кооперативних банків та інших підприємств. Позичені кошти поділяються на кошти тривалого використання і кошти короткотермінового використання. В процесі аналізу позичених коштів оцінюється ефективність їх використання та можливість своєчасного повернення [16, с. 64].

Важливими показниками, які характеризують ефективність використання своїх коштів, є показники оборотності оборотних коштів. Оборотність оборотних коштів характеризується такими показниками, як оборотність у днях, кількість обертів, коефіцієнт закріплення оборотних коштів.

Аналіз оборотності оборотних коштів передбачає виявлення ступеня прискорення (або сповільнення) оборотності і суми коштів, додатково залучених в оборот (вилучених з обороту).

Аналіз фінансової сталості підприємства передбачає визначення ступеня фінансової незалежності від зовнішніх позичених джерел [22, с. 14]. Одним з важливих показників, які характеризують фінансову сталість підприємства, є показник питомої ваги всієї суми зобов’язань по залучених (позичених) коштах у вкладеннях в активи власних коштів. Цей показник отримав назву «коефіцієнт автономії». Він показує, наскільки підприємство є незалежним від позичених коштів.

На основі коефіцієнта довгострокового залучення позичених коштів судять про стабільність тієї частини коштів, яка утворюється за рахунок довготермінових кредитів.

Важливим показником фінансової сталості підприємства є коефіцієнт маневрування [22, с. 49]. Цей показник дає змогу оцінити структуру розподілу власних засобів шляхом визначення питомої ваги власних оборотних коштів у загальній сумі джерел власних коштів. Коефіцієнт маневрування дає відповідь на питання, яка частина власних коштів підприємства не закріплена в цінностях іммобілізованого характеру і перебуває в стані, який дає змогу більш або менш вільно маневрувати цими коштами.

Аналіз платоспроможності дає змогу визначити здатність підприємства до швидкого погашення своїх короткотермінових зобов’язань [3, с. 27]. При цьому прискіплива увага приділяється такому показнику платоспроможності, як загальний коефіцієнт покриття, що характеризує відношення мобільних засобів до короткотермінової заборгованості. Коефіцієнт покриття дає змогу з’ясувати, чи достатньо у підприємства коштів, які можуть бути використані ним для погашення своїх короткотермінових зобов’язань.

Частковим показником загального коефіцієнта покриття є коефіцієнт абсолютної ліквідності, який характеризує відношення найбільш ліквідної частини оборотних засобів (грошових коштів та цінних паперів) до поточних зобов’язань. Цей коефіцієнт дає відповідь на запитання, яка сума короткотермінових зобов’язань підприємства на звітну дату може бути погашена негайно.

Певну аналітичну цінність має проміжний коефіцієнт покриття [3, с. 41]. Він визначається як відношення суми грошових засобів, цінних паперів і дебіторської заборгованості разом взятих до короткотермінових зобов’язань підприємства. Таке співвідношення показує, чи достатньо цієї суми для погашення короткотермінових боргів. Оцінюючи цей показник, слід врахувати тривалість короткотермінового кредиту при закупівлі товарно-матеріальних цінностей і продажу продукції підприємства.

Для оцінки загальної ефективності господарської діяльності підприємства визначені показники рентабельності [19, с. 18]. Вони показують, наскільки прибутковою є діяльність підприємства.

Аналіз показників рентабельності передбачає оцінку рівнів рентабельності, визначення динаміки рентабельності, причин і факторів, які впливають на її зміну, і ступеня їх впливу на цю зміну [15, с. 62]. Заключним етапом аналізу рентабельності є розробка заходів щодо мобілізації резервів підвищення рентабельності.

Виділяють такі основні показники рентабельності:

рентабельність капіталу (майна),

рентабельність фондів (рентабельність виробництва),

рентабельність продукції.

Завершальним етапом фінансового аналізу підприємства є розробка заходів щодо зміцнення фінансового стану. У кожного підприємства завжди є резерви поліпшення фінансового стану. З’ясувавши в ході аналізу причини фінансових труднощів, їх слід згрупувати за основними напрямами.

Головними з них є виробничі фактори: обсяги виробництва, якість та асортимент продукції, що випускається, відповідність термінів її поставки термінам, передбаченим договорами. Важливу роль відіграють також фактори, пов’язані зі стабільністю матеріально-технічного постачання, наявністю ринків збуту і загальногосподарські.

Можна говорити і про власні фінансові фактори. Це насамперед рівень рентабельності, який багато в чому визначається рівнем цін на продукцію підприємства. Якщо рівень цін не забезпечує підприємству необхідного для його нормального розвитку рівня рентабельності, то слід подумати про перехід на випуск більш вигідної продукції, а також про пошук таких покупців (в тому числі на нових ринках збуту), які можуть придбати продукцію за вищою ціною.

Другою важливою об'єктивною причиною фінансових труднощів може бути погана забезпеченість виробничого процесу фінансовими ресурсами. У цьому випадку слід потурбуватися про реалізацію понаднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, ліквідацію надлишкових і мало використовуваних основних фондів, реалізацію наявних у підприємства цінних паперів. Серед інших засобів збільшення фінансових результатів мобілізація наявних у підприємства засобів спеціальних фондів, в тому числі резервного, створюваного спеціально з такою метою. Необхідно вивчити можливість отримання кредитів у банках, постачальників, покупців.

Вирішальним способом підвищення ефективності може стати зміна форми господарювання або форми власності.

Фінансовий аналіз підприємства завершується складанням конкретного плану зміцнення його фінансового стану, який містить виробничі, технологічні та організаційні заходи [43, с. 29].

1.3 Формування фінансових результатів діяльності підприємства та

задачі їх аналізу

Основною метою аналізу фінансових результатів є розробка і обґрунтованих управлінських рішень, направлених на підвищення ефективності діяльності господарюючого суб'єкта [3, с. 8].

Першочерговими завданнями аналізу фінансових результатів, завдяки яким досягається його головна мета, є [23, с. 13]:

оцінка динаміки абсолютних показників фінансових результатів (прибутку і рентабельності);

визначення напряму і розміру впливу окремих факторів на суму прибутку та рівень рентабельності;

виявлення та оцінка можливих резервів зростання прибутку й рентабельності;

розробка заходів щодо використання виявлених резервів.

Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Найважливіші серед них є показники прибутку, який в умовах ринкової економіки складає основу економічного розвитку підприємства. Зростання прибутку створює фінансову базу для самофінансування, розширеного виробництва, розв`язання соціальних проблем та задоволення матеріальних проблем трудових колективів. За рахунок прибутку також виконується частина зобов`язань підприємства перед бюджетом, банками та іншими підприємствами та організаціями. Зростання прибутку визначає зростання потенційних можливостей підприємства, підвищує міру його ділової активності, збільшує розміри прибутків засновників і власників, характеризує фінансове здоров’я підприємства[15, с. 42].

Таким чином показники прибутку стають найважливішими для оцінки виробничої та фінансової діяльності підприємства. Вони характеризують ступінь його ділової активності та фінансового благополуччя. На основі прибутку визначається рівень віддачі авансованих коштів та дохідність вкладень в активи даного підприємства.

Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства — це його чистий прибуток або збиток [15, с. 72].

Прибуток є реальною частиною чистого доходу, створеного додатковою працею. Тільки після продажу продукту (робіт, послуг) чистий дохід приймає форму прибутку. Кількість прибутку визначається як різниця між виручкою від господарської діяльності підприємства (після сплати податку на додану вартість, акцизного податку і інших відрахувань з виручки до бюджетних і небюджетних фондів) і сумою всіх витрат на цю діяльність.

Розглянемо, які саме чинники впливають на цей підсумковий показник. Основним чинником є дохід (виручка) від реалізації продукції, що свідчить про ринковий попит на продукцію підприємства, повернення вкладених у виробництво коштів і можливість розпочати новий виробничий цикл. Розмір виручки від реалізації залежить від обсягів і структури виробництва за видами продукції та ринкових цін кожного виду. Відділи маркетингу підприємств зобов’язані постійно аналізувати ринковий попит на продукцію підприємства і своєчасно на нього реагувати. Економічне обґрунтування обсягів виробництва виконується через пошук так званого критичного обсягу, критичної точки, або точки беззбитковості.

Ще один чинник, який істотно впливає на розмір чистого прибутку, -- це сукупні витрати на виробництво і збут продукції: собівартість реалізованої продукції, а також адміністративні витрати (загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства) та витрати на збут (витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції, рекламу, доставку продукції споживачам тощо).

Прибуток і собівартість є традиційними показниками у вітчизняній практиці фінансового аналізу діяльності підприємств. У ринкових умовах господарювання до основних показників поряд із зазначеними належать грошовий потік як сума чистого прибутку і амортизаційні відрахування. На відміну від інших видів витрат нараховані амортизаційні відрахування залишаються на рахунку підприємства, поповнюючи залишок ліквідних коштів. Амортизаційні відрахування відіграють важливу роль у системі обліку та плануванні діяльності підприємства. Вони є внутрішнім джерелом фінансування. Розмір амортизаційних відрахувань зменшує прибуток, що оподатковується. Таким чином, амортизаційні відрахування -- істотний чинник стимулювання інвестиційної діяльності підприємства.

Джерелом отримання прибутку (збитку) разом з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) може бути також діяльність підприємства, не пов’язана з реалізацією продукції.

Такими джерелами можуть виступати [29, с. 127]:

прибуток від пайової участі в спільних підприємствах;

прибуток від здачі в оренду землі і основних фундацій;

одержані і виплачені пені, штрафи;

збитки від списання безнадійної дебіторської заборгованості, по якій закінчилися терміни позовної давності;

доходи по акціях, облігаціях, депозитах;

доходи і збитки від валютних операцій;

прибутки (збитки) минулих років, виявлені в поточному році;

фінансова допомога від інших організацій;

збитки від стихійних лих.

Їх аналіз зводиться в основному до вивчення динаміки і причин одержаних збитків і прибутку по кожному конкретному випадку.

Збитки від виплати штрафів виникають у зв’язку з порушенням договорів з іншими підприємствами, організаціями і установами. При аналізі встановлюються причини невиконання зобов’язань, вживаються заходи для запобігання подібних помилок.

Збитки від списання безнадійної дебіторської заборгованості виникають звичайно на тих підприємствах, де постановка обліку і контролю за станом розрахунків знаходиться на низькому рівні. Прибутки (збитки) минулих років, виявлені в звітному році, також свідчать про недоліки бухгалтерського обліку.

Особливої уваги заслуговують доходи по цінних паперах (акціям, облігаціям, векселям і т.д.). Підприємства — утримувачі цінних паперів одержують певні доходи у вигляді дивідендів. В процесі аналізу вивчається динаміка дивідендів, курсу акцій, чистого прибутку, що доводиться на одну акцію, встановлюються темпи їх росту або зниження [24, с. 22].

Основним джерелом інформації про фінансові результати діяльності підприємства є форма № 2 бухгалтерської звітності («Звіт про фінансові результати»). Згідно з цією формою послідовність формування чистого прибутку (збитку) графічно можна зобразити як на рисунку 1.1 [4, c. 38]

Рисунок 1.1 Формування чистого прибутку (збитку) підприємства

З цієї схеми ми добре бачимо ті основні важелі, використовуючи які підприємство може змінювати рівень свого прибутку. Такі як: об'єм та ціна реалізації; витрати на виробництво, керівництво, реалізацію та ін.; обсяги та напрямки інвестицій.

Таким чином, нами вивчено теоретичні аспекти аналізу фінансового стану підприємств України. Практичні розробки на прикладі конкретного підприємства представлені у розділі 2.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ «Гідросила МЗТГ»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

ВАТ «Гідросила МЗТГ» почав свою діяльність на базі заводу з переробки хлопку — сирцю, створеного в 1951 році і пройшов в своєму розвитку декілька етапів. В 1956 р. підприємство було реорганізовано в ремонтно-механічний завод, який спеціалізувався на ремонті автомобілів ЗІЛ-150, випуску комбайнових полотен і бочкотари. В 1958 р. ремонтно-механічний завод отримав назву машинобудівний, а з квітня 1959 року -перейменований в Агрегатний, з вересня 1959 року — в Завод тракторних гідроагрегатів.

Діяльність заводу, як машинобудівного, почалася в 1958 році, з моменту освоєння і випуску першого гідровузла — розподільника Р40/75. На базі підприємства створено товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Гідравліка» навесні 2001 року. Його створення було викликано реструктуризацією на ВАТ «Мелітопольський завод тракторних гідроагрегатів», в результаті якої на заводі були ліквідовані комерційні відділення заводу (збут і постачання), функції, яких узяв на себе Торговий будинок. В квітні 2003 року форма власності Торгового будинку змінилася на ЗАТ «Торговий будинок «Гідравліка».

Основна задача заводу — забезпечення сільськогосподарського виробника якісними запасними частинами.

На сьогоднішній день ЗАТ «Торговий будинок «Гідравліка» займається збутом продукції, виробленої ВАТ «Гідросила МЗТГ», маркетинговою діяльністю і питаннями, пов’язаними з просуванням продукції торгової марки «Гідросила МЗТГ» на ринку гідравліки. На сьогоднішній день освоюється випуск:

гідроциліндрів для ВАТ «Ростсільмаш»;

гідророзподілювачів нового покоління для тракторних заводів ХТЗ, МТЗ,

юмз.

ВАТ «Мелітопольський завод тракторних гідроагрегатів» протягом півстоліття спеціалізується на випуску продукції для сільськогосподарської і іншої техніки. Але оскільки ВАТ «Гідросила МЗТГ» не єдиний завод, що випускає такого роду продукцію, то його продукція повинна витримувати конкуренцію, щоб знайти свого покупця і завоювати його довіру. Отже, продукція повинна відрізнятися якістю, відповідати стандартам, своїм характеристикам, відрізнятися різноманітністю, гарантіями і оформленням.

І, судячи по попиту на продукцію, завод зумів об'єднати всі ці вимоги сучасного споживача в своїй продукції. Зумів представити її на ринку і завоювати довіру не тільки на внутрішньому, але і на зовнішньому ринку, що забезпечило заводу налагодження зовнішньоекономічних зв’язків і розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства здійснюється з такими країнами як Росія, Казахстан, Азербайджан, Таджикистан, Пакистан, Болгарія, Угорщина і іншими. Підприємство, беручи участь в різних виставках, відправляючи своїх представників у відрядження, намагається налагодити нові зв’язки з країнами, які потребують його продукції. В мережі Інтернет, ВАТ має свій сайт, намагаючись і таким чином знайти нових покупців і партнерів. Крім того, у заводу є постійні клієнти, які протягом багатьох років співробітничають з ним.

Не дивлячись на те, що завод значно скоротив об'єми випуску продукції, внаслідок скорочення потреби, зараз він продовжує випускати свою продукцію ще кращої якості, з покращеними характеристиками, хоча і в меншому об'ємі. Постійний попит на продукцію «Гідросила МЗТГ», наявність постійних клієнтів, говорить про те, що в продукції заводу мали потребу і мають потребу.

До продукції заводу відносяться різні гідропідсилювачі, гідророзподільники, гідроциліндри, амортизатори і інша продукція, яку можна побачити в каталогах, рекламних проспектах і листівках.

Підприємство бореться за свою репутацію, за якість продукції, розробивши навіть відмінні риси продукції заводу від підробки.

Оцінка діяльності підприємства завжди починається з аналізу основних показників, динаміка яких за п’ять років (2004 — 2008 р.) представлена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Динамiка основних показникiв діяльності підприємства ВАТ «Гідросила МЗТГ»

Показники

2004р

2005р

2006р

2007р

2008р

Абс. приріст (+, -)

Виручка від реалізації, тис. грн.

25 339,0

36 331,0

50 029,3

61 874,6

56 371,1

31 032,1

222,5

Чистий доход, тис. грн.

22 611,0

33 178,0

46 383,3

58 351,2

52 389,9

29 778,9

231,7

Собівартість, тис. грн.

24 007,0

26 670,0

32 341

44 036,5

40 265,4

16 258,4

167,7

Валовий прибуток, тис. грн.

-1396,0

6508,0

14 242,3

14 314,7

12 124,5

13 520,5

868,5

Чистий прибуток, тис. грн.

-6729,0

-7548,0

-3522,8

-2792,7

-4574,6

-2154,4

68,0

Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн

39 554,0

37 348,0

51 076,4

51 092,2

50 878,8

11 324,8

128,6

Фонд оплати праці, тис. грн.

3523,0

4988,6

7789,9

10 801,3

11 866,4

8343,4

336,8

Середньорічна чисельність працівників, осіб

1305

1293

1433

1484

1396

91

106,9

Аналіз динаміки показників показав, що за аналізований період помітне їх зростання. Так, виручка від реалізації збільшилася в 2008р. в порівнянні з 2004 р. більше ніж в 2 рази, валовий прибуток за цей період зріс майже в 9 разів. Це говорить про те, що зростання собівартості значно нижче за темп зростання виручки, собівартість за аналізований період зросла на 67,7%.

На рис. 2.1. представлена динаміка основних результатів фінансово-господарської діяльності підприємства.

Рис. 2.1. Динаміка основних показників фінансово-господарської діяльності

Підприємство є збитковим, збиток в 2008 р. склав 4574,6 тис. грн., що на 32,0% нижче, ніж в 2004 році, що пов’язано із зміною інших доходів і витрат, адміністративних витрат, за рахунок яких і відбувається коливання кінцевого результату діяльності підприємства — чистого прибутку.

Оскільки, за аналізований період спостерігається значне моральне і фізичне старіння обладнання, поступово відбувається його вибуття: або ліквідація і розбирання, або реалізація стороннім підприємствам і приватним підприємцям. Середньорічна вартість основних засобів в 2008 р. в порівнянні з 2004 р. збільшилася на 11 324,8 тис. грн., або на 28,6%.

За аналізований період відбувається скорочення кількості середньорічних працівників підприємства. Так в 2008 р. скоротилася чисельність працюючих на 91 особу в порівнянні з 2004 р. або на 6,9%, проте рівень продуктивності їх праці, ймовірно, зріс, оскільки спостерігається значне зростання товарної продукції.

Фонд заробітної плати збільшується протягом всього аналізованого періоду і 2008 році в порівнянні з 2004 роком він збільшився на 8343,4 тис. грн., або більше ніж в 3 рази за рахунок підвищення мінімальної заробітної плати та підвищення заробітної плати на підприємстві.

2.2 Характеристика активу і пасиву балансу підприємства

Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану служить бухгалтерський баланс. Для того, щоб проаналізувати всі аспекти фінансового стану підприємства, необхідно здійснити підготовчий етап — привести баланс до такої форми, яка, з одного боку, дає можливість об'єктивного аналізу, а з іншого -є максимально зручною для проведення аналітичних розрахунків.

Актив балансу є джерелом інформації для загальної оцінки майна, що знаходиться в розпорядженні підприємства, а також виділити у складі майна оборотні і необоротні кошти. Дані аналітичних розрахунків приведені в таблиці 2.2.

Аналізуючи в динаміці показники таблиці 2.2. можна відзначити, що загальна вартість майна підприємства зменшилася за аналізований період на тис. грн. або на 8,1%. У складі майна до початку аналізованого періоду оборотні кошти складали 13,0%. За аналізований період вони збільшилися на тис. грн., а їх питома вага у вартості активів підприємства підвищилася до 24,32%.

Основні засоби зменшилися в 2008 році в порівнянні з 2004 роком на 13 192,9 тис. грн., або на 20,16%, в зв’язку з моральним і фізичним зносом обладнання.

Частка найбільш мобільних грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень зменшилась на 102,5 тис. грн., або на 93,18% в структурі коштів частка зменшилася з 0,1% в 2004 році до 0,01% 2008 р.

Таблиця 2.2. Аналіз динаміки структури активів ВАТ «Гідросила МЗТГ»

Показники

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

Темп росту 2008−2004рр.

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

Основні засоби і інші необоротні активи

65 446,0

87,0

57 718,8

81,58

52 213,4

75,29

52 378,9

75,70

52 253,1

75,61

-13 192,9

79,84

Оборотні активи

9760,0

13,0

13 011,4

18,39

17 114,2

24,67

16 770,8

24,23

16 802,8

24,32

7042,8

172,16

у тому числі: виробничі запаси дебіторська заборгованість

4876,0

6,5

6006,9

8,49

9062,1

13,07

8715,3

12,59

11 234,9

16,26

6358,9

-547,2

230,41 88,54

4774,0

6,4

6022,8

8,51

6883,1

9,92

6219

8,99

4226,8

6,12

грошові кошти

110,0

0,1

157,2

0,22

92,5

0,13

36,9

0,05

7,5

0,01

-102,5

6,82

інші оборотні активи

-

-

824,5

1,17

1076,5

1,55

1799,6

2,60

1333,6

1,93

1333,6

-

Витрати майбутніх періодів

-

-

22,8

0,03

26

0,04

50,7

0,07

49,4

0,07

49,4

-

Всього

75 206,0

100,00

70 753

100,0

69 353,6

100,0

69 204,4

100,00

69 105,3

100,00

-6100,7

91,89

Таблиця 2.3 Аналіз динаміки структури пасиву баланса ВАТ «Гідросила МЗТГ»

Показники

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

Темп росту 2008−2004рр.

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

Власний капітал

67 405,0

89,63

58 144,1

82,18

54 778,7

78,98

51 827,3

74,89

47 192,9

68,29

-20 212,1

70,01

Позиковий

капітал

7801,0

10,37

12 608,9

17,82

14 574,9

21,02

17 373,1

25,11

21 912,4

31,71

14 111,4

280,9

у тому числі

довгострокові

зобов’язання

985,0

1,31

4085,3

5,78

8230

11,87

10 241,6

14,80

10 359,5

14,99

9374,5

1051,7

короткострокові зобов’язання

613,0

0,82

2343,5

3,31

1454,2

2,10

-

-

38,9

0,06

-574,1

6,35

кредиторська заборгованість

6203,0

8,24

6180,1

8,73

4890,7

7,05

7131,5

10,31

11 514,0

16,66

5311,0

185,62

Всього

75 206,0

100,00

70 753,0

100,0

69 353,6

100,00

69 200,4

100,00

69 105,3

100,00

-6100,7

91,89

В той же час менш ліквідні кошти — дебіторська заборгованість склала на початок періоду 6,4%> оборотних коштів, і на кінець періоду вона майже не змінилася — 6,12%о, в сумі дебіторська заборгованість за аналізований період зменшилася на 547,2 тис. грн., або на 11,46%, таке зменшення можна охарактеризувати як позитивну роботу підприємства по погашенню дебіторської заборгованості. На ВАТ «Гідросила МЗТГ» дана заборгованість є короткостроковою (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати), що зменшує ризик не повернення боргів. Але наявність непогашеної дебіторської заборгованості на кінець 2008 року в сумі 4226,8 тис. грн. свідчить про відволікання частини поточних активів на кредитування споживачів готової продукції (робіт, послуг) і інших дебіторів, фактично відбувається іммобілізація цієї частини оборотних коштів з виробничого процесу.

Поступово збільшується об'єм матеріальних оборотних коштів -виробничих запасів, які збільшилися за аналізований період на 6358,9 тис. грн., або більше ніж в 2 рази в 2008 році в порівнянні з 2004 р. Частка їх в загальній вартості оборотних коштів в 2008 році збільшилася з 6,5% до 16,26%.

З фінансової точки зору структура оборотних коштів погіршилася в порівнянні з попереднім роком, оскільки частка найбільш ліквідних коштів зменшилась (грошові кошти і короткострокові фінансові вкладення), частка менш ліквідних активів (дебіторська заборгованість) зменшилася.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується, перш за все, їх оборотністю.

Власний капітал за аналізований період зменшився на 20 212,1 тис. грн., або на 29,9% за рахунок збільшення непокритого збитку. В структурі власний капітал зменшився з 89,63% в 2004 році до 68,29% в 2008 році, тобто на 21,34%). Відповідно за аналізований період збільшився залучений капітал в структурі з 10,37%) в 2004 році до 31,71%) в 2008 році, або на 14 111,4 тис. грн., тобто майже в 2 рази в 2008 році в порівнянні з 2004 роком. Збільшення відбулось за рахунок довгострокових зобов’язань, за відповідний період на 9374,5 тис. грн., або більше ніж в 10 разів за рахунок довгострокових кредитів банку. Також збільшилась кредиторська заборгованість за відповідний період на 5311,0 тис. грн., або на 85,62% за рахунок збільшення кредиторської заборгованості з одержаних авансів.

Наступним етапом є аналіз оборотності всіх оборотних коштів і їх складових. Оцінка оборотності проводиться шляхом зіставлення її показників за декілька періодів по аналізованому підприємству. При цьому використовуємо наступні показники оборотності: :

1. Коефіцієнт оборотності, що показує число оборотів аналізованих коштів за звітний період

2. Час обороту, що показує середню тривалість одного обороту в днях. Розраховані показники оборотності оборотних коштів приведені в таблиці 2.4.

Як показав аналіз даних таблиці 2.4., відбулося збільшення оборотності всіх приведених показників. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості збільшився в 2008 р. в порівнянні з 2004 роком на 26,6%, тобто в порівнянні з попереднім періодом погашення дебіторської заборгованості відбувалося більш швидкими темпами, особливо необхідно відзначити низьку тривалість днів її обороту в 2007 році, що пов’язано із значним збільшенням виручки від реалізації в порівнянні з темпом зростання дебіторської заборгованості.

Також збільшилася оборотність запасів з 4,64 в 2004 році до 5,25 в 2008 році. Відповідно час обороту зменшився на 11,5%. Збільшення оборотності в 2008 році відбулося за рахунок налагодженої роботи маркетингу по збуту продукції, яка у свою чергу привела до ефективного управління запасами; дослідженням підприємством ринків збуту своєї продукції і можливостей їх розширення.

Таблиця 2.4 Показники оборотності оборотних коштів за 2004−2008 рр.

Показники

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

Темп росту, %

Середня вартість запасів, тис. грн.

4876,0

5441,5

7534,5

8888,7

9975,1

204,6

Середня дебіторська заборгованість, тис. грн.

4774,0

5398,4

6453,0

6551,1

8727,0

182,8

Середня вартість оборотних коштів, тис. грн.

9760,0

11 385,7

15 062,8

16 942,5

16 786,8

172,0

Чистий доход, тис. грн.

22 611,0

33 178,0

46 383,3

58 351,2

52 389,9

231,7

Коефіцієнт оборотності запасiв

4,64

6,1

6,16

6,56

5,25

113,1

Час обороту запасів, дні

78

59

58

55

69

88,5

Коефіцієнт оборотності

дебіторської

заборгованості

4,74

6,15

7,19

8,9

6,0

126,6

Час обороту дебіторської заборгованості, днів

76

59

50

40

60

78,9

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів

2,3

2,9

3,1

3,4

3,1

134,8

Час обороту оборотних коштів, днів.

157

124

116

106

116

73,9

Рис. 2.2 Динаміка коефіціентів оборотності оборотних коштів ВАТ «Гідросила МЗТГ»

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів збільшився за аналізований період з 2,3 до 3,1, тобто на 34,8%, відповідно зменшився час обороту на 41 день, або на 26,1%.

2.3 Аналіз джерел формування коштів підприємства

Наступним етапом є аналіз джерел формування коштів підприємства в динаміці за останні п’ять років.

За рахунок власних і позикових (залучених) джерел (власного і позикового капіталу) підприємство може купувати основні, оборотні кошти і нематеріальні активи Необхідно відзначити, що при зниженні активів необхідно аналізувати джерела в пасиві, що послужили їх скороченню. Зменшення вартості активів може відбуватися, зокрема, за рахунок зниження або повного покриття збитків минулих звітних періодів.

В таблиці 2.5. представлена динаміка власних і позикових коштів підприємства за останні п’ять років.

За аналізований період, як свідчать дані таблиці 2.5., джерела формування підприємства знизилися в 2008 році в порівнянні з 2004 роком на 6100,7 тис. грн. або на 8,1%. Зниження пояснюється зменшенням частки власного капіталу підприємства відповідно на 20 212,1 тис. грн., або на 29,99%. В той же час частка позикових коштів збільшилася на 14 111,4 тис. грн., або в 2,8 рази за рахунок збільшення довгострокових зобов’язань майже в 10 разів та збільшення поточних зобов’язань.

Питома вага власних коштів підприємства в 2008 році зменшилася на 21,3% і склала до кінця аналізованого періоду 68,3% від коштів підприємства, що викликано різким зростанням частки позикових коштів. Власні кошти складають більше 68%, тобто у підприємства власних коштів більше, ніж позикових.

Таблиця 2.5 Аналіз наявності власних і позикових коштів ВАТ «Гідросила МЗТГ»

Показники

Роки

Абс. приріст

2004

2005

2006

2007

2008

+, —

%

Всього коштів підприємства, тис. гри.

75 206,0

70 753,0

69 353,6

69 200,4

69 105,3

-6100,7

91,9

Власні кошти підприємства, тис. грн

67 405,0

58 144,1

54 778,7

51 827,3

47 192,9

-20 212,1

70. 01

в % до майна з них:

89,6

82,2

79,0

74,9

68,3

-21,3

76,2

Позикові кошти, тис. грн.

7801,0

12 608,9

14 574,9

17 373,1

21 912,4

14 111,4

280,9

в % до майна з них:

10,4

17,8

21,0

25,1

31,7

21,3

304,8

Кредиторська заборгованість, тис. грн.

5805,0

6180,1

4890,7

7131,5

11 514,0

5709,0

198,3

у % до позикових коштів

74,4

49,0

33,6

41,0

52,5

-21,9

70,6

Необхідно відзначити, що якщо питома вага власних коштів складає більше 50%, то можна вважати що, продавши належну підприємству, частину активів воно зможе повністю погасити свою заборгованість перед різними кредиторами.

Оскільки велике значення для стійкості фінансового положення має наявність власних оборотних коштів і їх зміна, доцільно вивчити утворюючі його чинники.

Розглянемо зміну власних коштів. На зменшення власних коштів найбільшою мірою вплинуло збільшення непокритого збитку підприємства з 17 448 тис. грн. в 2004 році до 36 057,2 тис. грн. в 2008 році, або більше ніж в 2 рази. Дане зниження складає найбільший рівень впливу на загальну зміну власних коштів підприємства.

Оскільки позикові кошти виросли за звітний період, а частка власних скоротилася, то необхідно більш детально розглянути вплив кожної статті на приріст позикових коштів.

Рис. 2.3. Динаміка структури коштів формування майна підприємства, %

Довгострокові і короткострокові кредити банку за період 2004−2008р.р.

значно збільшилися. Так, довгострокові кредити збільшилися більше ніж в 10 разів, а короткострокові кредити були залучені підприємством протягом 2004−2006 років і до кінця 2006 року вони були повністю погашені. Кредиторська заборгованість збільшилась на 98,3%, яка складає 52,5% в позикових коштах 2008 року, її розмір не перекривається грошовими коштами і короткостроковими фінансовими вкладеннями. Це спричиняє за собою погіршення платоспроможності підприємства. Тому необхідно більш детально вивчити склад кредиторської заборгованості (табл. 2.6.).

Таблиця 2.6. Динаміка структури кредиторської заборгованості %

Показники

2004р

2005р

2006р

2007р

2008р

Темп росту 2008−2004рр, %

Кредиторська заборгованість

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

-

за товари, роботи, послуги

59,0

40,0

50,5

51,1

24,9

-34,1

з одержаних авансів

8,0

20,6

10,2

24,3

62,8

54,8

з бюджетом

6,4

7,8

9,2

5,2

2,6

-3,8

зі страхування

15,0

8,7

8,5

5,2

2,4

-12,6

з оплати праці

11,1

7,1

12,5

10,0

5,8

-5,3

із внутрішніх розрахунків

0,1

1,0

1,2

0,8

0,5

0,4

інші поточні зобов’язання

0,4

14,8

7,9

3,4

1,0

0,6

Аналізуючи зміни в складі і структурі кредиторської заборгованості, за даними приведеними в таблиці 2.6. можна відзначити, що відбулися істотні зміни по основних статтях кредиторської заборгованості. Так, заборгованість постачальникам і підрядчикам зменшилася за звітний період на 34,1%, при питомій вазі у всій кредиторській заборгованості в 2004 році 59%, а в 2008 році 24,9%. Зменшилася заборгованість з оплаті праці і зі страхування в 2008 році з одночасним зменшенням їх частки в структурі кредиторської заборгованості на 3,8% і 12,6% відповідно. Відбулося зниження заборгованості перед бюджетом і в структурі кредиторської заборгованості частка її зменшилася на 3,8%. На рис. 2.4., 2.5. більш наочно представлені зміни в динаміці структури кредиторської заборгованості підприємства в 2008 році в порівнянні з даними 2004 року.

2004 рік

Рис 2.4. Структура кредиторської заборгованості ВАТ «Гідросила МЗТГ» у базовому роцi, %

Таким чином, в цілому можна відзначити деяке покращення структури кредиторської заборгованості пов’язане з скороченням частки «хворих» статей (заборгованість перед бюджетом, заборгованість з оплати праці).

До кінця аналізованого періоду кредиторська заборгованість збільшилася. З одного боку, кредиторська заборгованість — найбільш привабливий спосіб фінансування, оскільки відсотки тут звичайно не стягуються. З другого боку, через великі відстрочення по платежах у підприємства можуть виникнути проблеми з поставками, збиток репутації фірми через несприятливі відгуки кредиторів, судові витрати у справах, збуджених постачальниками.

2008 рік

Рис 2.5. Cтруктура кредиторської заборгованості ВАТ «Гідросила МЗТГ» у звiтному роцi, %

Зниженню заборгованості сприяє ефективне управління нею за допомогою аналізу давності термінів.

ВАТ «Гідросила МЗТГ"необхідно, перш за все, розрахуватися з боргами перед бюджетом, оскільки відстрочення по цих платежах, звичайно спричиняють за собою виплату штрафів. Потім необхідно чітко структурувати борги перед постачальниками і підрядчиками, і виявити які з них вимагають невідкладного погашення, вдатися до механізму взаємозаліків.

Для більш детального аналізу структури всієї заборгованості, доцільно розглянути співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості, представлених в таблиці 2.7 і на рис. 2.6.

Таблиця 2.7. Порівняльний аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості, тис. грн.

Показники

Дебіторська

[Кредиторська

Перевищення

заборгованості

Дебіторської

Кредиторської

2004 р.

2008 р.

2004 р.

2008 р.

2004 р.

2008р

2004 р.

2008р

Заборгованість, всього

4774,0

4226,8

6203,0

11 514,0

-

-

1429,0

7287,2

за товари, роботи, послуги

3712,0

432,1

3658,0

2867,1

54,0

-

-

2435,0

з авансів

21,0

2685,3

496,0

7226,9

-

-

475,0

4541,6

з бюджетом

230,0

999,9

398,0

298,7

701,2

168,0

зі страхування

-

-

931,0

279,4

-

-

931,0

279,4

з оплати праці

-

-

687,0

670,4

-

-

687,0

670,4

із внутрішніх розрахунків

-

90,4

5,0

59,6

-

30,8

5,0

-

інша заборгованість

811,0

19,1

28,0

111,9

783,0

-

-

92,8

Аналіз таблиці і рисунка показує, що в наявності перевищення в 2004 г. і 2008 р. кредиторської заборгованості над дебіторською в сумі 1429 тис. грн. і 7287,2 тис. грн. відповідно.

Рис. 2.6. Динаміка дебіторської і кредиторської заборгованостей тис. грн

Тобто, якщо всі дебітори погасять свої зобов’язання, то ВАТ «Гідросила МЗТГ"все рівно не зможе погасити всі свої зобов’язання перед кредиторами.

2.4 Аналіз фінансової стійкості і платоспроможності

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є фінансова стійкість.

Аналіз фінансової стійкості підприємства виявляє його спроможність здійснювати господарську діяльність, отримувати прибуток в умовах економічної самостійності, а також вірогідність збереження такого стану господарюючого суб'єкта.

Фінансова стійкість характеризує результат поточного, інвестиційного і фінансового розвитку підприємства, містить необхідну інформацію для інвесторів, а також відображає здатність підприємства відповідати за своїми боргами й зобов’язаннями і нарощувати економічний потенціал. Фінансова стійкість тісно пов’язана з перспективною платоспроможністю підприємства, а її аналіз дає змогу визначити його фінансові можливості на відповідну перспективу.

Фінансовий стан характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, потрібними для нормального функціонування підприємства, доцільності їх розміщення та ефективність використання, фінансовими взаємозв'язками з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю.

Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства що до володіння своїм майном і його використанням. Цей ступінь незалежності можна оцінювати за різними критеріями:

рівнем покриття матеріальних обігових коштів стабільними джерелами фінансування;

платоспроможністю підприємства (його потенційною спроможністю покрити термінові зобов’язання мобільними активами);

-часткою власних джерел у сукупних джерелах фінансування. Наведеним критеріям відповідає сукупність абсолютних і відносних

показників фінансової стійкості, де враховано нормативні вимоги що до характеристики фінансового стану підприємств.

Для аналізу абсолютних показників найчастіше використовують класифікацію фінансової стійкості відповідно до чотирьох її типів відповідно до забезпеченості запасів різними варіантами фінансування:

абсолютна стійкість — для забезпечення запасів достатньо власних обігових коштів;

нормальна стійкість — для забезпечення запасів крім власних обігових коштів залучаються довгострокові кредити та позики;

нестійкий фінансовий стан — для забезпечення запасів крім власних обігових коштів та довгострокових кредитів і позик залучаються короткострокові кредити та позики.

кризовий фінансовий стан — для забезпечення запасів не вистачає «нормальних» джерел їх формування.

Аналіз фінансової стійкості ВАТ «Гідросила МЗТГ» за допомогою абсолютних показників наведений в таблиці 2.9., де вартість запасів порівнюється з послідовно поширюваним переліком таких джерел фінансування: власні обігові кошти; власні обігові кошти та довгострокові кредити та позики; власні обігові кошти, довго- та короткострокові кредити та позики. Згідно з цим сума власних обігових коштів визначається як різниця між власним капіталом та вартістю необоротних активів, на покриття якої насамперед спрямовується власний капітал.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой