Бюджетний менеджмент

Тип работы:
Контрольная
Предмет:
Финансы


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Вступ

Бюджет відображає масштаби державної діяльності й водночас обмежує її, оскільки, це кошти, що надходять у розпорядження держави і визначають її фінансовий стан. У ньому зосереджуються грошові фонди суспільного користування, що перебувають у віданні органів державної влади і витрачаються на цілі, ухвалені суспільством.

Бюджетний менеджмент -- це сукупність взаємопов'язаних дій (управлінських функцій), прийомів, методів, що направлені на керування бюджетними ресурсами і відносинами, які виникають в процесі руху бюджетних потоків. Бюджетний менеджмент повинен дати відповідь на питання -- як ефективно керувати цим рухом і відносинами. Кожна система управління, в тому числі і бюджетна, складається із двох взаємопов'язаних частин -- об'єкта і суб'єкта управління. Об'єктом виступає бюджет, суб'єктом -- органи управління бюджетом. На якості управління однаково відображається знання як об'єкта, або як ще він визначається, керованої системи, так і суб'єкта, або керуючої системи, що схематично можна представити таким чином. Але певна підпорядкованість між ними існує. Визначальним є знання об'єкта управління, бо без цього процес управління просто неможливий.

Розглянути структуру відповідного територіального фінансового органу Головного фінансового управління

1 Головне фінансове управління обласної державної адміністрації є структурним підрозділом обласної держадміністрації, підпорядковується Міністерству фінансів України, є підзвітним та підконтрольним голові обласної держадміністрації і Міністерству фінансів України.

2 Головне фінансове управління обласної держадміністрації у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами, інструкціями і іншими нормативними актами Міністерства фінансів України, рішеннями та розпорядженнями обласної держадміністрації та обласної ради, а також положенням про управління.

3. Основними завданнями головного фінансового управління є:

3.1. Забезпечення реалізації державної бюджетної політики на території області.

3.2. Складання розрахунків, формування проекту обласного бюджету і подання його на розгляд обласної ради.

3.3. Підготовка пропозицій щодо фінансового забезпечення заходів соціально-економічного розвитку області.

3.4. Розроблення пропозицій з удосконалення методів фінансового і бюджетного планування та фінансування витрат.

3.5. Здійснення загальної організації та управління виконанням обласного бюджету, координація діяльності учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

3.6. Аналіз звітності щодо виконання обласного бюджету та місцевих бюджетів області. Підготовка необхідної інформації із даного питання.

3.7. Здійснення контролю за відповідністю бюджетному законодавству України показників затверджених районних та міських (міст обласного значення) бюджетів, відповідного бюджетного розпису і кошторисів бюджетних установ та їх виконання.

3.8. Розроблення та проведення експертизи проектів рішень, розпоряджень та інших актів із згаданих вище питань, підготовка зауважень і пропозицій до проектів законів та інших нормативно-правових актів, отриманих за дорученням Міністерства фінансів України та обласної держадміністрації.

4. Головне фінансове управління відповідно до покладених на нього завдань:

4.1. Розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.

4.2. Визначає порядок та терміни розроблення бюджетних запитів головними розпорядниками бюджетних коштів.

4.3. Проводить на будь-якому етапі складання і розгляду проекту обласного бюджету аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, щодо його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів

4.4. Приймає рішення про включення бюджетного запиту до проекту обласного бюджету перед поданням його на розгляд обласної держадміністрації.

4.5. Приймає участь у формуванні балансу фінансових ресурсів області, аналізує соціально-економічні показники розвитку області та враховує їх під час складання проекту обласного бюджету.

4.6. Організовує роботу, пов’язану із складанням проекту обласного бюджету, за дорученням керівництва обласної держадміністрації визначає порядок і терміни подання структурними підрозділами обласної держадміністрації, районними держадміністраціями, виконавчими органами міських (міст обласного значення) рад матеріалів для підготовки проектів обласного бюджету і прогнозних розрахунків коштів, що передаються для відповідного розподілу між бюджетами районів, міст обласного значення або для виконання спільних проектів; складає проект обласного бюджету; готує пропозиції щодо коштів, що передаються для розподілу між відповідними місцевими бюджетами або для виконання спільних проектів та подає їх на розгляд керівництву обласної держадміністрації, а також проекти відповідних розпоряджень та рішень, що подаються на розгляд керівництву обласної держадміністрації і обласної ради.

4.7. Складає розпис доходів і видатків обласного бюджету, забезпечує його виконання, готує пропозиції і згідно з чинним законодавством вносить зміни до річного і помісячного розпису обласного бюджету за загальним і спеціальним фондами, здійснює у встановленому порядку взаємні розрахунки обласного бюджету з державним бюджетом і районними бюджетами, бюджетами міст обласного значення та готує проекти відповідних актів з цих питань.

4.8. Здійснює в установленому порядку організацію та управління виконанням обласного бюджету, координує в межах своєї компетенції діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. Разом з органами державної податкової служби, територіальними органами Державного казначейства, іншими органами стягнення та місцевими органами влади забезпечує надходження доходів до обласного бюджету та вживає заходи щодо ефективного витрачання бюджетних коштів.

4.9. Спільно з податковими та митними органами, а також з іншими органами стягнення забезпечує надходження до Державного бюджету доходів, за рахунок яких проводиться відрахування дотації вирівнювання місцевим бюджетам. Здійснює у процесі виконання обласного бюджету за доходами прогнозування та проводить аналіз надходження доходів до місцевих бюджетів.

4. 10. Зводить показники місцевих бюджетів, що входять до консолідованого бюджету області, та подає їх у встановлені терміни до Мінфіну. міський бюджет територіальний фінансовий

4. 11. Проводить розгляд періодичної та річної звітності про виконання місцевих бюджетів, іншої фінансової звітності, поданої обласним управлінням Державного казначейства у Львівській області. Готує відповідну інформацію для розгляду на колегіях обласної держадміністрації, головного фінансового управління і проекти рішень колегій з цих питань.

4. 12. У встановлені терміни або на вимогу подає обласній держадміністрації, обласній раді інформацію про стан виконання обласного бюджету за відповідний звітний період.

4. 13. Проводить експертизу проектів, розпоряджень голови обласної держадміністрації і рішень сесій обласної ради стосовно доходів та видатків обласного бюджету. Здійснює перевірку на відповідність чинному бюджетному законодавству прийнятих районними, міськими (міст обласного значення) радами рішень про затвердження відповідних бюджетів, внесення змін до їх показників, розрахунків міжбюджетних трансфертів між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст районного значення.

4. 14. Проводить на базі статистичної і фінансової звітності, прогнозних розрахунків аналіз економічного і фінансового стану галузей економіки області, тенденцій та динаміки розвитку різних форм власності, готує пропозиції щодо визначення додаткових джерел фінансових ресурсів та проекти відповідних рішень.

4. 15. Бере участь у розробці інвестиційної, екологічної та інших обласних програм, що є складовими програми соціально-економічного розвитку області.

4. 16. Перевіряє правильність складання і затвердження кошторисів та планів використання коштів установами і організаціями, які фінансуються з обласного бюджету.

4. 17. Готує пропозиції і проводить експертизу проектів нормативно-правових актів щодо визначення чисельності працівників органів місцевого самоврядування та витрат на їх утримання і здійснює моніторинг за витрачанням цих коштів.

4. 18. Перевіряє діяльність фінансових управлінь районних держадміністрацій і фінансових управлінь міських рад (міст обласного значення) та вживає заходи щодо забезпечення ними фінансово-бюджетного законодавства в районі (місті).

4. 19. Готує та подає обласній раді офіційні висновки про перевиконання чи недовиконання дохідної частини загального фонду обласного бюджету та за необхідності проект рішення про внесення змін до показників обласного бюджету.

4. 20. На виконання доручень, наказів, розпоряджень Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, обласної держадміністрації готує і подає Міністерству фінансів України, обласній держадміністрації інформації про виконання окремих показників місцевих бюджетів.

4. 21. Здійснює загальне методичне керівництво та координує роботу районних та міських фінансових управлінь з питань формування, затвердження та виконання місцевих бюджетів.

4. 22. Розглядає у межах своєї компетенції звернення громадян, підприємств, установ і організацій.

4. 23. Забезпечує створення належних виробничих та соціально-побутових умов для працівників управління.

4. 24. Здійснює інші функції, пов’язані з виконанням покладених на нього завдань.

Проаналізувати законодавчі та нормативні документи, які регламентують процес складання, розгляду і затвердження відповідного бюджету місцевого бюджету

Нормативно-правове забезпечення місцевих бюджетів в Україні регулюється законодавчими актами та нормативно-правовими документами, загальний перелік яких визначений статтею 4 Бюджетного кодексу України. До них відносяться: Конституція України; Бюджетний кодекс України; Податковий кодекс України, щорічні закони про Державний бюджет України; інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини, які виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням бюджетів; рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (рис. 1).

Центральне місце в нормативно-правовому полі нашої держави, що регламентує порядок функціонування місцевих бюджетів, належить Конституції України. Цим законодавчим актом встановлено засади функціонування бюджетної системи, окреслено найважливіші повноваження органів державної влади, державного управління й місцевого самоврядування стосовно організації та правового забезпечення формування і використання коштів місцевих бюджетів. Також Конституція гарантує права територіальних громад безпосередньо та через утворені ними органи місцевого самоврядування затверджувати бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць, контролювати їхнє виконання, встановлювати місцеві податки і збори відповідно до закону, вирішувати інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції

Статтею 85 Конституції України передбачено, що до повноважень Верховної Ради України відносяться: прийняття законів, включаючи ті, які стосуються місцевих бюджетів; затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, включаючи питання міжбюджетних відносин та розподілу доходів між державним і місцевими бюджетами; затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля, які впливають на наповнення місцевих бюджетів; утворення та ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів, міст, найменування та перейменування населення пунктів і районів, що впливає на кількість та обсяги місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 119 Конституції України, місцеві державні адміністрації як органи державної виконавчої влади на місцях на відповідній території забезпечують: виконання Конституції, законів та інших нормативно-правових актів України; виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, охорони довкілля; підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів; звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; взаємодію з органами місцевого самоврядування; реалізацію інших, наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень, включаючи й ті, які пов’язані з формуванням дохідної бази місцевих бюджетів.

Важливе місце у Конституції України відведено місцевому самоврядуванню і його фінансовому забезпеченню. Так, ст. 140 передбачає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Матеріальною і фінансовою основою цього самоврядування, як зазначено у ст. 142 Конституції України, є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад, а також об'єкти їхньої спільної власності. Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

У цілому Конституція України є тим фундаментом, на базі якого можна розбудувати місцеве самоврядування, зміцнювати його фінансову базу. Однак, чинна Конституція України свідчить, що окремі її положення не сприяють інтенсивному розвитку місцевого самоврядування, який відповідав би потребам часу, що обумовило проведення Конституційної реформи, котра, в свою чергу, також не дала очікуваних результатів. Основними недоліками положень чинної Конституції вважаємо є те, що держава конституційно надала право територіальним громадам здійснювати місцеве самоврядування, однак не підкріпила його гарантіями, особливо у частині фінансового забезпечення.

Другим за значенням документом, який регулює нормативно-правове забезпечення функціонування місцевих бюджетів виступає Бюджетний кодекс України. Позитивним у ньому є той факт, що законодавець чітко формулює основні терміни, які використовуються у документації, та дає їм пояснення. Так, доходами бюджету вважаються усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України. У якості надходжень до бюджету виступають доходи бюджету та кошти, залучені в результаті взяття боргових зобов’язань органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування. Органами стягнення визнаються податкові, митні та інші органи, яким, відповідно до закону, надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень

Бюджетний кодекс України дає також трактування окремих понять, які пов’язані з формування місцевих бюджетів. Так, наприклад, міжбюджетними трансфертами вважаються кошти, які безплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Кошиком доходів бюджетів місцевого самоврядування, згідно з Бюджетним кодексом України, є податки і збори (обов'язкові платежі), закріплені на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. Дотацією вирівнювання пропонується розуміти міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує, а субвенцією — міжбюджетні трансферти на використання для певної мети в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Перший розділ Бюджетного кодексу України містить положення про бюджетну систему та основи бюджетного процесу.

Другий розділ Бюджетного кодексу України присвячений Державному бюджету України.

У третьому розділі розглядається структура місцевих бюджетів, доходи, видатки та порядок їх формування. Ст. 64 Кодексу встановлений склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. Стаття 69 Бюджетного кодексу України передбачає склад доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Ці доходи прийнято називати власними, оскільки саме вони є реальним джерелом фінансування втрат, пов’язаних із виконанням органами місцевого самоврядування власних повноважень. Статті 75−80 Кодексу регулюють порядок складання, розгляду, затвердження, виконання та складання звітності місцевих бюджетів, враховуючи питання наповнення місцевих бюджетів на усіх стадіях бюджетного процесу.

У четвертому розділі Бюджетного кодексу України розкриваються загальні засади організації міжбюджетних відносин. Метою регулювання цих відносин є забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків органів місцевого самоврядування, закріплених законом за бюджетами, та бюджетними ресурсами, які мали б забезпечувати виконання таких повноважень.

Розділ 5 Бюджетного кодексу висвітлює засади контролю за дотриманням бюджетного законодавства, а також відповідальність за його порушення.

Наступним важливим документом, який регулює організаційно-правове забезпечення наповнення місцевих бюджетів, є закон про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік.

Такі закони приймаються щорічно Верховною Радою України за спеціально виписаною Бюджетним кодексом України процедурою і мають чітко визначену структуру.

Закон про Державний бюджет України вирішує наступні питання, що мають відношення до формування дохідної частини місцевих бюджетів: встановлює перелік доходів загального фонду місцевих бюджетів на плановий бюджетний період; затверджує обсяги міжбюджетних трансфертів на наступний бюджетний рік; затверджує субвенції з Державного бюджету України на інші одноразові цілі; установлює порядок перерахування міжбюджетних трансфертів; установлює джерела формування спеціального фонду місцевих бюджетів; регулює інші поточні питання наповнення місцевих бюджетів.

Таким чином, закон про Державний бюджет України вирішує всі питання, пов’язані з взаємовідносинами між державним і місцевими бюджетами у кожному бюджетному періоді, що має важливе значення при розв’язанні питань наповнення і збалансування всіх місцевих бюджетів України.

Наступним знаковим законодавчим актом є Закон України «Про місцеві державні адміністрації», який визначає організацію, повноваження та порядок діяльності обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Він передбачає перелік основних завдань місцевих держадміністрацій, принципи діяльності, порядок формування, компетенцію, відносини з Президентом України, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, суб'єктами господарювання, організацію та порядок їхньої діяльності. Центральне місце у цьому законі відведено повноваженням місцевих державних адміністрацій, включаючи повноваження у галузях соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів, управління майном, приватизації, підприємництва та інших.

Тут, поряд з організаційними питаннями, значна увага звертається на питання регіональної бюджетної політики, фінансового забезпечення та використання окремих елементів бюджетного механізму.

Велике значення в законодавчому забезпеченні бюджетної політики на місцевому рівні має Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Його положення визначають систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу, відповідальності органів й посадових осіб місцевого самоврядування. У цьому документі охарактеризовано систему місцевого самоврядування, його організаційно-правову, матеріальну та фінансову бази.

Зауважимо, що закон мав завдання підвищити роль і статус місцевого самоврядування до європейського рівня, сприяти розвитку ініціативи, економічної активності та підприємництва на базовому рівні, що стимулювало б економічне зростання. Однак, цього не відбулось, оскільки, з одного боку, суспільство не було готове сприйняти цей акт, а з іншого — закон виявився недієздатним через його неконкретність та відсутність державної підтримки. Положення про права та обов’язки залишились декларативними, оскільки не було зміцнено фінансову базу місцевого самоврядування.

Відсутня конкретність і чіткість при розподілі повноважень на власні й делеговані.

Важливим законодавчим документом є Податковий кодекс України, який почав діяти із 01. 01. 2011 р. Його прийняття хоча й має дуже велике значення, однак є дискусійним, оскільки, з однієї сторони, він дає змогу систематизувати чинне податкове законодавство, розпорошене у сотнях законодавчих документів, а з другої - спростивши перелік податків та знизивши ставки, не виконує основної функції - зменшення податкового тягаря на платників.

Аналіз процесу планування показників дохідної і видаткової частини міського бюджету за три роки

Планові показники дохідної частини міського бюджету міста за 2011 рік виконані на 102,1%, понадпланові надходження становлять 26,0 млн. грн. з них податкових та неподаткових надходжень понад заплановані обсяги надійшло 30,7 млн. грн. та офіційних трансфертів недонадійшло до плану в сумі 4,7 млн. грн.

Виконання планових надходжень доходів загального фонду становить 99,4% або не надійшло до запланованих обсягів 6,9 млн. грн. та по спеціальному фонду — 138,3%, понад заплановані обсяги отримано 32,8 млн. грн.

57,5% надходжень до загального фонду бюджету міста становлять податки і збори. При затверджених обсягах надходжень податків і зборів в сумі 650,5 млн. грн. фактично отримано 648,0 млн. грн. або 99,6%, недовиконання становить 2,5 млн. грн.

Не забезпечено виконання запланованих обсягів надходжень доходів по:

— платі за землю — недовиконання запланованих річних обсягів становить 8,6 млн. грн. або 7,7%. Основними факторами, що негативно вплинули на показник виконання надходжень платежів за землю, стало зменшення на 111,7 га площі земельних ділянок, що надавалися в оренду (припинення права користування у зв’язку з систематичною заборгованістю, передача земель у власність і т.п.) та зменшення надходжень в порівнянні з минулим роком по окремих орендарях, в тому числі у зв’язку з відкриттям по них процедури банкрутства. В порівнянні з 2010 роком надходження в контингенті зменшилися на 0,6 млн. грн. або 0,5%, тоді як в попередніх роках спостерігалось систематичне зростання надходжень платежів за землю;

— коштів від реалізації безхазяйного майна — невиконання становить 0,5 млн. грн. у зв’язку зі зменшенням в 2011 році обсягів реалізованого безхазяйного майна та повернення в поточному році до державного бюджету помилково сплачених платежів органами державної виконавчої служби в минулих роках в сумі 0,3 млн. грн.

По всіх інших джерелах доходів загального фонду забезпечено незначне перевиконання планових надходжень.

Перевиконання затверджених обсягів спеціального фонду забезпечено за рахунок:

— єдиного податку — на 2,5 млн. грн. (виконання становить 109,1%). В порівняні з 2010 роком надходження єдиного податку збільшилися на 2,0 млн. грн. ;

— екологічного податку та збору за забруднення навколишнього природного середовища — на 0,7 млн. грн. в результаті дії норми Податкового кодексу України щодо сплати платежу податковими агентами від реалізації палива та розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах;

— грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності - на 0,3 млн. грн. (виконання склало 122,3%). В порівняні з 2010 роком надходження збільшилися на 1,2 млн. грн. (в 3,6 рази) у зв’язку зі зміною відсотка відрахування до міського бюджету та сплатою МКП" Миколаївводоканал" згідно актів перевірки — 1,8 млн. грн., з них до міського бюджету — 0,9 млн. грн. ;

— власних надходжень бюджетних установ — на 21,4 млн. грн. з них за рахунок перевиконання планових обсягів коштів на виконання окремих доручень та інвестиційних проектів на 0,6 млн. грн. та за рахунок надходжень благодійних внесків в сумі 21,0 млн. грн., які відповідно з бюджетним законодавством не плануються. В порівняні з минулим роком власні надходження бюджетних установ збільшились на 5,4 млн. грн. або на 16,6% з них на 5,2 млн. грн. це збільшення надходжень благодійних внесків, грантів та дарунків;

— коштів від відчуження майна та продажу земельних ділянок — відповідно на 1,2 млн. грн. та 6,5 млн. грн. В порівнянні з 2010 роком надходження коштів від відчуження майна збільшилися на 5,5 млн. грн.

Виконання видаткової частини бюджету міста склало 1239,1 млн. грн., у т.ч. загальний фонд 1128,0 млн. грн. та спеціальний фонд 111,1 млн. грн., або 99,5% відносно уточненого плану, у т.ч. по загальному фонду 98,8% та спеціальному — 107,5%. По спеціальному фонду понад бюджетні призначення, що були затверджені міською радою, бюджетними установами проведені витрати за рахунок уточнення протягом року за рахунок власних надходжень.

Порівняно з 2009 роком загальний обсяг видатків звітного року збільшено на 260,3 млн. грн. (26,6%), з 2010 роком — на 124,2 млн. грн. (11,1%).

Міський бюджет 2011 року, як і в попередні періоди, мав соціальну спрямованість. На фінансування установ соціально-культурної сфери (освіти, охорони здоров’я (з субвенцією районному бюджету Жовтневого району на медичне обслуговування населення, яке мешкає в Корабельному районі м. Миколаєва), соціального захисту та соціального забезпечення, культури і мистецтва, фізичної культури i спорту) було спрямовано 1033,1 млн. грн. або 83,4% від загального обсягу бюджету, у т.ч.: по загальному фонду 990,7 млн. грн. або 87,8% та по спеціальному фонду 42,4 млн. грн. або 38,2%.

З метою забезпечення своєчасного фінансування видатків загального фонду бюджету в умовах тимчасового касового розриву в першу чергу на захищені статті (оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату, придбання продуктів харчування і медикаментів, оплату комунальних послуг та енергоносіїв) та недопущення кредиторської заборгованості департаментом фінансів міської ради з початку року оформлені документи для отримання безвідсоткових короткотермінових позичок з єдиного казначейського рахунка на покриття тимчасових касових розривів на загальну суму 153,1 млн. грн. Отримання зазначених позичок дозволило ліквідувати тимчасові касові розриви, зокрема в літній період, що забезпечило виплату в установлені законодавством терміни належних сум відпускних працівникам бюджетної сфери та своєчасні розрахунки за продукти харчування, медикаменти та енергоносії.

У 2011 році працівникам бюджетної сфери на виплату заробітної плати з нарахуваннями направлено 552,1 млн. грн. (, у 2009 році - 426,0 млн. грн., у 2010 — 505,0 млн. грн., тобто збільшено на 126,1 млн. грн. (+ 29,6%) та 47,1 млн. грн. (+ 9,3%) відповідно.

У структурі видатків звіту за 2011 рік захищені статті складають 1060,3 млн. грн., або 85,6% (2009 — 78,8%, 2010 — 84,8%), у тому числі до загального обсягу видатків:

заробітна плата з нарахуваннями — 552,1 млн. грн., або 44,5%;

медикаменти та перев’язувальні матеріали — 15,9 млн. грн., або 1,3%;

продукти харчування — 35,9 млн. грн., або 2,9%;

оплата комунальних послуг та енергоносіїв — 102,4 млн. грн., або 8,3%;

поточні трансферти органам влади інших рівнів (субвенція бюджету Жовтневого району) — 28,1 млн. грн., або 2,3%;

поточні трансферти населенню — 325,9 млн. грн., або 26,3%;

На заходи, пов’язані з розширенням відтворенням (капітальні видатки) спрямовано 48,4 млн. грн., що складає 3,9% загального обсягу Інші статті видатків складають 10,5% у загальному обсязі бюджету.

Надано пільгового довгострокового кредиту громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла 2,7 млн. грн. (по загальному фонду — 2,5 млн. грн., спеціальному — 0,2 млн. грн.) Повернуто — 0,5 млн. грн.

Визначити проблеми та можливі шляхи їх вирішення щодо відповідного бюджету

Використання коштів місцевих бюджетів безпосередньо пов’язане з виконанням делегованих органам місцевої влади повноважень, якомога повне задоволення потреб населення, шляхом його забезпечення громадськими послугами. Соціальний захист населення, організація освіти, охорони здоров’я, розвиток культури і спорту, виконання молодіжних програм та інші функції, які покладені на органи місцевої влади.

Однак органи самоврядування не можуть виконувати покладені на них функцій без необхідної економічної основи (матеріальних і фінансових ресурсів). Отже, питання про необхідність формування власності органів самоврядування -- це питання про створення відповідної економічної бази місцевих бюджетів.

Практичне дослідження процесу формування місцевих бюджетів довело, що на сьогоднішній день місцеві органи влади не володіють достатніми фінансовими ресурсами для організації управління економікою і соціальною сферою на своєму рівні. Це пов’язано з:

— високою концентрацією фінансових ресурсів на державному рівні, що знижує значення місцевих бюджетів у вирішенні життєво важливих для населення задач;

— низькою часткою закріплених за територіями податкових платежів та домінуючою роллю регулюючих доходів у структурі податків та зборів до місцевих бюджетів;

— діючою практикою формування місцевих бюджетів, при якій збережений механізм централізованого встановлення нормативів відрахувань від бюджетоутворюючих доходів, хоча вони й знаходяться у протиріччі з принципами бюджетної децентралізації;

— тенденцією встановлення видатків по вертикалі бюджетної системи без відповідного підкріплення дохідної бази, що призводить до дотаційності, раніше самодостатніх місцевих бюджетів.

Потрібно більше звертати увагу політики на стимулювання регіонів зі значним потенціалом економічного зростання ніж підтримки регіонів однакового рівня розвитку.

Оскільки бюджетний механізм через систему міжбюджетних трансфертів, що надаються місцевим бюджетам є впливовим важелем у регулюванні економічного розвитку місцевих бюджетів, то в подальшому необхідно реформувати міжбюджетні відносини.

Інший шлях вирішення проблем місцевих бюджетів можливо здійснити через внесення кардинальних змін до податкового законодавства та Бюджетного кодексу України. Адже, на території кожної сільської, селищної ради формується один з основних бюджетоутворюючих податків — податок на додану вартість, який при його зарахуванні в дохідну частину місцевих бюджетів міг би надати їм статусу самостійності.

Висновок

Місцевий бюджет є економічною категорією і відображає грошові стосунки, які виникають між державою, з одного боку, і підприємствами організаціями, установами всіх форм власності і фізичними особами — з іншого боку, з приводу утворення централізованого фонду грошових коштів держави і його використання на розширене відтворення, підвищення рівня життя і задоволення інших суспільних потреб.

Через бюджет у відповідності з Конституцією України держава повинна мати можливість зосередити фінансові ресурси на важливих ділянках економічного і соціального розвитку.

Територіальні фінансові органи мають, як правило, систему подвійного підпорядкування. Так, обласні фінансові управління підпорядковуються за вертикаллю Міністерству фінансів, а за горизонталлю входять до складу обласної державної адміністрації. Районні фінансові відділи відповідно підпорядковані фінансовим управлінням обласних державних адміністрацій і входять до складу районних державних адміністрацій.

Формування бюджету, а також регламентація доходів та видатків здійснюється згідно з бюджетним законодавством України: 1. Конституція України;

2. Бюджетний кодекс України;

3. Податковий кодекс

4. Закон про державний бюджет

5. Нормативно-правові акти кабінету міністрів

При аналізі міського бюджету за останні 3 роки спостерігається тенденція збільшення загальної суми доходів. Також спостерігається зростання податкових надходжень, неподаткових надходжень, доходів від власності та підприємницької діяльності, надходжень від бюджетних установ і т. д.

Література

1. Конституція України: Затверджена ВРУ 28. 06. 96 ІV 254/96-ВР. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу із http: //www. rada. gov. ua.

2. Бюджетний кодекс України: 8 липня 2010 року N 2456-VI. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу із http: //www. rada. gov. ua.

3. Податковий кодекс України. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу із http: //www. rada. gov. Ua

4. Закон України «Про місцеві державні адміністрації'» від 09. 04. 99р. — Режим доступу: http//www. rada. gov. ua.

5. Антологія бюджетного механізму./ Під редакцією Юрія С.І. Монографія. — Тернопіль: Економічна думка, 2009. (Розділ І).

6. Мельничук С.І. Державному бюджету-економічне обґрунтування // Фінанси України, 2010, № 11.

7. Мітюков І.О. Міністр фінансів України. Основні особливості бюджету України на 2012 рік. — «ФІНАНСИ УКРАЇНИ», 07. 02. 2011

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой