Бюджетний процес України та етапи його реалізації

Тип работы:
Контрольная
Предмет:
Финансы


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Бюджетний процес України та етапи його реалізації

Для розвитку наукової, соціальної, виробничої бази кожного регіону країни, області, району, міст, розвитку їхньої самостійності в рішенні невідкладних задач, що коштують перед ними і задоволення потреб адміністративно-територіальних одиниць їм виділяються фінансові ресурси і делегуються визначені повноваження. Іншими словами формуються їхні бюджети.

Бюджети адміністративно-територіальних утворень — це єдиний план утворення доходів і здійснення яких-небудь витрат на потреби визначених територіальних утворень (місцеві, районні, міські, обласні бюджети) у розмірах і по цільовому призначенню, визначених законодавством, для кожного з цих утворень на кожний бюджетний рік, а також утримання делегованих державою повноважень для кожного періоду бюджетного планування.

Делегування повноважень — це повноваження для здійснення окремих функцій органів виконавчої влади, включаючи повноваження у фінансуванні витрат.

Бюджети адміністративно-територіальних утворень формуються за рахунок частини доходів суб'єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на їхній території, і це складає основу їхньої фінансової самостійності, що дозволяє регіональним, обласним, міським, районним органам управління здійснювати плани розвитку цих утворень, задовольняти соціально-культурні потреби їхнього населення.

Сукупність окремих видів бюджетів, зв’язаних між собою, що мають визначені встановлені законодавством взаємини, складають бюджетну систему країни.

Бюджетна система України — це сукупність усіх ланок (бюджетів) державного бюджету, що базуються на єдиних принципах побудови.

Зведений (консолідований) бюджет України — це звід бюджетів нижчестоящих адміністративно-територіальних утворень і національного державного бюджету.

У консолідований бюджет України входять такі ланки бюджетної системи: загальнодержавний (центральний) бюджет України, бюджет Автономної республіки Крим, бюджет міста Києва, бюджет міста Севастополя і місцеві бюджети (областей, міст, районів).

Бюджет Автономної республіки Крим включає республіканський бюджет і бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної республіки Крим.

В обласний бюджет входять: бюджет області, районні й міські бюджети обласного підпорядкування.

Бюджет району включає бюджет району й бюджети міст і сільські бюджети, що перебувають у територіальному підпорядкуванні району.

Міський бюджет містить у собі міський бюджет і бюджети районів міст.

Ведуча роль у бюджетній системі належить державному бюджету України. За рахунок його фінансуються витрати на здійснення державних мір у галузях господарювання, культурного будівництва, на оборону, зміст центральних органів влади і державного управління. Через державний бюджет здійснюється перерозподіл частини фінансових ресурсів між Автономною республікою Крим і містами Київ і Севастополь.

Складовими частинами (елементами) бюджетної системи країни є: структура бюджетної системи країни; принципи побудови бюджетної системи й організація функціонування бюджетної системи.

Зведений бюджет України поєднує 13,3 тисяч самостійних бюджетів. Структура зведеного бюджету України може характеризуватися наступними даними:

частка державного бюджету України в зведеному бюджеті складає 61,1% (частка витрат із бюджету);

частка Автономної республіки Крим, міст Києва й Севастополя і місцевих бюджетів складає 38,9%.

Більшість місцевих бюджетів дотаційні за рахунок державного бюджету України.

Для побудови життєздатної, ефективної бюджетної системи необхідно строге дотримання визначених принципів побудови бюджетної системи, її структури, що закріплені бюджетним устроєм країни.

Бюджетний устрій — це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структура й взаємозв'язок окремих ланок бюджетної системи.

Бюджетний устрій містить у собі: бюджетну систему й принципи її побудови; бюджетне право; бюджетний процес; бюджетне регулювання.

Бюджетний устрій країни визначається державним ладом і адміністративно-територіальним розділом країни.

Бюджетний устрій базується на наступних принципах.

Принцип стабільності припускає незмінність структури бюджетної системи України протягом бюджетного року, а також її підпорядкування принципам територіального устрою України.

Принцип економічної обґрунтованості складається у визначенні доходів і витрат бюджетів, виходячи з результатів порівняльного аналізу варіантів прогнозу макроекономічного розвитку України й окремих адміністративно-територіальних одиниць, а також у встановленні на основі цих прогнозів рівня бюджетних трансфертів.

Принцип соціальної справедливості полягає у визначенні рівня бюджетних трансфертів на основі показників мінімальної бюджетної й соціальної забезпеченості населення окремих адміністративно-територіальних одиниць.

Принцип рівності й недопущення бюджетної дискримінації складається в рівномірному розподілі коштів зведеного бюджету України між державним бюджетом і бюджетами адміністративно-територіальних одиниць для досягнення збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів; установленні рівних умов доступу до бюджетних коштів юридичних і фізичних осіб, що відповідно до законів України мають право на одержання бюджетних дотацій, субсидій чи позичок; у впровадженні конкурсного (тендерного) порядку закупівель товарів (робіт, послуг) за рахунок бюджетних коштів.

Принцип фінансової єдності припускає єдність бюджетної класифікації, правил казначейського виконання бюджетів, форм бюджетної документації, правил бюджетного процесу, форм звітності, видів покриття дефіцитів, що визначаються нормами законодавчих актів, що є єдиними для державного бюджету і бюджетів усіх адміністративно-територіальних одиниць.

Принцип адміністративної самостійності складається в непорушності прав місцевих бюджетів самостійно визначати напрямки використання бюджетних засобів, отриманих із власних джерел; самостійно здійснювати адміністрування й збір місцевих податків і зборів; самостійно приймати рішення щодо коштів місцевих бюджетів на підставах, установлених законом.

Принцип рівнозначності витрат припускає фінансування всіх затверджених бюджетних витрат пропорційно загальним бюджетним надходженням, за винятком випадків застосування процедури секвестрації витрат на підставах, установлених законом.

Принцип повноти складається у включенні до складу доходів бюджету всіх доходів держави чи місцевих органів управляння від яких-небудь джерел, а також у включенні до складу витрат бюджету всіх бюджетних витрат на які-небудь потреби держави чи територіальної спільності.

Принцип вірогідності полягає у складанні бюджету на підставі економічно обґрунтованих макроекономічних показниках, а також у відображенні у звітах про бюджети попередніх років чи доповіді про хід виконання бюджету поточного року даних про фактично отримані доходи і даних про фактично зроблені витрати, підтверджених Державним казначейством України.

Принцип публічного контролю припускає обов’язкове опублікування в офіційних друкованих засобах масової інформації:

проекту бюджету на наступний рік із рівнем деталізації доходів і витрат, установлених законом;

результатів виконання плану бюджетних асигнувань по статтях: соціальний захист, соціально-культурні заходи й утримання органів державної влади;

результатів закупівель товарів (робіт, послуг), здійснюваних за рахунок бюджетних коштів із наданням переліку виконавців державних контрактів (за винятком тих випадків, коли опублікування, відповідно до законодавства України, не дозволяється через необхідність тримати інформацію в таємниці).

Бюджетне право являє собою сукупність юридичних норм, що визначають бюджетну систему держави, компетенції центральних і місцевих органів влади щодо складання бюджету, розподілу доходів і витрат між окремими видами бюджетів, а також порядок затвердження й виконання бюджетів.

Бюджетне регулювання здійснюється наступними методами:

зарахуванням у доходи нижчого бюджету частини доходів вищого рівня;

наданням дотацій;

наданням субвенцій і інших державних трансфертів.

Бюджетний процес — це регламентований законодавством порядок складання, розгляду, затвердження й виконання бюджетів усіх ланок бюджетної системи країни.

Державний бюджет, звичайно, складається на рік. Однак бюджет може складатися і на більш тривалий період.

Термін, на який складається бюджет, називається бюджетним періодом.

На Україні бюджетний рік збігається з календарним роком. В окремих країнах бюджетний рік не завжди збігається з календарним роком. Наприклад, у США з 2007 року бюджетний рік починається з 1 жовтня. У Японії і ФРН — з 1 квітня, в Італії - з 1 липня.

Бюджетний процес від початку складання і до затвердження звіту про виконання бюджету контролюється Верховною Радою України і місцевими органами влади і може бути представлений наступними етапами:

підготовка процесу складання бюджету;

складання проекту бюджету;

затвердження проекту бюджету;

виконання бюджету;

складання, розгляд і затвердження звіту про виконання бюджету.

Першим етапом бюджетного процесу є розробка Верховною Радою України й адміністрацією Президента бюджетної резолюції й проекту бюджету.

Бюджетна резолюція — спеціальна постанова про основні напрямки бюджетної політики на наступний бюджетний рік.

Затвердження бюджетної резолюції, дії, пов’язані з цією роботою, називаються бюджетним верховним процесом.

У бюджетній резолюції відбиваються основні макроекономічні показники економічного й соціального розвитку, узагальнені показники всіх доходів; сукупність нових бюджетних повноважень; суми усіх витрат бюджету; позитивне чи негативне сальдо бюджету; суми нових зобов’язань у відношенні прямих позичок і нових зобов’язань у відношенні гарантованих позичок і інші узагальнені показники. Бюджетна резолюція є керівництвом до дії при розробці проекту бюджету, основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний рік.

Розробку бюджетної резолюції починають навесні попереднього року за шість місяців до її розгляду у Верховній Раді України. Верховна Рада України розглядає й затверджує її до 15 червня поточного року.

На підставі бюджетної резолюції Міністерство фінансів України здійснює безпосередню роботу по складанню зведеного проекту бюджету і державного бюджету України.

Проекти бюджетів також готуються в кожній ланці бюджетної системи. Ланки бюджетної системи аналізують господарську діяльність підприємств, що знаходяться на їхній території, аналізують їхні планові завдання на наступний рік. На підставі цього бюджетні ланки складають свої проекти бюджетів і передають їх у Міністерство фінансів для розробки зведеного проекту бюджету. Міністерство фінансів, здійснюючи роботу зі складання проекту бюджету, розсилає контрольні цифри міністерствам, відомствам і іншим органам державної влади, які у двотижневий термін розглядають їх і передають Міністерству фінансів свої пропозиції з відповідними розрахунками й обґрунтуваннями. Міністерство фінансів розглядає пропозиції при участі зацікавлених сторін і готує проекти консолідованого бюджету і державного бюджету. До 15 серпня вони передаються на розгляд Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України може внести доповнення і зміни в проект бюджету, а також має право відхилити проект бюджету і повернути його на доробку в Міністерство фінансів.

Після доробки Міністерство фінансів представляє дороблений проект бюджету в Кабінет Міністрів України до 15 серпня, де він знову аналізується, уточнюється й направляється у бюджетну Комісію Ради Міністрів.

Розглянувши проект Закону «Про державний бюджет України» на відповідний бюджетний рік, Кабінет Міністрів України після узгодження його з Президентом країни направляє проект бюджету у Верховну Раду України до 15 вересня разом з іншими документами, розрахунками, обґрунтуваннями, необхідним інформаційним матеріалом.

Наступним етапом бюджетного процесу є розгляд проекту бюджету Верховною Радою України. Верховна Рада розглядає проект бюджету у порядку, передбаченим регламентом. Потім депутати, ознайомившись із проектом бюджету, заслуховують доповідь міністра фінансів на пленарному засіданні і переносять роботу з проектом бюджету в постійні комісії. Після першого читання (доповідь комісії з питань бюджету) у Верховній Раді України проект бюджету повертається на доробку в Кабінет Міністрів України.

Право вносити зміни в проект бюджету й у чинне законодавство називається бюджетною ініціативою.

Після доробки документ знову повертається на друге читання (доповідь міністра фінансів). Якщо виникнуть які-небудь складності, то після доробки можливо і третє читання проекту бюджету, після якого Верховна Рада України повинна прийняти постанову про порядок введення в чинність Закону «Про державний бюджет України», проект якого розробляє й представляє Кабінет Міністрів України до другого читання проекту Закону «Про державний бюджет України».

Якщо Закон «Про державний бюджет» не приймається до 2 грудня попереднього року, Верховна Рада приймає постанову про порядок фінансування поточних потреб до прийняття Закону «Про державний бюджет України». У випадку, якщо до 30 грудня попереднього року Верховна Рада України не прийме такої постанови, автоматично продовжує діяти Закон «Про державний бюджет «на поточний рік, крім показників на розвиток.

Прийнятий Верховною Радою України державний бюджет набуває чинності закону і повинний сумлінно виповнюватися.

Останньою стадією бюджетного процесу є виконання бюджету, складання й затвердження звіту про виконання державного бюджету.

Виконання бюджету — являє собою конкретну роботу з реалізації бюджету по всіх затверджених показниках його дохідної й видаткової частин.

У виконанні бюджету тією чи іншою мірою беруть участь абсолютно всі органи державної і виконавчої влади, включаючи міністерства й відомства, підприємства й установи. Однак у значній мірі виконання бюджету здійснюється податковою службою, відповідними фінансовими органами і кредитними установами.

Так податкова служба забезпечує надходження податків у бюджет, контролює правильність і своєчасність перерахування податків у бюджет.

Важливу роль у виконанні бюджету займають фінансові органи, що здійснюють практичну роботу по складанню й виконанню бюджету. Так, Міністерство фінансів забезпечує виконання бюджету, здійснює контроль за використанням коштів державного бюджету і цільовим використанням грошових ресурсів, виділених підприємствам.

Касове виконання бюджету покладається на банківську систему, а саме, через такі організації як Національний банк України, Державний експортно-імпортний банк України, акціонерного комерційний банк «Аваль» (касове обслуговування Пенсійного фонду), акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанку» і інші установи.

Організує виконання і здійснює відповідний контроль Державне Казначейство. На Державне Казначейство покладається виконання наступних функцій:

здійснення управління наявними коштами Державного бюджету, у тому числі й іноземною валютою й коштами позабюджетних фондів у межах витрат, що встановлюються на відповідний рік;

здійснення фінансування витрат Державного бюджету;

облік касового виконання Державного бюджету;

складання звітності про стан виконання Державного й зведеного бюджетів;

здійснення управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом відповідно до чинного законодавства;

розподіл між Державним бюджетом, бюджетом Автономної республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя відрахувань від загальнодержавних податків і обов’язкових платежів по нормативах, затвердженим Верховною Радою України;

здійснення контролю за надходженням і використанням державних позабюджетних фондів.

Організація ж роботи з виконання бюджетів місцевих рад народних депутатів покладена на відповідні фінансові органи.

Головним документом, на підставі якого здійснюється виконання бюджету, є бюджетний розпис, тобто розподіл доходів і витрат бюджетів відповідно до бюджетної класифікації. Бюджетний розпис складається фінансовими органами.

Виконання бюджетів завершується закриттям бюджетів і складанням звітів про їхнє виконання.

Закриття бюджету виражається в закритті рахунків, по яких здійснюється виконання дохідної й видаткової частини даного бюджету. Закриття бюджету відбувається 31 грудня. Після цього ніяких виплат з укладеного бюджету не здійснюється.

Виконання бюджетів будь-якого рівня знаходиться під контролем органів влади. Органи виконавчої влади здійснюють контроль за використанням бюджетних коштів, які вони видали підприємствам.

Відповідно до Конституції контроль за використанням коштів Державного бюджету України здійснює Рахункова палата, що є представником Верховної Ради України і підзвітна йому.

Звіт про виконання Державного бюджету складає Міністерство фінансів України і передає документи у Рахункову палату. Рахункова плата, у свою чергу, аналізує інформацію, узагальнює дані і передає їх у Верховну Раду України й Кабінет Міністрів України. Звіт про виконання бюджету повинен бути представлений у Верховну Раду до 1 травня року, наступного за звітним роком. З доповіддю про виконання Державного бюджету України виступає міністр фінансів. Верховна Рада України в порядку, передбаченому регламентом, розглядає й затверджує звіт. Після затвердження звіту здійснюється публікація затвердженого бюджету й звіту про його виконання.

Література

1. Конституція України. — К. 2006.

2. Бюджетний кодекс — К. Вид-во Алерта — К. 2009.

3. Бюджетування в Україні - Міронов В.Н. — К. 2001.

4. Фінансова система України — В-во Іскра — К. 2005.

5. Фінанси України — журнал — К. № 23,29,31,45,47,48 2008, 2009 г.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой