Варіативність компонентів фразеологічних одиниць

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Иностранные языки и языкознание


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Курсова робота

Варіативність компонентів фразеологічних одиниць

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ФРАЗЕОЛОГІЯ ТА ЗАМІНА КОМПОНЕНТІВ СТІЙКИХ МІКРОТЕКСТІВ

1.1 Нові проблеми теорії фразеології

1.2 Різновиди лексичних і семантичних варіацій складу фразеологізмів

РОЗДІЛ 2. МОДИФІКАЦІЇ ТА ВАРІАЦІЇ СТРУКТУРНО?СЕМАНТИЧНОГО СКЛАДУ ОДИНИЦЬ НА ПРИКЛАДАХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

2.1.1 Лексична варіативність

2.1.2 Приклади заміни лексичних компонентів фразеологізмів

2.2 Варіація граматичних компонентів

2.3 Комбінована варіативність

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Фразеологія є одним з яскравих та дієвих засобів мови: метафоричність, емоційність, експресивність всі ці якості фразеологізмів надають мові образності та виразності, адже фразеологізми не лише відображають уявлення народу про світ та їх специфічні ментальні особливості, а й усю складність і багатогранність мови. Саме ця складність є причиною інтенсивності досліджень та постійного інтересу мовознавців у сфері фразеології, що відзначають помітну тенденцію до зміни та модифікації компонентного складу сполук.

Різним аспектам вивчення природи варіативності фразеологічних одиниць німецької мови присвятили свої роботи такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як М. Гавриш, С. Денисенко, Г. Бюргер, Д. Добровольський, В. Фляйшер, Х. Пальм та інші. Віддаючи належне дослідницькій праці зарубіжних та вітчизняних філологів, слід зауважити, що існує необхідність подальшої розробки й уточнення системи класифікації варіативних типів фразеологізмів, оскільки склад трансформованих ідіом постійно поповнюється.

Актуальність теми дослідження обумовлена потребою подальшого вивчення механізмів та специфіки варіації та трансформації структурного та семантичного складу фразеологізмів німецької мови.

Об'єктом дослідження є 200 фразеологічних одиниць, компоненти яких трансформуються за тим чи іншим принципом варіативності компонентів стійких сполук.

Предметом аналізу є один з шляхів вторинного фразо творчого процесу — механізми заміни структурних та семантичних компонентів фразеологічних одиниць німецької мови.

Мета дослідження полягає у вивченні специфіки субституції структурного та семантичного складу фразеологізмів, та вплив вивчених змін на комунікативну специфіку та прагматичну спрямованість фразеологізмів. Основна мета дослідження розуміє під собою вирішення наступних завдань:

1. Вивчення існуючої літератури з питання.

2. Виявлення, інвентаризація та встановлення основних типів субституції стійких сполук у німецькій мові.

3. Систематизація фразеологічних одиниць за особливостями варіації їх компонентів.

4. Встановлення значення варіації компонентів фразеологізмів для емоційного та стилістичного забарвлення лексики німецької мови.

Наукова новизна дослідження полягає у визначенні важливості варіативності компонентів фразеологічних одиниць для урізноманітнення фразеологічного складу німецької мови.

Матеріалом та методикою для дослідження стали праці вітчизняних та іноземних лінгвістів в області фразеології в цілому та окремих її класів. Мовним матеріалом для аналізу послугували фразеологічні словники німецької мови.

Основним методом дослідження є метод суцільної вибірки зі словників німецької мови, дозволяючий виділити групи фразеологізмів з компонентами що варіюються за тим чи іншим типом субституції.

Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що робота може являти собою інтерес для теорії фразеології у тому плані, що фразеологічні одиниці підлягають класифікації не тільки за структурними та функціональними ознаками, але й на основі варіативності їх компонентів.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що робота може бути використана в якості допоміжного матеріалу до теоретичних занять з лексикології.

Логiка дослiдження зумовила структуру курсової роботи: вступ, 2 роздiли, висновки, список використаних джерел iз 33 найменувань. Загальний обсяг 28 сторiнок.

РОЗДІЛ 1 ФРАЗЕОЛОГІЯ ТА ЗАМІНА КОМПОНЕНТІВ СТІЙКИХ МІКРОТЕКСТІВ

1. 1 Нові проблеми теорії фразеології

Фразеологія, як галузь лінгвістики завжди привертала до себе увагу. Як і лексика, фразеологія є динамічною системою, що постійно розвивається. Разом із розвитком суспільства проходять певні етапи її змін, адже, мови не можуть не змінюватися перш за все з тієї простої причини, що в основі актів комунікації, засобом практичного здійснення яких є мова, знаходиться відображення людиною оточуючої її дійсності, яка сама перебуває у постійному русі та розвитку.

Дослідження мовного динамізму проводяться на матеріалі фразеологічних інновацій мов. Фразеологія є вже досить вивченою галуззю лінгвістики, але останнім часом вчені зосереджують увагу на лінгвокраїнознавчій орієнтації щодо вивчення мовних одиниць, зокрема стосовно виділення національно?культурного компонента, як складової частини значення фразеологічних одиниць.

До відносно недавнього часу лінгвістика не зверталась до розгляду проблеми фразеологізмів з огляду різних аспектів, що пов’язано, в першу чергу, з методологічними обмеженнями у виборі об'єктів дослідження традиційної лінгвістики. Дослідження різних аспектів фразеологізмів ведеться сьогодні в логіко-семантичному, структурно-семантичному, семантико-прагматичному, когнітивно-семантичному та дискурсивному напрямках. На даному етапі наукових пошуків значний інтерес викликає проблема взаємозв'язку мови та мислення, що сприяло формуванню нового напряму в лінгвістиці? когнітивного. Такий підхід до опису мовних явищ зумовлює потребу дослідження функціонування лексичних та фразеологічних одиниць в сучасному дискурсі крізь призму концептуальних зв’язків. Яскравими образами досвіду забезпечує фразеологізм концептуальна метафора, більшість з них пов’язана зі світоглядом народу[13; 250]. В метафорі задіяні когнітивні та лінгвістичні процеси, це один з найпродуктивніших способів вторинної номінації на основі схожості сутностей за їхніми ознаками. В основі метафоричного мислення — аналогове осмислення людиною картини світу [13: 134].

Також останнім часом проводиться дуже багато гендерних досліджень фразеологічних одиниць. Концепти «чоловік» або «жінка» відображують характеристики пов’язані з жіночім або чоловічим полом у поданій мові, притаманними формами поведінки, очікувані в цьому оточенні, а також позиції притаманні лише представникам тої або іншої статі. Статистика також застосовується у дослідженні мовних одиниць, що допомагає підрахунку та інвентаризації, наприклад фразеологізмів, стійких сполук тощо. Для дослідження фразеології у німецькому мовознавстві характерна слаба розробка питань теорії фразеології, а також цілковита відсутність теоретичних робіт вивчаючих нові аспекти даної галузі мови. Тому постає потреба подальшого вивчення стану фразеологічного складу німецької мови. Наше дослідження присвячене аналізові одного з шляхів вторинного фразотворчого процесу — заміні компонентів фразеологічних одиниць.

Отже робочим визначенням фразеологізму у нашому дослідженні буде — семантично пов’язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції.

1. 2 Різновиди лексичних і семантичних варіацій складу фразеологізмів

Варіативність (субституція) компонентів фразеологічних одиниць? це синонімічна заміна одного чи кількох з їх компонентів, що не порушує семантичної тотожності, синтаксичної функції та прийнята узусом. Варіантність розглядається мовознавцями як здатність реалізації фразеологізму в різних формах, об'єднаних у єдине ціле завдяки інваріантним властивостям [13; с. 16]. Субституція фразеологічних одиниць є одним з найскладніших питань у мовознавстві, оскільки вона суперечить одній з основних характеристик фразеологізмів — стійкості, стабільності компонентного складу.

Схильність до структурно -семантичних змін стійких мікротекстів закладена у словному характері компонентів фразеологізмів та у конструктивності їхньої форми і семантики. Нарізнооформленість фразеологізмів дозволяє модифікувати як їхній план вираження, так і план змісту. Метою структурно — семантичних трансформацій є утворення нових відтінків значення, наближення фразеологізмів до ситуації, посилення чи послаблення інтенсивності вираження емоцій, зміна оцінки (утворення антонімічних одиниць) [4; с. 126; 23; s. 169, 210].

Відносно систематизації різновидів структурно — семантичних змін ми вважають найбільш об'єктивною і послідовною точку зору тих дослідників, котрі основним критерієм розрізнення типів видозмін вважають збереження чи зміну кількості компонентів синтаксичної структури базового фразеологізму [14; с. 163?166]. В залежності від зазначеного критерію виділяється три групи видозмін. Першу складають трансформації, які пов’язані із заміною окремих компонентів синтаксичної структури словами чи словосполученнями вільного вжитку при збереженні кількісного складу членів речення базової синтаксичної структури. Ці видозміни мають декілька різновидів:

1. Субституцію лексичних компонентів на тлі стабільності граматичних властивостей. Наслідком лексичної субституції компонентів стійких сполук стає зміна інтенсивності емотивності, функціонально?стилістичної приналежності, лінгвокультурної маркованості фразеологізму, лексико? семантичної та граматичної валентності фразеологічної одиниці, підсилення узагальнено? метафоричного характеру фразеологічного значення. Змінам цієї групи у роботі присвячено найбільше уваги.

2. Заміну граматичних властивостей на фоні стабільного лексичного складу. Морфологічна субституція сприяє конкретизації або узагальненню фразеологічного значення, змінам інтенсивності емотивності фразеологізмів. Ця група являє собою скорочення базової синтаксичної структури;

3. Змінювання і лексики і граматики, для яких характерними є формування у мовної одиниці нових лексико? синтаксичних відношень, модифікованої структури емотивності, що зумовлює появу фразеологічного значення з високим ступенем інтенсивності вираження емоцій. При формуванні похідної фразеологічної одиниці відбувається перегрупування семантичної структури базової одиниці внаслідок дезактуалізації диференційних предметно? логічних сем.

Сюди належать зміни пов’язані із розширенням базової синтаксичної структури.

фразеологізм лексичний семантичний німецький мова

РОЗДІЛ 2 МОДИФІКАЦІЇ ТА ВАРІАЦІЇ СТРУКТУРНО?СЕМАНТИЧНОГО СКЛАДУ ОДИНИЦЬ НА ПРИКЛАДАХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

2. 1 Лексична варіативність

Стійкий мікротекст, який являє собою поєднання синтаксичної структури і її певного лексичного наповнення, може служити базою для утворення нової фразеологічної одиниці шляхом цілеспрямованої заміни одного, декількох або всіх лексичних компонентів базової одиниці [2; с. 10]. Субституцію лек сичних компонентів базового фразеологізму можна розглядати з кількісної і якісної точок зору.

Розглянемо якісні зміни. Новий фразеологізм може виникати шляхом заміни як повнозначних, так і службових компонентів базової одиниці. Заміна службових частин мови не призводить, як правило, до семантичних змін. Вони вказують на граматичні відносини у перемінному висловлюванні і при стабілізації фрази втрачають свою роль, тобто їхня слівність наближається до нуля. Проте, будучи словами і маючи у своєму складі певні звуки, вони можуть впливати на збільшення інтенсивності вираження емоцій за рахунок алітерації чи асонансу. Так, фразеологічна одиниця Wurst um Wurst виникла на початку XVI століття і мала значення «Wie du mir, so ich dir», в основі її була традиція пригощати рідних ковбасою і м’ясом після забою скотини. Давалася приблизно така ж кількість м’яса, яку вони отримували свого часу від них [28; S. 1449]. У словниках Й. Кампе та М. Гейне зафіксована наявність двох форм вираження значення: Wurst um Wurst i Wurst wider Wurst [18; S. 797; 25; S. 1414]. Сучасні словники вказують лише останню форму цього фразеологізму при збереженні предметно -логічного значення [20; S. 2909]. Особливістю останнього варіанту є алітераційний повтор звука [v], що збільшує інтенсивність емотивності і є додатковим фактором збільшення інтенсивності емотивного компонента фразеологізму.

Слівність повнозначних частин мови ближча до одиниці, тому їхня заміна у складі стійких фраз сприяє різним модифікаціями значення вихідної одиниці. У лінгвістиці існує декілька точок зору відносно принципу заміни лексичних компонентів у складі базового фразеологізму. О.В. Кунін кваліфікує це явище як лексичні заміни компонентів фразеологічної одиниці словами замінниками, які не зв’язані з ними семантично [5; с. 7]. В.М. Мокієнко вважає, що семантична тотожність у галузі фразеології має свою специфіку. Її треба розуміти ширше, ніж просте входження у конкретну тематичну групу. Узагальнений характер фразеологічного використання слова, ослаблення його номінативних функцій і підвищення його емотивності є причиною розширеного розуміння тематичної однорідності при лексичній субституції [9; с. 27?28].

Проте у залежності від модифікації емотивності слова для субституції можуть підбиратися за різними критеріями:

1. Відносини синонімії, тобто наявності загальних видових і родових сем.

2. Родової співвіднесеності.

3. Антонімії.

4. Похідності.

5. Звукової подібності.

6. Перехід у фразеологізми професійних виразів за допомогою субституції лексичних компонентів на основі єдності категоріальних сем.

За кількісними показниками субституція лексичних компонентів може бути різною: від мінімальної, коли змінюється одна одиниця, до максимальної, коли змінюються всі компоненти. Ступінь варіації залежить від кількості одиниць, що змінюються: чим більший лексичний склад базової одиниці, тим більша частина компонентів може бути замінена.

Заміною деяких лексичних компонентів досягається явище евфемізації та дисфемізації, зміни функціонально?стилістичної приналежності фразеологізму.

Евфемізація як «схильність сучасної мови до непрямого, уникливого або пом’якшеного висловлювання» [15; 143] може мати поверхневий та глибинний характер [1; с. 107]. Поверхнева евфемізація полягає у заміні грубих слів на співзвучне, що не має зниженої стильової маркованості. Глибока евфемізація досягається шляхом заміни грубих слів словами різних прошарків лексики, які знаходяться вище від грубої.

Поряд з евфемізацією при заміні компонентів базового фразеологізму має місце явища дисфемізації (вульгаризація), погіршення значення вихідної одиниці, коли нейтральні у емотивному відношенні слова замінюються на грубі.

Заміна застарілих слів прияє поновленню мотивації виразу і модифікації значення. Вона також відбувається на основі фонетичної схожості компонентів, або на основі тотожності, коли застаріле слово замінюється сучасним. При цьому досягається різний ефект семантичних модифікацій походних фразеологізмів у порівнянні з базовими.

Таким чином, ми бачимо, що варіації лексичних компонентів фразеологічних одиниць викликають модифікацію значення вихідного фразеологізму. Семантична відмінність похідного та початкового вислову залежить від емоційного забарвлення замінених слів та від кількості компонентів, що зазнали варіації. Субституція лексичних компонентів може також розглядатися як нав’язування тотожності нетотожним словам за аналогією або сумісністю. Асоціацій за причинно? наслідковим зв’язком у цьому випадку відзначено не було.

2. 2 Приклади заміни лексичних компонентів фразеологізмів

Отже як ми вже зазначили вище субституцію лексичних компонентів можна розглядати з якісної та кількісної сторони. Заміни здійснюються частіше всього для зміни емоційного забарвлення виразу. Залежно від емотивності слова для варіації підбираються за різними критеріями.

1. Першим критерієм є наявність загальних видових і родових сем, тобто відносини синонімії між похідним та базовим словом. Наприклад: Kein Gedanke! > Keine Idee! [28; S. 462] Рьоріх вказує, що похідна одиниця виражає емоцію більш інтенсивно, на що вплинуло скорочення протяжності фразеологізму

Gedanke

Idee

З семантичного складу слова ми бачимо, що воно означає рішення обмірковане протягом деякого часу, тому як воно утворене від Partizip II дієслова denken.

Має значення якогось швидко прийнятого рішення, думки. А також його протяжність скорочена, тому воно випромінює більш сильне емоційне наповнення.

sich (Dat) die Kehle aus die Stimme schreien> sich (Dat) die Kehle aus dem Hals schreien> sich (Dat) die Lunge aus dem Hals schreien [10; S? 167]. Тут ми бачимо, що емотивність досягається методом заміни синонімічних іменників і кожна наступна похідна одиниця посилює значення фразеологізму, тому як слова пов’язані з будовою людської дихальної системи, тобто з кожною заміною ми розуміємо наскільки сильно той про кого говорять кричав, або кликав когось.

den letzten Schlaf schlafen> den ewigen Schlaf schlafen [10; S? 280]. В цьому випадку емоційне забарвлення фразеологізму досягається прикметниковою субституцією, з лексеми ewig ми особливо чітко розуміємо, що сон, яким спить той стосовно кого використаний цей вираз, вічний, тобто йдеться про померлу людину. Також з того, що замінені лексеми відносяться до різних стильових прошарків ми розуміємо що вираз з лексемою ewig говорить нам про повагу мовця до померлого, стосовно котрого він використовує поданий фразеологізм.

Atem holen> Atem schцpfen [10; A? 230]. Похідна одиниця виражає емоційність більш яскраво, перший вислів більш характерний для повсякденної мови, другий — більш книжний.

es ist, um auf die Bдume zu klettern> es ist, um auf die Akazien zu klettern [10; K? 390]. В поданій ситуації ми бачимо лексичну заміну іменника, яка демонструє нам, у похідній конструкції, підвищений ступінь складності того, про що говорять використовуючи цей фразеологізм у контексті певної ситуації.

im Adamskostьm> im Evaskostьm [10; A — 45; E — 289]. Тут ми бачимо заміну першої частини складного слова, яка чітко вказує нам на статевий признак того, про кого говорять в контексті ситуації.

2. Родової співвіднесеності, тобто наявності загальних родових сем. Наприклад: Hast du Worte? — «Ausdruck hцchsten Erstaunens» [20; S. 2902] > Hast du Tцne — «Ausruf des Erstaunens» [20; S. 2601]. У наведеному прикладі була зменшена інтенсивність емотивного компонента, за рахунок заміни синонімом одиниці похідного фразеологізму.

Potz sieben! > Potz Tausend [18; S. 725]. У цьому випадку інтенсивність у результаті субституції була збільшена, оскільки тисяча виражає більшу кількість, навіть при втраті номінації точної кількості предметів.

j?d ist auf achtzig > j? d ist auf hundert [10; A — 80; Н — 301]. Цей випадок тотожний до попереднього — інтенсивність була збільшена чисельником більш вищого порядку.

mit achtzig Sachen (sehr schnell) > mit neunzig (hundert) Sachen (mit unglaublicher Geschwindigkeit) [10; S — 25]. В цьому випадку субституція відбулась, щоб показати вищу швидкість руху.

3. Антонімії.

Наприклад:

In Gottes Namen — «Вираз згоди, що дається охоче"[11; c. 926] > In Teufels (Kuckucks) Namen — «Вираз згоди, що дається неохоче"[11; c. 244]. Заміною компонента на антонімічний досягається зміна оцінності базового фразеологізму з позитивної на негативну.

weiЯ der Teufel! [10; Т — 193] > Gott weiЯ! [10; G — 782].

das weiЯ der Teufel![10; T? 192] > Gott weiЯ es![10; G? 781]. В обох випадках ми бачимо зміну емоційного забарвлення, так перехід з негативного на позитивне значення.

ein warmes Herz haben > ein kaltes Herz haben — в першому віпадку фразеологізм мав значення «tiefe Gefьhle haben, Liebe empfinden», але з заміною слова «warm» на антонімічне, похідна одиниця змінила емотивне забарвлення на негативне «kalt, gefьhllos sein».

4. Похідності. Наприклад:

Ja, Kuchen! > Ja, Putschekuchen! [20; S. 2061]. В цьому випадку фразеологізм також виражає більшу інтенсивність емоції. Так як іменник був замінений синонімом з уточненням і валентність фразеологізму була зменшена, тому як похідний варіант отримав політичний підтекст.

j?m den Fehdehandschuh hinwerfen [10; F?186] > j? m den Handschuh hinwerfen [10; H — 390]. В поданому варіанті субституція має уточнюючий характер та більш сильну емотивну забарвленість.

dem lieben Gott die Zeit stehlen [10; G? 810] > dem Herrgott die Zeit stehlen[ 10; H? 730]. В цьому випадку ми спостерігаємо більш сильну емоційність похідної одиниці.

5. Звукової подібності. Приклад:

O du mein Heileland! > O du mein Heimatland! [26; S. 133]Одна з назв Бога була замінена на співзвучне слово.

Das ist alles ScheiЯe! > Das ist alles Scheibe! [28; S. 808]. Принцип звукової подібності разом з явищем евфемізації, щоб замінити слово з прошарків низької лексики.

У цих випадках також відсутня семантична подібність трансформованих лексичних одиниць, вони підібрані лише за співзвучністю і тому похідна одиниця несе в собі дещо інший смисл.

6. Перехід у фразеологізм професійних виразів на основі єдності категоріальних сем. Приклад:

aus zweiter Hand kaufen > aus zweiter Hand heiraten «eine verwitwete oder geschiedene Person heiraten «[26; S. 325]. Субституція відбулася внаслідок порівняння ситуації купівлі і одруження. Перенесення обсягу поняття з товару на людину сприяло дезактуалізації частини предметно? логічних сем і актуалізації сем потенційних «низька вартість», «зневажливе ставлення», що входять у похідної одиниці до основних сем.

Наведемо також приклади лексичної субституції за кількісними показниками.

Wurst wider Wurst! > Kuchen gegen Kuchen! [32; S. 1657]. Це приклад максимальної лексичної субституції, тобто кожна одиниця може біти замінена еквівалентом і від цього смисл фрази не змінюється. Але це не означає, що кожна лексична одиниця у кожному фразеологізмі може бути замінена — кількість сем, що підлягають субституції чітко визначена.

На базі однієї фразеологічної одиниці шляхом заміни різної кількості слів може виникнути декілька похідних фразеологізмів. Наприклад:

1). Da haben wir die Bescherung! ]31; S. 540] >

Jetzt haben wir die Bescherung! [31; S. 540] >

Jetzt haben wir den Salat![20; S. 2209] >

Da haben wir den Salat![20; S. 2209] >

Da haben wir die Pastete![28; S. 712] >

Da liegt die ganze Bescherung![20; S. 360] >

Da liegt die ganze Pastete![28; S. 117].

2). j? m auf den FuЯ

die FьЯe

j?n mit den FьЯen

j?m auf die Hьhneraugen treten

j?m auf den Schlips

j?m auf die Zehen

den Zeh

auf die grossen Zeh [10; Z? 118].

3). (Ach du) heiliger Bimbam!

heiliges Kanonenrohr!

heiliger Strohsack!

4). keine Ahnung von Tuten und Blasen haben

keine Ahnung von Ackerbau und Viehzucht haben

keiner Schatten von einer Ahnung haben

5). zu leeren Wдnden reden

fьr die Wдnde predigen [10; W?124].

В плані значення всі варіанти базової одиниці тотожні, але така кількість фразеологізмів дає можливість урізноманітнити фразеологічний склад мови.

Завдяки субституції лексичних компонентів є можливим явище евфемізації (уникнення вживання заниженої лексики за допомогою заміни грубих слів синонімічними словами із вищих прошарків лексичного складу мови). Наведемо приклад поверхневої евфемізації:

Das ist alles ScheiЯe! > Das ist alles Scheibe! [28; S. 808]. Слово з низької лексики замінене співзвучним йому з нейтральним контекстом.

Значно частіше зустрічається явище глибокої евфемізації, що полягає у заміщенні грубих слів, словами з інших прошарків лексики. Розглянемо глибоку евфемізацію на наступних прикладах:

Du kannst mich im Arsch haben > Du kannst mich im Hintern haben [28; S. 321]

Значення виразу не змінилось, але лексична одиниця з вульгарного прошарку лексики була замінена на нейтральну.

Глибока евфемізація може «поглиблюватись» шляхом заміни не тільки грубих слів, але й інших компонентів. Наприклад:

Du kannst mich am Arsch lecken! >

Du kannst mich am Abend besuchen! >

Du kannst mir am Abend begegnen! >

Du kannst mich am Abend treffen! >

Du kannst mich als Briefmarke betrachten! >

Leck mich am Arsch> KьЯ mir den Ellenbogen! [28; S. 62]

Останні два приклади субституції можна розглядати як евфемістичний опис, оскільки, щоб наклеїти марку, її треба лизнути.

Вище було також зазначено, що поряд із явищем евфемізації виникає також протилежне йому явище дисфемізації - вульгаризації, тобто коли нейтрально забарвлені слова, змінюються на слова з негативним підтекстом. Наприклад:

Halt den Mund! > Halt die Fresse! [29; S. 397]

mahlzeiten> essen > fressen

geh weg> zittre ab > scher dich fort!

Ще одним засобом лексичної субституції є заміна застарілого компонента на сучасний, що сприяє відновленню мотивації фразеологічної одиниці. Коли одна з лексем фразеологізму застаріла і він випав з вживання у сучасній мові, цим типом заміни можна повернути його у сучасну лексику, при цьому фразеологізм не втрачає свого базового змісту.

Наприклад:

das ist erstunken und erlogen! > das ist gestunken und gelogen! У базовому фразеологізмі дієприкметник являє собою архаїзм, що замінюється на сучасне слово. [28; S. 1755]. Заміна застарілого слова співзвучним може змінити значення фразеологізму, як наприклад: DaЯ dich die Misel! > DaЯ dich die Mдuslein beiЯe.

Застаріла назва прокази Misel була замінена на співзвучне слово Mдuslein, що призвело до зменшення інтенсивності негативної емоції, оскільки похідна одиниця має жартівливий характер. [28; S. 1755].

Субституція застарілого компонента на співзвучний призводить у деяких випадках до зміни предметно? логічного значення похідного фразеологізму у порівнянні з вихідним. Наприклад: Leider Gottes! Виникнув на основі клятви Bei den Leiden Gottes!, де іменник мав значення «муки, страждання». Пізніше це слово застаріло і у мові було змінене на Leid, а у складі фразеологізму архаїзм був змінений співзвучним прислівником leider, що призвело до зміни значення похідної одиниці, яка тепер має значення «leider"[22; S. 184].

2. 3 Варіація граматичних компонентів

Іншим видом субституції є граматичні зміни, які можна поділити на морфологічні і синтаксичні. До морфологічних змін належать:

1. Заміна артикля у іменників (визначений, невизначений, нульовий).

2. Заміна у іменників однини на множину і навпаки.

3. Заміна однини на множину і навпаки.

4. Заміна часових форм дієслова.

5. Заміна позитивного ступеня прикметників порівняльним або найвищим.

До синтаксичних засобів належить варіювання порядку слів у фразі. При наявності декількох понять, що виражаються різними формами, за кожним з них може закріплюватися якась окрема форма.

Субституція застарілої синтаксичної конструкції сприяє оновленню фразеологічної одиниці. Вона може супроводжувати перехід крилатих виразів у фразеологізми.

Морфологічні зміни сприяють підвищенню або зниженню інтенсивності вираження емоцій в залежності від відхилення мовної норми чи прихилення до неї і відповідають морфологічним засобам утворення емотивності. Що стосується синтаксичних змін, то зміна порядку розташування компонентів у стійкому висловлюванні є також засобом збільшення або зменшення інтенсивності вираження емоцій, про що йшлося у попередніх розділах роботи. Граматичні засоби створюють додаткові джерела емотивності у стійкому висловлюванні, які завдяки дії закону мовної конвергенції сприяють підвищенню інтенсивності вираження емоцій похідним фразеологізмом.

Субституція застарілих синтаксичних конструкцій дає змогу повернути важливі втрачені вислови та поповнити фразеологічний склад мови новими одиницями.

А тепер розглянемо детальніше:

1. Заміна артикля у іменників на визначений, невизначений або ж нульо вий.

Наприклад:

Das ist Schau! > Das ist eine Schau! [20; S. 2242]

Meine alte Dame > die alte Dame [10; D — 20]

da beiЯt die Maus keinen Faden ab! > da beiЯt keine Maus einen Faden ab! [10; F ?37]

2. Заміна іменників однини на множину і навпаки:

Leibe Gцtter! > Lieber Gott! [18; S. 425];

aus dem Дrmel schьtteln > aus den Дrmeln schьtteln[10; A? 54];

es gieЯt wie mit Molle > es gieЯt wie mit Mollen [10; M? 569];

Gott weiЯ es! > das wissen die Gцtter! [10; G? 781].

Така варіативність також посилює емотивне забарвлення фразеологічних одиниць у яких вжито множину.

3. Заміна однини на множину у дієслів:

Seht da! > sieht da! [18; S. 425];

da ist die Motte drin! > da sind die Motten drin![10; M? 511].

4. Заміна часових форм дієслова. Наприклад:

Denkste! > Haste gedacht![28; S. 199,20; S. 510]

es ist hцchste Eisenbahn > es wird die hцchste Eisenbahn

5. Зміна позитивного ступеня прикметників найвищим, наприклад:

das ist der reine Mord! > Das ist der reinste Mord![30; S. 2584];

guter Rat kommt ьber Nacht > der beste Rat kommt ьber Nacht [10; R? 135].

В цих випадках найвищій ступінь прикметника вживається також для інтенсивнішого позначення емотивного компоненту.

Синтаксичні ж зміни полягають у варіюванні порядку слів в фразі:

Helf Gott! > Gott helfe![18; S. 425]

Gott weiЯ es! > weiЯ Gott! У цієї фразеологічної одиниці було зафіксовано два структурних варіанти, які мали значення «etw. zu beteuern"[18; S. 1096]. Словник М. Гейне фіксує появу нового значення, що виражається цими формами: «Formel der Ratlosigkeit"[25; S. 1225]. Сучасні словники вказують на наявність двох одиниць, що виражають різні поняття: WeiЯ Gott — «wahrhaftlich, wirklich, wie man doch weiЯ»; Gott weiЯ — «keiner weiЯ, es ist ungewiЯ"[20; S. 624].

Субституція архаїчних синтаксичних конструкцій сприяє оновленню фразеологічних одиниць. Приклади:

Der Schwede ist kommen![32; S. 439]> Die Schweden kommen! [28; S. 921]. Вона може супроводжувати перехід крилатих виразів у фразеологізми. Так у тексті Біблії крилатий вислів має форму Ist Saul unter den Propheten? У сучасній мові цей вираз став фразеологізмом і має форму Wie kommt Saul unter die Propheten? Структура питального речення без питального слова була замінена структурою питального речення з питальним словом. Це сприяло вираженню узагальнюючого значення «Як він сюди потрапив ?» Вираз вживається відносно людини, яка за своїм походженням і знанням не може займати такого високого становища, яке вона вже займає на думку мовця. [28; s. 793?794].

2. 4 Комбінована варіативність

Субституція лексики та синтаксичної структури може взаємодіяти, тобто для одного фразеологізму можна встановити як лексичні так і граматичні зміни. Таким чином відбувається асиміляція запозичених фразеологізмів. Шляхом часткової чи повної субституції лексичних компонентів та синтаксичної структури відбувається відповідно повна чи часткова асиміляція цих одиниць.

Причини асиміляції запозичених фразеологізмів носять як зовнішньо мовний, так і внутрішньомовний характер. Екстралінгвістичною причиною є пуризм, рух за очищення німецької мови від іноземних слів, який був особливо активний у кінці XVIII? та на початку XX століття. Внутрішньомовною причиною є прагнення відновити мотивацію виразу, який був незрозумілий більшості носіїв мови, оскільки невідомим було значення окремих компонентів.

На основі єдності синтаксичних функцій може відбутися заміна певних слів базового стійкого мікротексту перемінними словами чи словосполученнями. Заміна лексичних компонентів на основі єдності функцій дозволила розширити сполучуваність фрази, переносити її зміст на інші ситуації. Зміні підлягають також не тільки головні, а й другорядні члени речення.

Таким чином, шляхом субституції лексичних і граматичних компонентів стійкого висловлювання відбувається оновлення не тільки форми фразеологізму, але й компонентів емотивності: емотивного тону, оцінності, інтенсивності. Конкретний характер семантичних змін залежить від емотивних властивостей замінюваних компонентів: слів та синтаксичних конструкцій, а також від кількісних змін базового мікротексту.

Бувають також випадки коли лексична та граматична субституція взаємодіють, так відбувається асиміляція запозичених фразеологізмів. За допомогою повної або часткової варіації компонентів мовної одиниці відбувається повна чи часткова асиміляція запозичень:

Apparet id etiam caeso! > Das sieht sogar ein Blinder! [26; s. 1061]. Чому саме відбувається асиміляція розповідалось у теоретичній частині роботи.

Але не все фразеологізми існують у асимільованій формі, деякі можуть існувати як у запозиченій (справжній) так і у формі пристосованій для розуміння людей що розмовляють мовою, яка запозичила фразеологічну одиницю. Наприклад:

Allea iacta est! [21; s. 89] > Das Los ist geworfen! [32; s. 234]; Der Wьrfel ist gefallen! [20; s. 154]; die Wьrfel sind gefallen! [20; s. 154].

Може відбуватися заміна слів базового фразеологізму перемінними словами та словосполученнями:

Dem Glьcklichen kalbt der Ochse > j? m kalbt der Ochse [12; c. 144]. В поданому випадку субституція поширила межі вживаності фрази, яка відтепер може відноситися до будь? якої людини, на відміну від вихідної фрази, яка має відношення лише до «щасливого».

Змінам підлягають також другорядні члени речення:

Ruhe im Saal! > Ruhe auf den billigen Plдtzen!; Ruhe dahinten! [20; s. 219].

У наведених прикладах відбувається зміна обставин місця. В цьому випадку теж можна говорити про конвергенцію мовних засобів вираження емотивності.

mit der Hand umherfahren > mit

den Handen umherfahren > mit Handen und Fьssen reden [14; c. 12]

В цьому випадку субституція посилила емотивність дії, тобто порівняно з похідним фразеологізмом ми розуміємо, що мовець жестикулює усім чим лише можливо, говорить дуже емоційно та збуджено.

alles ьber einen Leisten schlagen> alles ьber einen Kamm scheren> alles in einen Topf werfen — «alles gleich behandeln und dabei wichtige Unterschiede nicht beachten». В цьому випадку сталася заміна дієслів, які чітко виражають зневажливе ставлення до речей або людей, про які говорять використовуючи цей стійкий вислів.

mit jmdm. еin Hьhnchen zu rupfen haben> mit jmdm. еine Rьbe zu schupfen haben> mit jmdm. ein NьЯchen zu knacken haben в цьому випадку сталася майже повна заміна компонентів фразеологізму, але значення його не змінилось — «jmdm. wegen etw. zur Rechenschaft ziehen mьssen».

ВИСНОВКИ

В процесі дослідження були виявлені та інвентаризовані основні типи варіативності стійких мікротекстів у німецькій мові, проведено роботу зі словником та систематизовано приблизно 200 фразеологічних одиниць за типами їх субституції. Після ретельного аналізу було визначено важливість варіативності для фразотворчого процесу німецької мови.

Було визначено, що слід виділяти три типи варіативності компонентів стійких сполук:

1. Лексичний (до цього типу належать 93 проаналізованих одиниць, або — 46,5% від всієї кількості систематизованих фразеологізмів);

2. Граматичний (сюди належать 65 одиниць, або ж 32,5% від загальної кількості);

3. Лексико? граматичний або комбінований (42 одиниць, або 21% всіх взятих фразеологізмів).

Отже після проведення дослідження було встановлено, що утворення фразеологічних одиниць шляхом субституції лексичних компонентів базових одиниць призводить до модифікації значення похідного фразеологізму. Ступінь відмінності семантики базового та похідного фразеологізмів залежить від двох факторів: по? перше, від емотивної маркованості слів, що виступають замінниками і теж зазнають переосмислення, коли на перший план виходить їхня емотивність; по? друге, від кількості компонентів базової одиниці, що підлягають субституції.

Заміна лексичних компонентів може розглядатися як нав’язування відносин подібності неподібним словам на основі асоціацій за аналогією, сумісністю, контрастом. Лексична варіативність слугує для повернення у мову цінних фразеологічних одиниць застарілих через те, що окремі слова в їх складі стали архаїзмами.

Граматична субституція також сприяє підвищенню або зниженню рівня емотивності завдяки морфологічній або синтаксичній варіативності компонентів сталих сполук. Зміна порядку слів у фразеологізмі завдяки закону мовної конвергенції сприяє підвищенню рівня інтенсивності виразу емоцій похідним фразеологізмом.

Комбінована ж субституція слугує, по — перше, для асиміляції фразеологічних зворотів, які були запозичені з інших мов, для розуміння всіх їх компонентів носіями мови — запозичувача.

Заміна компонентів фразеологізмів не є безпідставною або свавільною, кількість одиниць що можуть бути замінені чітко визначені для кожного фразеологізму. В них компоненти? замінники не створюються щоразу знову, а відтворюються у мови. Ця обставина є вирішальною у підтвердження сталості структурних та семантичних варіацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бердова Н. М. Эвфемизмы в современном немецком языке: Дис. …канд. філол. наук, К., 1981. — 206 с.

2. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. — К.: Наукова думка, 1989. — 156 с.

3. Гамзюк М. В. Семантичні аспекти субституції компонентів фразеологічних одиниць // Наукові записки., Кіровогр. держ. пед. ун? т ім. В. Винниченка// Серія: філол. науки.? Вип. 22. — Кіровоград, 2000.

4. Иванникова Е. А. Синонимические отношения между фразеологическими единицами и словами // Очерки по синонимике современного русского языка. -М. ;Л., 1966. -С. 65?95.

5. Кунин А. В. Замена компонентов фразеологизмов как стилистический прием // ИЯШ. ?1977.? № 2. -С. 3?12.

6. Кунин А. В. Фразеологические единицы и контекст // Иностранные языки в школе. — 1971.? № 5. — С. 2?15.

7. Лабінська Б.І. Німецькі фразеологізми з компонентом на позначення фізичного стану людини: Автореф. дис. …канд. філол. наук: 10. 02. 04. — Львівській нац. ун? т ім. І. Франка. — Львів, 2004. С. 8.

8. Мізін К.І. Компаративні фразеологічні одиниці сучасної німецької мови: шляхи утворення та ідеографія: Автореф. дис. …канд. філол. наук: 10. 02. 04. — Київськ. Нац. лінгвіст. ун? т. — Київ, 2004. — С.9.

9. Мокиенко В. М. Славянская фразеология. — М.: Высшая школа, 1980. — 287 с.

10. Немецко? русский фразеологический словарь / Под редакцией Бинович Л. Э., Гришин Н. Е. Издание второе, исправленное и дополненное. М.: «Русский язык», 1975.

11. Німецько? український фразеологічний словник / Уклали В.І. Гаврись, О. П. Пророченко. — К.: Рад. шк., 1981. — т.1. — 416 с., т.2 — 382 с.

12. Райхштейн А. Д. Немецкие устойчивые фразы. — М.: Просвещение, 1971. — 184 с.

13. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. — М.: Языки русской культуры, 1996. — 288 с.

14. Харчук О. В. Фразеологічні одиниці з кінетичним компонентом у сучасній німецькій мові: семантико? структурний аспект: Автореф. Дис. … кандидата філол. наук: 10. 02. 04 / Київськ. нац. лінгвіст. ун? т. Київ, 2006. — 19 с.

15. Шадрин Н. Л. О системном характере речевых преобразований фразеологических единиц // Системное описание лексики германских языков. — Л.: Изд? во Ленингр. Ун? та, 1976. — Вып. 1. — С. 158?167

16. Шапошников В. Н. Русская речь 1990? х. Современная Россия в языковом отображении / В. Н. Шапошников.? М., 1998.? 243 с.

17. Burger H., Buhofer A., Sialm A. Handbuch der Phraseologie. Berlin, New York, 1882. — S. 192.

18. Burger H. Phraseologie. Eine Einfьhrung am Beispiel des Deutschen. 2. Ьberarbeitete Auflage. Я Berlin: Erich Schmidt Verlag, 2003. — 214 S.

19. Campe H. ?J. Wцrterbuch der deutschen Sprache. — Brauschweig: Buchhandlung, 1807?1811. — Bd.1 — 1023 S., Bd.2 — 1116S .,? Bd.3 — 908 S.,? Bd 4 — 904 S., Bd.5 — 977 S.,? Bd.6 — 673 S.

20. Dobrovolґskij D. Idiome im mentalen Lexikon: Ziele und Methoden der kognitivbasierten Phraseologieforschung. — Trier, 1997. — 245 S.

21. Duden. Das groЯe Wцrterbuch der deutschen Sprache in 6 Bдnden / Unter Leitung von G. Drosdowski. — Mannheim. Wien. Zьrich: Dudenverlag, 1976. — 2992 S.

22. Deutsches Universalwцrterbuch / Unter Leitung von G. Drosdowski.? Mannheim. Wien. Zьrich: Dudenverlag, 1989. — 1816 S.

23. Paul H. Deutsches Wцrterbuch. — Halle (Saale): Max Niemeyer Verlag, 1960. — 782 S.

24. Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gegenwatssprache. 2. Durchges. Und erg. Auflage. — Tьbingen: Niemeyer Verlag, 1997. — 299 S.

25. Hecker A.E. Weiter im Text — zu den kommunikativ — pragmatischen Funktionen von Phraseologismen in Texten. Ein Forschungsьberblick: Lizentiatsarbeit im Fach Germanische Linguistik. — Bern, 2003. — 72 S.

26. Heyne M. Deutsches Wцrterbuch. — Leipzig: Verlag von S. Hinyel, 1890?1895. Bd.1? 1282 S., Bd.2 — 1238 S., Bd.3 — 1464 S.

27. Kьpper H. Wцrterbuch der deuzschen Umgangssprache. — Hamburg: Claasenverlag, 1963. — 523 S.

28. Palm C. Phraseologie. Eine Einfьhrung. — Tьbingen, 1995. — 189 S.

29. Rцhrig L. Lexikon der sprichwцrtlichen Redensarten. 3. Aufl. — Freiburg: Herder, 1976. — 1255 S.

30. Gцrner H., Kempecke G. Synonymwцrterbuch. — Leipzig: Bibliographisches Institut, 1978. — 643 S.

31. Wahrig G. Deutsches Wцrterbuch. — Gьsterloch. Mьnchen: Bertelmann Lexikon Verlag, 1991. — 1439 S.

32. Wцrterbuch der deutchen Gegenwartssprache / Hrsg. Von R. Klappenbach und W. Steinist. — Berlin: Akademieverlag, 1974. — 4806 S.

33. Wander K. J. Deutsches Sprichwцrterlexikon. Leipzig: Brockhaus Verlag, 1867?1868. Bd.1 — 776 S.,? Bd. 2 — 768 S. ,? Bd. 3 — 752 S.,? Bd.4 — 730 S.,? Bd. 5 — 736 S.,? Bd.6 — 760 S.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой