Ведення обліку малоцінних швидкозношуваних предметів на прикладі підприємства ТОВ "Світ ласощів"

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Вступ

Одним із головних факторів, що впливає на величину прибутку підприємства, є рівень матеріальних ресурсів та їх ефективне використання. Виручка від реалізації та прибуток з’являються лише тоді, коли предмети праці, використані в процесі виробництва перенесуть свою вартість на вартість виготовленого продукту та знайдуть кінцевого споживача. Тому стабільне забезпечення сировиною та матеріальними ресурсами та їх ефективне використання є необхідною умовою функціонування та розвитку будь-якого підприємства.

Для виконання виробничо-господарської програми підприємству необхідні предмети праці - виробничі запаси.

Виробничі запаси — придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. До виробничих запасів належать сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тара й тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали передані в переробку, запасні частини, інші матеріали та МШП.

До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року. Малоцінні необоротні матеріальні активи — це активи, термін служби яких більший за рік чи операційний цикл.

Актуальність теми дослідження в курсовій роботі виявляється в тому, що обов’язковою умовою підтримання виробничого процесу на підприємстві є наявність потрібної кількості виробничих запасів. Ще одним з актуальних завдань для підприємства є виявлення та використання внутрішньогосподарських резервів підприємства за оборотними активами, запобігання зловживанням та перевитратам по матеріальним статтям, так як від цього залежить собівартість продукції, підвищення продуктивності праці, рентабельності виробництва, досягнення комерційного успіху підприємства.

Вирішенню цих та інших питань в повні мірі сприяє чітко налагоджений облік виробничих запасів.

Суттєвий внесок у вивчення проблем управління оборотними активами підприємств зробили Є. Стоянова, В. Ковальов, О. Єфімова, І. Н. Ю. Брюховецька, М. Г. Гузь, П.В. Єгорова, В. В. Ковалева, Ю. Г. Лисенко, М. Г. Чумаченко, І. Б. Швець та інші науковці.

Мета курсової роботи полягає у дослідженні порядку обліку оборотних малоцінних швидкозношуваних предметів та малоцінних необоротних матеріальних активів.

Завданням курсової роботи є найбільш повно розкрити тему, дослідивши на практиці такі основні питання:

— охарактеризувати економічну сутність запасів та склад виробничих запасів;

— дослідити основні методики аналізу сировинної бази підприємства (матеріалів, палива, запасних частин та МШП);

— провести практичне дослідження формування та використання сировинно-матеріальної бази на прикладі підприємства;

— провести моніторинг проблем забезпечення підприємства сировиною та матеріалами, запропонувати шляхи їх вирішення.

Предметом дослідження в курсовій роботі виступають виробничі запаси підприємства.

Об'єктом дослідження виступає підприємство ТОВ «Світ ласощів», що займається виробництвом та реалізацією кондитерської продукції на території Черкаської обл. та інших регіонах України.

1. Значення і завдання обліку оборотних малоцінних швидкозношуваних предметів та малоцінних необоротних матеріальних активів

оборотний малоцінний облік документальний

Облік необоротних активів та малоцінних й швидкозношуваних предметів — це важливі питання в бухгалтерському обліку. Вивчення цих питань дає змогу краще прослідкувати господарські процеси, які відбуваються на підприємствах.

Віднесення МШП до необоротних або оборотних активів регламентується п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (, яким визначено, що «для цілей бухгалтерського обліку запаси включають: — малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він не більше одного року». МШП із терміном використання більше одного року обліковуються у складі необоротних активів[8].

Малоцінні та швидкозношувані предмети за своєю функціональною роллю в підприємстві є такими засобами праці, як і основні засоби (використовуються в процесі виробництва без зміни натуральної форми і поступово зношуються), але мають і особливості оборотних засобів.

Виділення зі складу основних засобів зазначених предметів у особливу групу, незважаючи на такий же характер, їх використання в підприємстві, як основних засобів, зумовлено двома причинами.

По-перше, таке виділення очищує категорію основних засобів від усякого роду дрібних предметів, коли є можливість легко їх замінити іншими з невеликим як правило терміном служби. У складі основних засобів при такому виділенні з їх складу малоцінних та швидкозношуваних предметів залишаються предмети, що утворюють виробничо-технічну базу підприємства.

По-друге, таке виділення дає можливість підприємству купувати малоцінні та швидкозношувані предмети за рахунок своїх оборотних коштів таким же чином, як і матеріали, в той час, як основні засоби поновляються лише шляхом капітальних вкладень за рахунок спеціального фінансування.

Малоцінні та швидкозношувані предмети належать до складу оборотних засобів. Таким чином, за своїм характером малоцінні та швидкозношувані предмети аналогічні основним засобам, а з точки зору порядку придбання їх — аналогічні матеріалам.

Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві та збереження натуральної (речової) форми. Однак необхідно пам’ятати, що будь-які предмети, що купуються для подальшого продажу, до МШП не належать і обліковуються як товари.

/

/

Класифікація МШП для цілей бухгалтерського обліку

Малоцінні та швидкозношувані предмети можуть знаходитися на складах підприємства і в експлуатації (в цехах або конторі підприємства) на матеріальній відповідальності окремих працівників.

Якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів і їх вартість амортизують. Необоротні малоцінні активи обліковуються згідно з П© БО 7 «Основні засоби», на такі активи не розповсюджується дія П© БО 9 «Запаси».

На МШП, які відносяться до складу запасів, знос не нараховується, а вартість переданих в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних предметів виключається зі складу активів шляхом її списання на витрати періоду з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та відповідальними особами протягом терміну їх фактичного використання. Отже, якщо МШП вже використовуються і строк їх експлуатації не перевищує одного року, їх кінцева вартість визначається витратами того періоду, в якому вони були передані в експлуатацію.

Між оборотними та необоротними малоцінними та швидкозношуваними предметами є багато спільного, тому бухгалтерам необхідно добре засвоїти особливості обліку кожного з них, відобразити їх в обліковій політиці підприємства (зокрема, обрати варіант нарахування зносу, виділити окремі групи, встановити ціновий критерій тощо) з метою правильного відображення витрат на виробництво та достовірного складання фінансової звітності.

Для обліку МШП у плані рахунків передбачено рахунок № 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». Для розмежування таких предметів між оборотними і необоротними необхідно ввести ціновий критерій, наприклад встановити, що предмети вартістю нижчою 1000 грн. за одиницю також відносяться до оборотних й обліковуються на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».

Рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи» містить у своєму складі субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». На субрахунку 112 ведеться облік малоцінних необоротних активів, строк служби яких більший календарного року чи операційного циклу (проміжку часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виготовленої з них продукції, робіт чи послуг).

Аналітичний облік МШП повинен будуватися:

— за відповідними субрахунками;

— за місцем знаходження і матеріально відповідальними особами;

— за окремими предметами, що належать до складу кожної групи МШП (за номенклатурними номерами).

Основним завданнями обліку МШП є:

— визначення первісної вартості придбаних малоцінних та швидкозношуваних предметів;

— контроль за зберіганням їх як в період перебування на складі, так і в період експлуатації в цехах, відділах підприємства;

— контроль за правильністю використання МШП під час їх експлуатації;

— виявлення зносу МШП за час їх експлуатації, а також правильне віднесення цього зносу на затрати підприємства кожного періоду.

Облік надходження МШП відображають у регістрах бухгалтерського обліку (журнал-ордер № 6) за ціною придбання, включаючи затрати, пов’язані з доставкою їх на підприємство, тобто за фактичною собівартістю.

З метою забезпечення збереження МШП в експлуатації на підприємствах повинен бути організований належний контроль за їх рухом, зокрема, оперативний облік у кількісному виражені.

Окрему увагу слід приділяти належній організації аналітичного обліку МШП, які повернуті на склад з експлуатації.

2. Огляд нормативно-правових актів, що регулюють облік МШМ та МНМА

Бухгалтерський облік на підприємствах з різною формою власності базується виключно на основі нормативних документів, а саме: в першу чергу Законів, прийнятих вищим законодавчим органом Верховною Радою України, Указів Президента України, Постанов та директив Кабінету міністрів України, наказів та інструкцій Міністерства фінансів України та Головної податкової адміністрації України.

Джерелами нормативно-законодавчої інформації з обліку виробничих запасів є ті, що законодавчо обґрунтовують розрахунки, тобто інформація, що підтверджує законність (або незаконність) тих або інших розрахункових операцій. Огляд нормативної та законодавчої бази з обліку оборотних малоцінних та швидкозношуваних предметів представлено в табл. 2.1.

Таблиця 2. 1. Характеристика нормативно-правових актів з обліку МШП та МНМА

Документ

Коли і ким затверджений (дата, номер)

Зміст

Господарський Кодекс України

від 16 січня 2003 року № 436-ІV

Визначає загальні положення про господарські зобов’язання, господарські договори, виникнення та припинення зобов’язань. також ним зазначено порядок визнання підприємства банкрутом

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

від 16. 07. 99.р.

№ 996-ХIV, Верховною радою України.

Регламентує порядок ведення бухгалтерського обліку, порядок заповнення первинних облікових документів

Закон України «Про податок на додану вартість»

від 3 квітня 1993 року № 168/97 ВР

Визначає платників податку, об'єкти, базу та ставки оподаткування,

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу і зобов’язань, господарських операцій підприємств та організацій

Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року, № 291

Містить назви синтетичних рахунків і субрахунків, їх класифікацію по класах, використання в різних галузях народного господарства

1

2

3

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів

Затверджені наказом Мінфіну від 10. 01. 2007 р. № 2

Визначає порядок визнання та оцінки запасів, а також порядок обліку і контролю наявності та руху запасів у місцях їх зберігання та у виробництві

Інструкція Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій

Від 30 листопада 1999 № 291.

Визначає призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку

Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість

Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 01 липня 1997 року, № 141

Дає визначення податковому кредиту, податковому зобов’язанню, відображає основну кореспонденцію при обліку ПДВ

Інструкція «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»

Затверджена Постановою Національного Банку України від 21. 01. 2004 р., № 22

Визначає порядок проведення безготівкових розрахунків між суб'єктами підприємництва

Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку

Наказ Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88

Визначає порядок складання та використання бухгалтерських документів

Положення «Про порядок реалізації і ведення бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з продажем товарів»

Спільний Наказ Міністерства фінансів України та Міністерства економіки від 05 липня 1993 року № 414/401

Визначає порядок ведення бухгалтерського обліку при операціях продажу товарів

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (П© БО1)

Затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 р. № 356

Визначається мета, склад, принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до розкриття її елементів

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 «Баланс» (П© БО2)

Наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 1999 р. № 87

Передбачає наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством на дату балансу

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 7 П© БО 7 «Основні засоби»

Затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 27. 04. 2000 № 92 (зі змінами та доповненнями).

Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»

Затверджене наказом МФУ від 20. 10. 99 № 246 (зі змінами)

Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності

Головним нормативно-правовим актом, що регулює облік виробничих запасів підприємства є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності [8].

3. Характеристика фінансово-господарської діяльності ТОВ «Світ ласощів»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ ласощів» створене згідно з чинним законодавством України шляхом реорганізації державного підприємства «Черкаська бісквітна фабрика», зареєстровано виконкомом Черкаської Ради народних депутатів від 30. 12. 1998 року.

Товариство створено і діє на підставі Установчого договору від 15 вересня 2000 р. Учасниками товариства «Світ ласощів» є:

— Фонд державного майна України;

— ТОВ «Виробнича фірма „Топ транс“».

Товариство знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 32

ТОВ «Світ ласощів» створено 2000 року й входить до складу холдингової компанії «Петрус». За останні роки була проведена повна модернізація: здійснено переоснащення виробничих потужностей сучасним австрійським та італійським обладнанням — введено в експлуатацію нові лінії з виробництва печива, вафель, тортів, рулетів та бісквітів, удосконалено технологічний процес, розширено асортиментний ряд продукції.

Товариство створено з метою:

— забезпечення фізичних і юридичних осіб України, країн СНД та інших держав у кондитерських виробах;

— здійснення виробничої, торгівельної, посередницької, маркетингової діяльності, експертно-імпортних операцій та іншої підприємницької діяльності.

На чолі Товариства «Світ ласощів» стоїть Голова правління, до обов’язків генерального директора входить управління усіма виробничими і комерційними питаннями, уданого керівника є замісники, які координують роботу усіх основних служб підприємства.

Основними видами діяльності підприємства є:

— виробництво кондитерської продукції;

— створення та експлуатація власної торгівельної мережі для реалізації продукції і товарів виготовлених самостійно та іншими підприємствами;

— оптова торгівля товарною продукцією продовольчої та непродовольчої групи, включаючи транзитну торгівлю.

За відмінну якість і високі смакові властивості продукція ТОВ «Світ ласощів» неодноразово відзначалась на престижних вітчизняних та міжнародних виставках і конкурсах. У послужному списку черкаських кондитерів — численні дипломи та відзнаки, 15 золотих і 2 срібні медалі. В тому числі, п’ять перемог у професійному дегустаційному конкурсі «Краща торгова марка України», перемога у Національному конкурсі «Золота торгова марка України», диплом 16 Міжнародної виставки-ярмарки «Агро-2007» та багато інших.

Щоб завоювати високу оцінку споживачів та експертів компанія за останні 5 років активно розвивається, інвестувавши 12 мільйонів євро у модернізацію, наростивши обсяги виробництва вдесятеро. Нині ЧБФ випускає 150 найменувань солодощів, 70% з яких — ексклюзивні вироби власних рецептури та технології.

За роботу по розширенню асортименту продукції, впровадженню нових видів виробів, покращенню якості продукції, підвищенню конкурентоспроможності, бісквітна фабрика ТОВ «Світ ласощів» неодноразово нагороджувалася Дипломами Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків і Комітету харчової промисловості України.

Основні показники фінансово-економічної діяльності проаналізуємо на основі даних, поданих в табл. 3.1. Дані взято із фінансової звітності підприємства.

Таблиця 2.1. Основні фінансово-економічні показники ТОВ «Світ ласощів» в період 2005−2007 рр.

Показник

Од.

виміру

2005

2006

2007

Відхилення

05−06, грн.

05−06,

%

06−07,

грн.

06−07,

%

1.

Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг)

Тис. грн.

25 586,4

13 455,5

22 640,3

-12 130,9

47,4

9184,8

68,2

2.

Собівартість товарної продукції

тис. грн.

19 746,7

10 192,8

19 566,9

-9553,9

48,4

9374,1

92

3.

Витрати на 1 грн. товарної продукції

тис. грн.

0,77

0,75

0,86

-0,02

-2,6

0,11

14,7

5.

Валовий доход

тис. грн.

1798,6

999,5

-234,3

-799,1

-44

-1233,8

-123

6.

Фінансовий результат діяльності до оподаткування

тис. грн.

972,7

305,8

-107,7

-666,9

-68,6

-413,5

-13,5

7.

Чистий прибуток (збиток)

тис. грн.

-1787,4

282,2

-1091,4

2159,6

115

-292,3

-104

9.

Чисельність персоналу

чол.

139

140

146

1

0,7

6

4

10.

Фонд оплати праці по підприємству

тис. грн.

1037,3

1283

1417,3

245,7

23,6

134,3

12,9

11

Середньорічна заробітна плата працівників

грн.

7462

9164

9707

1702

23

543

5,9

Аналізуючи основні фінансово-економічні показники діяльності ТОВ «Світ ласощів» в період 2005−2007 рр, що подані в табл. 3.1. можна сказати, що у 2007 р. порівняно із попереднім 2006 р. зменшився валовий дохід на 23% і відповідно — чистий прибуток також зменшився на 4%.

У 2007 р. собівартість реалізованої продукції збільшилася за рахунок того, що збільшилося число точок розповсюдження товару.

Заробітна плата працівників кожного року зростає за рахунок того, що збільшується штат працюючих і змінюються у більшу сторону розцінки за виконані роботи. У 2005 р. середня заробітна плата одного робітника за рік становила 7460 грн. у 2006 р. — 9164, у 2007 р. — 9707 грн. Збільшення середньомісячної заробітної плати одного працівника у 2006 р. проти 2007 р. відбулося на 1702 грн. (23%), у 2007 р. порівняно із 2006 р. на суму 543 грн. (5,9%), дане підвищення відбулося за рахунок загальних підвищень тарифних ставок та розцінок майже на всі види робіт по виробництву бісквітної продукції ТОВ «Світ ласощів».

Чисельність працівників підприємства підвищилася через те, що було розширено зону обслуговування, у відомстві ТОВ «Світ ласощів», зафіксовано збільшення розповсюджувачів товару на 19 об'єктів.

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від раціональності формування джерел фінансування, тобто від того, які кошти має підприємство у своєму розпорядженні, кому підприємство зобов’язане за ці кошти і куди вони вкладені.

Даний аналіз розпочнемо із розрахунків показників платоспроможності та фінансової стійкості, отримані результати згрупуємо в табл. 2. 5

1. К покриття = Оборотні активи (ряд. 260 ф. М 1) + Витрати майбутніх періодів (ряд. 270 ф. М 1) / Поточні зобов’язання (ряд. 620 ф. 1) + Доходи майбутніх періодів (ряд. 630 ф. 1)

2006 р. = 56 476+482,1/49 733,1=1,14

2007 р. = 45 060,8+526,8/61 612,2=7,47

2. К швидкої ліквідності =(Оборотні активи (ряд. 260 ф. 1) — Запаси (ряд. 100 — ряд. 140 ф. 1) + Витрати майбутніх періодів (ряд. 270 ф. 1)) / (Поточні зобов’язання (ряд. 620 ф. 1) + Доходи майбутніх періодів (ряд. 630 ф. 1))

2006 р. = 56 476−5642−8,7/49 733,1=1,02

2007 р. = 45 060,8−6795,8−14,5/61 612,2=0,62

3. К абсолютної ліквідності = Грошові кошти та їх еквіваленти (ряд. 230 + ряд. 240 ф. 1) / (Поточні зобов’язання (ряд. 620 ф. 1) + Доходи майбутніх періодів (ряд. 630 ф. 1))

2006 р. = 11,1+36,2/49 733,1=0,0009

2007 р. =1097,3/61 612,2=0,02

4. Чистий оборотний капітал = Оборотні активи (ряд. 260 ф. 1) — Поточні зобов’язання (ряд. 620 ф. 1)

2006 р. = 56 476−49 733,1=6742,9

2007 р. = 45 060,8−61 612,2=-16 551,4

Основним завданням аналізу джерел коштів підприємства є вивчення та оцінка:

— змін, що відбулися в структурі всіх джерел коштів і, зокрема, в структурі власного та позикового капіталу, в наявності власних оборотних коштів та їх частки в сумі власних коштів та в матеріальних оборотних коштах на кінець звітного періоду порівняно з його початком;

— раціональності формування структури джерел коштів;

— «ціни» джерел коштів;

— показників, що характеризують ринкову стійкість підприємства. Інформацію про розмір власних джерел коштів подано в І розділі пасиву балансу, а дані про позикові кошти — короткострокові та довгострокові зобов’язання — відповідно, у III та IV розділах. Тому далі розрахуємо наступні показники:

1. К автономії = Власний капітал (ряд. 380 ф. 1) / (Активи підприємства (ряд. 080 + ряд. 260 + ряд. 270 ф. М1))

2006 р. =49 793,1/(55 946,8+56 476+482,1) = 0,44

2007 р. = 36 963,1/(60 945,3+45 060,8+526,8) = 0,22

2. К фінансування = Позиковий капітал (ряд. 430 + ряд. 480 + ряд 620 + ряд. 630 ф. 1) / Власний капітал (ряд. 380 ф. 1)

2006 р. = 49 733,1/49 793,1=0,99

2007 р. = 7957,6+61 612,2/36 963,1 = 1,88

Для вирішення питання щодо забезпечення підприємства власними коштами розраховується коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кз.к.). Цей показник обчислюють як відношення різниці між обсягами власного капіталу і фактичною вартістю необоротних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів. Значення цього коефіцієнта повинно бути більше ніж 0,1.

3. К забезпеченості власними оборотними коштами [(розділ 2 активу балансу) — (4 розділ пасиву «Поточні зобов’язання»)]: [2 розділ активу балансу].

2006 р. = 56 476−49 793,1/56 476=0,11

2007 р. = 45 060,8−36 963,1/45 060,8=0,17

4. К маневреності власного капіталу = Оборотні активи підприємства (ряд. 260 ф. 1)/ Чистий оборотний капітал (ряд. 380 ф. 1)

2006 р. = 56 476/49793,1=1,13

2007 р. = 45 060,8/36 963,1=1,2

Таблиця 3.2. Аналіз динаміки показників ліквідності ТОВ «Світ ласощів» за 2006−2007 рр.

Показники

2006

2007

Нормативне значення

Відхилення

07/06

Н3/06

Н3/07

Коефіцієнт покриття

1,14

7,47

> 1

6,33

+

+

Коефіцієнт швидкої ліквідності

1,02

0,62

0,6 — 0,8

-0,4

+

В нормі

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,0009

0,02

>0 збільшення

0,02

+

+

Чистий оборотний капітал

6742,9

-16 551,4

>0 збільшення

-23 294

+

-

Таблиця 3.3. Аналіз динаміки показників фінансової стійкості ТОВ «Світ ласощів» за 2006−2007 рр.

Показники

2005

2006

Норматив

Відхилення

06/05

Н3/05

Н3/06

Коефіцієнт платоспроможності (автономії)

0,44

0,22

> 0,5

-0,22

-

-

Коефіцієнт фінансування

0,99

1,88

Менше 1

0,89

-

+

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами

0,11

0,17

> 0,1

збільшення

0,07

+

+

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

1,13

1,2

> 0

збільшення

0,07

+

+

Як бачимо із даних поданих в таблицях 3.2 і 3.3 значення майже всіх розрахованих коефіцієнтів наближені до оптимального рівня і відповідають нормативам.

Для аналізу змін структури джерел усіх коштів підприємства визначають питому вагу власних та позикових коштів у загальній їх сумі на початок та кінець звітного періоду й одержані показники порівнюють.

Результати аналізу джерел капіталу вкажуть нам, на якому переважно капіталі працює підприємство — власному чи позиковому, чи не прихований у структурі, що склалася, ризик для інвесторів, чи ця структура сприятлива для ефективного використання капіталу.

З таблиці 3.4 видно, що за звітний період капітал підприємства зменшився на 6372 тис. грн. Це відбулося за рахунок зменшення суми власного капіталу на 12 830 тис. грн., що становить 9,3%.

Таблиця 3.4. Аналіз структури джерел коштів ТОВ «Світ ласощів» за 2007 р.

Джерела коштів

На початок року

На кінець року

Відхилення

Тис. грн.

%

Тис. грн.

%

Тис. грн.

%

Власний капітал

49 793,1

44

36 963,1

34,7

-12 830

-9,3

Позичковий капітал

63 111,8

56

69 569,8

65

6458

9

Всього капітал підприємства

112 904,9

100

106 532,9

100

-6372

-

Частка позичкового капіталу на кінець 2006 року збільшилась на 6% і становить 65% від загальної суми капіталу підприємства. Оцінка змін, які відбулися в структурі капіталу, може бути різною як для інвесторів, так і для підприємств. Так, для інвесторів, зокрема для банків, більш надійною є ситуація, якщо частка власного капіталу у клієнтів більш висока, оскільки це виключає фінансовий ризик.

Структура капіталу підприємства, що аналізується, не несе в собі великого ризику для інвесторів, оскільки підприємство працює переважно на власному капіталі, який на кінець періоду дещо зменшився, але відсоток зменшення не значний.

4. Документальне оформлення надходження і відпуску МШП та МНМА на підприємстві

У процесі документування обліку МШП, як і будь-яких інших об'єктів, розрізняють документи бухгалтерського й оперативного обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. При веденні аналітичного обліку надходження, передачі МШП в експлуатацію, обліку в експлуатації тощо на підприємстві ТОВ «Світ ласощів» використовують первинні документи, форми яких затверджено Наказом № 145.

Первинні та зведені облікові документи на досліджуваному підприємстві ведуться у двох формах: складені на паперових носіях та в електронному вигляді, але і ті і інші документи в обов’язковому порядку містять такі реквізити:

— назву документа (форми);

— дату і місце складання;

— назву підприємства, від імені якого складено документ;

— зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

— посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

— особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На складах досліджуваної кондитерської фабрики ведеться кількісний облік МШП за їх номенклатурними номерами, аналогічний обліку матеріалів на складі. У бухгалтерії підприємства складають групувальні відомості надходження МШП таким же чином, як і групувальні відомості надходження матеріалів. Відпуск МШП в експлуатацію здійснюється на підставі вимог цехів. Відпуск МШП робітникам у тривале користування оформляється випискою вимоги у двох примірниках.

Відповідно до п. 23 П© БО 9, вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

Облік МШП на підприємстві ТОВ «Світ ласощів» за місцями збереження і перебування ведуть особи, відповідальні за їх наявність, як правило, за такими групами:

— інструменти і пристрої загального призначення;

— господарський інвентар — портьєри, вішалки, протипожежний інвентар тощо;

— спеціальний одяг, спеціальне взуття (щодо обліку, то він залежить від терміну експлуатації такої «малоцінки». У цьому випадку йдеться про спецодяг та спецвзуття, термін експлуатації яких менше року);

— інші МШП — столовий посуд і столові речі, інвентар для соціально-культурних заходів, спортивний і туристський інвентар, брезент тощо.

Для правильної та ефективноїорганізації обліку МШП на даному підприємстві:

— забезпечуються умови для нормального їх збереження на складах і функціонування в експлуатації;

— МШП розміщуються у місцях їх збереження й експлуатації таким чином, щоб мати можливість швидко їх приймати, відпускати і перевіряти наявність;

— керівництво визначило та затвердило коло осіб, на яких покладається відповідальність за приймання, збереження і відпуск МШП, за правильне і своєчасне оформлення цих операцій;

— укладаються з відповідальними особами письмові договори про матеріальну відповідальність.

Інструменти і пристрої загального призначення відпускаються зі складу в підрозділи за встановленими лімітами (нормами) відпуску інструментів. При цьому застосовується порядок організації обліку інструментів і пристроїв в експлуатації, за яким операції з одержання інструментів і пристроїв зі складу, повернення на склад МШП, що стали непридатними, та зношених інструментів оформляються первинними документами.

Оформлення операцій з передачі інструментів і пристроїв первинними документами здійснюється в такому порядку:

— одержання інструментів і пристроїв зі складу — випискою вимог або лімітних карток;

— повернення інструментів і пристроїв на склад — випискою накладних або записами в лімітних картках;

— решта непридатних, зношених інструментів і пристроїв у вигляді брухту, утилю — накладними.

Також зазначимо, що Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів усіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник Товариства та Завідуючий складським господарством, який здійснює організацію ведення складу виробничих запасів відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

5. Організація синтетичного і аналітичного обліку МШП та МНМА

Синтетичний облік МШП на підприємстві ТОВ «Світ ласощів» ведеться за такою ж методологією, як і облік виробничих запасів. Він регламентується стандартами 9 «Запаси» і 16 «Витрати».

Бухгалтерський облік МШП, які обліковуються у складі запасів (тобто до одного року експлуатації), ведеться на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». По них амортизація (знос) не нараховується, а згідно з п. 23 ПБО 9 вартість предметів, що передаються в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією кількісного обліку таких предметів за місцем експлуатації відповідальними особами протягом терміну їх фактичного використання. Списання з балансу відображається віднесенням їх вартості на бухгалтерські рахунки обліку витрат (по дебету рахунків 23, 24, 91, 92, 15).

Нагадаємо, що, відповідно до п. 6 П© БО 9, МШП є запасами. А отже, МШП як і інші запаси, визнаються активом, якщо є імовірність, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. Отже, МШП, які обліковуються на підприємстві і термін використання яких менше року або одного операційного циклу, у момент придбання прибуткуються за первісною вартістю на рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети». Відповідно до п. 9 П© БО 9, первісною вартістю запасів (у нашому випадку — МШП), що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

1) суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за мінусом непрямих податків;

2) суми ввізного мита;

3) суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

4) транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);

5) інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається собівартість їх виробництва. У свою чергу, собівартість виробництва визначається відповідно до П© БО 16 «Витрати».

Первісною вартістю запасів, внесених до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість.

Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Первісна вартість запасів, придбаних в обмін (або частковий обмін) на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) в процесі обміну.

Вартість переданих в експлуатацію МШП виключається зі складу активів (списується з балансу на витрати) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та за відповідальними особами протягом терміну їх фактичного використання.

За дебетом рахунка 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом — відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію за обліковою вартістю зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання недостач і втрат від псування таких предметів.

Наведемо приклад відображення МШП ТОВ «Світ ласощів» на рахунках бухгалтерського обліку з використанням рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети». Дані прикладу відобразимо в табл. 5.1.

Таблиця 5.1. Відображення в обліку операцій з руху оборотних МШП ТОВ «Світ ласощів»

№ з/п

Зміст господарських операцій

Д-т

К-т

Сума, грн

1

Придбання МШП за плату у постачальника

22

631

1000

2

Відображено податковий кредит

641

631

200

3

Здійснено оплату одержаних МШП

631

311

1200

4

Одержано МШП як внесок до статутного фонду

22

46

200

5

Збільшено статутний капітал на суму одержаних МШП

46

40

200

6

Відображення суми безоплатно одержаних МШП

22

745

100

7

Відображення суми МШП, виявлених у результаті інвентаризації

22

719

50

8

Вибуття МШП для виробництва продукції

23

22

70

9

Вибуття МШП для загальногосподарських потреб

91

22

30

10

Вибуття МШП для капітального будівництва

15

22

45

11

Вибуття МШП для забезпечення збуту продукції

93

22

40

Відповідно до Плану рахунків, бухгалтерський облік ТОВ «Світ ласощів» МШП на складах та в місцях експлуатації (надходження та вибуття МШП) ведеться таким чином:

— придбані МШП підзвітними особами (згідно з авансовим звітом):

Д-т 22, 644 К-т 372;

— оприбутковані МШП власного виробництва, призначені для власного використання:

Д-т 22, К-т 23;

— дооцінка МШП:

Д-т 22 К-т 423;

— повернені підзвітній особі кошти за придбані МШП:

Д-т 372 К-т 30;

— списання вартості МШП на підготовку й освоєння виробництва:

Д-т 39 К-т 22;

— відпуск МШП, термін експлуатації яких менше року, списується на витрати в момент передавання їх в експлуатацію:

Д-т 23, 91, 92, 941, 949, 93, 24, 15 К-т 22;

— витрати МШП, пов’язані з відвантаженням готової продукції:

Д-т 93, К-т 22;

— вартість нестач і втрат МШП, встановлена під час звільнення матеріально відповідальної особи або під час інвентаризації:

Д-т 375, К-т 22;

— списання МШП, термін експлуатації яких менше року:

Д-т 23, К-т 22.

Наведемо приклад відображення на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій з внутрішнього переміщення МШП (табл. 5. 2).

Таблиця 5.2. Відображення на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій з внутрішнього переміщення

№ з/п

Зміст господарських операцій

Д-т

К-т

Сума, грн

1

Видано інструменти та інвентар, що перебувають у складі МШП, в обмін на непридатні

91

22

2000

2

Оприбутковано повернутий інструмент та інвентар для подальшого використання

22

716

1000

3

Оприбутковано металобрухт, отриманий від списання інструментів та інвентарю

209

716

300

4

Підлягає погашенню вартість втрачених інструментів

375

716

200

На субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» відображається вартість предметів, строк корисного використання яких більше одного року, тобто спеціальні інструменти і спеціальні пристрої, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів. Отже, на малоцінні необоротні матеріальні активи, що обліковуються на цьому рахунку, нараховується знос.

Відповідно до Плану рахунків та Інструкції № 291, знос нараховується на рахунку 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів». На субрахунку 132 узагальнюється інформація про суму зносу тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи», зокрема на субрахунку 112. Знос відображається за П© БО 7. Відповідно до П© БО 7, нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який підприємство має встановити при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс). Цей строк може зупинятися на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації зазначеного активу. Амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується за такими методами:

1) прямолінійним, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів;

2) виробничим, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), що його підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів може нараховуватися двома способами: у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, а решта 50 відсотків — у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом, або ж у першому місяці використання об'єкта амортизується 100 відсотків його вартості.

У цьому випадку підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством. Вони врегульовані Законом № 283. Зокрема, відповідно до статті 8 «Амортизація», під терміном «амортизація основних фондів» слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.

Відповідно до згаданого Закону, амортизаційні основні засоби поділяються на групи. Але наші основні фонди можуть бути віднесені до 2ї або до 3ї групи. Зокрема до 2ї групи можуть належати побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них. До 3ї групи — будь-які інші основні фонди, не включені до групи 2. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на календарний квартал):

група 2 — 6,25 відсотка;

група 3 — 3,75 відсотка.

Звертаємо вашу увагу на те, що платник податку може самостійно прийняти рішення про застосування прискореної амортизації основних фондів групи 3 за такими нормами (у розрахунку на календарний рік):

1-й рік експлуатації - 15 відсотків;

2-й рік експлуатації - 30 відсотків;

3-й рік експлуатації - 20 відсотків;

4-й рік експлуатації - 15 відсотків;

5-й рік експлуатації - 10 відсотків;

6-й рік експлуатації - 5 відсотків;

7-й рік експлуатації - 5 відсотків.

Наведемо приклад з відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій з МНМА на підприємстві ТОВ «Світ ласощів», які обліковуються на субрахунку 112. Дані прикладу відобразимо в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3. Відображення господарських операцій з обліку МНМА

№ з/п

Зміст господарських операцій

Д-т

К-т

Сума, грн

1

Придбання МНМА за плату у постачальника

153

631

1000

2

Відображено податковий кредит

641

631

200

3

Введення в експлуатацію МНМА

112

153

1200

4

Здійснено оплату одержаних МНМА

631

311

1200

5

Одержання МНМА як внеску до статутного фонду

112

46

200

6

Збільшено статутний капітал на суму одержаних МНМА

46

40

200

7

Відображення суми безоплатно одержаних МНМА

112

745

100

8

Відображення суми МНМА, виявлених в результаті інвентаризації

112

719

50

9

Відображено витрати для виготовлення МНМА підрядним способом

153

631

120

10

Відображення суми податкового кредиту

641

631

24

11

Зараховано МНМА до складу інших необоротних матеріальних активів

112

153

120

12

Відображено витрати для виготовлення МНМА господарським способом

153

23, 65, 661, 205

130

13

Зараховано МНМА до складу інших необоротних матеріальних активів

112

153

130

14

Нарахування амортизації за об'єк тами виробничого призначення

23

132

15

Нарахування амортизації за об'єктами загальногосподарського призначення

92

132

16

Нарахування амортизації за об'єктами житлово-комунального призначення

949

132

17

Нарахування амортизації за об'єктами, що займаються збутом продукції

93

132

Ще одним важливим моментом в обліку МНМА є те, що згідно з нормами П© БО 7, амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів нараховується у такий спосіб: у першому місяці використання об'єкта — в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, а решта 50 відсотків — у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом

Для аналітичного обліку МШП на підприємстві використовуються такі форми:

1. МШ-1 «Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)»;

2. МШ-2 «Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів»;

3. МШ-3 «Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)»;

4. МШ-4 «Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів»;

5. МШ-5 «Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні»;

6. МШ-6 «Особова картка №____ обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв»;

7. МШ-7 «Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв»;

8. МШ-8 «Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів».

Належним чином оформлені документи, що характеризують рух МШП в середині підприємства, служать для групування даних в аналітичному обліку за такими критеріями:

— субрахунками і групами;

— місцем знаходження і відповідальними особами;

— окремими предметами.

Аналітичний облік МШП ведеться за видами предметів та однорідними групами, встановленими, виходячи з потреб підприємства, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами.

Надходження МШП на підприємство здійснюється на підставі відвантажувальних документів постачальників.

На МШП, що надійшли, відкривається картка складського обліку (ф. №М-12).

Відпуск робітникам інструментів та інших предметів у тривале користування оформлюється вимогою, що складається у двох примірниках.

Висновки та пропозиції

У ході роботи було розглянуто особливості ведення обліку МШП на прикладі підприємства ТОВ «Світ ласощів», яке на даний момент займає досить успішну нішу на рику м’ясних продуктів харчування м. Черкаси та Черкаської області.

Після проведення певного дослідження діяльності підприємства, мені вдалося з’ясувати, що підприємство є рентабельним і отримує стабільний прибуток, завдяки чому успішно функціонує. Основні показники діяльності ТОВ «Світ ласощів» наведено у практичному розділі моєї роботи.

На підприємстві ТОВ «Світ ласощів» облік виробничих запасів ведеться на основі первинних документів, дані із яких заносяться до відповідних Журналів-ордерів. Деякі із цих журналів ведуться в електронному вигляді, але це ведення є досить примітивним для такого великого підприємства, тому я дозволю собі внести пропозицію головному бухгалтеру автоматизувати дані по обліку виробничих запасів і МШП в тому числі за допомогою самих нових комп’ютерних програм, які пропонує сучасний ринок комп’ютерних технологій.

В умовах широкого використання комп’ютерних систем з’являється можливість формувати велику кількість додаткових звітів про наявність і рух товарно-виробничих запасів, які сприятимуть виконанню трьох основних функцій бухгалтерського обліку: забезпеченню збереження майна власника, формуванню інформації для управління діяльністю підприємства та отриманню достовірної інформації про суму фінансових результатів, отриманих підприємством протягом певного звітного періоду.

Застосування бухгалтерських комп’ютерних програм (зокрема, «1С-Бухгалтерія») дозволяє ефективно вирішити проблему аналітичного обліку товарно-виробничих запасів, завдяки широкій номенклатурі аналітичних об'єктів. При застосуванні комп’ютерної форми обліку автоматично вирішується проблема оперативності отримання даних про наявність і рух запасів на будь-яку звітну дату.

При застосуванні комп’ютерної техніки в обліку замість Журналу 5 (5А) можуть складатися машинограми в розрізах, необхідних не лише для складання фінансової звітності, але й для потреб управлінського персоналу, аналізу даних і прийняття управлінських рішень.

Також при застосуванні автоматичної обробки даних зникає проблема громіздкості та накопичення великої кількості бланків. Усі поточні дані вносяться із первинних документів до комп’ютерної програми, там вони залишаються протягом звітного року. Деяка звітність роздруковуються один раз на квартал, а деякі інформація виноситься на папір лише в кінці року.

У якісно розробленій комп’ютерній програмі, яка також може бути пристосованою безпосередньо до специфічних особливостей саме даного підприємства всі підрозділи і участки обліку обов’язково пов’язані між собою і автоматично поповнюються і розповсюджуються по всій програмі, після внесення зміни на один з будь-якого підрозділу.

На «Світ ласощів» автоматизовано тільки розрахунки Клієнт-Банк, а все інше є примітивним і потребує кардинального вдосконалення. перед застосуванням тієї чи іншої нової технології, керівництво має проконсультуватися із кваліфікованими спеціалістами області комп’ютеризації і відповідно, підібрати таку програму обліку, яка б задовольнила усі підрозділи фінансового обліку усього підприємства.

Звичайно комп’ютеризація усього фінансового обороту діяльності підприємства досить дорого коштує, але оцінюючи позитивний фінансовий стан ТОВ" Світ ласощів" і враховуючи велику затрату часу на обробку даних ручним способом, можна вважати, що у разі застосування комп’ютерних технологій підприємство тільки виграє.

Отже, загальний висновок такий: підприємство належним чином веде облік МШП і виробничих запасів, але морально застарілими методами обліку, що призводить до громіздкості процесу обчислення.

Список використаної літератури

1. Закон № 996. — Закон України від 16. 07. 99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

2. Закон № 283. — Закон України від 28. 12. 94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22. 05. 97 р. № 283/97-ВР.

3. Закон № 1543. — Закон України від 12. 09. 91 р. № 1543-XII «Про правонаступництво України».

4. Постанова № 250. — Постанова КМУ від 03. 04. 93 p. № 250 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні» (втратила чинність згідно з постановою КМУ від 28. 02. 2000 р. № 419).

5. Наказ № 145. — Наказ Мінстату України від 22. 05. 96 р. № 145 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів».

6. П© БО 2. — «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Мінфіну України від 31. 03. 99 р. № 87.

7. П© БО 7 «Основні засоби». — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27. 04. 2000 р. № 92.

8. П© БО 9 «Запаси». — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну України від 20. 10. 99 р. № 246.

9. П© БО 16 «Витрати». — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 31. 12. 99 р. № 318.

10. План рахунків та Інструкція № 291. — План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування, затверджені наказом Мінфіну України від 30. 11. 99 р. № 291.

11. Бутинець Ф. Ф. Організація бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вузів спеціальності «Облік і аудит/ Вид. — 3-є., доп. і перероб. — Житомир: ПП «Рута», 2002. — 592 с.

12. Голов С. Ф., Костюченко В. М. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами. Практичний посібник. — К.: Лібра, 2004. — 880 с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой