Вплив молодіжних субкультур на формування особистісного "Я" в період ранньої юності

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Культура и искусство


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальне поняття про молодіжні субкультури та їх вплив на формування особистісного «Я» в період ранньої юності

1.1 Характеристика найпоширеніших груп молодіжних субкультур

1.2 Вплив молодіжних субкультур на формування особистісного «Я» в період ранньої юності

1.3 Вплив молодіжних субкультур на міжособистісні стосунки

Розділ 2. Аналіз досліджень впливу молодіжних субкультур на формування особистості

2.1 Результати дослідження впливу молодіжних субкультур на становлення та розвиток особистості

2.2 Дослідження впливу молодіжної субкультури на формування

індивідуальності в період ранньої юності на базі НВК «Школа-колегіум» ім. Т. Г. Шевченка м. Сарни

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Кожне покоління має право в нагороду за свою працю і корисну діяльність шити собі штани на свій смак і сидіти на стільцях, які йому подобаються. І вішати на стіни те, що йому хочеться, а не те, що викликає відразу.

Н. Акімов

Сучасне інформаційне суспільство розвивається швидкими темпами. Не встигає закріпитись нова соціальна цінність, як на зміну приходить інша. Зазвичай, більшості старшого покоління, яке виховувалось при авторитарному режимі, притаманні риси непоступливості та впевненості в тому, що «вони завжди праві». На їхній погляд, молодше покоління має лише виконувати їхні вимоги, не сперечаючись з рішеннями старших. Все це, звичайно, залишило відбиток на сучасній культурі нашої країни. Нова генерація зі своїми амбіціями, схильністю до максималізму, намагається зруйнувати стереотипи та отримати більше свободи, що об'єктивно притаманне молоді завжди і суб'єктивно характерно для інформаційної культури, оскільки її головним джерелом розвитку є сама унікальність людини. Тому, формуючи своє ставлення до життя, починаючи з періоду ранньої юності, власні цінності та норми, які, звичайно, відрізняються від пріоритетів старшого покоління, молодь шукає своє унікальне місце в соціумі, поле для реалізації.

Нерозуміння дорослих примушує молодь віддалятися, об'єднуватися та створювати власний світ. Перш за все, це і зумовлює формування неформальних молодіжних об'єднань та молодіжної субкультури в цілому.

Кожному, напевно, доводилося йти по вулиці, їхати в транспорті або просто дивитись телевізор і бачити людей, які в чомусь не схожі на інших. У когось на голові ірокез, хтось весь у металі, а хтось у чорній шкірі проноситься повз вас на мотоциклі. Найчастіше це і є представники сучасних молодіжних субкультур.

Перші паростки молодіжної субкультури зароджуються в період ранньої юності, коли молодь відчуває багато сил та енергії, але не знаходить сфери для її реалізації. Юнацтво відчуває себе некорисним та безпощадним у великому суспільстві, яке належить головним чином дорослим, воно потребує й чекає підтримки. Тому на допомогу повинні прийти дорослі, спрямовуючи цю активність у позитивне русло та підтримуючи її. Проте, враховуючи амбіційність, нестриманість, максималізм юнацького віку, підготовка має ненав’язливою, поради повинні мати невимушене забарвлення, оскільки невірний підхід викликає бурхливий сплеск негативних емоцій у молодої людини. Існує тенденція молоді робити навпаки порадам дорослих, але це знов-таки залежить від того, яким чином настроєні старші, наскільки вони є терплячими.

Саме тому молодь об'єднується за спільними проблемами й інтересами. Ці проблеми мають свій «мікросвіт», до якого дорослим вхід заборонено. Це коло однодумців, як правило, заперечує «дорослу» культуру. На цьому етапі створюються неформальні молодіжні об'єднання, в яких домінуючим питанням є «Хто я?» та проблема самоактуалізації. Тобто, поява різноманітних об'єднань, молодіжних субкультур, викликана, по-перше, ідентифікацією себе з референтними однолітками, щоб не бути «білою вороною», а по-друге — намаганням досягти унікальності.

За останні десятиріччя як в нашій країні так і за кордоном проблема молодіжних субкультур, цінностей і ціннісних орієнтацій молоді набула особливої актуальності. Ці поняття є об'єктом дослідження багатьох наук зокрема, філософії, психології, соціології, що говорить про їхню складність та багатоплановість.

Сама молодь є об'єктом вивчення багатьох наук: вікової психології, демографії, соціології, соціальної антропології, та чільне місце посідає в педагогіці. Врахування в педагогічному процесі психологічних особливостей, соціокультурних умов — складові досягнення успіху та виховання юнацтва. Молодіжна субкультура є предметом дослідження Г. Абрамової, Т. Алексєєнко, Є. Бреєвої, Е. Еріксона, М. Ейзенштадта, С. Іконнікова, І. Кона, В. Ларміна, С. Левікова, В. Лісовського, Л. Мардахаєва, К. Манхейма, М. Міда, В. Ольшанського, Д. Петрова, О. Семашко, З. Сікевича, Е. Суїменка, О. Толстих, Т. Щепанської, О. Якуби. Проте соціально-педагогічний аспект цієї проблеми досі залишається не розкритим.

Представники різних субкультур намагаються показати свою індивідуальність, сказати сірій масі: «Я — особистість!», кинути виклик світу з його нескінченними буднями та вистроюванням всіх в один рядок. Все більше молодих людей кожного дня у всіх країнах світу приймають ту чи іншу субкультуру. Все більше з’являється представників чи носіїв молодіжної субкультури серед старшокласників. Все частіше і якісніше їм вдається за допомогою свого епатажного вигляду шокувати вчителів, батьків, дорослих, які деколи не знають, як правильно реагувати на такі випадки прояву індивідуальності. Саме тому необхідно знати про це культурне явище, розуміти його та бути готовим зустрітися з його представниками у сучасному житті.

В умовах нестабільного суспільства об'єктивні процеси розвитку молодіжної субкультури можуть набувати негативного спрямування. Аби зменшити стихійні процеси в молодіжній субкультурі та створити сприятливі умови соціального розвитку молоді, необхідно керувати цим процесом на науково обґрунтованому рівні, аби не зашкодити ані молодій людині, ані суспільству. Саме це є метою психолого-педагогічної науки і практики стосовно нової генерації.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: «Вплив молодіжних субкультур на формування особистісного „Я“ в період ранньої юності».

Об'єкт дослідження — процес розвитку молодіжної культури та її особливості.

Предмет дослідження - зміст молодіжної субкультури, її вплив на психологію юнацтва, формування ціннісних орієнтацій, міжособистісних відносин та особистісного та соціального «Я» в період ранньої юності.

Мета дослідження полягає у тому, щоб теоретично та практично дослідити сутність, зміст та характерні особливості найпоширеніших молодіжних субкультур; виявити умови, причини та особливості їх впливу на формування особистісного «Я», вибір ціннісних орієнтацій у житті та вплив на міжособистісні стосунки; передбачити наслідки впливу молодіжної субкультури на особистість у період ранньої юності.

Для реалізації мети, згідно з предметом дослідження було визначено такі завдання:

· з’ясувати сутність, зміст, показники, особливості молодіжної культури та рівень її сформованості у підлітків;

· визначити сутність та ознаки молодіжної субкультури різних напрямків, її функції в становленні особистості старшокласників, вивчивши дослідження психологів, соціологів, педагогів;

· провести експериментальне дослідження серед старшокласників та виявити вплив молодіжних субкультур на формування особистості, індивідуальності в період ранньої юності, на стосунки із однолітками та дорослими, на вибір життєвих цінностей;

· виявити та обґрунтувати сукупність умов, які забезпечують позитивний та негативний вплив молодіжної субкультури на рівень духовного розвитку старшокласників, формування їх особистості.

Комплексний підхід та специфіка об'єкта дослідження зумовили необхідність використання сукупності таких методів:

— теоретичних (вивчення та аналіз наукової літератури з проблеми дослідження, результати якої були використані для обґрунтування сутності, змісту, структури, показників впливу молодіжної субкультури на молодь);

— емпіричних (бесіда, анкетування, педагогічне спостереження, вивчення шкільної документації); проведення яких дозволило визначити вихідний стан досліджуваного явища в практиці сучасної школи.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі середніх та старших класів НВК «Школа-колегіум» ім. Т. Г. Шевченка. Дослідженням за повною програмою були охоплені учні 9−11 класів, працівники закладу, серед них — класні керівники, психолог та соціальні педагоги. Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Список використаних джерел включає 21 найменування.

Розділ 1. Загальне поняття про молодіжні субкультури та їх вплив на формування особистісного «Я» в період ранньої юності

1.1 Характеристика найпоширеніших груп молодіжних субкультур

Молодіжна культура — це неоднорідне явище, що має декілька можливих рівнів втілення ідеалу людини. Поняття «субкультури» (підкультури) як наукового терміну є досить широким та багатоскладовим. За даними новітнього філософського словника «субкультура» — це система норм та цінностей, що відрізняє групу від більшості суспільства (див. Додаток 1).

Сучасне суспільство представляє собою систему багато подібних субкультур. Молодіжна субкультура є одним з багатьох видів субкультур і особливою частиною суспільної культури. Кожен представник субкультури приймає норми, цінності, картини світу, стиль життя та інше — за зразок свого існування. Але паралельно з цим існують і зовнішні атрибути, які свідчать про приналежність до певного угрупування. Молодь створює свою жаргонну мову — своєрідний сленг, моду, музику та моральний клімат. Особливості цієї субкультури пояснюються, з одного боку — надлишком життєвої енергії, а з іншого — відсутністю у більшості молодих людей економічної та соціальної самостійності. І тому для такої людини спосіб знаходження свого місця у молодіжному угрупуванні є способом самоствердження та самореалізації себе в суспільстві. Молодь у субкультурах приваблює в основному можливість спілкуватися з собі подібними, а також зовнішня атрибутика, яка дає можливість демонструвати свою позицію у соціумі.

За домінуючими цінностями та ознаками всі молодіжні субкультури можна поділити на такі групи:

— музичні;

— епатажно-протестові;

— розправно-самосудні;

— романтико-ескапітські;

— гедоністично-розважальні;

— релігійно-містичні.

Хоча у чистому варіанті жодного типу молодіжної субкультури не існує, оскільки їх угрупування не відзначаються стійкістю та перетинаються, взаємопроникають один в одний, проте кожна субкультура має свої відмінності та характеристики.

Музичні молодіжні субкультури виникли навколо різних музичних стилів.

Металісти - молодіжна субкультура в стилі метал (екстремальна музика, що зародилась в другій половині ХХ століття, є напрямком рок-музики, одним із стилів гітарної музики). Типова мода металістів: довге волосся, шкіряна куртка «косуха», пасок з великою кількістю заклепок, джинси або шкіряні штани, чорні футболки з логотипом гурту, ланцюги на шиї і зап’ясті, короткі чоботи з ланцюгами або армійські чоботи.

Репери — прихильники музичного напряму «rap», який виник в середині 80-х, будучи музикою чорних кварталів міст США. В Україні поширився в 90-х. Обов’язкові вміння всіх реперів — вміти читати реп, танцювати «брейкданс» (бі-боїнг), вміти малювати графіті. Також їм притаманна корпоративність та психологічна потреба в спілкуванні з однолітками. Найбільше цінують індивідуальність. Характерний одяг: штани «дизелі», дуті короткі куртки, всі речі на декілька розмірів більші.

Рейвери — прихильники музичного напряму «rave», який виник у 80-х роках. Це масова нічна дискотека («кислотна тусовка») із виступом диск-жокеїв, що являє собою симбіоз музики стилів «хаус» та «техно». В Україну потрапив у середині 90-х. Зовнішня атрибутика відрізняється синтетичністю, яскравістю кольорів, наявністю пірсингу. Учасники рейв-клубів схильні до вживання наркотиків, слабоалкогольних напоїв. Щороку в Криму проходить фестиваль рейверів — «Республіка КаZантип».

Брейкери — об'єднані на основі спільного інтересу до танців типу брейк. Мета — пропаганда брейк-танцю і виконання його великими групами. Зовнішній атрибут — вузькі темні окуляри. Брейкери займаються спортом, не палять.

Епатажно-протестовим субкультурам початок поклали панки (пропагандисти ідеї «шок-протесту»). Виділяються одягом і зачісками. Мета — самоствердження серед однолітків через заперечення загальноприйнятих норм поведінки. Негативно ставляться до праці, вживають наркотики, алкоголь. Захоплюються рок-ансаблями.

Байкери — віддають перевагу романтизації подорожей та вираженню своєї індивідуальності в зовнішньому вигляді, володінні мотоциклом — байком. Найбільше цінують швидкість. Зовнішній вигляд — шкіряна куртка «косуха», бандана, шкіряні штани, ланцюги на шиї, пірсинг, каблучки, татуювання, довга борода.

Панки — виникли в 70-ті роки. На даний час кількість панків зменшується, найбільше у Харкові. Панк-стиль характеризується низьким загальноосвітнім і культурним рівнем, агресивним самоствердженням. Цінності панків — епатація суспільства, відторгнення буржуазних цінностей, десоціалізація. Основний зміст стилю — виклик, провокація, «шок-ефекти». Це і незвичні зачіски — ірокез, і забарвлення волосся, демонстративна поведінка. Захоплюються панк-роком.

Розправно-самосудні субкультури. Переважно вихідці з робітничих сімей, які за допомогою сили борються з різними відхиленнями від певних ідеалів.

Скінхеди (скіни) — сучасна субкультура, яка з’явилася 1968 року в Лондоні. Це представники робітничого класу, які бунтували проти ліберальної влади та виступали проти негрів з Ямайки та вихідців з Азії, які були дешевою робочою силою. Згодом рух поширився в інші країни. В Україні з’явилися ще наприкінці 80-х рр. ХХ ст. На сьогоднішній день скінхеди поділяються на течії нацистів та пацифістів. Зовнішній вигляд: побрита голова, татуювання, важкі черевики зі стальними вставками фірми «Doc Martens», дута куртка без комірця зі змійкою та резинками на рукавах, підтяжки темного кольору, вузькі джинси чи камуфляжні штани.

Гопники (слово походить з рос. мови — ГОП — городское общество презрения) — територіальні корпоративні самодіяльні угрупування «пацанів», переважно вихідців з робочих сімей, що фізичною силою «очищають» міста від «неформалів». Орієнтуються на систему цінностей дорослої кримінальної субкультури, культ сили, земляцтва, взаємовиручки та взаємозалежності. Властива інтелектуальна нерозвиненість, агресивність. Можуть вимагати гроші чи цінні речі від інших людей, ходять групами по декілька осіб. Носять «кепку» та спортивні штани.

Романтико-ескапітські субкультури — (англ. — втекти, уникнути, позбавитися). Відрізняються орієнтацією на створення паралельного світу, витворення власного «міфу».

Хіпі - з’явилися на зламі 60−70 років ХХ століття в Америці, а 1972 року — в Україні. Приводом до появи цього угруповання став британський гурт «Beatles». Хіпі - це своєрідний протест проти індустріального суспільства того часу, прихильники музичного стилю панк-рок. Виділяються довгим волоссям, саморобними прикрасами — «фєнічками», розірваним одягом, романтикою автостопу, можливістю втекти від реалій життя. Девіз угрупування — «Відмовся від всього соціального — помри молодим». Тому вони не жили в будинках, не дотримувались особистої гігієни, вживали алкогольні і наркотичні речовини, їздили на великих швидкостях. Нова течія хіпі звертає більшу увагу на зовнішню атрибутику, ніж на ідеологію — втечу від соціуму.

Готи — представники готичної субкультури, натхненні естетикою готичного роману, естетикою смерті, готичної музики й відносять себе до готики-сцени. З’явилися в 1979 році на хвилі пост-панка. Характерний зовнішній вигляд готів: чорний одяг, чорне довге волосся, високі шнуровані черевики, чорний корсет, облягаючи чорні нарукавники, шипований нашийник, срібні прикраси окультної тематики, чорний макіяж і в дівчат, і в хлопців. Місце зборів — цвинтар вночі.

Емо — (від «емоції») — субкультура, основним змістом якої є прояв емоцій. Емо-кіди ніколи не приховують свого емоційного стану, завжди і при будь яких обставинах проявляючи його. Вони вважають світ занадто жорстоким, тому відгороджуються від нього довгим косим, рваним чубом, який закриває одне око та фарбують очі і нігті в чорний колір, і хлопці також. Кольорова гама одягу — поєднання чорного з рожевим.

Гедоністично-розважальні субкультури — це субкультури, члени яких отримують насолоду від різного роду розваг, якими займаються.

Хакери — комп’ютерні злочинці, здатні зламувати будь-які захисні системи, коди на ліцензійних іграшках, запустити в систему віруси. В Україні з’явилися у 60−70 рр. ХХ ст. Мають свої інтернет-видання, культові сайти.

Ґеймери — прихильники комп’ютерних ігор, які вбачають в іграх сенс свого життя. Ґеймери самі відокремлюють себе від спілкування з людьми. В основному, це — залежні люди, які проводять за комп’ютером до дванадцяти годин на день.

Фуррі - субкультура поєднує людей, які захоплюються антропоморфними (людиноподібними) тваринами в образотворчому мистецтві, анімації, художній літературі та дизайні. Зовні нічим не відрізняються, спілкуються між собою через мережу Інтернет.

Релігійно-містичні субкультури — постають унаслідок синтезу містичних та релігійних культів. Проповідають вирішення глобальних проблем людини, держави й усього світу загалом.

Растамани (растафаріани) — рух зародився серед чорношкірого населення Ямайки, в Україні запозичений від іноземних студентів — африканців та європейців. Растамани пропагують ідею рівності людей перед Джа (Богом), слухають музику стилю реггі, носять дреди та червоно-жовто-зелені берети, курять ґанджу (маріхуану).

Сатаніти — цю субкультуру ще називають «блекстерами» — від назви найжорстокішого напряму в рок-металі - «блека», виконавці якого не співають, а хриплять та кричать. «Блекметал» вбирає в себе ідеї язичництва, агресію та протистояння християнству. Сатаністи носять чорний одяг, їхні груди прикрашає перевернутий хрест або пентаграма.

Отож, вплив молодіжних субкультур має як негативні, так і позитивні сторони. Тому формування особистісного «Я» кожної молодої людини буде залежати від того, яку течію молодіжної субкультури вона обере та що визначатиме зміст її діяльності в даній субкультурі. Також, відповідно до типів, на які діляться молодіжні субкультури за характером своєї діяльності, можна визначити їхні позитивні сторони, такі як творчість, спілкування тощо. Негативних сторін у змісті діяльності молодіжних субкультур найбільше в деструктивних течій, або ж — розправно-самосудних. Найбільшим фактором негативного впливу майже всіх течій молодіжних субкультур є нездоровий спосіб життя.

1. 2 Вплив молодіжної субкультури на формування особистісного «Я» в період ранньої юності

За статистичними даними, саме молодь в період ранньої юності складає найбільший кількісний показник серед учасників молодіжної субкультури, адже в цей період відбувається вибір життєвих ціннісних орієнтацій та формування на їх основі особистісного «Я». Належність до молодіжної субкультури — це своєрідний спосіб продемонструвати світові свої власні погляди на життя, адже молоді характерне протиставлення себе дорослим, прагнення до незалежності та самостійності. Саме тому тінейджери об'єднуються з іншими однодумцями та демонструють те, що у них є власні життєві позиції.

Для цього періоду життя властиве прагнення до самоствердження, самореалізації. Відносячи себе до молодіжної субкультури, молода людина знаходить потрібні йому засоби самовираження, — чи то у цінностях, ідеях угрупування, чи у зовнішньому вигляді, манері одягатися, спілкуватися, чи у музиці. Не менш важливим для молодої людини юнацького віку є оцінка інших людей, передусім, однолітків, що також сприяє активному самовираженню.

Майже у всіх молодіжних субкультурах важливу роль відіграє зовнішній вигляд. В цьому також проявляється і реалізується надзвичайно важливе для особистості, що формується, почуття приналежності: щоб бути повністю «своїм», потрібно виглядати «як всі», і розділяти загальні захоплення. Крім того, зовнішній вигляд, мода це — засіб самовираження: молодіжний стиль претендує на унікальність і експериментальність, всіляко підкреслюючи свою відмінність від «інших»; як тільки суспільство прийме його, як цей стиль відразу ж втрачає свій динамізм.

Мода також є засобом комунікації та ідентифікації: сприйняті зором (одяг, зачіска) та слухом (мова, музика) знаки служать молодій людині засобом показати, хто віна така, і розпізнати «своїх». Нарешті, це засіб придбання статусу в своєму середовищі, оскільки норми і цінності молодіжної субкультури являються груповими, набуття їх (наприклад, вміння розбиратися в рок-музиці) стає обов’язковим і служить засобом самоствердження.

Бажання виділитися, зробити так, щоб оточуючі тебе помітили, звернути на себе увагу властиве майже всім людям будь-якого віку. Доросла, самостверджена людина робить це непомітно, використовуючи своє суспільне становище, досягнення в роботі, освіченість, культурний багаж, досвід спілкування і багато іншого. У період ранньої юності, коли людина тільки починає жити, соціальний багаж, як і уміння його використовувати, значно бідніший. Разом з тим, зустрічаючись з новими людьми, молоді люди значно частіше за дорослих опиняються в ситуації «оглядин». Звідси — особлива цінність яскравих зовнішніх аксесуарів, розрахованих на привертання уваги. Адже серед багатолюдного натовпу на охайно одягненого юнака ми просто не звернемо увагу, а варто йому лише одягнути ланцюг на шию, а на зап’ястя — залізний браслет, чорну футболку з логотипом якогось рок-гурту чи шкіряну куртку і «хлопчик без імені» перетвориться на «металіста». В такому вигляді кожен його помітить.

Отже, такий своєрідний маскарад допомагає молодій людині вирішити багато особистих проблем, в тому числі, і найважливішу: оточуюче людство безвідмовно признає факт його існування на землі. Багато молодих людей використовує такий прийом, відносячи себе до тої чи іншої субкультури, імітуючи тільки зовнішній вигляд, деколи навіть не цікавлячись історією чи ідеями угрупування. Таких «неформалів» називають «позерами», навідміну від «try» — «справжніх», які сповідують всі «закони» та ідеї молодіжного угрупування.

Не менш важливою для членів кожної субкультури є музика, яку вони слухають. Психологічні функції цієї музики такі ж різнобічні, як і вона сама та її прихильники. Одному вона дає розрядку емоційного напруження. Другому — відчуття внутрішнього духовного звільнення, відключення від прози буднів. Третьому — відчуття комунікативної легкості, злиття з гуртом. Причому одна і та ж сама музика може по-різному впливати на різних людей.

В залежності від того, яку молодіжну субкультуру обирає молода людина, формується її індивідуальність, визначаються життєві цінності. Завдяки належності до тої чи іншої молодіжної субкультури, у підлітків та молоді відбувається підвищення значущості власних цінностей. Тим самим способом вирішується проблема диференціації самооцінки. Зазвичай, у членів молодіжної субкультури вона завищена, адже вони відчувають свою перевагу над оточуючими.

Будучи учасниками певного молодіжного об'єднання, молоді люди забезпечують свою потребу в неформальному, довірливому спілкуванні, головною метою якого є розуміння й саморозкриття; відкриття свого внутрішнього світу, який може не співпадати із зовнішньою поведінкою.

Також молодіжна субкультура впливає на розвиток творчості, адже тут молодь тісно пов’язана з музикою, дехто починає грати на музичних інструментах, здебільшого, це гітара, дехто — писати тексти пісень, малювати тощо. Ще одним з позитивних факторів впливу молодіжної субкультури є те, що у підлітків зменшується рівень тривоги, загостреної потреби в розумінні. Молоді люди створюють власну систему цінностей, прагнуть підвищувати свій культурний рівень, створюють глобальні плани, спрямовані на майбутнє. Відбуваються також і інші позитивні зміни, пов’язані з належністю підлітка до певної субкультури, але головною серед них є те, що особистість знаходить свій шлях реалізації, самоствердження та розкриття своїх здібностей. Все це в подальшому житті сприяє його активнішій соціалізації та розвитку як особистості.

Проте, звісно, є і негативні сторони окремих молодіжних субкультур. У розважально-музичних — це інфантильність (дорослі діти), у ескапістських — десоціалізація (невміння співжити в суспільстві, досягати в ньому успіху, безнадійна втеча), у деструктивних — кримінальна відповідальність. Майже у всіх — нездоровий спосіб життя.

Отож, якщо діяльність молодіжної субкультури не виходить за межі здорового глузду і не веде до «розлучення» зі світом, то такі захоплення є навіть корисними, сприятливими для здорового способу життя й розвитку вольових та фізичних якостей. Водночас треба стежити за всебічним розвитком особистості, не замикатися в наявних межах.

1. 3 Вплив молодіжної субкультури на міжособистісні стосунки

Процес формування та розвитку особистості характеризується визначеними психологічними закономірностями. Насамперед, це почуття дорослості, показниками якого є потреба молодої людини, щоб до неї ставились як до дорослої; прагнення до самостійності і бажання захистити деякі сфери свого життя від втручання дорослих та наявність власної лінії поведінки. Провідним фактором самоутвердження людини в період ранньої юності є усвідомлення своєї ролі у двох існуючих системах взаємовідносин з оточуючими — ровесниками та дорослими. У кожній з цих систем молодь проявляє себе по-різному.

Взаємини з дорослими характеризуються складним протиріччям внутрішньої позиції молодої людини — прагнення до самостійності поєднується з тривогою, що він не впорається з новими завданнями, які поставлені перед ним. У цьому йому потрібна підтримка дорослого, але відверто визнати це він не хоче, шукаючи заміну такому спілкуванню в середовищі субкультури. Нерозуміння є типовою особливістю взаємин юнацтва з дорослими, і як наслідок цього виникають конфлікти з приводу як захоплень та повсякденних звичок (одяг, макіяж, час відсутності вдома, тощо), так і з приводів належності молодої людини до субкультури, його шкільного життя та особистих принципів, норм.

Емансипація від влади дорослих проявляється у заміненні їх ролі групою однолітків, що являється феноменом з точки зору впливу оточуючих на дану особистість. Нестримний потяг до спілкування, до колективу, до спільних діяльності та дозвілля являються причинами об'єднання юнацтва у субкультури і сумісної діяльності у них. Спрямованість таких об'єднань лякає і вчителів, і батьків, тому що вмовити молоду людину залишити угрупування буває дуже важко.

У період ранньої юності людина більш відчуває необхідність мати друга, що також є однією з причин належності підлітка до певної субкультури. Спостерігається підвищення інтересу до ровесника, як до людини з певними внутрішніми якостями. В процесі спілкування з однолітками молодь вибирає друзів з схожістю поглядів на життя, та чітко усвідомлює різницю між товаришем і другом, якому можна довіритись.

Одним з негативних наслідків належності юнацтва до субкультури може бути завищена самооцінка, що також впливає на відносини з оточуючими. У молодих людей із завищеною самооцінкою дуже яскраво помітна така вада характеру, як негативізм, тобто протидія усякому зовнішньому втручанню в своє життя. У поєднанні з почуттям дорослості негативізм часто виявляється у таких проявах підліткової поведінки, як словесна грубість, розбещеність, тютюнопаління, вживання спиртних напоїв та наркотиків, гра в азартні ігри, схильність до суїциду, тощо. До того ж, у деяких субкультурах такий спосіб життя є нормою.

Бажання належати до якоїсь субкультури можна пояснити прагненням до довіри у взаємодії з оточуючими. Довіра до товариша реалізується у сфері інтимно-особистісного спілкування, головна мета якого — розуміння й саморозкриття. Адже юнацькому віці потреба в спілкуванні з дорослими не завжди знаходить своє задоволення, що негативно позначається на розвитку особистості. Юнаки та дівчата значно частіше, ніж люди старшого віку, відчувають себе самотніми. Але відчуття самотності виникає не від зовнішньої ізоляції, не від поганого оточення, а від неможливості висловити в спілкуванні всю повноту відчуттів. Належність до субкультури дає таку можливість.

Між членами субкультури часто виникають дружні стосунки. Однією з головних неусвідомлюваних функцій такої дружби є підтримка самоповаги. Юнацька дружба іноді виступає як своєрідна форма «психотерапії», дозволяючи молодим людям висловити почуття й знайти підтвердження їх у того, хто поділяє їх сумніви, тривоги, надії. Юнацька потреба в саморозкритті часто переважає інтерес до розкриття внутрішнього світу іншого, спонукаючи не тільки обирати друга, скільки вигадувати його.

У субкультурі кожен прагне знайти своє, особливе місце в колективі, для молодих людей важливо не «злитися» з групою, а зробити так, щоб його чули і цінували. Лише наймолодші учасники субкультури — підлітки можуть сліпо підкорятися колективу і вважати його єдиним авторитетом.

Зовнішній вигляд, одяг чи зачіска молодіжної субкультури часто викликає нарікання і роздратування дорослих. Справа не тільки в різниці смаків батьків та дітей, а в тому, що діти хочуть відрізнятися від старших, і найлегше це зробити саме за допомогою зовнішніх аксесуарів. Одяг та зовнішній вигляд людини є не що інше, як засіб комунікації, за допомогою якого особистість інформує оточуючих людей про свій статус, смаки, тощо.

Відношення до молодіжної субкультури найвиразніше проявляється у суперечках про музику. Тут представлені два полюси. Одні представники старшого покоління категорично заперечують сучасну рок- та іншу музику, вважаючи її антихудожньою, аморальною, шкідливою для здоров’я, соціально небезпечною і прямо-таки демонічною. Інші відносяться до неї ліберально-поблажливо, пояснюючи музичні захоплення молоді виключно віковими особливостями, мовляв, музика ця, звичайно ж, несерйозна, але забороняти її немає сенсу, з віком молодь це зрозуміє. Але і осуд, і поблажливість дуже рідко поєднуються з дійсним знанням і розумінням предмету. А між тим, ця музика достатньо складна. Тому для вихователів молоді, будь то батьки чи вчителі, не обов’язково розділяти всі захоплення, в тому числі і музичні, молоді, але обов’язково знати, які вони, і враховувати це в своїй роботі.

Не потрібно ідеалізувати молодіжну субкультуру, адже на рівні з потенціалом оновлення вона має свою небезпеку. Звична для всіх стратегія — осуду і заборони — вже доказала свою неефективність. Нетерпимість суспільної думки тільки сприяє розвитку підліткового нігілізму і манірності. Друга стратегія — всеобіймаюче прийняття будь-яких молодіжних течій теж нереальна: не всі течії молодіжної субкультури нас влаштовують, до того ж, вони самі на таку асиміляцію не підуть. Залишається лише діалог. Потрібно вміти співпрацювати і ламати однобічні уявлення про власне суспільство. Зрозуміти його внутрішню структуру, не відрізуючи елементів, що здаються зайвими. Працюючи з неформальною молоддю, ми самі повинні навчитися жити в неформальному суспільстві.

Розділ 2. Аналіз досліджень впливу молодіжної субкультури на формування особистості

2. 1 Результати досліджень впливу молодіжної субкультури на становлення та розвиток особистості в період ранньої юності

Дослідження музичних уподобань та належності до молодіжних субкультур учнів 10 класів Київської середньої школи № 70. Дослідження проводилось методом анкетування, в якому прийняли участь 28 учнів, з яких було 16 хлопців та 12 дівчат віком 14−15 років. В анкеті було поставлено 7 запитань:

— Скільки тобі років?

— Стать (чоловіча/жіноча)

— Чи подобається тобі слухати музику?

— Який стиль музики тобі подобається більше всього?

— Який твій улюблений гурт чи виконавець?

— Чи вмієш ти грати на якомусь музичному інструменті?

— Чи відносиш ти себе до якоїсь із молодіжних субкультур?

На питання «Чи подобається тобі слухати музику?» — зі 100% опитуваних 89,28% відповіли «так», а 10,71% - «дивлячись яку». Це було дуже передбачуване питання, оскільки, часто підлітки не уявляють без музики свого життя і це — одне з найпоширеніших їхніх захоплень.

На питання «Чи вмієш ти грати на якомусь музичному інструменті?» — 75% відповіли «ні» (з них 35,71% хлопців та 39,28% дівчат), 25% відповіли «так» (з них 17,85% дівчат та 7,14% хлопців). Серед інструментів переважало фортепіано, гітара; зустрічались також — скрипка, акордеон, ударні. Саме на таких музичних інструментах учні найчастіше вчаться грати в музичній школі, або ж — самостійно. Для останнього варіанту найчастіше використовують гітару.

На запитання «Чи відносиш ти себе до якоїсь із молодіжних субкультур?» — 71,42% відповіли «ні» (з них 50% дівчат та 24,42% хлопців), 17,85% відповіли «так» (з них 14,28% хлопців та 3,57% дівчат), 10,7% відповіли «ні, але хотів (-ла) би» (з них 7,14% хлопців та 3,5% дівчат). Серед найбільш популярних молодіжних субкультур — емо, рокери, репери, рейвери, металісти, панки. З відповідей видно, що серед підлітків мало прихильників молодіжної субкультури, тому що найбільш впливовими її учасниками є юнацтво.

Запитання: «Який стиль музики тобі подобається більше всього?» та «Який твій улюблений гурт чи виконавець?» передбачали довільну відповідь. Опитувані вказали іноді по декілька стилів та назв гуртів. На основі їх відповідей складені наступні таблиці (див. Додаток 2). Кількість названих гуртів та виконавців дорівнює тридцяти трьом та демонструє різноманітність музичних шляхів підлітків. Названі ними молодіжні субкультури також вказують на різні напрями самоствердження та вибору життєвих цінностей, відповідно до ідей цих субкультур.

Дослідження вибору ціннісних орієнтацій у житті, проведене студентами кафедри загальної та соціальної педагогіки Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника.

Дослідження було проведене навесні 2001 р. для нього було взято три групи школярів західного регіону України: А — 438 респондентів 10−11 класів загальноосвітніх навчальних закладів обласних центрів І-ІІІ ступеня, В — 576 учнів такого ж типу навчальних закладів, але районних і сільських, і С — 488 учнів 8−9 класів загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІ ступеня (переважно сільських шкіл). У ході дослідження було звернено увагу на проблеми, що найбільше цікавлять шкільну молодь. Важливо було з’ясувати інформаційний простір старшокласників, коло їхніх інтересів. Крім того, вивчався стан самовиховання старшокласників, їхню участь у громадській роботі.

Особливий інтерес викликало питання з приводу того, чи читають старшокласники твори сучасних українських письменників. Проте отримані результати виявилися невтішними. Практично кожний другий респондент групи С за останній рік не прочитав жодної книжки. Аналогічну картину (різниця у 5% у кращий бік) отримали й у школярах групи, А і В. Свою позицію в даному питанні вони пояснили так: «немає часу», «нецікаво», «немає цікавих книжок» тощо.

Аналіз телепрограм, які дивляться старшокласники, показав, що основна маса учнів групи, А (65%) і групи В (49%) надають перевагу розважальним програмам. На одному рівні в усіх групах залишається інтерес до перегляду телевізійних новин, які регулярно дивиться тільки кожний п’ятий старшокласник, а це свідчить про політичну байдужість певної частини шкільної молоді.

У відповідь на питання «Які головні цінності людського життя ви можете назвати?» великий відсоток опитаних надав перевагу матеріальним. Менше половини не могли назвати інших цінностей, «заради яких варто народитися і жити у цьому світі» [3; 3].

На запитання «Чи займаєтесь ви самовихованням?» ствердну відповідь дали 84% опитаних. Це є свідченням того, що практично всі учні старших класів основної і старшої ланок середньої загальноосвітньої школи розуміють значення самовиховання у формуванні особистості. За твердженнями учнів, займатися самовихованням потрібно, щоб «у майбутньому правильно приймати рішення, самостійно і добре виконувати свою роботу» (28%), «бути вихованою людиною» (19%), «краще спілкуватися з людьми» (10%) тощо.

Проте, слід зауважити, що у ході проведеного дослідження були отримані й протилежні результати, які свідчать, що частина молодих людей старшого шкільного віку (16%) не вважають за обхідне постійно займатися самовихованням. Свою точку зору вони обґрунтували такими твердженнями «…не займаюсь самовихованням, тому що за мною доглядають батьки» (33%), «…тому, що ми ще неповнолітні» (10%) тощо. Результати даних досліджень вказали на те, що більшість учнів старших класів обмежені у спілкуванні зі світом, у здобутті знань, у формуванні планетарної свідомості.

Отже, дані дослідження визначають, що головними учасниками молодіжних субкультур є саме юнацтво, а не підлітки. Вплив молодіжної субкультури на формування особистісного «Я» в період ранньої юності визначається домінуванням авторитету друзів перед авторитетом батьків. Належність до певної субкультури також впливає на самооцінку особистості, яка, зазвичай, підвищується. Мають місце також інші зміни, пов’язані з міжособистісними стосунками молоді між собою та з дорослими. Якщо ж молода людина є учасником певної течії, то молодіжна субкультура має пріоритетне значення в її житті.

2. 2 Дослідження впливу молодіжної субкультури на формування індивідуальності в період ранньої юності на базі НВК «Школа-колегіум» ім. Т.Г. Шевченка м. Сарни

Дослідження поводилось серед учнів 9−11 класів НВК «Школа-колегіум» ім. Т. Г. Шевченка за допомогою таких методів: бесіда, анкетування, збір незалежних характеристик, метод експертних оцінок та вивчення шкільної документації.

Серед учнів 10-их класів була проведена бесіда на тему: «Молодіжні субкультури та їх вплив на суспільство». Метою бесіди була актуалізація та впорядкування учнівських знань про субкультури, їх назви, ознаки, класифікацію, історію виникнення потенціальну небезпечність окремих субкультур (деструктивних) та вивчення впливу молодіжної субкультури на особистість старшокласника.

У ході бесіди з’ясувалося, що учні володіють достатньою інформацією про особливості, ознаки найбільш поширених сучасних субкультур, але мало хто знає факти з історії виникнення тої чи іншої молодіжної субкультури. Учні розрізняють учасників молодіжних субкультур, здебільшого, за їх зовнішнім виглядом. Не всі учні мають достатній рівень знань про ідеї, погляди чи принципи існування субкультур. Здебільшого такою інформацією володіють безпосередньо самі учасники молодіжних субкультур, або ж учні, які цим цікавляться.

Учні розуміють соціальну небезпеку таких субкультур, як, наприклад, скінхеди, гопники, проте, на жаль, деякі учні навіть розділяють їхні погляди. Це говорить про те, що сучасні діти та молодь схильні до насилля, жорстокості, тому що схвалюють її, і, можливо, самі живуть за такими принципами. Крім того, такий високий рівень агресії, як вербальної, так і фізичної, може спровокувати їх подальшому навіть на кримінальні вчинки (бійки тощо).

З метою дослідження впливу молодіжних субкультур, серед учнів 11-А та 11-Г класу було проведене анкетування, яке дало змогу визначити знання старшокласників про субкультури, та їхнє розуміння ідей, цілей, необхідності окремих молодіжних течій. Кількість опитаних старшокласників — 41 учень. В анкеті було поставлено 10 наступних запитань:

1) Що таке молодіжна субкультура?

2) Які молодіжні субкультури є в твоєму місті?

3) Які молодіжні субкультури тобі подобаються? Чим саме?

4) Чи відносиш ти себе до якоїсь молодіжної субкультури?

5) Як ти став членом молодіжної субкультури?

6) Який вплив молодіжна субкультура має на тебе?

7) Який вплив молодіжна субкультура має на суспільні відносини?

8) Які молодіжні субкультури ти заборонив би?

9) Яку молодіжну субкультуру ти створив би?

10) Яких відомих людей ти знаєш, що відносять себе до певної молодіжної субкультури?

У відповідь на перше питання, учні дали такі визначення молодіжної субкультури: «це група людей зі своїми переконаннями, стилем життя» — 19,5%; «молодіжне захоплення» — 17%; «напрям молодіжної культури» — 12%; «виховання молоді» — 9,7%; «молодіжний рух» — 7,3%; «спосіб вираження себе» — 7,3%; «молодіжна філософія» — 4,8%; «напрям сучасної творчості» — 4,8%; «стан душі» — 2,4%; «те, що найбільше допомагає в житті» — 2,4%; «спосіб життя» — 2,4%. Не дали жодної відповіді 9,7% опитаних. Із відповідей учнів видно, яку роль субкультура грає в їхньому житті та як вони до неї ставляться. Вони вказують на те, що в учнів, які є членами певної субкультури, формування світогляду, особистісного «Я», відбувається через призму ідей, цінностей, способу життя цієї субкультури.

Відповіді на друге питання анкети: «Які молодіжні субкультури є у вашому місті?» були наступними. Найпоширенішими (за кількістю членів, прихильників) є емо — 100% опитаних, панки — 97,5%, металісти — 43,9%, репери — 41,4%. Менш поширеними у місті є такі субкультури як готи — 75,6%, скінхеди — 29,2%,, гопники — 4,8%, та сатаністи — 9,7%.

На третє питання анкети «Які молодіжні субкультури тобі подобаються?» опитувані відповіли так: панки — 31,7%, ніякі не подобаються — 29,2%, репери — 12,1%, емо — 12,1%, готи — 12,1%; металісти — 9,7%, скінхеди — 2,4%. Подобаються молодіжні субкультури через їхню музику, погляди на життя, стиль одягу, поведінку; були і такі відповіді, як «тому, що вони всі індивідуальності» та «через те, що там панує культ сильної особистості» (у субкультурі металістів). Більшість учнів вважають субкультури беззмістовним захопленням, на яке не варто гаяти часу, а дехто вважає, що люди, які є учасниками субкультур не знайшли собі в житті кращого заняття, не знають, куди діти свій вільний час, або ж, живучи у світі субкультури, відмовляються від оточуючого світу, суспільства.

На четверте питання «Чи відносиш ти себе до якоїсь молодіжної субкультури?» 82,9% (34 учні) відповіли негативно. Деякі з них уточнили свої відповіді чи пояснили, чому вони не належать до жодної із субкультур, такими фразами: «я нормальна людина», «мені не вистачає часу на дурниці», «я не займаюсь дурницями», «я взагалі цього не поважаю» тощо. Багато хто написав, що захоплюється лише музикою чи стилем, але до субкультури не входить. Лише 7 учнів є учасниками молодіжних субкультур: 9,7% (4 учні) — панки; 4,8% (2 учні) — металісти; 2,4% (1 учень) — емо. Це також вказує на своєрідний рейтинг субкультур та їхнє поширення серед молоді.

На питання «Чому ви стали членом молодіжної субкультури?», відповідно, 7 учнів дали такі відповіді: «подобається музика цієї субкультури» — 2 учні, «через надію знайти друзів», «тому, що це круто», «бажання віднайти самого себе», «друзі порадили», «розумію і підтримую ідеї субкультури». Як видно з відповідей учнів, мотиви до вступу в молодіжні субкультури в кожного різні. Найпоширеніший — це захоплення музикою, з якої починається зацікавлення стилем субкультури, її ідеями і так далі. Є такі, що прагнуть краще пізнати себе, або ж, просто розуміють та підтримують ідеї чи погляди субкультури.

Шосте питання «Який вплив має молодіжна субкультура на тебе?» визначило наступні відповіді учнів. Більшість учнів стверджує, що субкультура не має на них ніякого впливу — 68,2%. На деяких учнів, молодіжна субкультура впливає негативно — 7,3%, чи майже не впливає - 4,8%, дехто розцінює такий вплив як великий — 4,8%, чи помірний — 2,4%. Є також учні, які не можуть визначити силу чи ступінь впливу молодіжних субкультур — 4,8%, а деякі старшокласники визначають, у чому саме проявляється цей вплив, наприклад: вплив друзів — 2,4%, молодіжна субкультура чомусь навчає - 2,4%, або ж навіть визначає життєву позицію — 2,4%.

Вплив молодіжних субкультур на суспільні відносини учні визначили в наступних відповідях: 39% учнів вважають, що молодіжні субкультури негативно впливають на суспільні відносини; 12,1% не можуть визначити, як впливає субкультура на відносини в соціумі, тому не дали жодної відповіді. Окремі учні розцінюють цей вплив як великий — 12,1%, складний — 2,4%, позитивний — 2,4%, агресивний — 2,4%; вважають, що субкультури не мають ніякого впливу — 7,3%, або ж мають вплив лише деякі субкультури — 4,8%; «провокують сутички між субкультурами» — 9,7%, «нав'язують свої ідеї» — 2,4%, «погіршують відносини батьків та дітей» — 2,4%, «неповага до оточуючих» — 2,4%. З відповідей старшокласників видно, що не всі вони можуть об'єктивно судити про вплив молодіжної субкультури, визначаючи лише його найсильніші сторони.

З відповідей на питання «Яку молодіжну субкультуру ти заборонив би?» видно, що більшість учнів негативно ставляться до субкультури емо — 41,4%. Це пояснюється тим, що підліткам та молоді не імпонують хлопці та дівчата, які відкрито виражають свої емоції, можуть плакати, а ще, як вважають опитувані, вони схильні до самогубства. Заборонили б субкультуру скінхедів — 21,9%. Це говорить про те, що сучасна молодь більш сприйнятлива до насилля, ніж до відкритого вияву емоцій. 31,7% учнів заборонили б всі субкультури, оскільки вони не розуміють їхнього значення, або вважають їх зайвими в суспільстві. 9,7% не заборонили б нічого, мотивуючи це словами «вони мені не заважають» тощо. Окремі учні не хочуть бачити в числі діючих субкультур сатанистів — 7,3%, пояснюючи це їхніми протиправними діями, наприклад жертвоприношення; а також субкультури готів — 7,3%, реперів — 7,3% та гопників — 2,4%. З цих відповідей видно, як ставляться підлітки до своїх однолітків-неформалів, та як їхнє ставлення впливає на формування особистості останніх.

Серед тих субкультур, які учні створили б, є такі: «Glamour», «Fashion» — відповіли декілька опитуваних-дівчат, орієнтуючись на те, що їм цікаво. Дехто зі старшокласників проекспериментував з об'єднаннями різних, подекуди несумісних субкультур в одне ціле, наприклад: емо-готи, емо-скінхеди, фолк-металісти, метал націоналісти — беручи від кожної субкультури тільки найкращі її сторони. Деякі учні створили б субкультури спортсменів, патріотів, оптимістів, тобто, корисні та цікаві суспільству. 24% опитаних дали відповідь: «не створював би ніякої субкультури», мотивуючи тим, що це нецікаве заняття, або ж власними, вже існуючими вподобаннями, інтересами, ціллю життя. 9,7% старшокласників не дали жодної відповіді. 7,3% відповіли: «те, що мені потрібно — вже створено», що говорить про вагоме значення субкультури в їхньому житті; 4,8% - «всі можливі субкультури вже створені «. Однак, майже всі учасники опитування хотіли б бачити новостворені субкультури цікавими, позитивними, без насилля, жорстокості та корисними для суспільства.

Серед відомих людей, які відносять себе до певної молодіжної субкультури, старшокласники назвали музичні гурти: «Tokio Hotel» (емо) — 14,6%; «Арія» — 12,1%, «Король и Шут» — 7,3%, «Rammstein», «Amatory», «30 секунд до Марсу» — 4,8%, «Slayer», «Korn», «Slipknot», «Металіка», «ДДТ», «Blog 27» — 2,4% та співаків: Мерлін Менсон, Юра Хой — 17%, Віктор Цой, В. Кіпєлов — 14,6%, Авріл Лавін, Шевчук, А. Князєв — 12,1%, ГоршОк — 9,7%, А. Беркут, Павло Яцин — 7,3%, Курт Кобейн, Наташа Щеглова, Аня Рудньова — 2,4%. Не дали жодної відповіді - 24,3% опитаних. Досить багато учнів не можуть назвати жодного з відомих людей-неформалів, та й інші назвали лише музикантів — співаків чи музичні гурти, які є популярними в середовищі окремих субкультур. Це говорить про недостатню обізнаність учнів у цьому питанні і пояснюється тим, що учасники певних субкультур мають своїх кумирів, фанатів серед тих, хто доносить до них їхню улюблену музику і просто не цікавляться іншими, як і їхні звичайні однолітки, — їм це просто не цікаво.

Отже, результати цього анкетування говорять про те, що більшість старшокласників вважають субкультури захопленням, яке погано впливає на людину, проте серед них є такі, що захоплюються музикою чи стилем одягу деяких субкультур. Частина учнів відноситься до учасників подібних угрупувань нейтрально, або ж мають друзів-неформалів. І лише малий відсоток учнів є членами молодіжних субкультур. Для них субкультура — це «те, що найбільше допомагає в житті», «спосіб життя», «круто», вони живуть за ідеями своєї групи та відносяться до свого захоплення цілком серйозно. Тож на формування особистісного «Я» цих молодих людей субкультура впливає по різному. Для учасників субкультур є дві сторони впливу, одна — у середовищі самої субкультури, друга — в колі однокласників, суспільства. Що ж до молоді, яка не відносить себе до жодного з неформальних об'єднань, то на них субкультура впливає за допомогою таких засобів, як спілкування з однолітками-неформалами, музикою певних субкультур, та і просто наявністю різноманітних молодіжних субкультур в суспільстві.

Ще одне анкетування на тему «Ціннісні орієнтації у житті старшокласника» було проведене серед учнів 11-Б класу. В анкетуванні приймали участь 22 учні. Метою дослідження було визначення факторів, які найбільше впливають на формування особистісного «Я» та індивідуальності у даному віці. Анкета складалась із 16 тверджень, що потребували доповнення:

1. Життя — …

2. Головним у житті є…

3. У житті можна сподіватися на…

4. У житті мене лякає…

5. Мета мого життя — це…

6. Сенс життя людини в …

7. У житті я боюся…

8. У критичних ситуаціях мені допомагає…

9. Зараз я боюся…

10. Я почуваюся вільним, коли…

11. Незалежна людина — це та, що…

12. Найкращим способом відпочинку є…

13. Бути щасливим мені заважає…

14. Що потрібно людині, щоб досягти щастя?

15. Моя майбутня професія…

16. Моїм життєвим правилом є…

На перше питання «Життя — це…» учні відповіли так: «існування людини від народження до смерті» — 50%, «дане для добра, допомоги оточуючим» — 9%, «для самореалізації, сім'ї» — 9%, «зміна поколінь» — 9%, не дали жодної відповіді - 9%, «те, що розвивається» — 4,5%, «життєдіяльність людини» — 4,5%, «нескінчений вир захоплюючих подій» — 4,5%, «музика» — 4,5%. З цих відповідей видно, як учні відносяться до життя, чи цінують його, що воно для них значить та як вони використовують те ж саме життя.

Що є головним у житті, старшокласники визначили наступним чином: здоров’я, духовні та моральні цінності - 40,9%, сім'я — 27,2%, друзі, кар'єра — 18,1%, щастя — 13,6%, спілкування, радість, життя, добробут — 9%, кохання, музика, розваги — 4,5%. Отже, головною цінністю, безумовно, є здоров’я, і дуже добре те, що учні це розуміють. Також одними з головних цінностей для них є духовні та моральні цінності. Проте всі вони, звичайно, орієнтувались на ці цінності, які є головними для них сьогодні, зараз, в теперішній період їхнього життя.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой