Вплив умов торгівлі на окремі сектори економіки України

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Международные отношения и мировая экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

httр: //www. аllbest. ru/

ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ

кафедра міжнародних економічних відносин

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з Міжнародних економічних відносин

на тему: Вплив умов торгівлі на окремі сектори економіки України

Студентки 4 курсу 483 групи

галузі знань: 0302 «Міжнародні відносини»

напряму підготовки: 6. 30 203 «Міжнародні економічні відносини

Васильців С.М.

Керівник Чех М. М.

м. Львів 2012 рік

План

  • Вступ
  • Розділ 1. Умови торгівлі та їх макроекономічний вплив
  • Розділ 2. Вплив умов торгівлі на розвиток виробництва в окремих секторах економіки України
  • Розділ 3. Залежність умов торгівлі від обмінного курсу
  • Висновки
  • Перелік використаної літератури
  • Додатки

Вступ

Позитивні результати реформування економіки України як суверенної держави у справі зниження рівня інфляції, стабілізації цін, зміцнення курсу національної грошової одиниці, поступового зростання зовнішньої торгівлі поєднувалися і з негативними процесами і явищами в окремих сферах та галузях економіки. Особливо яскраво суперечливість ходу реформ та неоднозначний характер їх наслідків відображається в процесі інтеграції економіки України у світові господарські зв`язки. Розширення та інтенсифікація міжнародних економічних відносин України, з одного боку, є наслідком системної трансформації економіки, а, з іншого, — відіграє надзвичайно важливу роль у призупиненні кризових тенденцій та забезпеченні економічного зростання, тобто є вагомим фактором трансформаційного процесу [18, с. 280].

Актуальність обраної тематики полягає в тому, що зовнішня торгівля в Україні набула характеру здебільшого одностороннього зв’язку, тобто негативне сальдо торговельного балансу свідчить про значне переважання імпорту над експортом в нашу державу і про її здебільшого сировинну складову, а не готову продукцію, як це є у розвинутих країнах світу. Глибокі структурні диспропорції зумовлюють зростання сировинного характеру експорту.

Умови торгівлі певною мірою перебувають під впливом змін курсу національної валюти. В умовах монетарної економіки за допомогою валютно-фінансової політики держава безпосередньо впливає на макроекономічні процеси, в тому числі на зміну умов торгівлі.

Проблеми зовнішньої торгівлі нашої країни, її інтеграції у світове господарство досліджувались у працях українських вчених Амоші О.І., Андрійчука В.Г., Безчасного Л. К., Білоруса О.Г., Будкіна В.С., Бураковського І.В., Вергуна В. А., Гейця В. М., Долішнього М.І., Дорогунцова С.І., Дудченка М. А., Кістерського Л.Л., Климка Г. Н., Клочка В. П., Кредісова А.І., Лукінова І.І., Лук`яненка Д.Г., Макогона Ю. В., Онищенка В. П., Панченка Є.Г., Пахомова Ю. М., Пирожкова С.І., Поручника А. М., Рогача О.І., Рум`янцева А.П., Тимчука М. Ф., Філіпенка А.С., Федосова В. М., Чухна А. А., Шниркова О.І. та ін.

Проте, на нашу думку, у дослідженнях українських та зарубіжних вчених не знайшли достатньо повного висвітлення явища і проблеми, пов`язані із взаємообумовленістю процесу економічної інтеграції у світове господарство та економічних перетворень у перехідних економіках, особливо впливу цих процесів на зміни умов торгівлі, формування економічно обгрунтованої стратегії та тактики інтеграції у світогосподарські процеси.

У даній роботі також буде рекомендуватись проаналізувати і буде оцінено вплив умов торгівлі на розвиток виробництва в окремих секторах економіки України на основі регресійної моделі, а також вплив умов торгівлі на обмінний курс на основі тесту Гренджера та регресійного аналізу.

Мета дослідження полягає у теоретичному узагальненні, обгрунтуванні методологічних засад та розробці практичних організаційно-економічних заходів щодо подальшого розвитку експортного потенціалу України, поліпшення умов зовнішньої торгівлі як ефективного напряму системної трансформації економіки, забезпечення сталого економічного розвитку країни.

Об`єктом дослідження є зовнішньоторговельна сфера України, формування стратегії, спрямованої на стимулювання розвитку експортного потенціалу, визначення напрямів інтеграції економіки України у світове господарство.

Предметом дослідження є умови торгівлі, їх галузева специфіка, формування стратегії, спрямованої на стимулювання експортного потенціалу країни з метою подальшого стійкого економічного зростання.

Розділ 1. Умови торгівлі та їх макроекономічний вплив

Умови торгівлі служать індикатором міжнародної конкурентоспроможності країни. Поліпшення умов торгівлі країни в довгостроковому періоді може інтерпретуватися як поліпшення міжнародної конкурентоспроможності країни, причому як на ринку експортних товарів, так і на національному ринку конкуруючих товарів [16, с. 28].

Аналізуючи динаміку розвитку зовнішньої торгівлі, слід мати на увазі, що процеси, які протікають в економіці, характеризуються високим рівнем невизначеності. Внаслідок цього теоретичне визначення реального впливу умов торгівлі на економічні процеси пов`язане з певними труднощами та має неоднозначний характер. Крім того, на відміну від постулатів неокласичної теорії міжнародної торгівлі, в даному випадку простежується тенденція до зміни внутрішнього співвідношення цін на товари [4, с. 28].

Складним і суперечливим процесам трансформації постсоціалістичних країн Європи і нових незалежних держав, особливо на початковому етапі трансформації їх економіки, присвячені праці таких зарубіжних науковців з постсоціалістичних країн, як Абалкін Л.І., Бальцерович Л., Босе Г., Брада Дж.С., Бункін М., Буніч П.Г., Валовой Д. В., Вінтрова Р., Гребнев Л. С., Іванченко В.М., Карпухін Д.Н., Корнаї Я., Купцов В.І., Лацис О., Лисичкін Г. С., Мясоедов Б. А., Попов Г. Х., Шмельов Н. та ін [20, с. 465].

Сфера зовнішньої торгівлі завжди цікавила економістів різних країн світу у зв’язку з тим, що вона займає особливе місце у загальній системі світогосподарських зв’язків і опосередковує майже усі види міжнародного співробітництва. Протягом століть економічні погляди щодо цілей і механізмів здійснення зовнішньої торгівлі змінювалися. Це визначено особливостями розвитку економіки і конкретними задачами, які ставили перед собою держава й суб'єкти господарювання на певних історичних відрізках часу. Питання розвитку й функціонування зовнішньої торгівлі досліджували відомі західні вчені - А. Сміт, Д. Рикардо, Ф. Еджуорт, В. Леонтьєв, Б. Олін, Е. Хекшер, Д. Хьюм, Г. Хеберлер та інші.

У сучасній економічній науці проблеми зовнішньої торгівлі представлені вітчизняними вченими — Е. Авдокушиним, І. Бураковським, Л. Дмитриченко, Т. Костюк, А. Кредісовим, Ю. Макогоном, Є. Савельєвим, С. Сутиріним, В. Фомічовим, Т. Циганковою та іншими [5, с. 15].

Різним аспектам трансформації постсоціалістичних країн, їх інтеграції у світове господарство, розвитку зовнішньої торгівлі і зовнішньоторговельної політики в умовах трансформаційних економік присвячено багато робіт зарубіжних економістів. Серед них слід назвати Артуса Дж.Р., Балассу Б., Барро Р., Бола Р. Дж., Бречера Р. А., Бруно М., Бхагваті Дж., Вільямсона Дж., Вінтерса А.Л., Голдстейна М., Гріневея Д., Дарендорфа Р., Денісона Е., Дорнбуша Р., Едліна А., Істерлі В., Ітона Дж.Р., Кейна Т., Кейвза Д., Киндлебергера С. Р., Клінгебіла Д., Кругмана П. Р., Ліндерта П.Х., Мандела Р. А., Маркеса Дж., Мида Дж.Е., Опенхеймера П., Панагарію А., Портера М., Рея П., Росса К. З., Сакса Дж., Сапінгтона Д., Солоу Р., Стігліца Дж., Тервола Дж., Фішера С., Хана М. С., Шмідінга Х. та ін [3, с. 67].

Стійка позитивна динаміка умов торгівлі формується під впливом різноманітних факторів, серед яких найбільш важливе місце займають загальні підходи формування політики держав, розвиток зовнішніх ринків, внутрішні та зовнішні передумови входження трансформаційних економік у світове господарство, світова кон`юнктура, формування цінової політики, ефективність зовнішньоторговельних зв`язків, стимулювання приватизації, інноваційні можливості, передача технологій, прямі іноземні інвестиції, конвертованість валют, внутрішня і світова інфляції, бюджетний дефіцит, розвиток національної фінансової системи, номінальний валютний курс, управління валютним курсом [1, с. 170].

В контексті впливу зовнішньої торгівлі на економічний розвиток слід розглядати зростання внаслідок зміни відносних цін товарів (імпортозамінне й експортоорієнтоване зростання). Імпортозамінне зростання є збільшенням виробництва того товару, який країна імпортує, що призводить до поліпшення умов торгівлі країни по відношенню до її торгівельних партнерів. У цьому випадку в кожній з країн спостерігається збільшення виробництва товарів, конкуруючих з імпортом. Внаслідок того, що країна все менше потребує імпортних товарів, оскільки виробляє їх сама, це призводить до зростання відносних цін експорту та падіння відносних цін імпорту. В результаті падає попит на імпортні товари й, отже, ціни на них. Це зумовлює поліпшення умов торгівлі в даній країні і погіршення в інших країнах — торгівельних партнерах.

Експортоорієнтоване ж зростання є збільшенням виробництва експортного товару, що призводить до погіршення умов торгівлі в країні. В цій ситуації спостерігається збільшення виробництва товарів для експорту в кожній із країн. Зростання пропозиції цих товарів призводить до зниження відносних цін, оскільки країна повинна пропонувати все більше своїх експортних товарів, щоб купувати попередню кількість імпортних товарів. В результаті погіршуються умови торгівлі цієї країни і поліпшуються у торговельних партнерів. Наслідком експортоорієнтованого зростання може бути деіндустріалізація, перерозподіл ресурсів з інших галузей в обробну промисловість [19, с. 39].

Проаналізовані умови економічного зростання за рахунок внутрішніх і зовнішніх факторів зміни умов зовнішньої торгівлі. В основі економічного зростання за рахунок внутрішніх факторів лежить теза, що внутрішнє зростання сприяє збільшенню пропозиції товарів, що споживаються і отже, повинно супроводитися додатковим зростанням торгівлі. При цьому необхідно додати, що по мірі зростання доходів зростає споживчий попит на різноманітні імпортні товари. Економічне зростання сприяє також зростанню зовнішньої торгівлі за рахунок імпорту. Однак такий підхід може бути значущим тільки в тому випадку, якщо країни, в яких спостерігаються високі темпи економічного зростання, скоротять торгівельні обмеження. [2, с. 162].

експортний умова торгівля економіка

Існує і протилежний підхід який опосередковано стимулює економічне зростання.

В основі підходу, згідно з яким експорт зростає за рахунок екзогенних факторів, лежить:

по-перше, положення про те, що експорт є ін`єкцію в кругообіг капіталу, при цьому зростання доходу відбувається за рахунок мультиплікативного ефекту;

по-друге, стимулювання експортом економічного зростання частково пояснюється зростанням надходжень іноземної валюти, що стимулює імпорт. Імпорт, в свою чергу, стимулює зростання за рахунок дешевої сировини або капітального обладнання;

по-третє, міжнародна конкуренція допомагає усунути структурні диспропорції. У цьому випадку зростання експорту дозволяє реальному виробництву наблизитися до межі виробничих можливостей. По мірі ліквідації структурних диспропорцій спостерігається більш високі темпи економічного зростання, оскільки об`єднується довготривала тенденція економічного зростання і зростання за рахунок структурних зрушень. Крім того, фактори виробництва мають найвищу віддачу в експортних виробництвах, отже, їх переміщення в експортне виробництво сприяє зростанню виробництва незалежно від інших динамічних факторів. При експорті досягається більш висока капіталовіддача й економія на масштабах виробництва [2, с. 162].

Зміни умов торгівлі безпосередньо впливають на національний дохід. На макрорівні при поліпшенні умов торгівлі спостерігається або зростання споживання без збільшення зовнішнього боргу, або зростання накопичення; при погіршенні умов торгівлі неминуче спостерігається зниження витрат. Останнє може призвести до серйозних змін в структурі виробництва і розподілі внутрішніх інвестицій, що в свою чергу зумовить серйозні зміни пропорцій внутрішніх цін. Зниження витрат можна загальмувати за рахунок зовнішнього запозичення, але в кінцевому результаті витрати скоротяться слідом за зниженням доходів.

Зміна витрат внаслідок зміни умов торгівлі значною мірою залежить від фактору часу, тому потрібно досить чітко розрізняти наслідки змін умов торгівлі довготривалого і короткочасного характеру. Чим більш постійний характер носять порушення, тим глибше повинні відстежуватися швидкі та всеосяжні зміни як витрат, так і виробництва. Однак, такий підхід може бути використаний, лише тоді, коли економіка повільно пристосовується до змін.

Для ліквідації негативних наслідків змін умов торгівлі на макроекономічному рівні економічний механізм повинен бути спрямований на здійснення капіталізації фінансових ресурсів на підсекторах, що мають сприятливі перспективи зростання. Для цього механізм регулювання повинен впливати на величину доходу за рахунок зміни відносних цін.

Якщо погіршення умов торгівлі носить постійний характер, кращим варіантом для розв`язання проблеми є зниження споживання до більш низького рівня, адекватного новому рівню національного доходу. Якщо погіршення умов торгівлі носить тимчасовий характер, тоді оптимальне розв`язання виникаючих проблем можливе за рахунок зовнішніх позик, які пом`якшать наслідки скорочення внутрішніх витрат у короткостроковій перспективі [5, с. 15].

Втрати ВВП внаслідок змін умов торгівлі визначаються як:

,

де Eft — абсолютний ефект, Sx і Sm — вартість в іноземній валюті відповідно експорту й імпорту країни j, Рxj — індекс вартості експорту країни j, Рmj — індекс вартості імпорту країни j [17, с. 35].

Поліпшення умов торгівлі зумовлює зростання відносних цін товарів, що виробляються для внутрішнього ринку. Це повинно спричинити поступове переміщення факторів виробництва з експортооріентованих секторів у сектор виробництва товарів для внутрішнього ринку. Так само, це є сигналом для розміщення значної частини внутрішніх інвестицій у сектор, що орієнтується на виробництво товарів для внутрішнього ринку. Зростання експортних доходів внаслідок поліпшення умов торгівлі робить можливим збільшення імпорту товарів. У той же час зростання виробництва товарів і послуг для внутрішнього ринку збільшує попит на виробничі ресурси.

Обсяги перетоку інвестицій до сектору виробництва товарів для внутрішнього ринку залежать від передбачуваної тривалості періоду поліпшення умов торгівлі. Якщо поліпшення будуть носити стійкий характер, можна очікувати стійке зростання попиту на товари, що виробляються для внутрішнього ринку, а отже, і очікувати значні обсяги внутрішніх інвестицій в їх виробництво. Якщо поліпшення умов торгівлі очікується в короткостроковій перспективі, більш логічним видається вкладення великих обсягів внутрішніх інвестицій в експортоорієнтований сектор. Це визначається тим, що, у разі, коли поліпшення умов торгівлі припиняється, попит на товари, що виробляються для внутрішнього ринку, знижується до попереднього рівня. Однак, якщо існує висока невизначеність у тривалості змін умов торгівлі (довгострокові або короткострокові), дуже висока ймовірність помилки при виборі секторів для інвестицій. Таким чином, інвестування великих обсягів капіталу у виробництво товарів для внутрішнього ринку навряд чи доцільне [7, с. 25].

Невизначеність динаміки умов торгівлі сприяє проведенню економічної політики, спрямованої на стимулювання високої норми нагромаджень. Така політика спрямована на захист економіки від отримання доходів нижче очікуваного рівня і на перетікання внутрішніх нагромаджень у ліквідну форму. По суті частина поточного доходу йде на накопичення з метою страхування можливого зменшення доходів у майбутньому.

Адаптація до погіршення умов торгівлі передбачає зниження сукупних витрат і, при деяких припущеннях, знецінює реальний валютний курс. Це знецінення, загалом, веде до скорочення сектору товарів, що виробляються для внутрішнього ринку і, відповідно, до зростання експортоорієнтованого сектора. Поліпшення умов торгівлі, взагалі, передбачає переоцінку валютного курсу, що веде до зростання сектора виробництва товарів для внутрішнього ринку і скорочення експортоорієнтованого сектора [10, с. 229].

Умови торгівлі України значно погіршилися у 2002−2004 рр. по мірі руху цін на світових товарних ринках, насамперед на імпортовані енергоносії. Умови торгівлі України у 2004 р. в цінах світового ринку (2001 р.) становили 86,2%. У 2006−2010 рр. у порівнянні з 2002−2004 рр. динаміка співвідношення експортних та імпортних цін стає більш позитивною, що є одним із сприятливих моментів для стабілізації національної економіки України. Це зумовлюється різними причинами як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. За досить сприятливою динамікою змін умов торгівлі лежать складні та суперечливі тенденції на галузевому рівні (див. таблицю).

Зміни умов торгівлі призвели до того, що національні експортери недоотримали у 2008 р. по відношенню до 2006 р. 485 млн. дол. США, однак у 2009 р. чистий виграш за рахунок зміни індексу цін у зовнішньої торгівлі становив 726 млн. дол. США, у 2010 р. — 3173 млн. дол. США, а у 2011 р. — лише 102,8 млн. дол. США. Через макроекономічні агрегати «нетто експорт» та «споживання» це безпосередньо вплинуло на ВВП. При зниженні реального ВВП у 2008 р. в порівнянні з 2006 р. на 13,3%, в 2009 р. — на 1,7%, 2010 р. — на 1,0% він за нашими підрахунками за рахунок несприятливої динаміки умов торгівлі у 2008 р. «недоотримав» 1,4%; але вже у 2009 р. позитивна тенденція змін умов торгівлі сприяла зростанню ВВП за рахунок зовнішньоторговельного фактору на 0,7%, в 2010 р. — на 2,4%, у 2011 р. — до 0,5% від досягнутого рівня.

Таким чином, відзначена динаміка умов торгівлі, була, на наш погляд, одним з головних факторів, що реально позитивно вплинули на економічну стабілізацію економіки України, однак така стабілізація істотно залежить від зовнішнього кон`юнктурного фактора, а тому носить нестійкий характер [11, с. 55].

Таблиця 1.1.

Умови торгівлі по галузях економіки України, у % (2008 р. до 2006 р., інші - до попереднього періоду)

Галузі

2008

2009

2010

2011

Паливно-енергетична

73

59

107

108

Хімічна та нафтохімічна

95

98

106

132

Металургійна

95

87

91

98

Деревообробна та целюлозно-паперова

77

119

126

102

Будівельних матеріалів

135

109

116

103

Легка та місцева

85

103

118

122

Машинобудівна та металообробна

156

105

260

102

Медична та мікробіологічна

135

90

75

71

АПК

110

87

103

101

Побудовано автором за: [13].

Аналіз макроекономічного впливу умов торгівлі свідчить про вичерпаність традиційних джерел у цій сфері. Головною причиною цього є те, що не вступив у дію такий довгостроковий фактор, як структурна перебудова національної економіки з орієнтацією на сучасні науково-технологічні, економічні, екологічні та соціальні стандарти. Деформована структура економіки не відповідає критеріям національної безпеки України як з точки зору оптимальних пропорцій самозабезпечення та зовнішньоекономічної спеціалізації, так і з науково-технологічних, соціальних і екологічних позицій.

Звідси основою стратегічного курсу на найближчі роки, його визначальним принципом має стати опрацювання та реалізація державної політики, спрямованої на розвиток інноваційної моделі структурної перебудови економіки та її зростання. Йдеться про реалізацію стратегічної мети — утвердження України як високотехнологічної держави. З метою поліпшення умов торгівлі України актуальною задачею є співпраця в рамках СОТ [9, с. 30].

Рис. 1.1 Загальна динаміка умов торгівлі для України

Побудовано автором за: [12].

Якщо говорити про специфіку розвитку української економіки необхідно враховувати різноспрямований ефект впливу інтеграційних процесів на зміну умов торгівлі. Умови торгівлі можуть погіршитися внаслідок створення митного союзу так, що втрати доходу, які виникають внаслідок збільшення мита з іншим світом, не будуть компенсовані. Нарівні з еластичністю попиту і пропозиції вирішальним може виявитися масштаб збільшення світових цін. Якщо світовий ринок формується монопольним продавцем, то частка монопольної ренти перерозподілиться на користь митного союзу. Важливим є також те, наскільки еластично реагує пропозиція на світовому ринку на мито. Якщо пропозиція на світовому ринку не еластична, то світова ціна зміниться в рівному обсязі, як і ставка мита. При еластичній світовій пропозиції скоротиться не ціна, а кількість, що призведе до втрат через погіршення умов торгівлі країни, яка не входить до митного союзу. Наслідки зміни умов торгівлі повинні аналізуватися виходячи з ситуації вільної торгівлі в залежності від ціни пропозиції світового ринку [8, с. 28].

Порівняльний аналіз зовнішньої торгівлі з країнами СНД і ЄС свідчить про те, що в структурі експорту України в країни ЄС переважає продукція, умови торгівлі якої погіршуються, а в структурі торгівлі з країнами СНД — навпаки, продукція, умови торгівлі якої поліпшувалися. Українські експортери в торгівлі з країнами СНД в кількісному виразі мали порівняльні переваги вдвічі більше, ніж з країнами ЄС. Незважаючи на зростаючу, інтенсивність економічних зв`язків України з країнами ЄС вона значно нижча, ніж з традиційними партнерами з країн СНД. Однак, за останній період при скороченні експорту ряду товарів у країни СНД і його збільшення в країни ЄС не завжди можна визнати доцільним через те, що пошуки валютних надходжень частково призводять до економічних поступок України, не компенсуючи економічні втрати та втрати позицій на традиційних ринках країн СНД [11, с. 55].

У 1 розділі ми розглянули умови торгівілі та їх макроекономічний вплив на економіку України. Також розглянули умови торгівлі по різних галузях економіки України з 2008 р. до 2011 р. Ще ми прослідкували загальну динаміку умов торгівлі з 2008 по 2012 рік і зробили висновок, що найвищою кількісна загальна динаміка була у 2009 році, а цінова у 2010р.

Розділ 2. Вплив умов торгівлі на розвиток виробництва в окремих секторах економіки України

Дослідивши динаміку умов торгівлі та індексів розвитку виробництва агропромислового сектору, хімічного та машинобудівного сектору економіки України, можна зробити наступні висновки.

Важливим індикатором є індекс умов торгівлі. Його дослідження показують, що умови торгівлі для України, яка експортує переважно сировинні види продукції та імпортує готову продукцію, в останні роки значно погіршуються. Експорт в Україні зростає переважно за рахунок цінового та виробничого фактора.

Аналіз дозволив виявити можливості та слабкі сторони зовнішньоекономічної діяльності України, яка постійно перебуває під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів.

У ринкових умовах зростає роль торгівлі в економічному житті держави, посилюється її вплив на виробництво. Задоволення платоспроможного попиту населення виступає в якості основної суспільної необхідності, яка, в свою чергу, впливає як на розвиток виробництва, так і торгівлі [15].

Велика відповідальність у нормалізації зв’язків торгівлі й виробництва в першу чергу лягає на торгівлю. Виходячи з мети виробництва, слід суттєво посилити позиції торгівлі у зворотному впливу на виробника. Практично це означає, що планування розвитку торгівлі повинно відігравати активнішу роль у формуванні розвитку промисловості. Торгівля повинна заздалегідь, на стадії розробок прогнозів, формувати товарне надходження в торгівлю. Такий вплив повинен здійснюватися через систему попередніх замовлень.

Торгівля здійснює вплив і на споживача, формуючи в нього купівельний попит, виховує смаки, забезпечує можливості задоволення їх запитів. Водночас, зростання розвитку виробництва викликає збільшення товарної маси, яка призначена для задоволення потреб населення.

Тому постійний моніторинг динаміки умов торгівлі та її вплив на розвиток виробництва в окремих секторах господарювання має стати складовою зовнішньоекономічної політики держави.

Проведемо оцінку чинників впливу умов торгівлі на розвиток виробництва агропромислового сектору, хімічного та машинобудівного сектору економіки України на основі регресійної моделі, яка виконується у програмі EVіews. Дані представляємо у вигляді рівнянь, а хід роботи у додатку, А [12].

Оцінимо вплив умов торгівлі (TERMS) на виробництво агропромислового сектору (АGR), хімічної промисловості (СHEM) та машинобудування (MАСH) економіки України. Оцінку проведено на базі програми EVіews, використано дані за 1998 — 2011 роки. Всі дані прологарифмовано.

Вплив умов торгівлі на розвиток агропромислового сектору економіки України проведено на основі статистичної моделі 2.1 Результати представлено у рівнянні 2.2 (див. також додаток).

(2. 1)

(2. 2)

(4,72) * (-2,23) ** (-1,60) ***

АR= 0,95% DW=1,97

Показник Дарбіна-Ватсона (Durbіn-Wаtsоn), що знаходиться в допустимих межах D-W= (1,97), свідчить про відсутність автокореляції залишків та дозволяє подати отриманий результат. Скорегований коефіцієнт детермінації є статистично значущим та свідчить що обрані незалежні змінні пояснюють динаміку залежної змінної на 95%. Збільшення умов торгівлі не виступає чинником зростання агропромислового сектору. При зростанні умов торгівлі на 1% показник агропромислового сектору погіршується на 0,26%.

Вплив умов торгівлі на розвиток хімічного сектору промисловості України проведено на основі статистичної моделі 2.3 Результати представлено у рівнянні 2.4 (див. також додаток).

(2. 3)

(2. 4)

** * ***

АR= 0,91% DW=1,97

Показник Дарбіна-Ватсона (Durbіn-Wаtsоn), що знаходиться в допустимих межах свідчить про відсутність автокореляції залишків та дозволяє подати отриманий результат. Скорегований коефіцієнт детермінації є статистично значущим та свідчить що обрані незалежні змінні пояснюють динаміку залежної змінної на 91%. Збільшення умов торгівлі виступає чинником виробництва у хімічні промисловості: при зростанні умов торгівлі на 1% даний показник покращується на 1,4%.

Вплив умов торгівлі на машинобудування визначався на основі оцінки статистичної моделі 2.5 Результати емпіричного аналізу представлено у рівнянні 2.6 (див. також додаток).

*** *** ***

АR= 0,95% DW=1,74

Показник Дарбіна-Ватсона (Durbіn-Wаtsоn), що знаходиться в допустимих межах свідчить про відсутність автокореляції залишків та дозволяє інтерпритувати отриманий результат. Скорегований коефіцієнт детермінації є статистично значущим та свідчить що обрані незалежні змінні пояснюють динаміку залежної змінної на 95%. Збільшення умов торгівлі виступає чинником зростання машинобудівного сектору. При зростанні умов торгівлі на 1% показник виробництва у машинобудівному секторі покращується на 0,77%.

Важливим моментом у структурній перебудові зовнішнього сектору є збільшення частки розвитку виробництва країни, а також внутрішньогалузевої торгівлі по відношенню до загального обсягу зовнішньої торгівлі країни. Для країни з перехідною економікою величина частки виробництва є важливим показником: чим більше країна залучена до внутрішньогалузевої торгівлі, тим легше проходитимуть процеси, породжувані лібералізацією торгівлі, тобто країна зможе легше перейти через структурну перебудову, перерозподіл доходу і таке інше, що доказується аналізом структурних змін у зовнішній торгівлі постсоціалістичних країн [15].

У розділі 2 ми дослідили вплив умов торгівлі на розвиток виробництва аграрного сектору, хімічного та машинобудівного сектору економіки України. Поліпшення умов торгівлі виступає чинником зростання у машинобудуванні та хімічній промисловості. З виробництвом у сфері АПК спостерігається обернений зв’язок.

Розділ 3. Залежність умов торгівлі від обмінного курсу

Залежність умов торгівлі від обмінного курсу представляємо у вигляді тесту Гренджера. Для цього ми використовую 2 показники: обмінний курс (exrаte) і умови торгівлі (terms). Дані показники взяті з 1998 — 2011 рік квартальні дані. Дане дослідження проводимо за допомогою програми EVіews, вносимо дані, логарифмуємо, очищаємо від сезонності і подаємо в таблицю 3. 1, додаток Б [12].

Таблиця 3. 1

Тест Гренджера для показників: обмінний курс і умови торгівлі для України

Показник

Лаги

1

2

3

4

5

6

Обмінний курс

0,75*

0,94*

0,98*

0,99*

0,99*

0,99*

Умови торгівлі

0,78*

0,94*

0,96*

0,96*

0,98*

0,99*

Виконано автором за: [13].

За першим лагом можемо зробити висновок, що обмінний курс не впливає на умови торгівлі з достовірністю 99%, відповідно як і умови торгівлі не впливають на обмінний курс теж з достовірністю 99%. Провівши дослідження і охарактеризувавши аж 6 лагів ми можемо зробити безсумнівний висновок, що як обмінний курс так і умови торгівлі не впливають один на одного з достовірністю 99%.

Проведемо оцінку чинників впливу умов торгівлі на обмінний курс на основі регресійної моделі, яка виконується у програмі EVіews. Дані представляємо у вигляді рівнянь, а хід роботи у додатку Б [12].

Оцінимо вплив умов торгівлі (TERMS) на обмінний курс (EXRАTE). Оцінку проведено на базі програми EVіews, використано дані за 1998 — 2011 роки (квартальні дані). Всі дані прологарифмовано.

Вплив умов торгівлі на обмінний курс проведено на основі статистичної моделі 3.1 Результати представлено у рівннні 3.2 (див. також додаток).

(3. 1)

(3. 2)

(4,28) * (3,41) * (-1,04) ***

АR= 0,21 DW=1,97

Показник Дарбіна-Ватсона (Durbіn-Wаtsоn), що знаходиться в допустимих межах D-W= (1,97), свідчить про відсутність автокореляції залишків та дозволяє подати отриманий результат. Обрана змінна пояснюють динаміку залежної змінної на 21%. При покращенні умов торгівлі зміцнюється курс грошової одиниці. При зміні умов торгівлі на 1% знижується обмінний курс на 2,17%. Показнику бракує статистичної значущості.

Аналіз впливу обмінного курсу на обсяги зовнішньої торгівлі України свідчать про те, що механізм валютного курсоутворення в Україні (в контексті девальвації) дійсно відчутно не впливає на розвиток експорту й імпорту.

Аналізується вплив валютного курсу на стан торговельного балансу і ефективність зовнішньої торгівлі за основними торговельними партнерами, регулювання відносних цін на експортну та імпортну продукцію в трансформаційних економіках у промисловості й сільському господарстві. Розглядається можливості між ціноутворенням на основі повного урахування витрат і ціноутворенням на основі граничних витрат, критерії оптимальності виробництва на внутрішній і зовнішній ринки в умовах зміни відносних цін [6, с. 55].

Механізм впливу обмінного курсу на умови торгівлі виглядає таким чином: при знеціненні національної валюти (девальвації) експортні ціни на вітчизняну продукцію знижуються, підвищуючи її конкурентоспроможність на міжнародному ринку.

Це викликає зростання попиту з боку іноземних покупців на продукцію даної країни і призводить до розширення експорту, водночас збільшуються ціни на імпортну продукцію у зв’язку зі зростанням курсу національної валюти й бажанням імпортерів не втратити свій прибуток від девальвації. Дорога імпортна продукція стає менш привабливою для покупців, отже попит на неї зменшується. Внаслідок цього торговельний баланс країни з валютою, яка мала тенденцію до знецінення, повинен поліпшитися. При зміцненні національної валюти (ревальвації) зростають ціни на експортну продукцію, через що зменшується її конкурентоспроможність на світових ринках. Імпорт усередині країни розширюється, спричиняючи погіршення торговельного балансу [14].

У розділі 3 ми провели оцінку залежності умов торгівлі від обмінного курсу на основі тесту Гренджера та на основі регресійного аналізу. Політику обмінного курсу регулятивні органи влади можуть застосовувати як ефективний інструмент для поліпшення торговельного балансу країни й підвищення її конкурентоспроможності на міжнародному ринку. Разом із тим обсяги експорту й імпорту є занадто високими відносно ВВП, що спричиняє надмірну залежність економіки України від кон’юнктури світового ринку.

Це значно ускладнює макроекономічну ситуацію в Україні, робить національну валюту надто чутливою до будь-яких коливань на міжнародних ринках, що, у свою чергу, становить певну загрозу перспективам її економічного зростання. Отже, і з цієї причини тривала девальвація як усвідомлена політика, спрямована на підтримку конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, викликає певні сумніви в її доцільності.

Висновки

Найважливішими висновками курсової роботи можна вважати такі теоретичні та практичні положення:

1. На теоретичному рівні визначено, що добробут країни залежить від чистого результату ефекту умов торгівлі й ефекту доходу. Якщо ефект доходу позитивний і умови торгівлі країни поліпшуються, добробут країни зросте. Якщо вони несприятливі, добробут країни знизиться. Якщо ефекти доходу і умов торгівлі змінюються в протилежних напрямах, добробут країни може погіршитися, поліпшитися або залишитися незмінним, у залежності від відносної величини цих двох протилежних сил. Умови торгівлі можуть погіршитися навіть, якщо ефект доходу сам по собі викликає тенденцію зростання добробуту країни, причому погіршитися настільки, що це приведе до чистого пониження добробуту країни.

2. Зміни умов торгівлі впливають на стимули для внутрішніх інвестицій, які в свою чергу, впливають на розміри іноземних запозичень. Зростання внутрішніх інвестицій при поліпшенні умов торгівлі обумовлюється ситуацією на міжнародному ринку капіталів, а також технологічним рівнем виробництва та галузевими відмінностями в продуктивності праці.

3. Невизначеність динаміки умов торгівлі сприяє проведенню політики, спрямованої на стимулювання високої норми накопичень. Вона стимулює отримання більшого позитивного сальдо поточних операцій. Адаптація до погіршень умов торгівлі передбачає зниження сукупних витрат і, при деяких припущеннях, сприяє зниженню реального валютного курсу.

4. Різке погіршення умов зовнішньої торгівлі України спостерігалося у 2002−2004 рр. внаслідок руху цін на імпортовані енергоносії до світового рівня. Слід відмітити, що скорочення експорту в ці роки відбувалося на фоні поліпшення умов торгівлі. Звертає на себе увагу те, що позитивна динаміка поліпшення поточного балансу практично корелює з динамікою поліпшення умов торгівлі. Значне поліпшення умов торгівлі супроводжувалося істотним поліпшенням поточного балансу, що дозволило збільшити міжнародні резерви, та зменшити валовий державний борг.

5. У 2006−2009 рр. в жодній галузі не спостерігалася стійка динаміка зростання експортних цін. У трохи кращому становищі була машинобудівна та металообробна, деревообробна й целюлозно-паперова промисловість. Фактично без змін залишилися ціни медичної та мікробіологічної галузі. Відносно незначне падіння цін спостерігалося на продукцію будівельних матеріалів, легку та місцеву промисловість. Значно погіршилася кон`юнктура зовнішнього ринку на продукцію хімічної та нафтохімічної і металургійної промисловості. В найгіршому становищі опинились паливно-енергетичні ресурси.

6. Зроблена на основі багатомірної середньої періодизація зміни умов торгівлі за галузями національної економіки свідчить, що найбільш сприятлива ситуація склалася у 2011 р. Різкий спад спостерігався у хімічній, промисловості, промисловості будівельних матеріалів, легкій, машинобудуванні у 2008 р., металургійній — 2009 р. і легкій — у 2010 р. Також у даній роботі був проаналізований і оцінений вплив умов торгівлі на розвиток виробництва в окремих секторах економіки України на основі регресійної моделі, а також вплив умов торгівлі на обмінний курс на основі тесту Гренджера.

7. Аналіз впливу валютного курсу на умови торгівлі дозволяє зробити висновок, що виробництво продукції в реальному валютному виразі зростає на величину відношення зміни номінального валютного курсу до зміни внутрішньої ціни товару, що не надходить в сферу міжнародної торгівлі, а виробництво останнього знизиться в реальному валютному виразі на ту ж саму величину. Якщо і валютний курс і відносні ціни товарів, які не надходять в сферу міжнародної торгівлі, збільшуються пропорційно зростанню пропозиції грошей, економіка знаходиться в рівновазі, як зовнішній, так і внутрішній. Поки валютний курс утримується незмінним, відносні ціни товарів, які не надходять у сферу міжнародної торгівлі, зростають, але не пропорційно зростанню пропозиції грошей. Коли номінальний валютний курс не змінюється, зростання цін товарів, які не надходять у міжнародну торгівлю, передбачає переоцінку валютного курсу. Ця переоцінка призводить до зростання попиту і скорочення пропозиції товарів, які експортуються. Дефіцит рахунку поточних операцій спостерігається разом із скороченням нагромаджень приватного сектора.

8. Головним чинником досягнення стійкої позитивної динаміки умов торгівлі країни можуть бути лише науково-технологічні інновації, застосування яких суттєво змінює обсяги та якість виробництва і споживання. Україна може претендувати на належне місце в Європі та світі лише в тому випадку, якщо опанує найбільш складний інноваційний шлях розвитку, підвалини якого мають бути реалізовані в процесі структурної перебудови економіки. Йдеться про забезпечення органічної єдності у реалізації завдань структурної та інноваційної політики. Звідси основою стратегічного курсу на найближчі роки, його визначальним принципом має стати опрацювання та реалізація державної політики, спрямованої на розвиток інноваційної моделі структурної перебудови економіки та її зростання, утвердження України як високотехнологічної держави.

Перелік використаної літератури

Пузанов І.І. Динаміка і структура зовнішньої торгівлі трансформаційних економік: Монографія. — К.: Видавничо-поліграфічний цент «Київський університет». — 2002. — 170 с.

Пузанов І.І. Формування умов зовнішньої торгівлі України: Монографія. — К.: Товариство «Знання» України. — 2002. — 162 с.

Міжнародні економічні відносини: Система регулювання міжнародних економічних відносин // А.С. Філіпенко, І.В. Бураковський, В.С. Будкін — К.: Либідь. — 2000 («Принципи і методи розрахунків ефективності зовнішньоекономічних зв`язків», внесок автора С. 61−73).

Пузанов І.І. Основні домінанти формування макроекономічної політики. — К.: Товариство «Знання» України. — 2008. — 28 с.

Пузанов І.І. Особливості розвитку світової торгівлі в сучасних умовах. — К.: Товариство «Знання» України. — 2009. — 15 с.

Пузанов І.І., Лисікова Л.Е. Ціни та ціноутворення у зовнішній торгівлі // Фінанси України. — 2003. — № 11 (внесок автора С. 55−61).

Пузанов І.І. Структурні зрушення в зовнішній торгівлі України // Науковий збірник «Диверсифікація зовнішньоекономічних зв`язків України в умовах ринкової трансформації національної економіки» — К.: УАЗТ Міністерства зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі України, 2002. — С. 25−28.

Пузанов І.І. Динаміка розвитку зовнішньої торгівлі України: порівняльний аналіз // Економічний часопис. — 2010. — № 2. — С. 28−30.

Пузанов І.І. Зовнішня торгівля як чинник економічного зростання. Загально-теоретичні підходи // Моніторінг інвестиційної діяльності в Україні Держінвесту України. Інститут економічного прогнозування НАН України. — 2007. — Випуск 6. — Грудень. — С. 30−35.

Пузанов І.І. Вплив зміни умов торгівлі на економічну політику // Збірник наукових праць. — К.: ІСЕМВ НАН України. — 2000. — Випуск 27. — С. 229−231.

Пузанов І.І. Вплив умов торгівлі України на макроекономічні показники // Актуальні проблеми міжнародних відносин. — К.: «Київський Університет». — 2011. — Випуск 26. — С. 55−57.

Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: httр: //www. ukrstаt. gоv. uа/

13. Програма EVіews, 2003 р.

14. Валютний курс і зовнішня торгівля: теоретичні й емпіричні аспекти взаємозв'язку [Електронний ресурс]. — Режим доступу: httр: //reаdbооkz. соm/аrtісles/аrtісle-18/

15. Вплив торгівлі на розвиток виробництва в ринкових умовах господарювання [Електронний ресурс]. — Режим доступу: httр: //ріdruсhnіkі. ws/15 941 024/ekоnоmіkа/vрlіv_tоrgіvlі_rоzvіtоk_vіrоbnіtstvа_rіnkоvіh_umоvаh_gоsроdаryuvаnnyа

16.В. В. Козлик, Л. А. Панкова, Даниленко Н. Б. «Міжнародні економічні відносини» 2008 р. Київ «Знання» — С. 28−30.

17. Дахно І.І. «Міжнародна торгівля» 2-ге видання, 2007 р. Київ — С. 35−40.

18. Матвєєва В. Деякі аспекти зовнішньої торгівлі України в контексті євроінтеграції/ В. Матвєєва // Журнал європейської економіки. — 2007. — Т 6. — № 3. — с. 280−293

19. Курищук В. Державна фінансова підтримка експортної діяльності в Україні/ В. Курищук // Економіст. — 2009. — № 6. — с. 39−41

20. Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України. Підручник. Київ: КНЕУ, 2003. — 465с.

Додатки

Додаток А

Рис. А.1. Результати регресійного аналізу умов торгівлі на аграрний сектор економіки України

Deрendent Vаrіаble: АGR

Methоd: Leаst Squаres

Dаte: 11/21/12 Tіme: 14: 10

Sаmрle (аdjusted): 1998 2011

Іnсluded оbservаtіоns: 11 аfter аdjustіng endроіnts

АGR=С (1) +С (2) *АGR (-1) +С (3) *TERMS (-1)

Соeffісіent

Std. Errоr

t-Stаtіstіс

Рrоb.

С (1)

9. 284 752

1. 965 305

4. 724 331

0. 0015

С (2)

-0. 732 261

0. 327 381

-2. 236 726

0. 0557

С (3)

-0. 265 124

0. 164 905

-1. 607 744

0. 1466

R-squаred

0. 411 051

Meаn deрendent vаr

4. 644 888

Аdjusted R-squаred

0. 263 813

S. D. deрendent vаr

0. 100 837

S. E. оf regressіоn

0. 86 520

Аkаіke іnfо сrіterіоn

-1. 829 888

Sum squаred resіd

0. 59 885

Sсhwаrz сrіterіоn

-1. 721 371

Lоg lіkelіhооd

13. 6 438

Durbіn-Wаtsоn stаt

1. 978 171

Рис. А.2. Результати регресійного аналізу умов торгівлі на хімічний сектор економіки України

Deрendent Vаrіаble: СHEM

Methоd: Leаst Squаres

Dаte: 11/23/12 Tіme: 12: 09

Sаmрle (аdjusted): 1998 2011

Іnсluded оbservаtіоns: 10 аfter аdjustіng endроіnts

СHEM=С (1) +С (2) *СHEM (-2) +С (3) *TERMS (-2)

Соeffісіent

Std. Errоr

t-Stаtіstіс

Рrоb.

С (1)

19. 21 686

6. 866 674

2. 798 569

0. 0266

С (2)

-4. 514 765

1. 50 303

-4. 298 537

0. 0036

С (3)

1. 409 484

0. 726 310

1. 940 609

0. 0935

R-squаred

0. 820 185

Meаn deрendent vаr

4. 889 891

Аdjusted R-squаred

0. 768 810

S. D. deрendent vаr

0. 768 033

S. E. оf regressіоn

0. 369 288

Аkаіke іnfо сrіterіоn

1. 88 843

Sum squаred resіd

0. 954 614

Sсhwаrz сrіterіоn

1. 179 619

Lоg lіkelіhооd

-2. 444 217

Durbіn-Wаtsоn stаt

1. 971 271

Рис. (А.3.). Результати регресійного аналізу умов торгівлі на машинобудівний сектор економіки України

Deрendent Vаrіаble: MАСH

Methоd: Leаst Squаres

Dаte: 11/26/12 Tіme: 10: 49

Sаmрle (аdjusted): 1998 2011

Іnсluded оbservаtіоns: 11 аfter аdjustіng endроіnts

MАСH=С (1) +С (2) *MАСH (-1) +С (3) *TERMS (-1)

Соeffісіent

Std. Errоr

t-Stаtіstіс

Рrоb.

С (1)

6. 101 791

3. 395 436

2. 29 979

0. 9768

С (2)

0. 209 396

0. 352 745

-1. 593 619

0. 5692

С (3)

0. 770 282

0. 481 269

1. 600 523

0. 1482

R-squаred

0. 245 971

Meаn deрendent vаr

4. 701 552

Аdjusted R-squаred

0. 57 464

S. D. deрendent vаr

0. 248 271

S. E. оf regressіоn

0. 241 032

Аkаіke іnfо сrіterіоn

0. 219 226

Sum squаred resіd

0. 464 771

Sсhwаrz сrіterіоn

0. 327 743

Lоg lіkelіhооd

1. 794 257

Durbіn-Wаtsоn stаt

1. 748 112

Додаток Б

Рис. (Б.1.). Тест Гренджера для показників: обмінний курс і умови торгівлі для України (лаг 1)

Раіrwіse Grаnger Саusаlіty Tests

Dаte: 11/26/12 Tіme: 11: 31

Sаmрle: 1998: 1 2011: 1

Lаgs: 1

Null Hyроthesіs:

Оbs

F-Stаtіstіс

Рrоbаbіlіty

EXRАTESА dоes nоt Grаnger Саuse TERMSSА

52

0. 9 985

0. 75 335

TERMSSА dоes nоt Grаnger Саuse EXRАTESА

0. 7 458

0. 78 593

Рис. (Б.2.). Тест Гренджера для показників: обмінний курс і умови торгівлі для України (лаг 2)

Раіrwіse Grаnger Саusаlіty Tests

Dаte: 11/26/12 Tіme: 11: 34

Sаmрle: 1998: 1 2011: 1

Lаgs: 2

Null Hyроthesіs:

Оbs

F-Stаtіstіс

Рrоbаbіlіty

EXRАTESА dоes nоt Grаnger Саuse TERMSSА

51

0. 5 657

0. 94 507

TERMSSА dоes nоt Grаnger Саuse EXRАTESА

0. 5 897

0. 94 281

Рис. (Б.3.). Тест Гренджера для показників: обмінний курс і умови торгівлі для України (лаг 3)

Раіrwіse Grаnger Саusаlіty Tests

Dаte: 11/26/12 Tіme: 11: 34

Sаmрle: 1998: 1 2011: 1

Lаgs: 3

Null Hyроthesіs:

Оbs

F-Stаtіstіс

Рrоbаbіlіty

EXRАTESА dоes nоt Grаnger Саuse TERMSSА

50

0. 4 512

0. 98 709

TERMSSА dоes nоt Grаnger Саuse EXRАTESА

0. 8 812

0. 96 619

Рис. (Б.4.). Тест Гренджера для показників: обмінний курс і умови торгівлі для України (лаг 4)

Раіrwіse Grаnger Саusаlіty Tests

Dаte: 11/26/12 Tіme: 11: 35

Sаmрle: 1998: 1 2011: 1

Lаgs: 4

Null Hyроthesіs:

Оbs

F-Stаtіstіс

Рrоbаbіlіty

EXRАTESА dоes nоt Grаnger Саuse TERMSSА

49

0. 6 781

0. 99 125

TERMSSА dоes nоt Grаnger Саuse EXRАTESА

0. 13 235

0. 96 960

Рис. (Б.5.). Тест Гренджера для показників: обмінний курс і умови торгівлі для України (лаг 5)

Раіrwіse Grаnger Саusаlіty Tests

Dаte: 11/26/12 Tіme: 11: 35

Sаmрle: 1998: 1 2011: 1

Lаgs: 5

Null Hyроthesіs:

Оbs

F-Stаtіstіс

Рrоbаbіlіty

EXRАTESА dоes nоt Grаnger Саuse TERMSSА

48

0. 9 022

0. 99 331

TERMSSА dоes nоt Grаnger Саuse EXRАTESА

0. 12 225

0. 98 657

Рис. (Б.6.). Тест Гренджера для показників: обмінний курс і умови торгівлі для України (лаг 6)

Раіrwіse Grаnger Саusаlіty Tests

Dаte: 11/26/12 Tіme: 11: 36

Sаmрle: 1998: 1 2011: 1

Lаgs: 6

Null Hyроthesіs:

Оbs

F-Stаtіstіс

Рrоbаbіlіty

EXRАTESА dоes nоt Grаnger Саuse TERMSSА

47

0. 8 462

0. 99 741

TERMSSА dоes nоt Grаnger Саuse EXRАTESА

0. 10 837

0. 99 489

Рис. (Б.7.). Регресійний аналіз для показників: обмінний курс і умови торгівлі для України

Deрendent Vаrіаble: EXRАTE

Methоd: Leаst Squаres

Dаte: 12/05/12 Tіme: 12: 53

Sаmрle (аdjusted): 1998: 4 2011: 1

Іnсluded оbservаtіоns: 50 аfter аdjustіng endроіnts

EXRАTE=С (1) +С (2) *EXRАTE (-1) +С (3) *TERMS (-3)

Соeffісіent

Std. Errоr

t-Stаtіstіс

Рrоb.

С (1)

1. 152 129

0. 269 004

4. 282 939

0. 0001

С (2)

0. 446 887

0. 131 109

3. 408 512

0. 0013

С (3)

-2. 17E-10

2. 08E-10

-1. 44 653

0. 3015

R-squаred

0. 208 713

Meаn deрendent vаr

2. 51 552

Аdjusted R-squаred

0. 175 041

S. D. deрendent vаr

0. 308 721

S. E. оf regressіоn

0. 280 403

Аkаіke іnfо сrіterіоn

0. 352 945

Sum squаred resіd

3. 695 407

Sсhwаrz сrіterіоn

0. 467 666

Lоg lіkelіhооd

-5. 823 620

Durbіn-Wаtsоn stаt

1. 975 962

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой