Господарський комплекс Волинської області

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
География


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Зміст

  • Вступ
  • 1. Сутність та значення господарського комплексу у розвитку Волинської області
  • 2. Передумови розвитку та розміщення господарського комплексу Волинської області: історичні, природні, демографічні, екологічні
  • 3. Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарського комплексу Волинської області
  • 4. Особливості розміщення і територіальна структура господарського комплексу Волинської області
  • 5. Участь Волинської області у внутрішньодержавному територіальному поділі праці та зовнішньоекономічних зв’язках
  • 6. Проблеми та перспективи розвитку господарського комплексу Волинської області
  • Висновки
  • Список використаних джерел

Вступ

В нових умовах переходу до ринкових засад господарювання є надзвичайно важливим бачити перспективи та недоліки розвитку рідної країни, бо саме ми є творцями нашого майбутнього і від нас залежить доля нашої держави. Проте побачити основні альтернативи розвитку країни не так вже й просто. Для цього необхідно здійснити ґрунтовний аналіз розвитку її окремих регіонів, що розвиваються в подібних, аналогічних чи полярно протилежних умовах в межах однієї країни. Лише після докладного оволодіння інструментом макро- та мегаеконономічного аналізу ми будемо в змозі щось вирішувати. Саме в цьому і полягає значний рівень актуальності моєї теми.

Об'єкт і предмет мого дослідження випливає із поставленого мною завдання та мети дослідження.

Об'єктом дослідження виступає господарський комплекс Волинської області.

Предмет дослідження — окремі ланки господарської системи та фактори, які впливають на процес розвитку Волинського регіону. При цьому ширше розкривається географічний вплив даного аспекту.

Мета роботи - розглянути та проаналізувати структурно-функціональні зв’язки в межах розглянутих факторів, які впливають на розміщення продуктивних сил окресленої території та стан її розвитку в сучасних умовах.

Мета роботи конкретизована у відповідних завданнях. Зокрема, охарактеризувати сутність, значення та основні функції господарського комплексу Волинської області. Виявити передумови розвитку та розміщення основних структурних одиниць господарства зазначеного регіону.

1. Сучасна галузева структура та рівень розвитку господарського комплексу Волинської області.

2. Особливості розміщення і територіальна структура господарського комплексу Волинської області. Проблеми і перспективи розвитку господарського комплексу Волинської області.

Участь області у внутрішньому державному поділі праці та економічних зв’язках

дослідження полягає у детальному огляді розміщення продуктивних сил Волинської області, стан та проблеми її розвитку.

При розкритті теми були використані наступні методи:

літературний,

статистичний,

порівняльний,

картографічний,

аналітичний,

районування.

Дана тема має велике значення для підготовки майбутнього фахівця у сфері економічної діяльності, оскільки її вивчення дає змогу зрозуміти основні особливості впливу економіко-географічних чинників на структуру господарства та зовнішньоекономічних зв’язків.

1. Сутність та значення господарського комплексу у розвитку Волинської області

Волинська область розташована на північному заході України і займає територію 20,2 тис. км2, що складає 3,34% площі нашої країни. Північна частина області розміщена в кордонах Поліської низини, а південна (лісостепова) -- Волинської височини. На півночі область межує з Білорусією, заході і південному заході -- з Рівненською областю і Польщею, на півдні -- з Львівською, сході -- Житомирською областю.

До складу Волинської області входить 16 районів. На її території розташовано 11 міст, з яких 4 обласного значення, 22 селища міського типу, 1053 сільських населених пункти.

Клімат помірно континентальний, зима м’яка, літо тепле, вологе. Ґрунти в лісостеповій частині переважно опідзолені (темно-сірі та сірі, чорноземні), в поліській -- дерново-підзолисті, дернові та болотні, в середній смузі території -- дерново-підзолисті в комплексі з дерново-карбонатними. Рельєф, геологічна будова, ґрунтовий покров та кліматичні умови області сприятливі для подальшого розвитку продуктивних сил, ведення капітального будівництва.

За станом на 01. 01. 2011 населення Волинської області склало 1054,2 тисяч або 2,1% від загальної кількості населення України.

Область розвивається як аграрно-індустріальна. Але у 2011 році обсяг виробленої продукції в промисловості перевищив цей показник у сільському господарстві і становив 53,5% від сукупного обсягу.

Сільське господарство спеціалізується на скотарстві м’ясо-молочного напряму, в деяких районах -- на свинарстві, а також виробництві цукрового буряку, зерна та льону-довгунця. На одного зайнятого в сільськогосподарському виробництві приходиться 1,05 га сільгоспугідь, у тому числі 0,7 га ріллі.

Промисловість спеціалізується на виробництві автомобілів, підшипників, приладів, засобів автоматизації і запасних частин до них, машин для скотарства та кормовиробництва, видобутку кам’яного вугілля і торфу, виробництві меблів, цукру і тваринницькій продукції. Основні показники розвитку області та її внесок у господарство України наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Основні показники соціально-економічного розвитку Волинської області

Показники

2000

2007

2011

2011, % до

2000

2007

України

Валова додана вартість у цінах 2008р. млн грн

1664. 3

1504

90. 4

1,4

Валова додана вартість у цінах 2008р в розрахунку на душу населення, грн

1545,6

1417

91,7

68,0

Інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення) у порівняльних цінах, млн грн

932

196

166

17. 8

84,7

1,2

Інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення) на душу населення у порівняльних цінах, грн

876,4

182. 5

157. 2

17. 9

86. 1

55,5

Обсяг продукції промисловості у цінах 2008 р. млн грн

2015,8

685. 3

952,6

47,3

139. 0

0,7

Продукція сільського господарства у порівняльних цінах 1 99бр, млн грн

1503

896

826

54,9

92. 1

3,2

Виробництво товарів народного споживання без вартості алко -гольних напоїв у цінах 2008 р, млн грн

1124,7

459,7

523,3

46,5

113,8

2,0

у тому числі продовольчі

601. 1

343. 9

446. 8

743

129. 9

2,9

Непродовольчі

523,6

79,4

651

12. 4

81,9

0. 7

Експорт товарів, млн дол США

63,9

147,7

231,1

2. 6

Споживання палива автобензину, тис тонн

67,3

71,9

71. 9

2. 4

вугілля та вугільної продукції, тис тонн

2371

105,8

44. 6

0,1

газу природного, млн м

677. 5

595,0

87,8

0. 8

паливного мазуту, ти с тонн

60. 0

2,9

4. 8

0. 2

дизельного пального, тис тонн

1184

82. 6

69,7

1. 7

Для області характерне зосередження її виробничого потенціалу в промислових вузлах (Луцькому, Ковельському, Но-воволинському), а також в агропромислових об'єднаннях і комплексах: на півдні -- цукробуряковий, в центральних та північній частинах області -- льоно- і лісопромислові, а також скотарство.

Отже, продуктивні сили — це система функціонуючих і потенційних особистих, природних та технічних органічно взаємопов'язаних ресурсів, кількісні параметри яких залежать від рівня їх розвитку й суспільної форми виробництва; продуктивні сили виражають суспільні відносини з приводу їх формування, розміщення (розподілу, перерозподілу), власності, використання та розвитку в інтересах окремого індивідуума й суспільства в цілому.

2. Передумови розвитку та розміщення господарського комплексу Волинської області: історичні, природні, демографічні, екологічні

Історичні передумови

Історія області формувалась разом з історією Української держави. Проте області належить чільне місце у формуванні українського етносу. Починаючи з часів Галицько-Волинського князівства і до 2001 року територія області була під панування інших держав.

У радянські часи значна увага приділялась розвитку промисловості та соціальної інфраструктури області, проте нині економіка області, як і інших областей України перебуває у складному становищі, яке потребує твердих і рішучих способів вирішення на державному рівні.

Природні передумови

Земельні ресурси. Загальна площа території становить 1968,9 тис. га, її сільськогосподарська освоєність -- 74,2%. Землекористувачі області займали 1067,2 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 688,0 -- ріллі, 11,3 -- багаторічних насаджень, 175,3 -- сінокосів та 194,8 тис. га пасовищ. У всіх власників землі та землекористувачів під природними кормовими угіддями знаходиться 366,2 тисячі гектарів.

Розораність території складає 34,9%, сільськогосподарських угідь -- 64,5%. Природно-ресурсний потенціал ріллі в цілому невеликий. У ґрунтовому покриві під ріллею переважають (46%) малопродуктивні дерново-підзолисті ґрунти і дерново-підзолисті глеєві, піщані та супіщані, які сформувалися на древньоалювіальних, водольодовикових і морених відкладеннях. У лісостепових районах великі площі ріллі (27,8%) займають опідзолені сірі, світло- і темно-сірі ґрунти, а також опідзолені чорноземи, місцями глеєві, легко суглинистого механічного складу. За 2000−2011 pp. помітно активізувалась водна ерозія ґрунтів, значно -- вітрова.

Площа продуктивних земель в області невпинно скорочується. За цей період загальна площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 70,6 тис. га, незважаючи на освоєння болотних і заболочених земель в результаті осушувальної меліорації, які раніше не використовувались. Але забезпеченість на одну особу залишається високою -- 1,05 га сільськогосподарських угідь, з них 0,7 га ріллі.

Водні ресурси. Волинська область відноситься до регіону з надлишковою атмосферною вологістю, що визначає порівняно високі значення поверхневих вод, які формуються за рахунок місцевого і транзитного стоку (ріки Тур’я, Стохід, Стер, Вижевка та інші). Середній багаторічний природний місцевий стік досягає 2,18, транзитний -- 1,87 км³. Порівняно з попередніми даними він збільшився на 0,26 км³. У зовсім маловодні роки цей показник зменшується майже в 2,5 рази, однак завдяки наявності поверхневого і глибинного карсту, в літньо-осінній період на деяких ріках можна спостерігати високі значення підземного стоку, що забезпечує значну природну сезонну врегульованість поверхневих водних ресурсів та сприятливі умови їх використання у вегетаційний період.

Певні запаси водних ресурсів знаходяться в озерах і болотах, але їх використання недоречне, тому що виробка вікових запасів води може привести до порушення екологічної рівноваги на прилеглих територіях (наприклад, у групі Шацьких озер).

Питома водозабезпеченість природним місцевим стоком 1 км² території складає в області 107,9 тис. м3/рік. У середньому на одного жителя приходиться 2,11 і 3,92 тис. м3/рік місцевого і загального річного стоку, що більше середньодержавного у 2 рази. Всього у 2011 році споживачами використано 43 млн. м3 води, з них 74% -- оборотної води у загальному обсязі використання на виробничі потреби.

Лісові ресурси мають велике значення у розвитку економіки Волинської області завдяки значним ресурсам деревини для недеревної продукції. Загальна площа лісового фонду на 01. 01. 2011 становить 678,6 тис. га, у тому числі покрита лісом -- 610,7 тис. га. Лісистість території складає 29,4%, загальний запас деревини -- 67,11 млн. м3.

Ліси області розділені на дві групи. Перша група представлена захисними (27,5%) і водоохоронними (25,5%) насадженнями, а також зеленими зонами біля міст (47%), 56 тис. га яких можна експлуатувати. Ліси другої групи займають 530,0 тис. га, з яких 260 тис. га експлуатаційні. В лісах області переважають (61%) хвойні (переважно соснові) насадження, частка м’яколист-кових порід (березових, вільхових та ін.) становить 24%, твердо-листкових -- 15%.

Характерною особливістю лісів Волинської області є значна заболоченість і, як наслідок, низька повнота насаджень, їх невисока продуктивність. Заболочені ліси представлені, переважно, сосновими, березовими і вільховими насадженнями. На збільшення лісових ресурсів області певний вплив матимуть нові насадження, збільшення продуктивності деяких лісів внаслідок гідромеліорації та проведення інших лісогосподарських дій.

Рекреаційні ресурси. В області існує відносно високий рекреаційний потенціал, який в основному визначає економічний профіль регіону. Найбільш цінні території для організації лікування населення, відпочинку і туризму сконцентровані в північне-західній частині області, зокрема: лісові масиви, мінеральні води, торф’яні лікувальні грязі.

Особливу рекреаційну цінність становлять озера (їх близько 80), серед яких виділяються Шацькі, у тому числі одне із найбільших і найглибше в Україні -- озеро Світязь.

Мінерально-сировинні ресурси. Область відносно бідна на корисні копалини. Освоєність мінерально-сировинної бази, крім вугілля, незначна. Із 59 відомих родовищ, не враховуючи торфу, розробляється 28 (крейди, керамічних глин і піску). Виявлені родовища газу, базальту, піщано-зернисті фосфорити, збільшились балансові запаси крейди. Тут сконцентровано 22,5% державного обсягу запасів торфу.

У межах області розвідане Волинське родовище кам’яного вугілля, яке є північною вугленосною площею Львівсько-Волинського басейну. Щорічно тут добувають близько 2 млн. т вугілля, але через обмеженість запасів і відсутність нового шахтного обладнання видобуток його зменшується.

На території області розвідане Локачинське родовище газу із запасами близько 7 млрд. мз. У подальшому його можна використати для створення автономної системи газопостачання місцевого значення.

Достатніми ресурсами в області забезпечене виробництво крейди золотої і вапна. Із дев’яти відомих родовищ розробляється Луківське і Городелецьке. До резервних відносяться Лищевське, Наталинське, Юлянівське, Сарнівське і Горохівське родовища крейди.

Область має ресурсні можливості для збільшення видобутку будівельного піску: нині розробляється чотири родовища, а ще 11 -- не експлуатуються.

На Північно-Волинській фосфоритоносній площі (Ратнівське родовище) виявлено 14 покладів піщано-зернистих фосфоритових руд. На межі Волинської і Рівненської областей розвідане Іванчинське родовище базальтів (запаси категорії Q -- 161,6 млн. т), яке може використовуватись як сировинна база добавок для Здолбунівського, Кам’янець-Подільського, Балак-лавського і Вільшанського цементних підприємств.

Демографічні передумови

Людський потенціал. За станом на 01. 01. 2011 населення області склало 1054,2 тисяч, зокрема міське -- 52,1% (на 17,8% менше від середньодержавного). За останні 10 років населення зменшилось на 14,8 тис. осіб. У статевій структурі області переважають жінки -- 52,6%; у віковій кількість чоловіків і жінок в працездатному віці становить 55%, у молодшому працездатному -- 23,7% і у старшому працездатному віці 21,9%. Смертність в області переважає народжуваність, тому природне скорочення населення складає 2,7% (скорочення у міських поселеннях -- 1,1, сільських -- 4,5%). Хоча треба зауважити, що коефіцієнт дитячої смертності віком до одного року на 1000 народжених за 2004−2011 pp. зменшився у 3,6 разів.

Міграційне переміщення в області характеризується сталим відтоком сільських жителів у міста на рівні 5−6 тисяч щорічно з тенденцією міграцій до збільшення. Більш як 70% сільських мігрантів залишаються в містах і селищах міського типу, а інші переїжджають в основному в міста Львівської, Рівненської і Брестської областей.

Кількість трудових ресурсів, зайнятих в усіх сферах економічної діяльності за 2000−2011 pp. зменшилась на 8,8% і становить 1,99% від усіх трудових ресурсів країни. В їх структурі збільшилась питома вага працездатного населення у працездатному віці.

Таблиця 2. Динаміка демографічного потенціалу Волинської області

Показник

2000

2007

2011

Кількість наявного населення, тис осіб

1069

1075,2

1054,2

Питома вага міського населення, %

50

52

52,1

Трудові ресурси (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку), тис осіб

572,1

562,1

571,1

Кількість зайнятих в усіх сферах економічної діяльності (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку), тис осіб

477,5

4568

429,9

Питома вага трудових ресурс їв у загальній кількості населення. %

535

523

54,2

Основою збільшення ефективності суспільного виробництва є раціональне використання всіх ресурсів, у тому числі трудових. Одним із основних питань в збільшенні ефективності використання трудових ресурсів є покращення умов праці.

Рівень безробіття в області становить 6,2% або 34,3 тис. осіб, одна третя з яких -- молодь у віці до 28 років. Порівняно з попереднім роком кількість безробітних зменшилася на 3,5 тис. осіб (9,3%). Питома вага безробітних в області складає 3,0% від загальної кількості їх у країни.

Науково-технічний потенціал. У 2011 році в області нараховувалося 17 організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи, кількість працюючих у яких складала 910 осіб. Всього чисельність фахівців, які виконують наукові та науково-технічні роботи становить 646 осіб, з них мають науковий ступінь доктора наук -- 4, кандидата наук -- 21. Чисельність працівників-сумісників, які виконують наукові та науково-технічні роботи складає 219 осіб, з них 16 докторів і 37 кандидатів наук.

Обсяги фінансування наукових і науково-технічних робіт у 2011 році склали всього 5137,8 тис. грн. (у фактичних цінах), у тому числі 1484,1 -- за рахунок держбюджету, 21,0 -- позабюджетних фондів, 485,0 -- власних коштів, 3082,0 тис. грн. за рахунок коштів замовника. Обсяг робіт, виконаних власними силами, у фактичних цінах 2011 року склав 4542,6 тис. грн. Виконано 499 розробок, в тому числі чотири розробки по створенню нових видів ресурсозберігаючих технологій, 3 -- матеріалів, 2 -- сортів рослин і порід тварин, 8 -- матеріалів, 482 -- інші.

В області функціонує 15 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, де у 2010/02 році навчалося 10,7 тис. студентів, та три III-IV рівнів акредитації з 18,1 тис. студентів.

Економічні передумови

На початок 2011 року основні фонди Волинської області оцінювались у 12,0 млрд. грн., що становить 1,45% основних фондів України. З них виробничі основні фонди складають 64,2% або 7,7 млрд. грн. (1,4% державного показника). Найбільша частка у структурі вартості основних виробничих фондів (21,8%) припадає на сільське господарство, 21,3% -- на промисловість, 16,1% -- на транспорт, 1,7 і 3,3% на будівництво і торгівлю відповідно. Питома вага сільського господарства області складає 2,7% вартості основних виробничих фондів економіки України, промисловість -- 0,9, транспорт -- 1,7, будівництво -- 1,3 і торгівля -- 1,6%. Невиробничі фонди Волинської області становлять 1,3% від загальнодержавних, з них 41,9% припадає на житлове господарство, 17,9 і 17,0 -- на освіту і комунальне господарство, 7,9 -- на охорону здоров’я і фізкультуру, 4,6 -- на культуру, 0,3% -- науку і наукове обслуговування.

Екологічні передумови

Здоров’я населення, життя представників флори і фауни залежить від якості земельних, лісових і водних ресурсів, стану атмосферного повітря.

На стан земельних ресурсів негативно впливають: деградація ґрунтів, повторне підтоплення території, а також забруднення ґрунтів, поверхневих і підземних вод. На деяких територіях активізувалась водна й вітрова ерозія.

Необхідно вжити жорстких заходів щодо охорони навколишнього середовища від забруднення агрохімікатами, особливо питної води, ґрунтів і продуктів харчування. Ділянки забруднення ґрунтів і вод виявлені в Луцькому районі і м. Луцьк, Ковельському районі і м. Ковель, Локачинському, Старови-женському і Володимир-Волинському районах.

Велике значення має охорона лісів від нераціональних методів їх експлуатації та невиправдано великих обсягів осушувальної меліорації. Великомасштабне осушення лісового фонду, як правило, призводить до порушення лісових екосистем, зникнення цінних видів рослин, зменшення частки лісових насаджень. Багато лісових площ гине від пожеж. На території Волинської області у 2011 році відбулася 161 пожежа на 110 га лісової площі, що заподіяло збитки на суму 67,5 тис. гривень.

Використання водних ресурсів в області порівняно незначне, але в річки продовжується викид забруднених стічних вод. Основні джерела забруднення -- підприємства харчової промисловості, деякі підприємства машинобудування та металообробки, хімії і нафтохімії, комунальне господарство.

Основна причина поганої якості води -- недостатня потужність споруд біологічної, фізико-хімічної та механічної очистки стічних вод (особливо у містах Луцьк, Нововолинськ і Ковель). У 2011 р. підприємства області скинули 32 млн. м3 недостатньо очищених забруднених зворотних вод у природні водні об'єкти.

У 2011 р. в області стаціонарними джерелами забруднення викинуто в атмосферне повітря 10,3 тис. тонн шкідливих речовин. Цей показник невпинно знижується і порівняно з 2000 р. менший у 3 рази.

Підводячи підсумки даного питання, можна відзначити, що розвиток та розміщення продуктивних сил Волинської області сформувалося під впливом ряду факторів і передумов, основними з яких є: історичні, демографічні, природні та екологічні.

3. Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарського комплексу Волинської області

Протягом 2001−2011 pp. значно скоротилось виробництво в основних галузях промисловості та сільського господарства, що відповідно позначилось на зменшенні обсягів валового внутрішнього продукту. Внаслідок дезінтеграції і припинення діяльності частини підприємств, а також проведення (частково) реструктуризації суттєво змінились пропорції господарського комплексу області. Зміни відбулись, перш за все, за рахунок скорочення питомої ваги у створенні валової доданої вартості багатьох основних галузей спеціалізації сільського господарства і промисловості. Об'єми продукції галузей матеріального виробництва постійно змінювались. У першій половині досліджуваного періоду відбулося скорочення продукції промисловості, сільського господарства. Починаючи з 2007 року, спостерігається зростання її обсягів, яке в 2011 році становило 44% до попереднього року. Таким чином, за останні роки відбулося перевищення обсягу випуску продукції промисловості порівняно з сільським господарством.

Частка Волинської області у валовій доданій вартості України становить 1,4%. В галузевій структурі валової доданої вартості галузі, що виробляють товари, становлять лише 59,4%, у тому числі: промисловість -- 17,1, сільське господарство -- 34,0, будівництво -- 6,0%; галузі, що надають послуги, -- 40,6%, зокрема: транспорт і зв’язок -- 13,7, галузі сфери обігу -- 6,9, житлово-комунальне господарство -- 5,4, галузі соціально-культурної сфери -- 9,8%. Таке явище є закономірним у розвитку аграрно-промислового регіону (табл. 3).

Промислове виробництво області формувалось на основі розвитку трьох галузей обробної промисловості -- машинобудування і металообробки, легкої та харчової промисловості, частка яких у 2000 році складала 78% товарної продукції га понад 60% кількості промислово-виробничого потенціалу (машинобудування і металообробка -- 26,3%; легка промисловість -- 23,8%; харчова -- 27,9%).

Таблиця 3. Галузева структура валової доданої вартості Волинської області, в цінах відповідних років, відсотків від економіки

Регіон

Промисловість

Сільске господасртво

Будівництво

Іні виробничі галузі

Транспорт і звязок

Галузі сфери обігу

Житлово-комунальне господасрство

Галузі соціально-культурної сфери

Інші галузі, що надають послуги

2007 рік

Україна

32. 3

13,8

6. 9

ІД

15,5

8,3

5,8

4,9

11,4

Волинська

область

156

31,8

6,3

1,2

15,2

5,3

12,2

4,3

2012 рік

Україна

34,2

14,1

5,2

1,6

14,8

9,9

5,5

8,3

6,4

Волинська

область

17,1

34,0

6,0

2,3

13,7

6,9

5,4

9,8

4,8

Внаслідок нерівномірності темпів росту та падіння виробництва в окремих галузях за 2000−2009 pp. галузева структура промисловості області змінилася і за обсягом продукції (без малих підприємств) в діючих цінах підприємств на 01. 01. 2010 складала: електроенергетика -- 2,8%; паливна промисловість -- 3,8; чорна металургія -- 0,8; кольорова металургія -- 4,0; хімічна і нафтохімічна промисловість -- 4,1; машинобудування і металообробка -- 14,3; лісова і деревообробна -- 2,8; промисловість будівельних матеріалів -- 6,7; легка промисловість -- 2,8; харчова промисловість -- 55,6% (рис. 1).

Рис. 1. Галузева структура промисловості Волинської області (без малих підприємств) за обсягом продукції у цінах відповідних років, %

Таким чином, частка промисловості в галузевій структурі зменшилась у таких галузях, як легка промисловість (на 21,0 відсотковий пункт), машинобудування і металообробка (відповідно на 12), але збільшилась -- у харчовій (на 27,8), електроенергетиці (на 2,7) і паливній промисловості (на 2,3).

За 2000−2011 pp. значно скоротилось виробництво основних видів промислової продукції в натуральному виразі, зокрема автомобілів і продукції легкої промисловості (табл. 5).

Таблиця 5. Динаміка виробництва основних видів промислової продукції Волинської області

Види продукції

2000

2007

2011

2011% до

2000

2007

Автомобілі

16 500,0

891,0

82,0

0,5

9,2

Бавовняні тканини, млн. м

0,5

0,02

0,0

0,0

0. 0

Шовкові тканини, млн. м2

68,9

3,5

2,0

2. 9

57,1

Взуття, тис. пар

1935

152

169

8,7

111,1

За станом на 01. 01. 2011 вартість основних виробничих фондів у промисловості складала 2,56 млрд. грн. або 21,3% від усієї вартості основних фондів області і 0,9% від загальнодержавних. Чисельність зайнятих складає -- 53,5 тис. осіб, при обсязі виробленої продукції галуззю 1109,8 млн. гривень (з малими підприємствами).

Паливно-енергетичний комплекс області представлений слабко розвинутою енергетичною базою та незначними обсягами видобутку вугілля і торфу. Товарна продукція ПЕК має тенденцію до зменшення. Так, за 2011 р. в порівнянні з 2000 р. обсяг продукції зменшився на 8,3 млн. грн. (2008 р. -- 45,9, 2011 р. -- 37,6 млн. грн.).

Розміщення продуктивних сил Волинської області подано нижче на картосхемі:

Електроенергетика області представлена одним підприємством та 29 виробництвами, якими вироблено продукції на суму 29,9 млн. грн. У 2009 році було вироблено 0,03 млрд. кВт. год. електроенергії. При цьому в область для задоволення її потреб передано з інших районів 1,5 млрд. кВт. год електроенергії. Забезпеченість потреб за рахунок особистого виробництва становить 2%. Уся електроенергія в області виробляється на базі органічного палива. За період 2000−2011 pp. частка електроенергетики в обсязі продукції всієї промисловості зросла з 0,1 до 2,8%.

Картосхема 1. Картосхема РПС Волинської області

Паливна промисловість області нараховує п’ять підприємств і одне виробництво. У 2009 році галузь виробила продукції на 37,6 млн. грн. (питома вага обсягу продукції в загальному обсязі промисловості 3,8%).

В області достатньо розвинута вугільна і торф’яна промисловість, які покривають виробничі та споживчі потреби промисловості й населення області. За 2004−2011 роки споживання вугілля зменшилось на 55,4%. У 2011 році вугільна промисловість виробила 89% обсягу продукції паливної промисловості та торф’яна -- 10,9%. Торф використовується, в основному, як паливо, частково покриваючи потребу населення у паливних ресурсах. У 2011 році добуто 161,0 тис. тонн паливного торфу (в Україні -- 26%).

Машинобудівний комплекс. Машинобудування і металообробка -- важливі галузі промисловості області. На цих підприємствах виробляється близько 14,3% промислової продукції. За 2000−2009 роки частка машинобудівної продукції у вартісній структурі промислової продукції області знизилася на 12 процентних пункти.

У структурі комплексу області машинобудування займає 87,2%. Машинобудування в області представлене такими підприємствами: завод «ВолиньМаш», ВАТ «КіверціСпецМаш», ВАТ «Ковельсільмаш», Луцький автомобільний і авторемонтний заводи, Луцький підшипниковий завод, ОАО «Луцьккомунмаш» та інші.

По окремих видах продукції область займає одне з провідних місць у машинобудівному комплексі України (комплектні низьковольтні прилади, машини для скотарства і кормовиробництва, раздавачі корму для свиней, транспортери для збирання гною з корівників і свинарників, центробіжні насоси, підшипники).

Хімічна і нафтохімічна промисловість області представлена 30 підприємствами і одним виробництвом, з них заводи у місті Луцьк: по випуску виробів із пластмас, «Спектр» та «Полімер».

За період 2000−2011 pp. питома вага в обсязі продукції всієї промисловості збільшилась на 2,7 процентних пункти.

Лісовий комплекс представлений лісовим господарством, лісовою, деревообробною і целюлозно-паперовою промисловістю. Основу комплексу становить лісове господарство, головним напрямом діяльності якого є раціональне лісокористування, розширене відтворення лісових ресурсів на базі інтенсифікації виробництва, посилення водоохоронних і захисних функцій лісу, а також збільшення його площі за рахунок повного використання лісового фонду.

В структурі лісового комплексу важливе місце займають лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість. У подальшому лісопромисловий комплекс буде мати важливе значення у народному господарстві регіону, що обумовлене наявністю сировинних ресурсів і забезпеченістю трудовими ресурсами. Ліси області входять до складу Поліського лісозаготовчого району.

Деревообробна і целюлозно-паперова промисловість представлена в області 72 підприємствами і 486 виробництвами (2011 p.). випуск продукції галузі становить 64,6 млн. грн. (5,8% в загальному обсязі продукції промисловості). В її галузевій структурі виділяється деревообробна (зокрема меблева) промисловість, на яку припадає 92% (31,6%).

Комплекс по виробництву товарів народного споживання. Промисловість області виробляє 2,0% державного випуску товарів народного споживання на суму 593,5 млн. грн. у фактичних цінах. У розрахунку на душу населення випуск товарів складає 562 грн. або 93,5% від середньодержавного рівня. За станом на 2011р. в області функціонує 159 підприємств і 650 виробництв (легка та харчова, включаючи борошномельно-круп'яну), які виробляють товари народного споживання.

У структурі виробництва питома вага непродовольчих товарів складає 12,4% (у 2000 році -- 41,1%).

Легка промисловість області представлена 39 підприємствами та 22 виробництвами, які виробляють 2,7% товарної продукції промисловості. Слід зазначити, що при значному скороченні штату працівників за період з 2000 по 2009 р. обсяг продукції цієї галузі зменшився у загальному обсязі продукції промисловості на 21 процентних пункти.

У галузевій структурі 36,6% займає текстильна та 60,3% швейна промисловість. У 2011 р. в області вироблено 5,4% тканин усіх видів в Україні.

Агропромисловий комплекс є однією з найбільш важливих виробничих систем, який охоплює такі сфери виробництва, як сільське господарство, харчова і переробна промисловість та виробниче обслуговування основних галузей, що включають матеріальне забезпечення технікою, добривами, засобами захисту рослин, складами, сховищами тощо. Регіональний АПК Волинської області -- це складна система, що має свою специфіку і проблеми. Слід зазначити, що в галузевій структурі валової доданої вартості області агропромисловий комплекс займає 34,0% і забезпечує 3,3% державного випуску продукції. Порівняно з минулими роками цей показник збільшився і передбачається подальша його стабілізація.

У скотарстві і птахівництві спостерігалась тенденція до зменшення виробництва м’яса, молока і яєць. Середньорічний удій молока від однієї корови за 2000−2011 pp. скоротився на 45,1%, несучість птиці -- більше як на 40%; середньорічне виробництво м’яса (у забійній вазі) -- на 60,2%, молока -- на 46%, яєць -- на 48,9% (табл. 6).

Таблиця 6. Виробництво основних видів продукції рослинництва і тваринництва Волинської області

Види продукції

2000

2007

2011

2011 в % до

2000

2007

Зерно, тис. тонн

922

819

503

54,5

61,4

Цукрові буряки, тис. тонн

1168

597

486

41,6

81,4

Картопля, тис. тонн

1198

622

1194

99,7

191,9

Овочі, тис. тонн

125

117

111

88,8

94,9

М’ясо в забійній вазі, тис. тонн

108

54

43

39,8

79,6

Молоко тис. тонн

848

564

458

54,0

81,2

Яйця, млн. штук

311

200

159

51,1

79,9

Крім того, в області на кінець 2011 р. нараховувалось 528 селянських (фермерських) господарств, які обробляють 11,3 тис. га (1,1% площі сільськогосподарських угідь), у тому числі 10,2 тис. га ріллі.

Харчова промисловість є галуззю господарської спеціалізації, питома вага якої (разом з мукомельно-круп'яною) в галузевій структурі промисловості по обсягу продукції становить 54,3%. За досліджуваний період значно зменшилась кількість підприємств харчової промисловості і кількість штатних працівників.

Волинська область виробляє 2,3% загального обсягу продукції харчової промисловості України, промислово-виробничий персонал якої становить 2,0% від загальнодержавного. Харчова промисловість представлена в основному виробництвами загальнодержавної спеціалізації (цукрова, консервна, молочна, м’ясна, борошномельна). В області виробляється 3,5% державного обсягу м’яса, 3,0 -- борошна, 4,0 -- цукру-піску, 4,7 -- тваринного масла, 4,8 -- жирних сирів, 3,4% -- консервів (табл. 7).

Таблиця 7. Динаміка виробництва основних продуктів харчування в Волинської області

Види продукції

2000

2007

2011

2011, % до

2000

2007

Цукор-пісок, тис. тонн

221,1

81,5

71,0

32,1

87,1

Консерви, млн. ум. банок

150,3

26,9

42,7

28,4

158,7

М’ясо, включаючи продукти І категорії, тис. тонн

61,8

23,1

13,6

22,0

58,9

Ковбасні вироби, тис. тонн

13,6

4,7

6,7

49,2

142,6

Продукція з незбираного молока, тис. тонн

106,0

22,9

12,4

11,6

54,1

Сири жирні, тис. тонн

5,9

2,0

3. 2

54,2

160,0

Тваринне масло, тис. тонн

18,3

6,3

6,3

34,4

100,0

Борошно, тис. тонн

271,2

136,5

90,6

33,4

66,4

У 2011 році на душу населення вироблено продовольчих товарів у фактичних цінах на суму 480 грн., що на 38,7% більше від середньодержавного рівня.

Територія Волинської області обслуговується залізничним, автомобільним, річковим та повітряним видами транспорту. Провідну роль відіграє автотранспорт.

Автомобільний транспорт. Довжина автомобільних доріг загального користування із твердим покриттям становить 5,6 тис. км, тобто 89,5% від загальної довжини доріг, що на 7,4% нижче середнього показника в країні.

За 2011 рік автомобільним транспортом перевезено 7,6 млн. тонн вантажів. У приватній власності перебуває 96,3 тис. легкових автомобілів, тобто кожен одинадцятий житель області має автомобіль.

Щільність автомобільних доріг загального користування з твердим покриттям -- 279 км на 1000 км² території, що на 3% вище середнього показника в країні.

Залізничний транспорт. Щільність залізничних доріг складає 30,4 км на 1000 км² території, що на 18,9% нижче від середнього показника в країні.

Найбільша інтенсивність руху потягів на таких залізничних магістралях: Київ -- Коростень -- Олевськ -- Сарни -- Ковель -- Брест, Фастів -- Новгород-Волинський -- Здолбунів -- Луцьк -- Львів, Камінь-Каширський -- Ковель --. Яготин, Ковель -- Володимир-Волинський -- Самежанка.

Основні обсяги вантажної та пасажирської перевезень зосереджені в Луцькому, Ківерцівському, Ковельському, Камень-Каширському, Володимир-Волинському залізничних вузлах. Найбільший обсяг пасажирських перевезень на ділянках: Ківерці -- Луцьк, Ківерці -- Рівне, Ківерці -- Ковель, Ковель -- Камінь-Каширський.

Річковий транспорт. В області протікають річки Стир, Стохід, Тур’я і Прип’ять, на яких розташовано 16 пристаней. Перевезення вантажів виконується самохідними судами та з буксирною тягою. Перевезення пасажирів в басейнах рік не виконується.

4. Особливості розміщення і територіальна структура господарського комплексу Волинської області

Територіальну структуру промислового комплексу області формують елементи, які, поєднуючись на території області, розвиваються в результаті континуально протікаючих процесів виробничого комплексоутворення і розміщення продуктивних сил. Територіальна структура комплексу відображає особливості розміщення промислових підприємств в області, територіальну концентрацію і локалізацію виробництва. Промислове виробництво в області розвивається у 97 населених пунктах.

До основних елементів територіальної структури комплексу відносяться територіальні промислові поєднання і утворення, які відрізняються масштабами розвитку виробництва, рівнем участі у територіальному поділі праці, певними функціональними ознаками, ступенем взаємопов'язаності і характером організації виробництва. В області виділяються такі територіальні форми промислових утворень, як промислові пункти, центри і вузли. Серед усієї їх сукупності можна виділити 68 промислових пунктів, 29 промислових центрів і 3 промислових вузли.

Промислові пункти як найпростіші елементи територіальної структури представлені населеними пунктами області, в яких розміщені окремі промислові підприємства і виробництва. Вони поширені в усіх районах і переважно репрезентують сільські поселення. За рівнем територіальної концентрації виробництва вони відносяться до малих і дуже малих елементів структури із чисельністю зайнятих менше 250 чоловік.

Промислові центри розміщені в міських поселеннях області, окрім Устилуга, Рокинь, Олики, Дубищ. За рівнем територіальної концентрації промислового виробництва у відповідності з чисельністю промислово-виробничого персоналу, зайнятого у виробництві, промислові центри відносяться до великих (Луцьк), значних (Ковель, Нововолинськ), середніх (Рожище, Володимир-Волинський, Ківерці, Любомль, Маневичі, Цумань). Чисельність зайнятих у промисловому виробництві середніх центрів коливається від 1 до 5 тисяч чоловік. До дрібних промислових центрів відносяться малі міські поселення із чисельністю промислово-виробничого персоналу від 500 до 1000 чоловік: Горохів, Мар’янівка, Люблинець, Іваничі, Ратне, Камінь-Каширський, Жовтневе, а до малих (250−500 чоловік) — Колки, Любешів, Шацьк, Стара Вижівка, Голоби, Заболоття. Всі інші промислові центри є дуже малими з чисельністю промислово-виробничого персоналу менше 250 чоловік, але в них розміщено по два і більше промислових підприємств чи окремих виробництв (Берестечко, Луків, Торчин, Турійськ, Локачі, Головне, Буцин).

У галузево-функціональній структурі комплексу переважають моногалузеві промислові центри. Тільки центри з чисельністю зайнятих у галузях промисловості більше 500 чоловік є поліфункціональними, оскільки в них розміщені підприємства 2−4 галузей. В той же час широко представлена група населених пунктів, в яких рівень територіальної концентрації промисловості значно нижчий рівня концентрації населення, що є характерною рисою промислового комплексу області. Більшість промислових центрів Волині мають дуже низький рівень територіально-виробничої концентрації промисловості. До числа найбільших центрів відносяться тільки три — Луцьк, Нововолинськ і Ковель, але в цих центрах зайнято більше 70% промислово-виробничого персоналу області. В той же час в малих і дуже дрібних промислових центрах зайнято менше 5% промислово-виробничого персоналу. Середні центри представляють резерв для розміщення промислових підприємств.

Промислові пункти і центри області утворюють складні форми територіального зосередження і поєднання. виробництв (елементи територіальної структури) — промислові вузли. На території Волинської області формуються 3 промислові вузли -Луцький, Нововолинський і Ковельський, які відносяться до середніх (Луцький) і малих вузлів (Нововолинський і Ковельський), що знаходяться в стадії активного формування.

Формування промислових вузлів як складних елементів територіальної структури промислового комплексу зумовлене наявністю кваліфікованих кадрів, що проявляється в розвитку трудомістких галузей машинобудування, легкої промисловості та інших галузей, а також наявністю трудових, транспортних і виробничих зв’язків між підприємствами, зосередженими на компактній території. Розвиток сільського господарства і переробної ланки АПК, що базується на сприятливих природних умовах, визначають спеціалізацію області на виробництві продукції харчової промисловості. Це чітко відбилось на спеціалізації промислових вузлів області.

Галузева структура промислових вузлів області специфічна, так як у вузлах в число основних входять галузі, що відіграють головну роль у спеціалізації області в загальнодержавному поділі праці, їх структура повторює структуру промисловості області. Основними галузями в них виступають машинобудування, легка і харчова промисловість, а також багато виробництв деревообробної промисловості та деяких інших галузей. До комплексозабезпечуючих і обслуговуючих галузей відносяться виробництва промисловості будівельних матеріалів, електроенергетики та деяких інших галузей.

Промислові вузли відрізняються між собою за роллю в загальнодержавному і міжрайонному поділі праці. Всі вони беруть участь в розвитку територіальної спеціалізації області, але відрізняються за рівнем спеціалізації і масштабами участі в територіальному поділі праці. У промислових вузлах області виробляється більше 85% товарної продукції обласного промислового комплексу, зосереджено понад 50% промислово-виробничого персоналу і основних промислово-виробничих фондів області.

Найбільш розвинутим і різногалузевим є Луцький промисловий вузол, в якому розвивається 11 галузей промисловості із 12 агрегованих галузей, розвинутих в області. Вузол формується в південно-східній частині області на території Луцького, Ківерцівського і Рожищенського районів (картосхема 2).

В його склад входять 4 промислові центри — Луцьк, Рожище, Ківерці і Торчин та 11 промислових пунктів (Гірка Полонка, Кульчин, Чаруків, Несвіч, Струмівка, Боратин та ін.). Галузями спеціалізації вузла є машинобудування і металообробка, легка, харчова, хімічна, деревообробна промисловість, а також виробництво будівельних матеріалів. На підприємствах вузла виробляється майже 70% промислової продукції області та зосереджено близько половини основних промислово-виробничих фондів комплексу і понад 40% промислового персоналу області. Вузол спеціалізується на виробництві автомобілів, підшипників, приладів, продукції швейної і текстильної промисловості, харчових продуктів. Вузол відноситься до тих, що формуються, так як між підприємствами вузла поки що недостатньо розвинуті промислово-виробничі зв’язки.

Картосхема 2. Територіальна структура промисловості Волині

Нововолинський промисловий вузол формується в південно-західній частині області. В його склад входять промислові пункти і центри Володимир-Волинського та Іваничівського районів (картосхема 2). Найважливіші промислові центри вузла — Нововолинськ і Володимир-Волинський, в яких розміщені найбільші промислові підприємства. Галузеву структуру вузла формують підприємства 10 агрегованих галузей, проте за масштабами виробництва і зосередження виробничого персоналу вузол значно поступається Луцькому вузлу. У вузлі виробляється понад 1/6 товарної промислової продукції області. Промислові пункти цього вузла відрізняються моногалузевою спеціалізацією, що пояснюється недорозвинутістю їх галузевої структури і невисоким рівнем територіальної концентрації виробництва, високою питомою вагою галузей спеціалізації в їх промисловій структурі. Галузями спеціалізації вузла виступають вугільна, легка, деревообробна і харчова промисловість, виробництво спеціального технологічного обладнання для електротехнічної промисловості і будівельних матеріалів. В перспективі зростатиме роль машинобудування і металообробки та зменшуватиметься значення вугільної промисловості у зв’язку із зменшенням промислових запасів кам’яного вугілля.

Ковельський промисловий вузол формується в центральній частині області (картосхема 2). Вигідність економіко-географічного положення на важливих транспортних магістралях сприяє розвитку у вузлі сільськогосподарського машинобудування, виробництву продукції деревообробної, легкої і харчової промисловості, промисловості будівельних матеріалів. Частка вузла у промисловому комплексі області порівняно незначна -16%. У склад вузла входять промислові центри — Ковель, Турійськ, Люблинець і Голоби та ряд промислових пунктів Ковельського і Турійського районів.

Найперспективнішими для розміщення нових промислових виробництв є Маневичі, Горохів, Любомль, Камінь-Каширський. Важливе значення має ускладнення галузевої структури промислових центрів, підвищення рівня комплексності вузлів і центрів за рахунок налагодження вигідних виробничих і кооперованих зв’язків, розвиток територіально-функціональних систем, подальший розвиток існуючих елементів територіальної структури, прискорений розвиток середніх промислових центрів та невеликих пунктів на базі агропромислової інтеграції та місцевих сировинних ресурсів. Особливе значення має підвищення рівня системної організованості промислових вузлів за рахунок їх внутрішньої взаємозв'язаності, територіального поєднання підприємств. Необхідно значно підвищити рівень територіальної диференціації і локалізації промислового виробництва за рахунок деконцентрації виробництва, формування нових елементів територіальної структури в малих міських поселеннях з вигідним ЕГП і вільними трудовими ресурсами.

5. Участь Волинської області у внутрішньодержавному територіальному поділі праці та зовнішньоекономічних зв’язках

Основними напрямками зовнішньо-економічної діяльності Волинської області на найближчі п’ять років можна визначити такі:

збільшення зовнішньоторговельного обігу, у першу чергу експорту товарів і послуг;

залучення іноземних фінансових ресурсів в економіку;

реалізація міжрегіональних і міжурядових угод.

Основним партнером підприємств у зовнішній торгівлі залишається Російська Федерація: на неї припадає більше 26% усього зовнішньоторговельного обігу області. Найбільші обсяги експортних постачань здійснювалися також в Іспанію, Туреччину, Німеччину, Італію.

Обсяги експорту товарів в 2012 р. становили $ 137,8 млн., імпорту — відповідно $ 108,3 млн., з позитивним сальдо — $ 29,5 млн (табл. 3, додатки).

Порівняно з відповідним періодом 2011 року обсяги експорту товарів у країни колишнього СРСР збільшилися на 32,7%, імпорту — на 2,9%. збільшення обсягів торгівлі товарами з країнами колишнього СРСР відбулося переважно за разунок збільшення торгівлі з Російською Федерацією (обсяги експорту збільшилися на 27,6%, імпорту — 3,8%). При цьому Російська Федерація залишається найбільшим торговим партнером області - торгові взаємовідносини з нею становлять 35,1% зовнішньоторговельного обігу товарів області. Обсяги експорту в інші країни світу зросли на 45,1%, а імпорту — на 48,2%.

Найбільші обсяги експортних поставок здійснювалися з Російською Федерацією — 29,1%, Туреччиною — 9,4, США — 7,1, Мавританією — 6,8, Іспанією — 5,6%.

У товарній структурі експорту переважають барвники і пігменти — 23,6% (від усього експорту товарів), продукти неорганічної хімії - 14,5%, риба і рибопродукти — 12,2, чорна метали — 7,3, електричні машини — 5,4%.

Порівняно з 2011 р. в загальному обсязі експорту збільшилася питома вага продуктів неорганічної хімії (на 5%), алюмінію і виробів із нього (на 4,9), жирів і масел тваринного і рослинного походження (на 3,8), насіння олійних культур (на 2,6), електричних машин (на 2,4%).

Протягом останніх років діяльність суб'єктів підприємництва Волині на зовнішніх ринках продовжує залишатися одним із найбільш важливих факторів господарського життя регіону. За 2011 рік зовнішньоторговий обіг області складав 515,0 млн. дол. США і зріс у 3,6 разів або на 374,8 млн. дол. порівняно з 2010 роком. Різке збільшення цього показника обумовлене як активізацією роботи господарських суб'єктів-експортерів, так і значним збільшенням обсягів продукції, закупленої за кордоном.

Рис. 2. Товарна струткутра експорту Волинської області

За цей період експорт склав 147,7 млн. дол. США і перевищив відповідний показник 2010 року на 61,8 млн. або збільшився на 71,9%. Його товарна структура сформована за рахунок продукції агропромислового комплексу, переробної галузі, текстилю і готового одягу, машин та обладнання, деревини і меблів. В інші країни експортувались також вироби із пластмас, взуття, фармацевтичні продукти.

В імпорті домінують паливно-мастильні матеріали, частка яких становить 86,8% від загальної кількості імпортних операцій або 367,3 млн. дол США, що у 6,8 разів більше за 2010 рік.

Саме таке стрімке збільшення закупівлі нафтопродуктів обмовило негативне сальдо міжнародної торгівлі у розмірі 313,0 млн. доларів США. Підсумки діяльності області у сфері зовнішніх відношень свідчать про те, що першочерговими завданнями у найближчий час є проведення дій, спрямованих на оптимізацію товарної структури міжнародної торгівлі та зменшення її від'ємного сальдо.

Питання розширення і поглиблення зовнішньоекономічної діяльності Волинської області останнім часом набули особливої актуальності. Це пов’язано насамперед зі зростанням міжнародного авторитету України як держави, що здійснює реальні кроки до більш досконалої економічної системи. І очевидно, що без просування на зовнішній ринок шляхом підвищення конкурентоспроможності вітчизняного експорту, без активного розширення міжнародних і міжрегіональних зв’язків ці кроки мали б менший ефект.

6. Проблеми та перспективи розвитку господарського комплексу Волинської області

Аналіз сучасного стану економіки області свідчить про диспропорції в її розвитку і наявність низки проблем, а саме; дефіцит мінерально-сировинних зокрема паливних, ресурсів, а також водних і лісових ресурсів критичний рівень розвитку виробничого потенціалу; незбалансованість робочих місць; недостатній розвиток інвестиційного комплексу та інноваційної діяльності; нераціональна галузева і територіальна структура економіки та її провідних комплексів; невирішеність соціальних проблем; екологічні проблеми.

Збалансоване використання природно-ресурсного потенціалу

Досягнення економічно доцільного й екологічно збалансованого використання природних ресурсів можливе через перебудову всього господарського комплексу та подолання нераціональної структури його територіальної організації. Для цього потрібно:

* забезпечити ефективне нормативно-правове регулювання державних функцій щодо власності, управління та використання природних ресурсів;

* створити та впровадити уніфіковані кадастри природних ресурсів;

* при формуванні балансу природних ресурсів на всіх рівнях природокористування обов’язковим є врахування можливості залучення техногенних родовищ і відходів;

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой