Вивчення процесу створення лінії електропередачі

Тип работы:
Дипломная
Предмет:
Физика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Дипломна робота

Вивчення процесу створення лінії електропередач

Зміст

Завдання на дипломну роботу

Варіанти на дипломну роботу

Вихідні дані

Зовнішні навантаження на провід

Навантаження від власної ваги

Навантаження від ожеледі

Навантаження від ваги провід й ожеледі

Навантаження від тиску вітру

Сумарні навантаження

Поняття про критичний проліт

Підвіска проводу

Розрахунок монтажного графіка

Розрахунок кривої провисання нитки

Опори повітряних ліній електропередачі

Ферми як опори для високовольтних ліній електропередачі

Висновок

Література

Завдання на дипломну роботу

Дати аналіз експлуатації повітряної лінії електропередачі в режимах експлуатації I, IIа, IIб, максимальних температур (IV).

Установити вихідний режим і зробити порівняння з іншими режимами.

Визначити напругу (і прогин провода f для різних режимів експлуатації.

Побудувати монтажний графік і дати аналіз умовам монтажу.

Побудувати криву провисання нитки.

Визначити положення нижчої крапки провисання провід.

Знайти площину провисання провід з урахуванням вітрового навантаження.

Визначити висоту опори.

Визначити зусилля в стрижнях ферми.

Визначити реакції в місцях кріплення опори й підібрати діаметр болта кріплення опори, розглядаючи деформацію на зріз і розтягання.

Варіанти на дипломну роботу

Загальний варіант — № 8

Напруга U

5

Місцевість M

1

Матеріал проводу Pr

3

t установки провід

4

Перепад висот h

6

t ожеледі

10

Швидкісний напір вітру Q

2

tmax

5

tmin

8

Відстань між крапками підвісу l1

7

Товщина кірки льоду c

8

Вихідні дані:

Передана напруга U (кВ): 220;

Характеристика місцевості: населена;

Використовуване провід: АСО-700;

Температура установки провід (монтажу): t0вуст = +150С;

Підвіска з перепадом висот «h», м: 0;

Температура: t0гол = - 7,50C;

Швидкісний напір Q, кг/м2: 27;

Максимальна температура: t0max = +400C;

Мінімальна температура: t0min = - 350C;

Відстань між опорами, l, м: 200;

Товщина стінки льоду, «з», м: 22;

1. По довідковій літературі знаходимо необхідні дані для розрахунків:

а) номінальний перетин: 700 мм2;

б) число й діаметр дротів у проведенні:

54(4,10 мм (алюміній)

19(2,5 мм (сталь);

в) перетин:

Fa=712 мм2

Fс=93,3 мм2

Перетин провід в цілому: F=Fa+Fc=805.3 мм2;

г) розрахунковий діаметр провід: d=37.1 мм;

д) розрахункова вага провід: G0=2. 756 кг/м;

е) відношення перетинів: Fa/Fc=7,67;

ж) наведений модуль пружності: Епр=7880 кг/мм2;

з) коефіцієнт температурного лінійного розширення провід: =19,7810-6 1/град;

2. Тому що місцевість населена й напруга 220 кВ, та відстань між землею й нижньою частиною провід становить: h=8 м;

3. Вид перетину фази:

4. Значення швидкості вітру визначається через швидкісний напір:

Vmax= =20. 785 м/с.

5. Межа міцності: =27 кг/мм2;

[] I=10. 00 кг/мм2;

[] II=11. 35 кг/мм2;

[] III=6. 75 кг/мм2;

Виділимо режими експлуатації:

I — Мінімальна температура: tmin=-35 0C;

IIа — Максимальне навантаження; режим найбільшого швидкісного напору: Vmax=20. 785 м/с; t=-5 0C, ожеледь відсутній;

IIб — Режим найбільшої ожеледі: V=Vmax0. 5=10. 3925 м/с;

III — Режим середньорічних температур, ожеледь і вітер відсутні; tср=-50C;

IV — Режим максимальних температур: tmax=+40 0C;

Зовнішні навантаження на провід

Провід повітряних ліній випробовують дію механічних навантажень, спрямованих по вертикалі (вага провід й ожеледь) і по горизонталі (тиск вітру), у результаті чого в металі проводів виникають напруги розтягання. На величину останніх впливає також і температура навколишнього повітря, що змушує враховувати неї в розрахунках.

На практиці вважають, що всі навантаження в прольоті між двома опорами розподілені рівномірно по довжині проводів і є статичними, а окремих поривів вітру, що створюють динамічний характер навантаження, не враховують, хоча вони й можливі.

У розрахунок механічної міцності проводів уводять поняття питомих навантажень. Це інтенсивність погонного навантаження «q», віднесена до площі поперечного перерізу провід (нитки), тобто це навантаження, що діє на 1 м провід й доводиться на 1 мм2 площі поперечного перерізу.

де: q — погонне навантаження на ділянці нитки (провід) довжиною 1 м; н/м; н/мм; кг/мм;

F — теоретична площа поперечного перерізу провід, мм2.

Якщо провід складається з алюмінію Fa і стали Fc, то:

F = Fa + Fc

Визначимо питомі навантаження на провід.

Навантаження від власної ваги

Питоме навантаження провід від ваги провід 1:

[кг/м*мм2] або

де: G0 — вага одного метра провід, кг;

F — розрахунковий дійсний перетин усього провід, мм2;

q1 — вага одиниці довжини провід.

Робимо розрахунок:

Площа провід у фазі: Fфазы=Fn=805. 33=2415.9 мм2;

Діаметр фази: dфазы= dn =37. 13=111.3 мм;

Вага провід фази G=G0n=2. 756(3=8. 268 кг/м;

Питоме навантаження від власної ваги:

1=G0/F=2. 756/805. 3=3. 4210-3 кг/ (ммм2)

Навантаження від ожеледі

Уважається, що всі види зледеніння провід являють собою циліндричну форму. Лід з об'ємною вагою q0 = 0. 910-3 кг/див3. Стінка льоду рівномірна, товщиною «c».

Питоме навантаження від ваги льоду (2 визначається:

2 = G / F або q2 = 2 Fл

(G = q, якщо розглядається вага одиниці довжини),

де: G — вага пустотілого циліндра ожеледі, кг;

F — поперечний переріз крижаного покриття, мм2.

Об'єм ожеледі на проведенні довжиною 1 м:

V = (103/4) [ (d+2c) — d2] = c (d+c) 103, [мм3]

Вага ожеледі на проведенні:

G = Vq0 = c (d+c) q0 = 0. 00283c (d+c), [кг]

звідси:

2 = G / F = 0. 283 [c (d+c) /F], [кг/ммм2]

2=Gвес льоди/F=0,283 [з (з+d) /F] =

=0. 283 [22 (22+37. 1) /805. 3] =4. 5710-3 кг/ (ммм2)

Навантаження від ваги провід й ожеледі

Ці навантаження діють в одній вертикальній площині й тому складаються арифметично:

3 = 1+2 [кг/ммм2]

3=1+2=810-3 кг/ (ммм2)

Навантаження від тиску вітру

Тиск вітру, спрямованого горизонтально під кутом 90(до поверхні провід, визначається по формулі:

P = ((Cx (Q (S [кг]

де: Q = U2/16 — швидкісний напір вітру, кг/м2;

U — швидкість вітру, м/с;

(- коефіцієнт, що враховує нерівномірність швидкості вітру по довжині прольоту, що залежить від швидкості вітру або швидкісного напору Q;

Cx — аеродинамічний коефіцієнт: при d (20 мм (Cx = 1. 1

d (20 мм (Cx = 1. 2, а також для всіх проводів, покритих ожеледдю;

S — площа діаметрального перетину провід, м2.

Тиск вітру на 1 м довжини провід діаметром d (мм) можна підрахувати по формулі:

P = CxQ (d/103) [кг/м]

а питоме навантаження від вітру на провід, вільний від ожеледі, — по формулі:

4 = (CxQd) / (103F) [кг/ммм2]

При наявності ожеледі, поверхня провід, на яку давить вітер, збільшується. Питоме навантаження при цьому буде:

5 = (CxQ (d+2c)) / (103F) [кг/ммм2]

Питоме навантаження від тиску вітру на провід без ожеледі, (відповідно до таблиці 1 тексту), тому що Q=27, те =1; Сx=1. 1

4= кг/ (ммм2)

Питоме навантаження від тиску вітру на провід покритий льодом:

Q=0. 25Qmax=6. 75 кг/м2, приймаємо Q=14кг/м2, тоді =1, c=22 мм

5= кг/ (ммм2)

Сумарні навантаження

Для знаходження результуючих навантажень на провід, що випливають із умов експлуатації, треба знайти геометричну суму діючих на нього вертикальних і горизонтальних навантажень.

Так, сумарне питоме навантаження на провід від його власної ваги й тиску вітру на провід дорівнює:

6= кг/ (ммм2)

Сумарне питоме навантаження на провід від ваги провід, ваги ожеледі й тиску вітру становить:

7= кг/ (ммм2)

Відповідно до розрахунків, режим IIб є самим небезпечним:

7=8. 1810-3 кг/ (ммм2).

Поняття про критичний проліт

Розраховуючи провід на міцність, важливо встановити, при якому з перерахованих режимів напруги в проведенні досягнуть значень, що допускаються. Цей режим називається вихідним.

Для знаходження вихідного режиму необхідно визначити критичні прольоти.

Порівнюючи два режими, під критичним прольотом будемо розуміти такий проліт Lкр, при якому напружений стан провід в обох режимах буде рівно загрозливим, тобто напруги в проведенні будуть рівні допускається для кожного з порівнюваних режимів.

Вихідний режим визначається при порівнянні величин заданого прольоту L з величиною Lкр.

Визначимо вихідний режим, при якому напруга в проведенні максимально припустиме. Для цього треба знайти три значення Lкр:

Зрівняємо два режими I і II:

Режим I

tmin=-35

1=3,4210-3

I= [] I

Lкр2-?

Режим II

tгол=-7. 5

max=7=8,1810-3

II= [] II

м

Зрівняємо інші режими:

Зрівняємо режими I і III:

Режим I

tmin=-35

1=3,4210-3

I= [] I

Lкр1-?

Режим III

tср=-5

1=3,4210-3

III= [] III

м

Зрівняємо режими III і II

Режим III

tср=-5

1=3,4210-3

III= [] III

Lкр3-?

Режим II

tгол=-7. 5

max=7=8,1810-3

II= [] II

м

Ми одержали нерівність: Lкр3> L1> Lкр1. Самим небезпечним режимом буде режим середньорічних температур (Режим III).

Підвіска проводу

Підвіска провід здійснюється в безвітряні дні, коли немає ожеледі, але при будь-якій температурі. При цьому навантаженням на провід є власна вага.

У таких умовах, виконуючи роботи з підвіски провід, необхідно забезпечити такий підвіс провід fподв, а, отже й така напруга подв, щоб у самих найгірших умовах експлуатації повітряної лінії виконувалася умова міцності провід, тобто: подв [].

Визначаємо стрілу прогину для вихідного режиму:

L=L1cos=

cos (=L/L1=200/200=1

Визначаємо стрілу прогину для вихідного режиму (III):

м

Користуючись рівнянням стану нитки, визначимо значення напруг для інших умов експлуатації.

Визначимо напругу в проведенні при максимальній температурі:

підставивши значення, будемо мати:

одержимо:

Приймемо: [] +40= або [] +40=x-1. 212

[] +403x3-3. 635x2+4. 404(x-1. 779

[] +402x2+2. 423(x+1. 468

Підставляючи у вихідне рівняння, одержимо:

x3-3. 635x2+4. 404x-1,779+3,635x2-8. 809(x+5,337−153. 613=0

одержимо:

x3-4. 405x-150. 055=0 x3-31,468x-2 75. 028

p=1. 468 q=75. 028

p3=3. 164 q2=5629. 141

q2 > p3.

Одержимо випадок № 2: визначаємо кут (з рівняння

ch=: ch = 42. 178

= 4. 435, тоді x=+2 ch (/3) =2. 423(ch (4. 435) =5. 590

[] +40=4. 378 кг/мм2

Визначимо прогин:

м

Визначимо напругу в проведенні при ожеледі без вітру:

підставивши значення, будемо мати:

одержимо:

Приймемо: [] 3= або [] 3=x+1. 256

[] 33x3+3. 769x2+4. 735(x+1. 983

[] 32x2+2. 513(x+1. 578

Підставляючи у вихідне рівняння, одержимо:

x3+3. 769x2+4. 735x+1,983-3,769x2-9. 47(x-5,949−840. 533=0

одержимо:

x3-4. 735x-844. 499=0 x3-31,578x-2 422. 249

p=1. 578 q=422. 249

p3=3. 932 q2=178 294. 64

q2 > p3. Одержимо випадок № 2:

Визначаємо кут (з рівняння

ch=: ch = 213. 042

= 6. 054, тоді x=+2 ch (/3) =2. 512(ch (2. 018) =9. 619

[] 3=10. 875 кг/мм2

Визначимо прогин:

м

Визначимо напругу в проведенні при максимальному навантаженні, тобто зледеніння з вітром:

підставивши значення, будемо мати:

одержимо:

Приймемо: [] 7= або [] 7=x+1. 256

[] 73x3+3. 769x2+4. 735(x+1. 983

[] 72x2+2. 513(x+1. 578

Підставляючи у вихідне рівняння, одержимо:

x3+3. 769x2+4. 735x+1,983-3,769x2-9. 47(x-5,949−878. 783=0

одержимо:

x3-4. 735x-882. 749=0 x3-31. 578(x-2(441. 374

p=1. 578 q=441. 374

p3=3. 932 q2=194 811. 449

q2 > p3.

Одержимо випадок № 2:

Визначаємо кут (з рівняння

ch=: ch = 222. 578

= 6. 098, тоді x=+2 ch (/3) =2. 512(ch (2. 033) =9. 757

[] 7=11. 014 кг/мм2

Визначимо прогин:

м

Визначимо напругу в проведенні при мінімальній температурі:

підставивши значення, будемо мати:

одержимо:

Приймемо: [] -35= або [] -35=x+2. 685

[] -353x3+8. 055x2+21. 628(x+19. 357

[] -352x2+5. 370(x+7. 209

Підставляючи у вихідне рівняння, одержимо:

x3+8. 055x2+21. 628x+19,357-8,055x2-43. 255(x-58,07−153. 613=0

одержимо:

x3-21. 627x-192. 326=0 x3-37. 209(x-2(96. 163

p=7. 209 q=96. 163

p3=374. 681 q2=9247. 380

q2 > p3.

Одержимо випадок № 2:

Визначаємо кут (з рівняння

ch=: ch = 4. 968

= 2. 286, тоді x=+2 ch (/3) =5. 37ch (0. 762) =7. 006

[] -35=9. 691 кг/мм2

Визначимо прогин:

м

Із всіх вищевказаних розрахунків можна зробити наступний важливий висновок — розраховані механічні напруги в проведенні при ожеледі без вітру, при ожеледі з вітром і при режимі мінімальних температур виявляються більшими від припустимої механічної напруги в проведенні для нашого вихідного режиму (Режим III [] III = 6. 75). На основі цих даних робимо висновок про те, що провід марки АСО-700 не витримає механічних зусиль при зазначених режимах своєї роботи й зруйнується. Отже, для провід наступних розрахунків ми повинні взяти для розгляду провід іншої марки. Наприклад, візьмемо як вихідне провід для ЛЕП провід марки АСУ-400 і повторимо всі вищевказані розрахунки. Після цих розрахунків зробимо відповідні висновки про доцільність провід кінцевих розрахунків.

Вихідні дані:

1. Передана напруга U (кВ): 220;

2. Характеристика місцевості: населена;

3. Використовуване провід: АСУ-400;

4. Температура установки провід (монтажу): t0вуст = +150С;

5. підвіска з перепадом висот «h», м: 0;

6. Температура t0гол = - 7,50C;

7. Швидкісний напір Q, кг/м2: 27;

8. Максимальна температура: t0max = +400C;

9. Мінімальна температура: t0min = - 350C;

10. Відстань між опорами, l, м: 200;

11. Товщина стінки льоду, «з», м: 22;

1. По довідковій літературі знаходимо необхідні дані для розрахунків:

а) номінальний перетин: 400 мм2;

б) число й діаметр дротів у проведенні:

30(4,12 мм (алюміній)

19(2,5 мм (сталь);

в) перетин:

Fa=400 мм2

Fс=93,3 мм2

Перетин провід в цілому: F=Fa+Fc=493.3 мм2;

г) розрахунковий діаметр провід: d=29.0 мм;

д) розрахункова вага провід: G0=1. 840 кг/м;

е) відношення перетинів: Fa/Fc=4,28;

ж) наведений модуль пружності: Епр=8900 кг/мм2;

з) коефіцієнт температурного лінійного розширення провід: =18,2610-6 1/град;

2. Тому що місцевість населена й напруга 220 кВ, та відстань між землею й нижньою частиною провід становить: h=8 м;

3. Вид перетину фази:

4. Значення швидкості вітру визначається через швидкісний напір:

Vmax= =20. 785 м/с.

5. Межа міцності: =31 кг/мм2;

[] I=11. 47 кг/мм2;

[] II=13. 00 кг/мм2;

[] III=7. 75 кг/мм2;

Виділимо режими експлуатації:

I — Мінімальна температура: tmin=-35 0C;

IIа — Максимальне навантаження; режим найбільшого швидкісного напору: Vmax=20. 785 м/с; t=-5 0C, ожеледь відсутній;

IIб — Режим найбільшої ожеледі: V=Vmax0. 5=10. 3925 м/с;

III — Режим середньорічних температур, ожеледь і вітер відсутні; tср=-50C;

IV — Режим максимальних температур: tmax=+40 0C;

Робимо розрахунок:

1. Площа провід у фазі: Fфазы=Fn=493. 33=1479.9 мм2;

Діаметр фази: dфазы= dn =293=87 мм;

Вага провід фази G=G0n=1. 843=5. 52 кг/м;

2. Питоме навантаження від власної ваги:

1=G0/F=1. 84/493. 3=3. 7 299 810-3 кг/ (ммм2)

3. Питоме навантаження від ожеледі:

2=Gвес льоди/F=0,283 [з (з+d) /F] =

=0. 283 [22 (22+29) /493. 3] =6. 4 367 710-3 кг/ (ммм2)

4. Питоме навантаження від власної ваги провід й ожеледі:

3=1+2=0. 1 017 кг/ (ммм2)

5. Питоме навантаження від тиску вітру на провід без ожеледі, (відповідно до таблиці 1 тексту), т. до Q=27, те =1; Сx=1. 1

4= кг/ (ммм2)

6. Питоме навантаження від тиску вітру на провід, покритий льодом:

Q=0. 25Qmax=6. 75 кг/м2, приймаємо Q=14кг/м2, тоді =1, c=30 мм

5= кг/ (ммм2)

7. Сумарне питоме навантаження на провід від його власної ваги й тиску вітру на провід дорівнює:

6= кг/ (ммм2)

8. Сумарне питоме навантаження на провід від ваги провід, ваги ожеледі й тиску вітру становить:

7= кг/ (ммм2)

Відповідно до розрахунків, режим IIб є самим небезпечним:

7=0. 1 047 кг/ (ммм2).

Визначаємо вихідний режим:

Зрівняємо два режими I і II:

Режим I

tmin=-35

1=3,7 299 810-3

I= [] I

Lкр2-?

Режим II

tгол=-7. 5

max=7=0. 1 047

II= [] II

м

Зрівняємо інші режими:

Зрівняємо режими I і III:

Режим I

tmin=-35

1=3,7 299 810-3

I= [] I

Lкр1-?

Режим III

tср=-5

1=3,7 299 810-3

III= [] III

м

Зрівняємо режими III і II

Режим III

tср=-5

1=3,7 299 810-3

III= [] III

Lкр3-?

Режим II

tгол=-7. 5

max=7=0. 1 047

II= [] II

м

У цьому випадку фізичний зміст має Lкр2. Самим небезпечним режимом буде режим максимальних навантажень (IIб), т. до L> Lкр2.

Підвіска провід

Визначаємо стрілу прогину для вихідного режиму:

L=L1cos=

cos (=L/L1=200/200=1

Визначаємо стрілу прогину для вихідного режиму (III):

м

Користуючись рівнянням стану нитки, визначимо значення напруг для інших умов експлуатації.

Визначимо напругу в проведенні при максимальній температурі:

підставивши значення, будемо мати:

одержимо:

Приймемо: [] +40= або [] +40=x-1. 445

[] +403x3-4. 334x2+6. 261(x-3. 015

[] +402x2-2. 889(x+2. 087

Підставляючи у вихідне рівняння, одержимо:

x3-4. 334x2+6. 261x-3,015+4,334x2-12. 521(x+9,045−206. 372=0

одержимо:

x3-6. 261x-200. 342=0 x3-32,087x-2 100. 171

p=2. 087 q=100. 171

p3=9. 091 q2=10 034. 29

q2 > p3.

Одержимо випадок № 2:

Визначаємо кут (з рівняння

ch=: ch = 33. 222

= 4. 196, тоді x=+2 ch (/3) =2. 889(ch (1. 399) =6. 208

[] +40=4. 76 293 кг/мм2

Визначимо прогин:

м

Визначимо напругу в проведенні при ожеледі без вітру:

підставивши значення, будемо мати:

одержимо:

Приймемо: [] 3= або [] 3=x+1. 126

[] 33x3+3. 378x2+3. 804(x+1. 428

[] 32x2+2. 252(x+1. 268

Підставляючи у вихідне рівняння, одержимо:

x3+3. 378x2+3. 804x+1,428-3,378x2-7. 607(x-4,283−1534. 195=0

одержимо:

x3-3. 803x-1537. 05=0 x3-31,268x-2 768. 525

p=1. 268 q=768. 525

p3=2. 038 q2=590 630. 829

q2 > p3.

Одержимо випадок № 2:

Визначаємо кут (з рівняння)

ch=: ch = 538. 308

= 6. 982, тоді x=+2 ch (/3) =2. 252(ch (2. 327) =11. 651

[] 3=12. 77 698 кг/мм2

Визначимо прогин:

м

Визначимо напругу в проведенні при середньорічній температурі:

підставивши значення, будемо мати:

одержимо:

Приймемо: [] э= або [] э=x+0. 993

[] э3x3+2. 979x2+2. 958(x+0. 979

[] э2x2+1. 986(x+0. 986

Підставляючи у вихідне рівняння, одержимо:

x3+2. 979x2+2. 958x+0,979-2,979x2-5. 916(x-2,937−206. 373=0

одержимо:

x3-2. 958x-208. 331=0 x3-30. 986(x-2(104. 166

p=0. 986 q=104. 166

p3=0. 959 q2=10 850. 472

q2 > p3.

Одержимо випадок № 2:

Визначаємо кут (з рівняння

ch=: ch = 106. 392

= 5. 360, тоді x=+2 ch (/3) =1. 986(ch (1. 787) =6. 095

[] э=7. 8 739 кг/мм2

Визначення прогину провід для цього режиму не має практичного змісту.

Визначимо напругу в проведенні при мінімальній температурі:

підставивши значення, будемо мати:

одержимо:

Приймемо: [] -35= або [] -35=x+2. 618

[] -353x3+7. 854x2+20. 562x+17. 944, [] -352x2+5. 236(x+6. 854

Підставляючи у вихідне рівняння, одержимо:

x3+7. 854x2+20. 562x+17,944-7,854x2-41. 124(x-53,831−206. 372=0

одержимо:

x3-20. 562x-242. 259=0 x3-36. 854(x-2(121. 13

p=6. 854 q=121. 13

p3=321. 968 q2=14 672. 38

q2 > p3.

Одержимо випадок № 2:

Визначаємо кут (з рівняння

ch=: ch = 6. 751

= 2. 597, тоді x=+2 ch (/3) =5. 236(ch (0. 866) =7. 324

[] -35=9. 94 216 кг/мм2

Визначимо прогин:

м

По вищевикладених розрахунках ми можемо зробити відповідний висновок про придатність заміненого провід марки АСУ-400 для зазначених вихідних умов експлуатації даного провід. Тепер ми можемо продовжувати подальші розрахунки.

Випишемо й зрівняємо всі значення прогинів, отриманих для різних режимів експлуатації:

а) Режим максимальних температур: f+40=3,91 564 м

б) Режим ожеледі без вітру: f3=3. 97 854 м

в) Режим мінімальних температур: f-35=1. 87 584 м

г) Режим ожеледі з вітром: f7=4,0255 м

Бачимо, що найбільший прогин виходить при режимі максимальних навантажень — зледеніння з вітром: f7=4,0255 м

Згідно із цими даними по таблиці 1, додатка 4, визначаємо висоту опори: 8+4,0255=12,0255 (12 м.

Розрахунок монтажного графіка

Підвіска провід здійснюється в безвітряні дні, коли немає ожеледі, але при будь-якій температурі. При цьому навантаженням на провід є власна вага, тобто:

подв = п = 1, температура t = tпідвіски.

У таких умовах, виконуючи роботи з підвіски провід, необхідно забезпечити такий підвіс провід fподв, а, отже й така напруга подв, щоб у самих найгірших умовах експлуатації повітряної лінії виконувалася умова міцності провід, тобто:

подв [].

Отже: найгіршими умовами експлуатації є умови при вихідному режимі, тому, порівнюючи через рівняння зв’язку два стани провід: вихідного режиму й режиму підвіски (монтажу), визначимо необхідне значення напруги при підвіску.

Якщо прийняти:

Вихідний режим

tисх

исх

исх = [] исх

Режим

tпідвіски

1 = п

подв =?

Рівняння зв’язку при цьому буде:

При цьому надходять у такий спосіб: задаються декількома (4−5) значеннями температури підвісу (монтажу) провід в межах від tmin до tmax, і вирішують вищевказане рівняння. Будують монтажні графіки fподв = f (tподв), тобто залежність монтажного прогину провід від температури або Нподв = f (tподв), або подв = f (tподв). Ці величини визначають по формулах:

Hподв = подв F

Результати заносять у відповідну таблицю.

За результатами розрахунків будують графіки монтажу провід.

При виконанні монтажу провід для виміру параметра fподв використовують мірні рейки. і геодезичні прилади.

Для досягнення подв використовують натяжні пристрої через динамометр, визначають Нподв, що відповідає fподв, подв, для даної tподв.

Розіб'ємо інтервал температур від tmin до tmax на 6 рівних відрізків:

tмонт1

tмонт2

tмонт3

tмонт4

tмонт5

tмонт6

-35C

-20C

-5C

+10C

+25C

+40C

1) Знайдемо напругу в проведенні при tмонт1 = - 35C.

Вихідний режим

tисх= - 7. 5C

исх=0. 1 047

исх = [] исх = 13

Режим

tмонт1= - 35C

1=п=3. 7 299 810-3

монт1 =?

підставивши значення, будемо мати:

одержимо:

Приймемо: [] монт1= або [] монт1=x+2. 618

[] монт13x3+7. 854x2+20. 562(x+17. 944

[] монт12x2+5. 236(x+6. 854

Підставляючи у вихідне рівняння, одержимо:

x3+7. 854x2+20. 562x+17,944-7,854x2-41. 124(x-53,831−206. 373=0

одержимо:

x3-20. 562x-242. 26=0 x3-36,854x-2 121. 13

p=6. 854 q=121. 13, p3=321. 968 q2=14 672. 501

q2 > p3.

Одержимо випадок № 2:

Визначаємо кут (з рівняння

ch=: ch = 6. 751

= 2. 597, тоді x=+2 ch (/3) =5. 236(ch (0. 866) =7. 324

[] монт1=9. 94 216 кг/мм2

Визначимо прогин провід:

м

Визначимо натяг провід:

Hмонт1 = монт1 F = 9. 94 216 (493.3 = 4904. 46 753 кг.

2) Знайдемо напругу в проведенні при tмонт2 = - 20C.

Вихідний режим

tисх= - 7. 5C

исх=0. 1 047

исх = [] исх = 13

Режим

tмонт2= - 20C

1=п=3. 7 299 810-3

монт2 =?

підставивши значення, будемо мати:

одержимо:

Приймемо: [] монт2= або [] монт2=x+1. 806

[] монт23x3+5. 417x2+9. 781(x+5. 887

[] монт22x2+3. 611(x+3. 26

Підставляючи у вихідне рівняння, одержимо:

x3+5. 417x2+9. 781x+5,887-5,417x2-19. 561(x-17,659−206. 373=0

одержимо:

x3-9. 782x-218. 148=0 x3-33,26x-2 109. 074

p=3. 26 q=109. 074

p3=34. 659 q2=11 897. 094

q2 > p3.

Одержимо випадок № 2:

Визначаємо кут (з рівняння

ch=: ch = 18. 527

= 3. 612, тоді x=+2 ch (/3) =3. 611(ch (1. 204) =6. 56

[] монт2=8. 36 556 кг/мм2

Визначимо прогин провід:

м

Визначимо натяг провід:

Hмонт2 = монт2 F = 8. 36 556 (493.3 = 4126. 73 075 кг.

3) Знайдемо напругу в проведенні при tмонт3 = - 5C.

Вихідний режим

tисх= - 7. 5C

исх=0. 1 047

исх = [] исх = 13

Режим

tмонт3= - 5C

1=п=3. 7 299 810-3

монт3 =?

підставивши значення, будемо мати:

одержимо:

Приймемо: [] монт3= або [] монт3=x+0. 993

[] монт33x3+2. 979x2+2. 958(x+0. 979

[] монт32x2+1. 986(x+0. 986

Підставляючи у вихідне рівняння, одержимо:

x3+2. 979x2+2. 958x+0,979-2,979x2-5. 916(x-2,937−206. 373=0

одержимо:

x3-2. 958x-208. 331=0 x3-30,986x-2 104. 166

p=3. 26 q=109. 074

p3=0. 959 q2=10 850. 472

q2 > p3.

Одержимо випадок № 2:

Визначаємо кут (з рівняння

ch=: ch = 106. 392

= 5. 36, тоді x=+2 ch (/3) =3. 611(ch (1. 787) =6. 095

[] монт3=7. 8 739 кг/мм2

Визначимо прогин провід:

м

Визначимо натяг провід:

Hмонт3 = монт3 F = 7. 8 739 (493.3 = 3496. 20 949 кг.

4) Знайдемо напругу в проведенні при tмонт4 = +10C.

Вихідний режим

tисх= - 7. 5C

исх=0. 1 047

исх = [] исх = 13

Режим

tмонт4= +10C

1=п=3. 7 299 810-3

монт4 =?

підставивши значення, будемо мати:

одержимо:

Приймемо: [] монт4= або [] монт4=x+0. 18

[] монт43x3+0. 541x2+0. 098(x+0. 006

[] монт42x2+0. 361(x+0. 033

Підставляючи у вихідне рівняння, одержимо:

x3+0. 541x2+0. 098x+0,006-0,541x2-0. 195(x-0,018−206. 373=0

одержимо:

x3-0. 097x-206. 385=0 x3-30,033x-2 103. 192

p=0. 033 q=103. 192

p3=0. 001 q2=10 648. 671

q2 > p3.

Одержимо випадок № 2:

Визначаємо кут (з рівняння

ch=: ch = 17 612. 568

= 10. 47, тоді x=+2 ch (/3) =0. 363(ch (3. 49) =5. 915

[] монт4=6. 9 553 кг/мм2

Визначимо прогин провід:

м

Визначимо натяг провід:

Hмонт4 = монт4 F = 6. 9 533 (493.3 = 3006. 92 495 кг.

5) Знайдемо напругу в проведенні при tмонт5 = +25C.

Вихідний режим

tисх= - 7. 5C

исх=0. 1 047

исх = [] исх = 13

Режим

tмонт5= +25C

1=п=3. 7 299 810-3

монт5 =?

підставивши значення, будемо мати:

одержимо:

Приймемо: [] монт5= або [] монт5=x-0. 632

[] монт53x3-1. 896x2+1. 198(x-0. 252

[] монт52x2-1. 264(x+0. 399

Підставляючи у вихідне рівняння, одержимо:

x3-1. 896x2+1. 198x+0,252+1,896x2-2. 397(x+0,757−206. 373=0

одержимо:

x3-1. 199x-205. 868=0 x3-30,399x-2 102. 934

p=0. 399 q=102. 934

p3=0. 064 q2=10 595. 429 q2 > p3.

Одержимо випадок № 2:

Визначаємо кут (з рівняння

ch=: ch = 407. 8

= 6. 704, тоді x=+2 ch (/3) =1. 263(ch (2. 235) =5. 972

[] монт5=5. 34 019 кг/мм2

Визначимо прогин провід:

м

Визначимо натяг провід:

Hмонт5 = монт5 F = 5. 34 019 (493.3 = 2634. 31 573 кг.

6) Знайдемо напругу в проведенні при tмонт6 = +40C.

Вихідний режим

tисх= - 7. 5C

исх=0. 1 047

исх = [] исх = 13

Режим

tмонт6= +40C

1=п=3. 7 299 810-3

монт6 =?

підставивши значення, будемо мати:

одержимо:

Приймемо: [] монт6= або [] монт6=x-1. 445

[] монт63x3-4. 334x2+6. 261x-3. 015 [] монт62x2-2. 889(x+2. 087

Підставляючи у вихідне рівняння, одержимо:

x3-4. 334x2+6. 261x-3,015+4,334x2-12. 564(x+9,045−206. 373=0

одержимо:

x3-6. 261x-200. 343=0 x3-32,087x-2 100. 171

p=2. 087 q=100. 171

p3=9. 091 q2=10 034. 309

q2 > p3.

Одержимо випадок № 2: визначаємо кут (з рівняння

ch=: ch = 33. 222

= 4. 196, тоді x=+2 ch (/3) =2. 889(ch (1. 399) =6. 208

[] монт6=4. 76 293 кг/мм2

Визначимо прогин провід:

м

Визначимо натяг провід:

Hмонт6 = монт6 F = 4. 76 293 (493.3 = 2349. 55 337 кг.

Результати розрахунків заносимо в таблицю:

tмонт, C

монт, кг/мм2

fмонт, м

Hмонт, кг

-35

9,94 216

1,87 584

4904,46 753

-20

8,36 556

2,22 937

4126,73 075

-5

7,8 739

2,63 142

3496, 20 949

+10

6,9 553

3,0596

3006,92 495

+25

5,34 019

3,49 237

2634,31 573

+40

4,76 293

3,91 564

2349,55 337

По цим отриманим даним будуємо відповідні графіки монтажу провід.

Розрахунок кривої провисання нитки

Рівняння кривої провисання нитки має такий вид:

З огляду на, що: q=((F і H=((F, одержимо наступне рівняння:

Розіб'ємо відстань між опорами на 20 (двадцять) рівних частин:

X0

0

X11

110

X1

10

X12

120

X2

20

X13

130

X3

30

X14

140

X4

40

X15

150

X5

50

X16

160

X6

60

X17

170

X7

70

X18

180

X8

80

X19

190

X9

90

Х20

200

X10

100

Розглянемо режими експлуатації:

1) Режим мінімальних температур: =1=3. 7 299 810-3 кг/ (ммм2), =9. 94 216 кг/ (мм2). Згідно із цими даними, одержимо рівняння:

або y= 0. 03752x — 0. 00019x2

Відстань

Прогин, м

Відстань

Прогин, м

X0

0

X11

1. 85 708

X1

0. 35 641

X12

1. 80 081

X2

0. 6753

X13

1. 70 702

X3

0. 95 668

X14

1. 57 571

X4

1. 20 054

X15

1. 40 688

X5

1. 40 688

X16

1. 20 054

X6

1. 57 571

X17

0. 95 668

X7

1. 70 702

X18

0. 6753

X8

1. 80 081

X19

0. 35 641

X9

1. 85 708

X20

0

X10

1. 87 584

f-35=1. 87 584 м

За отриманим даними побудуємо криву провисання нитки:

2) Режим максимальних температур: =1=3. 7 299 810-3 кг/ (ммм2), =4. 76 293 кг/ (мм2). Згідно із цими даними, одержимо рівняння:

або y= 0. 07831x — 0. 00039x2

Відстань

Прогин, м

Відстань

Прогин, м

X0

0

X11

3. 87 648

X1

0. 74 397

X12

3. 75 901

X2

1. 40 963

X13

3. 56 323

X3

1. 99 698

X14

3. 28 914

X4

2. 50 601

X15

2. 93 673

X5

2. 93 673

X16

2. 50 601

X6

3. 28 914

X17

1. 99 698

X7

3. 56 323

X18

1. 40 963

X8

3. 75 901

X19

0. 74 397

X9

3. 87 648

X20

0

X10

3. 91 564

f+40=3. 91 564 м

За отриманим даними побудуємо криву провисання нитки:

3) Режим ожеледі без вітру: =3=0,1 017 кг/ (ммм2), =12. 77 698 кг/ (мм2). Згідно із цими даними, одержимо рівняння:

або y= 0. 0796x — 0. 0004x2

Відстань

Прогин, м

Відстань

Прогин, м

X0

0

X11

3. 93 876

X1

0. 75 592

X12

3. 8194

X2

1. 43 228

X13

3. 62 047

X3

2. 2 906

X14

3. 34 198

X4

2. 54 627

X15

2. 98 391

X5

2. 98 391

X16

2. 54 627

X6

3. 34 198

X17

2. 2 906

X7

3. 62 047

X18

1. 43 228

X8

3. 8194

X19

0. 75 592

X9

3. 93 876

X20

0

X10

3. 97 854

f3=3. 97 854 м

За отриманим даними побудуємо криву провисання нитки:

4) Режим максимальних навантажень (ожеледь із вітром): =7=0,1 047 кг/ (ммм2), =13 кг/ (мм2). Згідно із цими даними, одержимо рівняння:

або y= 0. 08054x — 0. 0004x2

Відстань

Прогин, м

Відстань

Прогин, м

X0

0

X11

3. 98 525

X1

0. 76 485

X12

3. 86 448

X2

1. 44 918

X13

3. 66 321

X3

2. 5 301

X14

3. 38 142

X4

2. 57 632

X15

3. 1 913

X5

3. 1 913

X16

2. 57 632

X6

3. 38 142

X17

2. 5 301

X7

3. 66 321

X18

1. 44 918

X8

3. 86 448

X19

0. 76 485

X9

3. 98 525

X20

0

X10

4. 0255

f7=4. 0255 м

За отриманим даними побудуємо криву провисання нитки:

Опори повітряних ліній електропередачі

Металеві опори повітряних ліній являють собою просторові ґратчасті конструкції, складені із плоских ферм, з'єднаних між собою просторовими зв’язками.

У даній курсовій роботі для спрощення як опора будемо брати просторову ферму за формою куба або близької до неї, з розміром приблизно 3 м (3 м (3м, а необхідну висоту опори будемо набирати з декількох нашарувань кубічних ферм.

Зовнішній вигляд ферми й самої опори:

Висоту опори Ноп визначаємо приблизно як параметр, що складається з мінімально припустимої відстані від поверхні землі до провід в крапці найбільшого провисання й залежного від переданої напруги й величены максимального прогину провід у вертикальній площині.

Величина максимального прогину провід може виникнути тільки при відсутності вітру, коли провід перебуває у вертикальній площині, що проходить через крапки його кріплення.

На основі всіх вищевикладених вказівок, визначаємо висоту опори: 8+4,0255=12,0255 (12 м.

Ферми як опори для високовольтних ліній електропередачі

Фермою називається геометрично незмінна шарнірно-стрижнева конструкція.

Якщо осі стрижневої ферми лежать в одній площині, то неї називають плоскою. Крапки, у яких сходяться осі стрижнів, називаються вузлами ферми, а ті вузли, якими ферма опирається на підставу, називаються опорними вузлами.

Шарнірна сполука у вигляді трикутника:

являє собою геометрично незмінну систему, а шарнірна сполука у вигляді чотирикутника — геометрично незмінна система.

Утворити геометрично незмінну систему із числом стрижнів «C» (більше трьох), можна так:

До основного трикутника «abc» послідовно приєднуємо вузли, утворені двома стрижнями, осі яких не лежать на одній прямій.

Послідовність утворення вузлів на малюнку показана цифрами. Це — найпростіша ферма. Вузли, утворені на одній прямій, мають миттєву змінюваність.

Якщо «Y» — загальне число вузлів, то для утворення інших (Y-3) (крім a, b, c) необхідно по 2 стрижні, тобто: 2 (Y-3).

Загальне число стрижнів (з обліком ab, bc, ca) буде:

C = 3 + 2 (Y + 3) = 2Y + 3.

Це — необхідна умова для одержання ферми. Перенесемо цю методику утворення плоскої ферми для утворення просторової ферми. Геометрично незмінні найпростіші просторові ферми можуть бути утворені в такий спосіб.

До вихідного трикутника a-b-c (малюнок нижче) послідовно приєднують вузли, утворені трьома стрижнями, осі яких не лежать в одній площині. Це — найпростіша просторова ферма.

По способі утворення вузлів «Y» установимо число стрижнів «C». Для утворення перших трьох вузлів потрібно 3 стрижні, для утворення інших (Y-3) вузлів потрібно 3 (Y-3) стрижнів. Разом необхідно:

[3 (Y — 3) + 3] = (3Y — 6) = C

стрижнів. Умовою геометричної незмінюваності вільної (тобто незакріпленої) просторової ферми буде:

C = 3Y — 6.

Для одержання нерухомості просторової ферми необхідні ще 6 стрижнів, тому включаючи в число стрижнів і опорні, загальне число стрижнів для геометрично незмінної й нерухливої ферми буде дорівнює:

Cф = З + 6 = 3Y.

Розглянуті вище конструкції ферм у стрижнях повинні випробовувати тільки осьові зусилля, що викликають деформації розтягання або стиску. Це конструкції, у яких вигин повністю знищений, як неприйнятний вид деформації, при якому значна частина матеріалу згинається конструкції, що, використовується слабко.

Для утворення конструкції, що випробовує тільки осьові зусилля, необхідне дотримання наступних умов:

сполука кінців окремих стрижнів повинне бути шарнірним, що допускає вільне обертання (без тертя) кожного стрижня щодо центра шарніра; осі стрижнів повинні проходити через центр шарніра;

зовнішні сили повинні бути прикладені тільки у вузлах;

стрижні повинні бути прямолінійні, у противному випадку в них виникнуть згинальні моменти. На практиці ідеальність шарнірів досягти неможливо ці конструкції працюють в атмосферному середовищі, де є присутнім дощ, сніг, що сприяють виникненню іржі, тертю в шарнірах. Тому в реальних конструкціях стрижні з'єднують наглухо (заклепки, зварювання). Це є причиною появи додаткових зусиль, не спрямованих уздовж осей стрижнів. Однак ці додаткові зусилля незначні, і там, де воно можливо, ними зневажають.

Одним з основних етапів у проектуванні ферм є визначення зусиль у стрижнях, що дозволяють виконувати умову міцності.

Існує кілька способів визначення зусиль у стрижнях.

Спосіб вирізання вузлів.

Графічне рішення завдання шляхом побудови діаграми Максвелла-Кремони.

Способом перетинів.

Найпростішим і розповсюдженим є спосіб вирізання вузлів, що буде розглянутий нижче. У процесі визначення зусиль може виявитися, що в окремих стрижнях завантаженої ферми зусилля дорівнюють нулю. Такі стрижні називаються нульовими.

Розглянемо леми, користуючись якими можна визначити нульові стрижні, не роблячи її розрахунку. Розглянемо просторову ферму як опору високовольтної лінії електропередачі

Лема 1.

Якщо в ненавантаженому вузлі ферми сходяться три стрижні, що не лежать в одній площині, то зусилля в кожному із цих стрижнів дорівнюють нулю.

Лема 2.

Якщо в ненавантаженому вузлі ферми лінія дії зовнішньої сили збігається з віссю одного стрижня, то зусилля в цьому стрижні дорівнює по модулі зовнішній силі.

Лема 3.

Якщо в деякому вузлі ферми всі зовнішні сили й всі стрижні, крім одного, лежать в одній площині, то зусилля в стрижні, що не лежить у цій площині, дорівнює нулю.

При S3 = 0; зусилля S4, F і S10 лежать в одній площині, крім S11. Отже:

S11 = 0.

Розглянемо визначення зусиль у стрижнях ферми по способі вирізання вузлів. Сутність цього способу полягає в тому, що подумки вирізують вузли ферми, прикладають до них зовнішні сили й реакції стрижнів Si і становлять рівняння рівноваги сил, прикладених до розглянутого вузла. Спочатку передбачається, що всі стрижні розтягнуті, тобто реакції стрижнів Si направляють від вузлів. Якщо в результаті обчислень одержують відповідь зі знаком мінус, то відповідний стрижень стислий. Знайдені реакції стрижнів рівні по модулі внутрішнім зусиллям у стрижнях.

Послідовність розгляду вузлів визначається, звичайно, умовою, що число невідомих сил, прикладених до вузла, не повинне перевищувати числа рівнянь рівноваги сил. Для просторової ферми — три рівняння рівноваги, а, отже, необхідно вибирати розрахункові вузли з умови, щоб у них було не більше трьох невідомих.

Визначимо зусилля в стрижнях просторової ферми, представленої на малюнку нижче, а також реакції в опорах A5, B5, C5, D5, якщо на вузол D1 діє горизонтальна сила F, спрямована уздовж стрижня A1D1. Розміри зазначені на малюнку. По реакціях в опорах підібрати розміри болтів з умови міцності на зріз і розтягання. Матеріал болта — Сталь 30, [(] = 90 Мпа, [(] = 180 Мпа. Для визначення зусиль у стрижнях 1 — 48 ферми скористаємося способом вирізання вузлів. Будемо послідовно вирізати всі вузли ферми, дотримуючи вимоги, викладені вище.

Hmax 9. 81 = F = 4904. 46 753 (9. 81 = 48 112. 826 Н;

M = F (2.5 = 48 112. 826 (2.5 = 120 282. 065 Н (м;

F = F (= M / 3 = 120 282. 065/3 = 40 094. 022 Н.

Вузол A1:

Вузол D1:

Вузол C1:

Вузол B1:

Виконаємо розрахунки:

S6 = S6 = 0

S2 = 88 206. 848 Н

S5 = - S2/cos = - 88 206. 848/0. 707 = - 124 762. 16 Н

S1 = - S5 cos = 124 762. 16 (0. 707 = 88 206. 85 H

S3 = 0

S12 = 0

S11 = - S5 cos / sin = 124 762. 16 (0. 707/0. 707 = 124 762. 16 H

S4 = - F — S5 cos = - 40 094. 022 + 124 762. 16 (0. 707 = 48 112. 83 H

S10 = - S11 cos = - 124 762. 16 (0. 707 = - 88 206. 85 H

S7 = - S1/sin = - 88 206. 85/0. 707 = - 124 762. 16 H

S9 = - S4/cos = - 48 112. 83/0. 707 = - 68 052. 09 H

S8 = - S7 cos — S9 sin = 124 762. 16 (0. 707 + 68 052. 09 (0. 707 =

= 88 206. 85 + 48 112. 83 = 136 319. 68 H

Вузол A2:

Вузол D2:

Вузол C2:

Вузол B2:

Виконаємо розрахунки:

S14 = 0

S17 = 0

S13 = - S7 sin = 124 762. 16 (0. 707 = 88 206. 85 H

S18 = S7 cos = - 124 762. 16 (0. 707 = - 88 206. 85 H

S15 = - S11 sin = - 124 762. 16 (0. 707 = - 88 206. 85 H

S24 = S11 cos = 124 762. 16 (0. 707 = 88 206. 85 H

S23 = - S15/sin = 88 206. 85/0. 707 = 124 762. 16 H

S22 = S10 — S23 cos + S9 sin = - 88 206. 85 — 124 762. 16 (0. 707 —

68 052. 09 (0. 707 = - 88 206. 85 — 88 206. 85 — 48 112. 83 =

= - 224 526. 53 H

S19 = - S13/sin = - 88 206. 85/0. 707 = - 124 762. 16 H

S16 = - S9 cos = 68 052. 09 (0. 707 = 48 112. 83 H

S21 = - S16/cos = - 48 112. 83/0. 707 = - 68 052. 09 H

S20 = S8 — S19 cos — S21 sin = 136 319. 68 + 124 762. 16 (0. 707 +

+ 68 052. 09 (0. 707 = 136 319. 68 + 88 206. 85 + 48 112. 83 =

= 272 639. 36 H

Вузол A3:

Вузол D3:

Вузол C3:

Вузол B3:

Виконаємо розрахунки:

S26 = 0

S29 = 0

S25 = - S19 sin = 124 762. 16 (0. 707 = 88 206. 85 H

S30 = S18 + S19 cos = - 88 206. 85 — 124 762. 16 (0. 707 =

= - 176 413.7 H

S27 = - S23 sin = - 124 762. 16 (0. 707 = - 88 206. 85 H

S36 = S24 + S23 cos = 88 206. 85 + 124 762. 16 (0. 707 = 176 413.7 H

S35 = - S27/sin = 88 206. 85/0. 707 = 124 762. 16 H

S29 = - (S27 + S35 sin) / cos = - (-88 206. 85 + 124 762. 16 (0. 707) /

/ 0. 707 = 0

S28 = - S21 cos = 68 052. 09 (0. 707 = 48 112. 83 H

S34 = S22 — S35 cos + S21 sin = - 224 526. 53 -124 762. 16 (0. 707 —

68 052. 09 (0. 707 = - 360 846. 21 H

S31 = - S25/sin = - 88 206. 85/0. 707 = - 124 762. 16 H

S33 = - S28/cos = - 48 112. 83/0. 707 = - 68 052. 09 H

S32 = S20 — S31 cos — S33 sin = 408 959. 04 H

Вузол A4:

Вузол D4:

Вузол C4:

Вузол B4:

Виконаємо розрахунки:

S38 = 0

S39 = - S35 cos = - 124 762. 16 (0. 707 = - 88 206. 85 H

S41 = - S38/cos = 0/0. 707 = 0

S40 = - S33 cos — S41 cos = 68 052. 09 (0. 707 = 48 112. 83 H

S37 = - S31 cos — S41 cos = 124 762. 16 (0. 707 = 88 206. 85 H

S42 = S30 + S31 cos = - 176 413.7 — 124 762. 16 (0. 707 =

= - 264 620. 55 H

S45 = - S40/cos = - 48 112. 83/0. 707 = - 68 052. 09 H

S43 = (-S37 — S45 cos) / cos = (-88 206. 85 + 68 052. 09 (0. 707) /

/ 0. 707 = - 56 710. 07 H

S44 = S32 — S43 cos = 408 959. 04 + 56 710. 07 (0. 707 =449 053. 06 H

S47 = (- S39 — S41 cos) / cos = 124 762. 16 H

S46 = S34 + S33 cos — S47 cos = - 497 165. 89 H

S48 = S36 + S35 cos = 176 413.7 +124 762. 16 (0. 707= 264 620. 55 H

Вузол A5:

Вузол D5:

Вузол C5:

Вузол B5:

Виконаємо розрахунки:

xA5 = S43 cos = - 56 710. 07 0. 707 = - 40 094. 02 H, yA5 = 0

zA5 = - S42 — S43 cos = 264 620. 55 +56 710. 07 (0. 707 = 304 714. 57 H

xD5 = S47 cos = 124 762. 16 (0. 707 = 88 206. 85 H

yD5 = 0

zD5 = - S48 — S47 cos = - 264 620. 55 — 124 762. 16 (0. 707 =

= - 352 827.4 H

xC5 = 0

yC5 = S45 cos = - 68 052. 09 (0. 707 = - 48 112. 83 H

zC5 = - S46 — S45 cos = 497 165. 89 + 68 052. 09 (0. 707 =

= 545 278. 72 H

xB5 = 0

yB5 = 0

zB5 = S44 = S44 = 449 053. 06 H

Визначимо реакції в опорах:

RA5 = x2A5 + y2A5 + z2A5 = 307 341. 02 H

(((((((((((((((

RD5 = x2D5 + y2D5 + z2D5 = 363 686. 16 H

(((((((((((((((

RC5 = x2C5 + y2C5 + z2C5 = 547 397. 23 H

(((((((((((((((

RB5 = x2B5 + y2B5 + z2B5 = 449 053. 06 H

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой