Виготовлення жакету жіночого

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Производство и технологии


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Зміст курсового проекту

Вступ

1. Характеристика асортименту та вибір моделі

1.1 Обгрунтування вибору моделі

1.2 Характеристика конструкції моделі

2. Вибір пакету матеріалів та режимів обробки моделі

2.1 Характеристика матеріалів верху, підкладки і докладу

2.2 Характеристика ниток та фурнітури

2.3 Розробка конфекційної карти на модель

2.4 Вибір режимів виконання ниткових, клейових з'єднувань та волого-теплової обробки (ВТО)

3. Розробка технологічного процесу виготовлення моделі та вибір обладнання

3.1 Розробка загальної схеми виготовлення швейного виробу

3.2 Аналіз методів обробки вузлів швейного виробу

3.3 Обгрунтування та вибір обладнання

4. Розробка технологічної документації на модель (вказати асортимент швейного виробу)

4.1 Обгрунтування особливостей виготовлення моделі

4.2 Складання раціональної технологічної послідовності обробки

4.3 Виконання кресленика загального виду виробу

Висновки

Перелік використаної літератури

Вступ

Швейна галузь, як і легка промисловість України в цілому, на сьогоднішній день перебуває у незадовільному стані, що характеризується цілою низкою серйозних проблем, зокрема це: відсутність на внутрішньому ринку товарів вітчизняного виробництва та його тотальне заповнення дешевими, низькоякісними виробами іноземного походження, значну частку серед яких, займають товари «секонд-хенд»; застосування вітчизняними підприємствами давальницьких схем виробництва; погано розвинута інфраструктура галузі; недостатня інвестиційна та інноваційна діяльність; не конкурентоспроможність вітчизняної продукції як за ціною, так і за якістю. Зазначені проблеми вкрай негативно впливають на діяльність підприємств швейної промисловості, а головне — гальмують подальший розвиток галузі.

Для з’ясування ступеню впливу вищезазначених проблем галузі, здійснено дослідження фінансово-господарської діяльності підприємств швейної промисловості України. Предметом аналізу взято виробництво текстильних, трикотажних та шкіряних виробів, що найбільш повно характеризує швейну промисловість України.

Розвиток глобальних кризових процесів досить негативно позначився на загальних обсягах швейної продукції в Україні.

Для подальшого дослідження необхідним є аналіз динаміки обсягів виробництва швейної продукції за видами. Як свідчать результати, динаміка виробництва швейних виробів за останні роки мала тенденцію до зниження обсягів окрім виробництва суконь та сарафанів, яке збільшилося на 31%, усі інші позиції зменшилися в середньому на 15%.

Отже, загалом, результати аналізу свідчать про досить суттєві зміни динаміки виробництва окремих видів швейних виробів, що пояснюється тим, що переважна більшість швейних виробів на вітчизняних підприємствах виробляється за іноземними замовленнями, які, в свою чергу, залежать від кон’юнктури на західних ринках, тобто потреби у тому чи іншому виді швейних виробів.

Слід зазначити, що, з одного боку, робота вітчизняних підприємств на основі давальницької сировини, як форма співробітництва на сучасному етапі розвитку легкої промисловості, є надзвичайно важливою, оскільки дає змогу наростити експортний потенціал, завантажити потужності і забезпечити людей роботою, набути досвіду виробництва продукції, що відповідає світовим стандартам якості. Але, з іншого боку, співпраця на цих умовах фактично призводить до повної залежності вітчизняного виробника від іноземного замовника. Сьогодні, раптовий розрив таких стосунків, неминуче призведе до виникнення кризових ситуацій на вітчизняних швейних підприємствах.

Отже, слід зробити висновок, що підприємства швейної промисловості потребують суттєвого перегляду цільових установ та стратегії розвитку на перспективу.

Отже, результати аналізу основних фінансових показників підприємств швейної промисловості свідчать про негативні тенденції в розвитку галузі. Головна з них полягає в тому, що поряд із незначним скороченням показників виробництва і реалізації продукції діяльність підприємств низькорентабельна. Враховуючи, що переважна більшість швейних підприємств працює на умовах давальницької сировини, для дослідження факторів, що спричиняють вказані негативні тенденції необхідно провести ретельний економічний аналіз господарсько-фінансової діяльності підприємства галузі.

Підсумовуючи викладений матеріал, можна зробити висновок, що незважаючи на загальний кризовий стан вітчизняної швейної галузі, ті підприємства, які зможуть налагодити взаємовигідну співпрацю з іноземними партнерами та почнуть поступово переорієнтовувати свою діяльність в напрямку розширення своєї присутності на внутрішньому ринку, збережуть шанси на успішний розвиток.

1. Характеристика асортименту та вибір моделі

1.1 Обгрунтування вибору моделі

Мода — це прояв постійної спрямованості людини до новизни у всіх областях життя. З появою кожної нової моди старий одяг губив свою естетичну цінність.

Мода постає у вигляді нової екзотики, втіленої у безліч стилів, в яких минуле постає удосконаленим за допомогою нових технологій.

На першому плані якісні традиційні тканини, які комбінуються з новими натуральними та штучними матеріалами,

Літні тканини атакують набивні малюнки. Серед них особливо актуальні чіткі плоскі стилізовані квіткові малюнки з крупними та дрібними застилочними мотивами.

Модні крупні геометричні стилізовані орнаменти у африканському трибальному стилі; коврові геометризовані східні орнаменти й дрібні квітки. Лідерами моди є набивні й яскраві багатокольорові малюнки у вигляді різноманітних клітинок, а також яскраві полоси різного масштабу й ритму.

У моду повертаються яскраві, навіть неонові кольори, які не лишають інтересу до природних кольорів. Природні кольори складають багату різноманітну палітру відтінків: від насичених до блідих. Ці багато чисельні нейтральні та димчаті кольори поєднуються з яскравими тонами.

Створення ескізу — це творчий процес рішення композиції моделей, чи групи моделей, який здійснюється на ґрунті узагальнених елементів аналізу: джерела натхнення, напрямку моди з урахуванням усіх вимог до виробу і матеріалів згідно з темою проекту. На цій стадії проектування вирішується питання естетичної, художньої цілісності моделі, її композиції, обмірковуються і знаходяться оптимальні рішення щодо силуету, форми, ліній, пропорцій, кольору, кольорових сполучень, аксесуарів. Саме цьому розробка основної моделі і опис зовнішнього виду важливі для подальшої роботи над проектом.

Моделі - пропозиції створюються на основі напівприлеглого силуету. Крій обрано найбільш підходящий для напівприлеглого силуету зі вшивним рукавом. Запропоновані моделі не дуже важкі в обробці - це дуже важливо при створенні моделей для масового виробництва. Обрана найцікавіша, економічніша, раціональніша модель, у якій творчо — обігране поєднання двох різних по властивостям та зовнішньому вигляду матеріалів, а саме: вельвет бежевого кольору з рельєфним оздобленням.

Обрана модель дозволяє застосовувати промислові методи обробки, забезпечує оптимальні матеріальні та трудові витрати, а головне — дає змогу використовувати оптимальну конструкцію.

Пілочка оздоблена прямими рельєфами в області грудей спрямованих до низу. Комір піджачного типу, який надає жакету завершеного вигляду.

Рис. 1 Загальний вид базової моделі жакету жіночого

Опис художньо-технічного оформлення жакета жіночого

Жакет для жінок молодшої вікової груп з вельветової тканини. Жакет довжиною нижче лінії стегон, напівприлеглого силуету, з довгими двохшовними вшивними рукавами, з центральною симетричною застібкою на один ґудзик. Горловина відкритого типу, оброблена стояче-відкладним коміром з лацканами.

Пілочка з відрізним бочком, від лінії пройми до лінії низу, та з талієвою виточкою, що закінчується на рівні лінії входу до кишені. Нижні кути бортів пілочок округлої форми. На пілочках розташовані накладні кишені.

Спинка з середнім швом, шлицею та відрізними бочками, що виходять з лінії пройми.

Рукава вшивні, двохшовні, довгі, звужені донизу. По ліктьовому шву на шлиці 3 гудзики.

Низ жакету і рукавів підігнуто і підшито.

Жакет з плечовими накладками, на підкладці. Підкладка гармонує з кольором основної тканини. Фурнітура в колір тканини або гармонує з нею.

Жакет рекомендується для фігур з обхватом грудей від 88 до 96 см, ростом від 164 до 176 см, другої повнотної групи.

1.2 Характеристика конструкції моделі

Таблиця 1. Специфікація деталей крою.

Найменування деталей

Кількість

Лекал

Деталей крою

Основний матеріал

1 Перед

1

2

2 Бочок переда

1

2

3 Спинка

1

2

4 Бочок спинки

1

2

5 Верхня частина рукава

1

2

6 Нижня частина рукава

1

2

7Підборт

1

2

8 Верхній комір

1

1

9 Нижній комір

1

1

10 Стійка верхнього коміра

1

1

11 Стійка нижнього коміра

1

1

12Накладна кішеня

1

2

13Обтачка кішені (верхня)

1

2

14Кокетка загальна перед+спинка

1

1

15Обтачка горловини

1

1

Підкладка в кольор верха

16Накладна кішеня

1

2

Клейова прокладочна ткана арт. 8С5-ВШ

17Прокладка в низ спинки, шлиці

1

2

18Прокладка в низ бочка спинки

1

2

19Прокладка в низ нижньої частини рукава

1

2

20Прокладка в низ верхньої частини рукава

1

2

21Прокладка в підборт

1

2

22Прокладка верхнього коміра

1

1

23Прокладка нижнього коміра

1

1

24Прокладка в стойку верхнього коміра

1

1

25Прокладка в стойку нижнього коміра

1

1

26Прокладка обтачки горловини

1

1

27Прокладка обтачки кішені

1

2

28Прокладка подкладки накладної кішені

1

2

швейний підкладка фурнітура тепловий

2. Вибір пакету матеріалів та режимів обробки моделі

Правильний вибір матеріалів значною мірою визначає якість виробу, його зовнішній вигляд, формостійкість, зносостійкість, трудомісткість виготовлення.

2.1 Характеристика матеріалів верху, підкладки і докладу

З урахуванням перерахованих вимог до жіночого жакету, а також напрями моди рекомендується використовувати напівшерстяні тканини. Шерсть сьогодні це не тільки зручний одяг на всі випадки життя, але і спосіб продемонструвати причетність до витонченого світу знавців моди. Тканини повинні мати гарний зовнішній вигляд, мати підвищену зносостійкість; міцність фарбування повинна бути стійка до дії тертя, прання тощо.

Вибір клейових матеріалів для виготовлення одягу визначається показниками якості, утворення клейових з'єднань і пакетів одягу і залежить від асортименту, призначення та обраної технології виготовлення швейних виробів, умов експлуатації одягу, способи догляду за виробом, виду застосовуваного обладнання для склеювання.

Від прокладочного матеріалу потрібна хороша пластичність при ВТО і стійкість наданої форми, тому вони повинні бути міцними, малорастяжними і мати таку ж усадку, як і матеріал верху одягу.

В якості прокладок в окремі вузли (комір, клапан) рекомендується застосовувати неткані матеріали типу флізеліну, прокламерина.

Показники рекомендованих матеріалів для виготовлення розроблюваного жакета представлені в таблиці 2.

Таблиця 2. Характеристика текстильних матеріалів для верху та підкладки.

Найменування матеріала

Артикул

Ширина, см

Техничні показники матеріалів

Волокнистий склад %

Лінійна щильність пряжі, Т, текс

Щільність тканини, ниток/ 10 см

Поверхнева щільність, г/м

Усадка, %

о

у

о

у

о

у

Тканина полушерстяна Костюмна «Палуж»

23 331

150

Шерсть 64 Віскозно-шпательне волокно 46

305

180

280

3,5

2

Тканина підкладочна

8С5-ВШ

150

Віскоза 100

170

95

99

3

2

В якості основного матеріалу для виготовлення жіночого жакета була вибрана тканина артикул № 23 331, як прокладкового матеріалу артикул № 8С5-ВШ.

2.2 Характеристика ниток та фурнітури

Швейні нитки є основним матеріалом для з'єднання окремих деталей одягу, однак вони можуть служити в якості оздоблювального матеріалу. Вони повинні володіти високими показниками міцності при розтягуванні, бути рівномірними по міцності і подовженню, врівноваженими за крутку, при впливі вологи мати таку ж величину зміни лінійних розмірів, як і з'єднуються матеріали. Крім того, вони повинні бути теплостійкими, так як при роботі сучасних швидкісних швейних машин тертя викликає нагрівання голки до 300−400 0С.

Швейні нитки повинні забезпечувати необхідну міцність з'єднання деталей швейних виробів, мати гарний зовнішній вигляд, не сідати при ВТО, бути стійкими до дії світлопогоди, хімічного чищення та прання.

Армовані нитки мають високу міцність, розтяжність, зносостійкість, незначну усадку.

Таким чином, для пошиття жіночого жакета можна рекомендувати армовані нитки 30ЛХ (10 текс*3) або 33ЛХ (16,4 текс*2), що володіють високою стійкістю до стирання, середньою міцністю, розтяжністю, не дають усадки.

А для оздоблювальних строчок застосувати армовані нитки 36ЛХ. Це міцні нитки мають красивий зовнішній вигляд, хорошу еластичність, міцність, зносостійкість.

Як одежної фурнітури пропонуються гудзики, які служать не тільки для застібання, але і для прикраси вироби. Гудзики мають круглу форму, гладку поверхню і підбираються в тон основного матеріалу. Гудзики повинні бути без подряпин, тріщин, плям, не мати гострих країв і задирок. Вони стійкі до дії зовнішнього середовища і хімчистки, мають красивий зовнішній вигляд та ідеально підходять для даної моделі жакета.

2.3 Розробка конфекційної карти на модель

Якість і колірне оформлення тканин — одне з умов отримання красивого одягу. Мода останніх років значно розширила межі використання різних матеріалів. Головний акцент ставиться на оформлення тканин. B більшості своїй тканина, яка використовується при пошитті весняно-літнього асортименту, повинна бути легкою, м’якою, повітропроникною, гігроскопічної.

Висока якість одягу залежить, насамперед, від якості використовуваних матеріалів, їх обґрунтованого вибору, чіткої опрацювання моделі і конструкції виробу, технології виготовлення.

Якість виготовлення одягу, безсумнівно, залежить і від наявності на швейних підприємствах необхідної сировини і матеріалів, використання тканин модних структур і малюнків, сучасних прикладних і прокладкових матеріалів, фурнітури, правильного поєднання цих матеріалів в пакет вироби.

Конфекціювання матеріалів є важливим і відповідальним етапом в швейному виробництві: від правильного і обґрунтованого вибору матеріалів залежить якість і конкурентоспроможність одягу, стабільність зовнішнього вигляду в процесі експлуатації і легкість догляду за одягом.

Розробляється модель рекомендується виготовляти з витонченою, м’якої, гнучкої, але в той же час формстійкої костюмної тканини, що є найбільш актуальними в майбутньому сезоні. Акцент робиться на гнучкі, гладкі тканини з красивими яскравими малюнками.

До складу даної костюмної тканини входять: 62% п/е, 33% віскоза та 5% еластан. Поверхнева щільність даного матеріалу становить 180г/м2. Завдяки входить до складу матеріалу штучного волокна — віскозі, даний вид матеріалу володіє високою гігроскопічністю, м’якістю, світлостійкістю, а також піддається усадці.

До основних гігієнічним функцій одягу належать: захист людини від механічних і хімічних ушкоджень, від впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища, підтримання шкіри в чистоті, забезпечення нормальної життєдіяльності організму.

Костюмна тканина повинна володіти наступними гігієнічними властивостями: повітропроникністю, гігроскопічністю, теплозахисними властивостями, зносостійкістю, певною міцністю, стійкістю до прання.

Отже, вибраний матеріал для жакета повинен відповідати гігієнічним, експлуатаційним, естетичним, функціональним, технологічним, економічним вимогам. Тобто він повинен захищати людину від впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища, забезпечувати нормальну життєдіяльність організму (шкірне дихання, газообмін).

Якість зовнішнього вигляду жакетів залежить від зовнішнього вигляду костюмних тканин, який обумовлюється стабільністю структури, показниками фізико-механічних властивостей. Важливими властивостями костюмних тканин є: — несминаємість; - стійкість до чистки; - мала усадка; - здатність до формоутворення; - формостійкість; - стійкість забарвлення.

Виріб повинен забезпечувати зручності в носінні завдяки достатній свободу рухів і правильному вибору застібок, має забезпечувати міцність і надійність в експлуатації, що характеризуються хорошим опором матеріалів і швів розривним навантаженням, формостійкість деталей і зносостійкістю матеріалів. B обраному асортименті матеріалу найбільш повно виявляються такі коштовні властивості як незминаємість, безусадочність, стійкість до стирання.

Таблиця 3. Основні характеристики фізико-механічних і технологічних властивостей пакета матеріалів.

Найменування характеристики

Найменування матеріалів

oсновного

прокладочного

підкладочного

вітділочного

Костюмна ткана

Дублерин

віскоза

нитки

Стандартні норми матеріалів

Артикул

3031/23

173 170

40 000 606

35 АП

Ширина, см

180

112

58

25 000 (намотка)

Поверхнева щільність 1 м², г

310

150

120

35,5 текс

Волокнистий склад, %

62% п/е, 33% віскоза, 5% еластан

70% віскоза, 30% п/е

87% віскоза, 13% ацетат

100% п/е

Фізико-механічні властивості

Незминаємість, %

60

115

80

40

Усадка, %

основа — 1%,

уток — 1%

основа — 2%,

уток — 3%

основа — 12%,

уток — 10%

1

Разривна нагрузка, не менше

основа -1300Н,

уток- 800Н

основа — 220Н, уток — 270Н

основа — 245Н,

уток — 147Н

1087Н

Стійкість до стирання, цикли

8000

5000

6000

900

Удовження при разриві, %

15

по основі - 30,

по утку — 50

по основі - 7,

по утку — 10

22

Жорсткість при кручені, ум. од

-

-

-

140

Повітропроникність дмІ/(мІ*с), не менше

150

150

175

-

Гігроскопічність %, не менше

9−13

7

15−17

2,5

Технологічні властивості

Осипаємість, даН

12−14

9−10

8−9

10

Формостійкість

низька

средня

низька

средня

Основне призначення підкладки — зниження зносу і загрязняємості одягу, поліпшення експлуатаційних і естетичних властивостей одягу. Розроблено основні вимоги до підкладковим матеріалів, згідно з якими ці матеріали повинні мати гладку поверхню з малим коефіцієнтом тангенсального опору, повітропроникність не менше 100 дм2/ (м2*с), високу стійкість при стиранні (не менше 1500 циклів), легкість. Крім того, підкладкові тканини повинні володіти високою несмінаємость і хорошою гігієнічністю, забарвлення повинна бути стійкою до дії поту і тертя, прання і волого-тепловій обробці.

Так як підкладка даного виробу в процесі експлуатації щільно прилягає до тіла людини, до неї пред’являють підвищені гігієнічні вимоги. B якості підкладки для жіночого жакета рекомендується використовувати віскозні підкладку. Порівняно з підкладкової тканиною з вмістом 100% віскози дана підкладка більш легка, тонка, в процесі шкарпетки, прання і хімчистки не пілінгуется.

Завдяки додаванню ацетатних ниток віскозна підкладка володіє кращими гігієнічними показниками — гігроскопічністю, вологоємністю, повітропроникністю. Створення практично будь-якого виду одягу не обходиться без використання прокладкових матеріалів, формостійкі прокладки бувають клейовими і неклеєвими. Термоклеєві прокладочні матеріали випускаються на тканій, трикотажної і нетканої основи.

Клейовий матеріал для виготовлення заданого вигляду виробу обраний від асортименту виробу, його призначення, умов експлуатації, властивостей використуваних основних матеріалів, вибраної технології і виду обладнання для склеювання, а також способів догляду за виробом.

Сукупність цих факторів визначає показники якості утворюються пакетів одягу. B якості прокладочного матеріалу в даному випадку буде застосовано дублерин, він застосовується для надання формостійкості деталей жакета, стабільності форми виробу в процесі експлуатації, прокладочний матеріал повинен відповідати, перш за все конструкторсько-технологічним вимогам: володіти відповідними показниками жорсткості, бути пружним та малорозтяжні, володіти хорошою здатність до формоутворення і формозакрепленню, не обтяжувати виріб. Прокладки повинні відповідати вимогам ергономічності і надійності - бути паро — і повітропроникними, гігроскопічні. Також повинна дотримуватися стабільність зовнішнього вигляду в процесі носіння і легкість догляду за виробом.

Параметри утворення клейового з'єднання представлені в таблиці 4.

Таблиця 4. Параметри утворення клейових з'єднань.

Клейовий матеріал

Клей

Pежими склейювання

Температура пресуючої поверхні, С°

Час пресування, сек.

Тиск, мПа

Прокладочний матеріал дyблерин

ПА6/66

150−160

20−30

0,03−0,05

2.4 Вибір режимів виконання ниткових, клейових з'єднувань та волого- теплової обробки (ВТО)

Основними параметрами ВТО є температура пресування, зусилля пресування, час обробки і зволоження. Від правильності дотримання цих параметрів залежить якість виробу: його зовнішній вигляд, довговічність збереження наданої форми, збереження фізико-механічних властивостей тканин і матеріалів.

Рекомендовані параметри ВТО матеріалів представлені в таблиці 5, параметри дублювання деталей запропоновані в таблиці 6.

Таблиця 5. Параметри ВТО матеріала.

Найменування матеріалу

Температура праски, 0С

Масса праски, кг

Время обрабки, с

Зволоження, % до маси матеріала

Тканина напівшерстяна Костюмна «Палуж»

180 — 200

2,5−4

30

-

Таблиця 6. Параметри дублювання деталей.

Вид матеріала

Температура верхньої подушки, 0С

Зусилля пресування, кПа

Час, с

пропарювання

пресування

Тканина напівшерстяна Костюмна «Палуж»

140 — 160

30 — 50

-

5

Вибрані технологічні режими, а також параметри ВТО є найбільш оптимальними для жіночого жакета.

3. Розробка технологічного процесу виготовлення моделі та вибір обладнання

Вибір обладнання проводиться з урахуванням властивостей оброблюваних матеріалів, ефективності і якості обробки виробу, полегшення умов праці робітників.

Виробництво високоякісних виробів можливо на високопродуктивному технологічному обладнанні і напівавтоматах, оснащені мікропроцесорними системами управління, що забезпечує хорошу якість обробки вузлів і виробу в цілому. Воно відрізняється збільшеною ступенем спеціалізації і автоматизації. Це дозволяє значно скоротити час обробки за рахунок суміщення деяких операцій в одну і підвищити якість виконуваних операцій.

3.1 Розробка загальної схеми виготовлення швейного виробу

При виготовленні жіночого жакета, з урахуванням властивостей основної тканини вироби, полегшення умов праці робітник, було вибрано обладнання фірми «Дюркопп». Для машин цієї фірми характерно: — сучасний ергономічний дизайн в плані зменшення шуму і підвищення зручності у роботі; - особлива форма рукава машини в області голки, забезпечує вільний огляд робочої зони; - легкий запуск всіх елементів в роботу; - компактність завдяки вбудованому сервомотору дозволяє виконувати обрізання ниток, автоматичний підйом притискної лапки, закріпки; - оснащені спеціальними пристосуваннями для протягування верхньої нитки на виворітну сторону, для контролю натягу шва, для стеження за краєм деталі; Технічні характеристики вибраного обладнання наведені в таблиці 7.

Таблиця 7. Технологічна характеристика обраного устаткування.

Клас, тип, марка обладнання, країна виготовлення

Вид строчки

Макс кількість обертв, хв.

Макс довжина стіжка, мм.

Макс товщина матеріалів під лапкой машини, мм.

Виконуючий орган переміщення матеріалів

Вид Обробл. матеріалів

«Дюркопп» 212 кл. Универсальна стачувюща машина Німеччина

Челночна 2-ух ниткова однолінійна

5000

6

6

Нижня зубчаста рейка и регулюєма верхня рейка

Середне та средне-важке

«Дюркопп» 697 кл. Напівавтомат для втачування рукавів Німеччина

Челночна 2-ух ниткова однолінійна

1500

6

6

Диферен-ціальний двигун тканини

Середне

«Дюркопп Адлер» 7716 кл. 2-ух гольна стачующе-обметочна машинаНімеччина

401, 504, 5-ти нитковий цепний

6 500

3,6

5

Диферен-ціальний двигун тканини

Середне

М-на для пришивання ґудзиків 3306

Для пришивання гудзиківз вушком

1800

8,16,32

-

Автоматична подача гудзиків

-

Таблиця 8. Параметри ВТО виробу.

Найменування матеріалу

Температура пресування, °С

Зусилля пресування, Па

Время обробки, с

Зволоження% маса матеріала

прес

праска

на пресі

праскою

Костюмна тканина

150

160

3•104

10…15

30

10…20

Підкладка

-

150

-

-

30

Без зволожения

Прокладка

130

120

3•104

15…20

40

10…20

Можливі дефекти, що виникають при невірному виборі режимів обробки на швейному обладнанні та устаткуванні волого-теплової обробки впливає на якість готових виробів, наведені у таблиці 9.

Таблиця 9. Характеристика дефектів з'єднання деталей і ВТО.

№ п/п

Найменування дефекта

Шляхи усунення

При з"єданні деталей

1

Стягнутість рядки. Причиною стягнення може служити як швейне обладнання, так і ВТО. Також причиною може стати невідповідність голок, ниток до застосованих матеріалів, щільність стібків у строчці.

Краще використовувати швейні машини ланцюгового стібка, так, як ланцюговий стібок не дає додаткової товщини нитки в матеріалі і є більш еластичним. Також можна зменшити кількість стібків у строчці. Чим вільніше нитку в стежці, тим більше еластичність шва. Необхідно підбирати голки в залежності від товщини матеріалу, мінімізувати тиск притискної лапки.

2

Прорубування полотна, що викликає спуск петель або непривабливі діри при розтягуванні вироби. Причиною цього є неправильний підбір голок по товщині (номеру).

Рекомендується використовувати більш тонкі голки. Замаслювателі ниток, такі як силіконові, полегшують прохід голки через полотно і зменшують прорубку ниток.

3

Нерівні стіжки

Нерівних стібків можна уникнути, застосовуючи вушко пластинку з маленьким отвором для голки, з метою зменшення зазору між голкою і краєм отвору.

4

Пропуск стібків у строчці характеризується частковим відсутністю переплетення ниток, що утворюють сходинку.

Посилити натяг нитки.

При BТО

5

Зміна кольору верхнього шару тканини.

Щоб усунути недолік, використовується зволожений проутюжильник, з якої відбувається випаровування води, дозволяє швидко пропарити кілька оброблюваних шарів.

6

Ласи — зайвий блиск, залишився на деталях виробу в результаті порушення режиму волого-теплової обробки.

Правильний вибір режима BТО.

Збільшення випуску швейних виробів високої якості залежить від підвищення продуктивності праці на основі технічного переозброєння і реконструкції, впровадження нового обладнання та засобів малої механізації, застосування прогресивних технологій виготовлення одягу, організації управління якістю.

3.2 Аналіз методів обробки вузлів швейного виробу

Ефективність технологічних процесів великою мірою залежить від прийнятих методів обробки і обладнання.

Необхідно вибрати методи обробки, які забезпечують високу якість, мінімальну витрату виготовлення виробу і дають можливість максимально використовувати обладнання і пристосування малої механізації.

При виборі методів обробки необхідно керуватися державними, республіканськими і іншими стандартами, технологічними інструкціями прогресивної технології, досягненнями передових підприємств і науково-дослідних організацій у сфері удосконалення технології виготовлення виробів.

При проектуванні в одному процесі виробів різних видів і конструктивних основ потрібно вибирати методи, що забезпечують подібну технологічну послідовність обробки і використання одного і того ж обладнання для всіх виробів цього процесу.

При виборі методів обробки необхідно враховувати:

— прогресивність технології (високий рівень механізації праці, використання високопродуктивного швейного обладнання, мінімальні трудові і матеріальні витрати);

— універсальність застосування монтажно-складальних схем основних вузлів одягу (можливість використання схем на одному обладнанні).

Ефективність методів обробки визначено їх комплексною оцінкою. Аналіз кожного методу включає оцінку його по трудомісткості, структури операцій, технічної досконалості устаткування, можливості використання послідовно-паралельних і послідовних методів обробки, ресурсозберігаючих технологій, факторів забезпечує підвищення продуктивності праці і якості обробки та ін.

При виборі методів обробки жіночого жакета з костюмної тканини запропоновано сучасні, прогресивні, раціональні, ефективні методи обробки, при цьому перевага віддається послідовно — паралельним методам обробки.

Таблиця 10. Результати аналізу методів обробки кішені.

Вариант обрбки вузла

Загальні витрати часу на обробку

Залальна кіль-ть неподільних операцій

В тому числі виконуємих

Вручну

На машинах

На прасці

1

205

11

5

5

2

2

278

14

5

8

2

3

242

13

5

7

2

Для оцінки якості обробки вузла використані показники ступеня механізації обробки даного вузла, надають значний вплив на забезпечення стабільності якості. Розрахуємо ступінь механізації праці обраного нами методу за формулою:

,

де П — загальна кількість операцій у послідовності обробки вузла; Пмех — кількість механізованих операцій у послідовності обробки вузла.

Крім того, при оцінці якості обробки враховані зміна фізико-механічних властивостей вузла одягу.

Для економічної оцінки методів обробки використані розрахунки трудових витрат, які охарактеризовані показниками підвищення продуктивності праці та скорочення витрат часу.

На основі технологічної послідовності була визначена трудомісткість методів обробки, що дало можливість визначити економічні показники.

Зниження витрат часу одного з варіантів обробки вузла визначається за формулою:

де Тс- найбільша трудомісткість одного з варіантів, обробки вузла, с; Тн- найменша трудомісткість, викликана використанням іншого варіанту обробки вузла, с.

При використанні тих же вихідних даних визначаємо зростання продуктивності праці від застосування одного з варіантів обробки вузла:

Основні показники ефективності порівнюваних методів обробки даного вузла заносимо в таблицю 11.

Таблиця 11. Показники ефективності методів обробки кишені.

Показники ефективності методів обробки

Одиниці виміру

Варіанти обробки вузла

1

2

3

1

Витрата часу

сек

205

278

242

2

Кількість неподільних операцій

од

11

14

13

3

Ступінь механізації

%

78,57

100

81,25

4

Зниження витрати часу

%

26,26

5

Ріст вироблення праці

%

35,61

B результаті аналізу основних показників ефективності кожного з методів обробки вузла здійснюється вибір та обґрунтування одного з варіантів сайту. Перевага віддається першому методу, так як даний метод сприяє насамперед підвищенню якості виготовленого виробу, зниження їх трудомісткості, а також матеріаломісткості. Витрата часу на обробку кишені з листочками з обточними кінцями даним методом склала 205 с., при зростанні продуктивності праці 35,61%.

3.3 Обгрунтування та вибір обладнання

Технологічні процеси й операції, що застосовуються для виготовлення одягу, в чому визначають конструкцію і пристрій необхідного для їх виконання обладнання. З урахуванням призначення процесу, способу виконання операцій, а також форми та розмірів оброблюваного виробу підбираються класи обладнання, що забезпечують виготовлення виробів з найменшими витратами часу при досягненні найкращої якості.

Найбільш продуктивним обладнанням є машини-автомати і напівавтомати, які можуть бути використані тільки в тому випадку, коли вони застосовуються на кожному замовленні, наприклад напівавтомати для виготовлення петель або закріпок. Машини певного призначення можуть бути використані в більшій мірі, так як їх завантаження відбувається за рахунок багаторазового використання на різних вузлах вироби (наприклад, машина 2222 кл. застосовна для виметувальних робіт всього виробу, CS-761 кл. — для стегальних і підшивальних операцій).

Спеціалізовані машини, що поєднують в собі призначення універсальних і спеціальних машин. Наприклад, машину 2022 кл. можна застосовувати для скріплювання стібків та строчок тимчасового скріплення однонитковим ланцюговим стібком.

Отже, у процесах виготовлення одягу велике значення при виборі обладнання набуває універсальність машин — можливість використання машин з простим управлінням для декількох операцій різного роду, виконуваних методами паралельної або послідовної обробки.

Технологічна характеристика швейних машин наведена в таблиці 12.

Таблиця 12. Технологічна характеристика швейних машин.

Обладнання. Підприємство-виробник

Тип та клас машини

Тип стіжка

Максимальна частота оберту главного вала, хв-1

Довжина стіжка, мм

Механізм переміщення матеріала

Голки

Нитки

Оброблювальні матеріали, їх товщина, мм

Виконувальна операція

Стачувальна машина Velles VO, Тайвань

700S-5H

301

5000

0−5

Рейка

90−100

65ЛХ-1

Легкі, средні, 3

Стачування деталей

Стачувально-обміточна машина Feiyeu-Yamata, Тайвань

FY747A

504

8500

0,8−4

Рейка

90−100

55Л

Легкі, средні, 3

Одночасно стачування та обметування деталей, 3-х нитковий

Технічна характеристика утюжильного обладнання наведена в таблиці 13.

Таблиця 13. Технічна характеристика утюжильного обладнання.

Обладнання, підприємство, виробник

Марка (тип)

Температура нагрівання, °С

Витрата пара, кг/ч

Час розігріву, хв.

Габарити, мм

Маса, кг

Довжина

Ширина

Висота

Електропаро-вий утюг «Паннонія», Венгрія

Cs-392

100 — 200

2

5 — 10

215

128

160

3

Прес «Макпі», Італия

231−4348/49

150 — 250

4

3 — 4

140

750

1040

8

В цьому розділі розглянули всі швейні машини та обладнання для волого-теплової обробки, які використовувалися для виготовлення даного виробу.

4. Розробка технологічної документації на модель жакета жіночого

Для пошиття даної моделі знадобляться матеріал верху, підкладкова тканина, два види клейових матеріалів, підплічники, маленький шматочок синтепону, гудзики, швейні нитки.

Для жакета обрана практично чисто вовняна злегка ворсована тканина (95% вовна, 5% еластану). З-за наявності ворсу істотним буде напрямок розкрою деталей. Необхідно вибрати, в якому напрямку тканина має більш приємний колір і блиск (дивимося при цьому на тканину зверху) і розкладати деталі викрійки на тканині в тому ж напрямку. Іноді костюмні тканини часто можуть виглядати трохи інакше в різних напрямках.

Підкладкову тканину будемо використовувати 100% віскозу та неможливо обійтися без прокладкових матеріалів.

Для окремих деталей потрібна клейова прокладка тонша. Це комір, обтачка горловини, спинки, підборта, можливо, зрізи горловини і пройми, припуски низу рукавів.

4.1 Обгрунтування особливостей виготовлення моделі

Складаємо основну тканину лицем до лиця зі згином по частковій нитки. Викладаємо спочатку всі великі деталі, потім дрібні. Звертаємо увагу на напрямок розкрою.

Обкрейдовуємо припуски, виточки, рельєфи, пройму, окат рукава — 1,5 см, бічні, плечові шви рукавів, середній шов спинки — 2 см (збільшуємо припуск на можливе випускання тканини із швів після примірки). Горловина, край борту, всі дрібні деталі (комір, клапани, листочки) — припуск 1 см. Припуск на подгибку низу жакета і рукавів робимо 3−4 см. Комір і стійку коміра укладаємо уздовж частковій нитки. Так він краще лягає у виробі. На припуски, на підгін низу деталей рукавів даємо припуск.

По всьому підборту робимо припуск 1 см, крім шматочка плечового шва — там 2 см, як і на основній деталі. Конструктивні лінії та відмітки на деталі крою з викрійок поки не переносимо. Попередньо слід продублювати деталі клейовою прокладкою.

Розкрій клейової. Поличку дублюємо цілком, використовуємо для цього ткану клейову тканину. Якщо клейова товста, деталь дубляжу вирізаємо без припусків на шви. Спинку в разі вовняної тканини також краще проклеїти цілком. Плечові зрізи пройми — смужками тканини клейовоїй тканини 3−4 см шириною + припуски. Це збереже деталь спинки від розтягування. Дублюємо всі дрібні деталі і підборта тоншою клейовою. Крім флізеліну разом з припусками. При цьому укладаємо на флізелін не паперові викрійки, а вже викроєні з тканини деталі, і просто вирізаємо по контуру. Точно так само можна вчинити, розкроюючи ткану клейову для полички і спинки. Деталі коміра дублюємо обидві - і верхню, і нижню. Аналогічно — стійку коміра. Припуски низу рукавів, а також спинки, якщо не продублювати її цілком, проклеюємо флізеліном.

Розкрій підкладки. Використовуємо ті ж моделі, що і для деталей жакета, але з деякими змінами. Спочатку підготуємо викрійку підкладки для полички. Так як підкладка переду доходить до борту, з середньої частини полички необхідно зрізати ширину подборта. Аналогічно, з викрійки спинки зрізаємо ширину обтачку горловини спинки. Розкладаємо деталі викрійок на підкладкової тканини. Надлишок тканини прибираємо в виточки, від плеча або від пройми. Деталі викрійки, наприклад, полички (середню та бічну частини) кладемо на тканини впритул один до одного і ріжемо однією деталлю. Утворилася на талії виточку сточувати не будемо (це дасть комфорт в носінні), надлишок тканини по лінії плеча приберемо в плечову виточку. Припуски на шви — аналогічно, що і для основної тканини, в тому числі і на підгибку низу. Витачками по талії на підкладці спинки також сточувати не будемо. Припуски на шви — аналогічно, що і для основної тканини, в тому числі і на подгибку низу. Рукава підкладки викроюємо за викрійками верху, з двох деталей, з тими ж припущеннями, що і на основний тканини.

Переносимо на деталі підкладки необхідні відмітки та лінії з викрійок.

4.2 Складання раціональної технологічної послідовності обробки

Технологічна послідовність обробки виробу складається у вигляді переліку неподільних операцій.

Технологічна послідовність складається у вигляді таблиці.

Таблиця 14. Технологічна послідовність обробки виробу.

№ Неподільної операції

Зміст операції

Вид роботи

Клас або марка обладнання

1

Перевіріти наявність всіх деталей крою

Р

2

Припрасувати викроєні деталі

П

УЕП-3М

3

Продублюваті деталі крою

Пр

Cs-313

4

Прокласти стібки по крейдяних лініях

З

1622

5

Зробити збірку на басці пілочки

М

1181 Пфаф

6

Зметаті рельєфі пілочки

Р

Голка

7

Зшити рельєфі пілочки

М

1181 Пфаф

8

Видалити нитки зметування

Р

Кілочок

9

Запрасувати рельєфи пілочок

П

УЕП-3М

10

Зметати середній шов спинки

Р

Голка

11

Зшити середній шов спинки

М

1181 Пфаф

12

Видалити нитки зметування середнього шва спинки

Р

Кілочок

13

Розпрасувати середній шов спинки

П

УЕП-3М

14

Зметати виточки на спинці

Р

Голка

15

Зшити виточки на спинці

М

1181 Пфаф

16

Запрасувати виточки

П

УЕП-3М

17

Волого-теплова обробка спинки

П

УЕП-3М

18

Зробити збірку на басці спинки

М

1181 Пфаф

19

Приметати баску до спинки

Р

Голка

20

Зшити баску зі спинкою

М

1181 Пфаф

21

Видалити нитки з'єднання

Р

Кілочок

22

Запрасувати шов з'єднання

П

УЕП-3М

23

Наметати підборти на борті пілочок

Р

Голка

24

Спрасувати посадку наметаних підбортів

П

УЕП-3М

25

Осноровити кути лацканів та бортів

Р

Ножиці

26

Обшити борти та лацкани пілочок

М

1181 Пфаф

27

Видалити нитки наметування підбортів

Р

Кілочок

28

Припрасувати шви обшивання бортів

П

УЕП-3М

29

Вивернути борта и лацкани на лицьову сторону и виправити кути

Р

Кілочок

30

Закріпити припуски швів

М

1181 Пфаф

31

Виметати борта та лацкани

Р

Голка

32

Припрасувати борта та лацкани

П

УЕП-3М

33

Відтягнути передні зрізи верхніх частин рукавів

П

УЕП-3М

34

Зшити передні зрізи рукавів

М

1181 Пфаф

35

Розпрасувати передні зрізи

П

УЕП-3М

36

Зробити збірку на окаті рукава

М

1181 Пфаф

37

Зметати ліктьові зрізи

У

Голка

38

Заметати низ рукавів

Р

Голка

39

Вивернути рукава на лицьовий бік

Р

40

Припрасувати низ рукава

П

УЕП-3М

41

Зшити нижній комір по середньому шву

М

1181 Пфаф

42

Розпрасувати шов зшивання коміра

П

УЕП-3М

43

З'єднати комір зі стійкою

М

1181 Пфаф

44

Зметати плечові зрізі

Р

Голка

45

Зметати бічні зрізі

Р

Голка

46

З’ясувати лінію вшивання нижнього коміра в горловину, підрізати

Р

47

Вметати нижній комір в горловину

Р

Голка

48

Вметати рукава в пройми з посадкою

Р

Голка

49

Заметати низ виробу

Р

Голка

50

Почистити виріб та здати для проведення примірки

Р

4.3 Виконання кресленика загального виду виробу

Рис. 2. Вигляд з переду

Рис. 3 Вигляд ззаду

Висновки

Мода, як стимул для виробництва текстилю та одягу, продовжує розвиватися за своїми законами, незважаючи на наші внутрішні труднощі та суперечності. Жорстка конкуренція з імпортними західноєвропейськими товарами, досить дорогими і відмінної якості, велика кількість порівняно дешевих китайських, в'єтнамських та інших південно-східних товарів зобов’язує вітчизняних виробників одягу переглянути комплекс наданих послуг, асортимент використаних матеріалів, характер технологій, обладнання з метою покращення якості та розширення асортименту товарів.

Обраний жіночий жакет класичного крою. У відповідності з цим був підібраний пакет матеріалів (підкладкові, прокладочні тканини, швейні нитки, фурнітура). В якості матеріалу верху була запропонована костюмна тканина із вмістом: 62% поліестер, 33% віскоза і 5% еластан.

Обрана тканина відповідає всім вимогам, висунутим до матеріалу для жакета, а саме відповідність напрямку моди, гігієнічним вимогам, а також має високу зносостійкість.

Як підкладкового матеріалу була використана тканина з віскози. Ця тканина володіє хорошою стійкістю до стирання, високою стійкістю забарвлення до дії тертя, поту і хімічній чистці, невеликою усадкою по основі, а також легкістю.

Щоб подовжити тривалість експлуатації виробу, в місцях, що вимагають більшої формостійкості був запропонований дублерин.

В якості розчину матеріалу були обрані армовані нитки. Вони мають високу міцність, що продовжує експлуатаційні вимоги вироби.

В якості фурнітури були підібрані круглі, з гладкою поверхнею гудзики під колір основного матеріалу жакета.

При виготовленні вибраного виробу було застосовано нове високопродуктивне обладнання, а саме сточувальна машина з одночасним обметуванням зрізів Velles VO 700S-5H, Тайвань, та вдосконалені методи обробки, які дозволили скоротити витрати часу виконання окремих операцій, і відповідно, підвищити продуктивність праці.

Перелік використаної літератури

1. Білоусова Г. Г, Колосніченко М.В. та інш. Методи обробки швейних виробів: Навч. посіб. — К.: МВЦ «Медінформ», 2007. — 292 с.

2. Енціклопедия швейного виробництва. Навчальний посібник — К.: «саміт-книга», 2010.- 968с.: іл.

3. Крючкова Г. А. Технология и материалы швейного производства: учебное пособие./ Крючкова Г. А. -3-е изд., стер. — М.: Издательский центр «Академия», 2011. — 384 с.

4. Мигальцо И. И. и др. Термические процессы в швейной промышленности. — К.: Техника. — Б.: Мюсаки, 1977. — 211 с.

5. Першина Л. П. и. др. Технология швейного производства. — М.: Легпромбытиздат, 2008. — 415с.

6. Білоцька Л.Б., Кожелянка О. Ю. Технологія виготовлення швейних виробів з трикотажних полотен: Методичний посібник з дисципліни «Технологія швейних виробів» для студентів напрямку підготовки «Технологія виробів легкої промисловості» спеціальності 6. 51 602 «Швейні вироби» / Упор. Л.Б. Білоцька, О. Ю. Кожелянка — К.: КНУТД, 2011.- 78с.

7. Білоусова Г. Г., Масловська Л. О. Методи виготовлення кишень. Навчальний посібник з дисципліни «Технологія швейних виробів».К.: КНУТД, 2002. -31с.

8. Технологія швейного виробництва. Терміни та визначення: ДСТУ 2162−93. — Чинний від 1995−01−01. — К.: Держстандарт України, 1993. — 13 с. — (Національний стандарт України).

9. Деталі швейних виробів. Терміни та визначення: ДСТУ 2023−91. — Чинний від 1993−01−01. — К.: Держстандарт України, 1993. — 9 с. — (Національний стандарт України).

10. Вироби швейні й трикотажні. Терміни та визначення: ДСТУ 2027−92. — Чинний від 1993−01−01. — К.: Держстандарт України, 1992. — 9 с. — (Національний стандарт України).

11. Матеріали текстильні. Типи стібків. Класифікація та термінологія: ДСТУ ISO 4915: 2005. — Чинний від 2006−07−01. — К.: Держстандарт України, 2005. — 45 с. — (Національний стандарт України).

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой