Види економічного ефекту від впровадження науково-дослідних робіт

Тип работы:
Контрольная
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економіки, організації та управління підприємствами

Контрольна робота

з дисципліни: «Управління ефективністю фірми»

м. Кривий Ріг

2013

Зміст

1. Вступ

2. Теоретичне питання «Види економічного ефекту від впровадження НДР. Врахування фактору невизначеності

3. Практичне завдання № 1

4. Практичне завдання № 2

5. Практичне завдання № 3

6. Використана література

Вступ

В економічній науці першорядне значення мають питання, пов’язані з оцінкою ефективності ресурсів, які використовуються, витрат, які здійснюються та рішень, що приймаються. Всі проблеми управління та господарювання — розподіли капітальних вкладень, вибір ефективних проектів будівництва, обґрунтування діяльності використання нових матеріалів і засобів механізації виробничих процесів — пов’язані з розрахунками ефективності. Прискорення соціально-економічного розвитку на базі технічного прогресу потребує суттєвого підвищення рівня економічних обґрунтувань технічних і господарських рішень на всіх рівнях управління, набуття майбутніми керівниками суттєвої суми знань з цього питання. Розрахунки ефективності треба розглядати як основу організації у системі господарювання та прийняття оптимальних рішень.

Теоретичне питання. Види економічного ефекту від впровадження НДР. Врахування фактору невизначеності

Уміння правильно провести наукове дослідження, яке б відповідало сучасним вимогам — складна справа, що вимагає високої компетенції працівників. Метою наукових досліджень є всебічне, достовірне вивчення об'єкта, процесу або явищ, їх структури, зв’язків і відносин на основі розроблених у науці принципів і методів пізнання, а також здобуття і впровадження у виробництво корисних для людини результатів.

У межах науково-дослідної роботи здійснюються наукові дослідження.

Наукове дослідження — це цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають як система понять, законів теорії, це діяльність людей, яка спрямована не тільки на здобуття знань, а й на їх використання у виробництві і в практичних цілях.

Наукові дослідження здійснюються для отримання наукового результату.

Науковий результат — це нове знання, здобуте в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень і зафіксоване на носіях наукової інформації у формі наукового звіту, наукової праці, доповіді, відкриття, монографії. Науково-прикладний результат — це нове конструктивне чи технологічне рішення, закінчене випробування, яке може бути впроваджене або використане у практичній діяльності.

Проведення будь-якого дослідження починається із вибору наукового напряму, проблеми, теми і визначення наукових питань. Акту­альність напряму, комплекси програм для держави на певний період часу формуються в документах Президента України, Уряду України, Національною академією наук, на основі всебічного вивчення стану і перспективи соціально-економічного розвитку держави. Пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки в Україні є:

— охорона навколишнього природного середовища;

— стан і рівень здоров’я нації;

— виробництво, переробка і збереження сільськогосподарської продукції;

— ресурсозбереження і екологія;

— виробництво нових матеріалів;

— перспективні інформаційні технології, комплексна автоматизація, системи зв’язку;

— наукові проблеми розвитку держави.

Науково-дослідна робота — це чітко організований комплекс дій, спрямованих на отримання нових знань, що розкривають суть про­цесу і явищ в природі і в суспільстві з метою використання їх у практичній діяльності.

Наукове дослідження проводиться в певній послідовності:

— чітко визначається актуальність, новизна і значення для народного господарства даної проблеми;

— відповідність профілю наукових організацій, які будуть проводити дане дослідження, джерела фінансування та впровадження результатів у виробництво, наукові дослідження будь-якого класу, виду організовуються за схемою, яку можна представити у такому вигляді:

— вивчення стану об'єкта дослідження, обґрунтування актуальності теми;

— вивчення цілей і конкретних завдань дослідження;

— вибір методики проведення дослідження;

— опис процесу дослідження;

— обговорення результатів;

— формування висновків про результати досліджень, їх оцінка і впровадження у виробництво.

Ефективність науки — досить широке поняття. Воно включає високий науковий рівень отриманих результатів, які суттєво впливають на розвиток природи, суспільства і людини. За характером впливу на суспільний розвиток виділяють: науково-технічний, економічний, оборонний та соціальний ефекти.

Під науково-технічним ефектом розуміють розширення знань про навколишній світ: виявлення нових фактів, зв’язків, законо­мірностей, відкриття законів, розробка нових матеріалів, обладнання, технологій.

Суть економічного ефекту в отриманні додаткових економічних результатів: зростання національного доходу, продуктивності праці, ресурсозбереження.

Оборонний ефект — створення нових технічних систем, що забезпечують безпеку держави.

Соціальний ефект проявляється в зміні змісту, характеру і умов праці, підвищення рівня і якості життя народу, підвищення загаль­ноосвітнього і професійного рівня людських ресурсів. Залежно від цілей, які ставляться перед дослідженням, при оцінці НДР, визначальним може бути будь-який із перелічених ефектів, а інші виступатимуть як додаткові.

Для прикладних наук, як правило, визначальним є економічний ефект.

Економічний ефект наукових досліджень визначається зменшенням сукупних затрат на виробництво продукції в тій галузі, де впро­ваджено завершені наукові дослідження.

Фактичну річну економію сукупної праці (живої і неживої) у вартісному виразі називають річним економічним ефектом. Він може бути, залежно від стадії закінчення роботи, попереднім, очікуваним, фактичним і потенціальним.

Попередній економічний ефект визначається на стадії техніко-економічного обґрунтування доцільності дослідження, в загальних показниках на очікувальний об'єкт впровадження.

Очікуваний економічний ефект визначається в процесі проведення наукового дослідження на основі прогнозування термінів впро­вадження отриманих результатів у виробництво. Очікуваний ефект розраховується для визначення періоду використання отриманих результатів, які можуть бути від 5-ти до 10-ти років від початку їх впровадження у виробництво.

Попередній і очікуваний економічний ефекти є певною мірою прогнозними. Це обумовлено тим, що наукові дослідження використовуються протягом певного часу (3−5 років) і початкові результати, які будуть одержані, точно визначити неможливо.

Попередній і очікуваний ефект розраховують і при виборі перспективних тем досліджень.

Перспективність теми визначається двома методами — математичним і експертних оцінок.

Математичний метод ґрунтується на використанні системи показників, що визначають перспективність дослідження.

У прикладних темах застосовують показник перспективності (П), в основу якого покладено економічні показники:

П=V * С* Рн* Рв* vT) / (Зн + 3д +Зр), (1. 1)

де:

V — обсяг продукції після впровадження результатів теми;

С — вартість одиниці продукції, грн;

Рн — імовірність наукового успіху в розробці теми;

Рв — імовірність впровадження наукових розробок;

Т — тривалість виробничого впровадження в роках;

Зн — затрати на наукове дослідження, грн;

Зд — затрати на дослідне і промислове освоєння;

Зр — щорічні затрати на виробництво продукції, грн.

Чим вищий показник перспективності (П), тим перспективніша тема, що планується до розробки.

Показник перспективності теми можна визначити і за такою формулою:

П = Ео/ Зн (1-Рр) (1. 2)

де Ео — загальний очікувальний економічний ефект;

Рр — імовірність ризику.

У формулах (1. 1,1. 2) Рн, Рв і Рр — величини прогнозні. Вони встановлюються на основі наукових прогнозів.

Суть методу експертних оцінок у тому, що тему оцінюють спеціалісти-експерти. Кожному із них видається оцінювальна бальна шкала, з допомогою якої встановлюються бали за напрямами (актуальність, тривалість розробки, можливість впровадження, очікуваний ефект у грн.), надають перевагу тій темі, яка набрала найвищій сумарний бал.

Фактичний ефект визначається після впровадження наукових результатів у виробництво і має конкретний характер. Розрахунок економічного ефекту ведеться за фактичними витратами на дослідження і впровадження з урахуванням економічних показників галузі, де ці результати впроваджено.

Потенціальний економічний ефект — це сума, визначена за загальними показниками на можливий обсяг впровадження. Цей ефект виступає як інформація і обґрунтування доцільності широкого впровадження результатів у виробництво. Ефективність закінчених наукових досліджень оцінюється науковою значимістю, економічним результатом і соціальним ефектом.

У випадку продажу матеріалів НДР іншим закордонним країнам і фірмам може бути отриманий річний економічний ефект від їх реалізації. Цей ефект виражається в гривнях доходу, отриманого державою протягом року.

Фундаментальні дослідження починають давати корисний ефект лише після певного періоду початку робіт, їхні результати застосовують у різних галузях народного господарства, іноді в тих, де їх зовсім не очікували. Тому нелегко планувати очікувані результати й ефективність таких досліджень.

Про ефективність будь-яких досліджень можна судити лише після їхнього впровадження, тобто тоді, коли вони починають давати віддачу для народного господарства, через певний період великого значення набуває чинник часу. В зв’язку з цим тривалість роз­робки прикладних тем по можливістю повинна бути оптимальною.

Фундаментальні (теоретичні) дослідження дають віддачу через певний проміжок часу, і економічний їх ефект у багатьох випадках важко оцінити загальноприйнятими економічними показниками. Наприклад, між відкриттям електрики та практичним її використан­ням пройшло майже 100 років, а нині без електрики життя практично неможливе.

Оцінка фундаментальних досліджень проводиться на основі якісних показників:

— можливістю широкого застосування результатів досліджень у різних галузях народного господарства;

— новизна явищ, які сприяють проведенню принципово актуальних досліджень;

— вклад у безпеку, обороноздатність країни, збереження навколишнього середовища;

— пріоритет вітчизняної науки і міжнародне її визнання;

— фундаментальні монографії з тем і їх цитування видатними вченими світу.

Ефективність прикладних досліджень визначається сукупністю загальних і конкретних кількісних показників.

До загальних належать основні, які характеризують ефективність всього дослідження в цілому з врахуванням результатів у процесі створення, виробництва, споживання (експлуатації) об'єктів нової техніки, технології, матеріалів.

До них належать:

— співвідношення корисного ефекту у вартісному виразі від впровадження результатів (проектування, виробництво, експлуатація) і затрат на виконання, освоєння в сфері виробництва і експлуатацію;

— співвідношення тривалості періоду ефективної роботи і періоду розробки, освоєння і експлуатації;

— суспільна значимість результатів, тобто рівень поширення і застосування цих результатів у народному господарстві.

Група конкретних показників досить різноманітна, сюди входять показники, які характеризують ефективність розробок у певних сферах, етапах використання.

Існує багато методик визначення економічної ефективності в різних галузях, але всі вони зводяться до того, що основною оцінкою реальної економічної ефективності НДР за рік виступає коефіцієнт економічної ефективності, який визначається за формулою:

Кеф= Е/В,

де Е, В — відповідно сума реального економічного ефекту від впровадження результатів НДР за рік і загальна сума затрат на НДР за цей же період, тис. грн.

Максимальний економічний ефект, який може бути отриманий від впровадження наукових досліджень у виробництво за розрахун­ковий період при встановленому обсязі впровадження, називають економічним потенціалом НДР.

Якщо наукове дослідження пов’язане з певним ризиком отримання від'ємного результату, економічний потенціал НДР визначається за формулою (при р=1):

Е = Еtp -Bd,

де Е — розрахунковий економічний потенціал за і років;

Р — ймовірність одержання позитивного результату;

В — зростання затрат у випадку від'ємного результату;

д- ймовірність від'ємного результату дослідження.

Економічний ефект розраховується при проведенні наукових досліджень за такими напрямами:

— створення нових технологій, засобів виробництва, комплексу машин для галузей народного господарства;

— удосконалення рівня організації виробництва і управління;

— вивчення соціальних проблем.

Розрахунок економічної ефективності науково-дослідних робіт має свої особливості. Найбільше чітко ці роботи поділяють на три етапи:

Вибір теми, виконання науково-дослідних робіт, впровадження у виробництво. Тому й розрахунок необхідно провадити поетапно.

Результати наукових досліджень, особливо на перших двох етапах, чітко встановити не представляється можливим. У зв’язку із цим розрахунки економічної ефективності іноді мають прогнозно-імовірнісний характер. Наукові дослідження розробляють і впроваджують протягом 2−5 і більше років. Отже, при розрахунку економічної ефективності необхідно враховувати фактор часу.

Величина загального економічного ефекту від запровадження нового продукту розраховується як сума економічних ефектів у виробника і споживача:

Єрік= Євиробника + Єспоживача, (грн.)

До складу сумарних витрат виробника відносять:

безпосередні капіталовкладення витрати на НДіДКР (з урахуванням випробувань та доопрацювання дослідних зразків)

витрати на підготовку, наладку та освоєння виробництва

витрати на технічні заходи, охорону праці та навколишнього середовища

збитки або прибуток від виробництва і реалізації продукції у ході освоєння виробництва.

Якщо підприємство починає випуск абсолютно нової продукції, якій немає аналогів і прототипів, то економічний ефект розраховується за формулою:

Євиробника = Ц — (Сндр + Свиробництва — ЕнЧК), (грн.)

де Ц — ціна реалізації запланованого обсягу випуску продукції, грн. ,

Сндр- собівартість науково-дослідних робіт і робіт із запровадження нової продукції у виробництво, грн. ,

Свиробництва — собівартість виробництва запланованого обсягу випуску продукції, грн. ,

Ен — нормативний коефіцієнт ефективності для даного типу підприємства,

К- капіталовкладення підприємства при організації виробництва продукту, грн.

Але подібна ситуація трапляється рідко.

При порівнянні двох варіантів роботи підприємства — при виробництві старої продукції і нової продукції - абсолютний економічний ефект оцінюють за формулою:

Є = Зб -Зн, (грн.)

де Зб, Зн — затрати підприємства на випуск базової і нової продукції.

Є = Зб -Зн = (Сб +ЕнЧКб) — (Сн + ЕнЧКн) (грн.)

де Сб, Сн — собівартості випуску базової і нової продукції за визначений період часу, грн. ,

Ен — нормативний коефіцієнт ефективності для даного типу підприємства,

Кб, Кн — капіталовкладення підприємства при організації виробництва базового і нового продуктів, грн.

Для розрахунку річного економічного ефекту від випуску зазначеної завданням кількості продукції, застосовують формулу:

Єрік =[(сб +ЕнЧкб) — (сн + ЕнЧкн)]Ч Вн (грн. /рік)

де сб, сн — питомі собівартості річного випуску базової і нової продукції, грн. /од. ,

Ен — нормативний коефіцієнт ефективності для даного типу підприємства,

кб, кн — питомі капіталовкладення підприємства при організації виробництва базового і нового продуктів, грн. /од.

Вн — запланований обсяг випуску нового продукту, од. /рік.

Сучасне підприємство може як самостійно розробляти і запроваджувати нові види продукції і нові технології, так і придбавати вже готові розробки (кінцеві результати науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт НДіДКР).

Як бачимо, найбільш складним може стати розрахунок витрат саме на НДіДКР і оцінка економічної ефективності НДіДКР.

Виділяють декілька підходів до цих розрахунків:

1. Економічний ефект від виробництва і застосування нових засобів праці довгострокового використання (ОФ з тривалим терміном експлуатації - машини, обладнання, прилади, тощо) розраховують як різницю між витратами на застосування традиційних засобів праці і витратами на застосування нових:

Є= Зб — Зн (грн.)

де Зб, Зн — затрати підприємства на випуск продукції до і після застосування нових засобів праці, грн.

На практиці для розрахунку економічного ефекту від виробництва і запровадження нової техніки найчастіше застосовують формулу:

ППн Нрб + Ен (Іб — Ін) — ЕнЧ (Кн — Кб)

Є = [Зб Ч------ Ч ------------ + ---------------------------- - Зн] Ч Вн

ППб Нрн + Ен Нрн + Ен

де Зб, Зн — питомі затрати виробника на виробництво базового і нового засобів праці,

ППб, ППн. — продуктивність праці базового і нового засобів праці,

Нрб, Нрн — доля нарахувань на реінновацію базового і нового засобу праці (величина, зворотна терміну експлуатації),

Ен — нормативний коефіцієнт ефективності для даного типу підприємства,

Іб, Ін — річні експлуатаційні затрати споживача при застосуванні базового і нового засобів праці,

Кб, Кн — супутні питомі капіталовкладення споживача при застосуванні базового і нового засобів праці (на одиницю продукції) без вартості самого засобу праці,

Вн — річний обсяг виробництва виробником нового засобу праці ,

2. Економічний ефект від застосування нових предметів праці (оборотні фонди ОбФ — матеріали, сировина, паливо, тощо) визначають:

Єрік= Євиробника + Єспоживача (грн.)

Євиробника = Зб ----- - Зн

(Сб — Сн) — ЕнЧ (Ке — Кб)

Єспоживача = -------------------------------

Зп.н.

Зп.б. (Сб — Сн) — ЕнЧ (Кн — Кб)

Єрік= [ Зб ----- + ------------------------------ - Зн ]Ч Вн

Зп.н. Зп.н.

де Зб, Зн — затрати виробника на виробництво базового і нового предметів праці,

Зп.б., Зп.н. — питомі затрати споживача при споживанні базового і нового предметів праці,

Сб, Сн — витрати споживача на одиницю продукції, яку він виготовляє з використанням базового і нового предметів праці (без урахування вартості самого предмету праці),

Кб, Кн — супутні питомі капіталовкладення споживача (на одиницю продукції),

Вн — річний обсяг виробництва виробником нового предмету праці

Зб ---, та Зн — витрати виробника на еквівалентний випуск нового і базового предметів праці,

(Сб — Сн) — ЕнЧ (Ке — Кб) — економічний ефект споживача у розрахунку на одиницю вжитого

Зп.н. нового предмету праці порівняно з використанням базового.

Як бачимо, при порівнянні двох варіантів виробництва — виготовлення базового і нового предметів праці - необхідно врахувати додаткові витрати споживача продукції при переході на новий вид продукції.

До складу сумарних витрат споживача відносять:

o витрати споживача на використання (утримання) нової розробки,

o витрати на додаткову робочу силу для обслуговування,

o витрати на нові види сировини, матеріалів,

o витрати на утилізацію відпрацьованих виробничих ресурсів.

Єспоживача = Ц — (Фпп + Сзастосування), (грн.)

3. Економічний ефект від виробництва нової продукції або продукції вищої якості може бути обумовлений зменшенням собівартості або формуванням нових покращених властивостей, що закладаються у ціні продукції. Формула набуває вигляду:

Є = (П — Ен Ч К) Ч Вн, (грн.)

де П — питомий прибуток від реалізації нової продукції або продукції покращеної якості, грн. /од. ,

К — питомі капіталовкладення для виготовлення нової продукції або продукції покращеної якості, грн. /од. ,

Вн — річний обсяг виробництва виробником нової продукції або продукції покращеної якості, од. /рік,

Ен — нормативний коефіцієнт ефективності для даного типу підприємства.

Якщо продукція абсолютно нова і не має аналогів, то очікуваний прибуток розраховується:

П = С Ч Ргал, (грн.)

де С — собівартість нової продукції, грн. /од. ,

Ргал — середній у галузі рівень рентабельності, %.

Оскільки найчастіше економічний ефект є комплексним результатом складної праці науковців, розробників і виробників нової продукції (предметів, засобів праці або технології), то очікувані прибутки, за статистикою, орієнтовно поділяються наступним чином:

o НДіДКР — 30…50% (у тому числі безпосередньо НДР? 15%),

o Технологічна розробка і роботи з впровадження у виробництво 25…35%,

o Роботи з освоєння і організації виробництва 25…40%.

Особливо велике значення при визначенні економічного ефекту наукових досліджень має чинник часу. Тривалість проведення наукового дослідження, потреба певного періоду освоєння і виробничого використання його результатів і визначає фактичний і потенціальний ефект.

Швидке освоєння і розповсюдження результатів наукових досліджень — основа ефективного використання наукових розробок і важлива умова зниження витрат внаслідок морального їх старіння.

Ефективність науково-дослідної роботи колективу (відділу, кафедри, НД], КБ) і окремого працівника оцінюють по-різному.

Ефективність науково-дослідної роботи колективу, організації оцінюється кількома показниками:

— кількістю впроваджених тем;

— кількістю отриманих авторських свідоцтв і патентів;

— кількістю проданих ліцензій або валютної виручки;

— економічною ефективністю від впровадження результатів НДР, яка визначається як відношення фактичної отриманої економії від реалізації розробок до середньорічних витрат на НДР, які розраховуються за даними поточного року і трьох попередніх;

— показником продуктивності праці, який визначається відношенням кошторисної вартості НДР за рік до середньоспискового числа працівників основного та допоміжного персоналу.

Слід зазначити, що ефективність науки не варто зводити тільки до впровадження, і тим більше до одержаного ефекту. Ефективність науки — це дещо більше. Це визнання держави в світі.

Наука є найбільш ефективною сферою капіталовкладень. У світовій практиці вважається, що прибуток від капіталовкладень у науку зростає до 200%. За даними зарубіжних учених, один долар витрат на науку забезпечує 5−7 доларів прибутку.

Висновок:

Економічний ефект від впровадження НДР розраховується за типовими методиками розрахунку ефекту від впровадження нововведень. Вирізняють три види економічного ефекту: попередній, очікуваний та фактичний.

Попередній економічний ефект встановлюють при обґрунтуванні теми наукового дослідження та включення її до плану робіт. Розраховують його за орієнтовними, укрупненими показниками з урахуванням обсягу впровадження результатів досліджень.

Очікуваний економічний ефект розраховують у процесі виконання НДР. Його умовно відносять (прогнозують) до визначеного періоду (року) впровадження НДР у виробництво. Очікуваний ефект розраховують не тільки на один рік, але і на більш тривалі періоди (інтегральний результат). Орієнтовно такий період становить до 10 років від початку впровадження для нових матеріалів та до 5 років для конструкцій, приладів, технологічних процесів. Очікуваний економічний ефект розраховують організації, які виконують наукові розробки.

Фактичний економічний ефект визначається після впровадження наукових розробок у виробництво, але не раніше ніж через 1 рік. Розрахунок його виконують за фактичними витратами на наукові дослідження та впровадження з урахуванням конкретних вартісних показників даної галузі (підприємства), де були впроваджені наукові розробки. Фактичний економічний ефект розраховують підприємства, на яких здійснюється впровадження результатів НДР.

Фактичний економічний ефект є найбільш достовірним критерієм економічної ефективності виконання НДР.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ № 1

Визначити ефективність проекту організації централізованої доставки матеріалів і комплектуючих із складу у цехи, згідно з яким функції організації та планування доставки вантажу повинне виконувати диспетчерське бюро. Для цього необхідно:

ь Визначити суму капітальних вкладень на реалізацію проекту.

ь Розрахувати собівартість перевезення вантажів із складу у цехи.

ь Визначити економію витрат після проведення організаційних заходів.

ь Визначити річний економічний ефект від організації централізованої роботи транспорту.

ь Розрахувати приріст продуктивності раці після впровадження проекту.

Таблиця1.1.

Показник

Базовий варіант

Проектний варіант

1

2

3

4

1.

Річний обсяг перевезень вантажу із складу в цехи, тис. т

134,5

134,5

2.

Кількість транспортних засобів, од.

ь електрокарів

40

34

ь електронавантажувач

31

29

ь автомобіль

33

31

Кількість робітників обслуговуючого виробництва, чол. :

3.

Кількість водіїв:

ь електрокарів

40

34

ь електронавантажувач

31

29

ь автомобіль

33

31

4.

Кількість робітників, які зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах:

ь вантажники

38

35

ь диспетчери

-

5

5.

Зарплата робітників обслуговуючого виробництва, грн. :

ь водії електрокарів, електронавантажувачів

190

200

ь водії автомобіль

220

230

ь вантажники

170

185

ь диспетчери

-

200

6.

Відсоток додаткової заробітної плати працівників, 5

ь водії електрокарів,

електронавантажувачів

25

30

ь водії автомобіль

25

30

ь вантажники

20

25

ь диспетчери

-

35

7.

Відрахування на соціальні потреби, %

37

37

8.

Балансова вартість одиниці транспортного засобу, грн. :

ь електрокарів

6780

6780

ь електронавантажувачів

6280

6280

ь автомобіль

7780

7780

9.

Норматив витрат на ремонт і експлуатацію транспортних засобів, %

10

10

10.

Витрати електроенергії на зарядку одиниці електротранспорту у зміну, кВт/год.

19

19

11.

Кількість робітничих змін у році

238

238

12.

Вартість 1 кВт/год. електроенергії, грн.

0,2

0,2

13.

Середньорічний фонд часу роботи одиниці транспортного засобу, год.

2000

2000

14.

Норматив витрат допоміжних матеріалів на 1 годину роботи транспортного засобу, грн.

0,5

0,5

15.

Витрати на розробку проекту, грн.

-

50 280

16.

Нормативний коефіцієнт ефективності

0,15

0,15

Розв’язок:

1. Визначаю суму капіталовкладень на реалізацію проекту

а) за базовим варіантом:

Кб= 40*6780+31*6280+33*7780=722 620 (грн.);

б) за проектним варіантом:

Кп=34*6780+29*6280+31*7780=653 820 (грн.)

2. Визначаю собівартість перевезень вантажів із складу у цехи

2.1. Матеріальні витрати:

а) за базовим варіантом

— електроенергія: Еб =19*238*0,25*(40+31)=80 265,50 грн.

— допоміжні матеріали: ДМб = 0,5*2000*(40+31+33) = 104 000,00 грн.

б) за проектним варіантом

— електроенергія: Еп = 19*238*0,25*(34+29) = 71 221,50 грн.

— допоміжні матеріали: ДМп = 0,5*2000*(34+29+31) = 94 000,00 грн.

2.2 Заробітна плата:

а) за базовим варіантом:

— основна: ЗПосн.б. = 590*(40+31)+620*33+570*38 = 84 010,00 грн.

— додаткова: ЗПдод.б. = 590*(40+31)*0,25+620*33*0,25+570*38*0,2 = 19 919,50 грн.

б) за проектним варіантом:

— основна: ЗПосн. п. =600*(34+29)+630*31+585*35+600*5= 80 805,00 грн.

— додаткова: ЗПдод. п. =600*(34+29)*0,3+630*31*0,3+585*35*0,25+

+600*5*0,35 = 23 367,75 грн.

2.3 Відрахування на соціальні потреби:

а) за базовим варіантом: ВСПб. = (84 010+19919,5) *0,37 = 38 453,92 грн.

б) за проектним варіантом: ВСПп. =(80 805+23367,75)*0,37=72 920,93 грн.

2.4. Розраховуємо амортизаційні відрахування (відповідно до ст. 145 Податкового кодексу України транспортні засоби належать до 5 групи основних засобів і мінімально допустимий строки корисного використання становить 5 років, розрахунок проведемо прямолінійним методом, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

2.4.1. Розрахунок амортизаційних відрахувань для електрокарів:

АВек=6780/5=1356,00 грн. од. за рік.

2.4.2. Розрахунок амортизаційних відрахувань для електронавантажувачів:

АВен=6280/5=1256,00 грн. за од. за рік.

2.4.3. Розрахунок амортизаційних відрахувань для автомобілів:

АВав. =7780/5=1556,00 грн. за од. за рік.

Визначаю загальну величину амортизаційних відрахувань

а) за базовим варіантом:

АВб = 1356*40 +1256*31+1556*33=144 524,00 грн.

б) за проектним варіантом:

АВп = 1356*34+1256*29+1556*31=130 764,00 грн.

2.5. Визначаю інші витрати (до інших витрат відносять витрати на ремонт і експлуатацію транспортних засобів)

а) за базовим варіантом:

ІВб = (6780*40+6280*31+7780*33)*0,1 = 72 262,00 грн.

б) за проектним варіантом:

ІВп = (6780*34+6280*29+7780*31)*0,1 = 65 382,00 грн.

Зведу одержані показники в аналітичну таблицю:

Таблиця 1.2.

Елементи витрат

Базовий варіант

Проектний варіант

Економія

1. Матеріальні витрати, грн.

184 265,50

165 221,50

19 044

— допоміжні матеріали, грн.

104 000,00

94 000,00

10 000

— електроенергія, грн.

80 265,50

71 221,50

9044

2. Заробітна плата, грн.

103 929,50

104 172,75

-243,25

— основна, грн.

84 010,00

80 805,00

3205

— допоміжна, грн.

19 919,50

23 367,75

-3448,25

3. Відрахування на соціальні потреби, грн.

38 453,92

72 920,93

-34 467

4. Амортизаційні відрахування, грн.

144 524,00

130 764,00

13 760

5. Інші витрати, грн.

72 262,00

65 382,00

6880

РАЗОМ, грн.

543 434,92

538 461,18

4973,74

3. Визначаємо економію витрат після проведення організаційних заходів:

Е = Сб — Сп,

де, Сб — собівартість за базовим варіантом, грн. ;

Сп — собівартість за проектним варіантом, грн.

Е= 543 434,92−538 461,18=4973,74 грн.

4. Визначаємо річний економічний ефект від організації централізованої роботи транспорту:

Для оцінки річного економічного ефекту використовується критерій приведені затрати (ПЗ):

ПЗ = Сі + Ен*Кі,

де, ПЗ — приведені затрати, грн. ;

Сі - собівартість за і-м варіантом, грн. ;

Ен — нормативний коефіцієнт ефективності;

Кі - капіталовкладення за і-м варіантом.

а) за базовим варіантом: ПЗб = 543 434,92+0,15*72 262=554274,22 грн.

б) за проектним варіантом: ПЗп = 538 461,18+0,15*65 382=548268,48 грн.

Проаналізувавши проведені розрахунки можна зробити висновок, що приведені затрати по базовому варіанту становлять 554 274,22 грн., а по проектному варіанту — 548 268,48 грн. Оскільки приведені затрати по проектному варіанту менші, то він являється ефективнішим.

5. Визначаю річний економічний ефект:

554 274,22 — 548 268,48=6005,74 грн.

6. Визначаю приріст продуктивності праці після впровадження проекту:

а) за базовим варіантом: ППб = 134,5/(40+31+33+38) = 0,9472 тис. тон/ос.

б) за проектним варіантом: ППп= 134,5/(34+29+31+35)=1,043 тис. тн/ос.

Абсолютний приріст: ?ПП = 1,043−0,9472 = 0,0958 тис. тон/ос.

Відносний приріст: %ПП = (1,043 — 0,9472) /1,043*100% = 9,19%

Висновки

Після проведених розрахунків можна зробити висновок, що за більшістю показників ефективнішим є проектний варіант організації централізованої доставки матеріалів і комплектуючих у цехи, згідно з яким функції організації та планування доставки вантажу повинне виконувати диспетчерське бюро.

Впровадження проектного варіанту надасть підприємству можливість зекономити на матеріальних витратах 19 044 грн., у тому числі допоміжних матеріалів 10 000,00 грн., витрат на електроенергію 9044 грн., але збільшаться затрати на заробітну плату на 243,25 грн., при цьому заробітна плата основних працівників зменшиться га 3205 грн., а з введенням диспетчерів, заробітна допоміжних робітників зросте на 3448,25 грн. Відповідно зростуть і відрахування на соціальні потреби. Амортизаційні відрахування у проектному варіанті знизились на 13 760 грн. Інші витрати у проектному варіанті становитимуть 65 382,00 грн., що на 6880,00 грн. менше ніж у базовому варіанті.

Загальна економія за проектним варіантом склала 4973,74 грн.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ № 2

Визначити, який варіант інвестиційного проекту заміни діючого обладнання на нове більш ефективний.

Перший проект.

Розрахований на 5 років. Вкладення здійснюється одноразово на початок інвестиційного періоду у розмірі 14 600 тис. грн. Власний пакет інвестора складає 5200 тис. грн. На суму, яка залишилася інвестор отримує позику у банку (банківська ставка складає 25%). Позика повертається рівними частками у продовж інвестиційного періоду на кінець кожного року.

Прогнозні обсяги виробництва продукції, яка виготовляється на обладнанні, що підлягає заміні та поточні витрати:

Таблиця 2. 1

Показник

Сталь

Чавун

Обсяг виробництва, т

18 400

43 000

Ціна 1 т, грн.

1800

700

Змінні витрати, тис. грн.

24 409

22 184

Постійні витрати, тис. грн.

2650

2408

економічний ефект відрахування нововведення

Другий проект.

Розрахований на 4 роки. Вкладення здійснюються на початок кожного року інвестиційного періоду нерівномірними частками: 1рік — 2900 тис. грн., 2 рік — 3200 тис. грн., 3 рік — 3600 тис. грн., 4 рік — 4900 тис. грн. Загальна сума власного пакету інвестора — 14 600 тис. грн.

Прогнозні обсяги виробництва продукції, яка виготовляється на обладнанні, що підлягає заміні та поточні витрати:

Таблиця 2.2.

Вихідні дані

Показник

Сталь

Чавун

1рік

2рік

3рік

4рік

1рік

2рік

3рік

4рік

Обсяг виробництва, т

8900

13 200

15 400

18 400

19 700

22 300

34 600

43 000

Ціна 1 т, грн.

1800

700

Поточні витрати, тис. грн.

12 348

16 307

21 514

26 186

10 308

13 614

17 961

21 861

Нормативний коефіцієнт ефективності - 0,24.

Розв’язок:

Оцінимо економічну ефективність за І проектом

1. Розрахуємо виручку від реалізації продукції:

економічний ефект відрахування нововведення

Ві = Qі * Ці,

де, Ві - виручка від реалізації і-го виду продукції, тис. грн. ;

Qі - обсяг виробництва і-го виду продукції, т. ;

Ці - ціна і-го виду продукції.

Вс = 18 400*1800 = 33 120 тис. грн.

Вч = 43 000*700 = 30 100 тис. грн.

Взаг = 33 120 + 30 100 = 63 220 тис. грн.

2. Визначимо собівартість реалізованої продукції

Сі = Впост + Взм,

де, Сі - собівартість реалізованої продукції, тис. грн. ;

Впост — постійні витрати, тис. грн. ;

Взм — змінні витрати, тис. грн.

Сс = 2650 + 24 409 = 27 059 тис. грн.

Сч = 2408 + 22 184 = 24 592 тис. грн.

Сзаг = 27 059 + 24 592 = 51 651 тис. грн.

3. Визначаю виплати по кредиту:

3.1. Визначаю суму позикового капіталу

Інвестиції = 14 600 тис. грн. Власний капітал = 5200 тис. грн.

Сума позикового капіталу = 14 600 — 5200 = 9400 тис. грн.

3.2. Визначаю щорічні рівномірні виплати: 9400 / 5 років = 1880 тис. грн.

3.3 Визначаю платежі по кредиту:

? позикового капіталу*0,25

1-й рік: 9400*0,25 =2350 тис. грн.

2-й рік: (9400 — 1880*1)*0,25 = 1880,0 тис. грн.

3-й рік: (9400 — 1880*2)*0,25 = 1410,0 тис. грн.

4-й рік: (9400 — 1880*3)*0,25 = 940 тис. грн.

5-й рік: (9400 — 1880*4)*0,25 = 470 тис. грн.

4. Визначаю амортизаційні відрахування (обладнання відноситься до 4 групи, мінімально допустимий строк корисного використання 5 років, розрахунок проведемо методом прискореного зменшення залишкової вартості).

За даним методом річна сума амортизації визначається як добуток

залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об'єкта і подвоюється. Цей метод застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби)

Аріч = ЗАЛ (ПВ) х На

На=100%/5*2=0,4

Нарахування амортизації за 5 років відображаю в таблиці:

Таблиця 2.3.

Рік

Вартість активу на початок року

Річна сума амортизаційних відрахувань

Залишкова вартість

Накопичена амортизація на кінець звітного року

1

14 600

5840

8760

5840

2

8760

3504

5256

9344

3

5256

2102,4

3153,6

11 446,4

4

3153,6

1261,44

1892,16

12 707,84

5

1892,16

756,864

1135,296

13 464,704

5. Визначаю прибуток до оподаткування

ПДО = Ві - Сі - АВі - %Кр,

де, АВі - амортизаційні відрахування за кожний рік, тис. грн. ;

%Кр — відсоток за кредит, тис. грн.

1-й рік: 63 220 — 51 651 — 5840- 2350 = 3379 тис. грн.

2-й рік: 63 220 — 51 651 -3504 — 1880 = 6185 тис. грн.

3-й рік: 63 220 — 51 651 — 2102,4 — 1410 = 8056,6 тис. грн.

4-й рік: 63 220 — 51 651 — 1261,44 — 940 = 9367,56 тис. грн.

5-й рік: 63 220 — 51 651 — 756,864 — 470 = 10 342,136 тис. грн.

6. Визначимо податок на прибуток:

Пп = ПДО * 19%

1-й рік: 3379* 0,19 = 642,01 тис. грн.

2-й рік: 6185*0,19 = 1175,15 тис. грн.

3-й рік: 8056,6*0,19= 1530,754 тис. грн.

4-й рік: 8367,56*0,19= 1779,836 тис. грн.

5-й рік: 10 342,136*0,19=1965,006 тис. грн.

7. Визначаю умовно-чистий прибуток:

УЧП = ПДО — Пп

1-й рік: 3379−642,01=2736,99 тис. грн.

2-й рік: 6185−1175,15=5009,85 тис. грн.

3-й рік: 8056,6−1530,754=6525,846 тис. грн.

4-й рік: 9367,56−1779,836=7587,724 тис. грн.

5-й рік: 10 342,136−1965,006=8377,13 тис. грн.

8. Визначаю чистий прибуток

ЧП = УЧП — Виплати по кредиту

1-й рік: 2736,99−1880=856,99 тис. грн.

2-й рік: 5009,85−1880=3129,85 тис. грн.

3-й рік: 6525,846−1880=4645,846 тис. грн.

4-й рік: 7587,724−1880=5707,724 тис. грн.

5-й рік: 8377,13−1880= 6497,13 тис. грн.

9. Визначаю грошовий потік

ГП = ЧП + АВ

1-й рік: 856,99+5840=6696,99 тис. грн.

2-й рік: 3129,85+3504= 6633,85тис. грн.

3-й рік: 4645,846+2102,4 = 6748,246 тис. грн.

4-й рік: 5707,724+1261,44 =6969,164 тис. грн.

5-й рік: 6497,13+756,864= 7253,994 тис. грн.

10. Визначаю коефіцієнт дисконтування (е = 0,24)

1-й рік: 1/(1+0,24)1 = 0,81

2-й рік: 1/(1+0,24)2 = 0,65

3-й рік: 1/(1+0,24)3 = 0,52

4-й рік: 1/(1+0,24)4 = 0,42

5-й рік: 1/(1+0,24)5 = 0,34

11. Визначаю дисконтований грошовий потік

ДГП = ГП * Кд

1-й рік: 6696,99*0,81=5424,562 тис. грн.

2-й рік: 6633,85*0,65= 4312,003 тис. грн.

3-й рік: 6748,246*0,52= 3509,088 тис. грн.

4-й рік: 6969,164*0,42= 2927,049 тис. грн.

5-й рік: 7253,994*0,34=2466,358 тис. грн.

12. Визначаю чисту теперішню вартість:

ЧТВ=(6696,99/(1+0,24)1+6633,85/(1+0,24)2+6748,246/(1+0,24)3+6969,164/ (1+0,24)4 + 7253,994/(1+0,24)5) — (14 600/(1+0,24)0)= 4076,752 тис. грн.

Оскільки ЧТВ > 0, то проект доцільний.

13. Визначаю індекс доходності

ІД = ?ГП/(1+е)t / ?Іt/ (1+е)t

ІД = 18 676,752 / 14 600 = 1,28

14. Визначаю термін окупності:

Ток = Іt / (ГП/(1+0,24)t/n)

Ток=14 600/(18 676,752/5)=3,9 роки

Нормативний термін окупності

Ток.н. = 1/Ен = 1/0,24 = 4,17 роки

Ток < Ток.н. 3,9 < 4,17

Оскільки термін окупності менше ніж нормативний термін окупності то проект вважається доцільним.

Зведемо одержані результати в аналітичну таблицю.

План фінансових потоків по І проекту, в тис. грн.

Таблиця 2.4.

Показник

1-й рік

2-й рік

3-й рік

4-й рік

5-й рік

1. Прибуток від реалізації продукції

63 220

у т. ч.: сталь

33 120

чавун

30 100

2. Собівартість реалізованої продукції

51 651

у т. ч.: сталь

27 059

чавун

24 592

3. Виплати по кредиту:

— частка по кредиту

0

1

2

3

4

— платежі по кредиту

2350

1880

1410

940

470

4. Амортизаційні відрахування

5840

3504

2102,4

161,44

756,864

5. Прибуток до оподаткування

3379

6185

8056,6

9367,56

10 342,136

6. Податок на прибуток

642,01

1175,15

1530,754

1779,836

1965,006

7. Умовно чистий прибуток

2736,99

5009,85

6525,846

7587,724

8377,13

8. Чистий прибуток

856,99

1329,85

4645,846

5707,724

6497,13

9. Грошовий потік

6696,99

6633,85

6748,246

6969,164

7253,994

10. Коефіцієнт дисконтування

0,81

0,65

0,52

0,42

0,34

11. Дисконтований грошовий потік

5424,562

4312,003

3509,088

2927,049

2466,358

Оцінимо економічну ефективність за ІІ проектом

1. Визначаю виручку від реалізації продукції

а) для сталі:

1-й рік: 8900*1800=16 020 тис. грн.

2-й рік: 13 200 * 1800 = 23 760 тис. грн.

3-й рік: 15 400 * 1800 = 27 720 тис. грн.

4-й рік: 18 400 * 1800 = 33 120 тис. грн.

б) для чавуну:

1-й рік: 19 700 * 700 = 13 790 тис. грн.

2-й рік: 22 300 * 700 = 15 610 тис. грн.

3-й рік: 34 600 * 700 = 24 220 тис. грн.

4-й рік: 43 000 * 700 = 30 100 тис. грн.

в) загальна виручка від реалізації продукції:

1-й рік: 16 020 + 13 790 = 29 810 тис. грн.

2-й рік: 23 760 + 15 610 = 39 370 тис. грн.

3-й рік: 27 720 + 24 220 = 51 940 тис. грн.

4-й рік: 33 120 + 30 100 = 63 220 тис. грн.

2. Визначаю собівартість реалізованої продукції

1-й рік: 12 348 + 10 308 = 22 656 тис. грн.

2-й рік: 16 037 + 13 614 = 29 921 тис. грн.

3-й рік: 21 514 + 17 961 = 39 475 тис. грн.

4-й рік: 26 186 + 21 861 = 48 047 тис. грн.

3. Визначаю амортизаційні відрахування

Визначаю амортизаційні відрахування для 1-го року: 2900*0,4=1160тис. грн.

ОВФзал. кін. 1-го року = 2900 — 1160 = 1740 тис. грн.

ОВФпоч. 2-го року = 1740 + 3200 = 4940 тис. грн.

Розрахунок амортизаційних відрахувань для 2-го року:

4940*0,4=1976 тис. грн.

ОВФзал. кін. 2-го року = 4940 — 1976 = 2964 тис. грн.

ОВФпоч. 3-го року = 2964 + 3600 = 6564 тис. грн.

Розрахунок амортизаційних відрахувань для 3-го року:

6564*0,4=2625,6 тис. грн.

ОВФкін. 3-го року = 6564 — 2625,6 = 3938,4 тис. грн.

ОВФпоч. 4-го року = 3938,4 + 4900 = 8838,4 тис. грн.

Розрахунок амортизаційних відрахувань для 4-го року:

8836,4*0,4=3535,36 тис. грн.

4. Визначаю прибуток до оподаткування

ПДО = Ві - Сі - АВі,

1-й рік: 29 810 — 22 656 — 1160 = 5994 тис. грн.

2-й рік: 39 350 — 29 921 — 1976 = 7453 тис. грн.

3-й рік: 51 940 — 39 475 — 2625,6 = 9839,4 тис. грн.

4-й рік: 63 220 — 48 047 — 3535,36 = 11 637,64 тис. грн.

5. Визначаю податок на прибуток

1-й рік: 5994 * 0,19 = 1138,86 тис. грн.

2-й рік: 7453*0,19 = 1416,07 тис. грн.

3-й рік: 9839,4*0,19 = 1869,486 тис. грн.

4-й рік: 11 637,64*0,19 =2211,152 тис. грн.

6. Визначаю чистий прибуток

1-й рік: 5994−1138,86=4855,14 тис. грн.

2-й рік: 7454−1416,07=6037,93 тис. грн.

3-й рік: 9839,4−1869,486=7969,914 тис. грн.

4-й рік: 11 637,64−2211,152=9426,488 тис. грн.

9. Визначаю грошовий потік

ГП = ЧП + АВ

1-й рік: 4855,14+1160=6015,14 тис. грн.

2-й рік: 6037,93+1976=8013,93 тис. грн.

3-й рік: 7969,914+2625,6=10 595,514 тис. грн.

4-й рік: 9426,488+3535,36=12 961,848 тис. грн.

10. Визначаю коефіцієнт дисконтування (е = 0,24)

1-й рік: 1/(1+0,24)1 = 0,81

2-й рік: 1/(1+0,24)2 = 0,65

3-й рік: 1/(1+0,24)3 = 0,52

4-й рік: 1/(1+0,24)4 = 0,42

11. Визначаю дисконтований грошовий потік

ДГП = ГП * Кд

1-й рік: 6015,14*0,81=4872,263 тис. грн.

2-й рік: 8013,93*0,65= 5209,055 тис. грн.

3-й рік: 10 595,514*0,52= 5509,667 тис. грн.

4-й рік: 12 961,848*0,42= 5443,976 тис. грн.

12. Визначаю чисту теперішню вартість:

ЧТВ=(6015,14/(1+0,24)1+8013,93/(1+0,24)2+10 595,514/(1+0,24)3+12 961,848/ /(1+0,24)4-(2900/(1+0,24)1+3200/(1+0,24)2+ 3600/(1+0,24)3+ 4900/(1+0,24)4)) =12 722,024 тис. грн.

Оскільки ЧТВ > 0, то проект доцільний.

13. Визначаю індекс доходності

ІД = ?ГП/(1+е)t / ?Іt/ (1+е)t

ІД = 21 102,624 / 8380,6 = 2,52

14. Визначаю термін окупності:

Ток = Іt / (ГП/(1+0,24)t/n)

Ток=8380,6/(21 102,624/4)=1,6 роки

Нормативний термін окупності

Ток.н. = 1/Ен = 1/0,24 = 4,17 роки

Ток < Ток.н. 1,6 < 4,17

Оскільки термін окупності менше ніж нормативний термін окупності то проект вважається доцільним.

Зведемо одержані результати в аналітичну таблицю

План фінансових потоків по ІІ проекту

Таблиця 2.5.

Показник

1-й рік

2-й рік

3-й рік

4-й рік

1. Виручка від реалізації продукції.

29 810

39 350

51 940

63 220

у т. ч.: сталь

16 020

23 740

27 720

33 120

чавун

13 790

15 610

24 220

30 100

2. Собівартість реалізованої продукції.

22 656

29 921

39 475

48 047

у т. ч.: сталь

12 348

16 307

21 514

26 186

чавун

10 308

13 614

179,61

21 861

4. Амортизаційні відрахування

1160

1976

2625,6

3535,36

5. Прибуток до оподаткування

5994

7453

9839,4

11 637,64

6. Податок на прибуток

1138,86

1416,07

1869,486

2211,152

7. Чистий прибуток

4855,14

6037,93

7969,914

9426,488

8. Грошовий потік

6015,14

8013,93

10 595,514

12 961,848

9. Коефіцієнт дисконтування

0,81

0,65

0,52

0,42

10. Дисконтований грошовий потік

4872,263

5209,055

5509,667

5443,976

Висновок

Проаналізувавши проведені розрахунки можна зробити висновок, що обидва варіанти інвестиційного проекту заміни діючого обладнання на нове являються доцільними, оскільки значення чистої теперішньої вартості більше нуля, а термін окупності більший ніж нормативний.

Для вибору найбільш ефективного варіанту порівняємо чисту теперішню вартість проектів. Для першого варіанту ЧТВ становить 4076,752 тис. грн., а для другого — 12 722,024 тис. грн., тобто другий проект більш ефективний. Також термін окупності для першого проекту 3,9 року, а для другого 1,6 роки.

Отже, за всіма показниками другий варіант інвестиційного проекту є ефективнішим.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ № 3

Обґрунтувати ефективний розмір машинобудівного заводу, якщо необхідність народногосподарського комплексу в продукції «А» складає 18 000 од. Виробничі потужності, які існують можуть забезпечити виробництво 15 000 од. за рік, тобто необхідно збільшити випуск продукції «А» на 3000 од. за рік. Це можливо здійснити шляхом будівництва нового або нових заводів.

Поточні витрати на спорудження заводу мінімального розміру (на од. продукції):

Ш Матеріальні витрати — 3008 грн.

Ш Заробітна плата — 1428 грн.

Ш Відрахування на соціальні потреби — 37%.

Ш Амортизація — 448 грн.

Ш Інші витрати — 408 грн.

Капітальні вкладення у будівництво нового заводу мінімального розміру 24 880 тис. грн.

Таблиця 3.1.

Вихідні дані

Варіант будівництва

Кількість заводів

Виробнича потужність заводу, од. за рік

1

6

500

2

4

750

3

3

1000

4

2

1500

5

1

3000

Питома вага витрат заводів інших розмірів у витратах заводу мінімального розміру, %:

Таблиця 3.2.

Вихідні дані

Витрати

Питома вага витрат заводів виробничою потужністю, %

750 од.

1000 од.

1500 од.

3000 од.

Матеріальні витрати

100

94

94

94

Заробітна плата

96

92

84

80

Амортизація

98

96

85

81

Інші витрати

130

170

220

280

Капітальні витрати

140

170

230

500

564

1492

713

1035

Нормативний строк окупності - 6 років.

Розв’язок:

1. Нормативний коефіцієнт ефективності

Ен = 1/ Ток = 0,167

2. Визначаємо поточні витрати і витрати на спорудження заводів різного розміру на одиницю продукції, результати розрахунку заносю в таблицю:

Таблиця 3.3.

Витрати

Варіант будівництва

1

2

3

4

5

Матеріальні витрати, грн.

3008

3008

2827,52

2827,52

2827,52

Заробітна плата, грн.

1428

1370,88

1313,76

1199,52

1142,4

Відрахування на соціальні заходи, грн.

528,36

507,23

486,09

443,82

422,85

Амортизація, грн.

448

439,04

430,08

380,8

362,88

Інші витрати, грн.

408

530,4

693,6

897,6

1142,4

Разом собівартість, грн.

5820,36

5855,55

5751,05

5749,26

5898,05

Капітальні вкладення тис. грн.

24 880

34 832

42 296

57 224

124 400

3. Визначаю собівартість річного випуску продукції одного заводу та загальну собівартість проекту, розрахунок заношу в таблицю:

Таблиця 3.4.

Витрати

Варіант будівництва

1

2

3

4

5

Собівартість річного випуску, грн.

2 910 180

4 391 662,5

5 751 050

8 623 890

17 694 150

Кількість заводів

6

4

3

2

1

Загальна собівартість проекту

17 461 080

17 566 650

17 253 150

17 247 780

17 694 150

4. На основі критерію приведених затрат визначаю ефективність проектів

1-й варіант: ПЗ = 17 461 080+0,167*2 488 000 = 21 616 040 грн.

2-й варіант: ПЗ = 17 566 650+0,167*34 832 000 = 23 383 594 грн.

3-й варіант: ПЗ = 17 253 150+0,167*42 296 000 = 24 316 582 грн.

4-й варіант: ПЗ = 17 247 780+0,167*57 224 000 = 26 804 188 грн.

5-й варіант: ПЗ = 17 694 150 +0,167*124 400 000= 38 468 950 грн.

Проаналізувавши приведені затрати на будівництво нових заводів, можна зробити висновок, що доцільним являється 1-й проект, оскільки приведені затрати в нього найменші.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Податковий Кодекс України від 02. 12. 2010, № 2755-VI

2. Методи нарахування амортизації основних засобів, газета «Податки бухгалтерський облік, www. nibu. factor. ua/ukr/info

3. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. Т. 1 — Киев: Ника-Центр, 1999 — с. 592

4. Економіка підприємства: Підручник/ За заг. ред С. Ф. Покропивного. — Вид. 2-ге, перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2001. — 528с. ,іл.

5. Економічний аналіз: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. — Житомир: ПП «Рута», 2003. — 680 с.

6. Поддерьогін А. М. Фінанси підприємств. — К.: КНЕУ, 1999 — с. 384

7. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. — 2-ге видання, стер. — К.: Алеута, 2003. — 485 с.

8. Мескон М. Х. и др. «Основы Менеджмента» — М: Дело, 1992.

9. Шершнев А. А., Темченко А. Г. Методы оценки экномической эффективности — Кривой Рог: Минерал, 1999.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой