Державне казначейство України та його роль як органу державного фінансового контролю

Тип работы:
Контрольная
Предмет:
Финансы


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Контрольна робота

Державне казначейство України та його роль як органу державного фінансового контролю

1. Повноваження Державного казначейства України як повноправного учасника бюджетного процесу в Україні. Завдання Державного казначейства України як органу державного фінансового контролю бюджетних коштів. Контрольні функції та повноваження Державного казначейства України

Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України.

Казначейство України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України і Міністра.

Державна казначейська служба України складається:

· Державна казначейська служба України;

· Головні управління Державної казначейської служби у областях;

· Головні управління Державної казначейської служби у містах Києві та Севастополі;

· управління Державної казначейської служби у містах, районах, районах міст.

Основними завданнями Казначейства України є:

· внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

· реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Повноваження Державної казначейської служби України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства закріплені Бюджетним Кодексом України.

Державна казначейська служба України в межах своїх повноважень забезпечує організацію та координацію діяльності головних бухгалтерів бюджетних установ та контроль за виконанням ними своїх повноважень шляхом оцінки їх діяльності.

Казначейство України відповідно до покладених завдань:

· здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів;

· управляє ліквідністю субрахунків єдиного казначейського рахунка;

· за погодженням із Мінфіном України залучає на поворотній основі кошти єдиного казначейського рахунка для покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України та для надання середньострокових позик місцевим бюджетам;

· здійснює відкриття та закриття рахунків поточного бюджетного періоду, а також відкриття рахунків наступного бюджетного періоду;

· здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду;

· здійснює безспірне вилучення коштів із місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України;

· здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету;

· нараховує штрафи за неповне або несвоєчасне повернення коштів надміру сплачених податків відповідно до законодавства;

· здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю;

· проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами у порядку, встановленому законодавством;

· веде базу даних про мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, складає та веде єдиний реєстр розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

· веде облік бюджетних асигнувань, доводить до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів витяг із розпису державного бюджету та зміни до нього;

· здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету;

· забезпечує організацію та координацію діяльності головних бухгалтерів бюджетних установ та контроль за виконанням ними своїх повноважень шляхом оцінки їх діяльності;

· погоджує призначення на посади та звільнення з посад головних бухгалтерів бюджетних установ;

· веде бухгалтерський облік усіх операцій з виконання державного та місцевих бюджетів;

· зводить та складає звітність про виконання державного, місцевих і зведеного бюджетів та подає звітність органам законодавчої і виконавчої влади в обсязі та строки, визначені бюджетним законодавством. Складає та подає відповідним місцевим фінансовим органам звітність про виконання місцевих бюджетів;

· здійснює за дорученням Мінфіну України погашення та обслуговування державного боргу в національній та іноземній валютах;

· розміщує на офіційному сайті Казначейства України квартальну та річну звітність про виконання Державного бюджету України;

· здійснює у межах повноважень контроль за:

· веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності;

· бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету;

· відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету;

· відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов’язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

· відповідністю платежів узятим бюджетним зобов’язанням та відповідним бюджетним асигнуванням;

· дотриманням правил валютного контролю за операціями з бюджетними коштами в іноземній валюті;

· дотриманням порядку проведення лотерей з використанням електронних систем прийняття сплати за участь у лотереї в режимі реального часу;

· закупівлею товарів, робіт і послуг за державні кошти при здійсненні розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;

· здійснює попередження учасників бюджетного процесу про неналежне виконання бюджетного законодавства;

· зупиняє операції з бюджетними коштами та ініціює зупинення бюджетних асигнувань у разі вчинення учасником бюджетного процесу порушення бюджетного законодавства;

Державна казначейська служба України та її органи здійснюють контроль за веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, що сприяє збереженню бюджетних коштів, дотриманню вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та порядку і термінів відкриття (закриття) бюджетних і не бюджетних рахунків, виявленню порушень бюджетного законодавства.

Основні завдання цього контролю є забезпечення:

· своєчасне і повне надходження у бюджети;

· законність і своєчасність фінансування заходів, передбачених видатковою частиною бюджетів;

· чітка організація використання бюджетних коштів;

· дотримання державної дисципліни учасниками бюджетного процесу.

Бухгалтерський облік всіх операцій бюджетів здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного і місцевих бюджетів, який відповідає загальноприйнятим у міжнародній практиці принципам та міжнародним стандартам. План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного і місцевих бюджетів-автоматизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, який використовується для реєстрації відповідних бухгалтерських операцій, забезпечує складання фінансової звітності, дає можливість здійснювати детальний і повний облік операцій, пов’язаних з виконанням бюджетів, на будь-який термін часу своєчасно надавати детальну, достовірну, змістовну інформацію про виконання бюджетів за доходами та видатками.

Казначейство України контролює і забезпечує:

· законність звітності, яка повинна відповідати правилам і процедурам, що передбачені нормативними актами;

· достовірності звітності-правдиве відображення в бухгалтерській звітності фінансових операцій з дотриманням вимог відповідних нормативних актів;

· повноту бухгалтерського обліку-всі операції по виконанню бюджетів в органах Казначейства України підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків.

Державна казначейська служба України та її органи здійснюють контроль за бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету:

· з’ясовує належність відповідного виду надходжень до того чи іншого бюджету;

· проводить перевірку на відповідність бюджетним, річного розпису доходів бюджету та помісячного розпису доходів загального фонду бюджету, розпису фінансування бюджету та помісячного розпису фінансування загального фонду бюджету, розпису асигнувань бюджету та помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету, після чого проводиться їх реєстрація на відповідних рахунках.

Державна казначейська служба України та її органи здійснюють контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету. Контроль здійснюється за відповідністю загальних сум в розрізі КЕКВ, вказаних в кошторисах та планах асигнувань, розпису бюджету по головному розпоряднику коштів і кошторису і плану асигнувань розпорядника коштів розподілу головного розпорядника коштів. Після перевірки інформація відображається на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.

Попередженню вчинення правопорушень є контроль за відповідністю взятих бюджетних зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), підстав та підтвердних документів, наданих для реєстрації зобов’язань, який здійснюється органами Казначейства України.

2. Процес контролю за видатками Державного бюджету

казначейство бюджетний фінансовий контроль

Попередній контроль на стадії прийняття зобов’язань. Поточні та перехідні зобов’язання. Реєстрація зобов’язань. Зобов’язання загального характеру, фінансові зобов’язання.

Контроль перед здійсненням платежу. Контроль відповідності видатків бюджетним призначенням та виділеним асигнуванням.

Казначейство України відповідає за казначейське обслуговування Державного та місцевих бюджетів за доходами та видатками, контролює дотримання Єдиних правил обліку та звітності при виконанні бюджетів, спрямування коштів за цільовим направленням.

Казначейство України здійснює контроль за виконанням бюджету на етапах:

· на етапі прийняття зобов’язань та фінансових зобов’язань;

· на етапі перевірки щодо оплати рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

Контроль за державними видатками можна розподілити на дві фази використання коштів:

· попередній контроль здійснюються на стадії прийняття зобов’язань (поточні зобов’язання, перехідні зобов’язання).

· поточний фінансовий контроль на стадії здійснення операцій перед проведенням платежу.

Особливості фінансового контролю, що здійснюється органами Казначейства України полягає в тому, що вони є єдиними виконавцями попереднього контролю та контролю на стадії здійснення платежу при виконанні державного бюджету та місцевих бюджетів і здійснюють цей контроль не вибірково, а тільки на регулярній основі.

Контроль в процесі виконання бюджету за видатками можна розподілити на чотири етапи.

І - етап — Звірка отриманих від головних розпорядників коштів розподілів показників зведених кошторисів, розподілів показників зведених планів асигнувань загального фонду державного бюджету, розподіл показників зведених планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ), розподіл зведених показників надання кредитів із загального фонду державного бюджету та зведення показників спеціального фонду в розрізі розпорядників нижчого рівня і одержувачів за територіями згідно мережі та витягу з розпису. Перевірка наданих документів на відповідність даним мережі, показникам річного розпису державного бюджету, обсягам відкритих з початку року асигнувань, правильності застосування кодів економічної класифікації видатків бюджету.

— Звірка отриманих від головних розпорядників коштів розподілів показників зведених кошторисів, зведення показників спеціального фонду кошторису, розподілів показників зведених планів асигнувань загального фонду місцевих бюджетів, розподіл показників зведених планів асигнувань спеціального фонду місцевих бюджетів в розрізі розпорядників нижчого рівня і одержувачів за територіями згідно мережі та витягу з розпису. Перевірка наданих документів на відповідність даним мережі, показникам річного розпису місцевих бюджетів, обсягам виділених з початку року асигнувань, правильності застосування кодів економічної класифікації видатків бюджету.

ІІ - етап — Здійснюється перевірка підстав для обліку зобов’язань, а саме: правильність укладання угод (договорів) на відповідність типовим; передбачення необхідних умов та розрахунків; дати та суми договору; наявність звіту про проведену закупівлю (при закупівлі товарів робіт та послуг понад 100.0 тис. грн.) тощо. По фінансовим зобов’язанням перевіряються надані підтвердні документи.

Зобов’язання — будь-яке розміщення замовлення, укладення договору чи виконання інших аналогічних операцій, здійснене розпорядником або одержувачем бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з порушенням норм, установлених Бюджетним кодексом України, законом України про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік, в частині перевищення повноважень.

Фінансове зобов’язання — будь-яке придбання товару, послуги чи виконання інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, тобто — кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, здійснене розпорядником або одержувачем бюджетних коштів з порушенням норм, установлених Бюджетним кодексом України, законом України про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік, в частині перевищення повноважень.

Бюджетне фінансове зобов’язання — зобов’язання розпорядника або одержувача бюджетних коштів сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду.

Поточні зобов’язання — тобто ті, які будуть виконані та потребують повної сплати в поточному році.

Перехідні зобов’язання — тобто ті, сплата по яких буде здійснюватися за рахунок асигнувань майбутніх періодів протягом кількох років. Слід мати на увазі, що прийняття великого обсягу перехідних зобов’язань значно погіршує «гнучкість» бюджету, зменшує можливості забезпечення пріоритетних завдань.

Органи Казначейства України не реєструють:

а) зобов’язання при:

· відсутності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом;

· відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання;

· відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (крім випадків, у яких законодавством не передбачено його затвердження);

· невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми;

· неподанні або поданні неповного пакета підтвердних документів щодо проведення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

· недотриманні розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами;

· недотриманні вимог щодо оформлення поданих документів;

· б) фінансові зобов’язання при:

· відсутності відповідного бюджетного зобов’язання, відображеного у бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів;

· відсутності у розпорядника бюджетних коштів фактичних надходжень спеціального фонду;

· відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного фінансового зобов’язання;

· недотриманні вимог щодо оформлення поданих документів;

· невідповідності фінансового зобов’язання відповідному бюджетному зобов’язанню, відображеному в бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів;

· недотриманні розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

У таких випадках органи Казначейства України зобов’язання та/або фінансові зобов’язання не реєструють, а попереджають у письмовій формі відповідних розпорядників про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою усунути порушення щодо взяття та/або реєстрації таких зобов’язань (фінансових зобов’язань).

Відмітка про попередження (номер та дата попередження) робиться у графі «Примітка» Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов’язань. Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства щодо взяття та/або реєстрації зобов’язань (фінансових зобов’язань) реєструються органами Казначейства України в Журналі реєстрації Попереджень про неналежне виконання бюджетного законодавства щодо взяття та/або реєстрації зобов’язань (фінансових зобов’язань).

Розпорядник бюджетних коштів усуває порушення у строк до 30 календарних днів, про що повідомляє відповідний орган Казначейства України та, за наявності, подає виправлені документи до відповідного органу Державного казначейства України.

У разі неповідомлення розпорядником бюджетних коштів про усунення порушення орган Казначейства України оформлює протокол про порушення бюджетного законодавства та повідомляє про виявлене порушення бюджетного законодавства органи державної контрольно-ревізійної служби для вжиття заходів відповідно до законодавства України.

ІІІ - етап. — Державна казначейська служба України в установлені Міністерством фінансів України терміни відкриває асигнування головним розпорядникам коштів по захищених статтях видатків відповідно передбачених асигнувань їх помісячними розписами, а по незахищених видатках готує пропозиції (за письмовими зверненнями головних розпорядників коштів) Міністерству Фінансів України. Відкриття бюджетних асигнувань державного бюджету здійснюється Державною казначейською службою згідно узгоджених з Міністерством фінансів пропозицій на відкриття асигнувань в розрізі головних розпорядників коштів та видатків (в межах зареєстрованих фінансових зобов’язань), шляхом доведення їх обсягів до головних розпорядників коштів. По отриманню від головних розпорядників коштів розподілів на відкриття асигнувань в розрізі розпорядників і одержувачів бюджетних коштів та кодів економічної класифікації видатків за територіями, Державна казначейська служба України перевіряє їх на відповідність узгодженим пропозиціям, відображає на відповідних рахунках бухгалтерського обліку, готує реєстри відкритих асигнувань в розрізі територій та доводить їх до територіальних органів Казначейства України.

Фінансування видатків місцевих бюджетів здійснюється по захищених статтях видатків згідно помісячного розпису асигнувань, а по не захищених видатках (за письмовим звернення головних розпорядників коштів) відповідно до узгоджених пропозицій з відповідною державною адміністрацією чи органом місцевого самоврядування в межах зареєстрованих фінансових зобов’язань та наявних фінансових ресурсів. Розпорядження на виділення асигнувань відображається органами Казначейства України на відповідних рахунках бухгалтерського обліку та надаються виписки з рахунків головним розпорядникам коштів про отримані асигнування. По отриманні від головних розпорядників коштів розподілів виділених асигнувань здійснюється перевірка на відповідність отриманого фінансування в загальних сумах та в розрізі кодів економічної класифікації.

ІV етап. Здійснюється перевірка платіжного доручення розпорядника чи одержувача бюджетних коштів щодо:

· наявності відповідної суми відкритих асигнувань на рахунку по державному бюджету;

· наявності належної суми залишків коштів на рахунку по місцевим бюджетам;

· наявних коштів на рахунках по обліку власних коштів бюджетних установ;

· правильності заповнення реквізитів платіжного доручення;

· відповідність сум прописом та цифрами;

· повнота заповнення підстав призначення платежу;

· тощо.

Платіжне доручення не приймається до виконання у разі:

а) неправильного заповнення реквізитів, якщо не заповнено хоча б один з реквізитів, та/або недотримання вимог до оформлення платіжного документа;

б) відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми, крім бюджетних програм, за якими не складаються паспорти бюджетних програм;

в) відсутності в обліку органів Казначейства відповідних бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань;

г) невідповідності платежу зареєстрованим бюджетним зобов’язанням та бюджетним фінансовим зобов’язанням;

ґ) невідповідності зазначеного коду економічної класифікації видатків та класифікації кредитування бюджету економічній характеристиці платежу;

д) обмеження здійснення видатків та надання кредитів, що встановлюється нормативно-правовими актами;

е) накладення арешту на кошти, що перебувають на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;

є) зупинення операцій з бюджетними коштами на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;

ж) надходження до органів Казначейства відповідного рішення органу оскарження за результатами розгляду скарги щодо порушення законодавства у сфері державних закупівель та/або копії рішення суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними, яке набрало законної сили;

з) відсутності або недостатності невикористаних відкритих асигнувань у частині загального та спеціального фондів державного бюджету (крім власних надходжень бюджетних установ) розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) та відсутності або недостатності коштів (у частині власних надходжень бюджетних установ) на відповідних рахунках розпорядників бюджетних коштів;

и) перевищення показників, затверджених у кошторисах, планах асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), планах надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планах спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планах використання бюджетних коштів розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів);

і) неподання документів, що підтверджують отримання товарів (робіт, послуг) за договорами, згідно з умовами яких було здійснене авансування.

Платіжне доручення, не прийняте до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертається без виконання органами Казначейства розпорядникам бюджетних коштів (одержувачам бюджетних коштів), від яких воно надійшло.

На зворотному боці платіжного доручення, не прийнятого у зв’язку з причинами, зазначеними у підпунктах «а», «е» — «з» цього пункту, зазначаються причини повернення без виконання та дата його повернення за підписами керівника структурного підрозділу (заступника керівника структурного підрозділу) і виконавця.

У разі коли платіжне доручення не прийняте до виконання у зв’язку з порушенням бюджетного законодавства розпорядниками бюджетних коштів (одержувачами бюджетних коштів), органи Казначейства застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені Бюджетним кодексом України, зокрема, попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства або інший захід впливу відповідно до частини другої статті 118 Бюджетного кодексу України на підставі протоколу про порушення бюджетного законодавства.

3. Нормативно-правова база, що застосовується у процесі контролю органами Державного казначейства України

Казначейство України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України і Міністра, наказами Державної казначейської служби України, рішеннями органів місцевого самоврядування.

Список використаної літератури

1. Конституція України // Закон України: В 11 т. — Верховна Рада України. Інститут законодавства. — К.: 1997. — Т. 10. — С. 3−41.

2. Бюджетний кодекс України, 2010, N 2457, ст. 192.

3. Податковий кодекс України, 2010, № 2755-IV.

4. Про Державне казначейство України: Указ Президента України від 27. 04. 95 № 335/95.

5. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 24. — Ст. 170. — С. 379−429.

6. Закон України «Про рахункову палату України» // Закони України. В 11 т. — Верховна Рада України. Інститут законодавства. — К.: 1997. — Т. 11. — с. 60−769.

7. Про Положення Про Державну казначейську службу України: Указ Президента України від 13. 04. 11р. № 460/2011.

8. Про Положення про Державну фінансову інспекцію України: Указ Президента України від 23. 04. 2011 № 499/2011.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой