Державне регулювання зайнятості

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Державне регулювання зайнятості

Вступ

Терномпільська омбласть — адміністративно-територіальна одиниця України з центром у місті Тернопіль. В історичному відношенні охоплює східну частину Галичини, частину Західного Поділля та південну Волинь. Географічно — розташоване на Подільській височині, південна межа Тернопільської області проходить по річці Дністер, східна — по Збручу.

Площа — 13 800 км? (2,3% території України), 1 087 844 мешканців (1 березня 2010), у тому числі 474 729 міських (43,6%) і 613 115 сільських (56,4%). У області 18 міст, 17 смт., 1020 сільських населених пунктів, 17 районів, 580 сільських рад. Національний склад населення, за переписом 2001: українців — 97,8%, росіян — 1,2%, поляків — 0,3%, білорусів — 0,1%.

Край є одним із найпривабливіших для туристів. На території області знаходиться найдовша в Європі карстова печера Оптимістична завдовжки в 220 кілометрів, а також одне з «Семи природних чудес України» — Дністровський каньйон. Також Тернопільщина відома Почаївської лаврою та чудотворною Іконою Божої Матері у Зарваниці. За кількістю замків (34) Тернопільщина займає 1-е місце в Україні.

1. Сучасний соціально-економічний розвиток Тернопільської області

Станом на 01. 01. 2012 р. населення області нараховує 1138,5 тис. чоловік, що складає 2,3% від його загальної чисельності в Україні. Зокрема: міське — 480,391, сільське — 658,109 (42% до 57,8% відповідно).

Найменша щільність населення у Підгаєцькому та Шумському районах, де вона становила відповідно 46 і 44 особи/км?. Найгустіше заселені Чортківський (90 осіб/км?), Кременецький та Бучацький райони, де цей показник складав 82 особи/км?.

За національним складом населення Тернопільська область є найбільш мононаціональною в Україні. При цьому, за даними Всеукраїнського перепису населення, на території Тернопільської області проживають представники 85 національностей і народностей, серед яких найбільш численні такі:

Українці - 97,8%;

Росіяни — 1,2%;

Поляки — 0,3%;

Білоруси — 0,1%;

Інші національності - 5,9%.

Варто додати, що на Тернопільщині й дуже високий відсоток україномовного населення. За останнім переписом населення українську мову вважали рідною 98,3% населення Тернопільської області. Російську мову, як рідну, визнали 1,2% населення. Частка інших мов, які були вказані в якості рідної, становила 0,5%.

Терномпільський райомн — межує з Теребовлянським, Збаразьким, Зборівським, Козівським і Підволочиським районами. Районний центр — місто Тернопіль.

Адміністративний поділ

У районі - 56 населених пунктів: два смт (Велика Березовиця та Великі Бірки) і 54 села, об'єднані в 38 сільських та 2 селищні ради.

Транспорт

Залізничні станції - Бірки Великі, Великий Глибочок, Березовиця-Острів, Курники. Протяжність району з півночі на південь — 38 км; зі сходу на захід — 32 км.

Історія

У 2007 затверджено символіку району — герб і хоругву. У 15−16 ст. містами та містечками були Баворів, Буцнів, Великі Бірки, Острів, Чернелів-Руський.

Економіка

Загальна площа земель с. -г. призначення — 61,8 тис. га, в тому числі рілля — 50,4 тис. га; сінокоси і пасовища — 9,8 тис. га. Землі району (переважно чорноземи) придатні для вирощування с. -г. культур.

У виробництві валового сукупного продукту: промислові підприємства — 39,1%, сільськогосподарські господарства — 37,7%, будівництво — 5,3%, інші галузі - 17,9%. У районі вирощують та виробляють (тис. т): зерн. культури — 65,7, цукр. буряки — 155,1, картоплю — 50,4, овочі - 9,9, м’ясо — 4,3, молоко — 25,3; яйця — 122 (млн. шт.). Розвиток аграрного сектору, мінеральні ресурси та географічне розташування району зумовлюють структуру промисловості (на 2009): машинобудування і металообробка — 31,3% (ТзОВ «Завод «Альфа-Газпромкомплект», ВАТ «Тернопільвтормет», ТзОВ «Тернопільський автоцентр КамАЗ»); пром-сть буд. матеріалів — 11% (ВАТ «Комбінат із виробництва шляхобуд. матеріалів», ВАТ «Будіндустрія», ВАТ «Будматеріали»); харч. — 49,8% (Мишковицький спиртозавод, м’ясоперероб. з-д, ЗАТ «Терноп. молокозавод», ТзОВ «М'ясовіта», ВАТ «Птахофабрика «Тернопільська»); мукомел. -круп'яна і комбікорм. — 3,8% (ДП «Ветсанзавод», ТзОВ «Тернопіль-комбікорм», ТзОВ «Віконт»); ін. — 4,1%. На тер. Тернопільського регіону. на кінець 2009 діяли 250 суб'єктів малого підприємництва — юридичних та 3010 фізичних осіб-підприємців. На січень 2009 зареєстровано 130 фермерських господарств.

Соціальна сфера

У Тернопільському регіоні: Великобірківська школа-гімназія ім. С. Балея, 49 ЗОШ, 23 дитячих дошкільних закладів (2007), 3 позашкільні навчальні заклади, 2 музичні школи, ДЮСШ, меморіальні музеї С. Крушельницької, Стецьків Ярослава і Слави історично — меморіальний музей, шкільні-краєзнавчі кімнати, 56 бібліотек. На території Тернопільського регіону розташовані пам’ятки архітектури: церкви Різдва Іоанна Хрестителя (1747, мур.; с. Баворів), Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1744, мур.; с. Буцнів); палац (1720, мур.; с. Плотича).

2. Демографічні передумови розвитку Тернопільського регіону і його праце ресурсний потенціал

Важливим показником демографічної ситуації як в Україні, так і у регіонах є середня тривалість життя, тобто кількість років, яку в середньому належить прожити даному поколінню народжених, якщо припустити, що впродовж життя цього покоління рівень смертності в окремих вікових групах буде такий, як сьогодні. Цей показник може вважатися важливим інтегральним критерієм соціально-економічного розвитку. У 1992−1993 роках середній показник в Україні становив 68,7 років, найвища середня тривалість життя спостерігалася в Західному регіоні України, зокрема в Тернопільській області - 70,2 років. У 2008−2009 р. середня тривалість життя складала в області 70,09 років.

Демографічна ситуація в регіоні, а відтак формування та використання трудового потенціалу значною мірою обумовлюються міграційними процесами. Міграція населення — це широке поняття, яке включає міграцію в межах окремої країни (внутрішня міграція) та міжнародну (зовнішню) міграцію. Як внутрішня, так і міжнародна міграція включає переселення людей на постійне проживання в інше місце, тобто кінцеву міграцію, а також тимчасове переміщення трудових ресурсів (трудова міграція). З міжнародною міграцією пов’язані такі поняття, як імміграція, еміграція, рееміграція. Міграція трудових ресурсів (трудова міграція) відображає переміщення працездатного населення, зумовлене, перш за все, причинами економічного і соціального характеру. Тобто це — рух працездатного населення, пов’язаний зі зміною місця роботи. Внутрішня трудова міграція призводить до переміщення робочої сили з одного регіону країни до іншого, при цьому загальний обсяг трудових ресурсів країни не змінюється. Зовнішня трудова міграція призводить до зміни чисельності населення і трудових ресурсів в бік зростання (при перевазі імміграції над еміграцією) або зменшення (при перевазі еміграції над імміграцією).

Розвиток ринкових відносин, демократизація суспільного життя, відносна відкритість кордонів та зняття обмежень щодо закордонних поїздок громадян України зумовили активізацію міждержавних переміщень населення, в першу чергу — осіб працездатного віку. Процеси міждержавної міграції стали важливим специфічним чинником формування демографічної ситуації в країні та у регіоні, національного та регіональних ринків праці. Активна участь населення Тернопільської області у міжнародному трудовому міграційному обігові викликана як цими чинниками, так і депресивним станом регіону, помітним падінням рівня життя значної частини працездатного населення, що змушує їх шукати роботу за кордоном. Орієнтація України на європейську інтеграцію призвела до суттєвого зміщення векторів трудової міграції - від північно-східного напрямку (Росія) до західного (Європа, США, Канада).

Позитивною закономірністю є скорочення абсолютного та відносного рівня дитячої смертності (у віці до 1 року), але коефіцієнт дитячої смертності має помітну варіацію по районах області - від 2,1 у Тернопільському до 18,1 у Підволочиському. Основними причинами дитячої смертності є стани, що виникають у перинатальному періоді (45,5%) та вроджені аномалії (25%).

Депопуляція населення Тернопільської області протікає на фоні скорочення шлюбності та повільного зростання розлучуваності. Найвищий коефіцієнт шлюбності був у 1983 р. (к 10), найнижчий — у 2008 р. (5,9), але за останні три роки спостерігається деяке зростання шлюбності (8 у 2010 р.). Слід відзначити, що рівень шлюбності за весь період, що досліджується, був вищий у міських поселеннях, ніж у сільській місцевості. Що стосується рівня розлучуваності, то він зріс з 1,6 у 1980 р. до 3,2 у 2008 р., причому в містах цей показник майже у 2 рази вищий, ніж на селі. Негативним є те, що найбільша питома вага розлучень припадає на найактивніший дітородний вік жінок (20−24 роки) і короткою виявилася середня тривалість перебування в шлюбі (5−9 років).

Характер відтворення населення безпосередньо впливає на його статевовікову структуру, яка у свою чергу, обумовлює демографічну ситуацію. Депопуляція спричиняє деформацію вікової структури населення, уповільнення темпів природного приросту, що, в свою чергу, веде до скорочення трудових ресурсів, збільшення демографічного навантаження на працездатне населення, призводить до певних труднощів у формуванні трудового потенціалу регіону та забезпеченні галузей економіки робочою силою.

Демографічна ситуація в Тернопільської області ускладнюється за рахунок від'ємного сальдо міграції, тобто перевищенням числа вибулих над числом прибулих. У 2009 р. на територію області прибуло для проживання 15 687 осіб, вибуло — 16 959 осіб, сальдо міграції - 1272 особи, відповідно коефіцієнти міграції становили: коефіцієнт прибуття — 13,9, коефіцієнт вибуття — 15,0, коефіцієнт міграційного скорочення — 1,1. Таким чином, питома вага міграційного зменшення в загальному абсолютному скороченні чисельності населення області становить 16,4%, а депопуляції - 83,6%. Слід зазначити, що внутрішньорегіональна міграція значно (майже у 2 рази) перевищує зовнішню. За 2010 рік по області всіма міграційними потоками (міграційний оборот) охоплено 32 646 осіб. Структура міграційного обороту: 61,5% - внутрішньорегіональна, 35,6% - міжрегіональна міграція, 2,9% - з країнами СНД та далекого зарубіжжя.

Міграційний обмін негативно позначається на освітньому рівні населення області, оскільки рівень освіти мігрантів, які вибувають за межі області, зазвичай вищий, ніж у прибулих. Так, у 2009 р. за рахунок міжрегіональної міграції число осіб з вищою освітою скоротилося на 348 осіб, причому у міських поселеннях це скорочення становило 385 осіб. Міждержавна міграція також призвела до зменшення чисельності населення з вищою освітою, а саме на 98 осіб (прибуло 36, а вибуло 134 особи). Отже, міграційні процеси в Тернопільській області характеризуються рядом закономірностей, які в більшості випадків призводять до погіршення демографічної ситуації в регіоні, зокрема, це наявність від'ємного сальдо зовнішньої міграції, що призводить до скорочення чисельності населення як у міських поселеннях, так і в сільській місцевості, виїзд на постійне проживання за межі регіону працездатного населення з високим рівнем освіти та кваліфікації, скорочення за рахунок міграції чисельності населення у найбільш активному дітородному віці (20−30 років).

Демографічні процеси справляють значний вплив на формування і використання трудового потенціалу регіону, який включає сукупність демографічних, соціальних і духовних здатностей конкретного трудоактивного населення і формується під безпосереднім впливом соціально-економічних, соціально-психологічних, демографічних, духовних чинників, які зумовлюють його перехід із потенційних (можливих) у реальні продуктивні сили суспільства. При цьому проблеми формування і реалізації трудового потенціалу набувають надзвичайної гостроти у депресивних регіонах і проявляються в демографічній, економічній, соціальній, екологічній сферах.

Матеріальною основою трудового потенціалу є демографічне відтворення населення, яке забезпечує безперервне оновлення поколінь як фізичного носія сукупності соціальних якостей і відносин. Воно формує природні границі трудового потенціалу як в цілому, так і в розрізі статі та віку. Слід підкреслити, що вплив демографічних чинників на трудовий потенціал не обмежується лише кількісними емпіричними тенденціями та закономірностями формування обсягу працездатного населення, а включає також процеси формування демографічних якостей населення (генофонд нації, стан здоров’я тощо). В цілому, якісний та кількісний склад носіїв трудового потенціалу детермінується наступними демосоціальними чинниками: рівнями смертності у молодших вікових групах; рівнями смертності в працездатному віці; рівнем інвалідності в працездатному віці, який характеризує ймовірність стійкої втрати працездатності; статево-віковою структурною населення; рівнем та структурою зайнятості населення, рівнем безробіття.

Проведений аналіз показав, що для Тернопільської області характерною є висока частка осіб у віці, старшому за працездатний, що скорочує обсяги трудового потенціалу, причому має місце варіація цієї частки по районах області - від 22,6% у Тернопільському до 31,3% у Теребовлянському районі. Коефіцієнт демографічного навантаження на населення працездатного віку на початок 2009 року становив по області 753 особи, в тому числі у міських поселеннях — 541 особу, у сільській місцевості - 951 особу. Вагомим чинником формування трудового потенціалу і одночасно параметром демографічної ситуації в регіоні є старіння населення, яке за методологією ООН характеризується часткою (питомою вагою) осіб у віці 65 років і старших, а населення вважається старим, якщо питома вага цієї групи більше 7%. У Тернопільській області станом на 1. 01. 2010 р. питома вага населення старшого віку становила 16,5%, в тому числі для чоловіків — 11,9%, жінок — 20,5%, для міських поселень — 10,3%, сільської місцевості - 21,1%. Слід також відзначити, що у Тернопільській області на вказаний термін проживало 253,0 тис. пенсіонерів за віком та 39,7 тис. пенсіонерів — інвалідів, причому на сільську місцевість припадало 208,1 тис. осіб (71,1%).

3. Зайнятість і ринок праці Тернопільського регіону, аналіз стану і тенденції ризику

Формування і реалізація трудового потенціалу залежать від особливостей ринку праці в депресивному регіоні в умовах зростання пропозиції та скорочення попиту на робочу силу. Основними тенденціями ринку праці Тернопільської області є: стійке зменшення чисельності зайнятих у державному секторі економіки; зростання кількості та питомої ваги зайнятих у сфері послуг; збільшення чисельності зайнятих у приватних, індивідуальних або сімейних підприємствах, а також зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю; зростання частки населення, зайнятого у неформальному секторі економіки регіону.

Необхідно відзначити, що за останні три роки спостерігається зростання питомої ваги зайнятого економічно активного населення (з 82,9% у 2007 до 87,0% у 2009 р.), хоча Тернопільська область за цим показником відстає від середнього по Україні рівня (90,9% у 2009 р.). Згідно методології МОП зайняте населення у віці 15−70 років становило у 2009 р. 45,9%, в тому числі для жінок — 43,3%, чоловіків — 48,8%, для міського населення — 56,3%, сільського населення — 37,0%.

На формування і використання трудового потенціалу регіону суттєво впливають процеси вивільнення працівників з підприємств, організацій та установ у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією та перепрофілюванням. За методологією МОП у 2010 році чисельність безробітних в області становила 56 тис. осіб, з них жінки — 23,4 тис., чоловіки — 32,6 тис., міське населення — 30,6 тис. осіб, сільське — 25,4 тис. осіб. Основними причинами незайнятості є: вивільнення з економічних причин (33,4%), звільнення за власним бажанням (29,0%), неможливість працевлаштування після закінчення навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації (25,7%). Станом на 1 січня 2010 р. на обліку в центрах зайнятості перебувало 41 839 безробітних, з них селян — 25 508 осіб (61,0%), тоді як на цю ж дату у 2009 році їх було 11 281 осіб (28,7%). Основною причиною невисокого рівня зайнятості населення в області можна вважати тіньовий сектор економіки, особливо у побутовому обслуговуванні, торгівлі, громадському харчуванні, будівництві. Значного поширення набули комерційний туризм та робота за кордоном, що мають специфічний вплив на трудовий потенціал. За деякими даними, в тіньовому секторі економіки зайнято близько 100 тис. осіб, за кордоном працює понад 40 тис. жителів Тернопільщини, тобто біля 7% її працездатного населення. Станом на 01. 01. 2012 року на території Тернопільського району зареєстровано 39 підприємств, створених спільно з іноземними фізичними та юридичними особами, з них близько 25 діючих.

Середня заробітна плата одного штатного працівника в Тернопільській області - найнижчий показник по Україні

Сфери діяльності

Середня заробітна плата

IT, комп’ютери, Інтернет

3450 грн.

Адмiнiстрацiя, керівництво середньої ланки

5481 грн.

Бухгалтерія, аудит

2611 грн.

Готельно-ресторанний бізнес, туризм

3033 грн.

Дизайн, творчість

2040 грн.

Краса, фітнес, спорт

2000 грн

Культура, музика, шоу-бізнес

2250 грн.

Логістика, склад, ЗЕД

3438 грн

Маркетинг, реклама, PR

5475 грн.

Медицина, фармацевтика

4100 грн.

Нерухомість

2500 грн

Роздрібна торгівля

2176 грн

Транспорт, автобізнес

3319 грн.

Управління персоналом, HR

3038 грн

Інші сфери діяльності

3500 грн

Середня заробітна плата

2367 грн.

За інформацією Держкомстату, зазвичай найвища середня зарплата у мешканців Києва — 3 тисячі 224 гривні, Донецької області - 2204 і Дніпропетровської - 2033. Найменше заробляють, окрім Тернопільської, мешканці Волинської області - 2123 і в Чернігівській — 2245 гривень. Через таку ситуацію, багато людей досі змушені їздити за кордон на заробітки.

Згідно з підрахунками обласної статистики, в нашій області найбільше заробляють мешканці Тернополя — в середньому 2367 гривні.

За видами економічної діяльності найвища заробітна плата на Тернопільщині у жовтні була у адміністрації і керівників-5481, а найнижча — у працівників які займаються творчістю.

Позитивні зрушення в економіці району призвели до стабілізації ринку праці. Чисельність зайнятого населення в районі з осіб працездатного віку в останні роки склала 15,4 тис. осіб.

Одним з негативних аспектів формування ринку праці є зростання масштабів тіньового сектора економіки. Значного поширення набули комерційний туризм та робота за кордоном, що має специфічний вплив на формування ринку праці.

В цілому ж, стабілізація макроекономічних показників, нарощення обсягів виробництва товарів (робіт, послуг) у попередніх роках позитивно вплинули на роботу служби зайнятості.

За 12 місяців 2011 року Тернопільським міськрайонним центром зайнятості:

— працевлаштовано 642 незайнятих громадян (у 2010 року — 529 чол.);

— у громадських роботах взяли участь 254 чол. (190 чол.);

— з початку 2011 року 137 безробітних проходило професійне навчання та підвищення кваліфікації (у 2010 році - 101 чол.);

— працевлаштовано з наданням роботодавцю дотацій на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних — 38 осіб;

— з початку 2011 року виплачено одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності безробітними — 14 чол. ;

— працевлаштовано на постійне місце роботи після закінчення навчання та підвищення кваліфікації - 80 осіб.

Відсоток виконання завдання Програми зайнятості на 2011 рік з працевлаштування становить 87,9%, з організації громадських робіт — 115,5%, з направлення на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації - 152,2%, профорієнтаційними послугами охоплено 69,3% незайнятих громадян.

Відповідно до «Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою — суб'єктом підприємницької діяльності» за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року зареєстровано 813 договорів. Станом на 01 січня 2011 року у 603 фізичних осіб-підприємців працювала за трудовими угодами 1860 осіб, що на 115 чол. більше ніж на відповідну дату минулого року (1745 чол.). За даними статистичної звітності поданої роботодавцями, за січень-грудень 2011 року створено 972 нових робочих місця.

Середня тривалість зареєстрованого безробіття зменшилася з 6,6 місяців у 2010 році до 5,7 — у 2011 році. Середньомісячна допомога по безробіттю зросла з початку року на 0,6% і складає на 1 жовтня 765,9 грн.

Послугами служби зайнятості користується більшість безробітних. Цьому сприяє вдосконалення роботи служби зайнятості у відповідності з Єдиною технологією обслуговування незайнятого населення та впровадження Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Служба зайнятості України» на платформі. (NET), розширення можливостей пошуку роботи через Internet, телефонний операторський центр Державної служби зайнятості.

Під впливом вищезгаданих факторів майже не зменшилися обсяги зареєстрованого безробіття: за станом на 1 січня 2012 року на обліку в Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості перебувало 331 незайнятих громадян, що на 50 чол. або 13,0% менше, ніж на відповідну дату минулого року (381 чол.).

Поряд з тим, існує ряд факторів, які негативно чи специфічно впливають на формування ринку праці. Серед них:

— тіньова зайнятість. Протягом 2011 року службою зайнятості зареєстровано 813 трудових угод між найманими працівниками та фізичними особами. Проте, значна частина працюючих громадян, господарюючих суб'єктів та підприємців продовжує уникати реєстрації трудових відносин; - значне перевиробництво спеціалістів з окремих профілів, у тому числі й тих, які готуються за державним замовленням. В результаті виникла невідповідність професійно-кваліфікаційної структури пропозиції та попиту на місцевих ринках праці, ускладнена низькою трудовою мобільністю населення. Невирішеною залишається проблема прогнозу потреби ринків праці у спеціалістах. При цьому починає проявлятися дефіцит кваліфікованих працівників за робітничими професіями;

— недостатня мотивація до праці: низький рівень середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки.

Ринок праці Тернопільської області (станом на січень 2012 р.)

Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в обласному центрі зайнятості, на 1 лютого 2012 р. становила 17 876 осіб. За допомогою в працевлаштуванні до цієї установи в січні 2012 р. звернулося 3320 незайнятих громадян проти 5674 у грудні 2011 р. (у січні 2011 р. — 3770).

Кількість зареєстрованих безробітних на 1 лютого 2012 р. становила 17 183 особи, з них 85,0% отримували допомогу по безробіттю. Серед безробітних 50,1% раніше займали місця робітників, 31,8% - посади службовців, а решта безробітних не мали професійної підготовки.

Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по області за січень 2012 р. на 1 лютого 2012 р. становив 2,6% населення працездатного віку. В сільській місцевості цей показник становив 2,9% населення працездатного віку, а в міських поселеннях — 2,4% (з січня 2012 р. у чисельності населення працездатного віку враховано жінок віком 55 років, тому порівняння рівня зареєстрованого безробіття з відповідним показником минулого року є некоректним).

Найвищий рівень зареєстрованого безробіття спостерігався в Гусятинському районі (5,5%), а найнижчий — в м. Тернополі (уключаючи Тернопільський район) (1,4%).

Кількість вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених підприємствами, установами та організаціями до обласного центру зайнятості, в січні 2012 р. порівняно з груднем 2011 р. збільшилась на 842, або на 79,4%, і на кінець місяця становила 1902 (в січні 2011 р. — 1079).

Із зазначеної кількості вільних робочих місць (вакантних посад) 51,3% передбачалася для службовців, 38,4% - для робітників, решта — для осіб, які не мають професії.

Навантаження незайнятого населення, яке перебувало на обліку обласного центру зайнятості, на 1 вільне робоче місце (вакантну посаду) впродовж січня 2012 р. зменшилося на 6 осіб і на кінець місяця становило 9 осіб. У територіальному розрізі зберігається значна диференціація зазначеного показника: від 2 осіб у м. Тернополі (уключаючи Тернопільський район) до 41 особи у Гусятинському районі.

За сприяння обласного центру зайнятості в січні 2012 р. було працевлаштовано 788 осіб проти 837 осіб у грудні 2011 р. (у січні 2011 р. -1113 осіб). Серед працевлаштованих незайнятих осіб жінки становили 51,9%, а молодь у віці до 35 років — 54,9%. Рівень працевлаштування незайнятих громадян порівняно з груднем 2011 р. скоротився на 0,6 відсоткового пункту і в січні 2012 р. становив 4,0%.

Із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в січні 2012 р. на допомогу по безробіттю було витрачено 9,8 млн. грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 12 068 осіб. Середній розмір допомоги по безробіттю в січні 2012 р. становив 813 грн., що дорівнює 75,8% законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати (1073 грн.).

4. Перспективи і напрямки регулювання ринку праці регіону в контексті розвитку регіонального господарства

Головною метою програми на майбутні ріки є зниження рівня безробіття, зростання добробуту населення району, підвищення якості життя через створення сприятливих передумов для інвестування пріоритетних галузей економіки, впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій, систем управління якістю, скорочення непродуктивних витрат підприємств, стабілізації і нарощення власної сировинної бази, збільшення обсягів її переробки на наявних в районі виробничих потужностях, розширення обсягів збуту продукції на внутрішньому ринку, зростання експорту, безумовного дотримання державної дисципліни цін, законодавства про працю, підтримки малого і середнього бізнесу, реалізації регіональних (комплексних) програм розвитку, впровадження активних форм стимулювання зайнятості.

Виконання зазначених завдань стане вагомим підґрунтям для впровадження реформ у різних сферах, що у свою чергу дасть можливість забезпечити збалансований розвиток району, збільшити реальні доходи населення та створити умови для посилення економічної активності в усіх селах і селищах району.

Вивчення обсягів підготовки та стан працевлаштування випускників вищих та професійних навчальних закладів.

Забезпечення здійснення заходів щодо проведення належної профорієнтаційної роботи з врахуванням реального стану ринку праці та потреби в фахівцях.

Забезпечення підготовки спеціалістів та робітників масових професій, враховуючи перспективну потребу в кадрах та професійний склад безробітних.

Торгівля і послуги

Розширити мережу підприємств торгівлі, ресторанного господарства за рахунок нового будівництва, реконструкції та оренди в таких селах Смиківці, Біла, Плотича, Забойки, В. Гаї, Почапинці, Довжанка, Чистилів, Петриків та селищі В. Березовиця.

Розширити мережу побутового обслуговування населення району з урахуванням пропозицій сільських, селищних рад:

— ремонт та виготовлення взуття в с. Петриків;

— виробництво метало пластикових вікон в с. Острів;

— виробництво меблів в с. Романівка;

— ремонт та технічне обслуговування автомобілів в селах Острів, Шляхтинці; - надання послуг перукарнями та салонами краси в селах Петриків, Плотича.

Забезпечувати дієвий контроль за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавчих і нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг з питань якості товарів і послуг, цінової політики.

Виявити та легалізовувати суб'єкти, що здійснюють підприємницьку діяльність без державної реєстрації, ліквідовувати місця стихійної торгівлі.

Здійснення моніторингу фінансово-економічної діяльності підприємств та організацій міста з метою визначення перспектив їх подальшого розвитку.

Забезпечення розширення сфери прикладання праці за рахунок створення робочих місць.

У межах чинного законодавства вжиття заходів щодо економічного стимулювання та зменшення податкового тиску на підприємства і фізичних осіб — підприємців, що створені колишніми безробітними, в т. ч. за рахунок отримання одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

З метою забезпечення ефективної зайнятості працівників та їх соціального захисту забезпечити:

— попередню професійну перепідготовку працівників, які підлягають вивільненню, з метою їх подальшого використання на інших ділянках виробництв як діючих, так і новостворених;

— перепрофілювання окремих виробничих дільниць з метою створення на них нових робочих місць для працівників.

Вжити заходів щодо збереження робочих місць у закладах культури сільської місцевості: клубах, будинках культури, бібліотеках, музеях.

Сприяти максимальному залученню до сільськогосподарських робіт місцевого незайнятого населення, в тому числі безробітних. Забезпечити через засоби масової інформації інформування населення про умови роботи та оплати праці, актуальні вакансії району та по Україні.

Проводити моніторинг рівня заробітної плати в галузях економіки району, сприяти зростанню рівня заробітної плати, недопущення використання робочої сили з оплатою праці нижче законодавчо встановленого її мінімального розміру.

Забезпечення можливості навчання інвалідів для здобуття професії, в тому числі за направленням служби зайнятості.

Регулювання трудових міграцій громадян України, іноземців, прикордонне співробітництво.

Здійснення підбору робітників відповідно до вимог роботодавців для роботи за кордоном у країнах, які уклали відповідні угоди з Урядом України про взаємне працевлаштування.

Висновки

Промисловість

У 2011 р. приріст промислової продукції порівняно з 2010 р. становив 12,4% (довідково: 2010 р. до 2009 р. — 2,5%).

У добувній промисловості в 2011 р. виробництво збільшилось на 22,0%. За цей період вироблено (видобуто) 81,6 тис. м? піску природного та 897,4 тис. м? гальки, гравію, щебеню і каменю дробленого.

У переробній промисловості приріст виробництва за 2011 р. становив 11,9%.

На підприємствах з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів у 2011 р. порівняно з 2010 р. випуск промислової продукції збільшився на 7,1%. У переробленні та консервуванні овочів та фруктів виробництво порівняно з 2010 р. збільшилось на 39,9%, у виробництві цукру — на 40,9%. Знизилось виробництво макаронних виробів на 83,3%, продуктів борошномельно-круп'яної промисловості - на 21,3%, напоїв — на 6,9%, м’яса та м’ясних продуктів — на 3,9%, хліба та хлібобулочних виробів — на 3,6%. За 2011 р. вироблено 48 085 т борошна, 26 643 т молока обробленого рідкого, 15 505 т продуктів кисломолочних, 14 171 т виробів хлібобулочних, 4692 т яловичини і телятини, морожених, 5261 т сирів жирних, 3925 т масла вершкового, 1511 т яловичини і телятини свіжої (парної) чи охолодженої, 1290 т виробів ковбасних, 625,5 тис. дал напоїв безалкогольних.

У легкій промисловості збільшення виробництва в 2011 р. порівняно з 2010 р. становило 1,5%, у т.ч. на підприємствах текстильного виробництва; виробництва одягу, хутра та виробів з хутра — на 1,3%, виробництва шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів — на 3,6%.

На підприємствах машинобудування в 2011 р. порівняно з 2010 р. промислове виробництво збільшилось на 18,6%, у т.ч. у виробництві транспортних засобів та устаткування — в 2,1 рази, у виробництві машин та устаткування — на 42,5%, у виробництві електричного, електронного та оптичного устаткування — на 18,1%.

Сільське господарство

За попередніми даними, в 2011 р. загальне виробництво продукції сільського господарства проти 2010 р. зросло на 25,1%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах — на 34,3%, у господарствах населення — на 19,9%.

Обсяг виробництва продукції рослинництва в 2011 р. порівняно з 2010 р. збільшився на 38,8%, у т.ч. в аграрних підприємствах — на 39,7%, у господарствах населення — на 38,1%.

У 2011 р. порівняно з 2010 р. в області зросло виробництво всіх основних сільськогосподарських культур. Всіма категоріями господарств у 2011 р. вироблено 1881,2 тис. т зерна (у вазі після доробки). За рахунок підвищення урожайності зернових на 13,3 ц з 1 га, обсяг їх виробництва в порівнянні з 2010 р. збільшився на 49,2%. У структурі виробництва зернових у 2011 р. найбільшу частку займали пшениця (45,1%) та кукурудза (36,4%). Сільськогосподарськими підприємствами в 2011 р. вироблено 1469,4 тис. т зерна, що становить 78,1% від їх загального валового збору в області. Урожайність зернових культур у аграрних підприємствах становила 44,0 ц з 1 га, що на 15,0 ц більше, ніж у 2010 р.

У 2011 р. господарства всіх категорій зібрали 1247,1 тис. т картоплі, 251,8 тис. т овочів, 26,3 тис. т фруктів. Виробництво картоплі в області зросло на 50,1%, овочів — на 30,2%, як за рахунок збільшення площ збирання, так і внаслідок підвищення урожайності. Виробництво плодів та ягід зросло на 42,4% за рахунок збільшення урожайності на 14,9 ц з 1 га.

За розрахунками, на 1 січня 2012 р. загальне поголів'я великої рогатої худоби в області становило 179,1 тис. голів (на 1,8% менше, ніж на 1 січня 2011 р.), у т.ч. корів — 109,2 тис. голів (на 2,4% менше), свиней — 349,9 тис. голів (на 5,4% менше), птиці всіх видів — 4267,9 тис. голів (на 1,6% менше). Господарства населення на 1 січня 2012 р. утримували 83,6% загальної чисельності великої рогатої худоби (в т.ч. 91,4% корів), 73,4% свиней, 82,6% птиці. У домогосподарствах області скоротилася чисельність усіх видів свійських тварин та птиці.

Будівельна діяльність

За 2011 р. підприємствами області виконано будівельних робіт на суму 671 488 тис. грн., що становить 78,1% проти 2010 р.

Ріст обсягів будівельних робіт у 2011 р. порівняно з 2010 р. відбувся за такими видами будівельної діяльності, як оренда будівельної техніки з оператором — на 17,3% і установлення інженерного устаткування будівель та споруд — на 3,2%.

Скоротили обсяги будівельних робіт порівняно з 2010 р. підприємства м. Тернополя (на 35,5%), а також Заліщицького (на 58,3%), Борщівського (на 22,8%) та Тернопільського (на 7,6%) районів.

Фінанси

Фінансовий результат підприємств від звичайної діяльності до оподаткування (крім малих, сільськогосподарських підприємств і бюджетних установ) за січень-листопад 2011 р. був позитивним і становив 220,1 млн. грн., що в 12,5 рази більше ніж у січні-листопаді 2010 р.

Прибутковими підприємствами, частка яких у загальній кількості становила 61,9% отримано 468,2 млн. грн. прибутку, що в 1,4 рази більше, ніж за січень-листопад 2010 р. Основна його частина сформована в промисловості (54,5%), торгівлі, включаючи ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (34,1%).

Протягом січня-листопада 2011 р. збитково працювало 38,1% підприємств, що на 3,8 в.п. менше, ніж у січні-листопаді 2010 р. Цими підприємствами отримано 248,1 млн. грн. збитків, що на 21,4% менше, ніж у січні-листопаді 2010 р. Найбільше збиткових підприємств спостерігалося у наданні комунальних та індивідуальних послуг, діяльності у сфері культури та спорту (50,0% від загальної кількості підприємств відповідного виду діяльності), промисловості (44,4%), діяльності транспорту та зв’язку (42,4%), діяльності готелів і ресторанів (41,2%), та будівництві (39,1%). У той же час значні обсяги збитків були отримані в промисловості (157,7 млн. грн.), торгівлі, включаючи ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (35,8 млн. грн.), на підприємствах, які займаються операціями з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям (23,4 млн. грн.).

Доходи населення

У січні-листопаді 2011 р. розмір середньомісячної номінальної заробітної плати штатних працівників підприємств, установ, організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) становив 1849 грн. і порівняно з січнем-листопадом 2010 р. збільшився на 13,6%.

До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці відносилися фінансова діяльність, державне управління, діяльність транспорту та зв’язку, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води, виробництво машин та устаткування, де заробітна плата працівників перевищила середній показник по економіці області в 1,3−1,9 рази.

Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався в рибальстві та рибництві, на підприємствах з виробництва транспортних засобів та устаткування і не перевищував 50,5% від середнього по економіці області.

Індекс реальної заробітної плати в січні-листопаді 2011 р. порівняно з січнем-листопадом 2010 р. становив 104,9%.

Упродовж січня-листопада 2011 р. загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати збільшилась на 8,7%, або на 725,8 тис. грн., і на 1 грудня 2011 р. становила 9030,3 тис. грн., що дорівнює 2,4% фонду оплати праці, нарахованого за листопад 2011 р.

У структурі боргу 59,1% припадає на економічно активні підприємства. Заборгованість перед працівниками цієї категорії підприємств упродовж січня-листопада 2011 р. скоротилася на 1,6% і на 1 грудня 2011 р. становила 5341,0 тис. грн.

Серед видів економічної діяльності найвагоміше зменшення суми невиплаченої заробітної плати зафіксовано на економічно активних підприємствах промисловості (на 1263,6 тис. грн.) та будівництва (на 156,9 тис. грн.). У промисловості зменшення боргу відбулося переважно за рахунок підприємств із виробництва електричного, електронного та оптичного устаткування (на 877,9 тис. грн.) та виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції (на 396,4 тис. грн.).

У січні-листопаді 2011 р. субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначено 29,4 тис. сім'ям, що становило 92,2% від загальної кількості сімей, які звернулися за субсидіями, з них у міській місцевості - 16,2 тис. сім'ям, у сільській — 13,2 тис. сім'ям.

Ринок праці

Середньомісячна кількість економічно активного населення віком 15−70 років (дані наведено за результатами вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності в середньому за cічень-вересень 2011 р.) становила 495,4 тис. осіб, з яких 443,4 тис. осіб були зайняті економічною діяльністю, а решта (52,0 тис. осіб) — безробітні, тобто особи, які не мали роботи, але активно її шукали як самостійно, так і за допомогою державної служби зайнятості. Рівень зайнятості населення становив у віці 15−70 років — 55,9%, а в працездатному віці - 60,7%. Рівень безробіття (за методологією МОП) серед економічно активного населення 15−70 років становив 10,5%, а працездатного віку — 11,6%.

Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в обласному центрі зайнятості, на 1 січня 2012 р. становила 16 314 осіб. За допомогою в працевлаштуванні до цієї установи в грудні 2011 р. звернулося 5674 незайнятих громадян проти 4492 у листопаді 2011 р. (у грудні 2010 р. — 6789).

Кількість зареєстрованих безробітних на 1 січня 2012 р. становила 15 434 особи, з них 85,5% отримували допомогу по безробіттю. Серед безробітних 48,5% раніше займали місце робітника, 34,4% - посаду службовця, а решта безробітних не мали професійної підготовки.

Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по області за грудень 2011 р. збільшився на 0,6 відсоткового пункту і на 1 січня 2012 р. становив 2,4% населення працездатного віку. В сільській місцевості цей показник збільшився на 0,8 відсоткового пункту і становив 2,5% населення працездатного віку, а в міських поселеннях — на 0,4 відсоткового пункту і 2,3% відповідно.

Найвищий рівень зареєстрованого безробіття спостерігався в Гусятинському районі (4,9%), а найнижчий — в Чортківському районі та м. Тернополі (уключаючи Тернопільський район) (1,3%).

Кількість вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених підприємствами, установами та організаціями до обласного центру зайнятості, в грудні 2011 р. порівняно з листопадом 2011 р. зменшилась на 681, або на 39,1%, і на кінець місяця становила 1060 (в грудні 2010 р. — 844). Із зазначеної кількості вільних робочих місць (вакантних посад) 50,5% передбачалася для службовців, 42,1% - для робітників, решта — для осіб, які не мають професії.

Навантаження незайнятого населення, яке перебувало на обліку обласного центру зайнятості, на 1 вільне робоче місце (вакантну посаду) впродовж грудня 2011 р. збільшилося на 8 осіб і на кінець місяця становило 15 осіб. У територіальному розрізі зберігається значна диференціація зазначеного показника: від 6 осіб у Підгаєцькому районі до 40 осіб у Заліщицькому районі.

За сприяння обласного центру зайнятості в грудні 2011 р. було працевлаштовано 837 осіб проти 998 осіб у листопаді 2011 р. (у грудні 2010 р. — 774 особи). Серед працевлаштованих незайнятих осіб жінки становили 51,4%, а молодь у віці до 35 років — 54,1%. Рівень працевлаштування незайнятих громадян порівняно з листопадом 2011 р. зменшився на 2,1 відсоткового пункту і в грудні 2011 р. становив 4,6%.

Із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в грудні 2011 р. на допомогу по безробіттю було витрачено 6,7 млн. грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 8796 осіб. Середній розмір допомоги по безробіттю в грудні 2011 р. становив 767 грн., що дорівнює 76,4% законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати (1004 грн.).

Демографічна ситуація

Чисельність наявного населення в області на 1 грудня 2011 р. становила 1080,8 тис. осіб. Упродовж січня-листопада 2011 р. чисельність населення зменшилася на 3327 осіб, або на 3,4 особи в розрахунку на 1000 наявного населення.

Чисельність населення зменшилася за рахунок як природного скорочення (2562 особи), так і міграційного (765 осіб).

Порівняно з січнем-листопадом 2010 р. показник природного скорочення зменшився на 660 осіб, або з 3,2 до 2,6 особи в розрахунку на 1000 наявного населення.

Природний рух населення в січні-листопаді 2011 р. характеризувався зростанням народжуваності з 11,1 до 11,2 особи в розрахунку на 1000 наявного населення та зниженням смертності з 14,3 до 13,8 ‰.

У січні-листопаді 2011 р. у м. Тернополі та 10 районах області зафіксовано міграційне скорочення, у 7 районах — міграційний приріст.

Серед прибулих в область із-за меж України впродовж січня-листопада 2011 р. іммігранти з країн СНД становили 50,6%, з інших країн — 49,4%. Серед вибулих з області за межі України 7,7% виїхали до країн СНД і 92,3% - до інших країн.

Список літератури

регіон зайнятість праця ризик

1. В. Машевська, В. Чубатий. Економічна рада Тернопільської області // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004−2010. — ISBN 966−528−197−6, том 1, 2008.

2. Г. Яворський. Обласна рада Тернопільська // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004−2010. — ISBN 966−528−197−6, том ІІ, 2005

3. Звіт Чисельність населення на 1 вересня 2012 на сайті Держкомстату України.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой