Державний моніторинг навколишнього природного середовища

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экология


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

1.1 СОЦІАЛЬНИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

Рівненська область розташована на північному заході України. її плота — 20 052 км2, що становить 3. 1% від загальної території країни.

Клімат області помірно континентальний: м’яка німа з частими відлигами, тепле, нерідко дощове літо, середньорічна кількість опадів — 600−700 мм. Зима настає наприкінці листопада, а стійкий сніговий покрив утворюється в останні дні грудня — першій декаді січня. Літо, то приходить наприкінці травня, триває до вересня. Це період найвищих температур повітря і ґрунту, найбільших опадів, дозрівання врожаю. Ясна, прохолодна ранньоосіння погода встановлюється на початку вересня.

Область в геоморфологічному відношенні поділяється на гри частини: Полісся, Волинське лесове плато і Мале Полісся, що розташоване на півдні, між Радивиловом і Острогом, де у нього вклинюються відроги Подільської височини з висотами понад 300 м над рівнем моря.

Розміщення Рівненщини на межі Східноєвропейської платформи і Карпатської геосинклінальної області зумовили бурхливий і неоднозначний перебіг геологічної історії, що відбилося у неоднорідності тектонічної структури і формуванні досить складного комплексу геологічних відкладів на більшій частині області.

Територія області розташована у межах двох крупних платформенних структур — Українського щита та Волино-Подільської плити і лише незначна ділянка на північно-східній окраїні Рівненщини лежить у межах Прип’ятського прогину.

Гідрологічно Рівненщина знаходиться в межах трьох артезіанських басейнів підземних вод: Волино-Подільського, Прип’ятського та Українського басейну тріщинних вод. Ресурси підземних вод області оцінюються в 3602,5 тис. м3/добу, в тому числі: Волино-Подільський артезіанський басейн — 3521,7 тис. м/добу, Прип’ятський артезіанський басейн -12,0 тис. м3/добу. Український басейн тріщинних вод — 68,8 тис. м/добу. Балансові запаси підземних вод на розвіданих родовищах — 425,6 тис. м/добу.

Ріки області належать до басейну Прип’яті і живляться в основному за рахунок талих снігових вод. у меншій мірі - ґрунтових вод та атмосферних опадів. Найбільші з них — Горинь, Стир та притока Горині - Случ. Основний напрямок течії - з півдня на північ — зумовлений загальним зниженням території від Волинського лесового плато до Поліської низовини.

Найбільші серед озер — Нобель (4,7 км3) та Біле (4,5 км3). Нобель розташоване в заплаві Прип’яті, його максимальна глибина 11,9 м. С також значна кількість невеликих озер у заплавах Горині. Стиру, Веселухи.

Ґрунтовий покрив області неоднорідний. Найпоширеніші дерново-підзолисті, опідзолені чорноземи, дернові, торфові та торфоболотні ґрунти. Дерново-підзолисті, характерні для Полісся, малородючі, бідні на поживні речовини ґрунти утворились під лісовою рослинністю на водно-льодовикових відкладах. На лесах Волинського плато сформувались світло-сірі ґрунти і опідзолені чорноземи, вони досить родючі, тому майже всі розорані. Південь Полісся представляють дернові та торфоболотні грунти в заболочених зниженнях озерно-льодовикового та річкового походження.

Територія Рівненщини охоплює декілька природних регіонів і лежить на межі між Центральною та Східною Європою, відзначаючись великою різноманітністю рослинного світу. За підрахунками флора області нараховує близько 1600 видів вищих рослин. Чимало з них зростають у багатьох регіонах земної кулі. Але є й такі, що мають досить вузький ареал та такі, що знаходяться тут на межі свого поширення.

Область за своїм рослинним покривом належить до Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової зони. У рослинному покриві переважають ліси (більше 30% площі), 10% займають луки та 7−8% - болота. При цьому слід зауважити, що заболоченість дуже нерівномірна і варіює від 40% на півночі до 2−3% на півдні.

На Поліссі найбільш поширені соснові та сосново-дубові ліси, на Волинському лесовому плато — здебільшого листяні ліси, а в Малому Поліссі дубово-соснові ліси з більш багатим, ніж на Поліссі, трав’яним покривом.

Луки, як правило, зосереджені в заплавах річок. Більшість боліт низинні, менш поширені перехідні та верхові. Тваринний світ характерний для лісової зони.

Рівненщина відноситься до регіонів України з помірним рівнем забруднення довкілля.

У 2004 р. в області зберігалася тенденція до нарощування техногенного навантаження на довкілля, спричинена, в першу чергу, збільшенням обсягів промислового виробництва.

В цілому по області у звітному періоді викинуто в атмосферне повітря 56,6 тис. тон забруднюючих речовин, що на 1,5 тис. тон менше, ніж у 2003 р. Скинуто у поверхневі водні об'єкти 101,3 млн. м3 зворотних вод, що на 6,8 млн. м3 більше попереднього звітного періоду, у складі цих вод: нормативно очищених — 33,2 млн. м3, неочищених — 5,4 млн. м3, недостатньо очищених 18,7 млн. м3, нормативно чистих без очистки — 44,0 млн. м3. В усіх галузях економіки регіону протягом року утворено 57,97 тис. т. токсичних підходів, що на 18,17 тис. т. більше, ніж у 2003 р. В тому числі утворено на 1. 664 тис. т. більше відходів II класу небезпеки та на 16,3 тис. т. більше уторилось відходів IV класу небезпеки.

Як і в попередні роки, у звітному періоді основний внесок у забруднення довкілля області припав на хімічну, деревообробну промисловість, промисловість будівельних матеріалів, машинобудування, електроенергетику та житлово-комунальне господарство.

Специфікою регіону є вкрай нерівномірне просторове поширення забруднення, викликане концентрацією промислового потенціалу, в основному, її центральній частині області, а також наявність цілої низки локальних екологічних проблем, розв’язання яких потребує посиленої уваги збоку місцевих органів влади та залучення значних фінансових ресурсів.

До таких проблем необхідно віднести:

невідповідність якості окремих поверхневих водотоків області існуючим нормативам через неефективну роботу очисних споруд в населених пунктах та порушення гідрологічного режиму в басейнах рік;

значні обсяги видалення відходів, відсутність регіональної системи екологічно безпечного поводження з промисловими та побутовими відходами;

радіоактивне забруднення північних районів області внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

низька ефективність управління у сфері охорони біологічних і, насамперед, лісових ресурсів регіону. Не сформованість екологічної мережі області;

відсутність науково обгрунтованої регіональної системи моніторингових спостережень навколишнього природного середовища.

2. ДЕРЖАВНИЙ МОНІТОРИНГ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

2.1 СУБ'ЄКТИ МОНІТОРИНГУ ТА ЇХ ДІЯЛЬНІСТЬ

Згідно системи екологічного моніторингу в області ведуться спостереження за різноманітними природними об'єктами, ресурсами, процесами, системами та іншими сферами. Суб'єктами державної системи моніторингу довкілля в області, відповідальними за обов’язкове здійснення екомоніторингу, є спеціально уповноважені органи міністерств і відомств, управління обласної державної адміністрації та підприємства, установи та організації, що належать до сфери їх управління, які відповідно до своєї компетенції отримують і обробляють дані про стан довкілля і приймають відповідні рішення щодо нормалізації або поліпшення екологічної обстановки, раціонального використання і забезпечення якості природних ресурсів.

До проведення моніторингу довкілля на території області в рамках системи екологічного моніторингу (СЕМ) «Полісся» задіяно 9 відомчих мереж спостережень суб'єктів моніторингу: державного управління екології та природних ресурсів в Рівненській області, Рівненського обласного центру з гідрометеорології; Рівненської геологічної експедиції державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія», управління охорони здоров’я облдержадміністрації, обласної СЕС, головного управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації, Рівненського проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість», державної станції захисту рослин в Рівненській області, управління ветеринарної медицини з держветінспекцією в Рівненській області; Рівненського державного лісогосподарське об'єднання «Рівнеліс», Рівненського обласного управління меліорації і водного господарства, Рівненської гідрогеолого-меліоративної експедиції, обласного управління земельних ресурсів; управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації, Рівненського обласного виробничо- комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал».

Державним управління екології та природних ресурсів в Рівненській області безпосередньо здійснювався:

*моніторинг 29 водних об'єктів у 92-и контрольних пунктах, з них 11 водних об'єктів у 36-й контрольних пунктах — згідно програми моніторингових спостережень;

моніторинг 79 джерел скидів зворотних вод 63 підприємствами області в поверхневі водойми та 13 скидів в міську каналізацію;

моніторинг грунтів області згідно програми навколо 39 об'єктів (підприємств, установ, організацій) м. Рівне;

радіологічний та метеорологічний моніторинг системою радіаційного спостереження та раннього оповіщення про радіаційну аварію «ГАММА-1», що являє собою мережу з 26 станцій моніторингу з повітряними детекторами гамма-випромінювання, а також сср — аерозольний та водний монітори, які розташовані в 30-тикілометровій зоні Рівненської АЕС.

Рівненський обласний центр з гідрометеорології здійснював:

*спостереження за гідрометеорологічними умовами та явищами, в т. ч. стихійними;

*щодобові спостереження за станом забруднення атмосферного повітря на 3-х стаціонарних постах в м. Рівне;

*щомісячні спостереження за станом поверхневих вод по 2 річках (р. Горинь та р. Устя) в 5 контрольних пунктах;

Згідно «Програми спостережень за радіоактивним забрудненням.

природного середовища у зоні діючих атомних станцій радіологічною лабораторією проводився:

*радіометричний та гама-спекторологічний аналіз проб атмосферних випадінь на 2 постах — м Сарни, АМСЦ Рівне;

*контроль радіоактивного забруднення річок і водойм в районах розміщення РАЕС та ХАЕС;

гама-спекторологічний аналіз проб грунту на вміст радіонуклідів в зоні впливу РАЕС та ХАЕС;

щодобові спостереження за потужністю експозиційної дози гамма- випромінювання по м. Рівне, АМСЦ м. Рівне, м Сарни та м Дубно.

Рівненською геологічною експедицією здійснювалися:

спостереження за режимом підземних вод та їх хімічним складом на відомчій мережі спостережних свердловин;

спостереження за ендогенними та екзогенними процесами, а саме за процесами карстоутворення в районі м. Кузнецовськ, яроутворення на реперних ділянках Рівненського плато та ін. і результатами контролю стану геологічного середовища та його зміни під впливом господарської діяльності,

Управлінням охорони здоров’я Рівненської обласної державної адміністрації та облСЕС здійснювався:

моніторинг забруднення атмосферного повітря в міських та сільських населених пунктах та зонах розміщення промислових об'єктів (підфакельні спостереження);

моніторинг якості поверхневих водних об'єктів у 67-и визначених створах на 22 річках, що зазнають найбільшого антропогенного впливу;

моніторинг якості вод підземних джерел та об'єктів централізованоговодопостачаннязасанітарно-хімічними, бактеріологічними та радіометричними показниками;

моніторинг грунтів та. 44 звалищ для накопичення твердих побутових відходів на санітарно-хімічні показники, бак показниками, на солі важких металів, пестицидів.

Головне управління сільського господарства і продовольства Рівненської облдержадміністрації здійснювало:

дослідження рівнів забруднення продукції тваринництва (молока), в сільськогосподарських підприємствах та особистих господарствах населення, яке надходить на молокопереробні підприємства із 6-ти радіоактивне забруднених районів Рівненської області;

*визначення рівнів забруднення продукції рослинництва в сільськогосподарських підприємствах та особистих господарствах населення Рівненської області.

Рівненський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції «Облдержродючість» (підпорядковується головному управлінню сільського господарства і продовольства Рівненської обласної державної адміністрації) здійснював:

моніторинг грунтів на їх забруднення радіонуклідами та важкими металами на площі 111 тис. га в 4 районах області;

контроль сільськогосподарської продукції і кормів на вміст радіонуклідів в 176 населених пунктах 5 районів області;

дослідження рівнів забруднення рослинницької продукції та води на вміст нітратів, залишків пестицидів, важких металів.

Рівненською обласною державною лабораторією ветеринарної медицине проводились:

*радіологічний контроль за об'єктами ветеринарного нагляду (продуктами та сировиною тваринного походження, кормами, прижиттєва діагностика тварин);

*дослідження харчової продукції та продовольчої сировини на вміст пестицадів, нітратів, нітритів, гормональних препаратів та важких металів.

Рівненське державне лісогосподарське об'єднання «Рівнеліс» здійснювало:

*лісопатологічні обстеження лісових насаджень області на площі

78 074 га;

*моніторинг грунтів у лісах, в тому числі радіологічний;

*радіологічний моніторинг лісогосподарської продукції. Рівненська гідрогеелога-меліоративнаекспедиція

(підпорядковується Рівненському обласному управлінню меліорації і водного господарства) здійснювала:

моніторинг якості поверхневих вод за гідрохімічними показниками внаслідок скидів підприємств і населених пунктів в 5 створах на З річках: Горинь, Стар, Прип’ять;

радіологічний моніторинг в зонах впливу Хмельницької та Рівненської АЕС на річках Стир, Горинь, Гнилий Ріг, Вілія та Прип’ять в 9 створах;

радіологічні та гідрохімічні спостереження стічних вод (промстоки і зливові стоки РАЕС) в 2 створах;

еколого-меліоративний моніторинг меліорованих і прилеглих до них земель по 9 еталонним системам в 4 районах області.

Рівненським обласним головним управлінням земельних ресурсів здійснювалось ведення поточного обліку земель з метою

Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2002 р. вивчення структури землекористування, трансформації земель залежно від їх цільового призначення, стану та якості грунтів, стану рослинного покриву, відновлення порушених земель, стану і використання земельних ресурсів та підготовка статистичних звітів про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності у програмному комплексі «Земля».

Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал», «Дубноводоканал» (підпорядковується Рівненському облжитлокомун управлінню) здійснювало:

*моніторинг якості поверхневих, вод вище і нижче скидів очисних

споруд м. Рівне, м. Дубно, смт. Квасилів та смт. Гоща в річки Устя, Іква та Горинь;

*постійний моніторинг якості питної води в артезіанських свердловинах, на виходах з насосних станцій та станцій знезалізнення води перед подачею у водопровідну мережу, у водопровідній мережі м. Рівне, а також періодичний контроль якості питної води на Гощанській, Дубенській, Здолбунівській та Квасилівській дільницях на вміст хлору, заліза, нітратів, нітритів, аміаку, хлоридів, сульфатів, кальцію, магнію, фтору, міді, марганцю, вільної вуглекислоти, сірководню, молібдену, миш’яку, розчиненого кисню і інших показників;

*моніторинг якості зворотних вод в місцях скидів очисних споруд м. Рівне, м. Дубно, смт. Квасилів та смт. Гоща в річки Устя, Іква та Горинь.

У відповідності до комплексного плану ведення моніторингових робіт в 2002 р. проводились спостереження за якістю поверхневих вод в суміжних контрольних пунктах з Житомирською, Тернопільською, Хмельницькою та Волинською областями згідно із заключеними із державними управліннями екології та природних ресурсів в цих областях положеннями про інформаційну взаємодію та планів спільних спостережень.

Основні результати ведення моніторингових робіт суб'єктами моніторингу в 2002 р. приведені нижче.

2.2 АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ

Динаміка викидів забруднювачів зі стаціонарних та пересувних джерел в цілому по області та в розрізі населених пунктів, в яких проводяться регулярні спостереження.

Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у 2004 р. від стаціонарних джерел 229 підприємств області склав 15,8 тис. т, що на 1.0 тис. т менше ніж у 2003 р. Пересувними джерелами забруднення атмосфери за звітний період викинуто 40.8 тис. т забруднюючих речовин.

У викидах переважали газоподібні та рідкі речовини. їх частка в усіх надходженнях склала 63. 1% (8.7 тис. т). Твердих речовин викинуто 5,2 тис. т. Зменшення викидів забруднюючих речовин спостерігалось у 13 районах області: Березнівському, Володимирецькому, Дубровицькому, Зарічненському, Корецькому, Костопільському, Острозькому, Радивилівському, Гощанському. Демидівському, Лубенському, Млинівському, Рівненському та м. Рівне, м. Дубно, м. Острог, м. Кузнецовськ.

Основними забруднювачами атмосферного повітря, як і в 2003 р. були підприємства м. Рівне (3,5 тис. т). Здолбунівського (5,1 тис. т). Рівненського (1,9 тис. т), Сарненського (0,7 тис. т), Володимирецького (0,6 тис. т) та Костопільського (0,6 тис. т) районів. Збільшення викидів забруднюючих речовин спостерігалося у трьох районах області, а саме: Здолбунівському, Рокитнівському та Сарненському. Порівняно з 1995 р. викиди в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення зменшились на 9,5 тис. т. або на 37,5%. а з 1990 р. — на 47,7 тис. т.

Зменшення кількості викидів в атмосферне повітря відбулося в основному за рахунок пилу, діоксиду сірки та оксиду вуглецю, яке спостерігалось в 11-ти, 14-ти і 18-ти адміністративних утвореннях області відповідно. Збільшення кількості викидів пилу в атмосферне повітря відбулося в м. Рівне, м. Дубно, м. Кузнецовськ, Гощанському, Лубенському, Здолбунівському. Рівненському та Рокитнівському районах; збільшення викидів діоксиду сірки спостерігалося в м. Дубно, Гощанському, Лубенському та Радивилівському районах: діоксиду азоту в м. Рівне, м. Кузнецовськ, Здолбунівському. Острозькому, Рівненському, Рокитнівському та Радивилівському районах; оксиду вуглецю лише в Острозькому та Рокитнівському районах.

Загалом викиди забруднюючих речовин зменшилися на підприємствах хімічної промисловості, в основному за рахунок зменшення обсягів виробництва на ВАТ «Рівнеазот» (на 347,323 т), водночас збільшилися випад забруднюючих речовин на підприємствах сільського господарства, деревообробної та будівельної галузей — здебільшого внаслідок збільшення Об'ємів виробництва. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря в Рівненській області.

Як і в попередні роки, основними забруднювачами атмосферного повітря в області залишилися пересувні засоби. В 2004 р. в атмосферу пересувними джерелами було викинуто на 0,5 тис. т менше забруднюючих речовин ніж в 2003 р.

Найвищі концентрації забруднюючих речовин від пересувних джерел спостерігалися у районних центрах області та у містах Рівне. Кузнецовськ, де найбільше скупчення автотранспорту.

Забруднення атмосферного повітря

Оцінка ступеня забрудненості атмосферного повітря в м. Рівне проводилась за матеріалами Рівненського обласного центру з гідрометеорології, для чого на 3-х стаціонарних постах і на перехрестях вулиць м. Рівне відбирались проби атмосферного повітря, визначалась кислотність атмосферних опадів.

В пробах вимірювались концентрації 10-ти забруднюючих речовин, які найбільше впливають на організм людини і навколишнє середовище: пилу, діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, оксиду вуглецю, розчинних сульфатів, фтористого та хлористого водню, аміаку, формальдегіду, бензапірену, а також важких металів — заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому і цинку.

За даними спостережень 2004 р. екстремально високих і високих рівнів забруднення атмосферного повітря в м. Рівне не спостерігалось. В порівнянні з минулим роком забруднення атмосферного повітря залишилось па попередньому рівні але по деяких інгредієнтах максимальні концентрації дещо збільшились.

Середньорічні концентрації забруднюючих речовин не перевищували ГДК, за винятком діоксиду азоту, середньорічна концентрація якого дорівнювала ГДК. та формальдегіду, середньорічна концентрація якого перевищувала ГДК в 1,3 рази. Концентрації важких металів не перевищували встановлених ГДК.

В річному ході забруднення атмосферного повітря, збільшення середньомісячних концентрацій спостерігалось у літньо-осінній період по пилу тау весняно-літній період по діоксиду азоту, оксиду вуглецю, хлористому та фтористому водню.

В окремі дні при несприятливих погодних умовах максимальні концентрації шкідливих домішок досягали по діоксиду азоту 2.6 ГДК, оксиду вуглецю 2.6 ГДК, пилу 1.4 ГДК. хлористому водню 2.0 ГДК. фтористому водню 3.4 ГДК, аміаку 1,5 ГДК. формальдегіду 0,9 ГДК. оксиду азоту 0,3: ГДК, діоксиду сірки 0.1 ГДК.

За останні 5 років спостерігається тенденція до зниження концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі по деяких інгредієнтах, що визначаються. їх середньодобові концентрації за останні роки стабілізувались і не перевищують середньодобових ГДК (пил. діоксид сірки, оксид азоту, хлористий водень, аміак, оксид вуглецю, розчинні сульфати, бензапірену та важкі метали).

Середньодобова концентрація фтористого водню була рівна ГДК. Вміст формальдегіду в середньому за добу досягав 2,7 ГДК, діоксиду азоту — 1,3 ГДК. Середньодобова концентрація бензапірену зменшилась і дорівнювала 1,5 ГДК.

Максимально разові концентрації протягом 5 років в окремі дні при несприятливих погодних умовах досягали:

по пилу-4,0 ГДК;

по оксиду вуглецю — 3,6 ГДК;

по діоксиду азоту — 5,1 ГДК;

по оксиду азоту — 1,2 ГДК;

Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2004 р.

По хлористому водню — 3.7 ГДК: по фтористому водню — 3.4 ГДК; по аміаку — 2.5 ГДК; по формальдегіду — 2.2 ГДК; по оксиду азоту — 1,2 ГДК; по діоксид сірки — 0.2 ГДК; по бензапірену — 6,3 ГДК.

У 2004 р. лабораторіями облСЕС проведено 1678 досліджень забруднення атмосферного повітря. Перевищення ГДК зафіксовано в 102 випадках, що становить 6. 1% (2003 р. — 7. 3%). В міських населених пунктах області відібрано 1332 проби, перевищували ГДК — 70 проб (5. 3%), в сільських населених пунктах відібрано 346 проб, перевищення виявлено у 32 пробах (9,2%) в основному за рахунок пилу.

Перевищення ГДК в атмосферному повітрі спостерігались по таким інгредієнтам: пилу (16,6%), сірчистому газу (1,7%), оксидам вуглецю (10%). оксидам азоту (2,9%), формальдегіду (5,2%). сажі (6,9%), фенолу (7,6%). Перевищень за іншими інгредієнтами не виявлено.

При вивченні дифузного забруднення атмосферного повітря досліджено 440 проб, з них не відповідали ГДК 25 проб (5,7%). Перевищення спостерігались в основному за рахунок сажі та пилу.

При підфакельних спостереженнях навколо підприємств області досліджено 970 проб, перевищення ГДК виявлено у 54 пробах, що становить 5,6% за рахунок пилу; формальдегіду, фенолу та сірчистою газу.

Вивчення забруднення повітря, пов’язаного з рухом автотранспорту на вулицях, площах і автомагістралях показало перевищення ГДК в 9. 3% з 268 відібраних проб, в основному за рахунок оксиду вуглецю та діоксиду азоту. Спеціалістами санепідемстанції м. Рівне відбирались проби повітря по маршрутних точках в найбільш забрудненій частині міста та підфакельних точках на території підприємств. Загалом в 2004 р. відібрано 55 1 пробу повітря, в 29 пробах (5. 3%) рівень забруднення перевищував ГДК: по пилу, оксиду вуглецю, оксидам азоту, аміаку. В місті Рівне збільшується кількість одиниць автотранспорту, які не забезпечені каталізаторами для нейтралізації відпрацьованих газів, тому кількість викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел викидів постійно зростає.

В 2004 р. радіометричний аналіз проб атмосферних випадінь з повітря проводився Рівненським обласним центром гідрометеорології в 19 пунктах спостережень 9 західних областей, з них два пункти знаходяться в межах Рівненської області - м. Сарни. АМСЦ Рівне. В таблиці 2.5 приведені значення середньомісячної і максимальної добової сумарної бета-активності атмосферних випадінь в пунктах спостережень, що розташовані па території Рівненської області.

Середньомісячна, максимальна добова і сумарна бета-активність атмосферних опадів по пунктах спостереження, Бк/м2 х добу

Протягом року різких коливань величини сумарної бета-активності не спостерігалось. Максимальні значення відрізняються від середньомісячних у 2−3 рази. Річна сума атмосферних випадінь по пунктах контролю перевищує доаварійні рівні приблизно в 1,4 рази (584 Бк/м- - середнє по колишньому СРСР доаварійне значення річної сумарної бета-активності атмосферних випадінь).

Випадків перевищення сумарної бета-активності значення 110 Бк/м2 Ш добу по даних пунктах спостереження не виявлено.

Щомісячно проводився гама-спектрометричний аналіз проб аерозольних випадінь на вміст Сз в пунктах спостережень. Випадків перевищення гранично допустимих рівні в концентрації Сз в пробах не виявлено. Детальний аналіз у двох пунктах спостережень, що знаходяться в Рівненській області (Сарни, АМСЦ Рівне).

Щоденно спостереження за потужністю експозиційної дози гамма випромінювання проводились в 4 пунктах контролю: по м. Рівне (лабораторія), АМСЦ м. Рівне, м. Сарни та м. Дубно. Росту величини експозиційної дози гамма-випромінювання в пунктах спостереження не встановлено, появу «свіжих» радіоактивних продуктів не зареєстровано.

2.3 ВОДНІ РЕСУРСИ

Динаміка водокористування, забір і використання води по області, галузях економіки, основних річках.

За узагальненими даними державної статистичної звітність за формою 2-ТП (водгосп) у 2004 р. юридичними та фізичними особами області забрано з природних водних об'єктів 170,3 млн. м прісної води, в тому числі 116,9 млн. м3 з поверхневих джерел і 53,4 млн. м; з підземних водоносних горизонтів (табл. 3. 1).

Заїр води у 2004 р. по галузях економіки в області складав:

промисловість — 81,09 млн. м3;

сільське господарство — 55,11 млн. м5;

лісове господарство — 0,11 мли. м3;

транспорт — 1,342 мли. м3;

Державне управління екології та природних ресурсів в Рівненській області будівництво — 0,067 млн. м;

маттехзабезпечення — 0,154 млн. м3;

житлово-комунальне господарство і побутобслуговування — 32,47 млн. м3. Фактично використано у 2004 р. 149, млн. м3 води в тому числі по

галузях економіки:

-промисловість — 70. 52 млн. м3;

сільське господарство — 46,49 млн. м3;

лісове господарство — 0,129 млн. м3;

транспорт — 1,306 млн. м3;

будівництво — 0,075 млн. м3;

маттехзабезпечення — 0,18 млн. м2:

житлово-комунальне господарство і побутобслуговування — 30,42 млн. м3.

В 2004 р. в системах оборотного водопостачання використано 6089 млн. м3 води та в системах повторно-послідовного водоспоживання — 4,976 млн. м2 води. Економія свіжої води становила 98. 60%.

Забір води по басейнах основних річок області:

р. Прип’ять — 170,3 млн. м3

р. Льва — 12,41 млн. м3,

р. Горинь — 68,04 млн. м3,

р. Случ — 7,37 млн. м3,

р. Ствига — 12,41 млн. м3

р. Замчисько — 1. 925 млн. м3

р. Устя — 22. 92 млн. м3.

р. Стир — 89,87 млн. м3

р. Іква — 8,10 млн. м3.

Використання води по басейнах основних річок області:

р. Прип’ять — 149,1 млн. м3,

р. Льва — 8,377 млн. м3,

р. Горинь — 59,23 млн. м3,

р. Случ — 4,587 млн. м3

р. Ствига — 8,378 млн. м3

р. Устя — 20,91 млн. м3,

р. Стир — 81,51 млн. м3

р. Іква — 7,133 млн. м 3.

Скиди зворотних вод та забруднювальних речовин.

За статистичною звітністю: «і формою 2-ТП у 2004р. у поверхневі водойми області скинуто 101,3 мли. м3 зворотних вод. Ці зворотні води були відведені від 109підпрншств-водокористувачів.

2.3.1 СТАН ПОВЕРХНЕВИХ ВОД

Гідрографічна мережа Рівненської області складається з 170 річок, загальна довжина яких становить 4. 45 тис. км. Крім того, по території області протікає 1204 невеликих водотоків — струмків (довжина від 0,5 до 10 км) загальною протяжністю понад 3,29 тис. км. Всі вони належать до басейну Прип’яті, що протікає по північно-західній окраїні області впродовж 20 км. Найбільші її притоки — Горинь, Случ, Замчисько, Устя. Враховуючи те, що кількість відборів проб води протягом 2000−2001 рр. були однаковими, а кількість пунктів спостережень на кожній осушувальній системі не змінюється, випадки перевищення ГДК частково можуть відобразити сучасний стан поверхневих водойм на осушувальних масивах області (еталонні системи достатньо повно характеризують комплекс природних умов, а також різноманітність способів осушення, рівня експлікації і сільськогосподарського використання). Для цього була підрахована загальна кількість випадків перевищення ГДК на кожній системі.

Гідрохімічний склад поверхневих вод за останні п’ять років істотно змінюється. Спостерігається збільшення у воді сполук азоту, заліза, сульфатів, а саме вони є головними показниками хімічного складу природних вод. Причиною збільшення концентрації сполук азоту і заліза загального може бути повторне заболочування територій, внаслідок чого збільшується застійність води і продукти розкладу органіки постійно надходять до підземних і поверхневих вод.

За програмою моніторингу меліорованих земель на ґрунтових стаціонарах еталонних осушувальних систем проводяться агрохімічні визначення, визначається вологість з об'ємною вагою і без неї, найменша вологоємність, кислотність і окислювально-відновний потенціал. Результати досліджень по Ґрунтам свідчать про низький вміст сполук калію і фосфору. В певні періоди року запаси вологи не відповідають оптимальним критеріям вирощування сільгоспкультур. що є наслідком відсутності як зволоження у період вегетації так і попереджувального шлюзування на його початку.

Результати кислотної зйомки останніх років підтверджують те, що в динаміці кислотності Ґрунтів простежується несприятлива тенденція. Внаслідок стійкого переважання окисних умов значення близькі до верхньої межі оптимуму.

При відносно стабільних значеннях площ сільськогосподарських угідь з лужними і нейтральними ґрунтами істотно зросли площі з кислими ґрунтами, що за загрозою подальшого розвитку процесів внутрішньо ґрунтової ерозії є джерелом в майбутньому негативних екологічних проявів. Причому нс зростання відбувається за рахунок істотного збільшення середньо кислих, сильно кислих і дуже сильно кислих ґрунтів.

Стир та Іква. Ці головні ріки області мають численні притоки. Всі вищеназвані ріки, крім Замчисько та Усті, транзитні.

Погіршенню якості поверхневих вод сприяють скиди не доочищених та неочищених стічних вод. Найбільшими забруднювачами річок області є комунальні підприємства.

В Рівненській області моніторинг стану поверхневих вод здійснює:

Державне управління екоресурсів в Рівненській області;

Рівненський обласний центр з гідрометеорології;

Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція Рівненського обласного управління меліорації і водного господарства;

Обласна санепідемстанція;

МКП «Рівневода».

Цержуправлінням екоресурсів в Рівненській області обстежено 57 поверхневих водних об'єктів, з них 20 річок, 3 меліоративні канали, 1 струмок, 2 озера, 1 водосховище, 27 ставів, 3 джерела. Всього на поверхневих водних об'єктах області обстежено 103 пункти спостережень. На 14 водних об'єктах у 39 контрольних пунктах спостереження проводились згідно програми моніторингових спостережень.

Стан забруднення річок Рівненської області представлений у вигляді таблиці 3.5. Екологічна оцінка річок області за середнім значенням показників в цілому або на окремих їх ділянках, проводилась згідно «Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями"'.

Загальна довжина річки Прип’ять — 775 км, територією Рівненської області - 20 км. Площа водозбору 114 300 км2, у межах області - 940 км2. Прип’ять має 4 притоки довжиною до 10 км.

Спостереження проводяться у двох пунктах: в с. Млин (суміжний пункт З Волинською областю) та с. Сенчиці (прикордонний пункт з Білоруссю). 15 межах області скиди стічних вод в ріку відсутні, якість води не змінюється, що підтверджується встановленим інтегральним екологічним індексом, який становить 2,0; за ступенем чистоти ріка Прип’ять чиста, стан — дуже добрий, вода другого класу якості.

Річка Стир належить до басейну р. Прип’ять і є її правою притокою Першого порядку. Річка бере початок на Львівщині поблизу джерел Західною Бугу і Серету. Напрям течії річки — з півдня на північ. Стир протікає Колимською і Рівненською областями, а далі - республікою Білорусь.

Загальна довжина річки становить 494 км, у межах області - 208 км, пильна площа водозбору — 12 900 км2, у межах області - 3416 км2. Стир понад 10 великих приток.

Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2004 р.

На території області р. Стир контролювалась на двох ділянках.

Перша ділянка ріки контролювалась у 2 суміжних пунктах з Волинською областю: м. Берестечко (вхід у Рівненську область з Волинської області) та с. Нове (вихід з Рівненської області у Волинську область). Стан р. Стир в контрольному пункті в м. Берестечко та с. Нове характеризується як дуже добрий, річка чиста, клас якості води другий, інтегргільний екологічний індекс за середніми значеннями показників 2,2.

Друга ділянка ріки контролювалась у 9 пунктах. На цій ділянці у річку скидаються промислово-зливові води Рівненської АЕС, стічні води з очисних споруд Кузнецовського МКП і ВКП «Зарічне».

Стан р. Стир в контрольному пункті в с. Полинне на вході річки у Рівненську область з Волинської області характеризується як перехідний під дуже доброго до доброго, річка за ступенем чистоти характеризується від чистої до досить чистої, клас якості води II, інтегральний індекс за середніми значеннями показників — 2,5.

Нижче скиду промислово-зливової каналізації ВП «Рівненська АЕС» якість води в річці покращується, про що свідчить зменшення індексу еколого-санітарних показників з 3,8 до 3,1 та показників специфічних речовин токсичної дії з 2,6 до 1,9. Стан річки характеризується як дуже добрий, річка чиста, клас якості води другий, інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників 2,1.

В пункті в межах с. Бабка інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників знову зростає до 2,4, що спричинене збільшенням індексу еколого-санітарних показників до 3,6 (в основному завдяки азоту нітратному). Стічні води Кузнецовського МКП не погіршують якості поверхневих вод річки. В пункті нижче скиду стічних вод Кузнецовського МКП стан характеризується як дуже добрий, річка чиста, клас якості води другий, інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників 2,3.

Вниз за течією якість води в річці знову дещо погіршується після скиду медоочищених стічних вод ВКП «Зарічне». В цьому пункті стан характеризується як перехідний від дуже доброго до доброго, річка за ступенем чистоти характеризується від чистої до досить чистої, клас якості води II, інтегральний індекс за середніми значеннями показників збільшився до 2,5 за рахунок еколого-санітарних показників — рН, азоту амонійного, ХПК та БПК.

В цілому на другій ділянці стічні води від підприємств Рівненської області суттєво не впливають на якість води в річці. В порівнянні з контрольним пунктом на вході річки в Рівненську область на виході з Рівненської області стан річки покращився завдяки покращенню еколого-санітарних показників (азота амонійного та нітратного, ХПК) та показника специфічних речовин токсичної дії. На витоку в Білорусь річка характеризується як чиста, клас якості води II, клас якості води за її станом — дуже добрий, інтегральний індекс за середніми значеннями показників — 2,4.

Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція здійснювала щоквартальні спостереження за станом поверхневих вод в місцях їх інтенсивного використання та в зоні дії РАЕС та ХЛНС в 3 пунктах спостережень на р. Стир за 25 гідрохімічними показниками.

Оцінка екологічного стану річки проводилась шляхом порівняння максимальних та середніх значень показників за розрахунковий період з нормативними та гранично допустимими концентраціями (ГДК) та визначенням класу вод відповідно до «Методичного керівництва з розрахунку антропогенного навантаження і класифікації екологічного стану малих річок України» і представлена у табличній формі. Середні показники розглядалися затри критичні місяці межені (липень, серпень, вересень) з найвищою імовірністю вмісту основних інгредієнтів, яка обумовлена найвищою активністю сільськогосподарської та промислової діяльності.

Річка Горинь є найбільшою правою притокою р. Прип’ять і бере початок на Волино-Подільському плато з джерел поблизу с. Волиця у Тернопільській області. Загальна довжина водотоку 659 км, у межах області - 386 км. Загальна площа водозбору — 27 700 км2, у межах області - 7828 км2. Річка має 40 приток довжиною до 10 км. Основна правобережна притока р. Случ. Горинь відноситься до рівнинних річок. По всій довжині (373 км) в межах області річка зазнає значного антропогенного впливу.

Контролювалась р. Горинь у 17 пунктах. Середній інтегральний екологічний індекс у суміжному пункті з Тернопільською областю становить 2,3. В межах Острозького району інтегральний екологічний індекс дещо зменшується до 2,2, але в результаті скиду недостатньо очищених стічних вод з ДП «'Острог-водоканал» інтегральний екологічний індекс за середнім значенням показників знову зростає до 2,4 за рахунок значного внеску в забруднення еколого-санітарних показників: азоту амонійного та фосфатів (індекс забруднення за еколого-санітарними критеріями — 4,1).

В Гощанському районі вода р. Горинь покращується, інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників зменшується до 2.1. Стічні води з очисних споруд Горбаківської дільниці МКП ««Рівневода'' не погіршують якості води в річці.

Далі за течією зафіксоване забруднення річки і в пункті нижче скиду стічних вод ВАТ «Рівнеазот» — інтегральний екологічний індекс за середніми визначеннями показників збільшується до 2,4. Погіршення якості води в контрольному пункті відбувається: в сольовому блоці - за рахунок скиду сульфатів (в середньому 47,65 мг/л); у трофо-сапробіологічному блоці - за рахунок скиду фосфатів (в середньому 3,6 мг/л); скид фторидів визначає збільшення блокового індексу специфічних показників токсичної дії. Клас якості води в цьому пункті контролю — 11, ступінь чистоти — досить чиста, стан — добрий.

Погіршення якості води в річці відбувається і надалі: після впадіння її притоки р. Устя, скиду недостатньо очищених стічних вод з Острозького району та після впадіння її притоки р. Замчисько. Інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників збільшується до 2,6, 2,7 та 6 відповідно, в основному за рахунок збільшення блокового індексу еколого-санітарних показників та специфічних показників токсичної дії.

В Дубровицькому районі якість води р. Горинь покращується, інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників зменшується до 2,2 в основному за рахунок зменшення внеску в забруднення специфічних показників токсичної дії.

На витоку в Білорусь річка Горинь контролюється в пункті біля с. Висоцьк, на 82,5 км від гирла, де інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників становить 2,4. Якість води згідно критеріїв екологічної класифікації: клас якості води — II, ступінь чистоти — чиста, стан — дуже добрий.

Рівненський обласний центр з гідрометеоролога здійснював щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 3 пунктах спостережень на р. Горинь за 17 показниками (біогенними компонентами, забруднюючими речовинами неорганічного та органічного походження).

Аналізуючи результати спостережень р. Горинь, які велись протягом 2000−2004 років, спостерігається стабільність рівня забруднення по більшості інгредієнтах, але по деяких, зокрема азоту амонійному і азоту мітритному забрудненість в 2004 р. дещо виросла.

В пунктах спостереження р. Горинь середньорічний вміст забруднюючих компонентів в 2000—2004 рр. представлений в табл. 3.7. Табл. 3.7. Середньорічні показники якості води р. Горинь

Незначний рівень забруднення річки спостерігався в пункті 8,0 км вище смт Оржів. Середньорічні концентрації забруднюючих речовин не перевищували ГДК, окрім хрому шестивалентного, азоту амонійного. Протягом року спостерігався високий вміст розчиненого у воді кисню 7,3−14,1 мг/дм3, хімічне споживання кисню в середньому становило 20,6 мг/дм3.

За останні 5 років середньорічний вміст основних компонентів зменшився, особливо по шестивалентному хрому від 6,7 ГДК у 2000 р. до 2,5 ГДК у 2004 р. Перевищень ГДК хлоридами, сульфатами, кальцієм, магнієм, азотом нітратним та нітритним. СПАР, нафтопродуктами (крім 2001 р. -1,2 ГДК) зафіксовано не було.

Більш забрудненою р. Горинь є в пунктах спостереження в межах смт Оржів, нижче скиду з очисних споруд ВАТ «Рівнеазот» та нижче скиду стічних вод ВАТ «ОДЕК-Україна». Як видно з таблиці 3. 7, протягом року в пункті в межах смт Оржів та в пункті нижче скидів ВАТ «ОДЕК-Україна» спостерігались перевищення ГДК за основними забруднюючими компонентами: азотом амонійним та нітритним, шестивалентним хромом, БПК. ХСК в середньому становило 28,4 мг/дм3, розчинений кисень становив 7,6 — 13,7 мг/дм3.

За останні 5 років у цих пунктах середньорічні забруднення азотом нітритним, азотом амонійним, БПК, перевищували ГДК. Забрудненість шестивалентним хромом хоч і зменшилась, але перевищувала ГДК. Так у пункті в межах смт Оржів концентрація хрому шестивалентного становила в 2004 р. 3,1 ГДК проти 8,5 ГДК у 2000 р, у пункті нижче скидів ВАТ «ОДЕК-Україна» в 2004 р. 3,0 ГДК проти 10,7 ГДК у 2000 р. Перевищень ГДК хлоридами, сульфатами, кальцієм, магнієм, азотом нітратним та СПАР не було.

МКП «Рівневода» здійснювались щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 2 пунктах спостережень на р. Горинь за 17 показниками. Аналізуючи результати спостережень на р. Горинь слід відмітити низький вміст розчиненого у воді кисню (менше 6 мг/л) в пункті до скиду стічних вод з очисних споруд Горбаківської дільниці 4,3−5,8 мг/л і після скиду стічних вод-4,0 -4.9 мг/л. Перевищення середньорічних показників зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод по БПК, азоту нітратному. Середньорічні забруднення по інших показниках не перевищували ГДК.

Рівненсько гідрогеолого-меліораптвна експедиція здійснювала щоквартальні спостереження за станом поверхневих вод р. Горинь в пункті спостережень с. Висоцьк за 25 гідрохімічними показниками.

Оцінка екологічного стану річки проводилась аналогічно як і для р. Стир за три критичні місяці межені і представлена у табличній формі.

Річка Устя є лівою притокою першого порядку р. Горинь. Басейн річки розташований у межах лісової зони. Устя бере початок в 2 км на південний схід від с. Дермань-1, та протікає по території Рівненської області. Річка має 28 приток довжиною до 10 км.

Довжина р. Устя становить 68 км, площа водозбору — 762 км2. Річка має три притоки довжиною більше 10 км.

Ця невелика річка зазнає найбільшого антропогенного впливу в межах м. Рівне і області. В річку скидаються стічні води ВАТ «Волинь», Квасилівська дільниця МКП «Рівневода», очисні споруди МКГІ «Рівневода'' 66 в м. Рівне та зливові води м. Рівне.

Річка контролювалась в 9 основних пунктах. За фоновий прийнятий пункт на витоку ріки в с. Дермань-2, що знаходиться на відстані 65,5 км від гирла. У фоновому пункті слід відмітити значний природний вміст показників специфічних речовин токсичної дії (залізо, цинк, марганець, фториди). Інтегральний екологічний індекс природного фону за середніми значеннями показників — 2,3.

Внаслідок скиду стічних вод Квасилівської дільниці МКП «Рівневода» інтегральний екологічний індекс збільшується до 2,8 за рахунок збільшення індексів еколого-санітарних показників (азоту амонійного, фосфатів) до 4,1, специфічного показника токсичної дії (фторидів) до 2,5.

В пункті нижче скиду очисних споруд МКП «Рівневода» м. Рівне інтегральний екологічний індекс збільшується до 3,3 за рахунок збільшення індексів трофо-сапробіологічних показників (ХПК, БКП5, зважені речовини, азот нітритний) до 5,2 та специфічних показників токсичної дії (марганець, фториди) до 2,8. Різко зменшується вміст розчиненого у воді кисню до 3.2 мг/л.

В цілому скид недостатньо-очищених стічних вод з підприємств негативно впливає на якість води в річці. Інтегральний екологічний індекс за середини значеннями показників збільшується за течією з 2,3 до 3.3. В гирлі ріка охарактеризована II класом якості води, ступінь чистоти — вода досить чиста, стан — добрий, інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників — 3,1.

Рівненський обласний центр з гідрометеорології здійснював щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 2 пунктах спостережень на р. Устя за 17 показниками (біогенними компонентами, забруднюючими речовинами неорганічного та органічного походження).

Аналізуючи результати спостережень р. Устя, які велись протягом 2000−2004 років, спостерігається стабільність рівня забруднення по більшості інгредієнтах, але по деяких, зокрема азоту амонійному, азоту нітратному, забрудненість в 2004 р. дещо виросла.

Протягом останніх п’яти років спостереження досить високим залишається рівень забруднення р. Устя нижче міста, нижче скиду стічних вод очисних споруд м. Рівне. Такий стан забруднення річки та низький вміст розчиненого у воді кисню (у «літній» період фіксується його зниження до 1,0 — 3,0 мг/дм) є наслідком неорганізованих скидів забруднюючих речовин підприємствами міста та неспроможністю очисних споруд повністю нейтралізувати забруднення.

Аналізуючи результати спостережень на р. Устя у пункті до і після скиду стічних вод очисних споруд Квасилівської дільниці МКП «Рівневода» слід відмітити, що вміст розчиненого у воді кисню був високим 8,0−10.6 мг/л в пункті до скиду і 8,2−10,9 мг/л після скиду стічних вод з очисних споруд. Перевищення середньорічних показників зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод по БПК, залізу загальному та нафтопродуктам. По іншим показникам середньорічні забруднення не перевищували ГДК.

Високий рівень забруднення р. Устя спостерігається у пункті нижче скиду стічних вод очисних споруд м. Рівне. Випадки низького вмісту розчиненого у воді кисню (менше 4 мг/дм3) зафіксовано у травні-вересні і протягом року вміст кисню коливався від 2,9 — 11,9 мг/дм3. Перевищення середньорічних показників зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод по БПК., азоту амонійному, азоту нітратному. залізу загальному та міді. Крім того в пункті після скиду стічних вод зафіксоване перевищення семирічних показників по нафтопродуктах. По іншим показникам се-N цілорічні забруднення не перевищували ГДК. Ріка Стубелка належить до басейну р. Горинь та її лівою притокою першого порядку. Річка протікає тільки територією Рівненської області. Довжина річки 86 км, площа водозбору — 1350 км2, в межах області - '' км «. За початок річки прийнята точка, що розташована у 2 км на схід мі і смт. Мізоч Здолбунівського району. Річка має 29 приток довжиною до III КМ.

Санітарно-епідеміологічною службою області спостереженнями охоплено 22 річки, що зазнають найбільшого антропогенного впливу в 67 визначених пунктах спостережень, із проведених 420 досліджень та санітарно-хімічні показники та 450 досліджень на мікробіологічні показники не відповідали нормативним вимогам 92 проби (або 21.9%) та 111 проб (24,7) відповідно. Серед 104 відібраних проб на вміст пестицидів. 112 проб на вміст важких металів та 193 проб на вміст СПАР невідповідності виявлено не було.

Невідповідність якості води за хімічними показниками фіксувалась в повному по завислих речовинах, нафтопродуктах, аміаку, загальному залізу. формальдегіду, вмісту органічних речовин.

Рівненською міською СЕС спостереження проводились на 3 поверхових водних об'єктах (озеро Басів Кут. озера гідропарку, р. Устя) у 5 пункт іч спостережень. Організований випуск стічних вод від промислових підприємств міста Рівне в лапі водойми не проводиться, але погіршенню якості поверхневих вод сприяють змиви з урбанізованих територій порушення технічного стану очисних споруд. Найбільшого антропогенного впливу зазнає р. Устя від скиду стічних вод з очисних споруд. Протягом року відібрано 59 проб поверхневої води на бактеріологічні показники, з них 49 проб або 83% не відповідали вимогам та 51 проба поверхневої води на по санітарно-хімічні показники, з них 22 проби або 43% не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам (по аміаку, залізу, БПК,).

Радіоактивне забруднення поверхневих вод в Рівненській області визначається в основному впливом Рівненської і Хмельницької атомних електростанцій. Особлива увага суб'єктів моніторингу приділялась спостереженню за забрудненням поверхневих вод в зоні дії РАЕС та ХАЕС.

За даними Рівненського обласного центру з гідрометеорології сумарна бета-активність проб води, що відбиралися в зоні дії РАЕС та ХАЕС, протягом 2004 р. не перевищувала 5. 4×10″ К/д. В зоні дії РАЕС та ХАЕС відбирались проби поверхневих вод для гамма-спектрометричного аналізу на вміст в них Сз. Концентрації Сз в пробах води не перевищують рівнів встановлених НРБУ-97 та ДР-97. Детальний аналіз подано в таблиці 3. 12.

Радіологічною лабораторією Рівненської гідрогеолого-меліоративної експедиції проведено радіологічні аналізи, в гамма-спектрометричні та радіохімічні (на 5г) в поверхневих водоймах Рівненської та Волинської областей. Збільшення радіоактивного забруднення Сз зафіксовано в промислових стічних водах РАЕС у листопаді 2004 р. — 24,7 К/л. але даний показник не перевищує встановлених нормативів ДР-97 — 54 К/л. Детальний аналіз забруднення радіонуклідами поверхневих вод в зоні впливу РАЕС та ХАЕС.

Еколого-меліоративний моніторинг поверхневих та ґрунтових вод меліорованих і прилеглих до них земель проводить Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція. На 9 еталонних осушувальних системах були відібрані проби в магістральних каналах, ставках, дренажних колекторах. Результати досліджень, що здійснювались у 2004 р. наведено в таблиці Враховуючи те, що кількість відборів проб води протягом 2000−200−1 рр. були однаковими, а кількість пунктів спостережень на кожній осушувальній системі не змінюється, випадки перевищення ГДК частково можуть відобразити сучасний стан поверхневих водойм на осушувальних масивах області (еталонні системи достатньо повно характеризують комплекс природних умов, а також різноманітність способів осушення, рівня експлікації і сільськогосподарського використання). Для цього була підрахована загальна кількість випадків перевищення ГДК на кожній системі і узагальнені дані.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой