Життєвий цикл економічних інформаційних систем

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Программирование


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний економічний університет

Факультет міжнародного бізнесу та менеджменту

кафедра міжнародної економіки

ІНДЗ на тему:

«Життєвий цикл економічних інформаційних систем»

Виконав

студент групи МЕс-51

Блендоногий Я. Д

Перевірив

викладач Гродський С. В

Тернопіль — 2011

План

Вступ

1. Стадії та етапи життєвого циклу економічної інформаційної системи

2. Поняття та розвиток економічних інформаційних систем

3. Класифікація, принципи побудови, функції та інформаційні потоки ЕІС

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Мета даної роботи — визначити життєвий цикл економічних інформаційних систем.

Об'єктом дослідження Є ЕІС.

До основних завдань належать:

— визначення життєвого циклу економічних інформаційних систем;

— характеристика основних видів даного типу ІС;

— дослідження основних інформаційних потоків ЕІС;

— характеристика принципів побудови ЕІС;

— визначення позитивних та негативних сторін економічної інформаційної системи;

— охарактеризувати особливості застосування даного виду інформації в сучасних умовах тощо.

Актуальність теми. Інформація, використовувана в економічній інформаційній системі, повинна бути методично поєднаною, достовірною, лаконічною (при оптимальній насиченості необхідними даними), просто кодуватись, доступною для розуміння і своєчасно передаватись користувачеві.

Розвиток інформаційних технологій у середині 90-х років призвів до фактичного створення найбільш розвиненою частиною людства того самого «інформаційного суспільства», про яке так багато казали останнє десятиріччя, що його перестали сприймати серйозно. Увесь розвиток людства, у тому числі і в економіці, визначається зараз і буде визначатися наступне десятиріччя досягненням нового якісного рівня одразу двома фундаментальними процесами: розвитком нових технологій, в першу чергу інформаційних, та швидкою глобалізацією економіки, що зараз спирається на перший процес. Отже аналіз цих двох понять у сукупності дає нам змогу визначити, проаналізувати сучасний стан та перспективи розвитку економічних інформаційних систем.

Інформаційні системи здавна знаходять (в тому чи іншому вигляді) досить широке застосування в життєдіяльності людства. Це пов’язано з тим, що для існування цивілізації необхідний обмін інформацією -- передача знань, як між окремими членами і колективами суспільства, так і між різними поколіннями.

Сьогодні обробка економічної інформації стала самостійною науково-технічним напрямком з великою різноманітністю ідей і методів. Окремі компоненти процесу обробки даних досягли високого ступеня організації та взаємозв'язку, що дозволяє об'єднати всі засоби обробки інформації, на конкретному економічному об'єкті поняттям «економічна інформаційна система «(ЕІС).

1. Стадії та етапи життєвого циклу економічної інформаційної системи

Життєвий цикл інформаційної системи розпочинається із задуму про її створення, потім вона проходить етапи проектування, впровадження, випробовувань і використання. Закінчується життєвий цикл виводом системи з використання (зняттям з виробництва) із причин морального або фізичного старіння. Відповідно до ГОСТу 34. 601−90 для інформаційних систем передбачено вісім стадій робіт її створення:

— формування вимог до автоматизованої системи;

— розробка концепції системи;

— розробка технічного завдання для проектування;

— ескізне проектування;

— технічне проектування;

— виготовлення робочої документації;

— введення в експлуатацію;

— супровід системи.

При обстеженні об'єкта використовують три методи:

а) горизонтальний — інформація вивчається в кожному структурному підрозділі об'єкта без урахування інформаційного зв’язку між ними;

б) вертикальний — вивчається інформаційний рух від виникнення до результатів обробки з урахуванням ієрархічної структури управління;

в) комбінований — вивчення починається за вертикальним методом, і за необхідності обстежуються інформаційні потоки, які впливають на результати обробки даних [4, 211].

Обстеження може проводитись різними способами: бесіди, опитування, анкетування; аналіз документів і їх потоків; вибіркове обстеження аналогічних за видом своєї діяль-ності підрозділів (метод аналогій); документальна інвентаризація; фотографія, самофотографія і хронометраж робочого дня; інвентаризація обчислювальних робіт.

Джерелами інформації при обстеженні можуть бути: паспорт виробництва, річні звіти, плани перспективного розвитку, поточні бухгалтерська, планова, звітна, статистична інформації та ін. Результати досліджень оформляються актами.

Втілення проекту у вигляді діючої системи називається реалізацією системи.

У комп’ютерних технологіях використовуються такі основні режими їх роботи: централізований і децентралізований, автономний і в мережах, пакетний, діалоговий, реального часу, мультипрограмування, розподілу часу, інтерактивний, телеобробки і т. ін.

Пакетний режим полягає в обробці завдань без участі замовника в обчислювальному процесі (може бути і дистанційним, коли завдання обробляються в пакеті по черзі чи за пріоритетом) [12, 96].

Діалоговий режим — це режим взаємодії людини з системою обробки інформації в темпі, порівняльному з темпом обробки інформації людиною.

Режим телеобробки — дистанційне введення, обробка і одержання інформації. Останнім часом дедалі частіше використовуються близькі за значенням терміни «режим мережної обробки», «режим клієнт-сервер».

Інтерактивний режим — різновид діалового режиму з використанням теелеобробки чи безпосередньої роботи на ЕОМ з взаємодією на процес, що викликає реакцію процесу у відповідь.

Режим мультипрограмування — обробка інформації з таким використанням ресурсів системи (чи ЕОМ), коли вони одночасно задіяні більш ніж в одному процесі обробки інформації.

Режим розподілу часу — режим мультипрограмування, за якого для забезпечення одночасного виконання групи процесів в інтерактивному режимі ресурси системи обробки інформації надаються кожному процесу на інтервал часу в порядку послідовності чи за пріорітетом.

Режим реального часу — режим обробки інформації системою при взаємодії з зовнішніми процесами в темпі ходу цих процесів [7, 541].

Створюючи комп’ютерні технології, додержуються певних принципів, які враховують організаційні, кадрові, технічні, програмні та інші особливості економічної системи. Основні із цих принципів такі:

— інтеграція обробки даних з широким використанням АБД;

— раціональне поєднання централізованої і децентралізованої обробки даних;

— використання типових технологій і операцій та уніфікація їх елементів;

— спрощення технологічних процесів та підвищення їх ефективності за рахунок автоматизації основних і контрольних операцій і т. ін.

Обстеження предметної сфери складається із: 1) вивчення початкових даних та їхніх інформаційних потоків в об'єкті управління; 2) вивчення і аналіз даних кінцевих документів (звітів) об'єкта дослідження; 3) вивчення умов, яким повинні відповідати дані; 4) вивчення обмежень. При цьому обов’язково вводяться позначення даних у кожному документі і вказуються джерела їх надходження. Джерелами обстеження є документообіг, методики розрахунків, структура об'єкта управління, цілі, функції і задачі підрозділів. Формуються вимоги до системи, оцінюють терміни виконання і орієнтовну вартість робіт. Одночасно із збиранням інформації про об'єкти проводиться їх аналіз, який включає встановлення атрибутів даних і зв’язків між об'єктами інформації, даними та їхніми атрибутами.

Збирання даних — це трудомістка праця і вимагає обов’язкової участі керівництва, тому призначається адміністратор бази даних (АБД). Кожен керівник або співробітник, який користується даними або бере участь у їхній підготовці, повинен заповнити відповідну анкету. У формах анкет має бути передбачена можливість доповнення початкових даних [2, 81].

Анкета повинна вміщати:

— ім'я і опис об'єкта інформації; поряд з основним іменем вказуються його синоніми, надається його вербальний опис (смисловий зміст), навіть, якщо цей смисл очевидний; наприклад, «Журнал викладача» і «Форма обліку студентів»;

— ім'я і опис даних; поряд з основним іменем наводяться всі його синоніми і надається їх розкодування, повний вербальний опис;

— джерело надходження даних у структурі підприємства; наприклад, спонсор, деканат, відділ кадрів та ін. ;

— атрибути даних — вказуються їхні атрибути: типи (числовий, текстовий та ін.), одиниці величин, діапазон зміни;

— мета використання даних; наприклад, використовується для призначення стипендії, у деканат для вирішення питання про закінчення закладу;

— обмеження для виведення результату — читання, друкування, накопичення;

— ступінь важливості даних — вказується значення даних для реалізації або поширення функції підприємства;

Одночасно з анкетуванням досліджуються інформаційні потоки у предметній сфері і при обробці даних [9, 49].

Рекомендується розробити графічні схеми об'єктів і потоків даних з чітким визначенням вхідних і вихідних даних, а також графічну схему документообігу.

Розробка концепції системи передбачає чотири етапи:

— вивчення об'єкта управління;

— виконання науково-дослідних робіт;

— розробка варіантів концепції;

— оформлення звіту про роботу.

Стадія розробки документації включає два етапи:

— розробку робочої документації на систему або її частини;

— розробку або адаптацію програм.

Введення в експлуатацію. Проводиться підготовка об'єкта управління, введення економічної інформаційної системи в дію і підписання акту приймання-здачі системи в експлуатацію. Стадія виконується вісьмома етапами: підготовка об'єкта до впровадження системи; підготовка персоналу; комплектація системи; будівельно-монтажні роботи; пусконалагоджувальні роботи; проведення попередніх випробовувань; експериментальна експлуатація; проведення приймальних випробовувань.

Супровід системи передбачає контроль за функціонуванням системи, усунення виявлених недоліків, внесення змін у документацію і виконання інших робіт, передбачених гарантійними зобов’язуваннями. Тут реалізується два етапи: роботи відповідно до гарантійних зобов’язань; післягарантійне обслуговування [3, 101].

2. Поняття та розвиток економічних інформаційних систем

Економічні інформаційні системи — це людино-машинні системи, які збирають, нагромаджують, зберігають, оброблюють і видають за запитом чи замовленням інформацію у вигляді даних і знань, необхідних для керування економічним об'єктом.

Cучасні економічні інформаційні системи створюються для обробки великих обсягів інформації при жорстких обмеженнях на час видачі результатів. Вони мають складну формалізацію процедур прийняття рішень для більшості задач, високий ступінь інтеграції елементів, які входять до складу системи, велику кількість зв’язків між елементами, характеризуються гнучкістю і можливістю модифікації.

В економіці роль нервової системи відіграють інформаційні потоки. Порушення в потоках інформації призводять до перебоїв як в роботі конкретного підприємства, так і всього господарства, а без достовірної, повної та своєчасної інформації неможливо керувати будь-яким виробництвом [10, 54].

У 50-і роки минулого століття на ЕОМ в основному вирішувалися окремі економічні завдання, пов’язані з необхідністю переробки великих інформаційних масивів, наприклад, такі, як нарахування заробітної плати, складання статистичних звітів і т. п., або завдання, які виконують оптимізаційні розрахунки, наприклад, розв"язок транспортної задачі.

У 60-і роки м.с. виникає ідея комплексної автоматизації управління підприємствами та інтеграції інформаційного забезпечення на основі баз даних. Реальністю автоматизовані системи управління стали в 70-і роки на базі ЕОМ 3-го покоління, які дозволили створювати обчислювальні системи з розподіленою термінальної мережею. Однак недостатня швидкодія і надійність обчислювальних машин не змогли перетворити ЕІС на інструмент докорінного підвищення ефективності управління підприємствами.

80-роки позначені впровадженням персональних ЕОМ в практику роботи управлінських працівників, створенням широкого набору автоматизованих робочих місць (АРМів) на базі мов 4-го покоління, що дозволяють за допомогою генераторів запитів, звітів, екранних форм, діалогу швидко розробляти зручні для користувачів додатки.

Для 90-х років характерний розвиток телекомунікаційних засобів, що призвело до створення гнучких локальних і глобальних обчислювальних мереж, що визначили можливість розробки та впровадження корпоративних ЕІС (КЕІС). КЕІС об'єднують можливості систем комплексної автоматизації управління 70-х років і локальної автоматизації 80 — років.

В сучасному суспільстві інформаційні технології присутні у всіх сферах господарського життя [6, 40].

3. Класифікація, принципи побудови, функції та інформаційні потоки ЕІС

Економічні інформаційні системи розподіляють за наступною класифікацією.

1. У зв’язку з великою кількістю функціональних особливостей для ЕІС може бути виділено безліч різних класифікаційних ознак. Так, відповідно до рівня застосування та адміністративним поділом можна розрізняти ЕІС підприємства, району, області і держави.

2. В економіці з урахуванням сфери застосування виділяються:

* банківські інформаційні системи;

* інформаційні системи фондового ринку;

* страхові інформаційні системи;

* податкові інформаційні системи;

* інформаційні системи промислових підприємств і організацій (особливе місце за значимістю та поширеність в них займають бухгалтерські ІС);

* статистичні інформаційні системи та ін.

3. За рівнем автоматизації процесів управління ІС поділяються на--- інформаційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформаційно-керівні, системи підтримки прийняття рішень, інтелектуальні ІС.

4. За ступенем централізації обробки інформації -- централізовані ІС, децентралізовані ІС, інформаційні системи колективного використання.

5. За ступенем інтеграції функцій -- багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями управління (підприємство -- об'єднання, об'єднання -- галузь і т. ін.), багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями планування і т. ін.

6. За типом ІС розподіляються на фактографічні, документальні і документально-фактографічні ІС [11, 102].

До основних принципів побудови і функціонування ЕІС належать:

1) відповідність — ЕІС повинна забезпечувати функціонування об'єкту із заданою ефективністю;

2) економічність — економічний виграш на об'єкті від використання ЕІС повинен перевищувати витрати на обробку інформації;

3) регламентність — обробка більшої частини інформації за розкладом, із заданою періодичністю;

4) самоконтроль — виявлення та виправлення помилок системою в даних і процесах їх обробки;

5) інтегральність — одноразове введення даних в ЕІС та їх багаторазове (багатоцільове) використання;

6) адаптивність — здатність ЕІС змінювати свою структуру і закон поведінки для досягнення оптимального результату при змінних зовнішніх умовах [5, 316].

Система управління являє собою сукупність взаємодіючих структурних підрозділів економічної системи (наприклад, на промисловому підприємстві: дирекція, відділи фінансовий, виробничий, постачання, збуту тощо), що здійснюють наступні функції управління:

* планування — функція, яка визначає мету функціонування економічної системи на різні періоди часу (стратегічне, тактичне, оперативне планування);

* облік — функція, що відображає стан об'єкту управління в результаті виконання господарських процесів;

* контроль — функція, за допомогою якої визначається відхилення облікових даних від планових цілей і нормативів;

* оперативне управління — функція, що здійснює регулювання всіх господарських процесів з метою виключення виникаючих відхилень у планових та облікових даних;

* аналіз — функція, що визначає тенденції в роботі економічної системи і резерви, які враховуються при плануванні на наступний часовий період [1, 88].

ЕІС пов’язує об'єкт і систему управління між собою та з зовнішнім середовищем через наступні інформаційні потоки.

1. Інформаційний потік з зовнішнього середовища в систему представляє, з одного боку, потік нормативної інформації, який створюється державними установами в частині законодавства і, з іншого, потік інформації про кон’юнктуру ринку, який створюється конкурентами, споживачами, постачальниками.

2. Інформаційний потік з системи у зовнішнє середовище — звітна інформація, фінансова інформація в державні органи, інвесторам, кредиторам, споживачам; маркетингова інформація потенційним споживачам.

3. Інформаційний потік із системи управління на об'єкт управління — (прямий зв’язок) представляє сукупність планової нормативної та інформації розпорядника для здійснення господарських процесів.

4. Інформаційний потік від об'єкта управління до системи управління — (зворотній зв’язок) який відображає облікову інформацію про стан об'єкта управління економічною системою (сировини, матеріалів, грошових, енергетичних, трудових ресурсів, готової продукції і виконаних послуги) в результаті виконання господарських процесів [8, 174].

Висновки

Проаналізувавши вище викладений матеріал зробимо ряд висновків.

Найважливішим видом інформації є економічна. Аналогічно, основним видом інформаційної системи є економічна.

Економічні інформаційні системи — це людино-машинні системи, які збирають, нагромаджують, зберігають, оброблюють і видають за запитом чи замовленням інформацію у вигляді даних і знань, необхідних для керування економічним об'єктом.

Життєвий цикл інформаційної системи розпочинається із задуму про її створення, потім вона проходить етапи проектування, впровадження, випробовувань і використання. Закінчується життєвий цикл виводом системи з використання із причин морального або фізичного старіння.

Cучасні економічні інформаційні системи створюються для обробки великих обсягів інформації при жорстких обмеженнях на час видачі результатів. Вони мають складну формалізацію процедур прийняття рішень для більшості задач, високий ступінь інтеграції елементів, які входять до складу системи, велику кількість зв’язків між елементами, характеризуються гнучкістю і можливістю модифікації.

До основних принципів побудови і функціонування ЕІС належать:

відповідність, економічність, регламентність, самоконтроль, інтегральність та адаптивність.

В ЕІС виділяють наступні інформаційні потоки: інформаційний потік з зовнішнього середовища в систему; інформаційний потік з системи у зовнішнє середовище; інформаційний потік із системи управління на об'єкт управління; інформаційний потік від об'єкта управління до системи управління.

Відповідно до рівня застосування та адміністративним поділом можна розрізняти ЕІС підприємства, району, області і держави.

В економіці з урахуванням сфери застосування виділяються: банківські інформаційні системи; інформаційні системи фондового ринку; страхові інформаційні системи; податкові інформаційні системи; інформаційні системи промислових підприємств і організацій; статистичні інформаційні системи та ін.

За рівнем автоматизації процесів управління ІС поділяються на: інформаційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформаційно-керівні, системи підтримки прийняття рішень, інтелектуальні ІС.

За ступенем централізації обробки інформації -- централізовані ІС, децентралізовані ІС, інформаційні системи колективного використання.

За ступенем інтеграції функцій -- багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями управління (підприємство -- об'єднання, об'єднання -- галузь і т. ін.), багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями планування і т. ін.

За типом ІС розподіляються на фактографічні, документальні і документально-фактографічні ІС.

Список використаної літератури

економічний інформаційний система

1. Береза А. М. Основи створення інформаційних систем: Навчальний посібник. — К., КНЕУ, 2001. — 214 с.

2. Волков С. И., Романов А. Н. Организация машинной обработки экономической информации. — М., Финансы и статистика, 2004.

3. Кондрашова С. С. Інформаційні технології в економіці: Навч. посібник.- К.: МАУП, 1998. — 136 с.

4. Писаревська Т. А. Інформаційні системи. — К., КНЕУ, 2004. — 369 с.

5. Ситник В. Ф. та інші. Основи інформаційних систем: Навчальний посібник. — К., КНЕУ. 2001. — 420 с.

6. Берко А. Ю., Верес О. М. Організація баз даних: практичний курс: Навч. посібн. /За наук. ред. В. В. Пасічника. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2003. — 152 с.

7. Беспалов В. М., Вакула А. Ю., Гострик А. М., Діордіца С. Г., Таракановський С. М., Тихонович Є. В. Інформатика для економістів: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів економічних спеціальностей. — К.: ЦУЛ, 2003. — 788 с.

8. Вовчак І. С. Інформаційні системи та комп’ютерні технології: Навч. посібн. -Тернопіль: Карт-бланш, 2001. — 354 с.

9. Горбунов-Посадов М. М., Корягин Д. А., Мартынюк В. В. Системное обеспечение пакетов прикладных программ. — М.: Наука, 2005.

10. Дибкова Л. М. Інформаційні системи в економіці: Посібник для студ. Вищих навч. закладів. — К.: «Академвидав», 2002.

11. Єрьоміна Н. В. Проектування баз даних: Навч. посібн. — К.: КНЕУ, 2000. — 208 с.

12. Економічні інформаційні системи. Посібник / За ред. О. І. Пушкаря. — К.: «Академія», 2001.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой