Забезпечення конкурентоспроможності підприємства "Судмаш" в умовах кризи

Тип работы:
Дипломная
Предмет:
Менеджмент


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Реферат

Дипломна робота на тему «Забезпечення конкурентоспроможності підприємства „Судмаш“ в умовах кризи» написана на основі існуючого підприємства.

Мета роботи — довести необхідність аналізу конкурентоспроможності вітчизняних підприємств та розробка заходів щодо її підвищення конкурентоспроможності та виходу підприємств з глибокої економічної кризи.

В роботі розглядаються такі питання:

— конкурентоспроможність підприємств галузі машинобудування в сучасних умовах; аналіз ретроспективи та перспективи розвитку галузі, методика аналізу конкурентоспроможності та оцінка конкурентних стратегій М. Портера;

— аналіз та оцінка конкурентоспроможності ДП «Судмаш»: загальна характеристика, аналіз впливу чинників зовнішнього середовища, управлінське обстеження сильних та слабких сторін заводу;

— економічне обґрунтування розвитку заводу «Судмаш» на прикладі стратегії лідерства за рахунок економії на витратах;

— пропозиції щодо покращення діяльності з охорони праці на заводі.

Дипломна робота написана на 90 листах, має ЗО таблиць, З рисунки, 1 додаток, 30 джерел використаної літератури.

ЗМІСТ

ВСТУП

6

РОЗДІЛ 1. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ ГАЛУЗІ МАШИНОБУДУВАННЯ В УМОВАХ КРИЗИ.

8

1.1. Характеристика галузі машинобудування в Україні.

8

1.2. Перспективи розвитку машинобудування.

10

1.3. Конкурентоспроможність продукції та оцінка існуючих конкурентних стратегій.

12

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ДП «СУДМАШ».

30

2.1 Загальна характеристика підприємства.

30

2.2 Аналіз впливу зовнішнього та внутрішнього середовища на діяльність заводу.

35

2.3 Управлінське обстеження сильних та слабких сторін заводу.

SWOT — аналіз діяльності ДП «Судмаш»

41

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА «СУДМАШ».

57

3.1. Стратегічні напрямки у розвитку конкурентоспроможності підприємств.

57

3.2. Обґрунтування конкурентної стратегії розвитку.

62

3.2.1. Реалізація стратегії лідерства за рахунок економії на витратах.

63

3.3. Використання сучасних інформаційних технологій у розвитку з обґрунтування стратегії розвитку заводу.

69

РОЗДІЛ 4. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ОХОРОНА ПРАЦІ НА ДП «СУДМАШ».

71

4.1. Правове забезпечення охорони праці в Україні.

71

4.2. Робота служби охорони праці на ДП «Судмаш».

72

4.3. Особливості забезпечення безпеки життєдіяльності в даному виді виробництва.

75

4.4. Засоби індивідуального захисту працюючих на ДП «Судмаш».

77

4.5. Охорона навколишнього середовища на підприємстві.

79

ВИСНОВОК

81

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

83

ВСТУП

Для сучасної української економіки, так само й для умов господарювання в нашій державі, характерною рисою є не передбачувані зміни. На шляху досягнення певних результатів у своїй діяльності вітчизняні підприємства зустрічають багато перешкод, але в сучасних * умовах можливості розвитку також часто мають місце.

Таким чином тема дипломної роботи «Забезпечення конкурентоспроможності підприємства в умовах кризи» є актуальною.

Ринкова економіка орієнтує підприємства на задоволення попиту й потреб ринку, на запити конкретних споживачів та організацію виробництва тільки тієї продукції, що користується попитом і може принести необхідний для подальшого розвитку прибуток. Умови й принципи функціонування підприємств, результати діяльності тепер залежать від конкурентоспроможності їх продукції на ринку.

А. Кредисов і В. Дерев’янко наголошують на «необхідності формування такої економічної політики держави, що сприяла б забезпеченню конкурентного економічного порядку, бо лише за умов конкурентної боротьби існує необхідність постійного удосконалення і підвищення ефективності виробництва».

Конкуренція є звичайним атрибутом ринку, на якому сперечаються за право бути власником грошей споживача різні товаровиробники. Тому досягнення конкурентоспроможності своїх товарів та послуг, а згодом і усієї фірми, є найважливішою метою у сучасному ринковому світі.

Єдине формування терміну «конкурентоспроможність поки, що відсутнє, однак, наявні визначення базуються на двох методичних підходах. Перший визначає конкурентоспроможність як комплекс властивостей товару, що відрізняють його від товару конкуренту. Другий свідчить, що конкурентоспроможність — це лише здатність реалізувати товар на даному ринку в певний момент часу.

При розумному поєднані цих двох напрямків підприємець матиме змогу побудувати фундамент свого майбутнього успіху.

Тому метою даної роботи є оцінка чинників, що впливають на конкурентоспроможність підприємств, та розробка стратегії нової конкурентної поведінки на сучасному ринку згідно із результатами такої оцінки. Запропонована стратегія в майбутньому зможе покращити фінансовий стан підприємства та підвищити його конкурентоспроможність.

Підтверджуючи безліч можливостей для вітчизняного підприємця, в тому числі і для керівництва ДП «Судмаш», про який і піде мова в роботі М. Хайровой, констатує: «Конкуренція, як комплексна категорія дозволяє ввести в дію величезний потенціал ринкових стимулів ділової активності, які поки, що недостатньо використовуються. Проводячи активну промислову політику, інструментом якої є добросовісна конкуренція, ми можемо досягти бажаної згоди інтересів держави та підприємств».

РОЗДІЛ 1. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ ГАЛУЗІ МАШИНОБУДУВАННЯ В УМОВАХ КРИЗИ

1.1. Характеристика галузі машинобудування в Україні

Продукція машинобудування має неабияке значення в економіці країни. Машинобудування покликане розширити техніку, переозброїти й оснастити всі галузі народного господарства, промисловості й інші сфери людської діяльності високопродуктивними і більш ефективними видами технологічного і силового устаткування, і машинами. Успішне виконання цих задач зажадає створення нових галузей машинобудування.

Продукція машинобудування формує активну частину основних виробничих фондів усіх галузей народного господарства. Без дії в даний час не може прогресивно розвиватися жодна сфера людської діяльності. Темпи зростання виробництва продукції в машинобудуванні вищі, ніж в інших галузях промисловості і народного господарства, що споживають машин [14].

Сучасний стан машинобудування передбачає, до того ж, відставання від економічно розвинених країн у розвитку виробничо-технічної бази, техніко-економічних показників, розвитку інфраструктури. Багато недоліків спостерігається у спробах запровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва, необхідність заміни машин, фізично і морально зношених, новими, котрі повинні відповідати світовим стандартам.

Останнім часом Україна втрачає зовнішні ринки збуту товарів, а внутрішній заповнений зарубіжним товаром (нерідко низької якості) [11].

На даному етапі розвитку маємо скорочення виробництва галузі машинобудування більш, як на 14,6% (за даними 1997р.), в наслідок цього, — зменшення споживання товару. Таким є стан машинобудування в сучасних умовах.

Крім того, слід зауважити, що у виробництві галузі машинобудування завжди використовувались нові досягнення науки і техніки, що посилювало зростання виробництва (табл. 1.1.1.) [12].

Таблиця 1.1. 1

Модернізація виробничого обладнання на підприємствах машинобудування (одиниць)

Показники

1975−1978

1979−1983

1984-всього

1988 в середньому за рік

1991

Модернізовано виробничого обладнання

101 252

118 124

112 673

22 535

13 963

В тому числі: машинобудування

5814

8425

8306

1661

879

Таким чином, за радянські роки в історії розвитку нашої держави в цілому, галузь машинобудування перетворилася на багатогалузеву індустрію[12]. Машинобудівна промисловість СРСР випускає щорічно машин і апаратів понад ЗО тис. найменувань і 130 тис. типорозмірів. У 19 971−1980 p.p. освоєний випуск 26,2 тис. нових видів машин, устаткування і приладів, що майже в 4 рази більше, ніж у 1966−1970 p.p.

Наведенні показники можна пояснити господарськими зв’язками, що охоплювали СРСР міцною мережею, великою кількістю державних, зокрема військових, замовлень, монополією державних підприємств на ринку, «залізною завісою», що не допускало появи на ринку імпортних товарів.

У сучасних умовах на скорочення виробництва суднобудівного та сільськогосподарського обладнання впливає звуження внутрішнього ринку через низьку купівельну спроможність населення, втрата зовнішнього ринку через недостатню конкурентноздатність. Імпорт продукції машинобудування знижено за останні роки завдяки протекціоністській політиці, щодо вітчизняного виробника, що дало змогу підвищити обсяги виробництва українських товарів на 21%[ 17].

Негативні явища в розвитку галузі машинобудування, можна пояснити скороченням поставок сировини, вузьким асортиментом продукції, відсутністю сучасних технологій, дефіцитом висококваліфікованих кадрів, складним фінансовим станом як підприємств, так зовнішнього економічного середовища та багатьма іншими чинниками.

Таким чином, етап переходу України до ринку вимагає від підприємств самостійного пошуку ефективних засобів підвищення життєздатності та конкурентоспроможності свого виробництва, тому підприємець або керівник повинен бути зацікавленим у своїй справі, а також мати можливість реалізувати свої плани згідно з чинним законодавством, не ховаючи отримані прибутки «в тінь» [19].

1.2 Перспективи розвитку машинобудування.

Згідно із свідченням українських науковців, кризовий стан в економіці є, перед усім, в машинобудуванні не вдається подолати тільки державним, колективним і приватним формам господарювання, оскільки для більшості з них діяльність є збитковою, тоді як підприємницька діяльність здійснюється за для одержання прибутку. Гальмом подальшого розвитку підприємництва в сучасних умовах стає не можливість реалізації підприємницького інтересу. Тому в сферах галузі машинобудування необхідні радикальні зміни підприємницького середовища, що передбачають ряд заходів[21]:

* З метою подолання «осідання» доходів в монопольних посередницьких структурах пропонується створити такі структури на кооперативній основі та запровадити механізм обмеження їх прибутковості (граничний рівень рентабельності);

* На базі стратегії розвитку галузі машинобудування та національної програми виходу її з кризи треба напрацювати та прийняти місцеві (на рівні області, району) програми розвитку галузей різних сфер цього комплексу.

З метою стабілізації виробництва у галузі машинобудування в Указі Президента України «Про основні напрямки розвитку галузі машинобудування», представлені такі заходи як [3]:

1) Впровадження у виробництво прогресивних технологій, які забезпечили б комплексну переробку сировини;

2) Створення сприятливих умов для переробки сировини; підвищення конкурентоспроможності продукції як на внутрішньому, так на зовнішньому ринку за рахунок зниження собівартості, поліпшення якості, зменшення витрат на енергоресурси;

3) Утворення законодавчої бази для забезпечення виробництва якісної конкурентноспроможної продукції з урахуванням міжнародних стандартів.

Такі напрямки більш конкретизують та акцентують увагу на економічному напрямку проблеми: необхідно[1]:

1) відновити традиційні та освоїти нові зовнішні ринки збуту, зокрема, за кордоном постійно діючи представництва окремих галузей, підприємств, регіонів; створити оптові ринки, розширити мережу фірмової торгівлі, а отже, зменшити кількість посередників при реалізації товару, завдяки чому буде знижено ціни і збільшено обсяги її продажу;

2) продовжувати протекціоністську політику щодо вітчизняного товаровиробника; забезпечити пріоритетність розвитку галузі здійсненням державної фінансово-кредитної підтримки підприємств за рахунок розширення видів їх кредитування, а також відновлення практики передбачення в державному бюджеті коштів для кредитування машинобудівної галузі;

3) оновити матеріально-технічну базу, модернізувати виробництво, збільшити обсяги випуску конкурентноспроможної продукції і розширити її асортимент, активізувати роботу щодо залучення іноземних інвестицій та кредитів.

Машинобудування покликане розширити техніку, переозброїти й оснастити всі галузі народного господарства, промисловості й інші сфери людської діяльності високопродуктивними і більш ефективними — видами технологічного і силового устаткування і машинами. Успішне виконання цих задач заважає створенню нових галузей машинобудування і випереджальної перебудови структури машинобудування [21].

Формування складу галузей машинобудування в кожній країні на основі міжнародної інтеграції, спеціалізації і кооперування виробництва дозволить більш раціонально побудувати структуру машинобудування й уникнути нераціонального дублювання виробництва в соціалістичних країнах.

1. 3 Конкурентоспроможність підприємства за рахунок товару та оцінка існуючих конкурентних стратегій

Рубін Ю.Б. та Шустов В. В. вважають одне з найгостріших питань ринку конкуренція за досягнення більш високої якості товару, ніж у «суперника», тобто конкурента. «Висока якість виробу забезпечує перевагу не тільки у споживача, але й дозволяє зробити певний секретний хід в технічному розвитку виробництва в майбутньому». 23]

Недостатність конкурентоспроможності одних партнерів, розподіл сфер впливу іншими призводить до посилення тиску на споживача, стрімко зростає дефіцит, одночасно знижується якість, і ще більше ростуть ціни на товари. Такім чином, кожне підприємство повинно дбати про забезпечення конкурентоспроможності за для свого споживача, тобто за для себе також.

Товар — точний індикатор економічної сили й активності виробника. Дієвість факторів, що визначають позиції виробника, перевіряються в процесі конкурентного суперництва товарів в умовах розвитого ринкового механізму, що дозволяє виявити відмінності даного товару від товару-конкурента як по ступені відповідності конкретної суспільної потреби, так і по витратах на її задоволення. Для цього товар повинний мати визначену конкурентноздатність.

Конкурентноздатність товару — це такий рівень його економічних, технічних і експлуатаційних параметрів, що дозволяє витримати суперництво (конкуренцію) з іншими аналогічними товарами на ринку [19]. Крім того, конкурентноздатність — порівняльна характеристика товару, що містить комплексну оцінку всієї сукупності виробничих, комерційних, організаційних і економічних показників щодо виявлених вимог ринку чи властивостей іншого товару.

Вона визначається сукупністю споживчих властивостей даного товару-конкурента по ступені відповідності суспільним потребам з урахуванням витрат на їхнє задоволення, цін, умов постачання й експлуатації у процесі продуктивного і (чи) особистого споживання.

Розглянемо окремо всі складові показники конкурентноздатності товару (див. рис. 1.3. 1).

Технічні показники товару визначаються оцінкою відповідності його технічного рівня, якості і надійності сучасним вимогам, що висуваються споживачами на ринку. Ці вимоги найбільше повно відбивають їх суспільні та індивідуальні потреби при досягнутому (прогнозованому) рівні соціально-економічного розвитку і науково-технічного прогресу як у нас у країні, так і за рубежем.

Основні вимоги споживачів до технічних показників знаходять висвітлення в національних і міжнародних стандартах.

Рис. 1.3.1 Типова схема оцінки конкурентоспроможності

Під стандартизацією розуміють розробку і встановлення технічних показників (норм) для прийнятої до випуску продукції, способів її маркірування, упакування, транспортування і збереження. Документ, яким визначається (нормується) стандартизований предмет, називається стандартом. Він є не тільки технічним, але і державним документом. Стандарти містять у собі повну характеристику товару і містять технічні умови на його виготовлення, правила приймання, сортування, упакування, маркірування, транспортування і збереження. При оцінці якості товару насамперед визначається його відповідність стандартам. Відповідність стандартам — регламентований споживчий параметр, порушення якого зводить конкурентноздатність товару до нуля.

У кожній країні існує своя система стандартизації товарів, що відповідає ступінь розвитку національної економіки, науки, техніки і технології.

Разом з тим у міру поглиблення інтеграції національної економіки у світову економіку і розширення зовнішньоекономічного співробітництва товаровиробників усе більшого значення набувають розвиток міжнародної стандартизація товарів і досягнення відповідності національних стандартів міжнародним вимогам якості товарів.

Міжнародні стандарти усувають обмеженість, різнорідність, суперечливість національних норм і правил різних країн. У цих цілях функціонує спеціально створена Міжнародна організація стандартизації (ISO — International Organisation for Standardisation).

Міжнародний координаційний центр по стандартизації - постійно діюча Нарада урядових посадових осіб при Європейській Економічній Комісії ООН. Нарада розробляє рекомендації урядам країн-членів щодо стандартизації товарів, найбільш важливих для міжнародної торгівлі.

Якість товару — це ступінь досягнення встановленого технічного рівня при виробництві кожної одиниці товарної продукції. Воно визначається або органолептичним методом (за допомогою органів почуттів), або лабораторними дослідженнями з використанням приладів, апаратів, реактивів і інших технічних засобів.

Технічна конкурентноздатність товарів — показник дуже гнучкий й динамічний. Він перманентно міняється відповідно до темпів науково-технічного прогресу, що відбувається як усередині країни, так і у ведучих світових виробників тієї чи іншої продукції.

Комерційні умови. До основних показників, що визначають комерційні умови конкурентноздатності товарів, відносяться:

* Цінові показники;

* Показники, що характеризують умови постачань і платежів за товари, що поставляються;

* Показники, що характеризують особливості діючої на ринку виробників і споживачів податкової і митної системи;

* Показники, що відбивають ступінь відповідальності продавців за виконання зобов’язань і гарантій.

Рівень ціни виробництва безпосереднім образом визначає цінову конкурентноздатність товару. Зрозуміло, що чим нижче цей рівень, тим за інших рівних умов вище конкурентноздатність виробленої продукції на ринку і, виходить, переважніше позиції її виготовлювача в суперництві з іншими виробниками аналогічної продукції. І навпаки, більш високий рівень ціни знижує цінову конкурентноздатність товарів, зводячи її нерідко до нуля. З урахуванням даних умов і формується цінова політика в боротьбі за підвищення конкурентноздатності вироблених товарів.

Така ж картина проглядається і з виконанням умов постачань і платежів. Чим ці умови більш гнучкі, чим більш вони відповідають інтересам покупців, тим переважніше товар у конкурентному суперництві з іншими аналогічними товарами на ринку. У першу чергу це стосується термінів і форм постачання товарів і пропонованого продавцем розмаїтості форм розрахунків і платежів за здійснювані постачання.

Також прямо впливає на конкурентноздатність прийняті на себе виготовлювачем товару гарантії і відповідальність за виконання зобов’язань з постачання у встановлений термін товарів високої якості і надійності,

Організаційні умови придбання і використання товару споживачами забезпечують реальне виконання комерційних показників його конкурентноздатності. До них відносяться:

* Забезпечення максимальне можливого наближення продавців товару до покупців, що впливає на зниження витрат звертання і, виходить, на рівень його ціни;

* Доставка товару до місць споживання не тільки великим оптом-транзитом, але і дрібними партіями через складські підприємства. В основі економічної доставки товарів лежить уміння грамотне користатися транспортними статутами, кодексами, правилами перевезень, транспортними тарифами й іншими основними документами в цій області;

* Розширення післяпродажного сервісу, що робиться споживачам з гарантійним і післягарантійним обслуговуванням. В даний час покупець пред’являє продавцю товару обов’язкова вимога: сервіс повинний забезпечити працездатність товару протягом усього терміну служби. Продавець зі своєї сторони всіляко сприяє тому, щоб чекання покупця виправдалися, і тому організація сильної сервісної служби і її ефективне функціонування є першочерговою турботою будь-якої промислової фірми, що бажає успішно виступити на ринку. Організація сервісу повинна випливати основним правилам ефективного обслуговування споживачів. Для цього необхідні: 1) добре підготовлена стратегія, що визначає найбільш оптимальний рівень сервісу для кожного сегмента ринку; 2) уміле використання реклами, що доносить до покупця всі переваги сервісу і гарантуючої міцний зв’язок клієнта з покупцем; 3) чітка система постачання запчастин; 4) система правил виклику співробітників сервісної служби до клієнта; 5) навчання персоналу, зв’язане з доведенням до кожного виконавця стандартів обслуговування.

Сервіс підрозділяється на передпродажний і післяпродажний, а останній — на гарантійний і післягарантійний.

Передпродажний сервіс полягає в усуненні неполадок, викликаних транспортуванням продукції, у приведенні її в робочий стан, випробуванні, демонстрації покупцю виробу в роботі і т.д. У період післягарантійного сервісу фірма-продавець веде планово-попереджувальні ремонти і капітальний ремонт, постачає запасні частини, дає консультації по ефективному використанню техніки. За бажанням покупця виробляються модернізація проданої продукції і додаткове навчання персоналу. Задача післягарантійного ремонту — скоротити простої устаткування, збільшити міжремонтні терміни, підвищити безпеку експлуатації й у кінцевому рахунку завоювати стійке положення на ринку, домогтися конкурентноздатності виробленої продукції;

Розвиток реклами і технічної інформації на високому якісному й організаційному рівнях. Необхідно пам’ятати, що головним елементом реклами, що визначає її ефективність для товару виробничого призначення, є насамперед змістовність рекламного тексту, його інформативність і доказовість, безумовна вірогідність на відміну від реклами для товарів індивідуального споживання. У ній рекламний текст, більш емоційний, нескладний для сприйняття, найчастіше прикрашений, а «імідж» товару, його образ нерідко не зв’язаний у загальному з його споживчими властивостями. Головна мета рекламної роботи — залучити до товару максимум ділових людей і підвищити його конкурентноздатність;

Формування попиту і стимулювання збуту — ФОССТИС як ключовий напрямок у конкурентній боротьбі за міцне місце на ринку збуту товару. Формування попиту (ФОС) полягає в тім, щоб повідомити потенційному покупцю про існування товару, проінформувати його про потреби, що задовольняються цим товаром, максимально знизити недовіру до товару з боку покупців і довести до них гарантії захисту інтересів покупців у випадку, якщо вони не будуть задоволені покупкою. Головна задача організації ФОС -уведення на ринок нового товару, забезпечення його конкурентноздатності і наміченого обсягу продажів.

Задача ж стимулювання збуту (СТИС) — спонукання покупця до наступних покупок даного товару, до придбання великих партій, регулярним комерційним зв’язкам. Діяльність по організації стимулювання збуту особливо важлива, коли на ринку мається багато конкуруючих між собою товарів, що мало відрізняються по своїх споживчих властивостях, а СТИС обіцяє покупцю відчутну вигоду за рахунок пропонованих знижок за умови покупки великих партій товару, регулярності покупок визначеного числа виробів («бонусні» знижки). При стимулюванні збуту часто використовуються після продажні, що супроводжують «подарунки», безкоштовне поширення зразків товару, безкоштовна передача товару в тимчасове користування «на пробу» за реалізацію великих партій товару, прийом старого виробу до якості першого внеску за нову річ. Велике значення має організація презентацій, прес-конференцій і інших організаційних заходів для введення нового товару на ринок і забезпеченню його конкурентноздатності.

Економічні умови споживання. По економічним умовам споживання конкурентноздатність основного товару включає велике число показників, до яких варто віднести;

* Енергоємність і економічність у споживанні сировини на одиницю продукції, що випускається, чи чиненої роботи;

* Вартість сировини й експлуатаційних матеріалів;

* Рівень безвідходності використовуваних технологій;

* Надійність, періодичність і вартість ремонтів, вартість запасних частин;

* Чисельність обслуговуючого персоналу і його кваліфікація. Шляхом сукупного підрахунку витрат на оплату енергії і сировини, оцінки вартості обслуговування і ремонтів, розрахунку витрат на оплату обслуговуючого персоналу й інших статей витрат визначаються сукупні витрати споживання товару. Для готової продукції, і насамперед для машин і устаткування, витрати споживання визначаються на весь період експлуатації, а для сировинних товарів — на одиницю їхньої ваги, обсягу і вартості.

У результаті впливу всієї сукупності приведених вище показників складається повна ціна споживання товару, що вирішальним образом впливає на його конкурентноздатність.

Повна ціна споживання складається з ціни, сплаченої споживачем при придбанні товару, і витрат споживання. При цьому враховуються виплачувані покупцем мита, податки і збори, а також виплати по отриманих кредитах. Загальна емпірична формула конкурентноздатності товару має вид: конкурентноздатність = якість + ціна + обслуговування Конкурентноздатність товару — поняття відносне, її можна прогнозувати в процесі розробки зразків, однак реальна конкурентноздатність оцінюється тільки на ринку при зіставленні як з характеристиками, так і з умовами продажу і сервісу аналогічних товарів-конкурентів.

А також оцінка конкурентноздатності товару, як видно з рисунка 1.3. 2, містить у собі вивчення ринку, конкурентів, потреб покупців і параметрів оцінки товару. У світовій практиці кількісна оцінка конкурентноздатного товару складається з трьох етапів:

* аналізу ринку і вибору найбільш конкурентноздатного товару-зразка як базу для порівняння і визначення рівня конкурентноздатності товару;

* визначення набору порівнюваних параметрів двох товарів;

* розрахунку інтегрального показника конкурентноздатності товару.

Вибір товару-зразка. Це один з найбільш відповідальних моментів аналізу конкурентноздатності товару. Помилка на даному етапі може привести до перекручування результатів усієї роботи. Зразок повинний належати до тієї ж групи товарів, що й аналізований виріб; бути найбільш представницьким для даного ринку, а його основні параметри повинні розглядатися в динаміку з урахуванням фактора часу у швидко мінливій ринковій обстановці.

Визначення набору порівнюваних параметрів. При цьому порівнюються параметри, що характеризують споживчі властивості товару (його споживчу вартість), і параметри, що виражають його економічні властивості (вартість).

Споживчі властивості товару, з яких складається його корисний ефект, визначаються набором «твердих» і «м'яких» споживчих параметрів.

«Тверді параметри» описують найважливіші функції товару і зв’язані з ним характеристики, задані конструкторськими принципами виробу. Вони мають визначену величину, виражену в тих чи інших одиницях (наприклад, потужність, розмір, температура і т.д.). Найбільш представницькою групою «твердих» параметрів є технічні, котрі у свою чергу підрозділяються на параметри призначення (класифікаційні, технічної ефективності, конструктивні), а також параметри відповідності національним і міжнародним стандартам, нормативам, законодавчим актам і т.д. — усе це регламентовані параметри.

Рис. 1.3.2 Фактори формування конкурентоспроможності товару.

«М'які» параметри характеризують естетичні властивості товару, тобто є вираженням дизайну, упаковки, кольору і додають товарам особливу привабливість. Останнім часом на вітчизняних ринках значення «м'яких» параметрів помітно зростає і не тільки для товарів масового попиту, в і виробничого значення. «М'які» параметри, як правило, не мають природної фізичної міри і важко піддаються кількісній оцінці.

Визначення набору споживчих параметрів складає основу аналізу конкурентноздатності товару. При аналізі всіх параметрів на перший план висувають ті, котрі мають найбільшу значимість для споживачів. Визначення значення кожного параметра здійснюється групою експертів, що розташовують достатнім обсягом надійної ринкової інформації. Цей підхід не виключає ретельного дослідження і другорядних параметрів, що у конкурентному змаганні можуть відігравати вирішальну роль. Ціль такого підходу до дослідження — максимальне задоволення споживачів.

Можлива оцінка на базі органолептичних методів, побудованих на суб'єктивному сприйнятті людиною тієї чи іншої властивості об'єкта і вираження результату сприйняття в цифровий (бальної) формі.

Корисної може виявитися також оцінка виробу не стільки по його безпосередньому сприйняттю, скільки на основі досвіду маркетингової діяльності на ринку, на основі інтуїтивного визначення ролі тієї чи іншої властивості в задоволенні потреб покупців. Цей метод називають кваліметричним, тому що він заснований на порівнянні різних властивостей виробу. З урахуванням сукупності всіх думок будується кількісна оцінка «м'якого» параметра.

За аналогічною схемою визначають набір економічних (вартісних) параметрів товару, що характеризують його основні властивості через витрати покупця на придбання і використання виробу протягом усього періоду його споживання.

Величини економічних параметрів (розмір витрат) визначаються: ціною виробу (В1), витратами на його транспортування (В2), установку (В3), експлуатацію (В4), ремонт (В5), технічне обслуговування (В6), навчання персоналу (В7), податки (В8), страхові внески (В9) і т.д. У сукупності ці витрати складають ціну споживання — В, тобто обсяг засобів, потрібних споживачу протягом усього терміну служби товару:

В = B123456789 +.. +Див;

економічні параметри, що складаються де, індивідуальні для кожного товару.

Як правило, сума витрат на експлуатацію виробу нерідко значно перевершує покупну ціну.

Розрахунок інтегрального показника конкурентноздатності товару. Цей розрахунок заснований на порівнянні параметрів даного товару з параметрами існуючого чи розроблювального товару, що найбільше повно відбиває потреби покупців.

Зразок для порівняльного аналізу вибирається на основі інформація, отриманої в результаті ринкових досліджень про характер вимог покупців, як прямої - у результаті цілеспрямованого збору зведень, так і непрямої - з урахуванням даних про розміри збуту і часткою на ринку найбільш конкурентноздатних товарів.

Інтегральний показник конкурентноздатності товару є вираженням ступеня привабливості товару для покупця.

Привабливість її реалізованого товару для продавця полягає в чистому виторзі, рівній контрактній ціні за мінусом витрат на продаж, доставку, податків, пошлін, акцизів. Тому питома вага ефекту для продавця (Кпр), що характеризує економічну доцільність продажу продукції, буде дорівнює:

Кпр = Вр / В;

де Вр — чистий грошовий виторг від реалізації;

В — повні витрати на виробництво одиниці продукції і її доставку.

Конкурентноздатність товару підвищують постійно, домагаючись максимальної відповідності його споживчих і вартісних характеристик існуючим і особливо прогнозованим запитам покупців.

Результати розрахунків основних показників конкурентоспроможності товару приведені в таблиці 1.3.1. Інтегральний показник конкурентоспроможності по гідроциліндрам Херсонського заводу вище на 0,1 ніж інтегральний показник Харківського заводу, так як з таблиці видно, що гарантійний строк експлуатації більше Харківського, а споживання енергії на виробництво за добу менше на 0,03.

На основі виявлення ринкових змін кон’юнктури аналізованого товару виробляється добір тих груп товарів, що у більшій мері відповідають запитам споживачів. Далі вивчаються прогнози появи нових товарів конкурентів. При цьому виділяються ті новинки, імовірність успішного продажу яких очевидна і які викликають жорстоке суперництво між конкурентами. Після цього формуються технічні вимоги до параметрів товарів. На закінчення складаються оцінні таблиці відповідності параметрів декількох цікавих новинок і тих технологій, без яких неможливий випуск нового товару.

В остаточному підсумку вибір варіанта визначають обмеження, що існують для даної промислової фірми в області технології, матеріального забезпечення і комунікацій. Правильно обраний варіант підвищення конкурентноздатності товару дозволить у максимальному ступені уникнути безглуздих утрат, а отримані підсумки по аналізі цього широкого спектра параметрів дозволять сформулювати програму цілеспрямованої зміни у виробничій, фінансово-економічній і збутовій роботі промислової фірми для посилення її позицій у конкурентній боротьбі на ринку.

Таблиця 1.3. 1

Результати розрахунків основних показників

Показники

Найменування товару

Коефіцієнт Вагомості (бал.)

Індекс од.

Індекс ?нд. Груп

Херсонські г/ц

Харківські

г/ц

Умовно г/ц

Херсон г/ц

Харків г/ц

Херсон

г/ц

Харків г/ц

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Технічні показники

1. Споживання енергії за добу на виробництво г/ц

1,65

1,68

1,55

7

1,07

1,08

7,49

7,56

2. Гарантійний строк, р.

3

2

2,5

8

1,2

1,0

9,6

8,0

3. Маса вага, кг.

43,0

44

43,5

5

0,99

1,01

4,95

5,05

4. Діаметр труби, мм

83

83

83

6

1

1

6

6

5. Довжина труби, мм

810

716

653

6

1,2

ІД

7,2

6,6

6. Довжина мін. г/ц

850

870

860

4

0,99

1,01

3,96

4,04

Продовження табл. 1.3. 1

1

2

3

4

5

6

7

8

9

7. Якість матеріалу (метал, бал.)

7

6,5

10

9

0,7

0,65

6,3

5,85

Всього

45,5

43,1

Економічні показники:

Ціна покупки

400

390

385

9

1,04

1,01

9,36

9,09

Ціна ремонту

280

285

270

8

1,04

1,05

8,32

8,4

Всього

17,68

17,76

2,6

2,5

Після визначення рівня конкурентоспроможності певного товару підприємства керівництво визначає, якої конкурентної стратегії дотримуватись. Прикладом того, «як належить конкурувати та досягти успіху в конкуренції»" показано в матриці типових конкурентних стратегій М. Портера мал. (1.3. 3).

Сфера конкуренції

Конкурентна перевага

Нижчі витрати

Диференціація

Широка мета

Лідерство за рахунок економії на витратах

Диференціація товару

Вузька мета

Фокусування на витратах

Сфокусована диференціація

Рис. 1.3.3 Типові конкурентні стратегії (за М. Портером).

Стратегії «лідерства за рахунок економії на витратах» дотримуються фірми, що орієнтуються на широкі ринки, які практично не сегментовано, та на великий обсяг виробництва. Як правило, товари таких підприємств користуються попитом, обсяг якого досягається за допомогою зниження ціни. При масовому виробництві підприємство може знижувати ціну завдяки зменшенню витрат на одиницю продукції.

Стратегія «диференціація товару» передбачає вихід на більш широкі ринки завдяки сегментації ринку та орієнтації товарів на кожен сегмент. Обсяг реалізації збільшується на базі різноманітності товару: кожному сегменту пропонується унікальний товар [26].

Стратегія «фокусування» може бути двох видів: «фокусування на витратах» та «сфокусована диференціація». Перший варіант використовується, коли фірма вийшла на вузький ринок з одним товаром і знижує витрати за рахунок удосконалення своїх виробів. Другий варіант передбачає вихід на вузький ринок з великою кількістю різноманітних товарів, тому можливість захопити ринок буде залежати від якості товару.

На прикладі цих типових стратегій зрозуміло, що жодна з- них не підходить абсолютно всім галузям. Деякі галузі можуть сполучати декілька стратегій одночасно. Більш того, структура галузі може навіть обмежувати можливості вибору різних варіантів стратегій, але не можна зустріти галузі, де успіх принесла б тільки одна стратегія.

В основу концепції типових стратегій конкуренції покладена ідея, що кожна з них базується на конкурентній перевазі. Фірма повинна вирішити, який тип конкурентної переваги вона збирається отримати, та в якій сфері це можливо. М. Портер вважає, що «що найбільша стратегічна помилка криється в «бажанні гнатися за всіма зайцями», тобто використовувати всі конкурентні стратегії одночасно. Це шлях до поганих показників, тому що підприємство, яке намагається використовувати усі стратегії одночасно, не зможе використати з гарним результатом жодної через внутрішні протиріччя"[22].

Фірми досягають конкурентних переваг, коли знаходять нові способи конкуренції та виходять з ними на ринок. Портер називає це одним словом -«нововведення». Нововведення в широкому розумінні включає в себе і покращення технології, і вдосконалення способів та методів діяльності. Конкретно оновлення може виражатися у зміні товару або виробничого процесу, новому підході до маркетингу, нових шляхів розповсюдження товару. Нововведення призводить до зміни лідерів у конкуренції, якщо інші конкуренти або поки що не розпізнали нового способу ведення справ, або не можуть чи не бажають змінювати свій підхід.

«Тиск на виклик, а не «спокійне життя» ведуть фірми до процвітання… «

— вважає М. Портер. Тому необхідно, не зважати на тяжкий стан економіки України, вивчати вплив зовнішніх та внутрішніх чинників на діяльність підприємства та розробляти таку конкурентну стратегію, що відповідала б умовам сьогодення. Так, вивчення внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства на прикладі ДП «Судмаш» показано в розділі 2, а розробка відповідної конкурентної стратегії та підвищення конкурентоспроможності -в розділі 3.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ДП «СУДМАШ»

2. 1 Загальна характеристика підприємства

Юридичний статус *

Херсонський державний завод суднового устаткування і суднової арматури «Судмаш»

Код ОКПО — 24 944 438;

Юридична адреса — 730 019, м. Херсон, Карантинний острів, 1;

Номер і дата реєстрації підприємства — 5395 від 24 лютого 1998 року

Повна назва і юридична адреса Міністерства — Державний комітет промислової політики України, 252 035, м. Київ, вул. Сурикова, 3

Форма власності - державна;

Перелік засновників — н е т;

Обґрунтування запропонованої організаційно-правової форми Підприємство створене наказом Мінпромполітики України № 52 від 12. 02. 98 р., у результаті реструктуризації Херсонського суднобудівного заводу. У перспективі - приватизація й утворення ОАО.

Коротка історична довідка про діяльність підприємства Завод спеціалізований на випуску виробів суднового машинобудування, сільгоспмашинобудування, в.т.ч.: шлюпбалки, СПУ, лебідки, суднова арматура, гідроциліндри, ілюмінатори, вироби швартовного і якірного пристрою і рукава високого тиску (РВТ) для зернозбиральних комбайнів.

Основні техніко-економічні показники підприємства за звітний рік приведені в таб.2.1.1.

Таблиця 2.1. 1

Основні показники виробничої діяльності

№ п/п

Показники

Звіт 2006р. тис. грн.

1

Товарна продукція

1943

2

Собівартість товарної продукції

2053

3

Прибуток (- збитки) від товарної продукції

100

4

Рентабельність

-5,3%

5

Реалізація товарної продукції

3145

6

Собівартість реалізованої товарної продукції

2283

7

Прибуток (- збитки) від реалізації товарної продукції

862

8

Рентабельність реалізованої продукції

37,8%

9

Балансовий прибуток (- збитки)

153

Підприємство забезпечене капітальними спорудами, у яких розміщене технологічне устаткування. Стан капітальних споруд відповідає вимогам експлуатації, для нормального функціонування використовують

енергокомунікації ХСЗ. Відповідно до виконуваних обсягів підприємство укомплектоване необхідною кількістю робітників і фахівців необхідної кваліфікації.

Загальна площа займана заводом складає 6,15 га, у т.ч. під виробничі ділянки — 5,5 га. Територія обгороджена забором, забезпечена автомобільними і залізничними під'їзними коліями.

Характеристика продукції, виробленої підприємством і ринок збуту

Таблиця 2.1. 2

Основні види і виробничий потенціал продукції, що поставляється

Найменування

товару

Коротка характеристика вироби і його параметри

В ед. на

рік

Діапазон

ціну

доларах

США

1

2

3

4

5

1

Гідроциліндри суднові

Нам. тиск 16,0 Мпа; диам. поршня (мм) 80; 125, Наменал. давл. 25 Мпа, диам. поршня (мм) 25; 32;40;50;63;80;125 Плунжерні гідроциліндри Нам. тиск 10 МПа; диам. плунжера 63; Наменл. давл 16 МПа; диам. плунжера 220; документація схвалена MPC; GL

600

296−6602

2

Лебідки суднові з ручним приводом

Стискальне зусилля 1,6; 3,2; 5 кН; Диам. каната 5−7,6 мм; Канатоемкость 30−40м

600

469−599

3

Лебідка з електричним приводом

Стискальне зусилля 500; 650кН; Увыб. каната 13−25м/хв.; Диам. каната 11−19,9 мм; Канатоемкость 25−75м; N=3,3−4. 3квт; U=220/380B; документація схвалена MPC

120

4008−6657

4

Стаціонарна мийна машина: МС-100; МС-160

Для мийки танків наливних судів із пневмоприводом В сопів-1; ая,=31−41мм; Рраб=0,63−1,9МПа; Урасх. моющ. жидк. 45−60 м /год; 80−100 м/год; Рсж. повітря=0,63МПа; Маса=220кг Документація схвалена МРС.

120

5317−6656

5

Підігрівник забортної води: ПЗВ-2; ПЗВ-21

Теплообмінний апарат Поверхневий із прямими трубками, шестиходовой на воді; У води, що підігрівається, 10−100//година; 1воды=70−80°С; Тиск пари, що гріє,=5−6кг/ди«2

24; 48

3088−12 379

6

Поворотний гідрозатвор з гідравлічним приводом типу «Батерфляй»

Давл. раб. Ру 1,6 МПа; Ру 2,5 МПа, умовний прохід (мм) 100; 150; 200; 250; 300; 350; 400; 500; 600 3 ручним приводом Ру 1,6 МПа; усл. прох. (мм) 100; 150; 200; 250; 300; 350; 400; 500; 600; документація схвалена МРС

Dy100

1200dy 150

1200

428−4912

7

Клапан (кінгстон)

Р проведеного середовища=0,25−2,5МПа; Ду=32−400мм; Середовище: вода, вода морська, проведена суміш (Для продування казанів Ду=32,50,100; температура суміші 250°С)

1200

157−4000

8

Спуско-подьемное пристрій надувної чергової шлюпки

Вантажопідйомність 900 кг;; поворот стріли до +225° Документація схвалена МРС

24

14 890

9

Шлюпбалки гравітаційні, 4-х шарнірні ШБ4Ш, що відповідають вимогам «Солас 74» з виправленнями 83р

120 120

6,3тн-11 251 8,0тн-

13 742 Ютн-17 118

10

Ілюмінатор суднові (прямокутний)

Стулчасті напрямок відкриття вліво, вправо, нагору, з розмірами у світлі: 355×500; 400×560; 500×710; 800×560; 1100×800 Глухі з розмірами у світлі: 355×500; 400×560; 500×710; 800×560; 1100×800 Докум. схвалена МР. З

3600

96−626

11

Стопори завзяті якірних ланцюгів

Калібр ланцюга:

14; 16;17,5;19;20,5;22;24;26;28;30;32;34;36;38;40;42; 44; 46; Документація схвалена МРС Стопора якірного ланцюга кат. -К-2, калбр ланцюга: 54−56; 68−73; 62. Документація схвалена МРС, GL

240

317−603 9800 7797−10 453

12

В’юшки сталеві для швартовних і буксирних канатів приводні

Діаметр барабана 210−750мм; Довжина барабана 220-ШОмм

100

288−1622

13

Плотбалка для надувних плотів

Вантажопідйомністю 1,8 тн. Документація схвалена МРС

100

15 149

14

Виготовлення нестандартного (спеціального кріплення)

20 тонн

Договір-на

15

Гідроциліндр для с/г машин

Плунжерний, поршневий, обертовий, з однобічним штоком; Рраб=16МПа; Диам. поршня 40−63мм; Хід поршня 10−685мм

4000

76−276

Завод пропонує поставляти затвори поворотні з ручним приводом з відповідними фланцями і патрубками під приварку для застосування як запірний орган газових трубопроводів, робочий тиск Ру 1,6 МПа; температура навколишнього середовища -40 до + 50ос, умовний прохід Ду 100; 150 мм. Затвори можуть також використовуватися в промислових трубопроводах для середовищ: вода прісна, конденсат, нафтопродукти (бензин, гас, ДТ, олія, мазут) з температурою від -2 до 80оС.

Пристрою спуска — підйому надувної чергової шлюпки (Вантажопідйомністю 800 ктс, максимально можливий поворот стріл ± 2250).

Шлюпбалки гравітаційні 4-х шарнірні (вантажопідйомністю 6350,8100, 1000 ктс із максимальним вильотом підвіски 3560, 4460 м, відповідно).

Коробки двох і трьохклапанні бронзові (Ру 0,6 МПа: Ду50150 мм), кінгстони бронзові (РуО, 25 МПа, Ду50-К350 мм), кінгстони продування казанів (Ру2,5 МПа, Ду32-^100 мм), клинкетні засувки (Ру0,6 МПа, Ду65? 350 мм).

Гідроциліндри поршневі подвійного дії з однобічним штоком РУ16 МПа, Ру25 МПа.

Ілюмінатори стулчасті і глухі.

Стопори фрикційні для кріплення якоря по-похідному (каліф ланцюга в мм 11? 73).

Кіпові планки з роульсами і позначками (діаметр роульса мм: 150?325_.

В’юшки сталеві для швартових і буксирних канатів (діаметр барабана, мм 210?7500).

Стопори переносні для сталевих канатів (діаметром мм: 9,3-КЗО).

Пристрою для кріплення і віддачі корінного кінця якірного ланцюга (калібру від 11 до 26 мм).

Гідроциліндри і рукави високого тиску для зернозбиральних комбайнів і почвообробної техніці.

Характеристика ринків

У період існування СРСР, вироби МЗК виготовлялися і поставлялися суднобудівним заводам колишнього СРСР, а також за кордон.

У дійсний період кооперовані зв’язки трохи порушилися, з’явилися труднощі в реалізації, у зв’язку з кризою суднобудівних заводів як на Україні так і Росії. Ведеться пошук збуту продукції сільгоспмашинобудування на внутрішньому ринку.

Відбувається поновлення загублених і відновлення нових зв’язків відповідно до проведеної роботи на здешевлення продукції й одержання на неї сертифікатів міжнародних класифікаційних суспільств.

2.2 Аналіз впливу чинників зовнішнього та внутрішнього середовища на діяльність заводу

Перш ніж проаналізувати вплив на підприємство чинників зовнішнього чи внутрішнього середовища, керівництво повинно встановити місію та цілі діяльності комбінату. Зовнішнє середовище, як правило, оцінюють за допомогою таких параметрів [25]:

1)зміни, що впливають на різноманітні аспекти поточної стратегії;

2)чинники, що представляють загрозу для поточної стратегії фірми;

3)чинники, що представляють можливості для досягнення загальнофірмових цілей шляхом корегування плану.

Завдяки аналізу зовнішнього середовища контролюється вплив зовнішніх чинників для виявлення загроз та можливостей для фірми, які зазвичай ділять на сім галузей: економіка, політика, ринок, технологія, конкуренція, міжнародний стан та соціальна поведінка (див. рис. 2.2.1.)

Рис. 2.2.1 Фактори зовнішньої середи підприємства

Таким чином, на цілі організації можуть впливати поточний і прогнозний стан економіки, участь лідерів бізнесу в державній політиці, мінливість зовнішнього ринкового середовища, зміни в технології виробництва, дії реальних та потенційних конкурентів, процеси на міжнародному ринку, а також поведінка та очікування суспільства як потенційних споживачів [29].

Місією називають чітко виражену причину існування фірми. Місія Херсонського заводу «Судмаш» — це задоволення потреб підприємств та населення, в короткий термін з гарантійною якістю виповнити любу заявку на продукцію, представлену в «Каталозі».

Загально організаційною метою є забезпечення прибутковості діяльності підприємства завдяки раціональній організації управління виробництвом (виробничим процесом, розвитком техніко-економічної бази, кадровим потенціалом).

Задачі підприємства такі:

> забезпечення норм існування на ринку продукції при будь-яких змінах зовнішнього середовища;

> забезпечення ефективної діяльності підприємства на ринку на близьку й далеку перспективу; вирішення соціальних проблем колективу;

> виробництво товарів та послуг з урахуванням потреб споживачів на основі існуючих можливостей.

Економічні чинники. Українська промисловість втрачає ринки збуту товарів машинобудування, а внутрішній ринок заповнюється імпортною продукцією (нерідко низької якості). Протекціоністська політика дещо збільшила обсяги виробництва вітчизняних виробників, але великий негативний вплив мають фінансова криза, недосконалість податково-кредитної системи, нестача власних обігових коштів.

Політичні чинники. Політична система спрямована на розвиток малого підприємства, що в свою чергу заважає промисловим підприємствам утримувати конкурентоспроможність або існувати в загалі. А також немало важливий фактор для підприємства — політична стабільність в Україні.

Ринкові чинники — це демографічний стан, життєвий цикл товарів та послуг, легкість проникнення на ринок, розподіл прибутків серед населення, рівень конкуренції в галузі. Проникнення на ринок із новим видом продукції зараз обмежене: відсутність коштів викликає нестачу необхідних капіталовкладень; споживачі можуть віддавати перевагу товарам іншого виробника; недосяжність каналів розподілу; існування загрози об. 'єднання конкурентів проти заводу.

Споживачі продукції заводу — це Україна, Росія та країни СНД. Обсяги реалізації залежно від ринків збуту можна побачити в табл.2.2.1. Однією із сторін зовнішнього ринкового середовища є постачальники — підприємства України, СНД. Постачання підприємства матеріалами і комплектуючими виробами здійснюється комерційним відділом бюро матеріально технічного постачання (див. таб.2.2. 2).

Таблиця 2.2. 1

Характеристика споживчого ринку

Найменування

В реалізованій продукції, %

Потенційні споживачі

За 2005 рік

Росія договору, споживачі

Україна договору, споживачі

СНД

Україна

Відповідні торгові організації,

підприємства (згідно з

укладеними договорами)

33

67

3/98 Адміральські верфі

С. Петербург

25/98 судозавод «Вікна»

Навашиные 35/98 судозавод

«Кама» Перм

37/98 судозавод Ярославль

4/98 судозавод Комс. -на-амурі

14/98 с-з «Зірочка» Северодвинск

11/98 с-з Зеленодольск

19/98 с-з Хабаровськ

34/96 с-з Городець

43/98 с-з «Вимпел» Рыбинск

42/98 с-з Азов Ростсельмаш

Ростов обл.

225/20 Московська обл. м. Чехов

Арм. з-д 226/20

9/98 з-д 61 Комунара Миколаїв

10/98 з-д «Затока» Керч

13/98 2ЧСЗ" Миколаїв 30/98 з-д «Океан» Миколаїв

38/98 «Ленкузнеца» Київ

Харківський тракторний завод

м. Харків 219/20

Таблиця .2.2. 2

Існуючи джерела постачання підприємства сировиною Характеристика конкурентного середовища

Постачальники

Об'єм поступаючої

сировини (тонн)

2005 рік

Сировина

Можливість

заміни

сировини

С Петербург

7,8

лиття

немає

Миколаїв

2,0

лиття

існує

Сєвастопіль

20,0

лиття

існує

Дніпропетровськ

чорний прокат

існує

Нікополь

14,0

чорний прокат

існує

Комерчеські фірми

25,0

чорний прокат

існує

Артемівськ

кольоровий прокат

існує

Каменськ-Уральськ

кольоровий прокат

існує

Комерчеські фірми

кольоровий прокат

існує

Дніпропетровськ

труби

існує

Челябінськ

-

труби

існує

Комерчеські фірми

2,0

труби

існує

Маріуполь

лист

існує

Дніпропетровськ

70,0

лист

існує

Одеса

допоміжні

існує

15,0

20,0

18,0

8,0

матеріали

Полтава

допоміжні

існує

матеріали

Кривий Ріг

допоміжні

існує

матеріали

Дніпропетровськ

допоміжні

існує

матеріали

Херсон

4,0

допоміжні

існує

матеріали

8,0 30,0

З метою полегшення аналізу конкуренції М. Портер пропонує відповісти на такі питання:

> чи задоволений конкурент своїм становищем; яких ймовірних кроків та змін в стратегії слід чекати від конкурента;

> у чому слабкості конкурента;

> що могло б спровокувати найефективніші відповідні дії з його боку та ін. Відносно задоволення конкурентів не можна стверджувати, що таке взагалі існує. Незважаючи на стабільність галузі машинобудування взагалі, існує нововведення в технології. Тому своїм становищем можуть бути задоволені лише конкуренти, що проводять наукові розробки та впроваджують новітні технології. Ймовірніше, що кроки конкурентів будуть виражені впровадженням нового обладнання з метою диференціації продукції або ж із метою зниження витрат за рахунок використання ресурсозберігаючої технології, або ж збільшенням коштів на рекламу, просування товару та ін. Продукція, що виготовляється на підприємстві «Судмаш» відповідає по якості вимогам нормативно-технічної документації погодженої з замовником. Для підвищення її конкурентноздатності на зовнішньому ринку, необхідне придбання ліцензії на виготовлення, застосування найбільш сучасних матеріалів, зниження витрат на продукцію, що випускається, за рахунок збільшення кількості, розширення сертифікації продукції на клас міжнародних класифікаційних товариств. Продукція іноземних виробників аналогічних виробів таких як: «Амрі», «Дан-ФОС», «Лахольн», «Маннесманн», «Феррарі», «Гребен» і ін. Користується більшим успіхом у покупців, чим продукція заводу, тільки за рахунок наявності сертифікатів міжнародних класифікаційних товариств на весь асортимент продукції, що випускається. Переваги продукції конкурентів приведені в табл.4.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой