Загальна характеристика господарської діяльності Рудницької селищної ради

Тип работы:
Дипломная
Предмет:
Менеджмент


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Дипломна робота

На тему: «Загальна характеристика господарської діяльності Рудницької селищної ради»

ВСТУП

Актуальність теми дипломної роботи полягає у орієнтації на підготовку кваліфікованих фахівців для фінансової системи держави, які повинні об'єктивно оцінювати економічні процеси, що відбуваються у суспільстві, розуміти суть і тенденції розвитку фінансових стосунків та їх особливості у сфері державних фінансів, міжнародних фінансів і фінансів господарських одиниць, розробляти та вирішувати питання розвитку фінансової системи.

Фахівців з даної спеціальності готують для економічної, організаційно — управлінської, аналітичної, аудиторської та науково — дослідної роботи у сфері державних фінансів, в установах Національного і комерційних банків, на рівні підприємств та об'єднань різних галузей господарства України, незалежно від форм власності і організаційного формування, в страхових компаніях, інвестиційних фондах та компаніях, брокерських конторах, фінансових службах держадміністрації, в науково — дослідних установах і ін.

Селищна рада як об'єкт управління має свої характеристики, що впливають на побудову і функціонування системи менеджменту й ефективність роботи. Ці характеристики змінюються під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів, зумовлюючи необхідність зміни організаційних форм. Ефективність селищної ради є управлінською категорією, тому управління ефективністю — головне завдання, яке менеджмент повинен вирішувати постійно і системно. Тільки такій підхід дає можливість одержати результати, що відповідають цільовим настановам підприємств. Базою для порівняння результатів з метою є система оцінок, які відповідають моделі організації і враховують використані нею критерії оцінки.

Водночас ефективність даної діяльності нерозривно пов’язана з формами господарювання, розмірами селища, особливостями діяльності у селищі. Для економіки України характерно те, що в найближчі роки в її складі залишиться значна частина державних підприємств, напівдержавних фірм (наприклад, корпоративних підприємств із збереженням контрольних акцій у держави). Тим часом у розвинених країнах світу домінує управління не приватних власників або державних управлінців, а менеджерів-професіоналів, які мають статус виконувача обов’язків власника з управління. Таке поєднання власності і управління означає, що тільки результативна робота менеджера на фірму створює для нього можливості реалізувати свої інтереси у вигляді високих доходів і власної репутації та перетворює його на господаря селищної ради, зацікавленого в ефективному використанні ресурсів.

Специфічними рисами управління селищної ради є необхідність швидко реагувати на зміни, різноманітність здійснюваної діяльності, різнополярність отримуваної інформації та необхідність подолання цього. Зазначені особливості реалізуються і враховуються в процесі відособлення управлінської праці.

Останнє - необхідна умова розвитку суспільного виробництва. Управлінська діяльність залежить також від характеру і змісту самої роботи: її цільової спрямованості, предмета, результатів, застосовуваних засобів. Управлінською працею займаються керівники, фахівці, технічні виконавці. Провідне місце серед них посідають менеджери всіх рівнів управління (вищого, середнього, нижчого) та різних підрозділів селищної ради (лінійних і функціональних). Зміст, складність, специфіка діяльності менеджерів розкриваються у виконуваних ними функціях і різноманітних ролях у процесі управління селищною радою.

Рудницька селищна рада займає визначне місце у виробничо-господарському комплексі України як на регіональному, так і на міжнародному рівнях. Сьогодні водна галузь промисловості набула значного розвитку на теренах області та України. Це одна з не багатьох галузей, які зосереджують іноземні інвестиції. На території смт Рудниця знаходиться підприємство «Плазматек», яке і являється представником нашого селища на території України та за її межами.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РУДНИЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

1.1 Історія створення та господарювання Рудницької селищної ради

Селище Рудниця підпорядковане до районного центру смт Піщанка. Область Вінницька. Обласний центр м. Вінниця знаходиться у південній частині області за 159 км. від міста Вінниця і є залізничною станцією. Територія населеного пункту становить — 169,8 га. Селище Рудниця має автобусний зв? язок з районним центром, який знаходиться за 13 кілометрів від селища Рудниця. Населення Рудниці становить 1293 чол. На території проживають в основному українці.

В кінці 80 — х років минулого століття на 383 кілометрі від Києва стояв обрамлений дубами віковічного лісу невеличкий залізничний роз?їзд Рудниця. Назва роз'їзду походить від села Рудницьке, яке розташоване від Рудниці в 5 кілометрах на північний схід. Бурхливий розвиток капіталізму після відміни кріпосного проава не міг позначитися і на розвитку залізничних поселень. В зв’язку з тим, що Рудниця стояла на важливій залізничній магістралі, що вже зв’язувала в кінці 70 — х років ХІХ ст. такі важливі промислові ценри: як Київ, Москву та інші з першокласним морським портом і містом Одесою, тому приватні підприємці вирішили прокласти з північно — східних районів Кам’янець — Подільської губернії вузьку залізничну колію до смт Рудниці з метою підвозу до залізничної магістралі сільськогосподарської сировини. Це переважно було зерно, цукор, спиртопродукти, м’ясо, худоба тощо. (Додаток 1)

На кошти іноземного капіталу, зокрема німецьких і французьких акціонерних товариств і був споруджений близько 1896 року великий за розмірами на той час, двохповерховий будинок залізничної станції Рудниця, що стоїть і тепер та використовується за своїм призначенням.

За свідченнями старожилів у 1900 році селище Рудниця склалося з п’яти жилих дворів та двох — трьох станційних будинків, де розміщувалися склади і контора залізничної станції, на якій працювало біля 20 чоловік обслуговуючого персоналу.

З вузької залізничної колії вантажі, як правило переносилися вручну до вагонів широкої магістралі. Підприємці використовували на важкій щоденній роботі селян — бідняків з навколишніх сіл. За свою роботу, що тягнулась від зорі до зорі вони одержували мізерну поденну плату.

В 1924 році вперше в селищі з’являється початкова школа. Першим вчителем був Рогальський Євген Арсенійович. В 1925 році школа стала семирічкою, а далі й середньою. З’являється клуб, бібліотека та інші культурно — освітні заклади. (Додаток 1).

Налагоджується робота залізничних станцій, створюється кол — п «Пролетар». В травні 1930 року в селищі створюється машино — тракторна станція. Крім цього появляється лісництво, велика міжрайонна нафтобаза, відновлюється на кар'єрі робота по будуванню вапняного каменю. Тепер в селищі - 634 двори. В селищі Рудниця основними підприємствами вважається «Агромарш», нафтобаза, Рудницьке лісництво.

Рудницьке кар'єроупправління розпочало свою роботу в 1935 році, що входило тоді в Вінницький трест «Сахкамінь». Лісництво було організовано в 20 — х роках. В той час на лісопильні було зайнято до 30 чоловік.

В селищі Рудниця є загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів, в якій навчається 190 учнів. Працює будинок культури. Є два фельдшерсько — акушерських пункта. (Додаток 1).

1.2 Управління Рудницькою селищною радою. Її права та обов’язки. Статус селищної ради та її майно

Система самоврядування територіальної громади селища визначається Конституцією України, законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в подальшому для зручного написання статуту термін самоврядування територіальної громади селища буде замінене терміном «місцеве самоврядування»).

Система місцевого самоврядування включає:

-Територіальну громаду селища — первинний суб'єкт місцевого самоврядування, яка може безпосередньо вирішувати будь — яке питання, віднесене Конституцією ти законами України до відання місцевого самоврядування;

— селищну раду — представницький орган місцевого самоврядування;

— селищного голову;

— виконавчі органи селищної ради;

— органи самоорганізації населення. (Додаток 1).

Розмежування повноважень між елементами системи місцевого самоврядування здійснюється відповідно до чинного законодавства України та Статуту селищної ради.

Територіальну громаду селища складають жителі селища. (Додаток 1).

Реєстрація жителів селища здійснюється у порядку, визначену законодавством.

Право на участь у здійсненні місцевого самоврядування в повному об'ємі здійснюють члени територіальної громади селища — громадяни України, які досягли 18 — річного віку та не визнані судом недієздатними. Вони мають право обирати органи і посадових осіб місцевого самоврядування, бути обраними або призначеними до органів місцевого самоврядування або їх посадовими особами, брати участь у місцевих референдумах, зборах громадян за місцевим проживанням та користуватися іншими передбаченими Конституцією і законами України та статутом Рудницької селищної ради, правом на участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Особам, які мають видатні заслуги перед територіальною громадою селища та внесли суттєвий склад в соціально — економічний та культурний розвиток селища, за рішенням ради може бути присвоєно звання «Почесний громадянин селища».

Звання почесного громадянина селища присвоюється незалежно від громадянства особи та місця її проживання.

Підстави та порядок присвоєння звання почесного громадянина селища, його статус визначаються Положенням про почесне громадянство селища, яке затверджується рішенням селищної ради.

Селищна рада може засновувати відзнаки, якими нагороджуються жителі селища, це також інші громадяни України та особи без громадянства, які мають значні заслуги перед селищем та внесли суттєвий вклад в соціально — економічний та культурний розвиток селища.

Перелік відзнак, підстави і порядок нагородження ними, а також статус осіб, нагородженими цими відзнаками, встановлюються Положенням про відзнаки селища, яке затверджується рішенням селищної ради.

Жителі селища здійснюють своє право на місцеве самоврядування.

Право жителів селища брати участь у здійсненні місцевого самоврядування може бути реалізовано в наступних формах:

— місцевим референдумом;

— вибори депутатів селища ради, депутатів обласної ради та селищного голови;

— загальні збори громадян за місцевим проживанням;

— колективні та індивідуальні звернення жителів селища до органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

— громадські слухання;

— місцеві ініціативи;

— участь у роботі органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та робота на виборних посадах місцевого самоврядування;

— інші, не заборонені законом форми. (Додаток 1).

Вищими формами безпосереднього здійснення територіального громадою селища місцевого самоврядування є місцевий референдум і місцеві вибори.

Місцевий референдум — це прийняття рішення з питань, віднесених Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого волевиявлення жителів селища, які мають право голосу.

Жителі селища беруть участь у місцевих референдумах. Місцевий референдум проводиться з метою безпосереднього вирішення територіальною громадою важливих питань, віднесених до відання місцевого самоврядування.

На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади, а також питання затвердження місцевого бюджету та встановлення місцевих податків.

Питання, які не віднесені чинним законодавством до відання місцевого самоврядування, але мають важливе значення для територіальної громади, соціально — економічного та культурного розвитку селища, можуть бути винесені на місцевий консультативний референдум, наслідки якого не мають обов’язкового характеру. (Додаток 1).

Загальні збори громадян за місцевим проживанням скликаються по будинках, вулицях, мікрорайонах селища або інших внутрішньо — територіальних утвореннях з метою:

-обговорення питань загальносільського значення;

— обговорення питань віднесених до віддання місцевих органів самоврядування, які мають важливе значення для відповідних жителів та подання пропозицій з цих питань;

— створення органів самоорганізації населення;

— заслуховування повідомлень та звітів про роботу органів і посадових осі місцевого самоврядування органів самоорганізації населення;

— прийняття рішень про участь на громадських засадах жителів селища в роботах з благоустрою, у сприянні охороні громадського порядку, збереження житлового фонду, пам’ятників історії і культури, наданні допомоги соціально незахищеним членам громади.

— прийняття рішень про запровадження місцевих зборів на засадах добровільного самооподаткування.

— вирішення інших питань місцевого значення відповідно до чинного законодавства.

У роботі загальних зборів громадян мають право брати участь жителі селища, які мають право голосувати на місцевих зборах та проживають на відповідній території.

У роботі загальних зборів з правом дорадчого голосу можуть брати участь народні депутати України, селищний голова, депутати селищної ради, посадові особи органів місцевого самоврядування представники органів державної влади, об'єднань громадян та підприємств. (Додаток 1).

Загальні збори громадян скликаються селищним головою за власною ініціативою або за ініціативою депутатів селищної ради, виконавчого комітету чи відповідного органу самоорганізації населення.

Загальні збори громадян можуть також скликатися селищним головою за пропозицією не менше як 60 жителів, які мають право голосу на місцевих виборах.

Розпорядження селищного голови про скликання загальних зборів громадян які оприлюднюються не пізніше, як за 7 днів до їх проведення із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на їх обговорення.

Загальні збори громадян є правомощними за умов присутності на них не менше 60 жителів селища.

На загальних зборах громадян головує селищний голова або керівник відповідного органу самоорганізації населення чи особа визначена селищним головою.

Для ведення протоколу загальних зборів громадян обирається секретар зборів.

Порядок денний загальних зборів затверджується загалом зборами за пропозицією селищного голови.

Селищний голова, селищна рада та її виконавчі органи, відповідний орган самоорганізації населення сприяють підготовці і проведенню загальних зборів громадян, надають їх учасникам необхідні приміщення, матеріально — технічні засоби інформаційні та довідкові матеріали. (Додаток 1).

Жителі селища мають право брати участь у громадському слуханні, тобто зустрічатися з депутатами селищної ради та посадовими особами органів місцевого самоврядування, під час яких заслуховується інформація про виконання ними службових обов’язків або окремих доручень чи про вирішення окремих питань, які зачіпають інтереси селищної громади, жителів селища, порушуються питання та вносяться пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

Метою громадських слухань є здійснення контролю за роботою депутатів селища, ради та посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Члени територіально громади селища мають право ініціювати розгляд селищною радою будь — якого питання віднесеного Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування.

Суб'єктами права місцевої ініціативи може бути ініціативна група членів територіальної громади селища, чисельністю не менше 20 осіб.

Проекти нормативно — правових актів внесених з порядку місцевої ініціативи, які підтримані підписами не менше як 60 жителів селища, які мають право голосу на місцевих виборах, підлягають оприлюдненню і першочерговому розгляду на сесії селищної ради.

Жителі селища мають право бути присутніми на відкритих засіданнях селищної ради.

Особи, що виявили бажання відвідати сесії селищної ради, повідомляються не пізніше як за день до її відкриття подати відповідну заяву на ім'я секретаря ради, на якого покладається обов’язок організувати такі відвідування.

У разі неможливості забезпечити відвідування сесії селищної ради жителями селища з організаційних чи технічних причин, секретар ради повинен забезпечити її трансляцію по місцевій радіомережі.

Відмова жителям селища у відвіданні сесії селищної ради, яка не пов’язана з організаційними чи технічними причинами, повинна бути оформлена у письмовій формі. (Додаток 1).

Жителі селища мають право без будь — яких обмежень бути присутніми і виступати на громадських слуханнях у зв’язку з розробкою проектів місцевого бюджету та програм соціально — економічного і культурного розвитку, проектів рішень ради з питань, які становлять суттєвий громадський інтерес.

При обговоренні питань, що винесені на громадські скликання, жителям селища повинна бути забезпечена можливість на висловлювання своєї позиції і вносити пропозиції.

Система органів та посадових осіб місцевого самоврядування включає:

-представницький орган місцевого самоврядування — селище;

— селищного голову;

— виконавчий орган місцевого самоврядування — виконавчий комітет.

Селищний голова, селищна рада та її виконавчий орган здійснюють свою діяльність щодо реалізації функцій місцевого самоврядування за дорученням територіальної громади, від її імені та в її інтересах.

Виконавчий комітет селищної ради здійснює надані йому законодавством окремі повноваження органів виконавчої влади. (Додаток 1).

Діяльність органів місцевого самоврядування базується на засадах законності, гласності, підконтрольності, підзвітності перед територіальною громадою, розмежування повноважень представницької та виконавчої гілок влади, забезпечення повноти здійснення функцій місцевого самоврядування та проритету інтересів жителів селища при їх здійсненні.

Розділ повноважень між органами і посадовими особами місцевого самоврядування здійснюється згідно законодавства та статуту Рудницької селищної ради. Повноваження, які можуть передаватися та порядок їх передачі визначаються законом.

Селищна рада є представницьким органом місцевого самоврядування — єдиним органом представницької влади територіальної громади селища.

Селищна рада формується шляхом вільних виборів, які проводяться на основі загального, рівного і прямого вибору права шляхом таємного голосування. Порядок призначення, організації і проведення виборів депутатів селищної ради визначаються Конституцією і законами України та статутом.

Загальний склад селищної ради встановлюється в межах, визначених законодавством, рішенням селищної ради, яке приймається перед кожними черговими виборами депутатів селищної ради.

Крім депутатів, до складу селищної ради входить за посадою селищний голова.

Депутат селищної ради — особа, яка шляхом вільних виборів наділяється територіальною громадою селища повноваженнями представляти інтереси своїх виборців та здійснювати функції місцевого самоврядування, віднесені законодавством до відання селищної ради.

Депутат селищної ради здійснює свої повноваження як правило, на громадських засадах. Селищна рада може прийняти рішення щодо оплати роботи окремих депутатів, які займають в раді виборні посади на постійній основі.

Грошова винагорода депутатів, які працюють в селищній раді на постійній основі, виплачується з місцевого бюджету в розмірах, визначених рішенням ради.

Депутат селищної ради не може мати іншого представницького мандату та займати виборні посади в системі місцевого самоврядування.

Депутат селищної ради складає присягу такого змісту:

Вступаючи в права депутата Рудницької селищної ради, зобов’язуюся всіма своїми діями дбати про благо селища та добробут його жителів, гідно представляти своїх виборців, обстоювати їх права і свободу. Присягаю додержуватися Конституції України, законів України, Статуту територіальної громади Рудницької селищної ради, виконувати свої обов’язки в інтересах територіальної громади селища.

Повноваження депутатів селищної ради припиняються одночасно із припиненням повноважень селищної ради у випадках та у порядку, передбачених законодавством Повноваженого депутата селищної ради за рішенням ради припиняється достроково у разі:

— складення повноважень за особистою заявою;

— виїзду на постійне місце проживання за межі селища;

— набрання законної сили обвинувальним вироком що до нього. (Додаток 1).

Строк повноважень селищної ради — 4 роки.

Селищна рада є повноважною за умови обрання не менше як двох третин від встановленого радою складу.

Повноваження селищної ради починаються з моменту офіційного повідомлення виборчою комісією про обрання необхідної кількості депутатів.

Повноваження селищної ради припиняється в день офіційного оголошення територіальною виборчою комісією про обрання селищної ради нового скликання.

Підстави і порядок дострокового припинення повноважень селищної ради визначаються законодавством.

Основною організаційною формою роботи селищної ради є її сесія.

Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних та інших комісій.

Сесія селищної ради є правомочною, якщо в її плановому засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Порядок скликання чергових та позачергових сесій селищної ради визначається законодавством.

На сесіях селищна рада розглядає найважливіші питання віднесені до відання місцевого самоврядування, за включенням питань, які у відповідності із принципом розподілу влад віднесені до відання селищного голови і виконавчих органів селищної ради.

Пропозиції до порядку денного сесії селищної ради можуть вноситися селищним головою, депутатами ради, постійними комісіями ради, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної чи обласної ради або загальними виборами громадян за місцевим проживанням.

Порядок підготовки і розгляду на сесіях селищної ради питань порядку денного, а також розклад її пленарних засідань визначаються регламентом селищної ради.

Сесії селищної ради проводяться гласно і носять відкритий характер. На сесії мають право бути присутні жителі селища, представники засобів масової інформації, політичних партій і громадських організацій.

Селищна рада має право, у разі необхідності, прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання.

Рішення селищної ради приймається відкритим або таємним голосуванням.

Порядок і процедура прийняття рішень селищною радою визначається її регламентом.

Прийняті на сесії рішення селищної ради підписуються селищним головою.

Рішення селищної ради нормативно — правового характеру підлягають офіційному оприлюдненню в десятиденний строк з моменту прийняття і набувають чинності з дня оприлюднення, якщо селищною радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень в дію. (Додаток 1).

Постійні комісії селищної ради є постійно діючими, які обираються з числа депутатів ради на строк її повноважень для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, віднесених до відання ради та для здійснення контролю за виконанням рішень ради і виконавчих органів.

До складу постійної комісії входить її голова, члени комісії і секретар. Перелік постійних комісій та їх персональний склад зазначаються новообраною селищною радою на першій сесії.

Постійні комісії за дорученням селищної ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально — економічного і культурного розвитку селища, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського та соціально — культурного будівництва, інші питання, які виносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обирання, затвердження, призначення або погодження селищною радою, готують висновки з цих питань.

Постійні комісії за дорученням селищної ради, секретаря або за власною ініціативою вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних раді та виконавчому комітету органів, підприємств, організацій і установ комунальної власності, подають за результатами перевірки рекомендації на погляд їх керівників, а в необхідних випадках — на розгляди, здійснюють контроль за виконанням рішень ради.

Постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання, мають право отримувати від керівників органів підприємств і організацій, зазначеній у частині шостій статті, необхідні матеріали і документи.

Організація роботи постійної комісії і ради покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде засідання, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, об'єднаннями громадян, підприємствами, організаціями, установами, а також громадянами, організовує роботу по реалізації висновків та рекомендацій комісії. В разі відсутності голови комісії або неможливості ним виконувати свої повноваження з інших причин його функції здійснює заступник голови комісії або секретар комісії. Засідання постійної комісії складається в міру необхідності і воно є правочинним, якщо на ньому присутні не менше як половина від загального складу комісії.

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійні комісії приймають більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Рекомендації постійних комісій підлягають обов’язковому розгляду органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами.

Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк. Постійна комісія для розробки проектів рішень ради може створити підготовчі комісії і робочі групи із залученням представників громадськості, вчених і спеціалістів. Питання, які належать до відання кількох постійних комісій, а також за дорученням ради, її голови, секретаря ради розглядатися комісіями на спільних засіданнях.

Партійні комісії є підзвітними та відповідальними перед селищною радою.

Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначається регламентом селищної ради та Положення про постійні комісії, що затверджуються радою. (Додаток 1).

З метою підготовки і попереднього розгляду окремих питань, які мають важливе значення для соціально — економічного та культурного розвитку селища, селищна рада утворює тимчасові комісії, які здійснюють повноваження передбачені статутом даної ради для постійних комісій.

Депутати селищної ради можуть об'єднуватися у депутатські групи, фракції, клуби та інші добровільні депутатські об'єднання, які утворюються напостійній чи тимчасовій основі.

Порядок утворення та реєстрації депутатських об'єднань, їх повноваження вивчаються регламентом ради.

Посадовою особою селищної ради, яка відповідає за організацію її роботи, є секретар ради.

Секретар ради обирається селищною радою за пропозицією селищного голови з числа її депутатів на строк повноважень ради таємним голосуванням більшістю голосів від загального складу ради.

Секретар ради працює в раді на особистій посаді і не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою займатися підприємницькою діяльністю.

Селищний голова є головною господарською особою територіальної громади селища.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування згідно з Конституцією України є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевого бюджету, позабюджетні цільові та інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальної громади селища, а також об'єкти спільної власності територіальних громад Вінницької області, що перебувають у управлінні обласної ради.

До комунальної власності територіальної громади включаються рухоме і нерухоме майно, зареєстроване у визначеному законодавством порядку, перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади визначається рішенням селищної ради відповідно до законодавства.

До комунальної власності селища можуть належати:

— земля та інші природні ресурси;

— комунальні підприємства;

— банки, страхові товариства, пенсійні фонди, заклади та установи культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, соціального обслуговування та інше майно, що належить територіальній громаді селища:

— участки (паї) у майні підприємств;

— комунальний житловий та нежитловий фонди селища;

— доходи місцевого бюджету, позабюджетні, валютні та інші кошти та депозити (органів місцевого самоврядування) в банківських установах, цінні папери, інші передбачені чинним законодавством фінансові ресурси;

— нерухоме майно, що передається до комунальної власності територіальної громади за рішенням суду;

— інше рухоме і нерухоме майно, визначене чинним законодавством.

У комунальній власності територіальної громади знаходяться об'єкти, що мають важливе загально сільське значення для життєзабезпечення селища, задоволення потреб територіальної громади та для збереження історико — культурних об'єктів селища.

1.3 Статутна документація Рудницької селищної ради та її аналіз

Пропоную проаналізувати деякі з документів Рудницької селищної ради.

Для початку розглянемо баланс даної ради за 2009 — 2012 рр (Додатки 2,3,4,5) [3, с. 25]

1). Залишкова вартість основних засобів (120) у 2009 р. становила 2 577 499,0, у 2010 р. — 2 462 991,0, у 2011р. — 2 407 761,0, у 2012 — 2 418 966,0 що свідчить про покращення роботи ради на даному етапі працювання:

У порівнянні 2012 року з 2011 роком: 2 418 966,0 — 2 407 761,0 = 11 205,0 тис. грн.

У порівнянні 2012 року з 2010 роком: 2 418 966,0 — 2 462 991,0 = -44 025,0 тис. грн.

У порівнянні 2012 року з 2009 роком: 2 418 966,0 — 2 577 499,0 = -158 533,0 тис. грн.

2). Залишкова вартість інших необоротних активів (130) у 2009 р. становила 56 004,05, у 2010 р. — 38 915,00, у 2011р. — 53 385,00, у 2012 -57 891,00 що свідчить про покращення роботи ради на даному етапі працювання:

У порівнянні 2012 року з 2011 роком: 57 891,00 — 53 385,00 = 4506,00 тис. грн.

У порівнянні 2012 року з 2010 роком: 57 891,00 — 38 915,00 = 18 976,00тис. грн.

У порівнянні 2012 року з 2009 роком: 57 891,00 — 56 004,05 = 1886,95 тис. грн.

3). Матеріали і продукти харчування (150) у 2009 р. становили 8725,76, у 2010 р. — 16 690,94, у 2011р. — 19 171,13, у 2012 — 21 837,18, що свідчить про покращення роботи ради на даному етапі працювання:

У порівнянні 2012 року з 2011 роком: 21 837,18 — 19 171,13 = 2666,05 тис. грн.

У порівнянні 2012 року з 2010 роком: 21 837,18 — 16 690,94 = 5146,24 тис. грн.

У порівнянні 2012 року з 2009 роком: 21 837,18 — 8725,76 = 13 111,42 тис. грн.

4). Рахунки в казначействі спеціального фонду (260) у 2009 р. становили 45 748,25, у 2010 р. -4914,77, у 2011р. — 5303,62, у 2012 — 6793,25 що свідчить про покращення роботи ради на даному етапі працювання:

У порівнянні 2012 року з 2011 роком: 6793,25 — 5303,62 = 1489,63 тис. грн.

У порівнянні 2012 року з 2010 роком: 6793,25 — 4914,77 = 1878,48 тис. грн.

У порівнянні 2012 року з 2009 роком: 6793,25 — 45 748,25 = -38 955,00 тис. грн.

5). Фонд у необоротних активах (330) у 2009 р. становила 2 633 503,05, у 2010 р. — 2 501 906,00, у 2011р. — 2 461 146,00, у 2012 — 2 476 857,00 що свідчить про покращення роботи ради на даному етапі працювання:

У порівнянні 2012 року з 2011 роком: 2 476 857,00 — 2 461 146,00 = 15 711,00 тис. грн.

У порівнянні 2012 року з 2010 роком: 2 476 857,00 — 2 501 906,00 = -158 533,00тис. грн.

У порівнянні 2012 року з 2009 роком: 2 476 857,00 — 2 633 503,05 = -56 646,05 тис. грн.

6). Результат виконання кошторису за загальним фондом (350) у 2009 р. становила 60 097,52, у 2010 р. — 6520,53, у 2011р. — 740,10, у 2012 — -35 921,72, що свідчить про погіршення роботи ради на даному етапі працювання:

У порівнянні 2012 року з 2011 роком: -35 921,72 — 740,10 = -36 661,82тис. грн.

У порівнянні 2012 року з 2010 роком: -35 921,72 — 6520,53 = -42 442,25тис. грн.

У порівнянні 2012 року з 2009 роком: -35 921,72 — 60 097,52 = -96 019,24 тис. грн.

7). Результат виконання кошторису за спеціальним фондом (360) у 2009 р. становив 58 177,35, у 2010 р. — 5385,57, у 2011р. — 5571,77, у 2012 — 7758,26 що свідчить про погіршення роботи ради на даному етапі працювання:

У порівнянні 2012 року з 2011 роком: 7758,26 — 5571,77 = 2186,49 тис. грн.

У порівнянні 2012 року з 2010 роком: 7785,26 — 5385,57 = 2399,69 тис. грн.

У порівнянні 2012 року з 2009 роком: 7785,26 — 58 177,35 = -50 392,09тис. грн.

8). Кредиторська заборгованість (420) у 2009 р. становила 1475,28, у 2010 р. — 9157,91, у 2011р. — 18 162,88, у 2012 — 56 999,59 що свідчить про погіршення роботи ради на даному етапі працювання:

У порівнянні 2012 року з 2011 роком: 56 999,59 — 18 162,88 = 38 836,71 тис. грн.

У порівнянні 2012 року з 2010 роком: 56 999,59 — 9157,91 = 47 841,68 тис. грн.

У порівнянні 2012 року з 2009 роком: 56 999,59 — 1475,28 = 55 524,31 тис. грн.

9). Баланс (470) у 2009 р. становив 3 142 555,26, у 2010 р. — 2 523 691,70, у 2011р. — 2 485 620,75, у 2012 — 2 505 693,13, що свідчить про погіршення роботи ради на даному етапі працювання, оскільки оборот коштів зменшився:

У порівнянні 2012 року з 2011 роком: 2 505 693,13 — 2 485 620,75 = 20 072,38 тис. грн.

У порівнянні 2012 року з 2010 роком: 2 505 693,13 — 2 523 691,70 = -18 052,57 тис. грн.

У порівнянні 2012 року з 2009роком:= 2 505 693,13 — 3 142 555,26 =-636 862,13тис. грн.

селищна рада господарювання управління

РОЗДІЛ ІІ. ПІДРОЗДІЛИ РУДНИЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ТА ЇЇ ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА

2.1 Організаційна структура Рудницької селищної ради

В 3-му розділі статуту підприємства (Додаток 1) «Персонал Рудницької селищної ради»" визначається основна термінологія та принципи керування персоналом селищної ради. Зазначається, що персонал товариства складають працівники, прийняті на роботу по трудовим договорам або контрактам. Питання найму та звільнення, форми оплати праці, а також матеріального заохочення персоналу товариства вирішуються Головою селищної ради. У товаристві укладається колективний договір, згідно діючого законодавства України, який попередньо обговорюється персоналом ради.

Форми, системи та розмір оплати праці працівників визначаються при заключенні з ними з ними трудових договорів (контрактів) у відповідності з законодавством України з урахуванням фонду оплати праці та трудового вкладу кожного працівника, а також штатним розкладом та колективною угодою. Тривалість та розпорядок робочого часу у селищній раді, порядок надання вихідних днів, а також порядок надання та тривалість відпустки, включаючи додаткові, а також інші умови праці, визначаються чинним законодавством України та колективним договором [7, с. 110]. Також працівники ради підлягають соціальному страхуванню та соціальному забезпеченню у порядку та на умовах, встановлених законодавством України.

В організації управління виділяють різноманітні типи зв’язків: 1). вертикальні (з'єднують ієрархічні рівні в організації та її частинах); 2). горизонтальні (з'єднують рівні по положенню в ієрархії чи по статусу частини організації); 3). лінійні зв’язки (відносини, в яких голова реалізує свої владні права і здійснює пряме керівництво підлеглими); 4). формальні (зв'язки координації, регульовані установленими урегульованими або прийнятими в організації цілями); 5). неформальні (з'являються за відсутності формальних, або коли останні не виконують своєї функціональної ролі) [8, с. 83].

В організаційній структурі управлінням селищною радою можна виділити декілька рівнів. По-перше, як і в будь-якій селищній раді, в Рудницькій раді найвищий рівень займає голова, і на якій вирішуються найголовніші питання. На таких зборах обирається Спостережна Рада строком на 2 роки, яка функціонує у періоди між засіданнями Ради Акціонерів і має право вирішувати майже всі питання виключаючи тільки такі, що торкаються зміни форми власності, зміни статуту і т.д. Спостережна Рада обирає голову ради, що виступає керівником і діє в межах своїх повноважень. Він є підзвітним тільки Спостережній раді та голові.

Наступним рівнем є рівень відділів. У селищній раді функціонує 4 відділи, що включають в себе підрозділи та окремі посади. На чолі кожного з відділів стоїть голова. Кожен з чотирьох відповідальних є підзвітним голові і керує працівниками цих департаментів в межах своїх повноважень [4, с. 142].

Згідно з структурою селищної ради можна визначити ще один рівень керування: рівень начальників підрозділів. Слід зазначити, що у селищній раді жорсткий рівень централізації управління. Централізація — концентрація прав прийняття, вирішення, зосередження владних повноважень на верхньому рівні керівництва організацією. Централізація є реакцією організованої системи, що спрямована на запобігання втрати та пошкодження інформативного потоку під час передачі її через усю кількість рівнів керування. Вона полегшує розуміння цілі керування та забезпечує сильне керівництво [6, с. 92]. Отже, кожна посадова особа має свої права і обов’язки і звітує своєму безпосередньому начальнику. Вся ієрархія управління від працівників до голови прямує до найвищого органу — верховної ради, де і визначаються основні положення та фактичний шлях розвитку заводу на деякий період часу.

2.2 Бюджетний відділ селищної ради

Селищна рада має власний бюджет, який розробляється, затверджується і виконується органами місцевого самоврядування самостійно, в межах їх повноважень.

Будь — яке втручання в розробку, затвердження і виконання місцевого бюджету органів державної влади або органів місцевого самоврядування інших територіальних громад не допускається за винятком випадків передбачених чинним законодавством.

Місцевий бюджет селищної ради складається з поточного бюджету і бюджету розвитку.

Кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансування установ і закладів, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань і не належать бюджету розвитку.

Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально — економічного розвитку селища, пов’язаних із здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування субвенцій та інших видатків, пов’язаних з розширеним відтворенням.

Державний бюджет селищної ради як одна з ланок фінансової системи України є економічною категорією і відображає грошові відносини, які виникають між державою, з одного боку, і підприємствами, організаціями, установами і заразом селищної ради всіх форм власності і фізичними особами -- з іншого, з приводу утворення централізованого фонду грошових коштів держави і його використання на розширене відтворення, підвищення рівня життя і задоволення інших суспільних потреб [6. -c. 26].

Завдяки бюджету відповідно до Конституції України держава повинна мати можливості зосередити фінансові ресурси на важливих ділянках економічного та соціального розвитку.

Централізація коштів має важливе економічне і політичне значення, оскільки доходи, які мобілізуються до державного бюджету, є втіленням у життя державних заходів. Це надає можливість маневрувати коштами, зосереджувати їх у важливих галузях економічного та соціального розвитку, здійснювати єдину економічну і фінансову політику на території України.

У розвинених країнах державний бюджет не лише забезпечує акумулювання коштів, необхідних для фінансування держави, використовується не лише для часткового перерозподілу доходів із метою підтримання сприятливого соціального становища у державі, а й для впливу на економічні, соціальні, національні, регіональні процеси у суспільстві і провадження вищими органами влади відповідної національної стратегії розвитку, спрямованої на зміцнення державної безпеки.

За умов переходу економіки України до ринкових відносин державний бюджет відіграє важливу роль, але при цьому змінюються методи його впливу на суспільне виробництво та сферу соціальних відносин. Тому бюджет використовується для міжгалузевого і територіального перерозподілу фінансових ресурсів з урахуванням рівня розвитку економіки та культури на всій території. Нині завдяки державному бюджетові України між галузями та регіонами, а також серед окремих верств населення, перерозподіляється майже 50% від усього обсягу валового внутрішнього 1продукту.

2.3 Відділ доходів та видатків селищної ради

В доходи місцевого бюджету зараховується:

— місцеві податки і збори, крім винятків, передбачених законодавством;

— надходження від закріплених законодавством окремих загальнодержавних податків або їх частини, відповідно до нормативів, затверджених у встановленому законодавством порядку;

— фінансові ресурси (дотації, субсидії, субвенції та інші трансферти), передані селищній раді з Державного бюджету безпосередньо або розділені через обласний бюджет;

— фінансові ресурси, передані з державного бюджету для здійснення визначених законодавством повноважень виконавчої влади;

— частина доходів від приватизації комунальної власності територіальної громади;

— надходження від місцевих позик і лотерей;

— надходження від оренди цілісних майнових комплексів, що належать до комунальної власності територіальної громади;

— прибуток підприємств, що перебувають у комунальній власності територіальної громади (або частка прибутку, визначена рішенням селищної ради);

— штрафи і відшкодування за екологічні збитки;

— інші кошти, отримані від господарської діяльності органів місцевого самоврядування;

— інші надходження передбачені законодавством. (Додаток 1).

У дохідній частині місцевого бюджету кошти, необхідні для здійснення самоврядних і наданих законодавством окремих повноважень органів виконавчої влади, виділяють окремо.

Місцевий бюджет повинен бути достатнім для виконання функцій місцевого самоврядування та наданих законодавством окремих повноважень органів виконавчої влади та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.

З метою збалансованості місцевого бюджету селищна рада може встановлювати граничний розмір його дефіциту.

Видаткова частина місцевого бюджету окремо передбачає видатки поточного бюджету і видатки бюджету розвитку.

Видатки поточного бюджету окремо передбачають видатки, пов’язані із виконанням самоврядних повноважень, і видатки, пов’язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

Доходи місцевого бюджету, отримані додатково при його виконанні, а також суми перевищення доходів над видатками, що утворилися в наслідок збільшення надходжень до бюджету або економії у видатках, вилученню не підлягають, крім випадків, передбачених законодавством. Рішення про використання таких коштів приймається селищною радою. Селищна рада може приймати рішення щодо складання вільних коштів (отриманих способами, передбаченими частиною першою) в акції, цінні папери тощо.

Місцевий бюджет повинен передбачати резервний фонд, який використовується селищним головою без попереднього погодження з селищною радою для фінансування непередбачених випадків, в установленому порядку. Видатки резервного фонду включається до звіту про виконання місцевого бюджету.

Контроль за виконанням бюджету здійснює селищна рада. Контроль за використанням коштів місцевого бюджету відповідними підприємствами, організаціями і установами здійснює виконавчий комітет.

2.4 Відділ соціального захисту населення та фінансування апарату управління селищної ради

Селищна рада може утворювати позабюджетні (цільові) фонди і валютні фонди та визначити порядок використання коштів цих фондів у відповідності до законодавства.

Порядок формування та використання коштів позабюджетних (цільових) і валютних фондів визначається відповідними положеннями, які затверджуються рішенням селищної ради.

До позабюджетних фондів можуть рішенням селищної ради включатися:

— добровільні внески і пожертви фізичних і юридичних осіб;

— штрафи, які сплачуються підприємствами за отримання необґрунтованого прибутку, в установленому порядку;

— штрафи за адміністрацій ні порушення;

— інші надходження.

До валютних фондів можуть за рішенням селищної ради включатися:

— добровільні і благодійні внески і пожертви фізичних і юридичних осіб в іноземній валюті та іноземними цінними паперами;

— відрахування від прибутків в іноземній валюті підприємств, організацій та установ, що перебувають в комунальній власності територіальної громади.

Кошти позабюджетних фондів перебувають на окремих банківських рахунках і не можуть бути вилучені. Вони використовують селищним головою у порядку, визначеному селищною радою.

Кошти валютних фондів використовуються виключно за рішенням селищної ради.

Управління праці та соціального захисту населення у Рудницькій селищній раді утримується за рахунок коштів державного бюджету. Граничну чисельність, фонд оплати праці працівників та видатки на утримання управління в межах виділених асигнувань визначає голова районної адміністрації після попередньої експертизи у фінансовому відділі. Управління праці та соціального захисту є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Управління праці та соціального захисту населення у смт Рудниця та Піщанському районі відповідно до покладених на нього завдань: 1) забезпечує реорганізацію заходів, спрямованих на посилення мотивації до праці, удосконалення її організації, оплати та нормування; 2) аналізує ситуацію в соціально-трудовій сфері на відповідній території, стан справ з укладенням колективних договорів на підприємствах, в установах та організаціях; сприяє організації переговорного процесу між сторонами соціального партнерства, надає їм організаційно-методичну допомогу; забезпечує у межах своїх повноважень дотримання законодавства з питань колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, вирішення колективних трудових спорів (конфліктів); здійснює реєстрацію, облік, зберігання колективних договорів, змін та доповнень до них; 3) бере участь у розробленні та забезпечує разом з іншими культурними підрозділами районні держадміністрації, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян здійснення заходів регіональної програми з питань охорони праці, впровадження регіональної системи запобігання травматизм невиробничого характеру; сприяє впровадженню безпечних виробничих процесів і устаткування;

4) вивчає стан використання трудових ресурсів, аналізує розвиток процесів, які відбуваються на ринку праці, готує відповідні пропозиції та прогнози, забезпечує і бере участь у розробленні та здійсненні територіальної програми зайнятості населення, заходів, спрямованих на реалізацію довгострокової державної політики розвитку трудового потенціалу; 5) забезпечує діяльність комісій у справах альтернативної (невійськової) служби та комісій з розгляду питань, пов’язаних з наданням статусу учасника війни; 6) здійснює державний контроль за охороною праці, додержанням законодавства про соціальний захист населення, своєчасну і не нижче визначеного державою мінімального розміру виплати заробітної плати, а також за своєчасним проведенням на підприємствах навчання та інструктажів, забезпеченням працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком, миючими засобами, наданням працівникам пільг і компенсацій, передбачених законодавством; 7) забезпечує соціальний захист працюючих, зайнятих на роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці, вживає заходів до якісного проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актом про охорону праці;

8) бере участь у розслідуванні групових, а також смертельних нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до законодавства: організовує розслідування, облік та аналіз нещасних випадків невиробничого характеру; 9) організовує роботу з надання пільг інвалідам, ветеранам війни та праці, забезпечує надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива;

10) аналізує стан реалізації комплексних програм, здійснення заходів соціальної підтримки малозабезпечених верств населення, надання встановлених законодавством пільг соціально незахищеним громадянам та подає голові районної держадміністрації пропозиції з цих питань; 11) забезпечує надання адресної цільової грошової допомоги малозабезпеченим громадянам, а також сім'ям з дітьми;

12) здійснює в установленому порядку компенсаційні витрати інвалідам на бензин, технічне обслуговування та ремонт автомобіля, транспортне обслуговування інвалідів, а також вартості санаторно-курортного лікування; 13) формує банк даних одержувачів соціальної допомоги за категоріями сімей та видами допомоги, здійснює перерахунок раніше призначених допоміг та субсидій; 14) забезпечує цільове використання бюджетних асигнувань, передбачених на соціальний захист населення;

15) організовує роботу соціальних інспекторів;

16) видає посвідчення ветеранів війни, «Ветеран праці»;

17) надає консультаційно-правову допомогу підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності з підготовки документів для призначення пенсій, а також сприяє громадянам в одержанні документів, необхідних для призначення пенсій та допомоги;

18) сприяє впровадженню персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; 19) проводить інвентаризацію особових справ і особових рахунків осіб, які одержують допомогу, в установленому законодавством порядку; 20) подає пропозиції органам місцевого самоврядування щодо встановлення нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, сприяє створенню виробництв, цехів і дільниць для використання їхньої праці, професійно-технічному навчанню і перекваліфікації інвалідів, перевіряє на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності умови праці інвалідів; 21) організовує матеріально-побутове обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці, їх санаторно-курортне лікування, надання протезно-ортопедичної допомоги, забезпечує інвалідів транспортними засобами в установленому порядку; 22) створює мережу і організовує роботу територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та інвалідів, контролює якість та своєчасність надання ними соціальних послуг;

23) вносить в установленому порядку пропозиції щодо встановлення піклування над повнолітніми дієздатними особами, які за станом здоров’я потребують догляду;

24) забезпечує у разі потреби піклування до будинків-інтернатів (пансіонатів) громадян похилого віку та інвалідів, надає допомогу в організації роботи зазначених закладів;

25) сприяє благодійним, релігійним організаціям, окремим громадянам та їх об'єднанням у наданні соціальної допомоги інвалідам, ветеранам війни та праці ц громадянам похилого віку;

26) сприяє підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації працівників соціальної сфери;

27) підтримує функціонування апаратно-програмних засобів управління у складі єдиної інформаційної мережі у складі Мінпраці, а також єдине комп’ютерне інформаційне і телекомунікаційне середовище; 28) надає методичну допомогу з питань охорони праці; 29) організовує і проводить консультації, здійснює розгляд звернень громадян, підприємств, установ та організацій з питань, що належать до компетенції управління, вживає відповідних заходів до усунення причин, які викликають скарги; 30) роз’яснює громадянам положення нормативно-правових актів з питань, що належать до компетенції управління;

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой