Визначення економічної ефективності заходів у гапузі автоматики, телемеханіки та зв’язку на залізничнрму транспорті

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Курсова робота

з теми:

Визначення економічної ефективності заходів у галузі автоматики, телемеханіки та зв’язку на залізничному транспорті

Змiст

Вступ

Вихідні дані

1. Визначення економiчної ефективностi впровадження бiльш досконалих пристроїв СЦБ

1.1 Визначення пропускної спроможностi дiльницi, дiльничної швидкостi, кiлькостi зупинок та розмiрiв руху вантажних поїздiв

1.2 Визначення капiтальних вкладень

1.3 Розрахунок потрiбного контингенту на дiльницi при НАБ та ДЦ

1.4 Визначення експлуатацiйних витрат i собiвартостi перевезень

1.5 Визначення економiчної ефективностi

2. Визначення економiчної ефективностi впровадження маневрового радiозв’язку на станцiях, як заходу науково-технiчного прогрессу

Висновок

Список літератури

Вступ

Значення транспорту в економіці країни полягає у забезпеченні економічних зв’язків між економічними районами усередині країни і між державами за її межами, в забезпеченні потреб населення в пересуванні, в розвитку обороноздатності країни.

Головне в роботі транспорту — це те, що транспорт у вантажних перевезеннях продовжує процес виробництва продукції у сфері обігу. Це означає, що виробничий процес закінчується тоді, коли продукція доставлена в місце призначення.

Робота працівників транспорту вважається продуктивною, і тому вантажний транспорт відноситься до сфери матеріального виробництва, хоча за природою — це сфера послуг. Працівники транспорту беруть участь в створенні національного доходу країни. Вартість продукції в місці споживання збільшується на величину транспортних витрат.

Залізничний транспорт має ряд особливостей:

— фондомісткий;

— територіально-роз'єднаний;

— практично не обмежена провізна спроможнiсть;

— робота у будь-який час року і в будь-яку погоду;

— стадійне нарощування потужностей постійних пристроїв;

— інерційність;

— залізниці виконують основну частину зовнішніх економічних зв’язків;

— значна частина ефекту не знаходить відображення в показниках його роботи.

Метою цiєї роботи є поглиблення знань у наступних питаннях:

1. Ефективність капітальних вкладень в об'єкти залізничного транспорту;

2. Розрахунки потрібного контингенту, заробітної плати, експлуатаційних витрат залізниць;

3. Комплексна оцінка економічної ефективності заходів з науково-технічного прогресу (НТП).

Вихідні дані

За варіантом завдання я маю розраховувати єкономічну єфективність впровадження диспетчерскої централізації(ДЦ) замість напівавтоматичного блокування (НАБ) на одноколійній дільниці.

Вихідні данні для першого розділу:

— Експлуатаційна довжина дільниці Lек =110 км

— Кількість перегонів mпер = 9

— Кількість проміжних станцій — 10

— II кл -2

— III кл-2

— IV кл-6

— Кількість стрілок на проміжних станціях = 110

— Серія локомотива- 2ТЭ116

— Середнє навантаження на вантажний вагон Pв=51т/ваг

— Вага тари вагона qт =20 т -Вага потяга Qбр =3300 т

— Доходна ставка =78/10 ткм

Вихідні данні для другого розділу:

— Зниження простою вагона — ?t = 0,15 ч;

— Скорочення середньодобової кількості локомотива — ?М = 8;

— Скорочення чисельності помічників машиністів та складачів —

пмс = 6;

— Додатковий контингент електромеханіків — ?Чшн = 5;

— Кількість вагонів, що переробляютьсястанцією за добу — n = 830;

— Витратна норма на 1 маневрову лок. год. — еман = 133 грн;

— Витратна норма на 1 ваг. год. простою — е = 12 грн;

— Капітальні витрати — Кдод = 474 тис. грн.

1 Визначення економічної ефективності впровадження більш доскональних пристроїв СЦБ

1.1 Визначаемо пропускну спроможность дільниці, дільничної швидкості, кількості зупинок та розмірів руху вантажних поїздів.

Пропускна спроможність (N) на дільниці визначається в залежності від виду графіка руху поїздів.

На одноколійній дільниці, яка обладнана пристроями НАБ, як правило, застосовується непакетний графік руху поїздів.

Пропускну спроможність визначають за формулою:

N =, (1. 1)

де Тдоб — тривалість доби у хвилинах. Тдоб=1440 хв. ;

— станційні інтервали на перегонах, які обмежують роздільні пункти, хв.

1 =15 хв. 2 =10 хв

tх — час руху поїзда на обмежувальному перегоні, хв., визначається за формулою

, (1. 2)

де l — довжина обмежувального перегону, км;

l =110/9=12,2 км

Vх =56 км/год — cередня ходова швидкість руху потяга на дільниці, км/год.

=12,2*60/56=13,095 хв

Довжина обмежувального перегону визначається як відношення експлуатаційної довжини дільниці (Lек) до числа перегонів (mпер)

Nнаб =1440/(2*13,095+15)= 34. 96? 35 пар (1. 3)

На одноколійних дільницях, обладнаних ДЦ, як правило, застосовують частково пакетний графік руху поїздів (коли в пакеті відправляють по два поїзда).

Пропускна спроможність визначається за формулою:

(1. 4)

де n=0,9 — коефіцієнт пакетності графіка (відношення числа поїздів у пакетах до загальної кількості поїздів);

І'=5хв, І"=8 хв — міжпоїздні інтервали в пакетах непарного та парного напрямків, хв.

NДЦ =1440/(1−0,5*0,9)(2*13,095+10)+0,5*0,9*(5+8)= 55,912? 56 пар

Основний вид графіка руху поїздів непаралельний, тобто передбачає обертання поїздів різних категорій та швидкостей.

За цим графіком пропускна спроможність визначається за формулою

--(-1)-(-1), (1. 5)

де Nнаб — пропускна спроможність дільниці по перегонах за паралельним графіком, визначається при напівавтоблокуванні;

= 6 пар — кількість пар пасажирських поїздїв;

=1 пара — кількість пар прискорених поїздів;

NЗБ =1 пара кількість пар збірних поїздів;

, , — коефіцієнти зйому вантажних поїздів пасажирськими, прискореними та збірними поїздами. ПС=1,2; ПР=1,1; ЗБ=1,5.

NВ =35−6*1,2-(1,1−1)*1-(1,5−1)*1=27,66? 28 пар

За пропускною спроможністю, NB розрахованою на дільниці, обладнаною диспетчерською централізацією, в подальшому ведеться увесь розрахунок. Тобто NB приймається як обсяг поїздної роботи на дільниці і залишається незмінним в обох варіантах, які порівнюються, тому що порівняння варіантів при розрахунку економічної ефективності необхідно здійснювати в однакових умовах.

У техніко-економічних розрахунках із достатньою для практичних цілей точністю дільничну швидкість (VД) можна знайти за допомогою коефіцієнта дільничної швидкості (Д) за формулою:

(1. 6)

де Д— коефіцієнт дільничної швидкості.

На одноколійних дільницях за непакетним графіком руху поїздів коефіцієнт дільничної швидкості визначається за формулою:

(1. 7)

де NВ -кількість пар вантажних поїздів;

NПС -кількість пар пасажирських поїздів;

tСХ, tОБ — відповідно середні зупинки вантажних поїздів під схрещенням та обгоном, які приймаємо:

при НАБ tСХ =20хв., tОБ = 40 хв;

при ДЦ tСХ =16хв., tОБ=25 хв.

— відношення ходової швидкості вантажного поїзда до швидкості пасажирського. =0,7

вДНАБ =1- [{(28+1,2*0,7*6)*2+(1−0,7*0,7)*6*40}/1600] = 0,523

вДДЦ =1- [{(28+1,2*0,7*6)*16+(1−0,7*0,7)*6*25}/1600] =0,632

VДНАБ =56*0,523=29,288 км/год

VДДЦ =56*0,632=35,38 км/год

Середня кількість зупинок на одну пару вантажних поїздів визначається за формулою:

(1. 8)

де: А1 та А2-коефіцієнти, що враховують зменшення числа зупинок вантажних поїздів у порівнянні з числом перехрещень їх, ниток на графіку.

При НАБ А1 =А2 = 1, при ДЦ — А1=0,5; А2=1;

tзуп — середній час зупинки поїзда.

tзупНАБ = 0,15 год.

tзупДЦ = 0,08 год.

КзупНАБ=(2*110/56)*{(1*28+2*1*6)/(24-(1*28+2*1*6)*0,15/60)}-1=9,752

? 10 пар

КзупДЦ=(2*110/56)*{(0,5*28+2*1*6)/(24-(0,5*28+2*1*6)*0,08/60)}-

0,5=4,363? 5 пар

До об'ємних показників, що характеризують роботу вантажних поїздів та локомотивів на дільниці, відносять: поїздо-кілометри (NS), локомотиво-кілометри одиночного пробігу (MSОД), поїздо-години (NH), вантажообіг у тонно-км (Рl).

?NS=((NВ+NПОР)*Lек)*0,4*К (1. 9)

де NB — кількість вантажних поїздів у навантаженому напрямку

NПОР — кількість вантажних поїздів у порожньому напрямку. Треба прийняти на 15% менше від кількості вантажних поїздів у навантаженому напрямку.

NПОР =NВ*0,85=28*0,85=24,36? 24 пар

?NS=(28+24)*110*0,4*0,3 = 686 поїзд. км

(1. 10)

де Lек — експлуатаційна довжина дільниці.

?MSОД =(28−24)*110*0,3=132 лок. км

Поїздо-години визначаються окремо при НАБ та ДЦ у залежності від зміни дільничної швидкості:

(1. 11)

?NHНАБ =686/28,588=23 поїзд. км

?NHДЦ =686/34,82=19 поїзд. км

Економія в поїздо-годинах для систем СЦБ становить:

. (1. 12)

?NH =23−19 = 4 поїзд. км

Річний вантажообіг у тонно-км нетто на дільниці визначається за формулою:

, (1. 13)

де mСР — середній склад потяга у вагонах.

, (1. 14)

де Qбр — середня вага потяга брутто, т,

РВ — середнє навантаження на вантажний вагон, т/ваг;

qт— вага тари вагона, т;

mср =3300/51+20=3300/71=46,4? 46 ваг.

?Pl =686*46*51*365=5,878*108 т.к. м

1.2 Визначення капітальних вкладень

При проведенні техніко-економічних розрахунків визначаються тільки ті капітальні вкладення, які залежать від різних пристроїв автоматики та телемеханіки.

У данній курсовій роботі ми визначаємо капітальні вкладення в пристроях СЦБ, рухомий склад та вартість вантажної маси, яка залежить від прискорення доставки вантажів споживачам.

Загальні капітальні вкладення (Кзаг), що залежать від виду пристроїв СЦБ, визначаються, як:

, (1. 15)

де КПР— капітальні вкладення в пристрої СЦБ;

КЛ-капітальні вкладення в локомотивний парк;

КВ— капітальні вкладення у вагонний парк;

КМ-вартість вантажної маси на «колесах».

Капітальні вкладення в пристрої СЦБ складаються з капітальних вкладень в пристрої для обладнання перегонів (КПЕР) і капітальних вкладень в пристрої для обладнання електричної централізації на станціях (КЕЦ), якщо вона робиться.

При напівавтоматичному блокуванні капітальні вкладення в пристрої СЦБ визначаються за формулою:

, (1. 16)

де — питомі капітальні вкладення на 1 км при НАБ.

=28 тис. грн.

КПРНАБ =28*110=3080 тис. грн.

При автоблокуванні з електричною централізацією та диспетчерській централізації капітальні вкладення в пристрої СЦБ визначаються як:

КПР=kПЕРДЦ *Lек

де kПЕРДЦ — питомі капітальні вкладення на 1 км при ДЦ;

kПЕРДЦ =82 тис. грн.

КПРДЦ =82*110=9,02*103 тис. грн

Капітальні вкладення в локомотивний парк визначаються за формулою:

, (1. 19)

де ВЛ — вартість локомотива;

ВЛ =5600 тис. грн.

УМЕК — експлуатуємий парк локомотивів.

Експлуатуємий парк локомотивів визначається за формулою:

(1. 20)

де MH — кількість локомотиво-годин за добу;

NS- кількість поїздо-км;

ДОП — коефіцієнт допоміжного лінійного пробігу локомотивів.

(1. 21)

ДОП =132/686+132=132/818=0,161

ЕКНАБ =686(1+0,161)/28,588*24=1. 13 ?1 лок.

КЛНАБ =5600*1. 13=6347 тис. грн.

ЕКДЦ =686(1+0,161)/34,85*24=0,94? 1 лок.

КЛДЦ =5600*1=5254 тис. грн.

Капітальні вкладення в вагонний парк визначаються за формулою:

(1. 22)

де ВВ — середня вартість вантажного вагона, ВВ = 200 000. грн. ;

n — потрібний парк вантажних вагонів.

(1. 23)

де nH — кількість вагоно-годин за добу;

mср — середній склад поїзда в вагонах.

?nНАБ =686*46/24*28,588=44. 89? 45 ваг.

КВНАБ =200 000*45=9 000 000. грн.

?nДЦ =686*46/24*34,82=37. 16? 37 ваг.

КВДЦ =200 000*37=7 400 000грн.

Вартість вантажної маси визначається за формулою:

(1. 24)

де Рl — річний вантажообіг;

ВМ— середня вартість 1 т вантажу, ВМ=3500грн.

КМНАБ= (5,878*108*3500)/(24*28,588*365) = 8 081 100 грн.

КМДЦ = (5,878*108*3500)/(24*34. 82*365) = 6 637 500 грн.

КЗАГДЦ =9 020 000+5254000+7 432 600+6637500=28 344 100 грн.

КЗАГНАБ =3 080 000+6347000+8 978 600+8081100=26 486 700грн.

1.3 Розрахунок потрібного контингенту на дільниці при НАБ та ДЦ

Потрібний контингент визначається окремо для служби руху та служби СЦБ і зв’язку для різних пристроїв автоматики та телемеханіки.

Контингент робітників служби руху визначається для НАБ і нової системи СЦБ на підставі:

— даної кількості проміжних станцій та їх класності;

— норм витрат робочої сили;

— цілодобового чергування — 4,3 зміни.

Розрахунок явочного контингенту для служби «Д» зведено у таблицю 1.1.

Технічний штат робітників служби СЦБ та зв’язку визначається з числа об'єктів, що обслуговують, методу обслуговування і норм витрат робочої сили на одиницю об'єкта.

Розрахунок контингенту для служби «Ш» зведено в таблицю 1.2.

Розрахунок загальної чисельності контингенту та продуктивності праці:

ЧСПНАБ=181+11=192

ПТРНАБ

ЧСПДЦ=37+25=62

ПТРНАБ

1.4 Визначення експлуатаційних витрат і собівартості перевезень

При проведенні техніко-економічних розрахунків, пов’язаних з визначенням ефективності нових пристроїв СЦБ, загальну величину експлуатаційних витрат треба знаходити за формулою:

, (1. 28)

де ЕЗ — загальна величина експлуатаційних витрат;

ЕЗАГ — загальний фонд оплати праці штату господарств руху та сигналізації і зв’язку;

ЕСОЦ — відрахування на державне соціальне страхування, пенсійне страхування і відрахування до фонду сприяння зайнятості населення;

ЕМ, ЕЕЛ — витрати на матеріали і на електроенергію;

ЕАМ— амортизаційні відрахування на повне відтворення пристроїв СЦБ;

ЕІН— інші витрати (надбавки за роз'їзний характер роботи, винахідництво і раціоналізацію, на підготовку кадрів та ін.);

ЕПЕР — витрати на пересування вантажних поїздів.

Після визначення потрібного контингенту за видами обслуговуємих пристроїв, необхідно розраховувати річний фонд заробітної плати на утримання працівників служб «Д» та «Ш».

Для визначення загального фонду оплати праці необхідно визначити загальний фонд заробітної плати і додаткову заробітну плату.

Загальний фонд заробітної плати () визначається за формулою:

, (1. 29)

де ЕОСН -основний фонд заробітної плати одного робітника;

Д — доплати;

П — премія;

В — винагорода за вислугу років;

ЧЯВ — явочний контингент.

Основний фонд заробітної плати при почасовій формі заробітної плати визначається у відповідності з встановленими посадовими окладами за фахом, або за тарифною сіткою, виходячи з розряду, умов праці.

або, (1. 30)

де еОКЛ — місячний посадовий оклад;

еТС — годинна тарифна ставка;

169 — середньомісячна норма робочого часу в годинах;

Годинні тарифні ставки та посадові оклади приймаються згідно чинного наказу Укрзалізниці. При визначенні тарифних ставок (окладів) слід враховувати, що робота головних чергових стрілочних постів оплачується за 4 розрядом; чергових стрілочних постів-за 3 розрядом робіт сітки; робота монтерів з очищення стрілок-за 2 розрядом; робота електромонтерів СЦБ оплачується:

при НАБ за 3 розрядом;

при ДЦ за 5−6 розрядом.

Черговим стрілочного посту та електромонтерам зв’язку, що обслуговують повітряні лінії зв’язку встановлюються надбавки у розмірі 4, 8, 12 відсотків тарифної ставки (окладу) на роботах з важкими і шкідливими умовами праці. Фактично при розрахунках для вказаних професій величина годинної тарифної ставки збільшується на величину надбавки за умови праці

Посадові оклади старшим електромеханікам і електромеханікам встановлюються за групами:

1-ша група — пристрої автоблокування, електричної та диспетчерської централізації;

2-га група — пристрої напівавтоблокування та зв’язку.

Доплати за роботу в нічний час та святкові дні враховувати тільки для контингенту, що працює позмінно. За роботу в нічний час — у розмірі 13,3%, за роботу у святкові дні - у розмірі 2,7% від основного фонду заробітної плати з урахуванням надбавок за умови праці.

Премії контингенту служби руху розраховувати для всіх професій у розмірі 20−30% місячної тарифної ставки або посадового окладу.

Премії контингенту служби «Ш» розраховувати для всіх професій у розмірі 25−35% місячної тарифної ставки або посадового окладу.

Винагорода за вислугу років для спрощення розрахунків планується всьому контингенту по службам «Д» і «Ш» у розмірі місячної тарифної ставки чи посадового окладу. При цьому слід враховувати, що винагорода за вислугу років виплачується помісячно з розрахунку виплати однієї місячної тарифної ставки або окладу на рік.

Додаткова заробітна плата (ЕДОД) на оплату щорічних відпусток та виконання державних обов’язків становить:

для служби «Д"-10%;

для служби «Ш» — І1% від загального фонду заробітної плати за рік.

З урахуванням додаткової заробітної плати загальний фонд заробітної плати за рік визначається за формулою

, (1. 31)

де ЕДОД — додаткова заробітна плата.

Середньомісячна заробітна плата кожної професії визначається за формулою:

, (1. 32)

Результати розрахунків загального фонду заробітної плати зведені в табл.1.3.

Відрахування на державне соціальне страхування. пенсійне страхування і до фонду сприяння зайнятості населення (ЕСОЦ) визначається за встановленими чинним законодавством нормами від витрат, пов’язаних з оплатою праці у розмірі 39,02%.

Витрати на матеріали та запасні частини на поточне утримання і обслуговування пристроїв СЦБ слід визначати у розмірі 1,5% від вартості постійних пристроїв СЦБ, а на електроенергію — у розмірі 0,3% від вартості постійних пристроїв.

КПРНАБ 3 080 000 грн.; КПРДЦ =9 020 000 грн.

Витрати на матеріали при НАБ: 3 080 000*0,015=46 200 грн.

Витрати на матеріали при ДЦ: 9 020 000*0,015=135 300 грн.

Витрати на електроенергію при НАБ: 3 080 000*0,003=9240 грн.

Витрати на електроенергію при ДЦ: 9 020 000*0,003=27 060 грн.

Амортизаційні відрахування на повне відтворення засобів автоматики та зв’язку дільниці визначаються за формулою:

, (1. 33)

Де КПР — капітальні вкладення у пристрої СЦБ;

qр — річна норма амортизаційних відрахувань на повне відтворення (реновацію); qР=5% для НАБ, ДЦ — 4,4%.

ЕАМНАБ =3 080 000*5/100=154 000 грн.

ЕАМДЦ =9 020 000*5/100=451 000 грн.

Інші витрати розраховуються у розмірі 5% від річного фонду заробітної плати працівників господарств руху та СЦБ і зв’язку.

Витрати на пересування вантажних поїздів визначаються за формулою

ЕПЕР=(YNSNS + YMSодMSОД)365, (1. 34)

де YNS і YMSод — собівартість (витрати, пов’язані з 1 поїздо-км і 1 локомотиво-км одиночного пробігу);

NS і MSод — поїздо-км та локомотиво-км одиночного пробігу.

ЕПЕРНАБ =(81,7*686+3,81*132)*365=20 640 000 грн.

ЕПЕРДЦ =(81,69*686+3,8*132)*365=20 640 000грн.

Розрахунок собівартості 1 поїздо — км і 1 локомотиво — км одиночного пробігу зведен у табл.1. 4

Рл=276т.- вага локомотива;

у=0,12- коефіцієнт умовного пробігу локомотивів (простій у депо);

К=1,5- коефіцієнт, який враховує додатковий час у основному та оборотному депо;

а= 44,0 кг — норма витрат палива або електроенергії на 10 000 тонно-км брутто;

залізниця капітальний технічний собівартість

Таблиця 1. 3

Визначення загального фонду заробітної плати

Назва фаху

Явочн. конт. чол.

год. тариф ставка, грн

Посадовий оклад, грн

доплати

Премія грн.

винаг. за висл. років

заг. фонд зароб. плати, тис. грн.

серед. місячн. зароб. плата, грн.

за ніч. час

за свят. дні

ДСIIкл.

3

2200

660

183,333

73 040

3043,333 333

ДСIIIкл.

4

1950

585

162,50

129 480

2697,50

ДСIVкл.

6

1700

510

141,67

169 320

2351,67

ДСПIIкл.

8,6

1590

211,47

42,93

477

132,50

253 242,48

2453,90

ДСПIIIкл.

17,2

1460

194,18

39,42

438

121,667

465 074,24

2253,266 667

ДСПIVкл

25,8

1300

172,9

35,1

390

108,33

621 160,8

2006,33

Оператор при ДСП

8,6

1250

166,25

33,75

375

104,17

199 090

1929,17

Головний черговий СП

28,7

5,93

1002,17

133,29

27,06

300,7

83,51

532 058,7

1546,68

Черговий СП

71,7

5,25

887,25

118,00

23,96

266,2

73,94

1 177 617,35

1369,3225

Разом

3 620 083,60

Дод. зар. плата

362 008,36

Разом + ДЗП

3 982 091,96

Для служби Ш

ШНС

1,12

1700

510

141,67

31 606,4

2351,67

ШН

2,8

1600

480

133,33

74 368

2213,33

ШЦМ

2,8

5,54

936,26

280,9

78

43 517,36

1295

Ел. механік зв’язку

1

1600

480

133,33

26 560

2213,33

Ел. мантер зв’язку

2

6,21

1049,49

314,8

87,46

34 843,068

1451,79

Разом

210 894,83

Дод. зар. плата

23 198,43

Разом + ДЗП

234 093,26

Разом по ділянці

4 216 185,23

ДСIIкл.

3

2200

660

183,333

73 040

3043,333 333

ДСIIIкл.

4

1950

585

162,50

129 480

2697,50

ДСIVкл.

6

1700

510

141,67

169 320

2351,67

ДСПIIкл.

ДСПIIIкл.

ДСПIVкл

Чергов. станц. посту ЕЦ

12,9

1350

179,55

36,45

405

112,50

322 525,8

2083,50

Оператор при ДСП

Монтер з очищ. стрілок

14,4

4,76

804,44

241,3

67,04

192 293,3

1112,81

Разом

886 659,14

Дод. зар. плата

88 665,91

Разом + ДЗП

975 325,05

Для служби Ш

Нач. вироб. ділянки

1

1900

570

158,33

31 540

2628,33

ШНС

3,05

1700

510

141,67

86 071

2351,67

ШН

8,50

1600

480

133,333

225 760

2213,333 333

ШЦМ

6,76

8,33

1407,77

422,3

117,31

157 974,32

1947,42

Ел. механік зв’язку

1

1600

480

133,333

26 560

2213,333 333

Ел. мантер зв’язку

2

8,33

1407,77

422,3

117,31

46 737,964

1947,42

Разом

574 643,28

Дод. зар. плата

63 210,76

Разом + ДЗП

637 854,04

Разом по ділянці

1 613 179,09

Таблиця 1. 4

Розрахунок собівартості 1 поїздо-км і 1 локомотиво-км одиночного пробігу

Одиночна витратна

1 поїздо-км

1 локомотиво-км

Вимірювач

ставка на вимірник

витрати на 1 поїздо-км

витрати на 1

роботи,

витрати вимірника

коп.

витрати вимірника

локомотиво-км,

коп.

коп.

НАБ

ДЦ

НАБ

ДЦ

НАБ

ДЦ

НАБ

ДЦ

Вагоно-км, ns

1,13

46

46

51,98

51,980

Вагоно-години, nH

48,03

1,61

1,32

77,33

63,40

Локомотиво-км, MS

5,41

1,12

1,12

6,1

6,1

1,12

1,12

6,1

6,1

Локомотиво-години, MH

32,56

0,155

0,149

5,05

4,85

0,155

0,149

5,05

4,85

Бригадо-години локомотивної бригади, Mh

91,95

0,052

0,043

4,78

3,95

0,052

0,043

4,78

3,95

Витрота електроенергії

0,24

32,34

32,34

7,7616

7,7616

0,98

0,98

0,2352

0,2352

Тонно-км брутто вагонів та локомотивів, Pl

0,896

3576

3576

32,4 096

32,4 096

276

276

2,47 296

2,47 296

РАЗОМ

РАЗОМ (ГРВ)

1,85

1,70

0,19

0,18

Загальні експлуатаційні витрати приведені у табл. 1. 5

Таблиця 1. 5

Загальні експлуатаційні витрати

Найменування елементів експлуатаційних витрат

Річні експлуатаційні витрати, грн.

НАБ

ДЦ

1

2

3

1. Витрати на оплату праці для служби «Д"і"Ш»

421 618 523

161 317 909

2. Відрахування на соціальне і пенсійне страхування

158 149 107. 97

60 510 347. 66

З. Витрати на матеріали та запасні частини

46 200

135 300

4. Витрати на електроенергію

9240

27 060

5. Амортизаційні відрахування

154 000

451 000

б. Інші витрати

21 080 926

8 065 895

7. Витрати на пересування вантажних поїздів

20 640 000

20 640 000

Разом

621 656 396. 97

251 147 511. 66

Економія експлуатаційних витрат визначається як різниця між витратами при НАБ та ДЦ:

Е = ЕЗНАБ — ЕЗ АБ (ДЦ) (1. 35)

?Е=621 656 396. 97−251 147 511. 66=370 508 885. 31 грн.

Собівартість 10 т-км визначається шляхом ділення загальних експлуатаційних витрат на річний вантажообіг за формулою:

. (1. 36)

С10НАБ =621 656 396. 97/5. 878*108=1,058 грн.

С10ДЦ=251 147 511. 66/5. 878*108=0,427 грн.

Зниження собівартості визначається:

(1. 37)

?С =((1. 058−0. 427)/1,058)*100=59. 6%

1.5 Визначення економічної ефективності

Вибір планових, проектних технічних рішень у галузі нового будівництва або реконструкції та підсилення технічних засобів обґрунтовують шляхом порівняння окремих варіантів.

При порівнянні варіантів використовують натуральні та вартісні показники.

Основними натуральними показниками є: пропускна та провізна спроможність дільниці, швидкість руху, потрібний парк локомотивів та вагонів, продуктивність праці та інші.

До основних вартісних показників відносять: експлуатаційні витрати, капітальні вкладення, собівартість перевезень, економію обігових коштів.

У розрахунках щодо порівняння варіантів повинна забезпечуватися можливість зіставлення всіх вихідних даних та показників.

При порівнянні двох варіантів з постійними за елементами експлуатаційними витратами та одночасними капітальними вкладеннями доцільно скористатися коефіцієнтом ефективності.

Коефіцієнт ефективності визначається за формулою:

, (1. 38)

де ЕНАБ, КДЦ— загальна величина експлуатаційних витрат на дільниці відповідно при НАБ і ДЦ;

КПРДЦ— величина капітальних вкладень в пристрої СЦБ при ДЦ;

ен — нормативний коефіцієнт абсолютної ефективності.

При цьому коефіцієнт ефективності кращого з варіантів повинен бути не менш нормативного н. Норматив ефективності встановлюється на рівні 0,12

КЕ =370 508 885. 31/9020*103=41,07>0,12

Так як розрахунковий коефіцієнт абсолютної економічної ефективності більший за норматив, то цей варіант є ефективним.

Річний економічний ефект від експлуатації кращого варіанта капітальних вкладень визначається за формулою приведених витрат:

(1. 39)

Де ЕПРНАБ, ЕПРДЦ — приведені витрати при НАБ та ДЦ.

Епрііен. (1. 40)

де Еі — річні експлуатаційні витрати розглянутих варіантів;

Кі — капітальні вкладення за варіантами;

ен= 0,12-нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень,

ЕПРНАБ =621 656 396. 97+3080*103*0,12=622 025 996. 97 грн.

ЕПРДЦ =251 147 511. 66+9020*103*0,12=252 229 911. 66грн.

ЕПР =622 025 996. 97−252 229 911. 66 =369 796 085. 31 грн.

Доходи від ДЦ визначаються за формулою:

, (1. 41)

де Рl — річний вантажообіг;

d10 — дохідна ставка в коп. за 10 ткм, d10 =0,78;

Д =(5. 878*108*0,78)/10=4584*104 грн.

Прибуток визначається:

П=(Д-ЕЗ)k, (1. 42)

де ЕЗ — загальна величина експлуатаційних витрат для кращого з варіантів. Приймається без урахування амортизаційних відрахувань на повне відтворення пристроїв СЦБ.

Д — доходи від перевезень на дільниці;

k= 0,1- коефіцієнт, що характерізує частку господарства у загальному прибутку.

П=(4584*104-251 147 511. 66)*0,1=205 307 511,6 грн.

Термін окупності капітальних вкладень кращого з варіантів визначається:

(1. 43)

де КЗАГ — загальні капітальні вкладення;

П — прибуток, одержаний від експлуатації кращого варіанта з урахуванням амортизаційних відрахувань на повне відтворення пристроїв СЦБ.

ТОК =26 486 700/370508885,31 =0,07 року

2. Визначення економічної ефективності впровадження маневрового радіозв'язку на станціях, як заходу науково-технічного прогрессу

Вартісна оцінка основних результатів від впровадження маневрового радіозв'язку на станціях визначається за формулою:

Ро = Сдрлз, (2. 1)

де Ро-основні результати у поточному році;

Сдр-зниження витрат у розрахунках на один вагон добової переробки на деповський ремонт та амортизацію вагонів;

Сл-зниження витрат, пов’язаних з вивільненням маневрових локомотивів;

Сз-зниження витрат на утримання штату помічників машиністів та помічників складачів поїздів.

Сдр = еt365, (2. 2)

де -е витратна норма на 1 вагоно-год. ;

t-зниження простою вагона, що досягається за рахунок застосування маневрового радіозв'язку;

Сдр =12*0,15*365=657 грн.

(2. 3)

де eман — витратна норма на 1 маневровий локомотив;

М — скорочення середньодобової кількості маневрових локомотивів;

23,5 — кількість годин роботи маневрового тепловоза за добу;

n — кількість вагонів, перероблених станцією за добу.

СЛ =133*8*23,5*365/830=10 995. 7грн.

(2. 4)

де Зпм, 3пc — місячна заробітна плата помічника машиніста та помічника складача поїздів Зпм =398коп., 3пc =228коп.

Чпмс-скорочення чисельності помічників машиністів та складачів поїздів;

4,3-кількість змін роботи за добу;

К-коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату, премії та доплати, відрахування на соціальне і пенсійне страхування. К=1,6.

СЗ={(398+228)*6*4,3*12*1,6}/830=373. 61 грн.

Ро =657+10 995. 7+373. 61=12 026. 31 грн.

Вартісна оцінка супутніх результатів включає економію капітальних вкладень у вагонний парк і зменьшення вартості вантажної маси:

Рс = Квм, (2. 5)

де Рс-вартісна оцінка супутніх результатів;

Кв-економія капітальних вкладень у вагонний парк;

Км-економія вартості вантажної маси:

(2. 6)

де ЦВ =200 тис. грн.- середня ціна вантажного вагона.

КВ =0,15*200*103/24 =1250 грн.

КМ =?t*РВ*г*ЦМ/24 (2. 7)

де Рв — середнє навантаження на вантажний вагон;

= 0,8 — частка навантажених вагонів у загальному вагонопотоці, що переробляється станщєю;

Цм=3500грн. — середня ціна 1 тонни вантажу.

КМ =0,15*51*0,8*3500/24=892.5 грн.

Вартісна оцінка результатів за розрахунковий період визначається за формулою:

РТОС= Квм(2. 8)

РТ =12 026,31+1250+892. 5=14 167. 81 грн.

Затрати при використанні заходів НТП (ЗТ) визначаються за формулою:

, (2. 9)

де Зt — затрати всіх ресурсів у t-ому році;

И t — поточні затрати при використанні заходів у t-ому році без урахувань амортизаційних відрахувань;

Кt — одноразові затрати при використанні заходів у t-ому році;

Лt — залишкова вартість (ліквідаційне сальдо) основних фондів.

Якщо на кінець розрахункового періоду залишаються основні фонди, які можна використовувати ще ряд років, то величина Лt визначається як залишкова вартість цих фондів. Ліквідаційне сальдо однієї списаної радіостанції складає 125 грн. приймаємо, що ліквідується 10 радіостанцій.

Лt=125*10/n = 1250/830=1. 5грн.

Поточні затрати (И t) визначаються:

И t = Сшнмелін =182,75+17,13+8,57+9,14=217,59 (2. 10)

де Сшн — затрати на утримання штату електромеханіків і нарахування;

См — затрати на матеріали та запасні частини;

Сел — затрати на електроенергію;

Сін — інші затрати.

(2. 11)

де Зшн — посадовий оклад електромеханіка 2 групи;

Чшн — додатковий контингент електромеханіків (з завдання);

К — коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату, премії, відрахування на соціальне і пенсійне страхування. К =1,6.

СШН =1580*5*12*1. 6/830=182. 75 грн.

Витрати на матеріали, електроенергію визначаються у відсотках від капітальних вкладень на обладнання станції та маневрових локомотивів пристроями маневрового радіозв'язку за розрахунком на 1 вагон добової переробки (КМАН).

См = 3%КМАН/100 =3%*571/100=17. 13 грн. (2. 12)

Сел=1. 5%КМАН/100 =1. 5%*571/100=8. 57грн (2. 13)

Інші витрати визначаються у відсотках від затрат ва утримання штату електромеханіків:

Сін = 5%Сшн/100 =5%*182. 75/100=9,14 грн. (2. 14)

Капітальні вкладення на обладнання станції та маневрових локомотивів на 1 вагон визначаються за формулою:

(2. 15)

де КДОД — додаткові капітальні вкладення на обладнання станції.

КМАН =474*103/830=571грн.

Розрахунок інтегрального економічного ефекту від використання засобів зведен в табл. 2.1.

Таблиця 2. 1

Розрахунок інтегрального економічного ефекту

Поточний

рік

Затрати

Капітальні, Кt

Поточні,

Иt

Лiквiдацiйне сальдо, Лt

Всього,

Зt

Результат

у поточному

році, Рt

Коефіцієнт

приведення

бt,

Результати

приведення

Pt

Затрати

приведені

Зт

Економічний ефект

Ет

?Kt*бt

?(Pt-Иt)* бt

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1 2006

571

-

-

571

-

1

-

571

-571

571

-

2 2007

-

217,59

-

217,59

14 167. 81

0,9091

12 879,96

197,81

12 682,15

0

12 682,15

3 2008

-

217,59

-

217,59

14 167. 81

0,8264

11 708,28

179,99

11 528,29

0

11 528,46

4 2009

-

217,59

-

217,59

14 167. 81

0,7513

10 644,28

163,48

10 480,80

0

10 480,82

5 2010

-

217,59

-

217,59

14 167. 81

0,683

9676,61

148,76

9527,85

0

9528,00

6 2011

-

217,59

-

217,59

14 167. 81

0,6209

8796,79

135,10

8661,69

0

8661,69

7 2012

-

217,59

-

217,59

14 167. 81

0,5642

7993,48

122,76

7870,72

0

7880,71

8 2013

-

217,59

1. 5

326,39

14 167. 81

0,513

7268,09

167,43

7100,66

0

7156,46

Разом

67 281,16

571

67 918,29

Період повернення загальної суми одноразових витрат визначається як період, що починається з початкового року вкладання одноразових витрат до року, коли починає виконуватися така умова:

Ktt? (Pt — Иt)t (2. 16)

З даних занесених в таблицю ми бачимо що період повернення загальної суми одноразових витрат починається з початкового року вкладання одноразових витрат і продовжується до другого року (включно) функціанювання диспетчерської централізації, тому що з другого року починається виконуватися така нерівність.

0 грн. < 12 682,15грн.

Висновок

В даній курсовій роботі ми проаналізували роботу з погляду економічних показників двох систем СЦБ: напівавтоблокування та диспетчерської централізації. Розрахували капітальні витрати на впровадження та утримання систем, заробітну плату для контингенту обслуговування — служб «Д» та «Ш». При порівнянні цих двох варіантів з постійними експлуатаційними витратами та єдино терміновими капітальними вкладеннями скористались терміном окупності додаткових капітальних вкладень, і виявили, що більш капіталоємний варіант — диспетчерська централізація, забезпечує економію поточних експлуатаційних витрат та критерій абсолютної економічної ефективності в цьому варіанті є більш нормативного, тобто цей варіант є ефективним.

Розрахували інтегральний економічний ефект від впровадження маневрового радіозв'язку на станціях, який буде досягнутий на другому році з моменту впровадження такої системи.

Список літератури:

Методічні вказівки до виконання курсової роботи з теми «Визначення економічної ефективності заходів у галузі автоматики, телемеханіки та зв’язку на залізничному транспорті» — Харків, ХарДАЗТ, 2003.

Оценка экономической эффективности инвестиций мероприятия научно-технического прогресса / Под. ред. В. Л. Диканя. — Харьков, «Основа», 1995.

Конспект лекцій

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой