Загальна характеристика прокуратури Заліщицького району Тернопільської області

Тип работы:
Отчет
Предмет:
Государство и право


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Вступ

Я, Кіян Тарас Іванович, студент ІІІ курсу юридичного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича в період з 30. 06. 2014 по 11. 07. 2014 року проходив навчальну практику в прокуратурі Заліщицького району Тернопільської області.

Перед мною, програмою практики, були поставлені такі завдання, зокрема як ознайомитися з практичною діяльністю органів прокуратури України; проаналізувати організацію роботи зі здійсненням нагляду за додержанням законів; ознайомитися з практикою проведення особистого прийому громадян прокурором; підготувати проекти документи прокурорського реагування: подання прокурора, постанову прокурора; бути присутнім при підтриманні прокурором державного обвинувачення в суді тощо.

Прибувши до місця проходження практики у місто Заліщики Тернопільської області 30. 06. 2010 та вирішивши формально-організаційні питання навчальної практики, я приступив до виконання завдань, що були поставлені мені керівником практики згідно програми останньої.

За час проходження навчальної практики я ознайомився: із нормативною базою функціонування прокуратури, її практичною діяльністю та веденням діловодства, з процедурою прийому громадян, організацією прокурорського нагляду та повноваженнями прокурора при здійсненні загального нагляду; Вивчав кримінальні справи, складав проекти процесуальних документів, був присутнім при підтриманні прокурором державного обвинувачення у суді.

По закінченню виконання зазначеного обсягу роботи та зібравши всю необхідну інформацію, я приступив до написання звіту про проходження практики та складання проектів процесуальних документів, що є додатками до цього звіту.

Загальна характеристика прокуратури Заліщицького району Тернопільської області

Конституція України гарантує в державі захист прав і свобод людини та громадянина. Одним із державних органів, діяльність якого має своїм завданням забезпечення такої гарантії є прокуратура України — єдина централізована система, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим.

Саме ланкою цієї системи є прокуратура Заліщицького району Тернопільської області, діяльність якої регулюється:

1. Конституцією України;

2. Законом України «Про прокуратуру»;

3. Постановами Верховної Ради України;

4. Указами Президента України;

5. Постановами Кабінету Міністрів України;

6. Галузевими наказами Генерального прокурора України;

Крім цього у своїй діяльності, крім згаданих вище нормативних актів, прокуратура керується та застосовує положення матеріального та процесуального законодавства України.

Безумовно, головним спеціалізованим нормативним актом, який регулює діяльність прокуратури, є Закон України «Про прокуратуру».

Постанови ВР України, укази Президента України та постанови КМ України мають своїм впливом в основному регулювання питань оплати праці, встановлення та присвоєння класних чинів, а також деякі інші організаційні та соціальні питання проходження служби.

Підзаконні акти Генеральної прокуратури України в основному врегульовують процесуальні та організаційні питання діяльності прокуратури, містять в собі положення, покликані зробити таку діяльність більш ефективною.

Прокуратура Заліщицького району очолюється прокурором району старшим радником юстиції Лазенгою Олегом Миколайовичем. До складу працівників також входять старший прокурор прокуратури Лобур Василь Петрович, п’ять прокурорів прокуратури, спеціаліст режимно-секретної частини, спеціаліст 1 категорії відповідальний за роботу канцелярії, обслуговуючий персонал (секретар, водій, прибиральник).

Що стосується режиму роботи прокуратури нашого району, то робочий день починається о 9. 00 та закінчується о 18. 00 з обідньою перервою від 13 до 14-ї години. Чергування оперативних працівників проходить з 18-ї до 20-ї, а в суботу з 9-ї до 17-ї години. Щотижня, у вівторок, о 10−30, прокурор проводить нараду апарату прокуратури, на якій вирішуються основні питання внутрішньої діяльності прокуратури.

30 червня 2014 року

В перший день практики я ознайомився із функціонально-організаційними особливостями діяльності прокуратури Заліщицького району, а саме з основними нормативно-правовими актами, які регламентують її діяльність, зокрема це Конституція України (Розділ VII), закон України «Про Прокуратуру» від 05. 11. 1991 р., Кримінально — процесуальний кодекс України від 13. 04. 2012 р., Цивільно — процесуальний кодекс України від 18. 03. 2004 р., Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07. 12. 1984 р. Відповідно, опрацювавши ці акти, я дізнався якими саме повноваженнями наділені органи прокуратури, а також, які функції здійснюють. Це зокрема:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Крім цього я поверхнево проаналізував проект Закону України «Про прокуратуру» № 3541 від 05. 11. 2013 р., суть якого зводиться до наступних положень:

· Повне скасування функції прокуратури щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів («так званий загальний нагляд»).

· Звуження повноважень прокурора щодо представництва в суді інтересів громадянина або держави.

· Вдосконалення організаційної структури органів прокуратури

· Доступ до професії прокурора та посилення гарантій незалежності прокурора

· Посилення ролі органів прокурорського самоврядування

· Інші зміни до законів, пов’язані з удосконаленням повноважень прокуратури України

Також я ознайомився і з іншими нормативно — правовими актами, які хоча і не є основоположними, але мають відношення до діяльності органів прокуратури. Серед них: Положення «Про класні чини працівників прокуратури»; Дисциплінарний статут прокуратури України від 05. 11. 1991 р.; Постанова Верховної Ради України «Про затвердження структури прокуратури»; Указ Президента України від 19. 08. 1992 р. «Про розмір надбавок до посадових окладів працівників прокуратури, класні чини та за вислугу років»; накази Генерального прокурора України; кримінально-виконавче законодавство; господарсько-процесуальне законодавство, а також визнані Україною відповідні міжнародні договори та угоди.

1 липня 2014 року

На другий день практики я вирішив пригадати, що являє собою практична діяльність прокуратури, в чому вона полягає, яку мету переслідує? А також поглибити свої знання у даному напрямку. Для відшукання відповідей я вдався до опрацювання, звичайно ж, Закону України «Про прокуратуру», іншої нормативної баззи, а також до навчальних джерел по заданій мною темі.

Так, метою діяльності прокуратури є:

1. всемірне утвердження верховенства закону;

2. зміцнення правопорядку:

3. забезпечення захисту прав і свобод людини й громадянина;

4. забезпечення захисту охоронюваних законом інтересів суспільства і держави.

У відповідності до мети розроблені і напрямки діяльності прокуратури, основним видом яких є прокурорський нагляд — діяльність прокуратури по перевірці точності додержання Конституції України за виконання законів на її території. До інших напрямків також відносять:

· координація діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю;

· участь у розгляді кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справ;

· участь у науковій та правотворчій діяльності.

На практиці використовуються такі форми координації дій правоохоронних органів:

Ш координаційна нарада керівників правоохоронних органів, а також міжвідомча нарада;

Ш обмін інформацією з питань боротьби зі злочинністю;

Ш видання спільних наказів, вказівок, підготовка інформаційних листів та інших документів тощо.

Основною формою такої координації є проведення координаційної наради керівників правоохоронних органів. На ній правоохоронні органи обговорюють актуальні питання боротьби зі злочинністю взагалі, а також з окремими її видами, приймають узгоджені заходи щодо забезпечення об'єднаних дій, спрямованих на досягнення загальної меті і вирішення завдань, які покладено на них законом.

Зазвичай прокурор сприймається лише як суб'єкт кримінального процесу і, відповідно, його функцію у судовому процесі зводять до підтримання державного обвинувачення, однак на цьому його діяльність не обмежується. Він також може бути учасником цивільних, господарських, адміністративних процесів, що пояснюється необхідністю виконання законодавчо закріпленої за прокуратурою функції представництва інтересів громадянина чи держави у суді.

Щодо останнього виду діяльності прокуратури — то Генеральна прокуратура України може створювати відомчі науково-навчальні заклади для наукових досліджень, підвищення кваліфікації прокурорських працівників, видавати спеціальну літературу, мати поліграфічні підприємства.

Для наукового сприяння у виконанні завдань, покладених на органи прокуратури, розроблення науково-методичних рекомендацій щодо поліпшення організації роботи, вдосконалення законодавства при Генеральній прокуратурі України утворюється науково-методична рада.
З цією самою метою при прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокуратурах можуть створюватися методичні ради.

2 липня 2014 року

Третього дня практики я ознайомлювався з організацією діловодства, відомчими наказами та інструкціями з питань організації та діяльності органів прокуратури. Зокрема з Інструкцією з діловодства в органах прокуратури України, затверджена наказом Генерального прокурора України від 15. 01. 2013 № 3. Дізнався які вимоги до складання різного роду документів та загальні правила документування діяльності органі прокуратури України, а також порядок роботи з документами з часу їх створення, надходження до відправлення або передавання в архів прокуратури з урахуванням впровадження інформаційних технологій та електронного документообігу. Інструкція визначає порядок прийому, реєстрації, обліку, перекладу, підготовки, оформлення, тиражування, відправлення, контролю виконання документів, формування їх у справи, наглядові провадження, зберігання, використання на паперових або електронних носіях. На процесуальні та фінансові документи Інструкція поширюється в частині, яка стосується загальних принципів роботи з ними і підготовки в передавання в архів.

Порядок роботи, обліку, зберігання і використання документів, матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію та яким надано гриф обмеження доступу «Для службового користування», визначається Інструкцією про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27. 11. 1998 року № 1893 з наступними змінами.

Органи прокуратури України здійснюють діловодство державною мовою відповідно до вимог Закону України «Про засади державної мовної політики» від 3 липня 2012 року. Листування з питань міжнародного співробітництва, правової допомоги може здійснюватися державною мовою з дорученням перекладу, мовою країни — адресата чи однією з мов міжнародного спілкування. Ведення діловодства відповідно до вимог державних стандартів та Інструкції з діловодства в органах прокуратури України покладається на службу діловодства (у прокуратурі Заліщицького району — на канцелярію). Загальне керівництво роботою канцелярії здійснює один із керівників прокуратури згідно з розподілом обов’язків. Організацію роботи канцелярії та контроль за станом діловодства в апараті прокуратури і підпорядкованих прокуратурах здійснює керівник канцелярії.

Відповідальність за організацію діловодства у структурних підрозділах, прокуратурах районного рівня покладається на керівників цих підрозділів, прокурорів районного рівня.

Вимоги Інструкції обов’язкові для кожного працівника прокуратури. Керівник структурного підрозділу, прокурор районного рівня забезпечують вивчення підпорядкованими працівниками положень цієї Інструкції і здійснюють контроль за її виконанням.

Службові документи не підлягають розголошенню. Ознайомлення з ними, видача довідок, використання даних службового характеру в доповідях, лекціях, виступах у засобах масової інформації здійснюється в апаратах прокуратури з дозволу керівників прокуратури та структурних підрозділів, у прокуратурах районного рівня — прокурора або його заступника.

Кожному громадянину на його прохання можуть бути надані для ознайомлення у приміщеннях прокуратури документи та матеріали, які зачіпають його права та свободи, у тій мірі, в якій це не суперечить вимогам дотримання державної або іншої, що охороняється законом, таємниці, законним інтересам інших осіб. Не підлягають наданню для ознайомлення за запитами на інформацію документи, які містять інформацію з обмеженим доступом, визначену Законом України «Про доступ до публічної інформації» та іншими законодавчими або нормативними актами.

В секретаріаті (канцелярії) прокуратури ведеться ряд книг обліку та реєстрації завдань, матеріалів документів. А саме:

1. Книга вихідної кореспонденції в якій реєструється матеріали та документи які направляються на виконання в інші установи та організації;

2. Книга вхідної кореспонденції. Під час реєстрації вхідної кореспонденції зазначається дата, номер вхідний, від кого надійшла, короткий зміст документа;

3. Розписна книга;

4. Книга реєстрації звернень громадян. В даному випадку ведеться статистична картка на звернення;

5. Книга обліку контрольних скарг. В ній ведеться облік скарг які надходять з Генеральної прокуратури України та прокуратури Тернопільської області.

6. Книга обліку контрольних завдань. Дана книга ведеться для ознайомлення з виконанням завдань, які поставленні перед прокуратурою;

7. Книга обліку статистичних карток;

8. Книга обліку кримінальних справ в порядку нагляду;

9. Книга реєстрації телеграм, телефонограм, факсу;

10. Книга обліку кримінальних справ;

11. Книга обліку матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи працівниками прокуратури;

12. Книга обліку порушених кримінальних справ;

13. Книга окремих доручень (які надходять з інших прокуратур для надання тої чи іншої інформації);

14. Інвентаризаційна книга. В цій книзі реєструється література яка числиться в прокуратурі;

15. Алфавітна книга. Для полегшення пошуку звернення, подання чи заяви.

кримінальний нагляд прокуратура судовий

3 липня 2014 року

Ознайомився із матеріалами декількох кримінального проваджень. Короткий виклад найцікавішого, на мою думку, з яких, а саме кримінального провадження щодо Філліпова А.В. (прізвище та ініціали змінені) за ознаками злочину передбаченого ст. 296 КК України, пропоную нижче.

25 червня 2014 року пізно ввечері повертаючись додому в нетверезому стані, Філліпов попросив у групи підлітків прикурити, підлітки йому не відмовили. В цей час він почав вести себе неадекватно — лаятись, шарпати підлітків за одяг, а на прохання припинити свої дії, відповідав, що в нього в міліції є родич і у зв’язку з цим грозив їм розправою, без будь-який негативних наслідків для себе. Згодом він залишив гурт підлітків і попрямував додому. Компанія підлітки продовжили свій відпочинок на центральній площі міста.

Приблизно через півгодини Філліпов повернувся, але вже не один, а зі своєю домашньою собакою, породи Німецька вівчарка. Філліпов підійшов до підлітків і почав цькувати на них свою собаку командою «фас», спустив останню з поводка і наказав напасти на одного із підлітків. Дівчина, що була разом з підлітками почала голосно кричати, що почув наряд патрульної служби, який проходив поруч. Швидко зреагувавши, патруль підійшов до Філліпова і почав вимагати надіти на тварину намордник та одягнути ланцюжок, на що правопорушник реагував агресивно, при цьому погрожуючи їм високопосадовим родичом у міліції, який із його слів, — їх всіх, патрульних та підлітків, відправить у тюрму. Тоді один із патрульних одягнув на собаку намордник, а інший одягнув наручники на зачинщика. Останній був затриманий і доставлений у райвідділок міліції, один із підлітків відправився у лікарню.

Матеріали даного провадження були передані до Заліщицького районного суду Тернопільської області, однак побувати на розгляді останнього не довелося.

4 липня 2014 року

Даного дня я був присутній на особистому прийомі громадян старшим прокурором прокуратури та ознайомився з роботою прокуратури по розгляду письмових звернень громадян.

Нормативне регулювання діяльності, пов’язаної із розглядом звернень здійснюється Законом України «Про звернення громадян», Законом України «Про прокуратуру» Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України від 28. 12. 2005 р.

Відповідно до Закону прокурор розглядає всі заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Також прокурор зобов’язаний проводити особистий прийом громадян.

Iнструкцією встановлюється порядок розгляду і вирішення звернень громадян, службових та інших осіб, запитів і звернень народних депутатів України, депутатів місцевих рад, а також прийому громадян, службових та інших осіб у прокуратурах всіх рівнів та видів.

Відповідно до Інструкції, звернення громадян, отримані під час проведення особистого прийому працівником прокуратури, підлягають записуванню службовою особою прокуратури. Після того, як прокурор чи інша особа, яка проводить прийом, вислухає звернення та запише його зі слів громадянина, останній повинен бути ознайомлений зі змістом записаної заяви службовою особою. Про таке ознайомлення ставиться відмітка, а також під текстом звернення ставиться підпис громадянина, якщо він погоджується із записаним. Прийом громадян та інших осіб проводиться протягом усього робочого дня відповідно до графіка. Крім цього, поряд вивішується текст Закону України «Про звернення громадян» та графіки прийому громадян у прокуратурах вищого рівня.

У вечірній час, вихідні та святкові дні прийом громадян із зверненнями здійснюється черговими службовими особами прокуратури. Прокурор здійснює прийом громадян та інших осіб не рідше одного разу на тиждень (таким днем у страшого прокурора прокуратури Заліщицького району є вівторок). На зверненнях, поданих на особистому прийомі, ставиться позначка «з особистого прийому».

Письмові звернення, що не містять даних про особу (прізвище і його місцезнаходження, адресу), визнаються анонімними й залишаються без розгляду. За наявності в таких зверненнях повідомлень про вчинені злочини або ті, що готуються направляються до правоохоронних органів за належністю.

За підсумками вирішення звернень може бути прийнято одне з таких рішень: задоволено, відхилено, роз’яснено.

Звернення громадян має бути вирішене протягом 30 днів від дня надходження в прокуратуру, а таке, що не потребує додаткового вивчення і перевірки, -- не пізніше 15 днів, якщо інший строк не встановлено законодавством. Громадянин має бути повідомлений про результати розгляду його звернення та вжиті заходи.

Цього дня до старшого прокурора прокуратури Лобура В. П. звернулась протягом дня лише одна особа -- жителька м. Заліщики Мариновська М. Б. з вимогою відновити її права, які, на її думку, були порушені діями працівників Заліщицького ПАТ «Тернопільгаз». На основі даного звернення прокуратурою була проведена перевірка, за результатами якої в подальшому прокурором було внесено подання до ПАТ «Тернопільгаз».

7 липня 2014 року

В цей день я набув практичних навиків правильного складання, ведення та зберігання процесуальної документації, а також ознайомився з актами прокурорського реагування та готував їх проекти.

Визначені законом повноваження прокурор реалізує у формі актів прокурорського реагування. Особливістю цих актів є те, що їх слід розглядати не тільки як право, а й як обов’язок прокурора реагувати на порушення закону. Акти повинні бути законними, обґрунтованими, вмотивованими, юридично й стилістично грамотними, чіткими за змістом, а також містити правову аргументацію та роз’яснення порядку оскарження. В прокуратурі Заліщицького району Тернопільської області при підготовці актів прокурорського реагування керуються методичними рекомендаціями, які визначають змістовні елементи акту, вказують на найбільш поширені помилки при складанні акту з метою недопущення їх у майбутньому. У протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов’язково зазначають, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що й у який строк посадова особа або орган мають вжити для його усунення. У цих та інших документах мають бути зазначені правові наслідки невиконання викдадених вимог і вказана посада, класний чин і прізвище особи, яка підписала акт.

До актів прокурорського реагування в т. ч. нагляду, відносять: протести, приписи, подання, постанови, клопотання, позовні та іншого характеру судові заяви, письмові вказівки, документальні санкціонування, дозволи, затвердження та інші. Розглянемо детально саме ті акти прокурора з якими я ознайомився та складав їх проекти під час проходження практики:

Подання прокурора -- акт прокурорського реагування, спрямований на усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вносяться прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду та не пізніш як у місячний строк має бути вжито заходів щодо усунення порушень, і про наслідки повідомлено прокурору.

Постанова є актом прокурорського реагування, який вносить у разі порушення закону посадовою особою або громадянином, прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону посадовою особою або громадянином про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб. Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноваженою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено Законом.

Вказівка прокурора органам, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство — акт, який вносять у випадках, прямо передбачених законом: про розслідування злочинів, про обрання, зміну, скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій і розшук осіб. які вчинили злочин.

8 липня 2014 року

У даний день моєї практики я ознайомлювався із організацією прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян

Конституція України покладає на прокуратуру здійснення нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженнями особистої свободи громадян.

Прокурорський нагляд розповсюджується на місця тримання затриманих, попереднього ув’язнення, на виправно-трудові та інші установи, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, і мають забезпечити встановлений кримінально-виконавчим законодавством порядок та умови тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх права.

Виділення цього нагляду в самостійну функцію обумовлено важливістю забезпечення прав і свобод громадян, які відбувають покарання, а також осіб, які підозрюються і обвинувачуються у вчиненні злочинів, у випадках їх затримання або взяття під варту.

Законом України «Про прокуратуру» предметом прокурорського нагляду визначається:

1) законність перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, виправно-трудових, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом;

2) додержання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах;

3) додержання встановлених законодавством прав осіб, які перебувають у цих установах, і виконання ними своїх обов’язків;

4) законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації виправно-трудових та інших установ, які виконують покарання або застосовують заходи примусового характеру, пов’язані з обмеженням особистої свободи громадян.

Права і обов’язки осіб, які тримаються в установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, призначені судом, регламентовані Кримінально-виконавчим кодексом та Законом України «Про попереднє ув’язнення». При здійсненні нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, прокурор також керується Конституцією України, законами: «Про прокуратуру», Кримінально-процесуальним кодексом, іншими актами національного законодавства, а також вимогами Європейських пенітенціарних правил (1987 р.) та іншими нормами міжнародного права.

Завданнями нагляду, що покладається на прокурорів, є:

1) не допускати незаконних обмежень особистої свободи громадян, гарантованої Конституцією України;

2) застосовувати обмеження особистої свободи громадян тільки тоді, коли для невідкладного захисту інтересів громадян або держави інші заходи будуть визнані недостатніми чи малоефективними;

3) стежити, щоб примусові заходи медичного і виховного характеру застосовувалися лише до суспільно небезпечних осіб за наявністю достатніх медичних підстав.

З врахуванням вимог законодавчих актів, наказу Генерального прокурора України № 7гн-1 від 13. 04. 2013 р. «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян», прокурор має забезпечити:

1) своєчасне і правильне виконання, відповідно до закону, судових рішень по кримінальних справах;

2) перебування на законних підставах осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, виправно-трудових та інших органах і установах, які виконують кримінальне покарання або реалізують застосування заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян;

3) додержання встановлених законом прав осіб, які знаходяться під вартою, засуджених, виконання ними обов’язків, а також додержання порядку і умов їх утримання та відбування покарання;

4) додержання вимог законодавства про звільнення засуджених від відбування покарання, виконання вироку та з інших питань, пов’язаних з виконанням вироку.

9 липня 2014 року

Цього дня я переглядав, вивчав, аналізував наглядові провадження Заліщицького району. Найцікавішими з них були наглядові провадження по кримінальних справах, де переважна частина вчинених кримінальних правопорушень були по таких статтях як 185, 190, 369 КК України. Ознайомився з порядком ведення та оформлення матеріалів наглядових проваджень. До матеріалів відносять всі документи які стосуються справи, це можуть бути заяви громадян, матеріали додані до заяви, постанови про порушення кримінальної справи, або про відмову її порушення, постанови про порушення адміністративного чи дисциплінарного провадження, протести, подання, приписи прокурора, вироки та рішення суду які набрали законної сили та на які подана апеляційна скарга і т. п. Всі матеріали підшиваються в одну папку, в хронологічному порядку, першим йде документ що прибув найраніше, робочі записи містяться в кінці папки. Для цивільних, адміністративних та кримінальних справ різняться обкладинки наглядових проваджень.

Проаналізувавши кілька наглядових проваджень та ознайомившись з порядком та процесом їх складання, керівником практики мені було запропоновано скласти самостійно декілька таких проваджень по кримінальних справах, що я успішно виконав, проте не без складнощів, які виникали при написанні висновку щодо законності прийнятого по кримінальному провадженню рішення, адже, враховуючи характер справ, що мною аналізувалися, це потребувало широких знань у сфері правознавства. Тому мені доводилось вивчати норми декількох галузей права та доволі часто звертатися за допомогою до працівників прокуратури. Цього дня мною було складено два наглядових провадження по закритих кримінальних провадженнях по факту умисного вбивства та шахрайства.

10 липня 2014 року

Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених КПК.

Участь у судових засіданнях брати у форменому одязі, дотримуватися прокурорської етики, сприяти підвищенню авторитету та позитивного іміджу органів прокуратури.

Поспілкувавшись із прокурорами, я дійшов висновку, що ефективне підтримання державного обвинувачення у суді у більшій мірі залежить від організації підготовки до участі у судовому процесі, яка складається із

а) з вивчення справи (конспектування її матеріалів: показань підозрюваного, потерпілого, свідків, висновків експертизи та інших доказів);

б) з аналізу й оцінки доказів, зібраних під час досудового розслідування;

в) з ознайомлення із законодавством, судовою практикою, методичними рекомендаціями, які стосуються особливостей розслідування та розгляду конкретної кримінальної справи;

г) з розроблення плану участі у судовому слідстві, особливо при допиті потерпілого, свідків, обвинуваченого, проведенні експертизи, огляду місця події та виконання інших слідчих дій;

ґ) зі складання тез або тексту промови.

Щодо першого пункту, то практикою вироблено два підходи до вивчення справ:

1. Ознайомлення із матеріалами справи, а потім із обвинуваченням. Плюсом даного методу є можливість прокурора хронологічно вивчити шлях справи та виявити недоліки досудового розслідування.

2. Ознайомлення спочатку із обвинувальним актом, далі - із матеріалами справи. Полегшує орієнтування прокурора у матеріалах справи.

У суді прокурор виступає рівноправною стороною та користується наданими йому кримінальним процесуальним законом правами. При цьому участь у судовому процесі різних інстанцій забезпечується прокурорами прокуратур різних рівнів. Наприклад, у судовому провадженні з перегляду судових рішень Верховним Судом України — учасниками процесу виступають працівники Головного управління організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді, Головного управління нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та управління захисту прав і свобод дітей Генеральної прокуратури України відповідно до спеціалізації.

На галузевому рівні, а саме п. 39 Наказу Генерального прокурора України № 4гн від 19 грудня 2012 року «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» визначено Основні критерії оцінки ефективності здійснення прокурором своїх повноважень у кримінальному провадженні, серед яких виявлення причин вчинення кримінальних правопорушень і умов, що сприяли цьому, вжиття заходів до їх усунення; обсяг, складність, категорію кримінального провадження, реальний внесок у дослідження його обставин, активність і професійну майстерність при доведенні перед судом обвинувачення тощо.

Також цього дня я разом з прокурором ходив на судове засідання з кримінального провадження заведеного на Андрущака А. В. (прізвище на ініціали підсудного змінені) 1993 року народження, за ознаками злочину передбаченого ст. 190 КК України. На судовому засіданні були присутні - суддя Піцик В. М, представник Андрущака А. В. — Борисов Б. О., сам підсудний, секретар судового засідання, також в залі були присутні зацікавлені особи зі сторони обвинуваченого. Судове засідання тривало недовго, так як Борисов Б. О. був відсторонений від участі у судовому процесі, а обвинуваченому суд запропонував адвоката з Адвокатської колегії Шипітка П.І. Останній попросив суд перенести засідання, в зв’язку з його призначенням, щоб він мав змогу ознайомитися з матеріалами справи. Суд задовольнив прохання адвоката та переніс судове засідання.

11 липня 2014 року

Цього дня я ознайомлювався та аналізував повноваження прокурора при здійсненні загального нагляду. Перед тим, як перейти безпосередньо до них, спочатку слід з’ясувати, що таке загальний нагляд прокуратури.

Згідно Конституції України за органами прокуратури, до створення спеціальних державних органів, зберігається функція здійснення загального нагляду. Так, загальний нагляд — це функція прокуратури спрямована на виявлення, присікання правопорушень в сфері економічних відносин, державного управління суб'єктів господарської діяльності, політики, культури, освіти та ін., поновлення конкретного права та притягнення порушників до відповідальності незалежно від організаційної підпорядкованості форм власності, підстав для діяльності.

Предметом загального нагляду є:

1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами вимогам Конституції України та чинним законам;

2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів — також з власної ініціативи прокурора.

Що ж стосується повноважень прокурора при здійсненні загального нагляду, то, згідно Закону України «Про прокуратуру» вони наступні:

1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою й тих, що містять комерційну чи банківську таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов’язаних з перевіркою;

2) вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення;

3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;

4) викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.

При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право:

1) опротестувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, міністерств, державних комітетів і відомств, виконавчих і розпорядчих органів місцевих Рад народних депутатів, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб;

2) вносити подання або протест на рішення місцевих Рад народних депутатів залежно від характеру порушень;

3) порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій;

4) давати приписи про усунення очевидних порушень закону;

5) вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли;

6) звертатись до суду або арбітражного суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Дані повноваження прокурора є надзвичайно широкими та надають йому такий ж простір для виконання покладених на органи прокуратури України функцій. Однак, наділяючи прокурора такими можливостями, постає питання доцільності концентрації такої «сили» в одних руках, адже контроль за правомірністю їх застосування зовні не здійснює ніхто і, відповідно, виникає спроможність використання таких повноважень не за їхнім прямими призначенням… Загалом, по великому рахунку, між правомірним здійсненням своїх повноважень у сфері загального нагляду та між зловживанням стоїть лише сама правосвідомість працівника. Тому, на мою думу, наділяючи суб'єкта настільки важливими повноваженнями, слід або створювати дієву систему контролю їх використання, або ж, можливо, вихід стоїть у більш жорсткому доборі кадрів.

Проте, попри висловлені мною вище побоювання, під час проходження практики, я не помітив навіть жодних натяків на останні, що не може не радувати.

Висновок

Отже, під час проходження практики в прокуратурі Заліщицького району Тернопільської області, я здобув багато теоретичних і практичних знань, що допоможуть мені в подальшому освоєнні обраної спеціальності.

А саме: ознайомився із нормативною базою функціонування прокуратури; ознайомився з практичною діяльністю прокуратури; ознайомився із веденням діловодства у прокуратурі; вивчав кримінальні справи; ознайомився із процедурою прийому громадян прокурором; готував документи прокурорського реагування; ознайомився з організацією прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян; аналізував, вивчав наглядові провадження; ознайомився з процедурою підтримання прокурором державного обвинувачення у суді; ознайомився та проаналізував повноваження прокурора при здійсненні загального нагляду.

Я щоденно підвищував свій рівень знань, користуючись можливістю безпосереднього спілкування із прокурором та його колегами. І набув практичних навичок професійної етики юриста та прокурора, вчився ефективно організовувати свою роботу, знаходячи індивідуальний підхід до кожної особи, аналітичним шляхом знаходити відповіді для вирішення складних завдань та оптимальні шляхи виходу із конфліктних ситуацій.

Загалом необхідно відзначити, що навчальна практика в прокуратурі Заліщицького району Тернопільської області виявилася для мене плідною з точки зору отриманих знань та набутих практичних навичок.

Вважаю, що програма навчальної практики була мною виконана в повному обсязі.

. ur

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой