Дослідження агресивної поведінки підлітків

Тип работы:
Отчет
Предмет:
Психология


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Міністерство освіти та науки України

Міжнародний економіко-гуманітарний університет

ім. С. Дем’янчука

Інститут педагогічної освіти

Звіт

з практики

Виконала:

студентка 5 курсу

групи 62- ППС

педагогічного факультету

заочної форми навчання

Сабатіна Н. В

Рівне — 2010р.

Я, Сабатіна Наталія Володимирівна, практику проходила у Дубенському НВК «школа-гімназія». У школі було створено всі умови для проходження практики. Практичний психолог, Гайкова Оксана Олексіївна, та соціальний педагог, Беспалова Зоя Григорівна, мають великий стаж роботи, високу фахову й мето дичну підготовку.

Кабінет психології достатньо обладнаний технічними засобами, забезпечений посібниками, науко вою, навчальною та методичною літературою. Про тягом усього перебування в школі я мала змогу отримувати консультації як від психолога, так і від адміністрації школи.

Головним завданням практики є одержання певного досвіду в роботі з аудиторією, враховуючи її особливості (вік, рівень освіти, спеціальність і ін.), а також використання методів, прийомів і форм психологічної роботи на практиці.

Під час практики за погодженням шкільного психолога вивчала особливості навчального контингенту, а саме індивідуально-типологічні та соціально-психологічні властивості класу під час бесід з класним керівником, спостереження за учнями, застосування психодіагностичних методик.

Також під час практики мною була проведена психологічна діагностика агресивної поведінки підлітків та психологічна діагностика сімей, де вони виховуються. За результатами були складені сценарії соціально-психологічних тренінгів, метою яких є корекція агресивної поведінки підлітків та психологічна корекція сімейних стосунків.

До кожного з учнів я шукала індивідуальний підхід, намагаючись пізнати, вивчити особистість.

За період практики я ознайомилась з рядом документів, матеріалами по школознавству. Це такі документи як календарні плани, плани виховних заходів.

За період практики я отримала великий педагогічний досвід. Я навчилася працювати з дітьми, знаходити підхід до кожної дитини, розуміти їх проблеми, знаходити вихід із кожної ситуації.

Практика у школі допомогла виробити багато практичних умінь і навичок. Я навчилася:

1) проводити дослідження з використанням різних методик;

2) планувати свою роботу;

4) розробляти тренінги для психологічної корекції.

При проведенні досліджень особливих труднощів не було, учні сміливо йшли на контакт, прагнули взаємодіяти, їм було цікаво.

Практика:

1. Поглибила, закріпила знання з фахових і психолого-педагогічних дисциплін, здобу ті в інституті та дала змогу застосувати їх на практиці.

2. Виробила вміння проводити різні дослідження, застосовувати різні методи й форми роботи, які активізують пізнавальну діяльність учнів.

3. Закріпила впевненість у правильності вибору професії й фаху, викликала прагнення вивчати спеці альні та психолого-педагогічні дисципліни у вузі, вдосконалювати свої педагогічні здібності, розширювати свою ерудицію.

4. Дала змогу відповідно до знань з педагогіки, психологіїй фізіології проводити навчально-виховну робо ту з дітьми середнього шкільного віку.

5. Дала змогу протягом двох тижнів спостерігати за навчально виховною роботою в школі, аналізу вати її й робити висновки.

Дата

Вид роботи

Примітки

15. 01. 2010

Ознайомлення з кабінетом практичного психолога

Робота в психологічному кабінеті здійснюється відповідно до Положення про психологічну службу системи освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 03. 05. 1999 р. № 127 з наступними змінами і доповненнями.

Робочий кабінет практичного психолога укомплектований:

* меблями: письмовий та журнальний стіл, стільці, 2−3 крісла, шафи секційні для зберігання книг, навчально-методичних матеріалів, довідково-інформаційної документації, архіву тощо;

* сейфом для зберігання обліково-статистичної документації та документації для службового користування, аудіо- і відеокасет, дискет тощо;

* оргтехнікою: комп’ютером, принтером, ліцензованим програмним забезпеченням, сканером, ксероксом, диктофоном, аудіо-, відеотехнікою з достатньою кількістю касет, діагностичними засобами, засобами зв’язку;

* канцелярським приладдям: папером (білим та кольоровим) форматом А-4, блокнотом А-3, фліп-чартом, маркерами, фломастерами, матеріалами для творчих занять (клей, пластилін, фарби, іграшки, ляльки та ін.) тощо.

18. 01. 2010

Ознайомлення з нормативною документацією

Матеріали та документація психологічного кабінету розподіляються за категоріями:

1. Нормативно-правова (закони України, постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, накази, розпорядження, Положення Міністерства освіти і науки України, місцевих державних адміністрації щодо діяльності психологічної служби системи освіти України).

2. Навчально-методична (підручники, навчально-методичні посібники, збірники методичних рекомендацій, навчальні програми, фахові періодичні видання тощо).

3. Довідково-інформаційна (матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, нарад, тематичні проспекти (буклети), доповіді, виступи па педрадах, навчально-тематичні плани роботи з учнями, педагогічними працівниками, батьками).

4 Обліково-статистична (облік товарно-матеріальних цінностей психологічного кабінету, плани роботи практичного психолога на рік, форми статистичної звітності встановленого зразка).

5. Для службового користування (індивідуальні картки психолого-педагогічного діагностування, журнали індивідуальних консультацій, протоколи корекційно-відновлювальної та розвиваючої роботи, матеріали психолого-педагогічних консиліумів, тести, опитувальники, анкети, бланки відповідей).

19. 01. 2010

Вивчення функцій соціального педагога та практичного психолога в школі

Соціальний педагог та практичний психолог у Дубенському НВК «школа-гімназія» виконують наступні функції:

Аналітико-діагностична функція:

* вивчають, реально оцінюють особливості соціального мікросередовища, ступінь і спрямованість впливу середовища на особистість, соціальний статус дитини, підлітка, клієнта в різних сферах діяльності і спілкування;

* знаходять переваги особистості дитини, її «проблемне поле», індивідуально-психологічні, особистісні особливості;

* ставлять «соціальний діагноз», вивчають і реально оцінюють особливості діяльності і навчання дитини;

* встановлюють причини відхилення у поведінці дітей, підлітків; причини соціального неблагополуччя сім'ї;

* сприяють виявленню обдарованих дітей.

Прогностична функція:

* на основі аналізу соціальної і педагогічної ситуації програмують і прогнозують процес виховання і розвитку особистості, діяльність всіх суб'єктів соціального виховання;

* планують власну соціально-педагогічну діяльність на основі глибокого аналізу результату попередньої діяльності.

Організаційно-комунікативна функція:

* сприяють включенню суб'єктів виховної діяльності в процес соціального виховання дітей, спільної праці і відпочинку, ділові та особисті контакти;

* формують демократичну систему взаємин в дитячому і підлітковому середовищі, а також у відносинах дітей, підлітків і дорослих;

* будують взаємини з вихованцями на основі діалогу, співробітництва.

Корекційна функція:

* здійснюють корекцію всіх виховних впливів на вихованців як з боку сім"ї, так і соціального середовища, в тому числі і неформального;

* підсилюють або фокусують позитивні впливи і нейтралізують або переключають негативні впливи;

* здійснюють корекцію самооцінки школярів, за необхідності корекцію статусу дитини в колективі, групі ровесників, допомагають позбавитись шкідливих звичок, що шкодять здоров’ю.

Координаційно-організаційна функція:

* організовують соціально значиму діяльність дітей і підлітків у відкритому мікросередовища;

* координують діяльність всіх суб'єктів соціального виховання;

* взаємодіють з органами соціального захисту і допомоги.

Функція соціально-педагогічної підтримки і допомоги вихованцям:

* надають кваліфіковану соціально-психолого-педагогічну допомогу дитині у саморозвитку, самопізнанні, самооцінці, самоствердженні, самоорганізації, самореабілітації, самореалізації;

* встановлюють довірливі взаємини з дитиною.

Охоронно-захисна функція:

* використовують весь комплекс правових норм, спрямованих на захист прав та інтересів дітей, підлітків;

Психотерапевтична функція:

* турбуються про душевну рівновагу дитини, про її почуття, переживання;

* встановлюють довірливі взаємини з дитиною, підлітком, дорослим;

* здійснюють вербальний і невербальний вплив на емоції і самосвідомість дитини (дорослого);

* організовують систему профілактичних заходів з попередження девіантної і деліквентної поведінки дітей і підлітків.

Реабілітаційна функція:

* організовують систему заходів з соціально-педагогічної реабілітації і підтримки осіб, що відчувають труднощі в системі професійних, сімейних, інших взаєминах, що викликають різні форми соціальної дезадаптації.

20. 01. 2010

Дослідження особливостей навчального контингенту

Для експериментального дослідження соціометричного статусу та міжособистісних стосунків в класі було обрано такі методики: методика «Соціометрія», методика діагностики спрямованості особистості Б. Басса та методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі.

Дослідження було проведене на базі 8-Б класу.

21. 01. 2010

Психологічна діагностика агресивної поведінки підлітків

Дослідження агресивності підлітків проводилося на базі 8-Б класу. У дослідженні брали участь 3 учнів.

Для дослідження агресивної поведінки підлітків з урахуванням поставлених задач використовувалась методика діагностики показників і форм агресії А. Басса і А. Даркі.

22. 01. 2010

Заняття 1

психокорекційної програми, яка спрямована на зниження рівня агресивної поведінки

Мета — зниження рівня стресу, агресії за допомогою методів корекції.

Очікувані результати: зниження рівня агресивності, підвищення самооцінки, розвиток комунікативних здібностей.

Заняття 1 присвячене знайомству школярів між собою. І навіть якщо підлітки знайомі -- це можливість по-новому глянути один на одного. Школярі сідають у коло. Психолог пояснює учням, що вони разом будуть зустрічатися на спеціальних заняттях, які не схо жі на шкільні уроки. На заняттях будуть грати, малювати, ділитися своїми проблемами й радощами, вчитися розуміти один одного, допомагати й підтримувати.

25. 01. 2010

Заняття 2

психокорекційної програми, яка спрямована на зниження рівня агресивної поведінки

1. Релаксаційний комплекс «Контраст»

2. Жестові етюди

3. Бесіда «Наші страхи»

4. Малювання на тему «Мій страх»

26. 01. 2010

Заняття 3

психокорекційної програми, яка спрямована на зниження рівня агресивної поведінки

1. Гра «Пересадка»

2. Гра «Вгадай, що я малюю»

3. Гра «Як часто я хвилююсь…»

4. Гра «Бесіда в колі»

5. Закінчення

27. 01. 2010

Психологічна діагностика сім'ї

Мета: вивчити особливості розвитку дитячо-батьківських відносин у сімї.

Дослідження діагностики батьківського відношення здійснювалась за допомогою методики А. Я. Варга, В.В. Столін.

28. 01. 2010

Програма занять з корекції сімейних взаємовідносин

Мета тренінгу: підвищити батьківську ефективність учасників.

Завдання тренінгу:

* поглибити пізнання батьками самих себе, своїх психологічних особливостей, усвідомлення своїх дітей і думок, зміцнення позитивних якостей особистості, набуття навичок адекватної поведінки у певних соціальних ситуаціях (використовується «Вікно «Джохарі» як модель саморозкриття людини в соціальному оточенню;

* вивчити світ дитинства як такий, поглибити пізнання своєї дитини, и вчинків, емоцій, думок;

* на підставі вищезгаданого знайти оптимальні шляхи спілкування з дитиною; пошук та використання адекватних методів виховання й розвитку дитини на основі її повного прийняття;

* надати батькам можливість обговорювати певні конкретні проблеми і разом знаходити засоби їх вирішення;

* активізувати членів групи з метою допомогти самому собі.

29. 01. 2010

Програма занять з корекції сімейних взаємовідносин

Підбиття підсумків

Я, Сабатіна Наталія Володимирівна, проходила практику в Дубенському НВК «школа-гімназія» з метою отримання певних навичок у навчанні інших людей, навчитись володіти аудиторією, орієнтуватись в будь яких ситуаціях, які виникають в процесі спілкування з учнями, а також навчитись здійснювати психологічну роботу, застосовуючи різноманітні прийоми і методики, які я вивчала у вузі.

Практичний психолог Дубенського НВК «школа-гімназія», Гайкова Оксана Олексіївна, є спеціалістом вищої категорії, тобто має вищу освіту, сертифікат психолога та стаж роботи на посаді 19 років.

Соціальний педагог, Беспалова Зоя Григорівна, має також великий стаж роботи, високу фахову й методичну підготовку.

Даним працівникам характерні наступні якості, визначені професійним стандартом:

— вміння слухати інших з розумінням і цілеспрямованістю;

— вміння знайти інформацію та зібрати факти, необхідні для підготовки соціальної історії, оцінки ситуації;

— вміння створювати і розвивати взаємини, що сприяють успішній професійній діяльності;

— вміння спостерігати та інтерпретувати вербальну і невербальну поведінку, застосовувати знання з соціальної педагогіки або практичної психології, з теорії особистості і діагностичні методи;

— вміння активізувати зусилля підлеглих (індивідів, груп, спільноти) з вирішення власних проблем, викликати довіру з їхнього боку;

— вміння розробляти новаторські рішення проблем підлеглих;

— вміння виявляти потреби для визначення терапевтичних залежностей;

— вміння вести дослідження або інтерпретувати висновки досліджень і положень професійної літератури;

— вміння забезпечувати і налагоджувати взаємини між конфліктуючими індивідами, групами.

Крім того:

— високий професіоналізм, компетентність з широкого кола проблем, високий рівень загальної освіти і культури (в тому числі і культури духовної), володіння суміжними спеціальностями та знаннями з педагогіки, психології, юриспруденції тощо;

— доброта, любов до людей, душевність, доброзичливість, чуткість, готовність прийти на допомогу, бажання прийняти чужий біль на себе, милосердя, людяність, вміння співпереживати, емпатія;

— комунікабельність, товариськість, вміння правильно зрозуміти людину і поставити себе на її місце, гнучкість та делікатність, тактовність у спілкуванні, вміння слухати, здатність підтримати іншого і стимулювати його на розвиток власних сил, вміння викликати довірливе ставлення до себе, організаційні здібності.

Соціальний педагог та практичний психолог у Дубенському НВК «школа-гімназія» виконують наступні функції:

Аналітико-діагностична функція:

* вивчають, реально оцінюють особливості соціального мікросередовища, ступінь і спрямованість впливу середовища на особистість, соціальний статус дитини, підлітка, клієнта в різних сферах діяльності і спілкування;

* знаходять переваги особистості дитини, її «проблемне поле», індивідуально-психологічні, особистісні особливості;

* ставлять «соціальний діагноз», вивчають і реально оцінюють особливості діяльності і навчання дитини;

* встановлюють причини відхилення у поведінці дітей, підлітків; причини соціального неблагополуччя сім'ї;

* сприяють виявленню обдарованих дітей.

Прогностична функція:

* на основі аналізу соціальної і педагогічної ситуації програмують і прогнозують процес виховання і розвитку особистості, діяльність всіх суб'єктів соціального виховання;

* планують власну соціально-педагогічну діяльність на основі глибокого аналізу результату попередньої діяльності.

Організаційно-комунікативна функція:

* сприяють включенню суб'єктів виховної діяльності в процес соціального виховання дітей, спільної праці і відпочинку, ділові та особисті контакти;

* формують демократичну систему взаємин в дитячому і підлітковому середовищі, а також у відносинах дітей, підлітків і дорослих;

* будують взаємини з вихованцями на основі діалогу, співробітництва.

Корекційна функція:

* здійснюють корекцію всіх виховних впливів на вихованців як з боку сім"ї, так і соціального середовища, в тому числі і неформального;

* підсилюють або фокусують позитивні впливи і нейтралізують або переключають негативні впливи;

* здійснюють корекцію самооцінки школярів, за необхідності корекцію статусу дитини в колективі, групі ровесників, допомагають позбавитись шкідливих звичок, що шкодять здоров’ю.

Координаційно-організаційна функція:

* організовують соціально значиму діяльність дітей і підлітків у відкритому мікросередовища;

* координують діяльність всіх суб'єктів соціального виховання;

* взаємодіють з органами соціального захисту і допомоги.

Функція соціально-педагогічної підтримки і допомоги вихованцям:

* надають кваліфіковану соціально-психолого-педагогічну допомогу дитині у саморозвитку, самопізнанні, самооцінці, самоствердженні, самоорганізації, самореабілітації, самореалізації;

* встановлюють довірливі взаємини з дитиною.

Охоронно-захисна функція:

* використовують весь комплекс правових норм, спрямованих на захист прав та інтересів дітей, підлітків;

Психотерапевтична функція:

* турбуються про душевну рівновагу дитини, про її почуття, переживання;

* встановлюють довірливі взаємини з дитиною, підлітком, дорослим;

* здійснюють вербальний і невербальний вплив на емоції і самосвідомість дитини (дорослого);

* організовують систему профілактичних заходів з попередження девіантної і деліквентної поведінки дітей і підлітків.

Реабілітаційна функція:

* організовують систему заходів з соціально-педагогічної реабілітації і підтримки осіб, що відчувають труднощі в системі професійних, сімейних, інших взаєминах, що викликають різні форми соціальної дезадаптації.

Матеріально-технічна база школи має досить високий рівень. Робочий кабінет практичного психолога укомплектований:

* меблями: письмовий та журнальний стіл, стільці, 2−3 крісла, шафи секційні для зберігання книг, навчально-методичних матеріалів, довідково інформаційної документації, архіву тощо;

* сейфом для зберігання обліково-статистичної документації та документації для службового користування, аудіо- і відеокасет, дискет тощо;

* оргтехнікою: комп’ютером, принтером, ліцензованим програмним забезпеченням, сканером, ксероксом, диктофоном, аудіо-, відеотехнікою з достатньою кількістю касет, діагностичними засобами, засобами зв’язку;

* канцелярським приладдям: папером (білим та кольоровим) форматом А-4, блокнотом А-3, фліп-чартом, маркерами, фломастерами, матеріалами для творчих занять (клей, пластилін, фарби, іграшки, ляльки та ін.) тощо.

Матеріали та документація психологічного кабінету розподіляються за категоріями:

1. Нормативно-правова (закони України, постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, накази, розпорядження, Положення Міністерства освіти і науки України, місцевих державних адміністрації щодо діяльності психологічної служби системи освіти України).

2. Навчально-методична (підручники, навчально-методичні посібники, збірники методичних рекомендацій, навчальні програми, фахові періодичні видання тощо).

3. Довідково-інформаційна (матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, нарад, тематичні проспекти (буклети), доповіді, виступи па педрадах, навчально-тематичні плани роботи з учнями, педагогічними працівниками, батьками).

4 Обліково-статистична (облік товарно-матеріальних цінностей психологічного кабінету, плани роботи практичного психолога на рік, форми статистичної звітності встановленого зразка).

5. Для службового користування (індивідуальні картки психолого-педагогічного діагностування, журнали індивідуальних консультацій, протоколи корекційно-відновлювальної та розвиваючої роботи, матеріали психолого-педагогічних консиліумів, тести, опитувальники, анкети, бланки відповідей).

Основою практичної та психологічної роботи в Дубенському НВК «школа-гімназія» має стати збереження психічного та психологічного здоров’я всіх учасників навчально-виховного процесу (дітей, учителів, батьків), а їхній психічний та особистий розвиток — умовою, засобом досягнення цього здоров’я. Ефективне виконання цього завдання неможливе без пошуку нових резервів підвищення якості управління діяльністю.

Практичному психологу і соціальному педагогу Дубенського НВК «школа-гімназія» можна зробити наступні пропозиції для удосконалення роботи:

* підвищувати ефективність та результативність профілактичної, консультативної, корекційно-відновлювальної і розвивальної роботи;

* удосконалювати зміст і форми психологічного супроводу навчально-виховного процесу;

* створювати психолого-педагогічні умови для повноцінної реалізації особистісного, індивідуального і фізичного потенціалу учнів на основі сучасних досягнень вітчизняної і світової психологічної науки;

* сприяти підвищенню психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу: учнів, педагогічних працівників, батьків;

* здійснювати розробку інноваційних форм і методів роботи щодо подолання негативних явищ в учнівському середовищі: проявів насильства, агресивності, девіантної і делінквентної поведінки.

Дослідження особливостей навчального контингенту

Для експериментального дослідження соціометричного статусу та міжособистісних стосунків в класі було обрано такі методики: методика «Соціометрія», методика діагностики спрямованості особистості Б. Басса та методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі.

Дослідження було проведене на базі Дубенського НВК «школа гімназія» у 8-Б класі.

Методика «Соціометрія»

Між складом групи і кожним з її членів складається певна система стосунків, в якій кожний отримує своє місце. Для виявлення статусу членів групи застосовується соціометричний метод Дж. Морено, який дозволяє кількісно визначити кількість виборок, отриманих кожним членом групи по діловим, рольовим, емоційним критеріям. На основі цих даних будується соціометрична матриця, на якій чітко виражене місце кожного члена групи в її ієрархії. Рангові місця групи, як правило, розподіляються наступним чином:

Лідери (ведучі). На ці місця претендують особи, здатні до активної взаємодії, прийняттю відповідальних рішень, управлінню людьми, творчої ініціативи. Їх реальний рейтинг визначається вибором групи — більше 50% вибору (від 50 до 100%).

Переважні. Наступні за рейтингом за лідерами (від 10 до 50%). До них відносять актив робочої групи, в складі якого переважають люди, здатні бути активними виконавцями, але серед них є і такі, хто в певних обставинах здатний зайняти лідерське місце.

Відвернені. Маючі не більше 10% вибору і низький рейтинг в групі. Вони або неактивні в спільній діяльності, або не змогли встановити позитивні ділові і особові стосунки з членами групи.

Ізольовані. Які не отримали вибору і стоять поза групою. Для них характерне невизнання їх групою і небажання з ними співпрацювати.

Методика діагностики спрямованості особистості Б. Басса

Мета дослідження — встановити розподіл у зазначеному класі спрямованості особистості по відношенні до оточуючих.

За допомогою методики виявляються наступні спрямованості:

1. Спрямованість на себе (Я) — агресивність у досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність, інтровертованість.

2. Спрямованість на спілкування (О) — прагнення за будь-яких умов підтримувати відносини з дітьми, орієнтація на спільну діяльність, але часто в збиток виконанню конкретних завдань або наданню щирої допомоги людям, орієнтація на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в прихильності і емоційних відносинах з людьми.

3. Спрямованість на справу (Д) — зацікавленість у рішенні проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтація на співпрацю, здатність відстою ва ти на користь справи власну думку, яка корисна для досягнення загальної мети.

Результати дослідження доречно оформити в вигляді таблиці, в які подаються індивідуальні коефіцієнти по кожному виду спілкування.

Таблиця 1

Прізвище

Емоційне спілкування

Моральне спілкування

1

Максимчук А.В.

2

Переважний

2

Переважний

2

Нікітюк Р.П.

1

Відвернений

2

Переважний

3

Соловей О.М.

2

Відвернений

1

Відвернений

Звідси видно, який соціометричний статус займає кожний з опитаних.

Провівши методику «Соціометрія» отримали дані, завдяки яким можна зробити висновок, що люди, які відносяться до групи з низькою потребою у спілкуванні і мають відвернений соціальний статус, не рахуються з точкою зору інших, прагнуть «придушити» особистість співрозмовника. Не бажаючи зрозуміти співрозмовника, вимагають, щоб з їх позицією погоджувались і розуміли. Саме це й є причиною того, що дітей відносять до групи відвернених.

Дослідивши спрямованість особистості за методикою Б. Басса отримали такі результати:

«Я» — Спрямованість на себе — орієнтація на пряму винагороду і задоволення безвідносно роботи і співробітників, агресивність у досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність, інтровертованість) — вибирає Соловей О. М. ;

«О» — Спрямованість на спілкування — прагнення за будь-яких умов підтримувати відносини з людьми, орієнтація на спільну діяльність, але часто в збиток виконанню конкретних завдань або наданню щирої допомоги людям, орієнтація на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в прихильності і емоційних відносинах з людьми) — вибирають Максимчук А. В. та Нікітюк Р.П.

Виявлені особливості навчального контингенту потрібно враховувати в процесі навчально-виховного процесу (при мотивації навчальної діяльності учнів, виборі форм та методів навчання, контролі навчання).

При виборі форм навчання частіше потрібно використовувати групове навчання, для того, щоб учні більше спілкувалися між собою, обговорювали поставлене запитання, вирішували виниклі проблемні ситуації. Дана форма навчання буде сприяти зниженню напруженості, зменшення агресивності, дасть можливість учням відкрити свої кращі сторони.

ТЕСТОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ СПРЯМОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ Б. БАССА

1. Найбільше задоволення я отримую від:

А. Схвалення моєї роботи;

Б. Усвідомлення того, що робота зроблена добре;

В. Усвідомлення того, що мене оточують друзі.

2. Якби я грав у футбол (волейбол, баскетбол), то я хотів би бути:

А. Тренером, який розробляє тактику гри;

Б. Відомим гравцем;

В. Вибраним капітаном команди.

3. Здається, кращим педагогом є той, хто:

А. Проявляє інтерес до людей і до кожного має індивідуальний підхід;

Б. Викликає інтерес до предмету, так що люди із задоволенням поглиблюють свої знання в цьому предметі;

В. Створює в колективі таку атмосферу, при якій ніхто не боїться висловити свою думку.

4. Мені подобається, коли люди:

А. Радуються виконаній роботі;

Б. Із задоволенням працюють в колективі;

В. Прагнуть виконати свою роботу краще за інших.

5. Я хотів би, щоб мої друзі:

А. Були чуйні і допомагали людям, коли для цього трапляється нагода;

Б. Були вірні і віддані мені;

В. Були розумними і цікавими людьми.

6. Кращими друзями я вважаю тих:

А. З ким складаються хороші взаємостосунки;

Б. На кого завжди можна поластитися;

В. Хто може багато чого досягти в житті.

7. Найбільше я не люблю:

А. Коли у мене щось не виходить;

Б. Коли псуються відносини з товаришами;

8. Коли мене критикують.

8. По-моєму найгірше, коли педагог:

А. Не приховує, що деякі люди йому несимпатичні, насміхається і жартує над ними;

Б. Викликає дух суперництва в колективі;

8. Недостатньо добре знає предмет, який викладає.

9. У дитинстві мені найбільше подобалося:

А. Проводити час з друзями;

Б. Відчуття виконаних справ;

В. Коли мене за що-небудь хвалили.

10. Я хотів би бути схожим на тих, хто:

А. Добився успіху в житті;

Б. По-справжньому захоплений своєю справою;

В. Вирізняється дружелюбністю і доброзичливістю.

11. В першу чергу школа повинна:

А. Научити вирішувати завдання, які ставить життя;

Б. Розвивати перш за все індивідуальні здібності учня;

В. Виховувати якості, що допомагають взаємодіяти з людьми.

12. Якби у мене було більше вільного часу, більш охоче за все я використовував би його:

А. Для спілкування з друзями;

Б. Для відпочинку і розваг;

В. Для своїх любимих справ і самоосвіти.

13. Найбільших успіхів я добиваюся, коли:

А. Працюю з людьми, які мені симпатичні;

Б. У мене цікава робота;

В. Мої зусилля добре винагороджуються.

14. Я люблю коли:

А. Інші люди мене цінують;

Б. Відчуваю задоволення від добре виконаної роботи;

В. Приємно провожу час з друзями.

15. Якби про мене вирішили написати в газеті, мені б хотілося щоб:

А. Розповіли про яку-небудь цікаву справу, пов’язану з навчанням, роботою, спортом і т.п., в якому мені довелося брати участь;

Б. Написали про мою діяльність;

В. Обов’язково розповіли про колектив, в якому я працюю.

16. Краще всього я вчуся, якщо викладач:

А. Має до мене індивідуальний підхід;

Б. Зуміє викликати у мене інтерес до предмету;

В. Влаштовує колективні обговорення проблем, що вивчаються.

17. Для мене немає нічого гіршого, ніж:

А. Образа особистої гідності;

Б. Невдача при виконанні важливої справи;

В. Утрата друзів.

18. Найбільше я ціную:

А. Успіх;

Б. Можливості хорошої спільної роботи;

В. Здоровий практичний розум і кмітливість.

19. Я не люблю людей, які:

А. Вважають себе гірше за інших;

Б. Часто сваряться і конфліктують;

В. Заперечують проти всього нового.

20. Приємно, коли:

А. Працюєш над важливою для всіх справою;

Б. Маєш багато друзів;

В. Викликаєш захоплення і всім подобаєшся.

21. Здається, в першу чергу керівник повинен бути:

А. Доступним;

Б. Авторитетним;

В. Вимогливим.

22. У вільний час я охоче прочитав би книги:

А. Про те, як заводити друзів і підтримувати хороші відносини з людьми;

Б. Про життя знаменитих і цікавих людей;

В. Про останні досягнення науки і техніки.

23. Якби у мене були здібності до музики, я вважав за краще б бути:

А. Диригентом;

Б. Композитором;

В. Солістом.

24. Мені б хотілося:

А. Придумати цікавий конкурс;

Б. Перемогти в конкурсі;

В. Організувати конкурс і керувати ним.

25. Для мене найважливіше знати:

А. Що я хочу зробити;

Б. Як досягти мети;

В. Як організувати людей для досягнення мети.

26. Людина повинна будуватися до того, щоб:

А. Інші були нею задоволені;

Б. Перш за все виконати своє завдання;

В. Його не потрібно було дорікати за виконану роботу.

27. Краще всього я відпочиваю у вільний час:

А. У спілкуванні з друзями;

Б. Переглядаючи розважальні фільми;

В. Займаючись своєю улюбленою справою.

підліток стрес агресивний корекція сімейний

Психологічна діагностика агресивної поведінки підлітків

Під агресією розуміють будь-які навмисні дії, які спрямовані на завдання шкоди іншій людині, групі людей, чи тварині. Під час характеристики агресії найчастіше використовують два основних поняття — агресивну поведінку і агресивність. Агресивність — це властивість особистості, що виражається готовністю до агресії.

Дослідження агресивності підлітків проводилося на базі ЗОШ № 1 міста Дубна у 8-«Б» класі. У дослідженні брали участь 3 учнів.

Для дослідження агресивної поведінки підлітків з урахуванням поставлених задач використовувалась Методика діагностики показників і форм агресії А. Басса і А. Даркі.

А. Басс, що сприйняв ряд положень своїх попередників, розділив поняття агресії і ворожості і визначив останню як: «…реакцію, що розвиває негативні почуття і негативні оцінки людей і подій». Створюючи свого опитувальника, диференціюючого прояви агресії і ворожості, А. Басс і А. Даркі виділили наступні види реакцій:

1. Фізична агресія — використання фізичної сили проти іншої особи.

2. Непряма — агресія, обхідним шляхом направлена на іншу особу або ні на кого не направлена.

3. Роздратування — готовність до прояву негативних почуттів при щонайменшому збудженні (запальність, грубість).

4. Негативізм — опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти сталих звичаїв і законів.

5. Образа — заздрість і ненависть до оточуючих за дійсні і вигадані дії.

6. Підозрілість — у діапазоні від недовір'я і обережності по відношенню до людей до переконання в тому, що інші люди планують і шкодять.

7. Вербальна агресія — вираження негативних почуттів як через форму (крик, виск), так і через зміст словесних відповідей (прокляття, погрози).

8. Відчуття провини — виражає можливе переконання суб'єкта в тому, що він є поганою людиною, що чинить погано, а також розкаяння совісті, що відчуваються ним.

Опитувальник складається з 75 тверджень, на які випробовуваний відповідає «так» чи ні".

При складанні опитувальника використовувалися принципи:

1. Питання може відноситися тільки до однієї форми агресії.

2. Питання формулюються так, щоб найбільшою мірою ослабити вплив суспільного схвалення відповіді на питання.

Відповіді оцінюються за вісьма шкалами таким чином:

I. Фізична агресія:

«так» = 1, «ні» = 0: 1, 25, 31, 41, 48, 55, 62, 68,

«ні» =1, «так» = 0: 9, 7.

2. Непряма агресія:

«так» = 1, «ні» = 0: 2, 10, 18, 34, 42, 56, 63,

«ні» = 1, «так» = 0: 26, 49.

3. Роздратування: «так» = 1, «ні» = 0: 3, 19, 27, 43, 50, 57, 64, 72,

«ні» = 1, «так» = 0: 11, 35, 69.

4. Негативізм:

«так» = 1, «ні» = 0: 4, 12, 20, 28,

«ні» = 1, «так» = 0: 36.

5. Образа:

«так» = 1, «ні» = 0: 5, 13, 21, 29, 37, 44, 51, 58.

6. Підозрілість:

«так» = 1, «ні» = 0: 6,14, 22, 30, 38, 45, 52, 59,

«ні» = 1, «так» = 0: 33, 66, 74, 75.

7. Вербальна агресія:

«так» = 1, «ні» = 0: 7, 15, 23, 31, 46, 53, 60, 71, 73,

«ні» = 1, «так» = 0: 33, 66, 74, 75.

8. Відчуття провини:

«так» = 1, «ні» = 0: 8, 16, 24, 32, 40, 47, 54, 61, 67.

Індекс ворожості включає 5 і 6 шкалу, а індекс агресивності (як прямої, так і мотиваційної) включає шкали 1, 3, 7.

Нормою агресивності є величина її індексу, рівна 21 плюс-мінус 4, а ворожості - 6,5−7 плюс-мінус 3. При цьому звертається увага на можливість досягнення певної величини, що показує ступінь прояву агресивності.

Результати дослідження наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Результати дослідження рівня агресії за методикою Басса-Даркі

№ п/п.

Ім'я

Стать

Діагнос ти ка рівня агресії за методикою Басса-Даркі

Індекс агресив ності (ІА)

Індекс ворожості (ІВ)

Фізична аг ре сія (1)

Вербальна агресія (2)

Непряма агресія (3)

Негати візм (4)

Роздрату вання (5)

Підозрі лість (6)

Образа (7)

Почуття провини (8)

1

Максимчук А.В.

чол.

22

40

78

40

81

88

91

66

26

7

2

Нікітюк Р.П.

чол.

77

48

26

60

27

22

52

33

21

4

3

Соловей О.М.

чол.

66

88

78

60

90

99

65

44

28

5

Використання методики діагностики показників і форм агресії А. Басса та А. Даркі дало можливість отримати широку інформацію про цей феномен.

Високу комунікативну агресивність має Соловей О. М., для нього характерна мимовільність агресії, аутоагресія, нездатність гальмувати агресію й задоволення від агресії; підлітки із середнім рівнем комунікативної агресивності надають перевагу розплаті за агресію й ритуалізації агресії.

За результатами тесту дослідження рівня агресії за методикою Басса-Даркі в можна сказати наступне: переважають такі різновиди агресії як непряма агресія та підозрілість, слід відмітити також високі показники в різновидах «Вербальна агресія» та почуття провини, образа.

МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ ПОКАЗНИКІВ І ФОРМ АГРЕСІЇ А. БАССА І А. ДАРКІ

Прочитуючи або прослуховуючи зачитувані твердження, приміряйте, наскільки вони відповідають вашому стилю поведінки, вашому способу життя, і відповідайте: «ТАК», «МАБУТЬ, ТАК», «МАБУТЬ, НІ», «НІ».

1. Часом не можу справитися з бажанням нашкодити кому-небудь.

2. Іноді можу попліткувати про людей, яких не люблю.

3. Легко гарячуся, але легко й заспокоююся.

4. Якщо мене не попросити по-хорошому, прохання не виконаю.

5. Не завжди отримую те, що мені покладене.

6. Знаю, що люди говорять про мене за моєю спиною.

7. Якщо не схвалюю вчинки інших людей, даю їм це відчути.

8. Якщо трапляється обдурити кого-небудь, відчуваю розкаяння совісті.

9. Мені здається, що я не здатний ударити людини.

10. Ніколи не гарячуся настільки, щоб розкидати речі.

11. Завжди поблажливий до чужих недоліків.

12. Коли встановлене правило не подобається мені, хочеться порушити його.

13. Інші майже завжди вміють використовувати сприятливі обставини.

14. Мене насторожують люди, які відносяться до мене доброзичливіше, ніж я цього чекаю.

15. Часто буваю не згоден з людьми.

16. Іноді в голову приходять думки, яких я соромлюся.

17. Якщо хто-небудь ударить мене, я не відповім йому тим же.

18. У роздратуванні ляскаю дверима.

19. Я дратівливіший, ніж здається збоку.

20. Якщо хтось корчить з себе начальника, я чиню йому наперекір.

21. Мене трохи засмучує моя доля.

22. Думаю, що багато людей не люблять мене.

23. Не можу втриматися від суперечки, якщо люди не згодні зі мною.

24. Ті, що ухиляються від роботи, повинні переживати почуття провини.

25. Хто ображає мене або мою сім'ю, напрошується на бійку.

26. Я не здатний на грубі жарти.

27. Мене охоплює лють, коли наді мною насміхаються.

28. Коли люди корчать з себе начальників, я роблю все, щоб вони не зазнавалися.

29. Майже кожного тижня бачу кого-небудь з тих, хто мені не подобається.

30. Досить багато людей заздрять мені.

31. Вимагаю, щоб люди поважали мої права.

32. Мене засмучує, що я мало роблю для своїх батьків.

33. Люди, які постійно переводять вас, варті того, щоб їх луснули по носу.

34. Від злості іноді буваю похмурим.

35. Якщо до мене відносяться гірше, ніж я того заслуговую, я не засмучуюся.

36. Якщо хтось намагається вивести мене з себе, я не звертаю на нього уваги.

37. Хоча я й не показую цього, іноді мене гризе заздрість.

38. Іноді мені здається, що наді мною сміються.

39. Навіть якщо злюся, не вдаюся до сильних виразів.

40. Хочеться, щоб мої гріхи пробачили.

41. Рідко даю здачу, навіть якщо хто-небудь ударить мене.

42. Ображаюся, коли іноді виходить не по-моєму.

43. Іноді люди дратують мене своєю присутністю.

44. Немає людей, яких би я по-справжньому ненавидів.

45. Мій принцип: «Ніколи не довіряти чужакам».

46. Якщо хтось дратує мене, готовий сказати йому все, що про нього думаю.

47. Роблю багато такого, про що згодом жалкую.

48. Якщо розсерджуся, можу вдарити кого-небудь.

49. З десяти років у мене не було спалахів гніву.

50. Часто відчуваю себе, як порохова бочка, готова вибухнути.

51. Якби знали, що я відчуваю, мене б вважали людиною, з якою нелегко ладнати.

52. Завжди думаю про те, які таємні причини примушують людей робити що-небудь приємне для мене.

53. Коли кричать на мене, кричу у відповідь.

54. Невдачі засмучують мене.

55. Б’юся не рідше і не частіше за інших.

56. Можу пригадати випадки, коли був настільки злий, що хапав першу річ, що попалася під руку, і ламав її.

57. Іноді відчуваю, що готовий першим почати бійку.

58. Іноді відчуваю, що життя зі мною чинить несправедливо.

59. Раніше думав, що більшість людей говорять правду, але тепер цьому не вірю.

60. Лаюся тільки від злості.

61. Коли поступаю неправильно, мене мучить совість.

62. Якщо для захисту своїх прав потрібно застосувати фізичну силу, я застосовую її.

63. Іноді виражаю свій гнів тим, що стукаю по столу.

64. Буваю грубуватий по відношенню до людей, які мені не подобаються.

65. У мене немає ворогів, які хотіли б мені нашкодити.

66. Не вмію поставити людину на місце, навіть якщо вона цього заслуговує.

67. Часто думаю, що живу неправильно.

68. Знаю людей, які здатні довести мене до бійки.

69. Не засмучуюся із-за дрібниць.

70. Мені рідко приходить в голову думка про те, що люди намагаються розсердити або образити мене.

71. Часто просто загрожую людям, не збираючись виконувати загрози.

72. Останнім часом я став занудою.

73. У спорі часто підвищую голос.

74. Прагну приховувати погане ставлення до людей.

75. Краще погоджуся з чим-небудь, ніж стану сперечатися.

При обробці даних у звичайних умовах відповіді «ТАК» і «МАБУТЬ, ТАК» об'єднуються (підсумовуються як відповіді «так»), так само як і відповіді «НІ» і «МАБУТЬ, НІ» (підсумовуються як відповіді «ні»).

КЛЮЧІ для обробки результатів випробування за опитувальник

«1». ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ (к = 11):

1+, 9-, 17-, 25+, 33+, 41+, 48+, 55+, 62+, 68+.

«2». ВЕРБАЛЬНА АГРЕСІЯ (к = 8):

7+, 15+, 23+, 31+, 39-, 46+, 53+, 60+, 66-, 71+, 73+, 74-, 75-.

«3». НЕПРЯМА АГРЕСІЯ (к = 13):

2+, 10+, 18+, 26-, 34+, 42+, 49-, 56+, 63+.

«4». НЕГАТИВІЗМ (к = 20):

4+, 12+, 20+, 28+, 36-.

«5». РОЗДРАТУВАННЯ (к = 9):

3+, 11-, 19+, 27+. 35-, 43+, 50+, 57+, 64+, 69-, 72+.

«6». ПІДОЗРІЛІСТЬ (к = 11):

6+, 14+, 22+, 30+, 38+, 45+, 52+, 59+, 65-, 70-.

«7». ОБРАЗА (к = 13):

5+, 13+, 21+, 29+, 37+, 44+, 51+, 58+.

«8». ВІДЧУТТЯ ПРОВИНИ (к = 11):

8+, 16+, 24+. 32+, 40+, 47+, 54+, 61+, 67+.

Сумарні показники:

(«1» + «2» + «3»): 3 = ІА — індекс агресивності;

(«6» + «7»): 2 = ІВ — індекс ворожості.

Психокорекційна програма, спрямована на зниження рівня агресивної поведінки

Мета — зниження рівня стресу, агресії за допомогою методів корекції.

Очікувані результати: зниження рівня агресивності, підвищен ня самооцінки, розвиток комунікативних здібностей.

Заняття 1

Заняття присвячене знайомству школярів між собою. І навіть якщо підлітки знайомі -- це можливість по-новому глянути один на одного. Школярі сідають у коло. Психолог пояснює учням, що вони разом будуть зустрічатися на спеціальних заняттях, які не схо жі на шкільні уроки. На заняттях будуть грати, малювати, ділитися своїми проблемами й радощами, вчитися розуміти один одного, допомагати й підтримувати.

Учасники групи ознайомлюються з правилами групової взає модії:

1. Участь у вправах, іграх та інших видах діяльності -- добро вільна.

2. Слухати товаришів потрібно мовчки, не перебивати й не ко ментувати.

3. Критикувати вчинок, а не людину, причому в дуже м’якій формі, бажано з конкретною порадою даному учасни кові групи.

4. Говорити тільки те, що думаєш і відчуваєш сам, а не пере фразувати думки інших.

5. Не обговорювати поза групою те, що відбувається в ній.

1. Вправа «Не подобається -- подобається»

Психолог просить підлітка поділити чистий аркуш паперу на дві половини й записати відповіді на запитання:

1) що мені не подобається у школі;

2) що мені не подобається вдома;

3) що мені не подобається взагалі в житті.

Відповіді на ці запитання учень записує в лівій частині аркуша. Після цього пропонують серію позитивних запитань, відповіді на які записуються в правій частині аркуша:

1) що мені подобається у школі;

2) що мені подобається вдома;

3) що мені подобається взагалі в житті.

Підлітки розповідають спочатку про те, що їм не подобаєть ся, потім -- про те, що їм подобається у школі, вдома й у житті. Важливо дотримуватися послідовності відповідей: спочатку не гативні, потім позитивні, показавши, що не так уже й погано все в житті.

2. Гра «Знайомство»

Мета: можливість вийти з власного «Я», подивитися на себе по-іншому й у перспективі стати іншим.

Кожному учасникові групи пропонують назвати себе власним або вигаданим ім'ям, і тільки назване ім'я фігуруватиме у спілкуванні. Вибір імені говорить про те, як підліток сприймає своє Я.

3. Малювання на тему «Моє ім 'я»

Мета: невербальне символічне вираження змісту обраного імені.

Після того, як усі учасники групи назвали свої імена, підліткам пропонують подумати й намалювати малюнок «Моє ім'я», що у вигляді символів або образів відображав би зміст обраного імені. Після виконання малюнка проводиться обговорення робіт.

4. Рухлива гра «Море хвилюється»

Мета: визначення емоційного стану й передача його невербальними засобами; краще знайомство з учасниками групи; створення позитивного емоційного фону; корекція нетерплячості.

Група обирає ведучого, який повертається спиною до інших і вимовляє слова: «Море хвилюється раз». На рахунок «три» школярі повинні завмерти в незвичайній позі. Ведучий по черзі підходить до кожного учасника гри, включає його й намагається відгадати, кого й у якому емоційному стані він зобразив. Потім кожен гравець сам пояснює, що він хотів зобразити. При цьому група обов’язково аналізує виразні невербальні засоби передачі образу (міміка, погляд, жести, положення тулуба, стиснуті кулаки тощо), оцінює наскільки вдалим був цей вибір. Гра вчить розрізняти й читати емоційний стан інших людей, адекватно передавати свій стан. Гра також коригує нетерплячість, виховує стриманість. Керівникові групи варто звернути увагу на те, страшних, агресивних чудовиськ чи слабких, зляканих тварин зображували учасники групи.

5. Вправа «Слухаємо себе»

Мета: розвиток здатності до релаксації, уміння слухати себе й визначати свій настрій; уміння діагностувати емоційне самого чуття учасників групи.

Школярам пропонують сісти в зручній позі, заплющити очі, розслабитися й прислухатися до себе, ніби зазирнути в себе, й по думати: що кожний відчуває, який у нього настрій. Через кілька хвилин усі учасники групи по черзі розповідають, не розплющую чи очей, про те, як вони почуваються і який у них настрій. Вправа дає змогу діагностувати емоційне самопочуття підлітків, сприйняття ними форм і методів роботи групи.

6. Вправа «Подаруй усмішку»

Мета: навчитися знімати скутість обличчя за допомогою усмішки, підтримувати усмішкою, бажати добра навколишнім; створити і підтримувати позитивний емоційний фон; усувати страхи.

Психологові варто пояснити підліткам значення усмішки у житті та самопочутті людини. Напруження м’язів не тільки відображає, а й формує поганий настрій, утому, негативні емоції. Мають бути напруженими тільки ті м’язи, що необхідні, всі інші повинні бути розслабленими. Цілком розслаблена людина стирає всі негативні емоції. Усміхайтеся! За серйозного виразу обличчя напружені 17 м’язів, в усмішці -- 7. Фізіологічний сміх -- це вібрація й масаж, що знімають напруження. Усмішка покращить настрій вам і навколишнім, для усмішки шукайте приводу, провокуйте усмішку.

Усі учасники групи беруться за руки і дарують один одному усмішки: кожен підліток повертається до свого сусіда праворуч або ліворуч і, побажавши йому чогось гарного, усміхається. Той у свою чергу посміхається наступному сусідові і т.д.

Керівник групи цікавиться враженнями школярів від заняття, дякує групі за роботу й запрошує на наступну зустріч.

Заняття 2

1. Релаксаційний комплекс «Контраст»

Мета: навчання методів релаксації, зняття відчуття тривоги, хвилювання, емоційного напруження.

Найпростіший спосіб відпочити полягає в тому, що спочатку напружують і втомлюють м’язи, потім різко розслаблюються.

1 частина комплексу

— Зобразіть нудьгуючих людей: руки покладіть на коліна, кисті вільно опустіть, корпус нахилений уперед, голова опущена. Заплющте очі. Вдихніть носом вільно та неглибоко. Видихніть, звертаючи увагу на свої відчуття від проходження повітря на видиху. Вдих, видих -- пауза. Подихайте так, роблячи акцент на видихові.

— Зосереджуємо увагу на ногах. Підніміть пальці й напружте м’язи ніг. Тільки ніг! Напружте м’язи ніг -- іще й іще -- зніміть напруження. Напруження на вдиху, релаксна видихові.

— Переходимо до мускулатури тулуба. Напружте м’язи стегон і тазу -- вдих, при цьому живіт утягується й опускаються ребра. Тримайте в напрузі м’язи до втоми. Під час видиху розслабтеся. Повторіть.

— Переходимо до мускулатури плечового пояса. Підніміть плечі якнайвище, напружте їх, тільки плечі, -- відпочиньте на видиху. Напруження, релакс.

— Закиньте голову назад до почуття напруги -- на видиху опустіть голову на груди. Ще раз.

— Тепер -- руки. Стисніть кисті в кулаки. Відпочиньте. Напруж те м’язи рук. Розслабтеся.

— Заплющте очі, стисніть губи, стисніть зуби -- розгладьте ваше обличчя.

2 частина комплексу

— Тепер уся ваша мускулатура розслаблена, очі заплющені. Уваж, но внутрішнім поглядом перегляньте всі групи м’язів. Ваші ноги, ту луб, плечі, руки, обличчя -- усі м’язи тіла приємно розслаблені.

— Ви відпочиваєте.

— Ви відчуваєте приємне відчуття спокою.

— Ви спокійні, абсолютно спокійні.

— У вас гарний настрій.

— Ви спокійні й упевнені у собі.

— Побудьте в цьому приємному стані спокою.

3 частина комплексу

— Ви добре відпочили. Настав час відновити активність муску латури. Дихайте, зосередившись на вдиху. Вдих -- видих. Я буду рахувати від 10 до 0, і з кожною цифрою почуття свіжості й бадьо рості стане охоплювати вас усе більше й більше.

— Піднімаючи носки, напружте м’язи ніг на вдиху. Видих. По рухайте ногами. Ви відчуваєте сили у ногах. Десять.

— З невеликим зусиллям напружте м’язи стегон і тазу. Хвиля свіжості охопила весь ваш тулуб. Прогніться. Дев’ять.

— Із задоволенням знизайте плечима. Ще раз. У плечах -- відчуття бадьорості й свіжості. Знизайте плечима ще. Вісім.

— Зробіть кілька рухів головою вгору-вниз, ліворуч-праворуч. Приємне відчуття м’язів тіла, що рухаються. Сім.

— Порухайте руками, злегка стисніть кисті в кулаки. Шість.

— Напружте губи, зуби. Оживіть м’язи обличчя. П’ять.

— Усе ваше тіло відчуває потребу в русі. Ви бадьорі й повні сил. Зробіть розминальні рухи всіма частинами тіла. Чотири.

— Усе ваше тіло наповнене свіжістю. Три.

— Підведіться, станьте навшпиньки. Два.

— Потягніться руками уверх. Один.

— Усміхніться, розплющте очі. Нуль.

— Як ви почуваєтеся? Поділімося враженнями.

2. Жестові етюди

Мета: навчитися кращого розуміння учасників групи, передачі своїх думок, почуттів і дій жестами, тренування спостережливості; розвитку фантазії.

Насамперед, керівник група пояснює підліткам, що жест -- це важливий знак спілкування. Він допомагає точніше зрозуміти мов ця. Кожен учасник групи одержує завдання передати жестами, без допомоги міміки й мови, певну ситуацію.

Так, один учасник групи показує жестами закінчену ситуацію, включаючи в неї інших членів групи (наприклад, відкриває кран, миє руки, набирає воду в долоні й передає її по колу, закриває кран, отримує залишки води з іншого кінця, струшує руки). Інші учас ники групи показують свої ситуації.

Наступне завдання -- показати колір жестом. Кожен учасник по черзі зображує свій улюблений колір жестами, а всі інші відга дують. При цьому не можна показувати на предмети подібного кольору.

3. Бесіда «Наші страхи»

Психолог запитує школярів, які емоції для них неприємні. Підлітки перелічують негативні емоції і якщо не називають страх, психолог нагадує учням про нього. Коротко обговорюють ся особливості емоційного стану, фізіологічні відчуття, що ви никають під час страху (пришвидшення серцебиття, мурашки по тілу тощо). Усі разом згадують фразеологізми, пов’язані з по чуттям страху.

4. Малювання на тему «Мій страх»

Після бесіди психолог просить дітей подумати, чого вони більше за все бояться, й намалювати свій страх. Це може бути абстрактний малюнок або зображення конкретного об'єкта стра ху, тривоги школяра. Коли виконання малюнків довершене, підлітки по черзі коротко пояснюють, чого вони бояться й що вони зобразили. Після цього керівник групи пропонує школя рам розірвати аркуш із малюнком на дрібні шматочки і говорить про те, що тепер кожен із них переміг свій страх, що їхнього страху більше не існує, тому що розірвані аркуші потраплять у кошик зі сміттям, будуть спалені й від страхів нічого не зали шиться.

Заняття 3

4. Гра «Пересадка»

Учасники сидять на стільцях у колі. Один з них, що знаходиться у центрі, намагається знайти вільне місце. Завдання ускладнюється тим, що всі постійно пересаджуються на одне місце вправо. Якщо хтось не встигає, його місце займають, а «роззява» стає в центр кола.

5. Гра «Вгадай, що я малюю»

Психолог показує таблицю почуттів; поділяє учасників на дві групи: «скульптори» і «моделі» (натурщики). Кожен «скульптор» вибирає почуття та ставить свої «моделі» у позу, яка найбільш типова для вираження даного почуття. Закінчивши роботу, «скульптори» записують на папері назви своїх творів. Аркуші віддають «власникам». «Скульптор» і останні разом з «моделями» читають назви.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой