Визначення проблем і перспектив розвитку рекреаційної інфраструктури Закарпаття

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Сельскохозяйственные науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Курсова робота

Визначення проблем і перспектив розвитку рекреаційної інфраструктури Закарпаття

Зміст

Вступ

Розділ 1. Оцінка сучасного рекреаційного комплексу Закарпатської області

Розділ 2. Проблеми та перспективи розвитку рекреаційної інфраструктури Закарпаття

Розділ 3. Місце і роль рекреаційного комплексу в розвитку економіки Закарпаття

Висновки

Список використаної літератури

  • Вступ
  • У сучасному світі відпочинок, рекреація, туризм, оздоровлення, що врешті-решт означає здоров’я — є найвищою соціальною цінністю. Тому за останні кілька десятків років у світі поступово зростає значення туризму і рекреації.
  • Закарпатська область, будучи одним із наймальовничіших куточків держави, має надзвичайно сприятливі умови для розвитку практично всіх напрямків туризму і рекреації. Вона має значний потенціал для того, щоб стати осередком туризму світового рівня. Запорукою ділової та інвестиційної активності у туристично-рекреаційному комплексі (ТРК) є ефективне освоєння та використання існуючого туристично-рекреаційного потенціалу, що значною мірою визначається наявністю, розвитком та економічною діяльністю мережі підприємств туристично-рекреаційного обслуговування, які складають матеріально-технічну базу та інфраструктуру туризму. Зазначена складова, по-перше, забезпечує життєдіяльність туристів (послуги розміщення, харчування, транспорту); по-друге, задовольняє специфічні туристично-рекреаційні потреби (послуги лікування, оздоровлення, екскурсійне, культурне, побутове обслуговування). Невід'ємною ланкою ефективного використання туристично-рекреаційного потенціалу є також вдало розроблений механізм державного регулювання і управління ТРК загалом.
  • Туристично-рекреаційний потенціал Закарпаття представлений досить широкою гамою ресурсів. Дослідження щодо вивчення та аналізу природно-рекреаційних ресурсів краю були здійснені Долішнім М.І. [16], Мацолою В.І. [20], Ємцем Г. С., Мікловдою В.П. [21], Лендєлом М.А. У ряді їх праць була подана також класифікація рекреаційних ресурсів. Проблеми експлуатаційних запасів мінеральних вод Закарпаття досліджував Лобода М. В. Вивчення санаторно-курортних зон, виділення їх у основні групи здійснено у працях Кравціва B.C. та Євдокименка В. К. Але практично не досліджено наявні туристично-рекреаційні ресурси кожної рекреаційної зони та не здійснено їх економічної оцінки.
  • Актуальність теми даної курсової роботи визначається тим, що Закарпаття має великі рекреаційні ресурси, до яких належать географічні об'єкти, що використовуються чи можуть бути використані для відпочинку, туризму, лікування, оздоровлення населення, а також суттєво вплинути на розвиток економіки регіону. Саме тому, актуалізується необхідність проведення аналізу функціонування та розвитку ТРК Закарпаття в цілому, та кожної рекреаційної зони зокрема, визначення пріоритетних напрямків розвитку туризму та рекреації в даних зонах, виділення основних видів туризму та напрямків реформування ТРК в кожній рекреаційній зоні.
  • Метою роботи є вивчення стану ТРК Закарпатської області, визначення проблем і перспектив розвитку рекреаційної інфраструктури Закарпаття.
  • Зазначена мета зумовила виконання наступних завдань:

— охарактеризувати туристично-рекреаційний потенціал Закарпатської області;

— зробити оцінку наявних туристичних ресурсів Закарпаття;

— проаналізувати основні проблеми та перспективи розвитку туристичної інфраструктури Закарпаття;

— визначити місце і роль рекреаційного комплексу в економіці Закарпаття.

Об'єктом дослідження є туристично-рекреаційний комплекс Закарпаття.

Предметом дослідження є сукупність економічних, природно-екологічних та інфраструктурних аспектів функціонування туристично-рекреаційного комплексу Закарпаття.

Методологічна та теоретична база дослідження. Теоретичною базою дослідження виступають праці, монографії, статті та довідникові видання відомих вчених у галузі міжнародного туризму. В процесі написання даної курсової використано сукупність загальнонаукових методів: метод аналізу наукових праць, метод аналізу, метод порівняння, а також — поєднання краєзнавчого та історичного методів, і міждисциплінарного підходу з використанням даних історії, економіки та інших дисциплін.

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.

У першому розділі «Оцінка сучасного рекреаційного комплексу Закарпатської області» надана характеристика потенціалу рекреаційного комплексу Закарпаття та зроблено оцінку його туристичних ресурсів та можливостей. У другому розділі «Проблеми і перспективи розвитку рекреаційної інфраструктури Закарпаття» проаналізовано проблеми і перспективи розвитку рекреаційної інфраструктури Закарпаття. У третьому розділі «Місце і роль рекреаційного комплексу в розвитку економіки Закарпаття» визначено місце рекреаційного комплексу в розвитку економіки Закарпаття.

Розділ 1. Оцінка сучасного рекреаційного комплексу Закарпатської області

Закарпаття — це чудовий край з мальовничими ландшафтами, які приваблюють туристів не тільки з України, а й з усього світу. Це край садівництва і виноградарства, край «зеленого золота» — лісів, садів і виноградників, край мальовничих гір і долин, багатих цілющими мінеральними джерелами.

Своєрідна краса природи, м’який клімат, курорти й архітектурні пам’ятники, чудові літні й зимні маршрути, зручні шляхи сполучення — усе це зробило область краєм масового туризму. Це одне з небагатьох унікальних місць, які цікаві для туристів у всі сезони. Взимку Закарпаття приваблює своїми чудовими гірськолижними курортами, термальними водами, зимовими базами відпочинку, а в інші сезони — своїми зеленими лісами, чистим повітрям, мінеральними джерелами, надзвичайною красою Карпатських гір, полонин і привітністю закарпатських людей.

Ресурсний туристично-рекреаційний потенціал Закарпаття представлений досить широкою гамою ресурсів. Закарпаття здавна відоме як край надзвичайно багатий мінеральними джерелами.

Надзвичайно важливу роль в Закарпатській області відіграють бальнеологічні ресурси — це унікальні різноманітні за лікувальними властивостями мінеральні та термальні води [10, с. 8]. До бальнеологічних ресурсів відносяться мінеральні води, лікувальні грязі та озокерит, проте родовища останніх двох в області відсутні.

Визначити забезпеченість регіону бальнеологічними ресурсами можна, розглянувши таблицю 1.1.

Таблиця 1.1 Оцінка бальнеологічних ресурсів рекреаційних зон Закарпатської області (станом на 01. 01. 2007р.) [13, с. 47]

Рекреаційні зони

Працюючі свердловини мін. вод (мах. 30 балів)

Перспективні свердловини (мах. 10 балів)

Сумарна бальна

кількість

бали

кількість

бали

оцінка

Ужгородська

8

10

2

2,2

12,2

Мукачівська

5

6,3

3

3,3

9,6

Великоберезнянська

0

0

5

5,5

5,5

Перечинська

1

1

3

3,3

4,3

Міжгірська

5

6,3

8

8,9

16,3

Воловецька

0

0

0

0

0

Свалявська

24

зо

1

1,1

31,1

Іршавська

0

0

5

5,5

5,5

Берегівська

3

3,8

9

10

13,8

Хустська

6

7,5

5

5,5

13,0

Виноградівська

1

1

1

1,1

2,1

Тячівська

7

8,8

4

4,4

13,2

Рахівська

4

5

9

10

15,0

Як видно з таблиці 1.1. лідером за даним критерієм є Свалявська зона, яка набрала 31,1 бала. З досить великим відривом за нею слідують Рахівська, Міжгірська, Берегівська, Тячівська, Хустська та Ужгородська зони. Слабкий потенціал використання мінеральних вод має Іршавська, Великоберезнянська, Перечинська та Виноградівська рекреаційні зони. Абсолютно незабезпеченою бальнеоресурсами є Воловецька рекреаційна зона. [21, с. 11]

Значні запаси лікувальних мінеральних вод Закарпаття, які складають 51% вод загального числа джерел в Українських Карпатах, а також сприятливі кліматичні умови, є основою нинішнього розвитку бальнеологічних і кліматичних курортів області. Серед них такі відомі санаторії як «Верховина», «Квітка Полонини», «Поляна», «Сонячне Закарпаття», «Шаян» (лікування органів травлення і обміну речовин), санаторії «Гірське плесо» і «Синяк» (лікування органів кровообігу, опорно-рухового апарату, нервової системи і захворювань шкіри), санаторії «Карпати» і «Кооператор» (лікування органів кровообігу і нервової системи), санаторії у селах Вузлове (лікування кардіологічних захворювань у дітей) і Довге (лікування хворих кістковим туберкульозом), санаторій «Човен» (лікування туберкульозу у дітей), санаторій «Малятко» та НПО «Реабілітація» (лікування пуль монологічних захворювань).

За якістю і кількістю лікувальних мінеральних вод Закарпаття займає перше місце в Україні. Тут наявні 62 основні родовища мінеральних вод різних за хімічним складом. Сюди входить понад 400 виходів мінеральних вод 7 бальнеологічних груп та 30 типів вод із широким діапазоном лікувальних можливостей. [6, с. 202] В області наявні майже всі аналоги найвідоміших у світі мінеральних вод:

— гідро-карбонатні натрієві;

— гідро-карбонатні сульфітні;

— кальцієво-магнієві;

— сульфідні;

— миш'яковисті;

— кремнієві.

На діаграмі зображено питому вагу бальнеологічних груп родовищ мін. вод Закарпаття (по кадастру мін вод України). У цілому, питома вага родовищ мін. вод Закарпаття складає 5% від загального дебіту мін. вод України. За вмістом газів більшість мінеральних вод Закарпаття (75%) — це вуглекислі води, які є аналогами таких відомих типів вод як «Єсентуки № 7», «Боржомі», «Арзні», «Борсек» та інші. Наявні також сульфідні, метанові та радонові води, а також типу «Нафтуся». За вмістом мікроелементів в області є рідкісні мінеральні води (типу «Криниця», «Келечинська», «Сойминська»). Мінеральна вода «Поляна-Квасівська» є унікальною і не має аналогу у світі. [5, с. 38]

Важливо, що в мінеральних водах Закарпаття містяться мікроелементи в різних комбінаціях і кількостях, що відповідають терапевтичним дозам. Це зумовлює можливість їх застосування для лікування різних паталогій органів травлення, серцево-судинної, ендокринної, периферійної, нервової та інших систем органів людини.

Раціональне використання бальнеоресурсів області пропонується науковцями здійснювати в межах 10 курортно-рекреаційних зон [рис.2 додаток В]. У кожній з них наявні лікувальні, лікувально-оздоровчі та рекреаційні ресурси, які рекомендується використовувати для лікування, оздоровлення та відпочинку населення з використанням мережі лікувальних та туристичних закладів. [5, с. 19]

Мін. води джерел Закарпаття широко використовуються не тільки в лікувальних закладах. Вони розливаються підприємницькими структурами та використовуються населенням як лікувальні або столові. На даний час розливаються і добре відомі споживачам далеко за межами області такі типи вод: «Поляна Купель», «Плосківська», «Поляна Квасова», Лужанська", «Неліпинська», «Свалява», «Шаянська», Рахівська", «Радванка». Практично не розливаються Закарпатські нарзани, які мають добрі смакові властивості та широко використовуються в побуті місцевим населенням (зокрема, Пастільська та Келечинська мінводи, які епізодично розливались раніше).

До бальнеологічних ресурсів слід віднести також соляні шахти поблизу смт. Солотвино, які використовуються для лікування захворювань органів дихання, бронхіальної астми та інших захворювань. Популярністю користуються також розсоли в соляних озерах. Останні стають дедалі привабливішими внаслідок облаштування території, покращення сервісу в оздоровленні людей. [6, с. 210]

Із багато чисельних родовищ вуглекислих хлоридно-гідрокарбонатних, натрієвих і кальцієво-натрієвих вод детально розвідані і добре вивчені Гірськотисівське і Сойминське. Гірськотисівське родовище знаходиться на території с. Кваси Рахівського району. Води цього родовища унікальні в нашій країні і мають високі лікувальні властивості. Затверджені експлуатаційні запаси і вод складають 301 м / добу, що створює широкі перспективи для будівництва на їх базі курортного комплексу. В даний час тут функціонує пансіонат «Гірська Тиса». Сойминське родовище вуглекислих хлоридно-гідрокарбонатних кальцієво-натрієвих мінеральних вод (с. Сойми Міжгірського району) є одним з найбільших родовищ даного типу і відрізняється глибоким заляганням водоносних горизонтів. Мінеральні води під великим тиском фонтанують із свердловин, а їх дебіт самопливом досягає 900 м / добу. Затверджені запаси мінеральних вод складають 500 м3/добу. На їх базі заплановано будівництво великого комплексу. [12, с. 9]

Закарпатські гірські річки з мальовничими прибережними ландшафтами також мають важливе рекреаційне значення. Вони придатні для водних видів спорту, а саме плавання на байдарках, а також для відпочинку, любительського рибальства.

Практично мало використовуються в області в рекреаційних цілях термальні мінеральні води (різної мінералізації, хімічного складу та температури), їх джерела знаходяться у багатьох низинних районах області. Ці ресурси перспективні для бальнеологічного використання. Про це засвідчують досягнення наших сусідів — угорців. Було б добре, запозичивши їх досвід, будувати в області рекреаційно-оздоровчі центри, використавши відомі передові технології у цій сфері та пропозиції закарпатських науковців.

Естетичні якості лісу проявляються через сприйняття людиною краси, динамічності лісових пейзажів, різноманітності лісових насаджень і тваринного світу, гірських рельєфів з мальовничими краєвидами і гірськими потічками, річками, лугів з розмаїттям квітів, ягідників тощо. Ці якості позитивно впливають на емоційний і психологічний стан людини, сприяють її оздоровленню і відпочинку. [22]

Закарпатська область як одна з найбільш лісистих областей України є володарем потужного лісового рекреаційного комплексу. Площа лісів складає біля 50% всієї території області. За площею лісового фонду Закарпаття входить до першої п’ятірки серед областей України, а за запасами деревини і за лісистістю область посідає перше місце. Найбільш лісистими є гірські райони, що дає можливість для широкого розвитку туризму і рекреації. Оздоровлення та відпочинок населення області в основному здійснюється на території зелених зон і курортних лісів. Бальна оцінка рекреаційних зон Закарпатської області за даним критерієм наведена в табл. 1.2.

рекреаційний інфраструктура комплекс закарпаття

Таблиця 1.2 Бальна оцінка лісів рекреаційних зон Закарпатської області [13, с. 58]

Рекреаційні зони

Загальна площа земель тис га

Ліси та інші лісовкриті площі тис га

Лісистість

3 усіх лісів та лісовкритих площ придатних для відпочинку

Сумарна бальна оцінка

%

бали

тис. га

бали

Ужгородська

86 976

25 026

28,8

7,4

27

0,02

7,4

Мукачівська

99 821

33 687

33,7

8,6

5963

5,00

13,6

Великоберезнянська

80 992

58 258

71,9

18,4

-

-

18,4

Перечинська

63 127

44 387

70,3

18,0

-

-

18,0

Міжгірська

116 551

77 780

66,7

17,1

428

0,36

17,5

Воловецька

54 390

36 450

67,0

17,2

-

-

17,2

Свалявська

67 301

49 625

73,7

18,9

-

-

18,9

Іршавська

94 447

52 384

55,5

14,2

49

0,04

14,2

Берегівська

65 426

9280

14,2

3,6

-

-

3,6

Хустська

99 662

52 445

52,6

13,5

-

-

13,5

Виноградівська

69 677

12 132

17,4

4,6

-

-

4,6

Тячівська

181 754

120 905

66,7

17,1

1329

[ 1,10

18,2

Рахівська

189 210

147 702

78,1

20

-

20,0

Найбільшу кількість балів має Рахівська рекреаційна зона — 20 балів (лісистість території 78,1%), придатними та перспективними для розвитку туризму є також: Свалявська, Великиберезнянська, Тячівська, Перечинська Міжгірська та Воловецька рекреаційні зони. Найменшу кількість балів за даним критерієм має Берегівська рекреаційна зона — 3,6 балів (лісистість території - 14,2%) [24].

Найбільш поширеними видами лісової рекреації є: лікувальна, оздоровча, спортивно-туристична, утилітарна, пізнавальна. Головною метою лікувальної рекреації є лікування і профілактика захворювань. Вона базується на використанні оздоровчих властивостей лісів у комплексі з використанням мінеральних вод, кліматотерапії тощо. У Закарпатській області такі функції виконують ліси поблизу санаторіїв «Синяк», «Сонячне Закарпаття», «Поляна», «Квітка Полонини», «Шаян», «Гірська Тиса», «Верховина», «Карпати». Ці ліси відносять до категорії рекреаційних. Вони виконують важливу захисну і рекреаційну функції, тобто використовуються для кліматотерапії, лікувальної фізкультури, прогулянок, екскурсій, відпочинку, ігор. У курортних лісах розміщені стаціонарні оздоровчі заклади. Однак, окрім стаціонарного оздоровлення, для якого в Закарпатті використовуються не тільки санаторії, але й численні бази відпочинку, дитячі табори, профілакторії і інше, дуже поширеним є нестаціонарний відпочинок (самодіяльний). Улітку тисячі людей виїжджають у ліси, поєднуючи оздоровлення з утилітарною та пізнавальною метою. Утилітарна рекреація -- це збір грибів, дикоростучих ягід, лікарських рослин, квітів і відпочинок у лісі. Пізнавальна рекреація поєднує відпочинок з духовним збагаченням людини, розширенням її знань щодо живої і неживої природи, вивченням довкілля [17, с. 72].

До оздоровчо-рекреаційних лісів відносяться також зелені зони міст і інших населених пунктів, ліси санітарних зон охоронних об'єктів, міські лісопаркові зони. Частково рекреаційні функції виконують також ліси природно-заповідного фонду: національних природних парків, заповідників, природних пам’яток, захисних смуг поблизу річок, експлуатаційні ліси. Однак їх основна функція інша. У Закарпатській області зелені зони 12-ти міст і селищ міського типу займають 47,6 тис. га, оздоровчо-рекреаційні ліси — 13 тис. га.

Кліматичні ресурси Закарпаття характеризуються високим показником не тільки на Україні, але й в Європі. Вони є важливим чинником розвитку рекреаційно-туристичного комплексу, оскільки визначають комфортність території для оздоровлення і відпочинку. Інтегральним показником, який характеризує кліматичні особливості території, є температура повітря та кількість днів із сонячним сяйвом. Завдячуючи вертикальній зональності кліматичних умов, Закарпаття є унікальним для акліматизації рекреантів, які погано переносять зміну кліматичних умов. Вони завжди можуть вибрати місце зі сприятливим тепловим режимом, адже середня річна температура в різних місцях Закарпаття суттєво відрізняється. Так, у м. Берегово вона складає 9,9° С, а на полонині Руна — 3° С. За кількістю днів із сонячним сяйвом Закарпаття має також високий показник — до 2200 годин на рік, що дещо менше, ніж у Криму (до 2360 год. /рік).

Закарпаття має можливість задовольнити рекреаційні потреби не тільки влітку, але й для зимових видів рекреаційної діяльності, зокрема для зимових видів спорту. Тривалість залягання снігового покриву в гірських районах області складає 5−6 місяців, а його товщина — 10−35 см, що сприяє розвитку зимових видів спорту і відпочинку. [18, с. 41]

У Закарпатській області багато цінних історико-культурних пам’яток, пам’яток природи, архітектури тощо. Прикладами таких ресурсів можуть бути Мукачівський, Ужгородський, Хустський та Невицький замки, численні церкви та монастирі у районах, музей сплаву лісу, геодезичний знак Центру Європи на Рахівщині, народний промисел лозоплетіння на Хустщині, народні звичаї й обряди, місцевий фольклор Закарпаття та інше. Нині в області наявні 400 різноманітних пішохідних туристичних маршрутів різного ступеню складності. Щороку ними користуються близько 300 тис. рекреантів [10].

В таблиці 1.3 наведена сумарна бальна оцінка природних туристичних ресурсів рекреаційних районів. Як видно з таблиці найбільшу кількість балів отримали Рахівська, Свалявська, Міжгірська та Великоберезнянська рекреаційні зони, далі йдуть Тячівська, Хустська, Мукачівська, Перечинська, Ужгородська, Іршавська, Берегівська та Виноградівська зони. Найменшу кількість балів за наявністю природно-туристичних ресурсів набрала Воловецька рекреаційна зона [23].

Таблиця 1.3 Сумарна бальна оцінка природних туристичних ресурсів Закарпатської області [24]

Рекреаційні зони

Бальнеологічні ресурси

Лісові ресурси

Водні ресурси

ПЗФ

Сумарна бальна оцінка

Ужгородська

12,2

7,4

14,7

1,1

35,4

Мукачівська

9,6

13,6

16,7

0,2

40,1

Великоберезнянська

5,5

18,4

8,8

20,0

52,7

Перечинська

4,3

18,0

11,7

2,3

36,3

Міжгірська

16,3

17,5

4,6

14,7

53,1

Воловецька

0

17,2

4,9

1,1

23,2

Свалявська

31,1

18,9

5,0

0,2

55,2

Іршавська

5,5

14,2

9,6

4,0

33,3

Берегівська

13,8

3,6

14,8

0,3

32,5

Хустська

13,0

13,5

15,8

0,1

42,4

Виноградівська

2,1

4,6

20,0

0,8

27,5

Тячівська

13,2

18,2

12,7

4,0

48,1

Рахівська

15,0

20,0

11,6

8,7

55,3

Мережа туристично-рекреаційних та санаторно-курортних закладів Закарпаття (різних за формою власності) за матеріалами обласного управління по туризму та курортах у 2007 році включає 123 об'єкти, з них 36 санаторіїв і санаторіїв-профілакторіїв, 87 туристичних баз, баз відпочинку, пансіонатів, оздоровчих таборів. Крім цього, в області діють 48 готелів (мотелів), екскурсійні бюро та 52 суб'єкти підприємницької діяльності, які одержали ліцензії на право надання туристичних послуг. Одночасно вони можуть прийняти близько 15 тис. осіб, у тому числі туристичні бази — 8 тис. осіб, санаторії з лікуванням — понад 3,2 тис. осіб, готелі (мотелі) — близько 3 тис, осіб. Однак завантаженість у 2007 році становила 62% у закладах санаторно-курортного профілю, 17−18% - у санаторіях-профілакторіях та на базах відпочинку, 25% - у готелях (мотелях). У 2007 році оздоровлено близько 40 тис. рекреантів (у т.ч. 6,5 тис. дітей), у дитячих оздоровчих літніх таборах відпочивало 46 тис. дітей, обслуговано понад 57 тис. туристів. У порівнянні з 2006 роком спостерігався спад у діяльності цієї галузі. У 2009 році показники очікуються дещо кращі. Водночас, по вартості наданих послуг, показники за останні роки зростають, що свідчить про зростання їх якості, а отже, і вартості. Так, за 9 місяців 2008 року в рекреаційно-туристичних закладах обслужені 104 тис. осіб, а обсяг послуг перевищив 35 млн. грн. Понад 7 млн. гри. спрямовано на реконструкцію, модернізацію та будівництво нових об'єктів галузі. Коефіцієнт завантаженості на турбазах обласного держпідприємства «Закарпаттурист» зріс у 2008р. до 85%, що є хорошим показником. Найбільшу популярність здобули наступні санаторії: «Сонячне Закарпаття», «Поляна», «Квітка Полонини», «Карпати», «Синяк», «Шаян», «Гірська Тиса», «Верховина», а також Солотвинські лікувальні заклади та НПО «Реабілітація» з використанням мікроклімату соляних шахт [7, с. 127].

Зростає попит на місця в зимовий період, особливо в закладах, які облаштували гірськолижні траси з підйомниками. Гірськолижний спорт має великі перспективи розвитку як в передгірній, так і в гірських зонах Закарпаття. Тут є умови облаштування трас не тільки для любителів, але й для професійних спортсменів з проведенням змагань міжнародного рівня. У рекреаційних закладах області вже збудовано 37 підйомників на трасах різної протяжності та складності, надаються послуги з прокату лиж, санок, іншого оснащення, працюють професійні інструктори та тренери. Встановлення підйомників і облаштування лижних трас уже минулої зими дозволило підвищити завантаженість окремих закладів (напр., санаторію «Синяк») до 60% у зимовий період.

Набуває розвитку в області сільський туризм, створена обласна спілка сприянню такій формі туризму. Паростки сільського туризму найактивніше розвиваються у Рахівському районі. Закарпатське село славиться своєю щедрістю та гостинністю, різними звичаями, фольклором, багатством природи, мальовничими ландшафтами тощо. Це вабить туристів. Водночас, щоб він набув помітного розвитку, сільські громади повинні подбати не тільки про гостинність і підвищення послуг, але й про впорядкування смітників, гноєсховищ, вигрібних ям, вбиралень, доріг, гірських потічків тощо.

З розвитком туризму в Закарпатті набудуть нового піднесення й народні промисли, художня творчість. На них буде попит у рекреантів та туристів. Раціональне еколого-економічне використання рекреаційних ресурсів Закарпатської області потребує належної державної уваги. Це перспективна і науково-обґрунтована високорентабельна галузь економіки, яка повинна стати вагомим джерелом поповнення місцевого та державного бюджетів. [17, с. 92]

Рекреаційна діяльність викликається потребами людини. На жаль, нинішня ситуація в області, як і в Україні, така, що значна частина населення зайнята розв’язанням задач фізіологічного виживання. Певну підтримку населення Закарпаття (і держави в цілому) для задоволення в оздоровленні і рекреації отримує через державні соціальні програми (фонд «Чорнобиль») та національні благодійні фонди (наприклад, через національний фонд «Дітям України»). Обласне управління по туризму і курортах облдержадміністрації координує діяльність санаторно-курортної і туристично-рекреаційної галузі. Однак ця галузь розвивається слабо. Наш пересічний турист переважно бідний, а щоб привабити іноземних туристів, потрібно мати не тільки добрі рекреаційні ресурси, але й європейський рівень обслуговування всюди: і на митниці, і в будинку відпочинку, і на доглянутих дорогах чи стежках у природі, і в різних закладах на території регіону. Тут потрібно багато чого докорінно покращити.

Розділ 2. Проблеми та перспективи розвитку рекреаційної інфраструктури Закарпаття

Користування природним середовищем або його окремим компонентом, у тому числі й рекреаційним, призводить до його певних змін. Основний принцип раціонального використання рекреаційних ресурсів є бережне використання з тим, щоб не порушити їх здатність до самовідновлення, забезпечити сталий розвиток. Наприклад, якщо в рекреаційних цілях використовується ліс, то його завжди слід розглядати як складну екологічну систему, в якій протягом тривалого періоду відрегульовувались взаємозв'язки між багатьма компонентами лісу, кожен з яких виконує певні функції (деревостан, підлісок, підріст, лісова підстилка, ґрунт тощо).

Негативні наслідки від рекреаційних навантажень пов’язані, зокрема, з витоптуванням лісових насаджень чи підросту, механічними їх пошкодженнями, збиранням дикоростучих і лікарських рослин з механічними пошкодженнями, засмічення територій, випалювання, розполохування лісової фауни шумом тощо. Ступінь впливу цих чинників залежить від їх інтенсивності, частоти тощо, в кінцевому результаті - від свідомості та культури рекреантів.

Кожному виду рекреації характерні ті чи інші домінуючі чинники негативного впливу на компоненти лісу: деревостан, підлісок, підріст, покрив і лісову підстилку, мікро- і мезофауну. Витоптування є одним із найбільш негативних чинників впливу на всі компоненти лісу. [18, с. 42]

Значною бідою всіх видів рекреації особливо, в місцях масового відпочинку є засмічення території побутовими відходами (консервні банки, пляшки скляні та пластмасові тощо), їх наявність знижує, насамперед, естетичну цінність територій, а отже, їх значимість. Тому важливо з одного боку краще облаштовувати зони масового відпочинку і привали на туристичних маршрутах, а з другого — покращувати культуру рекреантів. В останні роки значно зросло збирання і винесення з лісу дикоростучих, особливо грибів, які експортуються. Для кращого збереження при експортуванні їх збирають знищуючи мікоризу, яка відіграє важливу роль у лісовій екосистемі. У цій справі потрібна роз’яснювально-освітня робота з населенням. [20, с. 101]

Реалізація державної політики в галузі туризму здійснюється шляхом визначення і реалізації основних напрямів державної політики в галузі туризму, пріоритетних напрямів розвитку туризму, визначення порядку класифікації та оцінки туристичних ресурсів України, їх використання та охорони, спрямування бюджетних коштів на розробку і реалізацію програм розвитку туризму, визначення основ безпеки туризму, нормативного регулювання відносин у галузі туризму (туристичного, готельного, екскурсійного та інших видів обслуговування громадян), ліцензування в галузі туризму, стандартизації і сертифікації туристичних послуг, визначення кваліфікаційних вимог до посад фахівців туристичного супроводу, видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу, встановлення системи статистичного обліку і звітності в галузі туризму та курортно-рекреаційного комплексу, організації і здійснення державного контролю за дотриманням законодавства в галузі туризму, визначення пріоритетних напрямів і координації наукових досліджень та підготовки кадрів у галузі туризму, участі в розробці та реалізації міжнародних програм з розвитку туризму. Державне регулювання в галузі туризму здійснюється іншими способами, визначеними законом. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про туризм» держава проголошує туризм одним з пріоритетних напрямів розвитку економіки та культури і створює умови для туристичної діяльності.

Основними цілями державного регулювання в галузі туризму є:

— забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров’я, на безпечне для життя і здоров’я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав;

— безпека туризму, захист прав та законних інтересів туристів, інших суб'єктів туристичної діяльності та їх об'єднань, прав та законних інтересів власників або користувачів земельних ділянок, будівель та споруд;

— збереження цілісності туристичних ресурсів України, їх раціональне використання, охорона культурної спадщини та довкілля, врахування державних і громадських інтересів при плануванні та забудові територій;

— створення сприятливих умов для розвитку індустрії туризму, підтримка пріоритетних напрямів туристичної діяльності.

Закарпатський регіон відрізняється високою природно-культурною цінністю, що створює можливості для розвитку туристичної і рекреаційної діяльності. Багатокультурність, притаманна даному регіону, означає, що його населення складалося і складається з представників різних народів і релігій. Багатокультурність — це також різноманіття традицій різних частин регіону. Свідченням такої культурної мозаїки є не лише архітектура (зокрема, релігійна) і характер поселень, але й різні мови і діалекти, звичаї і традиції, обряди і народна творчість. У прикордонному регіоні існує ряд цінних природних об'єктів, що володіють великим потенціалом для розвитку туризму. У транскордонному регіоні розвиваються різні форми туризму. Ключове значення має відпочинково-краєзнавчий, лікувальний, освітній, природний (мисливство, рибальство) і бізнес-туризм. Збільшується кількість закордонних туристичних поїздок (у тому числі в частині малого прикордонного руху), починає інтенсивніше розвиватися сільський (агротуризм), а в Карпатах — активний гірський туризм (гірськолижний спорт, піші, велосипедні і кінні походи). В українській частині збереглося багато осередків народного мистецтва, що разом з добре розвиненою інфраструктурою культури (музеї, театри, філармонії) створює можливості для розвитку туризму пізнавально-культурознавчого характеру. [17, с. 114]

Закарпатський регіон характеризується великою в загальноєвропейському масштабі туристично-природною і культурною цінністю. Сильною стороною регіону, крім вигідного розташування і великого біорізноманіття, є величезна культурна спадщина і національна різнорідність.

Найсуттєвішими перешкодами успішного розвитку ТРК Закарпатської області є:

1) негативний імідж України в цілому щодо проведення тут відпочинку. Досить важко переконати рекреантів приїхати в Українські Карпати в той час, як імідж країни практично відсутній в такому розумінні, або ж асоціюється з Чорнобильською катастрофою та радіаційною зоною. Імідж України як країни, куди можна приїхати відпочити, ще зберіг досить сильні позиції на території Росії, що ж до найближчих західних сусідів, то за останні роки набутий тут позитивний імідж було втрачено. Зараз Україна і, зокрема, Закарпаття, бачаться позаду таких держав як Польща, Угорщина, Чехія та інші. Щоб змінити цей імідж, необхідно розробити і впровадити ряд рекламних та стимулюючих заходів з метою створення нового іміджу, відкриваючи для масового рекреанта оновлені Карпати, культуру та етнос народу, що проживає на його схилах. Прийшов той час, коли Закарпаття, як туристичний край, зможе нормально конкурувати з іншими регіонами тільки у випадку, якщо буде активно пропагувати свої можливості, в першу чергу, шляхом участі у найрізноманітніших виставкових заходах. Важливим позитивним фактором при цьому може стати випуск найрізноманітніших рекламних матеріалів, починаючи з випуску туристичних друкованих видань та буклетів і закінчуючи рекламними відеофільмами та компакт-дисками;

2) відсутність належної реклами. На даний час, маючи хоч і невелику кількість комфортабельних баз прийому, ми не можемо гідно прорекламувати їх, а, значить забезпечити необхідною кількістю відпочиваючих. Вирішити це питання можна через проведення різного роду рекламних ознайомчих турів і залучення представників преси, телебачення, туристичних операторів провідних туристичних фірм до місць відпочинку, давши їм можливість на власні очі побачити все, чим ми володіємо. Наступним кроком може бути проведення переговорів з авіалініями, іншими транспортними організаціями, туристичними операторами, щодо включення інформації про Карпати в їхні туристичні пакети та рекламні матеріали. Звичайно проведення таких рекламних кампаній є достатньо дорогою акцією, однак саме вона дозволить привабити якнайбільшу кількість відпочиваючих у Карпати;

3) транспортні труднощі, пов’язані з приїздом в Україну та пересуванням по її території. Значною перешкодою для нормального розвитку рекреаційного комплексу є проблеми, пов’язані з в'їздом на територію України. Повільні поїзди, дорогі авіаквитки, обмежена кількість авіарейсів, черги на митницях, поганий стан доріг при подорожуванні автомобілем — ось тільки деякі з тих складностей, які чекають іноземного відпочиваючого, що бажає приїхати в Україну. Крім того, відсутність належної дорожньої інфраструктури на основних автомагістралях приводять до того, що туристи не завжди мають змогу зупинитись для відпочинку і харчування в належно об лаштованих місцях. Змінити ситуацію на краще можна лише запровадженням радикальних змін щодо державного господарювання будівництвом належної дорожньої інфраструктури;

4) проблеми візового характеру. Існуючі вимоги до іноземних туристів щодо оформлення візи з метою приїзду до України надають нашим конкурентам велику перевагу. Коли перед туристом постає вибір, він вибере ту країну, яка не вимагає віз. І це пов’язано не тільки з вартістю візи. Це проблема із запрошенням, поїздкою до Посольства, яке можливо знаходиться у іншому місті і ряд інших супутніх проблем. Тому дуже важливою передумовою створення високоефективної конкурентоздатної рекреаційної галузі є зменшення на державному рівні вимог по оформленню візових документів;

5) низький рівень розвитку інфраструктури, якості продукції і послуг. Галузева структура рекреаційної системи Закарпатської області представлена санаторно-курортними та туристичними закладами. Ефективна повноцінна діяльність цих організацій могла б повністю забезпечити вимоги населення в рекреаційних послугах. Разом з тим, в умовах складної економічної ситуації, збанкротування ряду підприємств, зростання вимог громадян до якості послуг привело до фактичного припинення діяльності ряду закладів. Крім того, аналіз стану діючої матеріально-технічної бази свідчить про те, що рекреаційні заклади Закарпаття за функціями, об'ємом і рівнем обслуговування в своїй більшості не відповідають міжнародним стандартам. Коли перед туристом стає проблема, куди поїхати відпочити, на його вибір впливатимуть ряд факторів. У першу чергу його цікавитиме вартість та якість послуг, наявність зручностей. Однак переважна більшість наших об'єктів будувались для рекреантів, які не ставили великих претензій до умов відпочинку і лікування. Тому саме цей стан інфраструктури в туристично-санаторній галузі, в більшості випадків, не відповідає нагальним потребам відпочиваючих. Також слід врахувати, що через відсутність великих грошових коштів у основної маси населення України, рекреація в області має перспективу і зможе нормально розвиватись при умовах, якщо на наших турбазах і у санаторіях зможуть повноцінно відпочивати іноземні громадяни, що можуть повністю оплачувати отримані тут послуги. На жаль, на даний час, потрапляючи в умови нашого рекреаційного і туристичного сервісу, іноземний турист часто адекватно формує негативну громадську думку. Враховуючи це, одне з чільних місць повинно зайняти створення системи належного сервісу, в основу якого покладено бажання та інтереси самого відпочиваючого, а цього, в свою чергу, можна досягнути залученням великих інвестиційних коштів в галузь та проведенням якісної сертифікації всіх наявних готельних установ та інших баз прийому.

6) недосконалість нормативно-правової бази забезпечення рекреаційної діяльності, несприятливий клімат інвестування. Нормальний розвиток рекреаційної галузі може відбуватись за умови створення якісно нової системи господарювання. Базою для цього є економічна зацікавленість як безпосередніх власників закладів, так і їх трудових колективів, тобто отримання ними реальних прибутків, що можуть використовуватись на власний розсуд. Однак слід відмітити, що діючі норми державно-правового регулювання і особливо податкова система, не стимулює рекреаційної діяльності. Зокрема, гостро стоять питання щодо зменшення податкового тиску, а саме:

— звільнення від сплати ПДВ на продаж путівок;

— звільнення від оподаткування земельних ділянок, на яких діє рекреаційна інфраструктура;

— зменшення ставок податку на прибуток для туристичних підприємств, що надають пріоритет в'їзду туристів;

— встановлення протекційної податкової політики на здійснення туристичних подорожей дітей та молоді в межах України;

— звільнення від податку на прибуток туристичних організацій, що використовується для розвитку їх матеріальної бази та реклами;

— зменшення ставок готельного збору [12].

Крім того, суперечливість українських законів служить відштовхуючим фактором для іноземних інвесторів, участь яких у рекреаційних процесах є обов’язковою складовою відродження галузі.

В умовах сьогодення, при усвідомленні факту неможливості створення відразу всіх необхідних європейських умов відпочинку і оздоровлення, ми повинні зосередитись на тих особливостях Закарпаття, які дозволять привабити іноземного і внутрішнього туриста вже сьогодні.

Зокрема при плануванні подальшого розвитку рекреаційного комплексу в основу повинна бути покладена ідея природно — історично — етнографічної рекреації, що базується на найбільш раціональному використанні територіального поєднання природних умов, ресурсів та історичних, архітектурних пам’яток краю.

Розділ 3. Місце і роль рекреаційного комплексу в розвитку економіки Закарпаття

Туризм і рекреація є одними з найбільш вагомих джерел утворення робочих місць і, за прогнозами, створюватимуть 2500 нових робочих місць на протязі наступних п’яти років. Це одна з небагатьох галузей економіки, де залучення нових технологій не приводить до скорочення працюючого персоналу.

У ряді країн державна рекреаційна політика проводиться в рамках регіональних програм економічного розвитку і спрямована на те, щоб розвиток рекреації сприяв піднесенню відсталих районів. Вона допомагає економічному розвитку тих територій, де немає ніяких перспектив розвитку промисловості, забезпечуючи зростання доходів населення і збереження історичного та культурного середовища.

Туристично-рекреаційна галузь Закарпаття протягом останніх п’яти років динамічно розвивається за усіма показниками, активною є інвестиційна діяльність в галузі, збільшується кількість відвідувачів, підвищується зайнятість в галузі, досить активно розвивається зелений туризм, який оснований на діяльності окремих домогосподарств.

Туристично-рекреаційний комплекс регіону представлений переважно малим та середнім бізнесом. Протягом останніх років кардинально змінилася структура форми власності закладів на користь приватної. [24]

У області поступово формується туристично-рекреаційний комплекс з двома чітко визначеними піковими сезонами — літнім (оздоровлення, відпочинок, лікування) та зимовим (гірськолижний), кожен з яких має певну специфіку забезпечення послуг.

З метою залучення бюджетних та позабюджетних коштів до фінансування важливих завдань розвитку галузі Закарпатською обласною радою затверджено три регіональні програми в туристично-рекреаційній галузі: «Програма розвитку туризму та рекреації в Закарпатській області на 2002−2010 роки», «Програма розвитку сільського туризму в Закарпатській області на 2004−2008 роки» (з 2007 року відмінена рішенням сесії обласної ради), «Програма розвитку в області перспективних туристично-оздоровчих комплексів та інфраструктури до них на 2005−2010 роки» [12].

В регіоні розвинені практично всі види рекреаційної діяльності: від санаторно-курортного лікування до відпочинку і різних видів туризму, що здійснюються протягом цілого року. Важливим при аналізі місця і ролі рекреаційної галузі в господарському комплексі регіону є визначення переліку показників, що дають характеристику впливу цієї галузі на економіку регіону. В якості пріоритету оцінки впливу галузі можуть братися економічні показники (роль надходжень від галузей рекреації у формуванні доходів Державного та місцевих бюджетів), соціальні (розв`язання проблеми безробіття), медичні (зниження рівня захворюваності), екологічні тощо. При аналізі ефективності рекреаційної діяльності важливо врахувати не тільки прямі економічні результати функціонування рекреаційних об`єктів, але і непрямі - показники відновлення втрачених у процесі діяльності фізичних та моральних сил і здоров’я.

Проблемним питанням, пов’язаним з позитивною динамікою відвідувачів у окремих туристично-рекреаційних районах, є визначення місткості та максимального рівня навантаження на природні екосистеми, які активно використовуються для туристично-рекреаційних потреб, як у літній, так і зимовий періоди. Сталий еколого-економічний розвиток рекреаційної галузі передбачає розвиток рекреаційної діяльності у кількісному та просторовому плані таким чином, щоб навантаження на природне середовище залишалося нижчим рівня його пропускної спроможності для збереження та потенційного використання сьогоднішнім та майбутніми поколіннями.

Розрахований за методикою ВТО сукупний обсяг реалізації товарів та послуг різних галузей економіки, що забезпечують задоволення споживчих потреб іноземних та внутрішніх відвідувачів України, склав в 2009 році 20,9 млрд. гривень, або 3,9 млрд. дол. США.

Таблиця 3.1 Основні статистичні показники розвитку туристичної галузі в 2005—2009p. [23]

Показники

2005

2006

2007

2008

2009

Кількість туристів, які в'їхали в Україну, млн. осіб

7,6

6,2

4,2

4,4

5,8

Кількість туристів, які виїхали з України, млн. осіб

10,5

8,6

7,4

8,7

9,4

Кількість внутрішніх туристів, млн. осіб

5,7

5,7

6,4

6,6

6,9

Загальний обсяг туристичних потоків, млн. осіб

23,8

20,5

18,0

19,7

22,1

Приріст до попереднього року,%

10,19

-13,9

-12,2

9,44

12,18

Протягом 2009-го року туристичні підприємства, готелі та санаторно-курортні заклади України, загальною кількістю 7214 одиниць, реалізували власних послуг на суму близько З млрд. грн., що дорівнює 1,5% у ВВП України та 3,3% по статті «Виробництво послуг». Приріст сукупного обсягу реалізації в порівнянні з попереднім роком становив 30%. За останні три роки кількість відвідань України іноземними громадянами збільшилась у 2,2 рази, в тому числі кількість іноземних туристів зросла на 38%.

Оскільки природне середовище є важливим активом рекреаційної галузі, виникає необхідність природних ресурсів важливо визначити пропускну спроможність рекреаційних об'єктів та виробити відповідну політику розвитку галузі із залученням як органів державної влади та місцевого самоврядування, так і учасників рекреаційного ринку (рекреаційні заклади, споживачі), мешканців рекреаційних територій.

Проблемним питанням соціального характеру є невисока якість новостворених робочих місць у закладах короткотермінового сезонного відпочинку, які є тимчасовими або з неповною зайнятістю і характеризуються чітко вираженою сезонністю.

Таблиця 3.2 Показники розвитку соціальної сфери гірських районів у 2009 році. [23]

Райони

Кількість народжених в розрахунку на 1000 осіб населення

Кількість померлих в розрахунку на 1000 осіб населення

Природний приріст, скорочення населення (-), осіб

Рівень зареєстрованого безробіття, %

Середньомісячна зарплата, грн.

Всього

9,6

13,4

-3,8

4,01

419,14

Красія

9,9

16,0

-6,1

3,55

274,34

Ужок

11,4

14,9

-3,5

6,9

399,20

Буковель

9,4

16,1

-6,7

7,73

237,89

Драгобрат

12,6

13,6

-1,0

8,49

296,27

В результаті введення в дію Закону «Про туризм» кардинально змінилася структура туристів, обслужених туроператорами та тур. агентами — у 2005 році туроператори забезпечили обслуговування 80%, а у 2009 році - тільки 20% усіх туристів.

За період, що аналізується спостерігається зменшення окремих показників діяльності туристичних організацій Закарпаття — кількість виїзних туристів зменшилася на 28% (з 13,9 тис. осіб у 2006 році до 10 тис. осіб у 2009 році), а обсяги внутрішніх туристичних потоків за цей ж період зменшилися на 27% (з 65,8 тис. осіб до 48,2 тис. осіб).

У структурі туристичних потоків Закарпатської області переважає внутрішній туризм — 61−71%, зменшилася питома вага виїзного туризму — з 22% у 2006 році до 14% (2009р.), частка іноземних туристів протягом аналізованого періоду коливається на рівні 17 — 12%. [23]

Відповідно до Закону України «Про туризм» однією з організаційних форм туризму є міжнародний туризм, до якого відносять в'їзний (який передбачає здійснення подорожей в межах України тих осіб, які постійно не проживають на її території) та виїзний (подорожі громадян України та осіб, які постійно проживають на території України, до інших країн) туризм.

Позитивною є тенденція зростання кількості іноземних туристів у області, яка за аналізований період у цілому зросла на 3% (з 11,3 тис. осіб у 2006 році до 11,7 тис. осіб у 2009 році), що є важливим при аналізі впливу галузі на регіональний економічний розвиток.

Потенційно достатніми є можливості активізації в'їзних туристичних потоків з Румунії, Чехії, інших країн СНД, що мають спільні або близькі до закарпатських історичні, культурні, мовні традиції. Перспективним напрямом є розвиток діаспорного туризму з Канади, США, Португалії, Італії, інших країн, де представлені українські емігранти різних хвиль.

Мережа закладів санаторно-курортного комплексу у 2009 році склала:

— 20 санаторіїв,

— 8 санаторіїв-профілакторіїв,

— 39 баз відпочинку,

— 1 дитячий оздоровчо-санаторний заклад,

— 1 курортну поліклініку.

Порівняно з попереднім 2008 роком дещо змінився склад мережі комплексу — почали діяльність:

— 4 санаторії,

— 1 дитячий оздоровчо-санаторний заклад,

— 1 курортна поліклініка, а припинили діяльність,

— 5 баз відпочинку.

Слід відмітити, що досить висока частка закладів протягом 2009 року не працювала — 27 одиниць з 69 (в т.ч. 3 санаторії, 4 санаторії-профілакторії, 20 баз та інших закладів відпочинку), головним чином через капітальний ремонт закладів та відсутність коштів на експлуатацію. [24]

Найбільш розвинутою є мережа закладів даного профілю у Мукачівському та Свалявському районах (забезпечують 55% ліжкового фонду санаторно-курортних та оздоровчих закладів області), у 2009 році жодного дня не працювали заклади Іршавського та Воловецького районів.

Аналізуючи кількісні показники діяльності санаторно-курортного комплексу області, слід відмітити постійне стабільне збільшення оздоровлених протягом тривалого часу осіб — за аналізований період збільшення склало 20% (з 58,7 тис. осіб у 2006 році до 70,8 тис. осіб у 2009 році). Найбільша кількість осіб оздоровлюється у санаторіях — 68−75% усіх оздоровлених. Постійно зростає кількість іноземних громадян, що скористалися оздоровницями Закарпаття — 787 осіб у 2009 році (на 16% більше порівняно з 2008 роком). Традиційно користуються оздоровницями області відвідувачі з Російської Федерації, Польщі, Німеччини, Молдови, Ізраїлю.

На відміну від загальнообласної тенденції, у структурі відвідувачів санаторних закладів переважає оздоровлення протягом тривалого часу, а кількість оздоровлених протягом одного-двох днів за чотири роки скоротилася у близько 2,5 разів, при одночасному зменшенні питомої ваги даної групи з 9,9% (2006р.) до 3,6% (2009р.). Така ситуація визначається специфікою надання послуг санаторіями, що вимагає відносно тривалого перебування для одержання бажаного оздоровчого ефекту.

Комплексний підхід до розвитку туризму та курортів на обласному рівні, підтримка розвитку малого та середнього бізнесу у туристичній сфері, зумовили значне зростання кількості туристів та обсягів наданих їм послуг і не тільки. Про це свідчать і порівняльні показники фінансово-господарської діяльності туристично-рекреаційних, санаторно-курортних та готельних закладів області за 2008 рік. У порівнянні з 2007 роком збільшилася кількість обслуговуваних туристів на 27% (а саме на 52,3 тис. осіб) і становить сьогодні 247,3 тис. осіб; обсяг наданих послуг збільшився на 30% (а саме на 21,0 млн. грн.) і становить 91,4 млн. грн.; сума одержаного балансового прибутку зросла на 54% (а саме на 1,4 млн. грн.) і становить 4,1 млн. грн.; зросли відрахування до бюджетів всіх рівнів (місцевий, державний) на 34% (а саме на 3,7 млн. грн.) і становить 14,6 млн. грн. Також у галузі збільшилася сума коштів, направлених на модернізацію (реконструкцію) матеріально-технічної бази в 2,5 рази, — а саме на 13,9 млн. грн. у порівнянні з 2007 роком і становить 23,0 млн. грн. [7, с. 129]

Туристично-рекреаційний комплекс області допомагає у вирішенні нагальних соціально-економічних проблем краю, зокрема тих, що стосуються зайнятості - у 2009 році в галузі створено 151 робоче місце. [18]

Відповідно до чинного законодавства на території області створений сприятливий інвестиційний клімат, що дозволяє реалізувати інвестиційні проекти у пріоритетних видах економічної діяльності, одним з яких визнано туристично-рекреаційну галузь. У контексті розвитку цієї галузі перспективним може вважатися інвестування, пов’язане з: розробкою і використанням 30-ти наявних на території області водо проявів термальних мінеральних вод; розбудовою нових гірськолижних комплексів на території області; створенням сервісної інфраструктури сучасного рівня [9].

Станом на 01. 12. 2008р. в області зареєстровано 10 інвестиційних проектів в галузі туризму, на загальну суму 11,7 млн. дол. США., з них: 6-у сфері санаторно-курортного обслуговування, 3-у сфері готельного бізнесу та 1 — у сфері туристичних послуг.

Станом на 01. 10. 2008р. залучено інвестицій на загальну суму 9,2 млн. дол. США, що складає 78,6% від загальної кошторисної вартості проектів. Окремі з них реалізуються за участю іноземного капіталу: реконструкція та будівництво санаторно-оздоровчого комплексу «Термал-Стар» (Ужгородський район), реконструкція та будівництво санаторно-оздоровчого комплексу «Солені млаки» (Мукачівський район), реконструкція готельного комплексу «Зірка» (м. Мукачево), будівництво комплексу котеджів для надання місць для короткотермінового проживання в с. В. Лази (Ужгородський район).

Щороку в розбудову, реконструкцію та модернізацію туристично-рекреаційної галузі краю вкладаються значні внутрішні кошти. Так, упродовж січня-листопада 2008 року залучено коштів на суму 47,9 млн. грн. Розпочали роботу 19 об'єктів туристично-рекреаційного призначення, здійснюється будівництво та реконструкція ще 48 об'єктів [23].

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой