Використання дидактичних ігор на уроках читання та письма в початкових класах

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Педагогика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

НІКОПОЛЬСЬКЕ ПЕДАГОГІЧНЕ УЧИЛИЩЕ

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Предметно-циклова комісія з української філології з методикою початкового навчання

КУРСОВА РОБОТА

з методики навчання української мови

на тему: «Використання дидактичних ігор на уроках читання та письма в початкових класах»

студентки IV курсу, Рафалон Є.О.

Керівник: Вініченко Н.М., викладач

української філології з методикою

Нікополь — 2014 рік

Зміст

Вступ

Розділ 1. Науково-теоретичні засади застосування дидактичних ігор на уроках письма та читання в початкових класах

1.1 Значення дидактичної гри як однієї із найголовніших способів формування пізнавальної активності молодших школярів

1.2 Структура дидактичної гри

1.3 Види дидактичних ігор

Розділ 2. Формування граматичних понять на уроках письма в початкових класах засобами дидактичних ігор

2.1 Використання ігор під час вивчення теми «Іменник»

2.2 Використання ігор під час вивчення теми «Прикметник»

2.3 Використання ігор під час вивчення теми «Дієслово»

2.4 Використання ігор під час вивчення теми «Займенник»

2.5 Використання ігор під час вивчення теми «Прислівник»

2.6 Приклади ігор під час вивчення теми «Числівник»

Розділ 3. Використання дидактичних ігор на уроках читання в початкових класах

Висновки

Список використаних джерел

дидактична гра читання письмо

Вступ

У грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку.

В. Сухомлинський

На сучасному етапі розвитку суспільства першочерговим завданням школи є виховання всебічно розвиненої людини. Важливою складовою частиною цього завдання є боротьба за високу якість знань і вмінь учнів, формування навичок самостійної праці, виховання творчої особистості. Роль початкової школи в розв’язанні цього завдання вирішальна. У молодших класах закладаються основи знань, умінь і практичних навичок, які необхідні для дальшого навчання, формуються моральні риси і якості, вміння дітей самостійно оволодівати знаннями, пробуджується інтерес до навчання, до творчих пошуків. У молодшому шкільному віці важливим засобом ефективної навчальної діяльності залишається дидактична гра.

Гра — простий і близький спосіб пізнання навколишньої дійсності для людини. Тож він має бути найбільш природним і доступним шляхом до оволодіння тими чи іншими знаннями, вміннями, навичками. Гра навчає, виховує, розвиває, соціалізує, розважає, дає відпочинок, не вносячи в зміст дозвілля нескінченні сюжети і теми життя та діяльності людини.

Особливо актуальним є застосування дидактичних ігор на уроках читання і письма в початкових класах. Адже саме вони підвищують ефективність сприймання школярами навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості. Відбір дидактичного матеріалу та різні види роботи з ним мають допомогти дітям усвідомити мову, як матеріал передачі думки і змісту, відчути красу слова, виховати потребу в творчості, прагнення до точності, виразності, образності власного мовлення, намагання додержуватися норм у використанні мовних одиниць різних рівнів мовної системи, бажання навчитись майстерно оперувати мовою.

Російський письменник Ю. Нагібін так оцінює значення дитячої гри: «У грі виявляється характер дитини, його погляди на життя, його ідеали. Самі того не усвідомлюючи, діти в процесі гри наближаються до вирішення складних життєвих проблем. Позбавлення дитини ігрової практики — це позбавлення її головного джерела розвитку: імпульсів творчості, ознак соціальної практики, мікроклімату колективних відносин, активізації процесу пізнання світу. Для дітей гра — це продовження життя, де вигадка — грань правди. Гра — регулятор всіх життєвих позицій дитини».

Мета курсової роботи: визначити роль дидактичної гри у системі навчання, навчитися правильно проводити урок у формі гри та активізувати увагу школярів.

Об'єктом дослідження є дидактична гра та процес формування пізнавальної активності за допомогою неї, а предметом — особливості використання дидактичних ігор у навчанні молодших школярів.

Завдання курсової роботи обумовлені її метою:

— знайти та опрацювати літературу з теми курсової роботи;

— визначити особливості формування граматичних понять в початкових класах засобами дидактичних ігор;

— охарактеризувати дидактичну гру як один із способів залучення молодших школярів до активної розумової діяльності;

— дослідити особливості застосування дидактичних ігор на уроках читання та письма;

Методи дослідження: обумовлені об'єктом і предметом курсової роботи. Для розв’язання визначених завдань, досягнення мети застосовано такі методи дослідження: вивчення та аналіз літературних джерел, аналіз, синтез, вивчення та узагальнення досвіду роботи вчителів у ході педагогічної практики, наукове спостереження, розвідувальний метод експерименту.

Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків.

Розділ 1. Науково-теоретичні засади застосування дидактичних ігор на уроках письма та читання в початкових класах

1.1 Значення дидактичної гри як однієї із найголовніших способів формування пізнавальної активності молодших школярів

Дидактична гра — індивідуальна, групова і колективна навчальна діяльність учнів, що включає в себе елемент суперництва та самодіяльність в засвоєнні знань, умінь і навичок, набуття досвіду пізнавальної діяльності і спілкування в процесі ігрового навчання. Вона спрямована на формування у дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок. Гра дає змогу легко привернути увагу й тривалий час підтримувати в учнів інтерес до предметів, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається.

Завдяки грі ми маємо можливість активізувати навчальний процес, розвиваючи при цьому спостережливість дітей, увагу, пам’ять та мислення. Її мета — формування в учнів уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю. Урізноманітнення видів роботи із застосуванням гри знімає втому, гальмівні процеси мозку, загострює пам’ять. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, залучаються навіть найпасивніші учні.

Дидактичні ігри підвищують ефективність сприймання учнями навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність та вносять у неї елемент цікавості. Важливою передумовою успішного навчання молодших школярів є зацікавленість. Тож завданням вчителя початкових класів є не лише навчати, а й пробудити у дітей емоційне задоволення, радість від отриманих знань і від процесу їхнього засвоєння. В реалізації цього завдання особливої уваги заслуговує ігрова діяльність. [19]

Використання ігор на уроках читання та письма сприяє позитивному ставленню до навчання, потребує від дитини кмітливості, уваги, вчить витримки, виробляє вміння швидко орієнтуватися і знаходити правильне рішення. Колективні ігри згуртовують дітей, сприяють формуванню дружніх взаємин між ними.

Використовують дидактичні ігри у навчанні та вихованні учнів усіх вікових груп за необхідності актуалізувати їхній досвід, повторити, уточнити, закріпити набуті знання і уявлення про природні явища, працю і побут людини. Вдаються до них і після спостережень, екскурсій, бесід та інших занять. [18]

У дидактичній грі як формі навчання взаємодіють навчальна (пізнавальна) та ігрова (цікава) сторони. Відповідно до цього вчитель одночасно навчає учнів і бере участь у їхній грі, а учні граючись навчаються.

Пізнавальний зміст навчання виявляється в його дидактичних завданнях, які педагог ставить перед учнями не прямо, а пов’язує їх з ігровими завданнями та ігровою дією. Дидактична мета, прихована в ігровому завданні, стає непомітною для дитини, засвоєння пізнавального змісту відбувається не навмисне, а під час цікавих ігрових дій (загадування і відгадування, елементів змагання у досягненні ігрового результату).

Основним стимулом, мотивом виконання дидактичного завдання є не пряма вказівка вчителя чи бажання дітей чогось навчитися, а природне прагнення до гри, бажання досягти ігрової мети, виграти. Саме це спонукає учнів до розумової активності, якої вимагають умови і правила гри (краще сприймати об'єкти і явища навколишнього світу, уважніше вслуховуватися, швидше орієнтуватися на потрібну властивість, групувати предмети).

Деякі вчителі вважають, що дидактичні ігри найдоцільніше проводити наприкінці уроку, оскільки в цей час діти найбільше стомлені. Це не завжди правильно, нерідко саме ігрова ситуація може бути найкращим початком уроку. В ігровій формі можна ефективно ознайомити дітей з новим способом дій, пожвавити процес тренувальних вправ.

В ігровій діяльності визначаються і виявляються інтереси учнів, ступінь сформованості навчальних умінь і навичок. А. С. Макаренко говорив: «Яка дитина в грі, такою багато в чому вона буде і в роботі, коли виросте». Тому ті навички й уміння, що одержує учень у процесі гри, будуть доцільними і необхідними й у подальшому житті. 20]

Отже, слід запам’ятати, що для того, щоб дидактичні ігри стимулювали різнобічну діяльність і задовольняли інтереси учнів, вчителю потрібно підбирати и їх відповідно до вікової групи, в той же час враховуючи пізнавальний зміст та ступінь складності ігрових завдань. Творче ставлення педагога до справи є передумовою успішного та постійного ускладнення ігор. При згасанні інтересу учнів до гри, вчитель має спробувати спільно з учнями придумати нові ігрові завдання, ускладнення правил, включення до пізнавальної діяльності різних способів дій, активізацію всіх учасників гри. Дидактична гра забезпечує розвиток сприймання і формує волю. Добросовісне виконання правил вимагає витримки, дисциплінованості, привчає до чесності, справедливості, впливає на розвиток довільної поведінки, організованості. Зміст і правила дидактичних ігор допомагають формуванню в учнів моральних уявлень і понять. [9]

Тож з’ясувавши значення дидактичної гри та існуючі види цього методу навчання, ми підкреслюємо ефективність та необхідність використання дидактичних ігор на уроках читання та письма в початкових класах. Як і всі інші види ігор, дидактичні ігри стимулюють загальний особистісний розвиток школярів. Поєднання в них готового навчального змісту з ігровим задумом і діями вимагає від вчителя майстерного педагогічного керівництва ними. Найефективнішими є ті уроки, на яких використовують різноманітні форми роботи, збагачують їх знахідками своїх творчих пошуків. У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, учні не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.

1.2 Структура дидактичної гри

Відповідно методиці, визначають 4 етапи в структурі дидактичної гри:

1. Орієнтація. Вчитель характеризує тему, яка вивчається, основні правила гри та її загальний хід. Пропонуючи нову гру, слід спиратися на набуті знання і вміння дітей.

2. Підготовка до проведення. Розподіл ролей, вивчення ігрових завдань, процедурні питання.

3. Проведення гри. Вчитель стежить за грою, фіксує наслідки (підрахунки балів, прийняття рішень), роз’яснює те, що незрозуміле. Ознайомленню дітей зі змістом дидактичної гри сприяють демонстрування предметів, картинок, короткі бесіди, під час яких уточнюються їхні знання й уявлення. Розкриваючи хід і правила гри, вихователь повинен налаштувати дітей на дотримання її правил, спільно з ними з’ясувати способи досягнення.

4. Обговорення гри. Вчитель керує дискусійним обговоренням гри. Увага приділяється зіставленню імітації з реальним світом, установленню зв’язку гри зі змістом навчальної теми.

Структурні складові дидактичної гри — дидактичне завдання, ігровий задум, ігровий початок, ігрові дії, правила гри, підбиття підсумків.

Дидактичне завдання гри визначається відповідно до вимог програми з урахуванням вікових особливостей дітей (наприклад, з розвитку мовленнєвого спілкування — розвиток мовленнєвого апарату, зв’язного мовлення, розширення словникового запасу).

Дидактичне завдання в грі постає перед дітьми у вигляді цікавого ігрового задуму. Дітей приваблюють відтворення уявного сюжету, активні дії з предметами, загадка, таємниця, перевірка своїх можливостей змаганням.

На створення ігрової атмосфери істотно впливає ігровий початок. Він може бути звичайним, коли вчитель повідомляє назву гри і спрямовує увагу дітей на наявний дидактичний матеріал або інтригуючим та захоплюючим.

Виконуючи із задоволенням ігрові дії і захоплюючись ними, діти легко засвоюють і закладений у грі навчальний зміст. Ігрові дії роблять навчання цікавішим, сприяють розвитку довільної уваги. Коли якусь гру використовують надто часто, виникає небезпека втрати інтересу дітей до неї, бо зникає новизна. У цьому разі не слід залишати незмінними ігрові дії, в зміст треба вносити щось нове: ускладнювати правила, змінювати предмети, включати елементи змагання, починати гру з несподіваної лічилки або ігрового зачину.

Правила кожної дидактичної гри обумовлені її змістом та ігровим задумом, вони визначають характер і способи ігрових дій дитини, організовують і спрямовують її стосунки з іншими школярами, спонукають керувати своєю поведінкою. Дотримання правил вимагає від дитини вольових зусиль, уміння взаємодіяти з іншими, переборювати негативні емоції у зв’язку з невдачами. Підбиття підсумків гри в зв’язку з такою віковою особливістю дітей, як нетерплячість, бажання відразу дізнатися про результати діяльності, проводиться відразу після її закінчення. Це може бути підрахунок балів, визначення команди-переможниці, нагородження дітей, які показали найкращі результати тощо. При цьому слід тактовно підтримати інших учасників гри. Об'єктивна, обов’язково доброзичлива оцінка є необхідною умовою ефективності дидактичних ігор як методу формування пізнавальної, рухової, комунікативної активності, виховання моральної поведінки. Аналіз гри передбачає з’ясування ефективності підготовки і проведення, індивідуальних особливостей дітей, збагачення майбутніх ігрових задумів новими. 18]

Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

1. Готовність учнів до участі в грі. (Кожен учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій).

2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.

3. Чітка постановка завдання гри. Пояснення гри — зрозуміле, чітке.

4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.

5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.

6. Не можна допускати приниження гідності дитини.

7. Дидактичні принципи організації ігор: доступність, посильність, систематичність.

8. Справедливий підсумок уроку.

9. Залучення до ігор учнів усього класу;

10. Гра на уроці не повинна проходити стихійно, вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою.

11. Слід уникати одноманітності завдань, організовуючи їх так, щоб дітям не доводилося довго чекати включення в гру, бо це знижує їхній інтерес. [15]

Дидактичне завдання, ігровий задум, ігровий початок, ігрові дії, правила гри, та підбиття підсумків тісно пов’язані між собою. Відсутність чи ігнорування хоча б одного з цих елементів унеможливлює гру.

1.3 Види дидактичних ігор

Класифікація дидактичних ігор дає змогу простежити їх особливості, використання яких забезпечує відповідний навчально-виховний ефект. Дидактичні ігри розрізняють за навчальним змістом, ігровими діями і правилами, організацією і стосунками дітей, роллю вихователя тощо.

Поширеною є класифікація дидактичних ігор за характером матеріалу:

1. Ігри з предметами.

У таких іграх використовують:

· дидактичні іграшки (мозаїку, кубики);

· реальні предмети, природний матеріал (листя, плоди, насіння);

· сюжетні дидактичні матеріали (ляльки, предмети побуту, овочі);

· безсюжетні дидактичні матеріали (кулі, циліндри, пірамідки)

Під час ігор із предметами діти ознайомлюються з їх властивостями, якостями та ознаками, порівнюють, класифікують їх. Водночас вони вчаться вирізняти, об'єднувати предмети за однією ознакою, що сприяє розвитку логічного мислення. Ігри з природним матеріалом організовують під час прогулянок. Вони сприяють закріпленню знань про природу, формуванню і розвитку мислительних процесів.

2. Настільно-друковані ігри.

Вони передбачають дії з зображеннями предметів. Сюди входить:

· добір картинок за схожістю (парні картинки);

· добір карток-картинок під час чергового ходу (доміно);

· складання цілого з частин (розрізні картинки, кубики)

Завдяки таким діям діти уточнюють свої уявлення, розвивають розумові процеси, просторові орієнтації, кмітливість, увагу, організаторські вміння.

3. Словесні ігри.

Вони змушують дітей оперувати уявленнями, мислити про речі, з якими на той час вони не діють, використовувати набуті знання у нових ситуаціях і зв’язках. Ці ігри спрямовані на розвиток мовлення, уточнення і закріплення словникового запасу, формування вміння орієнтуватися у просторі; Вони розвивають самостійність мислення і активізують розумову діяльність дітей. Як правило, дітям доводиться описувати предмети, відгадувати їх за описом, за ознаками схожості та відмінності, групувати за властивостями. [22]

Класифікація ігор за матеріалом включає в себе (за О. Сорокіною):

1) Ігри-подорожі.

Вони покликані посилити враження, надати пізнавального змісту, казкової незвичайності, звернути увагу дітей на те, що існує поряд, але вони цього не помічають. Це може бути подорож у намічене місце, подорож думки, уяви.

2) Ігри-доручення.

Ігрове завдання та ігрові дії в них ґрунтуються на пропозиції що-небудь зробити.

3) Ігри-припущення.

Їх ігрове завдання виражене в назвах: «Що було б???», «Що б я зробив, якби???» та ін. Вони спонукають дітей до осмислення наступної дії, що потребує вміння зіставляти знання з обставинами або запропонованими умовами, встановлювати причинні зв’язки, активної роботи уяви;

4) Ігри-загадки.

Розвивають здатність до аналізу, узагальнення, формують уміння розмірковувати, робити висновки;

5) Ігри-бесіди.

Основою їх є спілкування вихователя з дітьми, дітей між собою, яке постає як ігрова діяльність. Цінність таких ігор полягає в активізації емоційно-розумових процесів, у вихованні вміння слухати і чути питання вихователя, питання і відповіді дітей, уміння зосереджувати увагу на змісті розмови.

За характером ігрових дій дидактичні ігри поділяються (за В. Аванесовою):

1. Ігри-доручення. Ґрунтуються на інтересі дітей до дій з іграшками і предметами: підбирати, складати, роз'єднувати, нанизувати тощо;

2. Ігри з відшукуванням предметів. Їх особливістю є несподівана поява і зникнення предметів;

3. Ігри з відгадуванням загадок. Вибудовуються вони на з’ясуванні невідомого: «Впізнай», «Відгадай», «Що змінилось?»;

4. Сюжетно-рольові дидактичні ігри. Ігрові дії, передбачені у них, полягають у відображенні різних життєвих ситуацій, у виконанні ролей (покупця, продавця, вовка, гусей та ін.);

5. Ігри у фанти або в заборонений «штрафний» предмет (картинку). Вони пов’язані з цікавими для дітей ігровими моментами: скинути картку, утриматися, не сказати забороненого слова тощо. [21]

Функціонально всі види дидактичних ігор зорієнтовані на те, щоб навчати і розвивати дітей через ігровий задум. Ця їх дидактична властивість зумовлює особливості роботи вчителя щодо використання ігрових прийомів у розвитку дитини.

Розділ 2. Формування граматичних понять на уроках письма в початкових класах засобами дидактичних ігор

Мовна ситуація в Україні значною мірою залежить від вивчення української мови як базової дисципліни в загальноосвітній школі. Вивчення української мови молодшими школярами є початковим етапом у вихованні мовної особистості. Тож найголовнішим завданням вчителя на цьому уроці є формування в учнів любові до рідної мови та бажання вивчати її. Насамперед вчитель має не лише навчати, а й зацікавити матеріалом, пробудити у дітей емоційне задоволення, радість від отриманих знань і від процесу засвоєння. [3]

Проходячи переддипломну педагогічну практику в 2 класі, я мала можливість переконатися в цьому на власному досвіді. Увага дітей початкових класів є дуже розсіяною та мимовільною, тож для того щоб активізувати її, слід прикласти немало зусиль. В цьому мені допомогли дидактичні ігри, які я використовувала при проведенні уроків письма на практиці. Нижче я наведу кілька прикладів таких ігор, які можна застосовувати при проведенні уроків при вивченні тієї чи іншої теми.

2.1 Використання ігор під час вивчення теми «Іменник»

Є дуже велика кількість різноманітних дидактичних ігор, які можна вдало використати на уроках при вивченні теми «Іменник». Так наприклад, коли діти тільки знайомляться з цією частиною мови, можна використати такі вправи:

1) Гра «Знайдіть приховані слова».

— Прочитайте слова та підкресліть «приховані»

Екскаватор буксир пролісок

Плід якір коса

2) Гра «Подай сигнал»

(Коли учні чують іменник, вони подають сигнал сигнальною карткою).

В школі затишно, чудово:

Тиша, праця, навчання,

Найпотрібніші основи

Головних наук. Знання!

Коридорами без звуку…

Неповторно, без прикрас,

Ходить панночка Наука

І заходить в кожний клас.

Наведені вище ігри розвивають насамперед увагу та спостережливість. В той же час вони закріплюють в дітей уявлення про слова, які означають назви предметів та вміння виділяти їх у мовному потоці.

3) Гра «Іменники в моєму портфелі»

Учням пропонується за 5 хвилин пригадати і записати найбільше іменників — назв предметів, що знаходяться в шкільному портфелі. Найкращу оцінку отримає той учень, котрий записав найбільше іменників.

Вчитель за допомогою даної гри розвиває в учнів увагу, мислення, спостережливість, а також вміння вибирати іменники серед інших наявних слів.

4) Ребуси.

г1а пі2л ві3ло

за3мка пер6 мі100

пі100лет 100янка 7я

ві3на 100ляр 3буна

Ребуси є також досить цікавим та поширеним видом дидактичних ігор, який в даному випадку дає чудову можливість не тільки закріпити в учнів уявлення того, що кожне слово, яке відповідає на питання «Хто?» «Що?» і є назвою предмета називаються іменником, а й розвивати мислення, увагу, збагачувати словниковий запас учнів. [16]

5) Анаграми.

— Прочитати анаграми, вилучити зайву.

итачит (читати)

ичвельт (вчитель)

ерокадй (крейда)

ошдак (дошка)

омаракиш (ромашки)

Анаграми сприяють формуванню в учнів пізнавальної активності на уроці, а також розвивають такі мислительні процеси як аналіз і синтез, увагу та спостережливість, вміння відрізняти іменники від інших частин мови.

6) Гра «Алфавіт — стоп!»

Ведучий гри мовчки проговорює алфавіт. Один із гравців дає команду «стоп», а ведучий оголошує ту літеру, на якій він зупинився. Кожна команда записує якомога більше слів за вивченою категорією.

Наприклад, літера «К».

Істоти: качка, кенгуру, каменяр, коваль;

Неістоти: кукурудза, каша, календар, клен.

Власні: Київ, Катерина, Кіліманджаро;

Загальні: коридор, краватка, капуста.

Дана гра сприяє вдосконаленню вміння підбирати іменники, поповнює словниковий запас та закріплює знання учнів про те, що іменник має певні категорії, які відрізняються одна від одної.

7) Гра «Професія»

За ключовими словами учень називає професію, визначає рід, число і ставить іменник-відгадку в Орудному відмінку однини.

Учні, дошка, щоденник, школа, клас.

Ковпак, каструля, сковорідка, ложка.

Хліб, колос, зерно, жнива, урожай, косовиця.

Бинт, шприц, лікарня, укол, ліки. 25]

Ця гра розширює знання та уявлення учнів про різноманітні професії і виховує повагу й зацікавленість до них. Водночас вона сприяє розвитку в дітей вміння визначати рід та число іменника, вдосконалює вміння змінювати іменники за відмінками, правильно змінюючи їх закінчення при цьому.

8) Гра «Хто більше».

Учні поділяються на дві команди. Перша команда добирає і записує іменників, які вживаються тільки в однині, друга — тільки в множині (В однині - молодь, лічба, читання, ходьба, доброта, сміливість, хоробрість, радість, любов; в множині - ножиці, граблі, ворота, дрова, макарони, гроші, канікули, іменники, жнива, харчі). Перемагає команда, яка дібрала більше відповідних іменників.

Командні змагання мають велику популярність між учнями початкових класів. В процесі гри у дітей розвивається колективізм, вміння працювати в команді, а також розширюється уявлення про те, що деякі іменники можуть вживатися лише в одному числі - тільки в однині чи тільки в множині.

2.2 Використання ігор під час вивчення теми «Прикметник»

1) Гра «Додай прикметник».

От випав сніг. Яка обнова!

Зима тоді така …(чудова)

Міста чистенькі, білі села —

Зима і радісна й …(весела)

Кружляють вальс сніжинки ніжні,

Зима пухка і …(білосніжна)

Вона буває і серйозна:

Суха і вітряна й …(морозна)

А як насуне хмара сива,

Зима по-своєму …(красива)

А вранці іній — то обнова!

Яка зима у нас …(казкова)

Гілок од інею не видно,

Тоді вона, звичайно …(срібна)

Зима буває вередлива,

То часом добра, то …(сварлива)

Яка ж зима? Яка вона?

Вона весела і …(сумна)

2) Гра «Поетична розминка»

Доповнити рядки вірша римами, назвати прикметники.

На траві блищать росинки,

Мов …

Роси падають на квіти

І блищать …

Засоромилась дівчина,

Мов…

Дані вправи допомагають вчителю вдосконалювати в учнів уявлення про таку частину мови як прикметник. Діти дізнаються, що таке рима і вчаться підбирати слова відповідно до неї. В той же час розширюється їх словниковий запас, виховується любов до поезії.

3) Гра «Кмітливчик»

Дібрати з довідки відповідні прикметники:

Буду я навчатись мови …

У трави — веснянки, у гори …

В потічка …, що постане річкою,

В пагінця …, що зросте смерічкою.

Буду я навчатись мови — блискавиці

В клекоті … … криці.

В корневищі … ниви …,

В леготі … пісні … (А. Малишко)

Довідка: крутої, золотої, зеленого, веселого, гарячім, колискової, колоскової, кованої, пружному, шовкової. [10]

Ця гра закріплює в учнів уявлення про різноманітність прикметників в мовленні, вчить вирізняти їх з мовного потоку. В той же час розвиває увагу, уяву, пам’ять та спостережливість.

4) Вправа «Склади загадку»

Скласти і записати загадку, використовуючи найбільш влучні прикметники:

* Про сніжинку

* Про сонечко

* Про пташку

Діти завжди полюбляють розгадувати загадки, але ця гра, навпаки, дає можливість побувати на місті автора цих загадок. Діти не тільки вчаться зв’язно висловлювати свою думку, а й описувати предмети за їх ознаками та властивостями, підбирати влучні прикметники. Відбувається спостереження учнями вживання прикметників у загадках.

5) Вправа «Оживи речення»

Зимова ніч

Настала … ніч у лісі. По стовбурах … дерев постукує … мороз. Падає на землю … іній. У … небі висипали … зірки. Але й у … зимові ночі триває життя в лісі. Ось хруснула … гілка. Це заєць пробіг під деревами по … снігу. Завили і змовкли … вовки. По … скатертині снігів пробігла … лисиця.

Немов … вартовий, усілося на гілці совеня. В … пітьмі воно чує і бачить, як іде в … лісі приховане життя.

Перший сніг

Прийшла … зима. Вночі приморозило. Раптом тихо сів мені на рукав … … метелик. Це перша сніжинка. А ось і друга, третя. Химерні на вигляд ці … зірочки. Здається, їх вирізьбив … майстер. Ось затанцювало їх у повітрі більше, посипалися густіше. І повалив …, …, … сніг. [14]

Подана гра також має велике пізнавальне та розвиваюче значення. Діти вчаться складати тексти, описувати предмети, підбирати до них влучні прикметники. В той же час вони мають змогу поміркувати над тим, яку саме роль відіграють прикметники у мовлення, для чого вони служать та яке значення відіграють.

6) Гра «Вгадай предмет за ознаками»

Ведучий називає кілька ознак задуманого предмета, доки учасники гри не відгадають назву предмета.

1. Жовтий, кислий, ароматний, вітамінний. (Лимон)

2. Смачне, солодке, холодне, вершкове, шоколадне. (Морозиво)

3. Довговухий, куцохвостий, полохливий, прудконогий. (Заєць)

4. Сірий, колючий, безхвостий, маленький, хижий. (Їжак)

5. Хижа, руда, хитра, пухнаста. (Лисиця)

6. Маленьке, беззахисне, пухнасте, безхвосте, жовте. (Курчатко)

7. Величезний, сірий, товстоногий, вухатий. (Слон)

8. Гарна, пахуча, червона, колюча, ніжна, квітуча, пишна. (Троянда)

9. Вусатий, хвостатий, грайливий, м’який, кігтистий. (Кіт)

10. Тоненька, довга, сталева, гостроноса, швейна. (Голка)

11. Неозоре, глибоке, бурхливе, небезпечне, солоне. (Море)

12. Темна, зоряна, місячна, тиха, прохолодна. (Ніч)

13. Народна, колискова, мелодійна, гарна, весела. (Пісня)

14. Маленька, кругленька, червоненька, запашна. (Суничка)

15. Дерев’яний, чотириногий, письмовий, кухонний, накритий. (Стіл)

Ця гра розвиває в дітей мислення, увагу, пам’ять, вміння аналізувати та співставляти. Крім того учні розширюють свій словниковий запас різноманітними прикметниками.

7) Гра «Знайди синонім»

Велика гора добра людина

великі діти добра звістка

великий письменник добрі знання

сухі квіти добрий урожай

сухий хліб добре яблуко

Діти закріплюють знання про прикметники-синоніми. Вчаться добирати синоніми та виокремлювати їх у мовленнєвому потоці. Спостерігають їх роль в мовленні людини.

8) Гра «Відшукай антонім»

а) Стара газета б) Говіркий хлопець

близька дорога делікатний вчинок

вільний костюм енергійний наступ

багатолюдна площа серйозна розмова

тяжка ноша радісний настрій

вечірні вісті морозний день

свіже печиво шкідливі звички

свіжа газета холодний погляд

свіжий хліб холодний напій

Діти закріплюють знання про прикметники-антоніми. Вчаться добирати антоніми та виокремлювати їх у мовленнєвому потоці. Спостерігають їх роль в мовленні людини. [15]

3.3 Використання ігор під час вивчення теми «Дієслово»

1) Гра «Напиши п’ять прикладів з двома дієсловами».

Учитель пропонує написати п’ять прикладів в яких має бути два дієслова.

1. Краще не обіцяти, як слова не здержиш.

2. Книжка вчить як на світі жити.

3. Правда й з дна моря виринає, а неправда потопає.

4. Хто з правдою зріднився, той грому не боїться.

Подана гра дає можливість закріпити вміння учнів складати речення з дієсловами, влучно вживати дієслова в мовленні, а також поспостерігати за тим, яку роль, значення відіграють дієслова в мовленнєвому потоці.

2) Гра «Наш — не наш час».

Учні поділяються на три групи: теперішній, минулий, майбутній час. Учитель проказує речення чи пише їх на дошці. Коли у реченні, наприклад, є дієслова минулого часу, то учні з групи минулого часу піднімають руки, а решта учнів каже: «Не наш час». Коли у речення є дієслова двох часів, то руки піднімають обидві групи. Виграє та група, учні якої найменше помилок.

Дана гра розвиває в учнів почуття колективізму, вміння працювати разом. В той же час учні закріплюють набуті вміння визначати час дієслова, вдосконалюють своє уявлення про те, які час має ця частина мови, а саме теперішній, майбутній і минулий. У дітей розвивається увага, пам’ять, мовлення, мислення та спостережливість.

3) Гра «Яка особа»

Вчитель проказує речення, в яких є дієслова. Учні, почувши дієслова, на пальцях чи цифрами, написаними на картках, показують якої вони особи. Виграє той, хто жодного разу не помилиться. Для гри можна використовувати такі речення:

1. Спіють груші по садах, відлітать зібрався птах.

2. Бачить — не бачить, чути — не чує, мовчки говорить, добре мудрує.

3. Ми дружимо з книжкою.

4. Гарно ти співаєш!

5. Вранці взимку пташка тремтіла, а до неї друга ж прилетіла.

6. Не співаю я бо поточків і земної травиці ожидаю.

Діти закріплюють знання про особи дієслова, вчаться визначати особу, а також вживати їх у власному мовленню. [1]

3.4 Використання ігор під час вивчення теми «Займенник»

1) Гра «Спіймай займенник».

Учитель проказує речення. Учні, почувши займенник, плескають у долоні. Виграє той, найменше помиляється. Для гри можна використати такі речення:

1. Приколю свою картинку над столом у мами я.

2. Ми для тебе із татом подарунок шукаємо весь день.

3. Ти ж бо гідна дарунку такого, що лиш в казці бува золотим.

4. Ми сміливі, ми правдиві.

5. Пішов йому десятий рік, він працювати добре звик.

6. Якщо в мене є цукерка, пів цукерки другу дам.

Діти закріплюють поняття про займенник як частину мови, вчаться виділяти їх з мовного потоку і спостерігають за роллю різних займенників в реченнях. Водночас дана гра розвиває в них увагу, спостережливість та мислення.

2) Гра «Угадай займенник».

На дошці написано речення з пропущеними в них займенниками. Учні списують ці речення, вставляючи займенник. Виграє той, хто першим виконає завдання. Для гри можна використати такі речення:

1. … люблю свою Україну.

2. … любить читати книжки.

3. … завжди говоримо правду.

4. … змагаються за честь своєї школи.

Діти вчаться влучно підбирати займенники та вживати їх у мовленні. До того розвивається вміння побудови речень із займенниками в різних формах.

3) Гра «Що це за займенник»?

1. Назвіть займенник І особи однини, який вказує на особу, яка сама про себе говорить.

2. Назвіть займенник ІІІ особи однини чоловічого роду, який вказує на особу або предмет, про яких розповідають.

3. Назвіть займенник ІІ особи множини, який вказує на осіб, до яких ми звертаємося.

4. Назвіть займенник, який вказує на особу, до якої ми звертаємося. [20]

Представлена гра розширює уявлення учнів про особові займенники, а також їх значення і роль в тексті. Діти вчаться швидко орієнтуватися у вживанні займенників тієї чи іншої особи.

3.5 Використання ігор під час вивчення теми «Прислівник»

1) Гра «Спіймай прислівник».

Учитель проказує речення. Учні, почувши прислівник, плескають у долоні. Виграє той, хто найменше помилиться. Для гри можна використати такі речення:

1. Сьогодні чудова погода.

2. Тихо, тихо Дунай воду несе.

3. Вдома вчи уроки пильно, ранком вчасно йди до школи, точним будь і акуратним, не затримуйся ніколи.

4. Був коваль. І удень і вночі він кував дивовижні ключі.

Діти вчаться виокремлювати прислівники в мовному потоці, спостерігають за їх вживанням в реченнях і формують уявлення про їх роль та значення при мовленні.

2) Гра «Хто швидше»?

Учитель пропонує написати п’ять прислівників, що відповідають на питання як? і п’ять прислівників, що відповідають на питання коли?

Наприклад: бадьоро, весело, сумно, смішно, уважно; восени, влітку, взимку, навесні, вранці. Виграє той, хто першим правильно виконає завдання.

Використання даної гри дає можливість вчителю закріпити з учнями уявлення про прислівник як частину мови і вдосконалити їх вміння підбирати прислівники за питаннями.

3) Гра «Допиши прислівник, протилежний за значенням. «

Учитель пише на дошці десять прислівників. Учні списують їх і до кожного дописують протилежні за значенням (антоніми), наприклад: назад-вперед, вночі-вдень, тихо-голосно, мало-багато, сьогодні-завтра. Виграє той, хто правильно і швидко виконає завдання.

Діти закріплюють знання про антоніми і вчаться підбирати їх до поданих прислівників. Водночас ця гра сприяє поповненню їх словникового запасу і розвиває мовлення та мислення. Діти встановлюють роль антонімів у мовлення, їх значення.

4) Гра «Лото прислівник».

Учні одержують картки, на кожній з яких написано три речення з пропущеним прислівником. Ці прислівники написані на окремих картках, які тримає вчитель і записує з ним речення. На картках можуть бути такі речення:

1. Посідали діти на траві (навколо) вогнища. (Зненацька) прилетів вологий вітер. Пострибав горобець (навпростець).

2. (Невдовзі) в стелі підземелля одчинився люк. (Нишком) вибрався він з-під листя. (Багато) шкідливих комах винищують шпаки.

3. Пив тигр (повільно), певний у своїй силі й могутності. Назбирали ми їх (чимало). Я (швиденько) опустився снопові на спину. [22]

Діти вчаться вживати прислівники у власному мовленню, точно і влучні підбирати їх відповідно до змісту речення.

3.6 Приклади ігор під час вивчення теми «Числівник»

1) Гра «Знайди числівник»

Із загадок скоромовок виписати числівники.

У світ одна

Всім потрібна вона (Батьківщина)

Один ллє, другий п'є, третій росте. (Дощ, земля, трава)

Перший я приніс весні,

Розбудив усе від сну.

Заспіваю під вікном,

Люди звуть мене … (шпаком).

Брат промовив до сестрички:

Он стрибає три синички,

А як зловиш ти одну —

Скільки лишиться їх, ну!

(Скільки діти?)

Діти спостерігають за вживанням числівників у загадках під час проведення цієї гри. В той же час вони закріплюють уявлення про числівник як частину мови і розширюють свій словниковий запас.

2) Загадки з числівниками.

1. Високо стоїть, одне око має, всюди заглядає.

2. Крикнув віл на сто гір, на сто річок, на сто сіл.

3. П’ять, п’ятнадцять, без двох двадцять, семеро, троє ще й малих двоє. '

Слова для підказок: сонце, грім, п’ятдесят.

Загадки — один із популярних видів дидактичних ігор. Вони не тільки розвивають мислення, увагу, уяву, мовлення, а й дають можливість поспостерігати за роллю числівників у загадках, їх значенням.

3) Творче конструювання.

Завдання побудувати вислови, дібравши початок з лівої, а продовження — з правої колонки. Числівники підкреслити. Приказки пояснити.

Де сім господинь, а один відріж.

Одна голова добре, жодного не спіймаєш.

Сім разів відмір, там хата не метена.

За двома зайцями поженешся — а дві краще. [17]

Діти розширюють свій словниковий запас, ознайомлюються із народними приказками і вчаться зв’язно висловлювати свої думки.

Слід зазначити, що існує велика кількість різноманітних варіантів дидактичних ігор, які вчителі можуть використовувати на уроках української мови, адже вони не тільки підвищують пізнавальну активність учнів, а й сприяють кращому сприйманню і запамятовуванню навчального матеріалу.

Розділ 3. Використання дидактичних уроків на уроках читання в початкових класах

Всім відомо, що саме процес читання на початковій його стадії -- надзвичайно важкий для дітей, потребує від них значних розумових зусиль. А використання гри дає можливість навчатися у більш легкій, невимушеній формі. Сучасна освіта орієнтується на особистість, на розвиток кожної дитини, залежно від її розумових здібностей і фізичного стану.

Під час проходження моєї переддипломної педагогічної практики перед мною постало питання: як зробити урок не тільки продуктивним і результативним, а й цікавим. Відповідь на це питання -- гра!

Користь застосування ігор на уроках читання, як і на інших, загальновизнана. Вони сприяють розвитку в дитини спостережливості, вчать порівнювати, аналізувати, робити висновки, узагальнення. Гра знімає нервове переживання, допомагає вчителю естетично оформити навчальний матеріал, а дітям — емоційно сприйняти його. [2]

Тож нижче ви зможете ознайомитися з прикладами таких дидактичних ігор, які я використовувала на уроках читання в 2 класі під час моєї практики.

1) Гра «Чарівний мішечок».

Набір предметів змінюється залежно від мети навчання; це іграшки, У назвах яких є потрібні літери; дрібні речі, які треба описати тощо.

2) Гра «Листоноша»

Діти отримують листи із завданням для складання невеликих оповідань за малюнком чи опорними словами. Використовую для сильніших учнів.

3) Гра «Відгадай»

На столі розкладено 5−6 іграшок або предметних малюнків. Дітям пропоную уважно розглянути їх і вибрати один з них. Один учень повинен розповісти про цей предмет, не називаючи його, щоб всі інші здогадались, про що йдеться.

Подані вище ігри спрямовані на збагачення активного словника учнів, розвиток мовлення, вироблення навичок, свідомого оволодіння новими словами, уточнення значення і сфери вживання відомих слів. Діти вчаться звязно ввисловлювати власні думки та описувати предмети, що їх оточують.

4) Гра «Хвиля»

Вчитель, а потім діти, самостійно читають текст із чергуванням швидкості за командою класовода («повільно» — читають не кваплячись, «швидше» — прискорюються, «блискавка» — у темпі скоромовки)

5) Гра «Вовк і заєць»

Беруть участь двоє учнів. Перший починає читати текст, другий вступає після того, як перший опанує одне речення, й намагається його догнати.

6) Гра «Торбинка запитань»

Діти задають найрізноманітніші питання до тексту, а один школяр відповідає.

8) Гра «Блискавка».

Учитель визначає одну хвилину, а учні читають будь-який текст і відзначають, де закінчили. Визначають, хто встиг прочитати найбільше.

9) Гра «Канва»

З кожним наступним словом вступає в читання новий учень.

10) Гра «Допоможи Незнайкові»

Діти виправляють хором помилки, навмисне допущені вчителем або учнем. [12]

Дані ігри дають можливість учням вдосконалити власну техніку читання, і водночас розвивають пам’ять, мислення, загострюється увага. Саме в іграх виховується культура, спілкування дитини з колективом, взаємодія між учнем і вчителем. Ці ігри потребують від учня зібраності, витримки, бажання допомогти відстаючому. Вони виховують адекватне сприймання невдач і помилок і розвивають мовлення.

11) Гра «Склади вірш»

________________________ горобець

________________________ біда

________________________ молодець

________________________ гнізда

________________________ річка

________________________ невеличка

________________________ співає

________________________ безкрає

12) Складання віршу.

Склади віршик за такими римами:

________________________ зернята

________________________ бились

________________________ курчата

________________________ поживились

________________________ питати

________________________ крука

________________________ набрати

________________________ наука

13) Гра «Схожі хвостики»

За правилами гри учні добирають слова, схожі за звучанням до тих, які запропонував вчитель. Потім можна продовжувати гру самостійно — діти самі називають початкове слово, а відтак разом шукають подібні до них за звучанням.

Мишка-кішка, Гришка, книжка, доріжка…

Суниця-спідниця, синиця, полуниця…

Пташка-ромашка, комашка, чебурашка…

Їжачок-черв'ячок, павучок, бичок…

Рама-мама, …

Слон-талон,…

Дочка-бочка,…

Вода-біда,…

14) Складання загадки.

Довгі, куций, сірий, білий.

Білий, твердий, солодкий.

Білий, пухнастий, холодний.

Червоний, круглий, смачний.

Білокора, струнка, сережки.

15) Гра «Склади речення»

Сполучити слова в одне речення.

Зразок:

Чай, окуляри, газета.

Дідусь випив чай, одягнув окуляри і почав читати газету.

Обід, тролейбус, бібліотека.

Друг, кіно, морозиво.

Літо, сім'я, ліс.

Село, бабуся, яблука.

Подвір'я, діти, літак.

Дощик, райдуга, зупинився.

Гречка, поле, пасіка.

Ялинка, заєць, ворог.

Наведені вище ігри мають велике пізнавальне та розвивальне значення для учнів при включенні їх до уроку. По-перше, завдяки їм вчитель формує в учнів уявлення про римування, вчить підбирати рими до слів і використовувати різноманітні художні засоби при описі чи розповіді, при висловлюванні власних думок чи складанні загадок та речень.

16) Плутанина

Гарбузи їдять малину,

Малюки ростуть під тином,

Жабеня летить в ракеті,

Космонавт спить в очереті.

Грак в пустелі заревів,

Крилатий лев гніздечко звив,

Тесля сяє в небесах,

Місяць ремонтує дах.

Цей поет — справжній дивак!

Написав він все не так!

Швидко виправте цей жах —

Все розставте по місцях!

17) Гра «Доповни прислів'я»

Вода потекла, весну … (принесла)

Грак на горі - весна на … (дворі)

Зробив діло — гуляй … (сміло)

Стук, грюк, аби з … (рук)

Поспішити — людей … (насмішити)

І сам не гам, і другому … (не дам)

На язиці густо, а на ділі … (пусто)

18) Гра «Зроби веселинку»

Художниця

Малювала тигра внучка:

Замість тигра вийшла … (Жучка)

От Кіндрат, так Кіндрат!

Зуб зламав об … (мармелад)

Кіт-рибалка у човні

Мріє на світанні:

— От якби зловить мені

Карася в … (сметані) [3]

19) Гра «Дописати два рядочки, щоб вийшли веселі вірші»

Раз цибуля вийшла з хати,

Хто їй стрівся — мусив чхати …

Їв лелека

Кашу з глека …

Джміль ромашці щось на вухо

Прошептав і полетів …

Йшла синичка до кринички,

Загубила черевички …

При використанні даних ігор вчитель забезпечує свідоме оволодіння учнями новими словами, уточнення значення і сфери вживання відомих слів. Ігри спрямовані на розширення обсягу словникового запасу учнів тією лексикою, яка входить у наше життя повсякденно. Під час гри у дитини найповніше виявляються і розвиваються індивідуальні особливості, можливості, здібності складати вірші чи розповіді. Учні вчаться розрізняти справжнє і вигадане. Виховується любов та повага до української народної творчості. [16]

20) Гра «Чим схожі і чим відрізняються?»

Для гри необхідно підібрати пари різних картинок або є пари слів, що позначають зображені на них предмети або явища.

Троянда — тюльпан

Заєць — вовк

Сосна — каштан

Море — океан

Можна запропонувати дітям скласти віршик з цими парами.

Ця гра спрямована на розвиток вміння виділяти у порівняних об'єктах ознаки подібності і відмінності.

22) Гра «Письменник»

Треба правильно прочитати оповідання.

шакиШ

оД ліКо кийЧа рипйшли стіго. тиДі рагли в шакиш. няВа коБой рагв з лоКею. дАнрій віПень лідскував аз ргою. Пітом рагли дАнрій і няВа. буБася лаКва лада тідям йча.

реЧгові

реЧгові дуйть од лошки ніраше. реТба мивити шодку, липоти вітки. гоСьодні речгують няЛьо ренкоПет і ляО роМоз. ляО кривідла ківно. няЛьо ніприс рейдук. рийПшла чивтелька леОна сиВалівна. заНеромба року.

мійЗ

тіДи зявли піпар і лейк. ниВо найзшли бугрі тинки. льОга ванівІна лада їм жиноці. раЮ подоміг розбити мізя. ружДно шлай борота. сьО мійз тилень совико в боне.

аН чуда

гелО і окрЮ вутьжи у вієКи. кулітВ инов дутьїпо ан учад. маТ евиж дусьді менСе. рядПо з молес сіл і акір Інгул. итіД лятьлюб тидихо в сіл. кичиХлоп дутьбу тивило убир.

їКив

иМ вижемо в єКиві. їКив — листоця кУраїни. шаНе сімта ливеке і рагне. ноВо істоть ан сивокому ребезі ніДпра. В єКиві габато рапків, лувиць і лопщ. шаН дубинок ан лувиці щоХретик.

ніСгове зайча

неДь вуб петлий. ніСг вуб комрий. йшлиВи тиді у відр. оЩ борити? ляКо тасв пиліти нісговика. В кашаС дубе девмідь. У неЖі леманький нолс. тюКаша пиліть чезайня.

В зулі

В зулі саплись рокови. маТ шана різка. роКова ужє косовиту ватру. реШсть у ріЗки ліба. гоРи в енї левикі. О ошстій дигоні амам дей їдоти ріЗку.

миЗовий чевір

водНарі нильсий ромоз. теМе мезатіль. А довма петло. В чепі вежріють гувлинки. буБася жев’я. коЮр тачиє. леМанька діНайка лусхає. тіК саВька гіл патси в тукочку.

рБат і рестса

гоІр і дюЛа — рбат і рестса. дюЛа ламенька. гоІр жев ливекий. ніВ лошкяр. віДчинка дягвла лапьто. дюЛа дей лугяти. лопХчик віс сипати силта рудгу.

веНасні

тоСять петлі кидень. тиДі нязли тапаль і пашки. риПбрали вокзани і насчата. пеТер бодре в сілі. тиДі ругтом жібать дути. лопХчики і відчатка рагються в хосванки. [20]

Дана гра розвиває в учнів вміння орієнтуватися в тексті, увагу, спостережливість, вміння аналізувати дану інформацію. Розширюється словниковий запас, виховується любов до природи.

Правильний підбір дидактичної гри допомагають дітям усвідомити мову, як матеріал передачі думки і змісту, відчути красу слова та виразності. Вони намагатимуться дотримуватися норм у використанні різних художніх засобів, відчуватимуть бажання навчитись майстерно оперувати мовою.

Висновки

Проаналізувавши теоретичні основи використання дидактичної гри в навчальному процесі, було з’ясовано поняття дидактичної гри, розглянуто її структуру, різновиди та вимоги щодо впровадження гри в навчальний процес, виявлено особливості використання на уроках читання та письма, виділено дидактичні умови використання цього методу і наведено приклади тих дидактичних ігор, які можна використовувати при проведенні різних уроків.

З’ясовано, що дидактична гра — індивідуальна, групова і колективна навчальна діяльність учнів, що включає в себе елемент суперництва та самодіяльність в засвоєнні знань, умінь і навичок, набуття досвіду пізнавальної діяльності і спілкування в процесі ігрового навчання.

Для успішного використання ігор у навчанні слід дотримуватись дидактичних умов: наявність мети навчально-виховного процесу, яка має особистісний смисл і забезпечує позитивну мотивацію учнів в процесі навчання з використанням гри на уроках української мови; особистісно-зорієнтований характер ігрової діяльності; застосування комплексу різноманітних дидактичних ігор на уроках української мови.

Така детальна робота дала нам змогу переконатися в тому, що дидактична гра дає гарну можливість покращення якості знань учнів. Саме завдяки ігровим формам занять вдається залучити пасивних учнів до систематичної розумової праці, дати змогу дитині відчути успіх, повірити в свої сили. І спостереження показують що учні, які були не дуже охочі до систематичного тренування змогли подолати труднощі читання через гру.

Водночас хотілось би застерегти учителів від надмірного захоплення грою у навчанні дітей, оскільки гра не є універсальним методом навчання молодших школярів. Потрібно привчати дітей виконувати завдання і в звичайній формі, показувати їм, що навчання — це не лише гра, а й серйозна, важка праця.

На мою думку, навчальна гра несе в собі значний потенціал активізації навчально-пізнавальної діяльності, треба лише як в теорії, так і на практиці глибше розкривати саме механізм взаємодії навчального та ігрового компонент.

Список використаних джерел

1. Арсірій А. Гра зі словом-дієсловом// Урок української. — 2000. — № 9./ Артемова Л. В. Вчися граючись. — К.: Знання, 2000. — 257 с.

2. Бігич О. Б. Вправи з навчання техніки читання та письма українською мовою у початкових класах. — К.: Ленвіт, 2006. — 64 с.

3. Біляєв О. М. Методика вивчення української мови в школі. — К.: Знання, 2002. — 214 с.

4. Бондаренко А. К. Дидактические игры в школе. — М.: Наука, 2001. — 201 с.

5. Варзацька Л. О. Методика розвитку зв’язного мовлення молодших школярів. — К.: РНМК, 2002. — 127 с.

6. Вашуленко М. С., Дубовик С. Г. Українська мова. 2 клас//Підручник. -- К.: Освіта, 2012. -- 160 с.

7. Вашуленко М. С. Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1−4 класах. — К.: Знання, 2001. — 112 с.

8. Вашуленко М. С. Формування мовної особистості молодшого школяра в умовах переходу до 4-річного початкового навчання// Початкова школа. — 2001. — № 1. — С. 2−4.

9. Газман О. С. В школу — с игрой. — М.: Просвещение, 1991.

10. Гамалій А.Г. Ігри та цікаві вправи з української мови для 1−3-х класів. — К.: Рад. Школа, 1980.

11. Гац Н. А. Ознайомлення молодших школярів із засобами зв’язності тексту. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. — 64 с.

12. Гудзик І.П. Почитаймо, пограймося! — К.: Освіта, 1997

13. Державний стандарт початкової освіти. Програми для 1−4 класів на 2012−2013 н. р

14. Дівакова І. Уроки української мови у 2 класі. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. — 304 с.

15. Інформаційні джерела.

16. Салтишева В. М. Навчання дітей читання. — ТОВ фірма «Юлат», 2001.

17. Січовик І. Цікаво вчитися. Поч. школа. — 1990. — № 3

18. Кудикіна Н. Ігрова діяльність у початковій освіті / Н. Кудикіна // Відкритий урок. — 2006. — № 5−6. — С. 27−32.

19. Кудикіна Н. Психологія та педагогіка гри / Н. Кудикіна // Відкритий урок. — 2006. — № 5−6. — С. 32−36.

20. Макаренко А. С. Гра // Твори: в 7 т. — К., 1954 — Т.4. — С. 367−368.

21. Мамчур І. Теорія гри та її пізнавальні можливості (історичний аналіз) / І. Мамчур // Рідна школа. — 2003. — № 6. — С. 61−63

22. Микитин Б. П. Развивающие игры. — М.: Педагогика, 1985.

23. Минскин Е. М. От игры к занятиям. — М.: просвещение, 1987.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой