Використання ідей інтеграції філологічних дисциплін у практиці сучасного заняття

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Педагогика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Використання ідей інтеграції філологічних дисциплін у практиці сучасного заняття

освіта індивідуалізація інтеграційний навчання

УДК 80: 377

Л. В. Шуліка

Відродження й розбудова національної системи освіти спонукають до перегляду форм освітньо-виховного процесу на різних ступенях його запровадження. Особливо гостро в останні десятиліття постало питання концептуальної основи педагогічної освіти. Саме тому основними шляхами реформування вищої школи є «органічна інтеграція освіти і науки, активне використання наукового потенціалу вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ, новітніх теоретичних розробок та здобутків педагогів-новаторів» [1, с. 2], «відбір і структурування навчально-виховного матеріалу на засадах диференціації та інтеграції» [1, с. 3].

Очевидним є те, що принцип освіти, коли всі проблеми намагаються розв’язати додаванням нових тем у діючі програми й введенням нових предметів у навчальні плани, себе вичерпав. Інтенсифікація ж навчально- виховного процесу, диференціація навчання, поглиблене вивчення предметів гуманітарного циклу, введення кредитно-модульної системи вимагає постійного пошуку можливостей надання якісної сучасної освіти. Таке завдання може виконати інтеграція, проведена на різних рівнях. Проте питання широкої міждисциплінарної інтеграції відзначається надзвичайно гострою дискусійністю. Тільки наукове вивчення та експериментальне дослідження цієї новації дасть змогу позитивно використати її в педагогічному процесі.

Реалізація ідей інтеграції сучасного викладання у вищих навчальних закладах передбачає докорінну перебудову не лише педагогічного мислення, а й усієї системи освіти — вихід викладача за межі власного предмета.

Т. П. Усатенко зазначає: «Інтеграція вимагає осмислення вчителем фактичного матеріалу з позиції не лише педагогіки, а й філософії, розширення загального світогляду і знань з інших предметів, здійснення міжпредметних зв’язків і усвідомлення місця своєї дисципліни в загальній системі культури» [2, с. 49]. У зв’язку з цим особливо гостро постає питання нової методології, спрямованої на здійснення вимог інтеграційної освіти, глибоких наукових пошуків у галузі методики викладання.

Процес інтеграції в межах системи явище не нове. Воно використовувалось ще з часів К. Д. Ушинського [2, с. 49]. Велике зацікавлення у нас викликає перше пореволюційне десятиліття, коли закладалися підвалини шкільної справи. Інтеграцію було взято за основу комплексних програм 20-х років. Побудовані на основі глибокої міждисциплінарної інтеграції, вони, на жаль, виявились непродуктивними для навчання й розвитку учнів, бо не давали систематичних, ґрунтовних знань і вмінь. Сьогодні явище інтеграції у вищій школі також викликає багато суперечок і має як активних прихильників серед викладачів, так і противників. Незважаючи на постановку цієї проблеми на державну основу, рівень вивчення її на сьогодні є мінімальним. Впроваджені десятиліття тому у відповідь на слова тогочасного Міністра народної освіти України В. І. Лугового про те, що «головні напрямки роботи полягають в інтеграції навчальних предметів» [3, с. 5], інтегровані курси відзначались безсистемністю, пристосуванням до застарілих засобів навчання, а тому й низькою якістю знань студентів. Не було створено ні навчальної, ні матеріальної бази, бракувало необхідної літератури, фундаментальних досліджень щодо сучасної інтеграційної освіти. Саме тому інтеграція сьогодні викликає скептичне ставлення у вчителів та викладачів. Науковці визнають, що вчителі-практики випередили їх у пошуках. Окремі розробки щодо інтеграції у початковій школі знаходимо в роботах О. Я. Савченка, Н. Свєтловської, Н.М. Бібіка. Цікавими є думки щодо проблеми інтеграції в шкільному навчанні Ю.М. Калягіна, О.Л. Алєксєєнка, Т. П. Усатенко. Проте найменше досліджені можливості інтеграції у вищій школі. Тому вважаємо, що дослідження з даної проблеми є не лише доцільним, а й необхідним в умовах сучасного розвитку освіти.

Ми пропонуємо розглянути продуктивність інтеграційних процесів, їх можливості на різних рівнях побудови об'єктів інтеграції, що стосуються філологічної освіти студента педагогічного коледжу.

Підставою для розвитку процесів інтеграції та ефективним засобом формування інтегрованих умінь і навичок є різноманітні міжпредметні зв’язки. Саме визначення спільних рис між окремими дисциплінами дає можливість для інтеграції [4, с. 42]. Проте ототожнення міжпредметних зв’язків та інтеграції, що часто трапляється на практиці, є помилковим. О. Я. Савченко так формулює визначення змісту цих методичних понять: «Насамперед, міжпредметні зв’язки передбачають включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших предметів. Ці завдання мають допоміжне значення. Це окремі короткочасні елементи уроку, які сприяють глибинному сприйманню і осмисленню понять, що вивчаються.

Якщо зміст заняття зінтегровано з різних видів діяльності для створення в свідомості та уяві дітей літературно-художнього образу… — урок інтегрованого змісту. Особливість полягає в тому, що тут поєднуються блоки знань з різних предметів" [5, с. 66].

Завдання щодо всебічного розвитку студента вимагають не стільки знань з чітко визначеного предмета, скільки виходу за межі цих знань, уявлення окремої дисципліни як необхідної сходинки для розвитку на новому рівні. Впроваджуючи ж лише міжпредметні зв’язки, кожен викладач формує у студентів насамперед знання зі свого предмету, а не про світ у цілому.

Інтеграція у межах заняття — це об'єднуюча ланка в інтегрованому блоці. Саме можливість поєднати матеріал з різних дисциплін у межах заняття з метою інформаційного й емоційного збагачення мислення, почуттів студентів дала змогу говорити про широкий рівень інтеграції в навчанні. Сьогодні практикуються різноманітні варіанти проведення інтегрованих занять. На одному чи кількох заняттях інтегрують не лише два, а й три, чотири, п’ять предметів.

В умовах інтеграційної освіти позитивний результат може дати планомірне використання на заняттях і поєднання міжпредметних зв’язків з елементами інтеграції. Слід розрізняти також заняття інтегровані та заняття з елементами інтеграції. Яке ж місце повинні зайняти такі заняття в системі сучасного навчання? Викладач самостійно окреслює зміст і шляхи інтеграції, проте він завжди повинен пам’ятати, що захоплення цими процесами може дати й негативні результати (перевантаження студентів, реструктуризація заняття). Заняття з елементами інтеграції використовуються в основному при вивченні нового матеріалу та його засвоєнні, а інтегровані заняття — для закріплення, узагальнення й систематизації знань. Це стосується інтеграції як у змісті занять, так і в різних видах діяльності на них, оскільки інтеграція вимагає опори на певну базу знань і вмінь. Так, інтегроване заняття з методики читання й дитячої літератури не можна провести раніше вивчення навичок виразного читання, методики проведення уроків читання. Лише в поодиноких випадках, як правило, при показі зразку для зацікавлення матеріалом, інтегроване заняття проводиться як вступне (заняття з виразного читання).

До таких занять студентів необхідно готувати фізично й психологічно. «Щодо кількості уроків інтегрованого змісту ми вважаємо, що однозначної відповіді не може бути. Це залежить від уміння вчителя провести інтегрований урок так, щоб не було перевантаження дітей враженнями, щоб він не був мозаїкою окремих картин, а саме слугував одній меті. Для цього треба завчасно, хоч на півріччя, проаналізувати календарне планування й відібрати ті питання з програми, які близькі за змістом або метою використання», — вважає О. Я. Савченко [5, с. 66].

Одним із напрямків реалізації інтегрованого навчання є проведення занять на основі інтеграції змісту, відібраного з кількох предметів і об'єднаного навколо однієї теми. О. Я Савченко зазначає: «У зв’язку з тим, що одним із напрямків перебудови змісту освіти є створення інтегрованих курсів, доцільно вести пошук ефективної структури і методики інтегрованого уроку. Ядром його має бути організація різних видів діяльності навколо провідних понять, які потребують всебічного розгляду» [5, с. 66].

Інтеграція в межах заняття — явище складне, багатокомпонентне, в основі якого — цілісний художньо-логічний образ. Тому будь-яке заняття в системі викладання інтегрованого змісту покладає на викладача значно більше відповідальності, ніж звичайне.

Інтеграція передбачає зв’язок споріднених предметів, виділення у них спільних ідей, проблем. Блок українознавчих філологічних дисциплін у коледжі педагогічного спрямування заздалегідь розроблений із урахуванням такого зв’язку предметів, що дає можливість сформувати майбутнього фахівця загальноосвіченим з позицій рідної мовної культури.

Відомі різні варіанти об'єднання предметів:

1) знання одного предмета ґрунтуються на знаннях іншого;

2) об'єднання рівноцінних дисциплін.

В умовах педагогічного коледжу дисципліни інтегруються, як правило, у перший спосіб: об'єднання дисциплін для створення нового рівня знань та практичних вмінь і навичок на основі знань вже відомих, практична реалізація одним предметом теоретичного матеріалу іншого:

Українська мова Методка викладання (сталі наукові знання) української мови (застосування набутих знань для оволодіння методичними навичками). Дитяча література Основи культури мовлення (загальні знання) (уміння їх реалізувати у найкращий спосіб при практичному застосуванні).

Така інтеграція обов’язково повинна передбачати постійний двобічний зв’язок.

Елементи другого варіанту об'єднання предметів можна використати частково при створенні блоку «Дисципліни української філології», де кожній дисципліні визначене місце в загальній системі розвитку світоглядної позиції студентів, їх методичних вмінь, педагогічних переконань, визначені також точки інтеграції з іншими предметами циклу. Таким чином, ми маємо можливість передбачити постійний високий рівень інтеграції між дисциплінами та створити інтегрований блок, у якому рівень інтеграції між дисциплінами може бути різний. Викладачу слід усвідомити місце свого предмета серед інших дисциплін навчального плану, а також чітко уявляти, наскільки якісними будуть знання студентів, набуті під час інтеграції чи використання міжпредметних зв’язків. Для цього бажано скласти таблицю чи схему інтеграційних зв’язків кожної дисципліни у блоці. Причому враховуються й міжпредметні зв’язки з неспорідненими дисциплінами Схеми можуть мати подібний вигляд:

Ця загальна система може бути використана викладачем індивідуально й конкретизовано: відповідно не лише до дисципліни, а й до курсу, теми, паралелі предметів на курсі, додаткової спеціалізації студентів. Відповідно до цього викладач може створити систему інтеграційних зв’язків протягом чотирьох років вивчення курсу. Ця система гнучка — на різних курсах передбачається різний ступінь інтеграційних і міжпредметних зв’язків. Така гнучкість дозволяє удосконалювати зміст програми, широко використовувати індивідуалізацію й диференціацію в навчанні.

Можливості інтегрованого навчання у вищому навчальному закладі слід розуміти повністю й правильно. Виходячи з того, що інтеграція у початкових класах має об'єднати не тільки розрізнені уявлення про світ, а й навчити поєднувати різні види навчальної діяльності, стати метою досягнення певного результату, робимо висновок, що інтеграція на заняттях у внз, де готують вчителів початкової школи, повинна проводитись не лише різними шляхами, а й у різних напрямках.

Система інтегрування українознавчих філологічних дисциплін вимагає не тільки розгляду напрямків і шляхів їх введення. Проблемним залишається й питання засобів інтеграції на заняттях з української філології у внз, осмислення їх ролі, обсягу й мети введення в заняття інтегрованого змісту. Різноманітність засобів не повинна створювати строкатості в системі інтеграції, і тим більше, хаотичності в її структурі.

Одним із центральних підходів до удосконалення змісту освіти на інтегративній основі є узгоджене використання наскрізних ідей, що проходять через усі навчальні цикли. Тому продуктивним засобом інтеграції є поєднання її з проблемним навчанням. У пригоді викладачу коледжу для реалізації мети інтегрованого навчання та формування цілісного світогляду майбутнього педагога стануть і елементи проблемного навчання на занятті, а також заняття проблемного змісту.

Проблема раціонального використання часу та його ущільнення може бути вирішена введенням в інтегровану систему укрупнених блоків, що цілком відповідає вимогам і модульного навчання [6, с. 58].

Своє місце в системі інтегрованих курсів знайшли й нестандартні заняття — диспути, творчі лабораторії, заняття-конференції, вікторини, казки, заняття-вистави, а також введені в заняття рольові ігри тощо. Нестандартність ситуації дозволяє здійснити індивідуалізацію та диференціацію навчання, оскільки різноманітність підходів до вивчення матеріалу розкриває здібності студента, залучає до творчої співпраці кожного.

Широкі можливості для всебічного розвитку студентів, самостійності мислення, їх уявлення про світ взагалі та отримання вузькоспеціальних навичок, створення навчальної мотивації та залучення глибинних емоційних і виховних впливів освіті надають сучасні мультимедійні технології. Мультимедійна аудиторія обладнана уже з урахуванням використання широких інтеграційних та міжпредметних зв’язків. Тому створення можливостей для її активного використання значно розширить можливості викладача при проведенні інтерактивних занять інтегрованого змісту, виховних заходів тощо. Можливими стають інтегровані заняття з декількох дисциплін. Пропонуємо план інтегрованого заняття з української літератури, історії, культурології на тему «Жінки в історії України».

Мета: ознайомити присутніх з менталітетом української жінки та її роллю в історії, повідомити про видатні досягнення українських жінок у різних галузях людського життя й суспільної діяльності, виховувати повагу до жінки, викликати захоплення її духовними якостями, провести паралель між жінками різного часу.

Хід інтегрованого заняття:

1. Вступне слово викладача. Артур Шопенгауер про жінку.

2. Розповідь про роль жінки в суспільстві Київської Русі. Історія княгині Ольги. (На екрані - портрет княгині Ольги у виконанні Ганни Єгорової). Аналіз портрету.

3. Розповідь про Роксолану. Історична довідка. Інсценізація уривку із роману П. Загребельного «Роксолана». На екрані - портрет Роксолани.

4. Історична довідка про часи козаччини в Україні. Інсценізація уривку з роману Л. Костенко «Маруся Чурай» (уривок з частини «Якби знайшлась неопалима книга…»). На екрані - вид старовинної Полтави. Розповідь про Марусю Чурай.

5. Розповідь про розвиток суспільної думки на Україні в 19 столітті. Олена Блаватська та її філософська теорія. На екрані - портрет, озвучені слова О. Блаватської з «Практичного вчення».

6. Розповідь про культурний розвиток українського суспільства у 19 столітті. Історія Соломії Крушельницької та Марії Заньковецької. На екрані - фото різних років.

7. Історія життєвий подвигу Лесі Українки. Художнє читання поезії «Хто вам сказав, що я слабка?». На екрані - портрети Лесі Українки.

8. Загальна характеристика історичних подій 20 століття. На екрані - озвучені слова О. Довженка про українську жінку часів війни.

9. Життєва доля Олени Теліги. Художнє читання поезії О. Теліги «Вечірня пісня».

10. Художній талант Т. Яблонської. На екрані - портрети художниці, репродукції картин. Аналіз художніх полотен.

11. Підсумок заняття. Жінки-сучасниці. Обговорення ролі жінки в сучасному суспільстві. Читання віршів, присвячених сучасній жінці. На екрані - фото жінок нашого часу.

Застосувати індивідуалізацію інтеграційного навчання філологічних дисциплін у внз дозволяє використання комп’ютерної техніки. Робота з комп’ютером вимагає від студентів чітких знань, вмінь швидко орієнтуватись, знаходити правильне рішення. Ефективним засобом роботи є використання електронних контролюючих програм. Проте цим не має обмежуватись викладач філології. Робота з комп’ютером чи мультимедійною дошкою дасть змогу ефективно використати час при проведенні інтегрованого заняття з української мови з методикою викладання: розглянути декілька фрагментів уроків, методів і прийомів, використаних в них, обрати найдоцільніші й змінити відповідно до методичних вимог, застосувати перевірку мовних знань студентів. Цікаві завдання можна запропонувати при вивченні предмету «Українська мова за професійним спрямуванням». Наприклад, при вивченні теми «Службова кореспонденція» доцільно провести інтерактивну лекцію в аудиторії, обладнаній комп’ютерами та мультимедійним екраном. Основна інформація, пропонована викладачем, ілюструється на екрані, там же пропонуються завдання для колективного обговорення та колективного моделювання документів. Потім студенти можуть перевірити рівень усвідомлення матеріалу при моделюванні документів за комп’ютерами індивідуально. У ході такої лекції інтегруються різноманітні вміння студентів. Поєднання різних видів роботи полегшує сприйняття матеріалу й зацікавлює темою.

На жаль, на сучасному етапі розвитку освіти недостатньою є забезпеченість електронними підручниками інтегрованого змісту, а пропоновані підручники не завжди є якісними та всеохоплюючими щодо програмних вимог. Адже саме такі підручники виконують завдання якісної інтеграції, а значить, і всебічної підготовки фахівця. Тому на сучасного викладача-гуманітарія покладені завдання не лише якісного доведення інформації до студентів, а й необхідність самостійно технічно оформлювати інформацію інтегрованого змісту, що вимагає навичок використання сучасної техніки. Саме тому з’являється й новий рівень інтеграції, який раніше використовувався як міжпредметний зв’язок — інтеграція філологічних дисциплін та основ використання інформаційних технологій, який найчастіше забезпечується спільною роботою викладача-словесника та викладача інформатики. Тому сьогодні викладач-філолог повинен мати високий рівень інтеграції знань не лише філологічних та методичних наук, а й вміння застосувати їх у світлі сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій.

На широкі можливості інтеграції щодо розвитку умінь цілісно сприймати світ, бачити філологічні проблеми у їх зв’язку з іншими дисциплінами, усвідомлення галузей людських знань як невід'ємної частини цілісної суспільної науки студентами коледжу, майбутніми учнями початкової школи спрямована програма «Intel. Навчання для майбутнього». Використання методу проектів передбачає широку міждисциплінарну інтеграцію. «Метод проектів припускає можливість вирішення деякої проблеми; у ньому передбачається, з одного боку, необхідність використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — інтегрування знань, умінь з різних галузей науки і мистецтва» [7, c. 15]. Так, працюючи за проблемою «Яка частина мови допомагає нам бути здоровими?», учні 4 класу досліджують свої фізичні вправи, аналізують ранкову гімнастику, називають свої дії, проводять опитування, створюють словник дій, складають гумористичну ранкову гімнастику. В результаті вони вивчають слова, що позначають дії, і приходять до висновку, що дії можуть позначатись іменниками й дієсловами. Під час роботи над цим проектом інтегруються знання з української мови та фізичної культури, що було б неможливим в традиційних умовах навчання. Учні навчаються досліджувати життєві процеси й мовні явища, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати мовні процеси й не піддаються тиску з боку викладача, не обмежуються вимогами шкільної освіти, проте й не відступають від неї. Навчальна мотивація при використання такого рівня інтеграції глибша й природніша. Одночасно використовуються міжпредметні зв’язки з літературою, образотворчим мистецтвом. Відбувається інтеграція мовних знань з уміннями використовувати сучасні комп’ютерні можливості. Студенти, створюючи такі проекти, інтегрують методичні знання та вміння зі знаннями наукової граматики.

Отже, широка міждисциплінарна інтеграція в межах блоку навчальних дисциплін реалізується на занятті у вищому навчальному закладі в різних напрямках, різному обсязі й різними способами. Вона вимагає урізноманітнення змісту й структури занять при чіткому й логічному їх осмисленні. Необхідно пам’ятати, що інтеграція на занятті може дати якісні результати тільки при розумінні викладачем поставленої мети й вмінні добирати найефективніші засоби для її досягнення.

Інтеграція в освіті вимагає глибокого вивчення, оскільки вона має потенціал, щоб піднести вищу школу на нову сходинку розвитку. Проте це завдання може бути виконане за таких умов:

— інтеграція може стати основою якісної філологічної підготовки фахівця лише при її системності, структурної впорядкованості й глибокого осмислення в межах цілого блоку дисциплін;

— введення філологічних дисциплін в інтегрований блок необхідно проводити поступово, спираючись на вивчення ситуації, керуючись результатами глибоких наукових досліджень, а не формальними чинниками;

— власне інтеграції в межах дисциплін повинне передувати вивчення й введення міжпредметних зв’язків та елементів інтеграції в уроки, з’ясування таким чином точок спільності їх використання;

— широка міждисциплінарна інтеграція базується на науковому вивченні навчальної документації;

— якісна інтеграція у блоці філологічних дисциплін може проводитись лише з урахуванням її багатоступеневості, гнучкості, постійного вдосконалення, оновлення змісту;

— наукове вивчення міждисциплінарної інтеграції не може бути здійснене протягом короткого проміжку в часі, а є результатом багаторічних наукових досліджень її в різних умовах та на різних ступенях освіти;

— інтеграція філологічних дисциплін передбачає різноманітність у застосуванні засобів, варіативність у напрямках та шляхах її введення при умові їх упорядкування в логічно послідовну інтеграційну структуру.

Інтеграція навчальної інформації веде за собою зміну змісту освіти, програм, форм і методів аудиторної та позааудиторної роботи зі студентами, підготовки та перепідготовки викладачів та вчителів. Необхідні нові методологічні дослідження, нові матеріали, підручники, оновлення матеріальної бази вищої школи. У цьому запорука навчаннярозвивального, творчого, а також ефективного переходу до модульно-рейтингової та кредитно-модульної систем.

Література

1. Державна національна програма «Освіта. Україна XXI століття» // Освіта. 1993. — № 44. — грудень. — С. 2 — 8.

2. УсатенкоТ.П. Інтеграція змісту освіти та навчання мови // Укр. мова і літ. в шк. — 1990. — № 11. — С. 49 — 53.

3. Луговий В.І. Актуальні завдання перебудови освіти // Початк. шк. — 1991. № 9. — С. 2 — 6.

4. Пентилюк М.І. Міжпредметні зв’язки на уроках мови // Укр. мова і літ. в шк. — 1989. — № 5. — С. 38 — 45.

5. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах. — К.: Магістр-S, 1997. 256 с.

6. Девдера М. В. Укрупнені структури у процесі вивчення мови // Укр. мова і літ. в шк. — 1989. — № 6. — С. 57 — 67.

7. Деббі Кендау та ін. Intel. Навчання для майбутнього. — К.: Нора-прінт, 2005. — 128 с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой