Дослідження та шляхи розв'язання проблеми удосконалення інформаційного забезпечення управління митним органом на основі нових інформаційних технологій на п

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Таможенная система


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Комплексна курсова робота

за темою: «Дослідження та шляхи розв’язання проблеми удосконалення інформаційного забезпечення управління митним органом на основі нових інформаційних технологій на прикладі Київської обласної митниці»

Дніпропетровськ 2010 рік

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ МИТНИМИ ОРГАНАМИ ЗА ДОПОМОГОЮ ЄДИНОЇ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

1.1 Сутність та функціональне призначення ЄАІС ДМСУ

1.2 Структура ЄАІС Держмитслужби

1.3 Органи управління та інформаційна взаємодія в ЄАІС Держмитслужби

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ТА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ЗАДАЧ ПЕРСОНАЛУ В КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ МИТНИЦІ

2.1 Сутність регламентації діяльності митних органів України

2.2 Організаційна регламентація менеджменту митними структурами регіональної митниці

2.3 Оцінка ефективності діяльності Київської регіональної митниці

РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ МИТНИМ ОРГАНОМ ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ КОНЦЕПЦІЇ «ЕЛЕКТРОННА МИТНИЦЯ»

3.1 Правова регламентація концепції удосконалення інформаційного забезпечення діяльності ДМСУ — «Електронна митниця»

3.2 Поточний стан та шляхи підвищення ефективності електронних інформаційних систем в Державній митній службі України

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. Необхідною умовою ефективного функціонування Державної митної служби України є організація автоматизованого інформаційного обміну як у межах Державної митної служби України так і з іншими міністерствами та відомствами України. Для досягнення цієї мети створена Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) митної служби, призначення якої полягає у вирішенні функціональних завдань митної служби з використанням передових інформаційних технологій. Розвиток ЄАІС полягає в гармонізації регламентів митних процедур в Україні з вимогами митних регламентів Євросоюзу та інших країн при створенні електронних інформаційних систем, які будуть функціонально сумісні з аналогічними системами різних країн, доступні, керовані, безпечні, об'єднані та контрольовані.

Об'єкт дослідження курсової роботи — діяльність Київської обласної митниці. Предметом дослідження курсової роботи є система інформаційного забезпечення організаційної та правової регламентації діяльності митного органу України на прикладі Київської обласної митниці.

Мета курсової роботи полягає в аналізі існуючого рівня інформаційного забезпечення діяльності регіональної митниці та розробці пропозицій по удосконаленню інформаційних систем митниць в рамках концепції розробки системи «Електронна митниця» в Україні.

Інформаційною базою досліджень були матеріали Державної митної служби України та Київської обласної митниці за 2008 — 2010 рр.

Практична цінність отриманих результатів полягає в тому, що підтверджена важливість впровадження спрощення митного контролю та митного оформлення шляхом застосування електронних ВМД (система «Електронна митниця»), які наблизять митні процедури в Україні до світових стандартів.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ МИТНИМИ ОРГАНАМИ ЗА ДОПОМОГОЮ ЄДИНОЇ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

1.1 Сутність та функціональне призначення ЄАІС ДМСУ

Єдина автоматизована інформаційна система Держмитслужби (далі - ЄАІС ДМСУ) — це багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що забезпечує інформаційну підтримку та супроводження митної справи в України й являє собою сукупність кількох взаємопов'язаних систем, зокрема, автоматизованої інформаційної системи «Центр», автоматизованої системи митного оформлення, інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронна пошта» та інших систем, підсистем, комплексів задач, програмно-інформаційних комплексів, які проектуються, розробляються та впроваджуються у процесі модернізації та розвитку ЄАІС Держмитслужби.

ЄАІС Держмитслужби забезпечує збирання, оброблення, створення, накопичення, аналіз, передавання та зберігання інформації у сфері митної справи шляхом об'єднання відповідних інформаційних ресурсів митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, а також інформаційних ресурсів центральних органів виконавчої влади, інформаційних ресурсів інших недержавних установ (організацій, підприємств) — суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, митних та правоохоронних органів інших країн з метою автоматизації основних процесів діяльності митних органів, підвищення ефективності митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, а також контролю за переміщенням вантажів, що перебувають під митним контролем, як через митний кордон України, так і в її межах.

«Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Державної митної служби України» (ЕАІС ДМСУ) [10] розроблене у 2010 році відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про інформацію», «Про Національну програму інформатизації», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», «Про електронні документи та електронний документообіг», Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09. 06. 97 № 574, визначає створенні та впровадженні на дійсний час структуру, порядок функціонування Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, її складові та призначення.

«Положенням» стандартизовано вживання основних термінів в ЕАІС ДМСУ у такому значенні:

а) автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО) — підсистема, що входить до складу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби і забезпечує використання електронних документів та електронних копій документів на паперових носіях посадовими особами митного органу для здійснення митних процедур;

б) автоматизована інформаційна система «Центр» (далі - АІС «Центр») — автоматизована інформаційна система центрального рівня, яка являє собою сукупність підсистем, комплексів задач, програмно-інформаційних комплексів та централізованого сховища зведеної інформації про митне оформлення — електронних копій вантажних митних декларацій (далі - ВМД) на паперовому носії та/або електронних вантажних митних декларацій (далі - ЕВМД), інших електронних документів та електронних копій документів на паперовому носії, які використовуються при здійсненні митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та забезпечує двосторонній обмін митною та іншою інформацією з автоматизованими системами митного оформлення та іншими системами (підсистемами) локального рівня;

в) дворівнева клієнт-серверна архітектура (модель) — схема структурної організації взаємодії двох частин програмного забезпечення — клієнтського та серверного. В залежності від того, як між ними розподіляються функції, розрізняють:

— модель «тонкого клієнта», в рамках якої вся логіка застосування та управління даними зосереджена на сервері. Клієнтська програма забезпечує тільки функції рівня представлення (відображення) інформації кінцевому користувачу;

— модель «товстого клієнта», в якій сервер насамперед виконує функції зі збереження даних, а основна обробка інформації та інтерфейс користувача зосереджені з боку клієнта;

г) інформаційні ресурси баз даних — визначені групи взаємопов'язаних задокументованих одиниць інформації, які об'єднані в інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, описують процеси митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, контролю за переміщенням вантажів, що перебувають під митним контролем, як через митний кордон України, так і в її межах, а також інші процеси діяльності митних органів;

д) обробка інформації — виконання однієї або кількох операцій, зокрема: збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрація, приймання, отримання, передавання, які здійснюються в системі за допомогою технічних і програмних засобів;

е) ПІК ЄІАС Держмитслужби — програмно-інформаційні комплекси ЄАІС Держмитслужби, які призначені для обробки інформації в ЄАІС Держмитслужби та побудовані за дворівневою або трирівневою архітектурою;

ж) трирівнева архітектура (модель) — схема структурної організації певної програмної системи, яка складається з трьох частин:

— «тонкий клієнт» направляє інформаційний запит та отримує інформацію не напряму від серверa бази даних, а від сервера додатків (являє собою просте клієнтське програмне забезпечення, що забезпечує лише передачу даних, їх локальне кешування, представлення засобами інтерфейсу користувача, редагування і найпростішу обробку);

— сервер додатків приймає інформаційні запити клієнтів і інформацію від сервера бази даних, обробляє їх відповідно до запрограмованих правил, у разі необхідності перетворює у форму, зручну для сервера бази даних або для «тонкого клієнта»;

— сервер баз даних виконує отримані від сервера додатків інформаційні запити та відправляє результати до сервера додатків, що адресує дані тонкому клієнтові;

з) служба каталогу — програмний засіб представлення інформації про ресурси інформаційної системи (користувачі, загальні папки, сервери баз даних, друку та інше) в ієрархічному вигляді, який зберігається в єдиному місці, що забезпечує централізоване управління як самими ресурсами, так і інформацією про них;

к) сховище даних — сукупність структурованих та формалізованих інформаційних ресурсів баз даних, об'єднаних для проведення обробки даних з подальшим формуванням статистичних форм звітності та прийняття рішень, митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, контролю за переміщенням вантажів та інших процесів, що стосуються митної справи та діяльності митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій.

Держмитслужба є власником ЄАІС Держмитслужби та інформації, яка створена Держмитслужбою. Держмитслужба є розпорядником інформації, яка отримана від інших державних органів та недержавних установ (організацій, підприємств), які є власниками цієї інформації.

Користувачами ЄАІС Держмитслужби є посадові особи структурних підрозділів Держмитслужби, митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій, інших державних та недержавних органів, яким у встановленому законодавством порядку надані відповідні права доступу до інформації в цій системі.

Доступ до інформаційних ресурсів ЄАІС Держмитслужби надається користувачам інших державних та недержавних органів, установ та організацій на підставі укладених відповідних угод (спільних наказів) про інформаційний обмін (інформаційну взаємодію) між Держмитслужбою та відповідним державним або недержавним органом.

ЄАІС Держмитслужби створена та розвивається з метою забезпечення реалізації державної політики у митній справі.

Основними завданнями ЄАІС Держмитслужби є:

— автоматизація основних процесів діяльності митних органів під час виконання завдань та функцій, покладених на них законодавством України, з метою підвищення її ефективності;

— забезпечення формування даних митної статистики та підвищення її достовірності;

— забезпечення повноти нарахування та стягнення митних платежів у Державний бюджет, взаємодія з Держказначейством та НБУ;

— зменшення часу на митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та витрат, які несуть митні органи під час здійснення митного контролю та митного оформлення;

— забезпечення резервного копіювання та зберігання інформаційних ресурсів та митної електронної інформації;

— підвищення оперативності вирішення митними органами завдань, покладених на них законодавством України, зменшення часових та фінансових витрат на інформаційно-пошукові, розрахункові та аналітичні роботи, формування належної звітності з фінансових операцій митних органів (контроль нарахування та стягнення митних платежів);

— забезпечення інформаційної взаємодії з центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та недержавними установами (організаціями, підприємствами) — суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, митними та правоохоронними органами інших країн.

Основними функціями ЄАІС Держмитслужби є:

— збір, накопичення, систематизація, обробка та узагальнення інформації в сховищі даних, перетворення її до форми, зручної для проведення аналізу;

— автоматизована підтримка виконання посадовими особами митних органів процедур митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, а також контролю за переміщенням вантажів, що перебувають під митним контролем;

— автоматизація застосування системи управління ризиками, зокрема імплементація електронних профілів ризиків для формування вказівок щодо застосування митними органами України окремих форм митного контролю товарів і транспортних засобів на основі системи управління ризиками;

— підтримка прийняття управлінських рішень;

— надання користувачам регламентованого (санкціонованого) доступу до інформаційних ресурсів ЄАІС Держмитслужби;

— забезпечення захисту інформації на всіх етапах її збору, накопичення, систематизації, обробки, узагальнення та збереження, ведення системи розмежування доступу до інформації, що зберігається в базах даних ЄАІС Держмитслужби, і контроль журналів моніторингу системи захисту;

— моніторинг стану інформаційного обміну між складовими ЄАІС Держмитслужби, ведення системних журналів аудита роботи користувачів, програмних і технічних засобів та стану захищеності складових частин та ЄАІС Держмитслужби в цілому.

1.2 Структура ЄАІС Держмитслужби

До складу ЄАІС Держмитслужби входять такі елементи:

— автоматизована інформаційна система «Центр»;

— АСМО та локальні підсистеми митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, що взаємодіють із АІС «Центр»;

— відомча телекомунікаційна мережа Держмитслужби;

— локальні обчислювальні мережі митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій;

— інформаційно-телекомунікаційний комплекс Держмитслужби «Електронна пошта»;

— адміністративно-правова інформаційна підсистема;

— підсистема інформаційного забезпечення;

— система електронного документообігу Держмитслужби;

— комплексна система захисту інформації;

— підсистема криптографічного захисту інформації;

— система електронного цифрового підпису Держмитслужби.

1. АІС «Центр» вирішує такі основні задачі:

— формування баз даних про митне оформлення товарів та транспортних засобів, інших баз даних, передбачених законодавством України або нормативними актами Держмитслужби та інших центральних органів виконавчої влади, надання цієї інформації для обробки АСМО в підрозділах митного оформлення, у пунктах пропуску через державний кордон або інших структурних підрозділах митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій з використанням відомчої телекомунікаційної мережі;

— обробка інформації та формування інших баз даних, які створюються та використовуються відповідно до законодавства, з метою забезпечення інформаційної підтримки аналізу зовнішньоекономічних операцій;

— обробка інформації з метою виявлення порушень митного законодавства під час митного контролю та пропуску товарів та інших предметів через державний кордон у пунктах пропуску;

— захист інформації від несанкціонованих дій, які можуть призвести до її випадкової або умисної модифікації чи знищення під час її обробки на всіх етапах її життєвого циклу;

— надання користувачам регламентованого (санкціонованого) доступу до інформації, яка зберігається в базах даних АІС «Центр», за допомогою технічних, програмних засобів та відомчої телекомунікаційної мережі;

— інформаційна взаємодія з центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими державними та недержавними установами (організаціями, підприємствами), митними та правоохоронними органами інших країн з використанням захищених каналів зв’язку;

— моніторинг стану інформаційного обміну між складовими ЄАІС Держмитслужби, ведення системних журналів аудита роботи користувачів, програмних і технічних засобів.

До складу АІС «Центр» ЄАІС Держмитслужби входять:

— центральне сховище даних — програмно-технічний комплекс, який складається із серверів, баз даних та програмного забезпечення, призначених для безперервної обробки інформації, ведення та зберігання системних журналів аудита роботи користувачів, системних журналів реєстрації роботи програмних засобів і журналів аудита засобів безпеки;

сервери додатків — програмно-технічний комплекс, який складається із серверів та програмного забезпечення, призначених для безперервного функціонування програмних засобів обробки інформації в режимі реального часу, розміщення файлів в системі, пошуку і пересилання файлів між двома різнорідними автоматизованими робочими місцями ЄАІС Держмитслужби, підтримки папок загального користування та централізованого зберігання файлів, архівування та узгодження змін даних, виконаних окремими користувачами, записування та зберігання системних журналів аудита приймання та передавання інформації, реєстрації роботи програмних засобів і журналів аудита засобів безпеки;

— шлюзові сервери — програмно-технічний комплекс, який складається із серверів та програмного забезпечення, призначених для забезпечення захисту інформації під час її приймання та передавання до центрального сховища даних, а також для попередження можливості блокування доступу до програмноапаратних ресурсів системи;

— центральний сервер обробки даних — програмно-технічний комплекс, який складається з основного та резервних серверів, баз даних, програмного забезпечення, призначених для безперервного виконання операцій з інформаційного обміну між центральним сховищем даних ЄАІС Держмитслужби та серверами баз даних АСМО, записування та зберігання системних журналів аудита приймання-передавання інформації;

— інші сервери та телекомунікаційне обладнання, які можуть використовуватися у разі розширення завдань та функцій ЄАІС Держмитслужби в процесі її розвитку;

— автоматизовані робочі місця користувачів — робочі місця, обладнані програмно-технічними засобами доступу до відповідних ПІК ЄАІС Держмитслужби, призначені для забезпечення користувачам можливості обробляти інформацію відповідно до наданих прав;

— автоматизовані робочі місця адміністратора АІС «Центр» — робочі місця, обладнані технічними засобами та програмним забезпеченням, призначеними для моніторингу системних журналів реєстрації роботи програмних засобів АІС «Центр», аналізу порушень у роботі ЄАІС, налагодження параметрів, необхідних для забезпечення стабільної роботи програмних та технічних засобів АІС «Центр»;

— автоматизоване робоче місце адміністратора реєстрації АІС «Центр»;

— автоматизоване робоче місце адміністратора безпеки АІС «Центр».

Технічні засоби АІС «Центр» розташовуються в службових приміщеннях Регіональної інформаційної митниці Держмитслужби. Адміністрування, матеріально-технічне та програмне забезпечення функціонування АІС «Центр» здійснюється Регіональною інформаційною митницею.

2. АСМО та локальні підсистеми митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій — це сукупність технічних засобів та програмного забезпечення, побудованих за принципом дворівневої клієнт серверної архітектури та призначених для забезпечення обробки інформації в митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, яке розробляється та підтримується Регіональною інформаційною митницею.

Локальні підсистеми формуються безпосередньо митними органами, спеціалізованими митними установами та організаціями, взаємодіючи з АІС «Центр» шляхом двобічного інформаційного обміну. Матеріально-технічне та програмне забезпечення функціонування локальних підсистем, їх адміністрування здійснюються вповноваженими структурними підрозділами митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій.

До складу локальних підсистем можуть у разі необхідності входити сервери обробки даних, сховища даних, сервери додатків, шлюзові сервери, автоматизовані робочі місця користувачів і інші програмні та технічні засоби.

АСМО вирішує такі основні завдання:

— автоматизований обмін електронними даними з декларантами й іншими особами у випадках, передбачених законодавством;

— перевірка накладення декларантами та іншими особами у випадках, передбачених законодавством, та автоматизована підтримка накладення посадовими особами митних органів електронного цифрового підпису;

— здійснення в автоматичному режимі окремих функцій під час проведення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням ВМД на паперовому носії або ЕВМД, а також митного оформлення документів контролю за переміщенням товарів;

— прийняття від декларантів та інших осіб у випадках, передбачених законодавством, і здійснення форматнологічного контролю електронних копій ВМД на паперовому носії або ЕВМД, інших електронних документів та електронних копій документів на паперовому носії, які використовуються для здійснення митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, введення їх до бази даних локальної підсистеми митного органу, автоматизований аналіз ризиків згідно з імплементованими діючими профілями ризику системи управління ризиками;

— автоматизована підтримка виконання посадовими особами митних органів процедур митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, зокрема, внесення до електронних копій ВМД на паперовому носії або ЕВМД, інших електронних документів та електронних копій документів на паперовому носії, які використовуються для здійснення митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, відомостей, що належать до компетенції митних органів, і відміток про виконання митних процедур та осіб, які їх здійснили;

— автоматизована підтримка створення електронних документів та електронних копій документів на паперовому носії посадовими особами митних органів відповідно до їх компетенції;

— ведення бази даних митного органу — основного сховища інформації про митне оформлення — електронних копій ВМД на паперовому носії або ЕВМД, інших електронних документів та електронних копій документів на паперовому носії, що використовуються у процесі митного оформлення, а також даних про виконання окремих митних процедур пiд час митного контролю та оформлення тощо; обмін інформацією з іншими підрозділами митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій із застосуванням криптографічного захисту інформації; формування інформації з метою подальшого введення її до баз даних АІС «Центр»;

— автоматизована підтримка використання в митних органах дозволів уповноважених органів державної влади, які виконують відповідні контрольні функції, у формі електронного документа або електронної копії документа на паперовому носії;

— автоматизована підтримка виконання митних процедур із контролю за переміщенням товарів;

— автоматизований обмін інформацією з АІС «Центр».

АСМО, під час застосування в підрозділах митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій та в пунктах пропуску, розташованих на державному кордоні, забезпечує:

— створення єдиного інформаційно-інструментального середовища митного оформлення;

— уведення інформації до баз даних про транспортні засоби та осіб, які перетнули державний кордон Україні, та інших баз даних, які створюються та використовуються відповідно до чинного законодавства;

— одержання актуальних даних митної статистики, нарахування і перерахування митних платежів і зборів;

— керованість процесом митного оформлення на всіх його стадіях, оперативний контроль і аналіз процесів оформлення;

— ведення й актуалізацію нормативно-довідкової інформації, відомостей щодо заходів тарифного та нетарифного регулювання;

— надання користувачам регламентованого (санкціонованого) доступу до інформації, що зберігається в базах даних АСМО;

— моніторинг системних журналів аудита роботи користувачів, програмних і технічних засобів;

— керування захистом інформації, яка утворюється за допомогою засобів захисту, на всіх етапах роботи з митною інформацією;

— моніторинг адміністратором безпеки журналів аудита системи захисту інформації.

До складу АСМО входять:

— сервери баз даних, які складаються із серверів, баз даних та програмного забезпечення, призначених для обробки інформації та її передавання від центрального сховища даних АІС «Центр» до АСМО та в зворотному напрямку, а також для записування та зберігання системних журналів аудита роботи користувачів та реєстрації роботи програмних і технічних засобів та журналів аудита засобів безпеки;

— термінали для моніторингу оформлення ВМД диспетчера зон митного контролю;

— автоматизоване робоче місце користувача, обладнане програмним забезпеченням для автоматизації процесів обробки інформації про транспортні засоби та осіб, які перетинають державний кордон Україні, товари, митне оформлення яких здійснюється за ВМД, та іншими базами даних, що створюються та використовуються відповідно до законодавства;

— автоматизоване робоче місце адміністратора, обладнане технічними засобами та програмним забезпеченням для надання доступу користувачам до обробки інформації відповідно до наданих прав, моніторингу системних журналів аудита роботи користувачів, налагодження параметрів, необхідних для забезпечення стабільної роботи комплексу;

— автоматизоване робоче місце адміністратора безпеки, обладнане технічними засобами та програмним забезпеченням для керування захистом інформації та моніторингу журналів аудита системи захисту інформації.

АСМО розміщується:

— у службових приміщеннях митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій;

— у службових приміщеннях підрозділів митного оформлення;

— у службових приміщеннях пунктів пропуску на державному кордоні;

— у разі необхідності (для відпрацювання тестування елементів технології митного оформлення товарів і транспортних засобів, перегляду нормативно-довідкової інформації за кодами УКТЗЕД тощо) у структурних підрозділах Держмитслужби.

3. Інформаційний обмін між елементами ЄАІС Держмитслужби забезпечує Відомча телекомунікаційна мережа Держмитслужби (далі - ВТМ) — розподілена телекомунікаційна мережа, яка входить до складу ЄАІС Держмитслужби.

Основними завданнями ВТМ є задоволення потреб у високошвидкісному, надійному, безперебійному та захищеному інформаційному обміні даних в рамках ЄАІС Держмитслужби (доступ до інформаційних ресурсів ЄАІС Держмитслужби, робота з ПІК ЄАІС Держмитслужби, робота з інформаційно-телекомунікаційним комплексом Держмитслужби «Електронна пошта» тощо), створення передумов інтеграції розподілених інформаційних ресурсів ЄАІС Держмитслужби.

Концепція розвитку, структура та порядок супроводження ВТМ ЄАІС Держмитслужби затверджуються відповідними нормативними документами Держмитслужби.

4. Локальні обчислювальні мережі (комп'ютерні мережі) — локальні телекомунікаційні мережі, які входять до складу ЄАІС Держмитслужби та розгорнуті в зоні діяльності митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій (у тому числі територіально відокремлених підрозділах), об'єднуються за допомогою ВТМ і використовуються для роботи в рамках ЄАІС Держмитслужби.

Побудова, модернізація та порядок використання обладнання й ресурсів комп’ютерних мереж затверджуються відповідними нормативними документами Держмитслужби.

5. Інформаційно-телекомунікаційний комплекс Держмитслужби «Електронна пошта» (далі - ІТК «Електронна пошта») забезпечує обмін електронними поштовими повідомленнями між користувачами ЄАІС Держмитслужби, забезпечує доступ до документоорієнтованих баз даних і складається з головного інформаційно-телекомунікаційного комплексу та регіональних інформаційно-телекомунікаційних комплексів.

Основними завданнями ІТК «Електронна пошта» є забезпечення надійного та безперебійного обміну електронними поштовими повідомленнями між користувачами ЄАІС Держмитслужби, забезпечення організації документоорієнтованих баз даних та доступу до них, створення передумов для побудови транспортної інфраструктури електронного документообігу Держмитслужби.

Концепція розвитку, структура та порядок супроводження ІТК «Електронна пошта» затверджуються відповідними нормативними документами Держмитслужби.

6. Адміністративно-правова інформаційна підсистема забезпечує управління митними органами на всіх рівнях, контроль і дотримання законності під час автоматизованого митного оформлення.

Основними завданнями підсистеми є автоматизація процесів:

— боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил;

— обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

— тарифного регулювання й управління;

— експортно-імпортного контролю;

— антидемпінгового й антимонопольного контролю;

— фінансово-валютного контролю;

— оперативної служби;

— бюджетного фінансування;

— збирання коштів у бюджет;

— кадрової служби;

— правової служби;

— нормативно-довідкової служби (функції ведення нормативно-довідкової бази даних, класифікаторів та довідників ЄАІС Держмитслужби).

Підсистема інформаційного забезпечення ЄАІС Держмитслужби включає в себе:

— комплекс технічного забезпечення;

— загальносистемне програмне забезпечення;

— нормативно-правове забезпечення;

— науково-методичне забезпечення;

— організаційне забезпечення системи;

— систему адміністрування та контроль функціонування програмно-технічних засобів;

— систему навчання та підвищення кваліфікації працівників (в тому числі і дистанційну форму навчання).

7. Система електронного документообігу (проектується та розробляється) Держмитслужби повинна забезпечувати автоматичне пересилання, реєстрацію та оброблення документів у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, контроль за їх виконанням, ведення електронного архіву документів.

Структура та положення про систему електронного документообігу затверджуються відповідними нормативними документами Держмитслужби.

8. Комплексна система захисту інформації (проектується та розробляється) повинна забезпечувати захист державних інформаційних ресурсів в автоматизованих системах, що входять до складу ЄАІС Держмитслужби, шляхом впровадження комплексу технічних, програмних, криптографічних, організаційних та інших заходів і засобів комплексної системи захисту інформації, спрямованих на забезпечення конфіденційності, цілісності, доступності, керованості інформації.

Комплексна система захисту інформації ЄАІС Держмитслужби повинна реалізувати єдину політику безпеки інформації в Держмитслужбі, що дозволить здійснювати автоматизовану обробку інформації з обмеженим доступом в Держмитслужбі відповідно до нормативних та законодавчих актів України в галузі захисту інформації.

До складу Комплексної системи захисту інформації ЄАІС Держмитслужби входять такі системи:

— інформаційна система ідентифікації та автентифікації користувачів ЄАІС Держмитслужби;

— антивірусна система захисту інформації в ЄАІС Держмитслужби;

— інформаційна система здійснення цілодобового контролю за станом політики безпеки і доступу до інформаційних ресурсів в ЄАІС Держмитслужби;

— інформаційна система обміну інформацією в ЄАІС Держмитслужби;

— інформаційна системи моніторингу функціональних елементів ЄАІС Держмитслужби та інформаційної системи виявлення і управління інцидентами.

До категорій ресурсів, що підлягають захисту, належать:

— інформаційні ресурси: бази даних, файли даних, технічна документація, настанови користувачів, операційні процедури та процедури підтримки;

— програмні ресурсі: прикладне програмне забезпечення, системне програмне забезпечення, інструментальні засоби та утиліти;

— технічні ресурси: мережеві сервери, немережеві робочі станції, мережеві робочі станції, локальні запам’ятовуючі пристрої, мережеві запам’ятовуючі пристрої, локальні друкувальні пристрої, мережеві друкувальні пристрої, мережеві розподільні компоненти, мережеві пристрої керування, мережеві інтерфейси, комутаційні протоколи, зовнішні носії даних.

Робота щодо наповнення та зберігання інформаційних ресурсів баз даних у ЄАІС Держмитслужби здійснюється після створення умов, які повинні відповідати рівню конфіденційності інформації та виключати можливість несанкціонованого використання інформації і забезпечувати збереження матеріальних носіїв.

1.3 Органи управління та інформаційна взаємодія в ЄАІС Держмитслужби

Органами управління ЄАІС Держмитслужби, які забезпечують розв’язання організаційних та технічних завдань із функціонування ЄАІС Держмитслужби, є структурні підрозділи митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, що відповідають за функціонування елементів ЄАІС Держмитслужби.

Для керівництва ЄАІС Держмитслужби створена спеціалізована Регіональна інформаційна митниця (м. Київ), яка є утримувачем АІС «Центр» та систем інформаційної взаємодії між митницями України [30].

Інформаційна взаємодія в ЄАІС Держмитслужби проводиться між АІС «Центр» та АСМО і локальними підсистемами митних органів засобами ІТК «Електронна пошта» та реплікації баз даних з використанням ВТМ та засобів криптографічного захисту інформації.

1. Від локальних підсистем до АІС «Центр» надходить:

— інформація з електронних копій документів, які подаються митним органам декларантами та іншими особами у випадках, передбачених законодавством;

— інформація щодо контролю за переміщенням вантажів, яка заноситься посадовими особами митних органів з використанням ПІК ЄАІС Держмитслужби;

— інша інформація, яка створюється або накопичується при виконанні митними органами покладених на них функціональних обов’язків;

— інформація з електронних журналів системи захисту інформації з моніторингу та аналізу порушень конфіденційності, цілісності, доступності, несанкціонованого використання інформації, що циркулює в ЄАІС Держмитслужби.

2. Локальні підсистеми отримують від АІС «Центр»:

— інформацію щодо митного оформлення товарів і транспортних засобі та контролю за переміщенням вантажів;

— класифікаційно-довідкову інформацію;

— службову інформацію, необхідну митним органам, спеціалізованим митним установам та організаціям для виконання покладених на них функціональних обов’язків.

3. Доступ до інформаційних ресурсів ЄАІС Держмитслужби здійснюється за допомогою ПІК ЄАІС Держмитслужби та іншого програмного забезпечення з відповідними правами доступу та з використанням засобів ідентифікації та автентифікації.

4. Обмін інформацією в межах ЄАІС Держмитслужби здійснюється наступним чином:

а) Для синхронізації інформації, що міститься в базах даних, між віддаленими підрозділами та основною базою даних митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій, а також відправки електронних копій документів до даних АІС «Центр» використовуються засоби АСМО, такі як звичайний вивід, черги виводу, механізм синхронізації платіжних документів.

б) Реплікація інформації з АІС «Центр» до локальних підсистем, а також інформаційний обмін між локальними підсистемами здійснюються з допомогою WEB — сервісів та FTP — серверів з використанням ВТМ.

5. Обмін інформацією зовнішніх користувачів з ЄАІС Держмитслужби здійснюється наступним чином:

а) Обмін інформацією з центральними органами виконавчої влади, іншими недержавними установами (організаціями, підприємствами) — суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, митними та правоохоронними органами інших країн Держмитслужба здійснює згідно із законодавством України, в порядку, затвердженому Держмитслужбою, на підставі двосторонніх угод про інформаційну взаємодію (спільних наказів або інших двосторонніх актів) або інших нормативно-правових актів та відповідно до протоколів до них, якими визначаються регламент, структура та формати обміну інформацією.

б) Обмін інформацією з інформаційних систем державних установ (організацій, підприємств) з ЄАІС Держмитслужби здійснюється шляхом:

— використання спільних з іншими державними органами інформаційних систем, які, як правило, на мережевому рівні фізично відокремлені від ЄАІС Держмитслужби;

— підключення автоматизованих робочих місць зовнішніх користувачів до ВТМ Держмитслужби та надання регламентованого доступу до інформаційних ресурсів ЄАІС Держмитслужби;

— передачі/приймання інформації з використанням електронних комунікацій (ІТК «Електронна пошта», електронна пошта в мережі Інтернет; Web-сайт тощо). Якщо телекомунікаційна мережа організації, з якою здійснюється обмін, на мережевому рівні фізично відокремлена від ВТМ Держмитслужби, то для забезпечення зв`язку між внутрішньою та зовнішньою (загальнодоступною) телекомунікаційними мережами використовується інформаційна система обміну інформацією в ЄАІС Держмитслужби;

— використання машинних носіїв інформації для передачі даних.

в) Обмін інформацією недержавних установ (організацій, підприємств) з ЄАІС Держмитслужби здійснюється шляхом:

— передачі/приймання інформації з використанням електронних комунікацій (ІТК «Електронна пошта», електронна пошта в мережі Інтернет; Web-сайт тощо). Якщо телекомунікаційна мережа організації, з якою здійснюється обмін, на мережевому рівні фізично відокремлена від ВТМ Держмитслужби, то для забезпечення зв`язку між внутрішньою та зовнішньою (загальнодоступною) телекомунікаційними мережами використовується інформаційна система обміну інформацією в ЄАІС Держмитслужби;

— використання машинних носіїв інформації для передачі даних.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ТА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ЗАДАЧ ПЕРСОНАЛУ В КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ МИТНИЦІ

2.1 Сутність регламентації діяльності митних органів України

Створення автоматизованих інформаційних систем на базі комп’ютерних технологій можливо тільки при наявності розробленої структурної регламентації діяльності установи, яка визначає інформаційні потоки, створювані основною діяльністю установи.

Регламентація діяльності й регламентні документи — це сукупність норм, правил, стандартів і процедур, що обмежують і визначають форми діяльності в суспільствах з розвиненим поділом праці [38].

До регламентації відносяться не тільки юридичні норми й правила, тобто звід державних законів, підзаконних актів (указів та ін.), але й різноманітні внутрішньогалузеві інструкції, положення, оргструктури, регламенти підприємств і організацій, промислові стандарти (ДСТУ, СНІП і т.д.).

Регламентація — це спосіб організації правового регулювання суспільних відносин за допомогою наділення їх учасників суб'єктивними юридичними правами й обов’язками.

Регламент — це серйозний інструмент підвищення якості роботи організації. Потреба в регламентації діяльності з’являється тоді, коли розмір бізнес-процесів збільшується й число керованих об'єктів — процесів, проектів і співробітників збільшуються настільки, що керівництву стає складно управляти. Для підвищення ефективності діяльності установи чи компанії й зменшення конфліктних ситуацій необхідно встановити чіткий порядок розподілу обов’язків і відповідальності - тобто регламентувати діяльність. Якщо управлінські впливи залишаються неформальними, а повноваження й відповідальність фіксуються на рівні слів, то невизначені області будуть постійно створювати конфліктні ситуації або помилки.

Необхідно аналізувати, що й коли потрібно регламентувати, як впроваджувати регламентуючі документи і як вибрати найбільш просту й у теж час достатню структуру регламентуючих документів.

У більшості установ і компаній регламентацією діяльності організації займаються кадрові підрозділи. Часто більшість організаційних документів (положень про підрозділи, посадових інструкцій) і регламентів створюється фахівцями в області персоналу. Це по суті є невірним, з врахуванням того, що регламентація й регламентаційні документи є інструментом лінійного топ-менеджера. При створенні й актуалізації регламентів повинні бути призначені відповідальні менеджери, в мотивацію яких повинні бути закладені коефіцієнти актуальності регламентної документації.

Головним регламентуючим документом установи або компанії є положення про область діяльності - інструкція, що встановлює загальний порядок виконання робіт у виділеній області діяльності. У положенні про область діяльності встановлюються цілі, які потрібно досягти організації в даній області діяльності, принципи організації робіт, границі бізнес-процесів, реалізовані в рамках області діяльності, суб'єкти, що приймають участь у реалізації бізнес-процесів, і принципи розмежування відповідальності між ними.

Технологічний регламент — це інструкція, що встановлює вимоги до виконання бізнесу-процедури. В інструкції більш глибоко, ніж у головному регламенті розкриваються способи виконання дій (технологія виконання), які повинен виконати виконавець для одержання необхідного результату.

Методичні матеріали — це інструкції, у яких описуються рекомендації як щонайкраще виконати роботи в рамках області діяльності, бізнес-процесу, бізнес процедури якого-небудь бізнес-процесу. Методичні матеріали носять рекомендаційний характер, викладаються в оповідальній формі й можуть містити опис прикладів правильного виконання

Регламентація діяльності - це встановлення чітких правил виконання робіт (функцій). Для персоналу це насамперед посадові інструкції (регламенти), положення про підрозділи й регламенти бізнес-процесів (адміністративні регламенти) Для того щоб регламентувати діяльність організації, необхідно регламентувати наступні об'єкти — процеси й проекти. Але для створених регламентів необхідно витримувати наступні принципи [38]:

— регламентацію діяльності необхідно проводити там, де це необхідно з погляду доцільності. Регламентація всіх областей діяльності викликає непотрібні витрати праці й зайво бюрократизує організацію. Якщо регламент створений, то він повинен бути актуальним і його виконання повинне контролюватися, інакше сенсу в такому регламенті не буде;

— оскільки регламент є допоміжним інструментом керування, призначеним для співробітників компанії, то він повинен бути простим і коротким.

Основними видами регламентних документів є наступні [38]:

1. Положення про підрозділ (регламент підрозділу).

Основним регламентом з погляду визначення й розподілу повноважень між підрозділами — є положення про підрозділ. Положення про підрозділ містить набір функцій, закріплених за підрозділом і опис взаємодії з іншими підрозділами. Фактично положення про підрозділ — це регламент, що встановлює напрямки діяльності даного підрозділу, його функції, організаційну структуру (підрозділи або посадові особи, що входять у його склад), структуру керування (хто є керівником, хто його призначає, хто його заміщає), взаємодію з іншими підрозділами або посадовими особами.

Основною проблемою при створенні повноважень про підрозділи є їхня повнота й узгодження між собою положень для різних підрозділів. На жаль, у більшості державних установ України процес створення положень про підрозділи йде зверху вниз й не ґрунтується на глибокому аналізі бізнес-процесів.

Процесний підхід може змінити алгоритм створення положень про підрозділ. У цьому випадку споконвічно регламентуються процеси, а потім із процесів функції розподіляються по підрозділах і закріплюються в положеннях про підрозділ. У цьому випадку положення про підрозділи виходять взаємопогоджєні й відповідаючі поточній діяльності.

Іноді можна почати розподіл функцій між підрозділами, сформувавши загальну концепцію керування в компанії, де зафіксувати основні процеси й визначити принципи побудови організаційної структури, а у вже на основі даної концепції почати створення положень про підрозділи через подальшу деталізацію й регламентацію бізнес-процесів.

Фактично концепція управління в установі та бізнес-компанії - це регламент верхнього рівня, що встановлює принципи розподілу відповідальності між суб'єктами, організаційну структуру, побудовану на підставі даних принципів, зони відповідальності й повноваження суб'єктів

2. Регламенти бізнес-процесу (адміністративний регламент, регламент ділового процесу, регламент адміністративно-управлінського процесу)

Один зі способів закріплення процесів у компанії є регламентація. Регламент бізнес-процесу фіксує зони повноважень і відповідальності в процесі й визначає способи взаємодії підрозділів. Однією з помилок регламентації процесів є зайва деталізація, що утруднює зміни й робить регламенти процесу важкими для сприйняття.

Фактично регламент процесу являє собою регламент маршрутизації потоку робіт між виконавцями. Також можна зустріти наступне визначення регламенту бізнес-процесу (виконання робіт) — це інструкція, що встановлює послідовність реалізації одного бізнесу-процесу. У регламенті бізнес-процесу встановлюються границі даний бізнес-процесу: ініціююча подія, результат виконання процесу, тимчасові обмеження, відповідального за процес, відповідального за контроль виконання вимог регламенту процесу, а також вимоги до виконання складових частин бізнес-процесу — бізнес-процедур (виконавець, вхід (ініціююча подія й використовувані дані), дії, виконувані виконавцем, вихід (результат і напрямки використання), тимчасове обмеження виконання процедури й можливих виключення (варіанти виконання дій).

Іноді для спрощення регламентів процесів досить зафіксувати регламентом взаємодію підрозділів між собою, визначивши строки й результати на вході й виході підрозділів. Тут регламент процесу дуже тісно стикається з положенням про підрозділ. І якщо в положенні про підрозділ у першу чергу приділяється увага складу функцій підрозділу, то в регламенті бізнес-процесу основна увага приділяється логіці маршрутизації робіт в установі чи компанії.

Якщо докладно регламентувати процес, то він буде складатися з безлічі регламентів окремих процедур, які будуть об'єднані загальною логікою. Регламенти процедур фіксують діяльність співробітників — учасників процедури і як правило використовуються при необхідності строгої регламентації особливо критичних дій процесу або у випадку його великої частоти виконання.

Регламентна документація по процесу повинна підкорятися основним принципам регламентації, тому можна рекомендувати в загальному випадку регламентувати взаємодію між підрозділами й тільки у випадку особливо відповідальних процедур створювати регламенти процедур.

3. Посадові інструкції (посадовий регламент)

Закріплення посадових обов’язків співробітників провадиться у формі посадових інструкцій (зараз у держслужбі прийнята назва — посадовий регламент). Посадова інструкція в обов’язковому порядку повинна бути присутньою у держустанові та бізнес-компанії. Фактично посадова інструкція (регламент) — це організаційний документ (регламент), що встановлює напрямки діяльності посадової особи, його функції (посадові обов’язки), кваліфікаційні вимоги до співробітника, що займає дану посадову позицію, вказівку, чим повинен керуватися даний співробітник при виконанні своїх посадових обов’язків, порядок призначення й звільнення з посади, вищестоящі й підлеглі співробітники, права й відповідальність співробітника.

4. Інші види регламентних документів

Один з використовуваних типів регламентуючих документів — це розпорядчі документи (накази, розпорядження, службові записки, рішення, протоколи й т.п.). Ці регламентуючі документи використовуються або для розподілу окремих непроцесних робіт, або для змін в існуючій регламентній документації. Такими регламентними документами можна регламентувати окремі дії, але для системної регламентації вони не підходять, за винятком затвердження, скасування або зміни існуючої регламентної документації.

Види розпорядчих регламентуючих документів:

— Наказ по основній діяльності - фіксує управлінський вплив Першої особи установи чи компанії, звернене до її співробітників;

— Розпорядження — фіксує управлінський вплив заступника Першої особи, звернене до працівників установи, або керівника структурного підрозділу, звернене до працівників підрозділу;

— Доручення є управлінським впливом керівника, яке було надане усно або письмово (у вигляді резолюції на документі) й поставлене на контроль виконання.

Регламентуючими документами, за допомогою яких керівництво управляє ресурсами, установлює правила (границі, обсяги, строки) витрат або надходження ресурсів Компанії - є всі плани й звіти про їхнє виконання.

Основними правовими документами, які регламентують правову та організаційну діяльність МОУ є:

— новий Митний Кодекс (МК) України від 2002 р. 1];

— Постанова КМУ «Про державну митну службу України» від 2007 р. 11];

— Регламент Державної митної служби України від 2007 р. [15].

2.2 Організаційна регламентація менеджменту митними структурами регіональної митниці

Організаційна регламентація менеджменту митними структурами регіональних митниць визначається наступними документами Держмитслужби відносно структури та задач підрозділів регіональних митниць України, уточненими в квітні 2010 року:

1. Про затвердження Класифікатора митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій // ДМСУ, Наказ від 26 квітня 2006 року N 335 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 30 квітня 2010 року N 430)

2. Про затвердження Примірної структури регіональної митниці, митниці та Вимог до штатної структури регіональної митниці, митниці // ДМСУ, Наказ від 29 квітня 2010 року N 424 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 432)

3. Про затвердження Примірного положення про відділ контролю за переміщенням товарів регіональної митниці, митниці // ДМСУ, Наказ від 30 листопада 2006 року N 1071 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 6 травня 2010 року N 442) — Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010

4. Про затвердження Примірного положення про відділ інформаційної роботи та митної статистики регіональної митниці, митниці // ДМСУ, Наказ від 6 червня 2005 року N 487 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 5 травня 2010 року N 434)

5. Про затвердження Примірного положення про підрозділ митного оформлення регіональної митниці, митниці // ДМСУ, Наказ від 18 липня 2008 року N 794 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 439)

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой