Використання преміксів та балансуючих кормових добавок при організації повноцінної годівлі корів протягом виробничого циклу

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Сельскохозяйственные науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Подільський державний аграрно-технічний університет

Біотехнологічний факультет

Кафедра годівлі, розведення тварин

і технології кормів

Робота

З дисципліни: «Годівля сільськогосподарських тварин і технології кормів»

На тему:

«Використання преміксів та балансуючих кормових добавок при організації повноцінної годівлі корів протягом виробничого циклу»

Виконав: Студент 2-го курсу БТФ

Пшеничний Олег Анатолійович

Кам. -Подільський

2014

План

Вступ

1. Огляд літератури

1.1 Годівля корів у перші дні після отелення

1.2 Організація повноцінної годівлі дійних корів

1.3 Норми введення преміксів

1.4 Спосіб приготування комбікорму для молочних корів

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Сучасний етап розвитку тваринництва характеризується активним процесом інтенсифікації. Збільшення продуктивності тварин, поліпшення якості продукції, значне підвищення рівня використання поживних речовин корму, потоковість, механізація і автоматизація, висока рентабельність, різке підвищення продуктивності праці - головні ознаки промислової технології виробництва продуктів тваринництва.

Проблема повноцінної годівлі сільськогосподарських тварин в останні роки у зв’язку з інтенсифікацією тваринництва набуває все більшого значення. Доведено, що важливо не тільки задоволення потреби тварин в основних чинниках харчування, але і співвідношення в раціоні окремих поживних речовин (цукрово-протеїнове, енерго-протеїнове, кислотно-лужну), відсутність в кормах антипоживних і токсичних речовин.

Досвід організації годівлі тварин в умовах промислової технології показав, що забезпечити вищий рівень повноцінності годівлі взагалі неможливо без застосування комплексу біологічно активних речовин. Таким чином, інтенсифікація тваринництва призвела до прискореного розвитку промисловості мікробіологічного та хімічного синтезу по виробництву кормових вітамінів, амінокислот, макро-і мікроелементів, ферментів, антибіотиків, карбаміду і амонійних солей, транквілізаторів, гормонів, антиоксидантів, детергентів, нітрофуранів та деяких інших органічних і неорганічних біокаталізаторів.

Премікс-наповнювач збагачений БАР. В якості наповнювача використовують відходи борошномельного і круп’яного виробництва, і трав’яного борошна. З БАР включають вітаміни, солі, мікроелементи.

Склади преміксів та комбікормів розробляються на основі сучасних наукових досліджень про потреби організму тварини в енергії, білку, амінокислотах, вітамінах, макро-та мікроелементів, ферменти і інших елементах живлення з урахуванням виду, рівня продуктивності, статі і віку тварин.

Виробництво біологічно активних речовин має спиратися на наукові дослідження методів їх застосування, контроль за якістю тваринницької продукції і післядією.

У нашій країні проведено великі дослідження з вивчення ефективності застосування в тваринництві різних кормових препаратів біологічно активних речовин.

Необхідно особливо підкреслити, що комплекси біологічно активних речовин здатні знижувати витрата тваринами протеїну корму на одиницю продукції в результаті підвищення повноцінності харчування.

Відомо, що поживний ефект суміші кормів виявляється дещо іншим, ніж ефект суми входять до неї входять. Можна допустити, що це теоретичне положення зберігає своє значення і при складанні сумішей біологічно активних речовин, в такому випадку прагнення до створення таких комплексів, які забезпечували б продуктивний ефект вище суми результатів дій окремих компонентів, має стати основним принципом у розробці рецептів комплексу (преміксів).

1. Огляд літератури

1.1 Годівля корів у перші дні після отелення

Годівля корів у перші дні після отелення залежить від їх стану і характеру годування перед отеленням. Якщо отелення пройшов нормально і новотільна корова почувається добре, то в годуванні не потрібно робити обмежень, тим більше, якщо перед отеленням не скорочували дачу кормів. Сіно, сінаж і високоякісний силос в цей час можна давати досхочу. Однак повну норму концентратів і коренеплодів слід давати не раніше, ніж через тиждень після отелення.

Обмеження в згодовуванні цих кормів — профілактична міра проти надмірного напруження роботи молочної залози і можливого її запалення. Дуже рясне годівля корів до і після отелення, особливо дача великої кількості концентрованих кормів, може викликати втрату апетиту, розлад травлення, загрубіння виміні, мастит, в окремих випадках пологовий парез. Це найбільше відноситься до високопродуктивним, добре вгодованим коровам, яких після отелення треба годувати помірно. При організації годівлі новотільних корів особливу увагу слід звертати на якість кормів. У перші дні після отелення за вим’ям потрібен ретельний догляд. У цей час воно еластичне і тверде. Ретельне видоювання — необхідна міра якнайшвидшого доведення виміні до нормального стану. Набряки виміні, які найчастіше бувають у першотілок і високопродуктивних корів, при правильному годуванні і змісті тварин зазвичай через 4 — 5 днів зменшуються, а через 7 — 10 днів повністю зникають. Неправильна годівля новотільних корів іноді викликає важке захворювання — ацетонемія, або кетоз. В крові та сечі з’являється підвищена кількість ацетонових тіл, знижується вміст глюкози в крові.

Кетоз супроводжується втратою живої маси, погіршенням апетиту, швидким зниженням надоїв і нервовими розладами. Однією з причин виникнення кетозу може бути білковий перегодовування і брак в раціонах енергії і легко перетравних вуглеводів. Роздоювати корів необхідно з перших днів після отелення. До кінця профілакторного періоду в корови має бути нормальне вим’я і досить висока продуктивність. Під раздою увазі комплекс заходів, спрямованих на підвищення молочної продуктивності корів протягом усієї лактації. До них відносяться: організація нормованого повноцінної годівлі, застосування правильного доїння з масажем виміні, гарне утримання тварин та ін. Безпосередньо роздій проводиться в перші 100 днів лактації. На цей період припадає 40 — 50% молочної продуктивності за лактацію.

У цей час домагаються отримання від корів максимального добового удою і прагнуть, якомога довше утримати його. Під час роздоювання коровам, крім необхідної кількості кормів на фактичний удій, дають аванс на збільшення надоїв у розмірі 2 — 3 корм. од. в день. Аванс на роздій дають до тих пір, поки корови відповідають на нього підвищенням надоїв. Після цього раціони поступово приводять у відповідність з фактичним удоїм.

При годівлі високопродуктивних корів авансування не має значення, оскільки вони після отелення зазвичай продукують молока значно більше, ніж з'їдають кормів. Завдання полягає в тому, щоб забезпечити максимальну поедаемость високоякісних кормів при збалансованості раціонів, не викликаючи розлади травлення. Підвищення споживання поживних речовин коровами при розд може бути досягнуто поліпшенням якості кормів, застосуванням різних прийомів підготовки їх до згодовування, підвищенням концентрації енергії в розрахунку на 1 кг сухої речовини раціону.

Концентрацію енергії збільшують з підвищення надоїв, при цьому зменшують вміст клітковини в раціоні. На промислових фермах застосовують, як правило, дворазове годування і доїння. Це пов’язано з необхідністю зниження витрат праці на виробництво молока, хоча при такому режимі отримують продукції кілька менше, ніж при триразовому. При дворазовому годуванні перетравність поживних речовин раціонів нижче на 2 — 3% в порівнянні з триразовим. На цю ж величину більше витрати корму на одиницю продукції. На великих фермах організують поточно-цехову систему виробництва молока. Виділяється цех сухостійних корів і цех отелення. Іншу частину корів залежно від рівня продуктивності і фізіологічного стану розбивають на групи, які містять в окремих секціях. Основні корми раціону — подрібнене сіно чи різка, сінаж і силос, а також частина коренеплодів і концентратів — згодовують у складі загальної кормосуміші.

Високопродуктивним коровам додатково роздають коренеплоди чи для них виготовляють спеціальну кормосуміш. Концентрати, що не увійшли до складу кормосуміші, згодовують індивідуально з урахуванням продуктивності корів. При доїнні корів на доїльної майданчику концентрати згодовують під час доїння. Годівля корів концентратами під час доїння не робить негативного впливу ні на молокоотдачу, ні на величину удою. В доїльному залі час перебування корів обмежена, тому, щоб високопродуктивні тварини могли більше спожити концентратів, доцільно згодовувати їх в гранульованому вигляді. Встановлено, що швидкість поїдання гранульованих кормів в півтора рази вище, ніж розсипних. Заслуговує на увагу згодовування концентратів в зволоженому вигляді. Повноцінність годівлі молочної худоби різко зростає при згодовуванні концентратів у вигляді комбікормів, а раціони балансують по деталізованим нормам запровадженням преміксів.

1.2 Організація повноцінної годівлі дійних корів

Організація повноцінної годівлі дійних корів повинна базуватися перш за все на знанні потреби тварин в енергії, поживних і біологічно активних речовинах в залежності від віку, живої маси та рівня продуктивності в різні періоди лактації.

Відомо, що за період лактації при надої від 4 до 6 тис. кг молока корова виділяє з молоком від 10 до 15 тис. МДж енергії, 144−220 кг білку, 150−300 кг жиру, 200−300 кг цукру, 6−9 кг кальцію і 4,5−7 кг фосфору. А продуктивність окремих тварин може сягати 15−18 тис. кг молока за лактацію. Інтенсивність обмінних процесів у таких тварин дуже висока. Протягом лактації інтенсивність синтетичних процесів в організмі дійних корів суттєво змінюється. Так, в перші місяці після розтелення під дією нейрогуморальних факторів інтенсивність утворення молока наскільки висока, що високопродуктивні тварини не можуть за рахунок самих кормів забезпечити потребу в поживних речовинах для синтезу молока. Тому на початку лактації значна частина молока утворюється за рахунок мобілізації поживних речовин організму.

Цей процес, як правило, характерний для перших 8−10 тижнів лактації, коли корови можуть втрачати щоденно до 750 г живої маси, а іноді і 1 кг. але ці втрати повинні бути відновлені в більш пізній стадії лактації. Поживні речовини, які необхідні для синтезу молока, поступають в молочну залозу з кров’ю. Орієнтовно із 140 г поживних речовин, що надійшли з кров’ю, утворюється 120 г органічних речовин молока, а це означає, що для утворення 1 кг молока необхідно, щоб через молочну залозу пройшло біля 400−500 л крові. Тобто всі обмінні процеси в дійних корів край інтенсивні, особливо в перші 2−3 місяці лактації. Якщо в цей період високу молочну продуктивність забезпечують високий рівень годівлі і нейрогуморальні фактори, то в подальшому, коли нейрогуморальна регуляція слабшає, залишається тільки фактор повноцінної годівлі, який повинен забезпечити підтримку високого рівня молокопродукції і відновлення живої маси.

Але пізніше знову починають діяти нейрогуморальні фактори, нова тільність (це вже на 7-му місяці лактації) починає пригнічувати молоко утворення, починає збільшуватись плід. Зниження молокопродукції в цей час не означає, що необхідно знижувати рівень годівлі, чи повноцінність раціонів. Для збільшення маси плоду і формування його тканин також необхідний високий рівень годівлі. Зміна факторів, які визначають рівень і характер продуктивності протягом виробничого циклу, створює необхідність виділити в ньому відокремлені періоди, які принципово відрізняються підходом і заходами організації раціональної годівлі. Такими періодами можуть бути: період становлення лактації, роздій, період найвищої продуктивності, спад лактації і сухостійний період.

Період становлення лактації точніше було б назвати «підготовка і початок лактації». Тому що становлення лактації іде протягом всієї лактації і може значно відрізнятися попередня лактація від слідуючої. Підготовка до лактації починається в сухостійний період. Саме тут за рахунок достатньої і повноцінної годівлі забезпечується не тільки ріст плоду, а й відновлення живої маси, яка була втрачена в період лактації у повновікових корів або забезпечення достатніх темпів росту для молодих корів. При розгляді питання годівлі корів у сухостійний період ми вже відзначали, що необхідно в цей період досягнути середньої вгодованості корів перед розмелом. Ожиріння корів не тільки не бажане, але і шкідливе. З точки зору годівлі перед розмелом необхідно привчити корів до споживання великої кількості концкормів.

Коровам і первісткам зразу після розтелу дають відро пійла з 0,5−1 кг пшеничних висівок і комбікорму. В перші 2−3 дні після розтелу тваринам забезпечують в годівницях сіно високої якості вволю і 1−1,5 кг концентрованих кормів. В послідуючі дні в раціон поступово включають соковиті корми, а влітку зелену масу; концкорми і грубі та соковиті і зелену масу нормують так, щоб з 10−15 дня корови були переведені на повнораціонне живлення у відповідності з рівнем молочної продуктивності.

Перехід на повний раціон в більш ранні строки може привести до небажаних ускладнень в органах травлення або молочній залозі. Власне «роздоювання» корів починають після переходу на повний раціон у відповідності з їх надоями.

Дорослих корів за існуючої технології переводять із родильного відділення до цеху роздоювання. Первісток окремо концентрують в групи перевіряємих первісток, де їх утримують протягом трьох місяців. Це дозволяє виявити потенційні продуктивні можливості кожної первістки. Сутність роздоювання корів полягає в тому, що тварини одержують до раціону, який забезпечує наявний рівень продуктивності, додаткову кількість кормів.

Якщо на додатковий корм тварина відповідає збільшенням добового надою, то кількість кормів знову збільшують. Так поступають до тих пір, доки добовий надій не перестане збільшуватися. Як правило, роздоювання продовжується 2−3 місяці. Надлишкова даванка корму порівнюючи з нормою після роздоювання не виправдовує себе молочною продуктивністю і може привести до небажаних перевитрат кормів, зайвому відкладенню жиру в тілі. В залежності від розміру резервних кормів і потенційних можливостей тварин в стаді, роздоювати корів можна великими або малими добавками кормів. В першому випадку коровам дають добовий аванс додаткового корму в розмірі 2−3 корм. од., в другому — 1 корм. од. Роздоювання великими добавками кормів дає кращі результати і має позитивні наслідки в подальшому перебігу лактації. Теоретичні основи годівлі корів при роздоюванні були розроблені в середині 30-х років І.С. Поповим на основі довгострокового науково-господарського досліду, який було проведено в радгоспі «Першотравневий» Московської області.

Узагальнення практичного досвіду в молочному скотарстві показує, що корови живою масою 400−500 кг з річними надоями 2500−3000 кг молока в умовах нормованої годівлі можуть бути роздоєні за одну лактацію на 800−1000кг молока, за послідуючу на 400−600 кг. Значно менші добавки молока одержують при роздоюванні тварин, які мають продуктивність 4500−5000 кг молока. Стадо корів з продуктивністю 6000−8000 кг молока створюють шляхом відбору кращих тварин на фоні безперебійної повноцінної годівлі за типовими раціонами.

1.3 Норми введення преміксів

Як і для інших видів тварин, найбільш ефективним і перспективним способом поповнення нестачі біологічно активних речовин у раціонах великої рогатої худоби є збагачення комбікормів концентратів спеціальними преміксами.

Поки ще не розроблено науково обгрунтованих рецептів преміксів для лактуючих, сухостійних корів та молодняку?? великої рогатої худоби. Премікси, що випускаються промисловістю комбікормової для цього виду тварин, не випробувані в дослідах. Враховуючи важливість повноцінної годівлі великої рогатої худоби, у ВИЖ були поставлені завдання розробити рецепт преміксів для сухостійних корів та вивчити його ефективність у дослідах на тваринах, а також перевірити ефективність преміксу П60−1, що випускається комбікормової промисловістю для добавки до комбікормів для корів та бугаїв-плідників.

Ці завдання вирішувалися в двох дослідах на сухостійних, коровах (Денисов Н. І., Кирилов М. П., Ілюхіна Л. А.,. Сабіров А. X.)

Рецепти вітамінно-мінеральних преміксів розробляли, виходячи з потреби відповідної групи тварин (з урахуванням їх фізіологічного стану та рівня продуктивності) у вітамінах і мікроелементах і фактичного вмісту цих речовин у кормах. основного раціону і в інгредієнтах комбікормів. Причому враховувалося фактичне (за даними аналізів) вміст цих елементів у кормах господарств, де велися досліди, за ряд попередніх років. Так, виявилося, що потреба тварин у каротині за рахунок кормів покривалася на 34% (з коливаннями по роках від 20 до 35%), а загальна кількість мікроелементів в кормах, практично покриває потреби тварин.

Однак при розробці рецептів преміксів в один з них (премікс № 2 в першому досвіді) ввели більш високі в порівнянні з профілактичними кількості цинку, марганцю, кобальту і йоду, так як згідно з даними В. Т. Самохіна та ін (1968) норми потреби в цих елементах для високопродуктивних корів занижені.

премікс кормовий годівля корова

1.4 Спосіб приготування комбікорму для молочних корів

Спосіб приготування комбікорму для молочних корів включає додавання в склад комбікорму сорбенту, що містить активний компонент фероцин. Як компонент комбікорму для молочних корів використовують фероцинвмісні відходи виробництва, які висушують до 18−22% вологості за допомогою низькопотенційного тепла, змішують з розрахунку 1,0−2,0 г на кілограм комбікорму при добовій нормі споживання 2,5−3,0 кг комбікорму на голову. Корисна модель належить до сільського господарства. Відомий спосіб приготування комбікорму для молочних корів, що включає додавання в склад комбікорму сорбенту «бифеж», який містить активний компонент фероцин.

Така добавка дає можливість знизити вміст радіонуклідів в організмі тварин, які потрапляють з кормами на екологічно забруднених територіях (Ремез В.П. «Применение сорбентов для получения экологически чистой продукции животноводства на радиоактивно загрязненных территориях, 1997). Недоліком даного способу є висока вартість препарату і складність його рівномірного розподілу тваринам, тому що норма додавання складає 4−6 г на кілограм комбікорму. В основу пропонованої корисної моделі поставлена задача створити спосіб приготування комбікорму з метою виробництва біостійкої, екологічно чистої молочної продукції на основі використання відходів аграрного виробництва та отримання готового продукту з мінімальною собівартістю.

Поставлена задача вирішується тим, що як сорбент до комбікорму додають фероцинвмісні відходи виноробства (ФВВ), що містять не тільки фероцин — речовину, яка нейтралізує радіоактивні забруднення в організмі тварин, а також бентоніт — якісний сорбуючий матеріал. На виноробних підприємствах ФВВ одержують в результаті технологічного процесу деметалізації вина і в даний час ця речовина майже не використовується. Для можливості подальшого використання ФВВ знижують їх вологість шляхом низькопотенційного сушіння. Теплоносій для сушіння нагрівають за допомогою поновлюваних джерел енергії, сушіння проводиться до вологості матеріалу 18−22%. В такому стані ФВВ можуть легко змішуватись з компонентами комбікорму та довгий час зберігатись в співвідношенні 1,0−2,0 грамів на кілограм комбікорму. В перерахунку на діючу речовину — фероцин, це складає 3−4 г/кг комбікорму.

Цей інтервал обумовив результати експерименту, який був проведений на групі молочних тварин в населених пунктах, де радіоактивність молока і м’яса постійно перевищує допустимі рівні відповідно 100 Бк/л і 200 Бк/кг (ДР-2006) у 2−4 рази. Додавання ФВВ в кількості менше 1,0 г/кг є малоефективним, крім того ускладнюються процеси дозування та змішування. При додаванні ФВВ в кількості 1,0−2,0 г на кілограм комбікорму (при добовій нормі 137 споживання 2,5−3,0 кг комбікорму на голову) спостерігається помітне зниження кількості Cs в молоці вже на 3−5 добу, а максимальний 8−10-кратний ефект зниження його вмісту досягається через два тижні. Додавання ФВВ в кількості більше 2,0 г/кг значно не збільшує вказаний ефект. Спосіб приготування комбікорму для молочних корів, що включає додавання в склад комбікорму сорбенту, що містить активний компонент фероцин, який відрізняється тим, що як компонент комбікорму для молочних корів використовують фероцинвмісні відходи виробництва, які висушують до 18−22% вологості за допомогою низькопотенційного тепла, змішують з розрахунку 1,0−2,0 г на кілограм комбікорму при добовій нормі споживання 2,5−3,0 кг комбікорму на голову.

Висновок

В перші 100 днів лактації корови утворюють 40−50% молока від надою за лактацію. В період роздоювання високопродуктивні корови часто не можуть фізично споживати в такій кількості корми, щоб повністю забезпечити потребу в енергії, яка витрачається на утворення молока. Для покриття дефіциту в енергії і поживних речовинах тварини вимушені використовувати резерви жиру, білків, мінеральних речовин і вітамінів зі свого організму.

Якщо задовільний рівень годівлі з початку лактації і корови мають резерви поживних речовин відкладені в період сухостою, то втрата 50−60 кг власного тіла проходить без шкоди для здоров’я тварин (це за період 2−3 міс. лактації). Якщо ж з початку лактації корови не одержують повноцінний раціон, то вони втрачають живу масу, але не можуть забезпечити максимальну продуктивність. Недоодержання 1 кг молока в період роздою дає зниження в цілому за лактацію 200−300 кг молока. Нормовану годівлю корів в період роздоювання забезпечують в залежності від способу утримання, доїння і формування технологічних груп. Технологічні групи молодих корів, які закінчили ріст, формують з таким розрахунком, щоб забезпечити годівлю, що буде повністю задовольняти потребу на ріст тварин. В умовах прив’язного утримання грубі корми, силос і сінаж нормують однаково для всієї групи, а концкорми і коренеплоди — індивідуально в залежності від рівня молокопродукції. При інтенсивних технологіях виробництва молока на промисловій основі в умовах безприв’язного утримання застосовують групову годівлю корів за класами продуктивності. Технологічні групи формують за молочною продуктивністю, часом розтелу та живою масою.

Такі групи ділять на класи продуктивності. В кожному класі (групі) можуть знаходитися тварини, які мають молочну продуктивність вищу або нижчу середньої. В такому випадку тварин в групах розділяють на підкласи. Основний раціон складають в середньому для кожної технологічної групи (класу) з урахуванням живої маси, рівня фактичної продуктивності і додаткової кількості корму для роздою. Коровам кожного класу продуктивності з надоєм вище середнього по групі згодовують додаткову кількість концентратів, а іноді і коренеплодів в період доїння. При організації годівлі високопродуктивних корів враховують поїдання концентратів за час доїння. Корови протягом 8−10 хв. здатні споживати 2−2,5 кг рослинних і біля 3 кг гранульованих концентратів. Тобто, за період доїння високопродуктивні корови здатні споживати 4−6 кг концентратів при двохкратному і 6−9 кг при трьохкратному доїнні.

Як правило, для полегшення нормування кількості концентратів таким коровам застосовують спеціальні кольорові бірки. Перспективним напрямком являється використання автоматизованих систем згодовування концентратів при безприв’язному утриманні корів, коли нормована видача корму кожній тварині здійснюється за допомогою комп’ютера. Розпізнання тварини при підході до автокормушки здійснюється за допомогою магнітного датчика, який вмонтований в нашийник, після чого видається команда на видачу запрограмованої кількості корму. Кількість одночасно виданих концкормів може коливатися від 0,2 до 4 кг, може регламентуватися в часі. Багаторазове (до 8 разів) згодовування коровам невеликими порціями концкормів протягом дня підвищує перетравність і молочну продуктивність корів порівняно з двох- і трьохкратним згодовуванням. Успіх роздою корів залежить від кількості і якості спожитого корму, а також від структури раціону.

В основний раціон зимового періоду включають: сіно, солому ярових культур, силос, сінаж, трав’яну різку, коренебульбоплоди, відходи технічних виробництв (жом, кормову мелясу, картопляну мезгу, пивну дробину) і частину концентратів, в яких 15−20% зерна може бути замінене на трав’яне борошно або сухий жом. Основу літнього раціону складає зелений корм. При недостатній кількості зелених кормів застосовують згодовування силосу, сінажу, грубих кормів, що сприяє перетравності кормів в рубці. Цей захід використовують також в той час, коли зелена маса дуже молода і не має необхідної кількості клітковини.

Список використаної літератури

1. Годівля сільськогосподарських тварин / І.І. Ібатуллін, Д. О. Мельничук, Г. О. Богданов та ін. — Вінниця: Нова Книга, 2007. — 612 с.

2. Дурст Л., Віттман М. Годівля сільськогосподарських тварин: Навч. посібник. Пер. з нім. / За ред. І.І. Ібатулліна та Г. Штрьобеля.? К.: Фенікс, 2006. 384 с.

3. Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин / І.І. Ібатуллін, Ю. О. Панасенко, В. К. Кононенко та ін. — К.: Вища освіта, 2003. — 432 с.

4. Деталізовані норми годівлі сільськогосподарських тварин: Довідник / М.Т. Ноздрін, М. М. Карпусь, В. Ф. Каравашенко та ін. — К.: Урожай, 1991. — 344 с.

5. Богданов Г. О. Промислове виробництво молока. — К.: Урожай, 1976−168с.

6. Вертійчук А.І. Маценко М.І. Технологія виробництва продукції тваринництва. -- К.: Урожай, 1995. -- 376 с.

7. Вирощування ремонтного молодняку сільськогосподарських тварин // І.І. Ібатуллін, А.І. Сривов, Л. М. Цицюрський та — ін. — К.: Урожай, 1993. — 246 с.

8. Деталізовані норми годівлі сільськогосподарських тварин: Довідник / М.Т. Ноздрін, М. М. Карпусь, В. Ф. Каравашенко та ін. / - К.: Урожай, 1991. -344с.

9. Использование питательных веществ жвачными животными / Пер. с нем. Н. С. Гельман; Под ред. А. М. Холманова. — М.: Колос, 1978. -424с.

10. Курилов Н. В., Кроткова А. П. Физиология й биохимия пишеварения жвачных. -- М.: Колос, 1971. — 432 с.

11. Мак-Дональд П., Єдварс Р., Гоинхилдж Дж. Питание животных. — М.: Колос, 1970.

12. Пшеничиний П. Д. Актуальные вопросы кормления молочного скота// Кормление и выращивание молодняка сельскохозяйственных животных: Сб. науч. тр. — Вьш. 5. -- Л.: Колос, 1964. -С. 5−25.

13. Пшеничний П. Д. Основи балансирования новых типов кормления сельскохозяйственных животных // Корма й кормление сельскохозяйственных животных. -- 1964. -Вьш. 1. -- С. 3−9.

14. Пшеничний П. Д. Неотложные вопросы кормления молочних коров // Корма и кормление сельскохозяйственных животных. — 1967. — Вып. 10. — С. 1−12.

15. Свечин К. Б., Шевченко Н. Г. Жировые отложения в теле крупного рогатого скота в зависимости от его возраста й уровня кормления // Корма й кормления сельскохозяйственных животных. -- 1964. — Вып. 1. -С. 10−12.

16. Солдатенков Л. Ф. Обмен веществ й продуктивность у жвачных животных. — Л.: Наука, 1970.

17. Солдатов А. П., Эпштейн Н. А., Едель К. Е. Биологические свойства й основи рационального использования молозива коров. — М.: ВНИИТЭИсельхоз, 1989. — 51 с.

18. Шарабрин И. Г. Профилактика нарушений обмена веществ у крупного рогатого скота. — М.: Колос, 1975. — 304 с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой