Закарпатська область

Тип работы:
Контрольная
Предмет:
География


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

1. Основні вихідні дані області (площа, обласний центр, чисельність населення)

Закарпатська область — область на південному заході України в межах західної частини Українських Карпат та Закарпатської низовини. На півночі межує з Львівською, на сході з Івано-Франківською областями України. На півдні з Румунією, на південному заході з Угорщиною, на заході зі Словаччиною, на північному заході з Польщею. Адміністративним центром є місто Ужгород. Територія Закарпатської області (тис. км2) — 12. 800. Населення (тис. осіб) — 1254. 614. Міське населення (тис. осіб) — 460. 429. Сільське населення (тис. осіб) — 794. 185. Щільність населення — 98. 020 осіб/км2.

2. Зовнішньоекономічна діяльність регіону

Нині жодна країна світу не може обійтися без зовнішньої торгівлі, яка є рушієм виробництва як всієї держави так і окремих її регіонів.

З огляду на це місцевими органами влади приділяється неабияка увага розвитку зовнішньоекономічних зв’язків області. Так, за 9 місяців 2010 року загальний обсяг зовнішньоторговельного обороту, включаючи торгівлю послугами, зріс у порівнянні з минулим роком на 34,2% і склав 1813,3 млн. дол. США. Поступове нарощування виробництва дало змогу збільшити у цьому році обсяги експорту товарів і послуг на 25,4%. Водночас, пожвавлення зовнішньої торгівлі спричинило і збільшення їх імпорту — на 42,7%. Помітним є те, що 63,5% загального обсягу імпорту товарів становить давальницька сировина, а 80,3% експорту товарів з області - продукція, що виготовлена з неї.

Основними партнерами Закарпаття у сфері міжнародної торгівлі сьогодні є Угорщина, Австрія, Німеччина, Словаччина, Польща, Китай, Чеська Республіка та Російська Федерація. Загалом, на зовнішню торгівлю товарами з країнами Європи припадає 75%, Азії - 13,3, країнами СНД — 9,3%. Однак, найбільш суттєву роль у зовнішньоекономічній діяльності регіону відіграють зв’язки із сусідніми країнами — Угорщиною, Словаччиною, Польщею і Румунією. Частка обсягу зовнішньої торгівлі з ними становить 36,4% загальнообласного обсягу, а обсяг експортно-імпортних операцій у цьому році порівняно з минулим збільшився на 34,4%.

Що стосується діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності області, то у січні-вересні 2010 року 470 місцевих підприємств експортували свою продукцію до 50 країн світу, 495 підприємств і 313 підприємців імпортували товари із 88 країн світу. Працюють вони в основному на умовах використання давальницької сировини, у зв’язку з чим її імпорт збільшився по відношенню до 9 місяців 2009 року на 45,7%, а експорт продукції, виготовленої з давальницької сировини — на 40,1%.

В цілому, хоча у розвитку зовнішньоекономічних зв`язків регіону і намітились позитивні тенденції, все ж таки залишається ряд проблемних питань, для вирішення яких необхідно здійснити нарощування обсягів експорту продукції шляхом збільшення частки товарів з високим ступенем переробки, а також розвивати роботу експортно-орієнтованих підприємств з метою прискорення освоєння виробництва конкурентоспроможної продукції та орієнтації на нові міжнародні ринки збуту.

закарпатський промисловий потенціал господарство

3. Характеристика діяльності СПРЕД

Одним з найбільш успішних СПРЕД в Україні є СЕЗ «Закарпаття», що розташована на території двох районів Закарпатської області (Ужгородського та Мукачівського) на площі 737,9 га. СЕЗ «Закарпаття» була створена на основі Указу Президента України від 9 грудня 1998 року № 1339 «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття» терміном на 30 років та розпочала свою роботу 9 січня 1999 року. Метою створення СЕЗ «Закарпаття» (відповідно до ст. 1 Закону України «Про СЕЗ «Закарпаття») є залучення інвестицій, сприяння розвитку зовнішньоекономічних показників, збільшення поставок високоякісних товарів і послуг, створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктур. Господарюючим суб'єктам СЕЗ «Закарпаття» спочатку надавалися передбачені законом пільги при здійсненні операцій по обслуговуванню транзитних вантажів, їх зберіганню, доробленню, сортуванню, пакуванню, наданню транспортно-експедиторських, агентських та пов’язаних з ними фінансових послуг, торгівлі, а також застосуванню новітніх технологій з метою виробництва товарів для експорту та поставок їх на внутрішній ринок, а саме: режим спеціальної митної зони, ставка оподаткування прибутку — 20%, оподаткування доходів нерезидентів — у розмірі 2/3 встановленої ставки, звільнення від зборів до Державного інноваційного фонду, звільнення від обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті.

У рамках СЕЗ «Закарпаття» діє 15 договорів на реалізацію інвестиційних проектів.

Слід зазначити, що план щодо обсягів залучення іноземних інвестицій виконано на 92,9%, а стосовно українських інвестицій — лише на 40,4%. У повному обсязі, відповідно до проектів, надійшли інвестиції з Японії та Словаччини.

Іноземного інвестора більше приваблює економіка Закарпаття в цілому, ніж спеціальний режим в СЕЗ «Закарпаття».

Інвестиції в економіку області вклали інвестори з 49 країн світу, найбільшими за обсягами з яких є зі Сполучених Штатів Америки (49,9 млн дол. США) та Німеччини (45,9 млн дол. США). За видами економічної діяльності близько 80% інвестицій розміщені в промисловості, 4,4% у діяльності транспорту та зв’язку, 3,8% у торгівлі, 2,7% у діяльності готелів та ресторанів тощо.

Для СЕЗ «Закарпаття» характерна реалізація виробленої продукції на внутрішньому ринку України. Її частка в загальному обсязі постійно зростає.

Загальна кількість фактично створених робочих місць у СЕЗ «Закарпаття» з початку реалізації проектів постійно зростає, але вона не відповідає плановим показникам. Спостерігається невиконання суб'єктами господарської діяльності планів щодо створення нових робочих місць.

Упродовж останніх років спостерігалася тенденція постійного зростання рівня середньомісячної заробітної плати працівників на підприємствах-суб'єктах СЕЗ «Закарпаття», яке відбувалося паралельно зі зростанням цього ж показника і в інших структурах по Закарпатській області.

Слід зазначити, що випереджаюче зростання середньомісячної заробітної плати працівників у СЕЗ «Закарпаття» відбувається одночасно із загальнодержавним підвищенням цін, тому такий ріст може лише покривати інфляційний тиск, не покращуючи при цьому добробут.

Фактичні розрахунки підприємств, що реалізують інвестиційні проекти в СЕЗ «Закарпаття», дещо нижчі за передбачені проектами на кожен конкретний рік. Однак відбувається постійне зростання цього показника.

За обсягами надходжень до бюджетів СЕЗ «Закарпаття» займає перше місце по Україні серед інших СЕЗ. Слід наголосити, що збільшення надходжень до Держбюджету відбулося за рахунок посилення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, припинення прийняття податкових векселів і сплати ПДВ тощо.

Функціонування СЕЗ «Закарпаття» позитивно впливає на соціально-економічний розвиток Закарпатської області й України в цілому. Потенційні можливості СЕЗ «Закарпаття» щодо прискорення розвитку економіки краю задіяні не в повному обсязі. Невиконання державою зобов’язань щодо фінансування розвитку інфраструктури СЕЗ «Закарпаття» та забезпечення гарантій інвесторам погіршили інвестиційний клімат у регіоні.

4. Характеристика галузевої структури економіки

В умовах реформування економічних відносин акцент робиться на розвиток пріоритетних галузей господарювання — лісова та деревообробна промисловість, легка і харчова галузі, розвиток прикордонного співробітництва, рекреації й туризму тощо. Основна увага приділяється подальшій структурній перебудові всього народногосподарського комплексу, залученню в економіку вітчизняних та зарубіжних інвестицій, розвитку малого і середнього бізнесу, ефективному використанню природноресурсного потенціалу.

Закарпатська область відома як один з найпрестижніших куточків лікування та відпочинку людей. Розвинута мережа санаторно-курортних комплексів, туристичних баз, унікальні мінеральні джерела та термальні води, понад 400 видів яких уже досліджено, а також краса карпатської природи приваблюють туристів та відпочиваючих у будь-яку пору. Санаторії, будинки відпочинку і пансіонати області одночасно можуть приймати до 4000 відпочиваючих. Природні ресурси (корисні копалини): розвідано понад 30 видів корисних копалин, представлених 150 родовищами. Це, зокрема, нетрадиційні для держави поліметали, перліти, цеоліти, ліпарити, поклади баритових руд, каоліну та інших. Здійснюється видобуток кам’яної солі, мармурового вапняку, доломіту, тощо. Рекреаційні ресурси області становлять 5,2% об'ємного і 5,1% вартісного потенціалу природних ресурсів рекреації України. В їх комплексі 75 розвіданих і 38 занесених до Кадастру мінвод України типів мінеральних вод з дебітом 3,3 тис. м3 на добу, які є унікальними і відповідають водам типу «Шаянська», «Есентуки», «Боржомі» і за своїм хімічним складом і лікувальними властивостями не поступаються відомим водам Кавказу, Чехії, Польщі та Франції.

5. Промисловий потенціал регіону (характеристика розвинутих галузей промисловості, промислова частка регіону в масштабах України, темпи приросту промислового виробництва)

У березні 2011 р. індекс промислового виробництва в області порівняно з попереднім місяцем становив 116,7%, а з березнем минулого року — 107,3%. За підсумками І кварталу 2011 р. обсяги промислового виробництва проти рівня аналогічного періоду минулого року зросли на 8,5%.

Провідною галуззю за обсягами реалізованої продукції є машинобудування, однак, через скорочення темпів виробництва галузі, її частка реалізації в загальнообласному обсязі зменшена. Підприємствами галузі реалізовано промислової продукції (робіт, послуг) на 2034,0 млн. грн., що складає 38,5% загального обсягу.

У загальному обсязі реалізації промислової продукції більше третини її реалізовано підприємствами Ужгородського району, 11,3%-м. Мукачево, 9,3%-м. Ужгород. Частка реалізації продукції підприємствами міст Чоп, Хуст, Великоберезнянського, Воловецького та Міжгірського районів є найнижчою і не досягає 1,0%.

Машинобудiвна i металообробна: Кольчино, Кобилецька Поляна, Мукачево, Ужгород.

Харчова: Великий Березний, Середнє, Iршава, Тячiв, Виноградiв, Мукачево, Ужгород.

Легка: Виноградово, Хуст, Мукачево, Ужгород.

Будiвельна: Хуст, Виноградiв, Ужгород.

Лiсова та целюлозна: В. Бичкiв, Рахiв, Перечин, Свалява, Мiжгiр’я, Воловець, Усть-Чорна, Тересва, Довге, Мукачево, Ужгород, Вилок.

6. Розвиток сільського господарства

В області вирощують кормові культури трав, виноград, картоплю, льон, жито, овес, кукурудзу, соняшник, тютюн, ранні овочі, кормовий буряк, фрукти, а в тваринницьких господарствах вирощуються вівці (полонінське вівчарство), свині, корови (молочно-м'ясне скотарство), кури, бджоли (карпатська порода).

Вже в III столітті на Закарпатті з’явилися перші промислові насадження виноградної лози. Сучасними районами найбільшого розповсюдження промислового виноробства на Закарпатті є Ужгородський, Мукачевській, Береговській, Іршавській, Віноградовській.

Характерною особливістю аграрного сектора Карпатського регіону є висока питома вага підсобного господарства в загальному об'ємі продукції рослинництва і тваринництва. Агрокліматичні ресурси областей регіону достатні для обробітку більшості сільськогосподарських культур помірних широт.

Аналіз розвитку сільського господарства областей регіону свідчить, що за останні 5 років низька врожайність деяких сільськогосподарських культур привела до зниження їх середньорічного виробництва. Залишається низькою ефективність виробництва сільськогосподарської продукції в суспільному секторі в порівнянні з індивідуальним. Скорочується і виробництво тваринницької продукції.

Проблема підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тваринництва надзвичайно актуальна в контексті забезпечення продуктами живлення не тільки місцевого населення, але і великого контингенту відпочиваючих.

7. Інвестиційний клімат регіону. Іноземні інвестиції та внутрішнє інвестування

Однією із складових зовнішньоекономічної діяльності - є робота з іноземним інвестором, тобто створення таких умов, щоб іноземний інвестор вкладав свій капітал саме на Україні. Залучення іноземних інвестицій в економіку області та виготовлення якісної продукції є одним із напрямків виходу на міжнародні ринки збуту.

За 1994 — 9 місяців 2010 рр. в економіку області залучено 366,2 млн. дол. США іноземних інвестицій, що на 0,7% більше обсягів інвестицій на початок року.

Обсяг залучених іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу зріс із 289,9 дол. США у 2009 році до 295,0 дол. США у 2010 році. Кількість підприємств відповідно зросла із 821 до 857. На цих підприємствах працює 34,5 тис. осіб, це близько 30,0% загальної чисельності по області. Тільки за січень — вересень 2010 року промисловими підприємствами з іноземними інвестиціями реалізовано продукції на 3 212,2 млн. грн., що складає 73,9% загально обласного показника (59,7% у 2009 році). На сьогодні в промисловості зосереджено майже 82,0% іноземного капіталу, тоді як у 2009 році - 81,0%.

За 9 місяців 2010 року в економіку області вкладено 14,0 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, що на 0,4 млн. дол. США, або (на 2,9%) більше аналогічного періоду 2009 року. У структурі прямих іноземних інвестицій близько 22,1% - внески у формі рухомого і нерухомого майна, 77,4% - грошові внески.

В області працюють інвестори з 50 країн світу, при цьому на 10 з них припадає більше 82,0% загального обсягу прямих іноземних інвестицій, де майже 65,0% інвестицій країн Європейського Союзу.

8. Особливості соціального розвитку (рівень заробітних плат, рівень безробіття)

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника області у січні-лютому 211 р. становила 1805 грн. У лютому 2011 р. порівняно з січнем її розмір збільшився в середньому на 0,9%.

Середній розмір номінальної заробітної плати штатного працівника у лютому 2011 р. становив 1816 грн. та був у 1,9 раза вище встановленого з 1 січня 2011 р. (941 грн.) рівня мінімальної заробітної плати, яка дорівнювала прожитковому мінімуму для працездатної особи.

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати на 1 березня 2011 р. становила 16 292,4 тис. грн. та зросла протягом лютого 2011 р. на 2,6%.

9. Характеристика демографічної ситуації

Закарпаття серед регіонів країни, за чисельністю населення знаходиться на 19 місці. На 1 січня 2010 р. в області проживало, за попередніми даними, 1244,8 тис. осіб. У загальній чисельності населення України на область припадає 2,6%.

Чисельність населення області за 50 років змінювалася по-різному. Значне її збільшення спостерігалось у 1950−60 роках, коли природний приріст населення становив у середньому 13,6 тис. осіб. Упродовж наступних років збільшення продовжувалося, проте вже простежувалася тенденція до зменшення загального приросту. У 1995 році на Закарпатті вперше зафіксовано зменшення чисельності населення, яке за 7 років склало 30,4 тис. осіб. Скорочення чисельності населення відбулося за рахунок міських жителів — на 47,1 тис., в той час як у сільській місцевості чисельність населення за цей період збільшилася на 16,7 тис. осіб. За інформацією прес-служби Міністерства юстиції України у 2008 році народжуваність в області вперше перевищила смертність. У першому кварталі 2009 р. це перевищення склало 2%, у другому — 7%, за підсумками 2010 року — 19%.

Переважна більшість жителів області - 62,9% проживає в сільській місцевості. Чисельність населення одного села на Закарпатті в середньому становить 1,4 тисячі осіб (середній показник в Україні - 0,7 тис.). Найбільшим за чисельністю населення не тільки в області, а і в Україні є Тячівський район, на території якого проживає 13,7% мешканців краю. Найменший — Воловецький район, чисельність якого становить 2,1% загальнообласної.

П’ята частина населення проживає в 192 населених пунктах області, які мають статус гірських. Область є багатонаціональною. Основним і корінним населенням є українці (80. 5%). Проживають також угорці (12. 1%), румуни (2. 6%), росіяни (2. 5%), цигани (1. 1%), словаки (0. 5%), німці (0. 3%), всього понад 30 національностей.

10. Участь у транскордонному співробітництві

Закарпатська область є одним з найбільш активних регіонів, що приймають участь у транскордонному співробітництві Україна-ЄС. Це обумовлено як географічним положенням регіону — наявність кордону з чотирма країнами ЄС, так і історичними особливостями розвитку Закарпаття.

Попередній досвід участі в програмах транскордонного співробітництва вже мав значні наслідки для розвитку регіону та допоміг у вирішенні багатьох проблем, формуванні стратегії на перспективу, поліпшенню стосунків з партнерами з іншого боку кордону. Ефективність програм була тісно пов’язана з тими змінами, які відбувалися у регулюванні транскордонного співробітництва останніми роками. Вже під час впровадження Програм Добросусідства 2004−2006 років, правила були значно змінені - якісно нова роль була надана місцевим органам влади та самоврядування, збільшено фінансування. Але, як показує досвід, це був лише початок тих важливих змін у стосунках між партнерами, і він отримав своє логічне продовження в новому програмному періоді 2007−2013 років, пов’язаному з кардинальними змінами у підході до транскордонного співробітництва ЄС.

Єврорегіони нині є однією з найпоширеніших форм інституційного транскордонного співробітництва. Єврорегіон — це форма транскордонного співробітництва між територіальними громадами або місцевими органами влади прикордонних регіонів двох або більше держав, що мають спільний кордон. Закарпатська область є однією з найактивніших учасниць Карпатського Єврорегіону. Ця міжрегіональна асоціація була утворена у 1993 році і зараз до неї уходять 19 регіонів Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та України.

Але ця структура має певні недоліки, що заважають максимально ефективній реалізації транскордонного партнерства. Серед них, наприклад, значні диспропорції у моделях адміністративно-територіального поділу України та суміжних європейських держав. Крім того створення Єврорегіону не призводить до виникнення нового адміністративно-територіального утворення зі статусом повноправної юридичної особи.

Новою можливістю транскордонного інституційного співробітництва є так звані Європейські угрупування з територіального співробітництва (EGTC), яки були створені Постановою ЄС № 1082/2006. Ця Постанова є дуже значної подією в розвитку територіального співробітництва ЄС, тому що це — перша спроба створення такого інструменту на рівні Співдружності.

Головні переваги EGTC:

1) у рамках цих Угруповань може бути реалізоване не лише транскордонне співробітництво, але і співробітництво на транснаціональному та міжрегіональному рівнях;

2) передбачене дуже широке партнерство, яке може включати державний рівень;

3) вони допоможуть здолати багато адміністративних та юридичних перешкод на шляху впровадження транскордонного співробітництва;

4) єдина модель, яку регіони можуть використовувати для реалізації партнерства, є модель, визнана на європейському рівні. Ця модель між іншим була розроблена з врахуванням всіх успішних прикладів минулого співробітництва;

5) EGTC є юридичною особою та може здійснювати широке коло завдань пов’язаних з транскордонним співробітництвом.

Таким чином, виходячи з усього вище зазначеного, неможливо не констатувати багато переваг, які отримує Закарпатський регіон з введенням нових правил втілення програм транскордонного співробітництва, а також дуже важливі виклики, як наслідок таких змін.

Перш за все, що стосується організаційного боку цього питання, Закарпатський регіон може і буде відігравати дуже важливу роль у залученні до транскордонного співробітництва тих регіонів, які раніше в ньому участь не приймали. Досвід Закарпаття та налагоджені вже партнерські стосунки с країнами-сусідами є наразі дуже важливими для найбільш швидкого та ефективного приєднання нових регіонів до управління та реалізації програми.

Не менш важливим є і питання використання Закарпатським регіоном нових інституційних можливостей транскордонного співробітництва. Йдеться про новий інституційний механізм, розглянутий вище — Європейські угрупування з територіального співробітництва, EGTC. Перші EGTC були створені в Європі на базі Єврорегіонів, отже це є нагодою для Карпатського Єврорегіону спробувати удосконалити механізми співпраці. Тим більше, що Закарпатський регіон є одним з небагатьох, які практично можуть скористатися цим новим механізмом, приймаючи до уваги те, що однією з умов створення спільних EGTC з країнами не членами ЄС є участь в них щонайменш двох країн-членів.

Це питання є особливо важливим для структури з таким широким колом партнерів, як Карпатський Єврорегіон. Відсутність єдиної юридичної особи була безумовно однією з головних перешкод на шляху максимально ефективної реалізації завдань цього угруповання, отже дуже важкою є координація транскордонних заходів між окремими юридичними одиницями в кожної окремої країні-партнері. Україна, як країна, головуюча в цьому Єврорегіоні протягом найближчих двох років, має бути ініціатором такого процесу як по відношенню до своїх партнерів з іншого боку кордону, так і стосовно лобіювання адаптації українського законодавства до цього нового інституційного інструменту.

Закарпатський регіон має також приймати активну участь в перенесенні досвіду транскордонного співробітництва Україна-ЄС на інші кордони України, а саме на кордон з Росією та Білоруссю. Свого часу Єврорегіони були теж спочатку створені на західних кордонах України, та з часом успішний досвід такої співпраці був перенесений на східні кордони, і нині вже існує три постійно діючих українсько-білорусько-російських Єврорегіонів, та ще декілька планується створити найближчим часом.

Список використаних джерел

1. Все про Закарпаття [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //all. zakarpattya. net/ZSG. html.

2. Закарпатська обласна державна адміністрація [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. carpathia. gov. ua/ua/91. htm.

3. Корбут Д. Нові можливості транскордонного співробітництва для Закарпатського регіону [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. nbuv. gov. ua/portal/natural/Nvuu/PSF/200911/Korbut. pdf.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой