Доходи підприємства та методика їх аналізу в умовах ринку

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ЗМІСТ

  • ВСТУП 2
  • 1 Доходи як основнЕ джерело фінансування діяльності підприємства 4
    • 1.1 Сутність, формування доходів підприємства 4
    • 1.2 Класифікація доходів підприємства 11
  • 2 Аналіз доходів підприємства ВАТ «Конотопський хлібокомбінат» 16
    • 2.1 Аналіз техніко-економічних показників підприємства 16
    • 2.2 Методика аналізу та економічне обґрунтування доходів підприємства 28
  • 3 Шляхи підвищення доходності підприємства ВАТ «Конотопський хлібокомбінат» 37
  • Висновки 42
  • ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 46
  • ДОДАТКИ 47

ВСТУП

Основна мета будь-якого підприємства полягає в максимізації можливостей збільшення доходів її вкладення. У період переходу до ринкової економіки, який триває довгий час в Україну, це стає важливим завданням. Тобто важливим фактором подальшого розвитку будь-якого підприємства є потік грошових коштів, що перевищують платежі.

Значна кількість підприємств в Україні має незадовільну структуру капіталу та відчуває нестачу оборотних коштів. За своєчасної розробки та впровадження заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану в довгостроковому періоді, такі підприємства можуть збільшити свій майновий потенціал, відновити платоспроможність та прибутковість, а отже і підвищити доходність фінансово-господарської діяльності.

У розпорядженні фірми залишається частину від виручки, при відрахуванні матеріальних, грошових і трудових витрат, витрат на виробництво і реалізацію продукції. Тому важливим завданням кожного підприємства є отримання великих доходів, при найменших витратах, шляхом економії у витрачанні коштів і збільшення ефективності їх використання.

Тема курсової роботи актуальна в даний період часу тому, що підприємства завжди орієнтуються на зростання прибутку, тобто на збільшення доходів фірм, тому що будь-якій організації корисно збільшувати свій дохід для подальшого розвитку та задоволення своїх потреб. Держава зацікавлена у прибуткових підприємствах, тому що вона отримує більше грошей у вигляді податків та зборів і таким чином збільшує свої можливості в розвитку, допомозі населенню та закріпленню своєї позиції у світі.

Головною метою роботи є аналіз доходів підприємства, своєчасне виявлення недоліків у фінансовій діяльності підприємства, знайти заходи щодо підвищення доходності підприємств та його платоспроможності.

Завдання курсової роботи полягають у визначенні сутності та видів доходу, оцінці показників підприємства та визначенні шляхів покращення доходності.

Предметом дослідження виступають активи та пасиви підприємства.

Об'єктом дослідження є доходи як джерело фінансування діяльності підприємства та їх аналіз.

Питання оцінки доходності підприємств розглядалися в працях зарубіжних науковців і практиків, зокрема: М.І. Баканова [5], І.Т. Балабанова [6], О.М. Волкової [8], Л. Бернстайна [7]. Вагомий внесок у розробку теоретичних та методичних засад оцінки фінансового стану вітчизняних підприємств внесли вчені-економісти: Л.А. Лахтіонова [9], В. О. Мец [10], В. В. Сопко [12], О. В. Павловська [11], О. О. Терещенко [13] та ін.

Доходи торговельного підприємства — збільшення економічних вигод у результаті надходження грошових коштів та іншого майна. Економічний аналіз доходів підприємства дозволяє виявити резерви росту і коштів, а також розробити на цій основі економічне обґрунтування збільшення доходів, їх ефективність розподілу в звітному і майбутніх періодах діяльності. Кожне підприємство зацікавлене в покращенні результатів своєї діяльності. При цьому завдання роботи полягає в тому, що необхідно піддавати аналізу не тільки дохідну частину надходжень, а й розглядати порядок розподілу доходів, динаміку витрат.

Ринкова економіка орієнтує фірми на задоволення попиту і потреб ринку, на запити конкретних споживачів і організацію виробництва тільки тих видів продукції, які користуються попитом і можуть принести фірмі необхідну для розвитку прибуток. Ринок характерний постійним прагненням до підвищення ефективності виробництва, припускає свободу прийняття рішень тими, хто несе відповідальність за кінцеві результати діяльності фірми і її підрозділів; потребує постійних коригувань цілей і планових програм фірми в залежності від стану ринку. Для цього потрібна особлива система керування, характерна для ринкових умов, що враховує пріоритети, специфіку і менталітет України.

1 ДОХОДИ ЯК ОСНОВНЕ ДЖЕРЕЛО ФІНАНСУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність, формування доходів підприємства

доход прибуток збиток фінансовий економічний

Функціонування будь-якого підприємства, незалежно від видів його діяльності і форм власності, в умовах становлення ринкових відносин визначається його здатністю створювати необхідну і достатню величину доходу або прибутку. Тому аналіз прибутку займає провідне місце в системі фінансового аналізу, оскільки за ним оцінюється ступінь досягнення кінцевої мети діяльності підприємства. Господарським кодексом України отримання прибутку визначено головною метою діяльності господарюючих суб'єктів. Поняття «дохід» -- надзвичайно розповсюджене, широко вживане і, в той же час, дуже багатозначне.

У сфері підприємницької діяльності офіційно визнано, що доход -- як показник фінансових результатів -- це виручка від підприємницької діяльності за вирахуванням матеріальних і прирівняних до них витрат.

За Кейнсом, доход є основним чинником, що визначає споживання і заощадження.

Маржинальний доход -- це різниця між виручкою від реалізації продукції та змінними витратами на її виробництво.

Завіновська Г. Т. вважає, що доходи населення -- це сукупність коштів і витрат у натуральному виразі для підтримання фізичного, морального, економічного й інтелектуального стану людини.

К. Т. Кривенко писав, що доходи — грошові кошти, що отримують домогосподарства, фізичні та юридичні особи за результатами господарської діяльності, використання власності чи у формі соціальних виплат, громадських внесків.

Доход -- це гроші, що продавець сподівається одержати за продану одиницю виготовленої продукції.

Близнюк О. П. вважає, що валовий дохід — основне джерело утворення фінансових ресурсів не тільки підприємств, а й державного бюджету, позабюджетних фондів.

З народногосподарського погляду валовий дохід є складовим елементом національного доходу країни. «Якщо розглядати дохід всього суспільства, — писав К. Маркс, — то національний дохід складається із заробітної плати плюс прибуток, плюс рента, тобто із валового доходу».

Таким чином доходи визначає Пронкіна Л.І. — постійні або разові грошові суми, які отримує індивід, колектив чи держава в одиницю часу.

Дохід суб'єкта господарювання -- очікувана властивість об'єкта, яка є мотивом створення, виробництва, володіння, використання цього об'єкта [20].

Прирощення вартості підприємства за рахунок продажу товарів і послуг є визначеннями доходу.

У Великому тлумачному словнику сучасної української мови дохід-- гроші або матеріальні цінності, одержувані державою, юридичною та фізичною особою внаслідок якої-небудь діяльності (виробничої, комерційної, посередницької і т. ін.).

Є два базових підходи до визначення сутності категорії доходу підприємства — витратний та ринковий. Серед визнаних сучасних теорій, що ґрунтуються на цих підходах, необхідно відзначити наступні:

1. факторна теорія доходу — розглядає доход підприємства як результат корисного використання певних видів економічних ресурсів або факторів виробництва;

2. компенсаторна теорія доходу (або теорія підприємницького доходу) — розглядає доход як плату (компенсацію) підприємцю за здійснення підприємницької діяльності і ризик;

3. інноваційна теорія доходу — розглядає певний вид додаткового доходу, сформованого підприємством (понад нормальний його рівень), коли воно впроваджує більш ефективні технологічні, організаційні та інші інновації, що істотно підвищують продуктивність праці;

4. теорія монопольного доходу — пояснює ті випадки, коли більш високий (додатковий) доход є наслідком недостатньої конкуренції і навіть монопольного становища підприємства на певних сегментах ринку.

Зазначені теорії доходу не тільки не заперечують одна одну, а навіть частково збігаються. Кожна з них розкриває якийсь однин бік складного процесу визначення сутності доходу підприємства і несе інформацію про об'єктивні механізми його формування.

Розгляд сучасних напрямків економічної теорії та її практичної реалізації у господарській діяльності підприємств дає змогу визначити найважливіші характеристики категорії доходу, що притаманні їй у реальних економічних відносинах суб'єктів господарювання:

* доход підприємства становить економічний результат його господарської діяльності за певний період часу, що ідентифікується з метою визначення чистого прибутку (збитку) за цей же період;

* формування доходу характеризує процес отримання підприємством конкретних економічних вигод, спрямованих па збільшення власного капіталу:

* доход підприємства є результатом використання ним економічних ресурсів (факторів виробництва);

* доход характеризує конкретний рівень підприємницької активності суб'єкта

господарювання в умовах невизначеності (ризику);

* рівень доходу підприємства формується з урахуванням конкретного рівня конкурентних переваг, що базуються на його інноваційній активності;

* формування доходу підприємства відбувається у тісному зв’язку з його конкурентним (монопольним) становищем па певному сегменті ринку товарів та послуг.

Керуючись цими найістотнішими характеристиками, економічну сутність категорії доходу підприємства пропонується визначати таким чином: «Дохід підприємства, — це надходження, одержані внаслідок його господарської діяльності за певний період часу у вигляді конкретних економічних вигод, отриманих внаслідок використання в господарському процесі залучених для цього економічних ресурсів в умовах прийнятного рівня підприємницького ризику». Отже, дохідність підприємства є одним із найголовніших показників, які відображають його фінансовий стан. Такий показник відображає мету підприємницької діяльності.

На рис. 1.1 показано види доходів та їх відображення у фінансовій звітності. Аудитору необхідно пам’ятати, що у Звіті про фінансові результати доходи відображають за видами діяльності.

Рис. 1.1. Визнання доходів та їх відображення у фінансовій звітності

Суб'єкти господарювання отримують доходи від реалізації продукції та інших активів, робіт, послуг.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

— покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

— підприємство не здійснює надалі управління та контролю за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

— сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

— є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені[14].

Дохід, пов’язаний із наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, за умови, що результат цієї операції може бути достовірно оцінений [1, с. 201].

При дослідженні операцій за доходами слід керуватися: П (с)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності, П (с)БО 3 «Звіт про фінансові результати», П (с)БО 15 «Дохід», Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999р. № 291 [2, с. 152−155].

Слід пам’ятати, що П (с)БО 15 поширюється тільки на доходи підприємств від звичайної діяльності. Звичайною діяльністю вважається будь-яка діяльність підприємства, крім надзвичайної (незвичайної), тобто тієї, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства і не є частою або регулярною.

Однак цей стандарт не поширюється і на деякі доходи від звичайної діяльності, такі, як: доходи від оренди, доходи за контрактами на надання послуг у сфері будівництва та інші доходи, перелічені у пункті 3 зазначеного стандарту.

Отже, П (с)БО 15 може використовуватися при обліку доходів від: реалізації продукції (товарів, інших активів), надання послуг, отриманого цільового фінансування, використання активів підприємства іншими сторонами, результатом чого с отримання відсотків, роялті та дивідендів.

Дохід від звичайної діяльності визнається тоді, коли в результаті господарської операції збільшуються активи або зменшуються зобов’язання і внаслідок цього відбувається зростання власного капіталу.

Таким чином, якщо активи збільшуються (або зобов’язання зменшуються), але це не призводить до зростання власного капіталу, дохід не визнається.

Визнання доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, інших активів) також пов’язане з виконанням деяких умов, зазначених у пункті 8 П (с)БО 15:

1. Передача покупцеві ризиків і вигод, пов’язаних із правом власності на продукцію.

2. Управління і контроль за реалізованою продукцією.

3. Сума доходу достовірно визначена.

4. Упевненість у тому, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод.

5. Витрати, пов’язані з операцією реалізації продукції, достовірно визначені.

Враховуючи, що діяльність господарюючого суб'єкта може бути не тільки прибутковою, а й збитковою, формуватися за дією факторів внутрішнього і зовнішнього економічного середовища в обліку і аналізі дають загальну оцінку фінансових результатів, які характеризуються системою абсолютних і відносних показників. Абсолютними показниками є суми прибутку (чи збитку) за структурою його утворення чи розподілу і використання (рис. 1. 2). Відносні показники фінансових результатів — значення рентабельності, які характеризують відносний (у процентах) ступінь прибутковості вкладеного капіталу в цілому і за його структурою, здійснених витрат чи отриманого доходу. Ці показники розраховують залежно від мети оцінки відносної прибутковості.

Дохідність підприємства є одним із найголовніших показників, які відображають його фінансовий стан. Мних Є. В. дуже чітко визначив дохід -- це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників)[3, с. 500].

Є багато видів діяльності, від яких залежить вид доходів. Саме це і з’ясуємо в наступному розділі.

Дохід (виручка) від реалізації продукції

-

ПДВ, акцизний збір, інші відрахування з доходу

=

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції

-

Собівартість реалізованої продукції

=

Валовий прибуток (збиток) від реалізації

-

Адміністративні витрати

+

Витрати на збут

+

Інші операційні витрати

=

Прибуток (збиток) від операційної діяльності

+

Доходи від участі в капіталі та інші фінансові доходи, інші доходи

-

Фінансові витрати від участі в капіталі, інші витрати

=

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування

-

Податок на прибуток від звичайної діяльності

+

Надзвичайні доходи

-

Надзвичайні витрати

-

Податок

=

Чистий прибуток (збиток)

Рис. 1.2. Алгоритм формування показників прибутку (збитку) підприємства

1.2 Класифікація доходів підприємства

При аналізі фінансової діяльності підприємства велику увагу приділяють структурі отриманих доходів, джерелу їх отримання та динаміці формування прибутку. Це пов’язано з тим, що прибуток є основним показником діяльності фірми, а також є джерелом надходження доходів в бюджет держави, через систему оподаткування.

Будь-яка організація створюється для збільшення капіталу її власників, покращення добробуту та багатства. При цьому фінансовий результат, який відображає зміни власного капіталу за певний період в наслідок виробничо-фінансової діяльності, залежить від відношення доходів та розходів фірми.

Поняття доходи змінюється при прийнятті певних законодавчих та нормативних документів. Згідно з П (С)БО № 15 «Доходи» доходи організацій класифікуються в бухгалтерському обліку в залежності від характеру, умови отримання і напрям діяльності за такими групами:

1. дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) —-загальна сума надходжень від продажу за результатами операційної діяльності без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів, непрямих податків;

2. інші операційні доходи;

3. фінансові доходи;

4. інші доходи;

5. надзвичайні доходи. [14].

Найважливішим фактором, який впливає на суму усіх видів прибутку підприємства є розмір доходів, сформований в процесі діяльності.

У Звіті про фінансові результати (ф. 2) доходи показані за видами діяльності: надзвичайної і звичайної. Інформація про звичайну діяльність подається у розрізі її підвидів: операційної, інвестиційної та фінансової.

Звичайна діяльність — будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують, або виникають внаслідок її проведення. Ця діяльність планується, передбачається, очікується і для отримання прибутку якої створюють необхідні передумови.

Надзвичайні події - це події чи операції, які відрізняються від звичайної діяльності тим, що вони неочікувані, або не повторюються періодично чи у кожному наступному звітному періоді.

Операційна діяльність — охоплює всі види продуктивної діяльності, пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції (робіт, послуг), різногалузевого характеру, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю, її визначають за двома напрямами: основна операційна діяльність і інші види операційної діяльності.

Основна операційна діяльність — це операції, пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є профілюючою метою функціонування підприємства і забезпечує основну частку його доходу.

Інші види операційної діяльності - передбачені статутом підприємства і зумовлені необхідністю раціонального використання виробничих ресурсів чи капіталу [4, с. 185−189].

Інвестиційна діяльність — придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів[21].

Фінансова діяльність — діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу[22].

Залежно від джерела отримання та виду діяльності, доходи класифікують таким чином:

1. Операційні доходи:

1.1 Від реалізації продукції, робіт, послуг:

ѕ від реалізації готової продукції, напівфабрикатів;

ѕ від реалізації товарів;

ѕ від реалізації робіт, послуг.

1.2 Інші операційні доходи:

ѕ від реалізації іноземної валюти;

ѕ від реалізації інших обігових активів;

ѕ від операційної оренди активів;

ѕ від операційної курсової річниці;

ѕ одержані штрафи, пені;

ѕ відшкодування раніше списаних активів;

ѕ від списання кредиторської заборгованості;

ѕ одержані гранти та субсидії;

ѕ інші доходи від операційної діяльності.

2. Доходи від фінансових операцій — сума надходжень власного капіталу, отриманих позик та інших доходів фінансової діяльності:

ѕ від інвестицій в асоційовані підприємства;

ѕ від спільної діяльності;

ѕ від інвестицій у дочірні підприємства;

ѕ дивіденди одержані;

ѕ відсотки одержані;

ѕ інші доходи від фінансових операцій.

3. Інші доходи звичайної діяльності:

ѕ від реалізації фінансових інвестицій;

ѕ від реалізації не обігових активів;

ѕ від реалізації майнових комплексів;

ѕ від реалізації не операційної курсової різниці;

ѕ від реалізації безплатно одержаних активів;

ѕ інші доходи від звичайної діяльності.

4. Надзвичайні доходи:

ѕ відшкодування збитків від надзвичайних подій;

ѕ інші надзвичайні доходи.

Дохід від надзвичайних подій - надходження грошових коштів у результаті відшкодування втрат страховими компаніями, благодійні внески та інші, які відповідають визначенню надзвичайних подій.

Дохід від участі в капіталі - сума доходу, отриманого від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться за методам участі в капіталі.

Дохід інвестиційної діяльності - дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, отримані відсотки і дивіденди та інші надходження від інвестиційної діяльності.

Дохід майбутніх періодів — наперед отримані платежі за роботи, послуги, які будуть виконані у майбутньому, попередня орендна плата тощо.

Дохід чистий від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — різниця між загальною сумою доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та сумами нарахованих податків, зборів, знижок та інших платежів, які підлягають вирахуванню з доходу.

За кожним видом діяльності дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов’язань, що приводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Водночас не визнаються доходи від інших сторін:

* суми ПДВ, акцизів та інших податків, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів;

* суми надходжень за договором комісії, агентським та іншим договором;

* суми попередньої оплати продукції, товарів, робіт, послуг;

* суми задатку під заставу або для на погашення позики, якщо це не передбачене відповідним договором;

* надходження від первинного розміщення цінних паперів;

* сума авансу в рахунок оплати продукції;

* інші надходження, що належать іншим особам.

Отже, доходи підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Грошові надходження бувають різних видів, залежно від видів діяльності та джерел надходження, а саме: надзвичайної і звичайної. Інформація про звичайну діяльність має декілька підвидів: операційна, інвестиційна та фінансова звичайна діяльність.

Відшкодовуючи авансовані у виробництво вкладення, формуючи грошові фонди, вони створюють економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, удосконалення та розширення власного господарства, збільшення власного капіталу.

2 Аналіз доходів підприємства ВАТ «Конотопський хлібокомбінат»

2.1 Аналіз техніко-економічних показників підприємства

ВАТ «Конотопський хлібокомбінат» являє собою сучасне підприємство Міністерства агропромислового комплексу.

Основні цехи: хлібний, булочний, кондитерський.

Допоміжні цехи: парокотельна, компресорна, ремонтна майстерня, гараж.

Свою діяльність підприємство планує згідно заявок торговельних організацій.

Підприємство є юридичною особою з дня його державної реєстрації, згідно з установчим договором від 31 жовтня 1996 року. Воно має поточні та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг.

Хлібокомбінат має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність і користуватися повним обсягом прав суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства. Форма власності підприємства — колективна.

Підприємство створене з метою задоволення потреб в його роботах, товарах та реалізації на основі отриманого прибутку інтересів учасників товариства.

Предметом діяльності хлібокомбінату є:

— задоволення потреб населення його товарами у повному обсязі;

— забезпечення установ громадського харчування;

— роздрібна торгівля;

— оптова торгівля.

Підприємство має право:

— виготовляти свою продукцію згідно норм та стандартів чинного законодавства;

— надавати послуги та товари підприємствам, організаціям згідно укладених договорів;

— продавати іншим підприємствам і організаціям свій товар, а також списувати наявне на балансі майно;

— передавати на договірних засадах матеріально-грошові ресурси іншим підприємствам, організаціям і громадянам, що роблять продукцію та виконують для підприємства роботи й послуги;

— купувати у інших підприємств та організацій необхідну для виготовлення товарів сировину та матеріали, а також необхідне обладнання.

Це дозволяє зробити підприємство стійким, прибутковим та конкурентоздатним, а також забезпечити його подальший розвиток.

Товариство створює резервний фонд у розмірі 25% статутного фонду. Резервний фонд формується за рахунок щорічних відрахувань у розмірі 5% від чистого прибутку.

До основних видів продукції, що виготовляє підприємство відноситься:

— вироби хлібобулочні;

— вироби сухарні;

— печиво та здобні хлібобулочні вироби;

— торти та кондитерські вироби;

— паніровочні вироби;

— вироби хлібобулочні без додавання підсолоджувачів.

Інформаційною основою аналізу господарської діяльності підприємства є дані бухгалтерської й статистичної звітності, бухгалтерські баланси, звіти про фінансові результати.

На підприємстві діє облікова політика згідно з Законом України від 16. 07. 99 р. № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку [15]. Одиницею запасів у цілях бухгалтерського обліку вважається вид запасів. Придбані (отримані) запаси зараховуються на баланс за собівартістю, визначеною відповідно до П (С)БО 9 «Запаси» [16]. Первісна вартість запасів, виготовлених власними силами, визначається згідно з П (С)БО 16 [17].

Для виявлення тенденції змін окремих статей Балансу [18] та Звіту про фінансові результати [19] у часі, кількісних змінах в активах, ресурсах, доходах і витратах підприємства протягом 2010−2011 років, можна застосувати горизонтальний аналіз, що дасть змогу порівняти дані фінансової звітності за 2011 рік із даними 2010 року. З цією метою розраховуються відхилення у грошовому вираженні, а також відхилення 2011 року від 2010 року у відносному показнику як темп росту показників, що дасть змогу проаналізувати зміни статей балансу.

Товариство веде бухгалтерський облік господарських операцій щодо майна і результатів своєї діяльності в натуральних одиницях і в узагальненому грошовому виразі шляхом безперервного документального і взаємопов'язаного їх відображення. Бухгалтерський облік ведеться Товариством відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативних документів з питань організації бухгалтерського обліку, положень про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику Товариства.

До основних методів фінансового аналізу відносять горизонтальний, вертикальний, порівняльний, факторний, аналіз відносних показників та трендовий.

Горизонтальний або часовий, аналіз полягає в порівнянні даних фінансової звітності та основних фінансових показників за останній звітний період із даними за попередні періоди. Такий аналіз дає змогу виявити тенденції змін окремих статей фінансової звітності та фінансових показників у часі, а також зробити висновки щодо кількісних змін в активах, ресурсах, доходах і витратах підприємства протягом визначеного періоду часу. Для проведення горизонтального аналізу і виявлення позитивних або негативних тенденцій у діяльності підприємства протягом кількох звітних періодів необхідно мати фінансову звітність за відповідні періоди, а також враховувати зміни в темпах інфляції у різні часові періоди перерахунком статей фінансової звітності у величини, які можна зіставляти [23, с. 166].

Порівняльний аналіз полягає в порівнянні абсолютних та відносних фінансових показників окремих підрозділів підприємства з аналогічними показниками інших підрозділів або показників одного підприємства з показниками інших підприємств галузі. При проведенні такого аналізу прагнуть порівнювати показники різних підприємств за одні й ті самі часові періоди. Задовільні результати можуть бути отримані лише при порівнянні підприємств, які мають чітко визначену належність до однієї галузі. Діяльність багатопрофільних підприємств порівнювати набагато важче. Крім того, для порівняння показників конкретного підприємства з такими самими показниками інших підприємств по галузі необхідно мати достовірні й доступні для використання статистичні дані про діяльність окремих підприємств галузі та усереднені дані по галузі.

Трендовий аналіз, на відміну від усіх попередніх, призначений не для аналізу поточного фінансового стану підприємства, а для прогнозу його основних фінансових показників на основі обчислених за минулі звітні періоди. Такий аналіз необхідний при складанні як оперативних, так і стратегічних фінансових планів менеджерами підприємства, і потребує коректного математичного формулювання завдання та відповідного програмного забезпечення [25, с. 12].

Горизонтальний, вертикальний та порівняльний аналізи, як правило, використовують у комплексі для проведення експрес-аналізу фінансового стану підприємства. Вони не потребують спеціального програмного забезпечення, прості у використанні і при кваліфікованому застосуванні дають змогу отримати досить об'єктивну характеристику фінансового стану підприємства.

Аналіз складу активу балансу дасть змогу визначити як розміщується капітал, який є у розпорядженні підприємства, що дуже важливо при аналізі фінансової стійкості всього підприємства в цілому (додаток А, додаток Б).

Як видно з таблиці 2. 1, у 2010 році майно підприємства у грошовому вираженні збільшилось на 393 тис. грн., або на 12,91%. Це відбулося переважно за рахунок збільшення власного капіталу на 399 тис. грн. (таблиця 2. 2), або на 21,63%, вартості необоротних активів на 203 тис. грн., або на 7,43% і оборотних активів на 193 тис. грн., або на 64,55%. Оскільки найбільша частина необоротних активів представлена основними засобами і збільшенням обсягів незавершеного будівництва на 24,24%, можна зробити висновок, що підприємство орієнтоване на створення матеріальних умов розширення основної діяльності.

Таблиця 2.1 — Аналіз складу господарських засобів підприємства

Показник

Абсолютні величини

Відхилення, тис. грн, (+, -)

Темп росту, %

(10р. /09р*100%)

2009 р.

2010 р.

І. Необоротні активи

Незавершене будівництво

33

41

8

124,24

Основні засоби

2649

2844

195

107,36

Довгострокові фінансові інвестиції

52

52

0,0

100,00

Усього за розділом І

2734

2937

203

107,43

ІІ. Оборотні активи

Виробничі запаси

183

269

86

146,99

Готова продукція

2

2

0,0

100,00

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги

96

146

50

152,08

Інша поточна дебіторська заборгованість

3

29

26

966,67

Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті

15

46

31

306,67

Усього за розділом ІІ

299

492

193

164,55

ІІІ. Витрати майбутніх періодів

11

8

-3

72,73

ІV. Необоротні активи та групи вибуття

0

0

0,0

0,0

Баланс

3044

3437

393

112,91

Довгострокові фінансові інвестиції залишились на попередньому рівні (темп росту 0%).

Фінансові інвестиції складаються з акцій ВАТ «Спартак» —

48,1 тис. грн., «Укртелеком» — 4,4 тис. грн.

Негативним є різке збільшення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 50 тис. грн., або на 52,08%.

Інформація наведена в таблиці дає можливість стверджувати, що залишок грошових коштів підприємства за 2010 рік порівняно з 2009 роком збільшився на 31 тис. грн., тобто більше ніж у 3 рази і становить 46 тис. грн.

Витрати майбутніх періодів зменшились на 3 тис. грн., або на 27,27%.

До позитивних змін можна віднести збільшення вартості основних засобів на 195 тис. грн., або на 7,36%, обсягів виробничих запасів на 86 тис. грн., або на 46,99%, і відсутність непокритих збитків.

Пасив відображає власний капітал, а також сукупність боргів і зобов’язань підприємства. Отже, аналіз складу пасиву балансу дасть змогу визначити зміни в обсягах власного капіталу, довгострокових боргів і поточних зобов’язань підприємства (додаток А, додаток Б).

Таблиця 2.2 — Аналіз складу джерел формування господарських засобів підприємства

Показник

Абсолютні показники, тис. грн

Відхилення, тис. грн, +, —

Темп росту, %

2009 р.

2010 р.

1

2

3

4

5

І. Власний капітал

Статутний капітал

219

219

0,0

100,00

Інший додатковий капітал

954

954

0,0

100,00

Резервний капітал

66

86

20

130,30

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

606

985

379

162,54

Усього за розділом І

1845

2244

399

121,63

ІІІ. Довгострокові зобов’язання

Довгострокові кредити банків

200

243

43

121,50

Усього за розділом ІІІ

200

243

43

121,50

ІV. Поточні зобов’язання

Короткострокові кредити банків

90

0

-90

0,00

Векселі видані

71

0

-71

0,00

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

346

349

3

100,87

Поточні зобов’язання за розрахунками:

— з одержаних авансів

7

5

-2

71,43

— з бюджетом

137

206

69

150,36

— зі страхування

95

122

27

128,42

— з оплати праці

218

257

39

117,89

Інші поточні зобов’язання

35

11

-24

31,43

Усього за розділом ІV

999

950

-49

95,10

Баланс

3044

3437

393

112,91

Таблиця 2.2 дає змогу зробити висновки, що у загальному вигляді структура капіталу покращилась: обсяг власних коштів збільшився на 399 тис. грн., або на 21,63%, поточних зобов’язань зменшився на 49 тис. грн, або на 4,9%, діяльність підприємства як у звітний, так і в попередній періоди була прибутковою (таблиця 2. 3).

Статутний капітал у 2010 році порівняно з 2009 роком залишився незмінним і склав 219 тис. грн. Інший додатковий капітал у 2010 році також не змінився порівняно з 2009 роком і склав 954 тис. грн. Сума резервного капіталу у 2010 році збільшилась порівняно з 2009 роком на 20 тис. грн. і склала 86 тис. грн., або на 30,3%. Обсяги нерозподіленого прибутку зросли у 2010 році, порівняно з 2009 роком на 379 тис. грн., або на 62,54%. Це збільшення відбулись за рахунок чистого прибутку (таблиця 2. 3).

Обсяги довгострокових кредитів банків збільшились у 2010 році, порівняно з 2009 роком на 43 тис. грн., або на 21,5%. Це свідчить про збільшення фінансування довгострокових активів, таких як незавершене будівництво і основні засоби (таблиця 2. 1). Короткострокові кредити банків у 2010 році відсутні, а у 2009 році становили 90 тис. грн. Сума за статтею «Векселі видані» у 2009 році становили 71 тис. грн, що свідчить про заборгованість постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за одержані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на яку підприємством видані векселі. У 2010 році вони відсутні. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги зросла на 3 тис. грн., або на 0,87%.

Поточні зобов’язання з одержаних авансів зменшились на 2 тис. грн., або на 28,57%, за розрахунками з бюджетом зросли на 69 тис. грн., або на 50,36%, зі страхування зросли на 27 тис. грн., або на 28,42%, з оплати праці збільшились на 39 тис. грн, або на 17,89%. Інші поточні зобов’язання зменшились на 24 тис. грн., або на 68,57%.

Проаналізуємо фінансові результати підприємства для виявлення резервів росту прибутковості і стабільності фінансового стану (додаток В, додаток Г).

Таблиця 2.3 — Аналіз фінансових результатів підприємства

Показник

Абсолютні показники, тис. грн

Відхилення, тис. грн, +, —

Темп росту, %

2009 р.

2010 р.

1

2

3

4

5

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

11 805

15 412

3607

130,55

Податок на додану вартість

1966

2570

604

130,72

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

9839

12 842

3003

130,52

Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

6770

8687

1917

128,32

Валовий прибуток

3069

4155

1086

135,39

Інші операційні доходи

177

268

91

151,41

Адміністративні витрати

1407

1717

310

122,03

Витрати на збут

1229

1987

758

161,68

Інші операційні витрати

138

78

-60

56,52

Прибуток від операційної діяльності

472

641

169

135,81

Інші доходи

11

32

21

290,91

Фінансові витрати

74

57

-17

77,03

Інші витрати

3

3

0

100,00

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування

406

613

207

150,99

Податок на прибуток від звичайної діяльності

133

215

82

161,65

Прибуток від звичайної діяльності

273

398

125

145,79

Чистий прибуток

273

398

125

145,79

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Матеріальні затрати

4295

5541

1246

129,01

Витрати на оплату праці

2800

3645

845

130,18

Відрахування на соціальні заходи

1038

1356

318

130,64

Амортизація

265

498

233

187,92

Інші операційні витрати

484

554

70

114,46

Разом

8882

11 594

2712

130,53

Згідно таблиці 2. 3, позитивним є те, що темпи зростання прибутку (45,79%) підприємства є більшими порівняно з темпами зростання валюти балансу (12,91%) (таблиця 2. 2), що свідчить про поліпшення використання коштів на даному підприємстві.

Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зросла у 2010 році порівняно з 2009 роком на 3607 тис. грн., або на 30,55%. Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зросла на 1917 тис. грн., або на 28,32%. Валовий прибуток зріс на 1086 тис. грн., або на 35,39%. Інші операційні доходи зросли на 91 тис. грн., або на 51,41%. Адміністративні витрати зросли на 310 тис. грн., або на 22,03%. Витрати на збут зросли на 758 тис. грн., або на 61,68%. Інші операційні витрати зменшились на 60 ти. грн., або на 43,48%.

Прибуток від операційної діяльності зріс на 169 тис. грн., або на 35,81%. Інші доходи зросли на 21 тис. грн., тобто майже у 3 рази. Фінансові витрати зменшились на 17 тис. грн., або на 22,97%. Інші витрати залишились без змін і становлять 3 тис. грн. Чистий прибуток зріс на 125 тис. грн., або на 45,79%.

Матеріальні затрати зросли на 1246 тис. грн., або на 29,01%. Витрати на оплату праці зросли на 845 тис. грн., або на 30,18%. Витрати на соціальні заходи зросли на 318 тис. грн., або на 30,64%. Амортизаційні відрахування зросли на 233 тис. грн., або на 87,92%. Інші операційні витрати зросли на 70 тис. грн., або на 14,46%. У загальному обсязі елементи операційних витрат зросли на 2712 тис. грн., або на 30,53%.

Для аналізу структури та змін у структурі активів і джерел фінансування підприємства використаємо горизонтальний, вертикальний методи аналізу. З цією метою у фінансовій звітності відображаємо основні статті балансу в грошовому вираженні, а також як процент від підсумку балансу, статті витрат — як процент від виручки від реалізації продукції.

Проаналізуємо структуру активу балансу підприємства для визначення питомої ваги окремих статей у загальному обсязі майна підприємства.

Таблиця 2.4 — Структурний аналіз активу балансу

Показники

Роки

2009

2010

тис. грн.

%

тис. грн.

%

І. Необоротні активи

Незавершене будівництво

33

1,08

41

1,19

Основні засоби

2649

87,02

2844

82,75

Довгострокові фінансові інвестиції

52

1,71

52

1,51

Усього за розділом І

2734

89,82

2937

85,45

ІІ. Оборотні активи

Виробничі запаси

183

6,01

269

7,83

Готова продукція

2

0,07

2

0,06

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги

96

3,15

146

4,25

Інша поточна дебіторська заборгованість

3

0,10

29

0,84

Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті

15

0,49

46

1,34

Усього за розділом ІІ

299

9,82

492

14,31

ІІІ. Витрати майбутніх періодів

11

0,36

8

0,23

ІV. Необоротні активи та групи вибуття

0

0

0,0

0,0

Баланс

3044

100,00

3437

100,00

Як видно з таблиці 2. 4, майно підприємства переважно становлять необоротні активи. Їх частка у 2009 році становила 89,82%, а у 2010 році - 85,45% усіх активів, тобто відбулось зменшення на 4,37%. Це зменшення викликано переважно збільшенням частки оборотних активів підприємства на 4,49%. Частка незавершеного будівництва зросла у 2010 році порівняно з 2009 роком на 0,11%, основних засобів зменшилась на 4,27%, через збільшення частки оборотних активів. Частка довгострокових фінансових інвестицій зменшилась на 0,2%, хоча їх обсяг у вартісному вираженні залишився незмінним. Питома вага виробничих запасів зросла на 1,82%, що відбулось за рахунок збільшення їх загального обсягу. Частка готової продукції зменшилась на 0,01%. Частка дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги зросла на 1,1%, іншої поточної дебіторської заборгованості зросла на 0,74%, грошових коштів та їх еквівалентів в національній валюті збільшилась на 0,85%, що відбулось за рахунок збільшення їх загального обсягу. Частка витрат майбутніх періодів зменшилась на 0,13%.

Проаналізуємо структуру пасиву балансу.

Таблиця 2.5 — Структурний аналіз пасиву балансу

Показники

Роки

2009

2010

тис. грн.

%

тис. грн.

%

1

2

3

4

5

І. Власний капітал

Статутний капітал

219

7,19

219

6,37

Інший додатковий капітал

954

31,34

954

27,76

Резервний капітал

66

2,17

86

2,50

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

606

19,91

985

28,66

Усього за розділом І

1845

60,61

2244

65,29

ІІІ. Довгострокові зобов’язання

Довгострокові кредити банків

200

6,57

243

7,07

Усього за розділом ІІІ

200

6,57

243

7,07

ІV. Поточні зобов’язання

Короткострокові кредити банків

90

2,96

0

0,00

Продовження табл. 2. 5

1

2

3

4

5

Векселі видані

71

2,33

0

0,00

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

346

11,37

349

10,15

Поточні зобов’язання за розрахунками:

— з одержаних авансів

7

0,23

5

0,15

— з бюджетом

137

4,50

206

5,99

— зі страхування

95

3,12

122

3,55

— з оплати праці

218

7,16

257

7,48

Інші поточні зобов’язання

35

1,15

11

0,32

Усього за розділом ІV

999

32,82

950

27,64

Баланс

3044

100,00

3437

100,00

З таблиці 2.5 видно, що як у 2009, так і у 2010 році власні фінансові ресурси становили більше ніж половину усіх ресурсів підприємства, відповідно 60,61% і 65,29%, тобто частка майна, що покривається власними коштами, збільшилася на 4,68%. Наявність іншого додаткового капіталу свідчить про дооцінку необоротних активів або передачу ресурсів даному підприємству від інших суб'єктів ринку в безстрокове та безоплатне користування. Він становить 50% всього власного капіталу. Переважно фінансування підприємства здійснюється за рахунок власних коштів, а також за рахунок позикових коштів, які становили у 2009 році 9,53% (6,57% + 2,96%) усіх ресурсів підприємства, а у 2010 році - 7,07%. Зобов’язання як у 2009 році, так і у 2010 році у більшій мірі сформовано за рахунок кредиторської заборгованості, яка у даному випадку є коштами, за користування якими не сплачується процент. Протягом 2009 і 2010 року в структурі капіталу відбулися позитивні зміни. Підприємство у 2009 році отримало прибуток у розмірі 273тис. грн., а у 2010 році - 398 тис. грн., який залишився нерозподіленим (таблиця 2. 3). Його частка зросла на 8,75%. У загальному обсязі частка поточних зобов’язань у 2010 році зменшилась на 5,18%. Це відбулось за рахунок зменшення їх загального обсягу та збільшення обсягу і частки власного капіталу.

Проаналізуємо структуру оборотних активів

Таблиця 2.6 — Структурний аналіз оборотних активів підприємства

Оборотні активи

Роки

2009

2010

тис. грн

%

тис. грн

%

Виробничі запаси

183

61,20

269

54,67

Готова продукція

2

0,67

2

0,41

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги

96

32,11

146

29,67

Інша поточна дебіторська заборгованість

3

1,00

29

5,89

Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті

15

5,02

46

9,35

Разом

299

100,00

492

100,00

Згідно таблиці 2. 6, в структурі оборотних активів переважали виробничі запаси 61,2% у 2009 році і 54,67 у 2010 році, порівняно з 2009 роком, їх частка зменшилась на 6,53%. Частка дебіторської заборгованості дещо зменшилась у 2010 році, а саме на 2,44%. Частка грошових коштів зросла у 2010 році, порівняно з 2009 роком на 4,33%.

Ці зміни свідчать про підвищення рівня ліквідності оборотних активів, оскільки зросла частка грошових коштів і зменшилась частка виробничих запасів у структурі оборотного капіталу підприємства.

2.2 Методика аналізу та економічне обґрунтування доходів підприємства

Вертикальний, або структурний, аналіз дає змогу визначити структуру активів та пасивів підприємства, доходів і витрат, а в разі поєднання з горизонтальним аналізом -- виявити позитивні або негативні зміни в складі майна чи структурі ресурсів підприємства, а також структурі доходів і витрат за визначений період часу. При вертикальному аналізі статті фінансової звітності подаються у вигляді відносних величин. Так, загальний підсумок (валюта) балансу приймається за 100%, а окремі статті активів та пасивів балансу подаються у вигляді певного процента від загального підсумку балансу.

Зіставляючи структурні зміни в активі та пасиві, можна зробити висновок про те, через які джерела найчастіше відбувався приплив нових коштів і в які активи ці нові кошти здебільшого вкладено [24, с. 226].

Як видно з таблиці 2. 7, основним фінансовим результатом діяльності підприємства є прибуток, що складає у 2009 році 273 тис. грн., а у 2010 році 398 тис. грн., і який не становив значної величини порівняно з виручкою: 273: 11 805*100=2,3% - у 2009 році, і 398: 15 412*100=2,6% - у 2010 році, а також з середніми активами підприємства: 273: (0,5(2412+3044))*100=10% - у 2009 році, і 398: (0,5(3044+3437))*100=12,3%.

Таблиця 2.7 — Структурний аналіз фінансових результатів підприємства

Показник

Роки

2009

2010

тис. грн.

%

тис. грн.

%

1

2

3

4

5

І. Фінансові результати

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

11 805

100,00

15 412

100,00

Податок на додану вартість

1966

16,65

2570

16,68

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

9839

83,35

12 842

83,32

Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

6770

57,35

8687

56,37

Валовий прибуток

3069

26,00

4155

26,96

Інші операційні доходи

177

1,50

268

1,74

Адміністративні витрати

1407

11,92

1717

11,14

Витрати на збут

1229

10,41

1987

12,89

Інші операційні витрати

138

1,17

78

0,51

Прибуток від операційної діяльності

472

4,00

641

4,16

Інші доходи

11

0,09

32

0,21

Фінансові витрати

74

0,63

57

0,37

Інші витрати

3

0,03

3

0,02

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування

406

3,44

613

3,98

Податок на прибуток від звичайної діяльності

133

1,13

215

1,40

Прибуток від звичайної діяльності

273

2,31

398

2,58

Чистий прибуток

273

2,31

398

2,58

ІІ. Елементи операційних витрат

Матеріальні затрати

4295

48,36

5541

47,79

Витрати на оплату праці

2800

31,52

3645

31,44

Відрахування на соціальні заходи

1038

11,69

1356

11,70

Амортизація

265

2,98

498

4,30

Інші операційні витрати

484

5,45

554

4,78

Разом

8882

100,00

11 594

100,00

У загальному обсязі виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) частка собівартості продукції склала у 2009 році 57,35%, а у 2010 році 56,37%, і зменшилась на 0,98%. А валовий прибуток склав у 2009 році 26% і у 2010 році 26,96%, тобто зріс на 0,96%. Частка адміністративних витрат зменшилась на 0,78%, хоча їх загальний обсяг у вартісному вираженні зріс. Частка витрат на збут зросла на 2,48%, прибутку від операційної діяльності зросла на 0,16%, інших доходів зросла більш ніж у 2 рази, фінансових витрат зменшилась на 0,26%, чистого прибутку зросла на 0,27%. Частка інших витрат зменшилась на 0,01%, проте їх загальний обсяг залишився на попередньому рівні. Доходи підприємства були отримані переважно за рахунок реалізації продукції (виручка становить 100% усіх доходів).

Структура операційних витрат як у 2009 році, так і у 2010 році характеризується малими частками витрат на амортизаційні відрахування (2,98% і 4,3%) та інших операційних витрат (5,45% і 4,78%), що свідчить про ефективне ведення господарської діяльності. Частка матеріальних витрат у загальному обсязі усіх витрат зменшилась на 0,57%, витрат на оплату праці на 0,08%, хоча їх сума у грошовому вираженні зросла.

Розрахуємо коефіцієнти ліквідності (додаток Д). Таблиця 2.8 — Коефіцієнти ліквідності

Коефіцієнт

2009 рік

2010 рік

Відхилення, +, —

Поточної ліквідності

0,31

0,53

0,22

Миттєвої ліквідності

0,13

0,24

0,11

Абсолютної ліквідності

0,015

0,048

0,033

Обчислені у таблиці 2.8 значення свідчать про критичний рівень ліквідності як у 2009 році, так і у 2010 році.

Значення коефіцієнта поточної ліквідності менше нормативного значення (нормативне значення> 1), що свідчить про незадовільний рівень ліквідності та неспроможність підприємства вчасно погашати свої зобов’язання перед кредиторами. Проте його значення у 2010 році, порівняно з 2009 роком, зросло на 0,22.

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності теж менше нормативного значення (нормативне значення> 0,2), що свідчить про низьку частку поточних зобов’язань, яку може погасити підприємство негайно за рахунок грошових коштів, що є на поточному рахунку підприємства.

Його значення теж збільшилось на 0,033, а значення коефіцієнта миттєвої ліквідності збільшилось на 0,11.

Обчислимо показники платоспроможності (додаток Е).

Таблиця 2.9 — Показники платоспроможності

Показник

2009 рік

2010 рік

Відхилення,+, —

Коефіцієнт маневреності власних оборотних засобів

0,05

0,09

0,04

Чистий оборотний капітал, тис. грн.

-700

-458

242

Власний оборотний капітал, тис. грн.

-889

-693

196

Таблиця 2.9 свідчить, що значення коефіцієнту маневреності власних оборотних засобів у 2010 році, порівняно з 2009 роком, зросло на 0,04. Чистий оборотний капітал має від'ємне значення як у 2009році, так і у 2010 році, що свідчить про неспроможність підприємства вчасно розраховуватись за своїми поточними зобов’язаннями та про недостатню фінансову стійкість. Проте його значення покращилось у 2010 році на 242 тис. грн. Власний оборотний капітал має від'ємне значення та сигналізує про відсутність можливого розвитку виробництва на підприємстві. Його значення теж покращилось у 2010 році на 196 тис. грн.

Обчислимо коефіцієнти структури капіталу (додаток Є).

Таблиця 2. 10 — Коефіцієнти структури капіталу

Коефіцієнт

2009 рік

2010 рік

Відхилення, +, —

Фінансового левериджу

0,16

0,11

— 0,05

Співвідношення залучених та власних коштів

0,65

0,53

— 0,12

Заборгованості

0,11

0,11

0,00

Автономії

0,6

0,65

0,05

Структури позикових коштів

0,017

0,2

0,183

Структури довгострокових джерел фінансування 1

0,1

0,1

0,00

Структури довгострокових джерел фінансування 2

0,9

0,9

0,00

Розраховані у таблиці 2. 10 показники дають змогу зробити висновки, що коефіцієнт фінансового левериджу як у 2009 році, так і у 2010 році, на задовільному рівні, оскільки він не перевищує 1 [23, c. 176], що свідчить про меншу частку боргового капіталу в структурі капіталу, а отже, менший ризик структури капіталу. Його значення зменшилось на 0,05 у 2010 році, порівняно з 2009 роком.

Значення коефіцієнта співвідношення залучених та власних коштів, як і попереднього, на задовільному рівні і не перевищує 1 [23, c. 177]. Його значення зменшилось у 2010 році на 0,12.

Коефіцієнт заборгованості також на задовільному рівні, і свідчить про малу частку довгострокової заборгованості у власному капіталі.

Коефіцієнт автономії має достатнє значення, що свідчить про досить високий рівень фінансової стійкості підприємства, бо власний капітал становить більш ніж 50% всього капіталу підприємства. Його значення у 2010 році збільшилось на 0,05.

Значення коефіцієнту структури позикових коштів має досить низьке значення, що свідчить про малу частку довгострокового боргу в усіх позикових коштах підприємства. Його значення збільшилось у 2010 році на 0,183.

Коефіцієнти структури довгострокових джерел фінансування у сумі дорівнюють 1 [23, c. 178].

Ці показники свідчать про перевищення частки власного капіталу над часткою довгострокового боргу, що підвищує стійкість підприємства.

Розрахуємо коефіцієнти розміщення (додаток Ж).

Таблиця 2. 11 — Коефіцієнти розміщення

Коефіцієнт

2009 рік

2010 рік

Відхилення, +, —

Самофінансування

0,67

0,76

0,09

Фінансової стійкості

0,75

0,85

0,1

Дані таблиці 2. 11 свідчать, що коефіцієнт самофінансування як у 2009 році, так і у 2010 році, менше 1, це означає, що фінансування необоротних активів здійснюється частково за рахунок власних, а частково за рахунок залучених коштів. Проте його значення у 2010 році, порівняно з 2009 роком, збільшилось на 0,09.

Коефіцієнт фінансової стійкості у 2010 році збільшився на 0,1 і наблизився до 1 — бажаного рівня, для здійснення капітальних вкладень лише за рахунок довгострокових джерел фінансування.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой