Внутрішньогосподарський контроль Промінвестбанку

Тип работы:
Отчет
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Зміст

1. Загальна характеристика Промінвестбанку.

2. Організація обліку і управління фінансово-господарською діяльністю Промінвестбанку.

3. Бухгалтерський облік в банку.

4. Організація внутрішньогосподарського контролю і аналізу Промінвестбанку.

5. Аудит фінансово-господарської діяльності Промінвестбанку. 1. Загальна характеристика Промінвестбанку.

1992 рік 26 серпня — створено Український акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (Промінвестбанк України) на чолі з професором Володимиром Павловичем Матвієнком. У процесі акціонування до державного бюджету спрямовані кошти, еквівалентні 1 млрд. дол. США.

1993 рік — Промінвестбанк активно кредитує реальну економіку. Обсяг наданих кредитів зріс у 20 разів порівняно з 1992 роком. Стратегічним напрямком у діяльності банку визначено самозабезпечення кредитними ресурсами. В результаті цього власні кошти банку збільшилися в 134,3 разу, залучені - в 16 разів. Відкриваються всі види валютних рахунків фізичним особам, впроваджуються нові послуги. Промінвестбанк стає членом всесвітньої системи банківських розрахунків SWIFT. Активно розвиваються міжнародні операції. Відкриті коррахунки в 48 зарубіжних банках. Розширюється мережа установ банку. Вперше в Україні здійснена повна комп’ютеризація основних сфер банківської діяльності.

1994 рік — завершено переведення всіх внутрішньобанківських розрахунків клієнтів через створену Розрахункову палату банку. Розпочато перехід на розрахунки з використанням третьої моделі обслуговування консолідованого коррахунку в Національному банку України.

1995 рік — в несприятливих умовах поглиблення економічної кризи Промінвестбанк продовжував розвиватися і зміцнювати своє місце лідера серед комерційних банків країни. Власний капітал збільшено майже в 4 рази, статутний — у 5 разів. У Промінвестбанку сконцентрована майже п’ята частина усього банківського капіталу України. Кредитуються всі основні галузі економіки. Почалось впровадження пластикових технологій: випущено 412 внутрішніх платіжних карток.

1996 рік — власний капітал за рік зріс на 71 відсоток, реалізуються програми розвитку вітчизняного літако-, суднобудування, підтримки вугледобувних підприємств, створення виробництва акумуляторів. Банк став членом Української міжбанківської валютної біржі та Позабіржової фондової торговельної системи. Промінвестбанк узяв активну участь у впровадженні нової української валюти — гривні.

Голова Правління банку нагороджений Почесною відзнакою Президента України.

1997 рік — капітал зріс на 25 відсотків, сума вкладів — в 2,4 разу. Впроваджуються пластикові картки міжнародних платіжних систем. Банк стає членом міжнародних платіжних систем VISA, EUROPAY, MASTERCARD. Створено Київський інститут банківської справи.

За визначні особисті заслуги перед українською державою у розвитку банківської системи України, активне сприяння залученню інвестицій у національну економіку Володимир Матвієнко нагороджений орденом Князя Ярослава Мудрого.

1998 рік — Промінвестбанк — практично єдиний банк, який забезпечував розрахунки з Росією в період фінансової кризи. Зростає кількість клієнтів. За результатами опитування, проведеного газетою «Бізнес», Промінвестбанк визнаний найкращим банком України. Банк перейшов на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку.

Започатковується видання газети «Обрій ПІБ».

Володимир Матвієнко став лауреатом V ювілейного відкритого Рейтингу популярності та якості «Золота Фортуна» з врученням головної нагороди Рейтингу — срібної статуетки «Богині фортуни із золотим мечем».

1999 рік — обсяги кредитних вкладень у порівнянні з 1998 роком зросли втричі. Капітал банку досяг 682,7 млн. грн., що більше обсягу капіталу трьох найбільших банків разом узятих. Це найбільший власний капітал серед українських банків. Здійснено унікальний перехід на дворівневу систему управління банком. Введено в експлуатацію сучасну будівлю центрального офісу банку для ефективного обслуговування клієнтури. Банк посідає престижне місце серед 500 найбільших банків Європи та 1118 місце серед 2000 провідних банків світу.

Протягом року нагороди Володимира Матвієнка поповнились орденами «Слава на вірність Вітчизні» III ступеня, «Святого князя Володимира Великого» III ступеня. Володимир Матвієнко став володарем премії «Прометей Престиж» IV загальнонаціональної програми «Людина року-99» у номінації «Фінансист року». Визнання Володимира Матвієнка — це визнання очолюваного ним Промінвестбанку.

2000 рік — обсяги кредитування економіки в порівнянні з попереднім роком збільшились удвічі і досягли 22,8 млрд. грн. Протягом року банк збільшив ресурсну базу в 1,4 разу. Адекватно збільшувався капітал банку, який досяг майже 1 млрд. грн. (з урахуванням створених резервів). До клієнтів банку приєднались підприємства НАК «Нафтогаз України». Банк підвищив свій міжнародний рейтинг, піднявшись на 1006 місце серед провідних банків світу. Створюється дочірнє сільськогосподарське підприємство «Обрій» с. Білки Коростенського району Житомирської області.

Володимир Матвієнко нагороджений орденом «За розбудову України» з врученням диплому Міжнародного відкритого Рейтингу популярності та якості «Золота фортуна», орденами «Слава на вірність Вітчизні» II ступеня, «Святого князя Володимира Великого» II ступеня.

2001 рік — обсяг капіталу, з урахуванням створених резервів, досяг 1,1 млрд. грн. Вклади населення зросли за рік на 83 відсотки і перевищили 1,2 млрд. грн. Промінвестбанк визначений урядом уповноваженим банком по обслуговуванню оптового ринку електроенергії. Банк став переможцем конкурсу щодо надання послуг по виплаті пенсій та грошової допомоги. Впроваджена міжнародна система грошових переказів MoneyGram.

За високі досягнення, заслуги перед українським народом і Українською Православною Церквою Володимир Матвієнко нагороджений орденом «За патріотизм».

Промінвестбанк нагороджено Дипломом та Стелою золотої якості у номінації «Якість третього тисячоліття» Міжнародного рейтингу популярності та якості «Золота фортуна».

2002 рік — обсяг капіталу, з урахуванням створених резервів, досяг 1,2 млрд. грн. Ресурсна база банку збільшилась за рік в 1,3 разу і перевищила 5,1 млрд. грн. Кредитний портфель зріс у 1,6 разу і становить 4,4 млрд. грн. Банк входить до числа 20 найбільших банків Центральної та Східної Європи і займає 980 місце серед 2000 провідних банків світу. За вагомий внесок у розбудову банківської системи, високий професіоналізм та з нагоди 10-ї річниці заснування трудовий колектив Промінвестбанку нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. Голову Правління Промінвестбанку, професора В.П. Матвієнка нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеня.

2003 рік — за високий професійний рівень та вагомий внесок у створення гідного іміджу України Промінвестбанк нагороджено Міжнародною премією «Олімп», почесним званням лауреата конкурсу «Золота торгова марка» та почесним дипломом. Голова Правління банку В.П. Матвієнко отримав Почесну орденську відзнаку «Суспільне визнання» ІІ ступеня. Всесвітньо відомим англійським журналом «The Banker» за результатами незалежної комплексної оцінки показників роботи Промінвестбанку присвоєно звання «Банк року в Україні». В рамках Національної іміджевої програми «Лідери ХХІ століття», яку проводить Асамблея ділових кіл України, Володимиру Павловичу Матвієнко за особистий внесок в оздоровлення економіки та розвиток інтеграційних процесів вручено найвищу міжнародну відзнаку «Золотий Меркурій».

2004 рік — За визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку банківської системи, багаторічну самовіддану працю і громадську діяльність Голові Правління Промінвестбанку, професору В.П. Матвієнку присвоєно звання «Герой України» з врученням ордена Держави. Британський журнал «The Banker» другий рік поспіль визнав Промінвестбанк «Банком року в Україні», що є авторитетною оцінкою високої якості його діяльності і надійності. За високий професійний рівень та вагомий внесок у створення гідного іміджу України Промінвестбанк нагороджено стелою «Діловий імідж України». Банку також присвоєно звання «Лідер ринку банківських послуг України» у номінації «Найстабільніша банківська установа».

2005 рік — За активну діяльність на ринку платіжних карток, за емісію мільйонної картки MasterCard та Maestro Промінвестбанк був нагороджений дипломом від компанії MasterCard Europe. Український національний фонд «Взаєморозуміння і примирення» при Кабінеті Міністрів України оголосив подяку колективу Промінвестбанку за багаторічну плідну співпрацю в інтересах громадян України — жертв нацистських переслідувань та з нагоди 60-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. За високий професійний рівень та вагомий внесок у створення гідного іміджу України Промінвестбанк було нагороджено Міжнародною премією «Олімп» та вручено диплом лауреата Міжнародного конкурсу «Золоті торгові марки». В рейтингу найбільших компаній України Промінвестбанк був нагороджений дипломом в номінації «Суспільне визнання». За результатами рейтингу ефективності торгових марок України «Гвардія брендів» Промінвестбанк отримав диплом за створення найефективнішого бренду України.

В 2005 році Промінвестбанк продовжив динамічний розвиток усіх сфер діяльності. Результати роботи банку в минулому році стали найбільш значущими за весь період незалежності України. В економіку спрямовано 8 млрд. 200 млн. дол. США кредитів, а загальний обсяг кредитування вітчизняного виробництва незалежної України досяг позначки в 50 млрд. дол. США. Всі іноземні кредитори вклали в економіку України лише п’яту частину цього рівня.

Промінвестбанк реалізує в життя ідеологію розвитку вітчизняного виробництва, підвищення добробуту населення власними силами. Це єдино вірна стратегія розвитку України. І головне, Промінвестбанк доводить своїм прикладом, що ми можемо власними руками, власними силами відтворити міцну українську державу. В 2005 році Промінвестбанк збільшив кредити в економіку в 1,44 раза. Це найвищі темпи за останні три роки.

Також динамічно нарощувався капітал банку, активи, кошти підприємств і населення. Порівняно з 2003 роком обсяг вкладів населення майже подвоївся і досяг 5 млрд. 329 млн. гривень. Така чітка тенденція динамічного зростання довіри населення до Промінвестбанку свідчить про його високу надійність і платоспроможність, вірність обраного курсу на підтримку вітчизняного товаровиробника.

Промінвестбанк повністю виправдовує довіру наших громадян. Кредити банку в економіку України мають чітке інвестиційне спрямування на створення нових виробництв, забезпечення підприємств і населення енергоносіями, створення нових робочих місць.

На розвиток паливно-енергетичного комплексу України, закупівлю енергоносіїв, своєчасне проведення розрахунків за електроенергію, виплату зарплат шахтарям та іншим працівникам енергетики України в 2005 році Промінвестбанк спрямував 21,8 млрд. грн. За 4 останні роки Промінвестбанк, виконуючи функції банкіра енергоринку, надав в цей важливий народногосподарський комплекс 61 млрд. грн. кредитів. Фінансове обслуговування енергетики завжди здійснювалось банком якісно і надійно.

Промінвестбанк, підтримуючи заклик Уряду на відродження українського селянства, здійснив фінансування аграрного сектору в загальнонаціональному масштабі на суму понад 2,2 млрд. гривень. Це дало можливість країні отримати в минулому році непоганий врожай.

Кредитна діяльність Промінвестбанку має і значне соціальне значення. Так, банком профінансовано виробництво вітчизняного інсуліну на Київському ВАТ «Фармак», продовжена реалізація проекту в Трускавецькій клініці відновного лікування, де одужують хворі на церебральний параліч не тільки наші громадяни, а й пацієнти з 70 країн світу.

Промінвестбанк — найбільший платник податків серед банків. За роки незалежності України до бюджету сплачено 1 млрд. 900 млн. гривень. За 2005 рік обсяг цих платежів склав 216,6 млн. гривень, що дає державі можливість фінансувати значні соціальні виплати.

Промінвестбанк має чітку стратегію свого подальшого розвитку, яка передбачає продовження кредитної підтримки національного товаровиробника, реалізацію інвестиційних проектів, в тому числі енергозберігаючих технологій та нових видів енергії, продовження наукового управління грошовими потоками з метою концентрації ресурсів на пріоритетних напрямках діяльності. В банку продовжиться подальше удосконалення системи менеджменту відповідно до економічної ситуації в Україні.

Ліцензії та дозволи:

· Ліцензія Національного банку України № 1 від 31. 10. 2001 та дозвіл № 1−3 від 20. 01. 2006 на здійснення банківських операцій;

· Ліцензія Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку серія АА № 770 422 від 13. 10. 2004 р. на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів, депозитарної діяльності зберігача цінних паперів та діяльності щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів;

· Ліцензія Міністерства фінансів України серії АБ № 108 675 від 23. 05. 2005 на проведення операцій з торгівлі скупленими у населення та прийнятими під заставу ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння.

2. Організація обліку і управління фінансово-господарською діяльністю Промінвестбанку.

Відповідно до закону України про бухгалтерський облік і на підставі правил бухгалтерського обліку, установлених банком україни, кредитна організація розробляє правила документообігу й технологію обробки облікової інформації при здійсненні бухгалтерських операцій на ЕОМ автоматично забезпечується одночасне відбиття сум по дебету й кредиту особових рахунків і у взаємозалежних регістрах.

Бухгалтерські операції виконують працівники, виділені для цього, незалежно від того, у яких структурних підрозділах ці працівники складаються. У цю категорію входять працівники, зайняті прийомом, оформленням, контролем розрахунково-грошових й інших документів, відбиттям банківських операцій по рахунках бухгалтерського обліку, крім працівників, що обробляють інформацію на ЕОМ і не вхідні в структуру бухгалтерського апарата.

Організація роботи апарата будується за принципом створення одного бухгалтерського підрозділу.

Всі документи, що надходять в операційний час у бухгалтерські служби підлягають оформленню й відбиттю по рахунках банку в той же день. Документи, поступившие поза операційний час, відображаються по рахунках на наступний робочий день.

Оплата грошово-розрахункових документів провадиться в межах наявності коштів на рахунку платника на початок дня й по можливості з обліком надходження коштів поточним днем або в межах суми «овердрафта», певної договором.

Клієнт зобов’язаний указувати в тексті платіжних (розрахункових) документів, а також на звороті грошових чеків призначення сум платежу.

Чеки й платіжні доручення приймаються банком протягом 10 днів від дня їхньої виписки, не вважаючи дня виписки. В оголошеннях на внесок готівки повинна бути зазначена дата фактичного їхнього пред’явлення в банк.

Збитки, що виникли згодом оплати платником підробленого, викраденого або втраченого чека, покладають на кредитну організацію, або чекодавця залежно від того, із чиєї вини вони були заподіяні.

Касові операції відбуваються з дотриманням вимог Банку України.

Касовий журнал по витраті складається бухгалтерським працівником на відповідних бланках у двох екземплярах. При веденні бухгалтерського обліку із застосуванням ЕОМ для інформації на обробку направляються окремі аркуші касового журналу по витраті в міру їхнього заповнення, або при незначному обсязі операцій, одночасно всі аркуші касового журналу після звірення оборотів з касою.

Напрямок видаткових касових документів контролером у касу для оплати провадиться внутрішнім порядком. Передача документів у кассу оформляється в спеціальному журналі під розписку, у якому вказується номер чека або ордери, сума, підпис контролера, розписка касира в прийомі чека або ордера.

Документообіг по прибуткових касових операціях повинен бути організований так, щоб видача квитанцій клієнтам і зарахування сум на їхні рахунки провадилася тільки фактичного надходження грошей у касу, за винятком внесків у внески громадян, які можуть записуватися в особові рахунки вкладників до прийому грошей.

При прийомі грошей від працівників банку для зарахування на рахунок внутрібанківського значення прибуткової касовий ордер виписується в трьох екземплярах, з яких один — це оголошення на внесок наявними, другий — квитанція, третій — ордер.

Невикористані грошові чеки по закривають счетам, що, а також по рахункам, переданим в інший банк, приймати від клієнтів має право тільки головний бухгалтер або його заступник.

Невикористані рахункові чеки при наявність залишку на рахунку по обліку задепонованих коштів приймаються від клієнтів і погашаються в такому ж порядку бухгалтерським працівником.

По грошовому чеку (іменному) гроші виплачуються тій особі, що зазначено в чеку.

Всі бухгалтерські операції, зроблені в попередньому дні, протягом наступного робочого дня повинні бути перевірені на підставу первинних документів.

Після завершення операційного дня оператором розрахункового центра формуються бухгалтерські журнали відділень, які розсилаються ранком наступного дня до 10 годин і використаються працівником, що займається звіренням меморіальних документів за попередній день.

Бухгалтерські документи разом зі стрічками підрахунку брошуруються по полицях у порядку зростання пачок. Меморіальні ордери й інші документи по позабалансовим рахункам, що враховують не в книгах комори, підбираються й брошуруються разом з меморіальними документами по балансових рахунках після меморіальних документів у порядку зростання номерів позабалансових рахунків, спочатку по приходу, потім по витраті кожного рахунку. Документи по позабалансовим рахункам також підраховуються, і суми їх звіряються з бухгалтерським журналом й оборотно — сальдовою відомістю. По позабалансовим рахункам.

В окремі сшиви містяться касові документи з касовими журналами, документи по видах громадян, по кредитах індивідуальних позичальників, іноземній валюті, по господарських й інших операціях банку.

До способів ведення бухгалтерського обліку ставляться методи угруповання й оцінки фактів господарської діяльності, погашення вартості активів, прийоми організації документообігу, інвентаризації, способи застосування рахунків бухгалтерського обліку, системи облікових регістрів, обробки інформації й інші відповідні способи, методи й прийоми.

Згідно п. 1.3 частини I Правил, кредитна організація розробляє й затверджує облікову політику, засновану на Плані рахунків і Правилах бухгалтерського обліку, положеннях, інструкціях й інших нормативних актах ЦБ України. Вона включає наступні складові частини, які підлягають обов’язковому затвердженню керівником кредитної організації:

— робочий план рахунків бухгалтерського обліку в кредитній організації, її філіях і підвідомчих установах, заснований на затвердженому ЦБ України Планом рахунків;

— форми первинних облікових документів, застосовуваних для оформлення операцій, включаючи форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності, по яких не передбачені в альбомах Держкомстату України типові форми первинних облікових документів;

— порядок проведення окремих облікових операцій, що не суперечать чинному законодавству й нормативним актам ЦБ України (у редакції Вказівки від 25 вересня 1998 р. № З);

— порядок проведення інвентаризації й методи оцінки видів майна й зобов’язань;

— правила документообігу й технологія обробки облікової інформації;

— порядок контролю за чиненими внутрібанківськими операціями;

— порядок і періодичність висновку на печатку документів аналітичного і синтетичного обліку (у редакції Вказівки від 25 вересня 1998 р. № 3з).

Зміст облікової політики кредитної організації повинне визначати конкретні варіанти обліку тих або інших операцій, по яких передбачено альтернативне рішення в рамках системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку. У той же час формування облікової політики тісно пов’язане з податковим плануванням, оптимізацією оподатковування кредитної організації. Вибираючи той або інший варіант, банк повинен оцінити «податкові наслідку» їхнього застосування. От чому в останні роки поряд з організаційно-технічними й методологічними аспектами облікової політики прийнято розглядати і її податкові аспекти.

Облікова політика підлягає оформленню відповідної організаційно-розпорядницькою документацією (наказом, розпорядженням і т.п.).

Обрана кредитною організацією облікова політика застосовується послідовно від одного звітного року до іншого. Зміни в облікової політиці банку можуть мати місце у випадку: реорганізації кредитної організації (злиття, поділу, приєднання), зміни власників, змін законодавства України або в системі нормативного регулювання бухгалтерського обліку в України, розробки нових способів бухгалтерського обліку.

Зміна в обліковій політиці повинне бути обґрунтованим й оформлятися наказом або розпорядженням. Наслідку змін в обліковій політиці, не пов’язані зі зміною законодавства України, повинні бути оцінені у вартісному вираженні.

Як було сказано вище, визначаючи ті або інші елементи облікової політики, необхідно передбачати їхні податкові наслідки. Податковий аспект облікової політики виражається ще й у тім, що банкам дане право самостійне вибирати варіанти розрахунків з бюджетом по таких податках, як податок на прибуток, податок на додану вартість. Вибір того або іншого варіанта варто закріпити в обліковій політиці банку. Існує ще один важливий податковий аспект облікової політики. Це розподіл всіх витрат (доходів) банку на витрати (доходи), що враховують і враховують не для мет оподатковування.

Визначення періодичності розрахунків з бюджетом по податку на прибуток.

Згідно п. 5.2. інструкції ГНС України від 10 серпня 1995 р. № 37 «Про порядок вирахування й сплати в бюджет податку на прибуток підприємств й організацій» починаючи з 1 січня 1997р. організації (за винятком бюджетних і малих підприємств) мають право самі вибирати періодичність сплати податку на прибуток: щомісяця, не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним, виходячи з 0фактично фактично одержаного прибутокс, або щокварталу, зі сплатою щомісячних авансових платежів. Порядок сплати в бюджет податку на прибуток визначається організацією й діє без зміни до кінця календарного року, що варто передбачити в обліковій політиці. Щомісячна сплата податку передбачає й щомісячне подання в ГНИ «Розрахунку податку від фактичного прибутку» й «Довідки визначення даних, відбитих по рядку 1

«Розрахунку», а отже, і подання «Звіту про прибутки й збитки». У цьому випадку, як видно, варто передбачити й щомісячне формування фінансового результату.

Щоквартальна сплата податку зі сплатою щомісячних авансових платежів, як це було й раніше, передбачає доплату в бюджет різниці між сумою, що підлягає внеску в бюджет виходячи з 0фактично фактично одержаного прибутокс за квартал і сплачені авансові платежі, проіндексовану на ставку рефінансування ЦБ України за квартал. Це, природно, спричиняє додаткове відволікання оборотних коштів банку, хоча й зменшує обсяг роботи зі складання звітності. У випадку ухвалення рішення про щоквартальній сплаті податку на прибуток, на наш погляд, треба передбачити й щоквартальне формування фінансового результату.

Визначення варіанта розрахунків з бюджетом по ПДВ.

Відповідно до інструкції України від 11 жовтня 1995 р. № 39 «Про порядок вирахування й сплати в бюджет податку на додану вартість» кредитним організаціям пропонується два варіанти вирахування ПДВ, що підлягає внеску в бюджет.

Використання першого варіанта згідно п. 46 інструкції № 39 передбачає ведення роздільного обліку операцій, що беруть участь і не доходів, що беруть участь в одержанні, що підлягають обкладанню ПДВ. Це ставиться не тільки до доходів, але й до витрат по таких операціях. У випадку ведення такого обліку сума податку, що підлягає внеску в бюджет, визначається як різниця між сумами податку, отриманого по доходах від оподатковуваних операцій, і сумами податку, сплаченого у витратах по оподатковуваним операціям. Сума ПДВ, сплаченого у витратах по неоподатковуваним податком операціям, ставиться на собівартість зроблених банком послуг (при дотриманні загальних умов заліку по цьому податку).

При неможливості ведення роздільного обліку оподатковуваних і неоподатковуваних ПДВ операцій згідно п. 47 інструкції № 39 сума податку, що підлягає внеску в бюджет, визначається як різниця між сумами податку, отриманого по доходам від оподатковуваних операцій, і сумами податку, сплаченого в витратах, у частині, обумовленої питомою вагою доходів, отриманих по операціям, оподатковуваним ПДВ, у загальній сумі доходів банку. частина, Що Залишилася сплаченого у витратах ПДВ ставиться на собівартість зроблених банком послуг. Залік сплаченого ПДВ провадиться, якщо у звітному періоді питомий вага доходів, отриманих по операціях, оподатковуваним ПДВ, у загальній сумі доходів банку перевищує 5%. У противному випадку весь сплачений у витратах ПДВ ставиться на собівартість зроблених банком послуг.

Виходячи з вищевикладеного, в обліковій політиці, найімовірніше, треба відбити другий варіант порядку вирахування ПДВ.

Крім того, п. 47 інструкції дає банкам право визначити в облікової політиці один із двох варіантів обліку ПДВ по основних фондах, що здобувають і нематеріальним активам. Відповідно до першого варіанта ПДВ при постановці на облік основних коштів і нематеріальних активів, використовуваних при проведенні операцій, оподатковуваних ПДВ, підлягає віднесенню на розрахунки з бюджетом, а невикористовуваних — підлягає оприбуткуванню в складі балансової вартості з наступним віднесенням на витрати через зношування. Але оскільки, як уже згадувалося вище, вести облік основних коштів, що беруть участь і не беруть участь у проведенні операцій, оподатковуваних ПДВ, неможливо, частку ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, варто визначати в такому ж порядку, як і при відшкодуванні податку по витратах, тобто пропорційно частці оподатковуваних податків у загальній сумі доходів і за умови, що ця частка перевищує 5%. Для визначення частки ПДВ, що підлягає заліку, варто зробити в обліку або внесистемно наступні операції:

— виділити ПДВ із вартості основних коштів і нематеріальних активів, придбаних у звітному періоді;

— визначити частку доходів, оподатковуваних ПДВ. у загальній сумі доходів банку;

— визначити частку ПДВ, що підлягає заліку з бюджету;

— частину, що залишилася, ПДВ знову приєднати до вартості основних коштів.

Оскільки провадити такі операції як з відбиттям по обліку, так й внесистемно кожен звітний період, особливо при великому обсязі основних коштів, що здобувають, досить складно, на нашу думку, доцільніше зупинитися на другому варіанті обліку ПДВ по що здобувають основним фондам і нематеріальним активам.

Відповідно до другого варіанта придбані основні кошти й нематеріальні активи прибуткуються разом зі сплаченою сумою ПДВ із наступним списанням у встановленому порядку через суми зношування на витрати банку незалежно від частки оподатковуваних доходів у загальній сумі доходів у цілому по банку. Хоча це й приводить до деякого незначного завищення суми ПДВ, що перераховує в бюджет, але дозволяє скоротити обсяг здійснюваних операцій, тим більше, що рідко в якому банку обсяг операцій, оподатковуваних цим податком, перевищує 5%.

І ще один момент варто закріпити в обліковій політиці банку по цьому питанню: як прибуткувати основні кошти невиробничого призначення, т. е. призначені для внебанковской діяльності із ПДВ або без нього.

Відповідно до інструкції № 39 і численних роз’яснень ГНС РФ по цьому питанню їх варто прибуткувати без ПДВ, щоб при нарахуванні зношування частка ПДВ, що втримується в ньому, не переносилася на витрати й не пред’являлася, у такий спосіб «до заліку», тобто зменшенню платежів у бюджет (податку на прибуток).

Податкові аспекти обліку кредитних операцій.

Це стосується насамперед, розміру відсотків, що сплачують банком-позичальником банку-кредиторові за користування кредитом, що може бути віднісся на витрати банку-позичальника, що зменшують оподатковуваний прибуток (в межах ставки рефінансування, установленої ЦБ України, плюс три пункти — по карбованцевому м у межах 15% -по валютному кредиті), і який не може бути віднесений на витрати, зменшувані оподатковуваний прибуток (понад цих ставок). На жаль у схемі аналітичного обліку доходів і витрат не передбачено виділення окремих статей для обліку таких відсотків і банки змушені вводити їх самостійно в робочій схемі аналітичного обліку витрат.

За договором банківського рахунку банк зобов’язується приймати й зараховувати вступники на рахунок, відкритий клієнтові (власникові рахунку) кошти, виконувати розпорядження клієнтів про перерахування й видачу відповідних сум з рахунку й проведенні інших операцій по рахунку.

Банк може використати наявні на рахунку кошти, гарантуючи право клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Оформлення договору банківського рахунку здійснюється шляхом складання і підписання договору у вигляді єдиного документа.

Інструкцією ЦБ України визначено. Що для відкриття розрахункового, поточного або бюджетного рахунків варто представити банку наступні документи: заява на відкриття рахунку, копію рішення про створення організації або установчий договір, картку зразків підписів і відбитка печатки. Крім цього в банк представляються документи: про постановку на облік у податковому органі, про реєстрації як платник страхових внесків на обов’язкове медичне страхування.

Якщо підприємець здійснює свою діяльність без утворення юридичної особи, розрахунковий й інший рахунки відкриваються на його ім'я.

Рахунок може бути відкритий також на користь третьої особи.

Право розпоряджатися рахунком юридичної або фізичної особи може бути представлено на підставі доручення.

Власник рахунку і його кредитор вправі включити в договір умова, що дає право на безакцептне списання належних йому сум. При цьому платник зобов’язаний письмово повідомити банку про цю умову й про свою згоду на таке списання.

Всі предмети вартістю не більше сторазовим, установленим законом розміру мінімальної місячної оплати праці за одиницю, а також терміном служби менш року, незалежно від їхньої вартості, не ставляться до основних коштів й ураховуються як малоцінні й швидкозношувані предмети. Незалежно від ціни придбання до основних коштів ставляться: зброя, об'єкти сигналізації, не включені у вартість будинки при будівництві, і книги.

Основні кошти доводяться на баланс за ціною придбання, включаючи витрати на транспортування, монтаж, установку, ПДВ та інше. Від цієї первісної вартості нараховуються зношування відповідно до єдиних норм відрахувань згідно СМ СРСР від 22 жовтня 1990 року № 1072. На основні кошти в переліку до листа ГНС України від 6 лютого 1996 року № НП-6−05/73 при нарахування амортизації застосовується коефіцієнт прискореної амортизації 2,0.

Нарахування амортизації припиняється при досягненні суми амортизаційних відрахувань по предметі до його балансової вартості за мінусом суми переоцінки.

У випадку надходження основних коштів у рахунок внеску в статутний капітал банку вони приймаються на облік у договірній оцінці.

Матеріальні цінності, отримані безоплатно приймаються на баланс відповідно до документів прийому — передачі, а оподатковувана база при цьому збільшується на вартість безоплатно прийнятих матеріальних цінностей, але не нижче балансової (залишкової по основним коштам) вартості, що значиться у передавальної сторони.

Нематеріальні активи приймаються на баланс у сумі витрат на придбання нематеріальних активів, включаючи ПДВ й інші витрати, пов’язані з доведенням їх до робочого стану.

При нарахуванні амортизації на нематеріальні активи банк розраховує норму амортизаційних відрахувань виходячи їхнього строку їхнього використання, якщо такий строк у договорі не позначений, приймає його за 10 років.

Господарські матеріали й малоцінні предмети приймаються на баланс по фактичної власності. Придбання МБП проводиться через склад (балансовий рахунок 61 003 «Господарські матеріали, устаткування, що вимагає монтажу»). При передачі їх в експлуатацію нараховується зношування в розмірі 100% їхньої вартості.

Інвентаризація матеріалів, основних коштів і МБП проводиться 1 раз в рік за станом на 1 грудня.

Згідно нового плану рахунків джерелами для фінансування придбання нематеріальних активів, устаткування є кошти фондів нагромадження — 91 901, амортизація основних коштів, нематеріальних активів — 91 902: кредити, отримані від інших кредитних організацій на капітальні вкладення.

При реалізації основних фондів за плату банк списує первісну вартість предмета й фонд переоцінки через рахунок 61 201 або 61 202, і результат списання відносить на доходи або витрати банку.

Сукупність всієї готівки, що перебувають у банку, називають сукупною касою банку. Сюди входять: валютна каса, контролер, вечірня каса, прибуткова каса, видаткова каса.

Банк зобов’язаний приймати від фізичних й юридичних осіб для зарахування на рахунку акредитиви або обмінювати грошові знаки, що мають ушкодження.

Касовий підрозділ очолюється завідувачем касою, завідувачем цінностей, головним, старшим касиром й іншими касовими працівниками банку, с якими укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

За рішенням керівника банку операції із цінностями можуть здійснюватися групами матеріально відповідальних осіб, з якими укладається договір про повну відповідальність.

Прийом грошової готівки до прибуткової каси банку провадиться по оголошенню на внесок наявними.

При розбіжності між сумою здаваних грошей і сумою, зазначеної в оголошенні на внесок наявними, касовий працівник перекреслює первісний прибутковий документ, на звороті проставляє суму фактично прийнятих грошей, достоїнства, серії, номери й суму прийнятих на експертизу сумнівних грошових знаків, підпис і повертає операційному працівникові.

Знову заповнене оголошення на внесок наявними операційний працівник перевіряє, вносить виправлення в касовий журнал по приходу й на сумнівні грошові знаки оформляє квитанцію.

Наприкінці операційного дня на підставі прибуткових складається довідка про сумі прийнятих грошей і кількості грошових документів, що надійшли в касу.

Всі наявні гроші, що надійшли в плин операційного дня, повинні бути оприбутковані в операційну касу й зараховані на відповідні рахунки клієнтів у той же робочий день.

Прийом готівки від організацій у спеціальних мішках, кейсах й в інших коштах для впакування грошей, що мають незнімні пристосування для їхнього опломбування (сумки), з готівкою й іншими цінностями від інкасаторів після закінчення операційного дня банками провадиться вечірніми касами. Прийняті гроші повинні бути зараховані на відповідні рахунку банку не пізніше наступного робочого дня.

Прийом готівки від організацій — власників рахунків в прибуткову касу кредитної організації провадяться по оголошенню на внесок наявними, що представляють собою комплект документів, що складає оголошень, ордера, квитанцій.

Прийом і видача готівки громадянами, а також співробітниками банку провадиться по прибуткових і видаткових касових ордерах.

Наприкінці дня касовий працівник звіряє суму грошей, видану йому під звіт, із сумами грошей, наявних у нього в наявності, і становить довідку про сумі прийнятих грошей і кількості грошових документів, що надійшли в касу, якщо їм здійснювалися операції тільки по прийому грошей, або зведену довідку про касові обороти по зробленим приходно-расходовым операціях.

По закінченні операцій з готівкою й іншими цінностями касові працівники здають завідувачеві касою наявну в них грошову готівка разом з касовими документами й довідками.

Після звірення касових оборотів за день, завідувач касою записує в книгу обліку готівки й інших цінностей загальну суму приходу й витрати грошей і виводить у ній залишок готівки в операційної касі банку, а також залишок інших цінностей на початок наступного дня, які засвідчуються підписами посадових осіб, відповідальних за схоронність цінностей.

Після зведення каси завідувач касою передає касові документи разом с додатками для формування й брошюровки одному з касових працівників.

Банкноти сортуються по достоїнствах і рокам зразка, монети по достоїнствам.

Кожні 100 аркушів банкнот одного достоїнства формуються в корінці й обгортають, залежно від способу впакування пачки, хрестоподібної або кільцевою поперечною бандероллю.

Кожні 100 корінців одного достоїнства формуються в повну пачку по 1000 аркушів. Також корінці одного достоїнства, з яких не можна сформувати повні пачки, упаковуються в неповні пачки.

В обмінному пункті відбуваються наступні операції:

1. Покупка й продаж наявної іноземної валюти за наявні рублі;

2. Покупка й продаж платіжних документів в іноземній валюті за наявні рублі, а також продаж й оплата платіжних документів в іноземній валюті за наявну іноземну валюту;

3. Прийом для напрямку на інкасо іноземної валюти й платіжних документів в іноземній валюті;

4. Прийом на експертизу грошових знаків іноземних держав й платіжних документів в іноземній валюті, дійсність яких викликає сумнів;

5. Видача наявної іноземної валюти й (або) наявних гривнів по кредитним і дебютовим картам, а також прийом наявної іноземної валюти для зарахування на рахунки фізичних осіб у банках, що служать для розрахунку по кредитним і дебитным картах;

6. Обмін (конверсія) наявної іноземної валюти одного іноземного держави на наявну валюту іншої іноземної держави;

7. Розмін платіжного грошового знака іноземної держави на платіжні знаки тієї ж іноземної держави;

8. Заміна платіжного знака іноземної держави на платіжний грошовий знак тієї ж іноземної держави;

9. Покупка платіжного знака іноземної держави за наявні гривні.

Курс покупки й курс продажу наявної іноземної валюти й платіжних документів в іноземній валюті за наявні гривні, а також крос — курс, обміну (конверсії) наявної іноземної валюти встановлюється банком самостійно.

За здійснення валютно-обмінних операцій банк стягує комісійне винагорода по покупки — 5 грн. комісії, із продажу — 1% від суми гривнів (податок у бюджет) і 5 грн. комісії.

Валютно-обмінні операції відбуваються з обов’язковим оформленням й видачею фізичним особам довідок, що виписують на бланках строгої звітності «Довідка ф. № 406 007».

Всі операції обмінних пунктів підлягають відбиттю в балансі банку тим же удень, у якому вони були зроблені.

Синтетичний облік ведеться в гривнях. При цьому іноземна валюта перераховується в гривні за курсом іноземної валюти до гривні, установленому Банком України на поточну дату.

Банк забезпечує обмінний пункт валютою до початку його роботи в відповідності із затвердженим режимом роботи обмінного пункту авансом в наявних гривнів й у наявною іноземною валютою в розмірі встановленого обмінному пункту ліміту авансу, а також бланками платіжних документів, бланками термінової звітності «Довідка ф. № 406 007».

Видача авансу провадиться по видаткових позабалансових ордерах. Операції по покупці наявної іноземної валюти за наявні гривні оформляються реєстром наявної іноземної валюти, купленої за наявні рублі.

Операції по покупці платіжних документів в іноземній валюті за наявні гривні оформляються реєстром платіжних документів в іноземної валюті, купленої за наявні гривні.

Операції із продажу наявної іноземної валюти за наявні гривні оформляється реєстром наявної іноземної валюти, проданої за наявні гривні.

Операції із продажу платіжних документів в іноземній валюті за наявні гривні оформляється реєстром платіжних документів в іноземної валюті, проданих за наявні гривні.

Наприкінці операційного дня касир обмінного пункту підраховує по всім реєстром підсумкові дані по номінальній вартості в розрізі видів наявної іноземної валюти й платіжних документів в іноземній валюті й фактичній наявності цінностей.

Касир обмінного пункту після звірення становить довідку про щоденний залишках цінностей за формою.

3. Бухгалтерський облік в банку

Банківський бухгалтерський облік характеризується оперативністю і єдністю форми побудови. Це проявляється в тім, що всі розрахункові, кредитні й інші операції, зроблені в банку протягом операційного часу, у той же день відображаються в особових рахунках аналітичного бухгалтерського обліку клієнтів і контролюються шляхом складання щоденного бухгалтерського балансу установи банку. Єдина для всіх банків форма обліку створює можливість аналізу банківської діяльності.

Чіткість й оперативність банківського обліку дозволяє здійснювати, контроль за схоронністю коштів, грошовим обігом і станом розрахункових і кредитних відносин.

Правильна організація бухгалтерського обліку й документообігу в установах банків безпосередньо впливає на стан бухгалтерського обліку підприємств й організацій. Установи банків щодня становлять особові рахунку аналітичного обліку й видають клієнтам виписки (копії) із цих рахунків, у яких відбиті всі виконані за день розрахункові, кредитні, касові й інші грошові операції. Такі виписки служать підставою для відбиття в обліку підприємств, організацій й установ всіх банківських операцій.

Базою бухгалтерського обліку в банках є операційна робота, до яке ставляться:

— прийом грошових документів від підприємств, організацій й установ і перевірка правильності їхнього оформлення;

— підготовка документів для їхнього відбиття в бухгалтерському обліку;

— ведення картотек розрахункових документів і картотек термінових зобов’язань;

— здійснення контролю за своєчасністю платежів;

— операції по кореспондентських рахунках, що виникає у зв’язку з здійсненням розрахунків між платниками й одержувачами грошей, рахунку яких ведуться різними банками. Для обліку виданих кредитів клієнтом банку використаються рахунки з 4 роздягнула плану рахунків з N 441−459. Рахунки активні.

Рахунку деляться: по рахунках 1-го порядку — взависимости від того кому надано кредит; по рахунках 2-го порядку — взависимости від строку.

Призначення рахунків: облік кредитів і коштів, наданих Мінфіну України, фінансовим організаціям, позабюджетним фондам, підприємствам й організаціям різної організаційно-правової структури й різних форм власності, у тому числі юридичним особам — нерезидентам, а також кредитів наданих фізичним особам, у тому числі фізичним особам — нерезидентам.

По дебету рахунків відображаються:

— суми предоставленых кредитів у кореспонденції з розрахунковим (поточним) рахунками клієнтів, рахунком каси (для фізичних осіб), корреспонденскими рахунками;

— суми востановленних кредитів у кореспонденції з рахунками по обліку простроченої заборгованості клієнтів, відсторонених у встановленому в кредитної організації порядку.

По кредиту рахунків відображаються:

— суми погашеної заборгованості по наданим клієнта кредитам в кореспонденції з розрахунковими (поточними) рахунками клієнтів, рахунком каси, рахунками депозитів, рахунками по обліку розрахунків із працівниками банку по оплаті праці корреспонденскими рахунками;

— суми заборгованості, списаних на рахунку по обліку простроченої заборгованості клієнтів;

— суми в оплату майна, віднесених на рахунки по обліку залікових операцій, якщо відповідно до договору кредитна організація в установленому порядку купує майно в клієнта, що має заборгованість за кредитом;

— суми заборгованості, списані за рахунок резервів під можливі втрати по кредитам і за рахунок інших ресурсів кредитної організації.

Операції відбуваються в кореспонденції з відповідними рахунками. Аналітичний облік здійснюється в розрізі позичальників по по кожному кредитному договору.

Рахунок N 458 «Кредити, не погашені в строк «

Призначення рахунків: облік простроченої заборгованості по наданим клієнтам кредитам.

По рахунках 2-го порядку прострочена задолженость ураховується по групам позичальників. Рахунки активні.

По дебету рахунків відображаються:

— суми простроченої заборгованості по наданих клієнтах кредитам, не погашеним у строк, у кореспонденції з рахунками по обліку позичкової заборгованості клієнтів по кредитах.

По кредиту рахунків відображаються:

— суми погашеної простроченої заборгованості клієнтів по кредитах в кореспонденції з розрахунковим (поточними) рахунками клієнтів, рахунком каси (по фізичних особах), рахунками депозитів, рахунками по обліку розрахунків з працівниками банку по оплаті праці, корреспонденскими рахунками;

— суми в оплату майна, віднесені на рахунки по обліку залікових операцій, якщо відповідно до договору кредитна організація купує майно у клієнта, що має заборгованість за кредитом, у кореспонденції з відповідними рахунками;

— суми списаної простроченої заборгованості по наданим клієнтам кредитам за рахунок резеров й інших джерел.

Аналітичний облік здійснюється в розрізі позичальників по кожному кредитному договору.

Рахунок N 459 «Відсотки за кредити, не сплачені в строк «

Призначення рахунків: облік просроченых відсотків по наданим клієнтах кредитам на рахунках другого порядку враховуються відсотки, не погашені в строк, по групах позичальників. Рахунки активні.

По дебету рахунків відображаються:

— суми простроченої заборгованості по відсотках по наданим клієнтам кредитам, не погашеним у строк, установленый у кредитному договорі, у кореспонденції з рахунком «Доходи майбутніх періодів по кредитним операціям «

По кредету рахунків відображаються:

— суми погашених прострочених відсотків у кореспонденції з розрахунковими рахунками клієнтів, рахунком каси, рахунками депозитів, рахунками по обліку розрахунків із працівниками банку по оплаті праці, корреспонденскими рахунками;

— суми в оплату майна, віднесені на рахунки по обліку залікових операцій, якщо відповідно до договору кредитна організація купує майно в клієнта, що має заборгованість за кредитом, в кореспонденції з відповідними рахунками;

— суми списаних прострочених відсотків у кореспонденції з рахунком «Доходи майбутніх періодів» по кредитних операціях.

Аналітичний облік здійснюється в розрізі позичальників по кожному кредитному договору.

4. Організація внутрішньогосподарського контролю і аналізу Промінвестбанку.

Промінвестбанк неухильно підтримує репутацію надійного та прозорого банку, діяльність якого відповідає вимогам чинного законодавства. Це обумовлено як обраною стратегією керівництва, так і наявністю ефективної системи внутрішнього контролю, яка забезпечує законність, ефективність і безпеку банківських операцій, захищає від потенційних ризиків, помилок та втрат.

Значну роль в системі внутрішнього контролю банку посідає Служба внутрішнього аудиту, організаційний статус якої передбачає функціонування підрозділів внутрішнього аудиту в усіх регіонах України та їх підпорядкованість Департаменту внутрішнього аудиту як єдиному координаційному центру.

Процедури проведення внутрішнього аудиту ґрунтуються на методиці оцінки банківських ризиків, запровадженій Базельським комітетом з банківського нагляду, та враховують міжнародний досвід. Увага Служби внутрішнього аудиту зосереджена на дотриманні банком вимог чинного законодавства України, попередженні порушень та недоліків в діяльності структурних підрозділів банку, оцінці адекватності запроваджених систем внутрішнього контролю та операційних процедур, надання рекомендацій щодо ефективного управління ризиками банківської діяльності.

Якість та повнота аудиторських перевірок забезпечується власними стандартами аудиту та методологічною базою з проведення внутрішнього аудиту, постійним моніторингом результатів перевірок, поєднанням фахівцями Служби знань в області аудиту, глибокого розуміння бізнесу та багаторічного досвіду банківської роботи.

Упродовж 2005 року Службою внутрішнього аудиту здійснено біля 1000 аудиторських перевірок та контрольних заходів, що дозволило банку уникнути можливих втрат та знизити рівень впливу потенційних ризиків, притаманних банківській діяльності. Аудиторські висновки та результати роботи Служби розглядаються керівництвом банку та слугують основою для прийняття рішень з вдосконалення управління банком, підвищення його конкурентноздатності, впровадження сучасних технологій та вдосконалення процедур внутрішнього контролю.

Управління банківськими ризиками є одними із ключових елементів стратегії розвитку Промінвестбанку. Банк реалізує комплекс процедур з управління ризиками, використовуючи пропозиції та рекомендації Базельського Комітету (Базель II) й інших міжнародних організацій щодо контролю за банківською діяльністю.

З метою створення максимально ефективної системи управління ризиками у звітному році продовжувалася цілеспрямована робота з удосконалення системи оцінки, аналізу й управління усіма видами ризиків. Розроблені нові положення: Політика управління ризиком платоспроможності; Політика управління кредитним ризиком; Політика управління ризиком ліквідності.

Для ефективного управління ризиками в банку розроблені та діють процедури управління ризиками ліквідності, операційними, процентними, валютними, кредитними і ринковими ризиками. Дані процедури обмеження ризиків застосовуються для забезпечення стійкості і надійності Банку при досягненні запланованих результатів діяльності.

Промінвестбанк постійно вдосконалює методології оцінки і управління ризиками, що дозволяє приймати найбільш ефективні рішення за різними напрямками діяльності банку в ринкових умовах. Ефективність розроблених і впроваджених в банку процедур з управління ризиками підтверджується спроможністю завчасно виявляти і кількісно вимірювати позиції Промінвестбанку у випадку виникнення непередбачуваних ситуацій.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про банки і банківську діяльність» для управління ризиками в банку працюють:

· Комітет з питань управління активами і пасивами;

· Головний кредитний комітет;

· Головний тарифний комітет.

Все більше уваги приділяється аналізу та оцінці ризиків, з якими стикаються банки в процесі діяльності. Розуміння ризику, його оцінка і методи управління ним в Промінвестбанку є пріоритетними, тому система управління ризиками постійно вдосконалюється і розвивається.

5. Аудит фінансово-господарської діяльності Промінвестбанку.

Історично аудиторські фірми виникли ще в XIX столітті, коли з ростом компаній, розширенням сфер їхньої діяльності, інтернаціоналізацією бізнесу, в цілому відбулося відділення безпосередніх власників (акціонерів) компаній від властиво управлінських структур компаній (директори, що управляють й інше наймане керівництво). При виконанні своїх обов’язків керівництво компаній, банків повинне було періодично становити фінансові звіти про проведеній роботі, вірогідність яких і перевірялася за допомогою фахівців-аудиторів, що практикують самостійно, або представників аудиторських фірм. Аудиторські фірми створюються як незалежні від свих клієнтів і від органів державного керування.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой