Виробничий травматизм.
Поняття про травму, нещасний випадок та професійні захворювання

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Безопасность жизнедеятельности


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Виробничий травматизм. Поняття про травму, нещасний випадок та професійні захворювання

Реферат з курсу «Безпека життєдіяльності»

ЗМІСТ

Вступ

1. Поняття про виробничу травму

2. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

3. Поняття про нещасний випадок та професійне захворювання

4. Причини нещасних випадків

5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Як показує світовий досвід безпека праці є основною гарантією стабільності та якості будь-якого виробництва. До того ж відсутність нещасних випадків позначається на професійній активності працюючих, на моральному кліматі в колективі, а отже і на ефективності та продуктивності праці, скорочує витрати на пільги та компенсації за роботу в шкідливих та небезпечних для здоров’я умовах.

Чи знаєте ви, що …

— за приблизними оцінками щороку в світі внаслідок виробничого травматизму гине близько 300 тис. чоловік;

— у деяких країнах світу фінансові витрати в результаті нещасних випадків та аварій за розмірами наближаються до державних витрат на потреби національної оборони;

— за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) смертність від нещасних випадків на сьогодні займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань. Крім того, якщо від таких захворювань потерпають в основному люди похилого віку, то внаслідок нещасних випадків — переважно люди молодого та середнього віку;

— аналіз причин смертності в Україні (1994−2004 рр.) показує, що саме нещасні випадки у виробничій та невиробничій сфері є головною причиною смерті людей у працездатному віці (приблизно 35% усіх смертей у цьому віці);

— в Україні щорічно майже 17 тис. чоловік стають інвалідами, чисельність пенсіонерів внаслідок трудового каліцтва перевищує 150 тис. чоловік;

— щорічна загальна сума виплат на фінансування пільгових пенсій та пенсій з трудового каліцтва, відшкодування заподіяної шкоди потерпілим на виробництві та інших виплат, пов’язаних із незадовільними умовами праці, перевищує 1 млрд. грн. ;

— за розрахунками німецької ради підприємців наслідки нещасних випадків коштують у 10 разів дорожче, ніж вартість заходів щодо їх запобігання;

— фахівці міжнародної організації підрахували, що економічні витрати, пов’язані з нещасними випадками на виробництві, складають більше 1% світового внутрішнього продукту. На ці кошти, орієнтовно, можна забезпечити харчування протягом року близько 75 млн людей (всього населення Німеччини);

— за даними МОП, щорічно у всьому світі фіксується біля
125 млн випадків виробничого травматизму;

— у Європі від нещасних випадків та професійних,
захворювань потерпають щорічно біля 10 млн осіб, з яких
майже 8 тис. гине;

— загалом у всіх країнах світу кожні 3 хв гине людина, а
кожні 2 с травмується 8 осіб.

1. ПОНЯТТЯ ПРО ВИРОБНИЧУ ТРАВМУ

Вчені провели велику роботу з вивчення впливу на людину умов її праці для підготовки заходів, спрямованих на збереження життя і здоров’я працівників. Ще у 18 ст. М. В. Ломоносов у своїй книзі «Перші основи металургії або рудних справ» викладав правила безпеки і санітарні правила для гірничих робіт. Він же запропонував застосовувати блискавкозахист. Науку про гігієну праці почав розробляти професор Московського університету Ф.Ф. Ерісман. Академік М.Д. Зелінський винайшов фільтруючий протигаз. Велике значення має праця академіка С.І. Вавілова з питання освітлення робочих місць люмінесцентними лампами і праця А. Н. Кисельова та його учнів про визначення допустимих для організму людини струмів і напруг під час розрахунків запобіжних заходів проти ураження електричним струмом.

Заходи виробничої санітарії ґрунтуються на висновках гігієни праці.

Гігієна праці розробляє теоретичне обґрунтування допустимих норм впливу на людину несприятливих факторів умов праці, визначає конкретні санітарні вимоги до них. Гігієнічний аналіз умов праці враховує фізіологію і психологію праці і так звану інженерну (технічну) психологію, яка вивчає можливості психіки людини у виробничих умовах, визначає, наприклад, її здатність зберігати увагу до виробничих сигналів та небезпек до кінця робочого часу, не допускаючи помилок, залежність цієї здатності від навколишньої обстановки. Враховуються досягнення виробничої естетики, яка розробляє питання впливу на підвищення працездатності і на увагу до небезпек таких умов праці, як зручна і красива форма, раціональне пофарбування устаткування, а також правильно підібраний колір стін у виробничому приміщенні. Науку, яка вивчає функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення для неї оптимальних умов праці, називають ергономікою (від грецького егgоn- робота і nomos- закон).

Культура виробництва і наукова організація праці безпосередньо стосуються охорони праці, бо вони передбачають найправильніші і, безумовно, безпечні умови роботи на підприємстві.

Безпека праці - запорука її високої продуктивності, бо тільки безпечні техніка і прийоми дають можливість робітникові зосередитись на продуктивній роботі.

Виробнича небезпека — це можливість впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які призводять до травм або захворювання.

Виробничою називають травму, якої зазнав працівник на виробництві і яка пов’язана з виконанням виробничого завдання. Здебільшого вона виникає внаслідок недодержання вимог безпеки праці.

Вимоги безпеки праці - це вимоги, які встановлюються законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, правилами і інструкціями, виконання яких забезпечує безпеку праці. Вимоги безпеки праці стосуються виробничого процесу, а також працівників.

Безпека праці - стан умов праці, при якому усунено дію на працюючих небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

2. НЕБЕЗПЕЧНІ ТА ШКІДЛИВІ ВИРОБНИЧІ ФАКТОРИ

Аналіз причин виробничого травматизму свідчить, що від 33 до 47% нещасних випадків щорічно відбуваються внаслідок наявності небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Небезпечний виробничий фактор — це виробничий фактор, дія якого на працюючого в певних умовах приводить до травми або іншого погіршення здоров’я.

Шкідливий виробничий фактор — це виробничий фактор, дія якого на працюючого приводить до захворювання або зниження працездатності.

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються на 4 класи:

фізичні;

хімічні;

біологічні;

психофізіологічні.

До фізичних факторів належать рухомі машини та механізми; невідповідність нормам мікроклімату в робочій зоні; підвищений рівень шуму, вібрацій, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань; недостатня освітленість робочої зони тощо.

До хімічних факторів відносять шкідливі для організму людини речовини: загальнотоксичні, подразнюючі, канцерогенні (що викликають пухлини), сенсибілізуючі (що викликають алергічні захворювання), мутагенні (що впливають на статеві клітини організму). В цю групу входять шкідливі пари бензолу і толуолу, окисел вуглецю, сірчаний газ, окисел азоту, хлор, а також аерозолі плюмбуму (свинцю), сполуки хрому, токсичний пил при різанні бронзи та латуні тощо. Окрім того до них відносяться агресивні рідини, які можуть викликати гострі та хронічні захворювання шкіри: кислоти, луги, лаки, розчинники, епоксидні смоли тощо.

Хімічні фактори розділяють:

1) по характеру дії на організм людини (токсичні, викликаючи подразнення, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні);

2) по шляху проникнення в організм людини через: органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкіряний покров та слизисту оболонку.

До біологічних факторів відносять патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, гриби) та макроорганізми (рослини та тварини).

До психофізіологічних факторів відносять:

а) фізичні перевантаження: статичні і динамічні;

б) нервово-психічні перевантаження: розумова перенапруга,
монотонність праці, емоційні перевантаження.

Найбільш небезпечними виробничими факторами є шкідливі речовини.

Шкідливою називається речовина, яка при контакті з організмом людини у випадку порушення вимог ТБ викликає виробничі травми, професійні захворювання або відхилення в стані здоров’я, як в процесі праці, так і в наступні роки.

По ступеню впливу на організм шкідливі речовини поділяються на 4 класи небезпеки:

надзвичайно небезпечні;

високонебезпечні (надтонебезпечні);

помірно небезпечні;

малонебезпечні.

3. ПОНЯТТЯ ПРО НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК ТА ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

В результаті дії небезпечних та шкідливих виробничих факторів, шкідливих речовин можуть мати місце нещасні випадки і професійні захворювання.

Нещасні випадки на виробництві - це випадки з робітником, пов’язані з дією на нього шкідливого виробничого фактора при виконанні ним трудових обов’язків або завдання керівника робіт, які приводять до травми.

До травм відносяться: переломи, опіки, поранення, ураження електричним струмом, отруєння тощо.

Виробнича травма — це травма, отримана робітником на виробництві і пов’язана з недотриманням вимог безпеки праці.

Висновок про тяжкість травми дають лікарі, керуючись відповідною класифікацією, затвердженою Міністерством охорони здоров’я.

Всі нещасні випадки поділяються на пов’язані з виробництвом і побутові.

Нещасний випадок вважається пов’язаним з виробництвом, якщо він мав місце:

на протязі робочого часу (в тому числі і під час встановленої перерви);

перед початком і по закінченні роботи;

при виконанні робіт в позаурочний час, у вихідні і святкові дні на території підприємства і поза підприємством;

при виконанні потерпілим завдання адміністрації підприємства;

* по дорозі на роботу і з роботи транспортом підприємства.
Якщо встановлено, що нещасний випадок мав місце:

* при виготовленні потерпілим у власних цілях без дозволу адміністрації будь-яких предметів, або використанні у власних цілях транспортних засобів, механізмів, обладнання, матеріальних цінностей, інструмента, які належать підприємству, або при їх крадіжці;

* при спортивних іграх на території підприємства;

* в результаті сп’яніння

то він може бути визнаний не пов’язаним із виробництвом.

Однак, якщо встановлено, що травма пов’язана з виробництвом, але головною технічною або організаційною причиною її стало порушення правил і норм ОП (незадовільний стан обладнання, проходів, освітлення, неправильна організація або відсутність контролю за виконанням робіт), то нещасний випадок повинен бути признаним пов’язаним з виробництвом.

Нещасний випадок вважається пов’язаним з роботою, якщо він відбувся:

* при виконанні трудових обов’язків, в тому числі і під час відрядження;

* при здійсненні будь-яких дій в інтересах підприємства, хоча і без доручення адміністрації;

* при виконанні державних або громадських обов’язків, пов’язаних з підприємством, в якому робітник працює;

* поблизу підприємства на протязі робочого часу, якщо знаходження там не суперечило правилам внутрішнього трудового розпорядку;

* при слідуванні на роботу або з роботи (не на транспорті підприємства);

* при виконанні донорських функцій;

* за час спортивних змагань за підприємство.

Адміністрація несе повну відповідальність тільки за нещасні випадки, пов’язані з виробництвом.

При порушенні норм виробничої санітарії працюючий може отримати професійне захворювання.

Професійним називається захворювання, спричинене впливом на працівників шкідливих умов праці.

Міністерством охорони здоров’я затверджений перелік професійних захворювань та Інструкція по його застосуванню. Цей перелік містить специфічні професійні захворювання, які виникають під впливом шкідливих факторів, властивих даній професії, умовам праці, а також захворювання, які зустрічаються в даних умовах частіше за інші.

До професійних відносять всі хвороби, які виникли внаслідок впливу на працюючого шкідливих виробничих факторів. До них належать хвороби, які виникли внаслідок зміни атмосферного тиску (кесонна хвороба, гірна хвороба та ін.), хвороби внаслідок впливу професійного пилу (пневмоконіози), хвороби шкіри від дії подразнюючих і токсичних речовин (дерматити, язви) та інші хвороби.

Професійне захворювання, яке виникає на протязі малого проміжку часу (однієї зміни або доби) називається гострим, а яке виникає на протязі більш тривалого часу — хронічним.

Професійне отруєння — це окремий випадок професійного захворювання. Отруєння може бути гострим, тобто таким, що сталося в результаті одноразового впливу на людину великої дози отруйної речовини, і хронічним, тобто таким, що розвивалося протягом тривалого часу, наприклад кількох років, внаслідок систематичного впливу порівняно малих доз шкідливих речовин.

Наявність професійного захворювання встановлюється компетентними медичними органами.

4. ПРИЧИНИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

Для розробки заходів попередження нещасних випадків необхідно виявити причини, що їх викликають. Загальноприйнятої класифікації причин нещасних випадків не існує. Однак, аналіз причин нещасних випадків дозволяє поділити їх умовно на:

* організаційні;

* технічні;

* санітарно-гігієнічні;

* психофізіологічні;

* економічні;

* соціально-психологічні.

Організаційні - відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням;

технічні -- несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування;

санітарно-гігієнічні -- підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни;

психофізіологічні -- помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі;

економічні -- неритмічність роботи; прагнення до виконання надурочних робіт; недоліки в побутових умовах, у забезпеченні дитячими закладами; порушення термінів отримання заробітної плати тощо.

соціально-психологічні -- нездоровий психологічний клімат в колективі.

5. РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЛІК НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ, ПРФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Адміністрація підприємства повинна проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, яке розробляється Держдепартаментом України по нагляду за ОП за участю профспілок і затверджується Кабінетом Міністрів України.

Розслідування проводиться за участю представника профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а у випадках, передбачених законодавством, також за участю представників органів державного нагляду, управління ОП та профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку або професійного захворювання складається акт за встановленою формою, один із примірників якого він зобов’язаний видати потерпілому або іншій зацікавленій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови адміністрації підприємства скласти акт про нещасний випадок або професійне захворювання, чи незгоди потерпілого або іншої зацікавленої особи із змістом акту, питання вирішується у порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів. Органи по розгляду трудових спорів при необхідності одержують відповідний висновок представника органу державного нагляду, або органу державного управління ОП, або профспілкового органу.

Відповідальність за своєчасне розслідування та облік нещасних випадків, а також за виконання заходів по їх попередженню несе керівник підприємства та начальники підрозділів.

ВИСНОВОК

Безперечно, питання охорони праці багатогранне, складне і досить відповідальне. Адже за ним — життя і здоров’я людей, які своєю працею створюють для держави, нації матеріальні блага. Як показує світовий досвід безпека праці є основною гарантією стабільності та якості будь-якого виробництва. До того ж відсутність нещасних випадків позначається на професійній активності працюючих, на моральному кліматі в колективі, а отже і на ефективності та продуктивності праці, скорочує витрати на пільги та компенсації за роботу в шкідливих та небезпечних для здоров’я умовах.

1. Розкрито питання про поняття виробничої травми

2. Перераховано небезпечні та шкідливі виробничі фактори

3. Розкрито питання про поняття нещасного випадку та професійного захворювання.

4. Вказано причини нещасних випадків

5. Розкрито питання про порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Я.І. Бердій, Ю. Л. Дешинський, Г. М. Івах, Л. А. Катренко, А. А. Краснощоких // Основи охорони праці. Львів «Магнолія плюс». 2004.

2. Л.М. Сусліков, І.І. Шпак // Охорона праці. Ужгород 2001.

3. Керб Л. П. Основи охорони праці: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 215 с. ISBN 966−574−522−0

4. Сєріков Я.О. (2007) Основи охорони праці: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой