Виявлення залежності стимулюючого ефекту бета-індолілоцтової кислоти від її концентрації
Проникаючи в клітини, ІОК зв’язується зі специфічними рецепторами, що роблять вплив на функціональну активність мембран, полірібосом. Криворізький педагогічний інститут Виявлення залежності стимулюючого ефекту в-індолілоцтової кислоти від її концентрації. На основі отриманих даних в ході експерименту розраховано стимулюючий ефект (табл. 1) для варіантів досліду, за формулою: Об'єктом дослідження… Читати ще >
Виявлення залежності стимулюючого ефекту бета-індолілоцтової кислоти від її концентрації (реферат, курсова, диплом, контрольна)
ДВНЗ «Криворізький національний університет»
Криворізький педагогічний інститут Виявлення залежності стимулюючого ефекту в-індолілоцтової кислоти від її концентрації
І. Коваленко, В. В. Перерва Регулятори росту знаходять все більше застосування в сучасних технологіях виробництва продукції рослинництва. До них належать природні і синтетичні органічні сполуки, які у малих дозах активно впливають на обмін речовин рослин, викликаючи стимуляцію або пригнічення їх росту і морфогенезу.
Ауксини належать до фітогормонів, які необхідні на всіх фазах росту клітини: ділення, розтягнення та диференціації. Основним представником цього класу є в-індолілоцтова кислота (ІОК). Її синтез найбільш інтенсивно проходить в апікальній меристемі з амінокислоти триптофан. В рослинних тканинах транспорт ІОК здійснюється полярно від верхівки пагона до кореня по провідним пучкам зі швидкістю 10−15 мм / ч.
Проникаючи в клітини, ІОК зв’язується зі специфічними рецепторами, що роблять вплив на функціональну активність мембран, полірібосом [1, 3].
Ауксини регулюють утворення і зростання коренів. Дія ауксину, як і інших фітогормонів залежить від концентрації. Збільшення концентрації ауксину вище оптимальної призводить до сповільнення росту.
Метою даної роботи було виявлення впливу різних концентрацій розчину регулятору росту рослин в-індолілоцтової кислоти (ІОК, гетероауксину) на морфометричні показники проростків.
Об'єктом дослідження є проростки як однодольних рослин: Triticum aestivum L., так і дводольних: Raphanus sativus L. та Brassica juncea (L.) Czern.
Морфометричні дослідження рослин проводилися за загальноприйнятими методиками. Враховували частку пророслого насіння та довжину кореня та пагону.
На основі отриманих даних в ході експерименту розраховано стимулюючий ефект (табл. 1) для варіантів досліду, за формулою:
де Е — стимулюючий ефект;
lk — величина тест-реакції у контрольній пробі;
lо — величина тест-реакції у досліджуваній пробі.
Аналіз даних стимулюючого ефекту гетероауксину виявив, що найкращий ефект чинять розчини з порівняно низькою концентрацією діючої речовини (10-5 та 10-6). А збільшення концентрації гетероауксину призводить навіть до значного гальмування ростових процесів.
Таблиця 1
Морфометричні показники проростків Triticum aestivum L. Raphanus sativus L. і Brassica juncea (L.) Czern. та стимулюючий вплив ІОК
Об'єкт | Конц. ІОК | Проросле насіння, % | Пагін, мм | Корінь, мм | Стимулюючий ефект (Е), % | ||
Епагін | Екорінь | ||||||
Triticum aestivum L. | 10-2 | 45,0 | 61,53 | 11,8 | 60,14 | 19,83 | |
10-3 | 45,0 | 77,72 | 34,25 | 75,96 | 57,56 | ||
10-4 | 65,0 | 102,15 | 99,84 | 97,47 | |||
10 -5 | 65,0 | 104,85 | 60,66 | 102,48 | 101,94 | ||
10-6 | 42,5 | 106,11 | 68,94 | 103,71 | 115,86 | ||
Контроль | 47,5 | 102,31 | 59,5 | ; | ; | ||
Raphanus sativus L. | 10-2 | 42,5 | 21,41 | 9,7 | 72,57 | 22,08 | |
10-3 | 35,0 | 32,42 | 109,89 | 34,15 | |||
10-4 | 67,5 | 27,62 | 47,11 | 93,62 | 107,26 | ||
10 -5 | 35,0 | 30,28 | 48,35 | 102,64 | 110,08 | ||
10-6 | 40,0 | 24,5 | 28,18 | 83,05 | 64,16 | ||
Контроль | 67,5 | 29,5 | 43,92 | ; | ; | ||
Brassica juncea (L.) Czern. | 10-2 | 47,5 | 17,52 | 7,6 | 111,59 | 36,89 | |
10-3 | 45,0 | 20,73 | 15,94 | 132,03 | 77,37 | ||
10-4 | 75,0 | 18,83 | 23,8 | 119,93 | 115,53 | ||
10 -5 | 42,5 | 21,88 | 27,05 | 139,36 | 131,31 | ||
10-6 | 32,5 | 20,38 | 21,23 | 129,8 | 103,05 | ||
Контроль | 25,0 | 15,7 | 20,6 | ; | ; | ||
фітогормон морфогенез проросток рослина Гетероауксин (в-індолілоцтова кислота) відноситься до групи стимуляторів росту, що впливають перш за все на функціонування апікальної меристеми. Особливістю дії даної речовини, як і для переважної більшості фітогормонів, є залежність стимулюючого ефекту від концентрації діючої речовини. Причому прослідковується така загальна залежність: найкращий стимулюючий ефект чинять розчини з порівняно низькою концентрацією, а її збільшення призводить навіть до гальмівного впливу на ріст проростків. Дана залежність характерна як для проростків дводольних, так і однодольних рослин.
Список використаної літератури:
1. Бессонова В. П. Практикум з фізіології рослин [текст] / В. П. Бессонова. Дніпропетровськ: РВВДДАУ, 2006. — 316 с.
2. Регулятори роста растений [текст] / [Гамбург К.З., Кулаева О. Н., Муромцев Г. С. и др.] ;под. ред. Г. С. Муромцева. — М.: Колос, 1979. — 246 с.
3. Захарычев В. В. Гербициды и регулятори роста растений [текст] / В. В. Захарычев. — М.: РХТУ им. Д. И. Менделеева, 2007. — 204 с.
4. Фізіологія рослин: практикум [текст] / [Войцехівська О.В., Капустян А. В., Косик О.І. та ін.] за заг.ред. Т.В. Паршикової - Луцьк: Терен, 2010. — 420 с.