Дизайн-проект інтер’єрів школи мистецтв Муніципального центру розвитку на базі Тютюнової фабрики м. Черкаси

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Строительство


Узнать стоимость новой

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Черкаський державний технологічний університет

Кафедра дизайну

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до курсової роботи:

Дизайн-проект інтер'єрів школи мистецтв Муніципального центру розвитку на базі Тютюнової фабрики м. Черкаси

Виконав:

студент гр. ДЗ-72

Лук’яненко І.О.

Черкаси 2012

Зміст

інтер'єр дизайнерський планувальний оздоблювальний

Вступ

1. Історико-культурні, соціально-культурні, мистецькі та геопросторові передумови, необхідні для визначення основної концепції при розробці інтер'єру школи мистецтв

2. Основні нормативні документи

3. Об'ємно-планувальне рішення

4. Характеристика обладнання

5. Оздоблювальні матеріали

6. Колірне рішення

7. Освітлення інтер'єру

Висновки

Джерела літератури

Додатки

Вступ

На сучасному етапі розвитку суспільства очевидна потреба в створенні простору для активізації художнього і духовно-образного світобачення у сфері Мистецтва, для формування повноцінної творчої особи і естетично виразного середовища. Особливе місце займають питання доступності мистецтва широкому споживачеві, перетворення культурного дозвілля в норму життя, а людини — в творця.

Актуальним є подальший розвиток мистецтва на основі творчої комунікації різних видів і жанрів художньої культури. «Повсякденне життя» мистецтва в сучасному світі вимагає нових експериментів, розвитку концептуального мистецтва, залучення медіа-технологій, розширення можливості пошуку нових шляхів, стилів і напрямів в мистецтві, що формує новий синтетичний вигляд творчості.

В даний час у всьому світі Центри мистецтв — одні з основних типів багатофункціональних споруд. Розширення функцій культурно-просвітницьких установ в СРСР веде до зміни їх традиційних типів. При цьому Робочі клуби і Палаци культури 1920-х — 1930-х можна вважати найбільш близькими прообразами сучасних Центрів мистецтв.

1. Історико-культурні, соціально-культурні, мистецькі та геопросторові передумови, необхідні для визначення основної концепції при розробці інтер'єру виставкових залів

Черкаси -- місто, обласний та районний центр в Україні, регіональний центр Центральної України, промисловий центр Центрального економічного району, значний культурний та освітній осередок. Місто відоме з XIII століття і за час свого існування відіграло певну роль в історії всієї України. Черкаси були осередком формування Козаччини, мешканці міста брали безпосередню участь в Хмельниччині та Коліївщині. Зростання міста, після отримання статусу обласного центру, призвело до перетворення його у великий промисловий центр та головний культурний осередок цілого регіону.

При виборі розташування школи мистецтв велике значення надається розташуванню її в місті, наявності хороших зовнішніх зв’язків з центром міста і його районами, вирішенню транспортних проблем, пропускної спроможності магістралей, ландшафтним якостям території. В результаті оцінки комплексу чинників вибирається місцеположення школи мистецтв: у міському центрі, на периферії з урахуванням розвитку міста або за його межами як самостійний організм.

Досить вдале розташування Муніципального центру розвитку, майже в самому центрі міста Черкаси, забезпечує актуальність розміщення в ньому школи мистецтв.

Школа мистецтв відноситься до групи спеціальнихнавчально-виховних будівель. Її головне завдання полягає в художньо-естетичному вихованні обдарованих і всіх охочих займатися художньою творчістю. Мистецтво духовно збагачує людину, формує гармонійну особу, змінює світогляд і світосприйняття. Для багатьох учнів художня сфера діяльності може стати професією. В майбутньому її випускники стають художниками, дизайнерами, декораторами, архітекторами поліграфістами, реставраторами, експертами, стилістами.

Усі ці фактори мають важливе значення для проектування приміщення школи мистецтв, адже вони впливають на рішення інтер'єрів в площині історії та культури.

Концепція школи мистецтв передбачає створення такого інтер'єру, який був би оптимальним для людей різного віку, оскільки вікових обмежень для учнів цієї школи немає. Колірна гама спокійна і приємна, сприяє творчому мисленню та польоту фантазії.

2. Основні нормативні документи

Список основних нормативних документiв, що використовуються при проектуваннi витсавок та виставкових комплексів:

1. СНіП Проектування підприємств роздрібної торгівлі

2. ДБН В.2. 2−2-97 Громадськi будинки та споруди

3. СНіП 2. 01. 01−82 Будівельна кліматологія і геофізика

4. СНіП 2. 01. 02−85 Протипожежні норми

5. СНіП II-3−79 Будівельна теплотехніка

6. СНіП II-4−79 Природне і штучне| освітлення

7. СН 429−71 Вказівки по розміщенню об'єктів будівництва і обмеження поверхностей в сейсмічних районах

8. СНіП 2. 01. 15−90 Інженерний захист територій, будівель і споруд від небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування

9. СНіП 2. 03. 13−88 Підлога

10. СНіП 2. 04. 05−91 Опалення, вентиляція і кондиціонування

11. СНіП 2. 04. 09−84 Пожежна автоматика будівель і споруд

12. СНіП 3. 05. 06−85 Електротехнічні прилади

13. СНіП 3. 05. 07−85 Системи автоматизації

14. ПУЕ (1986) Правила встановлення електроустановок

15. ВСН 59−88 Електробудування жилих і громадських будівель і споруд

16. ВСН 60−89 Пристрої зв’язку, сигналізації і диспетчеризації інженерного обладнання

17. РД 34. 21. 122−87 Інструкція по встановленню захисного обладнання від блискавки будівель та споруд

18. РБН 356−91 Положення про радіаційний контроль на об'єктах будівництва і підприємствах будiндустрiї і будматеріалів України

19. ГОСТ 21. 107−78. «Система проектной документации для строительства.

Общие правила оформления чертежей и текстовых документов".

3. Об'ємно-планувальне рішення

Об'ємно-планувальне рішення прийняте з врахуванням кліматичних умов, а також особливостей функціонального призначення будівлі.

Завдяки середовищному підходу розроблено інтер'єр двох кабінетів, а саме кабінету ліплення та малюнку, визначено основні зони.

Об'ємно-планувальне рішення школи мистецтв створено з урахуванням вимог СНіП ІІ-85−80.

Парадні сходи основного вестибюля, фойє можуть бути віткритими, відстань між двома сходовими клітками приймається не більш 40 м. Тупикове розташування приміщень до найближчої сходової клітки не повинне перевищувати 20 м. Класні кімнати з числом місць більше 100 і виставкові зали повинні мати не менше два евакуаційні виходи. Шляхи евакуації класів не повинні проходити через учбові та службові приміщення.

Туалет для викладачів (з одним унітазом, пісуаром і умивальникому) можна розмістити у складі кожного санітарного вузла учнів (чоловічого або жіночого) або виділити окремо.

Буфет слід проектувати відповідно до норм проектування для підприємств громадського харчування. Приміщення буфету бажано розміщати на найбільш багатолюдному поверсі, у ньому передбачається умивальна зона для відвідувачів. При розміщенні буфету на верхньому поверсі слід передбачати на першому поверсі завантажувальну, службову, сходи і вантажні підйомники для подачі продуктів, винесення харчових відходів.

Ширину парадних сходових маршів приймають від 1,2 до 2,0 м (сходинки 14 335 см). Кількість сходинок в одному марші повинна бути неменше 3-х і не більше 18.

Ширину сходових маршів, що ведуть в підвальні поверхи і службові приміщення, приймають 0,9 м (сходинки 15 330 см). Розмір ходинок на вулиці - 12,5340. Висота огорожі сходового маршу, балкону, галереї -0,9 м.

Розміри дверей: в навчальних та адміністративних приміщеннях — 0,832,0 м, в підсобних приміщеннях — 0,732,0 м, в санвузлах 0,632,0 м, в загрузочних — 1,232,0 м.

Розміри парадних дверей — 1,532,5; 1,832,5; 2,032,5 м.

Габарити предметів сантехнічного устаткування:

-умивальник фаянсовий — 0,530,4 м;

-душовий піддон — 0,930,9 м;

-унітаз — 0,6730,38 м.

Розміри туалетів повинні бути не менше:

-при відкритті дверей назовні - 0,831,2 м;

-при відкритті дверей всередину — 0,831,5 м.

При туалеті повинен бути обов’язково шлюз з умивальниками. Розміри шлюзу не менше 1,231,5 м.

Відмітка підлоги першого поверху над рівнем поверхні приймається від 0,45 до 0,75 м.

4. Характеристика обладнання

Меблі слугують посередником між архітектурою та людьми, створюють перехід за формою і масштабом між внутрішнім простором та індивідумом. Меблі роблять внутрішній простір людним, забезпечує комфорт та виконання задач, які стоять перед цим приміщенням.

До меблів, що використовуються в громадських приміщеннях, пред’являють більш високі вимоги пожежної безпеки. Для приміщень даного типу потрібні довговічні та надійні меблі.

Меблі виконують на лише конкретні функції, а й визначають візуальний характер приміщення. Форма, лінія, колір, текстура і масштаб окремих предметів меблів, а також їх просторова організація відіграють основну роль в створенні візуальної картини приміщення.

Як показує багаторічна практика обладнання закладів навчального типу, і це підтверджено психологами, меблі та обладнання вносять значний вклад до всебічного і гармонійного розвитку учнів. Однією з найважливіших функціональних особливостей меблів для навчальних закладів є можливість їх зручності у використанні та трансформації.

Особливим пунктом при виборі меблів для кабінету ліплення та малюнку враховувався рід матеріалів з якого вони виготовлені. Перевага надавалась меблям з ламінованого ДСП та гіпоалергенних видів пластмас.

5. Оздоблювальні матеріали

Крім архітектурних особливостей будови школи мистецтв та функціональності обладнання, важливим моментом при розробці її дизайну є вибір оздоблювальних матеріалів. Для приміщень, в яких учні та викладачі будуть проводити більшу частину часу навчального процесу, необхідні безпечні матеріали, що не виділяють шкідливих речовин, не викликають алергії. Крім того, матеріали повинні бути практичними, такими що легко піддаються миттю і прибиранню. Функціональними критеріями матеріалів є:

· безпечність і комфорт;

· довговічність в умовах використання приміщення;

· легкість в догляді та ремонті;

· неохідна ступінь пожежобезпеки;

· відповідні акустичні властивості

Найбільш доцільними в цьому плані є натуральні та економічно вигідні матеріали. Так, більшість меблів у представленому дизайні кабінетів ліплення та малюнку виготовлено їз ламінованого ДВП, який є міцним, надійним і безпечним матеріалом. В процесі експлуатації деревина не втрачає свого зовнішнього вигляду, а догляд за нею зводиться до потирання пилу і вологого прибирання.

Поєднання художніх якостей і фізичних властивостей оздоблювальних матеріалів — пластичність, фактура, колір, світловідбиття, є одним з найважливіших засобів композиції.

6. Колірне рішення

Колір являється найважливішим фактором формування і сприймання інтер'єру, фізіологічно, психологічно і естетично впливає на людину відповідно з функціональним призначенням інтер'єру. Колір може створюватись штучно: фарбуванням поверхонь і окремих деталей або засобом обробки матеріалів. В останньому випадку великий вплив на сприймання кольорових площин вказує фактура і характер матеріалів.

Дзеркальна або глянцева фактура при падаючому на них світлі відбивають його паралельним пучком світла і дають світлі бліки. Від матових площин дещо шершавих, світло розсіюється в різних напрямах.

Як правило, кількість кольорів в розробці інтер'єру повинно обмежуватись трьома — чотирма, бо велика кількість кольорів може призвести до розсіяння уваги. Із всіх кольорів один повинен бути головним і визначати основний колорит.

На вибір кольору впливає також об'єм приміщень — у великих приміщеннях кольори можуть бути більш насиченими. Домінуючий колір в обробці приміщень звичайно сприймається малонасиченим, а кольори окремих деталей повинні бути йому контрасні. Одноколірність у рішенні інтер'єрів призводить до монотонності, а безпорядкове використання великої кількості кольорів створює враження переживання.

Але поскільки «інтер'єр" — це невід'ємна частка архітектури, то роль кольору тут не обмежується створенням комфортних умов, а й багаточисельністю певних факторів.

Зокрема це:

1) структура, форма і величина приміщення;

2) ступінь освітленості природнім світлом;

3) характер джерела штучного освітлення;

4) кольорове оточення;

5) відстань до стіни де є присутні елементи оформлення;

6) загальна композиційна ідея;

7) мікроклімат приміщень;

8) розмір і матеріал огороджуючих поверхонь;

9) сторона світу з якого знаходиться приміщення.

В приміщенні можна створити враження простору, використавши світлі холодні тони. Теплими — червоними, коричневими тонами — можна, навпаки, створити враження звуження простору.

Приміщення, пофарбовані в голубі, сині, зелені кольори, здаються більш прохолодними, ніж вони насправді, а пофарбовані в оранжеві, жовті, — більш теплими.

Сучасне кольоробачення потребує цілеспрямованого кольорового оформлення інтер'єрів любого призначення. Принципи кольоробачення повинні лежати в основі роботи дизайнера, бо кольорове рішення інтер'єрів надає значну психологічну дію на людину.

При складанні кольору необхідно врахувати відбиваючу властивість кольору. В залежності від призначення приміщення, його кубатуру, кількість проникаючого денного світла, характеру вечірнього освітлення, визначається ступінь насиченості того чи іншого кольору.

При зображувані на стендах малюнків і при виконанні самих стендів слід враховувати дані коефіцієнти, щоб приміщення — в даному випадку коридор — здавався світлішим чи темнішим, коли це потрібно, в залежності від того, яке ми ставимо перед собою завдання.

Крім наведених основних особливостей кольору в інтер'єрі хотілось би зазначити і його психологчіний вплив на людей.

Відомо, що різні кольори і їх співвідношення призводить на людей різні враження, по-різному діє на її свідомість, кожен колір має в собі певний психологічний зміст, вносить певний ідейно-естетичний підтекст у суть зображуваного.

Встановлено, що деякі кольори сонячного спектра, так звані теплі тони — червоні, оранжеві, жовті - діють на людину збуджуючи, розширюють зіниці, прискорюють пульс, викликаючи загальну втому. Інші, так звані холодні тони — сині, голубі, зелені - заспокоюють, зменшують втому очей.

Враховуючи цю обставину, що людське око краще сприймає холодну гаму, то можна з впевненістю сказати, що стіни учбових закладів краще оформлювати в цій гамі. Загальна кольорова гама в світлих тонах сприяє збільшенню освітлення. Взаємопоєднані холодні і теплі кольори у приміщенні створюють робочий настрій.

Колірний клімат всього приміщення має величезне значення для самопочуття студента. Колір як компонент середовища впливає на працездатність людини.

7. Освітлення інтер'єру виставкових залів

Однією з найважливіших запорук безпечного і корисного перебування студентів та викладачів в навчальному закладі є створення оптимального режиму освітлення. Правильно підібране освітлення повинне забезпечити основний рівень світла та дозволить не втомлювати очей, займатись навчальними справами.

Основними джерелами освітлення кабінетів впродовж світлого періоду доби виступають вікна, розташовані таким чином щоб не створювати бліки та забезпечувати комфортне освітлення.

В умовах недостатнього природного освітлення на перший план виходять джерела штучного світла.

При розробці штучного освітлення кабінетів враховувалось, що освітлення має бути комфортним, разом з тим не занадто яскравим. Крім того, при виборі зовнішнього вигляду світильників враховувалась їх відповідність загальному стилю, зручність і безпечність.

Для освітлення кабінетів використано лампи круглої форми, що розміщуються на деякій відстані від стелі. Світильники забезпечують приглушене розсіяне світло, яке не дає чітких тіней. Виготовлені світильники з білого матового скла.

Висновки

Школа мистецтв відноситься до групи спеціальних навчально-виховних будівель. Її головне завдання полягає в художньо-естетичному вихованні обдарованих і всіх охочих займатися художньою творчістю. Мистецтво духовно збагачує людину, формує гармонійну особу, змінює світогляд і світосприйняття. Для багатьох учнів художня сфера діяльностіможе стати професією. В майбутньому її випускники стають художниками, дизайнерами, декораторами, архітекторами, поліграфістами, реставраторами, експертами, стилістами.

Взаємодія з мистецтвом — це не тільки освіта і ремесло -це спосіб життя. Дворянські діти на Русі крім музики, танців, іноземних мов, хороших манер, навчалися таксамо мистецтву і живопису. Сьогодні дизайн захопив всі області нашого життя. Наприклад, накладення гриму — це мистецтво візажу, манера одягатися — це робота стиліста, інтер'єр квартири створюють дизайнери інтер'єрів.

Художня загальноосвітня підготовка сьогодні недостатня, і частково вона може бути заповнена в суспільстві за рахунок спеціальних студій, гуртків, центрів. Тому школа мистецтв повинна створювати особливе середовище художньої творчості, спілкування не лише дітей, а й дорослих, тобто вікового обмеження у такій школв немає. В інтер'єрі це виражаєтся в особливому планувальному вирішенні організації простору школи і художньо-образному опрацьовуванню форми будівлі.

Джерела літератури

1. Миловидов Н. Н., Орловский Б. Я., Белкин А. Н. Архитектура гражданских и промышленных зданий. Гражданские здания. М., Высшая школа, 1987.

2. Под ред. Рожина И. Е. и Урбаха А. И. Архитектурное проектирование общественных зданий и сооружений. М., Стройиздат, 1985.

3. Быков В. В. Материалы и техника художественно-оформительских работ. — М.: Плакат, 1986.

4. Гасанова Н. С. Текстиль в дизайне интерьера. К., 1987.

5. Барташевич А, А., Богуш В. Д. Конструирование мебели. Учебн. Для студ. Вузов. — Мн.: Выш школа, 1998.

6. Мигаль С. П. Основы проектирование мебели: Учеб. пособие для студентов вузов. — Львов: Изд-во при Львов. Ун-те, 1989. — 168 с.

7. Пономарев Е. С. Цвет в интерьере. Минск, 1984.

8. Нойферт Э. Строительное проектирование. :/ Пер. с нем. К. Ш. Фельдмана, Ю. М. Кузьминой; Под ред. З. И. Эстрова и Е. С. Раевой. — 2-е изд. — М.: Стройиздат, 1991. — 392 с., ил. ;

9. Гельфонд А. Л. Архитектурное проектирование общественных зданий и сооружений: Учеб. пособие. — М.: Архитектура-С, 2006. — 208 с., ил.

10. Естественное и искусственное освещение СНиП 23−05−95

11. Вальков М.Є. «Опорядження фасадів житлових і громадських будівель».

12. ЧИН Фрэнсис Д. К., БИНЖЕЛЛИ Корки Дизайн интерьера. Иллюстрированный справочник.

13. Дерибере М. Цвет в деятельности человека. — М.: Стройиздат, 1964. — 102с.

Додатки

Рис. А. 1. Аналоги школи мистецтв

Рис. А. 2. Перспективні зображення кабінету скульптури та малюнку

Рис. А. 3. План підлоги

Рис. 4. План стелі

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой