Дизайнерські рішення в оформленні вітрини

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Маркетинг


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

План

Вступ

Розділ 1. Товарознавча характеристика асортименту шкіряної галантереї

1.1 Значення шкіряної галантереї

1.2 Сировина для виробництва

1.3 Особливості виробництва шкіряної галантереї

1.4 Класифікація шкіряної галантереї

1.5 Асортимент шкіряної галантереї, їх характеристика, відмінні особливості, поради покупцям

1.6 Показники якості, правила пакування, маркування

Розділ 2. Дизайнерські рішення в оформленні вітрини

2.1 Вітрина — як засіб торговельної реклами

2.2 Види вітрин, їх класифікація та устрій

2.3 Світлове і кольорове рішення в оформленні вітрини

2.4 Виконання ескізу вітрини

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Галантерея — французьке (galant — вишуканий, витончений), або італійське слово (gаlanteria) — предмети прикрашення туалету, побуту, частіше — невеликого розміру. Залежно від сировинних матеріалів товари поділяються на групи: текстильна, металева, пластмасова галантерея, дзеркала, шкіряна галантерея, щітки. У номенклатурі товарів народного споживання роздрібної та оптової торгівлі галантерейні товари відносяться до товарних груп: текстильна галантерея — 057; шкіряна галантерея — 058; галантерея із пластмас, металева, щітки, дзеркала -059. За товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності галантерейні товари відносять до групи товарів залежно від сировинного складу, особливостей виробництва, призначення: 0503 — щітки; 3926 — галантерея із пластмас; 4202−4203 — шкіряна галантерея; 5106−5109 — пряжа; 5401−5508 — нитки швейні; 5804 — тюль, мереживо; 5808 — тасьма плетена; 6212 — корсетні вироби; 6214 — шалі, хустки, кашне; 6215 — краватки, краватки-метелики; 6303 — фіранки, штори тощо.

Галантерейні товари повинні мати комплекс споживчих властивостей — функціональних, ергономічних, естетичних, а також надійність, нешкідливість і безпеку.

Значимість тієї чи іншої властивості визначається призначенням виробу. Так, для корсетних виробів найважливішими є антропометричні і гігієнічні властивості. Для гардинних полотен важлива сучасна структура, малюнок, колір, зручність в експлуатації, гігієнічність, формостійкість і світлостійкість. Для парасольок важлива конструкція, форма, розмір, відповідність напрямку моди за матеріалами, особлива увага — дизайну та колористичним рішенням.

Шкіряні галантерейні вироби повинні відрізнятися зручністю в експлуатації, зносостійкістю.

Розділ 1. Товарознавча характеристика асортименту товару

1.1 Значення шкіряної галантереї

Вже в V ст. до. н. е. люди володіли технікою обробки шкури. Саме з того часу шкіру використовували для виготовлення одягу та взуття, торбин, футлярів, і навіть посуди. Шкіра, натягнута на каркас, слугувала човном або тимчасовим помешканням. Воїни ж використовували її у якості захисних щитів, які неодноразово захищали та продовжували їхнє життя.

Проте в усі часи знаходилися люди з неординарним творчим підходом до будь-яких речей. У Стародавньому Єгипті, і з’явилися перші майстри, які почали виробляти з цього універсально матеріалу предмети естетичні чи навіть розкішні. Митці почали прикрашати шкіряне взуття золотом, оздоблювати його малюнками, фарбувати та навіть з’явилися перші елементи гравіювання на шкірі, що згодом набувало величезної популярності. З появою писемності зі шкіри почали робити унікальні обкладинки зі штампами, малюнками, які дивують своєю різноманітністю -- від найпростіших геометричних форм до зображень рослин, тварин, бойових дій.

В епоху готичного стилю, яка датується XIII-XV ст., шкіряні вироби набули неймовірного розповсюдження. При чому шкіра прикрашалася найскладнішими видами гравіювання, що вимагали від майстра неабиякої майстерності. На сьогоднішній день вироби зі шкіри цієї епохи вважаються найнеперевершенішими витворами мистецтва, вони зберігаються в багатьох музеях планети.

Надалі майстри з усього світу активно розвивали техніку гравіювання на шкірі протягом багатьох століть. Але вона завжди була важкою для виконання, тому дуже дорогою. Щоб трошки здешевити вироби і зробити їх більш доступними, шкіру оздоблювали золотом, почали ставити на ній штампи з вже вигравіюваними малюнками, навіть наносити татуювання. Також почали використовувати шкіряні аплікації, які виготовляли з відхідного матеріалу.

Первісні люди успішно використовували шкури тварин для того щоб захистити себе від мінливої погоди. Проте жив такий одяг недовго, на нього згубно діяла вода та перепади температури. Власне, саме тому лише невелика частина шкіряних предметів, виготовлених стародавніми майстрами дійшла до наших днів. З часом люди навчились продовжувати життя шкурам: при розкопках у Єгипті та Месопотамії, які відносяться до V ст. до н. е., археологи виявили зображення на стінах, які відображали процес обробки шкур. Зберігали шкури, висушуючи їх в розтягнутому вигляді на сонці, втираючи в поверхню шкіри жир і добре розминаючи її, або комбінуючи ці два примітивні способи дублення.

Коротко ознайомимося з сучасним процесом вичинки шкіри. Власне, дублення -- це обробка шкіри тими чи іншими речовинами для надання їй еластичності, міцності та зносостійкості. Проте, перед тим як приступити до дублення, зняті шкури консервують (найчастіше в концентрованому розчині солі), потім декілька діб вимочують спочатку у воді, потім у розчині вапна, видаляють м’язово-жировий шар, що залишився на шкірі та волосяний покрив шкури. Ця шкіра проходить повторну обробку для надання ще більшої міцності та пластичності. Отриманий шкіряний напівфабрикат готовий до дублення. За допомогою жирового дублення, використовуючи жир тріски, тюленів, обробляють шкури лосів, оленів, кіз, телят, для отримання замші. Рослинним дубленням вичиняють шкури великої рогатої худоби, свиней та коней. Такі шкури щільні, еластичні, добре вбирають вологу, мають приємний рожево-бежевий колір.

В сучасному виробництві застосовують переважно мінеральне дублення, використовуючи розчини солей хрому або алюмінію, тому його називають хромовим дубленням.

Завдяки досягненням сучасної хімії з’явилось так зване синтетичне дублення, де застосовують синтали -- продукти складного органічного синтезу.

Вироби зі шкіри на території сучасної України -- також є стародавнім ремеслом. Але до наших днів доказів цього дійшло дуже мало. Проте починаючи з XI ст. можна довести існування шкіряних майстерень. Найпоширенішими виробами було взуття, рукавички, обкладинки. З того часу можна прослідкувати активний розвиток ремесла, який набував великих обертів і випередив майстерність європейців.

Шкіра і досі не втрачає своєї популярності. Різноманітно оздобленні жіночі сумки з аплікаціями, ремені, рукавички, а головне, що в моду знову входять елегантні, а іноді навіть екзотичні нашийні прикраси зі шкіри, прикраси для голови чи навіть сережки.

1.2 Сировина для виробництва шкіряної галантереї

Матеріали для виготовлення шкіряних галантерейних товарів

Матеріали, що застосовують для виготовлення шкіряних галантерейних виробів, поділяють на основні і допоміжні. До основних відносяться матеріали, з яких виготовляють деталі та вироби в цілому, а саме: шкіри — натуральні, штучні і синтетичні, натуральні хутра, а також тканини і плівкові матеріали.

Матеріали для зовнішніх деталей шкіряних галантерейних виробів повинні відповідати таким вимогам:

* мати красивий зовнішній вигляд, різноманітне забарвлення відповідно до кольорів гами, що відповідає напряму моді, бути стійкими до сухого та мокрого тертя, фарбування;

* володіти підвищеною еластичністю і одночасно достатньою жорстокістю, що забезпечують формостійкість виробам;

* бути достатньо міцними, що забезпечуватиме технологічну обробку та зносостійкість під час експлуатації;

* мати достатньо морозостійкість для забезпечення можливого використання виробів у зимовий період при низьких температурах.

Найбільш розповсюдженим матеріалом для виготовлення шкіряних галантерейних виробів протягом тривалого часу була шкіра, яка максимально відповідала основним технологічним та експлуатаційним вимогам. Проте у наш час створені штучні матеріали, які не поступаються за міцністю та за оздобленням, а навіть перевершують за деякими її показниками. Широко застосовують тканини різної структури, щільності й забарвлення, а також синтетичні матеріали. При виготовленні шкіряних галантерейних виробів використовують також різні поєднання матеріалів.

Натуральні шкіри для шкіряних галантерейних товарів виготовляють майже зі всіх видів шкіряної сировини, непридатного для виробництва взуття, в основному хромовим, комбінованим і алюмінієвим дубленням. Барабанне фарбування і сучасні методи обробки шкір забезпечують високу стійкість забарвлення до сухого і мокрого тертя. Досить високу водостійкість натуральним шкірам додає використання анілінової і напіванілінової обробки, нітроемульсійного і лакового покриття.

Для виготовлення шкіряних галантерейних товарів використовують майже всі види натуральних шкір. Галантерейні шкіри повинні мати достатню міцність на розрив, малу тягучість і добре зберігати надану форму.

Для виробництва шкіряної галантереї застосовують шорно-сідельну шкіру, юхту, свинячу шкіру, свинячий велюр, молочного теляти, шеврет, шевро, велюр, нубук, замшу, лайку, лакову шкіру. У невеликій кількості застосовують шкіру дельфінів, змій, риб, ящірок, тюленів та інші.

Юхта -- це вид шкіри, який отримують з шкур свиней, коней та великої рогатої худоби, піддаючи комбінованому дубленню. За своєю структурою вона досить товста, але при цьому м’яка, з високим вмістом жиру (від 25 до 30%). Характеризується високим ступенем водостійкості і зносостійкості.

Свиняча шкіра хромового дублення (свинячий хром) характеризується жорсткістю, значною товщиною, наявністю крупної мерїї з крізними отворами. Для виробництва галантерейних товарів застосовують облагоджену свинячу шкіру з штучно нанесеною лицевою поверхнею і рельєфною нарізкою.

Велюр виготовляють з хромового молочного теляти, виростка, шеврета, козлини, овчини доброякісних, але допускають пошкодженя лицьової поверхні, що мають різновідтінковість, плями від крашення. При цьому зворотню сторону шкіри (бахтарму) шліфують і вона набирає вигляду замші. Ця сторона велюру використовується як лицьова. Велюр забарвлюється в чорний, коричневий, бордовий та інші кольори, може бути з гладко або витисненою лицевою повернею. Недоліком велюру є швидке забруднення і набуття при чищенні блиску. Його не можна мити гарячою водою з милом, як замшу.

Нубук отримують підшліфовкою обличчя хромового молочного теляти, виростка напівшкіряника. Він має бархатисту матову лицьову сторону. Випускається в натуральному кольорі або пофарбованим у світлі тони.

Замша — це тягуча, м’яка, приємна на дотик шкіра жирового дублення, вироблена з шкур оленів, лосів, молочного теляти, овець, диких кіз і інших тварин. Кращою вважається оленяча замша. Поверхня замші покрита густим, низьким, блискучим ворсом. Володіє підвищеною стійкістю до дії вологи, переносить прання в теплій мильній воді, після висихання залишається м’якою і ніжною. Забарвлюється в різноманітні кольори.

Лайка — шкіра алюмінієвого дублення, вироблена з шкур ягнят, собак. Відрізняється підвищеною еластичністю і тягучістю, м’якістю і красивим зовнішнім виглядом. Недоліком лайкових шкір є - мала стійкість до вологи, після висихання вони стають жорсткими. Така шкіра застосовується для виготовлення рукавичок і рукавиць.

Шкіра рептилій і змій дуже складна у виробленні виробів, ці види шкір найчастіше імітують. Для цього дешевші шкіри великої рогатої худоби піддають ретельному виробленню за традиційною схемою, а на кінцевій стадії обробки їх пресують, наносячи характерну для рідкісної тварини мерею, і, якщо це необхідно лакують. Отримана імітація виглядає як натуральна, розпізнати яку досить важко, крім того, вона зручніша в переробці, відрізняється зносостійкістю, еластичністю, міцністю і коштує набагато дешевше оригінальних.

Особливі вимого висуваються до шкіри для рукавичок, яку виготовляють з шкур кіз, овець, коней, собак і свиней. Процеси обробки перед дубленням інтенсифікуються для підвищення м’якості і тягучості шкіри.

Шкіри для рукавичок з природною лицьовою поверхнею випускають барабанного фарбування з нанесенням тонкого шару потриваючої фарби на основі емульсійного плівко утворення. Нарядний зовнішній вигляд шкір барабанного фарбування досягається плюсуванням лицьової поверхні. Шкіри для рукавичок з шкур собак, ягнят, козенят отримують не лише хромовим, але і алюмінієвим (лайка) і алюмохромовим дубленням.

Виходячи з умов кінцівки виробів шкіри для рукавичок повинні володіти високим подовженням — не менше 45% при навантаженні 10 мПа, а також стійкістю забарвлення до сухого і мокрого тертя і морозостійкістю.

Мода останніх років пропонує використовувати для виготовлення сумок натуральне хутро. Всі Будинки моди Європи пропонують модні сумки з хутра корови, поні, лошати. Ці хутра можуть бути стриженими, мати як однотонне забарвлення, так і забарвлення під леопард або фантазійну. Це досить дорогі матеріали через особливості їх виготовлення і обробки.

Оскільки для основного асортименту шкіряних галантерейних виробів, окрім рукавичок і поясів, гігієнічні властивості не є суттєвими, у виробництві цих виробів широко використовуються штучні і синтетичні шкіри, а також плівкові матеріали.

Із штучних, синтетичних шкір і плівкових матеріалів для виготовлення шкіряних галантерейних виробів найбільш широко використовуються такі види: з каучуковим покриттям — галантерейна еластоштучшкіра — Т; з полівінілхлорид ним покриттям — галантерейна вінілштучшшкіра — Т; галантерейна лакова вінілштучшкіра — Т; прозора вінілштучшкіра — Т; галантерейна порувато-монолітна вінілштучшкіра — Т; замшева вінілштучшкіра — Т; галантерейна вінілштучшкіра — ТР; вінілштучшкіра для рукавичок, галантерейна лластинна вінілштучшкіра — НТ (ВШШ — 1, 2, 3, 4) та ін.; з нітроцелюлозним покриттям — галантерейна нітроштучшкіра — Т.

Штучні шкіри економічніші у виробництві, володіють красивим зовнішнім виглядом, достатніми експлуатаційними властивостями. Близько 90% шкіряних галантерейних виробів виготовляють зі штучних шкір.

Ця шкіра буває двох видів: на тканинній основі (підкладці) і без тканинної основи (без підкладки).

Штучна шкіра на тканинній основі може мати полівінілхлорид не покриття (штучна замша і лак, тексто-вініт, павінол) або нітроцелюлоза (дермонтин, гранітоль, ледерин і ін.).

Ці матеріали мають тканинну основу, вкриту з лицьової поверхні спеціальною мастичною плівкою, гладкою або з візерунком, нанесеним тисненням, частіше імітуючим натуральну мерею.

Штучна замша на вигляд імітує натуральну замшу. Це красивий і дешевий матеріал, що випускається найрізноманітніших кольорів.

Залежно від способів виробництва розрізняють штучну замшу, вимивну (сольову) і насипну (електростатичну).

Вимивну замшу виробляють нанесенням на тканину основу полівінілхлоридної пасти, до складу поверхневого шару, якої входять водорозчинні солі (сірчанокислий натрій). При обробці отримуваного матеріалу водою на місці вимитих кристалів солі у верхній плівці залишаються найдрібніші западини і пори, створюючі матову бархатисту поверхню, що нагадує поверхню натуральної замші.

Насипну (електростатичну) штучну замшу отримують шляхом насипання на тканину із заздалегідь нанесеною полівінілхлоридною плівкою і спеціальним клейовим розчином дрібно подрібненого віскозного волокна, так само, як і при здобутті штучної стрічки «оксамитка». На чорний або кольоровий фон штучної замші може бути нанесений сріблястий або бронзовий декоративний малюнок.

Штучна замша міцна, забруднення з неї легко змиваються гарячою водою, вироби з цієї замші дешевші шкіряних.

Штучний лак виготовляють на основі бавовняної тканини, наносячи на неї полівінілхлоридну плівку. Підготовлену таким чином тканину пропускають через термокамери для утворення лакової поверхні, а для здобуття дзеркального блиску пропрасовують на хромованих валиках.

Поліетилен застосовують для виготовлення легких пляжних, господарських і дитячих сумок. Вироби виробляють у вигляді дисків, корзин з геометричним і стилізованим ажурним малюнком. У сумках з суцільного плівкового поліетилену можна переносити рідину.

Останнім часом у виробництві шкіряних галантерейних виробів застосовують плівкові матеріали. У них немає основи, вони легші і дешевші, ніж штучні шкіри. Випускають плівкові матеріали з полівінілхлориду, поліетилену, поліаміду, полістиролу, поліефіра.

Найбільш прийнятні у виробництві шкіряних галантерейних товарів поліамідні плівки, що відрізняються прозорістю, міцністю, еластичністю.

Допоміжні матеріали. До допоміжних матеріалів відносяться підкладкові тканини, штучні і натуральні хутра, нитки, картони, клеї, фарби і полірувальні матеріали, а також фурнітура — замки, пряжки, кнопки і так далі. Вони використовуються як підкладка, з? єднання і скріплення деталей, обробка виробів.

1.3 Особливості виробництва шкіряної галантереї

Виробництво шкіргалантерейних виробів складається із наступних операцій:

Модеоювання, конструювання, сортування і розкрій, обробка і відборка, з'єднання основних зовнішніх деталей виробу, закріплення фурнітури і оздоблення готових виробів.

Моделювання. У процесі моделювання вирішується комплекс взаємопов'язаних завдань: естетичних, експлуатаційних, технологічних та економічних. При моделюванні виробів передбачається розборка ескіза дослідного зразка виробу, ескізного проекта і лекала.

Модель нового виробу розробляється з врахуванням моди в одязі і взуття, а також моди на колірну гамму. Модель представляється у вигляді ескіза, виконаного різними методами: графічно живописним, аплікаційним. Останнім часом для проектування шкіргалантерейних виробів пропонується використання комп’ютерних технологій, що забезпечує задоволення споживчого попиту з врахуванням індивідуальних потреб і статевовікових особливостей населення.

Сортування матеріалів відбувається за товщиною, кольором, малюнком, дефектами, а розкрювання за лекалами. Натуральні шкіри розкроюють в один шар, а штучні шкіри і тканини — у декілька шарів одночасно.

Для декоративного оздоблення деталей застосовують тиснення, шовкографію, перфорацію з просмикуванням шкіри, машинну та ручну вишивку, тонування, аплікацію, строчку, штрихування (нанесення заглиблених ліній на край деталей спеціальним інструментом).

Конструювання. Конструкція — це склад і будова виробу, взаєморозташування і взаємозв'язок частин, вузлів і деталей в ньому.

Процес констроювання складається з двох основних етапів: розробки пристроїв для закривання виробів і розробки основних зовнішніх, внутрішніх і проміжних деталей шкіргалантерейних виробів, способів їх з'єднання і вживаних матеріалів.

Першим етапом конструювання є розробка пристроїв для закривання виробів: замків різної конструкції, застібок-блискавок і різних замикаючих пристроїв, всіляких по конструкції, розмірами, формі, способами кріплення і видами.

Досить часто в сумках і дрібних шкіргалантерейних виробах використовуються рамкові замки, що складаються з двох рамок, скріплених в шарнірах, а інколи ще двох рамок. Замковий замок прикріплюють до верхнього корпусу виробу, при цьому в жолоб замку в одних випадках заправляють верхні краї передньої, задньої і бічної частини корпусу. Різновидом клапанних замків являються замки-кліпси, що складаються з накладки з прорізом і кліпси різної форми.

До оригінальних замикаючих пристроїв відносяться гудзики різної форми, петлі, банти, шнури і так далі.

Для сумок можуть бути використані комбіновані замикаючі пристрої. Так, для закривання портфелів використовують клапан і пластини, а для ранців — закривання портфелів і ранців. Ця деталь може бути окремою або суцільно-кроєною. Окремий клапан можна прикріплювати накладним швом з лицьової або внутрішньої сторони задньої стінки.

Пластини для закривання портфелів і валіз можуть з`єднуватися встик або в нахлит. При закриванні валізи в нахлист також використовують валізні замки.

Другим етапом при конструюванні шкіргалантерейних виробів є розробка деталей конструкції за їх призначенням.

Деталі шкіргалантерейних виробів поділяють на зовнішні, внутрішні і проміжні.

Зовнішні деталі, що знаходяться на зовнішній стороні виробу,

Повторюючись в різних моделях, ці деталі в кожному новому варіанті мають свої особливості. Саме на них великий вплив роблять зміни моди, обумовлюючи виключення тієї або іншої деталі або об`єднання її іншою, а інколи і поява нових деталей. Форма і розміри зовнішніх деталей можуть бути різними і залежить від призначення і розмірів виробу в цілому.

Зовнішні деталі, в свою чергу, ділять на основні і додаткові.

До основних зовнішніх деталей відносяться деталі, створюючі корпус вироби з передньою, задньою, нижньою і бічними сторонами визначальні його розміри і форму і що є одночасно декоративним елементами. Це стінки, фальди, дно, клінчики і ботан. У виробах з клапаном до зовнішніх основними детелям відносять також і клапан. Корпус може бути утворений цілим полотном, яке в конструктивній єдності складає передню, бічні і нижній частини виробу.

Стінки — деталі, створюючи корпус виробу з передньою і задньою його сторонами. Звідси з`явилися назви передньої і задньої стінок. Форма і розмір стінок визначаються формою і розміром виробу. Розрізняють просту стінку, що складається з однієї деталі і складену, в яку входить декілька деталей. На просту стінку можна настрочувати зовнішню кишеню або декоративні накладки. У складену стінку можуть входити наружна кишеня, а також деталі, створюючі складки і інші декоративні елементи.

Дно — основна деталь, що знаходиться між стінками і утворює корпус виробу в нижній його частині. Ширина дна залежить від розміру виробу по ширині. Довжина дна в основному відповідає довжині виробу в нижній його частині.

Кливчик — деталь, твірна бічної частини корпусу. Висота клинчика в основному відповідає висоті стінок: ширина у верхній частині визначає величину розкриття виробу. Клинчик надає бічній частині форму прямокутника, овалу або трапеції. Розрізняють декілька видів клинчиків,

Ботан — деталь, яка в конструктивній єдності утворює бічні і верхню частині(верхній ботан), а також бічні, верхню і нижні частини (круговий ботан) і, з`єднуючись зі стінками складає корпус виробу. Нижній ботан може мати одне або декілька складень.

Клапан — деталь для закривання верхньої частини корпусу сумки або кишень. Він може бути ц вигляді самостійної деталі, разом із задньою стінкою або полотном сумки.

Вказані зовнішні деталі бувають цілісними і складеними. Наприклад ботан незрідка складається з двох деталей, що зшиваються посередині нижній частині. Це сприяє широкому використанню матеріалів, виконанню задуму художника, створенню кольорових і фактурних контрастів.

До додаткових зовнішніх відносять деталі, що не створюють корпус вироби, а призначені для допоміжних цілей. Проте кожна деталь має своє функціональне призначення (малий клапан, ручка, кишеня і так далі). Часто ті або інші додаткові деталі, їх вигляд, форма, розміри характеризують стиль оформлення виробів і напрямок моди.

Внутрішні деталі - це різні кишені, середники і перегородки.

Внутрішні кишені, призначені для розміщення і зберігання предметів, можуть бути накладними, прорізними, з клапанами, на гумці, на застібці, відкритими і так далі.

Середники, перегородки і перегородки-кишені розділяють внутрішню частину виробу на відділення. Перегородки кишені можуть бути відкритими або закритими на клапани, застібку-блискавку, цупфер, кнопку і так далі.

Середник — це перегородка-кишеня, що закривається на рамковий замок.

Проміжні деталі розташовуються між зовнішніми і внутрішніми деталями.

Сортування і розкрій. Сортування проводиться за товщиною, малюнком, дефектами, а розкрій — по лекалах. Натуральні шкіри розкриваються в один шар, штучні шкіри, текстильні матеріали-в декілька шарів, в настилі. Розкрій штучних шкір, плінкових і текстильних матеріалів здійснюється пресами великої потужності з використанням групових різаків на спеціальному настилі, а розкрій матеріалу здійснюються повними комплектами. Натуральні шкіри використовуються у основному в виробництві рукавичок і у меншій мірі-у виробництві чемоданів, тек, портфелів, сумок, виробів дрібної шкіргалантереї.

Шкіри для рукавичок перед викрійкою піддають зволоженню для підвищення пластичних властивостей, перетяжці для подовжнього витягу, пролежці для зняття внутрішніх напружень. Розкрій шкір для рукавичок проводиться вирубкою деталей з цілісних шкір при відповідних наборах різаків.

Обробка і оздоблення. Викроєні деталі перед з`єднанням піддаються обробці і декоративному оздобленню.

До операцій обробки відносяться: вирівнювання по товщині, фарбування, випалення, перфорування, згинання, кантування, гладіння.

Деталі вирівнюють по товщині і стоншують по краю. Операція стоншування краю називається шерфуванням. Деталі з натуральних шкір шерфують з боку бахтарми.

Фарбування — один з найпростіших способів обробки торця (видимого краю) деталей з натуральних і штучних шкір.

Випалення — застосовується для обробки краю деталей з товстих і щільних шкір. Перфорування — нанесення отворів на деталі жіночих сумок і рукавичок.

Для поліпшення зовнішнього вигляду виробів і підвищення міцності швів і внутрішні краї деталей обкантовують смужками натуральної або штучної шкіри або текстильною стрічкою.

Для поліпшення зовнішнього вигляду виробів і підвищення міцності швів зовнішні і внутрішні краї деталей обкантовують смужками натуральної або штучної шкіри або текстильною стрічкою.

Для здобуття гладкої поверхні деталі з шкір і тканин пропрасовують на пресі.

Основними операціями декоративного оздоблення є тиснення. Окрім цих операцій можуть використовуватися машинна, тонування, аплікація, стрічка, штрихування (нанесення поглиблених ліній спеціальним інструментом), обробка видимих країв деталей.

Тиснення дозволяє наносити на шкірані деталі (в основному низких сортів) малюнки, орнаменти, що розширює асортимент і шкіргалантерейних виробів. Тисненням можна отримати імітацію строчок, накладних деталей, рельєфів (до 5 мм будь-якого заднього контуру). Тиснення відбувається з одночасним доблюванням плівкою з полівінідхлориду, що надає вигляду натуральної лаковий шкіри з тонуючим ефектом.

Метод шовкографії використовують для нанесення графічних малюнків, шрифтових написів на спортивні, літні, дитячі сумки, а також на учнівські вироби зі штучних шкір і плівкових матеріалів.

Малюнки наносяться за допомогою сітчастих шаблонів.

Для здобуття багатоколірних малюнків застосовують декілька шаблонів і фарби різного кольору.

Збірка основних зовнішніх деталей виробу. Збірка виробу залежить від способу його виготовлення, методу кріплення деталей, вигляду обробки в шов.

При виробництві шкіргалантерейних виробів застосовують наступні способи збірки деталей: виворітний і не виворітний.

При виворітному способі основні деталі корпусу виробу кладуть один до одного лицьовими сторонами і скріплюють по виворітній стороні з подальшим вивертанням скріпленого корпуса.

Виворітний спосіб простіший і продуктивніший, оскільки в більшості випадків не вимагає додаткової обробки країв деталей. Краї сполучених деталей знаходяться у середині виробу і закриті прокладкою.

При невиворітньому способі основні деталі корпусу виробу складають один з одним виворітними сторонами і скріплюють по лицьовій стороні.

Не виворітній спосіб більш трудомісткий, оскільки необхідна попередня або подальша обробка видимих країв виробу.

Для виробу з важких і жорстких матеріалів можливий лише невиворітний спосіб. Не виключено вживання його і при використанні інших матеріалів, особливо якщо цього вимагає конструкція виробу.

При з`єднанні деталей шкіргалантерейних виробів використовують різні методи з`єднання: нитками, кленими, заклепками, струмом високої частоти, а також литвом піж тиском.

Найбільш поширеним методом з`єднання є нитковий. Проте цей метод має ряд недоліків: нитки можуть перетиратися при експлуатації, що наводить до порушення швів, може бути поганою якість строчки, через що псується зовнішній вигляд виробу.

З`єднання деталей склеюванням дозволяє у ряді випадків отримати шви міцні, ніж ниток. Клейовий спосіб застосовують в основному при виготовленні дрібних шкіргалантерейних виробів,

Обплетення — з`єднання деталей смужками шкіри, протягнутими через перфорацію по кроях виробу. Цей метод використовують в обмеженому асортименті виробів.

Об`ємні вироби, наприклад валізи, портфелі, сумки, виготовляють методом об`ємної зварки струмом високої частоти в спеціальних формах.

Заготовки виробів з штучної і синтетичної шкіри формують на спеціальних пресах з електричним обігрівом.

Вироби з полістиролу і поліетилену виготовляють литвом під тиском.

Для з`єднання деталей виробу застосовують різні види швів.

У сумках з виворітним швом н вимагається додаткової обробки внутрішніх країв. При виворітному шві деталі після з`єднання вивертають.

При накладному шві одну деталь накладають на інші так, щоб їх лицьові сторони були направлені в одну сторону і перша деталь заходила на другу на визначену величину. Цей вигляд шва застосовують при невиворітньому способі виготовлення, а також для кріплення клапанів, кишень, накладок і інших вузлів і деталей.

Накладний шов використовують додаткові деталі, які роблять з`єднання жорсткіше і одночасно покращують зовнішній вигляд виробу.

Закріплення фурнітури і обробка готових виробів. Фурнітуру кріплять до виробів затисним, нитковим, клейовим і іншими методами.

Обробка готових виробів шкіряної галентереї полягає у видаленні забруднень, заправлені кінців ниток, нанесення апретів, зафарбуванні дрібних дефектів.

1.4 Класифікація шкіряної галантереї

Шкіряний галантерейних виріб — це галантерейний виріб, матеріалом зовнішньої поверхні якого є натуральна, штучна шкіра або інші матеріали0 що несуть утилітарні чи естетичні функції.

Деталь шкіргалантерейного виробу — це окремий елемент виробу, вузла.

Шкіргалантерейні вироби за призначенням підрозділяються на три групи:

— предмети туалету.

— приладдя для зберігання документів і грошей.

— дорожні речі(приладдя).

Стандартна класифікація шкіргалантерейних виробів, представлена в ГОСТ 4,484−87 «Вироби шкіргалантерейні. Номенклатура показників».

Вироби об`єднані в 8 груп за призначенням: сумки нарядні, сумки повсякденні, жіночі, чоловічі, для навчающихся, спортивні, пляжні, дорожні, сумки і валізи, портфелі і теки, ранці і учнівські портфелі, рукавички, дрібна кожгалентерея, ремені.

ГОСТ 28 455–90 «Вироби шкіргалантерейні. Терміни і визначення» містить перелік найменувань шкіргалантерейних виробів в алфавітному порядку.

На основі всіх класифікацій шкіргалантерейні вироби можна класифікувати наступним чином:

— вироби дрібної шкіргалантереї;

— портфелі;

— сумки;

— валізи;

— рукавички;

— футляри;

— ремені.

За призначенням

Предмети туалету

— сумки;

— рукавички;

— рукавиці;

— ремені.

Для зберігання документів паперів

— портфель;

— портмоне;

— гаманець;

— обкладинка.

Дорожні речі(приладдя)

— чемодан;

— дипломат;

— несессер.

Крім того класифікація мають свої особливості у ГОСТ 28 455–90 «Вироби шкіргалантерейні». Терміни і визначення" в алфавітному порядку представлені переміни, що відноситься до шкіргалантерейних виробів, тобто перераховані найменування шкіргалантерейних виробів.

шкіряний галантерея вітрина реклама

1.5 Асортимент шкіряної галантереї, їх характеристика, відмінні особливості, поради покупцям

Предмети туалету — це сумки, рукавички і рукавиці; ремені поясні й для годинника.

Сумки

Сумки відрізняються широким і різноманітним асортиментом. За призначенням їх поділяють, на жіночі (повсякденні, ошатні і для косметики), чоловічі, дитячі, господарські, дорожні (відрізняються від господарських великими розмірами), молодіжні, спортивні, спеціальні. За методом виготовлення сумки бувають прошивні, клейові, зварні в’язані, плетені та ін. За ступенем жорсткості розрізняють сумки жорсткої конструкції (всі основні деталі з жорсткою прокладкою), напівтверді (деякі основні деталі мають жорстку прокладку) і м’які (без жорсткої прокладки або з жорсткою прокладкою в дні). Форми сумок можуть, бути найрізноманітнішими. Випускають сумки відкриті (без замка) і закриваються рамковим замком, клапаном, застібкою-блискавкою та ін Розміри сумок визначаються довжиною передньої стінки, висотою і шириною вироби. Обробляють сумки декоративними накладками; рядками, аплікацією, тонуванням і ін.

Рукавиці та рукавички

Рукавички і рукавиці шиють з натуральних перчаточних шкір хромового дублення, зі штучних шкір. Крім натуральної та штучної галантерейної шкіри для цих виробів використовують тканини з синтетичних і штучних волокон. Вони можуть бути і комбіновані із зазначених шкір з трикотажними деталями, тканинами, хутром. Деталі рукавичок (тильну і долонну частини зі стрілками) з'єднують строковим (накладними) швом, тачним внутрішнім (деталі зшивають лицьовими сторонами всередину), полустроковим (строковим і тачним в поєднанні), черес крайнім зовнішнім і внутрішнім, дентовим швом (деталі складають бахтармяной стороною і прошивають на відстані не більше 2 мм від краю). При виготовленні рукавиць частіше використовують тачення і черескрайніе внутрішні шви. Розрізняють чоловічі, жіночі, підліткові і дитячі рукавички і рукавиці. За конструкцією вони можуть бути на підкладці і без підкладки. Фасони рукавичок і рукавиць можуть бути різні: на кнопці і без неї, з еластичною тасьмою і без неї, з розрізом у манжетної частини і без нього та ін. Різноманітна обробка цих виробів: драпірування, декоративні накладки, перфорація, продержкі та ін. Розмір рукавичок і рукавиць визначається величиною обхвату кисті правої руки на рівні п’ятого п’ястно-фалангового зчленування, вираженої в сантиметрах і округленої до цілого числа. Розміри імпортних, рукавичок позначають умовними номерами.

Ремені

Ремені поясні випускають чоловічі, жіночі та дитячі. По конструкції вони бувають суцільнокроєні і складові, на підкладці і без неї, з прокладкою і без неї. Для їх виготовлення застосовують натуральні, штучні, синтетичні шкіри, тканини, шнури та інші матеріали. По методу виробництва їх поділяють на прошивні, клейові, плетені, виготовлені методом екструзії або зварювання струмами високої частоти, комбіновані. Ремені, можуть бути, на пряжці, з гачком, шнурком і ін. Випускають ремені, кількох ростов в залежності від довжини.

Ремені для годинників виробляють суцільнокроєні, складові, з підкладкою і без неї, з напульсниками і без них. Краї можуть бути в обрізку, взагібку. Виготовляють їх з різних матеріалів, кількох розмірів по довжині, для наручних та кишенькових годинників.

Приладдя для зберігання і носіння грошей, паперів та інших предметів — це портфелі, папки, гаманці, гаманці, портмоне, обкладинки та ін.

Портфелі

Портфелі за призначенням поділяють на ділові, дорожні, учнівські. Їх виготовляють з натуральної, штучної або синтетичної шкіри, з тканин, комбіновані. При цьому використовуються різні методи — прошивний, клейовий, зварювання струмами високої частоти і ін. По конструкції портфелі випускають жорсткі, напівтверді і м’які, з підкладкою і без неї; за способом закривання — з клапаном і одним або двома замками, із застібкою-блискавкою, пряжкою зі шпенькам та ін. Ділові портфелі випускають чоловічі і жіночі (менше за розміром). Дорожні портфелі відрізняються від ділових великими габаритами. Різновидом учнівських портфелів є портфелі-ранці, що відрізняються наявністю плечових ременів і клапана. Папки випускають ділові (для перенесення паперів, канцелярського приладдя і т. п.) бюварні (настільні папки для зберігання різної кореспонденції, паперів і т.п.) і адресні для вручення і зберігання письмових привітань; в основному з нагоди ювілеїв). Папки поділяють за тими ж класифікаційними ознаками; що і портфелі. Гаманці використовують для зберігання документів, і дрібних паперів; паперових грошей. Виготовляють їх двох або трискладових, відкритими і з застібкою блискавкою, замком — кнопкою і інші, на підкладці і без неї. Гаманці призначені для зберігання дрібних грошей, оформляють рамковим замком. Портмоне на відміну від гаманців мають відділення для більш великих грошей. Зазвичай закриваються клапоном, з оформлення більш різноманітні.

Обкладинки призначаються для зберігання різних документів, блокнотів, записних книжок і книг. У залежності від призначення мають різні розміри.

Дорожні речі - це валізи, несесери, ремені багажні, портпледи, рюкзаки.

Валізи відрізняються матеріалами, ступенем жорсткості, методами і способами виготовлення, характером обробки краю і розмірами. Для їх виробництва застосовуються натуральна і штучна шкіра, прогумовані і дубльовані тканини, а також фібра листова (спресований картон зі спеціальним просоченням), пластик АБС і ін. За ступенем жорсткості валізи випускаються жорсткою і напівжорсткої конструкції; за методом виготовлення — прошивні, клейові, клепані, зварні, формовані, ливарні! комбіновані; за способом виготовлення — виворітні і невиворотні з краями в обрізку або взагібку. Великим попитом користуються валізи складні, із змінним обсягом, на коліщатках, а також валізи-дипломати — жорсткої конструкції, прямокутної форми. Валізи випускають різних номерів — від 25-го до 90-го. Номер відповідає довжині валізи в сантиметрах. Несесери — це набори дрібних туалетних приладдів у футлярах. Вони бувають дорожні, бритвені і манікюрні. Ремені багажні - випускають різних розмірів, цельнокроеві і складові. Виготовляють їх з натуральної, штучної шкіри, бавовняної і капронової стрічки, з пластмасовою і дерев’яною ручкою. Портпледи — вироби, призначені для перевезення постільних речей. Випускають із щільних тканин з двома оперізувальними ременями. Рюкзаки класифікують за призначенням на туристські, мисливські, універсальні та ін.; статево групам — на дитячі і для дорослих; матеріалом — з тканин, штучних шкір і комбіновані; методом виготовлення — прошивні виворітні з кедером і без кедера, не виворітні в окантовку; конструкції - з каркасом, без каркасу, з трансформується обсягом і без нього, з внутрішньою перегородкою і без неї; розміром — дитячі й дорослі. Асортимент товарів повинен постійно оновлюватися у зв’язку з науково-технічним прогресом, появою нових сировинних матеріалів і способів їх обробки, прогресивних технологій, змінами ринкової кон’юнктури, посиленням конкуренції на товарному ринку, підвищенням платоспроможності споживачів

Приналежності туалету

Сумки. Їх класифікують за призначенням, матеріалу, конструкції, методам виготовлення, видами, складності, обробці, формою, розмірами.

За призначенням розрізняють сумки жіночі, молодіжні, дитячі, чоловічі, пляжні, господарські, дорожні, польові, спортивні та спеціальні.

За матеріалами — сумки з натуральних шкір (юхти, опойка, виростка, полукожніка, шевро, Шеврет, замші та ін.) з поверхнею натуральної або фарбованої, гладкою або тисненої, зі штучної шкіри, поліетиленової і полівінілхлоридної плівки, тканин віскозного моноволокна, а також комбінованими.

По конструкції сумки бувають жорсткими (з картонною прокладкою), напівжорсткими (з прокладкою в окремих деталях), м’якими (з прокладкою з поролону, байки чи інших матеріалів або без прокладки), з внутрішньою перегородкою або без неї.

За методом виготовлення розрізняють сумки прошивні, виворотного, з кедером або без нього, з краями в загину і в обрізку, клейові, зварні струмами високої частоти, в’язані, плетені, а також комбіновані.

В залежності від оздоблення жіночі сумки ділять на дві категорії складності.

До виробів першої категорії складності відносяться сумки простого крою, без прикрас або з однією з оздоблень: фігурною кокеткою, однією бантовими складками, декоративною строчкою, штрихуванням тисненням, прикрасою з металу або пластмаси.

До виробів другої категорії складності відносять з двома або понад чотири складками, декоративної збірки, художньою вишивкою, застібкою блискавкою.

За формою сумки можуть бути прямокутні, витягнуті по вертикалі і горизонталі, квадратними, круглими і т.д.

Жіночі сумки виготовляють з усіх видів натуральних шкір, зі штучних і синтетичних шкір, текстильних матеріалів, джинсових тканин та ін.

За умовами експлуатації жіночі сумки ділять на повсякденні і нарядні.

Повсякденні сумки простий суворої форми, з нескладними прикрасами. Вони повинні бути зручними і досить місткими. Випускають їх різними за формою, розмірами, обробці.

Ошатні сумки невеликих розмірів, з витонченим замком і всілякими обробками (вишивкою, бісером, нитками, тисненням фольгою та ін.) Часто їх шиють із шовкових тканин та замші.

Молодіжні сумки різноманітні за формою, конструкцією і розмірами. Вони можуть бути полужорсткої і жорсткої конструкції, прямокутні, квадратні, у вигляді мішка та ін.

Як правило, ці сумки мають ручку-ремінь з регулятором довжини для носіння через плече.

Виготовляють їх з різних матеріалів, у тому числі і з капронових тканин із просоченням, а ручка — з синтетичної тасьми або стрічки.

Молодіжні сумки прикрашають їх декоративними ременями, накладками, монограмами, друкованими малюнками.

Дитячі сумки, вироблювані з штучних шкір і плівок, відрізняються меншими розмірами, а також обробкою — прикрашають їх тисненням і друкованими малюнками з дитячою тематикою.

Чоловічі сумки напівжорсткі або м’які по конструкції, порівняно великих розмірів і обсягів, простого силуету. Закриваються ці сумки на клапан або застібку-блискавку.

Пляжні сумки — м’які або напівтверді по конструкції відкриті, з застібкою-блискавкою або клапанами, місткі. Шиють з яскравих тканин з плівковим покриттям або без нього на підкладці або без неї. Пляжні сумки можуть бути плетені з соломки.

Господарські сумки виготовляють з натуральних шкір і штучних тканин і комбінованими, різноманітних форм, м’якими або напівжорсткі з жорстким дном. Можуть бути без підкладки або з підкладкою з бавовняних тканин або плівкових матеріалів, з різними замками або без них, з шнуром, продернутим по верхньому краю.

Виробляють також господарські сумки з коліщатками на дні з трансформується об'ємом, на візку.

Дорожні сумки повинні бути місткими, простої конструкції.

Виробляють їх з тих же матеріалів, що і господарські сумки. Дорожні сумки, як правило, жіночої або полужіночої конструкції, з жорстким дном з опорними кнопками, кишенями з перегородками на внутрішніх і зовнішніх стінках.

Спортивні сумки виготовляють з штучних шкір, плівкових матеріалів, тканин м’якою або напівжорсткої конструкції, з жорстким дном з опорними кнопками, кількома відділеннями і кишенями. За формою сумки бувають прямокутними, подовженими, трапецієподібними або у вигляді рюкзака. Застібаються вони на застібку-блискавку. Ручки цих сумок подовжені, з пряжкою. Зручні спортивні сумки з двома плечовими ременями з пряжкою, кільцями або карабінами. Сумки обробляють друкованими малюнками на спортивні теми.

Спеціальні сумки — це сумки-термоси, сумки-холодильники, для банних і туалетного приладдя.

Рукавички бувають чоловічі, жіночі, дитячі і спеціальні (для шоферів, мисливців, спортсменів та ін.) Виробляють їх з рукавичкової натуральної та штучної шкіри, комбінованими — з в’язаними деталями з синтетичних або натуральних полотен різних переплетень. Зимові рукавички виготовляють з підкладкою з гладкого або нечесаного, трикотажного полотна, хутра кролика, овчини та ін Рукавички бувають чорними, білими або кольоровими.

Розміри рукавичок і рукавиць визначають по обхвату в сантиметрах кисті рук посередині між основою великого і вказівного пальців.

Розміри рукавичок (в см.): жіночих — 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24; чоловічі -19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32. Довжина чоловічих рукавичок 250−330 мм, жіночих — 200−290 мм.

Жіночі рукавички можуть бути з розрізом без застібки, на гумці, з застібкою на кнопку, гудзик, хлястиком і кнопкою. Їх прикрашають художньою вишивкою, рельєфною розмальовуванням аплікацією. Оздоблення чоловічих рукавичок більш проста.

Рукавиці чоловічі, жіночі, підліткові, дитячі та робочі виготовляють з натуральної та штучної шкіри (більш товстою, ніж для рукавичок) і комбінованими — з трикотажним полотном або тканиною. Шиють їх тільки віворотнім швом, з підкладкою з байки, нечесаного трикотажу або хутра.

Розміри рукавиць (в см.): дитячих — 15, 17, 19; жіночих — 17, 19, 21, 23; чоловічих — 21, 23, 25, 27, 29, 31.

Поясні ремені виробляють з натуральної та штучної шкіри, шовкової стрічки, шовкового плетеного шнура, капронової тасьми, полівінілхлоридної плівки та ін. Вони можуть бути цільними або складовими, на підкладці або без неї, прямими або фігурними. Ремені бувають різної конструкції - дротяної зі шпеньками, штампованої або роликової та двома шлевками (нерухомої і рухомої). Пряжки пластмасові, металеві, обтягнуті шкірою. Прикрашають ремені тисненням, строчкою, штрихуванням, декоративним малюнком.

Чоловічі ремені бувають брючні (шириною 20 мм і шубні (45 мм), спортивні (25−30мм). Довжина їх різна — від 950 до 1800 мм. Шиють їх з товстих матеріалів.

Жіночі ремені шиють з більш легких і тонких шкір, з витонченою обробкою, декоративною пряжкою. Довжина їх 850−1200 мм, ширина — 15−70 мм.

Для дитячих ременів використовують легкі натуральні і штучні шкіри. Довжина їх 750−900 мм, а ширина — 20−45 мм.

Ремінці для годинників ручних і кишенькових виробляють з тих же матеріалів, що і поясні ремені, різної конструкції: цілісні і складові (з двох деталей — горта і запряжніка з пряжкою); із напульсником (шкірної прокладкою під годинник); з підкладкою або одинарні; з краями в обрізку або в загину. Виготовляють також ремінці з еластичних Ажур, репсових стрічки, браслети з плівки з прокладкою зі стольного пружини і комбіновані.

Засоби для зберігання документів, грошей

Портфелі за призначенням підрозділяється на чоловічі, жіночі, учнівські, дорожні; по конструкції на — жорсткі, напівтверді і м’які. Виготовляють портфелі з різних видів галантерейних шкір, штучних шкір і плівкових матеріалів.

За способом виготовлення портфелі можуть бути, прошивними, клейовими, зварними струмами високої частоти і комбінованими.

Портфелі складаються з корпусу і ручки. У корпусі розрізняють передню і задню стінки, клапан клінчікі. Портфелі можуть бути з перегородками; кишенями на передній стінці з клінчікомі або без них; а на задній — з застібкою-блискавкою; різними накладками; накладками ременями, з замками різної конструкції - звичайними; цуподенимі (клямками). Ручки портфелів — з натуральних шкір і штучних, з картонною або поролоновою прокладкою, а також пластмасові овальної, трапецієподібної або прямокутної форми. Портфелі можуть бути на бавовняної або шовкової підкладці або без неї.

Чоловічі портфелі великого розміру, місткі, з двома великими окремими, внутрішніми кишенями, одним або двома кишенями, замками.

Жіночі портфелі менше за розміром, з одним замком, на внутрішній стороні клапана може бути дзеркало.

Учнівські портфелі менше, жіночих. Виробляють їх з штучних шкір, з одним замком, двома відділеннями, двома клінчікамі.

Дорожні портфелі повинні бути місткими, з металевими рамковими затворами і вузьким клапаном із замком.

Папки для паперів бувають ділові, адресні, учнівські папки-сумки, папки-портфелі. Виробляють їх з натуральних і штучних шкір, на підкладці і без неї.

Ділові та учнівські папки, папки-сумки та папки портфелі можуть бути, жорсткі, напівтверді і м’які. Вони мають відділення для зберігання олівців і авторучок, одну-чотири перегородки, застібку-блискавку, хлястик під шльовку або з кнопкою. Ці папки можуть бути з ручками, зовнішніми відділеннями для документів.

Адресні та бюварні папки виробляють з кращих видів натуральних шкір. Адресні папки прикрашають тисненням і художньої розмальовуванням. Бюварна папка повинна бути з внутрішньою кишенею і підлозі кишенею.

Гаманці призначені для зберігання документів, ділових паперів і паперових грошей. Виробляють їх з тонких натуральних і штучних шкір, м’якої конструкції, на шовковій підкладці або без неї.

Гаманці бувають двоскладові (складаються в два рази) чи трискладові (складаються в три рази), з клапанами, наголосами або наскрізними кишенями, відкидними відділеннями, підлозі кишенями з целулоїду, з двома або трьома відкритими бічними відділеннями. Вони можуть бути з замком-кнопкою, замком-блискавкою або без замка.

Портмоне використовують для зберігання документів і грошей. По конструкції вони можуть бути жорсткими, напівжорсткими, м’якими; за формою — прямокутні, «каблучком» і т. д. Вони можуть бути, з клапанам або без нього, з застібкою-блискавкою, з рамковим замком, з перегородками і без них. Портмоне «каблучок» виготовляють з єдиного шматка товстої шкіри, без замка.

Гаманці призначені для зберігання розмінної монети, тому відділення для паперових грошей не передбачено. Виготовляють гаманці з м’якої шкіри, віворотнім швом, з прокладкою кедера і в обріз, з прокладкою або без неї.

Дорожні речі

Валізи розрізняються матеріалами конструкцією, способами виготовлення і розмірами. Для валіз використовують натуральні і штучні шкіри, тканини, пластики.

По конструкції валізи можуть бути жорсткими, напівжорсткими, м’якими, з трансформується об'ємом, на підкладці і без неї, з зовнішніми кишенями на застібці-блискавці і внутрішніми. Замикаються на металеві замки і замки-блискавки, вони можуть бути на коліщатках.

За способом виготовлення розрізняють валізи прошивні, клепарні, формовані (цілком або з формуватися деталями), клепати-прошивні, формовані-клепані та ін

Валізи мають різні номери — з 1-го по 14-й в залежності від довжини, висоти і ширини в міліметрах. Так, довжина валізи 1-го номера 250 мм, а 14-го — 900 мм. Різниця між сусідніми номерами 50 мм.

Несесери — набори дрібних туалетних прилладів у футлярах. Виготовляють футляри з штучних або натуральних, жорсткою, полужорсткої або м’якої конструкції, з застібкою-блискавкою, на кнопку і ін.

За призначенням несесери підрозділяються на дорожні, бритвені, манікюрні та для рукоділля.

У дорожній несесер можуть входити один або два флакони для одеколону і духів, футляр для зубної щітки, мильниця, пудрениця.

Бритвений несесер може комплектуватися апаратом для безпечної бритви, коробочкою для лез, пензлем для гоління, футляром для дзеркала і т.д.

У манікюрною несесер входять ножиці, заусенічні щипці, кусачки для нігтів, пилочки і т. д.

У несесери для рукоділля — ножиці, в’язальний гачок, наперсток, набір швейних ручних голок, подушка для голок, швейні нитки.

1.6 Показники якості, правила пакування, маркування

Оцінка якості

Оцінку якості шкіргалантерейних товарів здійснюють за зовнішнім виглядом і за фізико-механічними показниками, передбаченими нормативною документацією.

При перевірці зовнішнього вигляду звертають увагу на художньо-колористичне оформлення, якість вихідних матеріалів і фурнітури, якість виготовлення.

Використовувані у виробництві шкіргалантерейних виробів натуральні, штучні і синтетичні шкіри, плівки, тканини, папір, картон мають бути стійкими до стирання і атмосферних дій, а по фактурі і кольору-відповідати сучасному напряму моди.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой