Запозичення як спосіб номінації екологічних понять

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Иностранные языки и языкознание


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАПОЗИЧЕННЯ ЯК СПОСІБ НОМІНАЦІЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ПОНЯТЬ

1.1 Запозичення як засіб номінації термінолексики

1.2 Види запозичення

1.3 Запозичення з латинської, французької, грецької та англійської мов

РОЗДІЛ 2. ЗАПОЗИЧЕННЯ В НІМЕЦЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ ЕКОЛОГІЇ

2.1 Загальний аналіз зібраного лексичного матеріалу

2.2 Морфологічний та словотвірний аналізи

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК

ВСТУП

Курсова робота, темою якої є запозичення як спосіб номінації екологічних понять, присвячена дослідженню особливостей вживання екологічних запозичень, визначенню найпродуктивніших шляхів збагачення словникового складу німецької мови.

В лексикології проблема запозичень з однієї мови в іншу на даний час вивчена достатньо, однак існує ряд тем, які ще потребують свого детальнішого вивчення, адже йдеться про екологічну термінологію, що під впливом різних причин змінюються у часі та просторі й відповідно до цього спричиняють утворення різних видів запозичень.

Актуальність теми дослідження є необхідністю всестороннього вивчення новітніх запозичень, що знаходяться в процесі входження в число німецьких екологічних слів.

Запозичення є одним із важливих способів збагачення складу мови це питання на сучасному етапі розвитку є найбільш репрезентативним. У зв’язку з цим, предметом цікавості багатьох лінгвістів, а в деякій мірі екологів стає функціонування лексики іншомовного походження.

Досягнення мети вимагає вирішення таких питань:

1. Окреслити дослідження шляхів збагачення словникового складу німецької мови, опрацювавши літературу з даної теми.

2. Опрацювати запозичення різномовного походження.

3. Подати узагальнення та аналіз використання екологічних запозичених термінів у німецькій мові та зробити відповідні висновки.

Об'єктом дослідження є екологічний словниковий склад німецької мови.

Практична цінність полягає в аналізі екологічних запозичень як одного із шляхів збагачення словникового складу. При написанні курсової роботи використані методи збору та фіксації матеріалу, а також статистичний та описовий.

Мета і завдання курсового дослідження визначили його композиційну структуру: вступ, два розділи, висновки, таблиця.

РОЗДІЛ 1. ЗАПОЗИЧЕННЯ ЯК СПОСІБ НОМІНАЦІЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ПОНЯТЬ

1. 1 Запозичення як засіб номінації термінолексики

Мова, як відомо, є складноструктурованою, поліфункціональною системою, яка постійно еволюціонує під впливом цілої низки зовнішніх та внутрішніх чинників. Дія цих чинників або, як їх називає Б.М. Головін, умов, завжди здійснюється комплексно, оскільки будь-які зміни в мові відбуваються за певних внутрішніх та зовнішніх умов одночасно. Внутрішні умови мовних змін визначаються системними зв’язками та відношеннями, що діють у самій мові, а також знаковим матеріалом, що є в її розпорядженні. Зовнішні умови залежать від зв’язку та взаємовідносин мови з суспільством, свідомістю людини, природою тощо, тобто від соціальних детермінантів, які є складною та взаємокорелюючою системою, між складниками якої існують ієрархічні стосунки. Певні зрушення в цих структурах змінюють їх зв’язки з системою мови, на що мова реагує змінами у своїй структурній організації та її функціях [1,с. 245], проявляючи в наслідок цього подвійну залежність своєї еволюції - від середовища, в якому вона функціонує, з одного боку, та її внутрішнього механізму і будови, з іншого [2,с. 198]. Відомо також, що в кінцевому результаті мова змінюється з метою максимально відповідати своєму призначенню в людському суспільстві - бути засобом спілкування та пізнання, а протиріччя між зміненими комунікативними та когнітивними потребами мовців та засобами даної мови, що знаходиться в їх розпорядженні, стають головними стимулами всебічних перетворень.

Ступінь впливу екстралінгвістичних чинників на розвиток мови, її словникового складу є не однаковим в різні історичні епохи [4,с. 13, 19; 5, с. 89−90]. Особливо інтенсивно відбуваються динамічні процеси в лексиці в періоди радикальних суспільно — політичних перетворень, у результаті науково-технічного прогресу, підйому культури та мистецтва, активізації зовнішніх контактів мовного колективу тощо.

Німецькі вчені Е. Ріхтер [16,с. 19−20] і К. Мьоллер [17,с. 80−96] розширюють уявлення про причини, які сприяють запозиченню слів, і про зв’язок цих причин з адаптацією слова у мові-рецепторі. Але і в цих роботах, і в роботах інших учених (Р. Брандта, І. Огієнка та ін.) немає чіткої диференціації причин запозичення — лінгвальних та екстралінгвальних. Так, наприклад, Е. Ріхтер у роботі «Fremdwortkunde» вказує, що основною причиною запозичення слів є потреба у називанні речей і понять [16,с. 80−86]. Тут же перераховуються й інші причини запозичень, різні за характером: мовні, соціальні, психологічні, естетичні, тощо; потреба у розчленуванні понять, потреба у нових мовних формах, у різноманітності засобів і в їх повності, лаконічності, зрозумілості, зручності.

Пропонує вчений і класифікацію видів іншомовних слів залежно від ступеня їх освоєння у мові: 1) запозичення чужої форми і чужого значення; 2) запозичення чужої форми для вираження свого значення; 3) запозичення чужого значення у рідній формі, тобто калькування [ 16, с. 86].

Запозичення лексики однієї мови іншою є закономірним наслідком мовних контактів в історії розвитку будь-якої мови. Якщо у минулому збагачення словникового складу німецької мови відбувалося переважно як запозичення з латинської, а пізніше -- французької мов, то вже в XIX ст. джерелом нових поповнень стала англійська мова. Вона продовжує впливати на німецьку й нині.

Запозичення -- елемент чужої мови (слово, морфема, синтаксична конструкція та ін.), який було перенесено з одної мови до іншої в результаті мовних контактів, а також сам процес переходу елементів одної мови до іншої. Зазвичай запозичуються слова, а рідше -- синтаксичні та фразеологічні вирази. Запозичення окремих звуків та словотворчих морфем (суфіксів, префіксів, коренів) відбувається у процесі їхнього вторинного виділення з більшої кількості запозичених слів. Запозичення пристосовуються до системи мови-позичальниці, а іноді настільки нею засвоюються, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями мови та виявляється лише за допомогою етимологічного аналізу. На відміну від таких повністю засвоєних запозичень, так звані іноземні слова зберігають сліди свого іншомовного походження у вигляді звукових, орфографічних, граматичних та семантичних особливостей. Канали запозичень можуть бути як усні (на слух), так і книжні (письмові) (за літерами). При усному запозиченні слово зазнає більше змін, аніж при книжному запозиченні. Якщо слово входить до мови іншого народу з одночасним запозиченням нового предмета чи поняття, то значення цього слова не міняється; але у випадку входження нового слова у якості синоніма до вже існуючого у мові слова, між цими синонімами відбувається розмежування значень та спостерігаються зсуви у первісній семантиці. Такі запозичення іноді називають проникненнями. Шляхи руху слова з одної мови до іншої можуть бути прямими або непрямими. При масовому запозиченні іноземних слів зі спільними коренями та різними суфіксами або ж з різними коренями та спільними суфіксами ці словотворчі елементи можуть виділятися у мові, яка запозичує, та навіть утворювати нові слова.

1. 2 Види запозичення

Запозичення лексики однієї мови іншою є закономірним наслідком мовних контактів в історії розвитку будь-якої мови. Якщо у минулому збагачення словникового складу німецької мови відбувалося переважно як запозичення з латинської, а пізніше -- французької мов, то вже в XIX ст. джерелом нових поповнень стала англійська мова. Вона продовжує впливати на німецьку й нині. Аналізуючи англійські запозичення, необхідно зауважити, що в англійській мові існують регіональні варіанти -- британський, американський, канадський, південноафриканський, австралійсько-новозеландський. З другої половини ХХ століття особливого значення набуває американський різновид англійської мови, унаслідок чого йдеться більшою мірою про англо-американізми в сучасній німецькій мові. Для простоти опису або зі стилістичних міркувань, крім поняття «англійське запозичення», можуть уживатися синонімічні -- «англо-американізм», «англіцизм».

У сучасному мовознавстві розрізняють зовнішні та внутрішні причини появи запозичень. До зовнішніх причин належать контакти між народами, зумовлені як близькістю географічного розташування, так і потребами спільного розв’язання відповідних політичних, економічних питань, культурним та науковим обміном. Суто лінгвальними причинами запозичення є:

а) потреба у поповненні, а то й створенні певної лексико-семантичної групи, недостатньо представленої або відсутньої на певному етапі розвитку тієї мови, що запозичує;

б) потреба у семантичному обмеженні питомого слова, усуненні його багатозначності;

в) вищий ступінь термінологічної визначеності запозичуваного слова, яка склалася в мові-джерелі, порівняно з наявним відповідником у мові-реципієнті.

Термін «запозичення» вживають у мовознавчій літературі в двох значеннях. У зв’язку з теорією мовних контактів, взаємодії мовних систем, запозиченням називають один зі шляхів збагачення словникового складу мови (І.О. Бодуен де Куртене (1920), Л. Блумфільд (1914), Е. Хауген (1953), Л. А. Булаховський (1948)). Він позначає також процес входження й адаптації запозиченої лексеми і результат цього процесу — запозичене слово, лексему. Також слова, складені з елементів запозичених з різних мов або елементів, частково запозичених та частково споконвічних слів називають гібридами (beautiful — фр. корінь + англ. суфікс).

Зазвичай запозичуються слова, а рідше — синтаксичні та фразеологічні вирази. Запозичення окремих звуків та словотворчих морфем (суфіксів, префіксів, коренів) відбувається у процесі їхнього вторинного виділення з більшої кількості запозичених слів. Запозичення пристосовуються до системицільової мови, а іноді настільки нею засвоюються, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями мови та виявляється лише за допомогою етимологічного аналізу. Це стосується, наприклад, таких запозичень з класичних мов (латинізмів та грецизмів).

Розрізняють різноманітні групи запозичень. Такі як: кальки, іншомовні слова, інтернаціоналізми та екзотизми.

Калька (Lehnьbersetzung) — дуже поширений вид запозичень. Точне відтворення запозиченого слова німецькими морфемами часткова, у загальному значенні. Так калькою з латинської мови є Gewissen з лат.: con-scientia (scientia знання), рос. совість; калькою з французької мови є слово hцfisch з франц.: courtois (cour подвір'я); калькою з англійської мови є Pferdestдrke (PS) із англ.: horse-power коняча сила.

Новими прикладами кальки з російської мови є Verbesserungsvorschlag, Fьnfjahrplan, Siebenjahrplan.

Калькуватися можуть не тільки слова, а й словосполучення, наприклад, friedliche Koexistenz, staatliche Kontrolle, Senkung der Selbstkosten. [7, с. 177−178]. Оформлення лексичних одиниць в обох мовах не завжди співпадають.

Іншомовні слова — до цієї групи слів Л.Р. Зіндер і Т.В. Строєва відносять такі запозичення, які залишаються в національній мові іншомовними за своїм звуковим складом, містять в своєму складі фонеми, які не відповідають німецькій мові. Другою і важливою ознакою іншомовних слів є паралельне існування німецьких синонімів. Третьою ознакою є їх слабка здатність утворювати словотворчі гнізда. Нарешті, четвертою ознакою, правда лише в деяких випадках, є специфічно іноземна симантика, характерна для побуту, середовища, із якої запозичено слово (Spleen, Gangster). До іноземних слів таким чином згідно даної класифікації відносяться такі слова як Bonbon, Boudoir і т.д.

В цій спільній групі Л. Р. Зіндер і Т.В. Строєва виділяють як особливий шар інтернаціональні слова, наприклад Chemie, Theater, Sozialismus, Klasse, Sowjet, politisch, analog, materiell та інші.

Інтернаціоналізми — такі слова, які є міжнародно-вживані, присовуються до морфемного, фонемного і орфографічного змісту мови, в якій вони вживаються, також часто вживаються як терміни. В більшості випадків вони утворені з грецьких і латинських морфем, але може походити з національних мов (нім. Theater-анг. theatre-франц. theatre-укр. театр) [7, с. 183].

Екзотизми позначають іноземні денотати і факти, які відомі німецькому носію мови, але виникли екзотично (USE; Karpaten).

М.Д. Степнова та І.І. Чернишева поділяють запозичений словниковий склад на:

запозичені слова (Lehnwцrter);

іншомовні слова (Fremdwцrter). [7, с 182]:

Терміном «Lehnwцrter» позначаються слова, запозичені, в основному в старо-, середньо- і ранньоновонімецький періоди до 15 століття, включаючи кельтські запозичення, які стосуються 5−3 ст. до н.е., а також латинські запозичення перших століть нашої ери. Всі ці лексичні запозичення повністю асимілювались і зараз не показують ніяких відмінностей, стосовно німецької мови.

Друга категорія, яка за даною класифікацією позначається терміном Fremdwцrter, охоплює фактично всю масу слів, запозичених після 15 століття, неоднорідних як за ступенем асиміляції, так і за їхніми функціями в словниковому складі. В категорію Fremdwцrter попадають, по-перше, такі слова як Demokratie, Sozialismus, які є невід'ємною частиною словникового складу німецької мови.

1.3 Запозичення з латинської, французької, грецької та англійської мов

запозичення лексичний німецький мова

М.Д. Степанова та І.І. Чернишева [7, с. 172] вказують на те, що найбільш міцно закріплюються в мові іншомовні слова, які запозичуються в національну мову разом з новими поняттями. Цим пояснюються, наприклад, ранні лексичні запозичення з латинської мови, які відносяться до перших століть нашої ери, коли германці зіштовхнулись з більш високорозвиненою будівничою технікою в римлян, предметами, не відомими в побуті і в житті германців, міцно увійшли в словниковий склад німецької мови, і в сучасний час відрізняються від німецьких слів тільки походженням, але не функціонуванням.

Передусім у зв’язку з поширенням християнства латинські слова продовжують проникати в словниковий склад німецької мови. Наприклад: Titel, лат. titulus; Fieber, лат. febris.

Латинська мова ще у 18 столітті залишалась офіційною мовою науки. Запозичення з грецької мови, які прийшли в 7−11 столітті, в зв’язку з прийняттям християнства і розвитком клерикальної освіти.

А. Іскоз та А. Ленкова говорять про те що з усіх класичних мов грецька мова мала вплив на розвиток словникового складу [4, с. 94]. Грецькі слова прийшли в німецьку мову через латинську. Це були в основному слова з галузей освіти і науки, але тепер для позначення нових наукових та технічних предметів вживаються грецько-латинські корені.

Визначними для сильного запозичення з французької мови були соціальні фактори в історичному розвитку Німеччини. Перший відбувся у середньовіччі (12 — 14 століття), в зв’язку з впливом французького лицарства.

Другий — (в кінці 16 і 17 століть), цей період охоплює багату лексику з різноманітних галузей: архітектура, будівництво, садівництво, меблі, їжа.

Третій — запозичень з французької мови був наслідок французької громадянської революції, яка вирішально вплинула на німецьку політичну лексику.

У літературі з лексикології німецької мови вказується, що ранні запозичення з англійської мови стосуються у більшості випадків різних видів спорту, музики і політики. Сучасні англіцизми та американізми — це запозичення в галузі бізнес, наркобізнесу, моди, суспільного життя.

До першого розділу можна зробити такі висновки:

1. Мова — постійно еволюціонує під впливом цілої низки зовнішніх та внутрішніх чинників. Вона збагачується завдяки запозиченню лексики з інших мов. Деякі німецькі вчені говорять, що основною причиною запозичення слів є потреба у називанні речей і понять.

2. Розрізняють різноманітні групи запозичень такі як: кальки, іншомовні слова, інтернаціоналізми та екзотизми.

3. Більшість слів запозичуються з латинської, грецької, французької та англійської мов. Зараз дуже багато слів запозичується саме з англійської мови. Молодь, як найбільш сприйнятлива до змін спільнота, активно використовує англійські запозичення в своєму мовленні.

РОЗДІЛ 2. ЗАПОЗИЧЕННЯ В НІМЕЦЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ ЕКОЛОГІЇ

2.1 Загальний аналіз зібраного лексичного матеріалу

У другому розділі курсової роботи аналізуються екологічні запозичення, які виписані з 150 сторінок «Цkologischen Wцrterbuch».

Всі екологічні запозичення знаходяться в 1 додатку. У додатку наявні гібридні запозичення, їх походження та значення. Для того щоб правильно проаналізувати запозичення був залучений «Deutsches Fremdwцrterbuch» [8], а також інші словники для визначення значень слів. Всього виписано 73 екологічні запозичення. Більшість з них запозичено з латинської та грецької мов, а також декілька з англійської мови.

2.2 Морфологічний та словотвірний аналізи

Морфологічний аналіз — це аналіз лексики за частинами мови. Всю зібрану лексику можна поділити на:

іменники — 45;

дієслова — 5;

прикметники — 21;

Отже, найбільшу кількість займають іменники (45), а саме гібриди (26). Це є загальновідомим фактом, тому, що у лексичному складі найбільша кількість саме іменників. Більшість іменників належать до жіночого роду.

Більшість іменників мають суфікси -ion, -um, -ing, -ie, -en. Наприклад:

die Allergie, die Allogamie, die Autotrophie, die Bakterie, die Biologie, die Chorologie, das Crie, die Deponie, die Applikation, die Autoxidation, die Degradation, die Dekontamination, die Emigration, die Emission, das Epilimnion, die Evolution, die Immigration, die Immission, Inkorporation, die Invassion, die Isolation, autogen, exogen, die Kolonisten, das Dumping, Cadmium, die Globalstrahlen.

Більшість екологічних запозичень з латинської, французької, грецької та декілька запозичень з англійської мови. Велика кількість слів запозичена саме з латинської мови, адже ще у 18 столітті латинська мова залишалась офіційною мовою науки. Через те в німецькій мові є багато запозичень пізнішого походження. А. Іскоз та А. Ленкова показують, що з усіх класичних мов грецька мова мала вплив на розвиток німецького словникового складу, але грецькі слова прийшли в німецьку через латинську.

З виписаних слів велику кількість складають слова гібриди (38). Зустрічаються слова в походженні яких зазначаються грецька та латинська мови (21): die Allergie, die Allogamie, der Autochthon, autotroph, die Autotrophie, die Autoxidation, die Bakterie, das Biochor, die Biogenese, der Biologe, Biotop, die Chorologie, der Dendrobios, das Dioxan, das Dioxin, die Dystroph, Endemisch, der Endemismus, die Enzyme, das Epilimnion, exogen.

Зустрічаються слова в походжені з латинської мови (14):

die Aciditдt, die Degradation, die Detergenzien, die Emigration, die Evolution, das Fluor, fungivor, Glazial, die Globalstralung, das Habitat, Humus, die Immigration, die Immission, die Invasion.

А також велика кількість слів походженням з грецької мови (13):

aphotisch, autogen, eutroph, das Gen, Gigaswuchs, die Glykolyse, das Hadal, hetero, hygro, hyper, idio, der Katalysator, das Klima.

Найменша кількість слів походженням з англійської мови та французької мов (9): das Curie, die Deponie, das Dumping, die Emission, der Fallout, das Feedback, Isolation, Isotope, die Kolonisten.

Проведений аналіз зібраних екологічних запозичень свідчить про те, що їх кількість є досить значною. Велику кількість складають слова гібриди.

До розділу 2 можна зробити такі висновки:

1. Що більшість екологічних запозичень з латинської, французької, грецької та декілька запозичень з англійської мови.

2. Проведений аналіз зібраних екологічних запозичень свідчить про те, що кількість екологічних запозичень є досить значною.

3.З зібраного матеріалу велику кількість складають слова гібриди в походженні яких зазначаються грецька та латинська мови.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження можна зробити такі висновки:

1. Мова знаходиться в постійному розвитку. Лексичний склад німецької мови збагачується завдяки запозиченню лексики з інших мов. У кожній мові існують запозичення з інших мов. Здебільшого — це запозичена лексика з латинської, французької, та англійської мов.

2. Асимільовані форми англійських слів вживаються здебільшого у тих випадках, якщо у німецькій мові їм відповідають не слова-синоніми, певні словосполучення.

3. У використаному мною матеріалі наявна значна кількість латинських і грецьких запозичень.

4. Серед запозичень найбільша кількість запозичених іменників. Переважна їх більшість є похідними з іншомовними суфіксами, за допомогою яких здебільшого визначити рід запозиченого іменника.

5. Вжиті прикметники є простими і гібридними.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Степанова М. Д., Чернишева И. И. Лексикология современного немецкого языка (на русском языке) — М.: Высшая школа, 1962 — 295 с.

2. Искоз А. М., Ленкова А. Ф. Лексикология немецкого языка (на руском языке) -- Ленинград: «Просвищение», 1970. — 297с.

3. Мюллер В. Великий німецько- український словник — Близько 170 000 слів та словосполучень — 2-е вид., випр. та доп. — К.: Чумацький шлях, 2007. — 792 с.

4. DUDEN. Deutsches Fremdwцrterbuch. — Mannheim: Duden — Verl., 1990. — 832 s.

5. Ефремов Л. П. Сущность лексичного заимствования и основные признаки освоения заимствованых слов: Автореф. Дис. … канд. филолог. наук. — Алма-Ата, 1959. — с. 21.

6. Дружин Г. В. Сучасні лексичні запозичення: прагматика, семантика, соціолінгвістика: Автореф. Дис. … канд. філол. Наук — Дніпропетровськ, 2006. — 32с.

7. Аристова В. М. англо-русские языковые контакты. — Л., 1978. — 150с.

8. Сидоров О. В. Прагматический статус заимтвований в современном немецком языке // Взаємодія одиниці різних рівнів германських, романських, романських і слов’янських мов. К: КДПІІМ, 1991. — 10−14с.

9. Антрушина Г. Б., Афанасьева О. В., Морозова Н. Н. Лексикология английского языка. М.: Высшая школа, 1985.

10. Розен Е. В. Лексика немецкого языка сегодня. -- М.: Высш. шк., 1976. -- 128 с.

ДОДАТОК

ЕКОЛОГІЧНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ З АНГЛІЙСЬКОЇ, ЛАТИНСЬКОЇ, ГРЕЦЬКОЇ ТА ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВ

Слова та словосполучення

Походження

Значення слова

1.

acidoklin

lat-gr.

асідоклін

2.

Aciditдt, die

lat.

рівень вмісту води

3.

Allergie, die

gr-nlat.

алергія

4.

Allianz, die

lat-fr.

альянс, союз

5.

Allogamie, die

gr-nlat.

алогамія

6.

aphotisch

gr.

афотичний

7.

Areal, das

lat-nlat.

1. простір, територія; 2. ареал, область поширення

8.

Autochthon

gr-nlat.

автохтон

9.

autogen

gr.

автогенний

10.

autotroph

gr-nlat.

аутотроф

11.

Autotrophie, die

gr-nlat.

атотрофія

12.

Autoxidation, die

gr-nlat.

атоксидація

13.

Bakterie, die

gr-lat.

бактерія

14.

Betastrahlen, die

gr-dt.

бета-промені

15.

Biochor, das

gr-nlat.

біохор

16.

Biogenese, die

gr-nlat.

біогенез

17.

Biologe, der

gr-nlat.

біолог

18.

Biomasse, die

gr-dt.

біомаса

19.

biotop

gr-nlat.

біотопний

20.

chorologie

gr-nlat.

хорологічний

21.

Curie, das

fr.

французький вчений

22.

Degradation, die

lat.

1. розжалування; пониження у званні; 2.с. -г. Зменшення родючості; 3. біол. деградація

23.

Dekontamination, die

lat-nlat.

дезактивація; спеціальне оброблення

24.

Dendrobios, der

gr-nlat.

дендробіос

25.

Deponie, die

lat-fr.

1. звалище (сміття), смітник; 2. сховище радіоактивних відходів

26.

Detergenzien, die

lat.

детергенція

27.

Dioxan, das

gr-nlat.

діоксан

28.

dioxin

gr-nlat.

діоксинний

29.

Divergenz, die

lat-nlat.

1. дивергенція; розбіжність; 2. мат. розбіжність

30.

Dominanz, die

lat-nlat.

Домінування (спадкових ознак)

31.

Dumping, das

eng.

Демпінг

32.

dystroph

gr-nlat.

Дистрофічний

33.

edophisch

gr-nlat.

34.

Emigration, die

lat.

Еміграція

35.

Emission, die

lat-fr.

1. фін. емісія, випуск цінних паперів; 2. фіз. емісія, випромінювання; 3. викид (шкідливих речовин в атмосферу)

36.

endemisch

gr-nlat.

ендемічний

37.

Endemismus, der

gr-nlat.

ендемізмус

38.

Enzyme, die

gr-nlat.

Ензим, фермент

39.

Epilimnion, das

gr-nlat.

40.

eutroph

gr.

еутрофний

41.

Evolution, die

lat.

еволюція

42.

exogen

gr-nlat.

ексогенний

43.

Fallout, der

eng.

радіоактивні опади

44.

Fauna, die

lat-altromisch.

фауна

45.

Feedback, das

eng.

зворотній зв’язок

46.

Fluor, das

lat.

фтор

47.

Gen, das

gr.

ген

48.

gigaswuchs

gr.

великий, переросток

49.

Fumarole, die

italien.

формалін

50.

Fungivor

lat.

51.

Glazial

lat.

льодовиковий, глаціальний

52.

Globalstralung, die

lat.

глобальне випромінювання

53.

Glykolyse, die

gr.

глюкоза

54.

Habitat, das

lat.

житло, умови життя

55.

Hadal, das

gr.

56.

hetero

gr.

гетеро

57.

Humus

lat.

перегній

58.

hygro

gr.

вологий, мокрий

59.

hyper

gr.

гіпер, великий

60.

idio

gr.

власний

61.

immigration

lat.

іміграція

62.

Immission

lat.

викид шкідливих речовин

63.

inkorporieren

spдtlat.

інкорпорувати, приєднувати, вводити до складу

64.

Invasion, die

lat.

1. вторгнення;

2. інвазія, проникнення

3. нашестя

65.

isolation

fr-it.

ізоляція, відокремлення від чогось

66.

isotope

eng- gr.

ізотоп

67.

Katalysator, der

gr.

каталізатор

68.

Klima, das

gr.

1. клімат

2. умови, атмосфера

69.

Konkurenz, die

mlat.

конкуренція, суперництво, змагання

70.

Kolonisten, die

eng-lat.

колоністи, поселенці

71.

Lagg, das

schw.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой