Екологічна проблематика в сучасній пресі

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Журналистика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ЗМІСТ

Введення

Глава 1. Екологічна інформація в пресі

1.1 Поява екологічної преси

1.2 Джерела екологічної інформації та її споживачі

1.3 Діапазон тем екологічного спрямування в сучасній пресі

Глава 2. Огляд друкованих видань, які висвітлюють проблеми навколишнього середовища

2.1 Аналіз сучасного ринку «зеленої» преси

2.2.1 Екологічні журнали для масового читача

2.2.2 Науково-популярні і вузькоспеціалізовані журнали

2.3 Екологічна інформація на сторінках республіканських неспеціалізованих видань

2.4 Регіональна друк на прикладі Мінської області

2.5 Дитячі та юнацькі видання

Глава 3. Завдання та функції засобів масової інформації, які висвітлюють екологічну тематику

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Сучасна журналістика розвивається і вшир, і вглиб. Вона охоплює нові області людського знання, нові сфери людської діяльності, висуваючи на перший план ті проблеми, які сьогодні особливо хвилюють людство. Це, перш за все проблеми виживання і збереження тих ресурсів, які дозволяють людству існувати.

Це глобальні проблеми, які сьогодні примушують нас усіх об'єднувати зусилля, роблять наш світ взаємозалежним і змушують все більше уваги приділяти проблемам загальнолюдським. В даному випадку тут мова йде про такі проблеми, як здоров’я і збереження здоров’я, як розвиток нових ресурсів, насамперед у сфері знань.

Не випадково ХХІ століття називають століттям знань. І, звичайно ж, одна з найважливіших і головних проблем — збереження середовища проживання і розвиток інтелектуального середовища. Ці два моменти сьогодні в журналістиці висуваються на перший план.

Мабуть, вперше в своїй історії людство поставлено перед фактом — визнати всю планету загальної і єдиної середовищем проживання живих істот, включаючи людину. Екологічні проблеми не знають державних кордонів, вони вимагають негайного втручання світової спільноти і узгоджених дій.

Коль скоро ми активно змінюємо своєю діяльністю природу, нам життєво необхідно отримати від науки відомості про те, як впливає на нас самих ця нова змінена навколишнє середу.

Відповідає на цей запит суспільства прикладна екологія, що є частиною природничого знання. Преса регулярно знайомить з результатами наукового пошуку в цьому напрямку. Безумовно, обговорення теми в масовій друку відрізняється від її обговорення в спеціалізованому виданні, має свого професійного читача.

Але при всій різниці підходів засоби масової інформації знайомлять з предметом розмови, вводять основні поняття. Вони використовують термін «екологія» у тому ж значенні, яке дає екологічний словник. Так, екологія — це розробка норм використання природних ресурсів і середовища життя, форм управління екосистемами різного ієрархічного рівня, способів «екологізації» господарства. У більш загальній трактуванні - вивчення механізмів руйнування біосфери людини, способів запобігання цього процесу і розробка принципів раціонального використання природних ресурсів без деградації середовища життя [10, С. 21].

Якщо переглянути більшість публікацій, які знайомлять з екологією як галуззю знань, то, як і в наведеному визначенні, важко провести чітку межу між соціальною і природничо складовою цієї дисципліни — так вони взаємопов'язані між собою.

Але очевидно, що всі ці публікації визначають коло тем, які стають предметом розмови в інших публікаціях. Одна з них — раціональне використання природних ресурсів.

Один з укладачів екологічного словника — Ігор Зайонц в статті «Це ми, Господи …» [10, С. 18] пише, що це необхідно, тому що «можливості сучасної техніки роблять наші взаємини з природою труднопереносімим. Можна було б і далі використовувати її з колишнім запалом, якби природні ресурси були невичерпними. На жаль. На виробництво кам’яного вугілля, нафти і газу, підземних вод і родючих чорноземів природі довелося затратити колосальний енергетичний потенціал і багато тисяч, а іноді й мільйони років «. Природні ресурси непоправні! Цю життєво важливу аксіому повинен прийняти кожен.

Екологія як виявляється практично з кожної публікації в пресі - це та галузь, де другорядних проблем немає. Масоване забруднююча вплив на навколишнє середовище — це серйозна небезпека для життя людини, стверджують журналісти в один голос.

Звалища і полігони захоронення відходів, використання добрив і отрутохімікатів, гар вихлопів автомобілів, що гинуть дерева, кислотні дощі, озонові діри — все це наша реальність. І теми для тих, хто розробляє екологічну тематику.

Держава терміново вишукує кошти на будівництво очисних споруд, сміттєпереробних заводів, на устаткування полігонів поховання міських відходів за останнім словом техніки. Про це розповідають багато публікації. Одні знайомлять з досвідом більш багатих країн. Наприклад, у Німеччині, де збір сміття — це серйозна справа, що вимагає відповідальності, самостійна галузь господарства країни. Інші говорять про те, чому прибирання сміття в Білорусі ще не стала затребуваним і прибутковою справою. Адже для отримання, скажімо, однієї тонни ПЕТ-пляшок необхідно 273 тонни нафти і 95 метрів кубічних природного газу. А ПЕТ-пляшку можна переробляти до дев’яти разів.

Білорусь називають «синьоокої» завдяки великій кількості озер. Білорусь називають «легенями Європи» завдяки численним лісах і болотах. Білорусь називають землею «під білими крилами» — і зараз поряд з сільською хатиною можна побачити гніздо лелеки. Досі Білорусь переживає найжахливішу екологічну катастрофу — Чорнобильську аварію, яка обернулася національною трагедією, з наслідками якої ще доведеться боротися нашим онукам. На жаль, радіоактивне забруднення є однією з основних причин погіршення здоров’я не тільки білоруської нації, а й усієї Європи. Модна в радянський час «переробка природи» також внесла свій внесок у погіршення екологічної ситуації в Білорусі. Осушення боліт не призвело до очікуваних результатів, але унікальна біосфера була порушена, що відразу ж позначилося на екологічному стані всієї Європи.

Для того щоб Білорусь залишалася «синьоокої під білими крилами» і для наших дітей, необхідно реалізовувати національні екологічні програми, які допоможуть подолати або хоча б пом’якшити існуючі екологічні проблеми. Ці проблеми не вирішити одними лише державними дотаціями, необхідно виховувати любов до навколишнього середовища в кожному з нас: та земля, де ми живемо — це теж наш будинок, який, як і наша власна квартира, потребує чистоті.

У всьому світі розуміють, що проблеми навколишнього середовища неможливо вирішити лише за допомогою одних екологів чи урядових кіл. Важлива роль у поширенні ідей, що сприяють гармонізації взаємодії сучасної людини з навколишнім природним середовищем, відводиться засобам масової інформації. Саме на них лежить першорядне завдання в пропаганді та захисту неминущі вічних цінностей, що сприяють формуванню основ духовно — морального і відповідального ставлення людини до природи, підвищенню рівня екологічної свідомості та екологічної культури населення. Але потрібно відзначити недостатнє висвітлення в засобах масової інформації питань стану навколишнього середовища, як в нашій країні, так і за її межами. У Білорусі просто необхідно видання доступною всім літератури у вигляді газет і журналів. Як зазначалося на Міжнародному екологічному кінотелефоруме країн Центрального, Східно-Європейського регіону і Балтії «Екосвіт — 2007», який проходив в місті Мінську 5 — 7 червня 2007 року, «засоби масової інформації на сьогоднішній день говорять напівправду. Зараз потужно змінюється ментальність, але від старого часу ми несемо стереотип «все, що говорить ЗМІ - правда». Тому саме ЗМІ відповідальні за формування свідомості … «. Не можна не відзначити, що хороші матеріали друкуються в республіканських газетах і спеціальних виданнях, але цю інформацію доводиться збирати «по крупицях». Захист природи — це захист нашого життя та майбутнього наших дітей! «[19].

Актуальність дипломної роботи визначається тим, що останнім часом назріла потреба в цілісному аналізі інформації про екологічну проблематики у засобах масової інформації, що дозволить значно розширити і поглибити обсяг знань у цій області. Це підвищить якість і кількість матеріалу, що публікується у засобах масової інформації, зробить її більш функціонально-спрямованої на формування екологічної культури громадян нашої республіки.

Теоретична значущість дипломної роботи полягає в тому, що проведене дослідження формує уявлення про стан на сьогоднішній день екологічної преси, а також про розробку екологічної тематики в неспеціалізованих в даній області виданнях.

Завдання даної роботи я бачу в тому, щоб:

— З'ясувати стан спеціалізованої екологічної преси;

— Провести дослідження друкованих періодичних видань з метою визначення якості, кількості та тематичної спрямованості публікується ними інформації;

— Виявити функціональну спрямованість подачі екологічної інформації в спеціалізованих і багатопрофільних виданнях.

Вирішення зазначених завдань сприятиме досягненню цілей мого дослідження, яка полягає в тому, щоб простежити й осмислити розвиток екологічної теми в сучасних друкованих засобах масової інформації Білорусі, тобто саме в той момент, коли встала життєва необхідність становлення екологічної культури в нашій країні.

Глава 1. ЕКОЛОГІЧНА ІНФОРМАЦІЯ У ПРЕСІ

Навряд чи може вступити в новий ХХI століття яка-небудь з цивілізованих країн, стримуючи інформування свого населення про стан навколишнього середовища, в якому вона проживає. Причому в останні роки чітко простежується залежність якості життя і стану середовища.

Безумовно, Білорусі і країнам ближнього зарубіжжя, недавнім республікам колишнього Радянського Союзу, важко сконцентрувати увагу на проблемах навколишнього середовища. Але здоров’ю мільйонів людей загрожує забруднення грунтів, води і повітря. Економіка країни та її сусідів несе величезні втрати за рахунок нераціонального використання природних багатств. І це вже не можна приховати від населення, в усякому разі, її активної частини.

Тому проблеми інформованості самих широких верств громадськості стають все більш актуальними. І влада, і суспільство починають розуміти, що інформованість — перший крок до залучення населення у вирішення екологічних проблем. Підвищивши ж їх статус, можна знизити державні вкладення в їх вирішення. Як показує аналіз стану середовища, багато з кризових екологічних ситуацій носять локальний характер і дозвіл їх під силу муніципальним структурам, громадським організаціям, та й просто рядовим громадянам.

Безумовно, є глобальні проблеми, які вимагають серйозних вкладень і державної волі до їх розв’язання. До числа таких слід віднести ситуацію, яка склалася після Чорнобильської аварії в цьому регіоні. Її наслідки до сих пір дають про себе знати. Це при тому, що Чорнобильська АЕС знаходиться вже на території суміжної Україні. І таких прикладів достатньо.

Але саме публічне обговорення ситуації, що склалася дозволять більш точно визначити рівень проблеми, відносячи її до глобального або локального вирішення.

1.1 ПОЯВА ЕКОЛОГІЧНОЇ ПРЕСИ

Фактори, що послужили передумовами появи екологічної друку, можна сформулювати наступним чином:

— Людина, як ведуча екологічна сила;

— Глобальність екологічних проблем;

— Аварії, катастрофи і символ століття;

— Відкритість інформації;

— Поява громадських організацій, рухів і проектів [10].

Безумовно, не всі вони в рівній мірі проявлялися у вітчизняній журналістиці. Але безперечно, що завдяки появі екологічної друку в результаті виниклих передумов на наших очах екологія з галузі біологічних знань перетворилася на соціальну науку про взаємодію природи і суспільства.

Наше суспільство насилу усвідомлює. Що без об'єктивної, повної та доступної природоохоронної інформації неможливо формувати громадську екологічну свідомість. Процес по зняттю заборон на екологічну інформацію тільки набирає силу.

Не менш дієвим фактором існування екологічної журналістики є наявність інформаційно-законодавчої основи природокористування. Причому мова йде не тільки про те, щоб такі закони існували, але щоб працювали.

Преса сприяє створенню механізму дії законів. Вона добивається того. Щоб зведені в ранг закону норми права, що стосуються захисту навколишнього середовища, дозволяли запобігти нанесенню шкоди до рівня, який можна вважати терпимим. Для цього сама преса повинна представляти силу.

В даний час реальність така: країна має екологічну пресу як самостійну підсистему засобів масової інформації, яка користується в суспільстві довірою. Навколо неї зібрався авторський актив, консолідувалися громадські рухи. Екопреси активно веде діалог з владою. На жаль, деякі видання не зуміли витримати випробування часом і фінансовий пресинг. Але на незважаючи втрати в своїх рядах екологічна преса активно розвивається.

1.2 ДЖЕРЕЛА ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ЇЇ СПОЖИВАЧІ

Найбільш дієвим каналом інформування населення були і залишаються традиційні засоби масової інформації. Але буквально в останні роки вони поповнилися новим каналом — Інтернетом. Як мережевий продукт він з’явився в результаті об'єднання комп’ютерів в єдине ціле. Його можливості виявляються необмеженими.

Сфера діяльності все розширюється. Тому з повною підставою вже можна стверджувати, що інформування населення з питань екології більш продуктивно з використанням нових технологій.

Журналістика все активніше завойовує простори всесвітньої інформаційної мережі Інтернет, і екологічна преса тут не виняток. Електронні екологічні газети, дайджести і бюлетені представлені в Інтернеті у великій кількості.

Проте основним носієм екологічної інформації в мережі Інтернет є сервери. Свої сервери є як у державних, так і у громадських організацій.

Сервери громадських організацій — це найчастіше відкрита трибуна природоохоронного руху. Тут є сторінки різних екологічних спілок та об'єднань, публікації і документи з екологічного моніторингу, найбільш докладно представлена інформація про суспільне природоохоронному русі Білорусі та країн СНД.

Таким чином, можна говорити про те, що сервери громадських організацій — це потужні акумулятори електронної екологічної інформації. У пошуках інформації, що цікавить, перш за все, необхідно звертатися до них.

Для журналістів, особливо спеціалізуються в галузі наукової журналістики, в тому числі і ноосферою, це велике підмога.

Державні органи також мають вихід в Інтернет. Вони здійснюють діалог з громадськістю за допомогою власних серверів. Тут вони вміщують інформацію про свою діяльність — тексти законів, електронні версії доповідей. Інформація, що міститься на серверах державних структур, важлива ще й тим, що вона відображає офіційну позицію з багатьох питань, пов’язаних з проблемами охорони навколишнього середовища.

Проаналізувавши інформацію, що надходить на сервери державних організацій, можна зробити висновок про те, що органи державної влади, отримавши вихід в Інтернет, тим самим отримали хорошу інформаційно-аналітичну підтримку своєї діяльності [9]. Уражені державними структурами проблеми часто носять міжнародний характер.

Що стосується громадських організацій, то вони отримали можливість різнобічного аналізу проблеми. При цьому вони можуть надати право голосу представникам різних екологічних організацій, провести незалежне розслідування.

Каму ж потрібна екологічна інформація? Можна виділити три основні групи споживачів даного продукту:

1. Перш за все, це парламентарії і владні структури, які за службовим обов’язком повинні включати природоохоронні аспекти в свою повсякденну діяльність.

2. Громадські природні організації, для яких володіння інформацією є обов’язкова умова їхньої діяльності. Завдяки постійному доступу до неї, ці організації можуть зміцнити своє становище і підвищити свою значимість, розширити ряди своїх прихильників і зробити їх діяльність більш ефективною.

3. Найширші верстви населення, для яких володіння інформацією про проблеми навколишнього середовища є питання життя і смерті. Отримуючи якісну та достовірну інформацію, вони можуть навчитися самі відповідати за стан навколишнього середовища в своєму населеному пункті. Якщо вона небезпечна здоров’ю, і її ні за яких обставин не можна поліпшити, то така територія покидается населенням. Безумовно, це критична ситуація. Але, на жаль, приклад з Чорнобилем показав, що і вона реальна в нинішньому світі.

Інтерес обивателя до проблем, пов’язаних з екологією навколишнього середовища, з кожним роком зростає. І.М. Сидоренко, старший викладач кафедри філософії та права Білоруського державного технологічного університету, кандидат філософських наук, у своїй доповіді «Стан екологічної освіти в вузах Республіки Білорусь і його роль у формуванні екологічного світогляду», на міжнародному екологічному кінотелефоруме «Екосвіт-2007», темою якого була «Роль кіноматографа, телебачення та засобів масової інформації у формуванні екологічного світогляду», привів такі дані.

«Для того, щоб дати оцінку стану екологічної освіти було проведено соціологічне дослідження в вузах екологічного профілю міста Мінська.

Було опитано студенти Білоруського державного технологічного університету (БНТУ) 3 — 4 курсів (100 осіб), студенти Білоруського державного університету (БДУ) 3 — 4 курсів (100 осіб), студенти Міжнародного екологічного університету імені Сахарова (МГЕУ) 3 — 4 курсів (100 осіб), студенти Білоруського державного університету культури 3 — 4 курсів (100 осіб).

В ході опитування були виявлені наступні результати:

— На запитання про те, чи отримують студенти оперативну інформацію про стан навколишнього середовища, більше половини студентів (в середньому по вузах 68,4%) відповіли, що інформація надходить час від часу, тобто недостатньо регулярно. На питання про джерела інформації про стан навколишнього середовища, респонденти відповіли наступним чином: три лідируючі позиції - це 1) із засобів масової інформації (в середньому по вузах від 59% до 64%), 2) на лекціях і кураторських годинах (в середньому по вузам від 44% до 51%), 3) з власних спостережень (в середньому по вузах від 36% до 43%) (відповіді у відсотках вийшли більше 100%, так як респонденти могли вибрати два або три позиції).

— 78% студентів вважають, що засоби масової інформації надають не повну інформацію, часто прикрашену. 12% респондентів довіряють засобам масової інформації, так як вважають, що вони відображають дійсну картину екологічної обстановки в країні, і 10% відповіли, що взагалі не довіряють засобам масової інформації.

— На питання чи відчувають наші респонденти тривогу з приводу стану навколишнього середовища, в середньому по вузах 78,4% відповіли, що відчувають досить сильну тривогу, і тільки 21,6% мало турбуються із цього приводу [19, С. 58].

Підводячи підсумок соціологічного дослідження, можна зробити висновок про те, що студенти не тільки стурбовані екологічною ситуацією в країні і в місті, але також дуже зацікавлені в розвитку екологічної освіти і виховання, вважаючи їх одним з головних факторів як формування екологічного світогляду та екологічної культури, так і подолання екологічної кризи. Виходячи з вищевикладеного, очевидно, що повинна бути позначена необхідність більш широко висвітлювати в засобах масової інформації питання формування екологічного світогляду, що має першорядне значення в досягненні сталого розвитку [19, С. 58] «.

1.3 ДІАПАЗОН ТИМ ЕКОЛОГІЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ У СУЧАСНІЙ ПРЕСІ

Екологічну інформацію можна розділити на два блоки: «природа» і «людина». Блок «природа» включає в себе публікації про стан землі, води, повітря, природних ресурсів у всьому їх різноманітті. Не менш ємний і блок «людина». Слід зауважити, що все виразніше звучить ідея здорового способу життя, а отже, здорової природного середовища.

Багато публікації, які можна винести в окрему групу, — це матеріали про наукових і дослідницьких роботах, які досліджують природне середовище у всьому її різноманітті, які ведуться в даний час в Білорусі. В них містяться рекомендації для практичної реалізації, повідомляються адресу позитивного досвіду.

Автори цих публікацій — фахівці самих різних професій. Це географи, геологи, медики, математики, економісти. Інженери, які в тій чи іншій області займаються екологічними проблемами. Вони мають на цей рахунок свою думку і, головне, вважають, що для успішного їх вирішення всім нам необхідний високий рівень інформованості, який дозволив би правильно оцінювати взаємозв'язок узкоканальних, регіональних та загальнопланетарна екологічних проблем. Забезпечити його можуть лише засоби масової інформації, професійно висвітлюють дані проблеми. Що вони сьогодні і роблять. Також в особливий блок потрібно віднести публікацій, аналізують взаємодію політики, економіки та екології. Мабуть, це найбільш важко вирішуються проблеми. Фахівці в різних областях і разом з ними журналісти намагаються знайти точки дотику цих сфер, щоб прийти до оптимальних рішень, що влаштовує всі сторони і дає позитивний результат.

Один з факторів, що пояснюють збільшення публікацій екологічної тематики, — це поява нових видань даної спрямованості, динамічний розвиток ринку соціалізованої преси.

Інший — це неминуща актуальність теми. Працюючи в сфері екологічної журналістики неважко помітити, що проблемні теми позначилися самі собою і постійно займають провідні рядки своєрідного рейтингу [10]:

1. Енергетика, енерго-і ресурсозбереження.

2. Великі річки та лісу, опустелювання і збезлісення.

3. Екологічно чиста і безпечна продукція.

4. Відходи виробництва та споживання, їх переробка.

5. Нові нетрадиційні рослини і перспективи їх використання (генномодифіковані продукти).

Однозначно, що названими темами список не обмежується. До того ж він рухливий. Але на даний момент саме такі публікації пропонує наша преса.

Безумовно, проблеми енергетики є одними з найактуальніших проблем, над вирішенням яких б’ються вчені різних напрямків. Атомна енергетика на даний момент багатьом видається найбільш ефективною, але і в той же час досить небезпечною для людини.

Аварії на атомних станціях, найбільша з яких Чорнобильська, породили негативний стереотип сприйняття цього виду енергії не тільки у обивателів, а й у людей, що приймають рішення. Це все видно при аналізі публікацій, якими рясніє наша преса на даний момент.

Тому настільки важлива поява аргументованих статей, спокійно і виважено роз’яснюють.

Що дає атомна енергетика, ніж вона може бути небезпечна. Причому непогано, коли розмова про один вид енергії ведеться в контексті з іншими джерелами. Так, атомна енергетика сьогодні все активніше приходить на зміну теплової, але це не означає, що ТЕС йдуть з нашого життя. Вони працюють і виробляють електрику.

Одночасно набирають силу альтернативні джерела енергії, такі, як сонячна, вітрова та інші. Вони результативніше в тих географічних районах, які до них більш схильні. Але, ледве виникнувши, вони відразу ж зіткнулися зі скептичним ставленням, про що свідчить преса.

Однак минуло не так багато часу, тональність публікацій стала мінятися. На місце скепсису приходить здорове роздум. Статті, що публікуються в останні роки, вже розповідають про те, як ці напрямки розвиваються і які непогані дають результати.

Змінюються не тільки теми. Тональність публікацій змінюється. Для порівняння наведу два типи публікацій по одній проблемі, зроблених з розривом в рік. У першій статті головна думка — досягнення світової науки, тріумф вчених, сприяє поліпшенню якості життя всього людства: генномодифіковані продукти нагодують голодних, жебраки країни зроблять багатими. Друга публікація — це розмова про наслідки такого вторгнення в таємниці природи, одним з яких є генний код. Застереження, коли відчуття небезпеки приходить на зміну ейфорії з приводу геніальних відкриттів вчених [9].

Певною мірою все в історії науки, як у житті, повторюється. Відкриття атомної енергії було дивом з див, поки людство не усвідомило всього жаху атомного вибуху. Але, тим не менш, до цих пір атомна енергія використовується і в мирних цілях, обігріваючи людини. І у військових, накопичуючи арсенали атомних бомб. Це протиріччя очевидно закладено і в досягненні генної інженерії.

На благо або на зло вони будуть використані, залежить від людини. А це вже закони моральності, які в тому чи іншому суспільстві стоять на чолі кута або зневажаються.

Як бачимо, діапазон тем, які ми по праву відносимо до екологічних, досить широкий. Причому він постійно розширюється. Сама природна середа і рукотворна діяльність людини постійно поповнюють бази даних екологічної тематики. Все нові й нові факти лягають в основу журнальних розслідувань і проблемних статей, стають першополосною новиною. Тому тему «Аварії. Катастрофи. Катаклізми «цілком можна виділити в окремий підрозділ.

Глава 2. ОГЛЯД ДРУКОВАНИХ ВИДАНЬ, що висвітлює проблеми НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Новий день приносить нові проблеми, що мають безпосереднє відношення до екології.

Напевно, передчасно було б стверджувати, що на сьогодні система екологічної друку як підсистема засобів масової інформації пройшла пік свого розвитку. Вона повністю сформувалася, заявила про себе. Здійснила на стадії становлення все типові помилки, коли журналістські декларації не підтверджувалися реальними справами. У чомусь вона досягла успіху, щось ще не встигла зробити.

Але реальність така, що вона переживає на даний момент не кращі свої часи.

Те, що відбувається в системі екологічної друку можна пояснити по-різному. Безумовно, воно відображає і загальну ситуацію в країні, і змінюється ставлення до екології як проблемі, і процеси, що намітилися в надрах самих засобів масової інформації.

2.1 АНАЛІЗ СУЧАСНОГО РИНКУ «ЗЕЛЕНОЇ» ПРЕСИ

Отже, останні десятиліття створили всі передумови для виникнення екологічної, або «зеленої», журналістики. Час надій і очікування, пов’язане, перш за все з перебудовою в Білорусі, визначило динаміку її становлення і труднощі, що зустрілися на цьому складному шляху.

Саме в цей період сформувалося і поняття «екологічна, або зелена, преса». Це газети, журнали, бюлетені, дайджести та інші періодичні видання, що спеціалізуються на висвітленні різних аспектів і проблем екології та охорони навколишнього середовища.

Мета їх — не тільки інформувати населення про існуючі екологічні проблеми, а й сприяти підвищенню відповідної грамотності і культури населення, реалізуючи тим самим ідею безперервної екологічної освіти.

Сьогодні новий час — Білорусь освоює ринкову економіку, слід сучасним принципам існування світової цивілізації. Часом вона знову йде методом проб і помилок. Як наслідок, у країні досі немає чітко вибудованої економічної, соціальної і тим більше екологічної стратегії. Ще дуже сильна орієнтація на короткострокові інтереси, які визначаються сильними світу цього. Безумовно, все це знаходить відображення в білоруській журналістиці, зокрема й екологічної.

Але, тим не менш, екопреси існує. Вона займає певну нішу в засобах масової інформації Республіки Білорусь, зазнаючи певних змін і завойовуючи нові рубежі.

На вигляд екологічної друку сьогодні, як мінімум, впливають три чинники: хто видає газету і відповідно хто платить за її видання, яке її соціальне призначення, на яку аудиторію вона розрахована. Причому попит і пропозиція — категорії не рівновеликі. Видання може бути дуже потрібним і соціально значущим, але можливості аудиторії в його придбанні незначні. Можуть зустрічатися і інші комбінації ситуативних факторів, що впливають на їх долю. Не обов’язково, скажімо, масове видання виявляється популярним. І навпаки, газета чи бюлетень, що виходять невеликим накладом, користуються попитом у широкої аудиторії.

Для того щоб зрозуміти, що собою представляє сьогодні ринок екопреси, яка його структура, які переважають теми та жанрові особливості, потрібно перейти до безпосереднього аналізу самих видань.

На сьогоднішній день старожилом республіканської екологічної преси є газета «Світ тварин». Вона видається гомельським обласним об'єднанням охорони тварин «ЗОО — світ» з листопада 1997 року. Її девіз: «Цей світ належить і їм теж!». Газета одна з небагатьох в цій ніші, яка переступила свій десятирічний рубіж. Це щомісячне видання. Починала газета свій шлях з формату А4, жахливої якості паперу. Зараз це повноцінне і якісне видання. Якщо порівнювати сьогоднішній номер газети з номером минулих років, то треба зазначити, що різко змінилася якість публікацій.

Цілі і завдання газети:

— Сприяння та висвітлення ходу реалізації державних програм у галузі охорони тваринного світу;

— Пропаганда ідей охорони і захисту тваринного світу від жорстокого поводження;

— Екологічне виховання підростаючого покоління;

— Пропаганда та формування наукового світогляду;

— Виховання в підростаючому поколінні гуманного ставлення до тваринного світу;

— Сприяння найбільш повному розкриттю творчого потенціалу читачів;

— Співпраця з загальноосвітніми, науковими, громадськими та іншими організаціями.

Початковий досвід видання газети «Світ тварин» показав, наскільки нашій молоді не байдуже, яким ми залишимо наш рідний край майбутнім поколінням. Серед молоді чимало талановитих і обдарованих людей, які не можуть байдуже ставитися до екологічного стану рідного краю, бездушному і споживчому відношенню до рідної природи.

Крім того, в республіці на сьогоднішній день відчувається брак періодичних видань, безпосередньо пропагують екологічні знання, гуманне ставлення до природи і тваринного світу, хоча поняття екологічної культури має формуватися вже в сім'ї.

Постійні рубрики сформовані завдяки ініціативі та інтересам читачів: «Кафедра екології», «Наука про тварин», «Жива планета», «Хочу все знати!», «Фотоконкурс», «Запитуємо, радимо, пропонуємо», «Котячий будинок», «Собака»,"Зообіржа «,» Спостереження «,» Майстерня талантів «,» Літературна сторінка «і т.д.

Сторінки газети відкриті для творчості підростаючого покоління: діти і підлітки мають рідкісну для нашого часу можливість не тільки викладати свої погляди на ставлення до навколишнього середовища і тваринного світу, а й розвивати свої таланти в художньому та літературній творчості. Хлопці з великим бажанням працюють з матеріалами газети в бібліотеках. На уроках у школі, що допомагає їм зрозуміти й полюбити дивовижний світ природи. Учитель має можливість використовувати їх прагнення до пізнання навколишнього світу, виховувати дбайливе ставлення до неповторної краси і різноманіттю живої природи рідного краю.

У той же час газета є стартовим майданчиком для обдарованої молоді, що вибрала професію журналіста.

Редакція газети підтримує найтісніші зв’язки з бібліотеками міста, кафедрою екології Гомельського державного університету, заповідниками, різними природоохоронними організаціями, є ініціатором та приймає участь у всіляких благодійних, зоозахисних та екологічних заходах.

В даний час видання газети «Світ тварин» ведеться силами ініціативної групи на безоплатній основі з залученням ентузіастів і на основі особистих технічних і грошових вкладень і коштів. Отриманих від реалізації через передплату та Коскі «Белсоюзпечаті».

На жаль, є негативний досвід в питаннях співпраці з державними установами, організаціями екологічного спрямування. Гостро відчувається брак офіційної інформації і публікацій фахівців на сторінках газет.

Редакція газети «Світ тварин» в 2006 році стала засновникам та видавцям ще однієї білоруської екологічної газети «Еколог і Я». На інформаційному ринку видання заявило про себе як про освітньо-пізнавальної та науково-популярної в області екології.

Постійні рубрики газети: «Білорусь», «Світ», «Наука», «Історія», «Дата», «Школа», «Читач пише», «Віддзеркалення», «Корисна інформація».

Для прикладу наведу кілька статей з рубрики «Історія». У другому номері видання за 2006 рік в цій рубриці опубліковано статтю «Ціна екології …». У ній розповідається про те, як в Росії, країні, що стояла біля витоків створення перших в світі заповідників, була розгромлена екологія і практично вся система особливо охоронюваних природних територій. А також про долю і справі усього життя Володимира Володимировича Статчінского, одного з розробників біоценозу, творця теоретичних і практичних основ роботи заповідника.

У четвертому номері за цей же рік в рубриці «Історія» опублікована стаття «Як тільки не боролися … Навіть за допомогою шоколаду!». Якими тільки методами не намагалися люди боротися зі всілякими шкідниками і небажаними видами. Використовували усе — і вибухівку, і отрутохімікати, і бензин … А також вівсяні пластівці, шоколад, цукор і сало! На такі «рецепти» видавали навіть патенти. Все це сприяло сильному забрудненню вод і грунту, яке триває й донині.

А шкідники як жили, так і живуть. Про проблеми забруднення отрутохімікатами, про живучість шкідників і про курйозні історії в боротьбі з ними можна прочитати в матеріалі.

Видання розглядає на своїх сторінках актуальні проблеми, пов’язані з збереженням і дбайливим використанням природних ресурсів. Вона пропонує шляхи вирішення тих завдань, які позначилися в зв’язку з погіршенням стану середовища проживання людини.

На її сторінках освячується маса важливих і дуже серйозних екологічних проблем. Серед них випробування ядерної зброї, захист води і повітря від зараження токсичними та радіоактивними продуктами, проблема ввезення на територію колишнього Союзу радіоактивних відходів, проблема озонових дір, охорона лісів, тварин, стан здоров’я людини через екологічної ситуації.

Газета прагне виробити повагу до закону в природоохоронній галузі. Піклується про постійне інформування своїх читачів в області екологічного права. Практично в кожному номері можна зустріти державні закони, положення концепцій державних програм.

Видання намагається підтримувати в суспільстві атмосферу творення, а не руйнування, постійно публікуючи матеріали про проходять фестивалях, конференціях, семінарах, про діяльність різних екологічних організацій по поліпшенню навколишнього середовища. Екологічні проблеми розглядаються з різних точок зору: з політичної, економічної та соціальної.

Газета вважає своїм обов’язком навчати аудиторію основам екологічного знання. Тим самим вона сприяє виробленню природоохоронного мислення, змушуючи людей задуматися про те, куди веде споживацьке ставлення до природи.

Діапазон тематики постійно розширюється. В цьому полягає специфіка даного видання. Газета вміло вибирає тональність розмови з читачем. На її шпальтах переважає зважений, критичний підхід до оцінки екологічної ситуації в країні. У зв’язку з цим в газеті частіше зустрічаються аналітичні жанри, такі, як критична стаття, але одночасно присутні і репортажі, листування з читачем. Дуже часто стали залучатися автори — фахівці в різних областях, так як простого опису проблеми стало мало, потрібен її аналіз. Екологія розглядається з різних сторін: з точки зору фізиків і біологів, юристів, соціологів, економістів і філософів. Відчувається високий, професійний рівень подачі матеріалів.

Газета «Ратаванне» почала публікуватися з березня 2000 року. Її засновник — громадське об'єднання охорони тварин «Ратаванне». Тематика: науково-популярна, виробничо-практична, для дозвілля. Виходить один раз на місяць.

Газета часто звертається до духовного світу людини, пише на теми моралі і моральності, ставлення до братів наших менших, до бездомних тварин. Тут багато матеріалів пізнавального характеру, про створення і розвитку притулків, теорії зоозащіти і благополуччя тварин. На останній сторінці в обов’язковому порядку зазначаються імена людей, які зробили пожертви або просто чимось допомогли тваринам притулку «Ратаванне». Вказуються контактні телефони для охочих взяти собі тварину, а також рахунок в банку для пожертвувань.

Республіканська щотижнева газета «Екологічний вісник». Засновник: Міністерство природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь, Комітет з проблем катастрофи на Чорнобильській АЕС при Раді Міністрів РБ, Гомельський обласний виконавчий комітет, редакція газети «Гомельська правда». Тематика: масово-політична, виробничо-практична. Газета виходить російською і білоруською мовами з 1984 року.

В газеті широко представлено морально-естетичний напрям. Постійно з’являються публікації про проблему морального вибору у ставленні до природи, ліричні замальовки.

Як показує аналіз цього видання, в поле зору газети знаходиться весь спектр екологічних проблем — від збереження недоторканого куточка живої природи до ліквідації наслідків промислового забруднення навколишнього середовища. Її цікавить глобальне потепління клімату і руйнування озонового шару, проблеми хімічного і радіоактивного забруднення, вирубка лісів і збереження рідкісних видів тварин і рослин.

Постійні рубрики газети: «Інформує Мінприроди», «Екологічне виховання», «Екопанорама», «Поруч з нами», «Які ми господарі», «Екологія і ми», «До відома», «Народний метеоцентр», «Зелена аптека», «Екологія свідомості», «Екологія душі», «Про братів наших менших», «З мисливської блокнота», «Вікно в природу» та інші.

У виданні друкується також місячний календар, телевізійна програма, тематичні кросворди та анекдоти.

2.2 ЖУРНАЛЬНОЇ ПЕРІОДИКИ І БЮЛЕТЕНІ

Поряд з газетами «зелену» пресу досить активно представляють журнали і бюлетені. Вони ні в якому разі не прагнуть відбити хліб у газети, головна перевага якої - періодичність. Вона хороший джерело свіжої інформації. До того ж має у своєму розпорядженні унікальною можливістю оперативно реагувати на події.

Журнал, звичайно, виходить рідше, але має ряд переваг. Більший, ніж газета, обсяг, відповідно ширше можливість публікувати аналітичні матеріали (можливість узагальнювати, порівнювати, робити висновки на основі набагато більшого матеріалу, ніж в газеті); якість друку (гарний папір, поліграфія, відмінна технічна опрацювання ілюстрацій, малюнків) і т. д.

Сьогодні ринок екологічних видань представлений такими журналами, як «Рідна природа», «Екологія і право», «Екологічний вісник».

Ряд науково-технічних і науково-аналітичних видань орієнтовані на узконаучние проблеми. Наприклад, «Земляробства и ахів раслін», «Проблеми здоров’я та екології», «Зялени Криж».

Публікується цілий ряд вісників університетів та вищих навчальних закладів. Багато відомчі та галузеві видання містять зараз природоохоронні розділи. У галузевих журналах можна почерпнути інформацію про екологічні проблеми, що виникають саме в даній конкретній області. Практична інформація адресується фахівцям галузі, але може бути використана і науковими співробітниками дослідних інститутів. Крім того, майже кожен орган влади випускає тепер своє екологічне видання.

Крім наявних спеціалізованих екологічних журналів існує ряд масових періодичних видань, які зачіпають екологічну тематику. Вони відображають науково-популярні та пізнавальні аспекти. Критичні матеріали про глобальні екологічні проблеми, питаннях демографії та охорони здоров’я, вплив промисловості на природу і людину можуть зацікавити і масового читача.

2.2.1 ЕКОЛОГІЧНІ ЖУРНАЛИ ДЛЯ МАСОВОГО ЧИТАЧА

Природно даний ринок дуже динамічний. Долі видань, наведених в даному огляді, тому доказ. Хтось йде напролом і забирає аудиторію іншого, менш щасливого побратима, хтось виживає. А хтось сходить з дистанції.

Це залежить від багатьох факторів. Але один з головних — затребуваність екологічної інформації окремим читачем і суспільством в цілому. Наскільки вона реально існує, підтверджує даний спектр видань.

Прикладом подібного видання може служити недержавний журнал «Зялени край / Zialony kraj». Він являє собою Спільний проект Групи «ЕкаІнформ» і Видавництва «Zielone Brigady» в обмін екологічною інформацією.

Журнал виходить у зручному зошитовому форматі на білоруською та російською мовами. Правда, не регулярно. Обкладинка у журналу платна, в червоно-рожевих тонах. Основні рубрики: «Без каментару», «Палеміка», «Апінія», «Нататкі», «Помнікі», «Праблема ХХІ», «Аб'яви», «Навіни» та інші.

У другому номері за 2001 рік у рубриці «Без каментару» зі статті «50 000 вбивств за десять днів» можна дізнатися, що в Архангельській області Росії на узбережжі Білого моря з 1 березня кожного року починається жорстокий масовий промисел дитинчат гренландського тюленя. Таранкувате з публікацією розміщена несамовита чорно-біла фотографія мордочки убитого тюлененка з підписом білими літерами на чорному тлі: «Жицце гетага навароджанага цюляня цягнулася толькі некалькі дзен».

В журналі публікуються матеріали читачів. Так, у рубриці «Нататкі» (журнал «Зялени край / Zialony kraj», лютий 2001р., № 2) опубліковано статтю вчительки біології Світлани Іванівни Бабич «Навакольле наша мясцовасці и яго ахів», де вона розповідає про дослідження, яке біолог провела разом зі своїми учнями. Світлана Іванівна спробувала з’ясувати ставлення до природи своєї місцевості учнів всієї школи. Цифри дослідження та найцікавіші вислови з даної проблеми учнів Ляденской середньої школи Світлана Іванівна прислала до редакції журналу.

Крім публікацій власних журналістів і читачів, журнал розміщує на своїх сторінках запозичені матеріали з різних джерел. У другому номері «Зяленага краю» в рубриці «Праблема ХХІ» опубліковано матеріал Уейда Девіса «Паміраючия культури».

З рубрики «Навіни» можна дізнатися, що молодіжна громадська організація «Нова група» відзначає міжнародний Рік волонтерів, незабаром вийде у світ книга «Ключавия арніталагічния териториі Беларусі», а в місті Турові будуть виходити «Вольния навіни».

Звичайно, журнал «Зялени край / Zialony kraj» поступається по оформленню і різноманітності глянцевим представникам цього напрямку. Але все ж він цікавий. Читацька аудиторія складається з фахівців-екологів, людей, пов’язаних з природоохоронною діяльністю, студентів і школярів. Авторами видання є фахівці-екологи, журналісти, читачі.

«Вісник громадських екологічних організацій та ініціатив Білорусі» видається в рамках проекту Milieukontakt Oost-Europa, муніципалітету міста Ейндховена (Нідерланди) і Екологічної ініціативи «БУРЕНКО» (Білорусь).

Проект здійснюється за фінансової підтримки Програми соціальної трансформації країн Центральної та Східної Європи (МАТRА) та Міністерства закордонних справ Нідерландів. Рубрики: «Від редакції», «Ми і світ», «Наші проекти», «Екопросвященіе», «Заповідний край», «Не будь байдужим», «Наш календар», «Факти і цифри, наші поради» та інші. У віснику друкуються матеріали громадських організацій та об'єднань, таких як «Екосвіт», «ЕКА», «Неруш», «Екодім», БАРС, «Ахов птушак Беларусі» та інші. Є тут і публікації людей, які не перебувають у будь-якій організації, але небайдужих до стану довкілля.

Так в четвертому номері за 2002 рік у рубриці «Не будь байдужим» можна ознайомитись з матеріалом, наданої проектом «Зелений телефон». Тут представлена докладна інформація про цей проект, вказані контактні телефони. А також представлений анонс однойменного бюлетеня, який публікується в рамках проекту «Зелений телефон».

«Зелені новини» — щомісячний інформаційно-екологічний бюлетень.

Видається з 2003 року Молодіжним громадським об'єднанням «Екологічна ініціатива» Біла Русь «. Бюлетень випускається за підтримки

Центру дослідження міжнародного розвитку (IDRC), Канада. Розповсюджується серед членів «Екологічної ініціативи» Біла Русь «, різних екологічних організацій, в школах і вузах безкоштовно. Основні рубрики бюлетеня: «Від редакції», «Конкурс творів», «Офіційна інформація», «На допомогу вчителю» та інші.

Для прикладу наведу бюлетень № 27 за 2003 рік, який присвячений проблемам Дніпра та автобусному туру — 2003 по його берегах.

У рубриці «Bus Tour» опубліковано матеріал про автобусному турі, який представлений читачеві очима організаторів та учасників, їхні думки, враження та фотографії.

У рубриці «Конкурс творів» запропоновані уривки з творів школярів, надісланих на конкурс «Сучасники — про Дніпро». У конкурсі дві номінації: «Твір», в якому представлена проза, і «Поезія» з віршованими роботами дітей. Рубрика «Офіційна інформація» представлена темою «водоохоронного законодавства». Так як випуск присвячений проблемам Дніпра, журналісти вирішили, що буде незайвим привести в цьому номері подібний огляд. Рубрика «На допомогу вчителю» — стаття «Що є гра?» Розповідає про деякі іграх і вправах, які можна використовувалися в програмі Автобусного туру. Багато хто з них можуть використовуватися на уроках учителем, тому що дозволяють швидко, доступно і цікаво донести до хлопців інформацію, часом складну для сприйняття. «ЕкаІнформ / EcoInform» — видання групи «Школа-2» за підтримки ISAR / USAID в рамках програми «Насеньне демакратиі», виходить з 1997 року на білоруською та російською мовами. Не відрізняється регулярністю, так як в основному публікується в інтернеті. Рубрики видання: «Дзень добрі!», «Тема», «Падзеі», «Дакументи, заяви, звароти», «Знаемцеся — вашия суседзі», «Анонси, аб’яўкі», «Кнігазбор, сьвежи друк», «Бивайце здарови … «,» (Живіце багата …) «.

У рубриці «Тема» (№ 2 від 1997) підібраний матеріал про солом’яних будинках; в рубриці «Праблема» розглядаються всі «за» і «проти» будівництва АЕС в Білорусі; в рубриці «Кнігазбор, сьвежи друк» представлені рецензії на книгу С. Шеннона «Харчування в атомному столітті: Як уберегти себе від малих доз радіації», журнал екологічних знань і вражень «Білоруський клімат», брошури «Енергозберігаючий будинок» і «Будуйте будинок з солом’яних блоків». Також надруковані контактні телефони з метою придбання цих видань.

2.2.2 НАУКОВО-ПОПУЛЯРНІ І ВУЗЬКОСПЕЦІАЛІЗОВАНІ ЖУРНАЛИ

Як тип видання — науково-популярні і вузькоспеціалізовані видання були викликані до життя науково-технічним прогресом, про який ще недавно не говорив тільки ледачий. Тим не менш, цей прогрес був. Він відбувся. Тому що наше покоління живе в техногенному світі, відмінному навіть від того, в якому жили наші батьки.

Бурхливий розвиток техніки одночасно відбувалося з втратою загальнолюдських, моральних цінностей. Відмова від них призвела до того, що багато видатні відкриття науки кінця ХХ століття стали страхітливими.

Новітні системи телекомунікацій все активніше впроваджувалися в приватне життя. Філософія клонування тварин і людини, торгівля людськими органами як запасними частинами стали реальними «страшилками». Інтелектуальні машини, які замінять людські почуття, готові були приймати рішення з волі програміста. Віртуальні світи економіки, розваг, освіти розширили людські можливості і віддали самої людини від природи. Природа не може жити у віртуальному світі. Тільки в реальному.

Виключно поважні ставлення до навколишнього середовища покликані розглядати спеціалізовані, науково-технічні та науково-популярні журнали. Їх цільова аудиторія — фахівці в різних областях: інженери, програмісти, економісти та інші. Іншими словами, це інтелектуальна еліта суспільства, яка визначає її майбутній розвиток. Від нього багато в чому залежить збереження життя на Землі. Власне як і збереження самої планети.

Це не гучні слова. Людство накопичило таку кількість озброєння, що не один раз може знищити Землю. Тому проблема видається двоякою. З одного боку, професійна освіта та підвищення кваліфікації фахівців, що працюють в різних областях науки і техніки. З іншого — їх моральне виховання. Формування у них того ноосферного бачення, без якого все зроблене ними не представляється потрібним людству, так як працює на його знищення.

Саме ці завдання з урахуванням своєї специфіки намагається вирішити це тип видань. Цю групу представляють різні журнали. Рівень кваліфікації журналістів у них різний. Часто й багато в них пишуть самі вчені, інженери і наукові співробітники. Це вже інша мова — мова науки. Його треба знати, на ньому треба вміти говорити.

На щастя, велика частина населення Білорусі ще володіє цією мовою, так як вища технічна освіта в останні десятиліття було практично загальним. Зараз після довгого спаду у молоді знову пробуджується інтерес до вищої технічної освіти. Отже, всі ці видання набувають в її числі нового і відданого читача. В даному аналізі журнальної періодики Білорусі акцент зроблений тільки на видання, які в тій чи іншій зв’язку розробляють екологічну тематику. Дивовижний факт: багато хто з них винесли термін «екологія» у назву видання. Причому в більшій кількості випадків це не данина моді, а реальна необхідність. Адже назва — це непоганий орієнтир у світі інформації. Без такого надійного лоцмана читачеві непросто знайти своє за професійними інтересами видання. Діапазон їх досить широкий.

Зупинимося на деяких з них. Яскравим представником суспільно-політичних, науково-популярних журналів в Білорусі є «Рідна природа». Цей ілюстрований журнал видається з грудня 1972 року на білоруською та російською мовами. Засновник — Міністерство природних ресурсів і охорони навколишнього середовища. Журнал дуже цікавий і різноплановий щодо подачі інформації. Про це свідчать його рубрики: «Еконовості», «На зв’язку», «Лiсти сяброў», «Компетентно», «Перевірено», «Ньютоново яблуко», «Є привід», «Диваки», «Квітка місяця», «Тривога», «Адрадженне», «Уроки природи», «Проза життя», «Природна аптека», «Вихідний», «Календар рибалки», «Цікаво», «Наодинці з природою», «Водні ресурси», «Це цікаво», «Світ очима білорусів «,» Екосфера «,» За далекими горизонтами «,» Проблеми природокористування «та інші.

Рубрика «Рідна природа» є кольоровий глянцевий вкладиш з роботами відомих фотохудожників. Наприклад, у першому номері журналу за 2008 рік представлений фотоетюд Євгена Песецький «На калядних гірках», а в другому номері - робота «Ціхая затока ракі Ілія» цього ж фотохудожника. У третьому номері можна знайти постер з роботою Ігоря Бишнева «Цецерукі такуюць», а в четвертому — «Подих зямлі» Олени Вашченко. Ці постери можна помістити в раму і повісити в якості картини на стіну. Рубрика «Еконовості» знайомить читача з останніми екологічними новинами. Так в четвертому номері журналу «Рідна природа» за 2008 рік в цій рубриці можна знайти наступну інформацію. Замітка «Випалювання сухої трави під забороною» розповідає про шкоду, яку приносить для атмосфери і рослин це небезпечне заняття і що загрожує тим, хто цим займається.

З нотатки «Стара нова знайома» читач дізнається про те, що в Березівському районі Брестської області в річці Муховка виявлений екзотичний вид риби — головешка-ротан. Фахівці стверджують, що головешка-ротан може стати серйозною проблемою для наших водойм: він всеїдний і добре пристосований до будь-яких умов. З нотатки «За здорове навколишнє середовище» можна дізнатися, що 1 квітня в Білорусі стартував VІ Республіканський екологічний форум.

Вельми цікава рубрика «Лісти сяброў», в якій друкуються листи читачів журналу з будь-якої цікавої інформацією і додаються фотографії. Наприклад, в четвертому номері за 2008 рік опубліковано лист Василя Судник під заголовком «Метеарит» Заброддзе «. Василь Судник не тільки розповів дивовижну історію однойменного метеорита, а й доклав фотографію. Василь Пунтус з міста Мозиря написав про поповнення в пернатої фауни Мозирьщіни. Виявляється, що за останнє десятиліття в цьому регіоні з’явилося 15 видів птахів, раніше зниклих з цих місць. У рубриці «Ньютоново яблуко» можна знайти інформацію про різні нові технології, що дозволяють зберегти природні ресурси. Рубрика «Квітка місяця» розповідає про сорти квітів, модних у цьому сезоні. Можна дізнатися про те, як правильно доглядати за рослинами, яким добривом краще підгодовувати квіти. Барвисті фотографії успішно доповнюють інформаційний матеріал. Корисними знаннями про лікарські трави поділиться рубрика «Природна аптека».

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой