Еколого-економічні аспекти раціонального природокористування

Тип работы:
Лекция
Предмет:
Экология


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Еколого-економічні аспекти раціонального природокористування

План викладу і засвоєння матеріалу

1. Екологічний збиток та склад його витрат.

2. Причини наднормованого викиду полютантів в атмосферне повітря.

3. Обчислення плати за викиди стаціонарними джерелами енергії.

Суттєво:

Після вивчення матеріалу ви повинні:

Знати:

— що таке екологічний збиток; з яких витрат він складається;

— як встановлюється плата за забруднення навколишнього середовища;

— причини наднормованого викиду полютантів в атмосферне повітря.

Вміти:

— пояснити як здійснюється плата за природні ресурси;

— оцінити збитки, заподіяні забрудненням довкілля;

— розв'язати задачі, на визначення жителів з понаднормовий викид в атмосферу шкідливих речовин.

Ключові екологічні поняття та терміни:

— екологічний збиток;

— відходи;

— викиди;

— джерела забруднення;

— регіональні коефіцієнти;

— місце розміщення відходів.

I.

1. Екологічний збиток та склад його витрат

До економічних методів управління природокористуванням належать також платежі за екологічні збитки. Екологічний збиток --- це зміна корисності довкілля внаслідок його забруднення. Він оцінюється як витрати суспільства, пов’язані зі зміною природного середовища, і складається з таких витрат:

i. додаткові витрати суспільства у зв’язку зі змінами в навколишньому природному середовищі;

ii. витрати на повернення довкілля в попередній стан;

iii. додаткові витрати майбутнього суспільства у зв’язку з безповоротним використанням частини дефіцитних природних ресурсів.

Для оцінки збитків довкіллю використовують такі базові величини:

1. витрати на зменшення забруднень;

2. витрати на відновлення якості навколишнього середовища;

3. ринкову ціну;

4. додаткові витрати, зумовлені зміною якості навколишнього середовища;

5. витрати на компенсацію ризику для здоров’я людей;

6. витрати на додатковий природний ресурс для розбавляння скидуваного стоку до безпечної концентрації забруднювальної речовини.

Збиток суспільству внаслідок забруднення довкілля позначається на діяльності окремих об'єктів, що перебувають під його дією: населення, об'єктів житлово-комунального та промислового господарства, водних, лісових і земельних ресурсів тощо.

Плата за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється за:

— викиди в атмосферу забруднювальних речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;

— скиди забруднювальних речовин у поверхневі водойми, територіальні та внутрішні морські водойми, а також у підземні горизонти та систему комунальної каналізації;

— розміщення відходів виробництва у навколишньому середовищі.

Розміри платежів визначають на підставі лімітів забруднювальних речовин, які встановлюються для підприємств з урахуванням гранично допустимих викидів і скидів кожного інгредієнта в тоннах за рік. Ліміти розміщення відходів у навколишньому середовищі визначають для підприємств як фізичний обсяг відходів залежно від класу токсичності. Розміри їх установлюють органи Мінекоресурсів України у формі видачі дозволів на викиди й скиди забруднювальних речовин та розміщення відходів. За понадлімітні викиди і скиди (понад ГДС і ГДВ) забруднювальних речовин і розміщення відходів установлюють платежі в 5 разів вищі порівняно з базовими нормативами плати.

2. Причини наднормованого викиду полютантів в атмосферне повітря

Наднормативні викиди полютантів в атмосферне повітря можуть статися внаслідок:

— неефективної роботи установок очищення газу;

— роботи технологічною обладнання при несправних установках очищення газу або їх невикористанні;

— порушення технологічних режимів;

— невиконання в установлені терміни заходів для досягнення нормативів ГДВ;

— аварійних викидів полютантів у атмосферне повітря;

— залпових викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря, які не передбачені технологічними регламентами виробництв;

— використання непроектних сировини й палива в технологічних процесах. Ці самі фактори можуть призвести до понаднормативних скидів полютантів у водойми.

3. Обчислення плати за викиди стаціонарними джерелами енергії

екологічний забруднення плата повітря

Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01. 03. 1999 р. № 303 встановлюють як фіксовані суми в гривнях за одиницю маси основних забруднювальних речовин та розміщених відходів. За викиди, на які не встановлено класи небезпечності, слід застосовувати нормативи збору залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу.

За викиди, на які не встановлено клас небезпечності та орієнтовно безпечні рівні впливу, слід застосовувати нормативи збору, як за викид забруднювальної речовини першого класу небезпечності.

Для скидів, на які не встановлено гранично допустимі концентрації або орієнтовно безпечні рівні впливу, за гранично допустимі концентрації беруть найменше значення гранично допустимих концентрацій. У разі скидання забруднювальних речовин в озера, ставки та інші непроточні водні об'єкти нормативи збору збільшуються у 1,5 раза.

У разі захоронення забруднювальних речовин, відходів виробництва та стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти, що не містять прісних вод, застосовують нормативи збору, як за скид забруднювальних речовин з коефіцієнтом 10. За розміщення відходів, на які не встановлено клас небезпечності, застосовують норматив збору, як за розміщення відходів першого класу небезпечності в розмірі 55 гривень за тонну.

Нормативи збору за викиди пересувними джерелами забруднення, встановлюють залежно від виду пального та транспорту (автомобільного, залізничного, морського та річкового).

За понадлімітні обсяги викидів, скидів забруднювальних речовин та розміщення відходів збір обчислюється і сплачується в п’ятикратному розмірі. У разі відсутності у платника затверджених у встановленому порядку лімітів викидів стаціонарних джерел забруднення, скидів і розміщення відходів збір обчислюється в п’ятикратному розмірі.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 01. 03. 1999р. № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», плату за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Пвс) обчислюють за формулою

Пвс = [(Млі Нбі Кнас Кф) + (Мпі Нбі Кнас Кф Кп)],

де Млі -- обсяг викиду і-ї забруднювальної речовини в межах ліміту, т; Мні -- обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного викиду й ліміту і-ї забруднювальної речовини), т; Нбі -- норматив збору за тонну і-ї забруднювальної речовини, грн/т; Кнас — коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту; Кф -- коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту; Кп -- коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднювальних речовин, Кп = 5.

Суму збору за викиди пересувними джерелами забруднення (Пвп) обчислюють відповідно до кількості фактично використаного пального та його виду на підставі нормативів збору за ці викиди та коригувальних коефіцієнтів визначають за формулою

Пвс = (Мі Нбі Кнас Кф),

де Мі -- кількість використаного пального і-го виду, т; Нбі -- норматив збору за 1 т і-го виду пального, грн/т; Кнас -- коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту; Кф -- коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту.

Суму збору за скиди (Пс) обчислюють на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів скидів, нормативів збору та коригувального коефіцієнта визначають за формулою

Пс = [(Млі Нбі Крб) + (Мпі Нбі Крб Кп)]

де Млі -- обсяг скиду і -ї забруднювальної речовини в межах ліміту, т;

Мпі -- обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягом фактичного скиду й ліміту) і-ї забруднювальної речовини, т; Нбі -- норматив збору за тонну і-ї забруднювальної речовини, грн/т; Крб -- регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства; Кп -- коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди забруднювальних речовин, Кп = 5.

Суму збору за розміщення відходів (Прв) обчислюють на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів визначають за формулою

Прв, = [(Млі Нбі Кт Ко) + (Мпі Нбі Кп Кт Ко)],

де Млі -- обсяг відходів і-го виду в межах ліміту, т; Мпі -- обсяг понадлімітного розміщення відходів (різниця між обсягом фактичного розміщення відходів і лімітом) і-го виду, т; Нбі -- норматив збору за тонну відходів і-го виду в межах ліміту, грн/т; Кт -- коригувальний коефіцієнт, що враховує місця розміщення відходів; Ко — коригувальний коефіцієнт, що враховує характер улаштування місця розміщення відходів; Кп — коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів, Кп=5.

Нормативи збору за скиди основних забруднювальних речовин у водні об'єкти, у тому числі в морські води

Забруднювальна речовина

Норматив збору, грн/т

Амонійний нітроген

35

Завислі речовини

1

Нафтопродукти

206

Нітрати

3

Нітрити

172

Органічні речовини (за показниками БСК5)

14

Сульфати

1

Фосфати

28

Хлориди

1

Нормативи збору за розміщення відходів

Клас небезпечності відходів

Ступінь небезпечності відходів

Норматив збору, грн/т

І

Надзвичайно небезпечні

55

II

Високо небезпечні

2

III

Помірно небезпечні

0,5

IV

Мало небезпечні

0,2

*Норматив збору для: обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з йонізуючим випромінюванням, -- 55 люмінесцентних ламп -- 1 гривня за одиницю.

Нормативи збору за викиди основних забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення

Забруднювальна речовина

Норматив збору, грн/т

Аміак

10

Ацетон

20

Бензпірен

67 871

Бутилацетат

12

Вуглеводні

3

Газоподібні сполуки флуору

132

Гідрогснсульфід

171

Карбон дисульфід

111

Манган та його сполуки

1376

Нікель та його сполуки

2150

Озон

53

Оксид карбону

2

Оксид нітрогену

53

Пентаоксид ванадію

199

Ртуть та її сполуки

2260

Свинець та його сполук

2260

Сірчистий ангідрид

53

Спирт н-бутиловий

53

Сполуки кадмію

422

Стирол

389

Тверді речовини

2

Фенол

242

Формальдегід

132

Хлорид гідрогену

2

Хром та його сполуки

1431

Нормативи збору за викиди забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від класу небезпечності

Клас небезпечності

Норматив збору, грн/т

І

381

ІІ

87

III

13

IV

3

Норматив збору за викиди забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу

Орієнтовно безпечні рівні впливу сполук, мг/м3

Норматив збору, грн/т

Менш як 0,0001

16 052

0,0001--0,001 (включно)

1375

0,001−0,01 (включно)

190

0,01--0,1 (включно)

53

0,1--понад 10

2

Нормативи збору за скиди забруднювальних речовин у водні об'єкти залежно від їх концентрації

Гранично допустима концентрація забруднювальних речовин у воді рибогосподарських водойм, мг/л

Норматив збору, грн/т

До 0,001

2572

0,001--0,09

1953

0,1- 1 (включно)

344

1--10

35

Понад 10

7

Нормативи збору за викиди в атмосферу забруднювальних речовин автомобільним транспортом

Вид пального

Норматив збору, грн/т

Дизельне

3

Бензин:

етильований

4

неетильований

3

Зріджений нафтовий газ

4

Стиснений природний газ

2

Нормативи збору та викиди в атмосферу забруднювальних речовин морськими та річковими суднами

Вид пального

Норматив збору, грн/т

Бензин

6

Дизельне пальне

4

Мазут

3

Нормативи збору за викиди в атмосферу забруднювальних речовин залізничним транспортом

Вид пального

Норматив збору, грн/т

Дизельне пальне

3

Коефіцієнт, що встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту

Чисельність населення, тис. чол.

Коефіцієнт

До 100

1

100,1−250

1,2

250,1−500

1,55

500,1−1000

1,55

Понад 1000

1,8

Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту

Тип населеного пункту

Коефіцієнт

Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з переважанням аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села)

1

Багатофункціональні центри, центри з переважанням промислових і транспортних функцій (республіканський* та обласні центри, міста державного, республіканського*, обласного значення)**

1,25

Населені пункти, віднесені до курортних

1,65

* Автономної Республіки Крим.

** Якщо населений пункт одночасно має промислове значення та віднесений до курортних, застосовують коефіцієнт 1. 65.

Коефіцієнт, який встановлюють залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому середовищі

Місце (зона) розміщення підходів

Коефіцієнт

В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менш як 3 км від них

3

За межами населених пунктів (на відстані більш як 3 км від їх меж)

1

Регіональні (басейнові) коефіцієнти

Басейни морів і річок

Коефіцієнт

Азовське море

2

Чорне море

2

Дунай

2,2

Тиса

3

Прут

3

Дністер

2,8

Дніпро (кордон України — до м. Києва)

2,5

Дніпро (м. Київ включно — до Каховського гідровузла)

2,2

Дніпро (Каховський гідровузол включно до Чорного моря)

1,8

Прип’ять

2,5

Західний Буг та ріки басейну Вісли

2,5

Десна

2,5

Південний Буг та Інгул

2,2

Ріки Кримського півострова

2,8

Сіверський Донець

2,2

Міус

2,2

Кальміус

2,2

Коефіцієнт, що встановлюється залежно від характеру влаштування місця розміщення відходів

Характер улаштування місця розміщення відходів

Коефіцієнт

Спеціально створені місця складування (полігони), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення

1

Звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря чи водних об'єктів

3

Резюме

— Екологічний збиток — це зміна корисності довкілля внаслідок його забруднення.

— Плата за природні ресурси — це затрати підприємства, пов’язані з використанням певних природних ресурсів, і визначені відповідно до прийнятої в країні методики розрахунку; при цьому ресурси поділяють на ті, що закуповують у когось (беруть безпосередньо у природи), і ті, що є власністю виробництва (ціна таких ресурсів різна).

— Екологічні податки бувають кількох видів: платежі рентного характеру, податки і штрафи за забруднення понад уставлену норму, податки за фактичний обсяг забруднень.

Література

1. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. «Основи загальної екології» — К.: Либідь, 1995 — 368с.

2. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С., Костіков І. О. «Основи екологічних знань» — К.: Либідь, 2000 — 334с.

3. Запольський А. К. «Основи екології». Підручник — К.: Вища школа, 2001 — 358с.

4. Злобін В. А. «Основи екології» — К.: Видавництво «Лібра», ТОВ, 1998 — 248с.

5. Коютшо Д. М. «Екологія і економіка» — К. :КНЕУ, 1999 — 368с.

6. Кучерявий В. П. «Екологія» — Львів: Світ, 2000 — 500с.

7. Потіш А. Ф., Медвідь В. Г., Гвоздецький О. Г., Козак З. Я. «Екологія: основи теорії і практики». — Львів: «Новий світ — 2000», 2004 — 296с.

8. Сафранов Т. А. «Екологічні основи природокористування». Львів «Новий світ — 2000», 2003 — 248с.

9. Стадницький В. І., Радіонов А. І. «Екологія» — М.: Вища школа, 1988 — 402с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой