Економіка залізничного транспорту

Тип работы:
Контрольная
Предмет:
ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Міністерство транспорту і зв’язку України

Державний економіко-технологічний університет транспорту

Кафедра економіки підприємства транспорту

Контрольна робота

з дисципліни «Економіка залізничного транспорту»

Виконав:

ст. гр. 6АТЗ-1

Роботу перевірив

ст. викладач

Познякова О.В.

Київ 2011

Зміст

Задача1

Задача 2

Задача 3. 1

Задача3. 2

Задача3. 3

Задача4. 1

Задача4.

Тема 1 — Планування вантажних перевезень

Задача1

Для полігону залізниці, схема якого наведена на рис. 1. 1, виконати розрахунок показників плану вантажних перевезень: прийом і здачу вантажів по стиковим станціям залізниці, відправлення та прибуття вантажів по станціям і дільницям та в цілому по залізниці; густоту перевезень; роботу по перевезенню вантажів на залізниці з розподілом за видами сполучень; вантажообіг; середню дальність; вантажонапруженість.

Вихідні дані наведені у табл.1.1 і табл.1. 2

Прийняти, що:

вантажопотік між напрямками на станціях розподіляється порівну;

частка вантажів, що вивозяться за межі залізниці, складає 45% від величини відправлення.

Порожній напрямок

Вантажний напрямок

Рисунок 1.1 Схема залізниці

Таблиця 1. 1- Довжина ділянок, км

Ділянка

км

А — Б

Б — В

268

300

Таблиця 1.2 — Прийом вантажів з сусідніх залізниць, відправлення, прибуття вантажів по станціях і дільницях, тис.т.

Показники

тис. т.

1. Прийом по станції

А

36 000

В

27 000

2. Відправ лення по станціях і дільницях А

470

А — Б

250

Б — А

200

Б

400

Б — В

320

В — Б

140

В

290

3. Прибуття по станціях і дільницях А

310

А — Б

220

Б — А

130

Б

270

Б — В

190

В — Б

250

В

300

На станції А величина прийому збільшується за рахунок відправлення: тис.т. та зменшується за рахунок прибуття: тис.т. Величина вантажного потоку на виході зі станції А у напрямку А-Б буде дорівнювати:

36000+235−155=36 080 тис.т.

На дільниці А-Б вантажний потік змінився за рахунок відправлення і прибуття вантажів на проміжних станціях дільниці і на підході до станції Б дорівнюватиме 36 080+250−220=36 110 тис.т.

На станції Б вантажний потік збільшується за рахунок відправлення на 400/2=200 тис. т та зменшується за рахунок прибуття на 270/2=135 тис.т. Величина вантажного потоку на виході зі станції Б у напрямку Б-В буде дорівнювати 36 110+200−135=36 175 тис.т.

На дільниці Б-В вантажний потік зміниться і на підході до станції В дорівнюватиме 36175+320−190=36 305 тис.т.

На станції В вантажний потік збільшується за рахунок відправлення на 290/2=145 тис. т та зменшується за рахунок прибуття на 300/2=150 тис.т. Величина вантажного потоку на виході зі станції В буде дорівнювати 36 305+145−150=36 300 тис.т. Це буде величина здачі вантажів на сусідню залізницю.

Розв’язка вантажного потоку у напрямку В-Б-А робиться аналогічно.

Вна виході = 27 000+145−150=26 995

В-Б=26 995+140−250=26 885

Б=26885+200−135=26 950

Б-А=26 950+200−130=27 020

А=27020+235−155=27 100

Порожній

А Б В

Здача Прийом

27 100 27 020 +200 26 950 26 885 +140 26 995 27 000

-130 -250

+250 +320

-220 -190

36 000 36 080 36 110 36 175 36 305 36 300

Прийом Здача

Вантажний

Рисунок 1.2 — Схема вантажних потоків, тис.т.

Після цього необхідно визначити величину здачі, прийому, відправлення та прибуття вантажів взагалі по залізниці, як суми відповідних показників по станціях і ділянках, а також перевізну роботу. Перевізна робота визначається із формул:

?Qперевезено=?Qприйом+?Qвідправлення; (1. 1)

або

?Qперевезено=?Qздача+?Qприбуття; (1. 2)

де ?Qперевезено, ?Qприйом, ?Qвідправленя, ?Qприбуття, ?Qздача — перевізна робота, прийом, відправлення, прибуття, здача вантажів в цілому по залізниці відповідно.

?Qперевезено=63 000+2070=65 070;

або

?Qперевезено=63 400+1670=65 070.

Одержані результати розрахунків заносимо до табл.1.3.

Таблиця 1.3 — Перевізна робота залізниці, тис. т

Прийом

Відправлення

Перевезення

Прибуття

Здача

63 000

2070

65 070

1670

63 400

Загальна величина перевізної роботи розподіляється за видами сполучення — пряме і місцеве. Для цього розраховується величина вивозу вантажів (?Qвивіз) згідно умови задачі, тобто береться у відсотках від величини відправлення. Показники перевезення вантажів у місцевому сполученні (?Qмісцеве), транзит вантажів (?Qтранзит), увіз вантажів (?Qувіз) розраховується за формулами:

?Qмісцеве=?Qвідправлення-?Qвивіз; (1. 3)

?Qтранзит=?Qздача-?Qвивіз; (1. 4)

?Qувіз=?Qприйом-?Qтранзит. (1. 5)

?Qвивіз=2070*0,45=931,5;

?Qмісцеве=2070−931,5=1138,5;

?Qтранзит=63 400−931,5=62 468,5;

?Qувіз=63 000−62 468,5=531,5

Одержані показники заносимо до табл.1.4.

Таблиця 1.4 — Розподіл перевезень за видами сполучень, тис.т.

Пряме сполучення

Місцеве

сполучення

Усього

ввіз

вивіз

транзит

разом

531,5

931,5

62 468,5

63 931,5

1138,5

65 070

Для розрахунку вантажообігу необхідно встановити середню густоту вантажопотоку по дільницям. Густота на дільниці визначається як середньоарифметична величина вантажного потоку на початку і на кінці дільниці.

=(36 080+36110)/2=36 095 тис.т.

=(36 175+36305)/2=36 240 тис.т.

=(26 995+26885)/2=26 940 тис.т.

=(26 950+27020)/2=26 985 тис.т.

Дані середньої густоти вантажного потоку по дільницям і довжини дільниць дозволяють визначити величину вантажообігу (?QL) залізниці:

, (1. 6)

де — густота перевезень по дільниці, тис. т;

— довжина дільниць, км.

;

;

Результати розрахунків вантажообігу записуються у табл.1.5. До цієї ж таблиці записується середня дальність перевезень і середня вантажонапруженість в цілому по залізниці.

Середня дальність перевезення вантажів розраховується за формулою:

(1. 7)

Середня вантажонапруженість визначається за формулою:

, (1. 8)

де L — експлуатаційна довжина залізниці, км.

Таблиця 1. 5-Густота перевезень, вантажообіг, середня дальність і вантажонапруженість

Дільниця

Довжина дільниці, км

Густота перевезень

Вантажообіг

Середня дальність, км

Вантажопотужність тис. ткм/км

у вантажному

у порожньому

в обох напрямках

у вантажному

у порожньому

в обох напрямках

А-Б

Б-В

268

300

36 095

36 240

26 985

26 940

63 080

63 180

9 673 460

10 872 000

7 231 980

8 082 000

16 905 440

18 954 000

-

-

-

-

Усього

568

72 335

53 925

126 260

20 545 460

15 313 980

35 859 440

551

63 133

Тема 2 — Планування обсягових показників роботи вантажних вагонів

Задача 2

Визначити загальний пробіг вантажних вагонів на залізниці, умовна схема якої наведена на рисунку 1.1.

Заносимо в таблицю дані згідно варіанта.

Станції та дільниці

Прийом, тис. ваг.

Навантаження, тис. ваг.

Вивантаження, тис. ваг

А

505

9

11

А-Б

-

10

8

Б-А

-

4

5

Б

-

7

9

Б-В

-

9

10

В-Б

-

5

6

В

320

5

4

Разом

825

49

53

Для розрахунків пробігів навантажених вагонів необхідно розробити схему вагонопотоків вантажних вагонів. Для цього необхідно використовувати дані про прийом вантажних вагонів з сусідніх залізниць, навантаження, вивантаження по станціям та ділянкам. При розрахунках прийняти, що навантаження тавивантаження по станціям виконується як в вантажному так і в порожньому напрямках, причому в вантажному напрямку виконується 60% від загального навантаження або вивантаження.

Напрямок А-Б-В вважається вантажним, а напрямок В-Б-А — порожнім.

Приклад схеми вагонопотоків вантажних вагонів наведено на рис. 2.1.

316,8 А Б В 320

здача 317,6 318,6 319,4 320,4 прийом

505 503,8 505,8 504,6 503,6 504,2

прийом здача

Рисунок 2.1. Схема вагонопотоків вантажних вагонів, тис вагонів.

перевезення вагон вантажний локомотив

Здача на дільниці А-Б-В вантажного потоку у вантажному напрямку дорівню (значення вимірюється у тис. ваг.):

А=505+5,4−6,6=503,8

А-Б=503,8+10−8=505,8

Б=505,8+4,2−5,4=504,6

Б-В=504,6+9−10=503,6

В=503,6+3-2,4=504,2

Здача на дільниці В-Б-А вантажного потоку у порожньому напрямку дорівню (значення вимірюється у тис. ваг.):

В=320+2-1,6=320,4

В-Б=320,4+5−6=319,4

Б=319,4+2,8−3,6=318,6

Б-А=318,6+4−5=317,6

А=317,6+3,6−4. 4=316,8

Робота на дільниці розраховується за формулою:

V= Pприйому + Р відправлення

V = 825 +49 = 874тис. ваг.

Також роботу на дільниці можна розрахувати за формулою: V= Pзд + Р приб.

Спочатку розраховуємо Рпр. = Рпр. ст = Рпр. ст. А + Рпр. ст. В = 505+320=825.

Тепер розраховуємо Рвідпр. = Рвідпр. ст. А + Рвідпр. ст. Б + Рвідпр. ст. В + Рвідпр. ст. А-Б + Рвідпр. ст. Б-А + Рвідпр. ст. Б-В +Рвідпр. ст. В-Б = 9+7+5+10+4+9+5 = 49 тис. ваг.

Розраховуємо Рзд.: = Рзд. ст, А + Рзд. ст. Б = 504,2+316,8=821тис. ваг.

Розраховуємо: Рприб. = Рприб. ст. А + Рприб. ст. Б + Рприб. ст. В + Рприб. ст. А-Б + Рприб. ст. Б-А + Рприб. ст. Б-В +Рприб. ст. В-Б = 11+9+4+8+5+10+6=53 тис. ваг.

Тепер розраховуємо роботу на дільниці:

V=821+53=874 тис. ваг.

Розрахунки за двома формулами однакові, тобто зроблені вірно.

Середня густота на дільницях:

== 504,8 тис. ваг.

== 318,1 тис. ваг.

== 504,1 тис. ваг.

== 319,9 тис. ваг.

Із рівності вагонопотоків визначаємо прийом порожніх вагонів по ст. «В»: 504,2−320= 184,2 тис. ваг.

Далі будуємо схему вагонопотоків порожніх вагонів.

188,2 184,2

здача, А 186,2 187,2 Б 185,2 183,2 В прийом

=5

(8+5)-(10+4)= -1 (6+10)-(5+9)= 2

Рисунок 2.2. Схема вагонопотоків порожніх вагонів, тис вагонів

Середня густота: «В-Б» = =184,2 тис. ваг.

Середня густота: «Б-А» = =186,7 тис. ваг.

Пробіги вагонів «В-Б» = 80? 184,2 = 14 736

Пробіги вагонів «Б-А» = 145? 186,7 = 27 071,5

Розрахунки пробігів вагонів необхідно виконати у табличному виді (табл. 2. 3, 2. 4, 2. 5).

Таблиця 2.3 — Пробіги вантажних вагонів

Ділянка

Довжина ділянки, км

Середня густота вагонопотоків, тис вагонів

Пробіги вагонів, тис ваг-км

туди

назад

обидва напрямки

туди

назад

обидва напрямки

А-Б

145

504,8

318,1

822,9

73 196

46 124,5

119 320,5

Б-В

80

504,1

319,9

824

40 328

25 592

65 920

разом

225

1008,9

638

1646,9

113 524

71 716,5

185 240,5

Таблиця 2.4 — Пробіги порожніх вагонів

Ділянка

Довжина ділянки, км

Середня густота вагонопотоків, тис вагонів

Пробіги вагонів, ваг-км

В-Б

80

184,2

14 736

Б-А

145

186,7

27 071,5

Разом

226

-

41 807,5

Таблиця 2.5 — Загальні пробіги вантажних вагонів, тис ваг-км

Ділянка

Пробіги вантажних вагонів

Пробіги порожніх вагонів

Загальні пробіги вагонів

туди

назад

усього

туди

назад

усього

туди

назад

усього

А-Б

73 196

46 124,5

119 320,5

-

27 071,5

-

73 196

73 196

146 392

Б-В

40 328

25 592

65 920

-

14 736

-

40 328

40 328

80 656

Разом

113 524

71 716,5

185 240,5

-

41 807,5

-

113 524

113 524

227 048

Тема3 — Планування обсягових показників роботи локомотивів

Задача3. 1

Визначити загальні тонно-кілометри брутто на залізниці, умовна схема якої наведена на рис. 1.1. Вихідні дані за варіантами наведені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 — Вантажообіг та пробіги вантажних вагонів за рік

Варіанти (остання цифра шифру)

Тонна-км-нетто по участках, млн.

Пробіги вантажних вагонів на ділянках, тис.

Пробіги порожніх вагонів по ділянках,

тис. ваг-км

А-Б

Б-В

А-Б

Б-В

Б-А

В-Б

Туди

Назад

Туди

Назад

Туди

Назад

Туди

Назад

4

1250

700

1490

620

32 120

12100

39150

1100

8050

7120

Тонна-кілометри брутто, які складаються з тонна кілометрів нетто та тонна-кілометрів тари, необхідно визначити у табличному виді (табл. 3. 2). Тонна-кілометри тари розраховують як добуток відповідних пробігів вагонів на вагу тари вагону, яка в даній задачі дорівнює 23 тонни.

Таблиця 3.2 — Визначення загальних тонна-кілометрів брутто.

Ділян

ка

Тонна-кіло метри нетто, млн.

Вага тари вагона,

т

Вагоно-кілометри, тис.

Тонна-кілометри тари, млн

Загальні тонна-кілометри брутто, млн

вантажних вагонів

порожніх вагонів

вантажних вагонів

порожніх вагонів

А-Б

1250

23

32120

-

0,738 760

1250,738 760

Б-А

700

23

12 100

8050

0,278 300

0,185 150

700,46 345

Разом

1950

-

44 220

8050

1,17 060

0,185 150

1951,20 221

Б-В

1490

23

39150

-

0,900 450

1490,900 450

В-Б

620

23

1100

7120

0,25 300

0,163 760

620,18 906

Разом

2110

-

40 250

7120

0,925 750

0,163 760

2111,8 951

Усього

4060

-

84470

15 170

1,942 810

0,348 910

4062,29 172

Задача 3. 2

Визначити лінійний пробіг локомотивів на залізниці.

Таблиця 3.3 — Тонна-кілометри брутто за рік та вагові норми вантажних поїздів (передостання цифра шифру)

Варіант

Тонна- кілометри брутто по

дільницях, млн

Вагова норма вантажного поїзда на дільниці, т

А-Б

Б-В

А-Б

Б-В

Туди

назад

туди

назад

туди

назад

туди

назад

9

26 500

18 320

28 150

17 080

3040

2070

2990

2090

Лінійний пробіг локомотивів необхідно визначити у табличному виді (табл. 3.4 та 3. 5). При цьому пробіги локомотивів в голові поїзду дорівнюють поїздо-кілометрам, які визначаються діленням тонна-кілометрів брутто на вагову норму вантажного поїзда, а одинокі пробіги локомотивів — як модуль різниці між пробігами в голові поїзду у вантажному та порожньому напрямках.

Таблиця 3.4 — Визначення пробігу вантажних поїздів на залізниці за рік.

Ділянка

Тонна-кілометри брутто, млн

Вагова норма поїзду, т

Пробіги вантажних поїздів,

тис. поїздо-км

А-Б

26 500

3040

872 000

Б-А

18 320

2070

885 000

Разом

44 820

5110

1 757 000

Б-В

28 150

2990

942 000

В-Б

17 080

2090

817 000

Разом

45 230

5080

1 759 000

Усього

90 050

10 190

3 516 000

Пробіг локомотива = Тонна-км брутто/Вагову норму поїзда

Пробіг локомотива в гол. (А-Б) = 26 500/3040?106=872 000 тис. поїздо-км.

Пробіг локомотива в гол. (Б-А) = 18 320/2070?106=885 000 тис. поїздо-км.

Пробіг локомотива в гол. (Б-В) = 28 150/2990?106=942 000 тис. поїздо-км.

Пробіг локомотива в гол. (В-Б) = 17 080/2090?106=817 000 тис. поїздо-км.

Далі розраховуємо одинокий пробіг локомотивів як модуль різниці між пробігами в голові поїзда у вантажному і порожньому напрямку.

Одинокий пробіг = ¦Пробіг вант. — Пробіг порожн. ¦

Одинокий пробіг (А-Б) =872000−885 000=13000 тис. лок. -км

Одинокий пробіг (Б-В) =942 000−817 000=125000 тис. лок. -км

Лінійний пробіг визначається сумою пробігу локомотивів в голові поїзду та одинокого пробігу локомотива.

Лінійний пробіг локом. (А-Б) = 1 757 000+13000=1 770 000 тис. лок. -км.

Лінійний пробіг локом. (Б-В) =1 759 000+125000=1 884 000 тис. лок. -км.

Таблиця 3.5 — Визначення лінійного пробігу локомотивів за рік

Дільниця

Пробіги локомотивів в голові поїзду, тис лок- км

Одинокий пробіг локомотивів, тис лок-км

Лінійний пробіг локомотивів, тис лок-км

туди

назад

А-Б

872 000

885 000

13 000

1 744 000

Б-В

942 000

817 000

125 000

1 884 000

Разом

1 814 000

1 702 000

138 000

3 628 000

Задача 3. 3

Визначити розміри руху поїздів на залізниці за добу. Вихідні дані за варіантами у таблиці 3. 6

Таблиця 3.6 — Пробіги вантажних поїздів за рік на залізниці (остання цифра шифру)

Варіант

Довжина ділянки, км

Пробіги вантажних поїздів на ділянках,

тис поїздо-км

А-Б

Б-В

А-Б

Б-В

туди

назад

туди

назад

4

90

85

755

1000

690

790

Розміри руху поїздів визначаються окремо по дільницях та напрямках діленням добових пробігів поїздів на довжину ділянки. Розрахунки наведено у таблиці 3. 7

Таблиця 3.7 — Середні розміри руху поїздів

Ділянка

Довжина

Пробіги поїздів за рік, тис. поїздо-км

Пробіги поїздів за добу, поїздо-км

Кількість поїздів за добу

туди

назад

туди

назад

туди

назад

обидва напрямки

А-Б

90

755

1000

2123

2739

24

30

54

Б-В

85

690

790

1890

2164

22

25

47

Разом

175

1445

1790

4013

4903

46

55

101

Пробіг поїздів за добу дорівнює частці пробігу за рік до кількості днів у році (365днів):

А-Б=(775/365)*103=2123п/км

Б-А=(1000/365)*103=2739п/км

Б-В=(690/365)*103=1890 п/км

В-Б=(790/365)*103=2164п/км

Кількість поїздів за добу дорівнює частці пробігу за добу на довжину ділянки:

А-Б=2132/90=24

Б-А=2739/90=30

Б-В=1890/85=22

В-Б=2164/85=25

Тема 4 Розрахунок парків локомотивів і вагонів

Задача 4. 1

Визначити експлуатаційний парк локомотивів.

Таблиця 4. 1

Показники

Значення

Довжина дільниць, км

1

2

390

275

Кількість станцій з депо:

— основним

— оборотним

1

2

Кількість пунктів зміни бригад

1

Середньодобова кількість пар поїздів

1

2

45

38

Середня дільнича швидкість, км/год

48

Час простоїв локомотивів на пару поїздів, год.

на станціях

основного депо

оборотного депо

пунктах зміни бригад

4,3

2,6

1,4

Експлуатаційний парк локомотивів визначається діленням загальної суми локомотиво-годин на 24.

Загальна сума локомотиво-годин складається з локомотиво-годин на дільниці, простоїв: на станціях основного, оборотного депо та пунктах зміни бригад.

Локомотиво-години на дільницях визначаються діленням довжини дільниці на швидкість поїздів.

Локомотиво-години простоїв визначаються множенням відповідних норм простоїв на кількість поїздів і станцій.

tпрост=(4,3?1?1)+(2,6?2?2)+(1,4?1?1)=16. 1

?МНпрост. (1)=16.1? 45=724,5 год

?МНпрост. (2)=16,1? 38=611,8 год

Локомотиво-години в русі на дільниці визначаються діленням довжини дільниці на швидкість поїздів.

Лок-год (1)=390/48=8,125 км/км. год

Лок-год (2)=275/48=5,7 км/км. год

Заг. лок-год =?МН=724,5+611,8+8,125+5,7=1350,125год.

Експл. парк=1350,125/24=56 локомотиви

Задача 4. 2

Визначити робочий парк вагонів.

Таблиця 4. 2

Показник

Середньодобовий пробіг вагонів, км

315

Робота за рік, тис. ваг

6400

Вантажний рейс вагона, км

425

Коефіцієнт порожнього пробігу вагонів, ?

(до вантажного)

0,42

Робочий парк вагонів визначається, виходячи з середньодобового пробігу вагонів та загального пробігу вагонів.

Загальний пробіг вагонів визначається як сума вантажного та порожнього пробігу вагонів.

Вантажний пробіг вагонів визначається, виходячи з вантажного рейсу вагонів та роботи за рік.

Sван=425*6400=2 720 000млн. ваг. км.

Порожній пробіг вагонів розраховується, виходячи з коефіцієнту порожнього пробігу вагонів.

Порожній пробіг = 2 720 000*0,42=795 600 тис. ваг-км

Вантажний пробіг = 6000*390=1 142 400 тис. ваг-км

Загальний пробіг =795 600+1142400=1 938 000 тис. ваг-км за рік

Робочий парк =193 800/315=6152 вагонів.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой