Економіка механічного цеху

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Міністерство освіти і науки України

Конотопський інститут СумДУ

КУРСОВА РОБОТА

на тему

" Економіка механічного цеху «

з курсу

" Економіка підприємства «

Виконала

студентка групи Е-91

Ковтун А.С.

Перевірила викладач

Зубко К. Ю.

Конотоп

2011

Зміст

Вступ

1. Основна частина

2. Розроблення виробничої програми цеху у натуральному виразі

3. Обґрунтування потреби механічного цеху у технологічному обладнання

3.1 Обґрунтування потреби механічного цеху у технологічному обладнанні

3.2 Розрахунок потреби в основних матеріалах та їх вартості

3. 3Розрахунок потреби в допоміжних матеріалах та їх вартості

4. Розроблення показників з праці і заробітної плати

4.1 Визначення трудомісткості виробничої програми цеху

4.2 Розрахунок балансу робочого часу

4.3 Розрахунок чисельності основних робітників

4.4 Розрахунок чисельності допоміжних робітників

4.5 Розрахунок чисельності керівників, спеціалістів та службовців цеху

4. 6Розрахунки фонду заробітної плати промислово-виробничого персоналу цеху

4.6. 1Розрахунок фонду заробітної плати основних робітників

4.6.2 Розрахунок річного фонду заробітної плати допоміжних робітників

4.6.3 Розрахунок річного фонду заробітної плати керівників, спеціалістів та службовців

5. Розрахунок собівартості продукції

5.1 Розрахунок кошторису витрат на утримання і експлуатацію обладнаним

5.2 Розрахунок кошторису загальновиробничих витрат

5.3 Зведений розрахунок витрат на виробництво

6. Розробка калькуляції собівартості окремих виробів

7. Розрахунки основних техніко-економічних показників діяльності цеху

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Метою курсової роботи є практична реалізація теоретичних та методичних положень економічної теорії на рівні промислового підприємства та його виробничих підрозділів.

Завданням курсової роботи є проведення розрахунків економічних показників діяльності механічного цеху з метою визначення собівартості окремих виробів та сукупних витрат на виробництво продукції.

У курсовій роботі плануються розрахунки виробничої програми цеху, її трудомісткості, визначається потреба у технологічному обладнанні, основних та допоміжних матеріалах, розраховується чисельність промислово-виробничого персоналу, фонд оплати праці, розробляються кошториси витрат на утримання та експлуатацію обладнання, загально виробничих витрат, складаються калькуляції собівартості окремих виробів, розраховуються основні техніко-економічні показники діяльності цеху.

Завдання до курсової роботи наведені у розділі 1. Вихідна інформація щодо виконання курсової роботи наведена у додатках, А і Б. Номенклатура продукції наведена у таблиці А.1, річний обсяг виробництва — у табл. А.2 Технологічний процес виготовлення продукції, характеристика деталей та технологічного обладнання — у табл. А.3.

Нормативна інформація, необхідна для виконання курсової роботи, наведена у табл. Б.1 — Б.5.

1. Основна частина

Підприємство машинобудівного профілю з великосерійним типом виробництва спеціалізується на виготовленні запасних частин до автомобілів. На підставі прогнозу на наступний рік встановлені такі показники плану продаж у заданій номенклатурі продукції, таблиця 1. 1

Таблиця 1.1 — Номенклатура та річна програма випуску продукції

Шифр виробу

Найменування виробу

Річний обсяг виробництва, тис. шт.

007

Шестерня конічна

75

005

Черв’як

95

001

Шестерня циліндрична

45

На основі вихідної інформації (див. табл. А.3) необхідно зробити розрахунки:

— виробничої програми цеху у натуральному виразі;

— потреби цеху у технологічному обладнанні;

— потреби цеху в основних та допоміжних матеріалах;

— трудомісткості виробничої програми механічного цеху;

— балансу робочого часу і кількості основних робітників механічного цеху;

— чисельності допоміжних робітників, керівників, спеціалістів та службовців цеху;

— фонду заробітної плати промислово-виробничого персоналу механічного цеху;

— кошторису витрат на утримання і експлуатацію обладнання цеху та загальновиробничих витрат механічного цеху;

— зведених витрат на виробництво продукції;

— калькуляцій собівартості окремих виробів;

— основних техніко-економічних показників діяльності механічного цеху.

2. Розроблення виробничої програми цеху у натуральному виразі

Розроблення виробничої програми випуску продукції проводиться у квартальному розрізі із припущенням, що цех виготовляє продукцію рівномірно протягом року відповідно до плану продаж, тобто розподіл річної програми виробів за кварталами відбувається пропорційно кількості робочих днів у відповідному кварталі:

, (2. 1)

де — програма випуску продукції за рік;

, — кількість робочих днів у році та кварталі (розраховується безпосередньо за календарем планового року).

За календарем планового року: 250 робочих днів (61, 59, 65, 65)

Розроблення виробничої програми механічного цеху у натуральному вигляді здійснюється згідно з таблицею 2. 1

Таблиця 2.1 - План виробництва продукції по механічному цеху на наступний рік

Найменування виробу

Код деталі

Річна програма випуску тис. шт, всього

В тому числі за кварталами

перший

другий

третій

четвертий

Шестерня конічна

007

75

18 300

17 700

19 500

19 500

Черв’як

005

95

23 180

22 420

24 700

24 700

Шестерня циліндрична

001

45

10 980

10 620

11 700

11 700

ВСЬОГО

215

52 460

50 740

55 900

55 900

3. Розрахунки потреб у матеріальних ресурсах

3.1 Обґрунтування потреби механічного цеху у технологічному обладнанні

Кількість технологічного обладнання визначається згідно з таблицею 3.1 за формулою 3. 1:

, (3. 1)

де — трудомісткість річного обсягу робіт, які виконуються на даному обладнанні, н-год., визначається множенням норми штучного часу на дану операцію на річну програму випуску відповідних деталей (дивитись у табл. А. 1, А. 2, А.3). Одержаний результат потрібно виразити у нормо-годинах, тобто його необхідно поділити на 60;

— дійсний фонд робочого часу одиниці обладнання у плановому році, год., визначається як режимний фонд за відрахуванням регламентованих втрат робочого часу. Режимний фонд часу обладнання визначається множенням кількості робочих днів у плановому році на кількість робочих змін та нормативну тривалість однієї зміни. Кількість робочих днів розраховується згідно з календарем планового року році. Режим роботи береться двозмінний, тривалість однієї зміни — 8 годин. Регламентовані втрати робочого часу беруться на рівні 7 -10% від режимного фонду часу;

— плановий коефіцієнт виконання норм часу, береться у розрахунках на рівні даних поточного року і становить 1,1 — 1,15.

Прийнята кількість технологічного обладнання визначається округленням до цілого числа у більший бік.

Коефіцієнт завантаження обладнання визначається діленням розрахункової кількості обладнання на прийняту.

Найменування обладнання по кожній операції технологічного процесу виготовлення деталі умовно береться як № 1, № 2 тощо.

Як транспортне обладнання використовуються електрокари, кількість яких визначається з нормативу один електрокар на 30 одиниць технологічного обладнання.

Необхідна кількість електрокарів 103/30=4 шт.

Таблиця 0.1 — Необхідна кількість технологічного обладнання цеху у плановому році

Код деталі

Найменування

операції

Найменування

обладнання

Трудомісткість річної програми робіт, н-год

Дійсний фонд часу, год

Розрахункова кількість обладнання, шт

Прийнята кількість обладнання, шт

Коефіцієнт завантаження

007

Токарна

1

19 687,5

3720

21,14

22

0,96

007

Фрезерувальна

4

19 110

3720

14,09

15

0,94

007

Шліфувальна

5

9187,5

3720

28,19

29

0,97

007

Протяжна

3

5040

3720

6,99

7

1,00

005

Токарна перша

1

10 935,00

3720

3,23

4

0,81

005

Токарна друга

1

12 825,00

3720

3,79

8

0,47

005

Фрезерувальна

4

23 750,00

3720

7,02

8

0,88

005

Свердлувальна

6

22 958,33

3720

6,79

7

0,97

001

Токарна

1

9658,33

3720

2,86

3

0,95

001

Револьверна

2

318 251,67

94,11

103

001

Протяжна

3

001

Фрезерувальна

4

001

Шліфувальна

5

всього

3. 2 Розрахунок потреби в основних матеріалах та їх вартості

Потреба в основних матеріалах та їх вартість визначається згідно з таблицею 3.2. Норма витрат матеріалу на один виріб дорівнює масі заготовки (див. табл. А. 3). Потреба в матеріалах даного виду визначаєтьсяяк добуток норми витрат матеріалу на річну програму випуску деталей даного найменування.

Вартість необхідного матеріалу на річну програму випуску кожної деталі визначається за формулою:

, (3. 2)

де М — річна потреба у матеріалі даного найменування, необхідного для річного випуску деталі, т;

-оптова ціназа одну тонну матеріалу даного найменування. У розрахунках може братися на рівні біржових цін.

Норма відходів матеріалу визначається за формулою:

НВМ =МЗ — МД, (3. 3)

де НВМ — норма відходів матеріалу, кг/шт;

МЗ — маса заготовки, кг;

МД — маса деталі, кг.

Кількість відходів матеріалу визначається множенням норми відходів на одну деталь на річну програму випуску цих деталей. Ціна відходів у курсовій роботі може визначатися на рівні 10% від оптової ціни матеріалу. Вартість відходів матеріалу визначається як добуток маси відходів на їх ціну.

Таблиця 3.2 — Розрахунок потреби в основних матеріалах

номер

виріб

матеріал

Програма

випуску,

тис. шт

Норма

витрат,

кг/шт

Потреба,

т

Ціна матеріалу, грн. /т

Вартість

матеріалу,

тис. грн

Норма

відходів,

кг/шт

Відходи,

т

Ціна

Відходів,

грн. /т

Вартість

відходів,

тис. грн

Вартість мат. за

відрахуван. Відх

тис. грн

007

Шестерня конічна

Сталь легована

75

9,0

675

4050

6423,3

2,1

24,7

405

10,0035

6413,2965

005

Черв’як

Сталь легована

95

10,8

1026

30 800

4989,6

4,3

32,4

3080

99,792

4889,808

001

Шестерня циліндрична

Чавун

45

7,6

342

4240

745,18

1,7

71,25

424

30,210

714,97

Разом

215

2043

39 090

12 158,08

128,35

3909

140,0055

12 018,07

3. 3Розрахунок потреби в допоміжних матеріалах та їх вартості

Потреба в допоміжних матеріалах визначається окремо на технологічні цілі та на ремонт і утримання обладнання згідно з встановленими нормами витрат допоміжних матеріалів на одиницю виміру (див. табл. Б. 1). Розрахунки виконують згідно з таблицею 3.3.

При розрахунку потреби у допоміжних матеріалах на технологічні цілі кількість розрахункових одиниць визначаються діленням сумарної кількості деталей, що будуть вироблені у плановому році на 100.

Витрати допоміжних матеріалів кожного виду визначаються множенням норми витрат на одну розрахункову одиницю на кількість розрахункових одиниць.

Вартість допоміжних матеріалів на технологічні цілі визначається як добуток витрат допоміжних матеріалів у натуральному виразі (т) на оптову ціну однієї тонни цих матеріалів (табл. Б.1)

При визначенні потреби у допоміжних матеріалах на ремонт і утримання обладнання, таких як мастила, солідол, емульсія кількість розрахункових одиниць дорівнює кількості станко-змін. Кількість станко-змін визначається множенням встановленої кількості технологічного обладнання (табл. 3. 1) на кількість робочих днів у плановому році та на кількість робочих змін.

Для інших допоміжних матеріалів (гас, кінці) кількість розрахункових одиниць дорівнює кількості технологічного обладнання.

Таблиця 3.3 — Розрахунок потреби в допоміжних матеріалах та їх вартості

Матеріал

Одиниця

виміру

Норма витрат на одиницю виміру

Кількість

розрахункових

одиниць

Витрати

допоміжних

матеріалів, т

Ціна,

грн. /т

Вартість,

грн

1

2

3

4

5

6

7

Група, А — на технологічні цілі

Сода кальцинована

кг / 100 шт

1,8

3060

5,508

350

1 927 800

Кислота соляна

кг / 100 шт

2

3060

6,120

500

3 060 000

Папір наждачний

м2 / 100 шт

0,2

3060

0,612

9,25

5661

Папір пакувальний

м2 / 100 шт

2

3060

6,120

0,78

4773,6

Разом по групі А

3060

18,36

860,03

4 998 235

Група Б — на ремонт і утримання обладнання

Масло машинне

г / ст. зм

300

51 500

15 450

2550

39 397 500

Солідол

г / ст. зм

5

51 500

257,5

2376

611 820

Емульсол

г / ст. зм

200

51 500

10 300

2980

30 694 000

Гас

кг / ст

13,5

103

1,3905

2063

2868,602

Кінці бавовняні

кг / ст

25

103

2,575

2400

6180

Разом по групі Б

51 603

26 011,47

12 369

70 712 369

РАЗОМ

54 663

26 029,83

13 229,03

75 710 604

4. Розроблення показників з праці і заробітної плати

4. 1 Визначення трудомісткості виробничої програми цеху

Трудомісткість виробничої програми цеху у нормо-годинах визначається згідно з Таблиця 4.1 за формулою:

, (4. 1)

де — норма штучного часу на j-ту операцію по i-й деталі, нормо-хвилин;

— річна програма випуску по і-ї деталі, шт.

Таблиця 4. 1- Трудомісткість виробничої програми цеху на наступний рік за видами робіт

Код

деталі

Найменування

деталі

Найменування

операції

Розряд

роботи

Норма

часу, хв

Виробнича

програма, шт

Трудомісткість річної програми даного виду робіт, тис. н -год

009

Вінець

Токарна

4

33,0

130 000

71,5

009

Вінець

Свердлувальна

5

22,0

130 000

47,67

009

Вінець

Фрезерувальна

6

44,0

130 000

95,33

008

Втулка

Револьверна

4

17,5

81 000

23,63

008

Втулка

Свердлувальна

5

8,1

81 000

10,94

008

Втулка

Шліфувальна

6

9,5

81 000

12,83

006

Кришка

Токарна

4

15,0

95 000

23,75

006

Кришка

Револьверна

5

14,5

95 000

22,96

006

Кришка

Свердлувальна

6

6,1

95 000

9,66

РАЗОМ

306 000

318,25

4.2 Розрахунок балансу робочого часу

Розрахунок балансу робочого часу одного робітника здійснюється згідно з таблицею 4.2.

Кількість робочих днів розраховується згідно з календарем планового року. Неявки на роботу беруться на рівні попереднього року. У курсовій роботі їх можна прийняти:

— основні і додаткові відпустки — 23 дн. ;

— через хворобу — 4 дн. ;

— через навчання — 1 дн. ;

— виконання державних та громадських обов’язків — 2 дн. :

— з дозволу адміністрації - 1 дн.

Кількість явочних днів визначається як різниця між робочими днями та неявками на роботу. Тривалість однієї зміни береться на рівні 7,5 годин. Дійсний фонд часу одного робітника визначається як добуток кількості явочних днів на тривалість однієї зміни (з урахуванням внутрішньозміннихвтрат робочого часу).

Таблиця 4.2 — Баланс робочого часу одного робітника

Номер

Найменування показника

Величина

1

Кількість робочих днів, дні

250

2

Неявки на роботу (всього), дні

31

в тому числі:

основні і додаткові відпустки

23

через хворобу

4

через навчання

1

виконання громадських і державних обов’язків

2

з дозволу адміністрації

1

3

Кількість явочних днів, дні (п. 1 — п. 2)

219

4

Середня тривалість робочої зміни, год

7,5

5

Дійсний фонд робочого часу (п. 3 х п. 4)

1642,5

4.3 Розрахунок чисельності основних робітників

Розрахункова чисельність основних робітників тієї чи іншої спеціальності визначається за формулою:

, (4. 2)

де — трудомісткість виробничої програми робіт даного виду та розряду, н-год. (Таблиця 4. 1);

— дійсний фонд робочого часу одного робітника, год. (табл. 4.2);

— коефіцієнт виконання норм часу, береться таким, що дорівнює 1,1 — 1,15.

Прийнята чисельність основних робітників визначається округленням розрахункової чисельності до цілого значення у більший бік. Розрахунки виконуються згідно з таблицею 4. 3

Обчислюємо розрахункову чисельність основних робітників тієї чи іншої спеціальності:

Таблиця 4. 3- Розрахунок чисельності основних робітників

Найменування спеціальності

Трудомісткість річної програми робіт, н-год

Чисельність основних

робітників, чол

Коефіцієнт заванта-ження робітника

Токар 4-го розряду

95 250

63,78

64

0,99

Свердлувальник 5-го розряду

58 610

39,25

40

0,98

Свердлувальник 6 -го розряду

9660

6,47

7

0,92

Фрезерувальник 6-го розряду

95 330

63,84

64

0,99

Револьверник, 4-го розряду

23 630

15,82

16

0,99

Револьверник, 5-го розряду

22 960

15,38

16

0,96

Шліфувальник 6-го розряду

12 830

8,59

9

0,95

ВСЬОГО

318 270

213,13

216

4. 4Розрахунок чисельності допоміжних робітників

Чисельність допоміжних робітників розраховується згідно з таблицею 4.4. Найменування посади або професії, розряд робітника або оклад, норми та нормативи чисельності наведені у табл. Б. 3, Б.4. Кількість розрахункових одиниць визначається окремо з кожної професії або спеціальності.

Чисельність наладчиків, заточників, контролерів визначається у відсотках від чисельності основних робітників (відповідно 3%, 5%, та 8%).

Чисельність слюсарів з ремонту обладнання, слюсарів з обслуговування обладнання, чергових слюсарів-електриків визначається за нормами обслуговування та кількістю розрахункових одиниць. Кількість розрахункових одиниць для цих категорій робітників визначається кількістю одиниць ремонтної складності технологічного обладнання, формула 4. 3:

, (4. 3)

де — сумарна кількість ремонтних одиниць обладнання (табл. А. 4);

— кількість робочих змін, береться дві зміни;

— норма обслуговування за зміну (табл. Б. 4).

Чисельність комірників визначається за нормативом: один комірник цеху на зміну. Чисельність водіїв електрокарів визначається за нормативом: один робітник на один електрокар на зміну.

Таблиця 4.4 — Розрахунок чисельності допоміжних робітників

Найменування професії або спеціальності

Розряд робітника

Норма або норматив чисельності робітників

Кількість розрахункових одиниць

Прийнята чисельність допоміжних

робітників, чол.

Наладчик

5

3% відчисельностіосновнихробітників

6,48

7

Заточник

4−5

5% відчисельностіосновнихробітників

10,8

11

Слюсар з ремонту обл.

3−4

За нормами обслуговування

0,412

1

Слюсарз обслуг, обл.

3−5

За нормами обслуговування

0,2575

1

Черговийслюсар-електрик

3−5

За нормами обслуговування

0,206

1

Контролер

3−6

8% відчисельностіосновнихробітників

17,28

18

Комірник

410грн.

Один в зміну

2

2

Електрокарник

430грн.

Один в змінуна один електрокар

4

4

Всього

41,44

45

4. 5Розрахунок чисельності керівників, спеціалістів та службовців цеху

Чисельність цих категорій робітників визначається згідно із штатним розписом, табл. 4.5.

Штатний розпис розробляється згідно з нормативами чисельності у відсотках до чисельності основних та допоміжних робітників, а також у відповідності до посадових окладів (табл. Б.5, Б.6).

Таблиця 4.5 — Штатний розпис керівників, спеціалістів та службовців цеху

Номер

Найменування посади

Чисельність осіб

Середній оклад, грн

1

2

3

4

1

Керівники:

Начальник цеху

1

1200

Заступник начальника цеху

1

1000

Старший майстер

2

860

Майстер

2

800

Разом керівники

6

3860

2

Спеціалісти:

-

Начальник технологічного бюро

1

820

Інженер — технолог 1 категорії

2

760

Інженер — технолог 2 категорії

2

720

Механік цеху

6

780

Інженер з нормування праці 1 категорії

4

720

Економіст

4

700

Змінний диспетчер

2

540

Разом спеціалісти

21

5040

3

Службовці:

Табельник

2

440

Нарядник

2

440

Обліковець

2

440

Разом службовці

6

1320

4. 6Розрахунки фонду заробітної плати промислово-виробничого персоналу цеху

4.6. 1Розрахунок фонду заробітної плати основних робітників

Для основних робітників механічного цеху застосовується відрядно-преміальна система оплати праці, яка складається з розрахунків прямої відрядної заробітної плати, премій та додаткової оплати праці.

Річний фонд прямої заробітної плати основних робітників розраховується за формулою:

, (4. 4)

де — норма часу нaj-операцію по і-й деталі, н-год. ;

NPi — річна програма випуску і-ї деталі;

— годинна тарифна ставка відповідного розряду за j-yоперацію, береться згідно таблиці Б. 2

Розрахунки фонду прямої заробітної плати виконуються згідно таблиці 4.6.

Річний фонд заробітної плати основних робітників розраховується згідно з таблицею 4.7.

Доплати і надбавки за відпрацьований час (доплати за роботу у нічний час, доплати бригадирам, оплата пільгових годин та інші) визначаються у розмірі 15- 20% від фонду прямої заробітної плати.

Доплати і надбавки за невідпрацьований час (оплата тарифних і додаткових відпусток, відпусток на навчання, доплати за виконання громадських та державних обов’язків) визначаються у розмірі 8−10% від фонду прямої заробітної плати.

Далі визначається відсоток доплат і надбавок до фонду основної заробітної плати основних робітників.

механічний цех обладнання собівартість

Таблиця 4.6 — Розрахунок фонду прямої заробітної плати основних робітників

Код деталі

Найменування

Розряд роботи

Норма часу на операцію, н-год

Річний обсяг виробництва

шт

Годинна

тарифна ставка, грн

Річний фонд прямої заробітної

плати, грн

Деталі

Операції

009

Вінець

Токарна

4

33,0

130 000

3,33

14 285 700

Свердлувальна

5

22,0

4,11

11 754 600

Фрезерувальна

6

44,0

4,84

27 684 800

Разом по деталі

53 725 100

008

Втулка

Револьверна

4

17,5

81 000

3,33

2 696 571

Свердлувальна

5

8,1

4,11

3 416 580

Шліфувальна

6

9,5

4,44

4 745 250

Разом по деталі

10 833 426

006

Кришка

Токарна

4

15,0

95 000

3,33

2 804 780

Револьверна

5

14,5

3,77

14 285 700

Свердлувальна

6

6,1

4,84

11 754 600

Разом по деталі

12 743 205

ВСЬОГО

306 000

77 301 731

Таблиця 4. 7- Річний фонд заробітної плати основних робітників цеху

Номер

з/п

Найменування елементів фонду заробітної плати

Сума, грн

1

2

3

1

Фонд прямої заробітної плати

77 301 731

2

Премія (30%)

23 190 519

3

Фонд основної заробітної плати

100 492 250

4

Доплати за відпрацьований час (15 — 20%)

11 595 260

5

Доплати за невідпрацьований час (8 — 10%)

6 184 138

6

Разом доплати і надбавки

17 779 398

7

Фонд заробітної плати

118 271 648,1

8

Відсоток доплат до фонду основної заробітної плати

17,69

4. 6.2 Розрахунок річного фонду заробітної плати допоміжних робітників

Розрахунок річного фонду заробітної плати допоміжних робітників виконується згідно з таблицею 4.8. Форма оплати праці - погодинно-преміальна.

Тарифний фонд заробітної плати визначається як добуток годинної тарифної ставки відповідного розряду робітника третьої сітки (табл. Б. 2) на кількість робітників та на дійсний фонд робочого часу одного робітника. Для робітників, які працюютьна окладі тарифний фонд визначається як добуток їх чисельності на 12 місяців та на місячний оклад. Премія для всіх допоміжних робочих встановлюється на рівні 30% від тарифного фонду заробітної плати.

Доплати визначаються у відсотках до прямої заробітної плати допоміжних робітників. Відсоток доплат визначається на рівні нормативів, що наведені у п. 4.6.1. Річний фонд заробітної плати допоміжних робітників визначається яксума тарифного фонду, премій та доплат.

Таблиця 4.8 — Річний фонд заробітної плати допоміжних робітників цеху

Номер з/п

Найменування професії

Розряд робочого

Чисельність робочих

Годинна тарифна ставка або оклад, грн

Дійсний фонд робо-чого часу робітника, год

Тарифний фонд заробітної плати, грн

Премія

(30%), грн

Доплати разом, грн

Річний фонд заробітної плати, грн

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

Наладчик

5

7

3,43

1642,5

39 436,43

11 830,93

9070,38

60 337,73

2

Заточник

4−5

11

3,03

54 744,53

16 423,36

12 591,24

83 759,12

3

Слюсар з ремонту обл.

3−4

1

2,72

4467,6

1340,28

1027,55

6835,43

4

Слюсарз обслуг, обл.

3−5

1

3,03

4976,78

1493,03

1144,66

7614,47

5

Черговийслюсар-електрик

3−5

1

3,43

5633,78

1690,13

1295,77

8619,68

6

Контролер

3−6

18

3,03

89 581,95

26 874,59

20 603,85

137 060,38

7

Комірник

410грн

2

410

Х

9840

2952

2263,2

15 055,2

8

Електрокарник

430грн

4

430

Х

20 640

6192

4747,2

31 579,2

всього

Х

Х

45

Х

9855

229 321,1

68 796,32

52 743,84

350 861,21

4.6.3 Розрахунок річного фонду заробітної плати керівників, спеціалістів та службовців

Фонд заробітної плати цих категорій працівників розраховується згідно із штатним розписом (див. табл. 4. 5) та відповідно до таблиці 4.9.

Таблиця 4. 9- Розрахунок річного фонду заробітної плати керівників, спеціалістів та службовців

Номер

Найменування посади

Чисельність осіб

Посадовий оклад на місяць, грн

Річний фонд заробітної плати, грн

1

2

3

4

5

1

Керівники:

Начальник цеху

1

1200

20 160

Заступник начальника цеху

1

1000

16 800

Старший майстер

2

860

28 896

Майстер

2

800

26 880

Разом керівники

6

3860

92 736

2

Спеціалісти:

-

Начальник технологічного бюро

1

820

13 776

Інженер — технолог 1 категорії

2

760

25 536

Інженер — технолог 2 категорії

2

720

24 192

Механік цеху

6

780

78 624

Інженер з нормування праці 1 категорії

4

720

48 384

Економіст

4

700

47 040

Змінний диспетчер

2

540

18 144

Разом спеціалісти

21

5040

255 696

3

Службовці:

Табельник

2

440

14 784

Нарядник

2

440

14 784

Обліковець

2

440

14 784

Разом службовці

6

1320

44 352

5 Розрахунок собівартості продукції

5. 1 Розрахунок кошторису витрат на утримання і експлуатацію обладнаним

Для розрахунку кошторису цих витрат використовуються дані попередніх розрахунків та ряд допоміжних. Результати розрахунків заносяться до таблиці 5. 1

Таблиця 5. 1- Кошторис витрат на утримання і експлуатацію обладнання

Номер статті витрат

Найменування статті витрат

Матеріали допоміжні, тис. грн

Паливо та енергія, тис. грн

Заробітна плата, тис. грн

Відрахування на соц. заходи, тис. грн

Аамортизація, тис. грн

Послуги ін-ших цехів, тис. грн

Інші, тис. грн

Разом. тис. грн

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Амортизація обладнання

-

-

-

-

25,131

-

-

25,131

2

Поточний ремонт і експлуатація обладнання

70 712,369

1233,91

350,86

131,57

-

1,648

-

85 456,04

3

Внутрішньозаводські

перевезення вантажів

-

-

31,58

10,94

4,252

-

-

46,772

4

Вартість малоцінного і

швидкозношуваного

інструмента

-

-

83,76

29,01

-

21,984

-

134,75

5

Інші витрати

353,56

61,7

2,33

0,858

0,147

0,118

-

418,713

Разом

71 065,929

1295,61

468,53

172,378

23,75

-

86 081,41

Стаття 1. Амортизація обладнання. Розрахунок амортизаційних відрахувань здійснюється відповідно до чинного законодавства окремо по кожній групі основних фондів поквартально, виходячи із їх балансової вартості на початок наступного кварталу та встановлених норм амортизації по формулі:

, (5. 1)

, (5. 2)

де — амортизаційні відрахування в і-му кварталі;

— амортизаційні відрахування в попередньому кварталі;

— балансова вартість відповідної групи основних фондів на початок і-го кварталу;

— балансова вартість відповідної групи основних фондів на початок попереднього кварталу;

— квартальна норма амортизації відповідної групи основних фондів (%);

— амортизаційні відрахування в розрахунковому році.

Все технологічне обладнання цеху належить до ІІІ групи основних фондів, таким чином квартальна норма амортизації складатиме 6%. Первісна вартість обладнання визначається за формулою:

, (5. 3)

де — кількість обладнання цеху і-го виду, визначається згідно з рекомендаціями п. 3.1 і розрахунками таблиці 3.1;

— оптова ціна придбання обладнання і-го виду приведена у таблиці А.4;

— коефіцієнт додаткових капітальних втрат, пов’язаних з монтажем та наладкою обладнання, приймається на рівні 1,2- 1,3.

Розрахунок первісної вартості основних фондів здійснюється згідно з табл. 5.2.

Таблиця 5.2 — Первісна вартість основних фондів цеху (обладнання)

Найменування

обладнання

Кількість обладнання

Оптова ціна

одиниці обладнання, грн

Додаткові капітальні витрати, грн

Первісна вартість обладнання, грн

Технологічне обладнання

1

30

3990

1,2

143 640

4

29

4250

147 900

6

22

650

17 160

2

14

5200

87 360

5

8

6100

58 560

Всього

103

20 190

454 620

Транспортне обладнання

Електрокар

4

10 000

1,2

48 000

Всього

4

10 000

48 000

РАЗОМ

107

30 190

502 620

Стаття 2. Поточний ремонт і експлуатація обладнання включає витрати на допоміжні матеріали, електроенергію, заробітну плату робітників, зайнятих ремонтом та обслуговуванням обладнання, з відповідними відрахуваннями на соціальні заходи.

Вартість допоміжних матеріалів групи Б переноситься з Таблиця 0.3.

Витрати силової електроенергії розраховуються за формулою:

, (5. 4)

де — сумарна встановлена потужність двигунів, кВт. Визначається згідно з даними табл. А. 4;

— дійсний фонд часу роботи обладнання, годин. Приймається згідно з даними таблиці 3. 1;

— тариф 1 кВт-год. електроенергії. Визначається за цінами біржового ринку. У розрахунках приймаємо на рівні 0,42 грн. за 1 кВт-год. ;

— коефіцієнт, що враховує втрати енергії, береться таким, що дорівнює 1,3.

Витрати на заробітну плату робітників, зайнятих ремонтом та обслуговуванням обладнання, визначаються за даними табл.4.8 (річний фонд заробітної плати допоміжних робітників).

Відрахування на соціальні заходи розраховуються відповідно до нормативів відрахувань, встановлених чинним законодавством України. У розрахунках можна прийняти у розмірі 37,5% від фонду заробітної плати даної категорії працівників.

Послуги інших цехів розраховуються як послуги ремонтного цеху із розрахунку 16 грн. на одиницю ремонтної складності обладнання.

Стаття 3. Внутрішньозаводські перевезення вантажів. Ці витрати складаються з заробітної плати електрокарників, з відрахувань на соціальні заходи (дані табл. 4.8) та амортизації транспортних засобів.

Амортизація визначається за формулами 5.1 та 5.2. Електрокар належить до другої групи основних фондів тому квартальна норма амортизації складає 10%.

Стаття 4. Вартість малоцінного та швидкозношуваного інструменту (МШІ). Ці витрати складаються із заробітної плати заточників, з відрахуваннями на соціальні заходи та витрат на інструмент, як послуг інструментального цеху. Основна та додаткова заробітна плата заточників визначається за даними табл. 4.8. Витрати на інструмент розраховуються по нормах, приведених в табл. Б.7 за формулою 5. 5:

, (5. 5)

де — витрати на інструмент;

— виробнича програма і-го виробу, шт;

— витрати інструменту на 1000 шт. і-го виробу, грн.

Стаття 5. Інші витрати. Відповідний елемент розраховується у розмірі 0,5−1% від суми попередніх витрат.

Результати розрахунків статей кошторису витрат на утримання і експлуатацію обладнання заносяться до табл. 5.1.

Далі визначається відсоток витрат на утримання і експлуатацію обладнання до прямої заробітної плати основних робітників за формулою 5. 6:

, (5. 6)

де — пряма заробітна плата основних робітників цеху (див. табл.4. 6)

— витрати на утримання і експлуатацію обладнання (згідно з кошторисом).

=86 081 410/77301731*100%=111,36%

5.2 Розрахунок кошторису загальновиробничих витрат

Розрахунок кошторису загальновиробничих витрат проводиться згідно з таблицею 5.3.

Стаття 1. Утримання апарату управління. До цієї статті належить заробітна плата керівників, спеціалістів (табл.4. 9) та відповідні відрахування на соціальні заходи.

Стаття 2. Утримання іншого персоналу. До цієї статті належить заробітна плата контролерів, комірників (табл.4.8) та службовців (табл. 4.9) з відповід-ними відрахуваннями на соціальні заходи.

Стаття 3. Утримання будівель та споруд. Розраховуються елементи витрат: амортизація будівель, вартість енергії, витраченої на освітлення та опалення.

Амортизація будівель визначається виходячи з вартості будівель. Вартість будівель визначається по площі цеху та нормативом вартості. Загальна площа цеху складається з площі, яку займає обладнання, допоміжної площі під проїзди та проходи і площі побутових приміщень.

Площа, яку займає обладнання () розраховується виходячи з кількості встановленого обладнання та норми площі під один верстат — 10 м². 1030 м²

Допоміжна виробнича площа () складатиме 40% від виробничої площі, яку займає обладнання: 412 м²

Загальна виробнича площа () складатиме: 1442 м²

, (5. 7)

Площа побутових приміщень (SПОБУТ) складатиме 10% від виробничої площі, яку займає обладнання: 144,2 м²

Загальна площа цеху (SЦЕХ) складає: 1586,2 м²

SЦЕХ = SВИР + SПОБУТ, (5. 8)

Вартість виробничої площі (ВВИР) розраховуємо виходячи з середньої вартості 1 м² цієї площі (приймається у розмірі 500 грн/м2) 721 000грн

Вартість площі побутових приміщень (ВПОБУТ) розраховуємо виходячи з середньої вартості 1 м² цієї площі (приймається у розмірі 600 грн. /м2):86 520грн

Вартість будівлі цеху (ВЦЕХ) складатиме: 807 520грн

ВЦЕХ = ВВИР+ ВПОБУТ, (5. 9)

Амортизація будівель визначається за формулами 5.1 та 5.2. Будівлі цеху належать до першої групи основних фондів, для яких квартальна норма амортизації складає 2%.

Вартість енергії, витраченої на освітлення та опалення приймається у розмірі 50 грн на 1 м² загальної площі цеху.

Стаття 4. Поточний ремонт будівель та споруд. Витрати стосуються елементу «Послуги інших цехів» і визначаються у розмірі 3% від вартості будівель та споруд.

Стаття 5. Вартість малоцінного та швидкозношуваного інвентарю (МШІ) приймається у розмірі 1% від фонду прямої заробітної плати основних робітників (див. табл. 4.6).

Стаття 6. Раціоналізація та винахідництво. Витрати на раціоналізацію та винахідництво приймаються у розмірі 15 грн. на одного робітника на рік.

Стаття 7. Охорона праці. Витрати на охорону праці визначаються із розрахунку 65 грн. на одного робітника цеху.

Стаття 8. Інші витрати. Інші витрати приймаються у розмірі 0,5−1% від суми попередніх витрат.

Результати розрахунків заносяться у табл. 5.3. Далі розраховується відсоток загальновиробничих витрат до фонду прямої заробітної плати основних робітників за формулою:

, (5. 10)

Де — пряма заробітна плата основних робітників (див. табл. 4. 6)

— загальновиробничі витрати («разом» по табл. 5. 3).

=1 302 835/78856476*100%=1,65%

Таблиця 5.3 — Кошторис загально виробничих витрат

Номер

статті

витрат

Найменування статті витрат

Паливо та енергія, тис. грн

Заробітна плата, тис. грн

Відрахування на соціальні заходи. тис. грн

Амортизація тис. грн

Послуги інших цехів, тис. грн

Інші, тис. грн

РАЗОМ, тис. грн

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

Утримання апарату управління цеху

-

348,43

139,37

-

-

-

487,8

2

Утримання іншого персоналу

-

226,14

103,38

-

-

-

329,52

3

Утримання будівель та споруд

79,31

-

-

16,15

-

-

95,46

4

Поточний ремонт будівель та споруд

-

-

-

-

2,86

-

1,905

5

Вартість МШІ

-

773,02

-

-

-

-

773,02

6

Раціоналізація та винахідництво

-

-

-

-

-

4,41

4,41

7

Охорона праці

-

-

-

-

-

19,11

19,11

8

Інші витрати

0,397

6,738

0,121

0,081

0,011

0,086

7,434

РАЗОМ

79,707

1354,328

242,871

16,231

2,871

23,606

1719,614

5.3 Зведений розрахунок витрат на виробництво

Зведені витрати на виробництво продукції цеху визначаються по статтям та елементам витрат у відповідності до табл. 5.4.

Стаття 1. «Основні матеріали» визначається згідно таблиці 3.2.

Стаття 2. «Допоміжні матеріали на технологічні цілі» визначається згідно Таблиця 3.3 («разом» по групі А).

Стаття 3. «Основна заробітна плата основних робітників» включає пряму заробітну плату основних робітників разом з премією (див. табл.4.6).

Стаття 4. «Додаткова заробітна плата» визначається у відсотку до основної заробітної плати виробничих робітників (розмір відсотка наведено у п. 4.6. 1).

Стаття 5. «Відрахування на соціальні заходи» визначається у відсотку від суми основної та додаткової заробітної плати основних робітників (відсоток визначається діючим законодавством — 37,5%).

Стаття 6. «Вартість спеціального інструменту та оснастки» визначається як 12% від прямої заробітної плати основних робітників.

Стаття 7. «Витрати на утримання і експлуатацію обладнання» визначається згідно табл. 5.1.

Стаття 8. «Загальновиробничі витрати» визначається згідно таблиці 5.3.

Кожна стаття витрат складається з окремих елементів витрат. Сума витрат за статтями повинна дорівнювати сумі витрат за елементами.

Таблиця 5.4 — Зведений розрахунок витрат на виробництво по цеху

№ статтівитрат

Найменування статті витрат

Найменування елементів витрат

Матеріали основні тис. грн

Матеріали допо-міжні, тис. грн

Паливо та енер-гія., тис. грн

Заробітна плата, тис. грн

Відрахування на соціальні заходи, тис. грн

Амортизація, тис. грн

Послуги інших цехів, тис. грн

Інші, тис. грн

РАЗОМ, тис. грн

1

Основні матеріали

12 018,07

-

-

-

-

-

-

-

12 018,07

2

Допоміжні матеріали на технологічні цілі

-

4998,235

-

-

-

-

-

-

4998,235

3

Основна заробітна плата основних робітників

-

-

-

118 271,65

-

-

-

-

118 271,65

4

Додаткова заробітна плата

-

-

-

20 922,255

-

-

-

-

2092,255

5

Відрахування на соціальні заходи

-

-

-

-

44 351,87

-

-

-

44 351,87

6

Вартість спеціального інструменту та оснастки

-

-

-

-

-

-

9276,21

-

9276,21

7

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання

-

-

86 081,41

-

-

-

-

-

86 081,41

8

Загально виробничі витрати

-

-

-

-

-

-

-

1719,61

1719,614

РАЗОМ

12 018,07

4998,235

86 081,41

139 193,9

44 351,87

9276,21

1719,61

278 809,31

6. Розробка калькуляції собівартості окремих виробів

Калькуляція собівартості окремих виробів розробляється по статтям калькуляції, перелік яких наведено в табл. 5.3.

Витрати основних матеріалів (стаття 1) на одиницю виробу визначаються як частка від ділення загальної суми витрат на основні матеріали за вирахуванням вартості відходів (табл. 3. 2, гр. 13) на річну програму виробництва цих виробів (табл.1.1).

Витрати допоміжних матеріалів на технологічні цілі (стаття 2) на одиницю виробу визначаються у відсотку до вартості основних матеріалів на цей виріб. Величина відсотка визначається співвідношенням всієї суми допоміжних матеріалів на технологічні цілі (див. табл. 3. 3, «разом» по гру-пі А) до сумарної вартості основних матеріалів (див. табл.3. 2, графа 13).

Основна заробітна плата виробничих робітників на одиницю виробу (стаття 3) визначається як сума прямої заробітної плати на цей виріб та премії, згідно з відрядно-преміальною системою оплати праці.

Пряма заробітна плата основних робітників на одиницю виробу, визначається по формулі:

, (6. 1)

де — норма часу на j-ту операцію, н-хв. (табл. А. 3);

— годинна тарифна ставка по розряду, який відповідає j-й операції, грн. / год. (табл. Б. 2, рядок 2);

m — кількість операцій, що складають технологічний процес виготовлення виробу.

Премія визначається як 30% від прямої заробітної плати на одиницю виробу.

Додаткова заробітна плата на одиницю виробу (стаття 4) визначається у відсотку від основної заробітної плати (див. п. 4.6. 1).

Відрахування на соціальні заходи (стаття 5) визначаються у відсотку до суми основної та додаткової заробітної плати згідно з діючими нормативами (37,5%).

Вартість спеціального інструменту та оснастки (стаття 6) визначається як 12% від прямої заробітної плати на одиницю виробу.

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання (стаття 7) на одиницю виробу визначаються у відсотку до прямої заробітної плати основних робітників на одиницю виробу. Величина відсотка визначається у п. 5.1.

Загальновиробничі витрати на одиницю виробу (стаття 8) визначаються у відсотку до прямої заробітної плати основних робітників на одиницю виробу. Величина відсотка визначається у п. 5.2.

Сукупність витрат по статтям 1 — 8 складає виробничу собівартість виробу. Результати розрахунків зводяться у табл. 6.1. Далі визначається виробнича собівартість товарного випуску продукції за формулою:

, (6. 2)

де — виробнича собівартість і-го виробу згідно з табл. 6. 1, грн. ;

— річна програма виробництва і-го виробу, шт. (Таблиця);

n — кількість виробів.

=

=60,21*130 000+71,1*81 000+43,95*95 000=9961650грн

Таблиця 6.1 — Калькуляція собівартості виробів

Номер статті

Стаття калькуляції

Сума, грн

Найменування виробу

Вінець

Втулка

Кришка

1

2

3

4

5

1

Основні матеріали

49,33

60,37

7,53

2

Допоміжні матеріали

0,78

1,02

6,99

3

Основна заробітна плата основних робітників

3,02

2,9

8,79

у тому числі пряма

2,32

2,23

6,76

4

Додаткова заробітна плата

0,53

0,51

1,55

5

Відрахування на соціальні заходи

1,33

1,28

3,88

6

Вартість спеціального інструменту

0,28

0,27

0,81

7

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання

2,58

2,48

7,53

8

Загально виробничі витрати

0,04

0,04

0,11

РАЗОМ виробнича собівартість

60,21

71,1

43,95

7. Розрахунки основних техніко-економічних показників діяльності цеху

Для розрахунку основних техніко-економічних показників діяльності цеху необхідно визначити об'єм товарної продукції у планово-розрахункових цінах.

Планово-розрахункова ціна визначається як сума виробничої собівартості виробу та планового прибутку на один виріб.

Плановий прибуток на одиницю виробу визначається згідно з прийнятим рівнем рентабельності виробів підприємства. У розрахунках можна прийняти рівень рентабельності виробів у розмірі 25% від їх виробничої собівартості.

Підсумковий розрахунок внутрішньозаводської планової ціни наводиться у табл. 7.1. Тоді об'єм товарної продукції цеху визначається за формулою 7. 1:

, (7. 1)

де — планово-розрахункова ціна і-го виробу (табл. 7.1)

=75,26*130 000+88,88*81 000+54,94*95 000=22202380грн

Коефіцієнт виконання норм часу визначається співвідношенням трудомісткості виробничої програми у розрахунку на одного виробничого робітника і дійсного фонду робочого часу одного робітника.

0,897 091

Таблиця 7.1 — Розрахунок внутрішньозаводської планової ціни

Порядковий

номер

Показник

Сума, грн

Найменування виробів

Вінець

Втулка

Кришка

1

Виробнича собівартість виробу

60,21

71,1

43,95

2

Плановий прибуток

15,05

17,78

10,99

3

Планово — розрахункова ціна

75,26

88,88

54,94

Основні техніко-економічні показники діяльності цеху наведені у таблиці 7.2.

Таблиця 7.2 — Техніко — економічні показники діяльності цеху у плановому році

Найменування показника

Значення

показника

Обґрунтування показника

1 Виробнича програма виробів, тис. шт

Табл.2. 1

Виріб А

130

Виріб Б

81

Виріб В

95

2 Трудомісткість виробничої програми, тис. н- год

318,25

Табл. 4. 1

3 Обсяг товарної продукції у планово — розрахункових цінах, тис. грн

22 202,380

П. 7 формула 7. 1

4 Виробнича собівартість товарної продукції цеху, тис. грн

9961,650

П. 6 формула 6. 2

5 Плановий прибуток від реалізації товарної продукції, тис. грн

12 240,73

Різниця між показниками 3 і 4

6 Балансова вартість основних виробничих фондів, тис. грн

502,62

Табл.5. 2

7 Річні амортизаційні відрахування, тис. грн

25,131

П5 стаття1

8 Чисельність промислово — виробничого персоналу, всього, чол.

294

В тому числі

8.1 Основних робітників

216

Табл.4. 3

8.2 Допоміжних робітників

45

Табл.4. 4

8.3 Керівників, спеціалістів, службовців

33

Табл.4. 5

9 Річний фонд заробітної плати промислово — виробничого персоналу, тис. грн

119 015 293

Сума даних табл. 4,7−4,8−4,9

10 Середньомісячна заробітна плата, грн.

10 291 209,04

В тому числі:

10.1 Основних робітників

10 251 341,88

10.2 Допоміжних робітників

25 967,16

10.3 Керівників, спеціалістів, службовців

13 900

11 Продуктивність праці виробничих робітників, грн.

102 788,8

(3) / (8,1)

12 Дійсний фонд робочого часу робітника, год. /рік

1642,5

Табл.4. 2

13 Коефіцієнт виконання норм часу, %

1,1

(2) / (8. 1) / (12)

14 Фондовіддача основних виробничих фондів

314,26

(3) / (6)

15 Рентабельність виробництва

0,25

(5) / (4)

Список використаної літератури

1. Економікапідприємства. / За ред. І.М. Бойчик, П.С. Харіва, М.І. Хопчан, Ю.В. Піча. — К.: Каравела; Львів; Новийсвіт-2000,2001. — 298с.

2. Економікапідприємства: 3бірникпрактичнихзадачіконкретнихситуацій: Навч. пос./ Заред.С. Ф. Покропивного. — К. :КНЕУ, 1998. — 328с.

3. Економікапідприємства: Підручник / Зазаг. ред. С. Ф. По кропивного — Вид. 2-ге, переробл. тадоп. — К. :КНЕУ, 2001. — 528с.

4. Экономикапредприятия: Учебноепособие /Подобщ. ред. д-раэкон. наук, проф.Л. Г. Мельника. — Сумы: ИТД"Университетскаякнига", 2002. — 623с.

5. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Економіка підприємства» / Укладачі: А. Ю. Жулавський, В. Ф. Грищенко. — Суми: Вид-во СумДУ, 2006. — 35 с.

Висновки

На основі вихідної інформації, поданої у висновках було зроблено розрахунки:

— виробничої програми цеху у натуральному виразі;

— потреби цеху у технологічному обладнанні;

— потреби цеху в основних та допоміжних матеріалах;

— трудомісткості виробничої програми механічного цеху;

— балансу робочого часу і кількості основних робітників механічного цеху;

— чисельності допоміжних робітників, керівників, спеціалістів та службовців цеху;

— фонду заробітної плати промислово-виробничого персоналу механічного цеху;

— кошторису витрат на утримання і експлуатацію обладнання цеху та загально-виробничих витрат механічного цеху;

— зведених витрат на виробництво продукції;

— калькуляцій собівартості окремих виробів;

— основних техніко-економічних показників діяльності механічного цеху.

Мета роботи досягнута і завдання виконані.

Додаток А

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Таблиця А1 — Номенклатура виробів

Варіант (за списком групи)

Код деталі

3

009

008

006

Таблиця А2 — річний план виробництва виробів (тис. шт)

Код

деталі

Найменування деталі

Варіант (остання цифра залікової книжки)

1

006

Кришка

95

008

Втулка

81

009

Вінець

130

Таблиця А. 3 — Характеристика технологічного процесу виготовлення виробів

Код деталі

Найменування деталі

Найменування операції

Розряд

Норма штучного часу, хв.

Матеріал

Маса заготовки, кг

Маса деталі, кг

1

2

3

4

5

6

7

8

006

Кришка

Токарна

4

15,0

Чавун

1,85

1,1

Револьверна

5

14,5

Свердлувальна

6

6,1

008

Втулка

Револьверна

4

17,5

Бронза

2,0

1,6

Свердлувальна

5

8,1

Шліфувальна

6

9,5

009

Вінець

Токарна

4

33,0

Сталь

вуглецева

вуглецева

12,2

10,3

Свердлувальна

5

22,0

вуглецева

Фрезерувальна

6

44,0

Таблиця А.4 — Характеристика технологічного обладнання цеху

Код деталі

Найменування операції

Найменування техноло-гічногооб-ладнання

Середня категорія складності ремонту, од.

Потужність двигуна оди-ниціобладнан

ня, кВт

Середня ціна за

одиницю облад-

нання, грн

1

2

3

4

5

6

006

Токарна

1

11

7,5

3 990,00

Револьверна

2

10

13,0

5 200,00

Свердлувальна

6

5

3,0

650,00

008

Револьверна

2

10

13,0

5 200,00

Свердлувальна

6

5

3,0

650,00

Шліфувальна

5

16

7,5

6 100,00

009

Токарна

1

11

7,5

3 990,00

Свердлувальна

6

5

3,0

650,00

Фрезерувальна

4

12

10,0

4 250,00

Додаток Б

НОРМАТИВНА ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ (довідковий)

Таблиця Б.1 — Норми витрат та ціна на допоміжні матеріали

Матеріал

Одиниця виміру

Норма витрат на розрахунко-ву одиницю

Оптова ціна

грн./ од

Група, А — на технологічні цілі

Сода кальцинована

кг / 100 шт

1,8

350

Кислота соляна

кг / 100 шт

2

500

Папір наждачний

м2 / 100 шт

0,2

9,25

Папір пакувальний

м2 / 100 шт

2

0,78

Група Б — на ремонт і утримання обладнання

Масло машинне

г / ст. зм

300

2550

Солідол

г / ст. зм

5

2376

Емульсол

г / ст. зм

200

2980

Гас

кг / ст

13,5

2063

Кінці бавовняні

кг / ст

25

2400

Таблиця Б.2 — Годинні тарифні ставки робітників машинобудівного підприємства

Спеціальності та види робіт

Кваліфікаційні тарифні розряди

1

2

3

4

5

6

Годинна тарифна ставка, грн.

1

Слюсарі, верстатники широкого про-філю, зайняті на універсальному устат-куванні. Працівники з виготовлення особливо точних, відповідальних та складних прес-форм, приладів для устаткування

2,42

2,66

3,27

3,63

4,11

4,84

2

Верстатні роботи по обробці металів різанням, штамповці, роботи з виготов-лення та ремонту інструменту й осна-щення

2,22

2,44

3,00

3,33

3,77

4,44

3

Робітники, зайняті на інших роботах, не пов’язаних з основним виробництв-вом

2,02

2,22

2,72

3,03

3,43

4,04

4

Міжрозрядні тарифні коефіцієнти

1,00

1,10

1,35

1,50

1,70

2,00

Таблиця Б.3 — Склад і кількість допоміжних робітників механічних цехів

Посада абопрофесія

Розрядабо оклад

Чисельність

Наладчик

5

3% відчисельностіосновнихробітників

Заточник

4−5

5% відчисельностіосновнихробітників

Слюсар з ремонту обл.

3−4

За нормамиобслуговування

Слюсарз обслуг, обл.

3−5

За нормамиобслуговування

Черговийслюсар-електрик

3−5

За нормамиобслуговування

Контролер

3−6

8% відчисельностіосновнихробітників

Комірник

410грн.

Один в зміну

Електрокарник

430грн.

Один в змінуна один електрокар

Таблиця Б. 4- Норми обслуговування для розрахунку чисельності допоміжних робітників

Посада або професія

Норма обслуговування в зміну, одиниць рем. складності

Слюсар по ремонту обл.

500

Слюсар по обслуг, обл.

800

Черговий слюсар-електрик

1000

Таблиця Б.5 — Нормативи чисельності та місячні середні посадові оклади керівників, спеціалістів та службовців

Цехи

% до чисельності усіхробітників

керівники

спеціалісти

службовці

Механічні

2 — 4

8 — 12

2 — 3

Таблиця Б.6 — Посадові оклади керівників, спеціалістів таслужбовців

Найменування посади

Середній оклад за місяць, грн.

Керівники:

--

Начальник цеху

1200

Заступник начальника цеху

1000

Старший майстер

860

Майстер

800

Спеціалісти:

--

Нач. технологічного бюро

820

Інженер-технолог 1 категорії

760

Інженер-технолог II категорії

720

Механік цеху

780

Інженер по нормуванню праці 1 кат.

720

Економіст

700

Змінний диспетчер

540

Службовці:

--

Табельник

440

Нарядник

440

Обліковець

440

Таблиця Б.7 — Умовні норми витрат інструменту по механічному цеху

Код деталі

Найменування деталі

Норма витрат на 1000 деталей, грн.

1

2

3

006

Кришка

56

008

Втулка

48

009

Вінець

98

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой