Економіка природокористування

Тип работы:
Контрольная
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ЗМІСТ

Вступ

1. Екологічний податок згідно Нового Податкового кодексу

2. Порядок обчислення екологічного податку

3. Індивідуальне завдання № 1

Висновки

Бібліографічний список

ВСТУП

Одним із численних нововведень Податкового кодексу України (далі - Кодексу) є прихід загальнодержавного екологічного податку на заміну колишньому збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Кодексом передбачається справляння екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення через податкових агентів, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю паливом. Таким чином, екологічний податок сплачується платниками податку під час придбання палива, а податковими агентами, які реалізують паливо, цей податок утримується і сплачується до бюджету.

Платежі за користування природними ресурсами є найважливішими компонентами економічного механізму природокористування кожної держави. За своєю суттю, такі платежі -- це особлива форма реалізації економічних стосунків між власником природних ресурсів державою і їх користувачами юридичними та фізичними особами.

На сьогоднішній день майже вся територія України екологічно небезпечна, про що свідчать статистичні дані. Виходячи з принципу рівноправності та права кожного народу самостійно вирішувати свою долю, Україні, поряд з визначенням свого внутрішнього і зовнішнього статусу, напрямків політичного, економічного, соціального та культурного розвитку, необхідно розробити стратегію і тактику запобігання глибокій екологічній кризі, віднайти шляхи забезпечення екологічного благополуччя країни, збереження національних природних ресурсів для майбутніх поколінь, саме це й визначає актуальність теми дослідження.

Мета роботи: розглянувши індивідуального завдання, треба відзначити, що є дії міської організації промисловців і підприємців, яка направила до районної Ради народних депутатів спростування рішення, щодо створення позабюджетного фонду строкових гарантій надзвичайних екологічних ситуацій районною Радою народних депутатів правомірними.

1. ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК

Обчислення екологічного податку проводиться податковими агентами самостійно. Тобто, платники податку, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива, не складають звітів з цього податку.

Визначено перелік суб'єктів, що не є платниками податку, а саме:

а) не є платниками податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) суб'єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які:

— до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства — виробника такого джерела;

— здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов’язаної з такими відходами;

б) не є платниками податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об'єктів;

в) не є платниками податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах суб'єкти господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, що розміщуються на власних територіях (об'єктах), та надають послуги у цій сфері.

Об'єкт та база оподаткування

Надано чітке формулювання об'єкту та бази оподаткування.

Так, відповідно до положень Кодексу, об'єктом та базою оподаткування є:

а) обсяги та види:

— забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

— забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти;

— відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів;

— палива, реалізованого податковими агентами;

б) обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

в) обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Ставки податку.

Передбачено значне поетапне зростання ставок податку.

Звертаємо увагу, що за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, які виникли:

— з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно ставки податку становлять 50% від ставок, передбачених Кодексом;

— з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року включно — 75% від ставок, передбачених Кодексом;

— з 1 січня 2014 року — 100% відсотків від ставок, передбачених Кодексом.

Крім того, у Прикінцевих положеннях Податкового кодексу передбачені повноваження Кабінету Міністрів України щорічно до 1 червня переглядати граничний обсяг ставок екологічного податку з урахуванням індексу інфляції.

Так, наприклад, ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення поступово збільшуватимуться, і з 1 січня 2014 року зростуть у 15 разів порівняно з діючими наприкінці 2010 року.

Крім того, перелік останніх дещо розширився. Ознайомитись з ним можна у нижченаведеній таблиці.

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива:

Таблиця 1. 1

Вид палива

Ставка податку,

гривень за тонну

Бензин неетилований

68

Бензин сумішевий

56

Зріджений нафтовий газ

92

Дизельне біопаливо

58

Дизельне пальне із вмістом сірки:

більш як 0,2 мас. %

68

більш як 0,035 мас. %, але не більш як 0,2 мас. %

52

більш як 0,005 мас. %, але не більш як 0,035 мас. %

47

не більш як 0,005 мас. %

30

Мазут

68

Стиснений природний газ

46

Бензин авіаційний

47

Гас

58

Ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об'єкти також зростуть у 15 разів. Це стосується таких речовин, як: азот амонійний, органічні речовини (за показниками БСК 5), завислі речовини, нафтопродукти, нітрати, нітрити, сульфати, фосфати та хлориди (п. 245.1 ст. 245 Кодексу).

Ставки податку за скиди у водні об'єкти забруднюючих речовин, які не увійшли до цього переліку, та на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу, також зросли в діапазоні від 15 до 20 разів і становитимуть:

Таблиця 1. 2

Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин або орієнтовнобезпечний рівень впливу

(міліграмів на літр)

Ставка податку,

гривень за тонну

до 0,001 (включно)

84 033

0,001 — 0,1 (включно)

60 928

0,1 — 1 (включно)

10 504

1 — 10 (включно)

1069

понад 10

214

За скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу, застосовуються ставки податку за найменшою величиною гранично допустимої концентрації, закріпленої у вищенаведеній таблиці.

За скиди забруднюючих речовин у ставки та озера розмір податку збільшується у 1,5 рази.

У Кодексі відсутні нормативи податку, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин залізничним транспортом.

Передбачено зростання приблизно у 8,5 разів ставок податку за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів, що становитиме:

Таблиця 1. 3

Клас небезпеки відходів

Рівень небезпечності відходів

Ставка податку,

гривень за тонну

I

надзвичайно небезпечні

700

II

високонебезпечні

25,5

III

помірно небезпечні

6,4

IV

малонебезпечні

2,5

малонебезпечні нетоксичні відходи гірничодобувної промисловості

0,25

Ставки податку за розміщення таких видів надзвичайно небезпечних відходів, як обладнання та прилади, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, встановлено на рівні 431 грн. за одиницю (раніше — 83 грн. за одиницю), люмінесцентних ламп — на рівні 7,5 грн. за одиницю (раніше — 1,5 грн. за одиницю).

За розміщення відходів, на які не встановлено клас небезпеки, застосовується ставка податку, встановлена за розміщення відходів I класу небезпеки.

За розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів, вищенаведені ставки податку збільшуються у 3 рази.

Зазначимо, що не зазнали змін ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

2. ПОРЯДОК ОБЧИСЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОДАТКУ

Суми податку обчислюються платниками податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу (йдеться про суб'єктів, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива), та податковими агентами самостійно щокварталу, тобто без застосування принципу наростаючого підсумку, за формулами, закріпленими у ст. 249 Кодексу.

Крім того, Кодексом зменшено кількість коригуючих коефіцієнтів, що застосовувались раніше, наприклад, коефіцієнтів, що встановлюються в залежності від чисельності мешканців населеного пункту або від народногосподарського значення населеного пункту, а також регіонального (басейнового) коригуючого коефіцієнта.

Зауважимо, що Кодекс не містить умов щодо обчислення екоподатку в 10-кратному розмірі у разі відсутності у платника збору затверджених у встановленому порядку лімітів скидів та розміщення відходів чи допущення понадлімітних обсягів скидів та розміщення відходів (як це було передбачено Постановою КМУ N 303 від 01. 03. 99 р.).

Проте це не означає скасування зазначених лімітів в цілому (оскільки їх існування закріплено у ст. 44 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища») та відповідальності за порушення природоохоронного законодавства.

Базовий податковий (звітний) період, як і раніше, дорівнює календарному кварталу.

Платники податку (крім тих, які визначені п. 240.2 ст. 240 Кодексу), та податкові агенти складають податкові декларації згідно із формою, затвердженою наказом ДПА N 1010 від 24. 12. 2010 р. та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

— за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах — за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;

— за паливо, реалізоване податковими агентами, — за місцем знаходження пунктів продажу палива;

— за утворення радіоактивних відходів та їх тимчасове зберігання понад установлений особливими умовами ліцензії строк — за місцем перебування платника на податковому обліку в органах державної податкової служби.

Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування платника на податковому обліку, до органу державної податкової служби, в якому такий платник перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій.

У разі якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то він зобов’язаний подати до відповідного органу державної податкової служби за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об'єкта окремо.

Суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, перераховуються одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які здійснюють розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.

Платники податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, перераховують суми податку до державного бюджету. За рішенням платника податку сума податку може сплачуватися щомісяця в розмірі 1/3 частини планового обсягу за квартал із перерахунком за результатами базового податкового (звітного) періоду.

Якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то він повинен повідомити про це відповідний податковий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку.

В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації.

Наостанок нагадаємо, що згідно з п. 1 підрозділу 9 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, зарахування до бюджету, зокрема, екологічного податку, який сплачується у першому кварталі 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року, здійснюється у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2011 року, тобто подати декларацію екоподатку необхідно не пізніше 9 лютого, а сплатити його — не пізніше 21 лютого 2011 року.

3. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ № 1

З метою упередити великомасштабні надзвичайні екологічні ситуації, створити належну систему фінансування заходів запобігання природним стихіям та промисловим аваріям районна Рада народних депутатів прийняла рішення щодо створення позабюджетного фонду строкових гарантій надзвичайних екологічних ситуацій.

Відповідно до цього рішення всі підприємства, що здійснюють екологічно небезпечну діяльність зобов’язані вносити кошти до зазначеного фонду в розмірі до 20% від фонду заробітної плати щорічно.

Міська організація промисловців і підприємців направила до районної Ради народних депутатів спростування цього рішення, вказавши, що підприємства згідно з законодавством, уже сплачують екологічний податок. Тому в сучасних умовах, коли зменшується податковий тиск на товаровиробників, встановлення додаткових платежів для підприємців суперечить вимогам часу і чинному законодавству навіть за умови, що це спрямовано на відвернення прояву екологічної небезпеки в регіоні.

За ухилення від оподаткування фонду страхових гарантій надзвичайних екологічних ситуацій підприємства, що здійснюють екологічно небезпечні види діяльності, були позбавлені ліцензій на здійснення вказаної діяльності. Вони звернулися з позовом до арбітражного суду за захистом порушених прав. Чи підлягають позиви задоволенню? Поясніть.

Відповідь:

Розглянувши запропонований варіант індивідуального завдання, треба відзначити, що дії міської організації промисловців і підприємців, яка направила до районної Ради народних депутатів спростування рішення, щодо створення позабюджетного фонду строкових гарантій надзвичайних екологічних ситуацій районною Радою народних депутатів, з метою упередити великомасштабні надзвичайні екологічні ситуації, щоб створити належну систему фінансування заходів запобігання природним стихіям та промисловим аваріям районна є цілком правомірними.

Як було визначено вище, підприємства згідно з законодавством, уже сплачують екологічний податок згідно Нового Податковому кодексу. Тому в сучасних умовах, коли зменшується податковий тиск на товаровиробників, встановлення додаткових платежів для підприємців суперечить вимогам часу і чинному законодавству навіть за умови, що це спрямовано на відвернення прояву екологічної небезпеки в регіоні, є цілком не сприятним для підприємців.

Крім того, ухилення від оподаткування від фонду страхових гарантій надзвичайних екологічних ситуацій підприємств, що здійснюють екологічно небезпечні види діяльності, були позбавлені ліцензій районною Радою народних депутатів на здійснення вказаної діяльності, що є не правомірним. Тому міської організації промисловців і підприємців, необхідно негайно звернутися з позовом до арбітражного суду за захистом порушених прав. На мою думку. суд позиви підприємців задовольнить.

ВИСНОВКИ

Україна має унікальний природно-ресурсний потенціал, на території її областей розташована значна кількість природних ресурсів, які мають особливе природоохоронне, наукове, культурне, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення.

Майбутнє України здебільшого залежить від ефективного використання її природно ресурсного потенціалу. Саме тому в умовах переходу до стійкого розвитку країни пріоритет має бути відданий охороні і відтворенню природних ресурсів.

Природоресурсні платежі мають бути економічно значимими і мати істотну питому вагу в загальній структурі податкових надходжень для забезпечення подальшого фінансування природоохоронних заходів.

Ефективний механізм екологічного оподаткування вимагає детального обліку природних ресурсів як об'єктів оподаткування для встановлення адекватного рівня оподаткування по кожному з видів природоресурсних платежів. Підвищену увагу слід приділити розмірам ставок екологічних податків з метою створення резервів бюджетних коштів для здійснення комплексу заходів з відновлення природних ресурсів.

При цьому слід реформувати екологічні цільові фонди для акумулювання та реінвестування коштів на оздоровлення довкілля, відтворення природних ресурсів, впровадження екологічно чистих технологій та на інші цілі, пов’язані з природоохоронною діяльністю.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

екологічний податок кодекс природокористування

1. Назаркевич І. Місцеве оподаткування та механізми його удосконалення / І. Назаркевич // Регіональна економіка. -- 2008. -- № 2. -- С. 290−291.

2. Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23. 12. 2010 р. № 2857_VI [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. -- Режим доступу.

3. Бюджетний кодекс України від 8. 07. 2010 р. № 2456_VI [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. -- Режим доступу: http: //zakon. rada. gov. ua/cgi_bin/laws/main. cgi? nreg=2542−14.

4. Податковий кодекс України від 2. 12. 2010 р. № 2755_IV [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. -- Режим доступу:

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой