Економіка Черкаської області

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

РОЗДІЛ 1. Загальні показники оцінки економіки області

1. 1 Сутність регіональної економіки

Регіональна економіка — це система суспільних відносин, яка історично склалась в межах областей держави, являє собою сукупність взаємопов'язаних папок і зв’язків, які забезпечують її стійкість та цілісність на макро- та мікрорівні.

Поняття регіональна економіка охоплює виробничі, фінансові, кредитні, суспільні відносини території конкретного регіону.

Стратегічною метою регіональної політики має бути істотне підвищення життєвого рівня населення регіонів на базі ефективного використання промислового та природно — ресурсного потенціалу.

Під регіоном розуміють економічний район, який виділяється спеціалізацією та структурою господарства, природно-ресурсним та демографічним потенціалами, соціально — економічними особливостями.

Без ефективної гнучкої регіональної політики неможливе економічне реформування.

Сутність науково — обгрунтованої ефективної регіональної соціально — економічної політики полягає у органічному поєднанні загально національної та територіальної моделей відтворювальних процесів на даній території.

Для ефективного розвитку виробництва у регіоні потрібно знайти організаційні форми для впровадження у виробництво ноу-хау, нових прогресивних методів виробництва, екологобезпечні ресурсозберігаючі технології.

1. 2 Область в системі мезоекономічного району

Територія України дорівнює 603,7 тис. км2. Протяжність території із заходу на схід — 1316 км., з півночі на південь — 893 км., кордонів — 6500 км. Суміжні держави: Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова, Російська Федерація, Білорусь. З півдня територію України омивають Чорне та Азовське моря, загальна довжина берегової лінії 2835 кілометрів. Станом на 1 жовтня 2010р. на території України проживало 45 822,2 тис. осіб, у тому числі міське населення -31 444,9 тис. осіб (68,6%) та сільське населення -14 377,3 тис. осіб (31,4%). Щільність населення становить 80 осіб на 1 км2. На частку України припадає 5,7% площі та 7,3% населення Європи; 0,44% площі та 1,0% населення світу. [5, с. 5 — 7]

Черкаська область розташована в центральній частині України у басейні течії Дніпра. Утворена 7 січня 1954 р. На півночі межує з Київською, на сході - з Полтавською, на півдні - з Кіровоградською, на заході - з Вінницькою областями. За площею (20,9 тис. км2) займає 18 — те місце серед областей України, що становить 3,4% її території. [3, с. 549]

Основні дані про територію і кількість наявного населення на території всієї України та Черкаської області наведені в таблиці 1.1.

Кількість населення на 1 січня 2009 р. склала 1304,3 тис осіб. Міське населення становить 726,8 тис. осіб. (55,7%) а сільське — 578,0 тис. осіб. (44,3%). Щільність населення становить 66 осіб на 1 км2. Обласний центр — Черкаси.

Таблиця 1.1 Територія і кількість наявного населення по регіонах на 1 січня 2009 р.

Територія, тис км2

Кількість н-ня, тис

У тому числі

Відсоток міського н-ня

Щільність н-ня, осіб на 1 км2

міське

сільське

Україна

603,7

45 822,2

31 444,9

14 377,3

68,6

80

Черкаська область

20,9

1304,3

726,8

578,0

55,7

66

Основні дані про адміністративно-територіальної структури України та Черкаської області в наведені в таблиці 1.2.

Територію України на 1 січня 2010 року за територіально-адміністративним складом можна поділити на 490 районів, 455 міст, у тому числі 178 державного, республіканського та обласного значення, 118 районів у містах, 886 селищ міського типу та 28 597 сільських населених пунктів.

Таблиця 1.2 Кількість адміністративно-територіальних одиниць Черкаської області, на 1 січня 2010 року. [4, с. 28]

Райони

Міста

Райони у містах

Селища міського типу

Сільські населені пункти

Всього

у т. ч. державного, республіканського та обласного значення

Україна

490

455

178

118

886

28 597

Черкаська область

20

16

6

2

15

825

В Черкаській області нараховується 20 районних центрів (4,1%), 16 міст (3,5%), 2 райони у містах (1,7%), 15 селищ міського типу (1,7%) та 825 сільських населених пунктів (2,9%).

Найбільшими містами Черкаської області є: Черкаси (290 340 осіб), Умань (79 497 осіб), Сміла (79 497 осіб), Золотоноша (32 132 осіб), Канів (29 049 осіб), Корсунь-Шевченківський (25 406 осіб), Шпола (22 379 осіб), Тальне (17 823 осіб).

У загальнодержавному поділі праці Черкащина виділяється виробництвом цукру, молочних і овочевих консервів, машин для харчової та легкої промисловості, хімічних волокон, шовкових тканин, мінеральних добрив, а також зерна, м’яса і молока. Визначальним при цьому є легка промисловість, машинобудівний та агропромисловий комплекси.

Ґрунтові та агро кліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства та рекреації. Область має розгалужену мережу залізничних і автомобільних шляхів загальнодержавного значення. Через територію області проходить газопровід «Союз». [3, с. 550]

Транспортна система Черкаської області територіально поєднує такі види транспорту, як автомобільний, залізничний, річковий, повітряний, і трубопровідний. У внутрішніх й зовнішніх перевезеннях провідну роль відіграє автотранспорт, який складає близько 90,0% загальної кількості перевезень вантажів, і залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниць у 2000 році становила 651 км з густотою 31,2 км на 1000 км2. Основні залізничні лінії проходять по напрямках Миронівна — ім. Т. Шевченка — Знам’янка (двоколійна, електрифікована змінним струмом), та Гребінка — Черкаси — Христинівка (одноколійна, на не електрифікована). [3, с. 555 — 556]

1. 3 Розміщення галузей економіки

Черкаська область входить до Центрального економічного регіону України. До складу Центрального економічного району входять Київ і п’ять областей: Київська, Житомирська, Вінницька, Черкаська і Чернігівська.

Визначна риса району — його центральне положення в Україні, причому не лише географічне, а також -геополітичне. Центральний економічний район займає геометричний центр України, розміщений у басейні річок Дніпра та Південного Бугу. Через нього проходять залізниці між Києвом і портами Чорного та Азовського морів, Поділлям і Придніпров'ям. Центральний економічний район розташований у північній частині України у басейні Дніпра. На півночі межує з Білоруссю і Російською Федерацією, на сході - з Північно-Східним, на півдні - з Подільським, на заході - із Волинським економічними районами. У містах і селах міського типу сконцентровано понад 70% населення району, що трохи більше, ніж у цілому в Україні. Найбільшим містом району і всієї країни як за площею (825 км), так і за чисельністю населення (понад 2,6 млн. чол.) є Київ.

РОЗДІЛ 2. Баланс галузевого виробництва

2. 1 Виробництво промислової продукції

Промисловість як ланка господарства України визначає рівень її економічного розвитку, спеціалізацією економіки, масштаби участі в територіальному поділі праці й інтенсивності територіально-економічних зв’язків. Інтенсивно розвиваються галузі виробництва засобів виробництва і відносно них зменшується виробництво предметів споживання.

Виробництво промислової продукції у натуральному виразі показане, як правило, по валовому випуску, тобто разом з продукцією, використаною на промислово-виробничі потреби даного підприємства.

Індекси промислової продукції обчислюються на підставі даних підприємств про її вартість у порівняльних цінах. Індекс промислової продукції за тривалі періоди обчислюється ланцюговим методом, тобто шляхом перемноження між собою індексів до попереднього року за необхідний період. [4, с. 105]

Основні дані про показник промисловості, як індекс промислової продукції України та Черкаської області представлені в таблиці 2.1.

Протягом 2000 — 2009 рр. індекс промислової продукції на території України збільшився на 30,0% (2000 = 100), що означає зростання цін на промислову продукції і одночасним збільшенням величини витрат на купівлю ресурсів.

Таблиця 2.1 Індекс промислової продукції, відсотків [4, с. 109]

2000 = 100

До попереднього року

2006

2007

2008

2008

2009

2007

2008

2009

Україна

52

58

66

71

82

114

107

116

Черкаська область

61

54

61

65

83

112

108

128

В Черкаській області індекс промислової продукції збільшився на 22,0% (2000 = 100) протягом 2006 — 2009 рр., де в 2000 р. індекс промислової продукції дорівнював 61,0%. В 2003 р. індекс промислової продукції Черкаської області зріс на 20,0% до попереднього 2008 р. (108,0%).

Основні дані про динаміку виробництва основних видів промислової продукції в Черкаській області наведені в таблиці 4.2.

За період 2000 — 2009 рр відбулося значне скорочення обсягів виробництва за основними видами промислової продукції області. Порівняно з 2000 роком зростання відбулося лише по таких видах продукції, які хімічні волокна та нитки, бавовняні тканини, верхній трикотаж, налагоджене виробництво пральних машин.

Таблиця 2.2 Динаміка виробництва основних видів промислової продукції в області [3, с. 551]

Види продукції

2000

2005

2009

2009 в % до

2005

2000

Ковальсько-пресові машини, штук

626

43

23

3,7

53,5

Мінеральні добрива, тис. тонн

971,2

482,0

461,1

47,5

95,7

Хімічні волокна і нитки, тонн

17 023

14 581

15 710

92,3

107,7

Виплавка сталі, тис. тонн

0,5

0,0

0,1

20,0

-

Металорізальні верстати, штук

275

63

-

-

-

Бавовняні тканини, млн. м2

3,9

0,6

1,3

33,3

216,7

Шовкові тканини, млн. м2

98,5

10,2

1,4

1,4

13,7

Пральні машини, тис. штук

-

2,0

4,7

-

у 2,3 р.

Верхній трикотаж, тис. штук

2128

351

583

27,4

166,1

Взуття, млн. пар

819

48

34

4,1

70,8

Промисловість в області характеризується значним переважанням галузевої оборотної (97,0%) порівняно з галузями видобувної промисловості (3,0%). В останні роки відбувається зміни в галузевій структурі промисловості. Частка легкої промисловості скоротилася і складає 1,7% (у 2000 — 12,0%), машинобудування відповідно — 7,6 (26,0%). Одночасно зросла питома вага деревообробної та целюлозно-паперової - на 6,1% (2,2%), електроенергетики — відповідно — 7,4% (1,6%), харчової промисловості - 41,5% (34,0%), хімічної та нафтохімічної - 26,7% (12,0%). Зазначимо, що ці тенденції не завжди відображали якісні зміни, а були обумовлені переважно різним рівнем спаду виробництва в галузях промисловості. Електроенергетика представлена Канівською, Кременчуцькою і низкою невеликих ГЕС (Корсунь-Шевченською, Стеблівською, Тернавською, Краснохутірською), а також Черкаською, Ватутінською, Уманською ТЕЦ. Основними споживачами електроенергії є хімічна промисловість, житлово-комунальне і сільське господарство, харчова промисловість. В області розвинений видобуток бурого вугіллі в містах Олександрія і Ватутіне та виробництво торфобуровугільних брикетів. Чорна металургія представлена окремими підприємствами в Черкасах, Смілі, Корсунь-Шевченківському, Звенигородці. Питома вага обсягу продукції галузі (без малих підприємств) у загальному обсязі продукції промисловості області становить 2,1%. Машинобудування та металообробка в галузевій структурі області займає третє місце за обсягами продукції, що складає 7,6%. Представлена вона Черкаським машинобудівним заводом, що виробляє устаткування для харчової промисловості, Смілянським. Корсунь-Шевченківським механічним та верстатобудівним заводам, Уманським і Монастирищенським ремонтно-механічним заводами, Кам’янським та Золотоношським машинобудівним заводами. В Черкасах та Смілі розміщені також заводи по ремонту вагонів та локомотивів. Хімічна та нафтохімічна промисловість займає друге місце в області за обсягом продукції (26,7%) і кількості зайнятих та спеціалізується на виробництві мінеральних добрив, штучних волокон, хімічних реактиви, фарби. Провідними підприємствами галузі є Черкаські об'єднання «Азот», «Аврора» та «Хімволокно». В Умані функціонує вітамінний завод. Номенклатура продукції промисловості будівельних матеріалів представлена виробництвом залізобетонних виробів, асфальтобетону, керамзитового графіту, щебеню по виробництву вогнетривів (Ватутіне), бентонітових глин та видобутку граніту. В загальному обсязі промислової продукції області її частика становить 1,4%. На деревообробну і целюлозно-паперову промисловість припадає 6,1% за обсягами продукції. Промисловість представлена Черкаським меблевим комбінатом, Полянською меблевою фабрикою. Деревообробні підприємства виробляють пиломатеріали, дерев’яну тару, меблі та інше. Черкащина має сприятливі умови для розвитку легкої промисловості. Тут виробляють шовкові тканини (Черкаський шовковий комбінат), трикотажні, валяльно-повстяні вироби, гігроскопічну вату (Черкаси), швейні вироби (Сміла, Золотоноша, Умань, Шпола), взуття (Умань, Черкаси). У легкій промисловості обсяг продукції (без малих підприємств) становить 1,7%. Харчова промисловість на сучасному етапі займає провідне місце за питомою вагою у загальному обсязі випуску продукції (41,5%). Галузями спеціалізації області є цукрова, м’ясна, маслосироробна, молочна, консервна промисловість. М’ясокомбінати зосереджені в Черкасах та Ватутіному, птахофабрики — в Смілі, Золотоноші, Умані, Катеринополі. Загалом працювало 17 підприємств та 547 виробництв м’ясної та 27 підприємств і 17 виробництв маслоробної і молочної промисловості. [3, с. 548 — 551]

2.2 Продуктивність сільськогосподарського виробництва

Специфічній характер гірського рельєфу дуже впливає на структуру земельних (сільськогосподарських) угідь зони. Вона відзначається в першу чергу тим, що сільськогосподарські землі, зокрема орні, займають відносно невелику питому вагу в земельному фонді - в середньому менше половини площі угідь, відведених для сільськогосподарського використання.

Протягом 2005−2010 років площа сільськогосподарських угідь по Україні збільшилось з 786,4 тис. га. (у тому числі ріллі 718,5 тис. га) до 2585,8 тис. га. (у тому числі ріллі 2410,9 тис. га.) на 1799 тис. га.

В 2009 році площа сільськогосподарських угідь Черкаської області становила 50,9 тис. га. (2,0% загальної площі сільськогосподарських угідь України), у тому числі ріллі - 47,5 тис. га (93,3% площі сільськогосподарських угідь області).

Площа сільськогосподарських угідь Черкаської області протягом 2005 — 20 010 років змінилась збільшилась в кілька разів — з 11,7 тис. га. (10,2 тис. га. ріллі) до 50,9 тис. га. на 39,2 тис. га., у тому числі ріллі на 54,1 тис. га. [5, с. 207] Посівні площі України становлять 27 539 тис. га., з зернові культури 15 448 тис. га. (56,1%), кормові культури 5858 тис. га. (21,3%), технічні культури 4072 тис. га. (14,8%), картопля і овоче-баштанні культури 2161 тис. га. (7,8%). Посівні площі Черкаської області становлять 1225 тис. га (4,4% посівних площ сільськогосподарських культур України). Найбільшу частку посівних площ становлять зернові культури 676 тис. га (55,2% загальної посівної площі Черкаської області), а найменшу частку посівних площ становлять картопля і овоче-баштанні культури 96 тис. га. (7,8% посівної площі Черкаської області). Кормові культури становлять 300 тис. га. (24,5% посівної площі Черкаської області). Технічні культури становлять 153 тис. га. (12,5% посівної площі Черкаської області)

Основні дані про посівні площі сільськогосподарських культур у 2010 році на території України і Черкаської області представлені в таблиці 2.3.

Найбільшу частку посівних площ сільськогосподарських культур займає територія Дніпропетровської області - 1802 тис. га. (6,5% загальної площі України).

Таблиця 2.3 Посівні площі сільськогосподарських культур у 2010 р. , тис. га. 4, с. 184

Всі посівні площі

У тому числі

Зернові

Технічні

Картопля і овоче-баштанні

Кормові

Україна

27 539

15 448

4072

2161

5858

Черкаська

1225

676

153

96

300

Валовий збір сільськогосподарських культур встановлюється за даними обліку зібраної продукції, як з основних, так з повторних і міжрядних посівів. Основні показники валового збору зернових культур на території Україні і Черкаської області представлені в таблиці 2.4.

В 2010 році валовий збір зернових культур в Черкаській області становив 1947 тис. тонн (5,0% валового збору зернових культур України). Протягом 2007 — 2010 року валовий збір зернових культур в Черкаській області збільшився на 786 тис. т., а на території всієї України на 14 223 тис. т.

Таблиця 2.4 Валовий збір зернових культур, тис. т 4, с. 188

Роки

2007

2008

2009

2010

Україна

24 581

24 459

39 706

38 804

Черкаська

1161

1594

2013

1947

Основні показники валового збору картоплі зображені в таблиці 2.5. В 2010 році валовий збір картоплі в Черкаській області становив 710 тис. т. (4,3% валового збору картоплі України), що на 228 тис. т. більше ніж у 2007 році.

Таблиця 2.5 Валовий збір картоплі, тис. т. 4, с. 191

Роки

2007

2008

2009

2010

Україна

12 723

19 838

17 344

16 619

Черкаська

482

940

779

710

Основні дані валового збору соняшнику на території Черкаської області наведені в таблиці 2.6. В 2010 році валовий збір соняшнику на території Черкаської області становив 85 тис. т. (2,6% валового збору соняшнику на території всієї України).

Таблиця 2.6 Валовий збір соняшнику, тис. т. 4, с. 190

Роки

2007

2008

2009

2010

Україна

2794

3457

2251

3271

Черкаська

76

107

48

85

Тваринництво, щодо вартості валової продукції є найбільшою галуззю сільськогосподарського виробництва України. Воно покликане задовольняти потреби населення у м’ясомолочних продуктах, а також потреби легкої та інших галузей промисловості в багатьох видах сільськогосподарської сировини.

Виробництво м’яса на території України протягом 2007 — 2010 років. скоротилось з 1695 тис. т. до 1648 тис. т., тобто на 47 тис. т. м’яса, але протягом 2009−2010 років виробництво м’яса зросло на 131 тис. т., що може бути позитивним фактором в розвитку виробництва м’яса на території України в цілому.

Виробництво м’яса в 2010 році на території Черкаської області становило 86 тис. т. (5,2% загальної кількості виробництва м’яса в Україні). Протягом 2007 — 2010 років виробництво м’яса збільшилось на 10 ти. т.

В цілому по Україні виробництво молока в 2007 році становило 14 142 тис. т., що на 780 тис. т. більше ніж у 2010 році.

Виробництво молока на території Черкаської області в 2010 році становило 560 тис. т (4,0% виробництва молока на території всієї України). Протягом 2007 — 2010 років виробництво молока збільшилось на 25 тис. т. Найбільша кількість молока виробляється на території Львівської області - 1061 тис. т. (7,5% від загального виробництва молока на території всієї України).

2.3 Інвестиції в основний капітал

За 2009 р. у розвиток економіки області спрямовано 3616,3 млн. грн. капітальних інвестицій

Найвагомішу частку з них (84% загального обсягу) становлять інвестиції в основний капітал (у капітальне будівництво та придбання машин і обладнання). На капітальний ремонт підприємствами області витрачено 10,3% від загального обсягу капітальних інвестицій. Найбільшу частку інвестицій в основний капітал (70,2%, або 2135,2 млн. грн.) освоєно за рахунок власних коштів підприємств та організацій. За рахунок кредитів банків та інших позик освоєно 11,6% усіх обсягів інвестицій в основний капітал.

На індивідуальне житлове будівництво населенням використано 179,5 млн. грн. — 5,9% усіх інвестицій (за 2008 р. — 4%).

У розвиток підприємств промисловості спрямовано 801,7 млн. грн. 73,3% цих коштів освоєно підприємствами переробної промисловості.

Капіталовкладення в житлове будівництво становило 374,9 млн. грн., або 12,3% усіх інвестицій в основний капітал, що на 23,3% менше, аніж за 2008 р.

2.4 Роздрібний товарооборот

За перші три місяці 2010 року оборот роздрібної торгівлі в області зменшився на 4,5%

У січні-березні 2010 року оборот роздрібної торгівлі (до якого включено роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках та фізичними особами-підприємцями) становив 2 319,3 млн. грн., що на 4,5% менше обсягу січня-березня 2009 р. У структурі обороту роздрібної торгівлі на організовані та неформальні ринки припадало 34%.

За цей же період оборот ресторанного господарства (з урахуванням обороту фізичних осіб-підприємців) проти відповідного періоду попереднього року зменшився на 6% і становив 58,3 млн. грн.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, що здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, за січень-березень 2010 р. становив 970,5 млн. грн., що у порівнянних цінах на 5% менше обсягу січня-березня 2009 р.

Оборот роздрібної торгівлі (до якого включено роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках та підприємцями-фізичними особами) за січень-квітень 2008р. становив 2702,6 млн. грн., що на 27,4% більше обсягу січня-квітня 2007р. У структурі обороту роздрібної торгівлі на організовані та неформальні ринки припадало 34,4%. В обороті організованих ринків 11,9% становив продаж сільськогосподарських продуктів.

Оборот ресторанного господарства (з урахуванням обороту фізичних осіб-підприємців) у січні-квітні 2008р. проти відповідного періоду попереднього року збільшився на 1,5% і становив 73,9 млн. грн.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, що здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, за січень-квітень 2010р. становив 1171,5 млн. грн., що у порівнянних цінах на 22,7% більше обсягу січня-квітня 2010р.

РОЗДІЛ 3. Продуктивність і ефективність економіки області

3.1 Населення і його структура

Трудові ресурси України протягом 2009 року становили 29 961,1 тис. осіб, з них працездатне населення працездатного віку 27 426,2 тис. осіб, зайняті особи старшого віку 2533,7 тис. осіб, та зайняті підлітки 1,2 тис. осіб.

Трудові ресурси (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку) за станом на 1. 01. 2010 становить 787,9 тис. осіб або 2,7% до всеукраїнського показника. В усіх сферах економічної діяльності зайнято 594,7 тис. осіб або 75,5% трудових ресурсів області. Демографічна ситуація в області відображає тенденцію скорочення кількості населення внаслідок від'ємного природного приросту, який у 2009 році становив мінус 9,8 на 1000 осіб (в Україні - мінус 7,5 на 1000 наявного населення). На 1січня 2009 року кількість населення в області становить 1304,3 тис. осіб (2,9% населення України), де міське населення — 726,8 тис. осіб (55,7%) та сільське населення — 578,0 тис. осіб (44,3%). [3, с. 545]

Протягом 2003 — 2009 років кількість наявного населення на території Черкаської області змінилось в негативну сторону, тобто ця кількість зменшилась з 1386,6 тис. осіб до 1304,3 тис. осіб на 82,3 тис. осіб. Кількість чоловіків зменшилась протягом цих років на території Черкаської області з 685,1 тис. осіб до 631,6 тис. осіб на 53,5 тис. осіб, а жінок з 846,4 тис. осіб до 755,0 тис. осіб на 91,4 тис. осіб. [4, с. 368 — 369]

3.2 Зайнятість населення

Зайнятість — це діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб. Зайнятість, пов’язана із затратами праці на виготовлення продукції на виконання робіт чи надання послуг і забезпечує відповідні доходи за працю. Рівень зайнятості визначається як відношення кількості зайнятого населення у віці 15 — 70 років до всього населення означеного віку або населення по відповідності вікової групи, за статтю та по регіонах.

Основні дані про рівень зайнятості в Україні і Черкаської області у 2009 році наведені в таблиці 3.1.

В Черкаській області рівень зайнятості становить 56,2%, так само як і по всій території України. Рівень зайнятості чоловіків більший від рівня зайнятості жінок на 4,5%. Якщо розглядати рівень зайнятості за проживанням то міське населення менше зайняте від сільського населення на 6,5%.

Таблиця 3.1 Рівень зайнятості населення за статтю та місцем проживання у 2009 р., % до кількості обстеженого населення у віці 15 — 70 років 4, с. 412

Всього

У тому числі

жінки

чоловіки

міське населення

сільське населення

Україна

56,2

52,3

60,6

56,4

55,9

Черкаська

56,2

54,1

58,6

53,4

59,9

Основні дані про кількість зайнятого населення на території Черкаської області наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Кількість зайнятого населення, тис. осіб [4, с. 409]

Роки

2006

2007

2008

2009

Україна

21 823,7

21 268,5

21 015,5

21 378,6

Черкаська

619,0

599,4

577,7

585,1

Кількість зайнятого населення в 2009 році на території Черкаської області становила 585,1 тис. осіб (2,8% загальної кількості зайнятого населення України).

Протягом 2006 — 2009 років кількість зайнятого населення на території Черкаської області зменшилось на 33,9 тис. осіб, а на всій території України спостерігалось також зменшення, але на 445,1 тис. осіб.

3.3 Динаміка продуктивності і ефективності зайнятих

Аналізуючи дані про населення і зайнятість можна сказати, що в Україні і в Черкаській області спостерігається зменшення населення працездатного віку; велика частка населення у старше працездатному віці, що є негативним процесом старіння населення; складна ситуація із зайнятістю населення, оскільки більша частина промислових підприємств стоїть і тому немає потреби в нових працівниках; дуже високий рівень безробіття.

В умовах високоефективної економіки на зайнятість впливають дві протилежні тенденції - до скорочення зайнятих у наслідок безперервного зростання продуктивності праці і до збільшення (абсолютної і відносної чисельності робітників унаслідок розширеного відтворення, а також скорочення робочого часу). Поглиблення кризових явищ в економіці України обертається посиленням небезпечності існування великої кількості безробітних. Як ми вже знаємо важливою умовою зайнятості є наявність робочих місць і економічні потреби їх розширенні або звуженні. Але цього ми не можемо спостерігати нажаль в економіці нашої держави. [1, с. 154].

Рівень безробіття — це відношення (у відсотках) кількості безробітних до економічно активного населення (робочої сили) або до працездатного населення працездатного віку. До категорії безробітних відносяться такі особи, як: 1) приступають до роботи протягом найближчих двох тижнів; 2) знайшли роботу, чекають відповіді; 3) зареєстровані в службі зайнятості як такі, що шукають роботу; 4) навчаються за направленням служби зайнятості.

Основні дані про рівень безробіття в Черкаській області наведені в таблиці 2.3. З кожним роком рівень безробіття в Україні зменшується. Протягом 2006 — 2009 роки рівень безробіття на території всієї України збільшився на 0,5%. Протягом цих років рівень безробіття на території Черкаської області змінився в негативну сторону, тобто збільшився на 0,5%.

РОЗДІЛ 4. Екологічні проблеми області

4.1 Природні ресурси області і їх використання

За характером рельєфу область поділяється на 2 частини — правобережну і лівобережну. Правобережна (більша) частина лежить у межах Придніпровської височини зі значним розвитком ерозійних форм рельєфу (максимальна частота розчленування 3 км/км2 при глибині врізу до 160 м.) Абсолютної висоти досягають 26 м (на заході області). Вздовж долини Дніпра між селами Трахтемировом (на півночі) і Хмільнею (на півдні) смугою завдовжки понад 70 км простягаються Канівські гори (висота 80 — 253 м), на правобережжі р. Вільшанки — Мошногірський кряж (переважні висоти 160 — 180 м). Лівобережна частина області розташована на Придніпровській низовині, являє собою плоску, злегка погорбовану терасовану рівнину, подекуди заболочену (висота 80 — 150 м). В заплаві Дніпра (ширина 2 — 12 км) багато стариць, озер. На останцях борової тераси поширені еолові форми рельєфу у вигляді піщаних пасом, дюн. Рельєф області характеризується великою різноманітністю льодовиково-тектонічних і давньоерозійних форм рельєфу.

На розвиток економіки чималий вплив справляють природні умови (клімат, зональність, рельєфність) і ресурси (земельні, водні, лісові, рекреаційні). Майже 90,0% території України є переважно рівнинними, мають невеликі висоти, 70,0% площі займають низовини. Середні висоти рівнинної території становлять 170 м. Окремі вершини Карпат сягають 1700 — 2000 м, Криму — 1500 м більше над рівнем моря.

Територія має кліматичні відмінності. Майже на всій території (крім крайньої південно її частини) переважає помірно континентальний клімат; на заході вологість повітря набагато вища, ніж на сході. На Україні налічується 60,4 млн. га. земель господарського використання. З них сільськогосподарських підприємств і господарств — 44,8 млн. га., державного запасу та лісогосподарських підприємств — 10,8 млн. га., інших категорій земель — 4,8 млн. га. Водні ресурси України складаються з місцевого стоку і транзиту. Останні надходить Дніпро, Дунаєм. Сіверським Дінцем та іншими водними артеріями. За межами України формується близько 130 км3 стоку. Загальний його об'єм становить біля 210 км3, з якого 14 км3 відходить за межі України. У розрахунку на одну людину питома вага водозабезпечення ресурсами місцевого стоку становить 1000 м³ на рік. Лісові ресурси України невеликі - загальна площа лісів становить 8,6 млн. га. У західній та північній частинах України вкрита лісом площа становить 20,0 — 40,0%, у Карпатах — понад 40,0%, на Поліссі - 25,0%. На півдні України лісові площі невеликі - у Криму лісистість становить 10,0%, у Степу — 4,0%. Потреба у деревині власними ресурсами України задовольняє лише частково — на 20,0 — 25,0%, решту імпортує. [1, с. 208 — 209]

Клімат помірно континентальний. Зима м’яка, з частими відлигами, літо тепле, дещо посушливе. Пересічна температура — 5,90, липня + 20,00 період з температурою понад +100 становить 160 — 170 днів. Річна кількість опадів 450 — 520 мм за рік, найбільша їх кількість — влітку. Висота снігового покриву 15 — 20 см.

Найбільша водна артерія — Дніпро, який у межах області приймає притоки Рось, Вільшанку, Тясмин (праві), Сулу, Супій (ліві). Річки західної частини — гірський Тікич і Гнилий Тікич — належать до басейну Південного Бугу. Пересічна густота річкової мережі коливається від 0,13 — 0,18 км/км2 на лівобережжі до 0,45 км/км2 (у басейні Гнилого Тікичу). Всього в області 181 річка завдовжки 10 км; 33 водосховища, у тому числі частини Канівського водосховища і Кременчуцького водосховища; понад 650 заплавних озер і ставків. Річки і водойми використовують для рибництва, судноплавства та зрошування, вони є джерелом гідроенергії.

Серед зональний типів грунтів переважають чорноземи типові малогумусні та слабогумусовані (53,0% площі району), під лісами — ясно-сірі, сірі лісові та темно-сірі опідзолені грунти. Є алювіальні піщані і піщано-глинисті (на лівобережжі річок) та торфові (у заболочених заплавах) грунти. Черкаська область лежить у Східно-Європейській лісостеповій геоботанічній провінції. Представлена різнотрав'ям лук і сухих степів. Під лісами 308,2 тис. га. (15,0% території області); бори, суббори, дубово-грабові гаї, що утворили лісові масиви в долинах Дніпра та Тясмину.

Тваринний світ області різноманітний, але нечисленний. В межах області налічується ссавців — 41, птахів — 275, риб — 39, земноводних -11, плазунів — 8 видів. [2, с. 398]

Україна забезпечена мінерально-сировинними ресурсами. Ресурси мінеральних вод зосереджені у 84 родовищах. Багата на різні рудні ресурси з різним вмістом цінних хімічних елементів, які мають господарське значення. Загальні запаси становлять 27,5 млрд. т. й складаються з багатих (2 млрд. т.), а також дещо бідніших (24 млрд. т.) та бурих залізняків (1,4 млрд. т.). З відомих в Україні 83 родовищ — 60 розташована у Криворізькому басейні, запаси якого становлять 19 млрд. т. Україна посідає одне з провідних місць у світі щодо запасів марганцевих руд, які широко використовують у чорній металургії. Одним з найбільших у світі є Велико-Токмацьке та Нікопольське родовища марганцевих руд. Загалом запаси становлять 2,2 млрд. т. Із вмістом марганцю 28,0% і товщиною покладів 1,5 — 4 м. Із кольорових металів в Україні відомі свинець і цинк, поклади яких є в Прикарпатті та Донбасі. Розвідано відносно незначні запаси нікелевих руд на глибині 70 — 80 м. Є в Україні золото. В розсипаному вигляді поклади золота є в Карпатах і Прикарпатті, на Нагольному кряжі, у річках багатьох річок. Вже відкрито десять родовищ золота і 236 рудовиязів, кожне з яких може бути родовищем. Поклади титанових руд розміщені біля Дніпропетровська, на Волині, біля Чорного і Азовського морів, їх запаси майже невичерпні. Родовища калійних солей розташовані у Прикарпатті. Вони мають вміст К2О 8 — 10% і є вихідною сировиною для виробництва винятково дефіцитних без хлорних добрив. Покади кухонної солі зосереджено в Донбасі, Передкарпатті, Закарпатті та Криму. В Україні ще розміщено багато ресурсів хімічної галузі, нерудних ресурсів. [1, с. 209 — 211]

Область багата на різні нерудні корисні копалини. Серед паливних ресурсів — буре вугілля (частина Дніпровського буровугільного басейну, у тому числі Новосілківське, Тарнавське, Рижанівське, Козацьке, Мокрокалигірське та інші родовища), торф (основні поклади у Драбівському, Черкаському, Городищенському, Смілянському та Чигиринському районах). Значні запаси будівельних матеріалів. Граніти різних типів, лабрадорити, пісковики, гнейси — в Городищенському, Корсунь-Шевченківському, Уманському, Смілянському районах. Понад 400 родовищ різних глин, зокрема, Черкаське родовище бентонітових глин, майже в усіх районах — кварцові піски. Поклади каолінів у Городищенському, Звенигородському, Катеринопільському і Смілянському районах. Є джерела мінеральних вод у Звенигородському й Уманському районах. [2, с. 398]

4. 2 Викиди шкідливих речовин

Виробнича діяльність людини окрім корисного ефекту має невигідне екологічні наслідки, порушує природу і рівновагу довкілля. Так, розширення природокористування, що зумовлене суспільним розвитком, супроводжується інтенсивним використанням природних ресурсів, накопичення у природному середовищі відходів виробництва й споживання. Тому на сучасному етапі відходів людством стоїть питання забезпечення такої взаємодії компонентів системи виробництва, при якій високі темпи економічного зростання та задоволення потреб населення співпадають із збереженням та відновленням якості довкілля. Особливо актуальною є проблема забрудненості атмосферного повітря в найбільших містах шкідливими викидами (оксид вуглецю, оксид азоту та сірчаного ангідриду) промислових підприємств. Основними забруднювачами повітряного басейн є Черкаські об'єднання «Азот», «Аврора», та «Хімволокно». І їхня частина складає більше половини усіх викидів в області. Незважаючи на виконання ряду заходів щодо охорони атмосферного повітря, його стан у багатьох населених пунктах, особливо у містах Черкаси, Золотоноша, Сміла, Тальне, залишається органів незадовільним. Доказом цього є висока частка захворювань органів дихання населення. Великою проблемою є знешкодження відходів виробництва й охорона водних ресурсів, а саме: поверхневих і підземних вод та річок. Почайної уваги потребує й охорона водних ресурсів, а саме: поверхневих і підземних вод та річок. Основними джерелами забруднення водоймищ є багато підприємств, які скидають забруднення стічні води, концентрація шкідливих речовин в яких значно перевищує допустимі норми. Внаслідок цього знижується вбірна і відновлюючи властивість мікрофлори річок, озер, ставків та водосховищ області. Більшість водозаборів потребують переоснащення й ремонту.

Господарська діяльність людей, окремих підприємств і організацій негативно впливає на стан малих річок. Трапляються порушення при застосування мінеральних добрив та ядохімікатів, до того ж в окремих господарствах ще з радянських часів накопичилась велика кількість непридатних для застосування отрутохімікатів, які є потенційним джерелом забруднення навколишнього природного середовища.

Основні дані про викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря наведені в таблиці 4.1. Протягом 2007 — 2010 років викиди шкідливих речовин стаціонарними джерелами зменшились на 34,8 тис. т., а автотранспортом зменшились на 6,2 тис. т.

Таблиця 4. 1Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел та автотранспорту, тис. т. [4, с. 574]

Стаціонарні джерела забруднення

Автотранспорт

2000

2005

2010

2000

2005

2010

Україна

5687,0

3959,4

4075,0

1796,5

1949,2

2019,4

Черкаська

63,6

28,8

29,3

69,3

64,3

63,1

В 2009 році в області скидання забруднених зворотних вод дорівнювало 28 млн. м3 (без очищення 7 млн. м3, недостатньо очищених — 21 млн. м3). Частка у загальному обсязі скидання зворотних вод становить 9,6%. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря протягом 2009 року в області дорівнювали 92,4 тис. т. (0,2% загальної кількості шкідливих речовин в атмосферне повітря всієї України), що на 40,5 тис. т. менше ніж у 2005 році.

Отже, аналізуючи екологічну ситуацію в області, не можна заспокоюватися з приводу фактичного зменшення техногенного тиску на довкілля в останні роки, що обумовлене економічною кризою. Необхідна спеціальна довготермінова програма, на основі якої здійснюватиметься комплекс заходів, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів та екологізацію окремих виробництв області. Адже при зміні економічної ситуації на краще екологічні проблеми стануть найактуальнішими і їх розв’язання буде набагато складнішим. [3, с. 562 — 564]

4.3 Введення в дію потужностей для охорони здоров’я

Про стовідсоткове завершення деяких будівельних робіт, введення в експлуатацію котельні обласної дитячої лікарні та виконання решти робіт на 80−90 відсотків йшла мова під час наради з питань будівництва та фінансування медичного закладу, що пройшла 25 листопада під головуванням Сергія Тулуба.

Сьогодні ми докладаємо усіх зусиль, аби створити центр медичного обслуговування для дітей не лише області, а і України. Реалізація такого потужного задуму має стати прикладом нового конструктивного підходу до роботи та вирішення питань, — зазначив Сергій Тулуб, підкреслюючи, що відкриття лікарні відбудеться чітко за графіком.

Керівник області нагадав, що за домовленістю, яка була досягнута з прем'єр-міністром Миколою Азаровим, вже підготовлене відповідне розпорядження Міністерству охорони здоров’я щодо забезпечення лікарні спеціалізованим медичним обладнанням та необхідними меблями. Крім того, на будівництво лікарні вже до кінця поточного року будуть додатково виділені 10 мільйонів гривень.

Відзначаючи роботу будівельників, очільник Черкащини з вдячністю оцінив їх професіоналізм і високий рівень відповідальності. Сергій Тулуб нагадав, що ще на початку року будівля перебувала у занедбаному стані, проте, залучившись підтримкою влади, робота будівельників на об'єкті закипіла і сьогодні результат видно неозброєним оком.

Нагальним питанням, на думку губернатора, залишається призначення керівника цієї потужної установи. Вже проходять відповідні співбесіди, проте Сергій Тулуб переконаний, що головний лікар має вже сьогодні розпочати свою роботу, докласти свої зусилля до будівництва закладу, у прямому розумінні, формувати і закладати основи до офіційного відкриття лікарні.

Голова обласної державної адміністрації запевнив, що будівництво обласної дитячої лікарні є лише першим медичним проектом. На черзі районні лікарні у Городищі, Червоній Слободі, Корсунь-Шевченківському та інші. Крім того, Сергій Тулуб нагадав, що ним особисто було взято зобов’язання забезпечити роботу усіх сільських фельдшерсько-акушерських пунктів. Тож робота у цьому напрямку тільки розпочалася.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой