Засоби словотворення в сучасній англійській мові

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Иностранные языки и языкознание


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Курсова робота з теми:

Засоби словотворення в сучасній англійській мові

ВСТУП

Словотворення органічно пов’язане з живими процесами розвитку лексики.

Постійні зміни в суспільному житті, в суспільних відносинах, розвиток науки й техніки, мистецтва, культури відбиваються в лексиці. Частина слів випадає з активного словника і з часом забувається, але разом з тим з’являється велика кількість нових слів — відбувається збагачення словника.

У мові одні слова утворюються на базі інших. Об'єктами словотворення є похідні слова, оскільки заради них відбувається словотворчий процес. Для цього в мові існують такі словотворчі засоби: твірні слова, словосполучення, твірні основи, форманти (словотворчі суфікси, словотворчі префікси, сполучні морфеми).

Розрізняють морфологічні і неморфологічні засоби словотворення. До морфологічних способів належать суфіксальний, префіксальний, суфіксально-префіксальний, безафіксний.

В англійській мові поширений спосіб творення слів шляхом складання кількох основ. Цей спосіб називається основоскладанням. Окрему групу складних слів становлять абревіатури, складноскорочені слова. Вони утворюються поєднанням не повних основ або коренів, а їх початкових частин (складів, букв, звуків).

До неморфологічних способів словотворення належать: а) перехід одних частин мови в інші (морфологічно-синтаксичний); б) злиття словосполучень у слова (лексико-синтаксичний); в) зміна значення слова (лексико-семантичний).

Нові слова входять у лексику або шляхом засвоєнь з іншої мови: електрика, радіо, диктатура, революція, або в далеко більшій кількості внаслідок словотворення за допомогою існуючих у мові словотворчих засобів на базі слів рідної мови: цілина — цілинний (край), цілинник. Одним із засобів збагачення словника є також переосмислення (розширення або звуження значення деяких слів), вживання старих слів у новому значенні.

Потреба в нових термінах, лексичних словосполученнях для вираження певних понять викликає створення нових слів за існуючими словотворчими моделями.

Як правильно зазначає В. В. Виноградов, словотворчі категорії тісно пов’язані з граматичними категоріями і процесами; словотворення кожної мови визначається системою живих морфологічних і лексичних відношень, властивих певній конкретній мові. Нові слова обов’язково оформляються за граматичними законами певної мови, підводяться під відповідні лексико-граматичні розряди (частини мови).

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: «Сучасні засоби словотвору в українській та англійській мовах».

Об'єкт дослідження — вся сукупність лексичних мовних одиниць української та англійської мов.

Предмет дослідження — засоби словотвору.

Мета дослідження — розглянути сучасні засоби словотвору в українській та англійській мовах.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

проаналізувати словотворчі засоби;

вивчити основні способи словотворення;

дослідити основні засоби словотворення в сучасній українській мові;

проаналізувати морфологічні засоби словотворення в українській мові;

розглянути неморфологічні засоби словотворення в українській мові;

дослідити основні засоби словотворення в сучасній англійській мові.

Методи дослідження. Для розв’язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація.

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методичні основи словотворення

1.1 Поняття про словотвір

Термін словотвір (словотворення) має два значення:

1) процес творення похідних (нових) слів, одно з найважливіших джерел збагачення словникового складу мови;

2) розділ мовознавства, що вивчає процеси словотворення.

У мові одні слова утворюються на базі інших. Назва міста Енергодар утворилася від слів енергія і дарувати, назва селища Дніпрорудний — від слів Дніпро і руда. Слова утворюються і на базі словосполучень: універсальний магазин — універмаг, молода гвардія — молодогвардійці. Похідні слова найчастіше утворюються за допомогою суфіксів і префіксів. Отже, слова, словосполучення, суфікси, префікси є засобами (ресурсами) словотворення.

Слова в мові утворюються не довільно, а за певними правилами: від одних абревіатур утворюються прикметники (вуз — вузівський, МТС — емтеесівський), від інших — ні (СНІД, НТП); від одних іменників утворюються дієслова (голова — головувати, золото — озолотити, магніт — магнітити, силос — силосувати), від інших — ні (хліб, пшениця, Іван, Київ). Отже, існують певні правила (закони) творення слів [9].

Слова розрізняються між собою і за способом творення. Іменник небезпека утворився префіксальним способом (за допомогою префікса не- від слова безпека), а прикметник хрящуватий — суфіксальним способом (за допомогою суфікса -уват- від основи хрящ-). Отже, словотвором називається такий розділ науки про мову, який вивчає словотворчі засоби (ресурси) мови, правила (закономірності) та способи творення слів у мові.

Основними одиницями словотворчої системи мови є словотворчий тип, словотворче гніздо, словотворчі засоби (ресурси), способи словотворення.

Похідні слова в мові утворюються не хаотично, а за певними типами. Група різнокореневих слів однієї частини мови, зв’язаних між собою спільним значенням і спільними суфіксами та префіксами, називається словотворчим типом.

Слова в мові перебувають між собою в певних словотворчих зв’язках. Сукупність спільнокореневих слів, розташованих у такій послідовності, в якій вони утворювалися, називається словотвірним гніздом. Початком словотвірного гнізда є непохідне слово.

На основі словотвірних гнізд укладаються словотворчі словники.

Є два джерела збагачення словникового складу: словотвір і запозичення слів з інших мов. Проте, основним джерелом збагачення лексики української мови є словотвір.

Наукові відкриття, розвиток виробництва, науки, техніки, культури викликають до життя нові предмети і поняття. А щоб назвати ці нові предмети і поняття, потрібні і нові слова. Кожне таке слово є суспільним явищем, бо зумовлене потребами суспільства.

Великі досягнення вчених в освоєнні космосу зумовили появу в мові таких слів, як космонавт, космодром, стикування тощо. З розвитком техніки в мову прийшли такі слова, як аеродром, космодром, мотодром, танкодром, ракетодром, телевізор, телевізійний, телебачення, інтербачення. За аналогією до слова олімпіада утворилися слова спартакіада, універсіада (міжнародні змагання студентів). Здавна склалося так, що від назви населеного пункту утворюються прикметник і назва жителів (Київ — київський, кияни). На карті з’являються нові міста, а разом з ними і нові назви їх, назви жителів цих міст [10].

Усі ці слова не запозичені з інших мов, а утворилися в українській мові за аналогією до вже існуючих за допомогою суфіксів і префіксів. Отже, словотвір — це основне джерело збагачення словникового складу мови.

1.2 Словотворчі засоби

Словотворча структура слова визначається через відношення мотивації його значення і встановлення твірної основи та словотворчого значення, яке видозмінює вторинне слово у порівнянні з тим, від якого воно утворене.

Під словотворчим значенням розуміють значення, властиве групі слів, що уточнює в певному семантичному плані поняттєвий зміст слова, від якого твориться похідне. Так, у словах сміливість, хоробрість, стійкість, зрілість, допитливість словотворчим є значення узагальненої якості, а в словах учителювати, хазяїну вати, головувати спільним є значення характеристики діяльності людини за призначенням або посадою.

Словотворче значення в цих рядах слів виражається мовними засобами — словотворчими суфіксами, закріпленими за певними частинами мови: -ість (іменниковий суфікс) і -ува- (дієслівний суфікс). Таким чином, специфіку частин мови визначають не тільки їх лексичне значення та граматичні ознаки, а й словотворча структура. Кожна частина мови має свої словотворчі засоби [9].

У сучасній українській мові найбільш поширеними матеріальними засобами вираження словотворчого значення виступають афікси: суфікси, префікси, інтерфікси, постфікси.

Суфікс як словотворчий засіб відрізняється від префікса не лише місцеположенням у слові (суфікс стоїть після кореня, префікс — перед коренем), а й тим, що він безпосередньо пов’язаний з певним парадигматичним оформленням слова, належного до відповідного класу слів — частини мови.

Словотворчі префікси приєднуються не до твірної основи, а до готового граматично оформленого слова (наприклад: пра-ліс, пере-класти), їх значення не пов’язується з парадигмою слова.

Інтерфікси виступають як зв’язуюча ланка між компонентами складних слів (наприклад: волевиявлення, життєлюб, людино-день).

Словотворчого значення можуть набувати окремі слова, наприклад, у складних словах: люб-, -руб, -видний (книголюб, дроворуб, яйцевидний); іншомовні: аеро-, гідро-, теле-. (аеродинамічний, гідросани, телебачення). Афікс -ся також може виконувати словотворчу функцію (брати — братися). Він займає місце в кінці цілком оформленого слова і називається постфіксом.

Словотворче значення може виражатися й іншими засобами — чергуванням звуків, перенесенням наголосу в слові та ін. Ці засоби є в основному супровідними при афіксації і розглядаються як явища морфонологічні [10].

Об'єктами словотворення є похідні слова, оскільки заради них відбувається словотворчий процес. Для цього в мові існують такі словотворчі засоби: твірні слова, словосполучення, твірні основи, форманти (словотворчі суфікси, словотворчі префікси, сполучні морфеми).

Похідні слова в мові утворюються від власних та іншомовних слів: залізниця — залізничний, дедерон (з нім.) — дедероновий. З цією метою використовують як власні, так й іншомовні (запозичені) суфікси і префікси. Власні суфікси і префікси в українській мові: -ик (лісник), -уват-ий (гіркуватий), -ич-і (тричі), -увати (пакувати), пере- (перевиконати); запозичені: -ізм (лат.) — феодалізм, -ист (гр.) — бандурист, іад-а (лат.) — спартакіада, анти- (гр.) — антикорозійний, а- (гр.) — алогічний.

Нові слова утворюються за зразком старих слів: наприклад, атомохід за аналогією до вже існуючого слова всюдихід.

Те слово, на базі якого утворюється інше, нове слово, називається твірним. Для іменника степовик твірним є слово степовий, для прикметника капроновий — капрон та ін.

Нове слово, що утворилося на базі вже існуючого в мові слова, тобто твірного, називається похідним [9].

Слова лісовий, степовий, дубовий, березовий, сосновий, липовий, вільховий, ялиновий є похідними словами, бо виникли на основі вже існуючих в мові твірних слів ліс, степ, дуб, береза, сосна, липа, вільха, ялина.

Ознаками похідного слова здебільшого виступають суфікси та префікси. Якщо в слові можна виділити суфікс або префікс, то таке слово належить до похідних: боро-ть-б-а, сів-б-а, служ-б-а, друж-б-а. Слова, в яких немає ні суфіксів, ні префіксів, — непохідні: ліс, степ, дуб, береза, сосна, липа та ін.

Однак трапляються й такі похідні слова, в яких суфікси і префікси не виділяються. Це слова, при утворенні яких змінюється лише значення, а морфемна будова залишається незмінною, тобто слова, утворені шляхом переосмислення: береза (назва дерева) — непохідне слово, село Береза — похідне слово; липа (назва дерева) — непохідне слово, липа (фальшиві факти, приклади, документи тощо) — похідне; дуб (назва дерева) — непохідне, дуб (човен, видовбаний із суцільного дерева) — похідне слово.

Якщо зіставити похідне слово з твірним, то виявимо спільні і відмінні елементи. Наприклад, водяний і вода — спільна частина вод-, відмінні -н-ий і -а; сніговий і сніг — спільна частина сніг-, відмінні -ов-ий; батьківський і батько — спільна частина батьк-, відмінні -івськ-ий і -о.

Спільна частина похідного і твірного слова, на базі якої виникає утворюване слово, називається твірною (вивідною) основою. Твірною основою у прикметнику водяний є частина вод-, оскільки вона є спільною з твірним словом вода.

Ті елементи, якими похідне слово відрізняється від твірного, називаються твірними суфіксами і твірними префіксами. Наприклад, похідне слово перечитати відрізняється від твірного слова читати префіксом пере-. Похідне слово барабанщик відрізняється від твірного слова барабан суфіксом -щик. Тому тут твірним виступає суфікс -щик. В інших похідних твірними є префікс і суфікс одночасно: порівняймо похідне слово прибережний і твірне слово берег, твірним тут є префікс при- із суфіксом -н-.

Для того щоб визначити в похідному слові твірну основу, треба дібрати твірне слово, зіставивши похідне слово з твірним, виділити в них спільну частину. Ця спільна частина й буде твірною основою. Наприклад: похідне слово каштановий, твірне слово каштан, їх спільна частина каштан-, яка й є твірною основою [10].

1.3 Основні способи словотворення

англійський словотворення абревіація основоскладання

Залежно від матеріальних засобів вираження словотворчого значення у процесі творення слова розрізняють морфологічні і неморфологічні способи словотворення.

Поняттям морфологічного словотворення охоплюються усі способи афіксального творення слів, основоскладання, словоскладання та абревіація (творення складноскорочених слів).

Під афіксацією розуміється слововивід за певною словотворчою моделлю, що здійснюється за допомогою словотворчих афіксів (морфем). Різне поєднання морфем у простому чи складному (де афіксація супроводжує основоскладання) слові здійснюється в межах певного словотворчого типу, за яким закріплене певне словотворче значення, властиве класу слів: іменникам, прикметникам, дієсловам, прислівникам. Саме тому морфологічне словотворення доцільно пов’язувати з ученням про частини мови. До морфологічних способів належать суфіксальний, префіксальний, суфіксально-префіксальний, безафіксний, основоскладання, абревіація.

Кожен з афіксальних способів неоднаково поширений в різних частинах мови. Так, суфіксальним способом більше творяться іменники, прикметники, якісні прислівники; безафіксним — іменники; префіксальний спосіб виступає переважно в дієсловах; суфіксально-префіксальним найбільше творяться прикметники, а змішаними афіксально-постфіксальними — в основному дієслова [9].

Основоскладання — спосіб творення складного слова від основ двох або більше слів.

Абревіація — це спосіб творення складноскорочених слів усіченням основ слів цілого словосполучення, поєднанням усіченої основи одного слова і цілого — іншого слова

Неморфологічні способи словотворення не виявляють зв’язку з морфологічними засобами, а є наслідком тривалих процесів, які змінюють семантику і граматичну природу мотивуючого слова чи словосполучення. Так, похідні слова можуть з’являтися внаслідок переходу з однієї частини мови в іншу. У процесі переходу прикметника в іменник (субстантивація), дієприкметника у прикметник (ад'єктивація), змінюваного іменного слова — в прислівник (адвербіалізація) та інших явищ взаємопереходу між частинами мови відбувається поступова зміна семантики слова.

До неморфологічних способів словотворення належать: а) перехід одних частин мови в інші (морфологічно-синтаксичний); б) злиття словосполучень у слова (лексико-синтаксичннй); в) зміна значення слова (лексико-семантичний) [10].

РОЗДІЛ 2. Основні засоби словотворення в сучасній українській мові

2.1 Морфологічні засоби

До морфологічних засобів належать суфіксальний префіксальний, суфіксально-префіксальний, безафіксний.

При суфіксації похідне слово утворюється за допомогою суфікса. Наприклад: казк (а) + ов-ий — казковий (твірне слово казка), жнив (а)+ ува-ти -жнивувати (твірне слово жнива), патріот + изм — патріотизм (твірне слово патріот), сніда (ти) + нок — сніданок (твірне слово снідати), малю (вати) + нок — малюнок (твірне слово малювати), залізничн (ий) + ик — залізничник (твірне слово залізничний).

При префіксації похідне слово утворюється за допомогою префікса, який приєднується не до кінця твірної основи (як при суфіксації), а до її початку. Наприклад: друг — недруг, вибори — перевибори, порядок — безпо-рядок.

Суфіксально-префіксальним називається такий спосіб словотворення, при якому похідне слово утворюється за допомогою одночасного приєднання суфікса і префікса до твірної основи. Наприклад: прислівник по-українському утворюється шляхом одночасного приєднання префікса по- і суфікса -ому до прикметникової основи українськ-(твірне слово український), іменник подруга утворився за допомогою одночасного приєднання префікса по- і закінчення -а, яке виконує роль суфікса, до основи -друг- (твірне слово друг, порівняймо мій друг, моя подруга); прикметник настільний утворився одночасним приєднанням до основи -стіл- префікса на- і суфікса -н- (твірне слово на столі).

Наявність у слові суфікса і префікса не свідчить про те, що це слово утворилося суфіксально-префіксальним способом. Наприклад, у слові безземельний легко виділяється префікс без- і суфікс -н-ий. Проте чи утворився цей прикметник суфіксально-префіксальним способом? Щоб відповісти на це питання, треба знайти твірне слово. Легко встановити, що прикметник безземельний співвідноситься з прикметником земельний. Він і є твірним словом. Зіставивши похідне слово безземельний з твірним словом земельний, легко визначити твірний префікс без-. Отже, слово безземельний утворилося префіксальним, а не суфіксально-префіксальним способом. Порівняймо приклади цього типу: надкласовий, надлишок, аморальний, безгрішний. Можна було б думати, що ці слова утворилися суфіксально-префіксальним способом, якби в мові не існувало вже готових твірних слів класовий, лишок, моральний, грішний.

Слова, в яких виділяються суфікси і префікси, можуть бути утворені і суфіксальним способом. Хоч іменник обхідник має в своєму складі префікс об- і суфікс -ник, проте він утворився не суфіксально-префіксальним способом. Твірним словом для нього виступає дієслово обходити, від якого після усікання дієслівного суфікса -и-ти за допомогою суфіксів -н-ик і утворився іменник обхідник. Тут похідне слово відрізняється від твірного суфіксом -ник. Отже, це суфіксальний спосіб словотворення. Наприклад: підфарник (підфарний), зварник (зварити), збудник (збудити), відлунок (відлунювати), збіговище (збігатися).

При двох твірних словах до одного похідного спосіб словотворення точно визначити не можна. Розглянемо похідне слово перепідготовка. Якщо цей іменник зіставляти з твірним словом підготовка, тоді слід говорити про префіксальний спосіб словотворення (пере+підготовка). Якщо ж іменник перепідготовка зіставляти з твірним словом перепідготовити, тоді матимемо суфіксальний спосіб: перепідготов (ити) + к-а — перепідготовка.

Безафіксним називається такий спосіб, при якому похідні слова утворюються без застосування твірних суфіксів чи префіксів (тобто без афіксів). Його нерідко називають усіканням, оскільки похідне слово утворюється шляхом відкидання (усікання) кінцевих морфем твірного слова. Наприклад, похідний іменник обшук утворився від дієслова обшукувати шляхом відкидання суфіксів -ува-, -ти. Порівняймо ще: розшук від розшукувати, пуск від пускати, плеск від плескати, завал від завалити, блакить від блакитний [9].

Безафіксним способом найчастіше утворюються іменники від дієслів (оскал — від оскалити) та прикметників (загал — від загальний).

2.2 Основоскладання

В українській мові поширений спосіб творення слів шляхом складання кількох основ. Цей спосіб називається основоскладанням: Наприклад: Добропілля (основи добр-, -підлл), Волгоград (основи волг-, -град), землемір (основа земл-, та, що в слові земля, і мір- - та, що в слові міряти), рудовоз (руд- пор. руда, воз- пор. возити).

Поєднання основ може відбуватися за допомогою сполучних голосних [о], [е] або без них. Наприклад: верт-о-літ, криг-о-лам, пил-о-сос (сполучний голосний [о]); хвил-е-різ (сполучний голосний [е]); стопкран (без сполучного голосного).

Звуки [а], [и], що стоять між двома основами у складному слові, не є сполучними голосними: екстр-а-ва-гант-ний, аві-а-лінія, аві-а-конструктор, восьм-и-річка. У цих словах звуки [а], [и] є складовою частиною перших основ (пор. слова екстра, п’ять — п’ят-и, -и — закінчення родового відмінка).

У словах вищезгаданий, нижченаведений сполучного голосного немає: перша частина цих слів (вище, нижче) — вищий ступінь прислівника, а не прикметника. У словах малонаселений, багатообіцяючий, легковимовний також немає сполучного звука: слова мало, багато, легко є прислівниками з суфіксом -о.

Буває «чисте» основоскладання, тобто поєднання лише основ: Миргород, радіомаяк. Проте часто трапляється й таке основоскладання, що супроводжується суфіксацією. Наприклад: народногосподарський (суфікс -ськ-), всебічний (суфікс -н-), вогнегасник (суфікс -ик).

Виділяється три види основоскладання: а) утворення похідних слів на основі сурядних сполучень окремих слів: ліс і степ — лісостеп, мовний і літературний — мовно-літературний, залізо і бетон — залізобетон, ліс і парк — лісопарк; б) утворення похідних слів на основі словосполучень: сільське господарство — сільськогосподарський, Далекий Схід — далекосхідний, чотири струни — чотириструнний, бити далеко — далекобійний; в) утворення похідних на основі слів, що безпосередньо не поєднуються в словосполучення: паровоз, пароплав, фотоательє, радіогазета, фотогазета.

Вирази «складне слово» і «основоскладання» не тотожні. Кожне слово, утворене шляхом основоскладання, є складним, бо має кілька коренів (найчастіше два): м’ясорубка (рубати м’ясо), вогнегасник (гасити вогонь), соломорізка (різати солому), виноробний (робити вино). Проте не кожне складне слово утворюється шляхом основоскладання. Прикметник залізобетонний є складним (має два корені), але утворився він не основоскладанням, а способом суфіксації складної основи залізобетон (залізобетон + ний). Приклади цього типу: машинобудівник (машинобудівн (ий) + ик) тощо. А твірні слова залізобетон, самохід, лиходій утворилися шляхом основоскладання. Отже, треба розрізняти основоскладання і суфіксацію складних слів [10].

2.3 Абревіація

Окрему групу складних слів становлять абревіатури, складноскорочені слова. Вони утворюються поєднанням не повних основ або коренів, а їх початкових частин (складів, букв, звуків).

Складноскорочені слова утворюються: а) від початкових частин кожного твірного слова: міськвиконком (міськ- - міський, -викон- - виконавчий, -ком — комітет), юннат (юн- - юний, -нат — натураліст); б) від частини основи та цілого слова: профспілка (проф- - професійний), санінспектор (сан- - санітарний); в) від початкових звуків твірних основ: загс (запис актів громадянського стану), вуз (вищий учбовий заклад); г) від назв букв, що означають початкові звуки твірних основ: HTП (вимовляється ентепе), АТС (вимовляється атеес).

Перелічені прийоми чітко розмежовуються не завжди. Існують абревіатури комбінованого типу. Наприклад: райво (рай- - податкова частина основи) і [в], [о] - початкові звуки твірних слів: відділ освіти [9].

2.4 Неморфологічні засоби словотворення

До неморфологічних способів словотворення належать: а) перехід одних частин мови в інші (морфологічно-синтаксичний); б) злиття словосполучень у слова (лексико-синтаксичннй); в) зміна значення слова (лексико-семантичний).

Морфологічно-синтаксичним називається такий спосіб, при якому слово набуває нового значення внаслідок зміни синтаксичної функції і морфологічних ознак. Розглянемо речення: Чергові учні підготували кабінет до занять. Тут слово чергові називає ознаку осіб (учні) за родом діяльності і відповідає на запитання: які учні? — чергові (це його лексичне значення), в реченні воно є означенням (це його синтаксична функція), число і відмінок прикметника чергові залежать від числа і відмінка іменника учні (це його морфологічні ознаки). Якщо опустити іменник учні, то речення набуде такого вигляду: Чергові підготували кабінет до занять. Тут слово чергові виконує вже іншу синтаксичну функцію — підмет речення (а не означення до іменника), воно набуло нових морфологічних ознак — стало іменником. Змінилося й лексичне значення слова чергові - тепер воно називає не ознаку, а осіб і відповідає на запитання: Хто підготував? — чергові. Отже, слово чергові (черговий) набуло нового лексичного значення (назва особи, а не назва ознаки) внаслідок зміни синтаксичної функції (означенняпідмет) і морфологічних ознак (прикметникіменник). Тому цей спосіб і називається морфологічно-синтаксичним [10].

До морфологічно-синтаксичного способу належать усі випадки переходу одних частин мови в інші: перехід прикметників та дієприкметників в іменники (булочна, вартовий, лісничий, майбутнє, минуле, подорожній, шампанське, пальне, уповноважений, поранений, вчений, черговий тощо; перехід дієприкметників у прикметники (печений, сушений, вчений, лежачий, стиглий, мерзлий, освічений тощо); перехід іменників у прислівники (приїду весною, напишу листа днями, подався на танці бігом, кругом вода).

Лексико-синтаксичним називається такий спосіб словотвору, при якому похідне слово утворюється за допомогою зрощення всіх слів словосполучення.

Наприклад: у давньому словосполученні сей день (цей день) займенник і іменник у родовому відмінку зрослися, внаслідок чого утворилося нове слово — прислівник сьогодні.

Лексико-синтаксичним цей спосіб називається тому, що похідні слова утворюються лише на основі словосполучень: перекотиполе (перекоти поле), натщесерце (на тще серце), хтозна-де (хто зна де), чортзна-де (чорт зна де), нижчезазначений (нижче зазначений).

Лексико-синтаксичний спосіб має дещо спільне з основоскладанням: за обома способами похідні слова утворюються на основі словосполучень

Однак він докорінно відрізняється від основоскладання. При основоскладанні закінчення твірних слів опускаються; дв (а) поверх (и) — двоповерховий.

При лексико-синтаксичному способі вони застигають і зберігаються в новоутвореному слові: запанібрата, догоричерева, споконвіків, напередодні, донесхочу.

При зрощенні додаткові засоби словотворення не застосовуються: викладений вище — вищевикладений, зазначений нижче — нижчезазначений.

Лексико-семантичний спосіб словотвору полягає в переосмисленні уже існуючих слів. При лексико-семантично-му способі в будові похідного слова не відбувається ніяких змін, змінюється лише лексичне значення. Наприклад: запорожець — житель м. Запоріжжя і «Запорожець» — марка легкової автомашини; дерево береза і село Береза; рукав сорочки і рукав річки; крило птаха і крило літака [9].

РОЗДІЛ 3. Засоби словотворення в сучасній англійській мові

Утворення одного слова з іншого в сучасній англійській мові проводиться наступними засобами:

а) без жодної зміни вимови і написання слова;

б) за допомогою зміни місця наголосу;

в) за допомогою чергування звуків;

г) за допомогою афіксів (префіксів і суфіксів);

д) за допомогою абревіації.

3.1 Словотворення без зміни вимови і написання слова

В англійській мові у багатьох випадках слова, що є різними частинами мови, співпадають у вимові і написанні. Питання про те, якою частиною мови є таке слово, вирішується на підставі його формальних і синтаксичних ознак.

Такий збіг форм особливо часто зустрічається в іменників і дієслів:

Іменники Дієслова

answer — відповідь to answer — відповідати

change — зміна to change — міняти

class — клас to class — класифікувати

hand — рука to hand — вручати

Збіг форм зустрічається також у прикметників та дієслів:

Прикметники Дієслова

clean — чистий to clean — чистити

dirty — брудний to dirty — забруднювати

В деяких випадках збіг форм зустрічається у декількох частин мови. Так, наприклад, слово light може бути іменником із значенням світло, прикметником — світлий і дієсловом — засвічувати, освітлювати [4, 457]

3. 2 Словотворення за допомогою зміни місця наголосу

Форми багатьох іменників співпадають з формами дієслів, але відрізняються від них наголосом — іменники мають наголос на першому складі, а відповідні їм дієслова на другому [1, 245]:

Іменники Дієслова

increase — збільшення. to increase — збільшувати

export — експорт to export — експортувати

import — імпорт to import — імпортувати

3. 3 Словотворення за допомогою чергування звуків

Багато іменників і дієслова, утворених від одного кореня, розрізняються чергуванням останнього згідного, звуку, який є глухим в іменнику і дзвінким в дієслові. При цьому у ряді випадків чергування останнього приголосного звуку супроводжується чергуванням кореневого голосного звуку і зміною написання слова:

Іменники Дієслова

excuse [iks'kju: s] - вибачення to excuse [iks'kju: z] - вибачати

use [ju: s] - вживання to use [ju: z] - вживати

advice [?d'vais] - порада to advise [?d'vaiz] - радити

belief [bi'li: f] - віра, переконання to believe [bi'li: v] - вірити, думати

Деякі іменники і дієслова розрізняються тільки чергуванням кореневих голосних звуків при відповідній зміні написання слова [1, 246]:

Іменники Дієслова

food [fu: d] - їжа to feed [fi: d] - живити (-ся)

shot [t] - постріл to shoot [u: t] - стріляти

song [s?] - пісня to sing [si?] - співати

3.4 Словотворення за допомогою афіксів

Творення слів може відбуватися за допомогою афіксів — префіксів і суфіксів. Префікси стоять на початку слова, а суфікси — в кінці слова.

Префікси змінюють значення слова, але не міняють його приналежності до тієї або іншої частини мови:

order (іменник) порядок disorder (іменник) безлад

hарру (прикметник) щасливий unhappy (прикметник) нещасливий

to appear (дієслово) з’являтися to reappear (дієслово) знову появитися

Суфікси служать для утворення однієї частини мови з іншої:

beauty (іменник) краса beautiful (прикметник) красивий

strength (іменник) сила to strengthen (дієслово) підсилювати (-ся)

hарру (прикметник) щасливий happiness (іменник) щастя

calm (прикметник) спокійний calmly (прислівник) спокійно

to read (дієслово) читати reader (іменник) читач

Основними способами творення іменників є суфіксація і сполучення основ. Більшість іменників творяться за допомогою суфіксації. Префіксація і безафіксне творення іменників менш продуктивні в сучасній англійській мові. Суфіксація часто сполучається з префіксацією. В таких випадках найчастіше виступають префікси прийменникового походження.

За допомогою суфіксації і сполучення основ іменники можуть утворюватися від різних за своєю семантикою і структурою слів. Творення іменників від основ іменників буває двох видів:

а) творення іменників, що означають нові поняття;

б) творення іменників, що означають ті самі предмети, але з новим відтінком у значенні.

Від дієслів і прикметників іменники творяться лише з новим значенням.

Розряд прикметників дуже численний за своїм лексичним складом і занадто складний за своєю морфологічною будовою.

Серед прикметників є слова невивідні, або первісні, і вивідні. Первісних прикметників, тобто тих, що складаються лише з кореня і флексії, небагато; всі вони належать до розряду якісних прикметників.

Інші якісні і всі відносні та присвійні прикметники належать до вивідних, зв’язаних своїм походженням або з основами самих же прикметників, або з основами інших частин мови.

У сучасній англійській мові переважну більшість становлять прикметники, утворені різними способами і за допомогою різних засобів від основ іменників і дієслів. Від основ інших частин мови прикметники утворюються рідко [4, 458].

3.4. 1 Найбільш вживанні префікси

До префіксів з негативним значенням відносяться un-, in-, dis-, non-. Приєднання того або іншого негативного префікса не підкоряється певним правилам і залежить від встановленого слововживання в мові:

comfortable зручний uncomfortable незручний

equal рівний unequal нерівний

expected очікуваний unexpected несподіваний

happy щасливий unhappy нещасний

Префікс un- іноді приєднується до дієслів, виражаючи протилежну дію:

to dress одягатися to undress роздягатися

to load вантажити to unload розвантажувати

Префікс in- виражає заперечення:

ability здатність inability нездатність

adequate достатній inadequate недостатній

capable здатний incapable нездібний

Перед 1 префікс іn перетворюється в il-, перед r- - в ir-, а перед m і р — в im-

legal законний illegal незаконний

logical логічний іllogical нелогічний

regular регулярний irregular нерегулярний

Префікс dis- може виражати як заперечення, так і протилежну дію:

а) заперечення:

to approve схвалювати to disapprove не схвалювати

to like любити to dislike не любити

б) протилежна дія:

to appear з’являтися to disappear зникати

to connect сполучати to disconnect роз'єднувати

Слова з префіксом non- переважно пишуться через риску (дефіс):

conductor провідник (теплоти, non-conductor непровідник

електрики)

essential істотний non-essential неістотний

Префікси з різними значеннями: re- із значенням знову, наново, знов (у багатьох випадках відповідає українському префіксу пере-). Слова з префіксом rе- часто пишуться через риску (дефіс) [4, 459]:

to appear з’являтися to reappear знову з’являтися

to elect обирати to re-elect переобирати

to export експортувати to re-export реекспортувати

mis- із значенням неправильно, невірно:

to hear чути to mishear недочути, неправильно почути

to inform інформувати to misinform неправильно інформувати

to interpret тлумачити to misinterpret неправильно толкувати

over- із значенням понад, надмірно (часто відповідає в українській мові префіксу пере-). Протилежний до значенню префіксу under-:

to load вантажити to overload перенавантажувати

to pay платити, оплачувати to overpay переплачувати

to value оцінювати to overvaiue переоцінювати

production виробництво overproduction перевиробництво

under- із значенням недостатньо. Протилежний по значенню префіксу over-:

to value оцінювати to undervalue недооцінювати

to pay платити, оплачувати to underpay оплачувати низько

production виробництво underproduction недостатнє

виробництво

pre- із значенням перед, раніше; відповідає в українській мові префіксу до-. Протилежний по значенню префіксу post-. Слова з префіксом рrе- часто пишуться через риску:

historic історичний prehistoric доісторичний

revolutionary революційний pre-revolutionary дореволюційний

post- із значенням після. Протилежний по значенню префіксу рre-. Слова з префіксом post- часто пишуться через риску [4, 460]:

revolutionary революційний post-revolutionary післяреволюційний war війна post-war післявоєнний

anti- відповідає в українській мові пефіксам анти-, проти-. Слова з префіксом anti- часто пишуться через риску:

cyclone циклон anticyclone антициклон

fascist фашист anti-fascist антифашист

imperialist імперіалістичний anti-imperialist антиімперіалістичний

counter- відповідає в українській мові префіксам контр-, проти-. Слова з префіксом counter- часто пишуться через риску:

to act діяти to counteract протидіяти

action дія counteraction протидія

offer пропозиція counter-offer контрпропозиція

со- означає спільність дії, співпрацю. Слова з префіксом со- часто пишуться через риску:

author автор сo-author співавтор

education утворення co-education сумісне навчання осіб

existence існування co-existence співіснування

inter- із значенням між, серед, взаємно:

dependent залежний іnterdependent залежний один від іншого

session сесія inter-session міжсесійний

town місто intertown міжміське

ех- із значенням екс-, бувший, колишній. Слова з цим префіксом пишуться через риску:

ex-champion колишній (екс-) чемпіон

ex-minister колишній (екс-) міністр

ex-president колишній (екс-) президент

sub- відповідає в українській мові префіксу під-:

committee комісія subcommittee підкомісія

conscious свідомий subconscious підсвідомий

ultra- із значенням ультра-, понад. Слова з префіксом ultra- пишуться через риску:

ultra-imperialism ультраімперіалізм

ultra-microscopic ультрамикроскопический

en- має часто значення робити:

circle круг to encircle оточувати (робити круг)

large великою to enlarge збільшувати (робити великим)

В сучасній англійській мові є велика кількість слів з різноманітними префіксами, що частково або повністю втратили своє значення. Ці слова неподільні і не усвідомлюються як утворені за допомогою префіксів. При відділенні префікса частина слова, що залишається, або зовсім не є англійським словом, або ж є словом, значення якого не має нічого загального із значенням слова з невідокремленим префіксом. Такі, наприклад, слова: remain, refuse, reduce, dispatch, discuss, dispute, precise, prepare, preside, submit, subject і багато інших. Так, при відділенні від слів dispute сперечатися, reduct понизувати, precise точний, submit надавати префіксів dis-, re-, рге- і sub- частини pute, що залишаються, duce, cise, mit не є самостійними словами. У словах remain залишатися, dispatch відправляти частини слів main і patch, що залишаються після відділення префіксів, хоч і є самостійними словами (main головний і patch пляма), проте їх значення не пов’язані із значенням слів remain і dispatch [4, 460].

3.4. 2 Найбільш вживанні суфікси

Суфікси іменників

Система суфіксів, за допомогою яких утворені основи іменників в англійській мові, становить собою розвиток невеликої кількості суфіксів.

При характеристиці семантико-граматичної ролі суфіксів у слові треба мати на увазі те, що багато суфіксів можуть виконувати у словотворенні різні функції. Чимало з них мають ту властивість, що за їх допомогою можна утворювати з новим значенням і надавати їм нових відтінків значення без зміни основного лексичного значення іменника [2, 181].

Суфікси, за допомогою яких творяться іменники з новим лексичним значенням, на основі їх семантики поділяються на такі групи:

1. Суфікси, за допомогою яких творяться іменники із значенням особи.

2. Суфікси, за допомогою яких творяться узагальнюючі і абстрактні назви.

3. Суфікси, за допомогою яких творяться іменники із значенням збірності.

4. Суфікси, за допомогою яких творяться іменники, що означають назви предметів, місця, засобів і наслідків праці людини.

5. Суфікси, за допомогою яких творяться іменники, що означають місце.

Для позначення особи:

-er, -or приєднуються до дієслів для позначення дійової особи:

to buy купувати buyer покупець

to direct керувати director директор

to inspect інспектувати inspector інспектор

to invent винаходити inventor винахідник

to produce проводити producer виробник

to sell продавати seller продавець

-іst служить, як і суфікс -іст в українській мові, для позначення приналежності до політичного або наукового напряму:

Marxist марксист

materialist матеріаліст

Суфіксу -іst відповідає у відвернутих іменниках суфікс -ism, який звучить в українській мові так само -ізм [2, 182]:

Marxism марксизм

communism комунізм

materialism матеріалізм

-ее служить для позначення особи, на яку направлена дія:

to address адресувати addressee адресат

to pay платити payee одержувач платежу

to trust довіряти trustee довірена особа

-ian служить для позначення національної приналежності:

Russian російський

Ukrainian українець

Norwegian норвежець

Для позначення відвернутих іменників (в окремих випадках також конкретних іменників).

-age зазвичай утворює іменники від дієслів;

to leak протікати leakage витік

to pass проходити passage прохід

-аncе, -еnсе (відповідні прикметники мають суфікс -ant, -ent):

important важливий іmportance важливість

different різний difference відмінність

-dom утворює іменники від прикметників і іменників:

free вільний freedom свобода, воля

king король kingdom королівство

-hood зазвичай утворює іменники від інших іменників:

brother брат brotherhood братерство

child дитина childhood дитинство

man чоловік manhood мужність

-ion (-ation, -tion, -sion, -ssion) утворює іменники від дієслів. При цьому в деяких випадках змінюється вимова, а іноді і написання слова:

to collect збирати collection збори, колекція

to combine комбінувати combination комбінація

to connect сполучати connection з'єднання

to dictate диктувати dictation диктування

-ment утворює іменники від дієслів:

to agree погоджуватися agreement згода

to develop розвивати development розвиток

to govern управляти government управління, уряд

-ness утворює іменники від прикметників:

bitter гіркий bitterness гіркота

cold холодний coldness холодність

-ship утворює іменники від інших іменників:

diсtator диктатор dictatorship диктатура

friend друг friendship дружба

-urе утворює іменники від дієслів:

to depart виїжджати departure від'їзд

to please приносити задоволення pleasure задоволення

Суфікси прикметників

Найбільш продуктивним способом творення прикметників у сучасній англійській мові є суфіксація. Переважна більшість прикметників утворюється від основ різних частин мови за допомогою численних суфіксів, які передають найрізноманітніші, найтонші граматичні і семантичні відтінки ознак.

Творення прикметників за допомогою суфіксів становить собою дуже продуктивний спосіб словотворення в сучасній англійській мові.

Вживання окремих суфіксів у різних групах прикметників більш-менш чітко розмежовується між якісними, відносними, і серед відносних — присвійними прикметниками [2, 183].

Поруч із продуктивними суфіксами вживаються і малопродуктивні й зовсім непродуктивні; поруч із суфіксами, за допомогою яких творяться якісні і відносні прикметники, вживаються й такі, за допомогою яких утворюються або тільки відносні прикметники, або тільки якісні.

Тому при аналізі суфіксального способу творення прикметників у сучасній українській мові важливе значення має виділення продуктивних суфіксів з урахуванням їх словотворчих можливостей у різних розрядах прикметників.

-able, -ible виражають можливість піддатися дії, вказаній відповідним дієсловом:

to compare порівнювати comparable порівнянний

to convert перетворювати convertible пертворений

-al утворює прикметники від іменників:

centre центр central центральний

culture культура cultural культурний

form форма formal формальний

-ant, -ent (відповідні іменники мають суфікси -аnсе, -еnсе):

to differ розрізнятися different різний

to insist наполягати insistent наполегливий

-ful утворює прикметники від іменників і означає наявність якості. Протилежний по значенню суфіксу -less, що вказує на відсутність якості:

beauty краса beautiful красивий

саre турбота careful дбайливий

doubt сумнів doubtful сумнівний

-іsh утворює прикметники із значеннями: 1) національної приналежності, 2) слабкого ступеня якості [2, 184]:

1) Dane датчанин Danish датський

Pole поляк Polish польський

Scott шотландець Scottish шотландський

2) red червоний reddish червонуватий

brown коричневий brownish коричневий

-ive зазвичай утворює прикметники від дієслів і іменників:

to act діяти active діяльний

to compare порівнювати comparative порівняльний

effect дія effective дійсний

-less утворює прикметники від іменників і означає відсутність якості (протилежний по значенню суфіксу -ful). Відповідає префіксу без- в українській мові мові:

hope надія hopeless безнадійний

use користь useless безкорисний

fruit плід fruitless безплідний

-ous утворює прикметники від іменників:

courage сміливість courageous сміливий

danger небезпека dangerous небезпечний

-у утворює прикметники від іменників:

cloud хмара cloudy хмарний

dirt грязь dirty брудний

fog туман foggy туманний

Суфікси числівників

Як відомо, числівники є кількісні і порядкові. Так кількісні числівники від 13 до 19 включно утворюються від відповідних числівників першого десятка за допомогою суфікса -teen [2, 185]:

four — fourteen,

six — sixteen.

При цьому числівники three і five видозмінюються:

three — thirteen,

five — fifteen.

Числівники, що позначають десятки, утворюються від відповідних числівників першого десятка за допомогою суфікса -ty:

six — sixty,

seven — seventy.

При цьому числівники two, three, four і five видозмінюються:

Two — twenty,

three — thirty,

Порядкові числівники, за винятком перших трьох (first, second, third), утворюються від відповідних кількісних числівників за допомогою суфікса -th: fourth, sixth, seventh.

При цьому в числівників five і twelve букви ve міняються на f — fifth, twelfth; до числівника eight додається тільки буква h — eighth; у числівнику nine опускається буква е — ninth; у числівників, що позначають десятки, концева буква у міняється на ie: twenty — twentieth, thirty — thirtieth; forty — fortieth і т.д.

Суфікси дієслів

-en із значенням робити або робитися, ставати. Утворює дієслова від прикметників та іменників:

black чорний to blacken чорнити (робити чорним)

sharp гострий to sharpen точити (робити гострим)

wide широкий to widen розширювати (робити широким),

розширюватися (ставати широким)

-fy зазвичай утворює дієслова від прикметників:

false фальшивий to falsify фальсифікувати

simple простій to simplify спрощувати

pure чистий to purify очищати

-ize зазвичай утворює дієслова від іменників:

character характер to characterize характеризувати

crystal кристал to crystallize кристалізувати, кристалізуватися

Суфікси прислівників

Прислівники діляться за формою на на дві групи: прості і похідні.

Прості прислівники: here тут, сюди, there там, туди, now тепер, almost майже, soon скоро та ін.

Похідні прислівники утворюються від прикметників за допомогою суфікса -1у [4, 461]:

easily легко,

quietly спокійно,

slowly поволі і т.д.

Ряд прислівників утворені від інших частин мови:

daily щодня,

weekly щонеділі,

monthly щомісячно.

Деякі числівники не — fast, long, far, little, much, early, daily та інші -

не відрізняються формою від відповідних їм прикметників. Такі прислівники можна відрізнити від прикметників за виконуваною ними ролі в реченні, маючи на увазі, що прикметники визначають іменники, а прислівники — дієслово, прикметник |

Деякий прислівники мають дві форми: одну, що співпадає з відповідним прикметником, та іншу, що закінчується на -1у.

Прислівники також утворюються за допомогою суфікса -еr, а також суфікса -est.

fast швидко

faster швидше

fastest найшвидше

hard старанно

harder старанніше, більш старанно

В сучасній англійській мові існує велика кількість слів з різноманітними суфіксами. Ці слова неподільні і не усвідомлюються як утворені за допомогою суфіксів. При відділенні суфікса частина, що залишається, не є яким-небудь словом. Такі, наприклад, слова: cottage, coinage, station, session, document, loyal, equal, probable, possible, curious, serious і багато інших [4, 463].

3. 5 Творення слів сполученням основ

Багато слів в англійській мові є складеними, тобто утворюються шляхом з'єднання двох слів в одне слово. Деякі складені слова пишуться злито, а інші через риску (дефіс)

Складені іменники.

Творення іменників сполученням основ у сучасній українській літературній мові дуже поширене.

Складні іменники можуть утворюватися від різних частин мови.

При творенні складних слів головну роль відіграють основи і характер синтаксичних зв’язків між ними. В залежності від цього розрізняються кілька типів складних іменників Головні з них такі:

1. Іменники, утворені сполученням двох іменників, які семантично і синтаксично рівноправні між собою.

2. Іменники, в яких першою частиною є прикметникова основа, а другою — іменникова безафіксна або ускладнена суфіксом.

3. Іменники, в складі яких дві іменникові основи: а) безсуфіксні; б) ускладнені суфіксом.

4. Іменники, в яких першою частиною виступає іменникова основа, а другою — дієслівна безсуфіксна або ускладнена суфіксом.

5. Іменники, утворені сполученням числівникової основи з іменниковою [4, 465].

bedroom спальна (bed кліжко + room кімната)

blackboard класна дошка (black чорний + board дошка)

ice-box льодовик (ice лед + bох ящик)

newspaper газета (news новини + paper папір)

opera-glasses бінокль (opera опера + glasses окуляри)

reading-room читальня (reading читання + room кімната)

schoolboy школяр (school школа + bоу хлопчик)

shoemaker швець (shoe черевик + maker той, хто щось робить.)

У складених іменниках наголос зазвичай падає на перше слово, що входить в його склад; 'newspaper, 'reading-room.

Деякі складені іменники складаються з двох іменників з прийменником між ними. В цьому випадку вони завжди пишуться через риску:

father-in-law тесть

son-in-law зять

commander-sn-chief головнокомандуючий

man-of-war військове судно

mother-of-pearl перламутр

Складені прикметники

dark-blue темносиній (dark темний + blue синій)

first-class першокласний (first перший + class клас)

red-hot розжарений до червоності (red червоний + hot гарячий)

black-bearded чорнобородий (black чорний + bearded бородатий)

Складені прикметники зазвичай мають подвійний наголос: 'dark-'blue, 'black-'bearded.

Складені числівники

При утворенні складених порядкових числівників останній розряд виражається порядковим числівникам, а попередні розряди кількісними числівниками:

twenty-first двадцять перший,

hundred and twenty-first сто двадцять перший,

two thousand three hundred and fortv-eighth дві тисячі триста сорок восьмий

Складені займенники

somebody хтось

nothing нічого,

everyone кожен та інші.

Складені дієслова

to whitewash білити

to broadcast передавати по радіо

Складені дієслова цього типу зустрічаються рідко. Поширеним типом складених дієслів є поєднання дієслів з прислівниками:

to go in входити to put on надягати

to go out виходити to take off знімати

to go away йти to pick up піднімати

to go up підніматися to ring up телефонувати

to go on продовжувати to make out розуміти

Складені прислівники

somewhere десь,

nowhere ніде,

everywhere скрізь та інші.

3.6 Абревіація

Так само як і в українській, в англійській мові окрему групу складних слів становлять абревіатури, складноскорочені слова. Вони утворюються поєднанням не повних основ або коренів, а їх початкових частин (складів, букв, звуків).

Складноскорочені слова утворюються: а) від початкових звуків твірних основ; б) від назв букв, що означають початкові звуки твірних основ.

Перелічені прийоми чітко розмежовуються не завжди. Існують абревіатури комбінованого типу.

AD (from Latin Anno Domini) — нашої ери

a.m. (from Latin ante meridiem) — до полудня

BC (from Latin Before Christ) — до нашої ери

Co (Company) — компанія

Dept (Department) — відділ, відділення

e.g. (from Latin Exempli gratia) — наприклад

ft (foot, feet) — фут, футів

i.e. (from Latin id est) — тобто

NY (New York) — Нью Йорк

oz (ounce) — унція

P (Parking) — місце паркування

p.m. (from Latin post meridiem) — після обіду

Rd (Road) — дорога

WS (water closet) — туалет

ВИСНОВКИ

Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем морфології української та англійської мов — сучасні засоби словотвору. Дослідження та аналіз низки літературних джерел дали змогу зробити такі висновки і узагальнення.

Словотвором називається такий розділ науки про мову, який вивчає словотворчі засоби (ресурси) мови, правила (закономірності) та способи творення слів у мові.

Основними одиницями словотворчої системи мови є словотворчий тип, словотворче гніздо, словотворчі засоби (ресурси), способи словотворення.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой