Економічна ефективність вдосконалення структури основних виробничих фондів та покращення їх використання в сучасних умовах (на прикладі ТОВ "Бровар")

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Финансы


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ПУЛЮЯ

Кафедра фінансів, обліку і контролю

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінансовий аналіз»

на тему: «Економічна ефективність вдосконалення структури основних виробничих фондів та покращення їх використання в сучасних умовах«

(на прикладі ТОВ «Бровар»)

Виконав:

студент групи БМп-42

Мудрий Р. М

Прийняла:

асистент Химич І.Г.

Тернопіль 2011

Зміст

Вступ

Розділ І. Загальна характеристика основних фондів підприємства

1.1 Економічна сутність основних виробничих фондів

1.2 Класифікація і структура основних фондів

1.3 Показники, що характеризують використання основних фондів

Розділ ІІ. Аналіз виробничо-господарської діяльності ТОВ «Бровар»

2.1 Загальна характеристика діяльності підприємства та продукції, що випускається

2.2 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

2.3 Аналіз показників, що характеризують ефективність використання основних фондів та аналіз зносу і амортизації основних фондів на ТОВ «Бровар»

Розділ ІІІ. Вдосконалення структури основних виробничих фондів та шляхи покращення їх використання в сучасних умовах

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Одним з найбільш важливих завдань розвитку промисловості є забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів.

У будь-якому дійстві виробництва взаємодіють два головні чинники: речовий, тобто засоби виробництва, і особистий — робоча сила. Засоби виробництва, будучи речовими елементами продуктивних сил суспільства, предметно втілюють досягнення науки і техніки. Вони беруть участь не лише у створенні споживчої вартості продукту, але і його трудової вартості.

Витвором процесу праці з використанням засобів праці та предметів праці є певні споживчі вартості. Водночас засоби праці, як і предмети праці, будучи втіленням суспільної праці, витраченої на їх створення, є речовим втіленням вартості в умовах товарно-грошових відносин.

У сучасних умовах стрімко підвищується роль речових факторів виробництва, зокрема засобів праці, значною вагомою частиною яких і є основні фонди.

До основних виробничих фондів відносяться ті засоби праці, що, знаходячись у сфері матеріального виробництва, безпосередньо беруть участь у виготовленні матеріальних благ (машини, устаткування і т.п.), створюють умови для здійснення виробничого процесу (виробничі будівлі, споруди, електромережі, трубопроводи й ін.), слугують для збереження і переміщення предметів праці. На всіх сучасних підприємствах розробляються та пропонуються шляхи покращення використання виробничої потужності підприємства. Тому тема даної курсової роботи є досить актуальною. Раціональне й ощадливе використання основних фондів підприємства є на сьогодні однією з найактуальніших задач, що стоять перед підприємством.

Мета даної курсової роботи полягає в дослідженні складу, структури, планування і аналізу основних виробничих фондів, визначенні основних шляхів покращення їх використання.

Предметом виступають основні виробничі фонди підприємства, а об'єктом дослідження є підприємство.

Курсова робота складається з трьох частин. Перша частина є теоретичною. У цій частині розкривається теоретична сутність виробничих фондів підприємства, класифікація та показники, що характеризують їх використання. В другій частині на прикладі діючого підприємства ВАТ «Львів'янка ЛТД», аналізуємо його господарську діяльність за 2010 рік, проводиться структурний та динамічний аналіз основних фондів підприємства. Третя частина робота описує шляхи поліпшення використання виробничої потужності підприємства.

Розділ І. Загальна характеристика основних фондів підприємства

1. 1 Економічна сутність основних виробничих фондів

В процесі виробництва на підприємстві беруть участь три фактори:

1. засоби праці;

2. робоча сила;

3. предмети праці.

Засоби праці та предмети праці утворюють засоби виробництва, що становлять матеріальний зміст виробничих фондів підприємства. У свою чергу, виробничі фонди — це суспільна праця і матеріальна основа виробництва. У цьому полягає схожість засобів праці та предметів праці. Проте вони також істотно різняться.

Засоби праці беруть участь в утворенні продукту протягом ряду виробничих циклів. При цьому вони втрачають лише частку загальної вартості, зберігаючи споживну вартість та речову форму.

На відміну від засобів праці предмети праці за один виробничий цикл втрачаються повністю.

Предмети праці - це все те, до чого докладається людська праця, що полягає в обробці сировини, матеріалів у процесі виробництва з метою пристосування їх до особистого і виробничого споживання. Це все те, з чого виготовляється продукція (вугілля, метал, тканини, вовна, нафта, заготовки, дошки та ін.).

Засоби праці відбиваються в основних фондах підприємства, а предмети праці - в оборотних. Проте слід зазначити, що засоби праці та предмети праці стають виробничими фондами підприємства лише тоді, коли беруть участь в утворенні вартості продукції. Отже, засоби виробництва складаються із засобів та предметів праці, а виробничі фонди — з основних і оборотних фондів.

Основні фонди — це частина засобів виробництва, які беруть участь у процесі виробництва тривалий період, зберігаючи при цьому натуральну форму і властивості, а також переносять свою вартість на вартість готового продукту частинами.

Усі основні фонди підприємства поділяються на дві групи:

1. невиробничого призначення;

2. виробничі.

Кожна організація чи підприємство при створенні наділяються необхідними виробничими фондами, що з розвитком підприємства чи організації поповнюються та оновлюються.

До основних фондів невиробничого призначення належать ті, що не беруть участі у процесі виробництва, але забезпечують його нормальне функціонування, задовольняють побутові та культурні потреби працівників. Це фонди, що належать до соціальних умов виробництва, зокрема:

* житлово-комунальні приміщення;

* побутові, спортивні приміщення;

* будинки та устаткування медичного призначення;

* дитячі дошкільні заклади;

* багаторічні насадження та ін.

Усі ці заклади, приміщення, будинки є основними фондами невиробничого призначення лише тоді, коли перебувають на балансі підприємства, і саме підприємство відповідає за їх утримання, експлуатацію і ремонт.

До основних виробничих фондів належать ті, що беруть участь у процесі виробництва. Вони становлять приблизно 95−98% загальної вартості основних фондів підприємства.

Оскільки елементи основних фондів відіграють різну роль у процесі виробництва, велике значення має їх поділ на активну та пасивну частини.

До активної частини основних виробничих фондів належить комплекс машин і механізмів, що беруть безпосередню участь у виробничому процесі (транспортні засоби, устаткування, виробничий інвентар та ін.).

До пасивної частини основних виробничих фондів належить решта видів фондів, що не беруть безпосередньої участі у виготовленні продукту, але необхідні для виробничого процесу (будинки, споруди та ін.). Вони забезпечують нормальне використання активної частини основних виробничих фондів.

Відношення окремих видів (груп) основних фондів, виражене у відсотках, до їх загальної вартості на підприємстві визначає видову (технологічну) структуру використання засобів праці. За інших однакових умов технологічна структура основних фондів тим прогресивніша та ефективніша, чим більшою у їх складі є питома вага активної частини. Вона змінюється під впливом багатьох факторів:

* виробничо-технологічних особливостей підприємства;

* науково-технічного прогресу і зумовленого ним технічного рівня виробництва;

* ступеня розвитку різних форм організації виробництва;

* відтворюваної структури капітальних вкладень у створенні нових основних фондів;

* вартості будівництва виробничих об'єктів і рівня цін на технологічне устаткування;

* територіального розміщення підприємства та ін.

Звичайно, громадськості не байдуже, яким є співвідношення між різними видами основних виробничих фондів, куди більше вкладається коштів підприємства: у будинки, які є однією з умов процесу виробництва, або у виробниче устаткування, яке визначає потужність підприємства. З одного боку, здавалося б, чим вища на підприємствах частка активної частини основних фондів, тим вищий рівень їх технічного оснащення та більше можливостей мають підприємства щодо збільшення обсягу випуску продукції при однаковому обсязі основних виробничих фондів. Проте, з іншого боку, якщо нове, найефективніше устаткування поставити просто неба, воно швидко вийде з ладу. Тому недостатня кількість елементів пасивної частини негативно впливає на ефективність використання засобів виробництва, і передусім на їх технічний стан та обслуговування. Тому для найефективнішого використання основних виробничих фондів підприємству необхідно прагнути досягти оптимального співвідношення між активною та пасивною частинами. Структура основних виробничих фондів, як і структура матеріально-технічної бази, має галузевий характер.

1.2 Класифікація і структура основних фондів

Економічне значення основних фондів полягає в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці в сільському господарстві, формують ступінь комплексної механізації та автоматизації виробництва, забезпечують якісне і своєчасне виконання сільськогосподарських робіт і цим визначально впливають на продуктивність праці.

Залежно від цільового призначення основні фонди поділяють на дві групи:

· основні виробничі фонди;

· основні невиробничі фонди.

Основні виробничі фонди беруть безпосередню участь у процесі виробництва і формуванні собівартості та вартості продукції На них припадає переважна частка основних фондів аграрних підприємств — до 85−90%. Основні невиробничі фонди не беруть участі в процесі виробництва. Вони формують соціальні умови життя людей на селі, а тому рівень забезпечення ними опосередковано впливає на результати виробничої діяльності. До складу цих фондів відносять фонди житлово-комунального господарства і побутового обслуговування, організацій культури, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури і соціального забезпечення.

В роки економічної кризи для більшості аграрних підприємств стало непосильним утримання на належному рівні їх соціальної сфери, в тому числі використання і підтримка в дієздатному стані основних невиробничих фондів. Тому було прийняте урядове рішення про передачу об'єктів соціальної сфери на баланс сільських (селищних) рад народних депутатів і утримання їх за рахунок місцевих бюджетів. Багато аграрних підприємств скористалося цією можливістю[1]. Проте ряд підприємств, які мають, як правило, міцний економічний стан, продовжують утримувати соціальну сферу і тим самим забезпечують кращі соціальні умови проживання своїх працівників. В перспективі є підстави очікувати, що із зміцненням економіки аграрних підприємств вони відновлять розвиток окремих ланок соціальної сфери з метою забезпечення опосередкованого впливу цього фактора на підвищення продуктивності праці.

Аграрні підприємства, крім сільськогосподарської, можуть виробляти й інші види продукції, займатися торгівлею, будівництвом тощо. Тому основні виробничі фонди цих підприємств не є однорідними за їх функціональною роллю. Саме за цією ознакою вказані фонди поділяють на:

виробничі сільськогосподарського призначення. До них відносять будівлі, споруди, передавальне обладнання, робочі і силові машини та обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади, обчислювальну техніку та програмні засоби до неї, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар, робочу і продуктивну худобу, багаторічні насадження, внутрішньогосподарські дороги, мости та інші основні засоби. Названі основні виробничі фонди (з метою аналізу забезпечення ними й оцінки ефективності використання) можуть об'єднуватися в три групи: фонди рослинництва, тваринництва і загальногосподарського призначення;

виробничі несільськогосподарського призначення Вони представлені промислово-виробничими і будівельними фондами, фондами торгівлі і громадського харчування. Певною мірою ці основні фонди характеризують ступінь агропромислової інтеграції та диверсифікації виробництва.

На основі даних про первісну вартість основних виробничих фондів визначають по кожному підприємству такі важливі економічні показники, як фондооснащеність виробництва і фондоозброєність праці. Фондооснащеність розраховують як відношення вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до площі сільськогосподарських угідь, а фондоозброєність — до середньорічної кількості працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві.

В цілому по сільському господарству у 2002 р. досягнутий рівень забезпеченості виробничими основними фондами був ще недостатній. Між господарствами існують істотні відмінності щодо фондооснащеності виробництва і фондоозброєності праці. З підвищенням цих показників до оптимального рівня зміцнюється економічний стан суб'єктів господарювання. Крім того, на ефективність сільськогосподарського виробництва істотний вплив справляє і структура основних виробничих

Основні засоби відображаються в активі балансу в розділі 1 «Необоротні активи» за первісною і залишковою вартістю. Слід при цьому брати до уваги, що будь-який об'єкт основних засобів визнається активом лише в тому разі, коли існує ймовірність отримання підприємством у майбутньому певної економічної вигоди від його використання і коли вартість такого об'єкта може бути достовірно визначена.

При оцінці структури основних виробничих фондів необхідно враховувати, що їх структурні елементи істотно відрізняються за функціональною роллю в процесі виробництва, а тому не з однаковою активністю впливають на кінцеві результати господарювання. За інших однакових умов вищих результатів досягають ті підприємства, які краще оснащені так званими активними основними виробничими фондами: силовими і робочими машинами, транспортними засобами, продуктивною худобою, багаторічними культурними насадженнями.

Структура основних фондів змінюється як у динаміці, так і залежно від спеціалізації підприємства. Тому оптимальний рівень фондооснащеності і раціональну структуру цих фондів необхідно встановлювати для підприємства відповідно до його виробничого напряму, досягнутого рівня інтенсивності розвитку головної галузі, місцевих природних умов.

1.3 Показники, що характеризують використання основних фондів

Використання фондів підприємства може бути проаналізовано за допомогою цілої низки показників. Розглянемо основні з них.

Швидкість обороту виробничих фондів має дуже важливе значення для підприємця: що вона більша, то краще. Швидкість обороту фондів, кількість оборотів за рік визначається за формулою, де п — швидкість обороту фондів; О — один рік (12 місяців); об — час обороту капіталу (фондів).

Основні виробничі фонди здійснюють за рік тільки певну частку свого обороту, а оборотні виробничі - кілька оборотів.

Відповідним чином можна підрахувати швидкість обороту або коефіцієнт оборотності оборотних коштів. Якщо час обороту оборотних коштів, або ще називають оборотністю оборотних коштів, становить 40 днів, то кількість оборотів дорівнюватиме 9 (360/40). Збільшення швидкості обороту оборотних коштів сприяє тому, що підприємство може зменшити суму грошей, яку потрібно тримати в обороті.

Час обороту виробничих фондів дорівнює середньому часові, протягом якого загальна маса виробничих фондів, авансована у грошовій формі, здійснює повний оборот і знову повертається підприємцю у грошовій формі. Оскільки швидкість обороту основних та оборотних виробничих фондів неоднакова — оборотні виробничі фонди обертаються значно швидше, то загальна сума, авансована в оборотні виробничі фонди, може повернутися ще до того, як здійснять свій повний оборот основні виробничі фонди.

Проілюструємо це за допомогою прикладу (табл. 10). Припустимо, що капітал, авансований в основні фонди, становить 150 тис. гр. од., у тому числі у виробничі споруди — 50 тис. гр. од., строк дії яких 25 років; у машини та устаткування — 80 тис. гр. од., які функціонують протягом 10 років; у дрібне устаткування та інструменти — 20 тис. гр. од., строк служби яких дорівнює 4 роки. Вартість оборотних фондів становить 45 тис. гр. од., вони роблять 4 обороти за рік.

Показники ефективності використання фондів підприємства

До основних показників, які характеризують ефективність використання фондів, належать фондовіддача Фв і матеріаловіддача Мв, а також показники, обернені до них, відповідно фондомісткість Фм і матеріаломісткість Мм. Фондовіддача розраховується як відношення вартості готової продукції ГП до вартості основних виробничих фондів Фо.

Матеріаловіддача характеризує ефективність використання оборотних виробничих фондів. Вона може бути обчислена як відношення вартості готової продукції до вартості використаних матеріалів М.

Узагальнюючим показником ефективності використання матеріальних ресурсів підприємства є матеріаломісткість, що розраховується як відношення вартості спожитих матеріальних ресурсів (сировини, палива, енергії та інших предметів праці) до вартості готової продукції. У практичній діяльності підприємства використовують також показники, що характеризують ефективність використання металу, енергії тощо на одиницю продукції (металомісткість, енергоємність).

Важливим показником ефективності використання оборотних коштів є коефіцієнт оборотності Ко. Один з методів його обчислення був наведений вище. Цей показник можна також розраховувати як відношення виручки від реалізації В до середнього залишку оборотних коштів Оз: Цей показник ще називають фондовіддачею оборотних коштів.

Останніми роками динаміка цих показників по більшості підприємств України незадовільна. Велика частина основних виробничих фондів зношена морально і фізично. Проблеми оновлення основних виробничих фондів, перебудови їх структури для України є дуже актуальними. Це пов’язано з необхідністю переходу до інтенсивного наукомісткого, ресурсозберігаючого типу суспільного відтворення, а також з тим, що на 90-ті роки припав період досягнення стану повного зношення дуже великими групами фондів. Вони були введенні в дію в 50−60-х роках ХХ ст. Ситуацію поглиблював кризовий стан економіки України впродовж тривалого часу. Це також позначилося на зменшенні купівельної спроможності господарюючих суб'єктів, що значно ускладнювало реалізацію вже виробленої продукції.

Розділ ІІ. Аналіз виробничо-господарської діяльності ТОВ «Бровар»

2.1 Загальна характеристика діяльності підприємства та продукції, що випускається

виробничий фонд фінансовий амортизація

Створення товариства з обмеженою відповідальністю «Бровар» відбулося 30 вересня 1997 року.

Організаційно-правова форма: відкрите акціонерне товариство. Це юридична особа статутний фонд, якої розділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості.

Місце знаходження: ТОВ «Бровар» смт. Микулинці, вул. Набережна 33, Теребовлянський р-н, Тернопільська обл.

Форма власності: приватна.

У своїй діяльності Товариство керується Законом України «Про господарські товариства», Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, статутом та іншими нормативно-правовими документами.

Засновником товариства є фізична особа, громадянин України Троян Степан Матвійович.

ТОВ «Бровар» функціонує в торгівельні галузі і веде такі види діяльності:

Виробництво солоду.

Виробництво пива.

Виробництво безалкогольної продукції.

Зовнішньоекономічна діяльність:

Слід в першу чергу зазначити, що на даний момент підприємство не збуває своєї продукції за кордон, але закуповує імпортне обладнання. В основному зовнішньоекономічна діяльність полягає в закупівлі іноземного обладнання.

Ступінь охоплення на ринку:

Національне.

Продукцію можна придбати в магазинах Тернопільської, Львівської, Хмельницької, Вінницької, Закарпатської, Івано-Франківської, а також в містах Києва, Львова, Полтави, Харкова, Кривого Рогу, Чернівців, Дубна та інших.

Майно товариства:

Майно становить основні фонди та оборонні засоби, а також інші цінні папери.

ТОВ «Бровар» працює без кредитів, не інвестується, вдосконалюється і розширюється за рахунок власних коштів.

Розмір товариства:

Середнє. Чисельність 183 особи.

Ступінь спеціалізації:

Спеціалізоване.

Виготовляє продукцію в одному напрямку тобто напоями (пива, безалкогольних напоїв).

Товариство співпрацює з такими підприємствами:

«Холврією» датська фірма.

«Петер» німецька фірма.

ПВТВ «Світязь» м. Луцька.

«Берест — Продторг «м. Івано-Франківськ.

МВМ м. Тернополя.

Таблиця 2.1.1 — Асортимент швейних виробів, який виготовлявся на підприємстві ТОВ «Бровар» за 2010 рік (тис. шт.)

№ п/п

Асортимент

На кін. 2010 ріку

На поч. 2010 ріку

Відхилення

1

2

3

4

5

1.

Пиво 900

66. 1

57. 6

9

2.

Пиво Пшеничне

112. 0

98. 6

13. 4

3.

Пиво Українське

27. 7

25. 0

2. 7

4.

Пиво Медове

197. 5

164. 6

32. 9

5.

Пиво Микулин

28. 5

34. 8

-6. 3

6.

Пиво Тернове поле

20. 7

25. 7

-5. 0

7.

Вода солодка Яблуко

83. 7

79. 8

3. 9

8.

Вода солодка Лимон

69. 4

63. 0

6. 4

9.

Вода мінеральна 1л

138. 5

120. 4

18. 1

10.

Вода мінеральна 0. 5

73. 8

84. 4

-10. 6

Всього

817. 9

753. 9

64

Таблиця 2.1.2 — Агрегований баланс підприємства

Актив

Код рядка

На початок року

На кінець року

Відхилення

1

2

3

4

5

Абсолютне

(+, -) (3 — 2)

Відносне (%) (4 / 2)

Нематеріальні активи:

залишкова вартість

010

первісна вартість

011

накопичена амортизація

012

Незавершене будівництво

020

129

828

699

5. 4

Основні засоби

залишкова вартість

030

26 792

33 055

6263

0. 2

первісна вартість

031

55 396

69 388

13 992

0. 2

Знос

032

26 604

36 338

9734

0. 3

Довгострокові фінансові інвестиції

які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств

040

інші фінансові інвестиції

045

219

174

-45

0. 2

Довгострокова дебіторська заборгованість

050

Інші необоротні активи

070

Усього за розділом І

080

27 140

34 057

6917

0. 2

ІІ. Оборотні активи

Виробничі запаси

100

19 122

22 275

3153

0. 1

Поточні біологічні активи

110

Незавершене виробництво

120

1383

1235

-148

-0. 1

Готова продукція

130

217

485

268

1. 2

Товари

140

7526

9798

2272

0. 3

Векселі одержані

150

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

чиста реалізаційна вартість

160

9416

10 543

1127

0. 1

первісна вартість

161

9416

10 543

1127

0. 1

резерв сумнівних боргів

162

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

Бюджетом

170

3036

129

-2907

-0. 9

за виданими авансами

180

1113

1488

375

0. 3

з нарахованих доходів

190

з внутрішніх розрахунків

200

Інша поточна дебіторська заборгованість

210

476

1219

743

1. 5

Поточні фінансові інвестиції

220

Грошові кошти та їх еквіваленти:

національній валюті

230

2558

2714

156

0. 06

в іноземній валюті

240

Інші оборотні активи

250

27

27

Усього за розділом ІІ

260

44 847

49 877

5030

0. 1

ІІІ. Витрати майбутніх періодів

270

ІV. Необоротні активи та групи вибуття

275

Баланс

280

71 987

83 934

11 947

0. 1

І. Власний капітал

Статутний капітал

300

172

172

Пайовий капітал

310

Додатковий вкладений капітал

320

Інший додатковий капітал

330

2875

2875

Резервний капітал

340

2702

2702

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

350

44 596

59 791

15 195

0. 3

Неоплачений капітал

360

Вилучений капітал

370

Усього за розділом І

380

50 345

65 507

15 162

0. 3

ІІ. Забезпечення наступних витрат та платежів

Забезпечення виплат персоналу

400

Інші забезпечення

410

Цільове фінансування

420

Усього за розділом ІІ

430

ІІІ. Довгострокові зобов’язання

Довгострокові кредити банків

440

Інші довгострокові фінансові зобов’язання

450

Відстрочені податкові платежі

460

Інші довгострокові зобов’язання

470

Усього за розділом ІІІ

480

IV. Поточні зобов’язання

Короткострокові кредити банків

500

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями

510

Векселі видані

520

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

11 532

6180

-5352

-0. 46

Поточні зобов’язання за розрахунками:

з одержаних авансів

540

911

1444

533

0. 5

з бюджетом

550

188

127

-61

-0. 32

з позабюджетних платежів

560

зі страхування

570

192

188

-4

0. 02

з оплати праці

580

225

265

40

0. 1

з учасниками

590

із внутрішніх розрахунків

600

Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу

605

Інші поточні зобов’язання

610

8594

10 209

1615

0. 1

Усього за розділом IV

620

21 642

18 427

-3215

-0. 1

V. Доходи майбутніх періодів

630

Баланс

640

71 987

83 934

11 947

0. 1

Проаналізувавши структуру та динаміку активу підприємства бачимо що збільшується кількість основних засобів і дебіторська заборгованість.

Виробничі запаси, незавершене виробництво і товари збільшуються. Збільшення валюти балансу свідчить про підвищення підприємством господарської діяльності, підприємство є платоспроможним. Інша поточна дебіторська заборгованість зменшилась на 743 тис. грн., що є позитивним для підприємства. Грошові кошти в національній валюті збільшились на 156 але це є негативним явищем, так як зменшує величину обігових коштів

Обсяг необоротних активів на поч. року становив 27 140 тис. грн., на кінець 34 057 тис. грн., тобто він зменшується. Обсяг оборотних активів теж зменшується порівняно з поч. року на 5030 тис. грн.

Кінець 34 057 тис. грн., тобто він зменшується. Обсяг оборотних активів теж зменшується порівняно з поч. року на 5030 тис. грн.

2.2 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

Основні дані, що характеризують діяльність підприємства, наведені в Таблиці 2.2. 1

Табл. 2.2. 1

Показники

На кін. звітного періоду

На поч. звітного періоду

Різниця

1. Виручка від реалізації (чистий дохід), тис. грн.

78 143

88 690

-10 547

2. Середня місячна заробітна плата працівника, грн.

1510

1450

60

3. Середня чисельність працівників, чол. ,

в тому числі:

308

348

-40

— управлінський персонал

19

21

-2

— обслуговуючий персонал

46

44

2

— робочі основного виробництва

94

115

-21

4. Валовий прибуток, тис. грн.

24 063

26 759

-2696

5. Статутний капітал, тис. грн.

172

172

0

6. Інший додатковий капітал, тис. грн.

2875

2875

0

7. Основні засоби, тис. грн.

69 388

55 396

13 992

8. Нерозподілений прибуток, тис. грн.

59 791

44 596

15 195

9. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, тис. грн.

6180

11 532

-5352

10. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, тис. грн.

10 543

9416

1127

Виручка від реалізації на 10 547 тис. заробітна плата працівника на 60 Виручка від реалізації на 10 547 тис. заробітна плата працівника на 60 грн. Таке збільшення заробітної плати відбулося за рахунок зменшення середньої чисельності працівників (на 40 чоловік). Взагалі скорочення персоналу може відбуватися з різних причин. В нашому випадку бачимо, що зменшилася основна частина робочих основного виробництва — на 21 чоловік. Це може свідчити лише про те, що або значна частина робіт стала автоматизованою, або про те, що підприємство почало випускати значно меншу кількість продукції. На підприємстві присутні обидва чинники. Але більшу роль все-таки зіграв перший чинник.

Інший додатковий капіталу є стабільним це є позитивний чинник, оскільки це свідчить про те, що гроші пущені в оборот. Ці кошти підприємство могло використати на погашення боргів, або на розвиток підприємства. Зменшення кредиторської заборгованості (на 5352 тис. грн.) та збільшення дебіторської заборгованості (на 1127 тис. грн.) є позитивним явищем. При аналізі кредиторської заборгованості звертається увага на цільове використання довгострокових кредитів банків та позикових коштів, які одержані протягом останніх років.

Згрупувавши активи і пасиви можна зробити такі висновки. При аналізі активів підприємства можна побачити, що високо ліквідні активи зросли на 144 грн., це відбулося за рахунок того, що збільшилась сума грошових коштів. Швидко ліквідні зменшились на 287 грн. Повільно ліквідні активи збільшились на 5545 грн., що є позитивним фактором, адже у разі чого, в підприємстві залишаються приховані резерви, аби покращити свій стан. Збільшилась частка важко ліквідних активів на 6917 грн., Проаналізувавши ліквідність пасивів підприємства можна зробити такі висновки: сума найбільш термінових зобов’язань зменшилась на 3215 грн. це є дуже добре, адже підприємство стало менш залежне від зовнішніх джерел, а постійні (стійкі) зобов’язання зменшились на 15 162 грн.

Після аналізу активів і пасивів можна зробити аналіз ліквідності підприємства ТОВ «Бровар»

Таблиця 2.2.2 — Аналіз ліквідності балансу

АКТИВ

На початок періоду

На кінець

періоду

Відхилення

(+, -)

ПАСИВ

На початок періоду

На кінець

періоду

Відхилення

(+, -)

1. Високо ліквідні активи (А1)

2558

2714

156

1. Найбільш термінові зобов’язання (П1)

21 642

27 849

6207

2. Швидко ліквідні (А2)

14 041

13 370

-671

2. Короткострокові пасиви (П2)

3. Повільно ліквідні (А3)

28 248

33 793

5545

3. Довгострокові пасиви (П3)

4. Важко ліквідні (А4)

27 140

34 057

6917

4. Постійні пасиви (П4)

50 345

65 507

15 162

БАЛАНС

71 987

83 934

11 947

БАЛАНС

71 987

83 934

11 947

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А1 < П1; А2 > П2; А3 > П3; А4 < П4.

Як видно з даних умов, на даному підприємств, перші нерівність не виконуються, тобто поточні активи не перевищують зовнішні зобов’язання підприємства, та виконується три останніх нерівностей, що має глибокий економічний зміст і свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової стійкості. Отже, дане підприємство є ліквідним.

Виходячи із отриманих показників таблиці видно:

· Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує достатність оборотних активів для задоволення поточних зобов’язань. Він зріс на 0,7, це є позитивним моментом, також видно, що його загальне значення > 1, що також позитивно впливає на діяльність даного підприємства, адже платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов’язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами є досить хорошими.

· Коефіцієнт швидкої ліквідності теж зріс на 0,1, проте його загальне значення за 2010 рік Становить 0,8.а це значить про те що підприємство в змозі у разі чого розрахуватись по термінових зобов’язаннях перед кредиторами.

· Коефіцієнт абсолютної ліквідності зменшився на 0. 015, його загальні значення надто малі, що свідчить про те, що частина боргів підприємства не може бути сплачена негайно.

· Коефіцієнт загальної ліквідності, дозволяє встановити, у скільки разів поточні активи покривають короткострокові зобов’язання, його значення не входить в нормативне значення, підприємство володіє значним обсягом вільних ресурсів, які сформувалися завдяки власним джерелам.

Таблиця 2.2.3 — Аналіз показників ліквідності та платоспроможності підприємства

Назва показника

Умовне позначення

Алгоритм розрахунку

Минулий рік

Звітний рік

Відхилення (+, -) (5 — 4)

1

2

3

4

5

6

1. Коефіцієнт поточної ліквідності

Кпл

Оборотні активи++Витрати майбутніх періодів

Поточні зобов’язання+Доходи майбутніх періодів

Ф. 1р. 260+р. 270

Ф. 1р. 620+р. 630

2

2. 7

0. 7

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності

Кшл

Поточні активи++Запаси+Витрати майбутніх періодів

Поточні зобов’язання+Доходи майбутніх періодів

Ф. 1р. 260-(р. 100+…+140)+р. 270

Ф. 1р. 620+р. 630

0. 7

0. 8

0. 1

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Кал

Грошові кошти та їх еквіваленти

Поточні зобов’язання++Доходи майбутніх періодів

Ф. 1р. 230+р. 240

Ф. 1р. 620+р. 630

0. 1

0. 1

0

4. Коефіцієнт загальної ліквідності

Кзл

Оборотні активи

Поточні зобов’язання++Доходи майбутніх періодів

Ф. 1р. 260

Ф. 1р. 620+р. 630

2

2. 7

0. 7

5. Маневреність робочого капіталу

Кмрк

Грошові кошти++Поточні фінансові інвестиції

Робочий капітал

Ф. 1р. 230+…+р. 250

Ф. 1р. 260+270-р. 620−630

0. 1

0. 08

-0. 02

5. Коефіцієнт захищеного періоду

Кзп

Оборотні активи++Витрати майбутніх періодів

Середньоденні операційні витрати

Ф. 1р. 260+р. 270

(Ф. 2р. 040+070+080+090)/360 днів

180

134

-46

6. Коефіцієнт забезпеченості реалізації робочим капіталом

Кзрк

Робочий капітал

Чистий дохід

Ф. 1р. 260+270-р. 620−630

Ф. 2р. 035

0. 3

0. 4

0. 1

7. Коефіцієнт довгострокового фінансового забезпечення першого ступеню

Д1

Власний капітал

Необоротні активи

Ф. 1р. 380+р. 430

Ф. 1р. 080

1. 8

1. 9

0. 1

8. Коефіцієнт довгострокового фінансового забезпечення другого ступеню

Д2

Власний капітал++Довгострокові зобов’язання

Необоротні активи

Ф. 1р. 380+430+480+630

Ф. 1р. 080

1. 8

1. 9

0. 1

9. Робочий капітал

(Власні оборотні кошти;

Чисті оборотні активи)

РК

ВОК

ЧОА

(Оборотні активи++Витрати майбутніх періодів)--(Поточні зобов’язання++Доходи майбутніх періодів)

Ф. 1р. 260+270-р. 620−630

23 205

31 450

8245

10. Ефективна заборгованість

Ез

(Поточні зобов’язання++Доходи майбутніх періодів)-(Грошові кошти++Дебіторська заборгованість)

Ф. 1р. 620+630--(р. 150+…+240)

-4483

-7698

12 181

· Маневреність робочого капіталу на кінець періоду збільшилась на 0,02, що означає, що підприємство не може в повній мірі використовує власні кошти.

· Коефіцієнт захищеного періоду зменшився на 22 дні., тобто у разі форс-мажорних обставин підприємство зможе функціонувати менше часу порівняно із минулим роком.

· Коефіцієнт забезпеченості реалізації робочим капіталом зріс на 0,1, що є позитивним фактором в діяльності підприємства.

· Коефіцієнт довгострокового фінансового забезпечення першого ступеню характеризує покриття необоротних активів власним капіталом. На досліджуваному підприємстві значення > 0,5−0,7, коефіцієнт довгострокового фінансового забезпечення другого ступеню зменшився.

Сума робочого капіталу збільшилась порівняно із попереднім роком на 8245 тис. грн, це свідчить про те, що підприємство не тільки здатне сплатити

Основні показники фінансової стійкості підприємства представлено в таблиця 2.2.4.

ВИСНОВОК:

· Наявність власних, довгострокових та загальних коштів на кінець року збільшилась на 8245 тис. грн, отже, це свідчить про те, що діяльність підприємства покращилось.

· Запаси на досліджуваному підприємстві збільшились на 5545, що свідчить про збільшення виробничого потенціалу підприємства.

· На підприємстві прослідковується, дефіцит коштів у розмірі -2300, створюється в підприємств у разі перевищення розмірів оборотних коштів понад визначені їх нормативи, необхідні для задоволення постійних мінімальних потреб виробництва в ресурсах. Він може виникнути внаслідок перевиконання плану прибутку; неповного внеску платежів до бюджету; безоплатного надходження (отримання) товарно-матеріальних цінностей від інших організацій; неповного використання прибутку на цілі, передбачені фінансовим планом,

Табл. 2.2.4 — Основні показники фінансової стійкості підприємства

Назва показника

Умовне позначення

Алгоритм розрахунку

Минулий рік

Звітний рік

Відхилення (+, -) (5 — 4)

1

2

3

4

5

6

Наявність власних коштів

В

Власний капітал — Необоротні активи

Ф.1 р. 380+р. 430-р. 080

23 205

31 450

8245

Наявність власних та довгострокових коштів

ВД

Власний капітал+ Довгострокові зобов’язання-Необоротні активи

Ф.1 р. 380+р. 430+ р. 480+р. 630-р. 080

23 205

31 450

8245

Наявність загальних коштів

ЗК

Власний капітал+ Довгострокові зобов’язання+ Короткострокові кредити банків- Необоротні активи

Ф.1 р. 380+р. 430+ р. 480+р. 630+р. 500- р. 080

23 205

31 450

8245

Запаси

Зп

Виробничі запаси+ Готова продукція+ Незавершене виробництво+Товари+ Витрати майбутніх періодів

Ф.1 р. 100+ … + р. 140+р. 270

28 248

33 793

5545

Надлишок (дефіцит) власних коштів

Фв

Наявність власних коштів-Запаси

В-Зп

-5043

-2343

-2300

Надлишок (дефіцит) власних та довгострокових коштів

Фвд

Наявність власних та довгострокових коштів-Запаси

ВД-Зп

-5043

-2343

-2300

Надлишок (дефіцит) загальних коштів

Фзк

Наявність загальних коштів-Запаси

ЗК-Зп

-5043

-2343

-2300

Коефіцієнт фінансового ризику

Кфр

Позикові кошти

Власний капітал

(Ф.1 р. 480+620+630) / (Ф.1 р. 380+430)

0. 4

0. 2

-0. 2

· · Коефіцієнт фінансового ризику зменшився на 0. 2, це свідчить про те, що фінансова залежність підприємства до зовнішніх інвесторів/кредиторів відносно зменшилась, а значить зросла його ринкова врівноваженість.

Висновок: На початок року спостерігається стабільний фінансовий стан:

З> ВОК++.

На початок року 28 248> 23 205

На кінець року спостерігається стабільний фінансовий стан — для забезпечення запасів вистарчає «нормальних» джерел їх формування; підприємству розвивається: На кінець року 33 793 > 31 450

Таблиця 2.2.5 — Аналіз рентабельності підприємства

1. Рентабельність продукції

Рпр

Чистий прибуток

Виручка

Ф. 2р. 220

Ф. 2р. 035

0,2

0,2

0

2. Рентабельність майна

Рм

__Чистий прибуток__

Загальна сума майна

Ф. 2р. 220

Ф. 1р. 280

0,2

0,1

-0,1

3. Рентабельність власного капіталу

Рвк

Чистий прибуток

Власний капітал

Ф. 2р. 220

Ф. 1р. 380

0,2

0,2

0

4. Період окупності власного капіталу

Пок

Ф. 1(гр. 3р. 380+гр. 4р. 380)/2

Ф. 2р. 220

5

4,5

-0,5

5. Рентабельність основної діяльності

Росд

Чистий прибуток

Собівартість реалізованої продукції

Ф. 2р. 220

Ф. 2р. 040

0,4

0,3

-0,1

Рентабельність продукції порівняно з минулим звітним періодом не змінилось, отже, ефективність використання продукції є стабільним.

Рентабельність майна і рентабельність власного капіталу зменшилось на 0. 1, отже ефективність майна зменшилась.

Рентабельність основної діяльності порівняно з минулим звітним періодом зменшилась на 0,3, отже, ефективність проведення основної діяльності зменшилась.

2.3 Аналіз показників, що характеризують ефективність використання основних фондів та аналіз зносу і амортизації основних фондів на ТОВ «Бровар»

До узагальнюючих показників відносять фондовіддачу. Фондовіддача основних фондів визначається відношенням обсягу виготовленої продукції до середньорічної вартості основних фондів

На підприємстві ТОВ «Бровар» цей показник становить:

Фондовіддача на кін. періоду = 6 612 500/((5 796 000+650−18 691)/12) = 13,7 грн.

Фондовіддача на поч. періоду = 9 213 100/((6 005 000+157−13 320)/12)= 18,45 грн.

Зменшення показника фондовіддачі на кін. звітного періоду в порівнянні з початком звітного періоду говорить про менш ефективне використання основних фондів. Як бачимо із розрахунків на кінець звітному періоді основні фонди використовувались гірше.

Таблиця 2.3. 1 — Аналіз фондовіддачі основних фондів

Показник

2009р.

2010р.

Зміна (+)

Обсяг готової продукції, тис. грн.

9213,1

6612,5

-2600,6

Середньорічна вартість ОФ, грн.

499 319,8

481 496,6

-17 823,2

Фондовіддача, грн.

18,45

13,7

-4,75

Активна частина ОФ (машини і обладнання)

40 797

22 999

-17 798

Фондовіддача активної частини (1: 4), грн.

0,23

0,29

0,06

Питома вага активної частини фондів у загальній їх вартості (4: 2), %

8,17

4,77

-3,4

З Таблиці 2.3.1 бачимо, що рівень фондовіддачі активної частини збільшився на 0,06 грн. — це є явищем позитивним.

Фондовіддача показує загальну віддачу від використання кожної гривні, витраченої на основні виробничі фонди, тобто ефективність цього вкладення коштів.

Оберненим до фондовіддачі показником є фондомісткість, яка визначається відношенням середньорічної вартості основних фондів до обсягу виготовленої продукції:

Фондомісткість на кін. року = 1: 13,7 =0,07 гривні

Фондомісткість на поч. року = 1: 18,45 = 0,05 гривні

Показник фондомісткості визначає необхідну величину основних фондів для виготовлення продукції заданої величини.

На підприємстві ТОВ «Бровар» у 1996 році було закуплено повністю нове обладнання для виготовлення продукції, яке було введено в дію з 1 січня 1997 року. Нормативний строк служби даного устаткування становить 30 років. Отже, показник фізичного зносу дорівнює:

Станом на поч. року: = 7: 30 = 0,23*100% = 23,33%

Станом на кін. року: = 8: 30 = 0,26*100% = 26,66%

І чим менший показник, тим краще для підприємства. А оскільки на даному підприємстві він рівний 23,33% та 26,66%, то це є прийнятним, враховуючи й те, що устаткування працює безперебійно. Отже, за рік обладнання зношується на 3,33%.

Для вивчення руху і технічного стану основних виробничих фондів розраховуємо наступні показники:

Коефіцієнт оновлення:

поч. року: Коновл= (157/2813)*100% = 5,58%

кін. року: Коновл= (650/2548)*100% = 25,5

Коефіцієнт вибуття:

поч. року: Квиб. = (13 320/306500)*100% = 4,34%

кін. року: Квиб. = (18 691/281300)*100% = 6,64%

Коефіцієнт приросту:

поч. року: Кприр. = ((157−13 320)/ 306 500)*100% = -4,3%

кін. року: Кприр. = ((650−18 691)/ 281 300)*100% = -6,4%

Коефіцієнт придатності:

поч. року: Кприд. = (68 958/600500)*100% = 11,48%

кін. року: Кприд. = (62 618/579600)*100% = 10,8%

Так в на поч. 2010 року почалось технічне переозброєння виробничих потужностей, а на кін. 2010 року такі позитивні тенденції закріпились в практичній діяльності підприємства, а саме:

— коефіцієнт вибуття на кін. періоду збільшився в порівнянні з початком на 2,3%, що є позитивною тенденцією і свідчить про те, що внаслідок активного введення нової техніки старе обладнання вилучається з обігу.

— коефіцієнт оновлення на кін. 2010р збільшився в порівнянні з поч. року на 19,92%, що є також позитивною тенденцією і свідчить про те, що на кін. періоду надійшло основних фондів на суму 650 тис. грн., а на початок періоду вони становили лише 157 тис. грн.

— коефіцієнт придатності на кінець 2010р. зменшився в порівнянні з початком 2010р. на 0,68%, що не є позитивною стороною використання основних виробничих фондів ТОВ «Бровар».

Одним із якісних показників використання основних фондів є коефіцієнт амортизації, який слід аналізувати в динаміці.

Таблиця 2.3.2 — Розрахунок амортизаційної віддачі

Показники

2009р.

2010р.

Зміна (+)

Обсяг виробленої продукції, тис. грн.

9213,1

6612,5

-2600,6

Амортизація основних фондів та нематеріальних активів, тис. грн.

3194

3251

57

Коефіцієнт амортизаційної віддачі (1: 2)

2,88

2,03

-0,85

При аналізі зносу потрібно визначити коефіцієнт зносу на початок і кінець звітного періоду.

2009р.: Кзносу= (26 604/55396)*100% = 48%

2010р.: Кзносу= (36 338/69388)*100% = 52. Збільшення коефіцієнту зносу характеризує погіршення матеріально-технічної бази підприємства, що є негативним явищем.

Розділ ІІІ. Вдосконалення структури основних виробничих фондів та шляхи покращення їх використання в сучасних умовах

Для ТОВ «Бровар «доцільно застосувати стратегію змінна ціна.

Стратегія змінна ціна передбачає те, що ціна встановлюється в прямій залежності від попиту і пропозиції і поступово знижується в міру насичення ринку. Застосовується для товарів масового попиту.

При застосуванні даного методу необхідно:

Постійно піклуватися про підвищення якості виробів, щоб збільшити обсяги продажу;

Знижувати витрати виробництва.

Для подальшого підвищення надійності роботи, на мою думку, необхідно вжити ряд таких заходів:

1. Розміщення в газеті об’яви раз на 2 тижні, тобто в місяць 2 рази, а на рік 24 об’яв.

2. Розсилання купонів споживачам, планується 4 рази на рік, тобто взимку, навесні, влітку і восени, загальна кількість тиражу 70 000 купонів.

3. Розміщення реклами на Телебаченні. Рекламний ролик триватиме 30 секунд. За день показ рекламних роликів складе 5 разів.

4. Оренда 3 бігбордів на 3 місяці.

А також потрібно:

1. Нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг;

2. Впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників;

3. З максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, у тому числі фінансові ресурси;

4. Грамотно будувати договірні відносини з постачальниками і покупцями;

5. Удосконалення методів реалізації технологічного процесу;

6. Удосконалення маркетингових схем збуту продукції;

7. Упровадження програмного забезпечення у сфері бухгалтерського, оперативного, управлінського та податкового обліку.

Висновки

Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури суттєво змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, зміст їхньої фінансової діяльності.

Дослідивши питання аналізу та планування основних фондів підприємства можна зробити слідуючи висновки:

· повнота і вірогідність розрахунку й аналізу показників використання основних засобів залежить від ступеня досконалості бухгалтерського обліку;

· основні засоби і довгострокові інвестиції в основні засоби роблять багатоплановий і різнобічний вплив на фінансові результати діяльності підприємства;

· оскільки основні засоби обслуговують не тільки виробничу сферу діяльності підприємства, але і соціально-побутову, ефективність їхнього використання визначається не тільки економічними, але і соціальними, екологічними й другими факторами;

· більш інтенсивне використання виробничих потужностей і основних фондів досягається насамперед за рахунок технічного удосконалювання останніх;

· від досконалості системи морального і матеріального стимулювання в значній мірі залежить рівень використання виробничих потужностей і основних фондів.

Заглибившись у суть розглянутої проблеми, можна зробити певні практичні та теоретичні висновки.

1. Раціональне й ощадливе використання оборотних фондів — першочергова задача підприємств, тому що матеріальні витрати складають ѕ собівартості продукції. Зниження матеріалоємності виробу досягається різними шляхами, серед яких головними є впровадження нової техніки, технології, удосконалювання організації виробництва і праці.

2. Основні фонди є однією із невід'ємних складових виробничого потенціалу підприємства, тому ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має велике значення як для підприємства, так і для економіки країни в цілому. Повніше використання основних фондів на підприємстві веде до зменшення потреби у введенні в експлуатацію нових виробничих потужностей, до збільшення випуску обсягів продукції та підвищення рівня її якості (а значить, і прибутку), прискорює їх оборотність, що значною мірою сприяє вирішенню проблеми скорочення розриву в термінах фізичного і морального зносу, прискорює темпи оновлення основних фондів.

3. Підвищення продуктивності праці має важливе економічне значення. Воно ефективно впливає на багато показників: товарооборот, витрати обігу, фонду заборгованості плати, прибутку.

Список використаної літератури

1. Бланк І.А. Фінансовий менеджмент. — К.: Ніка-Центр: Ельга, 2001.

2. Ван Хорн Дж.К. Основи управління фінансами. — М.: Фінанси і статистика, 2004.

3. Гридчин М. В. Фінансовий менеджмент. — К., 2006.

4. Зятковській І.В. Фінансове забезпечення діяльності підприємств. — Тернопіль: економ. думка, 2000.

5. Оцінка фінансової стійкості підприємств. — Львів, 2005.

6. Треньов H.H. Управління фінансами. — М.: Фінанси і статистика, 2000.

7. Управління фінансовою діяльністю підприємства. — К.: ТОВ «Місанта», 2004.

8. Чупіс А.В., Закоморний С.H. Ефективність використання фінансових ресурсів підприємства. — Суми: Козацький вал, 2007.

9. Економіка підприємства. — М.: ИНФРА-М, 2005.

10. Любушин Н. П., Лещева В. Б., Дьякова В. Г. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства. — М.: ЮНИТИ, 2002.

11. Михайлова-Станюта І.А. та ін. Оцінка фінансового стану підприємства. — Мінськ: Наука і техніка, 1999.

12. Негашев Є.В. Аналіз фінансів підприємства в умовах ринку. — М.: Вища. шк., 2000.

13. Савицька Г. В. Аналіз господарської діяльності підприємств АПК: Учеб. для вузів. — 3-е изд. — Мінськ: Нове знання, 2002.

14. Теорія аналізу господарської діяльності: Учеб. для вузів / В. В. Осмоловський, Л.І. Кравченко, Н. А. Русак і ін. — Мінськ: Нове знання, 2001.

15. Аналіз економіки / За ред. В.Є. Рибалкіна. — М.: Междунар. відносини, 1999.

16. Крамаренко Г. О, Чорна О.Є Фінансовій менеджмент.: підручник. — К.: 2006.

17. Бріхем Є. Основи фінансового менеджменту. — К.: Молодь, 1999.

18. Бригхэм Ю. Енциклопедія фінансового менеджменту: Пер. с англ. — М.: Економіка, 1998.

19. Олексюк О. С. Системи підтримки прийняття фінансових рішень на мікрорівні. — К.: Наук. думка, 1998. — 507с.: іл.

20. Основы предпринимательской деятельности: финансовый менеджмент. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 123, [2] с.: ил., табл.

21. Оцінка фінансової стійкості підприємств. — Львів, 1995. — 47 с.

22. Русак H.А., Русак В. А. Основы финансового анализа. — Минск: ООО «Меркаванне», 1995. — 194, [1] с.: ил., табл.

23. Тренев H.H. Управление финансами. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 494, [1] с.: ил., табл.

24. Управление финансовой деятельностью предприятия. — Минск: ООО «Мисанта», 1995. — 281 с.: табл.

25. Федоровский В. А. Экономика предприятия: секреты преуспевания. — [Николаев: ЭОЛИС, 1994]. — 48 c.

26. Финансовый анализ деятельности фирмы. — М.: ИСТ-СЕРВИС, 1995. — 240 с.

27. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств. — Житомир: Житомир. інж. -технол. ін-т., 2000. — 438, [1] с.: табл.

28. Хеддервик, Карл. Финансово-экономический анализ деятельности предприятий. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 189, [1] с.: табл.

29. Чупис А. В., Закоморный С.H. Эффективность использования финансовых ресурсов предприятия. — Сумы: Козацький вал, 1997. — 27, [1] с.

30. Экономика предприятия. — М.: ИНФРА-М, 1997. — 414, [1] с.: ил., табл.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой