Дистанційна освіта

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Программирование


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Зміст

Вступ

Розділ 1. Аналіз літературних джерел, що стосуються освіти в Україні

1.1 Структура освіти

1.2 Функції органів освіти

1.3 Дистанційне навчання

Розділ 2. Огляд програмних засобів для створення тестів

2.1 MyTestX

2.2 Testing

2.3 EasyQuizzy

2.4 Айрен

Розділ 3. Описання процесу створення тестів за допомогою програми MyTest

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Освіта на сучасному етапі - це освіта для людини. ЇЇ стрижень — розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.

ХХІ ст. — це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни. Інтеграція і глобалізація соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі, перспективи розвитку української держави на найближчі два десятиліття вимагають глибокого оновлення системи освіти, зумовлюють її випереджувальний характер.

Входження України у світовий освітній простір зумовлює приведення вітчизняних освітніх стандартів, зокрема щодо тривалості набуття загальної середньої освіти, у відповідності з нормами світового співтовариства (не менше 12 років).

В наш час дедалі більшого розповсюдження набуває дистанційна освіта. Адже вона потребує менше часу та енергії для засвоєння знань, є значно мобільнішою та комфортнішою ніж інші форми навчання.

Використання методів дистанційного навчання дає змогу надавати освітні послуги різного характеру у відділених районах, навчати не відриваючи від основного виду діяльності, навчати осіб з фізичними вадами, мати доступ до освітніх ресурсів світу через використання сучасних засобів електронних комунікацій.

Актуальність теми полягає у тому що на сьогоднішній день практично кожна людина повинна мати освіти, а дистанційна освіта допомагає зекономити свій час та спростити послідовність виконання дій.

Обєктом роботи є дистанційне навчання.

Предметом роботи є суспільство, яке використовує дистанційне навчання.

Розділ 1. Аналіз літературних джерел, що стосуються освіти в Україні

Освіта — основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями. Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.

1. 1 Структура освіти

1. Дошкільна освіта. її здійснюють дошкільні навчальні заклади: ясла, ясла-садки, дитячі садки, ясла-садки компенсуючого типу, будинки дитини, дитячі будинки інтернатного типу, ясла-садки сімейного типу, ясла-садки комбінованого типу, центри розвитку дитини, дитячі будинки сімейного типу.

2. Загальна середня освіта. Основним видом закладів, у яких здобувається загальна середня освіта, є середня загальноосвітня школа трьох ступенів: перший — початкова школа, що забезпечує початкову загальну освіту, другий — основна школа, що забезпечує базову загальну середню освіту, третій — старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту. Для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей створюються профільні класи, спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також різні типи навчально-виховних комплексів, об?єднань. Для здобуття загальної середньої освіти можуть створюватися вечірні (змінні) школи, а також класи, групи з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах.

3. Позашкільна освіта. До позашкільних закладів освіти належать палаци, будинки, центри, станції дитячої та юнацької творчості, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі заклади освіти, бібліотеки, дитячі театри, парки, оздоровчі центри та інші заклади.

4. Професійно-технічна освіта. Професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають робітничу професію.

5. Вища освіта. Вищими закладами освіти є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет.

6. Післядипломна освіта. До закладів післядипломної освіти належать: академії, інститути (центри) підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення; навчально-курсові комбінати; підрозділи вищих закладів освіти (філії, факультети, відділення та ін.); професійно-технічні заклади освіти; відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах.

7. Аспірантура.

8. Докторантура.

9. Самоосвіта. Для самоосвіти громадян державними органами, підприємствами, установами, організаціями, об?єднаннями громадян, громадянами створюються відкриті та народні університети, лекторії, бібліотеки, центри, клуби, теле-, радіонавчальні програми тощо.

Виходячи зі структури освіти, в Україні встановлено відповідні освітні рівні:

· початкова загальна освіта;

· базова загальна середня освіта;

· повна загальна середня освіта;

· професійно-технічна освіта;

· базова вища освіта;

· повна вища освіта.

Законом України «Про освіту» встановлено також освітньо-кваліфікаційні рівні:

1) кваліфікований робітник;

2)молодший спеціаліст;

3)бакалавр;

4)спеціаліст, магістр.

1. 2 Функції органів освіти

Органами державного управління освітою в Україні є Міністерство освіти і науки; міністерства і відомства України, які мають навчально-виховні заклади; Вища атестаційна комісія (ВАК) України; відділи (управління) освіти місцевих державних адміністрацій.

Центральним органом державного управління освітою в Україні є Міністерство освіти і науки. Його повноваження визначено законом України «Про освіту» та «Положенням про Міністерство освіти України». Міністерство бере участь у виробленні державної політики в галузі освіти та втіленні її в життя, визначенні основних напрямків розвитку освіти, здійснює координаційні, науково-методичні, контрольні функції та державне інспектування, забезпечує зв’язок з іншими державами, організовує впровадження в практику досягнень науки і передового педагогічного досвіду, проводить атестацію та акредитацію навчально-виховних закладів республіканського значення.

При Міністерстві освіти та науки функціонує Вища атестаційна комісія, яка здійснює атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів. Міністерству підпорядковані вищі навчальні заклади, Академія педагогічних наук та її науково-дослідні інститути.

При обласних, районних (міських) державних адміністраціях створюються відповідні структурні підрозділи, які здійснюють управління освітою: при обласній державній адміністрації - управління освітою, при районній (міській) — відділ освіти, при сільських і селищних радах народних депутатів — комісії з питань освіти.

Управління освіти, з одного боку, підпорядковане Міністерству освіти в області, а з другого — обласній державній адміністрації. Воно здійснює керівництво освітою в області. Йому підпорядковані обласний інститут післядипломної освіти, обласні станції юних техніків, натуралістів, туристів, загальноосвітні навчально-виховні заклади інтернатного типу, інші освітні установи.

Управління освіти обласної державної адміністрації аналізує стан освіти в області, організовує розробку і виконання регіональних програм розвитку освіти національних меншин, забезпечує розвиток мережі навчально-виховних закладів області, проводить їх ліцензування та атестацію. До його функцій входить і впровадження затверджених Міністерством освіти і науки нових освітніх технологій, здійснення контролю за діяльністю відділів освіти в районах, містах, організаціях державного інспектування підпорядкованих установ та закладів освіти, в тому числі післядипломної.

Важлива функція органів освіти — інспектування діяльності закладів освіти. Під інспектуванням розуміють систему державного контролю за станом виконання закладами й установами освіти постанов, директив і вказівок уряду в галузі освіти, навчальних планів та програм, інструкцій та указів і розпоряджень керівних органів з одночасною практичною допомогою тим, кого контролюють, вжиттям заходів щодо запобігання й усунення недоліків.

Шкільна інспекція складається з інспекторів Міністерства освіти і науки України, інспекторів управління освіти обласної держадміністрації, інспекторів відділів освіти районних держадміністрацій.

Функції контролю, перевірки і оцінки навчальних досягнень, учнів.

Виділяють поточний, тематичний і підсумковий контроль, перевірку і оцінку знань учнів.

Поточна перевірка знань учнів є необхідним елементом навчального процесу і проводиться на кожному уроці, вона служить меті одержання оперативної інформації, на основі якої учитель визначає свою наступну діяльність, свої подальші дії. Дуже часто поточна перевірка знань є тим кроком, а отже, і основою, на якій розпочинається вивчення нового матеріалу. Тематична перевірка полягає у забезпеченні контролю за засвоєнням усієї теми, що має велике значення для систематизації та узагальнення знань.

Підсумковий контроль має за мету дати об?єктивну інформацію про навчальні успіхи учня за чверть, півріччя, семестр, остаточний — за навчальний рік. Тому в підсумковому й остаточному контролі враховуються всі аспекти навчальної діяльності учнів, у ньому вчителя більше цікавлять не окремі деталі, факти, чи явища, а система знань, взаємозв?язок ідей, понять, їх цілісність.

Форми контролю, перевірки та оцінки навчальних досягнень учнів. Основними формами письмової перевірки знань є контрольні та самостійні письмові роботи. Важливо, щоб учні були завчасно повідомлені про наступну контрольну роботу, знали тему контрольної роботи, ще на початку вивчення теми отримали зразки тих завдань, які будуть пропонуватися учням для контрольної роботи. На контрольній роботі не повинно бути завдань, які не зв? язані зі змістом матеріалу, що вивчався. Завдання мають бути складені з урахуванням рівнів засвоєння, охоплювати практично весь зміст навчального матеріалу, за яким проводиться контрольна робота. Має бути декілька рівноцінних варіантів (від 2 до 6) контрольних завдань або диференційованих різнорівневих варіантів.

Певного поширення набули контрольні роботи з вибором відповіді. Тобто, до кожного завдання (задачі, вправи) дається певний набір відповідей. Учень повинен вибрати ту відповідь, яка, на його думку, є правильною.

Великого поширення набули контрольні лабораторні та контрольні експериментальні роботи з фізики, хімії, біології, географії. їхня Цінність полягає в тому, що вони дають можливість перевірити ще експериментальні і практичні уміння.

Письмові самостійні роботи є також формою контролю і перевірки знань, яка дає змогу істотно відкоректувати знання і підготуватися до підсумкової чи тематичної контрольної роботи.

Усна форма перевірки знань умінь і навичок учнів відрізняється від письмової своєю оперативністю. Вона дає змогу дуже швидко перевірити й оцінити знання учнів, внести корективи у розуміння учнями матеріалу, актуалізувати знання, необхідні для подальшого вивчення.

Оцінювання навчальних досягнень учнів — невід?ємна і важлива складова навчального процесу. Оцінка, як кількісне вираження результату оцінювання, кваліфікує виконану учнем роботу, рівень його досягнення, сприяє усвідомленню ним досягнень і хиб, формує почуття відповідальності, породжує бажання краще вчитися, стимулює до подальшої роботи.

1. 3 Дистанційне навчання

У наш час Інтернет-технологій багато аспектів нашого життя переноситься в мережу, прискорюючи тим самим темпи розвитку інформаційного суспільства і долаючи географічні бар'єри. Не стає виключенням і освіта. Зараз вже не обов’язково знаходитись поруч з викладачем. Достатньо великий час існує заочна форма навчання студентів. Але її можливості дуже обмежені. Інтернет дає змогу розширити їх, зробити заочне навчання справді повноцінним та всеохоплюючим.

Дистанційне навчання — сукупність наступних заходів:

— засоби надання учбового матеріалу студенту;

— засоби контролю успішності студента;

— засоби консультації студента програмою-викладачем;

— засоби інтерактивної співпраці викладача і студента;

— можливість швидкого доповнення курсу новою інформацією, коригування помилок.

Сутність дистанційного навчання

Наслідком процесу інформатизації суспільства та освіти є поява дистанційного навчання як найбільш перспективної, гуманістичної, інтегральної форми освіти, орієнтованої на індивідуалізацію навчання.

Передумовами розвитку дистанційного навчання є:

-бурхливий розвиток інформаційних технологій;

-неперервне зниження вартості послуг на підключення та використання глобальної мережі Інтернет, її ресурсів і сервісів;

-суттєве поглиблення процесів упровадження інформаційних технологій в освітню практику;

-значне поширення засобів комп’ютерної техніки серед населення.

Альтернативною формою отримання знань, що набуває зараз широкого розповсюдження в Україні і в країнах СНД, є дистанційне навчання.

Дистанційне навчання — нова організація освітнього процесу, що ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів навчання, так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самостійного навчання, призначена для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання, стану здоров’я. Дистанційне навчання дає змогу впроваджувати інтерактивні технології викладення матеріалу, здобувати повноцінну освіту, підвищувати кваліфікацію співробітників у територіально розподілених місцях. Процес навчання може відбуватися будь-де і будь-коли, єдина умова — доступ до мережі Інтернет.

Також дистанційне навчання визначають як «технологію отримання знань за допомогою телекомунікаційних засобів, коли взаємодія того, кого навчають і викладача проходить на відстані». У дистанційному навчанні змінюється роль і вимоги до викладачів. Лекції складають лише невелику частку, процес навчання орієнтує студентів на творчий пошук інформації, вміння самостійно набувати необхідні знання і застосовувати їх у вирішенні практичних завдань з використанням сучасних технологій. Викладачі дистанційних курсів повинні мати універсальну підготовку — володіти сучасними педагогічними та інформаційними технологіями, бути психологічно готовим до роботи зі студентами у новому навчально-пізнавальному середовищі. Завдяки таким засобам дистанційного навчання, як дискусійні форуми, електронні обговорення засвоєного матеріалу, списки розсилання, створюється нове навчальне середовище, в якому студенти почувають себе невід'ємною частиною колективу, що посилює мотивацію до навчання. Викладачі повинні володіти методами створення і підтримки такого навчального середовища, розробляти стратегії проведення цієї взаємодії між учасниками навчального процесу, підвищувати творчу активність і власну кваліфікацію.

Дистанційні курси характеризують:

— гнучкість — можливість викладення матеріалу курсу з урахуванням підготовки, здібностей студентів. Це досягається створенням альтернативних сайтів для одержання більш детальної або додаткової інформації з незрозумілих тем, а також низки питань -підказок тощо;

— актуальність — можливість упровадження новітніх педагогічних, психологічних, методичних розробок;

— зручність — можливість навчання у зручний час, у певному місці, здобуття освіти без відриву від основної роботи, відсутність обмежень у часі для засвоєння матеріалу;

— модульність — розбиття матеріалу на окремі функціонально завершені теми, які вивчаються у міру засвоєння і відповідають здібностям окремого студента або групи загалом;

— економічна ефективність — метод навчання дешевший, ніж традиційні, завдяки ефективному використанню навчальних приміщень, полегшеному коригуванню електронних навчальних матеріалів та мультидоступу до них;

— можливість одночасного використання великого обсягу навчальної інформації будь-якою кількістю студентів;

— інтерактивність — активне спілкування між студентами групи і викладачем, що значно посилює мотивацію до навчання, поліпшує засвоєння матеріалу;

— більші можливості контролю якості навчання, які передбачають проведення дискусій, чатів, використання самоконтролю, відсутність психологічних бар'єрів;

— відсутність географічних кордонів для здобуття освіти. Різні курси можна вивчати в різних навчальних закладах світу.

Переваги дистанційного навчання:

— По-перше, навчання проходить за схемою «24×7» або «anywhere-anytime». Тобто, той хто навчається, може сам обирати час і місце навчання (з дому, з роботи і т.д.).

— По-друге, індивідуальний підхід до кожного. Викладач дистанційної форми виступає більше у ролі помічника, наставника, радника, саме тому за кордоном він називається tutor (тьютор). Крім індивідуальної роботи, в системах дистанційного навчання часто організується робота у невеликих групах. Робота у групах може мати суттєвий вплив на засвоєння навчального матеріалу.

— По-третє, обмежена тривалість при високій якості навчання.

Найбільш популярним є навчання за програмами, що мають чітке спрямування. Тобто ті, хто навчаються, отримують тільки ті знання і навички, які є необхідними для виконання їхньої роботи. При цьому основна увага в процесі навчання приділяється практичному застосуванню отриманих знань і розгляду реальних прикладів. Зазвичай тьютори мають великий досвід практичної роботи у своїй галузі.

Необхідні умови для дистанційного навчання:

— По-перше, доступ до комп’ютера.

— По-друге, вихід до мережі Internet. Якщо такої можливості немає, можлива кейсова форма: коли студенту видається так званий «кейс», що містить усі необхідні навчальні матеріали і посібники.

— По-третє, бажання навчатися і вміння працювати самостійно. Це дуже важливо, тому що саме від цих двох рис залежить ефективність всього навчального процесу.

Розділ 2. Огляд програмних засобів для створення тестів

Найважливішим аспектом будь-якої освітньої діяльності є система контролю якості знань. Активне використання навчальними закладами засобів інформатизації забезпечило передумови до створення й використання автоматизованих тестів для контролю знань учнів (студентів) на всіх етапах навчання. Такі системи використовуються не тільки для визначення рівня підготовленості, але й для проведення моніторингу навчального процесу, для організації адаптивного навчання, дистанційного утворення. Актуальність тестового методу обумовлена його перевагами перед іншими педагогічними методами: наукова обґрунтованість тесту, що дає об'єктивну оцінку; технологічність тестових методів; точність визначень; наявність однакових вимог для всіх випробуваних; сумісність тестових технологій з іншими сучасними освітніми технологіями.

Розглядаючи наявні програмні засоби для проведення тестового контролю, необхідно зазначити, що будь-який програмний засіб, що використовується у навчальному процесі, повинен відповідати загальним вимогам педагогічних програмних засобів, зокрема: інтерфейс програми повинен бути виконаний рідною мовою студента; програмне забезпечення повинно бути ліцензійним, тобто законно придбаним.

Враховуючи специфіку тестового контролю, програмні засоби мають задовольняти такі вимоги: можливість використання кількох типів питань; можливість створення питань і відповідей, що можуть містити формули, малюнки, схеми; можливість вибору наступного питання випадковим чином з наявної сукупності тестових завдань; відображення варіантів відповідей у випадковому порядку для кожного тестуючого; збереження результатів тестування після завершення виконання тесту; збереження усіх відповідей для забезпечення зворотного зв’язку із тестуючим; можливість проведення аналізу тестових завдань, загалом усього тесту й аналізу відповідей кожного тестуючого зокрема; можливість експорту результатів тестування в інші програмні засоби для більш детального аналізу результатів тестування.

Як правило, сучасні системи комп’ютерного тестування складаються з кількох функціональних модулів, які можуть бути об'єднані в єдине ціле і інсталюватись на комп’ютери або існувати окремо у вигляді виконуваних файлів. Найчастіше до складу стандартної системи тестування входять:

· редактор тестів (модуль, призначений для створення тестів);

· модуль тестування;

· модуль для обробки результатів тестування;

· довідкова система;

· модуль, за допомогою якого можна здійснювати мережеве тестування.

Розглянемо такі системи комп’ютерного тестування, які широко використовуються сьогодні в навчальному процесі. А саме: MyTestX, Testing, TestMaker, EasyQuizzy, Айрен.

2. 1 MyTestX

Програма MyTest розробляється Башлаковим О. С. з 2003 року. За цей час вийшло чимало абсолютно різних версій. Кожна нова версія включала в себе все краще попередньої версії і пропонувала нові можливості. Перші версії були простими, але зручними тестовими оболонками, поточна ж версія MyTestX — це вже не одна програма, а потужний комплекс програм для підготовки і проведення комп’ютерного тестування, збору і аналізу результатів, виставляння оцінки за вказаною в тесті шкалою [1, с. 256].

Особливості пакету програм MyTestX:

· Область застосування. За допомогою пакету можна легко створювати тести з будь-яких предметів шкільної програми, з будь-яких вузівських дисциплін, тести для професійного тестування, психологічні тести і т.д.

· Тестові завдання. Програма MyTestX підтримує дев’ять типів завдань (одиночний вибір, множинний вибір, встановлення порядку проходження, встановлення відповідності, вказівку істинності чи хибності тверджень, ручне введення числа (чисел), ручне введення тексту, вибір місця на зображенні, перестановка букв). Завдання типу так/ні легко можна отримати, використовуючи тип з одиночним вибором.

Текст питання і варіанти відповіді можуть містити форматований текст, малюнки та формули. До кожного завдання можна прикріпити малюнок, який буде показаний в окремому вікні (зручно для великих малюнків). Так само до завдання можна прикріпити звуковий файл у форматі mp3 або wav.

До кожного завдання можуть бути прикріплені вступ — текст, який буде показаний спочатку показу завдання, підказка (показ може бути за штрафні бали) і пояснення правильної відповіді. Вступ і пояснення показуються в навчальному режимі.

· Оцінювання. Оцінка тестуючого обчислюється за кількістю набраних балів. Рівень оцінки у відсотках задається в редакторі тестів. Система оцінювання може бути будь-якою — від двобальної (залік/незалік) до 100-бальної. У редакторі для зручності є шаблони оцінювання. Можна також вказати: зараховувати тільки 100% вірні відповіді або враховувати неповні відповіді. Порядок питань і варіантів відповіді - звичайний або випадковий.

· Обмеження за часом. Можна обмежити не тільки час обдумування кожного завдання, але й час всього тесту.

· Параметри тестування. Обмеження на кількість запусків. Можна вказати максимальну кількість запусків тесту до перезавантаження комп’ютера.

· Паролі. Тести надійно захищені. Для зручності можна задати пароль на відкриття тесту для тестування, відкриття тесту для редагування, на запуск тестування для збереження захищених результатів.

· Режими тестування. У програмі передбачено декілька незалежних один від одного режимів тестування: «Навчальний» — при помилковій відповіді тестуючий отримує відповідне повідомлення і може подивитися пояснення завдання (якщо воно задане). Помилкові і вірні варіанти підсвічуються різними кольорами. Параметри тестування та виведення результатів. Можна дозволити/ заборонити показувати результат тестуючому, зберігати результат в текстовий файл, зберігати результат у захищений файл, відправляти результати по мережі модулю «Журнал», відправляти результати по електронній пошті, показувати докладний звіт тестуючому по закінченню тесту; встановити мінімальний відсоток завдань для виведення результату; показувати/ підсвічувати правильну відповідь у навчальному режимі.

Комплекс тестування складається із трьох умовно незалежних модулів: редактора тестів — MyTestEditor; модуля для проведення тестування — MyTestStudent; журналу тестування — MyTestServer.

За допомогою редактора MyTestEditor можна створити або новий тест, або змінити існуючий. Так само в редакторі налаштовується процес тестування: порядок завдань і варіантів, обмеження часу, шкала оцінювання та інші параметри.

Програма проведення тестування MyTestStudent дозволяє ефективно організувати тестування, збереження та відправлення результатів викладачу.

При наявності комп’ютерної мережі, використовуючи модуль журналу MyTestServer, можна організувати централізований збір і обробку результатів тестування, організувати роздачу тестів через мережу, безпосередньо стежити за процесом тестування, отримувати інформацію про початок або завершення тестування користувачами, отримувати службову інформацію про запуск сервера, обмін даними, вказати файл зі списком користувачів.

Таким чином, використання даної програми для створення тестів у навчальному процесі значно полегшує роботу вчителя (викладача), зменшує його часові затрати на створення та перевірку робіт та дозволяє виконувати одночасне тестування багатьох учнів (студентів).

2. 2 Testing

Комплекс програм для тестування Testing призначений для проведення тестування на локальних комп’ютерах або по мережі, має доволі потужні функціональні можливості. Система Testing дещо складніша у використанні, порівняно з MyTestX, і зорієнтована на використання у вищих навчальних закладах.

Для проведення тестування програмним комплексом Testing необхідно:

1. Створити базу запитань (програма CreateBQ). Вибрати тип запитання: вибір одинарного, вибір множинного, встановлення відповідності, введення відповіді; вказати складність питання від 1 до 4; вказати кількість варіантів відповідей. Питання та відповіді можуть містити OLE об'єкти. Крім того, база запитань може містити додаткову інформацію.

2. Створити тест (програма CreateTest). В тест можна включити питання різної ваги з декількох баз та встановити обмеження, серед яких є: порядок відповідей на запитання (підряд чи довільно); необхідність вибирати однакові питання для всіх; відображати питання та відповіді в довільному порядку; групувати питання по базам; встановити обмеження за часом на весь тест чи на окремі запитання; встановити кількість балів за вірну відповідь; вказати повідомлення в залежності від набраних балів.

3. Налагодити програму тестер (програма TSetting). Вказати перелік факультетів та номери груп, які будуть відображатися при внесенні інформації про людину, яка тестується; вказати, чи буде створено локальну базу запитань на комп’ютері; вказати налагодження для мережевого тестування.

4. Пройти тест (програма Tester).

5. При необхідності проаналізувати групу результатів (програма AnalyzRes).

Для мережевого тестування бажано на комп`ютері-сервері мати ОС Windows Server, оскільки Windows Home підтримує лише 5 одночасних з'єднань, Windows XP — 10. Крім того, папку комплексу тестування тримати на диску з файловою системою NTFS для кращого захисту даних.

Більш докладно ознайомитись з програмою та її функціональними можливостями можна за допомогою довідкової системи, розробленої до кожного модуля, яка знаходиться на сайті [6]. Для отримання навичок роботи з комплексом програм для тестування Testing можна також скористатись посібником.

TestMaker

TestMaker — це програма для створення тестів. Можливо використовувати необмежену кількість питань, відповідей і тем. TestMaker складається з тестирующей оболонки TestMaker_User і редактора тестів TestMaker_Admin Програма проста у використанні, має зручний інтерфейс.

Можливості програми:

· Установка певного бала кожного питання

· Установка порога для заліку у відсотках / в балах

· Необмежена кількість питань і відповідей

· Можливість задати кілька вірних відповідей

· Підтримка 5 типів питань: вибір відповіді зі списку запропонованих, введення відповіді вручну з клавіатури, установка послідовності правильних відповідей, установка відповідностей відповідей, конструювання

· Обмеження тесту за часом (загальний час / час на кожне питання);

· Шифрування файлу тесту

· Можливість проведення тесту з усіх питань / за певною вибіркою

· Вставка в тест зображень / відео / аудіо

· Можливість перегляду вірних відповідей у «Протоколі Тестування «

· Збереження результатів тесту в текстовому / зашифрованому форматі, створення відомостей

· Висновок варіанту результату залежно від набраних балів

· Можливість додати інструкцію до тесту

· Можливість повернення до попереднього питання

· Перенесення даних з одного тіста в інший

· Коротка і розширена інформація про результат тесту

· Можливість залишити коментар до тесту по закінченню тестування

· Блокування виходу з програми паролем / редагування тіста / запуску тесту

· Автоматичне збереження результатів тестування в мережеву / локальну папку

· Приховування тестової оболонки від диспетчера задач (у Windows XP)

· Налаштування полів введення персональних даних

· Налаштування шрифту для тестової оболонки

· Імпорт даних в тест з TXT — файлів

· Експорт тестової бази в RTF

· Можливість підтримки HTML -тегів в тексті питання і тексті інструкції

· Збереження тесту в файл

· Створення паперових тестів

· Тестування в мережі

Тести складаються з питань та чотирьох варіантів відповідей до кожного питання, лише одна з яких правильна. Тести складаються з любої кількості питань з відповідями. Кожен тест записується в файл. Ці файли називаються тестовими. Тестові файли мають розширення *. tbt і складаються з імені файла, паролю, імені тесту та короткого опису тесту. Пароль потрібен, щоб обмежити доступ до файлу. Без паролю, який задає користувач при створенні файлу, файл не можливо доповнити, відредагувати та стерти (за допомогою програми). Ім'я тесту вводиться для того, щоб користувач міг знайти потрібен тест, якщо ім'я фалу було змінено, а також для більшої зручності. В описі можна задати тему тесту та інші відомості.

Тестовий файл не можливо прочитати в текстовому редакторі. Інформація зберігається по певній структурі та в зашифрованому вигляді. програма зчитує файл по структурі. Тому змінювати що небудь в структурі файлу не рекомендую, це може призвести до некоректної роботи програми при роботі з цим файлом.

Тестування проводиться за вибраним тестом. При виборі теста користувач може ознайомитись з ім'ям тесту та описом. Також, щоб пройти тестування потрібно вказати прізвище та ім'я тестуючого користувача та шкалу, за якою оцінюватимуться результати, відмітити, чи засікатиметься час тестування. Після цього проходиться тестування. Питання під час тестування появляються в будь-якому порядку, не в такому як записано в файлі, тобто використовується генератор випадкових файлів. Після тестування показуються результати, також ці результати записуються на диск у файл під іменем, яке було введено перед тестуванням.

Рис. 2.1. Програма TestMaker

2. 3 EasyQuizzy

EasyQuizzy — це проста і зручна програма для створення тестів. Кожен тест є незалежною програмою. Створені файли тестів надалі можуть бути запущені на будь-якому комп’ютері без установки додаткових програм.

У тестах можна суміщати питання трьох типів: одиночний вибір правильної відповіді із списку запропонованих, множинний вибір або введення відповіді з клавіатури. Кожне питання або варіант відповіді може містити текст, малюнки, формули, діаграми і ін.

Термін ознайомлення роботи easyQuizzy: 30 днів.

Рис. 2.2 Вигляд тестів у програмі EasyQuizzy

2. 4 Айрен

Айрен — це безкоштовна програма, що дозволяє створювати тести для перевірки знань і проводити тестування в локальній мережі, через інтернет або на одиночних комп’ютерах.

Тести можуть включати в себе завдання різних типів: з вибором однієї або декількох вірних відповідей, з введенням відповіді з клавіатури, на встановлення відповідності, на впорядкування та на класифікацію.

При мережевому тестуванні викладач бачить на своєму комп’ютері докладні відомості про успіхи кожного з учнів. По закінченні роботи ці дані зберігаються в архіві, де їх надалі можна переглядати та аналізувати за допомогою вбудованих в програму засобів.

Крім того, передбачено створення тестів у вигляді автономних виконуваних файлів (приклад), які можна роздати учням для проходження тестування без використання мережі і без збереження результатів. Такий режим орієнтований насамперед на тести, призначені для самоперевірки. Учневі, щоб приступити до тестування, досить запустити отриманий файл на будь-якому комп’ютері з ОС Windows, установка будь-яких програм для цього не потрібно.

Рис. 2.3. Програма «Айрен»

Природно, не всі необхідні характеристики засвоєння знань можна отримати засобами комп’ютерного тестування. Такі показники, як вміння конкретизувати свою відповідь прикладами, знання фактів, вміння складно, логічно і доказово висловлювати свої думки, деякі інші характеристики знань, умінь і навичок діагностувати тестуванням неможливо. Це означає, що комп’ютерне тестування має обов’язково поєднуватися з іншими традиційними формами і методами перевірки, тільки таким чином результати оцінювання будуть максимально точними.

Однак слід зазначити, що контроль поточних, проміжних і підсумкових знань з використанням електронних тестуючих систем дозволяє добитися цілого ряду позитивних результатів: значно скорочується час проведення контролю знань з навчальної дисципліни; знижується навантаження на вчителя (викладача); підвищується ступінь об'єктивності оцінювання знань; робота з тестовою програмою може служити тренажером для повторення деяких тем, наприклад, перед контрольною роботою або іспитом; на основі результатів тестування вчитель (викладач) має можливість аналізувати процес навчання по конкретній темі і вживати своєчасні коректування.

дистанційний освіта комп’ютерний тестування

Розділ 3. Описання процесу створення тестів за допомогою програми MyTest

Комплекс тестування складається із трьох умовно незалежних модулів: редактора тестів — MyTestEditor; модуля для проведення тестування — MyTestStudent; журналу тестування — MyTestServer.

MyTestEditor

Для того, щоб розробити нові тести необхідно використовувати редактор MyTestEditor. За допомогою редактора можна створити або новий тест, або змінити існуючий. Так само в редакторі налаштовується процес тестування: порядок завдань і варіантів, обмеження часу, шкала оцінювання та багато іншого.

У верхній частині робочого вікна розташована панель інструментів. Вона складається із таких підменю:

· Файл

· Групи

· Завдання

· Параметри теста

· Формат

· Настройки

Тобто, можна сказати, що за допомогою цих підменю можна настроювати та редагувати основні параметри тесту, груп та завдань.

Для редагування параметрів тесту необхідно дати команду в меню Параметри тесту та ввести необхідні дані:

Рис. 3.1. Параметри теста

Далі я приступаю до створення тестів.

На панелі інструментів обираю меню «Завдання» та обираю Добавити тест

Рис. 3.2. Функція «Добавити тест»

Створюючи тест необхідно вказати тип завдання:

Рис. 3.3. Введення типу завдання

Обравши тип завдання власне і створюю саме завдання. У поле «Запитання» вводжу запитання", нижче вказую варіанти відповіді. Навпроти правильного варіанту ставлю галочку.

При створенні або виборі завдання для редагування в основній частині робочої області вікна програми знаходяться п’ять вкладок. На першому розташовується основна інформація про завдання: питання, кількість балів, обмеження часу, додатковий малюнок, варіанти відповідей або критерії перевірки відповідей (залежить від типу завдання).

Рис. 3.4. Введення основної інформації до тесту

Вкладка Формулювання дозволяє сформулювати завдання для тесту до п’яти різних формулювань питання. Яка з них буде обрана вказується в параметрах тестування.

Рис. 3.5. Вкладка «Формулювання»

Вкладка Навчання задає зворотний зв’язок у навчальному режимі і деякі його параметри.

Рис. 3.6. Вкладка «Навчання»

Вкладка Додатково дозволяє прикріпити до завдання звуковий файл і налаштувати додаткові параметри.

Рис. 3.7. Вкладка «Додатково»

Вкладка Чорновик може використовуватися для тимчасового зберігання частин питання або варіантів відповіді. Її вміст однаковий для всіх завдань і не зберігається у файл.

Створивши запитання їх необхідно зберегти та додати до певної групи (папки), яка відображається в лівій частині робочого вікна. Наступним етапом роботи є створення папки, у якій зберігатимуться всі тести. В даній папці з тестами є можливість вказати максимальну кількість тестів, які можна в ній зберігати та дати обмеження в часі.

Рис. 3.8. Створення групи

Модуль тестування — це модуль програми MyTestXPro в якому учні проходять тестування. Програма проста у використанні і має зручний інтерфейс. Але, не дивлячись на всю її простоту, дозволяє ефективно організувати тестування, збереження і відправку результатів. Файл модуля тестування: MyTestStudent. exe.

Також в цій програмі можна задати свій рівень оцінювання, тобто змінити шкалу оцінювання, співвідношення між оцінкою та балами.

Рис. 3.9. Задання рівня оцінювання

MyTestStudent

Для того щоб пройти тест необхідно зайти в модуль MyTestStudent. exe та обрати тест, який ви бажаєте пройти:

Рис. 3.9. Вибір тесту

Рис. 3. 10. Вибір тесту (1)

Обравши тест для того щоб його розпочати необхідно вказати своє прізвище та ім'я та клас, в якому навчаєтесь (для того, щоб система могла внести в журнал реєстрації ваші результати).

Рис. 3. 11. Введення даних

Пройшовши тест система показує ваші результати. Система видає загальну кількість запитань та кількість правильних відповідей та балів. Також видає вашу оцінку у балах та у процентному співвідношенні.

Рис. 3. 12. Результати тестування

MyTestServer

Журнал тестування (сервер) — модуль програми MyTestXPro, що дозволяє централізовано приймати і обробляти результати тестування, роздавати тести за допомогою комп’ютерної мережі. Для відправки та отримання результатів, відправлення файлів з тестами використовується протокол Інтернету TCP / IP. файл редактора тестів: MyTestServer. exe. При наявності комп’ютерної мережі, використовуючи модуль журналу MyTestServer, можна організувати збір і обробку результатів тестування, організувати роздачу тестів через мережу, безпосередньо стежити за процесом тестування, отримувати інформацію про початок або завершення тестування користувачами, отримувати службову інформацію про запуск сервера, обмін даними, вказати файл зі списком користувачів.

Рис. 3. 13. Головне меню MyTestServer

Для проведення тесту в локальній мережі потрібно спочатку запустити на головному комп’ютері серверний модуль, потім запускати тестуючі на комп’ютерах тестують.

Після початку тесту інформація про його хід відразу надходить з тестуючого модуля в серверний, так що вчитель може відстежувати в реальному часі хід тестування всієї групи / класу. Ця інформація відображається на вкладці Монітор.

Рис. 3. 14. Вкладка «Монітор»

Вкладка Результати містить інформацію про вже пройдених тестах. Великий обсяг різних статистичних даних, можливість сортування по будь-якому параметру, а також можливості меню Аналіз — потужний засіб для обробки результатів тестування.

Рис. 3. 14. Вкладка «Результати»

Таким чином, використання даної програми для створення тестів у навчальному процесі значно полегшує роботу вчителя (викладача), зменшує його часові затрати на створення та перевірку робіт та дозволяє виконувати одночасне тестування багатьох учнів (студентів).

Висновок

Отже, дистанційне навчання — нова організація освітнього процесу, що ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів навчання, так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самостійного навчання, призначена для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання, стану здоров’я. Дистанційне навчання дає змогу впроваджувати інтерактивні технології викладення матеріалу, здобувати повноцінну освіту, підвищувати кваліфікацію співробітників у територіально розподілених місцях. Процес навчання може відбуватися будь-де і будь-коли, єдина умова — доступ до мережі Інтернет.

Найоптимальнішим рішенням перевірки знань у дистанційному навчанні є тести. На сучасному етапі є безліч різноманітних програмних засобів для перевірки знань учнів (студентів). Враховуючи специфіку тестового контролю, програмні засоби мають задовольняти такі вимоги: можливість використання кількох типів питань; можливість створення питань і відповідей, що можуть містити формули, малюнки, схеми; можливість вибору наступного питання випадковим чином з наявної сукупності тестових завдань; відображення варіантів відповідей у випадковому порядку для кожного тестуючого; збереження результатів тестування після завершення виконання тесту; збереження усіх відповідей для забезпечення зворотного зв’язку із тестуючим; можливість проведення аналізу тестових завдань, загалом усього тесту й аналізу відповідей кожного тестуючого зокрема; можливість експорту результатів тестування в інші програмні засоби для більш детального аналізу результатів тестування.

Список використаної літератури

1. Андрощук А. Г. Освіта у країнах європейської спільноти: структура і управління// Проблеми науки. -- 2000. № 8. — с. 54−60.

2. Болонський процес у фактах і документах/ Упорядники Степко М. Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубінко В.В., Бабин І.І. Київ Тернопіль: Економічна думка, 2003. — 52с. [Електронний ресурс].

3. Вища освіта України і Болонський процес: Навч. посібник/ За ред. В. Г. Кременя. Авторський колектив: М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В.В. Грубінко, І.І. Бабина. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2004. — 384с.

4. Гончаров С. М. Основи педагогічної праці: Навч. Посібник. — Рівне: РДТУ, 2001. — 256с.

5. Гончаров С. М., Мошинський В. С. Методика оцінювання знань студентів у модульно-рейтинговій системі організації навчального процесу: кредитно-модульна система організації навчального процесу. — Рівне: УДУВГП, 2004. — 15с.

6. MyTextX: інструкція користувача [Електронний ресурс].

7. Корнієць О. М. Комплекс програм для тестування Testing: Навчально-довідковий посібник. Вид. 1-е. / О.М. Корнієць — Чернігів: ЧОІППО ім. К. Д. Ушинського, 2010. — 38 с.

8. Програмні засоби для проведення тестового контролю знань [Електронний ресурс].

9. Паращенко Л.І. Тестові технології у навчальному закладі: Методичний посібник. / Л.І. Паращенко, В. Д. Леонський, Г.І. Леонська — К.: ТОВ «Майстерня книги», 2006. — 217 с

10. Паращенко Л.І. Тестування учнів у середній школі / Л.І. Паращенко, В. Д. Леонський, Г.І. Леонська. — К.: Шк. світ, 2009. — 128 с.

11. Смирнова-Трибульська Є.М. Інформаційно-комунікаційні технології в професійній діяльності вчителя. Посібник для вчителів / Є.М. Смирнова-Трибульська, наук. ред. М.І. Жалдак. — Херсон: Айлант, 2007. — 560 с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой