Економічна сутність та характеристика податку на додану вартість

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Финансы


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Економічна сутність та характеристика податку на додану вартість

Податок на додану вартість відноситься до складу непрямих податків. Це означає, що податок включається до вартості товарів (робіт, послуг) та сплачується споживачем при купівлі (не прямо), а державі його передає продавець. Економічна сутність ПДВ — податок на споживання, тому що в кінці кінців весь його тягар лягає на останнього покупця в ланцюжку продаж, тобто на споживача.

Вперше в Європі ПДВ був введений у Франції в 1953 році. Податок відомий як — TVA (Taxe sur la Valeur Ajoutee). Зберігаючи єдину сутність податку, назва податку на додану вартість (ПДВ) в кожній країні різна, наприклад: ПДВ в Англії називається — VAT (Value Added Tax), в Австрії - MWSt (Mehrwertsteuer), у Фінляндії - ALV (Arvonlisavero), в Швеції - MOMS (Mervardeskatt), в Данії - MOMS (Omsaetningafgift), в Нідерландах — BTW (Belasting over de Toegevoede Waarde), в Канаді GST (Goods and Service Tax) та PST (Provincial Sales Tax) тощо.

Система оподатковування, заснована на ПДВ, використовується в усіх країнах Європейського Союзу, а також в ряді інших країн, наприклад, в Канаді, Південній Кореї та Японії. Рівень ставки ПДВ різний й змінюється в залежності від країни в межах 15−25%.

Хоча, слід відмітити, що й досі існують ряд країн, в тому числі передових з точки зору рівня економічного розвитку, які не впровадили у своїй економічній системі податок на додану вартість. До останніх належить, наприклад, США. Є також і країни, що, після певного періоду існування податку на додану вартість, відмовилися від нього. Щодо сучасного статусу податку на додану вартість у економіці західноєвропейських країн, то цей податок має не тільки економічне, а й політичне значення, оскільки наявність такого податку є обов’язковим для країн, що вступають до Євросоюзу.

В той же час треба відмітити, що така функція податкової системи, як стимулювання зростання виробництва, сьогодні в Україні практично не застосовується, і податкова система виконує лише фіскальну функцію. Так, відомо, наприклад, що у більшості розвинутих країн основний тягар по наповненню державного бюджету розподілений по кількох податках, в тому числі між податками на доходи фізичних осіб, податком на додану вартість, податком на доходи корпорацій, а також рядом менш вагомих, але все-таки регулярних податків із майна та спадщини. В цих умовах в рамках податкової системи існують значні пільги, в тому числі і для платників податку на додану вартість, що стимулюють розвиток підприємництва. В умовах української економіки ми поки що маємо протилежну ситуацію — податок на додану вартість виконує в першу чергу фіскальну функцію і є одним із головних чинників наповнення державного бюджету, а порядок обліку податку на додану вартість є одним із найсуворіших та найприскіпливіших в світі, що тим не менш не врятовує державний бюджет від щорічного витрачання коштів на відшкодування податку на додану вартість, сума яких може бути порівнюваною із надходженням від самого податку.

Податок на додану вартість (ПДВ) — універсальний акциз — непрямий податок, який сплачується до державного бюджету на кожному етапі просування товару від виробництва до споживання.

Податок на додану вартість включають у ціну (тариф) товарів, робіт, послуг за ставкою у розмірі 20% (0%) до оподатковуваного обороту, що не включає ПДВ.

Зарахування сум ПДВ до державного бюджету України проводиться відповідно до Закону України «Про бюджетну систему України «та про державний бюджет України на відповідний рік.

Платники ПДВ реалізують продукцію, роботи, послуги за цінами або тарифами, збільшеними на суму ПДВ.

У розрахункових (платіжних) документах на реалізацію продукції, робіт, послуг суму й ставку податку зазначають окремим рядком.

Суму ПДВ, що підлягає внесенню до бюджету, визначають як різницю між сумами податку, одержаного у складі ціни реалізованої продукції, робіт, послуг та сумами податку, сплаченими у складі фактичних матеріальних витрат.

Ц=С/в+П+ПДВ.

Платниками податку на додану вартість в Україні є:

особи, обсяг їхніх оподатковуваних операцій із продажу товарів (робіт, послуг) протягом будь — якого періоду за останні дванадцять календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— особи, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України, в тому числі фізичні особи на підакцизні товари;

— особи, які здійснюють підприємницьку діяльність з торгівлі за готівку, незалежно від обсягу, за винятком фізичних осіб, що здійснюють торгівлю на ринках за умови сплати ринкового збору;

— особи, які відповідальні за внесення податку до бюджету за об'єктами оподаткування на залізничному транспорті;

— особи, які надають послуги зв’язку і здійснюють консолідований облік доходів та витрат, пов’язаний з наданням таких послуг.

З точки зору обкладання ПДВ всі господарські операції підприємств можна поділити на три групи:

господарські операції, що є об'єктом оподаткування ПДВ;

господарські операції, що не є об'єктом оподаткування ПДВ;

господарські операції, що звільнені від оподаткування ПДВ.

До операцій, що є об'єктом оподаткування ПДВ, відносяться:

— продаж товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;

— ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), які надають нерезиденти, для їх споживання чи використання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;

— вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами України.

До операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, відносяться:

— операції з випуску, розміщення та продажу за кошти цінних паперів, випущених в обіг суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, Державним казначейством та органами місцевого самоврядування (крім продажу бланків, дорожніх, банківських чеків, цінних паперів, розрахункових і платіжних документів, пластикових карток);

— передача майна орендодавця (лізингодавця) у користування орендарю (лізингоотримувачу) за умови його повернення орендодавцю (лізингодавцю);

— надання послуг зі страхування, перестрахування, соціального та пенсійного страхування;

— обіг валютних цінностей, у тому числі національної та іноземної валют, лотерейних білетів (з дозволу Міністерства фінансів України);

— бланків з непогашеними поштовими марками (крім колекційних);

— надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу, страхування та інших;

— оплати вартості державних платних послуг, обов’язковість отримання (надання) яких зумовлена законодавством;

— виплата заробітної плати, стипендій, субсидій за рахунок бюджетів і державних цільових фондів;

— виплата дивідендів і роялті, надання комісійних і дилерських послуг з торгівлі цінними паперами;

— передача основних фондів як внеску до статутних фондів юридичних осіб в обмін на їхні корпоративні права;

— безоплатна передача у державну чи комунальну власність територіальних громад, селищ або міст, якщо такі операції здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України, місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування;

— надання позашкільними навчальними закладами вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти;

— продаж за компенсацією сукупних валових активів підприємства (із урахуванням вартості гудвілу) іншому підприємству.

До операцій, що звільнені від оподаткування, відноситься велика кількість операцій суб'єктів господарської діяльності. Для зручності їх можна умовно поділити на п’ять груп:

операції соціального змісту;

операції закладів освіти;

послуги державних органів культури та охорони здоров’я;

окремі операції виробничого змісту;

інші операції.

До операцій соціального змісту входять:

— продаж вітчизняних продуктів дитячого харчування спеціалізованими закладами, а також товарів, призначених для інвалідів;

— утримання дітей у школах — інтернатах та осіб у будинках для людей похилого віку, послуги з доставки пенсій та грошової допомоги;

— харчування та облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, у спеціально відведених для цього місцях;

— надання послуг з поховання.

До операцій закладів освіти входять:

послуги закладів освіти, охорони здоров’я, культури;

продаж лікарських засобів і виробів медичного призначення;

продаж путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок дітей (крім закладів, розміщених в А Р Крим, і продажу путівок нерезидентам);

послуги з утримання дітей у дошкільних закладах;

харчування дітей у школах, професійно — технічних училищах і громадян у закладах охорони здоров’я;

продаж і доставка періодичних видань, друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва;

продаж учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва;

продаж книжок вітчизняного виробництва;

оплата вартості фундаментальних досліджень, науково — дослідних робіт, які здійснюють за рахунок Державного бюджету України.

На сьогоднішній день в Україні існують дві ставки ПДВ, за якими оподатковують різні види господарських операцій. Перша ставка, за якою оподатковується більшість операцій, що підлягають оподаткуванню, дорівнює 20%. Існує також друга ставка — 0%. За нульовою ставкою оподатковуються операції:

— продаж товарів, що були експортовані (вивезені) підприємством за межі митної території України;

— продаж робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України;

— продаж товарів у зонах митного контролю підприємствами роздрібної торгівлі України (продаж лише фізичним особам);

— надання транспортних послуг з перевезення пасажирів і вантажів за межами митного контролю України.

Особливістю оподаткування ПДВ є певний часовий розрив (лаг) між моментами виникнення податкового кредиту і податкового зобов’язання, який суттєво проявляється у галузях з уповільненим кругообігом фондів та сезонністю виробництва.

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли в зв’язку з будь — яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Розглянемо основні поняття, які використовуються при справляння ПДВ.

Податкове зобов’язання — загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Податковий кредит — сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Незважаючи на те, що підприємства є, по суті, транзитною ланкою у механізмі розрахунків за ПДВ, на практиці цей податок із непрямого, тобто, такого, що в завуальованій формі покривається кінцевими споживачами, нерідко перетворюється за впливом на прибуток підприємства

на прямий, коли внаслідок нюансів податкового законодавства мимоволі допускаються його певні порушення, які призводять до того, що цей податок покривається із власних доходів.

Нерідко ПДВ замість позитивної регулюючої функції щодо доходів підприємств здійснює вплив на них за протилежним вектором оскільки при насиченні ринку певними товарами верхній рівень цін на них стабілізується, або й знижується. Відповідно на підприємствах обмежуються отримані реальні доходи, з яких автоматично вилучається встановлена фіксована ставка ПДВ, що зумовлює зниження точки беззбитковості досить часто до рівня ватерлінії або й нижче.

На рис. 1 нами схематично наведено ланцюжок процесу реалізації товарів.

Рис. 1. Ланцюжок процесу продажу товарів

Отже виходячи з даних рис. 1 до бюджету повинно надійти, з огляду на вартість товару, придбаного кінцевим споживачем (3600*20/120) — 600 грн. ця сума, належного до сплати ПДВ, надходить до бюджету на всіх стадіях просування товару по складовим ланцюжку реалізації, тобто: 400+100+100=600 грн.

Огляд нормативної бази і спеціальної літератури

Нормативна база щодо регулювання обліку ПДВ на підприємствах України наведена в табл. 1.

Таблиця 1. Нормативні документи з організації обліку ПДВ

№ п. п

Документ

Зміст документа

Де використовується в роботі

1

«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність і Україні», Закон України № 996−14 від 16. 07. 99 р.

Визначаються засади бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підприємствах України

при дослідженні питання організації обліку розрахунків з бюджетом по ПДВ

2

Закон України «Про податок на додану вартість» від 03. 04. 97 р. № 168/97.

розглядаються основні поняття і терміни, пов’язані із нарахуванням та сплатою податку на додану вартість в Україні, встановлений порядок нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту

при дослідженні питання економічної сутності ПДВ

3

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22. 05. 97 р. № 283/97-ВР.

розглядаються основні поняття і терміни, пов’язані із нарахуванням та сплатою податку на прибуток підприємств в Україні

при дослідженні питання сутності розрахунків з бюджетом по ПДВ

4

П© БО 3 «Звіт про фінансові результати», затв. Наказом МФУ від 31. 03. 99 р. № 87

Визначаються зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей.

при дослідженні питання звітності щодо ПДВ

5

Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21. 12. 2002

розглядаються основні поняття щодо порядку сплати податків та оформлення податкових декларацій, а також нарахування штрафних санкцій в разі порушень порядку сплати податків і порядок їх оскарження

при дослідженні сутності ПДВ

6

Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30. 05. 97 № 165

встановлено принципи використання податкової накладної - основного документу, що регулює аналітичний облік податку на додану вартість, а також є єдиним документом, що підтверджує право на податковий кредит підприємства

при дослідженні питання документального оформлення облікового процесу щодо ПДВ

7

П© БО 15 «Дохід», затв. Наказом Мінфіну України від 29. 11. 99 р. № 290

Встановлені загальні методологічні принципи обліку та відображення у звітності доходів підприємств

при дослідженні питання відображення в обліку сум ПДВ

8

Інструкція про застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291

Затверджений план рахунків відповідає Програмі реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів і запроваджується на підприємстві за рішенням керівника

при дослідженні питання відображення в обліку сум ПДВ

Таким чином, на сьогоднішній день в Україні існує велика кількість законодавчих актів, що регулює питання нарахування та сплати податку на додану вартість.

Огляд спеціальної літератури щодо відображення питань обліку ПДВ наведений в табл. 2.

Таблиця 2. Спеціальна література з організації обліку ПДВ

№ п. п

Документ

Зміст документа

Де використовується в роботі

1

Гарасим П.М., Журавель Г. П. Податковий облік і звітність на підприємствах: Підручник. — К.: ВД «Професіонал», 2004

Висвітлено особливості податкового обліку на підприємствах, методику складання податкової звітності

при дослідженні питання сутності розрахунків з бюджетом по ПДВ, при дослідженні питання відображення в обліку сум ПДВ

2

Даньків Й.Я., Лучо М. Р., Остап’юк М. Я. Бухгалтерський облік у галузях економіки: Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2003

Висвітлено особливості відображення в бухгалтерському обліку податкового зобов’язання та кредиту

при дослідженні питання відображення в обліку сум ПДВ

3

Бундюк А. М. Бухгалтерський і податковий облік на підприємствах України: Посібник. — О., 2004

Містить інформацію про організацію обліку ПДВ та організацію документування операцій при визнанні ПДВ

при дослідженні питання документального оформлення облікового процесу щодо ПДВ

4

Організація бухгалтерського обліку. Підручник / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. — 3-є вид., доп. І перероб. — Житомир: ПП «Рута», 2002. — 592 с.

Присвячений основним теоретичним і практичним питанням організації бухгалтерського обліку на підприємствах.

при дослідженні питання організації облікового процесу в цілому по підприємству та щодо ПДВ

5

Хомин П. Податковий облік як основа звітності про фіскальні платежі: pro i contra // Бух. облік і аудит. — 2003. — № 12

Присвячено питанню організації податкового обліку

при дослідженні питання інформаційної бази при складанні звітності

В сучасній україномовній економічній літературі існує досить багато праць і статей, присвячених обліку та аналізу податку на додану вартість як економічної категорії, що мають як учбове, так і наукове спрямування.

оподатковування доданий вартість бюджет

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой