Зображення в системі телетексту

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Вступ

Обґрунтування теми.

Телетекст -- це система широкомовного інформаційного обслуговування, призначеного для передачі телеглядачу одночасно з телевізійним зображенням різної додаткової інформації. Ця інформація має переважно текстовий характер. Можуть також передаватися і графічні зображення, створювані методом кольорової мозаїки або геометричного кодування.

Інформація, яка передається в телетексті, має наступні рубрики: розклади руху транспорту, ціни на квитки на різні види транспорту, перелік послуг і телефонів служби побуту, міжміські і міжнародні коди для телефонних переговорів, тарифи на телефонні дзвінки; розділи, присвячені новинам політики, культури і спорту, реклама товарів і ціни на них, різні оголошення про купівлю-продаж, прогноз погоди і багато що інше.

1. Охорона праці

Усі роботи, що проводяться в лабораторії, мають бути організовані так, щоб вилучити можливість виникнення вибухонебезпечних сумішей як у всьому приміщенні лабораторії, так і на окремих робочих місцях.

Температура поверхні обладнання та технологічних трубопроводів, до яких можливе дотикання учнів, не повинна перевищувати 45 °C. Системи вентиляції та опалення мають забезпечувати відповідні параметри мікроклімату.

Захисні системи, а також заходи від ураження електрострумом у навчальних лабораторіях повинні не допустити напруги дотику понад 42 В у приміщеннях без підвищеної небезпеки та 12 В -- в особливо небезпечних приміщеннях.

Приміщення лабораторії має забезпечуватися автоматичною системою пожежної сигналізації, а також сигналізацією про аварійну ситуацію на лабораторному обладнанні. Конструкції та елементи лабораторного обладнання та апаратури, які можуть стати джерелом небезпеки, повинні мати відповідні знаки безпеки.

Зберігати матеріали і речовини, які використовуються під час проведення лабораторних робіт, слід з урахуванням їх фізичних та хімічних властивостей, а також вимог пожежної безпеки.

У навчальній лабораторії мають бути інструкції з охорони праці, затверджені у встановленому порядку, а також журнали інструктажів.

Учні допускаються до виконання робіт у лабораторіях та навчально-виробничих майстернях тільки після проведення інструктажів з охорони праці та навчання безпечним прийомам праці.

Класифікація виробничих приміщень з електробезпеки.

Для розробки заходів щодо запобігання електротравматизму, пов’язаних з розміщенням електроустаткування підприємства, необхідно знати характеристику приміщень. Відповідно до правил улаштування електроустановок (ПУЕ), за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом приміщення поділяються на наступні три категорії.

1. Приміщення без підвищеної небезпеки -- це приміщення, де відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку.

2. Приміщення з підвищеною небезпекою -- це приміщення, що характеризуються наявністю хоча б однієї з таких умов ураження електричним струмом:

* підвищена вологість (відносна вологість повітря тривалий час перевищує 75% або пара та конденсуюча волога у вигляді дрібних крапель) або струмопровідний пил (технологічний, атмосферний пил, що потрапляє в середину агрегатів, технологічного обладнання, осідає на проводах, струмопровідних частинах і погіршує умови охолодження та ізоляції, але не викликає небезпеки аварії);

* струмопровідна підлога (металева, залізобетонна);

* висока температура повітря (+35°С);

* можливість одночасного дотику працюючого до з'єднаних з землею металоконструкцій, обладнання з одного боку, та до металевих корпусів електрообладнання -- з іншого.

3. Особливо небезпечні приміщення -- це приміщення, що характеризуються наявністю хоча б однієї з таких умов ураження електричним струмом:

* відносна вологість повітря постійно тримається близько 100% (стеля, підлога, стіни покриті вологою);

* хімічно активне середовище (у приміщенні є агресивні пари, гази, рідини, які діють на ізоляцію та руйнують струмопровідні частини електроустаткування);

Мікроклімат виробничих приміщень.

Мікроклімат виробничих приміщень -- це метеорологічні умові внутрішнього середовища цих приміщень, які визначаються спільною дією на організм людини температури, вологості, швидкості руху повітря та теплового випромінювання.

Продуктивність праці та самопочуття працюючих залежать від стану довкілля і передусім від змін температури, швидкості руху повітря, атмосферного тиску, теплового випромінювання.

Відповідно до чинних санітарних норм метеорологічні умові робочої зони визначаються на висоті 2 м над рівнем підлоги.

Робоча зона -- простір, в якому знаходяться робочі місця постійного або тимчасового перебування працівників.

Робоче місце -- місце постійного або тимчасового перебування працівника у процесі трудової діяльності.

Оптимальні мікрокліматичні умови -- це таке поєднання кількісних показників мікроклімату, які за тривалої і систематичної дії на людину забезпечують збереження нормального теплового стану організму без напруження механізмів терморегуляції. Вони забезпечують почуття теплового комфорту і створюють передумови для високого рівня працездатності.

Людина працездатна і добре себе почуває, якщо амплітуда температури навколишнього повітря -- 18−20°С, відносна вологість -- 40−60%, а швидкість руху повітря -- 0,1−0,2 м/с.

За високої температури та вологості може трапитися перегрів тіла, навіть тепловий удар. Тепловий удар може бути викликаний також інфрачервоним випромінюванням прямих сонячних променів.

Висока температура у виробничому приміщенні призводить до інтенсивного перерозподілу крові від внутрішніх органів до шкіри. Змінюється діяльність серцево-судинної системи, пульс прискорюється і може досягти 100 ударів на хвилину, що спричинює інтенсивне потовиділення, розширення судин шкіри. Фізична робота в умовах підвищеної температури призводить до різкого прискорення серцебиття. Артеріальний тиск падає, дихання прискорюється.

За низької температури може статися переохолодження організму, що може призвести до простудного захворювання. В умовах дії низьких температур поверхневі судини м’язів і шкіри рук, ніг, обличчя звужуються. Це призводить до зниження кровотоку на всіх ділянках тіла людини. Підвищується в’язкість крові, що зменшує її приток до переохолодженої поверхні.

Рух повітря здійснює одночасно термічний і механічний вплив.

Мінімальна швидкість повітряного потоку, що відчувається людиною, 0,2 м/с.

Показники метеорологічних умов для виробничих приміщень нормовані з урахуванням важкості робіт та інтенсивності виділення теплоти обладнанням.

Усі роботи залежно від фізичного навантаження поділяються на 3 категорії: легкі, середньої важкості та важкі.

Легкі фізичні роботи:

* категорія 1а -- роботи, що проводяться сидячи і супроводжуються незначним фізичним напруженням (окремі професії на

підприємствах точного приладо- та машинобудування, на годинниковому, швейному виробництві, у галузі управління тощо);

* категорія 16 -- роботи, що ведуться сидячи, стоячи або пов’язані

з ходінням і супроводжуються незначним фізичним напруженням (окремі професії в поліграфічній промисловості, на підприємствах зв’язку, контролери, майстри різних виробництв тощо). Витрати енергії при виконанні легких фізичних робіт не перевищують 150 кКал/год.

Роботи фізичні середньої важкості:

* категорія 2а -- роботи, пов’язані з постійним ходінням, переміщенням дрібних (до 1кг) виробів у положенні сидячи або стоячи, що вимагають відповідного фізичного напруження (окремі професії у механіко складальному цеху машинобудівних підприємств тощо):

* категорія 26 -- роботи, пов’язані з ходінням, переміщенням та перенесенням важких речей (до 10 кг), що вимагають помірного фізичного напруження (окремі професії у механізованих ливарних, прокатних, зварювальних цехах машинобудівних та металургійних підприємств тощо).

Витрати енергії при виконанні фізичних робіт середньої важкості -- у межах від 151 до 250 кКал/год.

Важкі фізичні роботи -- категорія 3 -- роботи, пов’язані з постійним перенесенням важких речей (понад 10 кг), такі, що вимагають великих фізичних зусиль (професії у ковальських цехах з ручним куванням, ливарних цехах з ручною набивкою і заливкою опок машинобудівних та металургійних підприємств тощо).

Витрати енергії при виконанні важких фізичних робіт -- понад 250кКал/год.

Заміри показників мікроклімату проводяться на початку, всередині й у кінці холодного і теплого періодів року не менше ніж 3 рази на зміну (на початку, всередині та в кінці).

Температуру, відносну вологість та швидкість руху повітря міряють на висоті 1,0 м від підлоги або робочого майданчика при роботах, що виконуються сидячи, і а висоті 1,5 м — при роботах, що виконуються стоячи. Температуру у виробничому приміщенні заміряють ртутними або спиртовими термометрами. Для замірів вологості використовують гігрометри, гігрографи і психрометри.

Найпоширеніші стаціонарні психрометри Августа й Асмана.

Швидкість руху повітря вимірюють здебільшого — анемометрами.

Рівень шкідливих і небезпечних умов праці на промислових підприємствах, у робочій зоні визначають санітарні лабораторії цих підприємств або лабораторії санітарно-епідеміологічних станцій. Для цього використовують відповідні прилади. Наприклад, рівень вібрації визначають вимірювачами шуму і вібрації (ВИП-2, ИШВ-1, ВШВ-003) тощо.

декодер телевізор телетекст екран

2. Розрахунково технологічна частина

2.1 Зображення в системі телетексту

Телетекст -- це одна з найдосконаліших систем передачі додаткової інформації, вже упроваджена практично у всіх країнах світу. В Україні, в Білорусі і в Росії прийнята англійська система телетексту WST (World System Teletext). В цій системі формат відображення інформації, це виведення сторінки на екран представлений у вигляді 25 рядків по 40 знакомісць. Телевізор, оснащений описаним нижче декодером телетексту, може вести високоефективний прийом телетексту системи WST практично на всіх мовах миру, включаючи український, білоруський і російський.

Зображення в системі телетексту формується у вигляді сторінок. Зразковий вид такої сторінки представлений на додатку1(а). Сторінка -- це група рядів знаків і графічна інформація, призначена для відображення як єдине ціле на екрані телевізора. Програма телетексту складається з декількох журналів, кожний з яких може містити до 100 тематичних сторінок. Всі сторінки журналу передаються одна за одною послідовно, а потім цикл повторюється. Кожний знак на сторінці відображається в одному з семи кольорів у вигляді набору елементів матриці розміром 5×7. Звичайно висота знака встановлюється рівною 14 телевізійним рядкам, але при необхідності може бути збільшена до 28 рядків. Режим збільшення розміру букв удвічі активізується з пульта дистанційного керування, спільно з яким працює даний декодер телетексту.

Інтервал телевізійного рядка на кадровому гасячому імпульсі, в межах якого передається додаткова інформація, називається рядком даних (осцилограму див. на додатку 1. б). Початкові символи (16 біт) служать для тактової синхронізації. За ними слідує вставка даних, що включає сигнал циклової синхронізації і пакет даних. Останній складається з префікса і суфікса. Префікс виконує функції адресної частини, визначає розмір пакету, його назву (управлінське, інформаційне або контрольно-вимірювальне).

Блок даних містить як сигнали управління, так і інформацію для абонента. Суфікс включає додаткові (надмірні) символи, призначені для виявлення або корекції помилок на рівні пакету, ряд блоків даних, які відносяться до одного джерела інформації, утворюють групу даних. Типова група даних складається з блоку даних управління, інформаційних блоків і контрольно-вимірювального блоку.

Декодери телетексту

Різні декодери телетексту (далі -- телетексти стандарту WST) забезпечують прийом текстової інформації в двох режимах: FASTEXT, LIST, дозволяючи відображати інформацію телетексту в легко приймаючому форматі з максимальною швидкістю і з різними способами пересування по базі даних. Докладну інформацію по користуванню тим або іншим режимом роботи телетексту читач може одержати в інструкції по користуванню конкретним декодером. Не всі телетексти мають нагоду працювати в обох режимах. Це пояснюється різною побудовою декодерів, вживанням спеціалізованих мікросхем (як розширювачів пам’яті) різних фірм-виробників.

Безперечним лідером у виробництві мікросхем для прийому телетексту є фірма PHILIPS. Найпоширеніші телетексти зібрані на ІМС SAA5243P в комплекті з ІМС SAA5231, SAA5246, SAA5281. Після похилої межі в назві мікросхеми пишеться одна з трьох букв R, Е, Н, яка вказує на наявність конкретної мовної таблиці. Залежно від останньої букви в назві ІМС декодер пізнаватиме ту або іншу мову. В телевізорах, що «приїхали» із заходу мікросхема декодера телетексту має букви Е, Н, і, як наслідок, вони не мають української, білоруської і російської мови. В цьому випадку достатньо замінити ІМС на мікросхему з такою ж назвою, але вже з буквою R, наприклад, SAA5243P/E замінити на SAA5243P/R.

Кількість сторінок пам’яті даного декодера телетексту залежить від застосованих мікросхем пам’яті.

Саме поняття «пам'ять» в телетексті служить для визначення ступеня зручності даного декодера, оскільки ніж більше сторінок може зберігатися в пам’яті, тим швидше можна знайти сторінку, що цікавить вас. Наприклад, декодер телетексту МСТ-601(мінського заводу ГОРИЗОНТ) зібраний на мікросхемах SAA5231, SAA5243P/R, FCB61C65−70P (статична пам’ять), PCF8481/CTV972, PCF8582A і має пам’ять на 7 сторінок. Тобто в пам’яті розміщуються сторінки з номерами n, n+1, n+2, n+3, n+4, п-1 і остання, сторінка, що раніше проглядається, перед тим, як ви набрали номер п (п -- це номер сторінки, що відображається на екрані).

Таблиця 1. Розпізнавання різних мов телетекстом

Буква

Мова зрозуміла для читання після декодування

R

Російський, український, білоруський, мови країн прибалтійського регіону, англійський, 'французский, німецький, польський

Е

Англійський, німецький, шведський, французький, італійський, іспанський, норвезький, португальський

Н

Німецький, шведський, польський, румунський, угорський

2.2 Телетекст ТХТ-107

Пропонований лабораторією дистанційних систем телетекст ТХТ-107 зібраний на новій мікросхемі SAA5281P/R. ТХТ-107 — це комерційний варіант: декодер максимально спрощено, розроблена двохстороння друкована плата мінімально можливого розміру, немає дорогої мікросхеми пам’яті і мікропроцесора управління телетекстом. Роз'єм підключення декодера має мінімальну кількість контактів -- для зручного підключення в стандартні 3,4УСЦТ телевізори за наявності дистанційних систем типу МСН-501, МСН-97 і т.д.

Декодер ТХТ-107 забезпечує приймання телетексту в режимі NORMAL із запам’ятовуванням двох сторінок. Як показав досвід громадської думки, проведений ЛДС ND Corp., така кількість сторінок пам’яті абсолютно достатня. Необхідна сторінка знаходиться швидко за умови наявності в телевізорі якісного радіоканалу і підключення хорошої антени. В телевізорах 3,4УСЦТ часто помічається ефект випадання букв або символів на сторінках телетексту. Причина цьому одна -- радіоканал телевізора. Саме внаслідок наявності більш якісного радіоканалу декодер телетексту більш стабільно і без випадання букв з тексту працює в імпортних телевізорах.

Конструкція телетексту ТХТ-107

Плата декодера телетексту має два посадочні місця під різні типи мікросхеми SAA5281P/R: корпус DIP і корпус SDIP. Мікросхема в корпусі DIP (SAA5281P/R) має 48 виводів, в корпусі SDIP (5AA5281ZP/R) -- 52 виводи при меншому розмірі самої ІМС. На додатку 2. а представлена схема електрична принципова модуля ТХТ-107 і таблиця відповідності виводів мікросхем в різних корпусах. На платі встановлені спеціальні буферні транзистори ВС547 (VT6… VT8). З їх допомогою декодер телетексту можливо підключити абсолютно до будь-якого модуля кольору: вихідні сигнали R, G, В і Евікно подаються прямо на RGB-входи відеопроцесора модуля кольоровості.

Головна умова можливості підключення ТХТ-107 до телевізора -- наявність в телевізорі дистанційної системи з графікою на 60… 100 каналів типа МСН-501, МСН-97 (код RC-5), оскільки ТХТ-107 управляється по І2C шині (SDA, SCL) процесорами цих систем.

ТХТ-107 може виготовлятися в двох варіантах: з роз'ємом для підключення до МСН і з штекірним роз'ємом підключення до телевізорів ГОРИЗОНТ CTV-655, -656. Зовнішній вигляд плати ТХТ-107 представлений на додатку 2.б. У разі підключення в моноплатні телевізори. В TV Горизонт згадані вище буферні транзистори не встановлюються, оскільки вони не потрібні при підключенні телетексту до мікросхеми TDA8362.

2.3 Схема електрична принципова декодера ТХТ-107

Схема електрична принципова декодера ТХТ-107 дуже проста і складається тільки з ІМС SAA52KIP/R, двадцяти трьох резисторів, п’ятнадцяти конденсаторів і декількох транзисторів. Підключається декодер методом стикування роз'єму XI і відповідних контрольних виводів на МСН. Ніяких доробок при цьому не вимагається. При підключенні в 3,4УСЦТ з роз'єму XI використовуються лише контакти I. 2, 6… 12. Ці і інші контакти використовуються при підключенні до телевізорів ГОРИЗОНТ CTV-655, -656. XI стандартизований для установки в роз'єм Х7 на моноплатні ГОРИЗОНТ.

Розширення можливостей декодера ТХТ-107.

В заключенні необхідно відзначити, що лабораторія дистанційних систем ND Corp. тільки почала роботу над створенням високоефективних декодерів телетексту для стандартних телевізорів. Наступний етап -- розширення можливостей декодера ТХТ-107 методом підключення до мікросхеми SAA5281P/R процесора розширення МАВ8461 або створення свого драйвера І2C шини.

Сама мікросхема SAA5281P/R -- це готова OSD -- система (On Screen Display -- графічне відображення на екрані). По І2C шині до неї можливо підключити процесор (наприклад, фірми ATMEL) із записаною програмою і на екрані телевізора одержати відображення будь-якої необхідної вам інформації. І саме ця обставина дуже цікава, оскільки відкриваються великі можливості для створення будь-яких систем відображення інформації, яку можна вішати паралельно з телетекстом. Наприклад, таку систему можливо використовувати для створення заставки, видаваної перед переглядом телетексту на телевізорах, встановлених в офісах, готелях і інших людних місцях.

2.4 Рекомендації по встановленні ТХТ-107

Підключити декодер телетексту нескладно, особливо якщо це телевізор ГОРИЗОНТ CTV-655 або йому подібні. При підключенні до ГОРИЗОНТУ ніяких доробок і стиковок не потрібно. Головне -- правильно встановити плату ТХТ на своє посадочне місце: роз'єм Х7 (А1. 2). При цьому необхідно стежити за правильністю установки блоку, а точніше -- стежити за відповідність виовду 1 роз'єму Х7 і роз'єму самого телетексту. При цьому корпусні деталі декодера розташовуватимуться не в сторону всієї плати телевізора (роз'єм Х7 розташований в правій крайній частині моноплати, якщо дивитися на відкритий телевізор з боку горловини кінескопа). В класичному варіанті в телевізорах ГОРИЗОНТ CTV-655ТХТ подібний декодер телетексту вже встановлений. Називається він МДТ-655.

Встановлення ТХТ-107 в імпортний телевізор.

В імпортний телевізор встановити декодер телетексту ТХТ-107 (і його аналоги) можна лише за наявності І2C шини і лише при збігу таблиці регістрів процесора телетексту SAA5281P/R із списком команд процесора управління телевізором. При цьому процесор повинен бути виробництва фірми PHILIPS або мати стандартну І2C шину.

Встановлення ТХТ-107 В стандартний телевізор 3… 5УСЦТ

Встановлення ТХТ-107 в стандартний телевізор 3… 5УСЦТ полягає в правильному підключенні роз'єму XI телетексту до відповідних виводів дистанційної системи з графікою, наявність якої обов’язкова (наприклад, 90-канальної). В дистанційних системах, що мають голубий екран за відсутності зображення, при установці телетексту необхідно голубий екран відключити або знизити його яскравість. Якщо цього не зробити, то вся інформація відображатиметься на голубому фоні або взагалі не буде видно.

Довжина шлейфу, що сполучає телетекст з дистанційною системою, повинна бути не більше 20 см, інакше буде необхідно екранувати кожний дріт окремо. R, G, В, Евікно виходи з телетексту підключають безпосередньо до модуля кольору телевізора, або до; додаткових входів мікросхеми КР1533АП4 (при її наявності), встановленої на виході R, G, В, Евікно сигналів на платі дистанційної системи. При цьому на платі МСН необхідно замкнути виводи 1 і 19 мікросхеми КР1533АП4 для того, щоб включити додаткові паралельні входи. Ці практичні рекомендації написані для модуля ТХТ-107 і йому подібних. Але при використовуванні в комплекті з ТХТ різних дистанційних систем деякі з описаних далі функцій можуть бути відсутні. Тому, якщо не працює який-небудь режим, то винуватий в цьому не ТХТ.

Дефекти, що часто зустрічаються, при прийомі телетексту.

Дефекти, що часто зустрічаються, при прийомі телетексту -- це неправильні, зайві або пропущені букви, або інші символи на сторінці, що відображається. Основна причина, погіршена якість прийому телетексту, -- це погані умови прийому: сигнал, що передається, значно ослаблений або мають відбиті сигнали станції.

Це може відбуватися із-за:

несправної або неправильно орієнтованої антени;

поганого з'єднання в кабелі;

неякісних розгалужувачів, якщо до однієї антени приєднано
декілька телевізорів;

не відповідності опору антени і входу телевізора або їх
неузгодження;

несправності або неправильно настроєної антени.

Неякісний прийом телетексту може спостерігатися навіть в тих випадках, коли на звичайному телевізійному зображенні присутні перешкоди і спотворення які практично непомітні. Причина цього -- погана настройка на телевізійний канал. Навіть незначне ручне підстроювання, коли зображення телепередачі залишається незмінним, може значно поліпшити умови прийому сигналів телетексту.

3. Декодер телетексту від ND Corp

3.1 Режим роботи

Декодер телетексту від ND Corp. -- це високоефективний декодер, що автоматично забезпечує два режими роботи, якщо ТХТ підключений до дистанційної системи типу МСН-107 (DAEWOO) NORMAL, FASTEXT. Якщо він підключений до МСН з процесором типа РСА84С640/641Р (PHILIPS), то працюватиме режим NORMAL.

В МСН-127, який має внутрішній декодер, також використовується тільки режим NORMAL. В TXT-I20 (ТХТ-500) мінського виробництва використовується три режими: NORMAL, FASTEXT, TOP. Перемикання в один з трьох режимів роботи здійснюється автоматично залежно від структури передаючої інформації.

Режим NORMAL забезпечує зберігання в пам’яті декодера одночасно семи сторінок телетексту і спеціальної таблиці номерів сторінок. У випадку, якщо в трансляції відсутні які-небудь номери сторінок, те заповнення пам’яті декодера телетексту здійснюється наступними або попередніми номерами по номеру реально існуючими сторінками.

Режим роботи FASTEXT включається автоматично сигналами з передаючої станції. Він забезпечує зберігання в пам’яті декодера телетексту одночасно восьми сторінок. З них п’ять сторінок телетексту розміщуються в пам’яті декодера по командах з передаючої станції. До них відносяться чотири сторінки, номери яких пов’язані з кольоровими кнопками ПДУ, і одна індексна сторінка (індексна сторінка -- це, як правило, сторінка з номером 100, перша сторінка тематичного розділу або зміст передаючого об'єму інформації). Іншими трьома є сторінки з номерами п, п-1 (п -- номер сторінки, що відображається) і остання сторінка, що проглядається. Режим роботи FASTEXT дозволяє швидко здійснити вибір сторінки телетексту по тематичних підказках, формованих на передаючій станції.

В режимі ТОР (включається автоматично) в пам’яті декодера розташовується п’ять сторінок телетексту і додаткові службові таблиці, що забезпечують оригінальний і дуже зручний спосіб для вибору і перегляд сторінок телетексту.

3.2 Порядок використання телетексту

Користуватися телетекстом необхідно в наступному порядку. Натиснівши кнопку[?], телевізор перемкнеться в режим прийому і відображенні інформації телетексту, на екрані з’явиться картинка див. додаток 3.а. В цьому випадку екран телевізора буде розділений на три основні зони: рядок заголовка, інформація, рядок статусу. В рядку заголовка розташовується номер сторінки, що відображається, службова інформація (назва передаючої станції, тема сторінки, що відображається, і т.п.) і поточну годину даної станції(див. додаток 3. б)

В рядку ІНФОРМАЦІЯ, яка займає 23 рядки по 40 символів в кожному, розташовується текстова або графічна інформація сторінки. В рядку СТАТУСУ в кольорових назвах, відповідаючим кольоровим кнопкам ПДУ, можуть розташовуватися номери сторінок, текстові, цифрові або символьні підказки залежно від режиму роботи даного телетексту (див. додаток 3. б).

У разі відсутності, у вибраній програмі години, в лівому верхньому кутку екрану в рядку ЗАГОЛОВОК відображатиметься номер сторінки 100 і кольорові прямокутники (якщо даний ТХТ в змозі приймати телетекст в режимі FASTEXT) в рядку СТАТУСУ, решта частини екрану буде темною. У разі наявності сигналів телетексту у вибраній програмі на екрані ТБ повинна з’явитися сторінка з номером 100 або сторінка, вибрана оператором на передаючій станції для заставки.

Вибір бажаного номера сторінки.

Проводиться послідовно за допомогою кнопок 0, 1…9. Номер відображається у верхньому лівому кутку екрану в рядку ЗАГОЛОВОК.

Після набору номера починається пошук даної сторінки. Колір рядку ЗАГОЛОВОК міняється на зелений. Після закінчення пошуку рядок ЗАГОЛОВОК набирає попередній колір з одночасною появою вибраної сторінки. В режимах NORMAL і FASTEXT вибір сторінки можна здійснювати з допомогою:

кнопки -/ - -, збільшуючи на кожне натиснення кнопки, номер сторінки

на одиницю;

кнопки Р+, вибирає випадкову сторінку;

кнопки [і], вибирають індексну сторінку (сторінка заставки ТХТ);

одною із кольорових кнопок ПДУ, які відповідають рядкам статусу

кнопками[< ?] [?> ]

При роботі декодера в режимі NORMAL при виборі номера сторінки, наприклад, 232, відсутньої в трансляції, в рядку ЗАГОЛОВОК з’явиться повідомлення червоного кольору наступного вигляду: [>] 232 [< ]

Вибір підсторінки телетексту.

Деякі сторінки телетексту можуть містити підсторінку, відображення яких здійснюється циклічно. Інформація про наявність підсторінок відображається на екрані у вигляді повідомлення X/Y, де X -- номер відображену підсторінки, а У -- кількість підсторінок для вибраної сторінки.

Повідомлення X/Y може відображатися в рядку ЗАГОЛОВОК або в ІНФОРМАЦІЙНОМУ рядку. Для вибору підсторінки необхідно натискувати кнопку [¦]. В лівому нижньому кутку екрану в рядку СТАТУСУ з’явиться повідомлення у такому вигляді: CZZZ[----], де ZZZ -- номер відображеної сторінки. Тепер необхідно ввести за допомогою цифрових кнопок номер підсторінки у вигляді чотиризначного числа (в межах У); або за допомогою зеленої або червоної кнопок ПДУ, відповідно збільшуючи або зменшуючи на одиницю номер підсторінки. Після набору номера підсторінки, почнеться пошук підсторінки. При цьому частина рядка ЗАГОЛОВОК зміниться на зелений колір. Відображення вибраної підсторінки здійснюватиметься до моменту вибору і прийому будь-якої іншої сторінки або підсторінки.

Відображення прихованої інформації телетексту. Деякі сторінки телетексту можуть містити приховану інформацію, наявність якої обумовлена текстом даної сторінки. Натисненням кнопки? F-- пульта ДУ можна зробити приховану інформацію видимою. Повторне натиснення кнопки? F-- відміняє відображення прихованої інформації.

Утримання інформації телетексту на екрані.

Деякі сторінки телетексту можуть передаватися із змінною інформацією частково або всією. Утримати інформацію сторінки телетексту, що цікавить вас, на екрані можна натисненням кнопки [Tм]пульта ДУ, при цьому замість номера сторінки у верхньому лівому кутку в рядку ЗАГОЛОВОК з’явиться символ білого кольору. Повторне натиснення цієї кнопки відміняє утримання сторінки.

Зміна формату сторінки.

Для більш зручного перегляду сторінки телетексту використовується режим збільшення частини зображення. Натискуючи послідовно кнопку пульта

[¦F+], ви одержите спочатку збільшене зображення верхньої, а потім нижньої половини зображення, потім -- не збільшене.

Змішане відображення телетексту і телепередачі.

Режим змішаного відображення включається натисненням кнопки [?]пульта ДУ. Повернення в режим відображення тільки сторінки телетексту здійснюється натисненням кнопки [/=] або повторним натисненням кнопки [?].

Приймання прихованої інформації телетексту.

Вибір і приймання необхідної сторінки або субсторінки можна проводити, не перериваючи перегляд телепередачі. Для цього необхідно вибрати телепередачу (з телетекстом, що транслюється), що цікавить вас, увійти до режиму приймання телетексту, натискуючи кнопку[?], потім натиснути кнопку X SYS ПДУ. На екрані з’явиться зображення звичайної телепередачі, а у верхньому лівому кутку з’явиться символ білого кольору[?]. За допомогою кнопок 0, 1…9 ПДУ необхідно набрати тризначний номер сторінки, що цікавить вас.

При цьому на екрані з’явиться рядок ЗАГОЛОВОК чорного кольору. Після закінчення пошуку сторінки рядок ЗАГОЛОВОК телетексту зникне, а в лівому верхньому кутку екрану залишиться номер знайденої сторінки білого кольору на темному фоні. Натискуючи кнопку[?] пульта ДУ, ви одержите зображення сторінки, що цікавить вас. Для виходу з режиму необхідно натискувати кнопку TV або AV пульта ДУ.

3.3 Вибір сторінок в режимі ТОР

Режим ТОР включається автоматично, якщо телевізійна станція передає відповідний сигнал. Сторінка, що при цьому приймається, має вигляд, представлений на додатку 4. Більш докладну інформацію по користуванню телетекстом в режимі ТОР необхідно шукати в інструкції по користуванню декодером ТХТ-120 (ТХТ-500).

Ця практична рекомендація написана стосовно пульта дистанційного керування RC-6 (мал. 8. 16). Але для користування телетекстом можна застосовувати будь-які пульти стандарту фірми PHILIPS, наприклад ELEMIS або універсальний пульт

МАК-2000 (мал. 8. 16). При цьому пульт повинен не тільки підходити до телетексту, але і до дистанційної системи даного телевізора.

Висновок

На сьогоднішній день на українському телебаченні тільки канал УТ-1 транслює телетекст. На російському телебаченні багато каналів мають службу телетексту. Серед них є такі широковідомі, як ОРТ, ТВ6 і т.д. Інформація, яка передається цими каналами, дуже корисна і містить всі рубрики, згадані вище. Якщо в даному районі міста є мережа кабельного телебачення, то на багатьох зарубіжних каналах телеглядач, що цікавиться, має нагоду читати текстову інформацію, представлену всесвітньою системою телетексту (див. далі). Наприклад, телетекст транслюється на каналах Eurosport, RTL-7 і багатьох інших. Природно, що мова, на якій здійснюється передача, залежить від країни, якій належить даний канал.

Список використаної літератури

1. В. Виноградов, В. Прянишков «Устройство и ремонт современных цветных телевизоров» 2000 рік

Санкт — Петербург принт.

2. Л. П. Пашкевич, Д. А. Кравченко «Модернізація телевізорів 3…5УСЦТ «2001р. Наука і техніка, Санкт — Петербург.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой