Економічні стратегії підприємства, доходи інвестора

Тип работы:
Контрольная
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

Кафедра менеджменту

Контрольна робота

з дисципліни: «Корпоративне управління»

Виконала:

студентка 6 курсу

(з. ф. н) спеціальність МЗЕД

Вишняк Антоніна

Перевірив:

Викладач

Березянко Тамара Володимирівна

Київ — 2009

Тема. Аналіз та оцінювання акцій та облігацій

Задача 1.

За привілейованою акцією щорічно виплачують дивіденди в розмірі (за даними таблиці 1). Необхідно знайти вартість цієї акції, якщо мінімально приваблива ставка доходності для інвестора складає (за даними таблиці).

Таблиця 1. Вихідні дані та розрахунок вартості акції

Варіант/показник

1

Розмір дивідендів

12

Ставка доходності

14

Ставка доходності у десятковому дробі

0,14

Вартість акції

85,71

За привілейованою акцією щорічно виплачують дивіденди в розмірі 12 грн. Необхідно знайти вартість цієї акції, якщо мінімально приваблива ставка доходності для інвестора складає 14%.

Вартість акції = Розмір дивідендів/Мінімально приваблива ставка доходності у десятковому дробі Корпоративне управління підприємством: Метод. вказівки до вивчення дисципліни та виконання практичних робіт для студентів спец. 8. 050. 206, 8. 050. 201 «Менеджмент організацій» денної та заочної форм навчання / Укл.: Березянко Т. В. — К: НУХТ, 2006 — с. 12.

Якщо ставка дисконтування r = 14%, то маємо:

V=12/0,14= 85,71 грн.

Таким чином вартість акції дорівнює 85,71 грн.

Задача 2.

Розрахуйте ставку доходності акції за наступними даними.

Таблиця 2. Вихідні дані для розрахунку внутрішньої норми доходності акції

Варіант/показник

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Розмір дивідендів

12

20

18

19

17

14,5

15

14

20

16

Вартість акції

70,0

82,0

94,0

100

80

76

84

96

88

62

Таблиця 3. Розрахунок внутрішньої норми доходності

Варіант/показник

1

Розмір дивідендів

12

Вартість акції

70

Внутрішня норма доходності

17,14

Іноді виникає обернене завдання: оцінити треба внутрішню норму дохідності, коли ми знаємо ринкову вартість акції.

Тоді:

НД (внутрішня норма доходності) = Величина дивідендів/ Ринкова вартість акції Корпоративне управління підприємством: Метод. вказівки до вивчення дисципліни та виконання практичних робіт для студентів спец. 8. 050. 206, 8. 050. 201 «Менеджмент організацій» денної та заочної форм навчання / Укл.: Березянко Т. В. — К: НУХТ, 2006 — с. 13.

НД = 12/70 * 100% = 17,14%.

Доходність для інвестора має два варіанти:

за рахунок перепродажу у разі підвищення курса акцій.

Доходність від перепродажу = купівля за ціною Р1 — продаж за ціною Р2;

за рахунок дивідендів, отриманих за період володіння акцією.

Аналізуючи ефективність інвестування в акції, зазвичай мають справу із середньозваженою дохідністю.

Задача 3.

Виходячи із попередніх статистичних даних про дохідність акції та виплату дивідендів, розрахуємо дохідність за минулі періоди та оцінимо очікувану дохідність.

Таблиця 4. Вихідні дані для розрахунку очікуваної доходності акції

Варіант

Період

Ціна акції Р1

Дивіденди

1

0

50

-

1

55

14

2

52

15

2

0

48

-

1

56

10

2

54

12

3

0

214

-

1

234

56

2

228

54

4

0

55

-

1

52

12

2

48

12

5

0

326

-

1

340

55

2

342

52

6

0

564

-

1

578

56

2

588

54

7

0

48

-

1

56

6

2

54

4

8

0

55

-

1

52

10

2

48

11

9

0

630

-

1

632

56

2

654

54

10

0

50

-

1

55

8

2

52

11

Таблиця 5. Розрахунок очікуваної доходності акції

Варіант

Період

Ціна акції Р1

Дивіденди

Доходність акцій у відповідному періоді

Очікувана доходність акції

1

0

50

-

0,2991

1

55

14

0,3800

2

52

15

0,2182

В першому періоді дохідність становитиме:

Д1 = (55 — 50 + 14) /50 = 0,3800 або 38%.

Д2= (52 — 55 + 15) /55 = 0,2182 або 21,82%.

Тоді сподівана дохідність буде визначена як середня величина за 2 періоди і становитиме:

Дс = (0,3800 + 0,2182) /2 = 0,2991 або 29,91%.

Задача 4.

Оцінити вартість V трирічної облігації номіналом N грн. з купонною ставкою K річних, якщо купонні виплати здійснювались 1 раз на рік, за ставкою дисконтування r% річних.

Таблиця 6. Вихідні дані для оцінки трирічної облігації

Варіант

N (номінал облігації, грн)

K (річна купонна ставка,%)

r (річна ставка дискон-тування,%)

1

1200

6

10

2

900

8

12

3

750

10

14

4

500

12

16

5

1100

4

18

6

1500

8

20

7

2000

6

14

8

1800

10

12

9

600

12

10

10

400

4

8

Таблиця 7. Оцінка вартості трирічної облігації

Варіант

N (номінал облігації, грн)

K (річна купонна ставка,%)

Річні купонні виплати, грн

r (річна ставка дискон-тування,%)

Коефіціент дисконтування

Оцінка вартості трирічної облігації, грн

1

1200

6

72

10

1,1

1287,3

Оцінити вартість трирічної облігації номіналом 1200 грн. з річною купонною ставкою 6% за таких умов:

Ставка дисконтування r = 10% річних

За класичною формулою маємо: 2 3

V= 72/1,1 +72/1,1 + (1200 + 72) /1,1 = 1287,3 грн.

Купонна ставка вища від ринкової норми доходності, це преміальна облігація і її треба продавати вище номіналу. Корпоративне управління підприємством: Метод. вказівки до вивчення дисципліни та виконання практичних робіт для студентів спец. 8. 050. 206, 8. 050. 201 «Менеджмент організацій» денної та заочної форм навчання / Укл.: Березянко Т. В. — К: НУХТ, 2006 — с. 15.

Остання цифра залікової книжки — 2.

Тема. Аналіз та оцінювання акцій та облігацій

Задача 1.

За привілейованою акцією щорічно виплачують дивіденди в розмірі (за даними таблиці 1). Необхідно знайти вартість цієї акції, якщо мінімально приваблива ставка доходності для інвестора складає (за даними таблиці).

Таблиця 1. Вихідні дані та розрахунок вартості акції

Варіант/показник

2

Розмір дивідендів

20

Ставка доходності

8

Ставка доходності у десятковому дробі

0,08

Вартість акції

250,00

За привілейованою акцією щорічно виплачують дивіденди в розмірі 20 грн. Необхідно знайти вартість цієї акції, якщо мінімально приваблива ставка доходності для інвестора складає 8%.

Вартість акції = Розмір дивідендів / Мінімально приваблива ставка доходності у десятковому дробі

Якщо ставка дисконтування r = 8%, то маємо:

V= 20/0,08 = 85,71 грн.

Таким чином вартість акції дорівнює 250 грн.

Задача 2.

Розрахуйте ставку доходності акції за наступними даними.

Таблиця 2. Вихідні дані для розрахунку внутрішньої норми доходності акції

Варіант/показник

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Розмір дивідендів

12

20

18

19

17

14,5

15

14

20

16

Вартість акції

70,0

82,0

94,0

100

80

76

84

96

88

62

Таблиця 3. Розрахунок внутрішньої норми доходності

Варіант/показник

2

Розмір дивідендів

20

Вартість акції

82

Внутрішня норма доходності

24,39

Іноді виникає обернене завдання: оцінити треба внутрішню норму дохідності, коли ми знаємо ринкову вартість акції. Тоді:

НД (внутрішня норма доходності) = Величина дивідендів/ Ринкова вартість акції

НД = 20/82 * 100% = 24,39%.

Доходність для інвестора має два варіанти:

за рахунок перепродажу у разі підвищення курса акцій.

Доходність від перепродажу = купівля за ціною Р1 — продаж за ціною Р2;

за рахунок дивідендів, отриманих за період володіння акцією.

Аналізуючи ефективність інвестування в акції, зазвичай мають справу із середньозваженою дохідністю.

Задача 3.

Виходячи із попередніх статистичних даних про дохідність акції та виплату дивідендів, розрахуємо дохідність за минулі періоди та оцінимо очікувану дохідність.

Таблиця 4. Вихідні дані для розрахунку очікуваної доходності акції

Варіант

Період

Ціна акції Р1

Дивіденди

2

0

48

-

1

56

10

2

54

12

Таблиця 5. Розрахунок очікуваної доходності акції

Варіант

Період

Ціна акції Р1

Дивіденди

Доходність акцій у відповідному періоді

Очікувана доходність акції

2

0

214

-

0,2801

1

234

56

0,3551

2

228

54

0, 2051

В першому періоді дохідність становитиме:

Д1 = (234 — 214 + 56) / 214 = 0,3551 або 35,51%.

Д2= (228 — 234 + 54) / 234 = 0, 2051 або 20,51%.

Тоді сподівана дохідність буде визначена як середня величина за 2 періоди і становитиме:

Дс = (0,3551+0, 2051) /2= 0,2801 або 28,01%.

Задача 4.

Оцінити вартість V трирічної облігації номіналом N грн. з купонною ставкою K річних, якщо купонні виплати здійснювались 1 раз на рік, за ставкою дисконтування r % річних.

Таблиця 6. Вихідні дані для оцінки трирічної облігації

Варіант

N (номінал облігації, грн)

K (річна купонна ставка,%)

r (річна ставка дискон-тування,%)

2

900

8

12

Таблиця 7. Оцінка вартості трирічної облігації

Варіант

N (номінал облігації, грн)

K (річна купонна ставка,%)

Річні купонні виплати, грн

r (річна ставка дискон-тування,%)

Коефіціент дисконтування

Оцінка вартості трирічної облігації, грн

2

900

8

72

12

1,12

996,43

Оцінити вартість трирічної облігації номіналом 900 грн. з річною купонною ставкою 8% за таких умов: ставка дисконтування r = 10% річних

За класичною формулою маємо: 2 3

V= 72/1,12 +72/1,12 + (900 + 72) /1,12 = 996,43 грн.

Купонна ставка вища від ринкової норми доходності, це преміальна облігація і її треба продавати за ціною вище номіналу.

ВАРІАНТ 1

Задача 1.

За привілейованою акцією щорічно виплачують дивіденди в розмірі (за даними таблиці 1). Необхідно знайти вартість цієї акції, якщо мінімально приваблива ставка доходності для інвестора складає (за даними таблиці).

Таблиця 1. Вихідні дані та розрахунок вартості акції

Варіант/показник

1

Розмір дивідендів

12

Ставка доходності

14

Ставка доходності у десятковому дробі

0,14

Вартість акції

85,71

За привілейованою акцією щорічно виплачують дивіденди в розмірі 12 грн. Необхідно знайти вартість цієї акції, якщо мінімально приваблива ставка доходності для інвестора складає 14%.

Вартість акції = Розмір дивідендів/Мінімально приваблива ставка доходності у десятковому дробі

Якщо ставка дисконтування r = 14%, то маємо:

V=12/0,14= 85,71 грн.

Таким чином вартість акції дорівнює 85,71 грн.

Задача 2.

Розрахуйте ставку доходності акції за наступними даними.

Таблиця 2. Вихідні дані для розрахунку внутрішньої норми доходності акції

Варіант/показник

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Розмір дивідендів

12

20

18

19

17

14,5

15

14

20

16

Вартість акції

70,0

82,0

94,0

100

80

76

84

96

88

62

Таблиця 3. Розрахунок внутрішньої норми доходності

Варіант/показник

1

Розмір дивідендів

12

Вартість акції

70

Внутрішня норма доходності

17,14

Іноді виникає обернене завдання: оцінити треба внутрішню норму дохідності, коли ми знаємо ринкову вартість акції. Тоді:

НД (внутрішня норма доходності) = Величина дивідендів/ Ринкова вартість акції

НД = 12/70 * 100% = 17,14%.

Доходність для інвестора має два варіанти:

за рахунок перепродажу у разі підвищення курса акцій.

Доходність від перепродажу = купівля за ціною Р1 — продаж за ціною Р2;

за рахунок дивідендів, отриманих за період володіння акцією.

Аналізуючи ефективність інвестування в акції, зазвичай мають справу із середньозваженою дохідністю.

Задача 3.

Виходячи із попередніх статистичних даних про дохідність акції та виплату дивідендів, розрахуємо дохідність за минулі періоди та оцінимо очікувану дохідність.

Таблиця 4. Вихідні дані для розрахунку очікуваної доходності акції

Варіант

Період

Ціна акції Р1

Дивіденди

1

0

50

-

1

55

14

2

52

15

Таблиця 5. Розрахунок очікуваної доходності акції

Варіант

Період

Ціна акції Р1

Дивіденди

Доходність акцій у відповідному періоді

Очікувана доходність акції

1

0

50

-

0,2991

1

55

14

0,3800

2

52

15

0,2182

В першому періоді дохідність становитиме:

Д1 = (55 — 50 + 14) /50 = 0,3800 або 38%.

Д2= (52 — 55 + 15) /55 = 0,2182 або 21,82%.

Тоді сподівана дохідність буде визначена як середня величина за 2 періоди і становитиме:

Дс = (0,3800 + 0,2182) /2 = 0,2991 або 29,91%.

Задача 4.

Оцінити вартість V трирічної облігації номіналом N грн. з купонною ставкою K річних, якщо купонні виплати здійснювались 1 раз на рік, за ставкою дисконтування r% річних.

Таблиця 6. Вихідні дані для оцінки трирічної облігації

Варіант

N (номінал облігації, грн)

K (річна купонна ставка,%)

r (річна ставка дискон-тування,%)

1

1200

6

10

Таблиця 7. Оцінка вартості трирічної облігації

Варіант

N (номінал облігації, грн)

K (річна купонна ставка,%)

Річні купонні виплати, грн

r (річна ставка дискон-тування,%)

Коефіціент дисконтування

Оцінка вартості трирічної облігації, грн

1

1200

6

72

10

1,1

1287,3

Оцінити вартість трирічної облігації номіналом 1200 грн. з річною купонною ставкою 6% за таких умов:

Ставка дисконтування r = 10% річних

За класичною формулою маємо: 2 3

V= 72/1,1 +72/1,1 + (1200 + 72) /1,1 = 1287,3 грн.

Купонна ставка вища від ринкової норми доходності, це преміальна облігація і її треба продавати вище номіналу.

Остання цифра залікової книжки — 1

Тема: Аналіз та оцінювання акцій та облігацій

Задача 1.

За привілейованою акцією щорічно виплачують дивіденди в розмірі (за даними таблиці 1). Необхідно знайти вартість цієї акції, якщо мінімально приваблива ставка доходності для інвестора складає (за даними таблиці).

Таблиця 1. Вихідні дані та розрахунок вартості акції

Варіант/показник

1

Розмір дивідендів

12

Ставка доходності

14

Ставка доходності у десятковому дробі

0,14

Вартість акції

85,71

За привілейованою акцією щорічно виплачують дивіденди в розмірі 12 грн. Необхідно знайти вартість цієї акції, якщо мінімально приваблива ставка доходності для інвестора складає 14%.

Вартість акції = Розмір дивідендів/Мінімально приваблива ставка доходності у десятковому дробі

Якщо ставка дисконтування r = 14%, то маємо:

V=12/0,14= 85,71 грн.

Таким чином вартість акції дорівнює 85,71 грн.

Задача 2.

Розрахуйте ставку доходності акції за наступними даними.

Таблиця 2. Вихідні дані для розрахунку внутрішньої норми доходності акції

Варіант/показник

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Розмір дивідендів

12

20

18

19

17

14,5

15

14

20

16

Вартість акції

70,0

82,0

94,0

100

80

76

84

96

88

62

Таблиця 3. Розрахунок внутрішньої норми доходності

Варіант/показник

1

Розмір дивідендів

12

Вартість акції

70

Внутрішня норма доходності

17,14

Іноді виникає обернене завдання: оцінити треба внутрішню норму дохідності, коли ми знаємо ринкову вартість акції.

Тоді:

НД (внутрішня норма доходності) = Величина дивідендів/ Ринкова вартість акції

НД = 12/70 * 100% = 17,14%.

Доходність для інвестора має два варіанти:

за рахунок перепродажу у разі підвищення курса акцій.

Доходність від перепродажу = купівля за ціною Р1 — продаж за ціною Р2;

за рахунок дивідендів, отриманих за період володіння акцією.

Аналізуючи ефективність інвестування в акції, зазвичай мають справу із середньозваженою дохідністю.

Задача 3.

Виходячи із попередніх статистичних даних про дохідність акції та виплату дивідендів, розрахуємо дохідність за минулі періоди та оцінимо очікувану дохідність.

Таблиця 4. Вихідні дані для розрахунку очікуваної доходності акції

Варіант

Період

Ціна акції Р1

Дивіденди

1

0

50

-

1

55

14

2

52

15

Таблиця 5. Розрахунок очікуваної доходності акції

Варіант

Період

Ціна акції Р1

Дивіденди

Доходність акцій у відповідному періоді

Очікувана доходність акції

1

0

50

-

0,2991

1

55

14

0,3800

2

52

15

0,2182

В першому періоді дохідність становитиме:

Д1 = (55 — 50 + 14) /50 = 0,3800 або 38%.

Д2= (52 — 55 + 15) /55 = 0,2182 або 21,82%.

Тоді сподівана дохідність буде визначена як середня величина за 2 періоди і становитиме:

Дс = (0,3800 + 0,2182) /2 = 0,2991 або 29,91%.

Задача 4.

Оцінити вартість V трирічної облігації номіналом N грн. з купонною ставкою K річних, якщо купонні виплати здійснювались 1 раз на рік, за ставкою дисконтування r% річних.

Таблиця 6.

Вихідні дані для оцінки трирічної облігації

Варіант

N (номінал облігації, грн)

K (річна купонна ставка,%)

r (річна ставка дискон-тування,%)

1

1200

6

10

Таблиця 7.

Оцінка вартості трирічної облігації

Варіант

N (номінал облігації, грн)

K (річна купонна ставка,%)

Річні купонні виплати, грн

r (річна ставка дискон-тування,%)

Коефіціент дисконтування

Оцінка вартості трирічної облігації, грн

1

1200

6

72

10

1,1

1287,3

Оцінити вартість трирічної облігації номіналом 1200 грн. з річною купонною ставкою 6% за таких умов:

Ставка дисконтування r = 10% річних

За класичною формулою маємо: 2 3

V= 72/1,1 +72/1,1 + (1200 + 72) /1,1 = 1287,3 грн.

Купонна ставка вища від ринкової норми доходності, це преміальна облігація і її треба продавати вище номіналу.

Остання цифра залікової книжки — 8.

Тема. Аналіз та оцінювання акцій та облігацій

Задача 1.

За привілейованою акцією щорічно виплачують дивіденди в розмірі (за даними таблиці 1). Необхідно знайти вартість цієї акції, якщо мінімально приваблива ставка доходності для інвестора складає (за даними таблиці).

Таблиця 1. Вихідні дані та розрахунок вартості акції

Варіант/показник

8

Розмір дивідендів

12

Ставка доходності

17

Ставка доходності у десятковому дробі

0,17

Вартість акції

70,59

За привілейованою акцією щорічно виплачують дивіденди в розмірі 12 грн. Необхідно знайти вартість цієї акції, якщо мінімально приваблива ставка доходності для інвестора складає 17%.

Вартість акції = Розмір дивідендів/Мінімально приваблива ставка доходності у десятковому дробі Корпоративне управління підприємством: Метод. вказівки до вивчення дисципліни та виконання практичних робіт для студентів спец. 8. 050. 206, 8. 050. 201 «Менеджмент організацій» денної та заочної форм навчання / Укл.: Березянко Т. В. — К: НУХТ, 2006 — с. 12.

Якщо ставка дисконтування r = 14%, то маємо:

V=12/0,17 = 70,59 грн.

Таким чином вартість акції дорівнює 70,59 грн.

Задача 2.

Розрахуйте ставку доходності акції за наступними даними.

Таблиця 2. Вихідні дані для розрахунку внутрішньої норми доходності акції

Варіант/показник

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Розмір дивідендів

12

20

18

19

17

14,5

15

14

20

16

Вартість акції

70,0

82,0

94,0

100

80

76

84

96

88

62

Таблиця 3. Розрахунок внутрішньої норми доходності

Варіант/показник

8

Розмір дивідендів

14

Вартість акції

96

Внутрішня норма доходності

14,58

Іноді виникає обернене завдання: оцінити треба внутрішню норму дохідності, коли ми знаємо ринкову вартість акції.

Тоді:

НД (внутрішня норма доходності) = Величина дивідендів/ Ринкова вартість акції Корпоративне управління підприємством: Метод. вказівки до вивчення дисципліни та виконання практичних робіт для студентів спец. 8. 050. 206, 8. 050. 201 «Менеджмент організацій» денної та заочної форм навчання / Укл.: Березянко Т. В. — К: НУХТ, 2006 — с. 13.

НД = 14/96 * 100% = 14,58%.

Доходність для інвестора має два варіанти:

за рахунок перепродажу у разі підвищення курса акцій.

Доходність від перепродажу = купівля за ціною Р1 — продаж за ціною Р2;

за рахунок дивідендів, отриманих за період володіння акцією.

Аналізуючи ефективність інвестування в акції, зазвичай мають справу із середньозваженою дохідністю.

Задача 3.

Виходячи із попередніх статистичних даних про дохідність акції та виплату дивідендів, розрахуємо дохідність за минулі періоди та оцінимо очікувану дохідність.

Таблиця 4. Вихідні дані для розрахунку очікуваної доходності акції

Варіант

Період

Ціна акції Р1

Дивіденди

1

0

50

-

1

55

14

2

52

15

2

0

48

-

1

56

10

2

54

12

3

0

214

-

1

234

56

2

228

54

4

0

55

-

1

52

12

2

48

12

5

0

326

-

1

340

55

2

342

52

6

0

564

-

1

578

56

2

588

54

7

0

48

-

1

56

6

2

54

4

8

0

55

-

1

52

10

2

48

11

9

0

630

-

1

632

56

2

654

54

10

0

50

-

1

55

8

2

52

11

Таблиця 5. Розрахунок очікуваної доходності акції

Варіант

Період

Ціна акції Р1

Дивіденди

Доходність акцій у відповідному періоді

Очікувана доходність акції

8

0

55

-

0,1390

1

52

10

0,1273

2

48

11

0,1346

В першому періоді дохідність становитиме:

Д1 = (52 — 55 + 10) /52 = 0,1273 або 12,73%.

Д2= (48 — 52 + 11) /48 = 0,1346 або 13,46%.

Тоді сподівана дохідність буде визначена як середня величина за 2 періоди і становитиме:

Дс = (0,1273 + 0,1346) /2 = 0,1390 або 13,90%.

Задача 4.

Оцінити вартість V трирічної облігації номіналом N грн. з купонною ставкою K річних, якщо купонні виплати здійснювались 1 раз на рік, за ставкою дисконтування r% річних.

Таблиця 6. Вихідні дані для оцінки трирічної облігації

Варіант

N (номінал облігації, грн)

K (річна купонна ставка,%)

r (річна ставка дискон-тування,%)

1

1200

6

10

2

900

8

12

3

750

10

14

4

500

12

16

5

1100

4

18

6

1500

8

20

7

2000

6

14

8

1800

10

12

9

600

12

10

10

400

4

8

Таблиця 7. Оцінка вартості трирічної облігації

Варіант

N (номінал облігації, грн)

K (річна купонна ставка,%)

Річні купонні виплати, грн

r (річна ставка дискон-тування,%)

Коефіціент дисконтування

Оцінка вартості трирічної облігації, грн

8

1800

10

180

12

1,12

2089,3

Оцінити вартість трирічної облігації номіналом 1200 грн. з річною купонною ставкою 6% за таких умов:

Ставка дисконтування r = 10% річних

За класичною формулою маємо: 2 3

V= 180/1,12 + 180/1,12 + (1800 + 180) /1,12 = 2089,3 грн.

Купонна ставка вища від ринкової норми доходності, це преміальна облігація і її треба продавати вище номіналу. Корпоративне управління підприємством: Метод. вказівки до вивчення дисципліни та виконання практичних робіт для студентів спец. 8. 050. 206, 8. 050. 201 «Менеджмент організацій» денної та заочної форм навчання / Укл.: Березянко Т. В. — К: НУХТ, 2006 — с. 15.

Тема. Аналіз та оцінювання акцій та облігацій

Задача 1.

За привілейованою акцією щорічно виплачують дивіденди в розмірі (за даними таблиці 1). Необхідно знайти вартість цієї акції, якщо мінімально приваблива ставка доходності для інвестора складає (за даними таблиці).

Таблиця 1. Вихідні дані та розрахунок вартості акції

Варіант/показник

7

Розмір дивідендів

8

Ставка доходності

10

Ставка доходності у десятковому дробі

0,1

Вартість акції

80,00

За привілейованою акцією щорічно виплачують дивіденди в розмірі 8 грн. Необхідно знайти вартість цієї акції, якщо мінімально приваблива ставка доходності для інвестора складає 10%.

Вартість акції = Розмір дивідендів/Мінімально приваблива ставка доходності у десятковому дробі Корпоративне управління підприємством: Метод. вказівки до вивчення дисципліни та виконання практичних робіт для студентів спец. 8. 050. 206, 8. 050. 201 «Менеджмент організацій» денної та заочної форм навчання / Укл.: Березянко Т. В. — К: НУХТ, 2006 — с. 12.

Якщо ставка дисконтування r =10%, то маємо:

V= 8/0,10 = 80,00 грн.

Таким чином вартість акції дорівнює 80,00 грн.

Задача 2.

Розрахуйте ставку доходності акції за наступними даними.

Таблиця 2. Вихідні дані для розрахунку внутрішньої норми доходності акції

Варіант/показник

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Розмір дивідендів

12

20

18

19

17

14,5

15

14

20

16

Вартість акції

70,0

82,0

94,0

100

80

76

84

96

88

62

Таблиця 3. Розрахунок внутрішньої норми доходності

Варіант/показник

7

Розмір дивідендів

15

Вартість акції

84

Внутрішня норма доходності

17,86

Іноді виникає обернене завдання: оцінити треба внутрішню норму дохідності, коли ми знаємо ринкову вартість акції.

Тоді

НД (внутрішня норма доходності) = Величина дивідендів/ Ринкова вартість акції Корпоративне управління підприємством: Метод. вказівки до вивчення дисципліни та виконання практичних робіт для студентів спец. 8. 050. 206, 8. 050. 201 «Менеджмент організацій» денної та заочної форм навчання / Укл.: Березянко Т. В. — К: НУХТ, 2006 — с. 13.

НД = 15/84×100= 17,86%.

Доходність для інвестора має два варіанти:

за рахунок перепродажу у разі підвищення курса акцій.

Доходність від перепродажу = купівля за ціною Р1 — продаж за ціною Р2;

за рахунок дивідендів, отриманих за період володіння акцією.

Аналізуючи ефективність інвестування в акції, зазвичай мають справу із середньозваженою дохідністю.

Задача 3.

Виходячи із попередніх статистичних даних про дохідність акції та виплату дивідендів, розрахуємо дохідність за минулі періоди та оцінимо очікувану дохідність.

Таблиця 4. Вихідні дані для розрахунку очікуваної доходності акції

Варіант

Період

Ціна акції Р1

Дивіденди

1

0

50

-

1

55

14

2

52

15

2

0

48

-

1

56

10

2

54

12

3

0

214

-

1

234

56

2

228

54

4

0

55

-

1

52

12

2

48

12

5

0

326

-

1

340

55

2

342

52

6

0

564

-

1

578

56

2

588

54

7

0

48

-

1

56

6

2

54

4

8

0

55

-

1

52

10

2

48

11

9

0

630

-

1

632

56

2

654

54

10

0

50

-

1

55

8

2

52

11

Таблиця 5. Розрахунок очікуваної доходності акції

Варіант

Період

Ціна акції Р1

Дивіденди

Доходність акцій у відповідному періоді

Очікувана доходність акції

7

0

48

-

-

0,1637

1

56

6

0,2917

2

54

4

0,0357

В першому періоді дохідність становитиме:

Д1 = (56 — 48 + 6) /48 = 0,2917 або 29,17%.

Д2= (54 — 56 + 4) / 56 = 0,0357 або 3,57%.

Тоді сподівана дохідність буде визначена як середня величина за п"ять періодів і становитиме:

Дс = (0,2917 + 0,0357) / 2 = 0,1637 або 16,37%.

Задача 4.

Оцінити вартість V трирічної облігації номіналом N грн. з купонною ставкою K річних, якщо купонні виплати здійснювались 1 раз на рік, за ставкою дисконтування r% річних.

Таблиця 6. Вихідні дані для оцінки трирічної облігації

Варіант

N (номінал облігації, грн)

K (річна купонна ставка,%)

r (річна ставка дискон-тування,%)

1

1200

6

10

2

900

8

12

3

750

10

14

4

500

12

16

5

1100

4

18

6

1500

8

20

7

2000

6

14

8

1800

10

12

9

600

12

10

10

400

4

8

Таблиця 7. Оцінка вартості трирічної облігації

Варіант

N (номінал облігації, грн)

K (річна купонна ставка,%)

Річні купонні виплати, грн

r (річна ставка дискон-тування,%)

Коефіціент дисконтування

Оцінка вартості трирічної облігації, грн

7

2000

6

120

14

1,14

2070,2

Оцінити вартість трирічної облігації номіналом 2000 грн. з річною купонною ставкою 6% за таких умов:

Ставка дисконтування r = 14% річних

За класичною формулою маємо: 2 3

V= 120/1,14 + 120/1,14 + (120 + 2000) /1,14 = 2070,2 грн.

Купонна ставка вища від ринкової норми доходності, це преміальна облігація і її треба продавати вище номіналу. Корпоративне управління підприємством: Метод. вказівки до вивчення дисципліни та виконання практичних робіт для студентів спец. 8. 050. 206, 8. 050. 201 «Менеджмент організацій» денної та заочної форм навчання / Укл.: Березянко Т. В. — К: НУХТ, 2006 — с. 15.

ВАРИАНТ 2. Стратегії однобізнесових та мультибізнесових підприємств, їх види та призначення. Ієрархія та етапи формування стратегії підприємства. buklib. net/component/option, com_jbook/task, view/Itemid, 36/catid, 95/id, 1257 · 32 КБ Ієрархія стратегій

Стратегія підприємства має кілька рівнів декомпонування, кожному з яких відповідає стратегія певного рангу, тобто, стратегія підприємства має ієрархічну будову.

Ієрархія стратегій означає ранжування, взаємозв'язок і підпорядкованість різних стратегій, які становлять стратегію підприємства.

У мультибізнесовому підприємстві (багатопрофільному, диверсифікованому, що виробляє різнотипну продукцію) застосовують чотирирівневу стратегію, до якої входять:

Корпоративна (загальна) стратегія, що одночасно є портфельною.

Конкурентні (ділові, бізнесові) стратегії.

Функціональні стратегії.

Операційні стратегії.

У однобізнесовому підприємстві (вузькопрофільному, що виробляє однотипну продукцію) застосовують трьохрівневу стратегію, до якої входять:

Корпоративна стратегія, що одночасно є конкурентною (діловою, бізнесовою).

Функціональні стратегії.

Операційні стратегії.

Корпоративна (загальна, портфельна) стратегія займає в ієрархії найвищий рівень. Вона визначає загальний напрямок діяльності підприємства, один із наступних: або стратегію зростання, або стабілізації, або скорочення.

Конкурентні (ділові, бізнесові) стратегії підпорядковуються корпоративній, вказують шляхи досягнення вибраного нею напрямку в кожній СОБ (стратегічній одиниці бізнесу) і являють собою план завоювання сильних довгострокових конкурентних позицій (переваг). Дані стратегії називають ще стратегіями бізнесу, або стратегіями конкурентоспроможності.

Функціональні стратегії розробляють для кожного функціонального напрямку діяльності: стратегія виробництва, маркетингу, фінансова стратегія, стратегія науково-дослідних робіт, стратегія управління персоналом тощо. Функціональні стратегії конкретизують, доводять корпоративну і конкурентні стратегії до функціональних служб господарства. Одночасно функціональні підрозділи помітно впливають на формування корпоративної і конкурентних стратегій.

Операційні стратегії - це вузькі стратегії для основних структурних підрозділів підприємства, що не є самостійними: заводів, що входять до складу підприємства, цехів, бригад, відділів, дилерів тощо. Це найнижчий рівень стратегії підприємства, з яким пов’язані стратегії, що займають вищий рівень за ієрархією: корпоративна, конкурентні, функціональні.

Кожен з названих вищих рівнів утворює стратегічне середовище для нижчого рівня і обмежує його в чомусь.

Ієрархію стратегій підприємства зображено на рис. 1.

Етапи формування стратегії підприємства

Формування стратегії підприємства є процесом, який проходить певні етапи. Найпростіша схема етапів формування стратегії підприємства зображена на рис. 1. 2

На першому етапі розробки стратегії підприємства здійснюють аналіз середовища, прогнозують його майбутній розвиток, виявляють можливості і загрози, сильні і слабкі сторони, оцінюють конкурентоспроможність і прогнозують її зміни.

На другому етапі або паралельно (на новоствореному підприємстві - на першому) визначають місію, мету і цілі підприємства.

На третьому етапі здійснюють стратегічний аналіз, який полягає в порівнянні мети і цілей з результатами аналізу середовища, виявленні і усуненні розривів між ними і, головне, у виробленні альтернативних стратегій — варіантів стратегічного розвитку.

На четвертому етапі моделюються варіативні сценарії розвитку подій (оптимістичний, песимістичний та найбільш вірогідний) і досліджується вплив кожного на сформульовані альтернативні стратегії.

Визначається конкурентоспроможність підприємства у разі реалізації тієї чи іншої стратегії за певним сценарієм.

На п’ятому етапі здійснюється вибір найбільш прийнятної стратегії з альтернативних.

На шостому — готується кінцевий варіант стратегічного плану підприємства.

На сьомому етапі на базі стратегічного плану розробляються тактичні середньострокові плани.

Нарешті, на восьмому етапі розробляються оперативні плани та проекти, і на цьому процес стратегічного планування завершується. Розпочинається процес реалізації стратегічного плану, тобто процес стратегічного управління.

Він передбачає не лише організацію реалізації стратегії (9-й етап) але і її практичну оцінку, контроль за виконанням (10-й етап) і зворотний зв’язок, якщо виявляються помилки, недоробки у формуванні стратегічного плану на будь-якому із етапів. Інколи такий зворотний зв’язок передбачає часткові зміни місії і цілей, якщо вони виявилися до певної міри нереальними.

До речі, зворотний зв’язок можливий на будь-якому з етапів формування стратегії. Все це свідчить про те, що і формування, і реалізація стратегії становлять єдиний процес.

Рис. 1. Ієрархія стратегії підприємства

Причому він є безперервним, оскільки середовище, а, значить, і умови діяльності підприємства постійно змінюються, стратегічний план регулярно коригується.

Рис. 2. Етапи стратегічного планування і управління

Організація розробки стратегії на підприємстві

Рис. 3. Схема формування стратегічного плану підприємства за І Ансоффом.

Складнішу схему формування стратегічного плану підприємства запропонував І. Ансофф (рис. 3). Організація розробки стратегії підприємства передбачає відбір кадрів розробників, організацію їх роботи і контроль, зміну організаційної структури управління відповідно до потреб стратегічного менеджменту, розвитку в кадрів стратегічних здібностей та інформаційно-аналітичного забезпечення процесу розробки стратегії.

Добір людей і перевірка виконання

Добір людей і перевірка виконання становить основу керування будь-яким процесом, а надто — процесом стратегічного планування. Оскільки стратегічне планування і стратегічні зміни на підприємстві приводять до певних, часто кардинальних, змін усталеної поведінки персоналу, нерідко помітно впливають на людські долі (закриваються окремі підрозділи, скорочується виробництво, змінюється географія розміщення підрозділів тощо), остільки надзвичайно важливо, щоб у розробці стратегії було, в першу чергу, по-справжньому зацікавлене вище керівництво підприємства. Причому, від рівня його стратегічного мислення, від рівня підготовки в цілому суттєво залежатиме якість і дієвість стратегічного плану. В усіх інших випадках стратегічний план буде формальним.

Для проведення поточної роботи з формування і реалізації стратегічного плану на крупних підприємствах доцільно створювати відділи стратегічного розвитку на чолі із заступником першого керівника. На середніх і малих підприємствах дані функції має здійснювати планово-економічна служба господарства, а куратором проблеми стратегічного розвитку знову ж таки має заступник керівника підприємства або й сам керівник.

До розробки стратегічного плану залучаються всі функціональні служби, спеціалісти і керівники всіх рівнів (звідси і необхідність в кураторстві заступника директора чи й самого директора), а також експерти і науковці з інших інститутів. Для формування стратегічного плану (або окремих проектів) можуть створюватись спеціальні тимчасові робочі групи із залученням кадрів з усіх відділів господарства.

Функції (завдання) вищого керівництва, кураторів стратегічного розвитку в організації розробки стратегії підприємства наступні:

окреслити мету, завдання і основні цілі стратегічного планування на підприємстві;

сформувати команду, здатну стратегічно мислити;

залучити до розробки стратегії максимально можливу кількість працівників підприємства;

сформувати таку організаційну структуру підприємства, яка найбільше відповідала б потребам стратегічного планування і реалізації стратегії;

передбачити відповідний рівень і створити систему інформаційно-аналітичного забезпечення процесу розробки

та реалізації стратегії;

забезпечити доступність і розуміння необхідної інформації зі стратегічного планування всіма працівниками,

організувати відповідну роз’яснювальну роботу;

розвивати у керівників і спеціалістів стратегічне мислення, формувати у них підприємливість.

І. Ансофф, аналізуючи тривалу практику впровадження стратегічного планування, особливо наголошував на таких завданнях вищого керівництва:

Щоб укласти якісний стратегічний план і здолати опір тих, котрі не хочуть його виконувати, потрібно, насамперед, щоб у розробці та реалізації плану обов’язково брало участь вище керівництво, причому постійно, не послаблюючи уваги.

Стратегічне планування повинно здійснюватись комплексно і поєднуватись із розвитком умінь і навичок персоналу підприємства стратегічного планування та управління.

Необхідно забезпечити мирне співіснування конкурентної й підприємницької діяльності та їх прихильників, надаючи пріоритет підприємницькій поведінці, оскільки ці обидва типи поведінки суттєво відрізняються, часто навіть несумісні, кожен потребує відповідних управлінських структур.

При доборі людей для розробки стратегічного плану і при його формуванні слід враховувати різні типи поведінки працівників підприємства.

Конкурентна поведінка — це операційна поступова поведінка, з метою отримання прибутку в умовах, коли існуючі ринки дозволяють забезпечувати цільовий рівень виробництва й прибутку.

Операційна поведінка означає такий зв’язок із зовнішнім середовищем, коли підприємство намагається отримати вигоду з обміну з ним товарами та послугами (зниження собівартості, зростання ціни реалізації тощо), тобто це діяльність, метою якої є поточна прибутковість.

Поступова поведінка необхідна тоді, коли товари і ринки розвиваються разом із поступовим, поетапним внесенням в них змін, покращень розвитку підприємства.

Підприємницька поведінка — це стратегічна, переривчаста поведінка, з метою отримання прибутку в умовах, коли передбачається, що існуючі ринки перестають забезпечувати цільовий рівень виробництва й прибутку.

Стратегічна поведінка — це зв’язок із зовнішнім середовищем, коли підприємство намагається замінити застарілі товари (послуги) на нові, що забезпечать високий прибуток у майбутньому (пошук сфер підвищеного попиту, розробка нових товарів, розвиток нових здібностей персоналу), тобто це діяльність з орієнтуванням на майбутню прибутковість.

Переривчаста стратегічна поведінка означає зміну логіки еволюційного процесу розвитку підприємства за допомогою зміни технології, структури, диверсифікації та інтернаціоналізації виробництва.

При переході від переважно конкурентної до переважно підпри ємницької поведінки, тобто до стратегічного планування і управління, вище керівництво підприємства повинно (за І. Ансоффом):

розробити новий вектор розвитку здібностей персоналу, тобто формувати нові навички, системи й структури. Стратегічне планування — це лише один із складових цього вектора, і його результативність залежатиме від комплексного розвитку всіх складових;

створити відповідну підприємницьку культуру, яка б стимулювала переміни, нововведення і ризик, без цього добре вкорінена конкурентна культура гальмуватиме переміни, серед них і стратегічне планування;

подбати про гармонійне, взаємодоповнююче співіснування конкурентних та підприємницьких здібностей і культур.

Щоб розвинути нові підприємницькі здібності і культуру, а, значить, сприяти стратегічному менеджментові, потрібно навчитись визначати рівень ділових здібностей та рівень організаційної культури. Це можна зробити, оцінивши їх характеристики, і визначити до якого типу культури і здібностей вони відносяться.

Щоб здібності керівництва приносили ефект, треба, щоб їх характеристики і характеристики культури були одного типу. Якщо одна чи декілька характеристик культури не збігаються з характеристикою здібностей, ефективність організації знижується. Середовище також буває різних типів: стабільне, реагуюче та ін. І треба, щоб характеристики його типів збігалися з типами здібностей персоналу з врахуванням майбутньої турбулентності середовища.

Оцінивши розвиток здібностей і культури, можна побудувати графік змін здібностей у стратегічному періоді.

Розробка стратегії і організаційна структура управління

Організаційна структура управління (ОСУ)

визначає підпорядкованість посад, завдань, повноважень і відповідальності персоналу підприємства.

Розрізняють такі основні стадії розвитку ОСУ:

1. Класичні ОСУ (лінійні, функціональні, лінійно-функціональні). Вони є стабільними, ієрархічними, централізованими.

Ознаки класичних ОСУ: а) розподіл праці - чіткий; б) спеціалізація — чітка; в) обов’язки доводяться у стандартних організаційних документах (приміром, посадова інструкція); г) механізм контролю централізований.

2. Удосконалені лінійно-функціональні ОСУ.

3. Стратегічні ОСУ — нестабільні, децентралізовані, гнучкі, з універсальними ланками, нерідко тимчасовими, створеними з певною метою, під певний проект. Принцип (мета) формування тимчасових універсальних ланок — орієнтація на виявлення та розв’язання проблем. Для цього використовують як адміністративні методи, так і соціально — психологічні методи контролю. Наприклад, група реалізації проекту № 1 «Розробка і впровадження на ринки нового товару «А». Або: відділ стратегічного планування тощо. Стратегічні ОСУ можуть включати елементи класичних. Інформаційно-аналітичне забезпечення процесу розробки стратегії Розробка стратегії немислима без регулярного потоку інформації про стан зовнішнього і внутрішнього середовища, про хід реалізації стратегії.

Збір та аналіз стратегічної інформації і представлення її стратегічним менеджерам організовують відділи стратегічного планування (якщо вони створені) або спеціально призначені працівники підприємства. Їх завдання: а) моніторинг середовища, ходу виконання плану; б) обробка отриманої інформації; в) представлення аналітично-інформаційного матеріалу стратегічним менеджерам; г) створення системи регулярного перегляду стратегічного плану і забезпечення цього процесу; д) створення бази даних.

База даних — це комплексна інформаційна характеристика господарства. Вона формується внаслідок цільового збору з багатьох (усіх) можливих джерел, це процес перетворення сукупності даних у стратегічну інформацію на основі їх спеціальної обробки з орієнтацією на розробку і реалізацію стратегічного плану. База даних створюється, як правило, в комп’ютері.

Інформація є ще одним надзвичайно цінним ресурсом підприємства. Її оцінюють за багатьма параметрами, основними з яких є: обсяг, достовірність, насиченість, повнота, актуальність, цінність.

Класифікують інформацію за такими ознаками:

За характером реагування (на неї):

а) вимагає негайного реагування;

б) нетермінова.

За часом появи:

а) поточна;

б) місячна;

в) квартальна;

г) річна і т.д.

За сферою поширення:

а) внутрішня;

б) зовнішня.

За функціональною належністю:

а) технологічна;

б) технічна;

в) фінансова;

г) кадрова;

д) маркетингова тощо.

За ієрархією:

а) первинна;

б) вторинна;

в) результативна.

За рівнем:

а) оперативна;

б) стратегічна.

Основні методи отримання інформації:

а) спостереження (збір цифр і фактів);

б) опитування;

в) експеримент.

Конкурентоспроможність підприємств

Методики визначення та оцінки конкурентоспроможності організації inpos. com. ua/511 · 39 КБ

Конкурентний статус організації - це позиція організації в конкурентній боротьбі, своєрідний визначник її положення на ринку. У цьому розумінні конкурентний статус використовується для визначення порівняльних конкурентних позицій організації при формуванні стратегічних позицій за методом «Дженерал Електрік» ~ «МакКінсі».

Конкурентні переваги - це характеристики, властивості товару або торгової марки, які створюють для організації певні переваги над прямими конкурентами. Ці характеристики (атрибути) можуть бути найрізноманітнішими і відносяться як до самого товару (базової послуги), так і до додаткових послуг, що супроводжують базову, до форм виробництва, збуту або продаж.

Основними методами конкурентної боротьби є поліпшення якості, дизайну товарів і послуг, швидке оновлення асортименту продукції, надання гарантій і післяпродажних послуг, тимчасове зниження цін, умов оплати, впровадження заходів інноваційної політики, ефективне рекламування продукції тощо. Поряд з цим використовуються «мирні» методи обмеження конкуренції: таємні угоди про єдину політику цін і поділ ринків збуту, реалізацію крупних науково-технічних проектів, обмін інформацією з різних питань наукової, технічної, ринкової стратегії. Серед неекономічних методів конкурентної боротьби — фінансові махінації та спекуляції цінними паперами, промислове шпигунство, підкуп чиновників державного апарату з метою отримання урядових контрактів, субсидій тощо.

Конкурентоспроможність - це здатність об'єкта, що характеризується отупінню реального чи потенційного задоволення ним певної потреби у порівнянні з аналогічними об'єктами, представленими на даному ринку. Конкурентоспроможність визначає здатність витримувати конкуренцію у порівнянні з аналогічними об'єктами.

Конкурентоспроможність організації може бути визначена як комплексна порівняльна характеристика підприємства, яка відображує ступінь переваги сукупності оціночних показників його діяльності, що визначають успіх підприємства на певному ринку за певний проміжок часу, по відношенню до сукупності показників конкурентів.

Конкурентоспроможність організації можна виявити тільки серед групи організацій, які належать до однієї галузі або випускають товари-субститути, тобто конкурентоспроможність е поняттям відносним. Одну й ту ж організацію в межах регіональної стратегічної групи можна визнати конкурентоспроможною, а на світовому ринку або його сегменті - ні. Оцінюють конкурентоспроможність організації загалом за умови єдиної стратегічної зони господарювання або кожної зі створених у структурі диверсифікованої організації стратегічної одиниці бізнесу, які діють у конкретній стратегічній зоні господарювання.

Конкурентоспроможність фірми нерозривно пов’язана з впровадженням змін, тобто з процесом реструктуризації. Але здійснення таких змін також має певні особливості. Одноразові, надзвичайні заходи можуть на короткий час поліпшити конкурентоспроможність підприємства, але по-справжньому успішна реструктуризація є тривалим процесом.

Таблиця 1. Критерії та показники конкурентоспроможності організації

Критерії та показники конкурентоспроможності

Роль показника в оцінці

Правило розрахунку показника

1. Показник ефективності виробничої діяльності підприємства (ВД)

1.1 Відносний показник витрат на одиницю продукції (В)

Відображає ефективність витрат при випуску продукції

В = Валові витрати/ Обсяг випуску продукції

1.2 Відносний показник фондовіддачі (Ф)

Характеризує ефективність використання основних виробничих фондів

Ф = Обсяг випуску продукції/Середньорічна вартість основних виробничих фондів

1.3 Відносний показник рентабельності товару (РТ)

Характеризує ефективність використання основних виробничих фондів

Рт = Прибуток від реалізації * 100% /Повна собівартість продукції

1.4 Відносний показник продуктивності праці (ПП)

Відображає ступінь організації виробництва та використання робочої сили

ПП = Обсяг випуску продукції / Середньоспискова чисельність робітників

2. Фінансове положення підприємства (ФП)

2.1 Коефіцієнт автономії (КА)

Характеризує незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування

КА = Власні засоби підприємства /Загальна сума джерел фінансування

Критерії та показники конкурентоспроможності

Роль показника в оцінці

Правило розрахунку показника

2.2 Коефіцієнт платоспроможності (КП)

Відображає здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов’язання та визначає ймовірність банкрутства

КП = Власний капітал / Загальні зобов’язання

2.3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності (КЛ)

Показує якісний склад засобів, котрі є джерелами покриття поточних зобов’язань

КЛ = Грошові засоби та швидко реалізовувані цінні папери / Короткострокові зобов’язання

2.4 Коефіцієнт обіговості обігових засобів (КО)

Аналізує ефективність використання обігових засобів. Дорівнює часу, протягом якого обігові засоби проходять всі стадії виробництва та обігу

КО = Виручка від реалізації / Середньорічний залишок обігових засобів

3. Ефективність організації збуту та просування товару (ЕЗ)

3.1 Рентабельність продаж (РП)

Характеризує ступінь прибутковості роботи підприємства на ринку, правильність встановлення ціни

РП = Прибуток від реалізації * 100% / Обсяг продаж

3.2 Коефіцієнт затовареністю готовою продукцією (КЗ)

Відображає ступінь затовареності готовою продукцією. Зростання показника свідчить про падіння попиту

КЗ = Обсяг нереалізованої продукції/ Обсяг продаж

3.3 Коефіцієнт загрузки виробничих потужностей (ВП)

Показує ділову активність підприємства, ефективність роботи служби збуту

КМ = Обсяг випуску продукції/Виробнича потужність

3.4 Коефіцієнт ефективності реклами та засобів стимулювання збуту (КР)

Показує економічну ефективність реклами та засобів стимулювання збуту

КР = Витрати на рекламу та стимулювання збуту / Приріст прибутку від реалізації

4. Конкурентоспроможність товару (КТ)

4.1 Якість товару

Характеризує здатність товару задовольняти потребу у відповідності з його призначенням

Комплексний метод оцінки

У зв’язку з тим, що кожний з цих показників має різну ступінь важливості для розрахунку коефіцієнта конкурентоспроможності організації (ККО), експертним шляхом були розраховані коефіцієнти вагомості кожного критерію та показника.

Тоді конкурентоспроможність організації може бути визначена методом середньозваженої арифметичної:

ККО = 0. 15ВД + 0. 29ФП + 0,23ЕЗ + О. 33КТ (1) inpos. com. ua/511

де ККО - коефіцієнт конкурентоспроможності організації;

ВД - значення критерію ефективності виробничої діяльності організації;

ФП - значення критерію фінансового положення організації;

ЕЗ - значення критерію ефективності організації збуту та просування товару;

КТ - значення критерію конкурентоспроможності

товару.

Усі вказані критерії відповідно можуть бути розраховані таким чином.

ВД = 0,31 В + 0, 19Ф + 0. 4РТ + 0. 1ПП, (2) Там же

де В - відносний показник витрат виробництва на одиницю продукції;

Ф - відносний показник фондовіддачі;

РТ - відносний показник рентабельності товару;

ПП - відносний показник продуктивності праці.

ФП = 0,29КА + 0,2КП + 0,36КЛ + 0,15КО, (3) Там же

де КА - відносний показник автономії організації;

КП - відносний показник платоспроможності організації:

КЛ - відносний показник ліквідності організації;

КО - відносний показник обіговості обігових засобів.

Е3= 0. 37РП + 0. 29КЗ +0,21ВП+0,14КР (4) Там же

де РП - відносний показник рентабельності продаж:

КЗ - відносний показник затовареності готовою продукцією;

ВП - відносний показник загрузки виробничих потужностей;

КР - відносний показник ефективності реклами та засобів стимулювання збуту.

Загалом алгоритм розрахунку коефіцієнта конкурентоспроможності організації передбачає три поступові етапи.

Етап 1. Розрахунок одиничних показників конкурентоспроможності організації та переведення показників 1.1 — 3.4 у відносні величини (бали).

Для переведення цих показників у відносні величини здійснюється їх порівняння з базовими показниками. В якості базових показників можуть виступати:

середньогалузеві показники;

показники будь-якої конкуруючої організації або організації-лідера на ринку;

показники підприємства, котре оцінюється за минулі від" різки часу.

У цілях переведення показників у відносні величини використовується 15-бальна шкала. При цьому значення «5 балів» надається показнику, який гірший за базовий; «10 балів» — на рівні базового; «15 балів» — значення показника більше за базовий.

Етап 2. Розрахунок критеріїв конкурентоспроможності підприємства за формулами, наведеними вище.

Етап 3. Розрахунок коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства.

Така оцінка конкурентоспроможності охоплює всі найбільш важливі оцінки господарської діяльності підприємства, виключає дублювання окремих показників, дозволяє швидко та ефективно отримати картину стану підприємства на галузевому ринку.

Розглянутий метод має явні переваги. Він є зручним для використання при дослідженні конкурентоспроможності виробничого підприємства, охоплює основні напрями діяльності такої організації. Разом з тим в його основу закладена експертна оцінка показників вагомості кожного коефіцієнта, а така оцінка не може вважатися абсолютно достовірною.

Конкурентоспроможність підприємства залежить від ряду таких чинників, як:

* конкурентоспроможність товарів підприємства на зовнішньому і внутрішньому ринках;

* вид виробленого товару;

* місткість ринку (кількість щорічних продажів);

* легкість доступу на ринок;

* однорідність ринку;

* конкурентні позиції підприємств, що вже працюють на даному ринку;

* конкурентоспроможності галузі;

* можливість технічних нововведень у галузі;

* конкурентоспроможність регіону і країни.

Конкурентоспроможність підприємства — це відносна характеристика, що виражає відмінності розвитку даної фірми від розвитку конкурентних фірм за ступенем задоволення своїми товарами потреби людей і по ефективності виробничої діяльності. Конкурентоспроможність підприємства характеризує можливості і динамікові його пристосування до умов ринкової конкуренції.

Конкурентоспроможні компанії повинні виробляти і пропонувати ринкові товари, що задовольняють нестаток їх цільових споживачів. У противному випадку підприємства не можуть одержувати доходи, а виходить, бути конкурентоспроможним. Для того щоб задовольнити нестаток споживачів краще, ніж конкуренти, підприємства повинні скорочувати виробничий цикл і витрати, поліпшувати якість продуктів і послуг, зміцнювати співвідношення з постачальниками і споживачами, удосконалювати свої організаційні системи, щоб відповідна реакція на зміну споживчих смаків переваг була як можна швидкою. Інакше кажучи, для досягнення конкурентоспроможності підприємство повинне створювати і розвивати свої конкурентні переваги, що дозволять щонайкраще використовувати фінансові ресурси умовах макросередовища. Отже, при вимірі конкурентоспроможності повинні враховуватися такі моменти: адаптивність організації до змін навколишнього середовища, конкурентні переваги в рамках комплекс маркетингу і результати діяльності.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой