Дії механізованої роти у розвідувальному загоні

Тип работы:
Дипломная
Предмет:
Военная наука


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

КАФЕДРА ТАКТИКИ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК

ДИПЛОМНА РОБОТА

освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» з навчальної дисципліни

«Тактика внутрішніх військ»

Тема: «Дії механізованої роти у розвідувальному загоні»

Виконав: курсант Засядьвовк Є.Ю.

(233 навчальна група)

Керівник: ст. викладач

кафедри тактики внутрішніх військ

підполковник Малєєв І.І.

Харків-2009

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1. Загальні поняття про розвідку
  • 1.1 Розвідка як вид бойового забезпечення
  • 1.2 Військова розвідка
  • 1.3 Сили та засоби, що призначаються для ведення розвідки
  • Висновок
  • Розділ 2. Механізована рота у розвідувальному загоні
  • 2.1 Тактика дій роти у розвідувальному загоні
  • 2.2 Порядок і зміст роботи командира роти у розвідувальному дозорі
  • 2.3 Робота командира мотострілецької роти по організації розвідки
  • Висновок
  • Розділ 3. Управління механізованою ротою у ході виконання завдань у розвідувальному загоні
  • Висновок
  • Список використаної літератури

Вступ

Службово-бойові завдання, що виконуються Внутрішніми військами Міністерства внутрішніх справ України вагомі та різноманітні.

Обов’язковим складовим елементом ведення бойових дій є розвідка. У зв`язку з цим різко зростає значення розвідки як одного з вирішальних факторів досягнення перемоги. Розвідка займає значне місце у бойовій діяльності військ. Вона невідривно пов`язана з будь-яким видом бойових дій.

У сучасних умовах розвідка є проблемою в рівній мірі складною і актуальною. Саме вона буде визначати розвиток ведення бойових дій на найближчу перспективу. Але, перш ніж говорити про організацію розвідку, необхідно визначити суть цієї категорії.

Якщо проаналізувати завдання з розвідки, які виконують підрозділи Внутрішніх військ, то найбільш доцільно орієнтуватися на механізовану роту, яка виділяється зі складу батальйону (полку) для несення служби у розвідувальному загоні.

Основні зусилля розвідувального загону зосереджуються на своєчасному розкритті угруповань головних сил противника, особливо засобів ядерного, хімічного нападу і високоточної зброї, замислу його дій, боєздатності і готовності до нанесення ударів.

Для розвідки противника і місцевості із складу розвідувального загону висилаються розвідувальні дозори, кількість яких залежить від завдання, що виконується, дій противника і характеру місцевості. Підрозділи, що залишилися після висилки розвідувальних дозорів, складають головні сили розвідувального загону. Вони переміщаються в компактному угрупуванні стрибками від одного укриття до іншого з підвищеною швидкістю.

Ведення розвідки ротою у розвідувальному дозорі може протікати в екстраординарних обставинах, що вимагає від командира миттєвої реакції на зміни в оперативній обстановці та подальшої роботи в напрямку досягнення успішного виконання службово-бойових завдань.

Крім того, особливої уваги заслуговує тактика дій розвідувального загону, яка має свою специфіку та особливості. Організація виконання завдань розвідувальним загоном є першорядним обов’язком командирів. Вчасно і ретельно організована розвідка дозволяє розкрити бойовий склад, угруповання, характер дій противника, визначити його замисел, сильні і слабкі сторони, оцінити місцевість і на цій підставі найбільш доцільно й ефективно використовувати свої сили і засоби боротьби.

У даному дипломному проекті пропоную розглянути та проаналізувати особливості ведення розвідки розвідувальним загоном у складі роти. Адже розвідка як основний вид бойового забезпечення вимагає від командира розвідувального загону високої координованості дій, умілого управління силами і засобами.

механізована рота розвідувальний загін

Розділ 1. Загальні поняття про розвідку

1.1 Розвідка як вид бойового забезпечення

Розвідка — найважливіший вид бойового забезпечення. Вона є сукупністю заходів, які проводяться командирами, штабами всіх ступенів і військами з метою добування розвідувальних відомостей про противника і місцевість у районі майбутніх дій, необхідних для підготовки даних й успішного ведення бою.

Розвідка противника ведеться з завданнями установити його бойовий склад, стан, боєздатність, положення й угруповання військ, особливо наявність засобів ядерного, хімічного і біологічного ураження, місця їх розташування (координати) і ступені готовності до застосування; характер дій, наміри, сильні і слабкі сторони; місця розташування вогневих засобів, засобів радіоелектронної боротьби, розвідки, протиповітряної оборони, пунктів управління, а також аеродромів і посадочних площадок армійської авіації; ступінь і характер інженерного обладнання районів (позицій); визначити систему загороджень, результати вогневих ударів, нанесених по противнику; нові засоби боротьби, прийоми і способи ведення бою; морально-психологічний стан військ противника і місцевого населення.

Основні зусилля розвідки зосереджуються на своєчасному розкритті угруповань головних сил противника, особливо засобів ядерного, хімічного нападу і високоточної зброї, замислу його дій, боєздатності і готовності до нанесення ударів.

Розвідка місцевості ведеться з завданням встановити: особливості рельєфу, наявність природних перешкод, стан грунту, доріг, джерел води, характер водних перешкод, наявність переправ і бродів; ступінь впливу місцевості на пересування і бойові дії військ, на застосування ядерної зброї й інших засобів масового ураження і захист від них; райони руйнування, пожеж і затоплень, зони (райони) радіоактивного, хімічного і бактеріологічного (біологічного) зараження, можливі напрямки їх подолання й обходу.

Об'єктами тактичної розвідки є:

вогневий взвод тактичних ракет, батарея ядерної артилерії, польовий рухомий пункт зберігання (постачання) ядерних боєприпасів;

рота (в обороні - включно до взводу на передньому краю) і їй рівні підрозділи інших родів військ;

група (окремі літаки і вертольоти) тактичної й армійської авіації в повітрі, посадочний майданчик армійської авіації;

окремий корабель і транспортне судно;

пункт управління бригади (полку), батальйону, їм рівних частин (підрозділів) родів військ, батареї ядерних засобів, пункт управління зброєю, а також елементи пунктів управління вищестоящих з'єднань (об'єднань), які знаходяться в смузі розвідки;

окремі ядерні міни, ділянки мінних полів, загороджень інших видів, радіоактивного і хімічного зараження, переправи через водні перешкоди, вузли військових комунікацій;

частини (підрозділи) і органи військового тилу.

Відомості про об'єкти розвідки добуваються, узгоджуються, обробляються і доповідаються (доводяться) з визначеним ступенем деталізації, що залежить від застосовуваних засобів ураження, виду бойових дій і віддалення об'єктів.

Ступінь деталізації й утримання розвідувальних відомостей про об'єкти (елементи об'єктів, цілі), запланованих до ураження, мають забезпечувати максимальне використання можливостей застосовуваних засобів боротьби. У деяких випадках сили і засоби противника, що у звичайних умовах вважаються елементами об'єктів, будуть самостійними об'єктами або укрупнюватися, особливо в глибині, до об'єктів оперативної розвідки.

Розвідувальні відомості про об'єкт розвідки мають містити: час виявлення і джерело одержання відомостей, найменування (тип), розміри (фронт і глибина або довжина колони), координати центру об'єкта або його основних елементів (цілей), характер діяльності, напрямок руху, ступінь захищеності.

Основними вимогами, що ставляться до розвідки, є: цілеспрямованість, безперервність, активність, своєчасність і оперативність, скритність, достовірність і точність визначення координат об'єктів (цілей), що розвідуються.

Цілеспрямованість розвідки полягає в суворому підпорядкуванні заходів щодо розвідки задуму бою, зосередженні її зусиль на найважливіших напрямках (у районах, на об'єктах) і забезпеченні виконання бойового завдання.

Вона досягається: правильним визначенням завдань, районів і об'єктів розвідки на основі глибокого знання обстановки і передбачення її змін; веденням розвідки за єдиним планом і доцільним розподілом її зусиль; централізованим управлінням силами і засобами розвідки; зосередженням усіх добутих відомостей про противника в начальника розвідки.

Безперервність розвідки полягає в постійному веденні її як при підготовці, так і в ході бою, вдень і вночі, за будь-яких умов обстановки, місцевості і стану погоди.

Вона досягається: обгрунтованим плануванням розвідки і постійним уточненням плану розвідки в ході бою; доцільною періодичністю перегляду об'єктів противника; комплексним застосуванням сил і засобів розвідки; високою підготовкою розвідувальних частин, підрозділів (органів) до дій за будь-яких умов обстановки; надійним управлінням розвідкою; наявністю достатнього резерву сил і засобів розвідки, своєчасним його використанням і відновленням.

Активність розвідки полягає в наполегливому прагненні командирів і штабів, що організують розвідку, а також підрозділів (органів), що ведуть її, за будь-яких умов і всіма можливими способами добувати необхідні розвідувальні відомості.

Вона досягається: вмілою організацією бойового застосування сил і засобів розвідки; широким проявом командирами розвідувальних підрозділів (органів) розумної ініціативи, заснованої на правильному розумінні завдань і реальних умов обстановки, їх сміливими і рішучими діями.

Своєчасність і оперативність розвідки полягають у добуванні і доведенні необхідних розвідувальних даних до командирів, штабів і військ точно у встановлені терміни, швидкому їх аналізі й оцінці для негайного використання при прийнятті рішень і застосуванні засобів ураження, своєчасному нарощуванні і перенесення зусиль розвідки при зміні обстановки і завдань, які виконуються військами.

Вони досягаються: постійним передбаченням командирами і штабами розвитку бойових дій і визначенням необхідного обсягу розвідувальних відомостей; своєчасною постановкою завдань виконавцям; скороченням часу на підготовку, введення в дію (перенацілювання) сил і засобів розвідки, добування, збір, обробку і доведення розвідувальних відомостей; стійким управлінням силами і засобами розвідки.

Скритність розвідки полягає в збереженні в таємниці всіх заходів щодо розвідки, дезорієнтації противника щодо розташування і характеру дій своїх сил і засобів, напрямки зосередження їх основних зусиль.

Вона досягається: обмеженням кола осіб, що займаються плануванням розвідки; веденням розвідки на широкому фронті з метою утаєння напрямків (районів) зосередження її зусиль; потайними діями розвідувальних підрозділів (органів), інженерним обладнанням і ретельним маскуванням районів (позицій) їх розташування; недопущення шаблону в термінах і способах проведення розвідувальних заходів.

Достовірність розвідки полягає в добуванні розвідувальних відомостей, що цілком відповідають фактичній обстановці, виявленні і правильній оцінці істинних, демонстративних і помилкових намірів, дій і об'єктів противника.

Вона досягається: правильним вибором і розподілом сил і засобів розвідки за завданнями і об'єктами відповідно до їх можливостей, одержанням розвідувальних відомостей від різних джерел, ретельною їх обробкою, повторним оглядом, а при необхідності проведенням дорозвідки; об'єктивністю і повнотою розвідувальних донесень.

Точність визначення координат об'єктів (цілей), що розвідуються, полягає у встановленні їх місця розташування з мінімально припустимими помилками для забезпечення ефективного застосування засобів вогневого ураження.

Вона досягається: застосуванням найбільш удосконалених технічних засобів і способів розвідки; високою виучкою особового складу підрозділів, що ведуть розвідку.

Особливо високим ступенем точності мають відрізнятися дані про місцезнаходження засобів ядерного нападу, пунктів управління та інших важливих об'єктів противника.

Розвідка в з'єднанні (частини) Внутрішніх військ МВС України ведеться у всій смузі наступу (оборони) і на флангах. Глибина ведення розвідки залежить від отриманого бойового завдання. Вона має забезпечувати своєчасне передбачення змін обстановки і розкриття об'єктів для ураження всіма способами на максимальну дальність. У дивізії глибина розвідки може досягати до 100 км, у полку до 50 км. Основні зусилля розвідки в наступі зосереджуються на глибину найближчого завдання, в обороні - на глибину досяжності засобів вогневого ураження.

Для зосередження зусиль різних сил і засобів розвідки в дивізії визначаються райони особливої уваги (РОУ). Район особливої уваги включає один або декілька важливих об'єктів противника. У смузі наступу (оборони) дивізії може призначатися до п’яти — семи районів особливої уваги площею від 20 до 100 кв. км кожний. У полку райони особливої уваги не призначаються.

Спосіб розвідки — це прийом, метод дій сил і засобів розвідки з метою добування розвідувальних відомостей.

Розвідувальні відомості добуваються боєм частин (підрозділів), спостереженням, підслуховуванням, фотографуванням, пошуками, нальотами, засідками, розвідкою боєм, перехопленням роботи і пеленгуванням радіоелектронних засобів, спостереженням із використанням розвідувально-сигналізаційної апаратури, опитуванням місцевих жителів, допитом полонених і перебіжчиків, вивченням захоплених у противника документів, зразків озброєння і бойової техніки та інші способи.

Штаб з'єднання (частини) дані про противника одержує також від вищестоящих штабів, штабів взаємодіючих з'єднань (частин) і з борта літаків-розвідників.

За необхідності підтвердити наявність раніше розвіданого об'єкта в колишньому районі або уточнити його координати, проводиться дорозвідка. Для дорозвідки залучаються найбільш ефективні і швидкодіючі сили і засоби.

Тактична розвідка ведеться силами і засобами наземної і повітряної розвідки.

До сил і засобів тактичної розвідки відносяться штатні розвідувальні частини і підрозділи всіх родів військ і спеціальних військ (служб) із розвідувальною, бойовою технікою і засобами пересування. Для виконання розвідувальних завдань у з'єднанні (частини, підрозділі) із складу цих підрозділів створюються розвідувальні органи.

Розвідувальний орган — це штатний або тимчасово створюваний підрозділ (група) із необхідними засобами для виконання визначених розвідувальних завдань.

Склад, оснащення, завдання і способи дій розвідувальних органів залежать від їх належності до того або іншого роду військ, спеціальних військ і конкретного призначення.

Таким чином, розвідка є найважливішим видом бойового забезпечення. Вона є сукупністю заходів, які проводяться командирами, штабами всіх ступенів і військами з метою добування розвідувальних відомостей про противника і місцевість у районі майбутніх дій, необхідних для підготовки даних й успішного ведення бою.

1.2 Військова розвідка

Військова розвідка ведеться розвідувальними, механізованими, танковими, парашутно-десантними і десантно-штурмовими підрозділами. Вона добуває розвідувальні відомості про бойовий склад, належність, боєздатність, місцеположення, характер дій і наміри противника, місцевість і ступені її інженерного обладнання, розкриває нові засоби збройної боротьби, прийоми і способи ведення бою.

Способами ведення військової розвідки є: спостереження, підслуховування, пошук, наліт, засідка, розвідка боєм.

Спостереження — найбільш поширений спосіб розвідки. Воно організується в усіх видах бою, у будь-яку пору року і доби.

Спостереження за противником ведеться безперервно особисто командирами, офіцерами штабів і спостерігачами з усіх командних, спостережних і командно-спостережних пунктів, а також спостережними постами (пунктами) та іншими органами військової розвідки. Спостереження, крім того, ведеться спостерігачами підрозділів і екіпажами бойових машин.

Вночі й за інших умов обмеженої видимості спостереження ведеться з застосуванням приладів нічного бачення, радіолокаційних станцій і засобів освітлення місцевості.

Глибина ведення розвідки спостереженням залежить від характеру місцевості, метеорологічних умов, оптичних та інших засобів розвідки, які застосовуються.

У з'єднанні (частині) передбачається створення єдиної системи спостереження, що являє собою поєднання спостережних, командно-спостережних пунктів і спостережних постів частин (підрозділів) усіх родів військ і спеціальних військ, розташованих на місцевості в порядку, що забезпечує найкраще проглядання противника і місцевості у всій смузі бойових дій і на флангах.

Спостереження за резервами противника, перегрупуванням, пересуванням його військ, районами базування армійської авіації здійснюється також із використанням розвідувально-сигналізаційної апаратури.

Підслуховування - спосіб розвідки, який широко застосовується розвідувальними органами при безпосередньому зіткненні із противником, а також при діях у тилу противника. Воно ведеться в будь-який час доби, особливо вночі, в умовах обмеженої видимості, без застосування або із застосуванням технічних засобів.

Підслуховування без застосування технічних засобів розвідки дозволяє за звуковими ознаками (на слух) виявити противника, визначити його місце розташування і характер діяльності. Глибина розвідки підслуховуванням залежить від характеру місцевості, метеорологічних умов і діяльності, що виявляє противник і може складати від декількох сот метрів до декількох кілометрів. Розвідку підслуховуванням ведуть спостерігачі підрозділів і спостережних постів (пунктів), а також спеціально призначені розвідники зі складу діючих розвідувальних органів і сторожової охорони.

Підслуховування з застосуванням технічних засобів покладається звичайно на розвідувальні органи, що діють у розташуванні противника. Воно дозволяє добувати розвідувальні відомості шляхом перехоплення телефонних переговорів противника по проводових лініях зв’язку.

Пошук полягає в потайному підході підрозділу (групи) до заздалегідь наміченого і вивченого об'єкта противника, раптовому нападі на нього і захопленні полонених, документів, зразків озброєння і спорядження.

Об'єктами пошуку можуть бути одиночні військовослужбовці або невеликі групи противника, розрахунки вогневих засобів і бойової техніки на передньому краю або в найближчій глибині його розташування. Пошук організується звичайно в умовах безпосереднього зіткнення із противником за вказівкою або з дозволу командира з'єднання (частини).

Наліт полягає в раптовому нападі на противника з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння і бойової техніки, а також виведення з ладу (знищення) засобів ядерного нападу, пунктів управління, радіоелектронних засобів та інших важливих об'єктів противника.

Він проводиться органами військової розвідки в повному складі або частиною сил при діях у розташуванні противника.

Засідка, як спосіб розвідки, полягає в завчасному і потайному розташуванні розвідувального органу або підрозділу (групи) на шляхах руху противника для раптового нападу на нього з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння, бойової техніки і спорядження.

Розвідувальні органи, що діють у розташуванні противника, можуть влаштовувати засідки також із метою знищення його засобів ядерного і хімічного нападу.

Розвідка боєм проводиться за рішенням командувача армії (командира армійського корпусу) перед проривом оборонного рубежу противника з метою уточнення характеру його оборони, розкриття системи вогню і загороджень, а також наявності його військ на першій позиції. Розвідка боєм проводиться тільки тоді, коли немає можливості добути розвідувальні дані іншими способами.

Під час розвідки боєм командир з'єднання (частини) і командири підрозділів, на ділянках яких вона проводиться, знаходяться на своїх спостережних, командно-спостережних пунктах і особисто вивчають противника. Крім того, спостереження ведеться з усіх спостережних пунктів (постів), із вертольотів, а також технічними засобами.

Важливим джерелом одержання відомостей про противника є полонені, перебіжчики, захоплені бойові документи, зразки озброєння і бойової техніки. Захоплення полонених має бути постійним завданням усіх частин і підрозділів, що ведуть бій і розвідку.

У частині (підрозділі) допит полонених і перебіжчиків проводиться коротко — для одержання відомостей в інтересах бою. Полонених і перебіжчиків, що дають важливі показання, а також захоплені в противника документи, зразки нового озброєння, бойової техніки і спорядження направляють до штабу з'єднання для докладного допиту і вивчення з зазначенням, де, коли і за яких обставин вони були захоплені або знайдені.

Полонені і перебіжчики, що дали в частині (підрозділі) важливі відомості, звичайно допитуються особисто начальником розвідки або начальником штабу. Допитаних полонених і перебіжчиків направляють на збірний пункт військовополонених об'єднання.

Розвідувальні відомості, отримані при допиті полонених, перебіжчиків, а також при опитуванні місцевих жителів і вивченні документів противника, мають перевірятися.

Отже, військова розвідка призначена для добування розвідувальних відомостей про бойовий склад, належність, боєздатність, місцеположення, характер дій і наміри противника, місцевість і ступені її інженерного обладнання. Крім того, вона розкриває нові засоби збройної боротьби, прийоми і способи ведення бою.

1.3 Сили та засоби, що призначаються для ведення розвідки

У загальновійськових з'єднаннях, частинах та їх підрозділах для ведення військової розвідки призначаються:

від дивізії - розвідувальні загони, окремі розвідувальні дозори, розвідувальні групи для дій у тилу противника, офіцерські розвідувальні дозори, підрозділи (групи) для проведення пошуків, влаштування засідок, підрозділи для проведення розвідки боєм, спостережні пости;

від полку — розвідувальні загони, окремі розвідувальні дозори, офіцерські розвідувальні дозори, підрозділи (групи) для проведення пошуків, улаштування засідок, спостережні пости;

від батальйону — бойові розвідувальні дозори, підрозділи (групи) для засідок, дозорні відділення (танки), спостережні пости (спостерігачі);

від роти — дозорні відділення (танки), спостерігачі, а іноді бойові розвідувальні дозори;

від взводу, відділення — спостерігач.

Розвідувальний загін (РЗ) висилається для добування розвідувальних відомостей на найбільш важливий напрямок. Він призначається звичайно в складі розвідувальної, механізованої, танкової, парашутно-десантної або десантно-штурмової роти. Іноді від дивізії в розвідувальний загін може бути призначений механізований або танковий батальйон. Механізований батальйон (рота), виділений у розвідувальний загін, може підсилюватися танками, артилерією, протитанковими засобами, засобами протиповітряної оборони, підрозділами інженерних і військ радіаційного, хімічного, біологічного (РХБ) захисту, а розвідувальний загін у складі танкового батальйону (роти), крім того, і механізованими підрозділами.

Розвідувальному загонові вказується напрямок або смуга розвідки, ширина якої може складати: для розвідувального загону в складі батальйону — до 10 км, у складі роти — до 5 км. Віддалення розвідувального загону в ході ведення розвідки залежить від його завдань і складу, виду бою, характеру місцевості, можливості підтримання зв’язку і може складати: від дивізії - до 80 км, від полку — до 50 км від переднього краю або від підрозділів охорони своїх військ. Для ведення розвідки від розвідувального загону залежно від його складу, дій противника і характеру місцевості висилаються розвідувальні дозори і дозорні відділення (танки).

Розвідувальний загін виконує свої завдання спостереженням, засідками, нальотами, а за необхідності і боєм. У ході ведення розвідки розвідувальний загін може виконувати завдання з установки (зняття) датчиків розвідувально-сигналізаційної апаратури.

Для взаємодії з розвідувальним загоном можуть призначатися вертольоти, що виконують розвідувальні і бойові вильоти з посадочних майданчиків із розташування своїх військ.

Окремий розвідувальний дозор (ОРД) висилається для ведення розвідки в усіх видах бою і на марші.

Він призначається в складі посиленого розвідувального (механізованого, танкового, парашутно-десантного, десантно-штурмового) взводу. До його складу можуть включатися розвідники артилерійської, інженерної, радіаційної і хімічної розвідки з засобами розвідки і пересування.

Окремому розвідувальному дозору вказується напрямок або об'єкт розвідки. Його віддалення може досягати до 30 км від переднього краю або від підрозділів охорони своїх військ.

У ході виконання завдання окремий розвідувальний дозор веде розвідку спостереженням, засідками, нальотами, а в окремих випадках може встановлювати (знімати) датчики розвідувально-сигналізаційної апаратури.

Для безпосередньої охорони й огляду місцевості в напрямку ведення розвідки, а за необхідності й у сторони від маршруту руху окремий розвідувальний дозор висилає дозорні відділення (танки) або піших дозорних.

Розвідувальна група (РГ) для дій у тилу противника створюється зі спеціально підготовленого особового складу розвідувального підрозділу дивізії. До її складу звичайно включається до п’яти — семи чоловік з необхідними для виконання завдання озброєнням, засобами зв’язку та інших засобів.

Розвідувальна група призначена для розвідки засобів ядерного нападу, пунктів управління, резервів та інших об'єктів у тилу противника. За необхідності розвідувальна група з дозволу командира (начальника штабу) дивізії може виводити із ладу (знищувати) важливі об'єкти противника.

Розвідувальній групі призначається об'єкт або район розвідки. Протягом доби вона може розвідати один-два об'єкти або район площею до 100 кв. км.

Основним способом ведення розвідки розвідувальною групою є спостереження. За необхідності вона може влаштовувати засідки і проводити нальоти. У ході ведення розвідки група діє як правило в повному складі. При пересуванні від одного пункту спостереження до іншого, а також при розташуванні групи на місці від неї висилаються дозорні.

У тил противника розвідувальна група засилається вертольотами (літаками з десантуванням парашутним способом), на бойових машинах та інших засобах пересування, у пішому порядку, а на приморських напрямках — і засобами флоту.

Глибина засилання розвідувальних груп визначається бойовим завданням дивізії і віддаленням об'єктів розвідки і може досягати до 100 км.

Офіцерський розвідувальний дозор (ОфРД) висилається командиром з'єднання (частини) для уточнення найбільш важливих відомостей про противника, місцеположення і стан своїх військ, місцеположення сусідів, а також відомостей про місцевість у районі бойових дій.

Склад, завдання і час висилки офіцерського розвідувального дозору визначаються командиром або начальником штабу з'єднання (частини). Залежно від поставленого завдання він може включати одного — двох офіцерів із необхідними силами і засобами розвідки і зв’язку. Дозор може діяти на бойовій машині піхоти, бронетранспортері, танку, вертольоті та інших засобах пересування.

Основний спосіб дій офіцерського розвідувального дозору — особисте спостереження за діями військ противника, своїх військ і безпосередній огляд місцевості, місцевих предметів, загороджень, зруйнувань і споруджень (об'єктів).

Підрозділ (група) для проведення пошуку створюється зі складу розвідувальних (механізованих, парашутно-десантних, аеромобільних) підрозділів. Командиром групи призначається сержант або офіцер.

Підрозділ (група), призначений в пошук, посилюється саперами з засобами розвідки і розмінування, а його дії за необхідності підтримуються вогнем танків, артилерії та інших вогневих засобів.

Зі складу підрозділу (групи) для проведення пошуку призначаються групи (підгрупи) захоплення, розгородження і забезпечення. При проведенні пошуку передбачаються заходи для боротьби (протидії, придушення) із технічними засобами розвідки (приладами нічного бачення, радіолокаційними станціями) противника.

Підрозділ (група) для влаштування засідки призначається зі складу розвідувальних (механізованих, танкових, парашутно-десантних, аеромобільних) підрозділів силою до взводу або створюється група спеціально підібраних солдатів і сержантів.

При влаштуванні засідки з підрозділу (групи, розвідувального органу) призначаються спостерігачі, групи (підгрупи) захоплення і забезпечення.

Бойовий розвідувальний дозор (БРД) силою до взводу висилається в ході бою, а також за відсутності безпосереднього зіткнення із противником від механізованих (танкових, парашутно-десантних, аеромобільних) батальйонів, а іноді і рот для виявлення вогневих засобів, засідок, загороджень противника і розвідки місцевості перед фронтом і на флангах свого підрозділу.

Бойовий розвідувальний дозор виконує завдання спостереженням, засідками і боєм. У ході ведення розвідки бойовий розвідувальний дозор здійснює огляд місцевості і місцевих предметів усім складом або виділяє для цього дозорне відділення (танк).

У ході бою дозор звичайно діє на віддаленні, що забезпечує спостереження за ними та підтримку вогнем, а при відсутності безпосереднього зіткнення з противником — до 10 км.

Розвідувальний дозор (РД) у складі до взводу висилається для розвідки противника і місцевості від батальйону (роти), що діє в розвідувальному загоні.

Віддалення розвідувального дозору залежить від завдання, що виконується, дій противника, характеру місцевості і може бути до 10 км. Розвідувальний дозор виконує завдання спостереженням, підслуховуванням і засідками. Для розвідки противника, місцевості і місцевих предметів розвідувальний дозор висилає дозорне відділення (танк) або піших дозорних.

Дозорне відділення (танк) висилається від розвідувальних загонів, окремих (бойових) розвідувальних дозорів, розвідувальних дозорів або підрозділів, що виконують бойові завдання у відриві від своїх головних сил, для своєчасного виявлення противника і розвідки місцевості. Воно діє на віддаленні, що забезпечує спостереження за його діями і підтримку вогнем. Дозорне відділення виконує своє завдання спостереженням, переміщуючись на бронетранспортері (бойовій машині піхоти) та інших транспортних засобах, а також пішим порядком. Для безпосереднього огляду місцевості й окремих місцевих предметів від дозорного відділення можуть висилатися піші дозорні.

Підрозділ для проведення розвідки боєм призначається від дивізії в складі посиленого механізованого або танкового батальйону (роти). У його бойових порядках для захоплення полонених, документів, зразків озброєння і спорядження можуть діяти окремі розвідувальні дозори зі складу розвідувальних підрозділів, а для ведення артилерійської й інженерної розвідки — розвідники-артилеристи і сапери-розвідники.

Підрозділу, призначеному для розвідки боєм, додаються необхідні засоби посилення, а його дії підтримуються ударами авіації, вогнем артилерії та інших засобів.

Організація дій підрозділів, виділених для проведення і забезпечення розвідки боєм, проводиться на місцевості відповідно до вимог, викладених в Бойовому статуті Сухопутних військ.

Спостережний пост (спостерігач) призначається зі складу розвідувальних, механізованих, танкових, парашутно-десантних і аеромобільних підрозділів. Дивізійні розвідувальні підрозділи звичайно виділяють три-чотири, полкові - два-три спостережних пости. У батальйоні призначається один-два спостережних пости; у роті, взводі і відділенні - спостерігачі.

Спостережний пост (СП) складається з двох-трьох спостерігачів, один із них призначається старшим. Спостережний пост забезпечується приладами спостереження, великомасштабною картою або схемою місцевості, журналом спостереження, годинником, компасом, засобами зв’язку і сигналізації. Крім того, спостережний пост має прилад нічного бачення і засоби освітлення місцевості.

Для ведення розвідки вночі й в умовах обмеженої видимості на спостережному посту (спостерігачами) може розгортатися радіолокаційна станція розвідки наземних рухомих цілей.

При підготовці наступу з положення безпосереднього зіткнення із противником і в обороні спостережні пости можуть виставлятися на бойових розвідувальних машинах (бронетранспортерах).

Спостережний пост (спостерігач) розміщається на місці, що забезпечує гарне проглядання розташування противника на можливо більшу глибину. Місце для спостереження обладнується і маскується особовим складом спостережного поста (спостерігачем).

Таким чином, для ведення розвідки від частини (підрозділу) можуть наряджатися розвідувальні загони, окремі розвідувальні дозори, розвідувальні групи для дій у тилу противника, офіцерські розвідувальні дозори, підрозділи (групи) для проведення пошуків, влаштування засідок, підрозділи для проведення розвідки боєм, спостережні пости.

Висновок

Отже, основні зусилля розвідки зосереджуються на своєчасному розкритті угруповань головних сил противника, особливо засобів ядерного, хімічного нападу і високоточної зброї, замислу його дій, боєздатності і готовності до нанесення ударів.

Особливо високим ступенем точності мають відрізнятися дані про місцезнаходження засобів ядерного нападу, пунктів управління та інших важливих об'єктів противника.

Увесь спектр завдань розвідки обслуговують: військова, радіолокаційна, артилерійська, інженерна та РХБ розвідки. До сил і засобів розвідки відносяться штатні розвідувальні частини і підрозділи всіх родів військ і спеціальних військ (служб) із розвідувальною, бойовою технікою і засобами пересування. Для виконання розвідувальних завдань у з'єднанні (частини, підрозділі) із складу цих підрозділів створюються розвідувальні органи.

Склад, оснащення, завдання і способи дій розвідувальних органів залежать від їх належності до того або іншого роду військ, спеціальних військ і конкретного призначення.

Розділ 2. Механізована рота у розвідувальному загоні

2.1 Тактика дій роти у розвідувальному загоні

В сучасних умовах в залежності від характеру дій своїх військ і військ противника розвідувальний загін може виконувати найрізноманітніші завдання.

В наступі він може розвідувати позиції і опорні пункти противника, визначати райони розташування і напрямку руху його других ешелонів (резервів), наявність і характер фортифікаційних споруд і загороджень, в тому числі позицій ядерного і хімічного нападу, вогневі позиції артилерії, місця розташування пунктів управління та інших важливих об'єктів, зони зараження, райони зруйнувань, пожеж і затоплень, напрямки їх подолання або обходу.

При відступі противника розвідувальний загін повинен встановлювати склад і напрямок руху його головних сил, склад і характер дій ар'єргардів, позиції і рубежі, підготовлені для оборони в глибині, і зайняття їх військами; наявність і характер перешкод і загороджень; захоплювати переправи через водні перешкоди і інші важливі об'єкти на шляхах відходу, частиною сил утримувати їх до підходу підрозділів наступаючих військ.

При розвідці водної перешкоди розвідувальний загін встановлює наявність, склад і характер дій противника, опорні пункти, проміжки в його бойовому порядку, на підступах до водної перешкоди і протилежному березі, ширину, глибину, швидкість течії, грунт і профіль дна, крутизну і грунт берегів, наявність загороджень на берегах і в воді, ділянки, зручні для форсування, наявність переправ і їх стан.

При розвідці противника на протилежному березі від виявляє опорні пункти, незайняті або слабообороняємі ділянки, розташування вогневих засобів, других ешелонів (резервів), наявність і характер загороджень.

При передбаченні зустрічного бою загін встановлює склад і напрямок руху головних сил противника, місця в колонах засобів ядерного і хімічного нападу, час проходження важливих рубежів, початок і рубежі розгортання, позиції засобів ядерного і хімічного нападу, вогневі позиції артилерії, місця пунктів управління.

В ході зустрічного бою розвідувальний загін веде розвідку головних сил противника, використовуючи відкриті фланги і проміжки в його бойовому порядку, проникає в глибину, виявляє склад других ешелонів (резервів) і напрямок їх руху.

В обороні при відсутності безпосереднього зіткнення з противником загін може висилатися для своєчасного виявлення пересування і розгортання противника, визначення складу і напрямку дій його основного угрупування, позиції засобів ядерного і хімічного нападу, вогневих позицій, артилерії та місць розташування пунктів управління.

В ході оборонного бою розвідувальний загін уточнює угрупування противника, встановлює підхід других ешелонів (резервів), напрямок і рубежі вводу їх до бою.

У будь-яких умовах обстановки основними завданнями розвідувального загону є виявлення засобів ядерного і хімічного нападу противника, основного угрупування його військ, особливо танків, визначення характеру дій противника, а також захоплення полонених, документів і зразків озброєння.

Перераховані завдання розвідувальних загін виконує послідовно (або одночасно) у вказаній йому смузі або напрямку спостереженням, влаштуванням засідок, проведенням нальотів, а при необхідності і боєм. В бій загін повинен вступати тільки у тих випадках, коли неможливо здобути відомості про противника іншими способами або необхідно знищити (захопити) важливий об'єкт, а також при раптовому зіткненні з противником.

Роті для виконання цих задач вказується смуга або напрямок розвідки.

Ширина смуги розвідки в кожному конкретному випадку визначається в залежності від складу загону, положення і характеру дій противника, умов місцевості, можливостей по веденню розвідки спостереженням і виділенню розвідувальних дозорів.

Напрямок розвідки визначається в тих випадках, коли дорожня мережа на передбачуваній ділянці дій загону розвинута слабо, а місцевість поза дорогами непрохідна.

В наступі розвідувальних загін діє на визначеному віддаленні від наступаючих в першому ешелоні частин і підрозділів. Воно, як свідчить досвіт Великої Вітчизняної війни, може бути різним. Наприклад, моторизованому розвідувальному загону одного із з'єднань Південно-Західного фронту для розвідки противника, що відходить під ударами наших військ, була поставлена задача на глибину більш ніж 80 км, а розвідувальному загону, що діяв західніше Мелітополя в 1943 році, для розвідки противника, що відступає, була вказана смуга розвідки по фронту шириною від 14 до 16 км і глибиною дій 30 км.

В сучасних умовах віддалення розвідувального загону визначається в залежності від задачі, що вирішується, і складу загону, виду бою, характеру місцевості і відстані, на якій можна підтримувати надійний і стійкий зв’язок.

Проте в будь-якій обстановці загін повинен діяти на такому віддаленні, щоб командир, що вислав розвідувальних загін, своєчасно забезпечувався даними, необхідними для успішного ведення бою.

Склад розвідувального загону може бути різним. Він залежить від характеру бою і складу завдань, що вирішуються підрозділами і частинами, шикування бойового порядку і характеру дій противника, умов місцевості у смузі (напрямку) розвідки.

У Велику Вітчизняну війну до складу моторизованих загонів звичайно виділялися один-два взводи автоматників на автомашинах, взвод бронемашин, взвод протитанкових гармат і один-два взвода кулеметників-мотоциклістів. Це було пов’язано з тим, що штатні стрілецькі підрозділи того періоду не володіли мобільністю і недостатньо були насичені вогневими засобами.

Існуючі сьогодні організація, оснащення і бойові можливості мотострілецької і танкової рот дозволяють залучати їх до дій в якості розвідувального загону.

При необхідності роті, призначеній в розвідувальний загін, можуть придаватися підрозділи інженерних і хімічних військ.

Порядок шикування і руху розвідувального загону при веденні розвідки повинен відповідати характеру місцевості і залежить від його бойового складу і ширини смуги розвідки, положення і характеру дій противника.

Першочергове шикування розвідувального загону визначається командиром в бойовому наказі. В ході ведення розвідки командир загону в залежності від обстановки може змінювати його. Проте в будь-яких умовах шикування загону повинне забезпечувати найбільш успішне виконання поставлених задач і виключати можливість раптового зіткнення з противником.

Для розвідки противника і місцевості із складу розвідувального загону висилаються розвідувальні дозори, кількість яких залежить від завдання, що виконується, дій противника і характеру місцевості. Підрозділи, що залишилися після висилки розвідувальних дозорів, складають головні сили розвідувального загону. Вони переміщаються в компактному угрупуванні стрибками від одного укриття до іншого з підвищеною швидкістю.

Кількість діючих одночасно розвідувальних дозорів визначається командиром загону виходячи з умов обстановки, ширини смуги розвідки і характеру місцевості, складу загону і поставлених завдань. Від розвідувального загону в складі роти може бути виділений один, а іноді і два дозори силою до взводу. В будь-яких випадках один із розвідувальних дозорів повинен постійно діяти в напрямку (по маршруту руху) головних сил загону. Для зручності управління розвідувальні дозори нумеруються.

У складі головних сил при виконанні найбільш важливих задач необхідно мати не менше половини загону. Головні сили загону призначені для ведення розвідки спостереженням, підтримання дій розвідувальних дозорів при зіткненні їх з противником, для висилки нових дозорів або заміни діючих, а при необхідності і виконання поставлених завдань боєм, влаштуванням засідок і проведенням нальотів.

Уміла побудова головних сил загону є важливим обов’язком його командира. В цьому питанні, як і у всіх інших, не може бути шаблону.

При побудові колони головних сил командир загону виходить із їх складу і умов обстановки. У всіх випадках шикування колони головних сил повинно забезпечувати постійну бойову готовність і високу мобільність загону, здійснення швидкого маневру і розгортання для бою.

Як стало видно з вищевикладеного матеріалу, в сучасних умовах в залежності від характеру дій своїх військ і військ противника розвідувальний загін може виконувати найрізноманітніші завдання, застосовуючи найефективнішу у даному випадку тактику дій.

2.2 Порядок і зміст роботи командира роти у розвідувальному дозорі

Послідовність і зміст роботи командира роти по організації дій в розвідувальному загоні будуть залежати від умов обстановки, отриманого завдання і наявності часу.

Завдання командир роти отримує від старшого начальника на його командному пункті або безпосередньо в районі розташування роти. Там же його вручається кодована карта (карти).

Отримавши завдання на дії в розвідувальному загоні, командир роти з’ясовує її, визначає заходи, які необхідно провести негайно для швидкої підготовки підрозділів до дій в розвідці, здійснює розрахунок часу, віддає вказівки по підготовці роти до розвідки, оцінює обстановку, приймає рішення і доповідає його командиру (начальнику штабу, начальнику розвідки), віддає бойовий наказ, організовує взаємодію, забезпечення дій у розвідці, управління і зв’язок, визначає основні завдання виховної роботи, здійснює контроль за підготовкою роти до дій в розвідці і у встановлений час доповідає старшому командиру про готовність до виконання поставленого завдання.

При з’ясуванні завдання командир роти (загону) повинен зрозуміти склад і завдання розвідувального загону (смугу або напрямок розвідки, які розвідувальні дані про противника і місцевості і до якого часу необхідно здобути, коли і де закінчити розвідку і що робити після виконання завдання), час готовності до виконання завдання.

Оцінюючи обстановку, командир роти повинен вивчити:

— положення, склад і можливий характер дій противника;

— характер місцевості у смузі (на напрямку) розвідки і її вплив на виконання завдань;

— склад, положення, стан і можливості своїх і приданих підрозділів;

— положення, характер дій сусідніх і діючих попереду розвідувальних органів;

— радіаційну, хімічну і бактеріологічну (біологічну) обстановку;

— стан погоди, пору року і час доби.

При оцінці противника командир роти на основі даних, що маються, визначає:

— контури позицій, місце розташування опорних пунктів (вузлів, джерел опору) і резервів, спостережних пунктів, позицій вогневих засобів, наявність стиків, проміжків і незайнятих ділянок в бойовому порядку противника на передньому краю і у найближчій глибині на ділянці (районі, напрямку) проходження лінії фронту;

— вигідні рубежі, природні перешкоди і ділянки місцевості, які може використовувати противник для оборони і розташування елементів бойового порядку;

— положення і характер дій об'єктів, розвідку яких необхідно провести;

— місцезнаходження резервів і ймовірний характер їх дій у найближчий час.

У висновках з оцінки противника доцільно визначити:

— район (ділянку) місцевості або напрямок, де можливе проникнення в тил противника (якщо він не вказаний старшим начальником);

— порядок проникнення в глибину оборони противника;

— шикування загону для ведення розвідки, маршрут і порядок руху головних сил;

— на розвідку яких об'єктів, де і коли зосередити основні зусилля;

— рубежі (райони) можливої зустрічі з противником і порядок дій при зустрічі з ним.

При вивченні місцевості командир роти повинен визначити:

— характер дорожньої мережі у смузі (напрямку) розвідки, умови і можливість руху поза дорогами;

— маскувальні властивості місцевості і порядок використання їх при розвідці противника в населених пунктах, лісах, на водних перешкодах тощо;

— наявність, характер водних перешкод і природних перешкод, важко прохідних ділянок місцевості, способи подолання і можливі шляхи їх обходу;

— маршрут руху головних сил загону і характер місцевості, що прилягає до нього, небезпечні ділянки на ньому і можливі напрямки його зміни;

— дальність огляду місцевості безпосередньо з маршруту і висот, що знаходяться в радіусі дій розвідувальних дозорів і головних сил загону;

— ділянки місцевості, для огляду яких необхідно вислати розвідувальні дозори (дозорні відділення), умови орієнтування на маршруті;

— імовірні рубежі зустрічі з противником і характер місцевості на них.

У висновках із оцінки місцевості командир роти повинен визначити:

— основний і додатковий маршрути руху головних сил загону;

— порядок шикування загону, де, коли, скільки і в якому напрямку вислати розвідувальні дозори, їх склад, завдання;

— найбільш вигідні і зручні місця (райони, пункти) розташування головних сил загону, підступи до об'єктів розвідки;

— міроприємства по підвищенню прохідності бойової техніки поза дорогами.

Оцінюючи свої і придані підрозділи, командир роти уточняє їх укомплектованість, технічний стан бойових машин, забезпеченість матеріальними засобами, рівень підготовки водіїв.

У висновках командир роти визначає скільки і які взводи призначити в розвідувальні дозори, як вишикувати колону головних сил і розподілити засоби підсилення.

При оцінці сусідів командир роти вивчає і уточнює:

— наявність, склад і віддалення діючих розвідувальних органів і їх завдання;

— способи взаємного розпізнавання з органами розвідки і діючими попереду підрозділами (передовим загоном, тактичним повітряним десантом).

Оцінюючи радіаційну, хімічну і біологічну (бактеріологічну) обстановку, командир роти уточнює, де і в якому напрямку дій загону маються ділянки заражень, визначає порядок їх подолання або обходу, визначає можливі дози радіації і ступінь зараження.

Рішення командир роти приймає на основі з’ясування завдання і оцінки обстановки. В задумі, що є найважливішим елементом рішення, командир роти визначає:

— порядок проникнення в тил противника, напрямок і райони зосередження основних сил розвідки;

— способи і послідовність вирішення поставлених завдань;

— шикування розвідувального загону, маршрут і порядок руху головних сил.

Прийнявши рішення, командир роти віддає бойовий наказ в районі розташування або на вихідному пункті. У випадку коли роти висилається в розвідку в ході бою, командир роти може поставити завдання по радіо.

У бойовому наказі на дії в розвідувальному загоні командир роти вказує:

— дані про противника;

— завдання розвідувального загону;

— розвідувальним дозорам — склад, напрямок (об'єкт) розвідки, завдання і час початку розвідки, порядок дій після виконання завдання, порядок підтримання зв’язку і доповіді про результати розвідки;

— час готовності до виконання завдання;

— своє місце і місце заступника.

Після віддачі бойового наказу командир роти вказує порядок дій при зустрічі з противником, міроприємства по захисту від зброї масового ураження та іншим видам забезпечення, сигнали оповіщення, управління і взаємодії, а при необхідності дані про сусідні і діючі попереду підрозділи розвідки, способи взаємного розпізнавання, порядок проходження лінії фронту свої військ, пропуск і відгук.

Особливу увагу слід виділити організації тісної і безперервної взаємодії.

Для цього необхідно визначити:

— порядок проходження лінії фронту і виходу загону на рубіж початку розвідки;

— порядок дій підрозділу загону при виконанні завдань розвідки;

— порядок з'єднання загону з підрозділами, що діють в тилу противника (авангардами, тактичними повітряними десантами), і головними силами наступаючих військ;

— порядок дій загону при раптовій зустрічі з противником.

У сучасному бою, в умовах різких і швидких змін обстановки, виключне значення має фактор часу. Тому командир роти повинен уміти проводити роботу у стислі строки.

Ведення розвідки в наступі має свої особливості. Перед наступом розвідувальний загін висувається безпосередньо до переднього краю і знаходиться в готовності до негайного проникнення в глибину оборони противника на вказаній йому ділянці, в районі або на напрямку.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой