Електронний бізнес та основні його види

Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Кафедра «Фінансів»

Спеціальність «Фінанси і кредит»

Контрольна робота з дисципліни: «Електронна комерція»

Тема:

Електронний бізнес та основні його види Студентки факультету ОФПД 4 курсу Безсмертної Анастасії Сергіївни Викладач: Ставицький О.В.

Київ — 2011

Зміст

Вступ

1. Сутність електронної економічної діяльності

2. Наведіть різницю між методами традиційної та електронної комерційної діяльності

3. Основні види електронного бізнесу Висновки Список використаної літератури

Вступ

Електронна комерція (від англ. e-commerce) — це сфера цифрової економіки, що включає всі фінансові та торгові транзакції, які проводяться за допомогою комп’ютерних мереж, та бізнес-процеси, пов’язані з проведенням цих транзакцій.

Поява глобальних мереж зв’язку, і в першу чергу — Інтернет, привела до справжньої революції в області організації і ведення комерційної діяльності. Перетворення торкнулися як зовнішніх відносин між компаніями і їх партнерами або клієнтами, так і внутрішньої структури самих компаній. З’явилися не тільки нові напрями ведення бізнесу, але і принципово змінилися ті, що вже існують.

Проте в Україні Інтернет знаходитися в зачатковому стані, і могло б показатися, що Інтернет-торгівля у нас не розвинена. І це дійсно так. Інтернет портали можна перерахувати по пальцях. Представництва крупних компаній в мережі виконують тільки іміджеву функцію.

Інтернет — це технологія майбутнього. І необхідно знати, як ефективно використовувати цю технологію.

Успіх електронної комерції багато в чому залежить від того, як поставлена система доставки і розрахунків. Оплата товарів і послуг, запропонованих в Інтернеті, через традиційні банківські установи, що приймають оплату від громадян готівкою, може проходити із затримками. Зміцнення інфраструктури електронної комерції повинне супроводжуватися наведенням ладу в роботі структур, здійснюючу доставку і оплату. Форми оплати в Інтернет-торгівлі можуть бути самими різними: готівкою, післяплатою при отриманні товару поштою, банківським переказом, поштовим переказом, пластиковою картою, електронними грошима (в цьому випадку магазин і покупець повинні бути зареєстровані в одній з існуючих систем цифрових платежів).

1. Сутність електронної економічної діяльності

Поняття електронної комерції вперше з’явившись на сторінках вітчизняної преси ще років п’ять тому, досі не змінило свого статусу абстракції на статус виробничої необхідності. Численні пропозиції рішень для електронної комерції з боку виробників «заліза» (IBM, Cisco, Sun, Intel тощо), а також присутні на ринку численні програмні продукти для неї, досить дорогі. Підприємці не поспішають вкладати гроші в інтернет-проекти з невизначеною окупністю. Тим більше що організація бізнесу з ефективним опертям на інтернет-технології вимагає часто не лише його корінної реорганізації, а й наявності низки додаткових умов, найчастіше відсутніх в Україні.

Під електронною комерцію розуміються будь-які форми ділових угод, при яких взаємодія сторін здійснюється електронним способом замість фізичного обміну чи безпосереднього фізичного контакту і в результаті якого право власності чи право користування товаром або послугою передається від однієї особи іншій. Іншими словами, електронна комерція — це продаж товарів, при якому як мінімум організація попиту на товар здійснюється через Інтернет. При цьому спосіб оплати не має значення: розрахунки за покупку можуть здійснюватися навіть готівкою.

Інтернет — комерція, торгівля в Інтернеті - це комерційна діяльність в Інтернеті, коли процесс купівлі/продажу товарів або послуг (весь цикл комерційної/фінансової транзакції або її частина) здійснюється із застосуванням Інтернет-технологій. Процеси, які с становлять цикл електронної комерції: доступ до інформації, оформлення замовлення, оплата, виконання замовлення, післяпродажне обслуговування і підтримка. Типи електронної комерції: торгівля інформацією (контент-комерція), надання послуг, торгівля товарами (товарообіг).

Е-комерція має безліч форм, у ній все частіше використовуються складні, інтегровані віртуальні торгові майданчики, що складаються з безлічі різних покупців і продавців. Один із прикладів — eSteel, «горизонтальний» ринковий центр, який зв’язує виробників і постачальників з покупцями в усьому світі й надає можливості здійснення он-лайнових покупок і оплати в режимі реального часу. Інший приклад — Covisint, «вертикальний» он-лайновий ринковий центр. Він дозволяє виробникам автомобілів здобувати всі.

Електронна комерція — оптова, роздрібна торгівля, що характеризується замовленням, покупкою, продажем товарів з використанням інформаційних систем і мереж.

Часто відбувається плутанина двох базових понять: екомерції та ебізнесу.

Таким чином, е-бізнесом ми називаємо будь-яку ділову активність, що використовує можливості глобальних інформаційних мереж для перетворення внутрішніх і зовнішніх зв’язків з метою створення прибули.

Внутрішня організація компанії на базі єдиної інформаційної мережі (Інтранет), що підвищує ефективність взаємодії співробітників і що оптимізує процеси планування і управління; зовнішня взаємодія (Екстранет) з партнерами, постачальниками і клієнтами — все це складові частини е-бізнесу.

Електронна комерція є найважливішим складовим елементом ебізнесу. Під електронною комерцією (е—комерція) маються на увазі будь-які форми ділової операції, яка проводиться за допомогою інформаційних мереж.

Виникнення і швидке розповсюдження в світі електронного бізнесу обумовлене поряд об'єктивно необхідних для цього умов і передумов. Перш за все, це високий рівень комп’ютеризації суспільства. Персональні комп’ютери, широкі, що отримали, розповсюдження у виробництві і побуті, стали матеріальною основою переходу більшої частини населення промислово розвинених країн до практичного оволодіння знанням і навиками користування сучасними інформаційними технологіями. Крім того, для швидкого розповсюдження електронного бізнесу необхідно, щоб інформаційний і технологічний потенціал Інтернет перевищив деякий критичний рівень, що відкриває доступ до нього не тільки порівняно обмеженого круга елітарних користувачів, але і широких мас населення. Ще однією передумовою електронізації бізнесу є досягнення певного рівня інтеграції (інформаційною і технологічною) внутрішньо корпоративних інформаційних систем і Інтернет. До середини 90-х років умови, необхідні для широкого розповсюдження найрізноманітніших форм електронного бізнесу, були досягнуті в багатьох країнах.

2. Наведіть різницю між методами традиційної та електронної комерційної діяльності

ХХІ століття кинуло людству виклик у формі всесвітньої глобальної мережі Internet та появи інтерактивного бізнесу чи віртуальної економіки. Інтерактивний бізнес — це бізнес, побудований на спільних діях бізнес-процесу в особі бізнесмена і комп’ютера або іншого засобу зв’язку обміну інформацією. Віртуальна економіка — це економіка, заснована на інтерактивному бізнесі та на головному законі людини — економії часу. Вже сьогодні в розвинутих державах існує багато випадків реалізації даного закону, а саме:

· використовуючи засоби зв’язку, не виходячи з дому, керувати технологічними лініями на виробництві або фінансово-комерційною діяльністю;

· вести бухгалтерський облік;

· здійснювати дистанційне навчання, читання книжок і періодики;

· купувати найрізноманітніші товари;

· виконувати банківські, біржові та інші фінансові операції тощо.

Нині Internet впливає як на зовнішні відносини між компаніями та їх партнерами чи клієнтами, так і на внутрішню структуру самих компаній.

Порівняємо традиційну комерцію з електронною.

Звичайні та прогресивні способи продажу товару

*EFT — Еlесtrоnіс Fіnаnсіаl Тrаnсfег — електронний переказ грошей електронний комерція транзакція інтернет

3. Основні види електронного бізнесу

Розвиток моделей електронної комерції, упровадження пілотних проектів у цій області, а також вироблення загальних юридичних і правових основ ведення бізнесу в Інтернет підтримуються Європейською комісією в ESPRIT. У матеріалах цієї комісії розглядається 11 моделей електронного бізнесу, серед яких — електронні магазин, каталог-довідник, аукціон, торговий центр; віртуальні співтовариство і центр розробки; інформаційний брокер; провайдер і інтегратор бізнес операцій і т. д. Поговоримо докладніше про види електронної комерції, що використовують тільки або в більшості випадків саме Інтернет технології.

Електронний магазин — це завжди Інтернет магазин, тобто спеціалізований Веб-сайт, що належить фірмі-виробникові або торговельній фірмі і призначений для просування товарів на ринок, збільшення обсягу продажів, залучення нових покупців. Звичайно на цих сайтах мається можливість вибирати товари, оформляти замовлення й іноді робити оплату через Інтернет. Як правило, є додаткова можливість у режимі он-лайн оформити документи для проведення оплати звичайним чином і відстежити доставку.

Електронний довідник-каталог — це спеціалізований Вебсайт для проведення тендерів серед постачальників. Він реалізується зазвичай у вигляді каталогу-довідника, за допомогою якого клієнт може вибирати постачальників товарів для подальших переговорів з ними. При доборі зазвичай виходять з характеристик товарів, умов постачання, номенклатури або якихось специфічних умов. Застосовується компаніями для полегшення участі в тендерах, для просування своєї торговельної марки і зниження витрат з маркетингу.

Електронний аукціон. У цьому випадку не завжди використовуються Інтернет технології. Але можна привести вдалий приклад такого Веб-сайта — ebay.com (у Росії — www.molotok. ru). Інтернет аукціон у точності відтворює процедуру торгів по лотах на звичайному аукціоні. Провайдер такої системи заробляє на відсотках від транзакцій, а також на продажі програмного забезпечення для участі в торгах.

Електронний торговий центр. В Інтернеті — це Веб-сайт, що містить безліч електронних магазинів і каталогів, об'єднаних загальним місцем розташування, найчастіше під широко відомою маркою, і додаткові функції, що використовуються спільно, наприклад систему проведення захищених платіжних транзакцій. Тут важливу роль відіграє провайдер e-mail, що забезпечує його роботу. Він виконує роль оператора системи і заробляє на продажі програмного забезпечення, здачі в оренду своїх програмно-технічних потужностей, звичайно не беручи участь у бізнесі магазинів. Відкриття магазина в широко відомому торговому центрі в Інтернет обіцяє продавцеві велику кількість потенційних покупців і зниження витрат. Крім того, розташування нового Інтернет магазину під відомою маркою забезпечує довіру покупців до нового віртуального торговця й у такий спосіб підвищує готовність покупця не тільки ввійти і подивитися, але і зробити покупку. Для покупця це зручний і швидкий доступ до всього співтовариства магазинів, де він використовує той самий механізм реєстрації й оплати.

Інші моделі електронної комерції пов’язані з інтенсифікацією обміну інформацією і процесами спільного виробництва.

Електронна комерція як складова частина електронного бізнесу Після появи терміну «електронна комерція», завдяки її швидкої популяризації, багато дослідників відносили до неї будь яку бізнес діяльність в глобальних комп’ютерних мережах. Але згодом, дослідники почали відокремлювати електронну комерцію від електронного бізнесу.

Електронний бізнес (E-business) — це ведення будь-якої бізнес діяльності у глобальних телекомунікаційних мережах, зокрема в Інтернет.

Зрозуміло, що електронний бізнес поняття значно ширше, і що електронна комерція є складовою частиною електронного бізнесу. Оскільки електронний бізнес, в даному розумінні, не такий розвинений як його складова частина, то визначення місця електронної комерції в електронному бізнесі є досить проблематичним.

Інтернет, як найбільш розвинена глобальна комп’ютерна мережа, створила потенціально найбільші і найдинамічніші ринки. З початком розвитку Інтернет, перші торгівельні та фінансові транзакції у світовій павутині здійснювалися між постачальниками та кінцевими споживачами, іншими словами між бізнесом та споживачами.

Електронна комерція Business-to-Consumer — це електронна комерція між споживачами та фірмами.

Електронна комерція B2C за останні шість років досягла найбільшого розвитку. Перш за все, причиною цього стало надзвичайно швидке зростання кількості кінцевих користувачів мережі Інтернет, і відповідно — розширення ринків електронної комерції. Починаючи з 1995 року кількість людей, що мали доступ до Інтернет подвоювалась майже кожен рік, і досягла понад 400 млн. чол. на кінець 2000 р.

Другою причиною швидкого розвитку B2C став розвиток технологій, що дозволили здійснювати електронні транзакції. Це такі технології, як електронні платіжні системи, системи безпеки, тощо.

Електронна комерція B2C створила нові можливості не лише для інформаційної та телекомунікаційної галузей, але і для всіх інших галузей економіки.

Базою для розвитку B2C стала мережа Інтернет, оскільки вона забезпечила низьку ціну доступу до мережі, порівняно з закритими дорогими бізнес мережами, та відкрила доступ до найширшої аудиторії. Колискою B2C стали США.

Переваги електронної комерції B2C для споживача:

— Відсутність потреби в доставці товарів. Більшість електронних магазинів мають налагоджену систему доставки.

— Наявність систем пошуку необхідних товарів та послуг. Послуги у пошуку необхідних товарів та послуг надають як і самі їх виробники, так і спеціалізовані сайти, що містять інформацію багатьох фірм, що займаються електронною комерцією.

— Нижча ціна. Фірми, що займаються електронною комерцією, за рахунок зниження невиробничих витрат мають змогу запропонувати споживачеві більш низьку ціну.

— Найбільш широкий асортимент товарів. Маючи вдома комп’ютер та доступ до Інтернет, споживач одночасно і в одному місці має доступ до всього асортименту товарів, що пропонуються фірмами в мережі.

В той же час існує цілий ряд проблем B2C, основними є наступні:

· Проблеми безпеки. Разом з зростанням об'ємів ринків електронної комерції зростає і кількість комп’ютерних злочинців. Остерігаючись великих фірм, що мають надійні системи безпеки, комп’ютерні злочинці, в першу чергу, атакують невеликі інтернет-крамниці та їх клієнтів, а це перш за все галузь електронної комерції B2C.

· Обмеження прав споживача. Оскільки споживачі електронних послуг не мають змоги в повній мірі пересвідчитись у якості товару чи послуги доти, доки вони не будуть доставлені, то фірми часто передумовлюють умови транзакції, при цьому всіляко утискуючи права споживачів. Наприклад, абсолютна більшість електронних крамниць, що продають одяг, не повертають назад кошти в разі, якщо споживачеві придбаний товар не підходить за розміром чи фасоном.

· Велика кількість непрофесіоналів серед фірм, що діють у галузі B2C. Ажіотаж щодо електронної комерції призвів до того, що в цю галузь подалася велика кількість непрофесійних суб'єктів.

· Високий рівень недовіри до електронної комерції серед споживачів. Значна частина споживачів.

Висновки

Електронна комерція — сфера цифрової економіки, що включає всі фінансові та торгові транзакції, які проводяться за допомогою комп’ютерних мереж, та бізнес-процеси, пов’язані з проведенням цих транзакцій.

Успіх електронної комерції багато в чому залежить від того, як поставлена система доставки і розрахунків. Оплата товарів і послуг, запропонованих в Інтернеті, через традиційні банківські установи, що приймають оплату від громадян готівкою, може проходити із затримками. Зміцнення інфраструктури електронної комерції повинне супроводжуватися наведенням ладу в роботі структур, здійснюючу доставку і оплату. Форми оплати в Інтернет-торгівлі можуть бути самими різними: готівкою, післяплатою при отриманні товару поштою, банківським переказом, поштовим переказом, пластиковою картою, електронними грошима (в цьому випадку магазин і покупець повинні бути зареєстровані в одній з існуючих систем цифрових платежів).

Під електронною комерцію розуміються будь-які форми ділових угод, при яких взаємодія сторін здійснюється електронним способом замість фізичного обміну чи безпосереднього фізичного контакту і в результаті якого право власності чи право користування товаром або послугою передається від однієї особи іншій. Іншими словами, електронна комерція — це продаж товарів, при якому як мінімум організація попиту на товар здійснюється через Інтернет. При цьому спосіб оплати не має значення: розрахунки за покупку можуть здійснюватися навіть готівкою.

Список використаної літератури

1. Алексунин В. Электронная коммерция и маркетинг в Интернете / В. Алексунин, В. Родигина. — М.: Дашков и Ко, 2005. — 216 с.

2. Грехов А. М. Електронний бізнес (Е-комерція): навчальний посібник / Грехов А. М. — К.: Кондор, 2008. — 302 с.

3. Драчов В. Мобільна торгівля як один з перспективних напрямків електронної торгівлі / Драчов В. // Журнал європейської економіки. — 2005. — Т. 4, червень. — С. 242−255.

4. Лысенко Ю. Г. Электронная коммерция / Лысенко К. Г., Андриенко В. Н, Иванов И. И. — Кн. 5. — Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2004. — 187 с.

5. Степанова Л. М. Основи електронного документообігу: навч. посібник / Степанова Л. М., Рассамакін В. Я. — К.: КНТЕУ, 2004. — 154 с.

6. Янчева Л. М. Електронна комерція: організація та облік: навчальний посібник / Л. М. Янчева, А.П. Грінько, А. С. Крутова, Т. О. Тарасова — Харків: ХДУХТ, 2008. — 231 с.