Вплив екологічних факторів на орган зору

Тип работы:
Научная работа
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Криворізька загальноосвітня школа

І - ІІІ ступенів № 130

Криворізької міської ради

Дніпропетровської області

Науково-дослідницька робота

на тему: «Вплив екологічних факторів на орган зору»

Автор

учениця 10 — Б класу

Баюк Євгенія

Керівник

Величко Наталія Дмитрівна,

м. Кривий Ріг

Зміст

1. Аналіз теоретичного матеріалу з теми дослідження: «Вплив екологічних факторів на орган зору»

1.1 Теоретичний аналіз з наукової літератури: Орган зору людини — унікальний і складний витвір природи

2. Дослідження хвороб зорової сенсорної системи

2.1 Аналіз захворюваності на орган зору в Україні та учнів КЗШ № 130 та їх причини

2.2 Вплив екологічних факторів на орган зору

2.3 Екологічна ситуація в Кривому Розі і загострення хвороби

2.4 Рекомендації офтальмологів щодо профілактики хвороб, викликані впливом екологічних факторів

Висновки

Література

Додатки

зір хвороба сенсорний екологічний

Вступ

Очі - це душа людини, в них відображається вся різноманітність її душевного стану, гнів, радість задоволення, сум, горе, а також фізичний стан: хвороби внутрішніх органів, неправильне харчування та спосіб життя, депресія та перенапруження. Беручи до уваги той факт, що офтальмологія складає приблизно 20% серед всіх хвороб дітей і дорослих, що вона в 75 — 80% випадків пов’язана з загальними захворюваннями (неврологічними, ендокринними, судинними, інфекційними), що майже в 20% всіх захворювань в процес втягуються очі, і очні захворювання призводять до ранньої інвалідності або до обмеження у виборі професії, можна з впевненістю сказати, що офтальмолог може бути серед перших лікарів в охороні здоров’я. Серед всіх захворювань очей спостерігається стрімкий ріст патології сітківки, катаракти, аномалії рефракції. Особливо небезпечно те, що ці захворювання все частіше з’являються в молодому та середньому працездатному віці.

Я обрала цю тему для дослідження, тому що на сьогоднішній день вона є дуже актуальною і проблема збільшення кількості хворих на орган зору з кожним роком загострюється.

Починаючи працювати над темою, в першу чергу ставила перед собою мету з’ясувати, чи торкнулась ця проблема нашої школи? Виявилося що так. Тому в своїй роботі спробую показати залежність збереження органа зору від екологічної ситуації і визначити шляхи розв’язку цієї проблеми.

Мета дослідження: дослідити вплив екологічних факторів на орган зору людини.

Об'єкт дослідження: Східний ІІ, ІІІ, учні КЗШ № 130.

Гіпотеза дослідження:

Вважаю, що найімовірнішими причинами погіршення стану здоров’я людини щодо хвороб органу зору є:

1. Економічні фактори.

2. Екологічна ситуація.

3. Соціальні фактори.

Задачі дослідження:

1. Вивчити літературу з даної теми.

2. Ознайомитися зі статистикою хвороб ока.

3. Проаналізувати ситуацію забрудненості та залежності від цього захворюваності на оптичну сенсорну систему.

4. Скласти рекомендації по збереженню зору.

Методи дослідження:

Теоретичні: аналіз літератури з проблеми, спостереження, опитування, експериментально — емпіричні.

Статистичні: аналіз і обробка даних учнів КЗШ № 130.

Місце проведення: КЗШ № 130, мікрорайон Східний ІІ,ІІІ.

1. Аналіз теоретичного матеріалу з теми дослідження: «Вплив екологічних факторів на орган зору»

1.1 Теоретичний аналіз з наукової літератури: орган зору людини — унікальний і складний витвір природи

Робота була розпочата з ретельного опрацювання наукової літератури та інших джерел інформації з проблеми дослідження.

«Глаза — это инициалы души»

(Дон — Аминадо).

Глаза -широкие ворота

Весь мир проходит через них.

Идет без спросу и отчета

Добро и зло мастей любых…

Все, что вне нас и вокруг нас,

Вбирает, поглощает глаз.

(Е. Межелайтис)

«З усіх органів чуття людини око — найвищий дар і чудовий витвір природи. Поети оспівували його, філософи прославляли, а фізики намагалися наслідувати йому, як неперевершеному зразку оптичних приладів», — говорив німецький вчений Г. Гельмгольц. Воно здатне розрізняти найтонші відтінки й дрібні розміри, добре бачить вдень і непогано в сутінках. І це не випадково. Ще первісним людям треба було бути кмітливими на полюванні, а в сутінках у печері при світлі багаття готувати їжі, виготовляти одяг і зброю. Пройшли тисячоліття. Змінювалася людина. Змінювалися і її очі. Вони пристосувалися до розглядання далеких і близьких предметів, вдень і вночі.

Слід тільки заплющити очі, як ти опинишся в темряві. Будеш чути звуки, відчувати запах, сприймати на дотик предмети. Але ти не будеш бачити.

О.М. Горькому під час хвороби довелося кілька днів побути з пов’язкою на очах. Свій стан він описав так: «Не може бути нічого гіршого, ніж втратити зір, — це невимовна образа, вона забирає у людини дев’ять десятих світу. Це дійсно так, бо 90% інформації дає нам «сонячний орган» — око. [1,c. 20−25]

Саме по собі око — шедевр приладобудування. Навіть неозброєним оком людина бачить вночі свічку на відстані 30 кілометрів і саме цей орган забезпечує одержання уявлення про освітленість предмета, його колір, форму, величину і відстань, на якій воно знаходиться від нас, а також про рух предмета.

Кожне око (мал. № 1) розташоване в очній ямці черепа, має кулясту форму з опуклішою передньою частиною і має три оболонки: зовнішню (білкову), середню (судинну) і внутрішню (сітківку). Зовнішня оболонка включає склеру і рогівку. [2,с. 14], [6,с. 12 -16]

Малюнок № 1: Будова ока

Склера складається зі сполучної тканини і надає очному яблуку форму, тобто виконує опорну функцію. Рогівка — це передня прозора частина ока, через яку проникають світлові промені. Вона має здатність їх заломлювати. Судинна оболонка складається з райдужки, ціліарного тіла і власне судинної оболонки. Райдужка містить пігмент і зумовлює забарвлення, має вигляд диска з круглим отвором всередині - зіницею. Завдяки гладеньким м’язам здатна змінювати свій діаметр, регулюючи кількість світла, що потрапляє в око. Якщо освітлення яскраве — зіниця звужується, в темноті вона розширюється. Ціліарне тіло складається з війкового м’яза і зв’язок, до яких прикріплюється кришталик. Власне судинна оболонка — це густа сітка кровоносних судин, які забезпечують безперервне живлення всього ока. Сітківка є світло сприймальною, яка перетворює світлову енергію на нервовий імпульс і здійснює первинну обробку зорового сигналу. Вона буквально нашпигована світлочутливими клітинами, що називаються паличками, їх приблизно нараховується близько 130 мільйонів, і колбочками, яких нараховується приблизно 7 мільйонів. Завдяки паличкам ми можемо бачити в сутінках, а колбочкам — сприймаємо колір. [5,с. 30−50]

У порожнині ока містяться кришталик і склисте тіло. Кришталик — частина світло заломлюваного апарата ока — має форму двоопуклої лінзи. Промені світла, що проходять через кришталик, заломлюються завдяки гладеньким м’язам, які змінюють його кривизну. Всю порожнину ока позаду кришталика заповнює прозора желеподібна маса, як розплавлене скло, звідси й назва склисте тіло. Кришталик і склисте тіло пропускають світлові промені всередину ока і заломлюють їх.

Між рогівкою і райдужкою, а також між райдужкою і кришталиком є невеличкі простори, які відповідно називають передньою і задньою камерами ока. Вони заповнені вологою, що постачає рогівку і кришталик поживними речовинами, оскільки вони не мають кровоносних судин.

До допоміжного апарату ока відносять брови, повіки з віями, слізні залози та м’язи ока. [4, с. 160−179]

Ми сприймаємо зображення предметів завдяки узгодженій роботі оптичної системи, крізь яку проходять світлові промені і заломлюються згідно із законами оптики і потрапляють на сітківку — внутрішню оболонку ока. Там збудження обробляється й передається до кори кінцевого мозку. Для того, щоб виникла єдина картина навколишнього світу, головний мозок повинен звести воєдино і відтворити сотні окремих деталей, які щомиті запам’ятовуються оком. [16]

2. Дослідження хвороб зорової сенсорної системи

2.1 Аналіз захворюваності на орган зору в Україні та учнями КЗШ № 130 та їх причини

В світі нараховується 40 млн. сліпих людей і 300 млн. слабо зрячих. І з кожним роком ця цифра збільшується на 1 — 2 млн. Кожні 5 секунд втрачає зір одна доросла людини, кожну хвилину — одна дитина. Основні причини сліпоти у всьому світі такі: катаракта — біля 50%; інфекційні хвороби очей — 25%; онхоцеркоз і нестача вітаміну, А — 10%; глаукома — 10%; інші причини (діабет, травми і т.д.) — 5%. Не оминула ця тенденція й Україну. Захворювання органів зору посідають четверте місце у структурі захворюваності населення України. Найбільша захворюваність очей спостерігається серед дитячого населення, на другому місці - підлітки 15 -17 років, на третьому — доросле населення. Зараз в нашій країні 65 тисяч осіб сліпих, з них 10 тисяч — діти. Щорічно додається біля 13 тисяч осіб з хворобами очей. За останні 3 роки рівень поширеності хвороб очей збільшився на 15,6%. Пацієнтів з глаукомою на диспансерному обліку в Україні приблизно 200 тисяч і стільки ж у кого цю хворобу не виявлено, на міопію кількість хворих перевищує 10 млн. Сьогодні в Україні близько півмільйона дітей з патологіями органів зору. За період навчання з 1 по 9 клас поширеність зниження гостроти зору зростає в 1,5 рази. В 2011/2012 н.р. у шостирічок 48 осіб на 1000, у дітей 7 річного віку — 62 на1000, серед учнів 2 — 8 класів — 73 на 1000, 9 — 11 класів — 78 на 1000.

Основними захворюваннями органа зору, що призводить до тяжкої інвалідності в даний час на Україні є: патологія рогівки, кришталика, дистрофічні захворювання сітківки і судинної оболонки ока, атрофія зорового нерва, травми очей. Порівняно з 1996 роком рівень катаракт (показник на 10 тис. населення) виріс з 15 до 52, захворювань сітківки і зорового нерва виріс майже в 7 разів і складає 25 на 10 тис. населення, патології рогівки — 27 на 10 тис. населення.

Хворі з запальними захворюваннями очей займають перше місце серед звернень на амбулаторний прийом до окуліста (40%). За розрахунками на першому місці по кількості звертань стоять кон’юктивіти — 67%. На другому — блефарити — 23%, на третьому — кератити — 4% звернень. Але саме ці захворювання є основною причиною рогівкової сліпоти. Запалення очей є причиною 80% випадків тимчасової втрати працездатності, і в 10−30% випадків є причиною сліпоти. [14]

На протязі останніх 5 років, починаючи з 2007 року я аналізувала ситуацію, щодо хвороб ока в нашій школі (таб. № 1). На першому місці серед усіх захворювань в школі - це хвороби зорової сенсорної системи. Результати виглядають наступним чином:

Таблиця № 1: Кількість хворих учнів на зорову систему в КЗШ № 130

Навчальний рік

Кількість учнів

Кількість хворих

2007

1346

136

2008

1200

122

2009

1127

108

2010

1116

95

2011

1111

93

Представляю дані у вигляді діаграми:

Так, серед основних причин на захворювання я б виділила такі:

1. Не дотримання правил гігієни зору.

2. Природжена патологія.

3. Неповноцінне харчування.

4. Шкідливий спосіб життя.

5. Травматизм.

6. Комп’ютерний зоровий синдром.

7. Негативний вплив географічного середовища.

8. Загальний стан здоров’я людини. [8,гл. 4,5]

Але в своїй роботі я торкнуся ще дуже важливого аспекту, який сильно впливає на нашу зорову систему — це вплив екологічних факторів на органи зору й відповідно хвороби, якими вони викликані.

2.2 Вплив екологічних факторів на орган зору

Усі процеси у біосфері взаємозалежні. Людство є незначною частиною біосфери, а людина лише одним із видів органічного життя. Розум виділив людину із тваринного світу і дав їй верховенство у природі, але людина протягом віків прагнула не пристосовуватись до природного середовища, а зробити його зручним для свого існування. Сьогодні ми усвідомили, що будь — яка діяльність людини здійснює вплив на навколишнє середовище, а погіршення стану біосфери небезпечно для всіх живих істот, у тому числі і для людини. У теперішній час господарська діяльність людини все частіше стає джерелом забруднення біосфери. В природне середовище у все більшій кількості надходять газоподібні, рідкі та тверді відходи виробництва.

Останнім часом учені - метеорологи б’ють тривогу, що атмосфера Землі розігрівається значно швидше, ніж коли — не будь в минулому. Це обумовлене діяльністю людини, що розігріває атмосферу шляхом спалювання великої кількості вугілля, нафти, газу, а також роботи атомних електростанцій. Спалювання органічного палива, а також знищення лісів призводить до накопичення великої кількості вуглекислого газу. За останні 120 років вміст цього газу в повітрі збільшився на 17%. У земній атмосфері вуглекислий газ діє як скло в теплиці або парнику і це призводить до різкого посилення парникового ефекту (Додаток №A). Середня температура на планеті підвищиться на 2 — 3 С. Потепління в Арктиці і Антарктиці призведе до швидкого танення льодовиків. Багато прибережних міст буде затоплене водою. Зміна клімату супроводжуватиметься зміною погодних умов, які навіть важко передбачити. [3,с. 5−30]

Але найбільшу увагу я хочу приділити впливу глобального потепління на зір людини. Глобальне потепління, яке гостро відчувається в ПАР, може бути причиною поганого зору або ж його втрати. До такого висновку приходять південноафриканські лікарі - офтальмологи, відзначаючи при цьому, що більшість людей і не підозрюють про цю небезпеку. Вся річ у тому, що потепління супроводжується різким збільшенням шкідливого для очей ультрафіолетового випромінювання. У Південній Африці, де, за загальним визнанням екологів, глобальне потепління позначається сильніше, ніж в інших куточках планети, спостерігається тривожне зростання випадків захворювань очей, багато з яких закінчуються втратою зору. Йдеться про тимчасову сліпоту, катаракту і переродження очних м’язів. [15]

Негативний вплив ультрафіолетового випромінювання на зорову систему здійснюється і через збільшення розмірів озонової дірки.(Додаток № B).

Озоновий шар захищає мешканців нашої планети від дії ультрафіолетового випромінювання. Проте в ньому утворилася дірка, яка в цьому році має розмів 27 млн. квадратних кілометра, в минулому році - 25 млн. квадратних кілометра. Озонова діра — локальне падіння концентрації озону в стратосфері на 10 — 40%.

Зниження щільності озонового шару призводить до того, що більш ніж звичайна кількість ультрафіолетових променів досягає земної поверхні. Надлишок променів викликає рак шкіри, погіршення зору та роботи імунної системи людського організму. Проблема полягає в тому, що ми не бачимо шкідливого випромінювання, адже, на відміну від блакитного чи жовтого кольорів, ця частина спектру — невидима для людини.

Пов’язано зменшення щільності озонового шару та утворенням озонових дір — з дією фреонів, зменшенням кількості кисню при запусках космічних кораблів та польотами реактивних літаків.

Загальноприйнята в науковому середовищі теорія, за якою в другій половині ХХ ст. всезростаюча дія антропогенного чинника у вигляді виділення хлор- і бромвмісних фреонів призвела до значного зменшення озонового шару.

В результаті господарської діяльності людини з’явилися вогнища вираженого забруднення повітряного басейну в тих районах, де розміщені великі промислові центри. Тут відзначають в атмосфері наявність різних твердих і газоподібних речовин, що роблять несприятливий вплив на умови життя і здоров’я населення. Незважаючи на деяке зниження антропогенних домішок у навколишньому середовищі по Україні в цілому, рівень забруднення, особливо атмосферного повітря населених районів, є ще досить високим, що негативно відбивається на стані здоров’я, в першу чергу, дітей та підлітків, які є більш чутливими до дії будь — яких несприятливих факторів. Статистичний аналіз дозволив досить надійно установити залежність між рівнем забруднення повітря і таких захворювань, як хвороби дихальної системи, серцева недостатність, а також хвороби ока. [3,с. 25−40]

Для кращого сприйняття, основні забруднювачі в нашій країні я подаю у вигляді діаграми, де джерела представлені в певному порядку.

Ви бачите, що на першому місці - паливно — енергетичний комплекс. Україні властивий досить високий рівень споживання енергетичних ресурсів. Після катастрофи на ЧАЕС виникла потреба у збільшенні кількості теплових електростанцій. Не менш небезпечним забруднювачем повітря вважають металургійне виробництво (Додаток № C).

Справжнім екологічним лихом для міст є автомобілі (Додаток № D)

Щодня вони викидають в повітря 800 тис. тонн вуглецю, 1000 тонн свинцю. Більшість із 200 компонентів вихлопних газів автомашин згубно впливає на організм людини, а оксиди нітрогену є одним із компонентів смогу. Хімічні реакції, які відбуваються в повітрі, призводять до виникнення димних туманів — смогів. Під час виробництва гуми забруднювачами є сажа, органічні розчинники.

Свинець та його сполуки, берилій викликають погіршення зору та посмикування очних яблук.

Оксиди сульфуру та карбону, альдегіди, оксиди нітрогену, вуглеводні, сірчистий ангідрид, пил та летюча зола подразнюють слизові оболонки очей.

Забруднення навколишнього середовища надають згубний вплив на органи зору і переважно проявляється це такими хворобами, як — катаракта та кон’юктивіти.

Забруднення атмосфери діоксид азотом сприяє розвитку міопії. Згідно роботам Е. С. Аветисова, Т. П. Кащенко, А.М. Шамшинової, в основі виникнення і прогресування набутої близькозорості лежить розлад акомодації або опорних властивостей склеральної капсули ока. Вказані розлади можуть бути обумовлені дією ряда факторів оточуючого середовища, які призводять до порушення гемодинаміки, вегетативної іннервації, метаболізма оболонок ока. А.І Оконенко в своїй роботі експериментально показала, що одним з факторів, які сприяють розвитку міопії в забруднених районах, є пошкодження клітинних мембран, зміни метаболічних процесів та розвиток судинних пошкоджень. [1,с. 60]

Забрудненість навколишнього середовища, поряд із токсичними ефектами, таїть в себе небезпеку генетичних змін (на потреби промисловості спалюється 10 млрд. тонн палива, у повітря потрапляє біля 20 млрд. тонн вуглекислого газу, 300 млн. тонн чадного газу, 50 млн. тонн окису азоту, сотні млн. тонн пилу, велика кількість шкідливих та канцерогенних речовин).

Міопія — це хронічна уповільнена інтоксикація очей. Вона з’являється унаслідок інфекцій, придбаних в дитинстві або ж ще в утробі матері. Хвороба може з’явитися із — за токсичних рідин, що омивають плід (токсикоз, який випробовує вагітна жінка). Токсичні речовини можуть потрапляти також із навколишнього середовища. Згодом, вони потрапляють в очі через кров. [17]

2.3 Екологічна ситуація в Кривому Розі і загострення хвороби

Якщо подивитися на таблицю «Забруднення території України» (Додаток №E), то ми побачимо, що Дніпропетровська область відноситься до територій надзвичайно забруднених.

В таблиці, де зазначені індекси забруднення, (Додаток № F) місто Кривий Ріг має високий рівень сумарної максимальної забрудненості атмосферного повітря, де на кожного жителя доводиться по 470 кг шкідливих речовин, викинутих в атмосферу. Обсяг викидів з розрахунку на кВ. км склав 733 тони. Найбільшим джерелом шкідливих викидів залишається Арселор Мітал — ѕ всіх промислових викидів у регіоні.

Дані за 2011 рік щодо забруднення в Кривому Розі:

І місце Арселор Мітал — 306 тис. тонн

ІІ Південний ГЗК — 48 тис. тонн

ІІІ Північний ГЗК — 15 тис. тонн

ІV Центральний ГЗК — 3 тис. тонн

V Хайдельберг Цемент Україна — 2тис. тонн

VІ Інгулецький ГЗК — 1,6 тис. тонн

VІІ Криворізький залізорудний комбінат — 0,2 тис. тонн.

Індустріалізація нашого життя призвели до того, що організм людини, запрограмований на перебування, насамперед, у природних умовах, часто страждає від надмірного впливу різноманітних випромінювань, хімічних речовин, забруднення навколишнього середовища. Те саме стосується і зору, адже око людини — це орган, розрахований на погляд удалину.

Як я вже вище зазначила, основні хвороби ока, яким негативна екологічна ситуація сприяє, це міопія, катаракта, кон’юктивіт.

Катаракта — помутніння кришталика.

Міопія (близькозорість) — є сильною рефракцією, тому напруження акомодації в таких очах не може покращити зображення віддалених предметів і такі люди погано бачать вдалечінь і добре — на близькій відстані. Прийнято виділяти три степені міопії: слаба — до 0,3дптр, середню — 6,0дптр, високу — більше 0,6дптр.

За клінічним протіканням розрізняють міопію прогресуючу та не прогресуючу.

Прогресування міопії може відбуватися повільно і закінчитися з завершенням росту організму. Іноді міопія прогресує безперервно, досягаючи високих степенів (до 30,0 — 40,0дптр), супроводжується рядом ускладнень і значним погіршенням зору. Так міопія називається злоякісною — міопічною хворобою. Не прогресуюча міопія — є аномалією рефракції. Клінічно вона проявляється зниженням зору вдалечінь, добре корегується і не потребує лікування. Добре протікає і тимчасово прогресуюча міопія. Постійно прогресуюча міопія — завжди серйозна хвороба, є основною причиною інвалідності, пов’язана з патологією органа зору. [18]

Катаракта (мал. № 2) — офтальмологічна хвороба, пов’язана з помутнінням кришталика ока і викликає різні степені розладу зору. Найбільш частим симптомом катаракти є зниження гостроти зору.

Малюнок № 2: Катаракта

В залежності від розташування помутніння кришталика в центрі або на периферії зір може знижуватися або залишатися високим. Якщо катаракта починає розвиватися на периферії кришталика, пацієнт може не відчувати ніяких змін. Така катаракта виявляється випадково на профілактичному огляді. Чим ближче до центру знаходиться помутніння кришталика, тим серйозніше становляться проблеми з зором. При розвитку помутніння в центральній частині кришталика може з’явитися або посилюватися близькозорість, що проявляється покращенням зору зблизу, але погіршенням зору вдалечінь. Тим і пояснюється те, що людям з катарактою дуже часто приходиться змінювати окуляри. Зіниця, яка виглядає зазвичай чорною, може набувати сірого або жовтого кольору. При катаракті, яка набухає, зіниця стає білою. Люди з катарактою можуть жалітися на підвищену або знижену світлочутливість. 7, т. 2]

Кон’юктивіт (мал. № 3) -захворювання очей, яке найчастіше зустрічається у вигляді запалення сполучної оболонки ока. Хвороба виникає в результаті потрапляння на слизову очей подразнюючих речовин (пилу, пилка, хімічних речовин …), вірусів, грибків. [10,с. 35−50]

Малюнок № 3: Кон’юктивіт

На початковій стадії хвороби спостерігається сильне почервоніння, а потім біль в сполучній оболонці ока. Захворювання лікують спеціальними краплями для очей, запропонованими лікарем. На час хвороби очам забезпечують певний режим: уникати яскравого світла, затемнюють приміщення, надягають сонцезахисні окуляри, менше дивляться телевізор та читають, ні в якому разі не труть очі.

Алергічні кон’юктивіти сполучаються з алергічними ринітами, які є симптомами поліному. Нерідко кон’юктивіти супроводжують бронхіальну астму. Але алергічні ураження слизової оболонки ока проявляються і в якості самостійного захворювання. Алергічні кон’юктивіти починаються з гострої світлобоязні і сльозотечі, відчуття болі і свербежу повік. Відзначається різке запалення слизової оболонки ока, припухлість і набряк кон’юктивної оболонки ока. Поверхневі судини переповнені кров’ю. Розвивається набряк кон’юктиви ока і, якщо він значимий, то краї повік змикаються, і відкрити очі стає тяжко.

В своїй роботі я хочу приділити увагу кон’юктивіту, який викликається впливом екологічного чинника — амброзією полинолистою (Додаток № G).

Полинолиста амброзія — це однорічний злісний карантинний бур’ян, заввишки 20 — 180 см, з міцною кореневою системою, яка проникає в грунт до 4 метрів, зневоднюючи і виснажуючи його. При середній густоті рослина збирає з одного гектара землі до 2 тис. тонн води. З кожним роком амброзія поширюється на нові території, утворюючи при цьому надземну масу і заглушує культурні посіви. Стебло у рослини прямостояче, розгалужене, листя вузькі, черешкові, верхні - перистороздільні, нижні - двоперистороздільні, квіти одностатеві. Вся рослина сіруватого кольору від густого щетинистого опушення. Кошики з тичинковими квітками яйцевидні або напівкулясті, зібрані у колоскові суцвіття. Маточкові кошики одноцвіткові, розміщені по 1 — 3 у пазухах верхніх листків або біля тичинкових суцвіть. Маскується під полин і навіть декоративні бархатці. [9,с. 4−10]

Росте в посівах різних культурних рослин. А також по шляхах, біля будинків та смітників, на пустищах, кладовищах, відвалах різних порід, залізних насипах, у місцях, де порушений рослинний та грунтовий покрив (новобудови, довгобудови) або завезено новий грунт з інших місць, у долинах річок. Захоплює погано оброблені поля, городи, виноградники, сади, баштани, занедбані газони. Діапазон пристосування цієї рослини дуже великий, а людина своєю недбалістю та безгосподарністю створює найсприятливіші умови для інтенсивного її розмноження. Розмножується насінням, яке визріває у серпні - вересні, легко обсипається, засмічуючи грунт. Одна добре розвинена рослина може дати 100 тисяч зернят. Схожість зберігає до 10 — 15 років, при сприятливих умовах до 30 — 50 років. У кінці квітня — на початку травня, насіння дружно проростає. [11,с. 18−24]

За останні роки відбувся бурхливий процес поширення амброзії в різних областях України, і, як наслідок, масові захворювання населення на алергію. Як йшлося вище пилок амброзії викликає у людей кон’юктивіт. Я дослідила ситуацію забрудненості карантинною рослиною нашого мікрорайону Східний ІІ, ІІІ і ситуація виглядає таким чином: (Додаток № H)

2.4 Рекомендації офтальмологів щодо профілактики хвороб, викликані впливом екологічних факторів

Багато хто вважає, що причини погіршення зору криються тільки у віковому критерії, що зір псується тільки в старості. Однак це не так. Багато факторів можуть вплинути на зір негативно. А очі - такий же орган тіла, як і інші, і за ними теж потрібен догляд.

В своїй роботі я торкнулася теми впливу саме екологічних факторів на зорову систему, відповідно й ознайомлю з порадами офтальмологів, які стосуються захворювань, пов’язаних з цим фактором:

1. Якщо ви помітили, що бачите гірше, не відкладайте візит до офтальмолога. Вчасно проведена діагностика допоможе виявити захворювання на ранній стадії, коли подолати його набагато легше.

2. Мікроелемент цинк, лютеїн і вітамін Е знижують ризик хвороб ока. Лютеїну багато в шпинаті і солодкому перці, вітамін Е міститься в рибі.

3. Причина погіршення зору — накопичення шкідливих речовин в організмі. Напевно, найсерйознішою причиною різних патологій зору служить забруднення організму отруйними речовинами, які здатні накопичуватися і не виходити з організму. Такі речовини називаються шлаками і надходять вони з довкілля та продуктами харчування.

4. Необхідно вести активний та здоровий спосіб життя.

5. Дотримуватися правил гігієни зору.

6. Досить часто змушені одягати окуляри люди, які постійно працюють у шкідливих умовах або проживають у несприятливих з точки зору екологічних вимог районах. Так само, екологія, розвиток хімії, харчові добавки і способи тривалого зберігання продуктів привели до того, що їжа стала містити дуже мало вітамінів та мікроелементів, так необхідних всьому організму і особливо роботі такого складного органа з величезною кількістю нервових волокон, як око.

7. Мобілізувати всі урядові та неурядові організації, усе суспільство на вирішення екологічних проблем.

8. При алергічному кон’юктивіті не займатися самолікуванням.

9. Покращувати роботу імунної системи. [10, с. 14−27]

Висновки

Проблема екології - одна з найактуальніших у наш час. Далеко не всі шляхи до подолання даної проблеми вирішені і нам варто самостійно дбати про навколишнє середовище і підтримувати той природний баланс, у якому людина здатна нормально існувати. Тепер всім зрозуміло, що будь — яка діяльність людини впливає на навколишнє середовище, а погіршення стану біосфери небезпечно для всіх живих істот, у тому числі і для людини.

Тому тему, яку я обрала вважаю дуже актуальною.

Чи досягла я мети, яку ставила під час обирання цієї теми?

Вважаю, що так:

1. Вивчила реальне положення, щодо хвороб органів зору, які викликані негативним впливом екологічних факторів.

2. Проаналізувала ситуацію в нашій школі за останні п’ять років. З діаграми видно, що кількість хворих на органи зору практично не зменшується.

3. Зрозуміла, що вести боротьбу за покращення екологічної ситуації потрібно усім разом: підприємствам, екологічній службі, громадськості, навчальним закладам, санепідемстанції, адміністративно — технічній інспекції.

4. Хочу запропонувати заходи навчальним закладам щодо покращення ситуації в нашому місті:

— в кожному навчальному закладі створити бригади юних дослідників, екологічних бригад, кореспондентів з метою вивчення проблеми та розробки шляхів її подолання;

— виявляти найбільш забруднені території свого мікрорайону на амброзію полинолисту;

— висвітлювати реальну ситуацію, щодо карантинного бур’яна;

— вести роз’яснювальну роботу по впливу пилку амброзії на здоров’я людини;

Хіба не ліпше затратити певні кошти на утримання території в належному стані, ніж щорічна війна з амброзією і лікування постраждалих від небезпечних алергенів людей.

Ми живемо в третьому тисячолітті, прагнемо увійти до Європейської спільноти, тому маємо навести порядок в своїй оселі.

— приймати участь в ліквідації стихійних завалок, благоустрою не лише території школи, а й свого мікрорайону

— пропаганду вати здоровий спосіб життя і заходи поліпшення роботи імунної системи;

— виступати з агітацією перед дорослим населенням, щодо забезпечення санітарного та епідемічного «добробуту».

5. Пропоную для покращення роботи зорової сенсорної системи під час фізкультпауз на уроках вчителям проводити гімнастику для очей

(Додаток № J)

Література

1. Аветісов Е.С. Короткозорість. — М.: Медицина, 1986

2. Атлас Анатомія людини. — К. 2002

3. Бобылев С. Н. Экологизация экономического развития. — М: 1993

4. Венгер Г. Ю., Солдатова А. М., Венгер Л. В. Офтальмологія — О.: Одес. Медич. Університет, 2010. — 179

5. Ватченко А. О., Тимофєєва М.М. Офтальмологія/ навч. Посібник для студентів медичних вузів. Дніпропетровська медична академія. Кафедра офтальмології. Д. :АРТ — прес, 2006. — 129

6. Дяченко Р. В. — Анатомія людини — К., 1998

7. Дымшиц Л. А., Многотомное руководство по глазным болезням, т. 2,

8. Копаєва В. Г. — Підручник: Офтальмологія. Очні хвороби.

9. 9. Маховська Л. Й., Федоляк М. А. Поширення АMBROSIA

10. «Очні хвороби»: Підручник/ Під ред. ЕрошевськогоТ. І, Бочкарьової А. А — М.: Медицина 1983

11. Сотніков В.В., Зуза В. С., Бахтіярова Е.Т.: Амброзія полинолиста — небезпечна карантинна рослина. — Харків, 2006. — 64с

12. Українська радянська енциклопедія/ За ред. М. Бажана — 2-е вид. — К.: 1974 — 1985

13. http: // med — lib. ru/

14. http: // www. doctor. ru/ medinfo

15. ru. wikipedia. org. > wiki /

16. svobomi. ru > budova _ oka. htm/

17. medserver. com. ua > ochni — hvorobi

18. zip. com. ua > zabolevanija / katarakta

19. http: // h. ua / story / 218 437

20. www. ailas. com. ua / oft / obsledovanie / stroenie _ glasa. htm/

Додатки

№A: Парниковий ефект.

№B: Озонова дірка.

№C: Забруднення від металургійного виробництва.

№D: Викиди автомобільного транспорту.

№E: Атмосферне забруднення території України.

№F: Таблиця забрудненості м. Кривого Рога.

№G: Амброзія полинолиста.

№H: Ситуація на мікрорайоні Східний ІІ, ІІІ по забрудненості амброзією.

№J: Гімнастика для очей.

Завдання № 1.

Виконується сидячи.

Сильно заплющити очі на 3 — 5 секунд, після відкрити на 3 — 5 секунд. Повторити 2 рази. Завдання закріплює м’язи повік.

Завдання № 2.

Виконується сидячи.

Швидко мигати 0,5 хвилин. Сприяє покращенню кровообігу очного яблука.

Завдання № 3.

Виконується стоячи.

Дивитися вдалеч перед собою 2 -3 секунди. Поставити палець руки перед лицем на відстань 25 — 30 см. Перевести погляд на кінчик пальця і дивитися на нього 3 секунди. Опустити руку. Повторити 3 рази. Вправи полегшують зорову роботу на близькій відстані.

Завдання № 4.

Виконується сидячи.

Заплющити повіки і робити масаж коловими обертами пальців на протязі 0,5 хвилини. Вправи розслаблюють м’язи і укріплюють кровообіг.

Завдання № 5.

Виконується сидячи.

Дивитися вдалечінь перед собою 2 — 3 секунди, перевести на кінчик носа на 3 секунди. Повторити 2 рази.

Завдання № 6.

Виконується сидячи.

Трьома пальцями натиснути на верхні повіки на 1 — 2 секунди. Повторити 2 рази.

Завдання № 7.

Виконується стоячи.

Голова нерухома. Підняти напівзігнуту праву руку в сторону, потрохи пересувати палець справа наліво і слідкувати за ними очима. Повторити 3 рази. Укріплює м’язи ока горизонтальної дії.

Рішення задач з генетики, екології, молекулярної біології.

Календарне тематичне планування передбачає вивчення закономірностей спадковості протягом 7 годин. За цей період намагаюсь прищепити учням цікавість до генетики саме через рішення генетичних задач. Завдяки задачам діти спостерігають, як унаслідуються ознаки, глибше засвоюють навчальний матеріал, розширюють свій кругозір.

До рішення генетичних задач приступаємо з другого уроку вивчення даної теми. При розгляданні першого та другого законів Г. Менделя, учні вчаться розв’язувати задачі на моногібридне схрещування. Спочатку ознайомлюю з генетичною символікою:

Р — батьківські організми, узяті для схрещування;

Х — схрещування організмів;

О — жіноча стать;

О — чоловіча стать;

F — гібридні покоління, цифровий індекс відповідає порядковому номеру гібридного покоління;

— особа чоловічої статі;

О — особа жіночої статі;

О шлюб;

шлюб та діти;

монозиготні близнята;

дизиготні близнята.

Пропоную декілька задач та їх рішення на моногібридне схрещування — схрещування форм, при якому простежується успадкування за однією парою алелей, при цьому форми відрізняються однією протилежною ознакою.

Задача № 1.

У коней є спадкова хвороба гортані. Під час бігу коні характерно хриплять. Від хворих батьків часто народжуються здорові лошата. Домінантна чи рецесивна ця ознака?

Дано: Р о Аа х о Аа

F аа — здорові лошата

А — спадкова хвороба гортані

а — здорові коні

АА — спадкова хвороба гортані

Аа — спадкова хвороба гортані

аа — здорові коні

Відповідь: спадкова хвороба гортані коней — ознака домінантна, і тільки в цьому випадку від хворих гетерозиготних батьків народжуються здорові лошата.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой